Зайнятiсть i безробiття жiнок

змiст

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО тАУ МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ПРЖДХОДИ ДО АНАЛРЖЗУ ЗАЙНЯТОСТРЖ ТА БЕЗРОБРЖТТЯ ЖРЖНОК В УКРАРЗНРЖ

1.1 Визначення поняття Влзайнятiсть та безробiттяВ» жiнок

1.2 Дискримiнацiя на ринку працi

1.3 Огляд законодавчих i нормативних актiв щодо подалання жiночого безробiття

РОЗДРЖЛ 2. ПРАКТИЧНРЖ ПИТАННЯ ЗАЙНЯТОСТРЖ ЖРЖНОК В ЗАПОРРЖЗЬКОМУ РЕГРЖОНРЖ

2.1 Сучаснi методи та технологii трудовоi зайнятостi жiнок в Запорiзькому обласному центрi зайнятостi

2.2 Аналiз проблем зайнятостi жiнок в Запорiзькому регiонi

2.3 Шляхи подолання проблем зайнятостi жiнок в Запорiзькiй областi

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В наш час актуальнiсть проблеми працевлаштування жiнок безперечно зростаi Це вiдбуваiться через загострення проблеми працевлаштування взагалi i набувають першочергового значення в умовах переходу Украiни до ринковоi економiки i важкоi економiчноi кризи. Кiлькiсть безробiтних зростаi з кожним роком, змiнюiться структура виробництва, форми власностi, вимоги до професiйно - квалiфiкацiйного рiвня працiвникiв. Разом з тим в умовах кризи постiйно знижуiться рiвень життя населення, через це зростаi попит на робочi мiсця, i одночасно з цим зменшуiться кiлькiсть новостворених робочих мiсць, велика кiлькiсть iснуючих робочих мiсць припиняi iснувати, i люди опиняються на вулицi. Багато полiтикiв i економiстiв як украiнських, так i iноземних зосереджують свою увагу саме на проблемах працевлаштування жiнок, як великоi частини суспiльства, права якоi менш захищенi.

Проблеми та тенденцii рiвня безробiття та шляхiв його мiнiмiзацii розглядали такi украiнськi вченi, як: В.Федоренко, П.Нiкiфоров, А. Вольська, РЖ. Петрова, А. Казановський, О. Котляр, В. Костиков, О. Рузавiна, РЖ. Маслова та iншi.

Дослiдження рiзних аспектiв професiйного навчання безробiтних ТСрунтуiться на положеннях, викладених у працях вiтчизняних та зарубiжних вчених з проблем фiлософii освiти (В.П. Андрущенко, Б.С. Гершунський, РЖ.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.С. Лутай), неперервноi професiйноi освiти (С.Я. Батишев, А.П. Бiляiва, В.П. Беспалько, С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.О. Лiгоцький, В.Т. Лозовецька, Н.Г. Ничкало, В.О. Радкевич, М.М. Скаткiн, С.О. Сисоiва та iн.), на iдеях неперервноi освiти дорослих (С.Г. Вершловський, С.РЖ. Змiйов, М.Ш. Ноулз, Н.Г. Протасова, Л.РД. Сiгаiва та iн.); профорiiнтацii населення та психологiчноi пiдтримки безробiтних (Л.РД. Лямiна, Н.А. Побiрченко, В.В. Синявський, Б.О. Федоришин та iн.). Основними напрямами сучасноi полiтики зайнятостi i сприяння в працевлаштуваннi жiнок i надання допомоги в профпiдготовцi та перепiдготовцi, а також стимулювання створення гнучкого ринку працi.

Актуальнiсть проблеми дослiдження визначаiться протирiччям, що склалося у сферi зайнятостi жiнок, яке полягаi в тому, що, з одного боку ринкова модель i конституцiйний принцип прав дозволяi вiльно розвиватися жiночiй iнiцiативi, самостiйностi i незалежностi у виборi форм зайнятостi, а з iншого боку в умовах переходу до ринку, жiнки виявляються менш захищеними у сферi працi, що робить iх низко конкурентною робочою силою.

Мета роботи: визначити оптимальнi шляхи подолання безробiття серед жiнок в Запорiжскiй областi.

Основнi завдання дослiдження:

- дати визначення поняттям Влзайнятiсть та безробiттяВ» жiнок в Украiнi;

- аналiз головних причин дискримiнацii жiнок на ринку працi ;

- оглянути законодавчi i нормативнi акти щодо подолання жiночого безробiття;

- визначити сучаснi методи та технологii трудовоi зайнятостi жiнок в Запорiзькому обласному центрi зайнятостi

- проаналiзувати проблему зайнятостi жiнок в Запорiзькому регiонi;

- визначити шляхи подолання проблеми зайнятостi жiнок в Запорiзькому регiонi

Об'iктом дослiдження i зайнятiсть жiнок в Запорiзькому регiонi.

Предмет дослiдження: шляхи подолання безробiття жiнок в Запорiзькому регiонi

Методами дослiдження виступають:

- аналiз науково-методологiчноi лiтератури з питань безробiття та зайнятостi жiнок;

- аналiз нормативно-правових документiв щодо подолання жiночого безробiття;

- узагальнення та оцiнка статистичних даних стосовно реалiзацii державноi полiтики щодо жiнок.

Джерелами iнформацii служили матерiали Запорiзького обласного центру зайнятостi, данi щорiчних звiтiв обласного статистичного управлiння.

Наукова новизна даноi роботи полягаi в наступному:

- проаналiзовано та визначено умови органiзацii та роботи Запорiзького обласного центра зайнятостi, формалiзованi засоби подолання проблем щодо безробiття жiнок Запорiзькоi областi, комплексно дослiджуються проблеми зайнятостi та безробiття;

- уточнено визначення сутностi безробiття жiнок, що представляi собою складне соцiально-економiчне явище, за якого жiнки, що хочуть, i можуть працювати, не можуть знайти вiдповiдну роботу внаслiдок нездатностi суспiльства створити умови для рацiонального застосування здiбностей людей;

- визначенi та проаналiзованi прiоритетнi чинники, що впливають на безробiття жiнок.

Практичне значення одержаних результатiв полягаi в тому, що вони створюють пiдТСрунтя для подальших теоретико-методологiчних та прикладних дослiджень проблеми зайнятостi та безробiття жiнок, розробленi методики та технологii для подолання проблем зайнятостi та безробiття, укладенi збiрники нормативно-правових актiв щодо подолання безробiття, використовуються працiвниками служби зайнятостi.

РОЗД
РЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНО тАУ МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ПРЖДХОДИ ДО АНАЛРЖЗУ ЗАЙНЯТОСТРЖ ТА БЕЗРОБРЖТТЯ ЖРЖНОК В УКРАРЗНРЖ

1.1
Визначення поняття Влзайнятiсть та безробiттяВ» жiнок

Зайнятiсть населення - це дiяльнiсть, пов'язана з задоволенням особистих i суспiльних потреб, яка, як правило, приносить доход у виглядi заробiтноi плати, додаткових грошових допомог, натуральних виплат тощо.

Пiд зайнятiстю як економiчною категорiiю розумiють сукупнiсть соцiально-економiчних вiдносин у суспiльствi, якi забезпечують можливостi прикладання працi в рiзних сферах господарськоi дiяльностi, i виконують функцii пов'язанi з вiдтворенням робочоi сили на всiх рiвнях органiзацii суспiльноi працi i виробництва.

Залежно вiд тривалостi i режиму зайнятостi видiляють такi ii форми:

1. Повну - дiяльнiсть працiвника протягом повного робочого дня (тижня, сезону), яка приносить прибуток в нормальних для даного регiону розмiрах.

2. Неповну тАФ зайнятiсть певноi особи протягом неповного робочого дня або з неповною ефективнiстю, з неповною оплатою. Неповна зайнятiсть може бути ВлпримусовоюВ», що обумовлено економiчними причинами (скороченням обсягiв виробництва, циклiчним розвитком економiки, реконструкцiiю пiдприiмства тощо).

Добровiльна неповна зайнятiсть, пов'язана з соцiальними факторами - вихованням дiтей, доглядом за хворими членами сiм'i, сумiщенням роботи i навчання називаiться частковою. Цей вид зайнятостi виникаi з iнiцiативи працiвника. До частково зайнятих можуть належати жiнки - домогосподарки, студенти, пенсiонери.

Залежно вiд сфери застосування працi видiляють основну i додаткову зайнятiсть, якi i це можуть називатися первинною i вторинною.

Основна зайнятiсть, або первинна - це дiяльнiсть в межах нормативного робочого дня, тижня за основним мiсцем роботи.

Додаткова зайнятiсть - це зайнятiсть понад нормативний робочий час.

Останнiм часом все бiльшого розповсюдження набувають гнучкi i нестандартнi форми зайнятостi, i гнучкi графiки робочого часу. Використовуються три форми гнучкостi - гнучкiсть робочого часу, гнучкiсть зайнятостi i гнучкiсть винагороди. До осiб, що використовують гнучку форму зайнятостi вiдносять: надомникiв, працiвникiв за викликом, тимчасових робiтникiв (контрактникiв) тощо.

У спецiальнiй економiчнiй лiтературi нерiдко може використовуватися велика кiлькiсть визначень зайнятостi: продуктивна; рацiональна, оптимальна, збалансована, ефективна. Всi вони лише уточнюють основний змiст зайнятостi, який полягаi в необхiдностi пiдтримки такого спiввiдношення мiж зайнятою робочою силою i ii резервом, яке сприяло б досягненню максимальноi ефективностi функцiонування виробництва i росту доходiв населення.

Ефективною може вважатися зайнятiсть населення, яка забезпечуi достойний прибуток, здоров'я, пiдвищення освiтнього i Професiйного рiвня для кожного члена суспiльства на основi зростання суспiльноi продуктивностi працi.

Прагнення до найбiльш повноi i при цьому ефективноi зайнятостi всього економiчно активного населення краiни - мета розвитку будь-якоi економiчноi системи.

З поняттям зайнятостi пов'язанi поняття Влекономiчно активного i Влекономiчно неактивногоВ» населення, Влзайнятого населенняВ» i ВлбезробiтнихВ». Визначення цих категорiй за методикою МОП були розглянутi в попереднiй темi. Проте необхiдно зупинитися на визначеннях зайнятого i безробiтного населення, якi визначаються законом Украiни ВлПро зайнятiсть населенняВ».

Практика проведення економiчних реформ показала, що за вiдсутностi адекватноi системи заходiв державного регулювання зайнятостi жiноча частина трудових ресурсiв першою витiсняiться на периферiю ринку працi або взагалi за його межi. У результатi посилюiться прихована та явна дискримiнацiя жiнок, гендерна сегментацiя ринку працi, знецiнення ii освiтнього i квалiфiкацiйного потенцiалу. Дана проблема набуваi все бiльшоi актуальностi, проте дуже часто при ii дослiдженнi не враховують суто економiчних факторiв, що впливають на трудовi вiдносини.

Для украiнського суспiльства, яке на даний час перебуваi на стадii невизначеностi та формування нових соцiальних норм i життiвих стратегiй, проблема гендерноi нерiвностi у сферi зайнятостi виявилася не повнiстю усвiдомленою та вивченою. На державному рiвнi вона також недостатньо законодавче обТСрунтована.

Найяскравiшим проявом недосконалостi та незавершеностi формування нормативноi бази регулювання зайнятостi жiнок в Украiнi i повна вiдсутнiсть антидискримiнацiйного блоку у законодавчому регулюваннi зайнятостi. У результатi рiвнiсть можливостей для всiх суб'iктiв ринку працi незалежно вiд статтi, що декларуiться у рядi документiв, залишаiться гаслом, не пiдкрiпленим конкретним механiзмом реалiзацii. Внаслiдок цього принцип рiвностi можливостей фактично зведений до забезпечення рiвноправностi за критерiiм умов працi i до розширення системи пiльг i гарантiй, пов'язаних iз материнством.

Одним iз наслiдкiв неадекватностi iснуючоi нормативноi бази стало витiснення жiнок iз сфери зайнятостi, що i виявилося у зростаннi зареiстрованого жiночого безробiття. Хоч безробiття у однаковiй мiрi i проблемою як для жiнок, так i для чоловiкiв, але досвiд засвiдчуi, що жiнкам важче знайти роботу нiж чоловiкам. [8].

Наведенi факти дають вагомi пiдстави при реалiзацii гендерноi полiтики в Украiнi чи не найважливiшу увагу придiляти саме питанням становища жiнки на ринку працi. Для цього необхiдне перш за все чiтке усвiдомлення проблеми. Адже у силу дii рiзних обставин, розглядаючи проблему нерiвностi мiж чоловiком i жiнкою в Украiнi, часто звертаються до прикладiв розвинутих держав свiту, копiюються "неукраiнськi" стереотипи мислення, не враховуються особливостi культури, звичаiв, моральних цiнностей. Жiночий рух на Заходi спрямований на вирiшення проблем, якi менш тiсно пов'язанi з проблемами суто матерiального характеру. Державний сектор забезпечував, як здавалося на перший погляд, необмежену кiлькiсть робочих мiсць. Офiцiйно зареiстрованого безробiття як такого не iснувало. Статистичнi данi показують, що частка жiнок у робочiй силi була, за мiжнародними нормами, надзвичайно велика. Проте жiнки працювали на менш оплачуваних i престижних робочих мiсцях, а законодавчi гарантii щодо захисту та пiдтримки жiнки у сферi зайнятостi використовувалися виключно як засiб для забезпечення економiки робочою силою та для розв'язання демографiчних питань.

Враховуючи психологiчнi фактори, сучасний стан економiки Украiни, недостатню пiдтримку з боку держави, можна стверджувати, що жiнка у нашiй краiнi практично не маi права вибору: працювати чи не працювати. Будучи берегинею домашнього затишку, вона позбавлена можливостi працювати для себе, самореалiзуватися в роботi. Гендернi нерiвностi у сферi працi починають все бiльше проявлятися саме зараз, коли жiнка намагаiться стати рiвноправною учасницею ринку працi. Для жiнок нове соцiально-економiчне середовище, налаштованiсть громадськоi думки, iндивiдуальний психологiчний стан широкого загалу менш сприятливi, нiж для чоловiкiв. Згiдно iз даними соцiологiчних дослiджень, лише одна iз 100 жiнок вiдчуваi себе нинi абсолютно впевненою, 8-9 iз 10 перебувають у постiйнiй тривозi за завтрашнiй день, а частка тих, хто остаточно зневiрився знайти будь-яку роботу, становить у структурi економiчно неактивного жiночого населення 6,4% [6].

Найбiльш вираженою в Украiнi формою гендерноi нерiвностi у сферi зайнятостi i гендерна професiйна сегрегацiя, негативним проявом якоi i те, що жiнки концентруються у тих секторах, де оплата працi i нижчою. Вони займають близько 80% робочих мiсць в освiтi, охоронi здоров'я i соцiальнiй сферi, приблизно стiльки мiсць у готельному та ресторанному бiзнесi, бiльше половини мiсць в оптовiй та роздрiбнiй торгiвлi, у сферi фiнансових послуг. Чоловiки переважають у промисловостi, сiльському господарствi, у державному управлiннi i бiзнесi. Отже, значна частина робочих мiсць для жiнок i у галузях, якi не гарантують iм необхiдного матерiального забезпечення.

Рiвень гендерноi професiйноi сегрегацii в Украiнi в останнi десятирiччя становив приблизно 39%. Це означаi, що для того, щоби зрiвноважити гендерне представництво у кожнiй професii, 39% жiнок або чоловiкiв повиннi змiнити свою професiю. Для порiвняння можна вказати, що рiвень професiйноi сегрегацii найбiльш високим був у Великобританii - 44%, а найменший - 32% - у Швейцарii [11].

Опитування роботодавцiв в Украiнi показало, що одна з основних стратегiй економiчного виживання пов'язуiться в iхньому уявленнi з проведенням жорсткоi кадровоi полiтики. Роботодавцi, а особливо власники приватних пiдприiмств, дiючи у жорсткому ринковому конкурентному середовищi, вважають, що з жiнками пов'язанi бiльш високi витрати через тимчасове звiльнення у зв'язку iз вагiтнiстю або з хворобою дитини, право жiнки на скорочений робочий день, тощо. Це означаi вiдмову вiд використання жiночоi працi на робочих мiсцях, де вона може бути замiнена чоловiчою.

Безробiття - складне економiчне, соцiальне i психологiчне явище. Водночас безробiття - це економiчна категорiя, яка вiдбиваi економiчнi вiдносини щодо вимушеноi незайнятостi працездатного населення.

Факторами формування безробiття можуть бути такi:

- нестача сукупного ефективного попиту;

- негнучкiсть системи вiдносних цiн i ставок заробiтноi плати i викривлення в нiй, повтАЩязанi з грошовою експансiiю держави i подальшою iнфляцiiю;

- недостатня мобiльнiсть робочоi сили;

- структурнi зрушення в економiцi;

- дискримiнацiя на ринку працi щодо жiнок;

- демографiчнi змiни в чисельностi та складi робочоi сили;

- сезоннi коливання в рiвнях виробництва окремих галузей економiки.

Досвiд переходу окремих краiн до ринку свiдчить про те, що в кожний перiод рiвень зайнятостi i масштаби безробiття характеризуються значними коливаннями, зумовленими сукупним впливом багатьох чинникiв. При цьому причини появи безробiття i його види можуть дуже рiзнитися.

Розрiзняють вiдкрите й приховане безробiття.

Вiдкрите безробiття означаi iснування явно незайнятого населення, приховане - наявнiсть формально зайнятого населення.

Можна видiлити такi види безробiття: фрикцiйне, структурне, циклiчне, сезонне, iнституцiйне.

Фрикцiйне безробiття повтАЩязане з перемiщенням людей з однiii роботи на iншу, а також iз однiii мiсцевостi в iншу. Фрикцiйне безробiття означаi, що iснують постiйний звтАЩязок мiж звiльненням з однiii органiзацii i найманням працiвникiв iншими органiзацiями, замiщення одних професiй iншими, рух працiвникiв з одних галузей в iншi тощо.

В умовах ринковоi економiки цей вид безробiття завжди iснуi. Однi змiнюють роботу добровiльно, iншi - у звтАЩязку зi звiльненням або втратою сезонноi зайнятостi. Дехто шукаi роботу вперше. Таке безробiття може поiднуватися з рiвновагою на ринку працi. Наприклад, у США наприкiнцi 80-х рокiв близько 49 % безробiтних не працювали менше птАЩяти тижнiв. Це свiдчить про нормальний процес перерозподiлу трудових ресурсiв вiдповiдно до потреб виробництва, а також про високу ефективнiсть ринку працi [24].

Виникнення структурного безробiття повтАЩязане зi структурними зрушеннями в економiцi, закриттям застарiлих пiдприiмств i виробництв, скороченням випуску продукцii у разi переорiiнтацii виробництва, закриття шкiдливих пiдприiмств.

Структурне безробiття вiдрiзняiться вiд фрикцiйного передусiм тим, що працiвники, якi втратили роботу в одних секторах економiки, не можуть бути використанi на тих робочих мiсцях, якi пропонуються в iнших секторах. Окрiм того, структурне безробiття i тривалим i маi, як правило, хронiчний характер.

Причиною структурного безробiття i територiальна i квалiфiкацiйна невiдповiднiсть мiж вiльними робочими мiсцями i безробiтними.

У структурному безробiттi можна виокремити технологiчне й конверсiйне безробiття.

Технологiчне безробiття повтАЩязане з переходом до новоi технiки i технологii, з механiзацiiю та автоматизацiiю виробництва, що супроводжуiться вивiльненням робочоi сили i найманням працiвникiв принципово нових спецiальностей та квалiфiкацii.

Конверсiйне безробiття спричиняiться скороченням чисельностi армii i зайнятих у галузях оборонноi промисловостi. Розмiри цього безробiття можуть коливатися вiд незначних до великих.

Сезонне безробiття стосуiться тих видiв виробництва, якi мають сезонний характер i в яких протягом року вiдбуваються рiзкi коливання попиту на працю (сiльське господарство, будiвництво тощо).

Циклiчне безробiття - це вид безробiття, яке постiйно змiнюiться за своiми масштабами, тривалiстю i складом, що повтАЩязано з циклом дiловоi контАЩюнктури. Масштаби i тривалiсть циклiчного безробiття досягають максимуму пiд час спаду (кризи) виробництва i мiнiмуму - пiд час пiднесення. Отже, розмiри ринку працi коливаються разом з коливаннями циклу дiловоi контАЩюнктури. Найбiльшою мiрою вiд циклiчного безробiття страждають молодь, жiнки, люди похилого вiку i некорiнне населення.

РЖнституцiональне безробiття - це безробiття, яке породжуiться правовими нормами, що впливають на попит i пропозицiю працi. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованоi мiнiмальноi заробiтноi плати, недосконалою податковою системою (надмiрнi соцiальнi виплати знижують пропозицiю працi. Високi ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять iх порiвнянними iз сумами виплат за соцiальними програмами. Це також знижуi пропозицiю робочоi сили)[18].

На ринку працi розрiзняють також застiйне i хронiчне безробiття.

Застiйне безробiття охоплюi найстiйкiший контингент безробiтних - бiдних, бродяг, бомжiв та iн.

Розвиток ринковоi економiки супроводжуiться виникненням i розширенням масштабiв хронiчного безробiття. Це повтАЩязано з тим, що iнвестицii у створення нових робочих мiсць вiдстають вiд темпiв зростання чисельностi найманих працiвникiв. Безробiття стаi масовим i постiйним, вражаючи насамперед найменш розвинутi регiони. Серед безробiтних переважають жiнки, спецiалiсти з вищою освiтою. Щодо вiкового складу домiнуi молодь.

У визначеннi МОП безробiтними i особи у вiцi 15тАФ70 рокiв (як зареiстрованi, так i незареiстрованi в державнiй службi зайнятостi), якi одночасно вiдповiдають трьом умовам:

- не мають роботи (прибуткового заняття);

- шукають роботу або намагаються органiзувати власну справу;

- готовi приступити до роботи протягом наступних двох тижнiв. До цiii категорii належать особи, що навчаються за направленнями служби зайнятостi, знайшли роботу i чекають вiдповiдi або готуються почати працювати, але на даний момент ще не працюють[7].

Згiдно iз Законом Украiни ВлПро зайнятiсть населенняВ» безробiтними вважаються працездатнi громадяни працездатного вiку, якi з незалежних вiд них причин не мають заробiтку або iнших передбачених чинним законодавством доходiв через вiдсутнiсть вiдповiдноi роботи, зареiстрованi у державний службi зайнятостi, тобто це особи, що шукають роботу та здатнi почати працювати.

Не можуть бути визнанi безробiтними громадяни:

а) вiком до 16 рокiв, за винятком тих, якi працювали i були вивiльненi у звтАЩязку зi змiнами в органiзацii виробництва i працi: реорганiзацiiю, перепрофiлюванням i лiквiдацiiю пiдприiмства, установи й органiзацii або скороченням чисельностi (штату);

б) якi вперше шукають роботу i не мають професii (спецiальностi), в тому числi випускники загальноосвiтнiх шкiл, якщо вони вiдмовляються вiд проходження професiйноi пiдготовки або вiд оплачуваноi роботи, у тому числi роботи тимчасового характеру;

в) якi вiдмовилися вiд двох пропозицiй пiдходящоi роботи з моменту реiстрацii iх у службi зайнятостi як осiб, котрi шукають роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу безробiтного строком на три мiсяцi з подальшою реiстрацiiю;

г) якi мають право на пенсiю вiдповiдно до законодавства Украiни[1].

Приховане безробiття характерне для ситуацii економiчного спаду. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей пiдприiмств, зменшенням обсягiв виробництва, рiзким зниженням продуктивностi працi, наданням працiвникам неоплачуваних вiдпусток, неповною зайнятiстю протягом робочого тижня.

Наявнiсть значноi кiлькостi працездатних осiб, якi лише формально зайнятi, а фактично не працюють i одержують низьку заробiтну плату (або зовсiм не одержують ii), сприяi збiльшенню чисельностi зайнятих у нерегламентованiй дiяльностi, ускладненню кримiногенноi ситуацii, загостренню соцiальних конфлiктiв.

Проведенi дослiдження чисельностi й складу незайнятого працездатного населення дають змогу припустити, що у сферi нерегламентованоi зайнятостi основнi доходи одержуi майже третина працездатного населення в працездатному вiцi. Нинi незареiстрована зайнятiсть - це неформальний сектор економiки, проте виключений зi сфери цивiлiзованих соцiально-трудових, правових вiдносин i норм.

Зарубiжний досвiд свiдчить, що i в краiнах з розвинутою економiкою вiдбуваiться зростання вимушеноi неповноi зайнятостi.

Проте перехiд на скорочений робочий день (тиждень) розглядаiться як ефективний захiд щодо запобiгання безробiттю. Масштаби неповноi зайнятостi в США, Нiмеччинi, Францii, Португалii за останнi роки збiльшилися в десятки разiв. При цьому активно використовуються державнi дотацii (субсидii) пiдприiмствам на заробiтну плату працiвникам для компенсацiй витрат у разi скорочення збиткових i нерентабельних робочих мiсць[8].

Отже, проблема неповноi зайнятостi i прихованого безробiття i згодом виявлятиметься як проблема часткового (тимчасового зменшення або установлення законом скороченоi тривалостi робочого дня) або тимчасового повного безробiття (перерви в одержаннi заробiтноi плати або зменшення ii розмiру з причини тимчасового припинення виробництва без розiрвання трудових вiдносин).

Економiчними збитками вiд безробiття i також звуження споживчого ринку, нарощування елементiв кризи надвиробництва. Крiм того, люди, якi перебувають у статусi безробiтних, втрачають професiйнi навички, стереотипи трудовоi поведiнки.

На реiстрованому ринку працi тенденцii, що мали мiсце у розрахунках на повний обсяг руху робочоi сили, залишились незмiнними. Тобто скорочуються не тiльки обсяги чисельностi безробiтних жiнок, а й iнтегрований показник ринку працi - рiвень безробiття. Якщо у 2008 р. на реiстрованому ринку працi було 730,4 тис. безробiтних жiнок, то у 2010 р. iхня чисельнiсть скоротилась на 65,4 тисячi, а рiвень безробiття тАФ на 0,53 вiдсоткових пункти i у 2010 р. становив - 4,93% [14].

Рiвень безробiття жiнок в Украiнi за 2009 р. в розрахунку на повний обсяг руху робочоi сили на 5,1 вiдсоткових пункти перевищуi аналогiчний показник реiстрованого ринку працi. Це свiдчить про те, що бiльшiсть безробiтних жiнок, як правило, не звертаiться до центрiв зайнятостi через труднощi працевлаштування або через низьку заробiтну плату, через непрестижнi види працi, якi може запропонувати iм служба зайнятостi.

Важливим показником, що характеризуi стан жiнок на ринку працi, i тривалiсть безробiття. У 2009 р. тривалiсть безробiття жiнок становила два роки. У 2010 р. цей показник скоротився на один мiсяць. Такий перiод занадто довгий i природно, що особа, яка залишилась без роботи, втрачаi трудовi навички, процес ii адаптацii до нових умов зайнятостi ускладнюiться i, в результатi, падаi ii конкурентоспроможнiсть. Жiнкам набагато складнiше влаштуватись на роботу, зокрема у зв'язку з тим, що маючи бiльш високий освiтнiй рiвень порiвняно з чоловiками, вони бажають працевлаштуватись, зазвичай, вiдповiдно до цього рiвня[11].

1.2 Дискримiнацiя на ринку працi

Часто заперечуiться той факт, що дискримiнацiя жiнок на ринку працi i проблемою для Украiни. Насправдi дискримiнацiя за статевою ознакою характерна як для державного, так i приватного секторiв економiки. РЖ це зовсiм не означаi, що немаi робочих мiсць, або iнше тАУ жiнки не хочуть працювати. Навпаки, сучаснi украiнки прагнуть реалiзувати себе в суспiльствi. Однак ще до спiвбесiди з потенцiйним роботодавцем, вони вже зазнають дискримiнацii, що випливаi зi змiсту оголошень у ЗМРЖ. РЖдеться про безлiч оголошень у газетах про прийом на роботу, якi мiстять вимоги щодо вiку, статi, i навiть зовнiшнього вигляду бажаного працiвника. Особливо часто застосовуiться вiдсiв за статевою ознакою, коли йдеться про високооплачуванi та престижнi посади.

Зазвичай, такi оголошення можна побачити в агенцiях працевлаштування або навiть у державних центрах зайнятостi. Надзвичайно поширеною i практика вiдмови в прийомi на роботу на пiдставi сiмейного стану та вiку жiнки. Зокрема, дискримiнацii при прийомi на роботу зазнають незамiжнi жiнки, жiнки з малими дiтьми й жiнки старшi 40 рокiв. При цьому освiта, досвiд та професiйнi якостi до уваги просто не беруться. Як правило, у вищих навчальних закладах дiвчата навчаються краще за хлопцiв, проте при розподiлi ВлпортфелiвВ» надаiться перевага чоловiкам. Одним iз важливiших проявiв рiвноправностi i рiвнiсть чоловiкiв i жiнок на ринку працi. Трудове законодавство Украiни проголошуi формальну рiвнiсть, забороняi дискримiнацiю на ринку працi, але на практицi жiнки мають менше можливостей картАЩiрного зростання, меншу заробiтну платню, працюють переважно в низькооплачуванiй сферi. РЖснуi певна дискримiнацiя при працевлаштуваннi: 80% безробiтних в Украiнi тАУ жiнки. Рiвень жiночоi заробiтноi платнi становить у середньому 73% вiд платнi чоловiкiв. Про певну нерiвноправнiсть свiдчить i незначне залучення жiнок з вищою освiтою та лiдерськими якостями на керiвнi посади.

У приватному бiзнесi гендерний баланс зберiгаiться бiльш-менш стало: 50.4% жiнок тАУ 49.6% чоловiкiв.

Бiльше половини жiнок зайнятi у сферi сiльськогосподарського виробництва. Що означаi переважно низько квалiфiковану тяжку фiзичну працю по вирощуванню продуктiв харчування. Торгiвля i послуги тАУ традицiйно жiночi сфери - займають друге мiсце. Бiзнесом у промисловостi займаiться 2% жiнок (додаток 1).

Ситуацiя перехiдноi економiки вимагаi посилення дiловоi активностi людей в усiх економiчних структурах. Сфера пiдприiмництва i, зокрема, малого бiзнесу, поповнюiться жiнками майже цiлковито за рахунок торгiвельноi сфери. Жiнкам не вистачаi стартового капiталу, звтАЩязкiв у верхнiх ешелонах влади тАУ всього того, що i в чоловiкiв, якi розпочинають свiй бiзнес[20].

Видiляються двi основнi групи жiнок-пiдприiмцiв. Перша тАУ особи з високою квалiфiкацiiю, знанням мов, орiiнтованi на роботу з мiжнародним бiзнесом, але не на перших, а на других ролях у фiрмi: консультантами, економiстами. Це дуже незначна, порiвняно з чоловiками, група жiнок. Серед причин тАУ загальний дефiцит спецiалiстiв високого класу i традицiйна монополiя чоловiкiв у дiловому свiтi. Друга категорiя - жiнки середньоi квалiфiкацii, що ризикнули створити власне пiдприiмство, як правило у сферi побутових послуг. Вже через рiк-два, як доводять соцiологiчнiдослiдження, багато з них вiдходять вiд справ, не витримав жорстких умов, непрозоростi, кримiнальностi, корупцii, що панують в економiчнiй сферi.

За даними соцiологiчних опитувань, бiльше третини респондентiв вiдмiчають, що iх надii не справдилися i вони повнiстю розчарованi. Всi опитанi жiнки-пiдприiмицi вважають, що жiнкам дуже важко вижити в свiтi тАЬчоловiчоготАЭ бiзнесу. Було б справедливо, аби держава надавала деякi пiльги тАЬжiночомутАЭ бiзнесу, як це вiдбуваiться у рядi розвинених краiн. Держава повинна сприяти участi жiнок у пiдприiмницькiй дiяльностi, по-перше, тому що без цiii пiдтримки жiнки не можуть на рiвних з чоловiками займатися бiзнесом, а по-друге, тому, що в украiнському суспiльствi пiдприiмництво асоцiюiться виключно з чоловiчою половиною людства. Цiii ж позицii дотримуються i ЗМРЖ, що орiiнтуються на бiзнес i пiдприiмництво. Формуiться розумiння, що жiнок у бiзнесi майже не iснуi, хоча насправдi iх у приватному секторi бiля 50% [29].

РЖз найзагальнiших проблем, якi змушують жiнок серйозно замислитись про заснування власноi справи, можна видiлити:

- реальна вiдсутнiсть для жiнок мiсця для автономii або iнiцiативи у команднiй системi державноi економiки

- пiдвищена порiвняно з чоловiками вiдповiдальнiсть за родину i дiтей, що негативно позначаiться на професiйнiй картАЩiрi

- якщо у вищому керiвництвi домiнують чоловiки з патрiархальною ментальнiстю, та головним критерiiм оцiнювання придатностi жiнки на керiвну посаду i ii лояльнiсть до влади

- проблема реально iснуючоi дискримiнацii за статевою ознакою (жiнкам, якi працюють у колективах з чоловiками i мають таку саму або подiбну квалiфiкацiю, як правило, пропонують другоряднi ролi).

За результатами опитування, бiльш освiченi жiнки бiльш здатнi започаткувати власну справу (для довiдки: в свiтi жiнки володiють лише 1% свiтовоi власностi). Так, зi 101 опитаних жiнок-пiдприiмиць вищу освiту мали 80,2%, професiйно-технiчну тАУ 7,9%, середню тАУ 1,0%[23] .

Жiнки складають також значну частину зайнятих у маргiнальнiй економiчнiй дiяльностi. Ця дiяльнiсть вiдбуваiться у своiрiдних нiшах, якi виникли стихiйно. Жiнки несуть на собi основний тягар соцiальних втрат ринкових реформ i змушенi розробляти альтернативнi економiчнi стратегii. Деякi маргiнальнi види економiчноi дiяльностi взагалi стали жiночими, бо потребують жiночих рис характеру.

Таким чином, можна стверджувати, що на сучасному ринку працi Украiни iснуi помiтний гендерний дисбаланс, котре виявляiться у нерiвному представництвi жiнок на керiвних посадах, у iх концентрацii в найменш престижних галузях економiки й сферах дiяльностi, нарештi в значно нижчiй, нiж у чоловiкiв, оплата працi в усiх без винятку галузях, навiть таких, що традицiйно вважаються тАЬжiночимитАЭ i де жiнки складають переважну частку працюючих.

Нерiвне представництво жiнок на керiвних посадах, у сферах прийняття рiшень, на верхнiх сходинках соцiальноi iiрархii, на ключових позицiях розподiлу влади i власностi i натомiсть iх концентрацiя у найменш престижних галузях суспiльно-економiчноi дiяльностi i визнаним фактом сьогоденноi Украiни.

Мiж тим, узагальнений соцiологiчний тАЬпортреттАЭ украiнськоi жiнки свiдчить, що вона i iнiцiативною, розсудливою, вiдповiдальною, здатною приймати рiшення i цiлком варта брати участь на рiвних з чоловiками в усiх суспiльних процесах. Це пiдтверджуi i широкий рух громадських жiночих органiзацiй.

Сьогоднi в Украiнi нараховуiться понад 700 жiночих органiзацiй, 34 з них мають статус мiжнародних i всеукраiнських. Вони намагаються впливати на вдосконалення законодавства щодо полiпшення становища жiнок та механiзмiв його застосування, намагаються знайти визнання як нова громадсько-полiтична сила, як субтАЩiкт соцiального i полiтичного творення.

Жiночi органiзацii можна подiлити на чотири основних групи:

1. Традицiйно жiночi органiзацii;

2. Соцiально-орiiнтованi органiзацii тАУ найбiльша за кiлькiстю група;

3. Органiзацii дiлових жiнок;

4. Фемiнiстичнi органiзацii, до яких належать також центри гендерних дослiджень.

Важливим компонентом процесiв глобалiзацii у рiзних сферах суспiльного життя i входження жiночих органiзацiй до мiжнародних структур. З проголошення незалежностi Украiни розпочався процес поновлення контактiв з Мiжнародною Радою Жiнок (МРЖ). Жiночi органiзацii Украiни мають членство в Мiжнароднiй Органiзацii Сприяння Жiнкам у Вищiй Освiтi (Advancing Women in Higher Education), Мiжнародному Альянсi жiночих органiзацiй краiн ННД, та КАРАТ коалiцii - мережi жiночих неурядових органiзацiй з 10 краiн Центральноi та Схiдноi РДвропи. Жiночi органiзацii Украiни спiвпрацюють з органiзацiiю ВлWomen, Law and Development intl.В» (США), з Американською Нацiональною Асоцiацiiю жiнок в освiтi (NAWE) та багатьма iншими [5].

РД проблеми на ринку працi й у жiнок, якi мають маленьких дiтей. Так, багато украiнок скорочують декретну вiдпустку. У компанii мобiльного зв'язку Влlife:)В» тАУ 16% спiвробiтниць, в яких з'явилися дiти, повертаються на роботу до виповнення дитинi 6 мiсяцiв, ще 20% тАУ до року. У компанii Крафт Фудз Украiна, яка виробляi продукти харчування, бiльшiсть спiвробiтниць виходять з декрету вже через 4 мiсяцi пiсля народження. Лише до цих пiр компанii виплачують декретнi. Керiвники компанiй пояснюють раннi виходи з декрету небажанням самих робiтниць втратити квалiфiкацiю. Проте, за визнанням спiвробiтникiв, тривала вiдсутнiсть на роботi спiвробiтницi, що народила, хоча й негласно, не вiтаiться. Жiнки вимушенi так вчиняти в основному з-за небажання псувати кар'iру, збудувати яку iм було непросто.Для деяких активних жiнок тривала вiдпустка по догляду за дитиною може перетворитися на справжнi покарання, вважають психологи [7]
.

Крiм того, iснують бюрократичнi перешкоди на шляху отримання виплат та пiльг, якi надаються матерям маленьких дiтей. Цi перешкоди настiльки серйознi, а виплати тАУ малi, що певна частина жiнок готова вiдмовитися вiд iх отримання. Ця тенденцiя, яка посилюiться з кожним роком, знайшла вже вiдображення в ЗМРЖ [8].

Але i й позитивнi зрушення в цьому аспектi. У Державному звiтi (обтАЩiднаному шостому та сьомому) про виконання Украiною Конвенцii ООН про лiквiдацiю всiх форм дискримiнацii щодо жiнок, поданого в 2008 роцi до Комiтету ООН, наведена детальна iнформацiя про надання пiльг вагiтним жiнкам, жiнкам пiсля пологiв та жiнкам, якi мають неповнолiтнiх дiтей. У 2008 роцi був пiдвищений розмiр виплат сiмтАЩям по народженню першоi дитини до 12 240 гривень, введенi виплати тим сiмтАЩям, якi всиновили дитину в такому ж розмiрi, як i при народженнi. Крiм того, батьки-усиновлювачi отримують оплачувану вiдпустку термiном 56 дiб.

Окрiм проблем, повтАЩязаних з гендерною сегрегацiiю, на стан жiнок на ринку працi впливаi i дискримiнацiя з боку роботодавця.

Необхiднiсть здiйснення певних грошових виплат за мiсцем роботи призводить до виникнення певних проблем, оскiльки роботодавцi не поспiшають з реалiзацiiю цього права. Приватнi роботодавцi нерiдко не iнформованi про те, що виплати, а саме виплати по декретнiй вiдпустцi, по догляду за дитиною до 3-х рокiв здiйснюються iз бюджетних та страхових фондiв. У силу недостатностi розумiння цього питання з боку роботодавцiв, при працевлаштуваннi в жiнок виникають додатковi проблеми [
26].

Дискримiнацiя - це нерiвнi можливостi на ринку працi групи робiтникiв, видiлених за певною ознакою, i що мають однакову продуктивнiсть з iншими робiтниками (групова ди

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii