Головнi iнтеграцiйнi угруповання свiту

ЗМРЖСТ

ВСТУП

1. ОЗНАКИ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

2. ПЕРЕДУМОВИ МРЖЖНАРОДНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

3. ВИДИ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

4. ЕКОНОМРЖЧНА РЖНТЕГРАЦРЖЯ В АЗРЖАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГРЖОНРЖ

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

РЖнтеграцiя в перекладi з латинськоi, означаi з'iднання окремих частин у загальне, цiле, iдине. В останнi десятилiття у всесвiтньому господарствi вiдбуваються складнi процеси зближення i взаiмопроникнення нацiональних господарств декiлькох краiн, спрямованi на створення iдиного господарського органiзму i отримали назву iнтеграцii. Вона пронизуi самi рiзнi сторони економiчного i полiтичного життя, що iнтегруються.

Можна сказати, що при цьому мiжнароднi економiчнi взаiмозв'язки стають настiльки мiцними, що вiдбуваiться глибоке взаiмопереплетiння нацiональних процесiв вiдтворення.

Слiд сказати, що всi краiни свiту протягом довгих рокiв розвивали економiчне спiвробiтництво на основi формального мiжнародного усуспiльнення виробництва. РЖ тiльки друга половина XX ст. стала часом появи нових тенденцiй у iнтернацiоналiзацii виробництва. У цей перiод багато краiн свiту стали переходити вiд формального до нового перiоду мiжнародного усуспiльнення виробництва, який отримав назву iнтеграцiйного етапу. Необхiднiсть цього кроку була пiдготовлена всiм ходом економiчного розвитку.

Справа в тому, що формальна iнтернацiоналiзацiя виробництва не завжди носить досить ефективний характер, а тим часом питання економiчноi вигоди при вступi краiн у процес мiжнародного подiлу працi i вирiшальними. Так, у пошуках пiдвищення ефективностi нацiонального виробництва кiлька краiн Захiдноi РДвропи органiзували РДвропейське економiчне спiвтовариство (РДЕС).

Мета самостiйноi роботи - вивчити процес та iнтеграцiйнi угруповання, якi виступають як вища форма прояву iнтернацiоналiзацii господарського життя, як результат дуже високого рiвня мiжнародного подiлу працi i кооперацiйних зв'язкiв.

Курс на iнтеграцiю був породжений рядом актуальних економiчних проблем, якi не могли бути вирiшенi краiнами нi поодинцi, нi на основi староi системи мiжнародного подiлу працi.

Актуальнiсть даноi роботи полягаi у тому, економiчна iнтеграцiя розглядаiться як засiб подолання суперечностi мiж необхiднiстю ефективного розвитку економiки кожноi краiни, що бере участь у взаiмному мiжнародному подiлi працi, i обмеженими можливостями, якi мали окремi краiни регiону для реалiзацii цiii невiдкладноi економiчноi задачi.

1. ОЗНАКИ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

Економiчна iнтеграцiя представляi собою усуспiльнення виробництва на мiжнародному рiвнi за допомогою свiдомого регулювання урядами беруть участь у нiй краiн взаiмного подiлу працi i мiжнародноi виробничоi кооперацii. Такого роду усуспiльнення знаходить своi вираження у пiдвищеннi ефективностi виробництва кожноi краiни до приблизно усередненого рiвня в масштабах регiонального спiвтовариства держав та формуваннi оптимальноi структури iх нацiональноi економiки.

Принципова рiзниця мiж учасниками економiчноi iнтеграцii i не iнтегруються, але спiвпрацюють з ними державами полягаi в тому, що першi ставлять завдання пiдвищення ефективностi функцiонуючих пiдприiмств до високого рiвня, як на своiй територii, так i в усьому iнтегруiться спiвдружностi, в той час як другi дбають про своiх iндивiдуальних iнтересах i не i союзними або договiрними партнерами щодо пiдвищення ефективностi у всiй групi спiвпрацюють держав. Аутсайдери не беруть на себе жодних зобов'язань з перебудови всiii структури своii економiки, з доведення витрат ресурсiв до певного встановленого рiвня та iнших економiчних показникiв, якi i ознакою iнтегруiться колективу держав. Ось чому, хоча краiни Захiдноi РДвропи i не представляють iзольованою органiзацii, але, вступивши на шлях iнтеграцii, вони повиннi дiяти вiдокремлено в певному сенсi слова. Передбачаiться, що цi держави будуть спiвпрацювати не просто на основi розвитку мiжнародного подiлу працi i мiжнародноi виробничоi кооперацii, але на базi розвитку цих кардинальних шляхiв усуспiльнення мiжнародного виробництва в напрямку якнайшвидшого пiдвищення продуктивностi працi, зростання ефективностi виробництва у всiх краiнах спiвтовариства. РЖзоляцii вiд свiту не було, але певне економiчне вiдокремлення наявностi.

Слiд зазначити, що iнтеграцiя характеризуiться деякими iстотними ознаками, що у сукупностi вiдрiзняють ii вiд iнших форм економiчноi взаiмодii краiн:

тАв взаiмопроникненням i переплетенням нацiональних виробничих процесiв;

тАв широким розвитком мiжнародноi спецiалiзацii i кооперацii у виробництвi, науки технiцi на основi найбiльш прогресивних i глибоких iхнiх форм;

тАв глибокими структурними змiнами в економiцi краiн-учасниць;

тАв необхiднiстю в цiлеспрямованому регулюваннi iнтеграцiйного процесу, розробцi скоординованоi економiчноi стратегii i полiтики;

тАв регiональному просторових масштабiв iнтеграцii. РЖнтеграцiя носить переважно регiональний характер, що пов'язано з нерiвномiрнiстю iнтернацiоналiзацii виробництва, а також з тим, що передумови для iнтеграцii складаються в першу чергу в тих регiонах, де найбiльш тiснi господарськi зв'язки i найбiльшою мiрою визрiвають ii об'iктивнi i суб'iктивнi чинники.

З економiчних позицiй об'iктивний чинник мiжнародноi господарськоi iнтеграцii - забезпечення найкращих умов застосування обмежених ресурсiв (природних i набутих).

Можна констатувати, що в сучасних умовах мiжнародна економiчна iнтеграцiя - логiчний, закономiрний результат транс нацiоналiзацii мiкроекономiчних та макроекономiчних процесiв.

При цьому остання вбудовуiться в ринковi принципи свiто-господарських вiдносин.

2. ПЕРЕДУМОВИ МРЖЖНАРОДНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

Передумови iнтеграцii досить рiзноманiтнi. В умовах сучасного етапу НТП все бiльше поглиблюiться взаiмопроникнення i зрощування економiк стаi для багатьох краiн об'iктивною необхiднiстю, так як випливаi з потреб розвитку iх продуктивних сил. Ця необхiднiсть проявляiться, перш за все, у високорозвинених краiн, особливо у тих, якi мають обмеженi економiчнi ресурси та внутрiшнi ринки. Для таких краiн економiчна iнтеграцiя вiдкриваi можливостi найбiльш ефективного використання економiчного потенцiалу i досягнення бiльш високих темпiв науково-технiчного прогресу, надаючи iм доступ до бiльш широкого ринку, який охоплюi декiлька краiн, а також полегшуючи концентрацiю коштiв у вибраних галузях виробництва. Для багатьох держав економiчна iнтеграцiя створюi можливостi бiльш ефективноi спецiалiзацii в науково-технiчних дослiдженнях.

Разом з тим вона дозволяi об'iднати ресурси краiн, що iнтегруються з метою розвитку певних видiв виробництва або наукових дослiджень, коли необхiднi для цього кошти перевищують можливостi кожного учасника, окремо. Пiдвищуючи ефективнiсть використання ресурсiв, iнтеграцiя приводить у рух новi джерела економiчного зростання i тим самим сприяi створенню умов для покращення економiчних i полiтичних позицiй беруть участь у нiй краiн. Необхiдною умовою iнтеграцii певних краiн i, по-перше, наявнiсть розвиненоi iнфраструктури, що забезпечуi перемiщення товарiв, по-друге, прийняття цiлком певних економiчних i полiтичних рiшень з боку урядових органiв. Величезне значення маi також створення умов для полегшення перемiщення факторiв виробництва. Взаiмодоповнюванiсть iнтегруються господарств залежить i вiд iхньоi економiчноi зрiлостi, при цьому швидше iнтегруються краiни з приблизно однаковим рiвнем розвитку, перш за все iндустрiально розвиненi, наприклад, що входять до РДвропейського Союзу, РДвропейськоi асоцiацii вiльноi торгiвлi.

Передумовами мiжнародноi iнтеграцii i:

тАв Близькiсть рiвнiв економiчного розвитку i ступеня ринковоi зрiлостi краiн.

тАв Географiчна близькiсть краiн, що iнтегруються, наявнiсть у бiльшостi випадкiв спiльного кордону й iсторично сформованих економiчних зв'язкiв.

тАв Спiльнiсть економiчних та iнших проблем, що стоять перед краiнами в областi розвитку, фiнансування, регулювання економiки, полiтичного спiвробiтництва i т.д.

тАв Демонстрацiйний ефект. У краiнах, що створили iнтеграцiйнi об'iднання, зазвичай вiдбуваються позитивнi економiчнi зрушення (прискорення темпiв економiчного зростання, зниження iнфляцii, зростання зайнятостi i т.д.), що надаi певний психологiчний вплив на iншi краiни, якi, звичайно, стежать за змiнами, що вiдбуваються.

тАв Ефект домiно. Пiсля того як бiльшiсть краiн того чи iншого регiону стали членами iнтеграцiйного об'iднання, iншi краiни, що залишилися за його межами, неминуче вiдчувають деякi труднощi, пов'язанi з переорiiнтацiiю економiчних зв'язкiв краiн, що входять в угрупування, один на одного.

Численнi iнтеграцiйнi об'iднання, що виникають i розвиваються в сучаснiй мiжнароднiй економiцi, ставлять перед собою в принципi схожi завдання i цiлi, а саме:

На завершення вiдзначимо, що в загальному виглядi iнтеграцiя для провiдних промислових держав виступаi як функцiя вже досягнутого ними високого рiвня розвитку продуктивних сил. Що ж стосуiться краiн третього свiту, то для них iнтеграцiя це, перш за все засiб, за допомогою якого вони прагнуть полегшити проведення iндустрiалiзацii, послабити ту напругу, з яким пов'язане iх економiчний розвиток. Бiльш конкретно це означаi:

тАв прискорення темпiв економiчного зростання;

тАв створення оптимальноi структури господарства;

тАв послаблення залежностi вiд колишнiх метрополiй;

тАв змiна пiдпорядкованого становища в системi мiжнародного подiлу працi.

3. ВИДИ МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ РЖНТЕГРАЦРЖРЗ

Мiжнародна економiчна iнтеграцiя у своiму розвитку проходить ряд ступенiв:

тАв Зону вiльноi торгiвлi (ЗВТ);

тАв Митний союз, (ТС);

тАв РДдиний ринок (ЕР);

тАв Повна економiчна iнтеграцiя.

У всiх цих ступенiв, або видiв, iнтеграцii i загальна характерна особливiсть. Вона полягаi в тому, що мiж краiнами, якi вступили в той чи iнший вид iнтеграцii, усуваються певнi економiчнi бар'iри. Внаслiдок цього в межах iнтеграцiйного об'iднання складаiться iдине ринкове простiр, де розгортаiться вiльна конкуренцiя. Пiд дiiю ринкових регуляторiв - цiн, вiдсоткiв i т.д. - На цьому iдиному просторi виникаi бiльш ефективна територiальна i галузева структура виробництва. Завдяки цьому всi краiни виграють на пiдвищеннi продуктивностi працi, а також на економii витрат на митний контроль за зовнiшньоекономiчними зв'язками. У той же час кожен ступiнь, або вид, iнтеграцii маi специфiчнi риси.

4. ЕКОНОМРЖЧНА РЖНТЕГРАЦРЖЯ В АЗРЖАТСЬКО-ТИХООКЕАНСЬКОМУ РЕГРЖОНРЖ

Особливiстю iнтеграцiйних процесiв в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi (АТР) i формування субрегiональних вогнищ iнтеграцii, ступiнь iнтегрованостi всерединi яких дуже рiзна i маi свою специфiку. У регiонi склався цiлий ряд локальних зон з двох або кiлькох краiн. Так, мiж Австралiiю i Новою Зеландiiю укладено угоду про вiльну торгiвлю. На основi розвитку регiональноi торгiвлi вiдбуваiться взаiмодоповнюванiсть економiк таких краiн, як Малайзiя та Сiнгапур, Таiланд, РЖндонезiя. Однак головним центром тяжiння залишаються Японiя i Китай. Вони займають домiнуючi позицii в регiонi.

У Пiвденно-Схiднiй Азii склалася досить розвинена структура - Асоцiацiя краiн Пiвденно-Схiдноi Азii (АСЕАН), в яку входять РЖндонезiя, Малайзiя, Фiлiппiни, Сiнгапур, Таiланд, Бруней, В'iтнам, М'янма i Лаос. Асоцiацiя виникла в 1967 р., але лише в 1992 р. ii учасники поставили перед собою завдання створити до 2008 р. зону регiональноi вiльноi торгiвлi шляхом поетапного зниження тарифiв усерединi неi. Кожна з краiн - членiв АСЕАН пов'язана з економiкою Японii, США i з новими iндустрiальними краiнами Азii. Значна частина азiатсько-тихоокеанськоi торгiвлi (у тому числi й усерединi АСЕАН) припадаi на торгiвлю мiж мiсцевими фiлiями японських, американських, канадських, тайваньських i пiвденнокорейських корпорацiй. Зростаi значення Китаю, особливо в краiнах конфуцiанськоi культури.

Крiм АСЕАН в Азiатсько-Тихоокеанському регiонi дii ще кiлька самостiйних економiчних об'iднань, серед яких створене в 1989 р. Азiатсько-Тихоокеанське економiчне спiвтовариство (АТЕС), представлене спочатку 18 краiнами (Австралiя, Бруней, Гонконг, Канада, Китай, Кiрiбатi, Малайзiя, Маршалловi острова, Мексика, Нова Зеландiя, Папуа-Нова Гвiнея, Республiка Корея, Сiнгапур, США, Таiланд, Тайвань, Фiлiппiни, Чилi), до яких потiм (через десять рокiв) приiдналися Росiя, В'iтнам i Перу.

Дiяльнiсть АТЕС спрямована на стимулювання взаiмноi торгiвлi та розвиток спiвробiтництва, зокрема, в таких напрямках, як технiчнi стандарти i сертифiкацiя, митна гармонiзацiя, розвиток сировинних галузей, транспорту, енергетики, малого бiзнесу.

Передбачаiться, що до 2020 р. в рамках АТЕС буде утворена найбiльша у свiтi зона вiльноi торгiвлi без внутрiшнiх бар'iрiв i митниць. Однак для розвинутих краiн, що входять в АТЕС, це завдання маi бути вирiшена до 2010 р.

Визнаним курсом тихоокеанських економiчних органiзацiй i так званий вiдкритий регiоналiзм. Суть його в тому, що розвиток кооперацiйних зв'язкiв i зняття обмежень на рух товарiв, трудових ресурсiв i капiталу всерединi даного регiону поiднуiться з дотриманням принципiв СОТ / ГАТТ, вiдмовою вiд протекцiонiзму щодо iнших краiн, стимулюванням розвитку позарегiональних економiчних зв'язкiв.

Розвиток мiждержавного економiчного спiвробiтництва на шляху до iнтеграцii вiдбуваiться i в iнших регiонах Азii. Так, в 1981 р. на Середньому Сходi виник i функцiонуi по теперiшнiй час Рада iз спiвпрацi арабських держав Перськоi затоки, який об'iднав Саудiвську Аравiю, Бахрейн, Катар, Кувейт, Об'iднанi Арабськi Емiрати i Оман. Це так звана нафтова шiстка.

У 1992 р. було оголошено про створення Органiзацii економiчного спiвробiтництва та розвитку центральноазiатських держав (ОЕС-ЕКО). РЖнiцiаторами стали РЖран, Пакистан i Туреччина. У майбутньому передбачаiться створення на цiй основi Центральноазiатського загального ринку за участю також Азербайджану, Киргизстану, Казахстану та середньоазiатських республiк, що входять нинi в СНД.

В основi формування торговельно-економiчних угруповань все частiше лежить спiльнiсть релiгiйно-свiтоглядних i культурних коренiв. У червнi 1997 р. в Стамбулi на зустрiчi високопоставлених представникiв краiн рiзних регiонiв: Туреччини, РЖрану, РЖндонезii, Пакистану, Бангладеш, Малайзii, РДгипту та Нiгерii було вирiшено створити "мусульманську вiсiмку" з метою торговельного, валютно-фiнансового i науково-технiчного спiвробiтництва.

ВИСНОВОК

Поняття "iнтеграцiя" i "мiжнародна iнтеграцiя" стали настiльки розхожими, що, на жаль, часто втрачають свою сутнiсну основу. РЖ полiтики, i вченi, i журналiсти говорять про "iнтеграцiю краiн у свiтову економiку", "реiнтеграцii Киргизстану в свiтове господарство". Виникла настiльки широка iнтерпретацiя проблем iнтеграцii в економiцi, мiжнародних вiдносинах, що сам цей термiн фактично перестаi сприйматися як термiн науки.

Поняття мiжнародноi економiчноi iнтеграцii увiйшло в науковий обiг у серединi ХХ столiття для характеристики абсолютно певного нового явища у свiтовiй економiцi - мiждержавних економiчних спiльнот (у зв'язку з утворенням РДЕС - РДвропейського Економiчного Спiвтовариства).

За своiю суттю iнтеграцiя в сферi мiжнародних економiчних вiдносин являi собою одну з основних форм i стадiй iсторичного процесу iнтернацiоналiзацii господарського життя i з позицiй теоретичного його осмислення повинна розглядатися тiльки в данiй якостi (як це i вiдбувалося спочатку, поки популярний термiн не став використовуватися в самих рiзних варiантах).

Мiжнародна економiчна iнтеграцiя по ii сутнiсними ознаками не може бути нiчим iншим, як: по-перше, добровiльним мiждержавним утворенням, при якому економiчнi ресурси суверенних краiн об'iднуються для спiльного вирiшення окремих економiчних, гуманiтарних, оборонних завдань, по-друге, органiзацiiю, що забезпечуi рiшення спiльно визначених завдань на основi розвитку товарно-грошових вiдносин i практики мiждержавного програмування, по-третi, таким об'iднанням, в якому ряд функцiй управлiння поступово переходить до загальних органам, що передбачаi певне обмеження державного суверенiтету.

Поглиблення мiжнародноi економiчноi iнтеграцii (змiна в ii формах, системи управлiння i т.д.) обумовлено розвитком свiтового господарства в ходi iнтернацiоналiзацii господарського життя.

У зв'язку з цим в економiчнiй науцi необхiднi чiткi позицii i при трактуваннi поняття "свiтове господарство" ("свiтова економiка"), i при визначеннi стадiй розвитку iнтернацiоналiзацii господарського життя.

iнтеграцiя мiжнародний економiчний

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

1. Денiелс Джон Д., Радеба Лi Х. Мiжнародний бiзнес: зовнiшнi середовище й дiловi операцii, гл.10.М., 2001

2. Крилатих Е., Строкова О. Регiональнi торговельнi угоди в рамках СОТ та аграрний ринок СНД. - Свiтова економiка i мiжнароднi вiдносини. 2003, № 3

3. Мiжнароднi економiчнi вiдносини. РЖнтеграцiя: Навч. Посiбник для вузiв / Ю.О. Щербанiн, К.Л. Рожков, В.РД. Рибалкiн, Г. Фiшер. - М.: Банки i Бiржi, ЮНИТИ, 1997

4. Пебро М. Мiжнароднi економiчнi, валютнi i фiнансовi вiдносини. М., 1994

5. Семенов К.А. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя.М., МАУП-Гардарика, 2001

6. Харламова В.М. Мiжнародна економiчна iнтеграцiя. Навчальний посiбник. М., Анкiл, 2002

7. Шишков Ю. НАФТА: витоки, надii, перспективи / / МЕ i МО. 1994. № 11. (На прикладi АСЕАН). - М.: Наука, 2000.

8. Шишков Ю.В. РЖнтеграцiйнi процеси на порозi XXI столiття. Чому не iнтегруються краiни СНД. М., 2001

Вместе с этим смотрят:

Regulation of international trade within the framework of the world trade organization (WTO)

The Experience of transnational corporationsтАЩ development in the conditions of world financial crisis

РЖнтеграцiйнi процеси в РДвропi та участь в них Украiни

РЖнформацiйнi вiйни НАТО на схiдноiвропейському театрi бойових дiй

Аналiз зовнiшньоi торгiвлi Украiни послугами