Генрi Форд тАУ пiдприiмець i менеджер

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ВлУНРЖВЕРСИТЕТ ЕКОНОМРЖКИ ТА ПРАВА ВлКРОКВ»

Факультет мiжнародних вiдносин

Кафедра менеджменту та маркетингу

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Генрi Форд тАУ пiдприiмець i менеджер

Киiв тАУ 2010

Змiст

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Початок картАЩiри Генрi Форда

1.1 Особистiсть Генрi Форда

1.2 Впровадження революцiйного методу виробництва та основи ВлфордизмуВ»

1.3 Соцiально-економiчнi принципи управлiння Генрi Форда

РОЗДРЖЛ 2. Принципи управлiння Генрi Форда на прикладi компанiй ВлFORD MOTOR COMPANYВ» та ВлTOYOTAВ»

2.1 Дослiдження ефективностi застосування принципiв управлiння в ВлFORD MOTOR COMPANYВ»

2.2 Дослiдження ефективностi застосування принципiв управлiння в ВлTOYOTAВ»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

генрi форд управлiння

ВСТУП

Як вiдомо, автомобiльна ера почалася в кiнцi ХРЖХ тАУ початок ХХ ст., а саме тодi коли у 1885 роцi нiмецький винахiдник Готлiб Даймлер та в 1886 р. його спiввiтчизник Карл Бенц виготовили i запатентували першi саморушнi екiпажi з бензиновими двигунами. Це поклало початок розвитку автомобiльного транспорту як засобу для перевезення людей. Першi моделi автомобiлiв були громiздкими та повiльними.

До початку ХХ ст., автомобiлi, на шляху розвитку, були досить дорогими та призначалися переважно для заможних громадян. Автомобiль був рiдкiстю для того часу i вiн не мав великого впливу на суспiльство. Переломним моментом став день коли винахiдник з околиць Детройту, майбутньоi столицi автомобiлебудування, вирiшив впровадити виробництво автомобiлiв, якi були б дешевими та доступними для всiх бажаючих. Це був Генрi Форд. Саме вiн як нiхто iнший зумiв наладити виробництво автомобiлiв таким чином, що майже через столiття його будуть називати ВлбатькомВ» автомобiлебудування. Яким же чином йому це вдалося? Його головна фiлософiя була: ВлЯ побудую автомобiль для бiльшостiтАжвона буде настiльки недорогою, що будь-яка людинатАжзможе придбати ii.В» Головною причиною успiху iдей Форда, була iдея впровадження в виробництвi потокового виробництва, тобто конвеiра. Конвеiр на тодi не був новинкою, але Форду вперше вдалося створити комерцiйно успiшне виробництво.

В цьому полягаi вся суть масового виробництва, операцii по складанню дiлились на багато ступеневих окремих операцiй. На початку своii картАЩiри за перший рiк виробництва автомобiлiв було випущено 1 700 автомобiлiв, тодi як через 19 рокiв заводами Форда було вже випущено понад 4 мiльйонiв автомобiлiв. Тобто, половина населення Землi, яка мала автомобiль, iздила саме на автомобiлi Форда.

Також Форд вiдомий багатьом як успiшний менеджер, який вперше почав вводити економiчно-соцiальнi програми для своiх працiвникiв. Це зумовило iстотному пiдвищенню ефективностi виробництва. Про цi програми бiльш докладнiше в Роздiлi 1, пiдроздiлi 1.3 ВлСоцiально-економiчнi принципи управлiння Генрi ФордаВ»

Конвеiрне виробництво полягло в основу виробництва багатьох сучасних компанiй. На сьогоднiшнiй день майже все виробництво виконуiться за допомогою конвеiра. Повстаi актуальне питання ефективностi використання конвеiру як основноi частини виробництва. Також конвеiрне виробництво, з тих часiв коли його впровадив Форд та до сьогодення, потерпiло жорстких змiн та вдосконалення.

Виходячи з цього, повстаi завдання дослiдження позитивних та негативних рис використання методiв виробництва по Форду. Дослiдження буде проводитись на прикладi двох компанiй якi використовують конвеiрний метод виробництва. Це компанii ВлFORD MOTORS COMPANYВ» та ВлTOYOTAВ». Дослiдження полягають в аналiзi методiв виробництва, iх ефективностi використання.

Роздiл 1. Початок картАЩiри Генрi Форда

Пiдроздiл 1.1 Особистiсть Генрi Форда

Генрi Форд, винахiдник, народився 30 липня 1863 року в сiмтАЩi вихiдцiв з РЖрландii на околицi Детройту, мiстечку Дiрборн. Його дiд в далекому 1847, в часи розквiту золотоi лихоманки в Невадi, Джон, покинув рiднi краi РЖрландii та вiдправився через океан в невiдому Америку. Ще змалку майбутнiй винахiдник цiкавився механiзмами, завжди цiкавився що з чого складаiться. Вiн хотiв вдосконалити деякi речi, наприклад, прокласти трубу по схiдцям щоб не носити воду в вiдрах, тому що рахував, що так буде краще для всiх, але батька не схвалив його iдей.

Пройде немало рокiв та майбутнiй президент ВлFORD MOTOR COMPANYВ» передусiм введе на своiму заводi таке правило тАФ жiнок на роботу наймати тiльки в крайньому випадку. Справа жiнки тАФ це дiм, сiм'я. Якщо ж прийнятi дiвчата в компанiю виходили замiж iм вiдразу вiдмовляли в роботi.

Коли Генрi виповнилося дванадцять рокiв, його батько подарував йому кишенькового годинника. Той не втерпiв вiд цiкавостi та вiдкрив викруткою кришку, i йому вiдкрилось дещо дивовижне. Частинки механiзму взаiмодiяли мiж собою, одне колiщатко рухало iнше, кожен гвинтик тут був важливий. Розiбравши та склавши годинник хлопець довго мiркував. Що i свiт, як не один великий механiзм? Один рух народжуiться вiд iншого, все маi своi важелi. Щоб добитися успiху, потрiбно тiльки знати на якi важелi натискати. Механiзм тАФ нiщо без досвiдченого механiка. Вiн тАФ мертвий, якщо немаi того, хто може запустити, а при необхiдностi по ремонтувати. Генрi швидко навчився ремонтувати годинники i деякий час навiть пiдроблював, обтАЩiжджаючи навколишнi ферми та беручи в ремонт хронометри, що зупинились. Другим потрясiнням стала зустрiч з локомобiлем. Генрi з батьком повертались на возi з мiста, коли iм зустрiлась величезна, окутана паром самохiдна машина. Обiгнавши вiз та налякавши коней, димне та шипляче чудовисько промайнуло понад ними та помчалось далi. В цю мить Генрi пiв життя вiддав би, щоб бути там, в кабiнi шофера, а не на вiзку, що поволi тягнуть пара коней.

На заводi, куди вiн влаштувався робили вагони для конки. Тут вiн довго не затримався. Йому було достатньо подивитися на зламаний механiзм, щоб зрозумiти в чому несправнiсть. Йому стали заздрити, та зробили все щоб вижити з заводу. Потiм Генрi влаштувався на судноремонтний завод братiв Флауiр. Ночами вiн пiдробляв ремонтом годинникiв, щоб було чим платити за кiмнату.

Невдовзi Форд перейшов працювати механiком на локомобiлях фiрми "WESTINGHOUSE", де йому забажалося створити маленький "легковий" локомобiль, на пару. Власноручно зроблений саморобний вiзок на велосипедних колесах, вiн продав одному фермеру. Це був його перший продаж, причому досить невигiдний, враховуючи скiльки сил, часу та власних коштiв вклав Форд у своi творiння. В той час батько Генрi вирiшив знайти та забрати сина додому: запропонував 40 акрiв землi з умовою, що той нiколи в своiму життi не скаже слово "машина". Несподiвано Генрi вiдповiв згодою. Батько навiть не зрозумiв, що син його пiдманув. Для Генрi цей випадок став уроком: хочеш стати королем тАФ будь готовий збрехати.

У 1888 роцi Форд вирiшив одружитися. З майбутньою жiнкою вiн познайомився на сiльських танцях, де Форд був дуже хорошим танцюристом. РЗРЗ звали Клара Брайант i вона була молодше за нього на три роки. Одружившись, вiн побудував затишний будинок на своiй дiлянцi, i вони оселилися в там. Генрi завжди цiкавився i скрупульозно стежив за всiма спробами створення автомобiля. Але час йшов i треба було щось робити. Генрi з Кларою переiхали до Детройту. Там Форд поступив працювати iнженером в ВлDETROIT ELECTRICAL COMPANYВ». На роботi вiн зумiв зiставити роботу та своi захоплення, таким чином, вдень працював, а вночi працював у своiму сараi позаду удома, там конструював двигун для свого саморушного екiпажа.

Генрi Форд все життя не визнавав собi кумирiв, або тих кого треба наслiдувати. Вiн вважав, що iдина людина, якою варто захоплюватися i якому не грiх наслiдувати, це тАУ Томас Едiсон. Тiльки у 1887 роцi на конгресi електротехнiкiв в Атлантик тАУ Сiтi Генрi Форд змiг побачити великого винахiдника. ВлМенi удалося зловити мiстера Едiсона одного, i я розповiв йому, над чим працюю. Потiм я запитав у нього, чи мають, на його думку, майбуття двигуни внутрiшнього згоранняВ».

В той же час, в ВлDETROIY ELECTRICAL COMPANYВ» помiтили, що Форд всi своi сили витрачаi на свiй саморушний вiзок, а зовсiм не на роботу в офiсi. Тодi Форду запропонували керiвну посаду з умовою, що вiн кине роботу над своiм винаходом.

Форд звiльнився з компанii i почав iнтенсивно шукати iнвесторiв, бо ж сам Генрi не мав достатньо коштiв щоб вiдкрити свою справу. В своiму майбутньому пiдприiмствi вiн вiдводив собi мiсце Влпостачальника iдейВ». Але пошуки були марними. Врештi-решт йому вдалося знайти одного бiзнесмена який зацiкавився його винаходом, коли Генрi прокатав його на своiму вiзку з шаленою швидкiстю той дав згоду працювати разом з винахiдником. У 1899 була заснована ВлDETROIT AVTOMOBILE COMPANYВ», але проiснувала вона недовго. Форд згадував: ВлНа автомобiлi не було попиту, як не буваi його нi на один новий товар. Я покинув свiй пост, вирiшивши бiльше нiколи не займати залежного положення В». Причин невдачi було багато, головна з них була в тому, що багато людей просто боялися цих саморушних екiпажiв. Та Генрi Форд не впадав в розпач та завжди повторював: ВлЧесна невдача не i ганебноюВ». РЖ вiн знову почав пошук Влторгiвлю iдеямиВ» та пошук нових iнвесторiв та компаньйонiв. Але куди б вiн не пiшов, його всюди чекали вiдмови.

Нарештi, 16 червня 1903 року була зареiстрована ВлFORD MOTORS COMPANYВ» в якiй сам Форд став головним керуючим. Компанiя починала з випуску автомобiлiв, таких моделей як А, В, С. Як би не успiшно продавались автомобiлi, Форда не залишала думка, що це не зовсiм те що вiн шукав. Вiн мiркував: навiщо автомобiлю розкiшний, оброблений деревом i шкiрою салон, вишуканий кузов. Чому б вiд цього не вiдмовитись? ВлПiд сонцем дуже мало новогоВ», - говорив Форд. Його задум був таким: простота тАУ ось у чому запорука успiху. Чому машина тАУ iграшка лише для багатих та заможних? Треба виготовити такий автомобiль, який мiг би бути доступний кожному.

Форд нiколи не вмiв читати креслення: iнженери просто робили для його деревтАЩяний макет i вiддавали йому на розгляд. Дуже цiкава iсторiя створення першого унiверсального автомобiлю моделi ВлТВ», яка буде масово випускатись та завоюi всесвiтню популярнiсть. Якось на його заводi помiтили, що Форд став вести себе якось дивно: вiн купив величезну дiлянку на околицi Детройту та годинами засиджувався з групою наближених у своiму кабiнетi. А перед тим, як пiти з контори, вiддавав наказ перезняти всi папери на фотоплiвку. Пiсля чого прибирав iх у сейф, замикав його, а ключ насолив с собою. Одного разу вiн принiс до контори шматок сталевоi обшивки i наказав термiново зтАЩясувати, з чого вiн був зроблений. Було зтАЩясовано, що шматок цей був iз ванадiiвоi сталi. Як наслiдок надiйшов наказ тАУ термiново розшукати в США завод, де виробляють таку сталь. Якщо такого заводу немаi в США, то шукати технологiю виробництва в РДвропi. Цей уламок вiдлетiв вiд французькоi гоночноi машини, що розбилася на недавнiх гонках в Палм тАУ Бiч. Форду припав до вподоби цей автомобiль тАУ вiн був легким та мiцним. Побачивши на землi недалеко вiд мiсця аварii цей шматок, вiн поспiшив пiдняти його.

Нарештi в 1908 роцi 1 жовтня була зiбрана перша модель ВлТВ», якiй судилося стати на довгий час справжнiм символом Америки. В народi машину охрестили як ВлБляшана ЛiзiВ». Справи у Форда пiдуть таким чином, що вдень його завод буде виробляти тисячi моделей ВлТВ», а потiм тАУ вiн знизить цiни. Ця машина буде коштувати спочатку вiсiмсот доларiв, а потiм шiсть сотень i, врештi решт, чотири сотнi. Але це ще не було кiнцем. Один з його конкурентiв казав: ВлЯкщо вiн зробить це, через пiвроку йому кiнецьВ». Та цей прогноз не виправдався. Форд не дозволяв своiм iнженерам змiнювати щось в улюбленiй моделi ВлТВ». Як вважав Форд: краще тАУ ворог хорошого.

Одного разу коли Форд на деякий час вiдлучився до РДвропи, його наближенi вирiшили зробити йому подарунок. РЖ трохи змiнили форму кузова моделi ВлТВ». Але Форд не мiг стерпiти, як вiн вважав наруги над його автомобiлем та не схвалив такоi змiни. Тодi iнженери засвоiли тАУ Форду не подобаються будь-якi змiни в виробництвi цiii моделi. Але вiн сам зробив такий подарунок, що вiн послужив справжнiй революцii в свiтовiй економiцi. Це було впровадження конвеiрного методу збирання(детальнiше в Пiдроздiлi 1.2. Впровадження революцiйного методу виробництвата та основи ВлфордизмуВ»). У квiтнi1913 року на заводi в Детройтi вiн пустив першу потокову лiнiю, яка дозволила всього за один рiк пiдняти продуктивнiсть працi на рiзних дiлянка збирання вiд 4% до 60%.

Пiдроздiл 1.2. Впровадження революцiйного методу виробництва та основи ВлфордизмуВ»

Бiльшiсть людей вважаi що конвеiр винайшов сам Генрi Форд. Але це не так. За 6 рокiв до Форда деякий Ренсом Олдс у виробництвi використовував рухомi вiзки, а стрiчковi транспортери вже застосовувалися i на зернових елеваторах, i на м'ясокомбiнатах в Чикаго. Заслуга Форда в тому, що вiн створив потокове виробництво. Вiн придумав автомобiльний бiзнес.

Пiд цим ВлреволюцiйнимВ» методом виробництва йдеться мова про впровадження так званого потокового виробництва, тобто конвеiру. Конвеiр це машина безперервноi дii у виглядi замкнутоi стрiчки. Вона призначаiться для органiзацii виконання операцii над обтАЩiктами виробництва, за якоi весь процес впливу подiляiться на послiдовнiсть стадiй х метою пiдвищення продуктивностi виробництва шляхом одночасного незалежного виконання операцiй над декiлькома обтАЩiктами, що проходять рiзнi стадii.

Гадаю, що Форд i не думав, що через майже столiття його спосiб виробництва (конвеiр) уде основою технологii виробництва майже всього. Дiйсно, впровадження такого методу виробництва може iстотно пiдвищити ефективнiсть виробництва. Наприклад, в 1908 роцi, виробництво автомобiлiв Форда досягало 18 тис. в рiк, а вже через 15 рокiв досягло до 1.5 млн. автомобiлiв за рiк. Чим же зумовлена така благодать Форда?

Висока продуктивнiсть, простота конструкцii i порiвняно невисока вартiсть, можливiсть виконання на конвеiрi рiзних технологiчних операцiй, невисока трудомiсткiсть робiт, забезпечення безпеки працi, полiпшення ii умов - все це зумовило широке застосування конвеiра. Його застосовували у всiх галузях господарства: в чорноi i кольоровоi металургii, гiрничоi, хiмiчноi, харчовоi та iнших галузях промисловостi. Так само, як ми вже впевнились з вище сказаного, в машинобудуваннi. У промисловому виробництвi конвеiри i невiд'iмною складовою частиною технологiчного процесу. Конвеiри дозволяють встановлювати та регулювати темп виробництва, забезпечують його ритмiчнiсть, будучи основним засобом комплексноi механiзацii транспортних i вантажно-розвантажувальних процесiв i поточних технологiчних операцiй; конвеiри разом з тим звiльняють робочих вiд тяжких трудомiстких транспортних i вантажно - розвантажувальних робiт, роблять iхню працю бiльш продуктивною. Широка конвеiризацiя становить одну з характерних рис розвинутого промислового виробництва.

Складання виробiв з безперервним або перiодичним iх рухом, якi здiйснюються примусово на конвеiрi, називаiться конвеiрним складанням. Вона здiйснюiться в поточному виробництвi i маi на метi зниження трудомiсткостi процесу складання, полегшення умов працi та забезпечення ритмiчного виробництва. Конвеiрне складання вимагаi суворого розчленування складального процесу на окремi елементи. Кожна операцiя виконуiться одним робiтником або автоматично. В останньому випадкiв функцii робочого входять тiльки контроль i управлiння складальним автоматом. Найбiльш широко конвеiрна збiрка поширена в крупно серiйному та масовому виробництвi.

Як було вже згадано Генрi Форд створив автомобiльну державу (у чому йому, поза сумнiвом, помогло винайдення конвеiра). З його iм'ям пов'язаний термiн "фордизму". Основою фордизму й обумовлених iм новi методи органiзацii виробництва став складальний конвеiр. Кожен з робiтникiв, розмiщений уздовж конвеiра, здiйснював одну операцiю, що складаiться з декiлькох (ото i одного) трудових рухiв, для виконання яких не було потрiбно практично нi нiякоi квалiфiкацii. За свiдченням Форда, для 43% робочих була потрiбна пiдготовка до одного дня, для 36% - вiд одного дня до одного тижня, а для 6% - 1-2 тижнi, для14% - вiд 1 мiсяця до року.

Введення конвеiрного складання, разом з деякими iншими технiчними нововведеннями призвело до рiзкого зростання продуктивностi працi та зниження собiвартостi продукцii, поклало початок масового виробництва. Разом з тим фордизм призвiв до небувалого посилення iнтенсивностi працi, його беззмiстовностi, автоматизму. Фордизм розрахований на перетворення робiтникiв на роботiв i вимагаi крайнього нервового i фiзичного напруження. Примусовий ритм працi, що задаiться конвеiром, викликав необхiднiсть замiни форми оплати працi робiтникiв. Погодинною Форда, як i до нього тейлоризм, став синонiмом методам експлуатацii робiтникiв, притаманних монополiстичноi стадii капiталiзму, покликаних забезпечити пiдвищення прибутку капiталiстичним монополiям.

З iншоi сторони, фордизм i система, принципи якоi давно вiдомi i складають закон подiлу працi. Модель виготовлення тiльки тодi вигiдна для виробництва, коли вона може бути легко розщеплена на операцii, число яких не повинно бути нi велика, нi мало. Процес, поставлений правильно, знаменуiться ритмiчною дiiю виготовлення, де швидка робота може бути також не вигiдна, як i повiльна. Не помiтна сила iнерцii або виробничий гуркiт, що розвиваiться в процесi, становить елемент фордизму. Створенi Фордом на цiй пiдставi конвеiри для прогресивноi зборки, заготiвля речей в масовiй кiлькостi, цикл обертання матерiалiв та отримання оброблених фабрикатiв в цiлому становлять також фордизм, який забезпечуiться внутрiшньою системою, яка нищить усю квалiфiкацiю та спецiалiзацiю i тому вимагаi рiвняння заробiтноi плати.

Вiдмовляючись бачити в хороших машинах те значення, яке iм невiрно приписуiться, як i у всякiй технiцi, Форд вгадуi досконалу органiзацiю виробництва, складаiться з багатьох компонентiв фордизму, але не з одного якого-небудь. Досконала органiзацiя складаiться не з хороших машин i гарних людей, а полягаi в тому, що ми взагалi називаiмо системою.

Така система припускаi наявнiсть наступних принципiв:

В· Господарський принцип - це праця. Праця - це людська стихiя, яка звертаi собi на користь врожайнi пори року. Людська праця створив з сезону жнив те, чим вiн став нинi. Економiчний принцип такий: кожен з нас працюi над матерiалом, який не нами створений i якого створити ми не можемо, над матерiалом, який нам дано природою.

В· Етичний принцип - це право людини на працю. Це право знаходить рiзнi форми вираження. Людина, що заробив свiй хлiб запрацював i право на нього. Якщо iнша людина краде у нього цей хлiб, вiн краде у нього бiльше нiж хлiб, краде священне людське право.

Форд завжди казав: ВлМоя мета - простота. Загалом, тому люди мають так мало, i задоволення основних життiвих потреб (не кажучи вже про розкiш, на яку кожен, на мою думку, маi вiдоме право) обходиться так дорого, що майже все, вироблене нами, набагато складнiше, нiж потрiбно. Наш одяг, житло, квартирна обстановка - все могло б бути набагато простiше i разом з тим красивiше. Це вiдбуваiться тому, що всi предмети в минулому виготовлялися певним чином, i нинiшнi фабриканти йдуть пройденим шляхом. Цим я не хочу сказати, що ми повиннi ударитися в iншу крайнiсть. У цьому немаi абсолютно нiякоi необхiдностi. Зовсiм не потрiбно, щоб наше плаття складалося з мiшка з дiркою для просовування голови. Правда, в цьому випадку його легко було б виготовити, але воно було б надзвичайно не практично.В»[1]

Квiнтесенцiя iдей Форда в тому, що марнотратство i жадiбнiсть гальмують справжню продуктивнiсть. Але марнотратство i жадiбнiсть зовсiм не неминуче зло. Марнотратство випливаi здебiльшого з недостатньо свiдомого ставлення до наших дiй або з недбалого iхнього виконання. Жадiбнiсть i рiд короткозоростi. Мета полягала в тому, щоб виробляти з мiнiмальною витратою матерiалу i людськоi сили i продавати з мiнiмальним прибутком, тим самим захопити якомога бiльшу частину ринку продажiв. Так само, мета Генрi Форда в процесi такого виробництва - придiляти максимум заробiтноi плати, iнакше кажучи, повiдомляти максимальну купiвельну спроможнiсть. А так як i цей прийом веде до мiнiмальних витратах, i тому що продаж продукцii йде з мiнiмумом прибутку, то i можливiсть привести продукт у вiдповiднiсть з купiвельною спроможнiстю.

Засноване Генрi Фордом пiдприiмство дiйсно приносить користь. Також Форд визначив основнi принципи цього виробництва:

1. Не бiйся майбутнього i не стався шанобливо до минулого. Хто боiться майбутнього, тобто невдач, той сам обмежуi коло своii дiяльностi. Невдачi дають тiльки привiд розпочати знову i бiльш розумно. Чесна невдача не ганебна; ганебний страх перед невдачею. Минуле корисно тiльки в той вiдношеннi, що вказуi нам шляхи i засоби до розвитку.

2. Не звертай уваги на конкуренцiю. Нехай працюi той, хто краще справляiться зi справою. Спроба засмутити будь-чиi справи - злочин, бо вона означаi спробу розбудувати в гонитвi за наживою життя iншоi людини i встановити замiсть здорового розуму панування сили.

3. Роботу на загальну користь став вище вигоди. Без прибутку не може триматися нi одна справа. Але по сутi в прибутку немаi нiчого поганого. Добре поставлене пiдприiмство, приносячи велику користь, маi приносити велику користь i буде приносити такоi. Але прибутковiсть повинна вийти в результатi корисноi роботи, а не лежати в ii основi.

4. Виробляти не означаi дешево купувати i дорого продавати. Це, скорiше, означаi купувати сирi матерiали за схожими цiнами i звертати iх з можливо незначними додатковими витратами в доброякiсний продукт, що розподiляються потiм серед споживачiв. Вести азартну гру, спекулювати, i робив нечесно - це означаi ускладнювати тiльки зазначений процес.

Генрi Форд пiднiмав також проблему якостi. У своiй книзi ВлМоi життя моi досягненняВ» Форд говорив про те, що пiсля продажу автомобiлi фабрикант зовсiм не покiнчив зi своiм покупцем, навпаки, iх вiдносини тiльки почалися. Продаж автомобiля означаi до того ж свого роду рекомендацiю. Якщо машина погано служить покупцевi, то для фабриканта було б краще, якби вiн нiколи не мав такоi рекомендацii, тому що в цьому випадку вiн придбав саму невигiдну з усiх рекламу - незадоволеного покупця.

Питання конкуренцii Форд вирiшував своiрiдно: ВлЯ чув, що конкуренцiя нiбито i небезпекою i що спритний дiлок усуваi свого конкурента, створюючи собi штучним чином монополiю. При цьому виходячи з думки, що число покупцiв обмежена, i що тому потрiбно попередити конкуренцiю. Багато хто пам'ятаi ще, що трохи пiзнiше цiлий ряд автомобiльних фабрикантiв вступив до об'iднання на основi патенту Зельдана, i це, в строго законних рамках, забезпечило iм можливiсть контролювати цiни i розмiри виробництва автомобiлiв. Вони надихалися при цьому абсурдною iдеiю, що дохiд можна пiдвищити зменшенням, а не збiльшенням роботи. Ця iдея, наскiльки я знаю, стара як свiт. Нi тодi, нi тепер я не мiг зрозумiти, що для того, хто чесно працюi, не знайдеться достатньоi справи. Час, який витрачаiться на боротьбу з конкурентами, марнуiться дарма; було б краще вжити його на роботу. Завжди знайдуться люди, готовi охоче, навiть усерединi купувати за умови, що iх забезпечують за схожими цiнами i тим, у чому вони дiйсно потребують. Це вiдноситься як до особистих послуг, так i до товарiв В».

Як вiдомо двигун економiки реклама, це розумiв i Генрi Форд, наведу витяги з його першоi реклами:

ВлМета нашоi роботи - випустити на ринок автомобiль, спецiально пристосований для повсякденного вжитку та повсякденних потреб, придатний для дiлових поiздок, для поiздок з метою вiдпочинку i для сiмейного користування, автомобiль достатньо швидкий, щоб задовольнити потребу середнього клiiнта, але не розвиваi шалену швидкiсть, яка останнiм часом викликаi стiльки нарiкань; ми бажаiмо створити автомобiль, який по своiй мiцностi, простотi, надiйностi, практичностi, зручностi i, нарештi, за своiю вкрай низькою цiною заслужив б визнання осiб обох статей i рiзного вiку. Низька вартiсть повинна створити йому багатотисячний контингент покупцiв з числа тих, якi не можуть або не бажають платити божевiльнi грошi за автомобiлi iнших фiрм В».

Величезну увагу Форд придiляв економiчностi виробництва: ВлЯкби там був засiб заощадити час на 10%, то не застосування цього засобу означало б десятивiдсотковий податок на все виробництво. Якщо, скажiмо, час однiii людини коштуi 50 центiв на годину, то десятивiдсотковий економiя складе зайвий заробiток в п'ять центiв. Якби власник хмарочоса мiг збiльшити свiй дохiд на десять вiдсоткiв, то вiн вiддав би охоче половину цього додаткового доходу тiльки для того, щоб дiзнатися про це засiб. Чому вiн побудував собi хмарочос? Тому що науково доведено, що вiдомi будiвельнi матерiали, застосованi вiдомим чином, дають вiдому економiю простору i збiльшують найману плату. Тридцяти поверхнева будiвля не потребуi бiльше фундаменту i землi, нiж п'ятиповерховий. Проходження старомодним способу побудови коштуi власниковi п'ятиповерхового будинку рiчного доходу з двадцяти п'яти поверхiв В».

Ефективнiсть виробництва тiсно пов'язана з нормалiзацiiю. Промисловiсть, надзвичайно нормалiзована i диференцiйована, жодним чином не повинна концентруватися в однiй-iдинiй фабричнiй будiвлi, а повинна враховувати пов'язанi з виробництвом витрати з перевезення i ускладнення через дальностi вiдстанi.

Пiдроздiл 1.3 Соцiально-економiчнi принципи управлiння Генрi Форда

На виробництвi, у Форда не було так званих ВлекспертiвВ». Вiн навiть був змушений вiдпустити тих осiб, якi уявляли себе експертами, тому що нiхто, хто знаi свою роботу, не буде переконувати себе, що знаi ii досконально. Той хто добре знаi роботу, то тiльки той бачить помилки i можливостi iх виправлень. Невпинно прагне йти вперед i не маi часу мiркувати про своi потреби. Це постiйне прагнення вперед створюi вiру i самовпевненiсть, так що з часом нiщо не здаiться неможливим. А якщо ж довiритися ВлекспертуВ», то виникнуть речi, що здаються нездiйсненними.

Бiльша частина робiтникiв що були зайнятi на виробництвi у Форда не вiдвiдувала шкiл, вони вивчали свою роботу протягом декiлькох годин або днiв. Багато хто з робiтникiв були iноземцями; все, що вiд них було потрiбно, перш нiж призначити iх на мiсце тАУ це, щоб вони потенцiйно були в змозi дати стiльки роботи, щоб оплатити той простiр, який вони займали на фабрицi. При пiдборi агентiв в органiзацiю, iм висували деякi вимоги, такi як:

1. Прагнення до успiху i всi якостi, що характеризують сучасного енергiйного людини

2. Солiдне, чисте, велике торговельне примiщення, не так швидко худне гiдностi фiрми.

3. Хороша ремонтна майстерня, забезпечена всiма необхiдними для ремонту машинами, iнструментами i пристосуваннями.

4. Правильна бухгалтерiя i докладна реiстрацiя, з яких у кожен момент можна було б бачити баланс рiзних вiддiлень агентури, стан складу, iмена всiх власникiв автомобiлiв Форда i припущення на майбутнiй час.

5. Абсолютна чистота у всiх вiддiленнях. Не можуть бути терпимi не протертi вiкна, пильнi меблi, бруднi пiдлоги i т.п.

6. Гарна вивiска.

7. Безумовно, чеснi прийоми ведення справи i повне дотримання комерцiйноi етики.

Найбiльша проблема , з якою доводиться боротися за спiльноi роботи великоi кiлькостi людей, Генрi Форд бачив у надмiрнiй органiзацii, а вiдтак i тяганинi. На кожного працiвника покладалася цiлком вся вiдповiдальнiсть. У кожного працiвника була своя робота. Начальник бригади вiдповiдаi за пiдлеглих йому робiтникiв, начальник майстернi за свою майстерню, завiдувач вiддiленням за своi вiддiлення, директор за свою фабрику. Кожний зобовтАЩязаний знати, що вiдбуваiться навколо нього.

Робiтники, якi були зайнятi на виробництвi у Форда не були позбавленi можливостi картАЩiрного росту: ВлУ нас немаi готових постiйних мiсць тАУ нашi кращi працiвники самi створюють собi мiсце. Це не важко для них, так як роботи завжди багато i, якщо потрiбно, замiсть того, щоб винаходити титули, дати роботу кому-небудь, хто бажав би просунутись вперед, - до його пiдвищення не буде перешкодВ». Таким чином, у Форда свою картАЩiру зробив весь його персонал.

На пiдприiмствi Форда була органiзована система контролю. Щодня начальник майстернi контролював своi вiддiлення тАУ цифра завжди була пiд у нього пiд рукою. Наглядач вiв опис усiх результатiв. Якщо в одному вiддiленнi щось не в порядку, довiдка про продуктивнiсть негайно повiдомляла про це, спостерiгач проводив розслiдування, i начальник майстернi починав гонку. Стимул до вдосконалення методiв працi був застосований значною мiрою на цiй, надзвичайно примiтивною системою контролю над виробництвом. Начальник майстернi зовсiм не повинен бути рахiвником тАУ це нi на йоту не збiльшить його цiнностi як начальника. В його обовтАЩязки входять машини та працiвники його вiддiлення. Вiн повинен керуватися тiльки кiлькiстю виробiтку. Немаi жодних пiдстав розбивати його сили на рiзнi деталi, вiдволiкаючи його в iншу область.

Подiбна система контролю змушуi начальника майстернi просто забути особистий елемент тАУ все, окрiм заданоi роботи. Якщо б вiн хотiв вибирати людей за своiм смаком, а не з iхньоi працездатностi, вiдомiсть його вiддiлення дуже скоро викрила б його. Форд говорив про те, що перш нiж щось вимагати вiд кого-небудь, щоб вiн вiддав свiй час i енергiю для справи, то потрiбно щоб вiн не зазнавав фiнансових труднощiв.

Неодмiнною умовою високоi працездатностi i гуманноi обстановки виробництва i чистi, свiтлi i добре провiтрюванi фабричнi примiщення. На заводах Форда при кожнiй операцii точно вимiрювався простiр, який потрiбно робiтниковi, i тому машини на цих заводах були розставленi тiснiше, нiж на будь-якiй iншiй фабрицi в свiтi.

На всiх пiдприiмствах Форда пануi принцип: важкi роботи тАУ на плечi машин, жорсткою вимогою органiзацii виробництва i оперативне впровадження кращих науково-технiчних нововведень, чистота, гiгiiнiчнiсть, затишок тАУ обовтАЩязковi параметри виробничого середовища, суворий облiк психофiзiологiчних характеристик працiвникiв при iх розподiлi по монотонним i творчим операцiях.

Дуже цiкавою i система Влкласового спiвробiтництваВ». Причому ефективно спрацьовуi система взаiмовiдносин мiж пiдприiмцями та робiтниками. Для чого люди працюють? Цiлком зрозумiло, щоб придбати засоби iснування. Це - перш за все. Але не далеко iдина. Засоби iснування для людей тАУ це умови для можливо рiзноманiтноi iх життiдiяльностi, в процесi якоi вони найкращим чином само реалiзуються особистiснi якостi, створюють сiмтАЩi, займаються виховуванням дiтей. Чим краще умови iснування людей, тим бiльше актуалiзуiться в них потреба до самоповаги, котра, за словами Генрi Форда, i однiiю з умов здоровтАЩя. Генрi Форд зробив робочих своiх пiдприiмств активними спiвучасниками розподiлу одержуваних прибуткiв. За його розумiння, наймiцнiшi взаiмини мiж пiдприiмцем i суспiльством можливi тодi, коли вони заснованi на справедливому i гуманному розподiлi законно отриманого прибутку.

Мотив прибутку не i практичним, бо, абсолютизований, вiн веде до пiдвищення цiн для споживача i зменшення заробiтноi плати для працiвникiв. Передбачаючи одне iз Влзолотих правилВ» маркетингу, суть якого виражена одною фразою Влспоживач тАУ корольВ», Генрi Форд заявляв: ВлПублiка, купуючи нашi товари, в той же час створювала нашу промисловiстьВ». РЖ далi. Прибуток пiдприiмства, що отримуiться за пiдсумками реалiзацii товару, i не платою за його минулi досягнення, а фондом забезпечення його подальшого вдосконалення. Вона повинна йти на полiпшення виробничого процесу, на зниження витрат створення товарiв. У виграшi вiд цього в кiнцевому пiдсумку виявляються i робiтники, i пiдприiмцi.

Оригiнальна авторська концепцiя Влвисокоi заробiтноi платиВ». Генрi Форд був глибоко впевнений, що людям треба добре платити за працю. Не вони повиннi бути стурбованi своiм купiвельним потенцiалом, а в першу чергу тАУ iх господар. Форд доказово засновував, що жадiбнiсть зазвичай настiльки погiршуi якiсть товару i послуг, веде до довiльних цiн, що все це неминуче призводить до завмирання справи.

Вiдомий факт, коли в 1914 роцi Генрi Форд запровадив на своiх заводах найвищу оплату працi, багато пiдприiмцiв були обуренi його вчинком. Його пояснення з цього приводу було таке: якщо робiтники не стануть добре заробляти, то не зможуть бути активними споживачами наших товарiв, а тому в Америцi не зтАЩявиться той самий середнiй клас, вiд соцiальноi стабiльностi якого залежить динамiчний розвиток економiки краiни, ii полiтична рiвновага.

Нерiдко прагнення до зростання прибутку штовхаi пiдприiмцiв на зниження заробiтноi плати працiвникiв, що стимулюi зростання витрат виробництва, а тому i збiльшення продажноi цiни його товарiв. Це, безумовно, позначаiться на звуженнi кола споживачiв, а пiдприiмство маi йти на скорочення випуску продукцii.

Важко переоцiнити влад Генрi Форда в розвиток теорii управлiння. Вiн створив унiкальну концепцiю управлiння яка складаiться з соцiально-економiчних аспектiв управлiння та унiкального на той час iнструменту ефективного виробництва тАУ конвеiр. Далi буде йтися мова про ефективнiсть застосування цих методiв та принципiв управлiння Г. Форда на прикладi сучасних компанiй-автовиробникiв таких як, ВлFORD MOTOR COMPANYВ» та ВлTOYOTAВ».

РОЗДРЖЛ 2. Принципи управлiння Генрi Форда на прикладi компанiй ВлFORD MOTOR COMPANYВ» та ВлTOYOTAВ»

Пiдроздiл 2.1 Дослiдження ефективностi застосування принципiв управлiння в ВлFORD MOTOR COMPANYВ»

Як ми вже знаiмо у 1903 роцi Г. Форд заснував компанiю ВлFORD MOTORS COMPANYВ», яка в той час стала тiльки початком тоi революцii не лише в автомобiлебудуваннi, а й в усiх iнших сферах масового виробництва. Основними причинами успiху ВлFORD MOTOR COMPANYВ» стало впровадження деяких соцiально-економiчних принципiв управлiння якi розробив та застосував на своiх заводах Генрi Форд, а також впровадження в 1913 роцi конвеiрного виробництва, що змогло iстотно пiдвищити виробництво автомобiлiв.

На сьогоднi ВлFORD MOTORS COMPANYВ» i четвертим за об'iмом випуску автовиробником в свiтi пiсля Toyota, General Motors i Volkswagen. У 2005 компанiiю (разом з контрольованими марками) було продано 6,8 млн. машин. Виручка в 2005 склала $178,1 млрд., чистий збиток тАФ $1,6 млрд.

Вмiння поiднувати вiдносно високу зарплату з високим прибутком i дешевою продукцiiю поступово стало основою перебудови старого капiталiзму - спочатку американського, потiм захiдноiвропейського i японського. Форд iнстинктивно i справедливо вважав, що безглуздо налагоджувати масове виробництво, якщо немаi масового споживання. Це означаi, що особи найманоi працi, якi складають бiльшiсть у сучасному суспiльствi, повиннi заробляти стiльки, щоб можна було купувати власну продукцiю. В iншому випадку достатнього ринку збуту не буде, i капiталiзм задихнеться вiд неможливостi реалiзувати продукцiю.

Далi буде розглянуто системнi змiни i тенденцii, якi спостерiгалися в промисловостi Сполучених Штатiв в цей перiод, оскiльки досвiд корпорацii Ford характерний не тiльки для автомобiлебудування, а й всiii американськоi iндустрii в цiлому. Вивчення цього досвiду може послужити гарним уроком для всiх.

Користуючись своiм домiнуючим становищем на внутрiшньому ринку в кiнцi 1970-х рокiв, американськi автомобiльнi компанii могли продавати стiльки машин, що були в змозi зробити. Члени ВлВеликоi трiйкиВ»[2]
конкурували лише мiж собою, причому керуючi придiляли основну увагу скорочення собiвартостi в процесi масового виробництва автомобiлiв.

Якiсть продукцii в той час забезпечувалося виключно за допомогою перевiрок i контролю. Кожна корпорацiя мiстила цiлу армiю контролерiв, якi займалися вибiрковими перевiрками. При виявленнi в партii комплектуючих виробiв числа дефектiв, що перевищуi допустимий рiв

Вместе с этим смотрят:

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi

Американская система менеджмента на предприятии

Анализ и оценка конкурентоспособности организации