Комерцiйний банк: роль i мiсце в кредитнiй системi
Змiст
Вступ
1. Теоретичнi основи функцiонування комерцiйних банкiв
1.1 Поняття кредитноi системи
1.2 Комерцiйний банк: сутнiсть, види та функцii
1.3 Роль i мiсце банкiв в кредитнiй системi
2. Комерцiйний банк тАУ основна ланка кредитноi системи
2.1 Характеристика дiяльностi та оцiнка фiнансових показникiв ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ
2.2 Мiсце в кредитнiй системi ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ
3. Напрямки вдосконалення функцiонування комерцiйних банкiв Украiни на сучасному етапi
Висновки
Список використаноi лiтератури
комерцiйний банк кредитний система
Вступ
Актуальнiсть теми дослiдження. На сучасному етапi економiчного розвитку, в умовах трансформацii нацiональноi економiки, серед проблем, пов'язаних з виходом Украiни з кризового стану, важливе мiсце посiдаi формування ефективноi кредитноi системи. Кредитування населення Украiни в сучасних умовах i надзвичайно важливим питанням через те, що соцiально-економiчний рiвень його життя дуже низький.
Певна особа, щоб пiдвищити свiй соцiально-економiчний рiвень життя прагне бiльших доходiв, яких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну дiяльнiсть, а на це потрiбнi чималi кошти. РЖ тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитування.
Крiм того, такого роду допомоги потребують часто й ринковi структури, товарне виробництво, торгiвля, тобто усi сфери народного господарства.
У будь-якiй державi кредитна система вiдiграi ключову роль. Саме вона задовольняi економiку необхiдним обсягом фiнансових ресурсiв, забезпечуючи вiльний рух капiталу, розрахунки субтАЩiктiв господарювання, кредитування економiки, а також реалiзацiю цiлого ряду iнших функцiй та завдань. Без розвинутоi кредитноi системи неможливо навiть уявити собi розвинуту економiку держави.
Як найважливiший елемент вiдтворювальноi структури економiки банкiвськi установи органiзують рух i перерозподiл ресурсiв суспiльства в iх грошовому виразi. Через банкiвську систему проходять грошовi розрахунки i платежi господарюючих суб'iктiв та населення в цiлому. Саме комерцiйнi банки виконують важливу функцiю мобiлiзацii тимчасово вiльних грошових ресурсiв i перетворення iх у реальний капiтал, здiйснюючи рiзноманiтнi кредитнi, iнвестицiйнi та iншi операцii i забезпечуючи, таким чином, потреби економiки в додаткових ресурсах.
Серед суб'iктiв фiнансово-господарськоi дiяльностi комерцiйнi банки - це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своiчасно прогнозувати динамiку економiчноi кон'юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-якi змiни, що вiдбуваються на фiнансовому ринку.
Комерцiйний банк тАУ являiться основною ланкою кредитноi системи, тому для нормального функцiонування системи, необхiдно забезпечити безперервну та ефективну роботу банкiв. У звтАЩязку з цим виникаi необхiднiсть аналiзу дiяльностi банкiв, визначення проблем iх функцiонування та розробки напрямкiв iх усунення.
Важливе теоретичне й практичне значення вказаних проблем та iх невирiшенiсть зумовили необхiднiсть проведення цього дослiдження та вибiр теми роботи.
Проблематицi, що пiднiмаiться в данiй роботi, присвячено ряд робiт вiтчизняних та iноземних вчених, серед яких треба видiлити працi таких iноземних вчених, як Дж. Маршалл, Ж. Герар, Р. Ринутро, I. Ханкель. Серед вiтчизняних дослiдникiв слiд назвати В. Мiщенко, А. Сомик, О. Васюренко, М. Пацера. В складi кафедри фiнансiв, грошового обiгу та кредиту Киiвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка займаються питаннями функцiонування комерцiйних банкiв Васильченко З.М., Версаль Н.РЖ., Януль РЖ.РД. та iншi.
Метою курсовоi роботи i теоретичне й практичне обТСрунтування ролi та мiсця комерцiйних банкiв в кредитнiй системi та шляхiв удосконалення iхнього функцiонування в Украiнi.
Вiдповiдно до даноi мети роботи постають такi завдання:
В· визначити поняття кредитноi системи;
В· дослiдити сутнiсть комерцiйних банкiв;
В· визначити роль комерцiйних банкiв в кредитнiй системi;
В· охарактеризувати дiяльнiсть та оцiнити фiнансовi показники ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ;
В· визначити мiсце в кредитнiй системi ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ;
В· дослiдити шляхи та виробити рекомендацii щодо пiдвищення ефективностi дiяльностi комерцiйних банкiв.
Предметом дослiдження i функцiонування комерцiйних банкiв у кредитнiй системi краiни.
Об'iкт дослiдження тАУ комерцiйний банк як основна ланка кредитноi системи.
Методологiчну та iнформацiйну основу в проведеннi дослiдження склали вiтчизнянi та зарубiжнi публiкацii з питань фiнансово-кредитних вiдносин, перiодичнi видання, а також Закони Украiни з питань фiнансово-кредитноi та банкiвськоi дiяльностi, законодавчi правовi акти, законопроекти Украiни щодо правового забезпечення банкiвськоi та кредитно-фiнансовоi дiяльностi, статистичнi матерiали.
Дана робота складаiться зi вступу, трьох роздiлiв та висновкiв. У першому роздiлi розглянемо теоретичнi основи кредитноi системи та функцiонування комерцiйних банкiв. В другому роздiлi проведемо аналiз банкiвськоi дiяльностi на прикладi одного банку, а також визначемо його мiсце в кредитнiй системi Украiни. В третьому роздiлi запропонуiмо напрямки удосконалення функцiонування комерцiйних банкiв Украiни на сучасному етапi.
1. Теоретичнi основи функцiонування комерцiйних банкiв
1.1 Поняття кредитноi системи
У будь-якiй державi, незалежно вiд економiчноi системи та способу органiзацii суспiльних вiдносин, кредитна система вiдiграi ключову роль. Недарма ii порiвнюють часто iз кровоносною системою економiки держави. Адже саме вона задовольняi економiку необхiдним обсягом фiнансових ресурсiв, забезпечуючи вiльний рух капiталу, розрахунки субтАЩiктiв господарювання, кредитування економiки, а також реалiзацiю цiлого ряду iнших функцiй та завдань. Без розвинутоi кредитноi системи неможливо навiть уявити собi розвинуту економiку держави.
Кредит тАУ i формою руху грошового капiталу, який надаiться в позику на умовах повернення й прибутковостi. Наявнiсть кредитних вiдносин передбачаi, з одного боку, тимчасово вiльнi грошовi кошти, власники яких готовi надати iх на певний строк за певну винагороду (процент), а з iншого, - пiдприiмцiв, бажаючих тимчасово використати iх у своiй виробничiй дiяльностi [5, 23].
В умовах розвинутоi ринковоi економiки кредит виступаi в декiлькох видах i здiйснюiться через найрiзноманiтнiшi органiзацiйнi форми, якi в сукупностi утворюють кредитну систему, а це: банки, iнвестицiйнi фонди, страховi компанii та iншi фiнансово-кредитнi iнститути.
Однак, для того щоб визначитись зi складовими кредитноi системи, передусiм, необхiдно дослiдити таке поняття, як система взагалi. Зокрема, В.Афанасьiв писав, що пiд системою розумiiться сукупнiсть компонентiв, взаiмодiя яких породжуi новi (системнi) якостi, не притаманнi ii складовим. Найважливiшою особливiстю системи i ii цiлiснiсть. Ознаками системи i також ii структурнiсть (можливiсть опису системи через визначення ii структури, тобто звтАЩязкiв всерединi системи), взаiмозвтАЩязок системи та зовнiшньоi середи (система формуi та проявляi властивостi у взаiмодii iз зовнiшньою середою), iiрархiчнiсть (кожний iз компонентiв системи може розглядатися як система, а система, що розглядаiться, i компонентом бiльш широкоi системи), множиннiсть опису системи (складнiсть системи потребуi ii опису з рiзних сторiн для розумiння ii сутностi).
Таким чином, у будь-якому випадку вiднесення до системи простоi сукупностi установ, що здiйснюють дiяльнiсть на ринку позичкового капiталу, i щонайменше хибним.
Тому, кредитна система тАУ це визначена законодавством краiни сукупнiсть кредитно-фiнансових iнститутiв, а також кредитно-фiнансовi вiдносини, форми i методи кредитування.
Вона являiться невiд'iмною i важливою частиною економiки будь-якоi краiни, так як вiд ii функцiонування залежить форма i динамiка розвитку краiни.
Економiчною основою функцiонування кредитноi системи, i кредитнi вiдносини, виникнення яких пов'язане з неспiвпадiнням у часi витрат, що здiйснюються рiзними учасниками господарських процесiв, i надходженням необхiдних для цього доходiв. Таке неспiвпадiння, зумовлене об'iктивними економiчними причинами, - характерне для переважноi бiльшостi суб'iктiв ринковоi економiки. У результатi, з одного боку, виникаi значна сума тимчасово вiльних вiд обороту грошових коштiв, а з iншого - вiдчуваiться потреба у додаткових грошових ресурсах. Розв'язуiться дане протирiччя за допомогою iнститутiв кредитноi системи, в яких акумулюються тимчасово вiльнi кошти одних суб'iктiв ринку i надаються у тимчасове користування iншим, що вiдповiдаi економiчним i соцiальним потребам суспiльства в цiлому.
Зазначенi моменти вiдображають двi найважливiшi iсторичнi передумови становлення i розвитку кредитноi системи як центральноi ланки економiки. З одного боку, розвиток товарного виробництва i розширення торгiвлi обумовили зростання обсягiв грошового обороту, що викликало необхiднiсть впорядкування його органiзацii i технiчного обслуговування, а з iншого тАУ виникаi необхiднiсть у специфiчнiй формi пiдприiмницькоi дiяльностi, пов'язаноi з нагромадженням i розподiлом тимчасово вiльних коштiв суб'iктiв ринку. Органiзацiя виконання цих двох найважливiших економiчних завдань призвела до появи особливих пiдприiмств-iнститутiв кредитноi системи, якi подiляються на три великi групи:
1) центральнi банки;
2) комерцiйнi банки;
3) спецiалiзованi кредитно-фiнансовi установи.
При цьому першi двi групи складають окрему ланку органiзацii кредитних вiдносин i представляють собою банкiвську систему краiни, тодi як третя група i вiдносно вiдособленою системою небанкiвських установ, що спецiалiзуються на виконаннi окремих операцiй. Головною ланкою кредитноi системи у будь-якiй краiнi i банки, що здiйснюють основну масу кредитних i фiнансових операцiй.
Таким чином, кредитну систему можна розглядати в двох аспектах прояву:
o по-перше, кредитна система як сукупнiсть кредитних стосункiв, форм, способiв i типiв кредитування;
o по-друге, кредитна система як сукупнiсть банкiвських i iнших кредитних органiзацiй, що працюють в правовому полi, визначеному законодавчими актами.
На сьогоднi не iснуi iдиного пiдходу до побудови структури кредитного ринку, оскiльки все залежить вiд вихiдних позицiй, принципiв, якi покладенi в ii основу. Проте можнi виокремити банкiвську i небанкiвську частини.
Банкiвська система, яка являiться складовою частиною кредитноi системи, бере участь у виконаннi основних ii функцiй, зокрема, шляхом:
v забезпечення способiв перемiщення фiнансових ресурсiв у часi, через кордони держав та мiж окремими галузями тощо;
v розробки та забезпечення способiв управлiння ризиками;
v забезпечення механiзму обтАЩiднання фiнансових ресурсiв та iх розподiлу мiж окремими субтАЩiктами господарювання;
v забезпечення безперебiйного функцiонування платiжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способiв клiрингу та здiйснення розрахункiв, що сприяють торгiвлi;
v забезпечення насичення ринку цiновою iнформацiiю, що дозволяi координувати децентралiзований процес прийняття рiшень в окремих галузях економiки.
Кредитна система будь-якоi краiни очолюiться Центральним банком. Вiн виступаi основним координатором дiяльностi кредитних iнститутiв i виконуi функцii управлiння грошово-кредитними i фiнансовими процесами в економiцi. Вiн, як правило, не вступаi у взаiмовiдносини з пiдприiмствами i населенням, а представляi собою свого роду тАЬбанк банкiвтАЭ i тАЬбанк державитАЭ, що визначаiться його базовими функцiями як основного органу, який координуi дiяльнiсть кредитноi системи в цiлому.
Другу частину кредитноi системи становить парабанкiвська система тАУ сукупнiсть небанкiвських фiнансових посередникiв, якi акумулюють грошовi кошти економiчних субтАЩiктiв, спецiалiзуючись на виконаннi кiлькох операцiй або обслуговуючи обмежене коло клiiнтури, i пiдпорядковуються рiзним регулюючим органам [6].
Небанкiвське фiнансування довгострокових капiталовкладень у народне господарство здiйснюiться через iнвестицiйнi фонди, суть яких зводиться до акумуляцii коштiв певних субтАЩiктiв i використання iх для нагромадження. Утворюються й iншi фонди, якi займаються акумуляцiiю грошових коштiв та iнвестуванням iх у тi чи iншi галузi народного господарства, зокрема, такi вiдомi у свiтi, як Мiжнародний валютний фонд. В Украiнi - це Пенсiйний фонд, фонди соцiального страхування та iншi. Головною iх ознакою i те, що вони являють собою сукупнiсть грошових або iнших ресурсiв, якi знаходяться в розпорядженнi тих чи iнших асоцiацiй, об'iднань, пiдприiмств, органiзацiй, державних установ, приватних громадян, призначених для цiльового використання. В перiоди вивiльнення iх вiд цiльового використання цi кошти використовуються для iнвестицiй, кредитування, надання послуг, позик з метою iх нагромадження. Звичайно, якщо це не суперечить чинному законодавству. Взагалi, кредитна система може функцiонувати i без фiнансових посередникiв. Власник вiльних коштiв може прямо i безпосередньо надавати iх у позичку позичальнику. Така кредитна система стала формуватися в Украiнi у формi прямих грошових позичок мiж пiдприiмствами. Але високi ризики таких тАЬпрямихтАЭ вiдносин кредиторiв i позичальникiв, розбiжнiсть за сумами i термiнами неминуче призводять до виникнення особливих посередникiв, що на основi акумуляцii коштiв багатьох суб'iктiв забезпечують задоволення практично будь-яких потреб ринкових суб'iктiв у позикових засобах.
Структура сучасноi кредитноi системи Украiни наближаiться до цивiлiзованого ринкового типу. У ходi проведення реформ було взято курс на побудову такоi кредитноi системи, що здатна забезпечувати повноцiнне комплексне обслуговування господарського обороту [8, 15]. Однак цей процес ще не завершено. Потребуi суттiвого вдосконалення дiяльнiсть Нацiонального банку Украiни, становлення ринкiв короткострокових i довгострокових грошових капiталiв зумовлюi необхiднiсть розвитку спецiалiзованих кредитно-фiнансових iнститутiв, розширення сфер дiяльностi кредитних установ неможливе без багатьох допомiжних органiзацiй. Та найважливiше значення маi розвиток дiяльностi комерцiйних банкiв як первинноi i вихiдноi ланки кредитноi системи.
1.2 Комерцiйний банк: сутнiсть, види та функцii
Термiн тАЮкомерцiйний банктАЭ виник ще в раннiй перiод банкiвськоi справи, коли банки обслуговували переважно торгiвлю. З розвитком виробництва виникла необхiднiсть його кредитування: потрiбнi були кредити на поповнення обiгового капiталу, створення запасiв сировини, готовоi продукцii тощо. Строки кредитiв постiйно збiльшувалися, частину банкiвських ресурсiв використовували для вкладень в основний капiтал, цiннi папери, тому термiн тАЮкомерцiйнийтАЭ почав набувати значення тАЮдiловийтАЭ, тобто банк, як i будь-яке пiдприiмство, маi свiй продукт i працюi на комерцiйнiй основi, намагаiться, щоб кожна операцiя приносила дохiд i завдавала якнайменше збиткiв [13. с11].
А продуктом банку i перш за все, формування кредитних грошей, а також рiзноманiтнi послуги, якi полягають у наданнi гарантiй порук, консультацiй, управлiннi майном тощо [13. с12].
Комерцiйнi банки - кредитнi установи, що здiйснюють унiверсальнi банкiвськi операцii для пiдприiмств, установ i населення головним чином за рахунок грошових коштiв, залучених у виглядi внескiв i депозитiв, здiйснюють на договiрних умовах кредитне, розрахунково-касове та iнше банкiвське обслуговування юридичних i фiзичних осiб, приймають i розмiщують грошовi вклади своiх клiiнтiв, ведуть рахунки банкiв-кореспондентiв, а також можуть виконувати певнi операцii.
Вiдповiдно до Закону Украiни тАЮПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ комерцiйний банк тАУ це юридична особа, яка маi виключне право на пiдставi лiцензii Нацiонального банку Украiни здiйснювати у сукупностi такi операцii: залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб. Крiм того, окремо видiляють банк з iноземним капiталом - банк, у якому частка капiталу, що належить хоча б одному iноземному iнвестору, становить не менше 10 вiдсоткiв.
РЖноземнi науковцi дають своi визначення цьому поняттю, наприклад, комерцiйний банк тАУ це цiлеспрямована, вiдкрита соцiотехнiчна система, яка повтАЩязана iз зовнiшнiм свiтом мережею транзакцiй фiнансово-кредитного та iнформацiйного характеру. [15. с. 200].
Комерцiйним банкам в Украiнi забороняiться займатися дiяльнiстю у сферi матерiального виробництва i торгiвлi матерiальними цiнностями, а також дiяльнiстю з усiх видiв страхування (крiм функцiй фiнансового страхового посередника), iм забороняiться використовувати своi союзи та iншi об'iднання для досягнення згоди, спрямованоi на монополiзацiю ринку банкiвських послуг, установлення монопольних ставок i комiсiйних винагород, обмеження конкуренцii у банкiвськiй справi.
Комерцiйнi банки класифiкуються за рiзними критерiями: формою власностi, органiзацiйною формою, розмiром капiталу; фiлiйною мережею; дiапазоном операцiй, що ними виконуються, та сектором ринку, де вони функцiонують.
За формою власностi комерцiйнi банки подiляються на державнi i колективнi. Державнi банки мають одного власника в особi держави. Статутнi фонди цих банкiв створенi за рахунок бюджетних коштiв i коштiв бюджетних установ. РЖншi вiтчизнянi комерцiйнi банки - це банки з колективною формою власностi, тому що частка капiталу кожного iз засновникiв законодавче обмежена 35% статутного фонду банку, тобто кiлькiсть засновникiв банку не може бути меншою трьох юридичних чи фiзичних осiб.
Залежно вiд органiзацiйноi форми комерцiйнi банки з колективною формою власностi представленi на банкiвському ринку акцiонерними товариствами вiдкритого i закритого типу (акцiонернi банки) та товариствами з обмеженою вiдповiдальнiстю (пайовi банки). Проте вiдповiдно до змiн у законодавствi банки в Украiнi створюються у формi публiчного акцiонерного товариства або кооперативного банку.
Залежно вiд розмiру активiв комерцiйнi банки подiляються на малi (сукупнi активи не перевищують 200 млн. грн.), середнi (сукупнi активи перевищують 200 млн. грн.), великi (перевищують 500 млн. грн.) та найбiльшi (перевищують 1300 млн. грн.).
Залежно вiд наявностi фiлiй комерцiйнi банки можна квалiфiкувати на банки з мережею фiлiй та безфiлiйнi.
Залежно вiд дiапазону операцiй, що виконують комерцiйнi банки, i сектора ринку, де вони функцiонують, розрiзняють: унiверсальнi банки; банки з клiiнтською спецiалiзацiiю; банки з галузевою спецiалiзацiiю; банки з функцiональною спецiалiзацiiю.
Унiверсальнi банки виконують широкий спектр операцiй та надають рiзноманiтнi послуги своiм клiiнтам. В Украiнi бiльшiсть комерцiйних банкiв можна вважати унiверсальними, бо майже всi вони мають потенцiйнi юридичнi можливостi для впровадження всiх банкiвських продуктiв i залучення до обслуговування рiзних типiв клiiнтiв.
До банкiв iз клiiнтською спецiалiзацiiю належать кооперативнi банки, в яких основними засновниками i переважними клiiнтами i кооперативи. У краiнах з розвинутою ринковою економiкою дуже помiтна деталiзацiя i диференцiйнiсть банкiв залежно вiд спецiалiзацii з обслуговування конкретного типу клiiнтури. Зокрема, функцiонують бiржовi банки, якi обслуговують операцii бiржових структур; страховi - страхових iнститутiв; кооперативнi - кооперативiв тощо. Банки iз галузевою спецiалiзацiiю обслуговують переважно юридичних та фiзичних осiб у межах певноi галузi господарства. Ступiнь спецiалiзацii галузевих банкiв значною мiрою залежить вiд сфери iх дiяльностi, а також особливостей господарськоi дiяльностi галузевоi клiiнтури, що можуть бути пов'язанi iз сезонними чи iншими процесами. Функцiональна спецiалiзацiя полягаi в тому, що комерцiйнi банки виконують переважно вузьке коло спецiалiзованих операцiй. До функцiонально спецiалiзованих банкiв вiдносяться iнвестицiйнi, ощаднi, iпотечнi, клiринговi тощо. Функцiональна спецiалiзацiя принципово впливаi на характер дiяльностi банку, визначаi особливостi формування активiв i пасивiв, а також специфiку роботи з клiiнтурою. Вiдомими представниками банкiв з функцiональною спецiалiзацiiю в Украiнi i Ощадбанк. У пасивi Ощадбанку близько 90% - Це кошти фiзичних осiб, а активнi операцii в основному спрямованi на споживче кредитування.
Функцiональна спецiалiзацiя названих банкiв не заважаi iм виконувати iншi операцii, притаманнi унiверсальним банкам.
Будучи самостiйними суб'iктами грошового ринку, банки виконують певнi економiчнi функцii, в яких конкретизуiться iх сутнiсть та призначення.
Немаi iдностi щодо визначення функцiй комерцiйних банкiв, якi розглядають мiнiмум з двох позицiй:
Вз по-перше, з точки зору операцiй, якi здiйснюють банки;
Вз по-друге, з точки зору особливостей здiйснюваних банками операцiй. [6. с. 174].
Виходячи з першоi позицii до функцiй можна вiднести: мiнiмiзацiю готiвкових коштiв i здiйснення платежiв; фiнансування iнвестицiй i поточних витрат, кредитування; проведення операцiй з цiнними паперами; купiвля-продаж iноземноi валюти та iншi операцii.
Проте такий пiдхiд до визначення функцiй банкiв не правомiрний, оскiльки функцiя банку тАУ бiльш складне, глибоке явище, нiж операцiя. Функцiя тАУ це те, що властиве кожному банку постiйно, незалежно вiд того, якi конкретнi операцii вiн виконуi в даний момент. Операцiя ж характеризуi певний вид роботи банку тiльки в даний момент i стосовно лише окремого економiчного суб'iкта, тобто на макрорiвнi [7].
Отже, до функцiй комерцiйних банкiв вiдносять:
v трансформацiйна;
v емiсiйна;
v iнформацiйно-консультацiйна;
v контрольна.
Трансформацiйна функцiя банкiв зумовлена посередницькою мiсiiю банкiв взагалi i iх особливим мiсцем серед фiнансових посередникiв зокрема. Полягаi вона в змiнi (трансформацii) таких якiсних характеристик грошових потокiв, що проходять через банки, як рiвень ризикованостi, строковiсть, обсяги та просторове спрямування.
У зв'язку з цим можна видiлити такi напрями цiii функцii:
Вз трансформацiя ризикiв;
Вз трансформацiя строкiв;
Вз трансформацiя обсягiв;
Вз просторова трансформацiя;
Вз валютна трансформацiя;
Вз трансформацiя лiквiдностi.
Трансформацiя ризикiв полягаi в тому, що банки, дiяльнiсть яких пов'язана з високим ризиком, вживаючи вiдповiдних заходiв, можуть звести цi ризики для своiх вкладникiв та акцiонерiв до мiнiмуму. До таких заходiв належать: диверсифiкацiя активних операцiй, створення резервiв, диференцiацiя процентних ставок залежно вiд ризикованостi кредитiв, страхування депозитiв тощо. Завдяки цим заходам банки беруть на себе переважну частину ризикiв непогашення позичок.
Трансформацiя строкiв означаi, що, мобiлiзуючи значнi обсяги короткострокових коштiв i постiйно поповнюючи iх, банки одержують можливiсть деяку iх частину спрямовувати в довгостроковi позички та iншi довгостроковi активи. Це вигiдно не тiльки банкам (вони одержують бiльш високий дохiд), а й iхнiм клiiнтам. Позичальники одержують можливiсть профiнансувати своi довгостроковi проекти, а кредитори банкiв - одержати бiльший дохiд за своiми вкладами в банках.
Трансформацiя обсягiв капiталiв виявляiться в тому, що, мобiлiзуючи великi обсяги дрiбних вкладiв, банки дiстають можливiсть акумулювати великi маси капiталу для реалiзацii масштабних проектiв. Без банкiв цi кошти залишались би розпорошеними, використовувалися б з низькою вiддачею чи взагалi не використовувалися.
Просторова трансформацiя означаi, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регiонiв i навiть з iнших краiн i спрямувати на фiнансування проектiв одного регiону, однiii краiни, одного об'iкта. Таким чином розсуваються географiчнi межi грошового ринку, вiн перетворюiться у мiжнародний i свiтовий, що полегшуi балансування попиту i пропозицii на грошовому ринку в будь-якому мiсцi свiтового ринку.
Трансформацiя лiквiдностi виражаiться в тому, що банк завжди певну частину коштiв маi тримати у лiквiднiй формi, оскiльки складно передбачити поведiнку вкладникiв i кредиторiв.
Емiсiйна функцiя банкiв полягаi в тому, що тiльки вони можуть створювати додатковi платiжнi засоби i спрямовувати iх в оборот, збiльшуючи пропозицiю грошей, або ж вилучати iх з обороту, зменшуючи пропозицiю грошей. Цю функцiю виконуi як центральний банк, емiтуючи готiвковi грошi, так i комерцiйнi банки, емiтуючи депозитнi грошi через механiзм грошово-кредитного мультиплiкатора.
РЖнформацiйно-консультацiйна функцiя проявляiться у продукуваннi iнформацii щодо рiзноманiтних можливостей вкладення коштiв та отримання фiнансування.
В багатьох пiдручниках окремо видiляють контрольну функцiю, яка означаi, що у банкiв завжди i важелi контролю за позичальниками.
З функцiями банкiв безпосередньо пов'язана iх роль в економiцi. У трансформацiйнiй функцii банки впливають на прискорення обороту капiталу в процесi вiдтворення, сприяють розширенню обсягiв i пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва. В емiсiйнiй функцii банки сприяють забезпеченню потреб обороту в платiжних засобах, змiцненню договiрноi i платiжноi дисциплiни в господарствi, удосконаленню та змiцненню грошового обороту. За кожним з напрямiв прояву ролi банкiв стоiть iх копiтка робота щодо забезпечення кожному господарюючому суб'iкту сприятливих умов для функцiонування.
Своi функцii комерцiйнi банки реалiзують через виконання певного набору операцiй. Перелiк операцiй, якi може здiйснювати сучасний комерцiйний банк, змiнюiться залежно вiд краiни та виду банку.
До банкiвських операцiй вiдносять:
Пасивнi, що забезпечують формування ресурсноi бази, необхiдноi банку зверх власного капiталу для нормальноi дiяльностi, забезпечення лiквiдностi, платоспроможностi та одержання запланованого доходу (залучення коштiв на депозитнi рахунки, одержання позичок у Центральному банку, випуск банкiвських облiгацiй тощо);
Активнi тАУ це розмiщення банками власних, залучених, запозичених (куплених) коштiв з метою одержання запланованого доходу та забезпечення лiквiдностi (операцii з кредитування, вкладення коштiв в цiннi папери, формування касових залишкiв та обовтАЩязкових резервiв банку i т.д.);
Комiсiйно-посередницькi, що здiйснюються за дорученням i на користь клiiнта за певну плату (iнформацiйнi, консультативнi, гарантiйнi тощо).
Таким чином, комерцiйнi банки вiдiграють важливу роль у життi цивiлiзованого суспiльства, виступаючи унiверсальним фiнансовим посередником.
1.3 Роль i мiсце в кредитнiй системi банкiв
Серед фiнансових посередникiв ключове мiсце займають банки. Це проявляiться в такому:
Вз на банки припадаi бiльша частка в перерозподiлi позичкових капiталiв на грошовому ринку, нiж на будь-який iнший вид фiнансових посередникiв;
Вз банки за своiм функцiональним призначенням беруть участь у формуваннi пропозицii грошей i мають можливiсть безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економiчне зростання, а iншi посередники такоi можливостi не мають. Бiльше того, дiяльнiсть банкiв з пропозицii грошей багато в чому визначаi становище всiх iнших посередникiв на грошовому ринку. Саме банки ведуть рахунки останнiх, сприяють формуванню iх грошових фондiв, здiйснюють розрахунково-касове i кредитне обслуговування i через це мають можливiсть впливати на iх дiяльнiсть;
Вз банки мають можливiсть надавати економiчним суб'iктам широкий асортимент рiзних послуг, тодi як iншi посередники спецiалiзуються на окремих, часто обмежених фiнансових операцiях. Тому можливостi впливу на грошовий оборот i економiку загалом у банкiв значно ширшi, нiж у будь-якого виду небанкiвських фiнансових посередникiв[7].
Банки i центральною фiгурою кредитноi системи. Саме через них здiйснюються основнi посередницькi функцii мiж кредиторами й позичальниками.
Вiдповiдно да Положення Нацiонального банку Украiни "Про кредитування": головними ланками кредитноi системи i банки та кредитнi установи, що мають лiцензiю Нацiонального банку Украiни, якi одночасно виступають у ролi покупця i продавця iснуючих у суспiльствi тимчасово вiльних коштiв.
Банкiвська система шляхом надання кредитiв органiзовуi й обслуговуi рух капiталу, забезпечуi його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де виникаi дефiцит капiталу.
Банки i центральною фiгурою кредитноi системи. Саме через них здiйснюються основнi посередницькi функцii мiж кредиторами й позичальниками. РЖснуi багато рiзних видiв банкiв, проте за своiм функцiональним призначенням i належнiстю вони можуть бути зведенi у двi великi групи: центральнi (федеральнi) банки i комерцiйнi банки. В сукупностi i взаiмодii всi банки складають нацiональну банкiвську систему.
У центрi банкiвськоi системи стоiть центральний банк. Вiн i емiсiйним, касовим та резервним центром краiни. Бiльшiсть краiн свiту мають один центральний банк, наприклад Англiйський банк у Великобританii, Бундесбанк у Нiмеччинi, Нацiональний банк в Украiнi. У США iх аж дванадцять i утворюють вони центральну федеральну систему. Зумовлено це рядом обставин, характерних саме для США. По-перше, масштабнiстю краiни, по-друге, економiчним розмаiттям i великою кiлькiстю комерцiйних банкiв, по-третi, полiтичним компромiсом мiж прибiчниками централiзацii i децентралiзацii банкiвськоi системи.
У механiзмi функцiонування кредитноi системи держави велика роль належить комерцiйним банкам. Вони i багатофункцiональними органiзацiями, що дiють у рiзних секторах ринку позичкового капiталу. Банки акумулюють основну частку кредитних ресурсiв i надають своiм клiiнтам повний комплекс фiнансових послуг, включаючи кредитування, прийом депозитiв, розрахункове обслуговування, купiвлю-продаж i збереження цiнних паперiв, iноземноi валюти та iн.
Завдання банкiв полягаi у забезпеченнi безперебiйного грошового обiгу й обороту капiталу, кредитуваннi промислових пiдприiмств, держави i населення, створення умов для народногосподарського нагромадження.
Банк може надавати кредити пiдприiмствам i органiзацiям рiзних галузей народного господарства й iншим банкам, включаючи своi фiлii, фiнансовим компанiям i населенню.
Важливою функцiiю комерцiйних банкiв i посередництво в кредитi. Прямим кредитним вiдносинам мiж власниками вiльних коштiв i позичальниками перешкоджаi розбiжнiсть обсягу капiталу, пропонованого в позичку, з потребою в ньому, а також термiну вивiльнення капiталу з термiном, на який вiн потрiбний позичальнику. Безпосереднi кредитнi зв'язки мiж власниками капiталу i позичальниками ускладнюi i ризик неплатоспроможностi останнiх. Власник капiталу може не мати iнформацiю про фiнансовий стан позичальника. Комерцiйнi банки, виступаючи в ролi фiнансових посередникiв, усувають цi ускладнення. Банкiвськi кредити направляються в рiзнi сектори економiки, забезпечують розширення виробництва. Стабiльна економiка не може iснувати без органiзованоi i налагодженоi системи грошових розрахункiв. Звiдси велике значення маi роль банкiв у проведеннi розрахункiв i платежi.
Комерцiйнi банки належать до особливоi категорii дiлових пiдприiмств - фiнансових посередникiв. Вони залучають капiтали, заощадження населення та iншi вiльнi грошовi кошти, якi вивiльняються у процесi господарськоi дiяльностi, та надають iх у тимчасове користування iншим економiчним агентам, якi потребують додаткового капiталу.
Сучаснi комерцiйнi банки i багатофункцiональними установами, що займаються практично всiма видами кредитних i фiнансових операцiй, пов'язаних з обслуговуванням господарськоi дiяльностi своiх клiiнтiв. Основне навантаження щодо фiнансово-кредитного обслуговування економiки припадаi саме на комерцiйнi банки.
Надаючи кредити клiiнтам, банки реалiзують себе як фiнансовi посередники, приймаючи грошi вiд вкладникiв, що володiють тимчасово вiльними коштами, i надаючи iх позичальникам, тобто тим учасникам економiчного обороту, якi тимчасово потребують додаткового капiталу. У результатi цiii дiяльностi банку у виграшi перебувають усi зацiкавленi сторони. Тимчасово вiльнi грошовi кошти вкладникiв банк перетворюi на позичковий капiтал, який приносить iм реальний дохiд у формi процента. Використання кредиту позичальниками сприяi прискоренню обороту капiталу, скороченню витрат виробництва i зростанню прибуткiв. Комерцiйнi банки отримують доход вiд зазначених операцiй за рахунок рiзницi мiж процентами, що стягуються за позиками i виплачуються за вкладами. Здатнiсть комерцiйних банкiв створювати в процесi своii дiяльностi додатковi засоби платежу i однiiю з найважливiших функцiй, що вiдрiзняi iх вiд iнших iнститутiв кредитноi системи.
Комерцiйнi банки можуть здiйснювати операцii з купiвлi i продажу iноземноi валюти, органiзовуючи фiнансування зовнiшньоi торгiвлi; виконувати довiрчi операцii, пов'язанi з управлiнням майном, грошовими коштами та iншими матерiальними цiнностями фiзичних i юридичних осiб за iх дорученням; надавати консультативнi послуги своiм клiiнтам з питань органiзацii господарсько-фiнансовоi дiяльностi; здiйснювати зберiгання грошових i матерiальних цiнностей у спецiально обладнаних сховищах, а також ряд iнших операцiй, пов'язаних з обслуговуванням рiзних клiiнтiв.
В iсторичному планi комерцiйнi банки виникли ранiше, нiж iншi типи фiнансово-кредитних iнститутiв, а тому розвиток кредитноi системи розпочинаiться саме з виникнення i розвитку комерцiйних банкiв.
Стабiльна й активно функцiонуюча система комерцiйних банкiв та небанкiвських кредитно-фiнансових iнститутiв у поiднаннi з ефективною, виваженою полiтикою центрального банку займаi головне мiсце в економiцi будь-якоi краiни.
2. Комерцiйний банк тАУ як основна ланка кредитноi системи
2.1 Характеристика дiяльностi та оцiнка фiнансових показникiв ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ
ОбтАЩiктом дослiдження даноi роботи виступаi Публiчне акцiонерне товариство Акцiонерний Банк ВлУкргазбанкВ» (далi ПАТ АБ тАЮУкргазбанктАЭ), який працюi на ринку Украiни вже 16 рокiв.
ПАТ АБ тАЬУкргазбанктАЭ i правонаступником ЗАТ тАЬРЖнтергазбанктАЭ та АТЗТ тАЬХаджибейбанктАЭ , зареiстрованого Нацiональним Банком Украiни 21 липня 1993 року.
У 1996 роцi банк змiнив назву на ВАТ АБ тАЬУкргазбанктАЭ, отримав лiцензiю НБУ на право здiйснення операцiй з валютними цiнностями i приiднався до мiжнародноi системи REUTERS, яка даi змогу в найкоротшi термiни здiйснювати всi види мiжнародних фiнансових розрахункiв та вести активну дiяльнiсть на валютному ринку Украiни.
На виконання рiшень загальних зборiв акцiонерiв банк реорганiзовано у Вiдкрите акцiонерне товариство АБ тАЬУкргазбанктАЭ, засновниками якого i ДАХК тАЬУкргазтАЭ, АТ тАЬКиiвоблгазтАЭ, СП тАЬАрготАЭ та iншi.
24 липня 1997 року АБ ВлУкргазбанкВ» отримав генеральну лiцензiю №123 на право здiйснення банкiвських операцiй та став повноправним членом Украiнськоi Мiжбанкiвськоi Валютноi Бiржi (УМВБ).
На вимогу П.5 Роздiлу XVII Закону Украiни ВлПро акцiонернi товаристваВ» № 514-17 вiд 17.09.2008 та на пiдставi рiшення Загальних зборiв акцiонерiв вiд 29 травня 2009 року Вiдкрите акцiонерне товариство акцiонерний банк ВлУкргазбанкВ» офiцiйно змiнив своi найменування на Публiчне акцiонерне товариство акцiонерний банк ВлУкргазбанкВ». Державну реiстрацiю змiн до статуту банку було здiйснено 07 липня 2009 року, свiдоцтво про державну реiстрацiю юридичноi особи тАУ Публiчного акцiонерного товариства акцiонерного банку ВлУкргазбанкВ» видане державним реiстратором СоломтАЩянськоi РДА у м. Киiвi 12.06.2009.
Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро акцiонернi то
Вместе с этим смотрят:
РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании