Соцiальний захист населення як складова соцiальноi полiтики держави

Соцiальний захист населення, як складова соцiальноi полiтики держави

(на прикладi роботи управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii Чернiвецькоi областi)

АНОТАЦРЖЯ

Явецька РЖ.Д. Соцiальний захист населення, як складова соцiальноi полiтики держави (на прикладi роботи управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii Чернiвецькоi областi). тАУ Рукопис.

Магiстерська робота за спецiальнiстю 8.150101 ВлДержавна службаВ». тАУ РЖвано-Франкiвський нацiональний технiчний унiверситет нафти i газу. тАУ РЖвано-Франкiвськ, 2007.

У магiстерськiй роботi ВлСоцiальний захист населення, як складова соцiальноi полiтики держави (на прикладi роботи управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii Чернiвецькоi областi)В» розкрито теоретичнi основи, сутнiсть та значення соцiального захисту та планування фiнансового забезпечення на соцiальну сферу.

Проаналiзовано стан фiнансування соцiальних допомог в 2004-2007 роках, та проведено аналiз призначення та виплати субсидiй i пiльг.

За результатами проведених дослiджень запропоновано основнi напрямки вдосконалення ефективностi фiнансування системи соцiального захисту та перспективи розвитку соцiального захисту в умовах ринковоi економiки.

Матерiали роботи можуть бути використанi при обговореннi питань практичноi дiяльностi управлiнь працi та соцiального захисту населення в умовах реалiзацii соцiальноi полiтики держави.

Ключовi слова: соцiальний захист, соцiальне забезпечення, соцiальна полiтика, соцiальна допомога, субсидii та пiльги

ANNOTATION

Yavetska I. Social protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region). тАУ Manuscript.

The Master's research. Specialty 8.150101 ВлState ServiceВ». тАУ Ivano-Francivsk national technical university of oil and gas. тАУ Ivano-Francivsk, 2007.

In Master's research ВлSocial protection of population as a constituent of social policy of the state (on the example of work of Department of labour and social protection of population of Hotin district state administration of the Chernivtsi region)В» theoretical bases, essence and value of social defence and planning of the financial providing, are exposed on a social sphere.

Consisting of financing of social benefit is analysed of 2004-2007 years, and the analysis of setting and payment of subsidies and privileges is conducted.

As a result of the conducted researches basic directions of perfection of efficiency of financing of the system of social protection and prospect of development of social protection are offered in the conditions of market economy.

Materials of work can be used for the discussion of questions of practical activity of managements of labour and social protection of population in the conditions of realization of social policy of the state.

Key-words: social protection, social insurance, social policy, social benefit, subsidies and privileges.

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1. Сутнiсть i мета соцiальноi полiтики в Украiнi

1.1 Поняття соцiальноi полiтики та соцiальноi держави

1.2 Фiнансове забезпечення в галузях соцiальноi сфери

1.3 Концептуальнi засади соцiального захисту населення

1.4 Формування системи соцiальних допомог, ii законодавче та фiнансове пiдТСрунтя

Роздiл 2. Органiзацiйно-функцiональна характеристика соцiального захисту населення, його структурних пiдроздiлiв в управлiннi працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii

2.1 Загальна характеристика соцiального стану Чернiвецькоi областi та Хотинського району

2.2 Система державних соцiальних допомог населенню

2.3 Призначення та виплата субсидiй населенню

2.4 Забезпечення реалiзацii державних гарантiй щодо надання адресноi допомоги iнвалiдам вiйни та працi

2.5 Розвиток системи територiальних центрiв областi , iх роль у наданнi соцiальних послуг громадянам похилого вiку

2.6 Роль та значення управлiння працi та соцiального захисту населення у галузi охорони працi

Роздiл 3. Вдосконалення системи фiнансування соцiального захисту за умов ринковоi економiки

3.1 Пiдвищення ефективностi фiнансування системи соцiального захисту

3.2 Напрямки удосконалення та перспективи розвитку соцiального захисту в умовах ринковоi економiки

3.3 Соцiальнi права: мiжнародний досвiд

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

соцiальний захист населення держава

ВСТУП

3 зернини виростаi вагомий колос, iз жолудя тАФ могутнiй дуб, зi струмочка тАФ починаiться велика рiка.. Та нiщо не робиться само собою.. Хтось мав спершу пiдготувати ТСрунт, знайти i вiдiбрати добiрне насiння, посiяти i зiбрати виплекане сумлiнною працею. Так i суспiльство. Воно теж маi певнi етапи розвитку i становлення, де поворотними вiхами стаi вiдбiр апробованих людством лише йому притаманних рис i ознак, серед яких тАФ формування гуманiстичного суспiльства, нацii, державностi.

Суспiльнi гарантii виживання, пiдтримка незаможних людей i тих, що бiдують, iснували задовго до створення держави. Усi давнi цивiлiзацii дають нам такi приклади. Однак соцiальнi функцii держави iнституцiалiзуються на досить пiзнiх стадiях ii еволюцiйного розвитку.

Соцiальний захист тАУ це категорiя розподiльчих вiдносин, продукт ринковоi економiки. В умовах державноi власностi iй немаi мiсця у взаiмовiдносинах держави i населення, оскiльки держава не може захищати громадян вiд самоi себе.

Кожному громадяниновi потрiбнi соцiально-економiчнi гарантii, закрiпленi законодавчо. В iншому випадку не можна досягти соцiального миру мiж населенням, державою i пiдприiмцями, а отже, i економiчноi стабiльностi в краiнi. Соцiально-економiчнi гарантii мають здiйснюватися за трьома основними напрямками. Перший полягаi в тому, що держава повинна гарантувати кожному громадяниновi, зайнятому трудовою дiяльнiстю, нормальний рiвень добробуту через мiнiмальний рiвень заробiтноi плати, ii iндексацiю, помiрнi податки i невтручання у пiдприiмницьку дiяльнiсть.

Другий напрям тАУ це задоволення так званих прiоритетних потреб суспiльства, якi держава не може довiрити кожному громадянину самостiйно. До них належать потреби здобуття загальноi освiти, виховання дiтей i пiдлiткiв, проведення культурно-освiтньоi роботи, органiзацiя охорони здоровтАЩя i розвитку фiзичноi культури членiв суспiльства. Держава законодавчо гарантуi задоволення перелiчених потреб за рахунок бюджету, в мiнiмально достатнiх розмiрах, у формi безплатних послуг. Спiввiдношення таких послуг завжди мусить поiднуватися з розмiром стягуваних з громадян прямих i непрямих податкiв. Це також i умовою соцiальних гарантiй.

Третiй напрям маi на метi вирiвнювання рiвня життя окремих груп населення, недостатня забезпеченiсть яких повтАЩязана переважно з причинами, що не залежать вiд iхнiх трудових зусиль. Такими причинами можуть бути пiдвищене навантаження утриманцiв на працездатних; стан здоровтАЩя; вiк; втрата роботи; кризовi явища в економiцi. У цьому випадку формами задоволення вiдповiдних потреб можуть бути пенсii, допомога, стипендii, грошовi виплати, iхня iндексацiя, матерiальна допомога, пiльги з податкiв, платежiв i послуг. Наведенi форми соцiальних гарантiй сприяють тому, що стають можливими пiдтримання життiвого рiвня, а також розвиток здiбностi людини незалежно вiд ii матерiального становища, рiвня ii заробiтноi плати i впливу економiчних та iнших зовнiшнiх факторiв по вiдношенню до громадян.

РД ще одна група соцiальних гарантiй, що мiстить усi можливi пiльги. РЗхня частка i незначною, а динамiка потребуi окремого дослiдження.

Соцiально-економiчнi гарантii являють собою метод забезпечення з боку держави задоволення рiзноманiтних потреб громадян на рiвнi соцiально визнаних норм. Соцiально-економiчнi гарантii громадянам тАУ це обтАЩiктивна необхiднiсть для будь-якоi правовоi держави, змiст i доцiльнiсть ii iснування. Обсяг i рiвнi таких гарантiй i мiрилом ii цивiлiзованостi.

Перехiд до ринковоi економiки потребував змiни пiдходiв до соцiальних проблем, якi склалися в державi, регiонi, трудовому колективi. ЗтАЩявилася зовсiм нова галузь економiчних вiдносин мiж населенням i державою, населенням i мiсцевими органами влади або субтАЩiктами господарювання.

Загальна сума благ i послуг, споживаних населенням за вiдповiдний перiод, становить фонд споживання. Його величина завжди обмежена розмiрами створеного валового внутрiшнього продукту i нацiонального доходу, а також iншими обовтАЩязковими вирахуваннями з нацiонального доходу, якi покликана здiйснювати держава ( на оборону, науковi дослiдження, покриття збиткiв вiд стихiйного лиха).

При розглядi питань соцiального захисту населення ( вiрнiше, можливостей держави щодо його соцiального захисту) слiд порiвнювати розмiр стягуваних державою податкiв i розмiр виплат з соцiального захисту. РЖнших джерел для цього у держави немаi. Коли ж держава здiйснюi заходи з соцiального захисту, не маючи джерел для iхнього покриття, вона змушена буде вдаватися до емiсii грошей, що, в свою чергу, призведе до знецiнення грошей, виплачених населенню.

Розмiр коштiв, якi направляються на соцiальний захист населення, повинен мати загальну науково обТСрунтовану величину в загальному обсязi фонду споживання, а будь-яке збiльшення ресурсiв, що направляються на цi цiлi, слiд порiвнювати з реальними можливостями у кожному конкретному перiодi. У протилежному випадку необТСрунтоване збiльшення ресурсiв, якi направляються на соцiальний захист населення, потребуватиме додаткового вилучення податкiв з фонду оплати працi, що в кiнцевому результатi лише розширить масштаби перерозподiлу i не збiльшить обсяг фонду споживання.

У сучасних умовах пiднесення матерiального добробуту населення може вiдбуватися тiльки за рахунок пiдвищення оплати працi. Подальше збiльшення фондiв соцiального захисту в загальному обсязi фонду споживання може порушити пропорцii в його структурi, призвести до негативних наслiдкiв у функцiонуваннi фiнансового механiзму.

Актуальнiсть теми полягаi в тому, що в роботi показано стан соцiального захисту в Украiнi, законодавчу базу та органiзацiйне забезпечення. В роботi розкрито механiзм удосконалення соцiального захисту населення, як необхiдна умова на шляху iнтеграцii Украiнськоi держави до РДвропейських та свiтових структур. Процес трансформацii украiнського суспiльства передбачаi здiйснення зваженоi, цiлеспрямованоi соцiальноi полiтики важливим завданням якоi i формування новоi фiлософii соцiальноi полiтики, яка б органiчно поiднала в собi обтАЩiктивне i субтАЩiктивне в життiдiяльностi суспiльства, ставила в центр людину, ii iнтереси i потреби. Все це актуалiзуi дослiдження як теоретичних проблем соцiального захисту, так i ii практичних аспектiв.

Мета магiстерськоi роботи i розкриття соцiального захисту Украiни як складовоi бюджетноi системи держави, проведення оцiнки та аналiзу дiяльностi управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii за 2004 тАУ 2007 роки, а також пошук шляхiв вдосконалення роботи соцiального захисту в умовах ринковоi економiки.

ОбтАЩiктом дослiдження i соцiальна полiтика держави у сферi соцiального захисту населення.

Предметом дослiдження i робота управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii Чернiвецькоi областi.

У вiдповiдностi з темою магiстерськоi роботи поставленi такi основнi завдання:

- розкрити поняття соцiальноi полiтики та соцiальноi держави;

- визначити концептуальнi засади соцiального захисту населення;

- обТСрунтувати законодавче пiдгрунття фiнансування та формування системи соцiальних допомог;

- дати загальну характеристику соцiального стану Чернiвецькоi областi та Хотинського району;

- вивчити систему державних соцiальних допомог населенню;

- сформулювати окремi практичнi рекомендацii правового характеру якi б сприяли пiдвищенню ефективностi фiнансування систем соцiального захисту.

У першому роздiлi магiстерськоi роботи розкрито сутнiсть та значення соцiального захисту та планування фiнансового забезпечення на соцiальну сферу.

У другому роздiлi висвiтлено органiзацiйну та функцiональну характеристику управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii, на основi здiйсненого аналiзу фiнансування вiддiлу допомог в 2005-2007 роках, та висвiтлено аналiз призначення та виплати субсидiй i пiльг.

У третьому роздiлi, пiдсумковому, розглянуто напрямки вдосконалення та перспективи розвитку соцiального захисту в умовах ринковоi економiки та пiдвищення ефективностi фiнансування соцiального захисту.

Теоретичною i методологiчною основою написання роботи стали Конституцiя Украiни, Закони Украiни, Постанови Верховноi Ради Украiни, Постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, Укази Президента та iншi нормативнi акти, наукова та перiодична лiтература. Робота написана з використанням практичного матерiалу управлiння працi та соцiального захисту населення Хотинськоi районноi державноi адмiнiстрацii.

РОЗДРЖЛ 1. СУТНРЖСТЬ РЖ МЕТА СОЦРЖАЛЬНОРЗ ПОЛРЖТИКИ В УКРАРЗНРЖ

1.1 Поняття соцiальноi полiтики та соцiальноi держави

В умовах рiзноманiття форм власностi, розширення видiв iндивiдуальноi трудовоi дiяльностi, змiни органiзацiйних структур управлiння економiкою, демократизацii самого процесу управлiння, скорочення i змiни способiв i методiв державного втручання в господарську дiяльнiсть ланок економiки потрiбнi заходи щодо забезпечення соцiальних гарантiй населенню з боку держави. Цi заходи мають являти собою гарантii кожному громадяниновi на певний рiвень благ i послуг за рахунок як внескiв самого громадянина, так i перерозподiлу ресурсiв мiж населенням на цiлi його матерiального забезпечення.

Для правильного розумiння негативних процесiв, що вiдбуваються в Украiнi щодо безробiття, зубожiння, старiння населення, для вiрного спрямування полiтики реформування та виходу iз складного становища, слiд, на нашу думку, насамперед чiтко усвiдомити в чому ж суть соцiальноi полiтики, яка ii основна мета, якi умови та принципи ii реалiзацii, на що конкретно спрямована ця полiтика, якими засобами вирiшуi вона свою основну мiсiю, якi основнi особливостi сучасноi соцiальноi полiтики.

За складних i суперечливих умов сьогодення вкрай важливим i визнання на рiвнi держави необхiдностi пiдтримки тiii частини населення Украiни, що потребуi допомоги у здiйсненнi гарантованих Конституцiiю Украiни прав i свобод. Для реалiзацii цього маi бути чiтко визначене поняття соцiальноi полiтики та ii чинникiв, сформованi механiзми ii планування та реалiзацii, розробленi процедури та механiзми дiалогу мiж управлiнськими структурами, наукою, громадськiстю та окремими верствами населення.

Перш, нiж говорити про реалiзацiю соцiальноi полiтики в Украiнi, зупинимося на деяких поняттях i спробуiмо визначити, що таке соцiальна полiтика, якими i ii iнституцii, що таке соцiальна держава, якi iнструменти використовують у соцiальнiй полiтицi, якими i чинники формування соцiальноi полiтики.

Отже, соцiальна полiтика - це система програм, служб та заходiв, що переслiдують соцiальнi цiлi. В це поняття входять вториннi цiлi тих програм, первиннi цiлi котрих i iншими: оподаткування та фiнансова полiтика. Соцiальна полiтика охоплюi всi сфери життiдiяльностi людей - виробничу, соцiальну, полiтичну, духовну i регулюi стосунки мiж суспiльством, колективом, особою в кожнiй iз цих сфер та зонах ii взаiмодii.

Коли говорять про соцiальну полiтику на рiвнi людських потреб , то йдеться про заходи й програми , що мають задовольняти фiзiологiчнi, соцiальнi, духовнi потреби людини, якi вiдомий психолог Абрам Маслоу представив у виглядi пiрамiди (рис.1.1) [8,cт.18].

Декларацiя прав людини i тiiю документальною базою, яка визначаi концептуальнi рамки нацiонального законодавства, зокрема украiнського. Але заради справедливостi потрiбно вiдзначити, що контроль за дотриманням прав людини, зокрема, права на гiднi умови життя, тАФ рiч досить непроста й суперечлива: повинна чи неповинна мiжнародна громадськiсть втручатися у внутрiшнi справи конкретноi держави.

Механiзм реалiзацii потреб людини в соцiальнiй полiтицi недосконалий.

Варто зауважити, що коли говорять про права людини, то частiше ведуть мову не про соцiальну полiтику, а про соцiальну державу.

Ми можемо знайти спiввiдношення мiж напрямками реалiзацii соцiальноi полiтики й потребами людини. Отож, пересiчна людина оцiнюi соцiальну полiтику через задоволення своiх потреб.

Крiм потреб, при оцiнюваннi соцiальноi полiтики використовують: рiвень дотримання у данiй краiнi прав людини. Але тодi вже частiше ведуть мову не про соцiальну полiтику, а про соцiальну державу.

Соцiальна полiтика - це система управлiнських, регулятивних i саморегулятивних рiшень, спрямованих на пiдвищення добробуту населення.

Метою соцiальноi полiтики i: створення умов для розвитку та оптимального функцiонування соцiальних вiдносин, всебiчного розкриття творчого соцiального потенцiалу людини, особистостi, ii суттiвих сил, досягнення в суспiльствi соцiальноi злагоди, стабiльностi та соцiальноi цiлiсностi, самовiдтворюваного, самодостатнього рiвня соцiодинамiки.

Соцiальна полiтика, особливо в краiнах з перехiдною економiкою, маi активний i пасивний характер.

Слiд пiдкреслити, що лише активний характер соцiальноi полiтики i основою зростання економiчноi незалежностi людини. В Украiнi ми наразi вiдроджуiмо незаслужено забутi поняття: дух господаря, пiдприiмництва, творчоi дiяльностi, самореалiзацii та самовiддачi кожного активного громадянина.

Пасивний характер соцiальноi полiтики, який спираiться лише на державну благодiйнiсть веде до зростання iнфляцiйних процесiв, утвердження в суспiльствi утриманських настроiв, зниження дiловоi активностi. А це шлях до суспiльного регресу. Надзвичайно важливо вiдзначити ту межу в реальному соцiально-економiчному полi, яка видiляi цi два протилежнi характери дii соцiальноi полiтики, щоб вчасно перейти до цивiлiзованих методiв саморегулювання соцiального буття та соцiального захисту людини та особистостi.

Завданням соцiальноi полiтики i забезпечення чiткого функцiонування всiii системи соцiально-полiтичних iнститутiв, якi i субтАЩiктами такоi полiтики, здiйснення координацii рiзних елементiв системи формування оптимального спiввiдношення рiзних форм, методiв, засобiв на одержання очiкуваних результатiв.

Соцiальна держава - форма органiзацii суспiльного буття, метою якоi i реалiзацiя права людини на гiдне життя, створення всебiчних умов для самореалiзацii соцiального потенцiалу людини, ii сутнiсних сил, забезпечення соцiальноi безпеки, соцiальних цiнностей та соцiальноi справедливостi, соцiального прогресу людства [31, ст.130].

Чи i наявнiсть соцiальноi полiтики гарантiiю соцiальноi держави?

Соцiальна полiтика i необхiдною, але недостатньою умовою iснування соцiальноi держави. Як стверджують деякi соцiологи, оскiльки кiнцевою метою соцiальноi полiтики держави i врештi ii самозбереження, вiдтворення, то можна назвати чимало прикладiв вiд колишнього СРСР i Третього Рейху до сучасноi Куби i Пiвнiчноi Кореi, коли ми маiмо справи з державами , якi неправильно було б назвати анi соцiальними, анi правовими, хоча заперечити наявнiсть соцiальноi полiтики важко.

РЖ, нарештi, щодо соцiальноi безпеки. Соцiальна безпека - це стан життiдiяльностi людини та суспiльства, що характеризуiться сформованою, сталою соцiальною системою забезпечення соцiальних умов дiяльностi особистостi, ii соцiальноi захищеностi, стiйкiстю щодо впливу чинникiв, якi пiдвищують соцiальний ризик.

Соцiальна цiннiсть - це формоутворення, елемент соцiального, духовного буття, що характеризуi значущiсть для людини, суспiльства певних процесiв та явищ соцiальноi дiяльностi, i обтАЩiктом ii iнтересiв, мiрою оцiнок, служачи орiiнтиром соцiальноi дiяльностi особистостi.

Соцiальна справедливiсть - соцiоекономiчна цiннiсть суспiльства, яка i однiiю з головних умов соцiального прогресу, реалiзацiя якоi супроводжуiться утвердженням рiвностi соцiальних прав кожноi особистостi (рiвнiсть можливостей, рiвня користування перевагами), скасуванням необТСрунтованих привiлеiв, вiдповiднiстю величини доходу людини витратам працi та капiталу, захистом соцiально-економiчних прав i свобод громадян, соцiальним захистом непрацездатних, малозабезпечених категорiй населення.

РЖ тут, найголовнiшу роль вiдiграi соцiальний захист, той комплекс органiзацiйно-правових та економiчних заходiв, що спрямований на забезпечення добробуту членiв суспiльства в конкретних економiчних умовах.

Метою соцiального захисту i:

─ забезпечення рiвня життя непрацездатних громадян не нижче вiд прожиткового мiнiмуму, встановленого державою;

─ пiдтримання соцiальноi стабiльностi в суспiльствi.

Заходи соцiального захисту мають подвiйну спрямованiсть. В одних випадках вони покликанi надавати пасивну пiдтримку тим членам суспiльства, якi з певних причин опинилися в скрутному становищi. Пасивна пiдтримка надаiться у виглядi соцiальноi допомоги - допомоги суспiльства особi, або сiмтАЩi, яка не маi достатнiх засобiв iснування. Через соцiальну допомогу, соцiальний захист виконуi свою лiкувальну, реабiлiтацiйну функцiю, яка полягаi в тому, щоб допомогти людям, якi потрапили в скрутну життiву ситуацiю, вберегтися вiд зубожiння i не опинитись на узбiччi суспiльства.

1.2 Фiнансове забезпечення в галузях соцiальноi сфери

Результатом дiяльностi галузей соцiальноi сфери i створення духовних цiнностей, соцiально-культурних i побутових послуг.

ОбтАЩiктом впливу соцiальноi сфери i матерiальне виробництво. Однак змiст цього впливу може розглядатися тiльки як двостороннiй процес з обмiну результатами працi, що становить основу економiчних, в тому числi фiнансових вiдносин.

Однак функцiонування галузей соцiальноi сфери багато в чому залежить вiд удосконалення фiнансових вiдносин в них, якi складаються в процесi руху рiзноманiтних за джерелами, призначенням, порядком формування та використання фондiв фiнансових ресурсiв. Структура цих вiдносин досить рiзноманiтна. Вона включаi вiдносини пiдприiмств, органiзацiй, установ та галузей з бюджетом, внутрiшнi та мiжгалузевi вiдносини, вiдносини з населенням.

Однiiю з найважливiших умов пiдвищення наукового обТСрунтування планування витрат, що направляються з бюджету на соцiальний розвиток, i застосування довгострокових економiчних нормативiв та фiнансових норм. Бiльш широко мають використовуватися економiчнi методи стимулювання якостi роботи цих установ та рацiонального використання асигнувань, що видiляються з бюджету.

Економiчнi нормативи, що регулюють фiнансовi вiдносини в соцiальнiй сферi, мають вiдображати можливостi держави щодо задоволення потреб регiону чи установи в фiнансових ресурсах для реалiзацii завдань поточних та перспективних планiв соцiального розвитку. Крiм того, нормативи мають виражати оптимальне спiввiдношення iнтересiв у розподiлi фiнансових ресурсiв держави i населення окремих регiонiв. Такими нормативами можуть стати розмiри бюджетних асигнувань на вiдповiдний показник, передбачений програмою для цiii територii чи установи.

В органiзацiйному планi розрахунок фiнансових норм для бюджетних установ маi здiйснюватися за такою моделлю: спочатку розраховують iндивiдуальнi норми за статтями витрат бюджетноi установи; потiм на основi iндивiдуальних норм розробляють укрупненi, потiм на основi iх тАУ зведенi фiнансовi норми бюджетноi установи. РЖндивiдуальнi норми використовують при плануваннi на рiвнi бюджетноi установи, укрупненi тАУ мiнiстерства чи вiдомства, зведенi тАУ держави чи областi.

Важливiсть розробки науково обТСрунтованих норм витрат установами соцiальноi сфери зумовлена також тим, що iндивiдуальнi норми iхнiх витрат i вихiдною базою при зведеному бюджетному плануваннi. Тепер в зведеному плануваннi використовуються укрупненi норми, якi мають лiквiдувати рiзницю у рiвнi витрат в територiальному розрiзi. Однак такi норми у бiльшостi випадкiв встановлюються на основi звiтних даних за минулий перiод. Це не даi змоги враховувати ступiнь задоволення потреб залежно вiд сфери та специфiки дiяльностi установ соцiальноi сфери.

Кабiнет Мiнiстрiв Украiни постановляi:

Затвердити Порядок фiнансування видаткiв мiсцевих бюджетiв на здiйснення заходiв з виконання державних програм соцiального захисту населення за рахунок субвенцii з державного бюджету, що додаiться.

Установив, що головнi розпорядники коштiв мiсцевих бюджетiв починаючи з 1 сiчня 2003 р., ведуть персонiфiкований облiк отримувачiв за видами пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян

Порядок визначаi механiзм фiнансування видаткiв мiсцевих бюджетiв на здiйснення заходiв з виконання державних програм соцiального захисту населення щодо пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян за рахунок субвенцiй з державного бюджету.

Фiнансування видаткiв мiсцевих бюджетiв за державними програмами соцiального захисту населення провадиться за рахунок субвенцiй, передбачених державним бюджетом на вiдповiдний рiк, у межах обсягiв, затверджених у обласних бюджетах, бюджетi Автономноi Республiки Крим, бюджетах мiст Киiва та Севастополя, мiст республiканського Автономноi Республiки Крим i обласного значення та у районних бюджетах на зазначенi цiлi. Забороняiться фiнансування мiсцевих програм соцiального захисту населення за рахунок субвенцii з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштiв мiсцевих бюджетiв на здiйснення заходiв з виконання державних програм соцiального захисту населення i керiвники головних управлiнь, управлiнь, вiддiлiв та iнших самостiйних структурних пiдроздiлiв мiсцевих держадмiнiстрацiй, виконавчих органiв рад, до компетенцii яких належать питання працi та соцiального захисту населення (далi - головнi розпорядники коштiв) [4].

Перерахування сум субвенцii на фiнансування видаткiв мiсцевих бюджетiв на здiйснення заходiв з виконання державних програм соцiального захисту населення провадиться Державним казначейством два рази на мiсяць (5 та 25 числа) згiдно з помiсячним розписом асигнувань державного бюджету.

Щомiсячнi суми субвенцii перераховуються на рахунки мiсцевих бюджетiв, вiдкритi Мiнiстерству фiнансiв Автономноi Республiки Крим, фiнансовим органам обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських держадмiнiстрацiй у вiдповiдних органах Державного казначейства, пропорцiйно обсягам субвенцii, передбаченим у державному бюджетi для бюджету Автономноi Республiки Крим, обласних бюджетiв, бюджетiв мм. Киiва та Севастополя.

Головнi розпорядники коштiв мiсцевих бюджетiв щомiсяця готують данi про нарахованi суми щодо пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян та акти звiрки розрахункiв за наданi послуги з пiдприiмствами тАФ постачальниками вiдповiдних соцiальних послуг i направляють iх до фiнансових органiв районних держадмiнiстрацiй, виконкомiв мiських рад (мiст республiканського, Автономноi Республiки Крим i обласного значення) до 15 числа мiсяця, що настаi за звiтним.

Фiнансовi органи районних держадмiнiстрацiй, виконкомiв мiських рад (мiст республiканського, Автономноi Республiки Крим i обласного значення) на пiдставi отриманих актiв звiряння щомiсяця готують реiстри нарахованих сум щодо пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян та направляють iх Мiнiстерству фiнансiв Автономноi Республiки Крим, фiнансовим органам обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських держадмiнiстрацiй до 20 числа мiсяця, що настаi за звiтним.

Мiнiстерство фiнансiв Автономноi Республiки Крим, фiнансовi органи обласних держадмiнiстрацiй протягом двох операцiйних днiв пiсля отримання коштiв субвенцii надають органам Державного казначейства платiжнi доручення щодо перерахування цих коштiв на рахунки районних бюджетiв, бюджетiв мiст республiканського та обласного значення , Автономноi Республiки Крим пропорцiйно нарахованим сумам i фактичнiй кредиторськiй заборгованостi вiдповiдних бюджетiв. Щомiсячнi суми субвенцii перераховуються на рахунки мiсцевих бюджетiв з урахуванням iх обсягiв, передбачених у бюджетi Автономноi Республiки Крим, обласних бюджетах для вiдповiдних мiсцевих бюджетiв. Органи Державного казначейства протягом операцiйного дня з часу отримання вiдповiдних платiжних доручень направляють кошти субвенцii на рахунки мiсцевих бюджетiв, вiдкритi в територiальних управлiннях Державного казначейства.

Отриманi мiсцевими бюджетами суми субвенцii перераховуються протягом одного операцiйного дня на рахунки головних розпорядникiв коштiв, вiдкритi в територiальних управлiннях Державного казначейства, для здiйснення вiдповiдних видаткiв.

Головнi розпорядники коштiв мiсцевих бюджетiв у п'ятиденний термiн здiйснюють розрахунки з постачальниками вiдповiдних соцiальних послуг та ведуть облiк за видами пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян, а також персонiфiкований облiк iх отримувачiв.

Мiнiстерство фiнансiв Автономноi Республiки Крим, фiнансовi органи обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських держадмiнiстрацiй на пiдставi реiстрiв, зазначених у пунктi тАЬбтАЭ цього Порядку, за пiдсумками кварталу узагальнюють данi про нарахованi та фактично здiйсненi видатки щодо пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян та до 25 числа мiсяця, що настаi за звiтним кварталом, подають iх Мiнiстерству фiнансiв Украiни.

Мiнiстерство фiнансiв Украiни за пiдсумками кварталу, виходячи iз фактичного обсягу нарахованих сум щодо пiльг ветеранам вiйни i працi, допомоги сiм'ям з дiтьми, додаткових виплат населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсацiйних виплат за пiльговий проiзд окремих категорiй громадян, у разi потреби вносить Кабiнету Мiнiстрiв Украiни пропозицii щодо перерозподiлу обсягiв субвенцii мiж бюджетами Автономноi Республiки Крим, областей, мм. Киiва та Севастополя.

У разi прийняття Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни рiшення щодо перерозподiлу обсягiв субвенцii мiж бюджетами Автономноi Республiки Крим, областей, мм. Киiва та Севастополя Мiнiстерство фiнансiв Автономноi Республiки Крим, фiнансовi органи обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських держадмiнiстрацiй вносять до вiдповiдних рад пропозицii щодо уточнення обсягiв субвенцii.

Змiни субвенцii, не використанi головним розпорядником коштiв за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державного казначейства до державного бюджету в останнiй робочий день бюджетного року.

1.3 Концептуальнi засади соцiального захисту населення

В умовах незалежноi держави створення нацiональноi системи соцiального забезпечення населення маi першочергове значення.

Найважливiшими напрямами створення цих гарантiй i :

─ реалiзацiя прав громадян на працю i на допомогу з безробiття;

─ оплата працi та мiнiмального розмiру заробiтноi плати;

─ пiдтримання життiвого рiвня населення шляхом перегляду мiнiмальних розмiрiв основних соцiальних гарантiй в умовах зростання цiн на споживчi товари i послуги;

─ надання державноi допомоги, пiльг та iнших видiв соцiальноi пiдтримки малозабезпеченим громадянам i сiмтАЩям, якi виховують дiтей;

─ матерiальне забезпечення у разi досягнення пенсiйного вiку, тимчасовоi чи постiйноi втрати працездатностi, втрати годувальника тощо.

Здiйснення перелiчених заходiв потребуi чiткого визначення джерел iхнього фiнансування. Очевидно, що бюджет не може бути iдиним джерелом коштiв на цiлi соцiального забезпечення.

Зростання в останнi роки виплат на соцiальнi потреби у валовому нацiональному продуктi Украiни стало однiiю з причин незбалансованостi державного бюджету, посилення iнфляцiйних процесiв.

Принципово нова соцiально-економiчна ситуацiя, що склалася в нашiй краiнi, зумовлюi необхiднiсть формування адекватноi системи соцiального забезпечення населення. Вона маi ТСрунтуватися на таких засадах, якi б виключали зрiвнялiвку i утриманськi настроi при розподiлi та споживаннi життiвих благ, не послаблювали дiiвiсть мотивiв i стимулiв до працi, створювали умови для найповнiшого виявлення iх.

В умовах ринковоi економiки джерелом пiдвищення добробуту громадян мають стати ефективна праця, трудова активнiсть та пiдприiмницька iнiцiатива. У звтАЩязку з цим для працездатноi частини населення прiоритетне значення мають захист його основних прав у сферi працi в умовах рiзних форм власностi та соцiальне страхування на випадок втрати роботи, при досягненнi пенсiйного вiку, тимчасовiй чи постiйнiй втратi працездатностi.

Держава маi забезпечити за рахунок бюджетних коштiв лише мiнiмально гарантований рiвень медичного, культурного, побутового i соцiального обслуговування населення i насамперед найменш соцiально захищених громадян. У звтАЩязку з роздержавленням i приватизацiiю житлово-комунального господарства, закладiв освiти i культури соцiальнi гарантii громадян на послуги цих галузей визначатимуться вiдповiдними актами законодавства.

В Украiнi проголошено курс на побудову соцiальноi держави, полiтика якоi спрямована на забезпечення соцiальних прав та державних соцiальних гарантiй достатнього життiвого рiвня для кожного члена суспiльства. Важливим при цьому i функцiонування i подальший розвиток системи соцiального забезпечення та ii складовоi тАУ соцiального страхування [61,ст.16].

За таких умов джерелом пiдвищення добробуту громадян маi стати ефективна праця, трудова активнiсть та пiдприiмницька iнiцiатива. Але часто виникають ситуацii, коли через обтАЩiктивнi обставини, якi людина подолати не може, вона не маi можливостi заробити на життя, потрапляi у становище, яке загрожуi ii iснуванню. Цi обставини i соцiальними ризиками i притаманнi кожнiй особi як члену людськоi спiльноти.

Ринкова економiка не створюi механiзмiв захисту населення вiд названого ризику. Лише активне втручання держави уможливлюi мiнiмiзацiю iх негативних наслiдкiв. Наявнiсть соцiальних ризикiв обумовлюi iснування державноi системи соцiального захисту населення, функцiонування якоi поiднуi страховi та не страховi засади.

Державне соцiальне страхування як складова системи соцiального захисту характеризуiться такими суттiвими ознаками:

─ функцii компенсацii соцiального ризику i запобiгання несприятливим наслiдкам ризиковоi ситуацii;

─ обовтАЩязковiсть фiнансовоi участi застрахованих осiб у формуваннi страхових фондiв, що i головною умовою одержання права на соцiальнi виплати;

─ високiй рiвень забезпечення застрахованих осiб.

На вiдмiну вiд цього система вказаного забезпечення за рахунок держави, яка також виконуi функцiю захисту вiд соцiальних ризикiв, побудована на iнших засадах: елементарностi, безоплатностi i безеквiвалентностi.

Держава зацiкавлена у розбудовi принципово новоi системи соцiального страхування, адже фiнансовi можливостi нинi дiючоi системи не дозволяють проводити ефективну патерналiстську полiт

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii