Правовий захист банкiвськоi таiмницi
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Донецький нацiональний технiчний унiверситет
Кафедра менеджменту та господарського права
Курсова робота
на тему: Правовий захист банкiвськоi таiмницi
Донецьк 2010
Вступ
Актуальнiсть теми дослiдження обумовлюiться, в першу чергу, порiвняною новизною для украiнськоi правовоi системи iнституту банкiвськоi таiмницi взагалi, а також важливiстю зазначеноi теми для системи всього банкiвського законодавства нашоi держави.
РЖсторiя формування правового iнституту банкiвськоi таiмницi (у сучасному ii розумiннi) в Украiнi i порiвняно короткою i розпочинаi свiй вiдлiк вiд прийняття першоi редакцii Закону Украiни про банки i банкiвську дiяльнiсть тАЭ. На нашу думку, в першу чергу, з вiдсутнiстю будь-якого нормотворчого, а також правозастосовного досвiду у галузi правовоi охорони банкiвськоi таiмницi в Украiнi повтАЩязана велика кiлькiсть прогалин та протирiч у правовому iнститутi банкiвськоi таiмницi.
Крiм цього, однiiю з основних причин недосконалостi нормативно-правового регулювання у сферi правового захисту банкiвськоi таiмницi в Украiнi i практична вiдсутнiсть теоретичноi розробки теми цього дослiдження. Так, в нашiй державi на даний момент вiдсутнi будь-якi фундаментальнi монографiчнi дослiдження правового iнституту банкiвськоi таiмницi, а науковi доробки, розробленi в Росiйськiй Федерацii, не дивлячись на iх безумовну користь вiд вивчення та аналiзу, навряд чи можуть бути в повнiй мiрi використаними для украiнського правозастосування, враховуючи той факт, що такi доробки базуються на нормах росiйського законодавства.
Практично недослiдженими i норми правового iнституту банкiвськоi таiмницi, повтАЩязанi з вiдповiдальнiстю за ii неправомiрне розголошення та використання, а також з самим порядком розкриття iнформацii, вiднесеноi до цiii категорii.
Метою курсовоi роботи i поглиблення теорii банкiвського права знаннями про правовий режим банкiвськоi таiмницi, проведення комплексного наукового аналiзу такоi правовоi категорii, як банкiвська таiмниця тАЭ та ii звтАЩязки iз рiзними правовими науками, вплив рiзних галузей права на дослiджуваний режим банкiвськоi таiмницi.
Для досягнення поставленоi мети курсовоi роботи необхiдно виконати наступнi завдання:
- визначення поняття банкiвська таiмниця тАЭ ;
- аналiз та визначення дiянь, що мiстять ознаки цивiльних, адмiнiстративних правопорушень та кримiнальних злочинiв, обтАЩiктом яких i вiдносини, що складаються у звтАЩязку iз застосуванням режиму банкiвськоi таiмницi;
- порiвняльно-правовий аналiз правового статусу банкiвськоi таiмницi в Украiнi та зарубiжних краiнах;
- визначення основних прогалин та протирiч чинного законодавства щодо правового регулювання банкiвськоi таiмницi та розробка шляхiв iх усунення;
З урахуванням специфiки теми, мети i завдань роботи, були застосовуванi такi методи, як:
В· системно-функцiональний метод, який передбачаi розгляд системних явищ в iх цiлiсностi i взаiмозвтАЩязку з аналiзом функцiй взаiмодiючих елементiв
В· формально-догматичний, який включаi в себе такi прийоми, як опис i аналiз правових норм, правовiдносин та iнших юридичних категорiй, iх класифiкацiю та систематизацiю правових явищ
В· порiвняльний метод, що полягаi в дослiдженi двох чи бiльше явищ, iх спiвставленнi, виявленнi спiльного i вiдмiнного в iх природi.
Аналiз правового регулювання банкiвськоi таiмницi змусив звернутись до праць iз загальноi теорii права, фiнансового, цивiльного, трудового та iнших галузей права.
Велике значення для дослiдження правовоi природи iнституту банкiвськоi таiмницi мають працi таких вчених в галузi банкiвського права, як М.М. Агаркова, Ю.А. Вайденгаммер, А.В. Венедиктова, РЖ.С. Гуревича, А.М. Екмаляна, Л.Г. РДфiмовоi, РД.Б. Краманова, РД.О. Суханова, А.О. Селiванова, М.Г. Скарженовського, Г.А. Тосуняна, Р.О. Халфiна, С.Д. Ципкiна та iнших.
Роздiл 1. Поняття банкiвськоi таiмницi
1.1 Поняття банкiвськоi таiмницi
Поняття банкiвська таiмниця тАЭ i одним iз центральних понять банкiвського права, оскiльки пронизуi усi напрямки банкiвськоi дiяльностi. Науковцi вважають, що банкiвська таiмниця тАФ це комплексний iнститут, а сам термiн припускаi двi iнтерпретацii. У вузькому розумiннi банкiвська таiмниця тАФ це обов'язок банку зберiгати в таiмницi операцii клiiнтiв вiд стороннiх осiб, насамперед конкурентiв того чи iншого клiiнта банку, операцii, рахунки та вклади (депозити) своiх клiiнтiв i кореспондентiв. У широкому розумiннi це рiзновид службовоi таiмницi, тобто конфiденцiйна iнформацiя щодо клiiнта, яка стала вiдома службовцю банку. Положенная, присвяченi основним засадам банкiвськоi таiмницi, мiстяться як у завальному, так i у спецiальному банкiвському законодавствi.[1 c.289] Згiдно зi статтею 1076 Цивiльного кодексу Украiни банк гарантуi таiмницю банкiвського рахунка, операцiй за рахунком i вiдомостей про клiiнта.
Вiдомостi про операцii та рахунки можуть бути наданi тiльки самим клiiнтам або iхнiм представникам. РЖншим особам, у тому числi органам державно вади, iхнiм посадовим i службовим особам, такi вiдомостi можуть бути наданi виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки i банкiвську дiяльнiсть.
У разi розголошення банком вiдомостей, що становлять банкiвську таiмницю, клiiнт маi право вимагати вiд банку вiдшкодування завданих збиткiв та моральноi шкоди.[18 c.679]
Основнi правовi засади банкiвськоi таiмницi закрiпленi у главi 10 Закону Украiни про банки i банкiвську дiяльнiсть тАЭ.
Вiдповiдно до статтi 60 цього Закону i iнформацiя щодо дiяльностi та фiнансового стану клiiнта, яка стала вiдомою банку у процесi обслуговування клiiнта та взаiмовiдносин з ним, чи третiм особам при наданнi послуг банку i розголошення якоi може завдати матерiальноi чи моральноi шкоди клiiнту, i банкiвською таiмницею.
Банкiвською таiмницею, зокрема, i:
1) вiдомостi про стан рахункiв клiiнтiв, у тому числi стан кореспондентських рахункiв банкiв у Нацiональному банку Украiни;
2) операцii, якi були проведенi на користь чи за дорученням клiiнта, здiйсненi ним угоди;
3) фiнансово-економiчний стан клiiнтiв;
4) системи охорони банку та клiiнтiв;
5) iнформацiя про органiзацiйно-правову структуру юридичноi особи тАФ клiiнта, ii керiвникiв, напрями дiяльностi;
6) вiдомостi стосовно комерцiйноi дiяльностi клiiнтiв чи комерцiйноi таiмницi, будь-якого проекту, винаходiв, зразкiв продукцii та iнша комерцiйна iнформацiя;
7) iнформацiя щодо звiтностi по окремому банку, за винятком тiii, що пiдлягаi опублiкуванню;
8) коди, що використовуються банками для захисту iнформацii РЖнформацiя про банки чи клiiнтiв, що збираiться пiд час проведення банкiвського нагляду, становить банкiвську таiмницю.
Положення цiii статтi не поширюються на узагальнену по банках iнформацiю, яка пiдлягаi опублiкуванню. Перелiк iнформацii, що пiдлягаi обов'язковому опублiкуванню, встановлюiться Нацiональним банком Украiни та додатково самим банком на його розсуд.[7]
Як справедливо вiдмiчаi у своiму дослiдженнi правових питань банкiвськоi таiмницi Д. О. Гетманцев, частина 2 статтi 60 Закону надаi невичерпний перелiк вiдомостей, якi вiдносяться до банкiвськоi таiмницi, у зв'язку з чим пропонуi вiдносити до неi будь-яку iнформацiю про клiiнта, яка стала вiдомою банку пiд час спiвпрацi з клiiнтом.
Згiдно зi статтею 61 Закону тАЬПро банки i банкiвську дiяльнiстьтАЭ банки зобов'язанi забезпечити збереження банкiвськоi таiмницi шляхом:
1) обмеження кола осiб, що мають доступ до iнформацii, яка становить банкiвську таiмницю;
2) органiзацii спецiального дiловодства з документами, що мiстять банкiвську таiмницю;
3) застосування технiчних засобiв для запобiгання несанкцiонованому доступу до електронних та iнших носiiв iнформацii;
4) застосування застережень щодо збереження банкiвськоi таiмницi та вiдповiдальностi за ii розголошення у договорах i угодах мiж банком i клiiнтом.
Службовцi банку при вступi на посаду пiдписують зобов'язання щодо збереження банкiвськоi таiмницi. Керiвники та службовцi банкiв зобов'язанi не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третiх осiб конфiденцiйну iнформацiю, яка стала вiдома iм при виконаннi своiх службових обов'язкiв.[10 c. 356-359]
Приватнi особи та органiзацii, якi при виконаннi своiх функцiй або наданнi послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфiденцiйну iнформацiю, зобов'язанi не розголошувати цю iнформацiю i не використовувати ii на свою користь чи на користь третiх осiб.
1.2 Банкiвська таiмниця як об'iкт правовiдносин
В контекстi аналiзу такоi правовоi категорii, як банкiвська таiмниця, доцiльно проаналiзувати правовiдносини, об'iктом яких i банкiвська таiмниця (надалi тАФ правовiдносини банкiвськоi таiмницi).
Правовi вiдносини в самому загальному сенсi можна визначити як суспiльнi вiдносини, що врегульованi правом та знаходяться пiд охороною держави, учасники яких виступають як носii взаiмно кореспондуючих одне одному юридичних прав та обов'язкiв. До складу правовiдносин входять такi елементи: суб'iкти, об'iкт, та змiст правовiдносин, що включаi в себе суб'iктивне право та обов'язок.[5 c.17]
Екстраполюючи загальнотеоретичне визначення правовiдносин на правовiдносини банкiвськоi таiмницi, можна вiдзначити, що правовiдносини банкiвськоi таiмницi тАФ це врегульованi нормами фiнансового права суспiльнi вiдносини, що складаються в процесi зберiгання, використання та розкриття вiдомостей, якi вiдносяться законодавством до банкiвськоi таiмницi.
Характеризуючи правовiдносини банкiвськоi таiмницi необхiдно зазначити, що цi правовiдносини i вiдносними, з чiтко визначеним суб'iктивним складом. Вони виникають виключно як правовi вiдносини i в iншiй якостi iснувати не можуть, тому являють собою особливий вид суспiльних вiдносин. Специфiчний характер обов'язку банку по утриманню вiд вчинення дiй по розголошенню iнформацii зумовлюi переважно пасивний характер правовiдносин.[13 c. 34]
При визначеннi суб'iкта правовiдносин банкiвськоi таiмницi виникаi декiлька серйозних проблем, пов'язаних насамперед з деякими прогалинами дiючого законодавства. По-перше, йдеться про носiя суб'iктивного обов'язку. Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро банки та банкiвську дiяльнiстьВ», носiiм суб'iктивного обов'язку по збереженню банкiвськоi таiмницi i банки, тобто юридичнi особи, якi мають виключне право на пiдставi лiцензii Нацiонального банку Украiни здiйснювати в сукупностi такi операцii: залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб (стаття 2 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ»). Однак поза увагою законодавця залишилися iншi фiнансово-кредитнi установи, якi у випадках та в межах, передбачених законодавством, здiйснюють дiяльнiсть, аналогiчну банкiвськiй. Так, законодавство Украiни для ломбардiв та лотерейних органiзацiй не мiстить будь-якоi вказiвки на iх обов'язок зберiгати iнформацiю, яка стала iм вiдомою внаслiдок проведення ними своii професiйноi дiяльностi. На нашу думку, цi прогалини законодавства необхiдно усунути, поширивши правовий режим банкiвськоi таiмницi на вiдповiднi правовiдносини з приводу дiяльностi iнших, крiм банкiв, фiнансово-кредитних установ.
Крiм банкiв, Закон Украiни ВлПро банки та банкiвську дiяльнiстьВ» вiдносить до носiiв обов'язку про зберiганню банкiвськоi таiмницi також керiвникiв та службовцiв банку. З iншого боку, носiями права на збереження банкiвськоi таiмницi i виключно дiйснi клiiнти банку. Про недолiки такого пiдходу законодавця до визначення цього кола осiб було описано вище.
РЖ, нарештi, до суб'iктiв правовiдносин банкiвськоi таiмницi належать суди, органи прокуратури, Служби безпеки Украiни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни, Державноi податковоi служби Украiни, Державноi виконавчоi служби, Антимонопольного комiтету Украiни, особи, зазначенi власником рахунку в заповiдальному розпорядженнi банку, державнi нотарiальнi контори, приватнi нотарiуси, iноземнi консульськi установи у справах спадщини.[7]
Об'iктом правовiдносин банкiвськоi таiмницi i вiдомостi, перерахованi в статтi 60 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ», перелiк яких уже наводився.
РЖ нарештi, змiстом правовiдносин банкiвськоi таiмницi i наступнi обов'язки iх учасникiв:
1. Суб'iктивний обов'язок банку по забезпеченню збереження банкiвськоi таiмницi, який здiйснюiться банком встановленими законодавством способами:
тАФ обмеження кола осiб, що мають доступ до iнформацii, яка становить банкiвську таiмницю;
тАФ органiзацiя спецiального дiловодства з документами, що мiстять банкiвську таiмницю;
тАФ застосування технiчних засобiв для запобiгання несанкцiонованому доступу до електронних та iнших носiiв iнформацii;
тАФ застосування застережень щодо збереження банкiвськоi таiмницi та вiдповiдальностi за ii розголошення в договорах та угодах мiж банком та клiiнтом.
Цiлком слушними та обТСрунтованими i положення перших трьох пунктiв iз наведеного перелiку. Однак четвертий спосiб забезпечення збереження банкiвськоi таiмницi, на нашу думку, мiстить деякi недолiки. Так, вживання термiнiв ВлдоговориВ» та ВлугодиВ» не виправдане, оскiльки термiн ВлдоговiрВ» охоплюiться термiном ВлугодаВ», адже, вiдповiдно до статтi 626 Цивiльного кодексу Украiни, договором визнаiться домовленiсть двох чи бiльше осiб, спрямована на встановлення, змiну або припинення цивiльних прав та обов'язкiв. Враховуючи те, що законодавець веде мову про договори та угоди мiж банком та клiiнтом, вiн звичайно не маi на увазi одностороннi угоди, тому слово ВлугодиВ» з тексту речення доцiльно було б виключити.
Враховуючи виключнiсть застосованоi законодавцем юридичноi конструкцii, вжиття банком передбачених вказаним вище перелiком заходiв, на перший погляд, i правовою пiдставою для звiльнення банку вiд вiдповiдальностi за незбереження банкiвськоi таiмницi. Однак деякими iншими нормативними актами зобов'язання банку по збереженню банкiвськоi таiмницi дещо розширюються. Так, Закон Украiни ВлПро платiжнi системи та переказ грошей в УкраiнiВ» передбачаi, що електроннi документи, що мiстять iнформацiю, яка вiдноситься до банкiвськоi таiмницi, повиннi бути зашифрованi пiд час передавання iх за допомогою телекомунiкацiйних каналiв зв'язку. Захист iнформацii забезпечуiться суб'iктами переказу грошей шляхом обов'язкового впровадження та використання вiдповiдноi системи захисту, що складаiться з:
тАФ законодавчих актiв Украiни та iнших нормативно-правових актiв, а також внутрiшнiх правових актiв суб'iктiв переказу, що регулюють порядок доступу та роботи з вiдповiдною iнформацiiю, а також вiдповiдальнiсть за порушення цих правил;
тАФ заходiв охорони примiщень, технiчного обладнання вiдповiдноi платiжноi системи та персоналу суб'iкта переказу;
тАФ технологiчних та програмно апаратних засобiв криптографiчного захисту iнформацii, що обробляiться в платiжнiй системi.[1 c.245-255]
Крiм цього, обов'язки банку по вжиттю додаткових заходiв по збереженню банкiвськоi таiмницi можуть бути передбаченi локальними нормативними актами банку (зокрема його статутом), а також укладеним мiж клiiнтом i банком договором. При цьому посилання банку на вiдсутнiсть додаткових заходiв, не передбачених договором, у текстi статтi 61 Закону передбачених перелiком, не може бути пiдставою для звiльнення банку вiд вiдповiдальностi за не збереження таiмницi.
2. Закон Украiни ВлПро платiжнi системи та переказ грошей в УкраiнiВ» покладаi на банк та його клiiнтiв, якi вiдповiдно до статтi 5 i суб'iктами переказу, обов'язок по повiдомленню платiжнiй органiзацii вiдповiдноi платiжноi системи про випадки порушення вимог захисту iнформацii.
3. Суб'iктивний обов'язок банку по розкриттю банкiвськоi таiмницi посадовим особам та органам, у порядку та в обсягах визначеним у законi.
4. Суб'iктивний обов'язок працiвникiв банку та його клiiнта по збереженню банкiвськоi таiмницi, що використовуiться в системi захисту цiii iнформацii (пункт 39.4 статтi 39 Закону Украiни ВлПро платiжнi системи та переказ грошей в УкраiнiВ»).
5. РЖншi обов'язки банкiвських установ, що мiстяться в Правилах зберiгання, захисту, використання та розкриття банкiвськоi таiмницi, затверджених постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 14 липня 2006 р. № 267313.
Обов'язковим елементом будь-яких правовiдносин i права учасникiв. У правовiдносинах банкiвськоi таiмницi ними i:
тАФ право клiiнта банку вимагати збереження переданоi банку iнформацii, що становить банкiвську таiмницю, у порядку та спосiб, що передбачений законодавством, локальними нормативними актами банку, та договором мiж банком та клiiнтом, а також вiдшкодування збиткiв, у тому числi моральноi шкоди, заподiяних внаслiдок розголошення iнформацii, що становить банкiвську таiмницю;
тАФ право осiб, зазначених у статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ», вимагати надання iм iнформацii, що становить банкiвську таiмницю у спосiб та в межах, передбачених законом.
Звичайно, наведена вище характеристика змiсту правовiдносин банкiвськоi таiмницi носить загальний характер. Суб'iктивнi права та обов'язки учасникiв правовiдносин реалiзуються на практицi у конкретних правовiдносинах з визначеним суб'iктивним складом. [7]
Роздiл 2. Правовий режим банкiвськоi таiмницi та порядок розкриття iнформацii, що вiдноситься до банкiвськоi таiмницi
2.1 СубтАЩiкти, що мають право ознайомлюватися з банкiвською таiмницею
Стаття 62 Закону ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» закрiплюi вичерпний перелiк суб'iктiв, якi мають право ознайомлюватися з певним обсягом iнформацii щодо юридичних та фiзичних осiб, що становить банкiвську таiмницю. Такими суб'iктами i:
тАФ власник iнформацii, що належить до банкiвськоi таiмницi, та третi особи з письмового дозволу власника такоi iнформацii;
тАФ суд;
тАФ органи прокуратури Украiни, Служби безпеки Украiни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Антимонопольного комiтету Украiни;
тАФ органи Державноi податковоi служби Украiни;
тАФ спецiально уповноважений орган виконавчоi влади з питань фiнансового монiторингу;
тАФ органи державноi виконавчоi служби;
тАФ особи, зазначенi власником рахунка (вкладу) в заповiдальному розпорядженнi банку;
тАФ державнi нотарiальнi контори або приватнi нотарiуси, iноземнi консульськi установи по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власникiв рахункiв (вкладiв);
тАФ службовцi Нацiонального банку Украiни або уповноваженi ними особи, якi в межах повноважень, наданих Законом Украiни ВлПро Нацiональний банк УкраiниВ», здiйснюють функцii банкiвського нагляду або валютного контролю;
тАФ iншi банки (крiм банку, на який покладено вiдповiдальнiсть за збереження банкiвськоi таiмницi);
тАФ iншi органи, яким розкриваiться банкiвська таiмниця в порядку, передбаченому законодавством з боротьби з легалiзацiiю грошей, здобутих злочинним шляхом.[7]
Включення до кола суб'iктiв, якi мають право ознайомитися з вiдомостями, що становлять банкiвську таiмницю, власника iнформацii, на нашу думку, i певною тавтологiiю, адже банк зобов'язаний надати клiiнту iнформацiю, що становить банкiвську таiмницю i перебуваi у власностi клiiнта (рiвно як i iншим особам за вимогою (дозволом клiiнта) в силу не тiльки положень Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ», але й цiлого ряду нормативних актiв (включаючи i Конституцiю Украiни), що врегульовують вiдносини власностi в нашiй державi, незалежно вiд того, в якiй формi клiiнт звертаiться до банку. Водночас, Нацiональний банк передбачаi процедуру розкриття iнформацii з цiii пiдстави.[3 c.249]
Письмовий запит та/або дозвiл клiiнта про розкриття iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю i власником якоi i такий клiiнт, складаiться за довiльною формою. Письмовий запит (дозвiл) фiзичноi особи тАФ клiiнта банку маi бути пiдписаний цiiю особою. РЗi пiдпис маi бути засвiдчений пiдписом керiвника банку чи уповноваженою ним особою та вiдбитком печатки банку або нотарiально.
Письмовий запит (дозвiл) юридичноi особи тАФ клiiнта банку маi бути пiдписаний керiвником або уповноваженою ним особою та скрiплений печаткою юридичноi особи.
Право на запит та/або дозвiл клiiнта може бути включений до договору про надання банкiвських послуг, що укладаiться мiж клiiнтом i банком. У договорi також можуть бути визначенi пiдстави та межi розкриття банком iнформацii, що становить банкiвську таiмницю клiiнта. На письмовий запит власника iнформацii, що становить банкiвську таiмницю, або з його письмового дозволу банк розкриваi таку iнформацiю в обсязi, визначеному в письмовому запитi або дозволi.
Зовсiм iншою i функцiя банку щодо розкриття iнформацii iншим суб'iктам, зазначеним у Законi. Тут банк вiдiграi функцiю зберiгача iнформацii, який повинен не допустити до ознайомлення з нею третiх осiб.[1 c.189]
Таке виконання банком обов'язкiв по зберiганню банкiвськоi таiмницi умовно можна подiлити на три рiвнi.
Перший рiвень стосуiться збереження iнформацii всерединi самоi банкiвськоi установи та полягаi у встановленнi чiткого перелiку осiб тАФ працiвникiв банку, якi мають доступ до банкiвськоi таiмницi, а також у встановленнi банком чiтких правил.
Другий рiвень полягаi у виконаннi банком цiлого ряду функцiй по недопущенню розголошення банкiвськоi таiмницi всерединi банкiвськоi системи. При цьому суб'iктами, що мають право на ознайомлення з iнформацiiю на зазначеному рiвнi, i iншi банки, а також службовцi Нацiонального банку Украiни або уповноваженi ними особи, якi в межах повноважень, наданих Законом Украiни ВлПро Нацiональний банк УкраiниВ» , здiйснюють функцii банкiвського нагляду або валютного контролю.
До третього рiвня взаiмовiдносин банку з третiми особами слiд вiднести забезпечення банком збереження банкiвськоi таiмницi по вiдношенню до будь-яких iнших осiб, не вiднесених до перших двох рiвнiв.[13 c.45-46]
При дослiдженнi порядку розкриття iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю, кола суб'iктiв, що мають право на отримання такоi iнформацii, необхiдно визначити, в яких межах i за яких умов i порядку зазначенi вище суб'iкти мають право отримувати iнформацiю, що мiстить банкiвську таiмницю.
2.2 Порядок розкриття вiдомостей, що становлять банкiвську таiмницю, банками
банкiвський таiмниця вiдповiдальнiсть iнформацiя
Надання банками вiдомостей, що становлять банкiвську таiмницю, посадовим особам органiв державноi влади i управлiння повинне здiйснюватися за визначеними правилами, iснування яких охоплюiться поняттям Влпорядок надання вiдомостейВ». Цей порядок складаiться з правових норм, що регулюють чотири напрямки правовiдносин мiж банками й органами держави:
тАФ норми, що встановлюють матерiально-правовi i процесуальнi пiдстави для направлення запиту в банк;
тАФ норми, що визначають коло посадових осiб, уповноважених вiд iменi того чи iншого органа робити цей запит;
тАФ норми, що пред'являють вимоги до форми запиту;
тАФ норми про термiни i форму вiдповiдi банку.
До компетенцii деяких органiв державноi влади i управлiння вiднесене право вимагати iнформацiю в рiзних суб'iктiв господарювання, у тому числi i в банкiв. Але iнформацiя про дiяльнiсть банку та його клiiнтiв по iх рахунках маi додатковий захист у формi банкiвськоi таiмницi; це означаi, що такi вiдомостi можуть передаватися третiм особам тiльки у випадках, визначених спецiальним законом.[1 c. 301-302]
У цiлому обов'язок надати яку-небудь iнформацiю про банкiвськi операцii в банка може виникнути тiльки в тих випадках, коли дотриманi наступнi умови:
тАФ характер iнформацii маi пряме вiдношення до здiйснення функцiй даного органу;
тАФ вимога пред'явлена уповноваженою посадовою особою, а не будь-яким працiвником даного органа;
тАФ для пред'явлення вимоги iснують установленi законом матерiально-правовi пiдстави;
тАФ дотримана процедура i процесуально-правовi норми реалiзацii такоi вимоги.
Вимоги до запиту державного органу, який i пiдставою для надання банком iнформацii, вiднесеноi Законом до банкiвськоi таiмницi, викладенi в частинi другiй статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ». Так, вимога вiдповiдного державного органу на отримання iнформацii, яка мiстить банкiвську таiмницю, повинна:
тАФ бути викладена на бланку державного органу встановленоi форми;
тАФ бути надана за пiдписом керiвника державного органу (чи його заступника), скрiпленого гербовою печаткою;
тАФ мiстити передбаченi цим Законом пiдстави для отримання цiii iнформацii;
тАФ мiстити посилання на норми закону, вiдповiдно до яких державний орган маi право на отримання такоi iнформацii.[7]
Отже, запит державного органу в обов'язковому порядку повинен бути оформлений на бланку цього органу встановленоi форми за пiдписом керiвника (в тому числi особи, яка тимчасово виконуi його обов'язки), скрiпленого гербовою печаткою. Оскiльки запити, якi надходять до банкiв в електроннiй формi, а також тi, якi пiдписанi особою, яка не i керiвником державного органу, не вiдповiдають зазначеним вимогам, банки вправi в такому випадку вiдмовити в наданнi iнформацii, яка мiстить банкiвську таiмницю. Пунктами 2 та 3 частини другоi статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» встановлено, що запит на отримання iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю, повинен мiстити посилання на пiдстави для отримання такоi iнформацii, передбаченi Законом Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ», та на норми законiв, на пiдставi яких вiдповiднi державнi органи мають право отримувати таку iнформацiю.
Пiдстави для отримання iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю, передбаченi частиною першою статтi 62 Закону.
Слiд вiдмiтити, що iншi державнi органи, якi не зазначенi в перелiку частини першоi статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» мають право отримати таку iнформацiю лише на пiдставi пунктiв 1 (з дозволу власника цiii iнформацii) та 2 (за рiшенням суду) частини першоi статтi 62 Закону.[13 c.40]
Вiдповiдно до частини четвертоi статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» банку забороняiться надавати iнформацiю про клiiнтiв iншого банку, навiть якщо iх iмена зазначенi в документах, угодах та операцiях клiiнта. У зв'язку з цим на запити органiв прокуратури Украiни, Служби безпеки Украiни, Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украiни, Державноi податковоi служби Украiни банки повиннi надавати iнформацiю про рух коштiв на рахунку клiiнта без зазначення вiдправника цих коштiв та iх одержувача (якi i як клiiнтами iншого банку, так i клiiнтами запитуваного банку).
На сьогоднi постаi проблема в застосуваннi на практицi норми закону, що мiстить вимогу щодо пiдписання запиту про розкриття банкiвськоi таiмницi, керiвником державного органу (чи його заступником). Тобто не будь-яким працiвником органу, що вiдповiдно зазначених вище законiв, маi право на запит щодо розкриття iнформацii, а особою, яка i безпосереднiм керiвником державного органу (його заступником), що запитуi вiдповiдну iнформацiю.[1 c. 230] РЖснуi й iнша думка, про те, що поняття Влкерiвник державного органуВ» слiд тлумачити бiльш розширено: будь-яка керiвна особа у складi структури державного органу (наприклад, начальник вiддiлу, управлiння державного органу). [10 c.435] Для розв'язання сутi цього питання необхiдно з'ясувати поняття ВлкерiвникВ» або Влкерiвна особаВ» в чинному законодавствi та, вiдповiдно, якi саме посади працiвникiв державного органу i керiвними та мають право вимагати вiд банкiв надання iнформацii, що становить банкiвську таiмницю в силу положення пункту 2 частини другоi статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ».
У чинному законодавствi вiдсутнi нормативне визначення поняття ВлкерiвникВ» або Влкерiвна посадаВ». Натомiсть у тлумачних словниках даються такi визначення: керiвник тАФ це особа, що керуi ким-небудь, чим-небудь, спрямовуi чию-небудь дiяльнiсть, стоiть на чолi чого-небудь, начальник тАФ це посадова особа, що керуi або завiдуi чим-небудь. Зазначенi тлумачення понять мiстяться також в додатку 2 до Довiдника типових професiйних характеристик посад державних службовцiв (випуск 76), затвердженого наказом Головного управлiння Державноi служби Украiни №65 вiд 01.09.1999 року. Таким чином, враховуючи наведенi визначення та професiйнi характеристики посад державних службовцiв згiдно з Довiдником, будь-яка особа, яка керуi певним колом осiб, що йому пiдпорядкованi, i керiвником (займаi керiвну посаду). Серед них: керiвник сектора, начальник управлiння в складi головного управлiння, управлiння, вiддiлу у складi управлiння, пiдвiддiлу у складi самостiйного вiддiлу, керiвник територiального управлiння, головного управлiння, управлiння, самостiйного вiддiлу, начальник департаменту, iх заступники.[1 c.309]
Разом з тим, вiдповiдно до Державного класифiкатора Украiни ВлКласифiкатор професiй ДК 003-95В», затвердженого наказом Державного комiтету Украiни по стандартизацii, метрологii та сертифiкацii вiд 27.07.1995 №257 до керiвникiв не вiдносяться посади: прокурора (крiм генерального прокурора, прокурора областi, мiста, району, начальнику вiддiлу прокуратури, iх заступникiв), його помiчника, слiдчого, старшого слiдчого, слiдчого з особливо важливих справ, суддi (крiм голiв судiв, iх заступникiв, суддiв Конституцiйного, Верховного, Вищого господарського судiв), його помiчникiв. Не дивлячись на те, що суддя не i керiвником у розумiннi чинного законодавства, за рiшенням суддi iнформацiя, що мiстить банкiвську таiмницю, маi бути розкрита банком, оскiльки суддя, вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро судоустрiйВ» здiйснюi правосуддя i уособлюi суд.[13 c. 69]
Крiм того, iнформацiя маi бути також розкрита в порядку передбаченому статтями 65, 86 Господарського процесуального кодексу Украiни, за ухвалою суду. В цьому випадку ухвала не повинна бути обов'язково пiдписана головою суду, адже вiдповiдно до статтi 13 Закону Украiни ВлПро судоустрiйВ» суддя, який розглядаi справу одноособово дii як суд, тобто, достатньо пiдпису лише суддi, який одноособово розглядаi дану справу.
Що стосуiться органiв прокуратури, то вимагати вiд банкiв розкриття банкiвськоi таiмницi мають право лише генеральний прокурор, прокурор областi, мiста, району, начальник вiддiлу прокуратури, iх заступники. Вимоги iнших працiвникiв прокуратури i безпiдставними. По вiдношенню до органiв Мiнiстерства внутрiшнiх справ та Державноi податковоi служби, на наш погляд, слушною i думка, що iхнi запити (вимоги) щодо розкриття банками банкiвськоi таiмницi мають бути пiдписанi вищими державними службовцями або керiвниками (заступниками) структурних одиниць зазначених органiв (але нi в якому разi структурними пiдроздiлами цих одиниць), а саме тАФ керiвниками (заступниками) регiональних управлiнь, адмiнiстрацiй, iнспекцiй, оскiльки розширене коло осiб, якi мають право вимагати розкриття банкiвськоi таiмницi внаслiдок розширеного тлумачення положення пункту 2 частини 2 статтi 62 Закону Украiни ВлПро банки i банкiвську дiяльнiстьВ» Влза пiдписом керiвника державного органу (чи його заступника)В» i порушенням прав власникiв iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю.
Для здiйснення своiх функцiй Нацiональний банк Украiни маi право безоплатно одержувати вiд банкiв iнформацiю, що мiстить банкiвську таiмницю, та пояснення стосовно отриманоi iнформацii i проведених операцiй. Банки зобов'язанi надавати Нацiональному банку iнформацiю, що мiстить банкiвську таiмницю, у формi документiв i копiй документiв тАФ носiiв вiдповiдноi iнформацii (договори, установчi документи, виписки за рахунками тощо) як пiд час проведення iнспекцiйних перевiрок, так i на письмовий запит пiд час здiйснення безвиiздного нагляду; пояснень щодо проведених банком операцiй та з окремих питань дiяльностi банку; звiтностi; тощо.[13c. 78-81]
Запит Нацiонального банку щодо надання iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю, пояснень стосовно проведених банком операцiй та з окремих питань дiяльностi банку пiд час здiйснення безвиiзного нагляду надсилаiться банку у формi листа поштою, у тому числi електронною. Такий запит може бути пiдписаний Головою або заступником Голови Нацiонального банку чи директором департаменту центрального апарату Нацiонального банку, або начальником територiального управлiння Нацiонального банку, або особами, якi виконують iхнi обов'язки.
Банки зобов'язанi забезпечити iнспекторам Нацiонального банку та iншим уповноваженим ним особам вiльний доступ до всiх документiв та iнформацii, що мiстить банкiвську таiмницю, пiд час здiйснення перевiрок банкiв, у тому числi вiльний i повний доступ до документiв, що ведуться в електронному виглядi у форматi та режимi iх ведення (роботи з ними).
Роздiл 3. Юридична вiдповiдальнiсть за порушення правового режиму банкiвськоi таiмницi
3.1 Цивiльна та адмiнiстративна вiдповiдальнiсть
Цивiльне законодавство Украiни закрiплюi право кожноi особи на збереження у таiмницi деяких вiдомостей щодо сфери ii приватного життя: це право на таiмницю особистого життя (ст. 301 Цивiльного кодексу Украiни (далi тАУ ЦК Украiни)), ст. 7 Сiмейного кодексу Украiни (далi тАУ СК Украiни)), право на таiмницю про стан здоровтАЩя (ст. 286 ЦК Украiни, ст. 30 СК Украiни), право на таiмницю усиновлення (ст. 226 СК Украiни), право на таiмницю кореспонденцii (ст. 306 ЦК Украiни), право на таiмницю особистих паперiв (ст. 303 ЦК Украiни), право на банкiвську таiмницю (ст. 1076 ЦК Украiни), право на таiмницю заповiту (ст. 1255 ЦК Украiни), право на комерцiйну таiмницю (ст. 505 ЦК Украiни). [18 c.355]
Згiдно з ст. 1076 ЦК Украiни банк гарантуi таiмницю банкiвського рахунка, операцiй за рахунком i вiдомостей про клiiнта.
Вiдомостi про операцii та рахунки можуть бути наданi тiльки самим клiiнтам або iхнiм представникам. РЖншим особам, у тому числi органам державноi влади, iхнiм посадовим i службовим особам, такi вiдомостi можуть бути наданi виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки i банкiвську дiяльнiсть.У разi розголошення банком вiдомостей, що становлять банкiвську таiмницю, клiiнт маi право вимагати вiд банку вiдшкодування завданих збиткiв та моральноi шкоди.
Вiдповiдно до Цивiльного кодексу Украiни заподiяна шкода повинна бути вiдшкодована в повному обсязi. При цьому вiдшкодування моральноi шкоди не пов'язано з вiдшкодуванням матерiальноi, а розмiр вiдшкодування визначаiться судом.
Моральний збиток вiдшкодовуiться в грошовiй або iншiй матерiальнiй формi. У будь-якому випадку розмiр вiдшкодування не може бути менш 5 мiнiмальних розмiрiв заробiтноi плати.
Законодавство Украiни не мiстить вичерпного перелiку обставин, з настанням яких клiiт може зв'язувати заподiяння йому моральноi шкоди. У позовнiй заявi по справах, зв'язаним з розголошенням банкiвськiй таiмницi, необхiдно вказувати яка саме шкода була заподiяна розголошенням, у чому саме складаiться заподiяний моральний збиток, якими протиправними дiями вiдповiдача був заподiяний збиток. Пiдставою для вiдшкодування збитку i рiшення суду (господарського суду). [18 c. 397]
Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за порушення, пов'язанi з комерцiйною таiмницею, установлюiться за одержання, використання, розголошення комерцiйноi таiмницi ч. З ст. 164-3 Кодексу про адмiнiстративнi правопорушення Украiни. Це порушення тягне за собою накладення штрафу вiд дев'яти до вiсiмнадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.[5 c.20]
3.2 Кримiнально-правова вiдповiдальнiсть
З метою забезпечення належного захисту банкiвськоi таiмницi та вдосконалення ii правового режиму Нацiональний банк Украiни розробив проект Закону Укр
Вместе с этим смотрят:
Автоматизацiя в банкiвськiй сферi
Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения
Актуальные проблемы и споры в автостраховании
Акцiонернi банки в Росii в XVIII-XIX столiттях