Розвиток недержавних пенсiйних фондiв в Украiнi

Змiст

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Теоретико-економiчнi передумови виникнення недержавних пенсiйних фондiв в Украiнi

1.1 Необхiднiсть створення недержавного пенсiйного фонду в Украiнi

1.2 Суть, структура i функцiональнi завдання НПФ в Украiнi

1.3 Державне регулювання дiяльностi НПФ в Украiнi

РОЗДРЖЛ 2. Аналiз функцiонування системи недержавного пенсiйного забезпечення в Украiнi

2.1 Основнi принципи дiяльностi та особливостi функцiонування НПФ

2.2 Динамiка розвитку недержавного пенсiйного забезпечення

2.3 Аналiз iнвестицiйноi дiяльнiстi НПФ

РОЗДРЖЛ 3. Стратегii та перспективи розвитку НПФ в Украiнi

3.1 Стратегii розвитку системи недержавного пенсiйного забезпечення.

3.2 Шляхи вдосконалення системи НПЗ в Украiнi та перспективи його розвитку

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Курсова работа присвячена теоретичним, методичним i практичним питанням формування державноi полiтики в сферi дiяльностi недержавних пенсiйних фондiв.

Актуальнiсть теми дослiдження. Одним iз найважливiших здобуткiв Украiни протягом останнiх кiлькох рокiв i реформування пенсiйноi системи з метою пiдвищення рiвня соцiального захисту населення. Необхiднiсть структурного реформування системи пенсiйного забезпечення населення краiни i очевидною, виходячи з таких соцiально-економiчних факторiв, як: зростання демографiчного навантаження; неспроможнiсть традицiйноi солiдарноi системи, що базуiться на принципi перерозподiлу, забезпечити необхiднi фiнансовi ресурси для виплати гiдних розмiрiв пенсiй; соцiальна несправедливiсть iснуючоi системи; низький коефiцiiнт замiщення, тобто спiввiдношення розмiру пенсii iз заробiтною платою.

У сферi пенсiйного забезпечення змiни проявилися в запровадженнi приватного (недержавного) пенсiйного забезпечення, яке функцiонуi в багатьох державах свiту. У свою чергу, це спричинило появу якiсно нових субтАЩiктiв права тАФ недержавних пенсiйних фондiв (далi тАФ НПФ), яким властивий особливий цивiльно-правовий статус, що пояснюiться специфiкою виду iхньоi дiяльностi. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивiльного права завдання переосмислення й розвитку традицiйних правових конструкцiй, таких як: природа юридичноi особи, правосубтАЩiктнiсть юридичноi особи, управлiння юридичною особою тощо.

Об'iктом дослiдження i суспiльнi вiдносини, що виникають з приводу цивiльно-правового статусу НПФ.

Предметом дослiдження i науковi погляди, iдеi, концепцii i теорii, нормативно-правовi акти Украiни та iнших держав, якi регулюють цивiльно-правовий статус НПФ, практика iх застосування.

Метою роботи i обТСрунтування органiзацiйно-економiчного механiзму державного регулювання дiяльностi НПФ в Украiнi, а саме передбачаiться вирiшення таких завдань:

розглянути теоретичнi концепцii створення систем пенсiйного забезпечення;

визначити соцiально-економiчну природу та особливостi недержавного пенсiйного забезпечення, тенденцii його становлення та розвитку в системi соцiально-економiчних вiдносин;

обТСрунтувати роль держави в регулюваннi дiяльностi НПФ;

здiйснити аналiз соцiально-економiчних передумов розвитку НПФ в Украiнi; виявити причини, що його гальмують, та обТСрунтувати заходи, якi доцiльно впровадити у системi державного регулювання;

рекомендацii щодо сприяння та розвитку добровiльного пенсiйного забезпечення;

розробити пiдходи до побудови системи монiторингу соцiально-економiчних iндикаторiв (показникiв) дiяльностi НПФ.

Зазначу, що рiзнi аспекти пенсiйного забезпечення розглядаються у працях вiтчизняних та зарубiжних економiстiв. Вагомий внесок у формування нацiональноi концепцii пенсiйного забезпечення зробили: С. Березiна, М. Вiнер, В. Геiць, В. Гордiiнко, Ю. Драбкiна, Б. Зайчук, С. Злупко, В. Колбун, Е. Лiбанова, Б. Надточiй, Ю. Палкiн, М. Папiiв, РЖ. Сахань, С. Сивак, Б. Сташкiв, Н. Тихоненко, Фалiн Г.РЖ., Цвiтков В.В., Цисар РЖ.Ф., Четиркiн РД.М. та iншi.

РОЗДРЖЛ 1. Теоретико-економiчнi передумови виникнення недержавних пенсiйних фондiв в Украiнi

1.1 Необхiднiсть створення недержавного пенсiйного фонду в Украiнi

У 80-90-х роках у свiтi вiдбулися суттiвi змiни у системi приватного пенсiйного забезпечення. Значна частина традицiйних пенсiйних планiв (програм) iз фiксованими виплатами була трансформована у суто накопичувальнi плани (програми) з фiксованими розмiрами внескiв.

Чинна солiдарна система пенсiйного забезпечення не вiдповiдаi сучасним потребам i маi цiлу низку серйозних проблем. Так, здiйснюванi сьогоднi пенсiйнi виплати недостатнi для забезпечення навiть мiнiмально допустимого рiвня життя осiб похилого вiку, а середня трудова пенсiя становить трохи бiльш як 40% прожиткового мiнiмуму для непрацездатних осiб. У трудовiй пенсii нiвелюiться диференцiацiя, пов'язана зi стажем роботи i розмiрами попереднього заробiтку. Високi ставки обов'язкових вiдрахувань до Пенсiйного фонду (33,2% для роботодавцiв) посилюють процес тiнiзацii економiки. Загалом пенсiйна система маi, по сутi, адмiнiстративно-розподiльчий характер, де за рахунок внескiв на пенсiйне страхування здiйснюються окремi види соцiальних виплат, якi не залежать вiд участi у фiнансуваннi пенсiйного забезпечення.

Реформування пенсiйного забезпечення, що вiдбуваiться в Украiнi, спрямоване на створення трирiвневоi системи i передбачаi удосконалення нинiшньоi розподiльчо-солiдарноi системи (перший рiвень), створення загальнообов'язковоi накопичувальноi системи (другий рiвень) та поступове запровадження елементiв добровiльноi накопичувальноi системи (третiй рiвень).

Важливою умовою успiшноi реалiзацii пенсiйноi реформи i розвиток недержавного пенсiйного забезпечення як складовоi частини системи накопичувального пенсiйного забезпечення. Воно ТСрунтуiться на засадах добровiльноi участi громадян, роботодавцiв та iхнiх об'iднань у формуваннi пенсiйних накопичень iз метою отримання додаткових до загальнообов'язкового державного пенсiйного страхування пенсiйних виплат за рахунок вiдрахувань та iнвестицiйного доходу, нарахованого на них.

Визначальними умовами розвитку системи недержавного пенсiйного забезпечення в Украiнi i створення належноi i цiлiсноi законодавчоi бази та побудова дiйовоi регулятивноi системи, державнi гарантii захисту внескiв i доходiв на iнвестицii вiд розкрадання та втрат при банкрутствi.

Недержавна пенсiйна система i безпечним, а у бiльшостi випадкiв i пiльговим засобом забезпечення пiсля виходу на пенсiю бiльш високого життiвого рiвня, нiж той, що його спроможна забезпечити лише солiдарна система.

РЖнша, не менш важлива функцiя недержавноi пенсiйноi системи полягаi в тому, що вона, як пiдкреслюють багато дослiдникiв, i джерелом довгострокових iнвестицiй, необхiдних для економiчного розвитку краiни. Акумулюючи заощадження населення у межах пенсiйних програм та iнвестуючи iх у акцii, облiгацii пiдприiмств, державнi цiннi папери, венчурнi фонди тощо, пенсiйнi фонди забезпечують довгострокове фiнансування економiки i держави.

В Украiнi назрiла нагальна потреба у створеннi та розвитку недержавних пенсiйних фондiв як обов'язкового елемента системи недержавного пенсiйного забезпечення. Цi фонди, з одного боку, мають надати змогу ефективно й цивiлiзовано залучати кошти громадян i роботодавцiв на формування додаткових пенсiйних заощаджень для забезпечення достойного життя пiсля виходу на пенсiю, а з другого тАУ стати джерелом довгострокових iнвестицiй для реального й iнновацiйного секторiв економiки, що сприятиме загальному економiчному розвитку краiни.

Отже, створення пенсiйного фонду, як державного так i недержавного i необхiдним елементом фiнансовоi системи будь-якоi краiни, i Украiна не i винятком.

1.2 Суть, структура i функцiональнi завдання НПФ в Украiнi

Недержавний пенсiйний фондтАУ це фiнансова установа, призначена для накопичення коштiв на додаткову недержавну пенсiю та здiйснення пенсiйних виплат учасникам фонду. Учасники НПФ тАУ це люди, на користь яких сплачуються пенсiйнi внески до фонду, а вкладники тАУ це особи, якi здiйснюють такi внески (сам учасник, його роботодавець, професiйне обтАЩiднання або члени сiмтАЩi).

НПФ створюiться, провадить дiяльнiсть i лiквiдуiться згiдно з Законом

Украiни "Про недержавне пенсiйне забезпечення". НПФ маi статус неприбутковоi установи, тобто не маi на метi одержання прибутку для його подальшого розподiлу мiж засновниками фонду. Весь отриманий фондом iнвестицiйний дохiд розподiляiться тiльки мiж його учасниками.

Пенсiйнi внески стають власнiстю учасника фонду одразу пiсля iх зарахування на рахунок в НПФ, незалежно вiд того, хто iх платив тАУ сам учасник, його роботодавець або родичi. Пенсiйнi кошти не можуть бути вилученi з фонду iншими особами або перерозподiленi мiж iншими учасниками фонду. Учасник НПФ маi право розпоряджатися своiми пенсiйними коштами згiдно з законодавством, тобто протягом перiоду накопичення тАУ переводити до iншого НПФ, а за певних пiдстав тАУ отримувати у виглядi пенсiйних виплат. Пенсiйнi кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоiмцями.

НПФ не може бути проголошений банкрутом та лiквiдований за законодавством про банкрутство. Лiквiдацiя НПФ може бути проведена за спецiальною процедурою пiд контролем Державноi комiсii з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни. При цьому пенсiйнi накопичення громадян переводяться за вибором учасникiв до iнших НПФ, страхових органiзацiй або банкiвських установ, якi надають послуги з недержавного пенсiйного забезпечення.

Органом управлiння НПФ i рада фонду, яка контролюi поточну дiяльнiсть НПФ i вирiшуi основнi питання його роботи (зокрема, затверджуi iнвестицiйну декларацiю фонду). Рада фонду створюiться в кiлькостi не менше 5 осiб, яких можуть призначати засновники фонду, а у випадку корпоративного фонду також i роботодавцi-платники, i таким чином впливати на дiяльнiсть та iнвестицiйну полiтику фонду. Рада пiдзвiтна зборам засновникiв НПФ тАУ вищому органу управлiння НПФ, або засновнику, якщо фонд створено одним засновником.

НПФ для виконання своiх функцiй використовуi послуги iнших юридичних осiб тАУ адмiнiстратора, компанii з управлiння активами (КУА) i банка-зберiгача.

Рада фонду вибираi такi компанii, укладаi з ними договори про обслуговування фонду i контролюi iх роботу. Вкладники перераховують пенсiйнi внески на рахунок НПФ, вiдкритий у зберiгачi. Адмiнiстратор НПФ облiковуi iнформацiю про суми внескiв та iнвестицiйного доходу на iндивiдуальних пенсiйних рахунках учасникiв. КУА примножуi кошти, що надходять, шляхом iх iнвестування в акцii, облiгацii та iншi iнвестицiйнi продукти. Але КУА не маi прямого доступу до пенсiйних коштiв.

РЖнвестицiйний дохiд, за вирахуванням адмiнiстративних витрат на обслуговування фонду, розподiляiться мiж учасниками та облiковуiться на рахунку кожного учасника. Отриманий дохiд повторно iнвестуiться, в результатi чого кошти НПФ зростають за принципом складного вiдсотка. Така структура НПФ була передбачена з метою недопущення втрати пенсiйних накопичень i забезпечення "прозоростi" дiяльностi фондiв. НПФ юридично вiдокремлений вiд засновникiв, роботодавцiв - вкладникiв i компанiй, якi надають послуги. Тому навiть у разi банкрутства або лiквiдацii будь-якоi з цих компанiй, в тому числi й зберiгача, пенсiйнi кошти не будуть втраченi.

Первые НПФ появились в Украине в 2004 году. К 1 января текущего года их число уже достигло 109. В 2008 году количество участников негосударственных пенсионных фондов увеличилось до 482,5 тысячи, а общая сумма пенсионных взносов достигла 582,9 миллиона гривен.

Пiд час реформи здiйснено низку важливих для дальшого розвитку пенсiйноi системи перетворень.

У солiдарнiй системi:

- забезпечено призначення пенсiй на пiдставi даних системи персонiфiкованого облiку;

- запроваджено розмежування джерел фiнансування пенсiй за рiзними пенсiйними програмами мiж бюджетом Пенсiйного фонду Украiни та державним бюджетом;

- дещо зменшено обсяг пiльг зi сплати страхових внескiв, зокрема з травня 2009 року здiйсненi заходи щодо сплати страхових внескiв до Пенсiйного фонду Украiни фiзичними особами тАУ пiдприiмцями та членами iх сiмей, якi приймають участь у впровадженнi такими субтАЩiктами пiдприiмницькоi дiяльностi та не перебувають з ними в трудових вiдносинах, на рiвнi не меншому мiнiмального розмiру страхового внеску на кожну особу;

- законодавчо розмежовано системи справляння податкiв та справляння страхових внескiв;

- передано до Пенсiйного фонду Украiни функцii з призначення i виплати пенсiй i грошового забезпечення вiд Мiноборони, Держприкордонслужби, УДОУ, органiв управлiння iнших вiйськових формувань, СБУ, Служби зовнiшньоi розвiдки Украiни, МВС, ДержспецзвтАЩязку, ДПА, Державного департаменту Украiни з питань виконання покарань,Ва МНС, МiнтрансзвтАЩязку та органiв судовоi влади;

- в управлiннi Пенсiйним фондом Украiни беруть участь представники сторiн соцiального дiалогу (по три представника вiдВа профспiлок та обтАЩiднань роботодавцiв);

- встановлено мiнiмальну пенсiйну виплату на рiвнi не нижче прожиткового мiнiмуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, що дозволило виконати в повному обсязi норми статтi 46 Конституцii Украiни.

Основнi проблеми формування НПФ повтАЩязанi з недостатнiм ступенем макроекономiчноi стабiльностi держави, низьким рiвнем ефективностi дiяльностi пiдприiмств, капiталiзацii фiнансового ринку та доходiв населення.

Причини низького темпу розвитку недержавного пенсiйного забезпечення в Украiнi:

- низький рiвень доходiв населення,

- низька поiнформованiсть як працiвникiв, так i роботодавцiв,

- недостатня зацiкавленiсть роботодавцiв у фiнансуваннi недержавних пенсiйних програм для працiвникiв,

- обмежений вибiр фiнансових iнструментiв, придатних для iнвестування в них пенсiйних коштiв,

- вiдставання розвитку ринку капiталу вiд потреб iнституцiйних iнвесторiвта недостатньо низькi адмiнiстративнi затрати системи через невеликий обсяг нагромаджених активiв.

Статтею 1 ч. 15 Закону Украiни тАЮПро недержавне пенсiйне забезпеченнятАЭ вперше на законодавчому рiвнi визначено НПФ. Це юридична особа, створена вiдповiдно до Закону, що маi статус неприбутковоi органiзацii (непiдприiмницького товариства), функцiонуi та провадить дiяльнiсть виключно з метою накопичення пенсiйних внескiв на користь учасникiв пенсiйного фонду з подальшим управлiнням пенсiйними активами, а також здiйснюi пенсiйнi виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

На мою думку, варто погодитися iз тим, що як субтАЩiкт правовiдносин, НПФ можна розглядати водночас у кiлькох ракурсах:

- як юридичну особу, що i учасником вiдносин у сферi господарювання, маi статус неприбутковоi органiзацii та функцiонуi, не переслiдуючи мети отримання прибутку;

- як фiнансову установу, що автоматично залучаi НПФ до субтАЩiктiв фiнансового права;

- як субтАЩiктiв iнвестицiйноi дiяльностi;

- як важливу складову ланку системи соцiального забезпечення та учасника правовiдносин соцiального забезпечення. До цього додамо, що оскiльки вагому частину в недержавному пенсiйному забезпечення займають майновi вiдносини, заснованi на юридичнiй рiвностi, вiльному волевиявленнi, майновiй самостiйностi iх учасникiв, субтАЩiкти недержавного пенсiйного забезпечення, у тому числi НПФ, i субтАЩiктами також цивiльного права.

З урахуванням вищенаведеного i враховуючи найбiльш iстотнi ознаки НПФ, можна визначити НПФ як юридичну особу, створену у формi непiдприiмницького товариства (неприбутковоi органiзацii), що функцiонуi та провадить дiяльнiсть виключно з метою накопичення пенсiйних внескiв на користь учасникiв пенсiйного фонду i здiйснення учасникам пенсiйних виплат на пiдставах i в порядку, встановлених законом, а також забезпечуi адмiнiстрування, зберiгання пенсiйних активiв та управлiння ними.

1.3 Державне регулювання дiяльностi НПФ в Украiнi

Головною метою державноi полiтики у сферi пенсiйного забезпечення в Украiнi i реалiзацiя ефективноi та зрозумiлоi пенсiйноi реформи, прямованоi на забезпеченнягiдного рiвня життя людей похилого вiку та iнших категорiй громадян, якi втратили працездатнiсть, адекватного iх життiвим потребам, створення дiiвих механiзмiв захисту прав та iнтересiв таких громадян, забезпечення прозоростi пенсiйноi системи.

Для досягнення поставлених завдань урядом проводяться заходи вiдповiдно до пенсiйноi реформи, складовою якоi i подальший розвиток недержавного пенсiйного забезпечення.

Видiляють два концептуальних пiдходи щодо втручання держави у формування та розвиток системи недержавного пенсiйного забезпечення, один з яких зводить це втручання до мiнiмуму, тому що недержавне пенсiйне забезпечення розглядаiться як саморегулювальна система в ринковiй економiцi.

Завдання уряду тАУ створення iнституцiональних основ регулювання цих схем. РЖнший концептуальний пiдхiд базуiться на гарантуваннi державою ефективноi дiяльностi НПФ, у неможливленнi втрати коштiв вкладниками та прийняттi всiх ризикiв. Саме такий шлях обрала для себе Украiна.

Останнiм часом прийнято ряд законодавчих актiв i нормативних документiв щодо дiяльностi НПФ. Однак процес iх створення та подальшого розвитку в Украiнi дещо уповiльнюiться, тому що недостатньо досвiду та вiдсутнi системнi науковi дослiдження, розробки й запровадження ефективних регулювальних i стимуляцiйних заходiв, якi на цьому етапi становлення НПФ i не тiльки особливо актуальними, а й складними.

Таким чином, НПФ на початку iх розвитку перебувають у досить складних умовах i внаслiдок цього можуть не набути здатностi суттiвого впливу на ефективнiсть функцiонування економiчноi системи. Необхiднiсть розроблення обТСрунтованоi полiтики держави щодо формування механiзмiв добровiльного пенсiйного страхування, посилення державного контролю й регулювання таких фондiв зумовлена також негативними результатами дiяльностi трастiв та НПФ у 1990-х рр., що за сучасних умов i одним iз суттiвих факторiв недовiри населення до будь-яких фiнансових iнститутiв. Ураховуючи важливу соцiальну роль iнституту недержавного пенсiйного забезпечення, необхiднiсть збереження пенсiйних коштiв i створення умов для iх примноження, передбачено три напрями захисту пенсiйних коштiв учасникiв недержавного пенсiйного забезпечення, а саме:

1) законодавчi обмеження:

- установлено вимоги щодо диверсифiкацii напрямiв iнвестування пенсiйних активiв;

- заборонено нецiльове використання пенсiйних активiв;

- установлено вимогу розмежування та вiдокремлення активiв пенсiйного фонду вiд активiв його засновникiв i роботодавцiв

тАУ платникiв, адмiнiстратора пенсiйного фонду (далi тАУ АПФ), компанiя з

управлiння активами (далi тАУ КУА), страхових органiзацiй з метою унеможливлення банкрутства НПФ.

- НПФ не може бути проголошений банкрутом i лiквiдований за законодавством про банкрутство;

2) системнi вимоги:

- установлено високi вимоги до порядку створення, лiцензування та функцiонування адмiнiстратора, КУА, зберiгача;

- забезпечуiться чiткий розподiл функцiй нагромадження, зберiгання та управлiння активами НПФ, а також внутрiшнiй контроль за дiяльнiстю субтАЩiктiв, якi надають послуги НПФ;

3) регуляторнi заходи:

- виконання субтАЩiктами НПЗ своiх обовтАЩязкiв контролюiться Державною комiсiiю з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни, Державною комiсiiю iз цiнних паперiв та фондового ринку, Антимонопольним комiтетом Украiни, НБУ

- дiяльнiсть у сферi НПЗ мають право здiйснювати тiльки субтАЩiкти, працiвники яких мають вiдповiдну квалiфiкацiю й отримали квалiфiкацiйне свiдоцтво.

Державний нагляд та контроль у сферi недержавного пенсiйного забезпечення:

1) за дiяльнiстю недержавних пенсiйних фондiв, страхових органiзацiй та банкiвських установ здiйснюi Державна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни;

2) за дiяльнiстю осiб, що здiйснюють управлiння активами недержавних пенсiйних фондiв, та зберiгачiв здiйснюi Державна комiсiя iз цiнних паперiв та фондового ринку;

3) контроль за дотриманням законодавства про захист економiчноi конкуренцii у сферi недержавного пенсiйного забезпечення здiйснюi Антимонопольний комiтет Украiни.

4) контроль за дiяльнiстю зберiгачiв НПФ, банкiвських установ, що вiдкривають пенсiйнi депозитнi рахунки, здiйснюi Нацiональний банк Украiни.

У квiтнi 2003 р. була створена Державна комiсiя з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни як центральний орган виконавчоi влади зi спецiальним статусом у сферi регулювання ринкiв фiнансових послуг, перед яким поставленi основнi завдання, що полягають у проведеннi iдиноi та ефективноi полiтики у сферi надання фiнансових послуг, розробленнi та реалiзацii стратегii розвитку ринкiв фiнансових послуг, здiйсненнi державного нагляду за наданням фiнансових послуг та додержаннi законодавства у цiй сферi.

Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро недержавне пенсiйне забезпеченнятАЭ, який набув чинностi 1 сiчня 2004 р., державний нагляд та контроль у сферi недержавного пенсiйного забезпечення, а саме за дiяльнiстю недержавних пенсiйних фондiв, страхових органiзацiй та банкiвських установ здiйснюi Держфiнпослуг. Як орган державного нагляду та контролю в цiй сферi, Держфiнпослуг оприлюднюi перелiк юридичних осiб, якi здiйснюють дiяльнiсть у сферi недержавного пенсiйного забезпечення, здiйснюi обмiн iнформацiiю, яка i необхiдною для державного нагляду та контролю у сферi недержавного пенсiйного забезпечення з вiдповiдними державними органами, зокрема, з Державною комiсiiю iз цiнних паперiв та фондового ринку.

До основних напрямiв регулювання у сферi недержавного пенсiйного забезпечення належить реiстрацiя недержавних пенсiйних фондiв (з видачею iм вiдповiдного свiдоцтва), лiцензування юридичних осiб, що будуть надавати послуги з адмiнiстрування пенсiйних фондiв, аналiз ефективностi дiяльностi всiх субтАЩiктiв системи недержавного пенсiйного забезпечення. Вiдповiдно до Закону Украiни тАЬПро запобiгання та протидiю легалiзацii (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхомтАЭ, нормативно-правових актiв Держфiнпослуг та згiдно з планом перевiрок фiнансових установ, з урахуванням iх специфiки, Держфiнпослуг проводить роботу з iнвентаризацii установ та здiйснення ними фiнансового монiторингу.

Для подальшого формування ефективноi, надiйноi системи недержавного пенсiйного забезпечення необхiдно вдосконалити законодавство, яке регулюi дiяльнiсть акцiонерних товариств, з метою захисту прав акцiонерiв та пiдвищення рiвня корпоративного управлiння; удосконалити законодавство з питань недержавного пенсiйного забезпечення в частинi надiйностi зберiгання та нагромадження пенсiйних внескiв, захисту iх вiд ризику. Також необхiдно опрацювати питання звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть послуг з адмiнiстрування недержавних пенсiйних фондiв та оподаткування виплат iз системи недержавного пенсiйного забезпечення i внести пропозицii з удосконалення податкового законодавства; здiйснювати емiсii цiльових середньо- та довгострокових облiгацiй внутрiшньоi цiльовоi державноi позики, забезпечивши iнвестицiйну привабливiсть зазначеного iнструменту для формування активiв пенсiйних фондiв.

Свiтова практика показуi необхiднiсть виокремлювати два концептуальнi пiдходи до регулювання державою розвитку та функцiонування системи НПЗ. Так, у краiнах з ринковою економiкою домiнуi постiйний процес саморегуляцii ринку, тому державне регулювання в таких краiнах зводиться до мiнiмуму. Що стосуiться Украiни, то на сьогоднi державне регулювання й державнi наглядовi функцii мають бути зосередженi на створеннi та дотриманнi правових основ для захисту iнтересiв споживачiв фiнансових послуг i розвитку конкурентоспроможного ринку фiнансових послуг в Украiнi.

РОЗДРЖЛ 2. Аналiз функцiонування системи недержавного пенсiйного забезпечення в Украiнi

2.1 Основнi принципи дiяльностi та особливостi функцiонування НПФ

недержавний пенсiйний фонд соцiальний

Органiзацiйна структура пенсiйного фонду вiдрiзняiться вiд решти фiнансово-кредитних установ i не передбачаi акцiонерноi чи корпоративноi форми власностi. Як уже зазначалося, iх засновують приватнi корпорацii, якi фактично i iхнiми власниками. У разi, коли пенсiйний фонд передають в управлiння до траст-вiддiлiв комерцiйних банкiв або страхових компанiй, вiн маi назву незастрахований. На практицi саме незастрахованi фонди i найпотужнiшими iнвесторами. У разi, якщо корпорацiя укладаi угоду зi страховою компанiiю, згiдно з якою остання отримуватиме пенсiйнi внески й забезпечуватиме в подальшому виплати пенсiй, пенсiйний фонд i застрахованим.

Пасиви пенсiйних фондiв формуються за рахунок вiдрахувань корпорацiй, пiдприiмств i внескiв працiвникiв. Робiтники й службовцi здiйснюють вiдрахування iз заробiтноi плати i отримують пенсii при досягненнi пенсiйного вiку. Таким чином, пенсiйнi фонди мають у своiму розпорядженнi грошовi ресурси довготермiнового характеру i здiйснюють фiнансування економiки й держави шляхом вкладень у державнi й приватнi цiннi папери. Майже 80 % активiв пенсiйних фондiв становлять акцii та облiгацii приватних пiдприiмств, при цьому майже 30 % активiв тАФ це простi акцii, що даi змогу пенсiйним фондам активно впливати на полiтику корпорацiй.

Поряд iз приватними iнтенсивно розвиваються державнi пенсiйнi фонди, якi створюються переважно на рiвнi центрального уряду й мiсцевих органiв влади. Грошовi ресурси цих фондiв формуються за рахунок коштiв бюджетiв рiзних рiвнiв i внескiв працiвникiв. Активнi операцii цих фондiв здебiльшого спрямованi в державнi цiннi папери, що вможливлюi фiнансування державного боргу, та в невеликiй кiлькостi тАФ в цiннi папери корпорацiй пенсiйних фондiв.

НПФ створюiться, провадить дiяльнiсть i лiквiдуiться згiдно з Законом

Весь отриманий фондом iнвестицiйний дохiд розподiляiться тiльки мiж його учасниками. Пенсiйнi внески стають власнiстю учасника фонду одразу пiсля iх зарахування на рахунок в НПФ, незалежно вiд того, хто iх платив тАУ сам учасник, його роботодавець або родичi. Пенсiйнi кошти не можуть бути вилученi з фонду iншими особами або перерозподiленi мiж iншими учасниками фонду.

Учасник НПФ маi право розпоряджатися своiми пенсiйними коштами згiдно з законодавством, тобто протягом перiоду накопичення тАУ переводити до iншого НПФ, а за певних пiдстав тАУ отримувати у виглядi пенсiйних виплат.

Пенсiйнi кошти учасника можуть успадковуватись його спадкоiмцями. НПФ не може бути проголошений банкрутом та лiквiдований за законодавством про банкрутство. Лiквiдацiя НПФ може бути проведена за спецiальною процедурою пiд контролем Державноi комiсii з регулювання ринкiв фiнансових послуг Украiни. При цьому пенсiйнi накопичення громадян переводяться за вибором учасникiв до iнших НПФ, страхових органiзацiй або банкiвських установ, якi надають послуги з недержавного пенсiйного забезпечення.

НПФ можуть бути трьох видiв залежно вiд складу iх засновникiв та учасникiв: корпоративнi, професiйнi та вiдкритi. У назвi кожного фонду зазначаiться його вид.

Корпоративний НПФ створюiться юридичною особою-роботодавцем або кiлькома юридичними особами-роботодавцями для своiх працiвникiв. Роботодавцi - платники можуть приiднатися до дiючого корпоративного фонду, пiдписавши договiр про участь з радою корпоративного НПФ, що простiше i швидше, нiж створення нового фонду. Пiдприiмства, якi планують створити корпоративний фонд (або стати роботодавцями - платниками), повиннi працювати беззбитково протягом не менше одного року до створення фонду (або до приiднання до фонду). Вимога щодо фiнансовоi спроможностi повтАЩязана iз зобов'язанням роботодавцiв сплачувати внески до корпоративного НПФ за всiх своiх працiвникiв.

Водночас тiльки для засновникiв корпоративного НПФ передбачено можливiсть використовувати активи такого фонду для iнвестування у свою дiяльнiсть тАУ дозволено iнвестувати в цiннi папери таких засновникiв до 5% вiд активiв НПФ (до 10% протягом перших 5 рокiв пiсля створення фонду), за умови iх вiдповiдностi вимогам законодавства.

Щодо iнших пiдприiмств (зокрема, платникiв корпоративного НПФ, вкладникiв професiйного чи вiдкритого фондiв) тАУ дозволено iнвестувати до 5% пенсiйних активiв певного НПФ в цiннi папери одного емiтента, якщо вони вiдповiдають законодавству. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути тiльки найманi працiвники пiдприiмств, якi i роботодавцями-засновниками або платниками такого фонду. Тому у разi виходу вiдповiдного роботодавця iз складу засновникiв чи розiрвання договору про участь у корпоративному НПФ, або при звiльненнi працiвника, такий учасник фонду повинен вийти з корпоративного фонду i перевести своi накопичення до iншого НПФ.

Вкладниками корпоративного фонду також можуть бути працiвники роботодавцiв - засновникiв та платникiв.

Професiйнi НПФ можуть створювати об'iднання юридичних осiб-роботодавцiв, об'iднання фiзичних осiб, включаючи професiйнi спiлки, чи фiзичнi особи, пов'язанi за родом iх професiйноi дiяльностi (занять). Учасниками такого фонду можуть стати тiльки люди, у яких ознаки iх професiйноi дiяльностi спiвпадають з ознаками, визначеними в статутi фонду (наприклад, працiвники металургiйноi галузi). Перевагою учасникiв професiйного фонду i те, що вони можуть залишатися в професiйному фондi при змiнi мiсця роботи, якщо працюватимуть у тiй же галузi, не змiнюючи професii.

Вкладниками професiйного фонду можуть бути професiйнi обтАЩiднання, роботодавцi та фiзичнi особи, визначенi вiдповiдно до статуту такого фонду.

Вiдкритi НПФ можуть створюватися будь-якими юридичними особами, незалежно вiд прибутковостi пiдприiмств. Заснування вiдкритих НПФ заборонено юридичним особам, дiяльнiсть яких фiнансуiться за рахунок державного чи мiсцевих бюджетiв. Учасниками вiдкритого фонду можуть бути будь-якi фiзичнi особи незалежно вiд мiсця та характеру iх роботи. Причому, учасники можуть залишатися у такому фондi також i пiсля припинення сплати внескiв на iх користь.

Вкладниками вiдкритого НПФ можуть бути сам учасник, його подружжя, дiти, батьки або роботодавець учасника. Юридична особа може створити лише один корпоративний чи один професiйний НПФ. Така юридична особа може бути засновником одного або бiльше вiдкритих пенсiйних фондiв.

НПФ для виконання своiх функцiй використовуi послуги iнших юридичних осiб тАУ адмiнiстратора, компанii з управлiння активами (КУА) i банка-зберiгача. Рада фонду вибираi такi компанii, укладаi з ними договори про обслуговування фонду i контролюi iх роботу. Вкладники перераховують пенсiйнi внески на рахунок НПФ, вiдкритий у зберiгачi. Адмiнiстратор НПФ облiковуi iнформацiю про суми внескiв та iнвестицiйного доходу на iндивiдуальних пенсiйних рахунках учасникiв. КУА примножуi кошти, що надходять, шляхом iх iнвестування в акцii, облiгацii та iншi iнвестицiйнi продукти. Але КУА не маi прямого доступу до пенсiйних коштiв.

Усi операцii з пенсiйними коштами здiйснюються через зберiгач, який пiсля перевiрки вiдповiдностi вимогам з iнвестування перераховуi грошi на придбання рiзних фiнансових iнструментiв. РЖнвестицiйний дохiд, за вирахуванням адмiнiстративних витрат на обслуговування фонду, розподiляiться мiж учасниками та облiковуiться на рахунку кожного учасника. Отриманий дохiд повторно iнвестуiться, в результатi чого кошти НПФ зростають за принципом складного вiдсотка.

Така структура НПФ була передбачена з метою недопущення втрати пенсiйних накопичень i забезпечення "прозоростi" дiяльностi фондiв. НПФ юридично вiдокремлений вiд засновникiв, роботодавцiв - вкладникiв i компанiй, якi надають послуги. Тому навiть у разi банкрутства або лiквiдацii будь-якоi з цих компанiй, в тому числi й зберiгача, пенсiйнi кошти не будуть втраченi.

Пенсiйнi схеми корпоративного та професiйного пенсiйних фондiв погоджуються з представниками трудових колективiв вiдповiдних юридичних осiб-роботодавцiв, i до колективних договорiв вносяться вiдповiднi змiни.

Пенсiйна схема

Пенсiйна схема тАУ це документ НПФ, який визначаi умови недержавного пенсiйного забезпечення учасникiв фонду, зокрема стосовно сплати внескiв та якi пенсiйнi виплати можна отримати. Фонд може використовувати одну чи кiлька пенсiйних схем, наприклад:

окремо для вкладникiв тАУ юридичних осiб i вкладникiв тАУ фiзичних осiб; залежно вiд перiодичностi сплати пенсiйних внескiв (щомiсячно, щоквартально, один раз на рiк тощо).

Усi украiнськi недержавнi пенсiйнi фонди можуть використовувати пенсiйнi схеми з визначеними внесками, за якими розмiр внескiв визначають у договiрному порядку, але не обiцяють нi певного розмiру майбутнiх пенсiй, нi певного вiдсотка дохiдностi по внесках. За усiма пенсiйними схемами данного фонду буде однакова дохiднiсть, що визначаiться за результатами iнвестування. Однак договiр фонду з КУА може передбачати, щоб дохiднiсть була не нижче офiцiйного iндексу iнфляцii, з метою захисту пенсiйних коштiв вiд знецiнення. ЗобовтАЩязання роботодавцiв припиняються з завершенням сплати внескiв, i iм не доведеться додатково фiнансувати майбутнi пенсii своiх працiвникiв у тому випадку, якщо наприклад, вiдповiдний НПФ отримаi невисокий iнвестицiйний дохiд.

Пенсiйнi внески

Пенсiйнi внески до НПФ сплачуються у порядку та розмiрах, встановлених пенсiйним контрактом. Пенсiйнi фонди дозволяють гнучко враховувати фiнансовi можливостi вкладникiв, оскiльки можна змiнювати розмiри та перiодичнiсть сплати внескiв вiдповiдно до умов обраних пенсiйних схем, а також за певних умов тимчасово або повнiстю припиняти iх сплату.

Мiнiмальний розмiр пенсiйних внескiв може встановити рада НПФ тАУ на рiвнi не вище 10% мiнiмальноi зарплати у розрахунку на мiсяць. Максимальний розмiр внескiв не обмежуiться, але, як правило, не перевищуi межi податкових пiльг. Так, пiдприiмство, яке сплачуi пенсiйнi внески на недержавне пенсiйне забезпечення найманого працiвника, може вiдносити на валовi витрати суми таких внескiв у розмiрi до 15% зарплати працiвника за рiк, але не бiльше граничноi суми податковоi соцiальноi пiльги, тобто суми прожиткового мiнiмуму для працездатних осiб, помноженоi на 1,4. Крiм того, пенсiйнi внески не включаються до фонду оплати працi, тобто на них не здiйснюються обов'язковi соцiальнi нарахування.

Крiм роботодавця, працiвники також можуть добровiльно сплачувати внески за власний рахунок до НПФ будь-якого виду. Для iх заохочення сплату внескiв доцiльно органiзувати через бухгалтерiю пiдприiмства, i в роздрукiвках про заробiтну плату зазначати суми внескiв, сплаченi за рахунок пiдприiмства i самого працiвника. У зазначених вище межах працiвникам надаються пiльги iз сплати податку з доходiв фiзичних осiб.

До корпоративного НПФ роботодавцi - засновники та платники зобов'язанi платити внески за всiх своiх працiвникiв. Вони можуть тимчасово припиняти сплату внескiв на строк до одного року. Розмiри внескiв роботодавцiв до корпоративного фонду встановлюються у вiдсотках вiдносно суми зарплати працiвникiв i можуть бути визначенi як:

тАв однаковий вiдсоток на користь всiх працiвникiв; або

тАв вiдсотки, диференцiйованi за прогресив

Вместе с этим смотрят:

Автоматизацiя в банкiвськiй сферi

Автоматизована банкiвська система у ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Аккредитивная форма расчётов: сущность, виды и порядок применения

Актуальные проблемы и споры в автостраховании

Акцiонернi банки в Росii в XVIII-XIX столiттях