Вiртуальне банкiвське обслуговування

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту та маркетингу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисциплiни:

тАЬЕлектронна комерцiятАЭ

ВАРРЖАНТ 19

Херсон, 2010

Змiст

1. Використання рекламних мереж

2. Вiртуальне банкiвське обслуговування

3. Огляд популярних платiжних систем

4. Правове регулювання електронних ринкiв

Джерела

1. Використання рекламних мереж

Рекламна мережа - це об'iднання рекламних майданчикiв загальною системою банерних показiв. При цьому не варто плутати рекламнi та банерообмiннi мережi. Останнi не i провайдерами з продажу реклами, а надають сервiс з обмiну показiв банерiв, заробляючи комiсiю близько 10% вiд усiх показiв. Рекламнi, тобто комерцiйнi мережi, заробляють комiсiю вiд продажу реклами. Основною з iх переваг i iдина система управлiння рекламою та аналiз ii ефективностi. Така спiльнiсть даi можливiсть iдиного алгоритму статистики на великiй кiлькостi рекламних майданчиках, що входять в мережу. Таким чином, з'являiться можливiсть керування частотою в рамках всiх рекламних майданчикiв, а не на окремо взятому сайтi. А це збiльшуi ефективнiсть використання рекламного бюджету приблизно на 25% за рахунок вiдсутностi показiв понад встановлену частоти. Також вiдкриваються можливостi для бiльш зрозумiлого планування. Охоплення не вимагаi прогнозування, а перетин аудиторii вiдомий з мiнiмальною похибкою. Як правило, на сайтах, що входять в рекламну мережу, використовуються iдинi стандарти розмiрiв банерiв, що iстотно спрощуi i здешевлюi запуск рекламноi компанii. Вiдповiдаючи на питання, для чого використовують рекламнi мережi, пiдсумуiмо все сказане, щоб зрозумiти: цi системи дозволяють власникам сайтiв конвертувати свiй трафiк в грошi. [5]

2. Вiртуальне банкiвське обслуговування.

Цей рiзновид обслуговування i найбiльш прогресивним, зручним та перспективним. Клiiнту немаi необхiдностi купувати чи встановлювати спецiальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку iмтАЩя та пароль для входу в систему та ключ для електронного пiдпису своiх розпоряджень банку.

Зазначимо, що окрiм послуг з управлiння рахунком РЖнтернет надаi змогу отримувати високоякiсну аналiтичну iнформацiю у виглядi графiкiв, курсiв, звiтiв, новин. Набiр такоi iнформацii клiiнт з легкiстю може пiдбирати для себе самостiйно. Для тих, хто не маi часу або бажання власноруч заходити на сайт банку i шукати потрiбну iнформацiю, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто вiдсилати клiiнту електронною поштою всю необхiдну iнформацiю. Крiм того банк може спростити процедуру подання рiзних документiв до банку шляхом прикрiплення до сайту бланкiв всiляких заявок, доручень, договорiв у текстовому форматi. РЖнтернет-банкiнг вдало виконуi функцiю консалтiнгу, оскiльки дозволяi у зручнiй формi спiлкуватися. Для бiльш активних клiiнтiв банк може впровадити систему, яка дозволяi брати участь у валютних торгах, купiвлi-продажу цiнних паперiв, у вигiдному розмiщеннi вiльних коштiв, а головне - обслуговувати електронну комерцiю. У розвинених краiнах, де РЖнтернет-технологii завжди знаходяться у центрi уваги великих iнвесторiв, на свiт зтАЩявилися вiртуальнi банки, якi базуються на " onclick="return false">

Вiтчизнянi банки в сферi Internet-банкiнгу

Серед банкiв, якi бiльш-менш активно просуваються на шляху освоiння РЖнтернет-банкiнгу можна вiднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-Украiна". За результатами дослiджень, проведених "Украiнським фiнансовим порталом" процентний розподiл банкiв, що використовують iнтернет ресурси виглядаi так:

В· 38% банкiв мають iнформацiйний iнтернет-ресурс,

В· 3% надають частковi iнтернет-послуги,

В· 59% взагалi не мають ресурсiв в РЖнтернетi.

Банки пропонують своiм клiiнтам такi види послуг:

1. Надання фiнансовоi iнформацii щодо стану валютного та кредитного ринку. Такi матерiалi пiдiбранi спецiалiстами i i досить зручними для використання. РЗх можна проглядати безпосередньо на сайтi банку або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонуi таку iнформацiю i ING-Barings Украiна (" onclick="return false">.
com.ua). Крiм цього деякi банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайтi бланки договорiв, заявок, iнших документiв в електронному виглядi. Достатньо клiкнути на назву вiдповiдного документу, роздрукувати i бланк вже в офiсi (близько 1-2 хвилин). Бiльшiсть банкiв надають подiбнi послуги безплатно.

2. Управлiння рахунком. По сутi банки вдосконалили систему "Клiiнт-банк", додавши можливiсть використання РЖнтернету. Функцii системи, зрозумiло, не змiнились, але вiдтепер необовтАЩязково iхати до офiсу або встановлювати спецiальне програмне забезпечення, достатньо виходу в РЖнтернет. Така послуга поки що або надаiться безплатно, або за символiчну плату. Суттiвим досягненням банку "Райффайзенбанк-Украiна" стала реалiзацiя проекту пiдключення системи Клiiнт-банк до каналiв РЖнтернет, завдяки якому клiiнти можуть не тiльки отримувати виписку про стан рахункiв, але й вiдправити платiжне доручення, а також вiдкрити акредитив, знаходячись у будь-якiй точцi свiту.

3. Платiжна карта + РЖнтернет. Механiзм такоi послуги полягаi в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибираi товар(и) (формуi корзину), заповнюi платiжну форму, в якiй вказуi своi iмтАЩя (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термiн ii дii та номер. Форма вiдсилаi данi на сервер магазину, який пересилаi iх в централiзовану базу даних для перевiрки дiйсностi картки. Якщо все гаразд, сервер вiдсилаi данi про платiж в банк покупця, де на картцi блокуiться сума, необхiдна для покупки. Отримавши повiдомлення про це, сервер вiдсилаi розпорядження у вiддiл доставки та пiдтвердження платежу - покупцю. Пiзнiше банк магазину надiшле електронний запит в банк покупця i отримаi вiд нього платiж. А банк покупця вiдповiдно спише грошi з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своiм клiiнтам принципово новий вид послуг - так звану вiртуальну карту. РЗi можна використовувати для проведення платежiв в Мережi всюди, де приймаiться мiжнародна платiжна карта з логотипом Visa. Вiдкриття такоi карти (коштуi $5) та банкiвське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше, анiж послуги з використанням звичайноi пластиковоi картки Visa Classic ($10 та $2,5) i Visa Gold ($60 i$5). Але картку не можна побачити: вона дiйсно вiртуальна i представляi собою певний цифровий пароль, вiдомий лише клiiнту. Саме цим пояснюiться ii дешевизна. ВАБанк надав можливiсть управляти своiм картковим рахунком через сервер банку (https://banking.vabank.com.ua/
). За допомогою системи "електронного банкiнгу" (так ця послуга називаiться) клiiнт досить швидко отримаi виписку про стан поточного рахунку та проведенi карткою платежi зi всiма подробицями (реквiзити, блокованi суми, авторизованi залишки тощо)

4. "Мобiльний банкiнг" - вдале поiднання послуг стiльникового звтАЩязку та РЖнтернет. В цьому напрямi спостерiгаiться поiднання зусиль банкiв та операторiв стiльникового звтАЩязку (Аваль з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клiiнтам надавалась змога контролювати тiльки свiй "мобiльний" рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спiльно з "Киiвстар GSM" випустив пластикову карту Starcard на основi карти Visa. Маючи цю карту та мобiльний телефон з можливiстю вiдправки SMS-повiдомлень, можна проводити оплату за послуги мобiльного звтАЩязку, комунальнi послуги, а також здiйснювати платежi за покупки бiльш, нiж в 12 тис. торгових точках свiту. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в iншому кiнцi свiту. Система мобiльного банкiнгу даi можливiсть держателям платiжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емiтованих АТ ВАБанк, використовувати свiй мобiльний телефон для отримання таких послуг:

В· одержання iнформацii про суму, доступну для використання по картi на конкретний момент часу.

В· отримання повiдомлення, яке пiдтверджуi проведення операцii по картi. Таке повiдомлення формуiться та вiдсилаiться на мобiльний телефон клiiнта пiсля проведення по картi операцii платежу або зняття готiвки.

В· можливiсть самостiйно, з мобiльного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку ii втрати або пiдозри у неправомiрному використаннi реквiзитiв карти.

В· одержання на мобiльний телефон повiдомлення про надходження грошових коштiв на картрахунок.

5. Обслуговування iнтернет-комерцii. Тут i зтАЩявляються великi можливостi для банку. Для того, щоб РЖнтернет-магазин отримував "реальнi" грошi за своi товари, потрiбно створити веб-сторiнку та програмне забезпечення, що вiдповiдатиме за платежi. Крiм того, потрiбен банк, який буде сповiщати про надходження платежiв та гарантувати законнiсть отриманих грошей. Якщо потенцiйний покупець заходить в РЖнтернет-магазин i бачить там логотип вiдомого банку (який обслуговуi платежi магазину), це як мiнiмум доведення того, що магазин реально iснуi. Саме тому РЖнтернет-магазини хочуть працювати з провiдними банками Украiни. [6]

3. Огляд популярних платiжних систем

Покупки товарiв i послуг (як i заробiток) за допомогою РЖнтернет стають нормою. Для фiнансових операцiй у мережi, крiм традицiйних банкiвських пластикових карт, використовують всiлякi електроннi платiжнi системи.

Найбiльш популярними в украiнському сегментi мережi iнтернет (про це свiдчить кiлькiсть реiстрацiй) i сервiси WebMoney, Яндекс.Грошi, RBK Money, РЖнтернет.Грошi, E-Gold i PayPal.

WebMoney Transfer

Сьогоднi тАУ це найбiльш популярний сервiс у своiму родi серед користувачiв не тiльки в Украiнi, але й у бiльшостi краiн СНД. Велика кiлькiсть iнтернет-магазинiв iнтегрованi в WebMoney, що практично гарантированно забезпечуi клiiнтуру. Але головним фактором популярностi сервiсу i раннiй старт дiяльностi й перевiрена безпека платежiв.

Кожний, хто реiструiться в системi WebMoney, одержуi електронний гаманець. Для доступу до нього необхiдно встановити програму WM Keeper Classic або ж працювати через веб-iнтерфейс WM Keeper Light, використовуючи при цьому захищене зтАЩiднання. У системi доступно кiлька електронних валют, якi еквiвалентнi ВлпаперовимВ» грошам. Серед них WMZ (долар США), WMR (росiйський рубль), WMU (украiнська гривня).

Способiв поповнити або перевести в готiвку кошти в WebMoney iснують досить багато: обмiннi пункти, електроннi кiоски, iнтернет-сервiси обмiну валют.

При здiйсненнi транзакцiй з користувача стягуiться комiсiя в розмiрi 0,8%, але не менш одного цента. Комiсiя знiмаiться з гаманця додатково, а кореспондент (одержувач) одержить зазначену суму цiлком.

Яндекс.Грошi

Электронна платiжна система Яндекс.Грошi тАУ дiтище росiйського пошукача Яндекс, завдяки чому й завоювала певну популярнiсть. Для украiнського користувача система не дуже зручна, тому що призначена для резидентiв Росiйськоi Федерацii, до того ж iснуi привтАЩязка електронних грошей до росiйського рубля.

Проте, багато наших спiвгромадян успiшно користуються Яндекс.Грошима. Причин тому може бути декiлька: спiвробiтництво з рiзноманiтними сервiсами Яндекса (у тому числi системою пошуковоi реклами Яндекс.Директ), покупка товарiв i послуг у росiйському сегментi iнтернету.

Так само, як i у випадку з WebMoney, користуватися системою можна двома способами: за допомогою спецiального програмного забезпечення й веб-iнтерфейса. Комiсiя за операцii становить 0,5% вiд загальноi суми транзакцii.

RBKMoney

Донедавна сервiс RBK Money
називався RuPay. Ребрендiнг повтАЩязаний iз входженням у холдинг РБК. Поповнити рахунок можна за допомогою зовсiм рiзних електронних валют. РЖншi способи (служби грошових переказiв, електроннi кiоски, банкомати) доступнi тiльки на територii Росii. Вивести грошi можна через електроннi обмiннi сервiси або рахунок у росiйському банку.

Система, в основному, орiiнтована на росiйського користувача, тому, як i Яндекс.Грошi, привтАЩязана до рубля. Всi транзакцii вiдпрацьовуються по захищеному зтАЩiднанню, без застосування додаткових програм.

РЖнтернет.Грошi

За допомогою РЖнтернет.Грошей можна робити рiзнi фiнансовi операцii в Украiнi: оплачувати мобiльний звтАЩязок, робити покупки у вiтчизняних iнтернет-магазинах, погашати комунальнi платежi й т.д. Переказати в гривнi iз системи й поповнити рахунок буде не важко тАУ сервiсiв, що надають подiбнi послуги, досить багато як в iнтернетi, так i оффлайн.

Щоб почати користуватися сервiсом, досить установити програму РЖнтернет.Гаманець (вона не привтАЩязана до конкретного комптАЩютера, тому легко переноситься на знiмних пристроях).

Вартiсть кожноi операцii усерединi системи коливаiться вiд 0 до 0,5% вiд загальноi суми транзакцii.

PayPal

PayPal
тАУ найбiльша електронна платiжна система, у якiй зареiстроване бiльше 150 млн. рахункiв в усьому свiтi. Належить вона компанii eBay i тiсно iнтегрована з вiдомим iнтернет-аукцiоном. Саме ця причина змушуi бiльшiсть користувачiв СНД заводити собi рахунки в PayPal. Зараз украiнцi можуть тiльки реiструватися в системi й вносити грошi для проведення подальших операцiй. З виводом грошей справа набагато складнiше тАУ сервiс не надаi такоi послуги для наших громадян. Проте, iснують компанii, якi можуть анонiмно вiдкрити банкiвський рахунок у США. А через нього вже можна без проблем перевести електроннi грошi в реальнi.

Стрiмкий розвиток електронноi комерцii сприяi появi нових i розвитку iснуючих фiнансових iнструментiв. У iхньому рiзноманiттi потрiбно вибрати тi, якi максимально вiдповiдають вашим потребам. Скажемо, якщо ви маiте намiр робити покупки через iноземнi аукцiони й магазини, безумовно, варто вiдкрити рахунок в E-gold або PayPal. Для бiльшостi покупок у вiтчизняних i росiйських iнтернет-магазинах пiдiйде WebMoney. А у випадку якщо ви вирiшили зайнятися комерцiiю в Мережi, гаманцi варто завести вiдразу в декiлькох системах. [7]

4. Правове регулювання електронних ринкiв

Основою законодавчого регулювання iнформацiйноi дiяльностi Украiни i Конституцiя. Згiдно статтi 89 Конституцii Украiни в Украiнi гарантуiться свобода iнформацii, законодавчо забезпечуються рiвнi права i можливостi доступу до неi. Згiдно законам Украiни "Про iнформацiю" та "Про науково-технiчну iнформацiю" iнформацiя розглядаiться як обтАЩiкт права власностi, а фiзичнi та юридичнi особи, що реалiзують iнформацiйнi продукти, вважаються товаровиробниками з усiма вiдповiдними правами та зобовтАЩязаннями.

Закон "Про iнформацiю" встановлюi правову основу iнформацiйноi дiяльностi до якоi можна вiднести i дiяльнiсть, що зумовлена економiчними вiдносинами на електронних ринках. У законi розкрито основнi питання, що пов'язанi з поняттям iнформацii, видами i методами iнформацiйноi дiяльностi, режимами доступу до iнформацii, ii джерелами, обов'язками та правами учасникiв iнформацiйних вiдносин, питаннями охорони права на iнформацiю, вiдповiдальнiстю за порушення цього права, розглянуто питання мiжнародноi iнформацiйноi дiяльностi та питання спiвробiтництва з закордонними iнформацiйними органами.

Закон проголошуi основнi принципи iнформацiйних вiдносин:

В· вiдкритiсть, доступнiсть iнформацii та вiльний обмiну нею;

В· об'iктивнiсть та достовiрнiсть iнформацii;

В· гарантованiсть права на iнформацiю;

В· законнiсть одержання, використання, поширення i зберiгання iнформацii;

В· повнота i точнiсть iнформацii.

Даних принципiв електронного обмiну повиннi додержуватись всi субтАЩiкти, що використовують в своiй дiяльностi можливостi електронних ринкiв. В якостi субтАЩiктiв iнформацiйних вiдносин законом видiлено громадян Украiни, юридичнi особи, мiжнароднi органiзацii, особи без громадянства.

Вiдсутнiсть територiальноi залежностi в здiйсненнi економiчноi дiяльностi на електронних ринках формуi особливостi мiжнародноi iнформацiйноi дiяльностi, спiвробiтництва з iншими державами i мiжнародними органiзацiями в сферi iнформацiйного обмiну. Законодавчо закрiпленим i поняття iнформацiйного суверенiтету, основу якого складають нацiональнi iнформацiйнi ресурси незалежно вiд утримання, форми, часу та мiсця створення.

Закон "Про науково-технiчну iнформацiю" визначаi основи державноi полiтики в галузi науково-технiчноi iнформацii, шляхом створення в Украiнi правовоi бази для одержання i використання науково-технiчноi iнформацii. Законом визначаiться поняття iнформацiйного ринку як системи економiчних, органiзацiйних i правових вiдносин вiдносно продажу та купiвлi iнформацiйних ресурсiв, технологiй, продукцii та послуг.

Дiяльнiсть субтАЩiктiв iнформацiйного ринку регламентуiться законами "Про iнформацiйнi агенцii" та "Про пiдприiмництво" згiдно яким iнформацiйнi агенцii займаються збором, обробкою, створенням, зберiганням, пiдготовкою iнформацii до розповсюдження, а також випуском i розповсюдженням iнформацiйноi продукцii, а пiдприiмцi (фiзичнi особи) можуть з власноi iнiцiативи i на свiй ризик систематично здiйснювати дiяльнiсть по виробництву iнформацiйних продуктiв, виконувати вiдповiднi роботи, надавати послуги, або займатися торгiвлею з метою одержання прибутку, в тому числi з залученням електронних засобiв обмiну iнформацiiю.

Важливим кроком у формуваннi iнфраструктури електронних ринкiв i прийняття Нацiональноi програми iнформатизацii, яка визначаi стратегiю розв'язання проблеми забезпечення iнформацiйних потреб та iнформацiйноi пiдтримки соцiально-економiчноi, екологiчноi, науково-технiчноi, оборонноi, нацiонально-культурноi та iншоi дiяльностi у сферах загального державного значення i включаi в себе:

В· концепцiю Нацiональноi програми iнформатизацii;

В· державнi програми iнформатизацii;

В· галузевi програми та проекти iнформатизацii;

В· регiональнi програми та проекти iнформатизацii;

В· програми та проекти iнформатизацii органiв мiсцевого самоврядування.

Рiшення, що спрямованi на розвиток iнформацiйноi iнфраструктури Украiни мають загальнонацiональне значення, iстотно впливають на вирiшення проблем реформування економiки, розвитку державностi, становлення ринку iнформацiйних продуктiв i послуг.[1,2,3,4]

internet банкiнг платiжний електронний

Джерела

1. Конституцiя Украiни

2. Закон Украiни ВлПро iнформацiюВ»

3. Закон Украiни ВлПро iнформацiйнi агенцiiВ»

4. Закон Украiни ВлПро пiдприiмництвоВ»

5. Ананьiв, О.М. РЖнформацiйнi системи i технологii в комерцiйнiй дiяльностi [Текст]: пiдручник / О.М. Ананьiв, В.М. Бiлик, Я.А. Гончарук. - Львiв: Новий Свiт_2000, 2006. - 584 с.

6. Костяев Р.А. Бизнес в Интернете: финансы, маркетинг, планирование. - СПб: БХВ-Петербург, 2002. - 656 с.

7. Офiцiйнi сторiнки в РЖнтернет платiжних систем WebMoney, Яндекс.Грошi, RBK Money, РЖнтернет.Грошi та PayPal.

Вместе с этим смотрят:

РЖнкорпорацiя та консолiдацiя як первиннi форми систематизацii банкiвського законодавства Украiни

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании