Стан системного та мiсцевого iмунiтету та рiвень протизапальних цитокiнiв у дiтей, хворих на бронхiальну астму

Мiнiстерство охорони здоровтАЩя Украiни

Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О. Богомольця

01004, Киiв-4, Бульвар Шевченка, 13

тел. (044) 234-60-63

ЗВРЖТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛРЖДНУ РОБОТУ

ОСОБЛИВОСТРЖ ВТОРИННИХ РЖМУНОДЕФРЖЦИТРЖВ

ПРИ ПАТОЛОГРЖЧНИХ СТАНАХ РРЖЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

(промiжний)

Стан системного та мiсцевого iмунiтету та рiвень про- i протизапальних цитокiнiв у дiтей, хворих на бронхiальну астму

Керiвник НДР

зав. лабораторiiю iмунологii

д.м.н., проф. В.Г. Бордонос

2008.10.20

Нормоконтролер Л.М. Колеснiкова

2008.10.20

Рукопис закiнчено 15 жовтня 2008р.

Результат цiii роботи розглянуто Вченою Радою НМУ

Протокол №_____ вiд______________2008року

СПИСОК АВТОРРЖВ

1. Керiвник НДР

Зав. лабораторiiю iмунологii

д-р мед. наук, професор 08.10.20 В. Бордонос

2. Вiдповiдальний виконавець

г. наук. спiвроб.

д-р бiол. наук 08.10.20 Н. Бичкова

3. Вiдповiдальний виконавець

г. наук. спiвроб.

д-р бiол. наук 08.10.20 К. Гаркава

4. Молодший науковий спiвробiтник

канд. бiол. наук 08.10.20 Л. Куюн

5. Старший лаборант РЖ категорii 08.10.20 В. Петриченко

6. Старший лаборант РЖ категорii 08.10.20 Н. Таранова

7. Старший лаборант РЖРЖРЖ категорii 08.10.20 Г. Клименко

8. Старший лаборант РЖРЖРЖ категорii 08.10.20 Т. Гавриш

9. Препаратор 08.10.20 Л. Ковальчук

10. Препаратор 08.10.20 О. Препiяло

11. Препаратор 08.10.20 Н. Пекур

12. Спiввиконавець доцент кафедри педiатрii №2 НМУ

д-р мед. наук 08.10.20 М. Прохорова

РЕФЕРАТ

Звiт про НДР: 58 стор., 10 табл., 22 джерела.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ стан мiсцевого iмунiтету слизових оболонок ротовоi порожнини дiтей та бронхо-легеневого змиву у хворих на хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Мета роботи тАУ на основi вивчення стану мiсцевого iмунiтету розкрити механiзми виникнення вторинних iмунодефiцитiв при наявностi карiiсу у дiтей та змiн в бронхо-легеневому змивi у хворих на ХОЗЛ.

Методи дослiдження тАУ загально-клiнiчнi, iмунологiчнi тАУ визначення вмiсту SIg A, Ig G, Ig A, фагоцитарного iндексу та фагоцитарного числа в слинi та субпопуляцiй лiмфоцитiв i фагоцитозу в бронхо-легеневому змивi.

Обстежено 178 дiтей з карiiсом i 60 здорових та 20 хворих на ХОЗЛ i 10 здорових осiб, спiвставлюваних за вiком i статтю.

Проведенi дослiдження стану мiсцевого iмунiтету слизових оболонок ротовоi порожнини дiтей дошкiльного та молодшого шкiльного вiку iз супутнiми соматичними захворюваннями при наявностi та вiдсутностi карiiсу виявили змiни в станi локального iмунiтету, якi спiвпадали з аналогiчними порушеннями системного iмунiтету, що було обумовлено не лише наявнiстю карiiсу, але i супутньоi патологii. Проведення розробленого курсу профiлактичного лiкування сприяло досягненню клiнiко-iмунологiчноi ефективностi, зростанню концентрацii SIg A та вiдновленню нормального бiоценозу ротовоi порожнини. В бронхо-легеневому змивi у хворих на ХОЗЛ на вiдмiну вiд периферичноi кровi виявлено зниження фагоцитарноi активностi, вмiсту CD19+, CD3+,CD8+ клiтин та збiльшення експресii HLA-DR антигену.

МРЖiЕВИЙ РЖМУНРЖТЕТ, СЕКРЕТОРНИЙ Ig A, ФАГОЦИТОЗ, СУБПОПУЛЯЦРЖРЗ ЛРЖМФОЦИТРЖВ, КАРРЖРДС, ДРЖТИ, ХРОНРЖЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ.

ЗМРЖСТ

Перелiк умовних позначень, символiв, одиниць, скорочень i термiнiв

Вступ

Роздiл 1. Сучаснi погляди на стан iмунноi системи у дiтей, хворих на бронхiльну астму.(огляд лiтератури)

Роздiл 2. Матерiали i методи дослiдження

Роздiл 3. Результати дослiджень

3.1 Особливостi iмунного та цитокiнового статусу дiтей, хворих на бронхiльну астму рiзного ступеня перебiгу

3.2 Клiнiко-iмунологiчна ефективнiсть препарату iмунофан в реабiлiтацii дiтей, хворих на бронхiльну астму

Висновки.

Перелiк посилань

ПЕРЕЛРЖК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛРЖВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ РЖ ТЕРМРЖНРЖВ

CD3+ тАУ Т - лiмфоцити

CD4+ тАУ Т тАУ хелпери/ iндуктори

CD8+ - Т тАУ супресори/ цитотоксичнi

CD16+ - натуральнi кiлернi клiтини

CD22+ тАУ В- лiмфоцити

ФРЖ - фагоцитарний iндекс

ФЧ - фагоцитарне число

SIgA - секреторний iмуноглобулiн А

IgЕ - загальний iмуноглобулiн Е

РЖЛ-4 - iнтерлейкiн 4

РЖЛ-1β - iнтерлейкiн 1 бета

НСТ - нiтросинiй тетразолiiвий

БА - бронхiальна астма

БАЛП - бронхiальна астма легкого перебiгу

БАСВ - бронхiальна астма середньоi важкостi перебiгу

БАСТ- бронхiальна астма важкого перебiгу

РБТЛ з ФГА- реакцiя бласттрансформацii лiмфоцитiв з фiтогемагглютинiном

ЦРЖК - циркулюючi iмуннi комплекси

ВСТУП

Проблема БА i однiiю iз актуальних в сучаснiй клiнiчнiй медицинi в зв¢язку з ii ростом i розповсюдженiстю, тяжким перебiгом у дитячому вiцi, труднощами у дiагностицi, складнiстю вибору адекватноi iндивiдуальноi терапii i пiдвищенням летальностi [1,2].

За даними ВООЗ розповсюдженiсть БА у свiтi коливаiться в середньому вiд 4 до 8%, серед дитячого населення складаi вiд 2 до 15%. За даними епiдемiологiчного дослiдження, проведеного в Киiвi в рамках мiжнародного прогнозування ISAAC 1999-2000 рр., поширенiсть БА склала 6,1-8,1% [3].

Першi прояви захворювання за результатами даного дослiдження вiдмiчалися у 54,1% хворих у ранньому вiцi, а у 14,3 % з них тАУ на першому роцi життя. Рання дiагностика вiдмiчена лише у 9,5% випадкiв. Таким чином, безперечним i факт пiзньоi дiагностики хвороби.

В Украiнi цей вiдсоток в дитячiй популяцii складаi 5-10 % [4]. За даними МОЗ Украiни iнвалiдизацiя дiтей внаслiдок хвороб органiв дихання становить 5,3% вiд загального рiвня i зумовлена, головним чином, бронхiальною астмою. Порiвняно з 1992 роком iнвалiдизацiя дiтей бронхiальною астмою збiльшилася в 3 рази. Розповсюдженiсть БА в мiстi Киiвi на 1000 дiтей складаi 8,75 в 2002 роцi i 9,32 в 2003 роцi та 9,43 в 2004 роцi. На сьогоднi за даними дитячого алерголога м.Киiва в мiстi нараховуiться 4317 дiтей, якi страждають на БА .

Без сумнiву, що змiни навколишнього середовища, пов¢язанi з виробничою дiяльнiстю людини i урбанiзацiiю, також викликають за собою рiст алергiчного навантаження i /або знижують порiг чутливостi популяцii до алергенiв. Разом з тим, не дивлячись на несприятливi епiдемiологiчнi данi та зростання захворюваностi на хронiчну патологiю на тлi рецидивуючоi бронхообструкцii, ii лiкування обмежуiться зняттям гострих проявiв i фактично обриваiться з моменту виписки дитини iз стацiонару.

Практично iгноруiться принцип первинноi профiлактики хронiзацii гострих захворювань нижнiх дихальних шляхiв у дiтей iз груп ризику.

За останнi роки в нашiй краiнi проведена значна робота по вдосконаленню допомоги хворим БА, результатом якоi стала розробка та прийняття на РЖРЖ з¢iздi фтизiатрiв та пульмонологiв Украiни в 1998 роцi Нацiонального Консенсусу щодо дiагностики та лiкування БА [2], який передбачаi чiткий ступеневий пiдхiд до терапii цього захворювання. Але, незважаючи на досягнутi успiхи, деякi аспекти лiкування БА не знайшли вiдображення в прийнятих документах. Одним з таких i питання про застосування iмуномодуляторiв та антиоксидантiв, окрiм антибактерiальних препаратiв.

При БОС, що супроводжуi БА, виявляються ознаки порушення iмунного гомеостазу i характернi риси аутоiмунного процесу. У пiдтримцi процесу безсумнiвну роль вiдiграi мiкрофлора, особливо рiзноманiтнi мiкробнi, мiкробно-мiкоплазменнi, мiкробно-вiруснi асоцiацii. РЖмунодефiцiтнi стани створюють ситуацiю, при котрiй органiзм не може вiдповiсти повноцiнною iмунною реакцiiю на антигени, що полегшуi iнфiкування слабопатогенними мiкроорганiзмами, аутобактерiями або грибами. Досить часто традицiйне лiкування кортикостероiдами, антибiотиками i сульфанiламiдами широкого спектру дii, антигiстамiнними препаратами i, особливо, iх комбiнацiiю не покращуi, а посилюi iмунологiчну недостатнiсть, порушуi тАЬколонiiрезистен-тнiстьтАЭ, переводить хворих в стан тАЬкомпрометуючихтАЭ [5].

Окрiм цього, з погiршенням екологiчного стану навколишнього середовища в Украiнi зростаi кiлькiсть людей, в яких виявляються вториннi iмунодефiцити, коли в результатi наявностi соматичних та iнших хвороб та дii iнших факторiв вiдбуваються порушення в тiй чи iншiй ланцi iмунiтету. Розвиток вторинних iмунодефiцитiв можуть викликати протозойнi iнвазii та гельмiнтози,бактерiальнi iнфекцii, вiруснi iнфекцii, порушення харчування, новоутворення, аутоiмуннi захворювання, екзогеннi та ендогеннi iнтоксикацii, iмунодефiцит пiсля дii рiзних факторiв - фiзичних, хiмiчних.

Таким чином, вториннi iмунодефiцити формуються у населення з вихiдною нормальною iмунною системою пiд дiiю негативних факторiв навколишнього середовища. При вторинних iмунодефiцитних станах можуть порушуватися рiзнi ланки iмунноi системи: Т-, В - та фагоцитарна ланка. Також може бути дефiцит в системi комплемента i комплексне порушення у всiх складових iмунноi системи, що призводить до зниження кiлькостi iмунокомпетентних клiтин та iх функцii. Особливо чутлива до дii негативних факторiв iмунна система дiтей, коли вiдбуваiться ii становлення.

Поряд iз вивченням клiтинного та гуморального iмунiтету надзвичайно важливим також i дослiдження стану мiсцевого, локального iмунiтету слизових оболонок респiраторного тракту, iнтегральним показником якого i рiвень секреторного IgA в слинi.

Загальновiдомо, що SРЖgA тАУ це перша лiнiя протиантигенного захисту слизових оболонок. Достатнiй його рiвень в слинi навiть при неглибоких зрушеннях в клiтинному та гуморальному iмунiтетi забезпечуi резистентнiсть слизових оболонок до бактерiальних та вiрусних антигенiв [3, 4, 5, 6].

SРЖgA здатнi попереджувати адгезiю вiрусiв до епiтелiальних клiтин слизових оболонок , а при внутрiшньоклiтинному розпiзнаваннi вiрусiв тАФможуть блокувати процеси транскрипцii вiрусного геному. Аналогiчним механiзмом секреторнi РЖgA блокують i адгезiю мiкроорганiзмiв.

SРЖgA здатнi посилювати активнiсть фагоцитуючих клiтин та регулювати клiтинноопосередковану антитiлозалежну цитотоксичнiсть лiмфоцитiв слизових оболонок .

Окрiм SРЖgA, в слинi виявляються i iншi iмуноглобулiни, зокрема IgG та мономерна форма РЖgA, проте на поверхню епiтелiального шару слизових оболонок вони можуть проходити лише при певних порушеннях та дефiцитi SРЖgA. Зокрема, такими факторами можуть бути загострення хронiчних запальних процесiв в верхнiх дихальних шляхах, викликаних гемолiтичним стрептококом, паличкою iнфлюенци, нейсерiями, якi часто виявляються при карiiсi.

Поява в слинi та пiдвищення рiвня IgG виявляiться також при наявностi запальних процесiв в слизових оболонках, оскiльки IgG, як друга лiнiя гуморального захисту, сприяi формуванню iмунних комплексiв з антигенами мiкроорганiзмiв, якi фiксують комплемент, тому вони виявляють протизапальну направленiсть, забезпечуючи затримку та елiмiнацiю чужорiдних антигенiв механiзмами запалення.

У звтАЭязку iз вищезазначеним вивчення стану iмунноi системи у дiтей з алергологiчним анамнезом i надзвичайно актуальним, тому що порушення iмунного гомеостазу i однм iз ланцюгiв патогенетичного механiзму виникнення бронхiальноi астми.

Роботи, в яких би повнiстю висвiтлювались питання комплексноi оцiнки стану iмунноi системи дiтей, хворих на БА, iз врахуванням даних ii клiтинноi та гуморальноi ланки, мiсцевого iмунiтету респiраторного тракту, взаiмозвтАЭязку iз iнфiкуванням останнього атиповими збудниками та рiвнем SРЖgA i IgE на слизових, динамiкою рiвня про- та протизапальних цитокiнiв, змiн концентрацii ЦРЖК рiзноi молекулярноi маси та стану фагоцитарноi системи як в процесi захворювання, так i пiд впливом лiкування, практично вiдсутнi.

В звтАЭязку з цим, мета даноi роботи тАФ на основi вивчення системного та мiсцевого iмунiтету та рiвня про- i протизапальних цитокiнiв вивчити особливостi стану iмунноi системи дiтей, хворих на БА, рiзного ступеня перебiгу та ефективнiсть iмунореабiлiтацii хворих пiд впливом препарату iмунофан.

Для вирiшення мети були поставленi наступнi завдання:

1. Вивчити стан клiтинного та гуморального iмунiтету та його фагоцитарноi ланки у дiтей, хворих на БА, з легким, середньоi важкостi та важким перебiгом залежно вiд наявностi та ступеня колонiзацii атиповими збудниками слизовоi респiраторного тракту.

2. Вивчити стан мiсцевого iмунiтету дiтей, хворих на БА, за рiвнем SРЖgA залежно вiд ступеня важкостi перебiгу захворювання та iнфiкування слизових атиповими збудниками.

3. Дослiдити рiвень про- та протизапальних цитокiнiв ( РЖЛ-1β та РЖЛ-4) у дiтей, хворих на БА, при рiзному ступенi перебiгу захворювання та iх змiни в процесi лiкування.

4. Вивчити рiвень загального IgE в сироватцi кровi та його взаiмозвтАЭязок iз концентрацiiю SРЖgA на слизових респiраторного тракту i ступенем важкостi перебiгу захворювання.

5. Вивчити вплив препарату iмунофан на стан системного та мiсцевого iмунiтету дiтей, хворих на БА, та оцiнити його ефективнiсть на рiзних етапах лiкування.

РОЗДРЖЛ 1

СУЧАСНРЖ ПОГЛЯДИ НА СТАН РЖМУННОРЗ СИСТЕМИ У ДРЖТЕЙ, ХВОРИХ НА БА (огляд лiтератури)

У хворих на БА, що супроводжуiться бронхообструктивним синдромом (БОС), в iмуннiй системi вiбуваються складнi змiни, якi виражаються в дефектi будь-якоi ланки iмунiтету. Причиною цього можуть бути як первиннi порушення iмунноi вiдповiдi, обумовленi генетичними факторами, так i вториннi дефекти iмунiтету, виникаючi при запальних захворюваннях легень, пiд впливом рiзних патогенних впливiв, в тому числi i продуктiв життiдiяльностi мiкроорганiзмiв, на початково незмiнену систему iмунiтету. Взаiмозв¢язок мiж iмунiтетом та iнфекцiiю носить досить складний характер: iнфекцiя може бути як наслiдком, так i причиною iмунологiчноi недостатностi. Чим бiльше вираженi змiни в iмуннiй системi, тим бiльшу роль вiдiграють в розвитку БА iнфекцii, обумовленi умовно-патогенною флорою, а також сапрофiтами, в той же час iмунологiчна недостатнiсть може розвиватися в результатi прямоi або опосередкованоi дii продуктiв життiдiяльностi мiкроорганiзмiв на iмунокомпетентнi клiтини.

Частота сполучення бронхiальноi астми з алергiйними риносинусопатiями (АРС) становить 70-90% в залежностi вiд регiону, i спостерiгаiться значний рiст цих захворювань. Патогенез БА i АРС складний, та ведуча роль належить iмунопатологiчним механiзмам. Розвиток iмунних порушень може бути повтАЭязаний з дiiю патогенних збудникiв на органiзм. Метою роботи було вивчення деяких показникiв iмунiтету вiд персистенцii патогенноi флори на слизовiй бронхiв i слизовiй порожнинi у хворих БА в сполученнi з АРС [82].

Значну роль в патогенезi БА вiдiграють вiруснi iнфекцii, причому респiраторнi вiруси розглядаються як одна з найчастiших причин загострення цього захворювання[64,65]. Разом з тим, у лiтературi немаi чiтких уявлень про значення окремих змiн у противiрусному iмунiтетi при БА як захисних чи, навпаки, патогенетичних[66].

Загострення бронхiальноi астми завжди супроводжуiться явищами iнтоксикацii. РЖнтоксикацiя, зумовлена всмоктуванням продуктiв розпаду при БА та алергiзацiiю органiзму до бактерiальних алергенiв, порушуi скоординовану дiяльнiсть органiв[60].

БА у дiтей, особливо перших 3-х рокiв життя, часто залишаiться невпiзнаною i маскуiться за iншими дiагнозами (обструктивний бронхiт, бронхообструктивний синдром, дерматореспiраторний синдром). Рiвень iнвалiдностi БА на Украiнi зростаi i в 2005 роцi склав 7,4 на 10000 хворих[62].

Несприятливий перебiг бронхiальноi астми i патологii щитовидноi залози та iх вплив на рiст та розвиток дитини, при поiднаннi цих патологiй, обумовлюi актуальнiсть цiii проблеми, вибiр напряму, мету i задачi даного дослiдження. Спiвставлення ступеню виразностi iмунологiчноi вiдповiдi у хворих на БА з дифузним зобом i з незмiненою щитовидною залозою не виявило достовiрних вiдмiнностей в реагуваннi основних ланок iмунноi системи. Загальнi тенденцii цих змiн в клiнiчних групах мали однотипний характер. [84].

Дослiдження мокроти хворих на БА дозволили виявити суттiвi змiни у спiввiдношеннi клiтин цитограми. Визначенi порушення виявлялись у виглядi пiдвищення питомоi ваги еозинофiлiв, нейтрофiлiв з одночасним зниженням питомоi ваги та функцiональноi активностi альвеолярних макрофагiв, тобто спостерiгався тАЮмакрофагальний дефiциттАЭ, який визначаi депресiю мiсцевоi захисноi функцii легень. Аналiз функцiональноi активностi клiтин показав порушення функцiональних можливостей альвеолярних макрофагiв iз зниженням адгезивноi та поглинальноi здатностi на фонi активацii внутрiшньоклiтинного киснезалежного метаболiзму. Пiдвищення показникiв НСТ-тесту визначаi неможливiсть розвитку адекватного респiраторного вибуху й обумовлюi зниження антимiкробних властивостей клiтин мiцевго захисту[86].

ВТОРИННА РЖМУННА НЕДОСТАТНРЖСТЬ

В лiтературi накопичено ряд робiт, присвячених розвитку вторинноi iмунологiчноi недостатностi, значенню котрiй в патогенезi основного захворювання ранiше придiлялось недостатньо уваги. Однак попередження або усунення вторинних iмунодефiцiтних станiв (РЖДС) сприяi бiльш повному видужанню, попереджуi перехiд гострого захворювання в затяжне або хронiчне. В основi розвитку вторинноi iмунноi недостатностi лежить зниження функцiональноi активностi Т- та В-системи iмунiтету, макрофагiв або системи комплементу, послабляючоi вiдповiдь органiзму на причинний агент або на iншi антигени. Частiше всього iмунологiчна недостатнiсть розвиваiться пiд впливом бактерiальних та вiрусних iнфекцiй, при голодуваннi, лiкуваннi антибiотиками та пiд впливом iнших фiзичних, хiмiчних i iнших дiй на органiзм.

Вивчення iмунного статусу при БА дозволило виявити ряд дефектiв в iмуннiй системi, якi стосуються конкретних ii ланок - клiтинного та гуморального iмунiтету i неспецифiчних факторiв захисту, причому iмунологiчнi дефекти стосувалися як системного, так i мiсцевого iмунiтету та виражались в змiнi не тiльки кiлькiсних, але i функцiональних показникiв.

Виявлено також пiдвищення бактерицидно-метаболiчноi активностi нейтрофiлiв i незначне пригнiчення внутрiшньоклiтинного кисневозалежного метаболiзма моноцитiв на тлi зниження iх функцiонального резерва, що свiдчить про наявнiсть у обстежених хворих на БА iмунноi недостатностi[57].

До неспецифiчних противiрусних iмунних механiзмiв вiдносяться сироватковi iнтерферони (РЖФН) та натуральнi кiлери (НК) [63]. Система РЖФН виконуi ключовi контрольно-регуляторнi функцii, направленi на створення несприйнятливостi клiтин до вiрусних iнфекцiй, пiдтримку гомеостазу оранiзму, здiйснюi iмуномодулюючу дiю[67]. НК-це субпопуляцiя лiмфоцитiв зi спонтанною лiтичною активнiстю вiрус-залежних та пухлинних клiтин[68]. Вiдомо, що алергiчна схильнiсть великою мiрою залежить вiд рiвня цитокiнiв, окрема РЖФН-γ[69]. Рiзноманiтнi стресорнi впливи також впливають переважно на неспецифiчнi iмуннi механiзми, такi як РЖФН та НК- цитотоксичнiсть[70].

У хворих на БА виявлена знижена здатнiсть мононуклеарiв та антиген-специфiчних Т-клiтин периферичноi кровi виробляти РЖФН-γ [71]. Разом з тим, пiдвищена продукцiя РЖФН при важкому перебiгу БА може вiдiгравати патогенетичну роль, пiдтримуючи еозинофiльне запалення [72, 73]. Щодо НК в лiтературi немаi однозначних поглядiв на роль i рiвень активностi цих клiтин при БА[68]. З метою уточнення показань для iмунокорекцii необхiдне виявлення рiвня показникiв неспецифiчних противiрусних iмунних механiзмiв та iх захисне значення у хворих на БА рiзноi важкостi.

ПОРУШЕННЯ Т- i В- РЖМУНРЖТЕТУ

За даними чисельних дослiджень для хворих на БА характерним i зменшений вмiст в кровi Т- та В-лiмфоцитiв [6,7,8]. При цьому можна було б припустити, що зменшення кiлькостi iмунокомпетентних клiтин у хворих на БА пов¢язано з iх перерозподiлом в шоковий орган. Проте при вивченнi мiсцевого iмунiтету в лаважному вмiстi також вiдмiчено низький вмiст Т-, В-лiмфоцитiв та макрофагiв. У хворих на БА вiдмiчено не тiльки знижений загальний вмiст Т- та В-лiмфоцитiв, але i визначаються суттiвi змiни субпопуляцiйного складу клiтин.

Так, порiвняно iз здоровими, у них знижене число Т-лiмфоцитiв (СD3+), вiдмiчена тенденцiя до зниження субпопуляцiй лiмфоцитiв - Т-хелперiв та Т-супресорiв (СD4+ та СD8+ вiдповiдно) та iмунорегуляторного iндексу (РЖРРЖ), визначаiмого у виглядi спiввiдношення СD4+/СD8+ [6,7,8, 9].

РЖмунологiчне обстеження дiтей дошкiльного вiку вiдзначило вiрогiдне (р<0,05) пiдвищення сироваткового рiвня IgG i зниження вмiсту IgA при нормальних концентрацiях IgМ, що свiдчить про зниження гуморального iмунiтету[57].

Встановлено, що дефiцiт Т-системи спостерiгаiться у всiх перiодах бронхiальноi астми, проте найбiльш виражений вiн у мiжприступному перiодi. Поряд з цим простежуiться недостатнiсть Т-лiмфоцитiв-супресорiв, що в кiнцевому результатi мабуть i провiдним фактором розвитку патогенезу атопiчноi бронхiальноi астми. У всiх фазах ядухи в данiй групi дiтей зростаi значення спiввiдношення хелпери/супресори. Слiд зазначити, що порушення спiввiдношення вiдбуваiться за рахунок зменшення вмiсту Т-лiмфоцитiв-супресорiв на фонi субнормальноi кiлькостi хелперiв. Недостатнiсть Т-лiмфоцитiв, особливо Т-супресорiв, i провiдною в патоiмуногенезi. Функцiональна недостатнiсть клiтинного iмунiтету сприяi зниженню мiсцевого iмунного захисту, зменшенню елiмiнацii чужерiдних в антигенному вiдношеннi сполук. Все в комплексi створюi передумови пiдвищеного синтезу антитiл класу РЖgЕ-маркера атопii. Концентрацiя загального РЖgЕ у 94,7% обстежених дiтей була вища у 1,5-10 разiв, нiж вiковий норматив[57]. При атопiчнiй формi БА дiагностована дизiмуноглобулiнемiя: так, приступний перiод характеризувався пiдвищенням вмiсту РЖgG, М та зниженим рiвнем РЖg А; пiсляприступний перiод знаменувався збiльшенням концетрацii РЖg А в сироватцi кровi у поiднанi iз пiдвищеним вмiстом РЖg G та IgМ. Мiжприступний перiод характеризували: високий вмiст РЖgА i IgМ, а РЖg G нормалiзувався.

ЦРЖК

Встановлено високий вмiст циркулюючих iмунних комплексiв (ЦРЖК) протягом усiх перiодiв ядухи з максимальним значенням в пiсляприступному промiжку, що приблизно в 8 разiв перевищували показники контрольноi групи. Вищезгадане можна пояснити тим, що алергiчнi реакцii за участю ЦРЖК протiкають сповiльнено, а тому максимально проявляються пiсля приступу ядухи. Пiдвищена концентрацiя ЦРЖК поiднувалась iз збiльшенням РЖgG i IgМ, як найбiльш частих складових частин ЦРЖК.

А.РЖ. Сукачева та спiвавт. [10] виявили дисiмуноглобулiнемiю рiзного ступеня вираженостi у хворих БА залежно вiд тяжкостi перебiгу захворювання.

В приступному перiодi вiдмiчалось пiдвищення РЖgМ у хворих всiх груп. У дiтей з легким епiзодичним та персистуючим перебiгом вiдмiчалось збiльшення РЖgА , а з наростанням важкостi захворювання показники РЖgА та РЖgG знижувались [10].

Н.Г. Бичкова та спiвавт. [93]. дослiджували гуморльну ланку iмунiтету у хворих на БА дiтей в перiод ремiсii при наявностi в кровi специфiчних РЖgG- та РЖgМ-антитiл до Chlamydia pneumoniae та персистенцii збудника у дiтей 1-6 рокiв (РЖ пiдгрупа) встановлено недостовiрне зниження концентрацii РЖgG- та РЖgМ-антитiл при пiдвищеннi вмiсту РЖgА, та вiрогiдне зниження iх вмiсту у дiтей старшоi вiковоi групи, що може бути обумовлене бiльшою тривалiстю захворювання на фонi зниження кiлькостi CD4+клiтин. Зниження концентрацii сироваткових iмуноглобулiнiв може бути повтАЭязане ще й з тим, що вони i складовою частиною циркулюючих iмунних комплексiв (ЦРЖК), рiвень дрiбно- та середньомолекулярних фракцiй яких i достовiрно пiдвищеним. Так, у дiтей РЖ групи при зниженнi на 61,32% кiлькостi великомолекулярних ЦРЖК iз константою седиментацii >19S порiвняно з нормою спостерiгаiться пiдвищення вмiсту високопатогенних середньо- (на 73,71%) та дрiбномолекулярних (на 307,34%) ЦРЖК. Аналогiчно i у дiтей старшого вiку рiвень патогенних середньо- та дрiбномолекулярних ЦРЖК перевищував данi у здорових дiтей на 67,05% та 343,12% вiдповiдно при дефiцитi фiзiологiчних високомолекулярних ЦРЖК на 56,87%. Пiдвищення концентрацii патогенних ЦРЖК у дiтей обох груп, хворих на ронiльу астму, в перiод ремiсii супроводжуiться також у дiтей старшого вiку порушенням метаболiчноi акивностi нейтрофiлiв, iх поглинаючоi та переварювальноi функцii, що сприяi порушенню елiмiнацii ЦРЖК iз органiзму. Крiм того, при знженнi фагоцитарноi активностi середньо- та дрiбномолекулярнi ЦРЖК можуть активувати систему комплемента за альтернативним шляхом i, таким чином, сприяти пiдтримцi запального процесу в бронхолегеневiй системi[94,95]. Таким чином, дослiдниками встановлено, що у дiтей, хворих на бронхiальну астму, в перiод ремiсii спостерiгаються змiни в iмуннiй системi, бiльш вираженi при наявностi в кровi високих титрiв специфiчних РЖgG- та РЖgМ-антитiл проти Chlamydia pneumoniae, та персистенцii збудника в РЖ пiдгрупi дiтей, якi поширюються на всi ланки iмунноi сстеми та мають прояви вторинного iмунодефiциту, що потребуi для подовження перiоду ремiсii застосування iмунокоригуючоi, адаптогенноi та сорбцiйноi терапii.

ПОРУШЕННЯ СЕКРЕТОРНОГО РЖМУНРЖТЕТУ

А.М. Борисова та спiвавт. [6] при вивченнi бронхiального секрету та слини хворих на iнфекцiйно-алергiчну БА виявили у них достовiрно знижений вмiст SРЖgА. Низький рiвень SРЖgА у хворих на БА, можливо, пояснюiться сполученням антитiл в результатi масового надходження антигену або i наслiдком зниження кiлькостi РЖgА-наявних плазматичних клiтин iз-за тривало протiкаючого iнфекцiйного процесу в слизових бронхiв.

При дii бактерiальних факторiв вiдбуваiться збiльшення проникливостi епiтелiального бартАЭiра, що запускаi мiсцеву iмунну вiдповiдь. Спостерiгаiться збiльшення синтезу sIgA, пiдвищення продукцii сироваткових IgМ та РЖgG, якi в складi циркулюючих iмунних комплексiв(ЦРЖК) вiдкладаються на слизовiй оболонцi. Гiпепродукцiя ЦРЖК блокуi Т-супресори,якi можуть регулювати мiсцеву iмунну вiдповiдь i, таким чином, формуiться порочне коло, котре i одним iз важливих механiзмiв хронiзацii iмунного запального процесу.Виходячи iз отриманих результатiв, в терапii БА з АРС необхiдно враховувати персистенцiю патогенноi флори на слизових оболонках i, вiдповiдно, призначати iмунотропнi препарати для корекцii виникаючих порушень мiсцевого iмунiтета[82].

Недостатнiсть SРЖgА i однiiю з важливих ланок в генезi бронхiальноi астми. Зниження показникiв мiсцевого iмунiтету в значнiй мiрi сприяють розвитку вiрусно-бактерiальних iнфекцiй в бронхолегеневiй системi, персистенцii збудникiв в нижнiх дихальних шляхах. Це сприяi хронiзацii запального процесу i ремоделюванню бронхiв.У дiтей з проявами синдрому недиференцiйованоi дисплазii сполучноi тканини (НДСТ), хворих на бронхiальну астму в перiодi загострення, вiдмiчаiться значно знижений рiвень одного iз найважливiших гуморальних факторiв в системi мiсцевого захистутАФSРЖgА. Найнижчий рiвень SРЖgА в слинi виявлено у дiтей з проявами НДСТ, де вiн становив 97,1В±1,3г/л в порiвняннi з контрольною групою SРЖgА тАФ 470,94В±14,52г/л (р<0,001). Оцiнка змiн SРЖgА в слинi, який достовiрно пiдвищився пiсля лiкування в усiх групах (р<0,001), свiдчить про значне пiдвищення його у дiтей, якi в процесi лiкування отримували препарат Кардонат (РЖРЖ-група) - до 401,39В±9,91г/л, та препарат Тiотрiазолiн (РЖРЖРЖ-група) тАФ до 379,93В±5,92г/л, (р<0,001) та на вiдмiну вiд дiтей, що отримували тiльки базову терапiю (РЖ-група)- до 220,0В±11,89г/л, (р<0,001).Отже, включення препаратiв Крдонат та Тiотрiазолiн в комплексне лiкування дiтей, хворих на БА, позитивно впливаi на стан неспецифiчного захисту слизових оболонок, SРЖgА зокрема, шляхом покращення метаболiзму в тканинах, що страждають вiд гiпоксii та гiпоксемii [87].

ЦИТОКРЖНИ

Гостра запальна реакцiя iнiцiюiться внаслiдок активацii тканинних макрофагiв та секрецii запальних цитокiнiв, зокрема ФНП-a, РЖЛ-1 та РЖЛ-6 [11, 12], котрi i причиною багатьох локальних та системних змiн, знайдених при розвитку гостроi запальноi вiдповiдi. Перебiг та iнтенсивнiсть запальноi вiдповiдi контролюiться деякими цитокiнами. За даними РД.В. Нiкiтiна та спiвавторiв пiдтип iнтерлейкiну-1тАФ IL-1b одним iз перших включаiться до вiдповiдноi захисноi реакцii при дii патогенних факторiв[41,42,43, 44, 45] Цей цитокiн iндукуi продукцiю РЖЛ-2, РЖЛ-3, РЖЛ-6, iнтерферону-γ (РЖФН-γ) та фактора некрозу пухлин (ФНП).

РЖЛ-1 i головним медiатором розвитку як мiсцевоi запальноi реакцii, так i гострофазовоi вiдповiдi на рiвнi органiзму. Дiя РЖЛ-1 спрямована на стимуляцiю комплексу захисних реакцiй, що призводить до обмеження розповсюдження iнфекцii, елiмiнацii патогенiв, якi проникли усередину органiзму, та вiдновлення цiлiсностi ушкоджених тканин. [46,47,48, 49]. Слiд враховувати, що гiперпродукцiя РЖЛ-1 супроводжуiться симптомами запалення i може бути центральною ланкою патогенезу неiнфекцiйних та iнфекцiйних захворювань[44,45,49]. Цей цитокiн iндукуi продукцiю РЖЛ-2, РЖЛ-3, РЖЛ-6, iнтерферону-γ (РЖФН-γ) та фактору некрозу пухлин (ФНП). Зокрема, ТФР-b, РЖЛ-4, РЖЛ-10 приймають участь в обмеженнi рiвня запальноi вiдповiдi шляхом пригнiчення секрецii запальних цитокiнiв, зокрема РЖЛ-1 та ФНП-a [13], регулюючи таким чином ступiнь тканинних пошкоджень. При довгiй присутностi в органiзмi чужорiдного антигену розвиваiться хронiчне запалення. В розвитку хронiчного запалення центральну роль вiдiграi РЖФg, а також ФНП-a i РЖЛ-1, котрi секретуються вiдповiдно Тh1-клiтинами i макрофагами [14]. РЖФg активуi макрофаги, стимулюючи посилення експресii ними молекул МНС класу РЖРЖ, продукцii цитокiнiв, зокрема ФНП-a i РЖЛ-1 та бактерицидноi активностi.РЖЛ-1, в свою чергу, пiдсилюi активнiсть Тhg 1-клiтин, стимулюючи секрецiю ними РЖФg, а РЖФg i ФНПa, дiючи синергiчно, iндукують ненормально високу експресiю молекул мiжклiтинноi адгезii (РЖСАМ-1, ЕЛАМ-1 i МНС класу 1), сприяючих акумуляцii бiльшоi кiлькостi клiтин в рiзних дiлянках тiла. При цьому активованi макрофаги визивають багаточисельнi пошкодження навколишнiх тканин. Використання ряду заходiв, направлених на обмеження ефекторноi активностi Тh1-хелперних клiтин i макрофагiв, а також знижений рiвень РЖФg, ФНПa i РЖЛ-1 в гирлi запалення, може бути рекомендовано в таких випадках при визначеннi стратегii протизапальноi iмунотерапii. В якостi природних iнгiбiторiв активностi цих цитокiнiв можут бути використанi РЖЛ-4, РЖЛ-10, ТФРb, РЖЛ-1- рецепторний антогонiст (РЖЛ1ра), а також розчиннi фрагменти для РЖЛ-1 i ФНПa.

За даними М.РЖ. Товт-Коршинськоi та спiвавт. у хворих на БА персистуючого легкого, середньо-важкого та важкого перебiгу виявлене зниження НК активностi мононуклеарiв кровi, порiвняно з хворими БА iнтермiтуючого перебiгу. Цi змiни повтАЭязанi з iнфекцiйно-залежним компонентом (переважно вiрусним) у патогенезi захворювання. Визначалися також пiдвищенi рiвнi сироваткового РЖФН при персистуючiй БА рiзного ступеня важкостi, порiвняно з групою здорових дiтей: (6,2В±4)log [63]. При iнтермiтуючiй БА середнi параметри цього показника були в межах норми.

Звертаi на себе увагу, що при нормальних значеннях РЖФН при iнтермiтуючiй БА спостерiгалися нормальнi значення НК-активностi, а пiдвищенi показники РЖФН при персистуючiй БА супроводжувалися пригнiченням функцiй НК клiтин, що свiдчить про бiльш виражений дисбаланс противiрусного захисту при персистуючiй БА. Не виключено, що певний рiвень сироваткового РЖФН i результатом компенсаторних механiзмiв, якi виникають внаслiдок недостатностi НК. Вiдмiчена позитивна кореляцiя вмiсту РЖФН з величиною ШОЕ (К=0,65), що вказуi на звтАЭязок показника з вираженням запального процесу.

Виявлено виражений зворотний звтАЭязок мiж частотою ГРВРЖ та рiвнем сироваткового РЖФН (К=-0,60), частотою ГРВРЖ та НК активнiстю (К=-0,56), вказуi на те, що вищi значення цих показникiв сприяють захисту вiд ГРВРЖ у хворих на БА. Поряд з тим, вiдмiчена рiзного характеру кореляцiйна залежнiсть частоти ГРВРЖ з цими параметрами при рiзнiй важкостi БА.

Зниження НК активностi було повтАЭязане з частими ГРВРЖ (виражений зворотний кореляцiйний звтАЭязок мiж показниками) при iнтермiтуючiй БА, а також при персистуючiй легкiй та середньоi важкостi перебiгу хвороби.При важкiй персистуючiй БА коефцiент кореляцii мiж показниками був мiнiмальний. Знижений рiвень сироваткового РЖФН, як i у випадку з НК активнiстю, був повтАЭязаний з бiльш частими ГРВРЖ при легкiй БА i середнiй важкостi перебiгу захворювання.При важкiй БА кореляцiйний звтАЭязок був навiть позитивний, вказуючи на те, що бiльш високий рiвень РЖФН практично не сприяв захисту вiд ГРВРЖ. [63]. Тобто, якщо при легшому перебiгу БА пiдвищенi значення сироваткового РЖФН та НК активностi сприяли захисту вiд ГРВРЖ, то при важкому персистуючому перебiгу тАФ очевидно нi. Згiдно лiтературних даних, пiдвищена продукцiя РЖФН при важкому перебiгу БА може вiдiгравати навiть патогенну роль, пiдтримуючи еозинофiльне запалення[72, 73]. Вiдомо також, що високi дози препаратiв РЖФН викликають загострення БА, сприяють погiршенню психологiчного стану хворих, зокрема виникненню депресiй [74, 75].

Для уточнення захисного значення деяких показникiв протиiнфекцiйного клiтинного iмунiтету при рiзнiй важкостi перебiгу бронхiальноi астми (БА) проводилося вивчення iх звтАЭязку з частотою гострих респiраторно-вiрусних iнфекцiй (ГРВРЖ). Було виявлено, що при легкому та середньоi важкостi перебiгу БА вищi значення сироваткового iнтерферону (РЖФН) та натуральноi кiлерноi (НК) активностi були звтАЭязанi з меншою частотою ГРВРЖ, очевидно сприяючи захисту вiд вiрусних iнфекцiй; при важкому перебiгу звтАЭязок мiж показниками був мiнiмальний. Одержанi данi свiдчать про доцiльнiсть стимуляцii противiрусного iмунного захисту, зокрема активностi НК клiтин та продукцii РЖФН, при БА легкого та середньоi важкостi перебiгу. Доцiльнiсть стимуляцii даних показникiв при БА важкого перебiгу потребуi подальшого вивчення[63].

При алергiчних запальних реакцiях, обумовлених гiперпродукцiiю РЖgЕ, зниження рiвня секрецii цього iмуноглобулiна можна добитися, використовуючи в якостi iнгiбiтора такi цитокiни, як РЖФg, який i прямим антагонiстом РЖЛ-4 в РЖЛ-4- iндукованiй продукцii РЖgЕ; РЖЛ-10, вiдвертаючий РЖЛ-4-iндукований синтез РЖgЕ шляхом iнгiбiцii допомiжноi функцii моноцитiв;РЖЛ-8, селективно iнгiбуючий РЖg Е- продукцiю плазматичними клiтинами, iндукованими РЖЛ-4, а також РЖЛ-12, регулюючий рiвень секрецii РЖФg, РЖЛ-4 i РЖЛ-10 антигенспецифiчними лiмфоцитами.

Без сумнiву, в клiнiчнiй практицi рацiональна сумiснiсть цитокiновоi i антицитокiновоi терапii, базуючоi на контролi цитокiнового балансу в органiзмi хворого, може бути основою для успiшноi iмунокоригуючоi терапii.

МРЖКРОБНО-ВРЖРУСНРЖ АСОЦРЖАЦРЖРЗChlamydiapneumoniae

За чисельними даними зарубiжноi лiтератури останнiх рокiв найбiльш актуальним представляiться вивчення у хворих на БА ролi мiкробно-вiрусних асоцiацiй, в котрих одним iз iнфекцiйних агентiв i внутрiшньоклiтиннi збудники Chlamydia pneumoniae та Mycoplasma pneumoniae. Встановлено, що деякi внутрiшньоклiтиннi збудники можуть обумовити як дебют захворювання, так i бути причиною його загострення та тяжких варiантiв перебiгу [15,16,17,18]. Chlamydia pneumoniae(СР) i одним з чотирьох видiв роду Chlamydia i спричиняi захворювання тiльки у людини. [50]. Цей респiраторний патоген широко розповсюджений в усьому свiтi[51]. Збудник уражуi верхнi та нижнi дiлянки респiраторного тракту i з легень мононуклеарними лiмфоцитарними клiтинами потрапляi в циркулююче кровтАЭяне русло.Останнi призводить до широкого спектру клiнiчних проявiв, особливо при хронiчному перебiгу iнфекцii. В останнi роки зтАЭявилися багато робiт, що вказують на звтАЭязок мiж Chlamydia pneumoniae та бронхiальною астмою (БА) [52,53]. Яскравiсть клiнiчноi картини прямо пропорцiйно повтАЭязана з титром анти-СР антитiл у секретах носоглотки. [54,55]. Персистуюча хламiдiйна iнфекцiя може спричинити астматичнi запальнi вогнища в легенях i виступати в ролi кофактора при епiзодах астми.

За даними О.Л. Ласицi пiд час загострення бранхiальноi астми було проведено дослiдження наявностi iнфекцiйних антигенiв у слизу. Матерiал iз зiву визначали експрес-методом iмунофлюоресценцii, фрагмент генома збудникiв у мокротиннi та сироватцi кровiтАФметодом ПЛР, рiвень антитiл IgМ та РЖgG у кровiтАФметодом РЖФА. Дiагностично значимими титрами АТ вважали для Chlamydia pneumoniae IgМ 1:100 i РЖgG- бiльш 1:10 [57].

Антитiла до Chlamydia pneumoniae у сироватцi кровi виявленi у 58,1% всiх обстежених. З них антитiла класу IgМ вiдмiченi у 1,5% дiтей, комбiнацiя IgМ та РЖgG тАФ у

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв

Алгоритм оказания неотложной помощи при кардиологических заболеваниях и отравлениях