Кодифiкацiйнi етапи процедури систематизацii банкiвського законодавства Украiни: пошук нових пiдходiв

кодифiкацiя банкiвський фiнансовий кодекс

Кодифiкацiйнi етапи процедури систематизацii банкiвського законодавства Украiни: пошук нових пiдходiв

Найважливiшою фазою систематизацii банкiвського законодавства Украiни i проведення кодифiкацii.

Полiтика кодифiкацii законодавства була закладена у Концепцii судово-правовоi реформи, яка була схвалена Верховною Радою Украiни на початку 1992 року. Ця концепцiя ТСрунтувалася на вiтчизняному досвiдi. Тому у цiй частинi, пише В. Мамутов, наша правова полiтика аналогiчна полiтицi бiльшостi iнших краiн РДвропи i нiякоi адаптацii тут не потрiбно. Навпаки, давно маi мiсце вiдповiднiсть. Тiльки треба послiдовно дотримуватися полiтики кодифiкацii.

Кодифiкацiя створюi можливiсть здiйснення синтезуючого пiдходу, який сполучаi вiдновлення зi збереженням коштовного матерiалу, заперечення iз синтезом, забезпечуi поiднання прихильностi до власного досвiду з урахуванням досягнень свiтовоi цивiлiзацii, особливо у сферi регулювання фiнансово-економiчних вiдносин. При цьому у порiвняннi з полiтичними системами i державами право демонструi бiльш високий ступiнь стабiльностi та спадкоiмностi [11; с. 6].

У процесi кодифiкацii укладач намагаiться обтАЩiднати та систематизувати чиннi норми, що виправдали себе, а також переробити iх змiст, викласти нормативнi приписи внутрiшньо узгодженими, щоб забезпечувалася максимальна повнота регулювання вiдповiдноi сфери вiдносин. Кодифiкацiя спрямована на те, щоб критично переосмислити чиннi норми, подолати протирiччя i неузгодженостi мiж ними [10; с. 359-360].

У багатьох iнших випадках процес кодифiкацii пiсля прийняття Конституцii Украiни розглядаiться як процес доопрацювання, тобто вiдбуваiться не опрацювання, а саме доопрацювання багатьох проектiв кодексiв з точки зору iх приведення у вiдповiднiсть до нових конституцiйних засад нашоi правовоi системи [3; с. 12].

Саме такий процес спостерiгався при доопрацюваннi нових Цивiльного та Кримiнального кодексiв Украiни. Однак кодифiкацiя банкiвського законодавства тАУ це процес не доопрацювання, а процес новiтньоi розробки цiлiсного фiнансового нормативно-правового акта, який би забезпечив пряме регулювання банкiвських вiдносин. Тому, з огляду на вiдсутнiсть кодифiкацiйних дiй у банкiвському законодавствi, ми не можемо визначити iсторiю процесу кодифiкацii банкiвського законодавства, як це вiдбуваiться при дослiдженнi цього питання в iнших галузях права, наприклад при розглядi аспектiв кодифiкацii адмiнiстративно-делiктного законодавства [8] i сформулювати на цiй основi певнi пропозицii. Тут потрiбен iнших шлях.

Процес створення Банкiвського кодексу Украiни повинен вiдразу вiдповiдати тим сучасним вимогам як теорii права, так i науки фiнансового права, якi висуваються до нього. При чому необхiдно забезпечити якнайближчу вiдповiднiсть мiж нормами Банкiвського кодексу Украiни та фiнансовими мiжнародними стандартами. Тому цiлком можна погодитися з твердженням РЖ. Борщевського про те, що важливою передумовою ефективностi цiii форми систематизацii законодавства i рiвень культури кодифiкацiйноi дiяльностi учасникiв законотворчостi. Така культура поiднуi професiйнi правовi знання, вмiння, навички з полiтичними, етичними, соцiологiчними, економiчними та iншими видами культури [3; с. 34].

Процес кодифiкацii i субтАЩiктивною стороною правотворчостi, при здiйсненнi якого слiд дотримуватися таких вимог законностi:

1) визначення форми кодифiкацiйних актiв, наукове обТСрунтування матерiальних i юридичних пiдстав кодифiкацii;

2) використання комплексних нормативно-правових актiв при проведеннi галузевоi i мiжгалузевоi кодифiкацii;

3) визначення кола правового матерiалу, що пiдлягаi кодифiкацii i потребуi ознайомлення з актами поточноi правотворчостi;

4) створення оптимальноi структури нормативно-правового акту для вдалого системного розташування структурних елементiв;

5) збереження, вiдбiр усього найкращого з попереднього правового регулювання, сучасних правових систем i мiжнародних договорiв;

6) внесення змiн i доповнень у нормативнi акти, здiйснення у процесi законопроектноi роботи унiфiкацii законодавства, облiку та встановлення перелiку актiв, що втратили чиннiсть [4; с. 72-73].

Пiдготовка проектiв кодексiв тАУ це надзвичайно важлива i складна справа. РЖ тут потрiбно в основу основ ставити суспiльнi та загальнодержавнi iнтереси, а не галузевi чи iнтереси якихось наукових шкiл, амбiцii окремих учених або полiтикiв [7; с. 11]. Кодифiкацiя банкiвського законодавства повинна здiйснюватися на засадах верховенства права i закону, повноти включення норм, спецiалiзацii тощо. Крiм того, варто додати, що кодифiкацiя в Украiнi неодмiнно маi проводитись на основi реального спiввiдношення нацiональноi iдеi i загальнолюдських цiнностей [3; с. 69].

Пiд час здiйснення кодифiкацii банкiвського законодавства, у першу чергу, мають бути в обовтАЩязковому порядку врахованi iнтереси нашоi держави та вiтчизняноi економiки, актуальнi аспекти здiйснення банкiвськоi дiяльностi в Украiнi, збереженi права як громадянина Украiни, так i iноземних громадян.

Основою кодифiкацii i Конституцiя Украiни. Як зазначаi РД. РДвграфова, Конституцiя Украiни, за винятком окремих перехiдних положень (роздiл ХРЖРЖРЖ), i засадничим правовим актом, вiдповiдно до якого здiйснюiться формування системи нацiонального законодавства та ii структурних пiдроздiлiв [3; с. 85].

У цьому планi опрацювання та прийняття нових кодексiв маi втiлювати прогресивний розвиток украiнського законодавства на основi прийнятоi Конституцii Украiни [6; с. 13]. Тут, зокрема, необхiдно взяти до уваги принципи верховенства Конституцii Украiни (ч. 2 ст. 8) та безпосередностi ii дii (ч. 3 ст. 8), а також засади банкiвськоi полiтики Украiнськоi держави, закрiпленi у Конституцii (наприклад, п. 5 ст. 85, п. 2 ст. 106, п. 1 ст. 116 Конституцii Украiни тощо).

Кодифiкацiя банкiвського законодавства проводиться на основi двох консолiдацiйних актiв, розглянутих у другому роздiлi дисертацiйноi роботи. Це значно спрощуi кодифiкацiйний процес.

РЖ власне тому, пiдготовчими етапами проведення кодифiкацii банкiвського законодавства i первиннi форми систематизацii:

1) проведення iнкорпорацii усього чинного законодавства, що регулюi банкiвську дiяльнiсть, за субтАЩiктним критерiiм;

2) проведення консолiдацii банкiвського законодавства, у результатi якоi створюються консолiдацiйнi акти.

Кодифiкацiя банкiвського законодавства i результатом систематизацii, ii головна цiль. Тому робота над створенням Банкiвського кодексу Украiни повинна бути деталiзована та послiдовна. Пропонуiться видiлити такi кодифiкацiйнi етапи:

РЖ. Допарламентський етап кодифiкацii банкiвського законодавства:

1) уповноваження Комiсii iз систематизацii банкiвського законодавства на здiйснення кодифiкацiйних робiт;

2) подання пропозицiй щодо структури Банкiвського кодексу Украiни;

3) обговорення поданих пропозицiй у вiдкритому режимi конференцiй, симпозiумiв тощо;

4) обговорення зауважень та нових пропозицiй у тому ж режимi;

5) обговорення структурних елементiв Банкiвського кодексу Украiни;

6) проведення юридичноi експертизи проекту Банкiвського кодексу Украiни;

7) передача проекту Банкiвського кодексу Украiни на розгляд комiтету Верховноi Ради Украiни з питань фiнансiв та банкiвськоi дiяльностi;

8) остаточне редагування тексту проекту Банкiвського кодексу Украiни;

9) подання пiдготовленого проекту Банкiвського кодексу Украiни на розгляд Верховноi Ради Украiни.

РЖРЖ. Парламентський етап кодифiкацii банкiвського законодавства:

1) процедура розгляду проекту Банкiвського кодексу Украiни як законопроекту;

2) прийняття проекту Банкiвського кодексу Украiни шляхом голосування.

РЖРЖРЖ. Пiсляпарламентський етап кодифiкацii банкiвського законодавства:

1) пiдписання Банкiвського кодексу Украiни Президентом Украiни;

2) опублiкування Банкiвського кодексу Украiни;

3) набрання чинностi Банкiвським кодексом Украiни

Розробка проекту Банкiвського кодексу Украiни i складною i вiдповiдальною роботою. Невдало пiдготовлений акт не тiльки може загальмувати розвиток вiдповiдних фiнансових вiдносин, а й погано вписатися в iснуючу правову систему, навiть зруйнувати ii. Такий закон, не будучи стабiльним, вимагаi внесення до нього частих змiн i доповнень, що пiдриваi довiру до нього як з боку державних, так i недержавних структур, населення в цiлому [15; с. 54].

При роботi над проектом Банкiвського кодексу Украiни цей аспект набуваi дуже актуального звучання. Адже, як пише Л. Рябiнiна, нескiнчений струм змiн i доповнень дуже негативно впливаi на виконання практичними робiтниками кредитних i фiнансових установ та iх клiiнтiв цих безперервно змiнюваних положень, що взагалi не полiпшуi дiяльностi названих установ та iх взаiмовiдносин з клiiнтами, не полiпшуi також i створення прогресивних економiчних вiдносин мiж кредитно-фiнансовими установами та iх клiiнтами [7; с. 34-35].

Робота над Банкiвським кодексом Украiни:

1) дозволить проаналiзувати усi нормативно-правовi акти, якi регулюють дiяльнiсть банкiвськоi системи Украiни, при цьому буде досягнута iх взаiмоузгодженiсть;

2) допоможе закрiпити позитивнi риси банкiвськоi системи, що сформувалися, та намiтити шляхи ii подальшоi реструктуризацii;

3) дозволить врегулювати тi iнститути, якi на сьогоднi не розвинутi, але iх необхiднiсть для економiки i очевидною;

4) визначить основнi вiдносини як усерединi самоi банкiвськоi системи Украiни, так i вiдносини з зовнiшнiми субтАЩiктами;

5) дозволить упорядкувати iiрархiчну структуру нормативно-правових актiв, якi регулюють дiяльнiсть субтАЩiктiв банкiвськоi системи;

6) збiльшить стабiльнiсть банкiвського законодавства, частина норм пiдзаконних актiв буде перенесена до Банкiвського кодексу Украiни [8; с. 266-267].

Банкiвський кодекс Украiни повинен бути розроблений на компетентнiй i квалiфiкацiйнiй основi. Серед основних вимог, яким повиннi вiдповiдати закони, у тому числi, проект Банкiвського кодексу Украiни, можна назвати чiткiсть, доступнiсть, системнiсть, унiверсальнiсть положень. Крiм того, слiд зазначити, що при розробцi будь-якого нормативно-правового акта, до останнього висуваiться ряд змiстовних та процедурних вимог. Не i винятком i проект Банкiвського кодексу Украiни.

Серед змiстовних вимог насамперед слiд видiлити такi: акт маi бути зрозумiлим (доступним), несуперечливим i повинен пропонувати повну регламентацiю банкiвських вiдносин, не допускаючи iснування прогалин.

Найважливiшими процедурними вимогами i:

1) вимога про обовтАЩязкове оприлюднення акту;

2) вимога, що забороняi зворотну силу акту;

3) вимога розумноi стабiльностi права;

4) вимога послiдовноi правотворчостi;

5) вимога надання достатнього часу для змiн у системi правовiдносин, викликаних прийняттям нового закону [14; с. 36].

Дотримання таких вимог призведе до того, що проект Банкiвського кодексу Украiни можна буде назвати дiйсно якiсним.

Пiд якiстю будь-якого закону, зазвичай, належить розумiють сукупнiсть сутнiсних характеристик i здатнiсть закону реально задовольнити суспiльнi потреби та приватнi iнтереси [13; с. 3]. У першу чергу, на якостi законiв вiдображаiться полiтична нестабiльнiсть, що маi мiсце в суспiльствi, протистояння рiзних полiтичних сил, iх протилежнi погляди на розвтАЩязання кардинальних проблем ринковоi економiки [1; с. 16].

Для характеристики якостi проекту Банкiвського кодексу Украiни застосуiмо соцiологiчний, у широкому смислi фiлософський пiдхiд, який подаi якiсть багатоаспектно, структурно, врахувавши всi його компоненти. У цьому звтАЩязку якiсть законодавства включаi такi основнi аспекти:

1) юридичний (чи спецiально-правовий);

2) економiчний;

3) соцiальний та полiтичний;

4) моральний;

5) культурний [5; с. 17].

Сутнiсть i значення юридичноi, спецiально-правовоi сторони якостi проекту Банкiвського кодексу Украiни полягаi у виборi найбiльш оптимальних варiантiв рiшень комплексу тих питань, якими забезпечуiться нормальне та достатньо ефективне здiйснення банкiвськоi дiяльностi в аспектi фiнансово-правовового регулювання та охоронi банкiвських вiдносин.

Як зазначають В. Бурмiстров та П. РДвграфов, економiчний аспект якостi законодавства полягаi перш за все у правильному вiдображеннi вимог обтАЩiктивних економiчних законiв. Це найбiльш складний аспект якостi законодавства, який крiм вiдображення економiчних закономiрностей, включаi також глибоке та всебiчне обТСрунтування вибору правових засобiв, адекватних механiзму дii таких закономiрностей [4; с. 20].

За своiю сутнiстю банкiвськi вiдносини i економiчними. Тому iх фiнансово-правова регламентацiя у проектi Банкiвського кодексу Украiни, повинна розкривати глибинний змiст фiнансово-економiчних процесiв, якi вiдбуваються у нашiй державi.

Соцiально-полiтичний аспект якостi проекту Банкiвського кодексу Украiни проявляiться у тому, що при розробцi даного проекту потрiбно зберiгати обтАЩiктивнiсть, незалежно вiд вiтчизняноi полiтичноi ситуацii. РЖз цього аспекту якостi проекту Банкiвського кодексу Украiни випливаi наступний тАУ моральний. Тiльки при досягненнi обтАЩiктивного фiнансово-правового регулювання банкiвськоi дiяльностi можливе адекватне вiдношення осiб, практикiв-фахiвцiв з банкiвськоi справи до Банкiвського кодексу Украiни.

Культурний аспект якостi проекту Банкiвського кодексу Украiни виявляi себе у мовi викладення банкiвських кодифiкацiйних норм.

Як зазначалося у другому роздiлi роботи, при розробцi проекту Банкiвського кодексу Украiни, варто долучити до роботи фiлологiв (лiнгвiстiв). Така практика i досить поширеною у свiтi, зокрема у Канадi. Так, у цiй краiнi Мiнiстерством Юстицii була розроблена полiтика, спрямована на покращення мови законiв, на ii спрощення i бiльшу яснiсть. Лiнгвiст не маi на метi пiдмiнити собою законопроектувальника, зазначаi Ж. Лагасе, але вiн у великiй мiрi може сприяти покращенню рiзних аспектiв тексту, зокрема синтаксису i пунктуацii, не кажучи вже про граматику (структура та органiзацiя iдей; простота виразiв через бiльш вдале знаходження поняття, також через рiзноманiтнi лiнгвiстичнi засоби; термiнологiя та словниковий запас у загальному розумiннi). Крiм того, лiнгвiст, як фахiвець-мовник, маi загострене вiдчуття нюансiв, якi висловлюi мова. Кожний вислiв тексту повинен бути складений iз урахуванням контексту, в якому вiн знаходиться [1; с. 35, 37].

Виключно важливе значення у пiдготовцi якiсного закону набуваi використана у ньому термiнологiя. Пiд час великих кодифiкацiй законодавчi дефiнiцii досить часто використовувались та користувалися значною популярнiстю. Наприклад, досить багато визначень мiстить французький Цивiльний кодекс.

Оскiльки будь-який нормативний припис виражаiться за допомогою мови (юридичноi мови), елементарною структурною одиницею якоi i слово (термiн), важливо, щоб змiст i обсяг таких термiнiв був зрозумiлим для всiх субтАЩiктiв, яким адресуiться правовий припис [9; с. 28-29].

Правильним та обТСрунтованим використанням термiнологii в законi досягаiться не тiльки яснiсть, поняттiва визначенiсть, доступнiсть для всiх громадян тексту закону, що саме по собi маi принципову значимiсть, але i його соцiально-корисна ефективнiсть як своiрiдного лiтературного твору [4; с. 18].

Сучасна украiнська юридична термiнологiя i складною, динамiчною, iiрархiчно органiзованою системою термiнологiчних одиниць, внутрiшня структура i звтАЩязки якоi iзоморфнi структурi та органiзацii логiчних звтАЩязкiв мiж правовими явищами i поняттями [6; с. 57]. Тому одним iз способiв забезпечення якостi нормативного припису та зрозумiлостi намiру законодавця i застосування законодавчих дефiнiцiй саме у текстах вiдповiдних нормативно-правових актiв [5; с. 29], у нашому випадку тАУ у проектi Банкiвського кодексу Украiни.

Серед iнших правил пiдготовки проектiв нормативних актiв, З.Трофiмова називаi i такi, якi стосуються власне мовного аспекту змiсту проекту: яснiсть, простота застосування та розумiння термiнiв; недопустимiсть використання в текстi документа неясних, багатозначних i нечiтких, емоцiйно насичених термiнiв; вiдмова вiд канцеляризмiв, словесних штампiв, застарiлих зворотiв та слiв, якi рiдко зустрiчаються; стислiсть i компактнiсть викладу правових норм, скорочення до мiнiмуму дублювання нормативного матерiалу з одного й того ж питання [1; с. 149].

Пiдсумовуючи аналiз якiсних характеристик проекту Банкiвського кодексу Украiни, слiд зауважити, що при реалiзацii цих аспектiв, створюiться нова сутнiсть фiнансово-правового регулювання усiii банкiвськоi дiяльностi. Таке банкiвське законодавство буде ефективним.

Аналiз лiтературних джерел свiдчить, що найпоширенiшим розумiнням поняття тАЮефективнiсть законодавстватАЭ i уявлення про неi як про дiiвiсть, результативнiсть, здатнiсть законодавства забезпечити досягнення вiдповiдноi соцiальноi мети.

Отже, щоб оцiнити ефективнiсть законодавства, треба чiтко уявляти очiкуваний результат конкретного закону (Банкiвського кодексу Украiни), мати можливiсть зiставляти з ним фактично досягнутий результат. Можна сказати, що збiг фактичного результату з iдеальним, тобто досягнення мети в оптимальнi строки, з найменшими витратами часу, матерiальних коштiв та сил, i i свiдченням ефективностi дii вiдповiдного закону.

До показникiв ефективностi законодавства висувають ряд вимог, головнi з яких тАУ репрезентативнiсть, надiйнiсть, порiвнюванiсть та обтАЩiктивнiсть. Показниками прогнозованоi ефективностi законодавства можна визначити, хоча i змiннi (вiдноснi), проте суттiвi характеристики: наукову обТСрунтованiсть закону, рiвень полiтичноi i правовоi культури нормативного акту, вiдповiднiсть положень закону мiжнародно-правовим документам, ратифiкованим Украiною, мову документа, його доступнiсть для населення, лаконiчнiсть, чiткiсть формулювань тощо [6; с. 47].

РЖншими словами, простежуiться чiткий взаiмоперехiд: дотримання змiстових i процедурних вимог при розробцi проекту Банкiвського кодексу Украiни → якiсний проект Банкiвського кодексу Украiни → ефективнiсть банкiвського законодавства в цiлому.

Пiд час роботи над Банкiвським кодексом Украiни актуального звучання набувають заходи по проведенню т.зв. тАЮкруглих столiвтАЭ, симпозiумiв, конференцiй та iнших заходiв наукового обговорення положень Кодексу. Така практика вiдома Украiнi. Так, наприклад, подiбним шляхом обговорювалися теоретичнi та загально-практичнi аспекти систематизацii [9; с. 9], кодифiкацiя цивiльного законодавства [7; с. 94-95] тощо.

В Украiнi не раз проводилися науковi конференцii, що сприяли розробцi теоретичних засад кодифiкацii, а також прийняттю деяких кодексiв Украiни. Так, 29 червня 1993 року у м. Киiвi була проведена РЖ Всеукраiнська конференцiя з питань кодифiкацii законодавства, 22 грудня 1993 року у м. Харковi тАУ РЖРЖ Всеукраiнська конференцiя, 7 грудня 1995 року у м. Львовi тАУ РЖРЖРЖ Всеукраiнська конференцiя, 18 червня 1997 року у м. Киiвi тАУ РЖV Всеукраiнська конференцiя [6; с. 9]. А 7 жовтня 1999 року у м. Киiвi вiдбулася Мiжнародна науково-практична конференцiя, присвячена розгляду питань систематизацii законодавства. РЖснувала пропозицiя увесь нормативний масив вмiстити орiiнтовно в шiстдесят кодексiв. Одним з таких кодексiв маi стати Банкiвський кодекс Украiни.

Лише колективна робота над положеннями Банкiвського кодексу Украiни значно пiдвищить його якiсть i забезпечить у подальшому стабiльне фiнансово-правове регулювання банкiвськоi дiяльностi. Адже наукове забезпечення пiдготовки законопроектiв iз будь-яких питань правового регулювання суспiльних вiдносин попереджаi допущення помилок, прорахункiв тощо. Вiдомо, до яких наслiдкiв, пише РД. РДвграфова, призводить нехтування досягненнями юридичноi науки, ii пропозицiями та рекомендацiями, особливо при пiдготовцi кодифiкацiйних законiв, про що свiдчать неузгодженостi мiж Цивiльним i Господарським кодексами Украiни, прогалини у кримiнальному та процесуальному законодавствi тощо. Подiбним наслiдкам можна запобiгти, своiчасно використовуючи науково обТСрунтованi теоретичнi конструкцii [7; с. 122].

Тут варто зазначити, що важливими i не тiльки тi заходи, якi органiзовуються на офiцiйному рiвнi, але й тi, що проводяться на регiональному рiвнi за власною iнiцiативою тих чи iнших наукових або науково-навчальних установ. Як зазначаi РЖ.Борщевський, пiдвищення ролi правовоi науки та юридичноi практики i важливою передумовою ефективного використання кодифiкацii законодавства, що у пiдсумку маi забезпечити ефективнiсть правового регулювання суспiльних вiдносин та розвиток державно-правовоi системи [3; с. 35].

Пiсля проведення конференцiй та iнших наукових заходiв на регiональному рiвнi, висновки колективного обговорення положень Банкiвського кодексу Украiни чи рекомендацii щодо змiсту i процедурно-методологiчних аспектiв проведення кодифiкацii банкiвського законодавства надсилаються до Комiсii iз систематизацii банкiвського законодавства, яка вiзьме iх до уваги в процесi майбутньоi кодифiкацiйноi роботи.

Проводячи вищезазначенi науковi заходи, неможливо не взяти до уваги iхню спецiалiзацiю. Через те, що предмет правового регулювання Банкiвського кодексу Украiни тАУ це банкiвськi вiдносини, якi по сутi i економiчними, спостерiгаiться дуалiстичне поiднання наукових сфер тАУ юридичноi та економiчноi. Саме тому до роботи в конференцiях, симпозiумах тощо слiд запрошувати вчених як юридичного, так i економiчного спрямування.

Зупинимося на одному з найбiльш значущому заходi тАУ експертизi проекту Банкiвського кодексу Украiни. Вона проводиться з метою забезпечення якостi та обТСрунтованостi акту, своiчасностi його прийняття, виявлення можливих позитивних i негативних наслiдкiв його дii. Завданням експертизи i: обтАЩiктивний всебiчний розгляд проекту фiнансового нормативно-правового акта; перевiрка вiдповiдностi проекту вимогам i нормам чинного законодавства, правилам нормотворчоi технiки; оцiнки вiдповiдностi проекту сучасному рiвню наукових знань, економiчнiй i соцiальнiй доцiльностi; аналiз рiвня використання наукових дослiджень, свiтового досвiду; прогнозування соцiально-економiчних, правових та iнших наслiдкiв реалiзацii передбачуваних правових норм; пiдготовка обТСрунтованих експертних висновкiв [5; с. 95-96].

Для проведення юридичноi експертизи проекту Банкiвського кодексу Украiни, Комiсiя iз систематизацii банкiвського законодавства приймаi рiшення, у якому зазначаються обтАЩiкт експертизи, субтАЩiкт проведення експертизи, термiн проведення експертизи.

Експертиза проекту Банкiвського кодексу Украiни здiйснюiться у двох напрямках: проведення правовоi експертизи та проведення фiнансово-економiчноi експертизи. Знов-таки, така ситуацiя зумовлена дуалiстичним внутрiшнiм змiстом цього фiнансового кодифiкацiйного акту.

Проведення правовоi експертизи здiйснюi Мiнiстерство юстицii Украiни, яке готуi висновки щодо вiдповiдностi проекту Банкiвського кодексу Украiни Конституцii Украiни та законам Украiни, основним положенням законодавства РДвропейського Союзу, вимогам нормопроектноi технiки тощо. Фiнансово-економiчна експертиза проводиться Мiнiстерством фiнансiв Украiни, яке визначаi методику проведення такоi експертизи, за погодженням iз Мiнiстерством економiки Украiни.

Передачею проекту Банкiвського кодексу Украiни до Верховноi Ради Украiни не закiнчуiться систематизацiйна процедура. РЗi завершення наступаi тодi, коли проект Банкiвського кодексу Украiни набираi своii чинностi. Таким чином, кодифiкацiя як форма систематизацii переплiтаiться з законотворчим процесом. РЖ саме у цей момент вiдбуваiться замiна субтАЩiктного складу процедури кодифiкацii тАУ субтАЩiкт законопроектноi дiяльностi (Комiсiя iз систематизацii банкiвського законодавства) передаi проект Банкiвського кодексу Украiни субтАЩiктам законодавчоi дiяльностi тАУ депутатам Верховноi Ради Украiни. СубтАЩiкти законодавчоi дiяльностi, пише Ю.Бойко, покликанi репрезентувати бiльшiсть електорату, вказуючи, тим самим, на iснування владноi сили, надiленоi правом видавати закони, i яка займаi провiдне мiсце у легiтимацii правових актiв на рiвнi закону [1; с. 19].

За визначенням З. Трофимовоi, законодавчий процес тАУ це порядок дiяльностi органу законодавчоi влади для створення законiв, звичайно закрiплений у Конституцii i регламентi вiдповiдного представницького органу [15; с. 72]. Сам по собi законодавчий процес i лише абстрактною формою, якщо не визначити змiст вказаного процесу, його суспiльну орiiнтацiю. Цим змiстом обумовленi iнтенсивнiсть законодавчого процесу, його складнiсть тощо, тобто його особливий кожного разу характер, кiлькiснi та якiснi параметри даного процесу [23; с. 407-408].

Вiдмiннiсть кодифiкацii вiд поточноi законодавчоi дiяльностi проходить за ознакою створення пiд час кодифiкацii саме зведених актiв, що регулюють значну частину суспiльних вiдносин, тодi як у процесi поточноi законодавчоi дiяльностi створюються новi нормативнi акти по тим чи iншим питанням [1; с. 12].

Нинi виникаi гостра потреба в удосконаленнi юридичного механiзму здiйснення з боку парламенту його функцiй у галузi систематизацii законодавства, змiцнення правових засад законодавчого процесу. У звтАЩязку з цим потрiбно якнайшвидше прийняти закони про регламент Верховноi Ради Украiни, про ii комiтети, в яких слiд було б вирiшити питання щодо кола iх повноважень i тих, зокрема, якi повтАЩязанi iз систематизацiiю законодавства. Немаi сумнiву у тому, що прийняття закону тАЮПро закони i законодавчу дiяльнiсть в УкраiнiтАЭ сприятиме значному впорядкуванню законодавчого процесу [7; с. 11].

Згiдно ст. 93 Конституцii Украiни право законодавчоi iнiцiативи у Верховнiй Радi Украiни належить Президентовi Украiни, народним депутатам Украiни та Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. Фактично кожен iз цих державних iнституцiй може претендувати на iнiцiювання Банкiвського кодексу Украiни, але, думаiться, що дана перспектива належить Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.

Проект Банкiвського кодексу Украiни, як i будь-якi iншi законопроекти, маi бути оформлений за такими вимогами:

1) подаiться за пiдписом особи, яка маi право законодавчоi iнiцiативи або представляi орган, надiлений таким правом;

2) до друкованого примiрника проекту Банкiвського кодексу Украiни додаiться його копiя в електронному виглядi (комптАЩютерний файл);

3) вноситься за поданням ПремтАЩiр-мiнiстра або особи, що виконуi його обовтАЩязки, з вiзами вiце-премтАЩiр-мiнiстра, керiвникiв мiнiстерств, сфери дiяльностi яких стосуiться проект Банкiвського кодексу Украiни.

КомптАЩютерний набiр i друкування проекту Банкiвського кодексу Украiни здiйснюiться у секторi комптАЩютерноi обробки документiв управлiння технiчноi роботи з документами та у структурних пiдроздiлах апарату [7; с. 14].

Проект Банкiвського кодексу Украiни вноситься на реiстрацiю разом з проектом постанови, яку пропонуiться Верховнiй Радi Украiни прийняти за результатами його розгляду, списком авторiв проекту, пропозицiiю щодо кандидатури доповiдача на пленарному засiданнi, фiнансово-економiчним обТСрунтуванням; пояснювальною запискою. Всi вище зазначенi документи подаються письмово разом з iх електронним файлом.

Пояснювальна записка повинна мiстити: обТСрунтування необхiдностi прийняття законопроекту, мети, цiлей, завдань i основних його положень та мiсця в системi законодавства; обТСрунтування очiкуваних соцiально-економiчних, фiнансових, правових та iнших наслiдкiв застосування закону пiсля його прийняття; iншi вiдомостi, необхiднi для розгляду проекту Банкiвського кодексу Украiни.

Проект Банкiвського кодексу Украiни, що вноситься до Верховноi Ради Украiни, реiструiться сектором реiстрацii законопроектiв вiддiлу з питань планування та облiку проходження законопроектiв Головного органiзацiйного управлiння апарату Верховноi Ради Украiни у день його внесення. Внесений до Верховноi Ради Украiни проект Банкiвського кодексу Украiни пiсля його реiстрацii не пiзнiше як у птАЩятиденний строк надаiться народним депутатам Украiни.

Пiсля попереднього розгляду проекту Банкiвського кодексу Украiни у профiльному комiтетi народним депутатам Украiни надаються висновки цього комiтету, висновки iнших комiтетiв та iншi документи, зазначенi у Регламентi Верховноi Ради Украiни [3; с. 17, 22].

Банкiвський кодекс Украiни, приймаiться шляхом голосування народними депутатами Украiни. Пiсля чого його пiдписуi Голова Верховноi Ради Украiни i негайно направляi його Президенту Украiни. Президент Украiни протягом птАЩятнадцяти днiв пiсля отримання закону пiдписуi його та офiцiйно оприлюднюi його або повертаi зi своiми вмотивованими пропозицiями до Верховноi Ради Украiни для повторного розгляду. У разi, якщо Президент Украiни протягом птАЩятнадцяти днiв не повернув закон для повторного розгляду, вiн вважаiться схваленим Президентом Украiни та маi бути пiдписаний та оприлюднений.

Опублiкування Банкiвського кодексу Украiни в обовтАЩязковому порядку здiйснюiться в офiцiйних виданнях (Вiдомостi Верховноi Ради Украiни, Офiцiйний вiсник Украiни), а також, з огляду на суспiльно-значиму роль цього нормативно-правового акту, i в iнших виданнях.

Пiсля проведення кодифiкацii банкiвського законодавства всi нормативно-правовi акти, якi слугували основою створення Банкiвського кодексу Украiни, вiдмiняються та втрачають свою юридичну силу.

Лiтература

1. Борщевський РЖ.В. Теоретичнi засади кодифiкацii законодавства. / РЖ.В. Борщевський // Держава i право: зб. наук. праць : Юридичнi i полiтичнi науки. Вип. 37. тАУ К. : РЖн-т держави i права iм. В.М. Корецького НАН Украiни, 2007. тАУ С. 31-36.

2. Бурмистров В.А. Советское правовое государство (законодательство в процессе становления). / В.А. Бурмистров, П.Б. Евграфов. тАУ М.: Знание, 1990. тАУ 48 с.

3. Варода Л. Консолiдацiя банкiвських установ як ефективний спосiб нарощення власного капiталу банкiв. / Л. Варода. // Банкiвська справа. тАУ 2007. тАУ №6. тАУ С. 26-36.

4. Василенко М.В. Як скасовано Литовського Статута (з iсторii кодифiкацii захiдно-руського та украiнського права). / М. В. Василенко. // Вибранi твори: у 3-х т. − Т.2: Юридичнi працi. тАУ К: Юридична думка, 2006. тАУ 560 с.

5. Ващенко Ю.В. Банкiвське право: навч. посiб. / Ю.В. Ващенко. тАУ К. : ЦНЛ, 2006. тАУ 344 с.

6. Воронова Л.К. Фiнансове право Украiни: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / Л.К. Воронова. тАУ К.: Прецедент-Моя книга, 2007. тАУ 448 с.

7. Воронова Л. Нацiональний банк Украiни / Л. Воронова, А. Мороз, М. Пуховкiна, М. Савлук // Вiсник Нацiонального банку Украiни. тАУ 2001. тАУ №5. тАУ С. 6-9.

8. Гавальда К. Банковское право. / К. Гавальда, Ж. Стуфле. тАУ М.: Финстатинформ, 1996. тАУ 580 с.

9. Гаврилюк Р.О. Джерела фiнансового права Украiни. / Р.О. Гаврилюк. тАУ Чернiвцi: Рута, 2003. тАУ 88 с.

10. Гетьман РД. Кодифiкацiя як особливий рiзновид нормотворчостi. / РД. Гетьман. // Вiсник Академii правових наук Украiни. тАУ 2008. тАУ №3(54). тАУ С. 283-288.

11. Головатий С. Нова Конституцiя Украiни та подальший кодифiкацiйний процес. / С. Головатий. // Украiнське право. тАУ 1997. тАУ №3. тАУ С. 12-16.

12. Головченко В. Ефективнiсть законодавства: поняття, критерii та методика вимiрювання. / В. Головченко. // Вiсник Конституцiйного суду Украiни. тАУ 2007. тАУ №3. тАУ С. 44-53.

13. Грачева Е.Ю. Финансовое право России. / Е.Ю. Грачева, Н.А. Куфакова, С.Г. Пепеляев. тАУ М.: ТЕИС, 1995. тАУ 232 с.

14. Давид Р. Основные правовые системы современности. / Р. Давид. тАУ М.: Прогресс, 1988. тАУ 495 с.

15. Демський С. Систематизацiя законодавства тАУ справа тонка (бесiда з В. Опришком). / С. Демський. // Голос Украiни. тАУ 1999. тАУ №164(2166). тАУ С. 11.

16. Дмитренко Е.С. Фiнансове право Украiни. Загальна частина. / Е.С. Дмитренко. тАУ К.: Алерта-КНТ, 2006. тАУ 376 с.

17. Довгерт А. РЖV Всеукраiнська конференцiя з питань кодифiкацii законодавства Украiни. / А. Довгерт. // Украiнське право. тАУ 1997. тАУ №3. тАУ С. 9.

18. Донченко Л. Штрихи до iсторii розвитку кредитноi системи Росiйськоi iмперii. / Л. Донченко. // Вiсник Нацiонального банку Украiни. тАУ 2001. тАУ №8. тАУ С. 49-53.

19. Дутка Г.РЖ. Закон в iiрархiчнiй системi нормативно-правових актiв. / Г.РЖ. Дутка. // Науковий вiсник Чернiвецького унiверситету. Вип. 70: Правознавство. тАУ 1999. тАУ С. 16-20.

20. Ефимова Л.Г. Банковское право: учеб. и практ. пособ. / Л.Г. Ефимова. тАУ М.: БЕК, 1994. тАУ 318 с.

21. РДвграфова РД. Засади формування системи нацiонального законодавства. / РД. РДвграфова. // Вiсник Конституцiйного суду Украiни. тАУ 2005. тАУ №3. тАУ С. 80-85.

22. РДвграфова РД. Фактори формування системи нацiонального законодавства. / РД. РДвграфова. // Вiсник Конституцiйного суду Украiни. тАУ 2005. тАУ №6. тАУ С. 118-122.

23. Журавський В.С. Теоретичнi питання систематизацii та унiфiкацii на етапi становлення i розвитку правовоi системи Украiни. / В.С. Журавський. // Правовi системи сучасностi. Глобалiзацiя. Демократизм. Розвиток: кол. монографiя. / За заг. ред. В.С. Журавського. тАУ К.: Юрiнком РЖнтер, 2003. тАУ С. 151-186.

24. Журбелюк Г. Сторiнки розвитку полiтико-правовоi культури Украiни. / Г. Журбелюк. // Киiвська старовина. тАУ 2007. тАУ №1(373). тАУ С. 44-58.

25. Законотворчiсть: основнi аспекти законодавчого процесу. / За заг. ред. Л.О. Нечипоренко, В.П. Крижанiвського. тАУ К.: Заповiт, 2006. тАУ 81 с.

26. Закон Украiни тАЮПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ: наук.-практ. коментар. / За заг. ред. В.С. Стельмаха. тАУ К.: Концерн тАЮВидавничий Дiм тАЮРЖн ЮретАЭ, 2006. тАУ 520 с.

27. Заморська Л. Поняття тАЮнормативнiсть праватАЭ: теоретичний аспект. / Л. Заморська. // Право Украiни. тАУ 2007. тАУ №6. тАУ С. 26-29.

28. Карманов РД. Банкiвськi договори. Договори в iноземнiй валютi. / РД. Карманов. тАУ Харкiв: Право, 2004. тАУ 312 с.

29. Карманов РД. Банкiвське право Украiни: навч. посiб. / РД. Карманов. тАУ Харкiв: Консум, 2000. тАУ 464 с.

30. Карчева Г.Т. Особливостi становлення та розвитку банкiвськоi системи Украiни. / Г.Т. Карчева. // Економiка i прогнозування. тАУ 2005. тАУ №2. тАУ С. 93-102.

31. Кирилюк Д. До питання про необхiднiсть розробки та прийняття Банкiвського кодексу в Украiнi. / Д. Кирилюк. // Юридичний журнал. тАУ 2006. тАУ №1. тАУ С. 80-82.

32. Ковальський В.С. Правотворчiсть: теоретичнi та логiчнi засади. / В.С. Ковальський, РЖ.П. Козiнцев. тАУ К.: Юрiнком РЖнтер, 2005. тАУ 192 с.

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Акцiонернi банки в Росii в XVIII-XIX столiттях