Геополiтична та економiчна характеристика РЖрану

Змiст

Вступ

1. Загальна характеристика РЖрану

2. Природнi умови i ресурси, як база для розвитку економiки РЖрану

3. Характеристика господарства. Транспорт РЖрану

4. Енергетична складова РЖранського питання: пропозицii та iнтереси основних центрiв сили

4.1 РЖнтереси США

4.2 РЖнтереси РДС

4.3 РЖнтереси Росii

4.4 РЖнтереси Китаю

4.5 РЖнтереси Японii

4.6 РЖнтереси РЖндii

4.7 Украiна в енергетичному спiвробiтництвi з РЖраном

5. Зовнiшня полiтика краiни

Висновки

Список використаноi лiтератури


Вступ

РЖсламська Республiка РЖран тАУодна з найбiльших краiн Пiвденно-Захiдноi Азii. Краiна маi досить своiрiднi природнi умови i ресурси, що сприяi розвитку економiки i господарства краiни.

Економiка РЖрану являi собою сумiш центрального планування, державноi власностi на великi пiдприiмства нафтовидобувноi, нафтопереробноi й iншоi промисловостi, сiльського господарства, невеликих по масштабi приватноi торгiвлi i пiдприiмствi сервiсу. Пiсля десятилiття економiчного спаду, ВНП РЖрану вирiс на 4 % у ФГ 90 i на 10 % у ФГ 9 1 . Нафтовий бум 1990-х рр. разом з iстотним збiльшенням iмпорту сприяв економiчному пiдйому РЖрану, який почав здiйснювати ряд економiчних реформ, покликаних скоротити урядове втручання (включаючи субсидii) i почав фiнансування декiлькох проектiв розвитку в надii на стимулювання економiки. Однак, маленькi доходи вiд продажу нафти в 1991 р., а торгiвля нафтою приносить бiльш нiж 90 % експортних доходiв i забезпечуi приблизно 65 % фiнансування для п'ятилiтнього економiчного плану розвитку, i драматичне збiльшення зовнiшнього боргу загрожують проектам розвитку i можуть спонукати РЖран скоротити iмпорт, обмежуючи в такий спосiб економiчний рiст .

Усупереч загрозам США та серйозним застереженням iвропейськоi трiйки РЖран поновив роботи з конверсii урану. Дii РЖрану в ядернiй сферi не порушують Договiр про нерозповсюдження ядерноi зброi i вiдбуваються пiд контролем МАГАТЕ, однак iснуi значна недовiра Заходу до щиростi проголошених РЖраном намiрiв не створювати ядерну зброю. Це викликано щонайменше несвоiчаснiстю надання вiдповiдноi iнформацii щодо дослiджень у ядернiй сферi та закритiстю окремих з них, що, правда, вiдбувалося в минулому. Наявнiсть в краiнi мiнеральних ресурсiв, зокрема нафти i газу, привертаi увагу багатьох розвинених краiн.

РЖран пiдтримуi активнi економiчнi звтАЩязки з багатьма краiнами свiту. Входить до ООН, МВФ, ОПЕК. Налагоджуiться взаiмовигiдна економiчна спiвпраця РЖрану з Украiною.


1. Загальна характеристика РЖрану

РЖран тАУ одна з найбiльших держав Пiвденно-Захiдноi Азii (площа 1,648 млн. кв. км). Маi спiльнi границi з Туреччиною (на пiвнiчному сходi), Афганiстаном та Пакистаном (на сходi), РЖраком (на заходi), а також з Вiрменiiю, Азербайджаном i Туркменiстаном (на пiвночi). На пiвночi РЖран омивають води Каспiйського моря, на пiвднi - Перськоi та Оманськоi затоки. Це один з центрiв виникнення цивiлiзацii на планетi, мiсце народження однiii з найбiльших iмперiй свiту та одна з найбiльш самобутнiх краiн Азii. Величезна краiна, яка розкинулася вiд теплого моря до заснiжених гiрських вершин, та маi унiкальний набiр по-справжньому цiкавих памтАЩяток, якi можуть вважатися надбанням усiii цивiлiзацii.

РЖран розташований в Пiвденно-Захiднiй Азii i омиваiться Оманською затокою, Перською затокою i Каспiйським морем. РЖран, загалом, вважаiться гiрською краiною, й такий ii рельiф суттiво посприяв у визначеннi, як полiтичноi так i економiчноi складовоi iсторii краiни, протягом кiлькох столiть. Своiми розмiрами РЖран займаi шiстнадцятий рядок серед краiн свiту (за площею краiни). (Рис. 1)

Рис. 1. РЖран на картi свiту

В· Площа краiни: всього - 1 648 000 км², суша - 1 636 000 км², вода - 12 000 км².

В· Сухопутнi кордони: всього - 5440 км.

В· Прикордоннi краiни (iх межi): Афганiстан - 936 км, Вiрменiя - 35 км, Азербайджан 432км + Нахiчевань (анклав) - 179 кiлометрiв, РЖрак - 1458 км, Пакистан - 90 9 км, Туреччина - 499 км, Туркменiстан - 992 км.

В· Берегова лiнiя - 2440 км (крiм того, РЖран межуi по Каспiйському морю, на 740 км).

В· Висота крайнощiв: найнижча точка - Каспiйське море - 28 метрiв, найвища точка - гора Дамаванд - 5610 метрiв.

В· Землекористування: орна земля - 10%, постiйнi зерновi культури - 1%, пасовища - 27%, лiси i лiсовi масиви - 13%, iншi землi - 49% (станом на 1998 рiк).

В· Зрошуванi землi - 94000 км².

РЖран тАФ iсламська республiка. У лютому 1979 р. в результатi антимонархiчноi революцii був повалений шахський режим. Революцiю очолив релiгiйний вождь шиiтiв-iмамiтiв аятола Рухолла Мусавi Хомейнi. З 1 квiтня 1979 р. краiна стала офiцiйно називатися РЖсламська Республiка РЖран.

В краiнi дii конституцiя, затверджена на всенародному референдумi 2-3 грудня 1979 року, з наступними поправками.

За конституцiiю, державна влада здiйснюiться незалежними одна вiд iншоi законодавчою, виконавчою, судовою гiлками влади, що знаходяться пiд контролем полiтичного i духовного Керiвника РЖРРЖ, якого призначаi виборний орган тАФ Збори експертiв. Цей пост може займати тiльки богослов.

Нинiшнiй Керiвник РЖсламськоi Республiки РЖран тАФ Аятола Сейiд Алi Хаменеi, обраний Радою старiйшин 4 червня 1989 року пiсля смертi аятоли Р.М. Хомейнi.

Пiсля поста Керiвника РЖРРЖ вищою посадовою особою в краiнi i президент. Президент обираiться прямим i таiмним голосуванням термiном на 4 роки. Допускаiться переобрання президента на другий (але не бiльше) термiн. З червня 2005 року президентом РЖрану i Махмуд Ахмадiнеджад (Mahmoud Ahmadinejad).

Законодавчу владу в краiнi здiйснюють Збори iсламськоi ради (меджлiс) у складi 270 депутатiв, якi обираються прямим i таiмним голосуванням термiном на 4 роки. Голова меджлiсу тАФ Мехдi Кяррубi.

Конституцiiю також передбачена Конституцiйна рада старiйшин, вiдомий як ВлРада хранителiв конституцiiВ», що маi владу як приймати, так i вiдкидати резолюцii Асамблеi. Асамблея експертiв i другим iсламським закладом, що вiдповiдаi за обрання лiдера у випадку, якщо нинi дiючий лiдер не в змозi вести управлiння чи необхiдно замiнити 25 останов (провiнцiй), якi управляються остандарами (генерал-губернаторами).

Виконавча влада належить президентовi й уряду. Президент формуi уряд i вiдповiдаi за його дiяльнiсть перед Керiвником РЖРРЖ i меджлiсом, призначаi вiце-президентiв.

Загальна довiдка

1. Офiцiйна назва тАФ JomhurT-ye EslamT-ye Iran

2. Столиця тАФ Тегеран (7 225 000)

3. Рiк здобуття незалежностi тАФ 1925

4. Поясний час тАФ Гринвiч плюс 3 Уз

5. Загальна площа (кв. км) тАФ 1 633 193,

зокрема:

5.1. Сiльгоспугiддя (кв. км) тАФ 182 000

5.2. Лiси (кв. км)-114 000

6. Чисельнiсть населення (осiб) тАФ 66 622 704

7. Густота населення (осiб/кв. км) тАФ 40,8

8. Частка мiського населення (%) тАФ 61

9. Коефiцiiнт народжуваностi (осiб/1000 осiб) тАФ 18

10. Коефiцiiнт смертностi (осiб/1000 осiб) тАФ 5

11. Тривалiсть життя (рокiв) тАФ 70

12. Частка дорослого письменного населення (%) тАФ 72,1

13. Харчування (денно калорiй на душу населення) тАФ 2860

14. Рiчне споживання палива (кг на душу населення) тАФ 1215

15. Валюта тАФ 10 iранських рiалiв (RIs) = 1 туман

16. ВНП ($ США на душу населення) тАФ 6400

17. Мови тАФ фарсi (перська тАФ офiцiйна), азербайджанська, курдська, арабська

18. Етнiчнi групи тАФ перси (45,6%), азербайджанцi (16,8%), курди (9,1%), ТСiлянцi (5,3%), лурi (4,3%), мазендеранцi (3,6%), балуджi (2,3%), араби (2,2%), бахтiарцi (1,7%)

19. Релiгiйний склад населення: мусульмани-шиiти (89%), мусульмани-сунiти (10%), християни (0,5%), iудаiсти (0,3%), бахаiти (0,1%). Державна релiгiя тАФ iслам шиiтського тлумачення.

20. Адмiнiстративно-територiальний подiл тАУ 28 провiнцiй


2. Природнi умови i ресурси, як база для розвитку економiки РЖрану

Понад 4/5 територii РЖрану займають гори i високi нагiр'я. Бiльшу частину територii краiни займаi велике внутрiшнi РЖранське нагiр'я середньою висотою 1200 м. Його утворюють великi плато, гiрськi ланцюги i мiжгiрськi улоговини. На заходi пiдносяться гори Загрос, на сходi - сильно розчленованi Схiдно-РЖранськi гори, на пiвночi - могутнi дуги Ельбурса, на пiвднi - Макрана. Вздовж узбережжя Каспiйського моря, Персидськоi i Омана заток витягнулися вузькi смуги берегових низовин, а саме Пiвденно-Каспiйська низовина та частина Кура-Араксинськоi низовини та рiвнина Хузестан.

Центр РЖрану складаiться з кiлькох закритих нагiр'iв, якi в сукупностi iменуються Центральним плато або РЖранське нагiр'я. Середня висота плато складаi близько 900 метрiв (3000 футiв), але деякi з гiр, якi пiдносяться над плато перевищують 3000 метрiв. Схiдна частина плато вкритi сiллоляними пустелями - Дашт-i Кавiр (Dasht-e Kavir) (в народi називають Солона пустеля) i Дашт-i Лут (Dasht-e Lut), за винятком деяких поодиноких оаз, цi райони переважно безлюднi.

РЖран маi тiльки двi просторi низовини - рiвнина Хузестан (Khuzestan) на пiвденному-заходi краiни i Пiвденно-Каспiйська низовина на пiвночi краiни. Перша з них, приблизно трикутноi форми, i продовженням Месопотамськоi низовини i становить, в середньому, близько 160 кiлометрiв в ширину. Вона розтягнулася на 120 км й висота ii, заледве, перевищуi рiвень моря, а наприкiнцi рiзко впираiться в передгiр'я Загросу. Бiльша частина рiвнини Хузестан вкрита болотами. Пiвденно-Каспiйська низовина i набагато довшою й розтягнулася на 640 кiлометрiв уздовж узбережжя Каспiю, але в своiму найширшому мiсцi складаi менше 50 км, а в деяких мiсцях менш нiж 2 км i в окремих частинах берега моря пересiкаiться передгiр'ям Ельбурса. Узбережжя Перськоi затоки на пiвдень вiд рiвнини Хузестан i на узбережжi Оманськоi затоки спостерiгаються тiльки локальнi рiвниннi дiлянки, оскiльки гiрськi нагромадження Загросу в цих областях пiдходять прямо до береговоi лiнii.

РЖран маi змiнний клiмат на бiльшiй частинi РЖрану вiн субтропiчний, континентальний, характеризуiться рiзкими коливаннями температур. На узбережжi Персидськоi i Оманськоi заток клiмат тропiчний. Для всiii краiни, за винятком каспiйського узбережжя та прибережноi низовини на пiвднi, типовi суворi зими. Досить опадiв отримують тiльки високогiрнi райони Загроса та узбережжя Каспiйського моря. На пiвнiчному заходi, холодна зима з сильними снiгопадами та заморозками протягом грудня i сiчня. Весна i осiнь вiдносно помiрнi, а лiто сухе i жарке. На пiвднi зима м'яка, а на рiвнинi Хузестан, лiтня спека супроводжуiться пiдвищеною вологiстю.

Лiто повсюдно спекотне з середнiми мiсячними температурами вiд +27В°С до +32В°С. Деннi температури нерiдко досягають 32-38В°С, вночi вони знижуються до 16-21В°С. Вище 1500 м над рiвнем моря повiтря прогрiваiться значно слабкiше. Найбiльш вираженi розходження в термiчному режимi мiж пiвнiчною i пiвденною частинами краiни взимку. На пiвночi, за винятком прикаспiйськоi смуги, зими холоднi i снiжнi, на пiвднi вони м'якi i теплi. Середнi сiчневi температури становлять в Тегеранi 2В°С, Тебрiзi 8В°С, Ахваз 12В°С, Ширазi 9В°С, Джаске 19В°С, Бехарi 19В°С. Нiчнi заморозки вiдзначенi на всiй територii РЖрану на пiвнiч вiд 27В° пн.ш. Абсолютний мiнiмум температури зафiксований в Тебрiзi (-28В°С). На пiвднi деннi температури взимку змiнюються вiд помiрних до теплих, а вночi знижуються на 11-14В°С.

Бiльша частина територii РЖрану вiдчуваi недостатнi зволоження, як правило, влiтку дощi не випадають протягом 2-3 мiсяцiв, а в окремi роки - i протягом 7 мiсяцiв поспiль. Виняток становлять високогiрнi райони Пiвнiчного Загроса, навiтрянi схили Ельбурса i гiр РЖранського Азербайджану та узбережжя Каспiйського моря, якi отримують 650-1650 мм опадiв у рiк, причому iх сума рiзко скорочуiться на пiдвiтряних схилах i в пiвденно-схiдному напрямку. Рiчна норма опадiв в Тегеранi 250 мм, Мешхедi 280 мм, РЖсфаханi 130 мм, Джаске 130 мм, Захедане 100 мм, вони припадають переважно на холодний сезон - з листопада по березень. Взимку на пiвночi РЖрану й у високогiр'ях на пiвднi опади випадають переважно у виглядi снiгу. У пiднiжжях Ельбурса i Загроса на висотi вище 1200 м над рiвнем моря снiг лежить протягом 4-5 мiсяцiв, а в найбiльш захищених мiсцях зберiгаiться до червня. У Тегеранi потужнiсть снiгового покриву, який тримаiться протягом 2-3 тижнiв, складаi близько 0,5 м. Снiг граi важливу роль в економiчному життi краiни, його повiльне танення дозволяi поповнювати запаси води, необхiднi для зрошення. У пiвденнiй частинi РЖрану випадають головним чином рiдкi опади, як правило у виглядi сильних злив, протягом 6-30 днiв i також в зимовий перiод.

Територiя РЖрану розташована в межах Середземноморського складчастого пояса. В центральнiй частинi видiляiться серединний епiбайкальський масив з довендською складчастою основою i венд-фанерозойським осадовим чохлом. Район РЖрану високосейсмiчний, тiльки у ХХ столiттi пiд час 22 найсильнiших землетрусах (9 балiв i вище) тут загинули 73 000 осiб, у груднi 2003 року пiд час руйнiвного землетрусу загинуло понад 70 000 осiб.

У накладених на епiбайкальський масив западинах, розвиненi червоноколiрнi лагунно-континентальнi уламковi i соленоснi товщi олiгоцен-мiоценового вiку. На пiвночi розташованi Ельбурс-Бiналудська, Копетдагська i Ельбурська системи мезозойсько-ранньопалеогенових геосинклiнальних прогинiв. Вздовж кордонiв Афганiстану i Пакистану розташована Схiдно-РЖранська складчаста система тАУ евгеосинклiнальний прогин, заповнений офiолiтовими i флiшевими утвореннями крейди-еоцену.

На пiвднi та заходi тАУ складчастi системи Загроса i Сенендедж-Сирджанська. Перша являi собою мiогеосинклiнальний прогин венду-палеогену, де в пiзнiй крейдi та мiоценi розвинулась складчастiсть i орогенез. Друга тАУ геосинклiнальний прогин, виконаний карбонатно-теригенними i вулканогенними серiями юри-крейди.

iран економiка енергетичний


Табл. 1.

Кориснi копалиниЗапаси

Вмiст корисного компоненту в рудах,

%

Частка у свiтi, %
ПiдтвердженiЗагальнi
Боксити, млн т2280

41 (Al2O3)

0,1
Барит, тис. т15002700

до 70 (BaSO4)

0,4
Залiзнi руди, млн т19503600561,1
Золото, т15953,2 г/т
Марганцевi руди, млн т48740 (Mn)0,1
Мiдь, тис. т10150151001,11,5
Молiбден, тис. т1203600,031,3
Нафта, млн т122888,9
Плавиковий шпат, млн т0,30,5

45 (CaF2)

0,2

Природний горючий газ, млрд м3

2298615,7
Свинець, тис. т1362632261,1
Срiбло, т650014600300 г/т1,2
Вугiлля, млн т4131209
Фосфорити, млн т28

17 (Р2О5)

0,04
Хромовi руди, млн т2,2

49 (Cr2O3)

0,05
Цинк, тис. т56259425142

Надра РЖрану багатi на нафту, природний газ, вугiлля, вiдомi також родовища руд залiза, хрому, мiдi, свинцю, цинку, золота, марганцю, сiрки, гiпсу, камяноi солi, бариту, целестину, флюориту, бiрюзи, нерудних будiвельних матерiалiв (таблиця - основних корисних копалини РЖрану станом на 1998-1999 рокiв).

Запаси поверхневих i пiдземних вод РЖрану залежать вiд кiлькостi атмосферних опадiв i тому зосередженi перш за все у пiвнiчнiй частинi Загроса, в горах Ельбурса i РЖранського Азербайджану. Для внутрiшнiх плоскогiр'iв, пiвденноi частини Загроса, Макрана i Схiдно-РЖранських гiр типовi нечисленнi тимчасовi водотоки. У напрямку до пiвдня краiни пiдземнi води стають солонуватими i непридатними для використання.

В РЖранi не маi багато великих рiчок, здебiльшого це малi рiчки i струмки, частина яких пересихаi в лiтню пору року, або доволi сильно мiлii. РДдина велика рiка - Карун, довжиною 830 км, яка i судноплавною (на дiлянцi в 180 кiлометрiв ), правда, лише для малотонажних-мiлких човнiв, якими можна доправитися з Хорремшехра в Ахваз. РЖншi двi великi рiчки; Хакех (Kharkeh), довжиною в 700 кiлометрiв, яка впадаi в рiку Тигр, та рiчка Заяндег (Zayandeh), яка маi довжину 300 км. Кiлька iнших постiйних рiчок i потокiв також впадають в Перську затоку, не менша кiлькiсть малих рiчок стiкають з пiвнiчно-захiдного Загросу та гiр Ельбурса i впадають в Каспiйське море. На Центральному плато, не так багато рiчок та струмкiв, бiльшiсть з яких в сухi мiсяцi мiлiють, хоча протягом бiльшоi частини року вони живляться вiд осiнньо-зимових опадiв та танення снiгу в горах весною i деякi з них мають постiйний водотiк через поiднання з каналами вiд бiльш повноводнiших рiчок, але в кiнцевому пiдсумку, зливаються й попадають в солянi озера, якi також, як вмiст розсолу занадто високий для пiдтримки життiвих функцiй органiзмiв та риб. Також i кiлька характерних солоних озер вздовж iрано-афганського кордону у провiнцii Систан i Белуджистан.


3. Характеристика господарства. Транспорт РЖрану

Промисловiсть. Основна галузь тАФ гiрничодобувна промисловiсть. ii продукцiя тАФ переважно нафта (четверте мiсце у свiтi) i природний газ, уран. РЖншi мiнеральнi ресурси поки що розробляються недостатньо. Нафтогазодобувнiй промисловостi завдала великоi шкоди iрано-iракська вiйна. Амбiцiйнi проекти розвитку промисловостi та iнфраструктури, започаткованi за правлiння шаха, було вiдкинуто. Провiднi галузi промисловостi тАФ нафтопереробна, нафтохiмiчна, чорна i кольорова металургiя, машинобудування, металообробна, харчова, текстильна, тютюнова. Розвинене ремiсництво (килими, металевi та ювелiрнi вироби).

Сiльське господарство. У сiльському та лiсовому господарствi працюi 1/3 населення краiни. Основнi сiльськогосподарськi культури тАФ зерновi (пшениця, ячмiнь, рис), бобовi та олiйнi. РЖз технiчних культур переважають бавовник, цукровi буряки, цукрова тростина, тютюн, чай. Вирощують плодовi, баштаннi, виноград, горiхи. Екстенсивне тваринництво (вiвцi, кози, верблюди, велика рогата худоба тощо), шовкiвництво, морське рибальство, заготiвлi деревини. Продовольства бракуi, тому воно пiдлягаi рацiонуванню.

Транспорт. Розвиненi всi види транспорту. Головнi морськi порти Перськоi затоки тАФ Хорремшехр, Бендер-Хомейнi, Бушир, Харк, Абадан, Бендер-Махшехр; Каспiйського моря тАФ Ензелi та Наушехр. Мiжнароднi аеропорти тАФ у столицi, Абаданi, Бен-дер-Аббасi, РЖсфаганi, Ширазi.

Залiзницi - загальна довжина - 4850 км; з них 4760 км - 1 .432-метровий шаблон, 92 км - 1 .676-метровий шаблон; 480 км у стадii будiвництва. Автодороги - загальна довжина - 140 072 км; 42 694 км - брукованi дороги ; 46 866 км - гравiйних ; 49 440 км - земляних ; i приблизно 1 200 км - сiльська дорожня мережа .

Внутрiшнi водянi шляхи - 904 км; Шатт-Аль-Араб - звичайно судноплавний для морського транспорту протягом приблизно 130 км , але через РЖрано-РЖракську вiйну не використовуiться (з вересня 1980 р.).

Трубопроводи - для нафти 5900 км; нафтопродуктiв 3900 км; природного газу 4550 км.

Порти - Абадан ( у значнiй мiрi зруйнований у 1980-88 р.) i 6 iнших менш великих портiв .

Торговий флот - 134 судна (1000 БРТ i бiльш) всього 4 466 395 /8 329 760 включаi 38 вантажних судна, 6 ролл-он/ролл-оф, 32 нафтового танкера, 4 хiмiчнi танкери, 3 рефрижератори, 47 сухогрузiв, 2 комбiнованих сухогрузiв, 1 судно для перевезення зрiдженого газу.

РЖран тАФ аграрно-iндустрiальна краiна з розвинутою нафтовою промисловiстю. Основнi галузi: нафтова i нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкцiйних матерiалiв, харчова, металообробна, чорна i кольорова металургiя. В структурi промисловостi РЖ. провiдне мiсце займаi гiрничодобувна промисловiсть, яка, зокрема, забезпечуi високий рiвень прибуткiв вiд експорту нафти. Транспорт: автомобiльний, залiзничний, морський, повiтряний. Гол. мор. порти в Персидськiй затоцi: Хорремшехр, Бендер-Хомейнi, Бушир, Харк (нафтовий термiнал), Абадан, Бендер-Махшехр i Чахбехар в Аравiйському морi. На Каспiйському м.: Ензелi, Ноушехр. Навiгацiя здiйснюiться по оз. Урмiя i р. Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучаiться з Персидською затокою.

Майже 40 % пiдприiмств обробних галузей зосередженi в Тегеранi. Важливими промисловими центрами i також РЖсфахан (текстильна промисловiсть i чорна металургiя), Тебрiз (машинобудування, в тому числi важке), Казвiн i Саве (рiзнi галузi легкоi iндустрii), Решт (електротехнiчна i електронна промисловiсть), Ерак (виплавка алюмiнiю i машинобудування), Ахваз (машинобудування i металообробка), Шираз (нафтохiмiчна i електронна промисловiсть), Абадан i Бендер-Хомейнi (нафтохiмiя i нафтопереробка).

В серединi 1990-х рр. сiльське господарство давало приблизно 29-30 % ВВП. Важливе мiсце в економiцi РЖрану займають традицiйнi кустарнi промисли i ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимiв iстотно скоротився через припинення iх збуту в США i конкуренцii виробникiв iнших краiн.

За вплив на РЖран з урахуванням його значних геостратегiчних та геоекономiчних ресурсiв, нинi точиться запекла боротьба мiж США, РДС, Росiiю, Китаiм, Японiiю та РЖндiiю.

РЖран не тiльки сам вiдкритий для спiвробiтництва, але й прагне брати участь в енергетичних проектах в iнших краiнах, у першу чергу в регiонi Каспiйського басейну та в Туреччинi. Нинi РЖран експортуi 4,3 млрд м³ на рiк до Туреччини та iмпортуi близько 5 млрд м³ на рiк природного газу з Туркменiстану, тобто експортнi можливостi РЖрану нинi не реалiзованi. За даними тАЮБритiш ПетролеумтАЭ, з 1997 р. РЖран споживаi бiльше природного газу, нiж видобуваi, оскiльки не маi можливостi збiльшити експорт газу на турецькому напрямi через проблеми з якiстю експортованого газу та сезонними коливаннями в постачаннi газу до Туреччини у звтАЩязку зi зростанням споживання газу в РЖранi в холодний перiод.

РЖран прагне стати рiвноправним учасником масштабних енергетичних проектiв у рамках регiону Каспiйського басейну та Пiвденного Кавказу розглядаючи енергетичну безпеку регiонiв як складову власноi енергетичноi безпеки.

Енергетична стратегiя РЖрану щодо встановлення тiсноi взаiмодii з державами Каспiйського регiону та Пiвденного Кавказу маi статус зовнiшньополiтичного стратегiчного завдання i досягла очiкуваних результатiв:

В· РЖранська дипломатiя в останнi роки наблизилася до завоювання мiцних позицiй на енергетичних ринках регiону;

В· прагматичний курс керiвництва краiни диктуi необхiднiсть проведення гнучкоi й ефективноi регiональноi економiчноi стратегii;

В· Складна кон'юнктура на свiтових енергетичних ринках в умовах нестабiльностi енергетичних систем краiн Пiвденного Кавказу, якi переживають кризовий етап, надала РЖрану сприятливий шанс затвердитись.

РЖран прагне не допустити перетворення Каспiйського басейну та Закавказзя в сферу впливу американських iнтересiв (РЖрак, Афганiстан, очiкуiться й Пакистан), пропонуючи краiнам регiону створити власний механiзм безпеки у форматi тАЮ3+3тАЭ (Вiрменiя, Азербайджан, Грузiя, а також Росiя, РЖран, Туреччина).

Енергетична стратегiя в цьому контекстi розглядаiться Тегераном як важливий iнструмент реалiзацii загальноi зовнiшньополiтичноi лiнii.

Головними напрямками iранськоi енергетичноi полiтики у регiонi Каспiйського басейну i:

В· забезпечення поставок й транзиту природного газу;

В· фiнансове й технiчне сприяння у спорудженнi та вiдновленнi ГЕС;

В· синхронiзацiя роботи електромереж, з'iднання високовольтних ЛЕП та обмiн електроенергiiю;

В· допомога в розвитку альтернативноi енергетики (вiтрова й сонячна);

В· поставка нафтопродуктiв та подальший обмiн за схемою замiщення.

Експерти зазначають, що важливе значення iранське керiвництво надаi багатосторонньому формату енергетичноi взаiмодii. По-перше, поступово розвиваiться росiйсько-iрано-азербайджанське спiвробiтництво щодо об'iднання енергетичних систем цих краiн. По-друге, РЖран розглядаi плани енергетичного спiвробiтництва з Росiiю. По-третi, iрано-азербайджанське спiвробiтництво плануiться в перспективi конвертувати у створення транскаспiйського енергетичного простору з орiiнтацiiю на РДС.


4. Енергетична складова РЖранського питання: пропозицii та iнтереси основних центрiв сили

РЖранське питання маi багато аспектiв, яке включаi ядерну, зовнiшньоекономiчну, енергетичну та воiнну полiтику РЖрану. Велику роль в цьому вiдiграi енергетична складова, без глибокого розумiння якоi неможливо визначити сутнiсть полiтики щодо РЖрану з боку провiдних центрiв сили тАУ США, РДС, Росii, Китаю, Японii та РЖндii.

РЖран i найбiльшою краiною Каспiйського басейну та Азii у демографiчному, економiчному та вiйськовому вiдношеннi, яка впливаi на полiтичний клiмат у великому регiонi вiд Пiвденноi РДвропи до Азiйсько-Тихоокеанського регiону. РЖран i однiiю з найбiльших нафтовидобувних краiн свiту, здатних безпосередньо впливати на динамiку свiтових цiн на енергоносii. Вiн i другим експортером нафти серед краiн-членiв ОПЕК.

Основними учасниками спiвробiтництва у нафтохiмiчноi галузi, з однiii сторони виступають провiднi захiднi компанii, пiдприiмства Азiйсько-Тихоокеанського регiону, з iншоi сторони тАУ мiнiстерство нафти РЖрану спiльно з Нацiональною РЖранською Нафтопереробною Дистрибуцiйною Компанiiю (НРЖНПДК) та компанiiю тАЮНафтiран РЖнтертрейд КомпанiтАЭ (НРЖКО, Швейцарiя)[1]
[1], яка представляi iнтереси Нацiональноi РЖранськоi Нафтовоi Компанii (НРЖНК, РЖран).

Протягом 2007-2008 рр. мiж керiвництвом нафтогазовоi промисловостi РЖрану та мiжнародними нафтовими компанiями, консорцiумами й корпорацiями велись переговори та успiшно укладались угоди про розробку iранських нафтогазових родовищ: Бендере-Аббас тАУ з iнденiзiйською компанiiю тАЮСтар ПертрогастАЭ загальною сумою тАУ 2 млрд дол. США; Пiвденний Парс (фаза 13, 14) тАУ з нiдерландською компанiiю тАЮШеллтАЭ (25 %) спiльно iз iспанською компанiiю тАЮРепсолтАЭ (25 %) тАУ загальною сумою тАУ 4,3 млрд дол. США; Пiвденний Парс (фаза 22, 23, 24) тАУ з турецькою нафтовою компанiiю, загальною сумою тАУ 12 млрд дол. США; Голшан й Ферелдувс тАУ з малайзiйською компанiiю тАЮСКРЖ ВенчурестАЭ, загальною сумою тАУ 20 млрд дол. США; Азадеган iз запасами нафти 4 млрд т тАУ з нафтовими компанiями Японii, Китаю й Росii; Чашмехош тАУ з iспанською компанiiю тАЮСапсатАЭ; Бангестан тАУ з нафтовими компанiями тАЮТоталтАЭ й тАЮБритiш ПетролеумтАЭ.

В цiлому, РЖран експортуi 30 % своii нафти до РДС, 11 % тАУ до Китаю, 26 % тАУ до Японii, 9 % тАУ до краiн Африки, до краiн Пiвденно-Схiдноi Азii тАУ 19 %. (Див. Рис 4).

4.1 РЖнтереси США

У регiональнiй енергетичнiй полiтицi США прiоритет вiддаiться полiтико-економiчним вiдносинам з краiнами, що володiють великими запасами енергоресурсiв на Близькому та Середньому Сходi. Енергетична складова полiтики США в Каспiйському регiонi передбачаi: розширення напрямiв i шляхiв транспортування енергоносiiв з регiону, використовуючи нафтогазовi проекти: тАЮНабуккотАЭ, тАЮБаку-Тбiлiсi-ЕрзерумтАЭ (БТЕ) та iншi; лобiювання Транскаспiйських газо- i нафтопроводiв; сприяння доступу краiн РДС до родовищ газу i нафти Каспiйського регiону з метою зменшення iх енергетичноi залежностi вiд Росii; переорiiнтацiю економiки i енергоресурсiв краiн Каспiйського регiону на Захiд.

Складовою нацiональноi енергетичноi полiтики США у перiод адмiнiстрацii Дж. Буша було недопущення домiнування РЖрану в регiонi Близького та Середнього Сходу. РЖнструментом реалiзацii цього завдання було введення жорстких економiчних санкцiй проти РЖрану.

Обраний президент США Барак Обама сьогоднi намагаiться розробити бiльш гнучку полiтику щодо РЖрану. Можливi змiни у полiтицi США щодо РЖрану вiдкривають бiльш сприятливiшi можливостi для краiн РДС, а також й для Украiни вiдповiдно розвитку спiвпрацi з РЖраном в енергетичнiй сферi.

4.2 РЖнтереси РДС

Полiтика РДС щодо РЖрану визначаiться нагальною необхiднiстю пошукiв нових джерел енергопостачання. В цьому контекстi РДвропа докладаi зусилля задля розвитку спiвпрацi з РЖраном, як однiiю з найбiльш багатих на енергоресурси держав Каспiйського регiону.

Свiдченням такоi полiтики i наступнi чинники:

1. РЖмпорт нафти РДС з РЖрану у 2007-2008 рр. склав майже 30 % (Див. Рис. 4).

Джерело: Joint Economic Committee. Congress.United States, 2008.

Рис. 4.

2. РДС змiцнюi своi позицii в регiонi Перськоi затоки та Каспiйського басейну через реалiзацiю нових геостратегiчних проектiв для пiдвищення своii конкурентоспроможностi у боротьбi за енергетичнi ресурси регiону Близького та Середнього Сходу.

3. РДС притаманна особливiсть до затвердження у якостi провiдного глобального гравця на Близькому та Середньому Сходi.

Останнiм часом позицiя РДС щодо iранського питання стала менш жорсткiшою i передбачаi розвтАЩязання ситуацii навколо ядерноi програми РЖрану з подальшим зняттям санкцiй.

РДС передбачаi створення зон вiльноi торгiвлi з окремими краiнами та подальше економiчне спiвробiтництво, в перше чергу в енергетичнiй сферi з краiнами Перськоi затоки. РДС розглядаi доступ до енергоресурсiв як прiоритетний, та реалiзуi Транскаспiйський газопровiд (США пiдтримуi цей проект), який маi стати частиною газопроводу тАЮНабуккотАЭ з подальшим пiдключенням РЖрану та РЖраку, а також допомiжних сполучень, через якi газ подаватиметься з турецько-iранського кордонiв до основноi гiлки газопроводу. Експерти зазначають можливiсть розширення основноi гiлки газопроводу допомiжних сполучень РЖраку та Сирii.

РДС вживаi заходи з метою мiнiмiзацii статусу Росii як монопольного постачальника енергоресурсiв до РДвропи. Активiзацiя спiвробiтництва РДС з краiнами Каспiйського басейну, передусiм з РЖраном тАУ це забезпечення прямого доступу до енергоресурсiв, минаючи росiйський вплив. Це передбачаi реалiзацiю наступних проектiв:

В· спорудження нафтопроводу тАЮБаку-Тбiлiсi-ДжейхантАЭ (БТД), який призначено для експорту каспiйськоi нафти на iвропейськi ринки по так званому тАЮпiвденному маршрутутАЭ, по територii Азербайджану, Грузii i Туреччини, в обхiд Росii. Ключовим питанням щодо можливостi функцiонування БТД на повну потужнiсть i приiднання до проекту Казахстану та РЖрану;

В· розбудова комплексноi системи трубопроводiв Близького Сходу i Пiвнiчноi Африки. (БСПА). Початок труби передбачаiться розташувати на промислах РЖрану й Катару (де зосередженi однi iз найбiльших свiтових запасiв газу тАУ 72 трлн куб.м) з подальшим пiдключенням родовищ РЖраку, Кувейту й ОАЕ. Далi магiстраль проекту пройде через Саудiвську Аравiю (або через РЖрак i Йорданiю) з виходом до Червоного моря, уздовж середземноморського узбережжя через Лiвiю й Тунiс до Алжиру (або Марокко), де й завершиться його маршрут довжиною майже 6 тисяч кiлометрiв;

В· завершення газопроводу тАЮНабуккотАЭ, траса якого проходитиме з РЖрану через Туреччину, Болгарiю, Румунiю та Угорщину до Австрii. Потенцiйними постачальниками природного газу з використанням потужностей газопроводу тАЮНабуккотАЭ стануть тАУ РЖран, РЖрак, Сирiя, РДгипет, Азербайджан, Казахстан й Туркменiстан.

Експерти РДС визнають, що найбiльший проект постачання газу до РДвропи неможливий без iранського газу. Наразi реалiзацiя проекту тАЮНабуккотАЭ стримуiться вiдсутнiстю достатньоi кiлькостi постачальникiв газу. РЖранський газ поки що заблокований запровадженими США санкцiями. Панарабський газопровiд (краiни Перськоi затоки тАУ РДС) все ще будуiться, а Туркменiстан вiддаi перевагу прикаспiйському маршруту транспортування додаткових обсягiв газу тАУ через Казахстан, Узбекистан та Росiю. Певнi полiтичнi неузгодженостi виникли також у звтАЩязку з подвiйною позицiiю одного з ключових учасникiв проекту тАУ Угорщини, яка розвиваi спiвробiтництво з тАЮГазпромомтАЭ з використанням пiдземних сховищ газу на своiй територii, якi розглядались як важливий елемент проекту тАЮНабуккотАЭ. Укладання угоди мiж Росiiю i Болгарiiю у 2007 р. щодо будiвництва газопроводу тАЮПiвденний потiктАЭ через Чорне море маi потенцiал уповiльнити реалiзацiю проекту тАЮНабуккотАЭ.

4.3 РЖнтереси Росii

Економiчнi iнтереси Росii збiгаються з iнтересами краiн ОПЕК, передусiм в позицii пiдтримання високих свiтових цiн на нафту, завдяки чому економiка Росii зростала протягом 1998-2008 рр. Росiйськi поклади нафти меншi, нiж поклади краiн ОПЕК. Однак Росiя маi потенцiал зайняти сектори свiтового енергоринку як додатковий постачальник нафти. У газовiй сферi Росii належить перше мiсце. В iнтересах Росii i налагодження спiвробiтництва з РЖраном у нафтогазовiй сферi.

Позицiя Росii в iранському питаннi спрямована на те, щоб не дозволити США переформатувати геостратегiчний простiр Б

Вместе с этим смотрят:


32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)


РЖсторiя Оренбурзького краю. Оренбурзький край до початку росiйськоi колонiзацii


РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)


РЖсторико-краiзнавче дослiдження мiста Рiвне


Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)