Банкiвська система Китаю

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Подiльський державний аграрно-технiчний унiверситет

РЖнститут бiзнесу i фiнансiв

Кафедра фiнансiв i банкiвськоi справи

Реферат

На тему

Банкiвська система Китаю

Виконала

студентка 4 курсу 1 групи

спецiальнiсть ВлФiнансиВ»

Стефанишена РЖрина

Кам'янець-Подiльський

2009

Змiст

1. Вступ

2. Особливостi банкiвськоi системи Китаю

3. Висновки

4. Список використаноi лiтератури

Вступ

Банкiвська система - одна з найважливiших i невiд'iмних структур ринковоi економiки. Розвиток банкiв, товарного виробництва i звернення йшов паралельно i тiсно переплiталося. При цьому банки, проводячи грошовi розрахунки, кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозподiлi капiталiв, iстотно пiдвищують загальну ефективнiсть виробництва, сприяють зростанню продуктивностi суспiльноi працi.

Сучасна банкiвська система - це найважливiша сфера нацiонального господарства будь-якоi розвиненоi держави. РЗi практична роль визначаiться тим, що вона управляi в державi системою платежiв i розрахункiв; велику частину своiх комерцiйних операцiй здiйснюi через внески, iнвестицii i кредитнi операцii; разом з iншими фiнансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фiрм i виробничих структур. Комерцiйнi банки, дiючи вiдповiдно до грошово-кредитноi полiтики держави, регулюють рух грошових потокiв, впливаючи на швидкiсть iх обороту, емiсiю, загальну масу, включаючи кiлькiсть готiвки, що знаходиться в обiгу. Стабiлiзацiя ж зростання грошовоi маси - це застава зниження темпiв iнфляцii, забезпечення постiйностi рiвня цiн, досягши якого ринковi вiдносини впливають на економiку народного господарства найефективнiшим чином.

Сучасна банкiвська система - це сфера багатообразних послуг своiм клiiнтам - вiд традицiйних депозитно-позикових i розрахунково-касових операцiй, що визначають основу банкiвськоi справи, до новiтнiх форм грошово-кредитних i фiнансових iнструментiв, використовуваних банкiвськими структурами (лiзинг, факторинг, траст i так далi).

Створення стiйкоi, гнучкоi i ефективноi банкiвськоi iнфраструктури - одне з найважливiших (i надзвичайно складних) завдань кожноi краiни. Сьогоднi, в умовах розвинених товарних i фiнансових ринкiв, структура банкiвськоi системи рiзко ускладнюiться. З'являються новий вигляд фiнансових установ, новi кредитнi установи, iнструменти i методи обслуговування клiiнтури.

Банкiвська система - це сукупнiсть рiзних видiв банкiв i банкiвських iнститутiв i iх взаiмозв'язку, що iснують в тiй або iншiй краiнi в певний iсторичний перiод.

Банкiвськi системи використовуються для вирiшення поточних i стратегiчних завдань:

* забезпечення економiчного зростання;

* регулювання iнфляцii;

* регулювання платiжного балансу.

Характерною межею банкiвськоi системи i разом з концентрацiiю банкiв iх достатньо широка спецiалiзацiя в особi центральних (емiсiйних), комерцiйних, iнвестицiйних, iпотечних, ощадних i iнших. Звiдси, з одного боку, конкурентна боротьба банкiв за залучення ресурсiв, за надiйну i вигiдну клiiнтуру, за високi доходи, з iншого боку, прагнення пiдсилити державне регулювання дiяльностi банкiв (вiдносно клiiнтури, банкiвських вiдсоткiв i iн.)

Особливостi банкiвськоi системи Китаю

Китайська економiка стрiмко розвиваiться. Зробивши правильний вибiр на користь реформ, краiна активно змiнюiться, i успiх, якого вона досягла, i наслiдком обраного напрямку. Домiнуючу роль у банкiвському секторi Китаю вiдiграють державнi кредитно-фiнансовi установи. На чотири найбiльших державних комерцiйних банки тАФ Банк Китаю, Промисловий i комерцiйний банк Китаю , Будiвельний банк Китаю i Сiльськогосподарський банк Китаю тАФ належить 90% усiх банкiвських активiв, 71 % позичок i 62% депозитiв усiх банкiв.

Ринковi реформи, що проводяться в Китаi з 1978 р., вимагають трансформування планових механiзмiв мобiлiзацii i перерозподiлу фiнансових ресурсiв у ринковi, зокрема на базi формування ефективного банкiвського сектора.

Результатом епохи, що почалася у 1978 роцi в Китаi стало реформування всiх сфер економiки, у тому числi й банкiвського сектора. Сьогоднi в Китаi майже сформована нова фiнансово-банкiвська система. Головним принципом, яким керувалися реформатори при прийняттi рiшень щодо ii перетворення, була вiдповiднiсть банкiвськоi системи соцiалiстичнiй ринковiй економiцi. Банкiвська справа зiграла важливу роль у посиленнi i полiпшеннi макро-регулювання i макро-контролю, у стимулюваннi економiчноi реформи; вона сприяла вiдкритостi краiни i ii розвитку, збереженню соцiальноi стабiльностi. Протягом останнiх рокiв у сферi банкiвськоi справи Китай досяг значних успiхiв: поступово змiцнювалася фiнансово-банкiвська органiзацiйна система, щоразу вдосконалювалася фiнансова ринкова система, значно пiдвищився рiвень фiнансового макро-регулювання, посилився фiнансовий контроль, крок за кроком розширювалися зовнiшнi зв'язки, а також пiдвищився рiвень обслуговування.

Останнiм часом банкiвська система Китаю зазнала низки серйозних змiн. На чолi всiii галузi вiдтепер знаходиться Народний банк Китаю (НБК), що виконуi роль Центрального банку. Його функцiя визначалася, як проведення "пiд загальним керiвництвом Держради КНР" самостiйноi кредитно-грошовоi полiтики з метою стабiлiзацii нацiональноi валюти. За ним iдуть три банки, що здiйснюють безприбуткове кредитування програм у рамках проведеноi державою полiтики розвитку галузей i регiонiв; чотири державнi спецiалiзованi банки i чотирнадцять комерцiйних банкiв. Останнi здiйснюють дiяльнiсть на основi балансу своiх активiв i пасивiв i несуть ризики з кредитування пiдприiмств. Державнi комерцiйнi банки поступово перетворюються в сучаснi банкiвськi пiдприiмства. Активно реорганiзуються середнi i дрiбнi банки акцiонерного типу. Не можна не згадати про сiльськi кредитнi кооперативи, що стали головними фiнансовими установами, якi надають банкiвськi послуги в сiльськiй мiсцевостi. Дiяльнiсть банкiвських структур доповнюi робота фондових i страхових компанiй. Таким чином, у Китаi була створена багатофункцiональна фiнансова органiзацiйна система. Споконвiчно в Китаi була заборонена дiяльнiсть приватних банкiв. Усi банки Китаю були державними або банками, створеними на акцiонернiй основi.

Головною опорою китайського уряду пiд час здiйснення реформ i Народний банк Китаю i три банки розвитку.

НБК був створений 1 грудня 1948 року, на базi злиття банкiв Хуабей (Huabei Bank), Бейхай (Beihai Bank) i фермерського банку Сiбей (Xibei Farmer Bank). У вереснi 1983 року було прийнято рiшення про передання НБК функцiй Центрального банку. Офiцiйно вiн одержав цей статус 18 березня 1995 року. А 27 грудня 2003 року вiдповiдним указом за НБК було закрiплено право вирiшального слова в питаннях монетарноi полiтики, контролю над фiнансовими структурами i роботи, спрямованоi на пiдтримку фiнансовоi стабiльностi.

Вiдповiдно до закону КНР ВлПро Народний банк КитаюВ» НБК i центральним банком КНР. Його головний офiс знаходиться в Пекiнi. До його функцiй входять емiсiя i регулювання обiгу женьмiньбi, контроль над органами i ринками грошового обiгу, видання вiдповiдних наказiв; збереження, управлiння i проведення операцiй iз золотовалютними резервами краiни; вiн управляi державною скарбницею, проводить статистичнi й аналiтичнi дослiдження, i представником держави у сферi мiжнародного грошового обiгу. НБК здiйснюi свою дiяльнiсть пiд керiвництвом Держради КНР, а тому такi питання, як рiчний лiмiт грошового постачання, ставка вiдсотка, валютний курс тощо, зважуються не ранiше, нiж буде отримано схвалення з його боку. Утiм проводяться консультацii й з iнших питань. Звiти про виконану роботу регулярно надаються для розгляду Постiйному Комiтету Всекитайського зiбрання народних представникiв (ВЗНП). Слiд зазначити, що капiтал, який знаходиться в НБК, i власнiстю держави.

На чолi НБК стоiть директор, який висуваiться на посаду Головою Держради КНР i затверджуiться ВЗНП КНР. У структурi НБК видiляють 18 функцiональних департаментiв. Для бiльш ефективного здiйснення дiяльностi створено апарат фiлiй НБК, що здiйснюi дiяльнiсть у конкретному пiдвiдомчому районi i виконуi обов'язки з проведення операцiй. Фiлiальний апарат також виконуi важливу функцiю розподiлу нацiональноi валюти Китаю з емiсiйного фонду.

НБК встановлюi норму резервного фонду, пiсля чого приймаi вiд фiнансових органiзацiй вiдрахування вiдповiдно до затверджених вимог. Вiн виступаi як кредитор комерцiйних банкiв, здiйснюi операцii з державними й урядовими облiгацiями, з валютою. НБК керуi Державним сховищем, а також за отриманим вiд Фiнансового вiддiлу Держради дорученням може проводити розрахунки готiвкою по державних боргах. Як головний банк Китаю, НБК може виконувати посередницькi операцii мiж рiзними фiнансовими органiзацiями, контролювати систему взаiморозрахункiв. При всiй повнотi здiйснюваних функцiй тiльки пiсля вiдповiдноi постанови Держради КНР НБК може кредитувати заздалегiдь обговоренi нефiнансовi органiзацii. В iнших випадках кредитування нефiнансових структур, приватних осiб i органiзацiй, рiзних рiвнiв урядових органiв i мiсцевих урядiв заборонено.

РЖншою важливою функцiiю НБК i контроль i регулювання дiяльностi фiнансових органiзацiй. Вiн приймаi рiшення про створення фiнансовоi структури i про припинення ii дiяльностi. За законом вiн може здiйснювати ревiзiю банкiвських вкладiв, наданих позичок, "поганих" боргiв тощо. За вимогою НБК фiнансовi органiзацii повиннi надавати звiт про виконану роботу. Статистичний аналiз, проведений НБК, i основою для оцiнки нацiональними i мiжнародними експертами фiнансовоi ситуацii в краiнi. Дiяльнiсть щодо удосконалення системи управлiння i нагляду за державними полiтичними банками також i прямим обов'язком НБК.

Наступною ланкою у банкiвськiй галузi Китаю i банки розвитку. Усього iх три: Державний банк розвитку (China Development Bank), Експортно-iмпортний банк Китаю (the Export-РЖmport bank of China) i Банк сiльськогосподарського розвитку Китаю (the Agriculture Development Bank of China).

Державний банк розвитку (ДБР) був заснований у березнi 1994 року. Сьогоднi вiн маi 32 вiддiлення i 4 представницькi офiси по всiй краiнi. Розумiючи змiни, що вiдбуваються в економiцi краiни, i ii потреби на поточному етапi розвитку соцiалiзму, використовуючи науковий пiдхiд у вирiшеннi проблем розвитку i проблем, пов'язаних з досягненням макроекономiчних цiлей, ДБР використовуi акумульованi ним ресурси для розвитку iнфраструктури краiни, ii основних галузей промисловостi, технологiй; пiдтримуi рiзнi сектори економiки, координуi розвиток сiльських районiв i мiст, стимулюi планомiрний розвиток нацiональноi економiки, допомагаi уряду виконувати поставленi перед державою завдання.

На чолi банку стоiть директор. Йому пiдкоряються заступники з iхнiми помiчниками i розгалуженою мережею департаментiв.

Останнiм часом ДБР залучив позичок на суму понад 1.6 трлн юанiв для бiльш нiж 4000 тисяч проектiв у сферi iнфраструктури i промисловостi. Вiн i "мiстком" мiж прийнятими урядом рiшеннями i iх втiленням у життi краiни. Зараз ДБР зосередив увагу на таких аспектах економiчного розвитку, як енергетика i транспорт. З його останнiх об'iктiв фiнансування можна видiлити Олiмпiйськi iгри в 2008 роцi i Shanghai World Expo. 82 % наданих у 2005 роцi позичок було спрямовано на розвиток швидкiсних автомагiстралей, телекомунiкацii, залiзниць, енергетики, нафтовоi промисловостi тощо. Разом з тим ДБР активно бере участь у плануваннi i будiвництвi мiст у схiднiй частинi Китаю, таких як: Пекiн, Тяньцзiнь, Хебей i мiст у дельтi рiки Янцзи.

Можна сказати, що ДБР подолав чимало перешкод на шляху до нинiшнього процвiтання. Надалi вiн як i ранiше керуватиметься науковим пiдходом при використаннi своiх ринкових функцiй для здiйснення поставлених перед ним фiнансових цiлей.

Наступним банком розвитку i Експортно-iмпортний банк Китаю (Ексiмбанк). Вiн був заснований 26 квiтня 1994 року. Як i усi банки розвитку вiн пiдкоряiться Держрадi КНР. Його головний офiс знаходиться в Пекiнi. Дiяльнiсть банку пов'язана з обслуговуванням кредитiв для експорту комплектного великогабаритного устаткування або електронiки. Вiн i основним банком, що обслуговуi кредити iноземних урядiв, i iдиним банком, що надаi пiльговi кредити за кордон. Ексiмбанк займаiться кредитуванням iноземних урядiв, змiшаним кредитуванням, експортними кредитами, а також позичками китайського уряду iноземним урядам, переоформленням змiшаних кредитiв тощо.

Метою створення банку сiльськогосподарського розвитку Китаю (БСГРК) були допомога сiльському господарству, кредитування проектiв, спрямованих на полiпшення iнфраструктури села, впровадження провiдних технологiй. 19 квiтня 1994 року було проголошено створення БСГРК. Банк вiдразу ж акумулював кошти на суму 259,2 млрд юанiв, переведенi на його рахунки Сiльськогосподарським банком i Комерцiйно-промисловим банком Китаю. У березнi 1995 року було створено мережi фiлiй у сiльських районах. Розширення мережi фiлiй продовжилося пiсля прийняття закону про реформування сiльськоi фiнансовоi системи. БСГРК i державним банком, а тому його дiяльнiсть пов'язана з наданням неприбуткових кредитiв i здiйсненням проектiв, розроблених урядом краiни. Безпосереднiм завданням банку i пiдтримка розвитку сiльського господарства i сiльських районiв. Одразу ж пiсля створення БСГРК установив зв'язки з рiзними мiжнародними органiзацiями i фiнансовими iнститутами. Так, наприклад, керiвництво банку брало участь у щорiчних з'iздах Всесвiтнього банку, МВФ i Азiатського банку розвитку, так само як i в iнших мiжнародних заходах. Органiзацiйна структура банку маi чотири рiвнi: центральний офiс, фiлii першого i другого рiвня, суб-фiлii. Фiлii i суб-фiлii дiють вiдповiдно до отриманого вiд центрального офiсу мандату, а дiяльнiсть банку здiйснюiться з вiдповiдного дозволу Банкiвськоi регулюючоi комiсii Китаю. За офiцiйними даними на кiнець 2005 року в банку було 30 фiлiй у провiнцiях, 329 фiлiй другого рiвня, 1606 суб-фiлiй на рiвнi села i 3 дiловi офiси. У цiлому в БСГРК i його фiлiях працюi близько 59000 осiб. Тривалий час банк спирався на позики НБК, але, починаючи з 2005 року, вiн iстотно розширив своi ресурси через ринок капiталiв, хоча при цьому банк дотепер не виявляв себе на мiжнародному фiнансовому ринку. Згiдно iз статистичними даними, отриманi вiд БСГРК позички вкладаються переважно в зерно, бавовну, харчову рослинну олiю.

банкiвська система китай

Висновки

Якi ж висновки можна зробити з усього вищесказаного? Насамперед, слiд зазначити, що дiяльнiсть китайськоi банкiвськоi структури контролюiться з боку Держради КНР i Банкiвською регулюючою комiсiiю Китаю. У ходi своii роботи ЦБ i державнi банки розвитку керуються iнтересами держави. РЗхня дiяльнiсть, спецiалiзована для кожного банку окремо, спрямована на стабiлiзацiю i полiпшення роботи основних галузей економiки. Основним елементом дiяльностi НБК як Центрального банку КНР i кредитування банкiв розвитку, а особливiстю останнiх i надання безвiдсоткових кредитiв. Незважаючи на спiвробiтництво банкiв розвитку з найбiльшими мiжнародними фiнансовими органiзацiями самi банки або дуже слабко або зовсiм не залученi в роботу на мiжнародному фiнансовому ринку, що пояснюiться концентрацiiю дiяльностi в рамках власноi держави.

Змiна банкiвськоi системи Китаю тАФ складне й тяжке завдання, тому що вона включаi змiну фундаментальноi природи цiii системи. Однак, запобiгаючи будь-яким великим економiчним потрясiнням, змiни матимуть позитивний вплив, оскiльки розподiл капiталу стаi ефективнiшим.

Список використаноi лiтератури

1. Банкiвськi операцii: Пiдручник / А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. Пуховкiна та iн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. тАФ К.: КНЕУ, 2000.

2. Банкiвськi операцii: Пiдручник / Косова Т.Д. тАУ 2008р.

3. Банкiвськi операцii: Пiдручник / Карпан В.РЖ. тАУ 2006 р.

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Акцiонернi банки в Росii в XVIII-XIX столiттях