Гендернi аспекти епiдемii ВРЖЛ/СНРЖД

Нацiональний унiверситет тАЬКиiво-Могилянська АкадемiятАЭ

Факультет соцiальних наук i технологiй

Школа соцiальноi роботи iм. Полтавця

Квалiфiкацiйна робота

на здобуття академiчного звання

бакалавра соцiальноi роботи

Гендернi аспекти епiдемii ВРЖЛ\СНРЖД

Омеляненко Нiнель Михайлiвни

Науковий керiвник

Савчук О.М.

Киiв тАУ 2009

Вступ

Проблема ВРЖЛ/СНРЖДу в Украiнi, не зважаючи на всi зусилля державних, неурядових та мiжнародних органiзацiй, залишаiться надзвичайно актуальною. За оцiнками мiжнародних експертiв в Украiнi сьогоднi живе понад 440 тисяч людей з ВРЖЛ/СНРЖДом, що обумовлюi зайняття нашою державою одного з перших мiсць серед iвропейських держав за темпами розповсюдження ВРЖЛ-iнфекцii/СНРЖДу.[46] На початку розповсюдження хвороби, ВРЖЛ/СНРЖД в Украiнi був, в основному Влчоловiчою хворобоюВ», та останнiм часом тенденцii змiнюються. Так, якщо в 90-х роках бiльшiсть людей iз позитивним статусом складали чоловiки, а жiнки, в свою чергу, становили 25%, то зараз 43% офiцiйно зареiстрованих людей - це жiнки [45]. Згiдно даних ЮНЕЙДС вiрус частiше вражаi дiвчат пiдлiткового вiку та жiнок. Ця група населення i бiльш вразливою до ВРЖЛ з фiзiологiчних, соцiокультурних та економiчних причин.[46] Окрiм того, ВРЖЛ-позитивнi жiнки щодня стикаються з гострими проблемами, якi викликанi гендерними стереотипами [21]. Тому гендерний аспект проблеми i актуальними i може бути значимим в ефективнiй протидii ВРЖЛ/СНРЖД.[49]

З огляду на це, в Украiнi постаi необхiднiсть формулювання комплексного пiдходу до боротьби з проблемою ВРЖЛ/СНРЖДу та його попередження, що включаi в себе i гендерний вимiр проблеми, адже саме вiн займаi чiльне мiсце в спектрi причин поширення епiдемii. На жаль на даний час, робота з гендерними чинниками не i одним iз прiоритетiв ВлНацiональноi програми забезпечення профiлактики ВРЖЛ-iнфекцii, допомоги та лiкування ВРЖЛ-iнфiкованих i хворих на СНРЖДВ», а також в роботi державних та недержавних органiзацiй [36]. Це призводить до того, що в Украiнi дуже обмежено реалiзуються гендерно чутливi програми подолання епiдемii ВРЖЛ/СНРЖДу. Основний наголос в iснуючих програмах зроблений на проведення дослiджень, якi зорiiнтованi лише на порiвняння рiвня поiнформованостi чоловiкiв та жiнок щодо проблеми, що i першим кроком у запровадженнi гендерного пiдходу.

ВаОднак, вивчення практики впровадження гендерно чутливих програм в Украiнi, а саме вивчення рiвня поiнформованостi та ставлення до гендерних факторiв ВРЖЛ серед спецiалiстiв, якi реалiзовують такi пiдходи, i актуальним. Оскiльки тАЬВсеукраiнська Мережа ЛЖВ)тАЭ одною з небагатьох органiзацiй в Украiнi, яка декларуi необхiднiсть врахування гендерних чинникiв при надання послуг i зазначаi про iснування гендерноi полiтики та реалiзацiю ряду проектiв, повтАЩязаний з гендерним вимiром iнфекцii, то вивчення рiвня професiйноi компетентностi щодо означеного аспекту i актуальним [20].

Мета роботи: зтАЩясувати рiвень поiнформованостi працiвникiв ЛЖВ щодо гендерних аспектiв проблеми ВРЖЛ/СНРЖДу та визначити методи його покращення.

Завдання роботи:

1. Визначити рiвень поiнформованостi працiвникiв ЛЖВ щодо гендерних аспектiв ВРЖЛ/СНРЖДу

2. Розробити та провести iнформацiйний тренiнг тАЬГендернi аспекти ВРЖЛ/СНРЖДтАЭ з працiвниками ЛЖВ

3. Виявити змiни у розумiннi гендерних аспектiв ВРЖЛ/СНРЖДу пiсля участi в тренiнгу

4. Розробити практичнi рекомендацii щодо покращення рiвня проiнформованостi працiвникiв ВРЖЛ-сервiсноi органiзацii

ОбтАЩiкт дослiдження: працiвники органiзацii тАЬВсеукраiнська Мережа ЛЖВтАЭ

Предмет дослiдження: рiвень поiнформованостi працiвникiв органiзацii Всеукраiнська Мережа ЛЖВ щодо гендерних чинникiв проблеми ВРЖЛ/СНРЖДу в Украiнi.

Роздiл 1. Проблема ВРЖЛ/СНРЖД в гендерному вимiрi

1.1 Сутнiсть поняття гендеру та гендерноi полiтики

Вивчення гендерного вимiру проблеми ВРЖЛ/СНРЖД, потребуi визначення основних понять, а саме- поняття гендеру та супутнiх йому явищ. Поняття тАЬгендертАЭ походить вiд грецького тАЬгеностАЭ, що означаi тАЬпоходженнятАЭ, тАЬматерiальний носiй спадковостiтАЭ, тАЬтой, що народжуiтАЭ[6]

Вважаiться, що термiн гендер було введено в науковий обiг американським психоаналiтиком Робертом Столлером у працi тАЬСтать i гендер: про розвиток мужностi та жiночностiтАЭ у 1968 роцi. тАЬГендертАЭ вiн розглядав як поняття, що виражаi психологiчнi, соцiальнi, культурнi особливостi, незалежно вiд тих, що тлумачать бiологiчну стать [4].

Понятiйне поле гендеру ще не до кiнця окреслене та iнституцiолiзоване, але в основi гендерного пiдходу лежить iдея рiвноправтАЩя, яка в умовах сучасного цивiлiзованого суспiльства набула нових ознак. Тому i великою помилкою розглядати ТСендер як виключно боротьбу жiнок за рiвнi iз чоловiками права [34]. У той же час слiд визнати, що сучасний свiт дiйсно не надаi фактичноi можливостi чоловiкам i жiнкам користуватися рiвними правами, хоча юридично такi права часто проголошенi як рiвнi. Так само слiд визнати, що iсторично саме жiнки були дискримiнованою групою, що певною мiрою вiдбилося на iхньому сучасному становищi в суспiльствi. Але i не можна стверджувати, що чоловiки i абсолютною захищеною в своiх правах групою населення i що вони не потерпають вiд дискримiнацii за статевою ознакою[1].

Соцiологи проводять рiзницю мiж чоловiком та жiнкою за такими ознаками: бiологiчна стать, гендерна iдентифiкацiя, гендернi ролi. Гендер маi соцiальний та правовий аспект. Основою правового статусу особистостi i ii фактичний соцiальний статус, тобто реальний стан людини в суспiльствi. Право вводить цей стан в законодавчi рамки. В соцiальному вiдношеннi статус являi собою певну систему соцiальних можливостей людини. В науковому дискурсi можна зустрiти рiзнi визначення гендеру, наприклад, Кобелянська вивчаючи питання гендеру в своiй працi тАЬГендерна освiта в Украiнi: реалii та перспективитАЭ, визначаi як соцiальний iнститут, засiб органiзацii суспiльства, який впливаi на соцiальнi ролi чоловiка й жiнки i закрiплюi певнi зразки поведiнки, соцiально-рольовий статус, який визначаi соцiальнi можливостi в освiтi, професiйнiй дiяльностi, доступi до влади, сiмейних ролях та репродуктивнiй поведiнцi [22].

В контекстi вивчення гендеру вивчають гендерну полiтику, як утвердження партнерства статей у визначеннi та втiленнi полiтичних цiлей, завдань та методiв iх досягнення в дiяльностi полiтичних структур тАУ держави, полiтичних партiй, громадсько-полiтичних обтАЩiднань[13].

Для конкретнiшого розумiння сутi гендерноi полiтики слiд зосереджуватися на концептуальному тлумаченнi таких понять: рiвнiсть чоловiчоi та жiночоi соцiальних статей; рiвнiсть прав; рiвнiсть можливостей, а також уточнити значення таких категорiй, як гендерна рiвноправнiсть, суспiльство гендерноi рiвностi[16].

Рiвнiсть чоловiчоi та жiночоi соцiальних статей означаi рiвнiсть соцiального статусу, всезагальна участь у всiх сферах суспiльного, державного та приватного життя на основi самоусвiдомлення особистiсних потреб та iнтересiв, долання елемента iiрархiчностi, за якою чоловiки iсторично розглядалися як iстоти вищi, а результати iхньоi дiяльностi заздалегiдь оцiнювалися як бiльш суспiльно значущi, нiж тi, що були досягнутi жiнкою [19].

Пiд рiвнiстю можливостей розумiiться фактична можливiсть користування правами й свободами людини незалежно вiд статi. Рiвнiсть можливостей забезпечуiться системою засобiв рiвного розподiлу цiнностей, що маi виключати дискримiнацiю за статевою ознакою та уникати будь-якоi можливостi негативного впливу на життiдiяльнiсть та самовираження особистостi [23]. Гендерна рiвноправнiсть визначаiться як рiвне оцiнювання суспiльством подiбностей i вiдмiнностей мiж жiнкою i чоловiком та розрiзнення ролей, якi вони вiдiграють. Тобто це означаi, що жiнки i чоловiки користуються однаковим статусом, мають однаковi умови для реалiзацii всiх прав людини i можливiсть робити свiй внесок у нацiональний, полiтичний, економiчний, соцiальний i культурний розвиток, а також мати користь вiд результатiв [11].

Принцип гендерноi рiвностi закрiплений в Конституцii Украiни. Стаття 3 Конституцii закрiплюi рiвнiсть чоловiкiв та жiнок в усiх сферах життя. Окрiм даноi норми гендерна рiвнiсть торкаiться ст.21, 24, 51. [32] Так, частина третя ст. 24 Конституцii Украiни, безпосередньо присвячена подоланню дискримiнацii стосовно жiнок в Украiнi та наголошуi на тому, що рiвнiсть прав жiнок i чоловiкiв забезпечуiться: наданням жiнкам рiвних з чоловiками можливостей у громадсько-полiтичнiй та культурнiй дiяльностi, у здобуттi освiти та професiйнiй пiдготовцi, у працi та винагородi за неi i так далi. Але вiдповiдно до законодавства лише жiнкам надаiться можливiсть поiднувати працю з материнством. Законодавчо чоловiки позбавленi такоi можливостi. Такий пiдхiд i характерною iлюстрацiiю формального розумiння принципу гендерноi рiвностi саме в Украiнiв ипiв у рiзних сферах життя.

Ще однiiю важливою категорiiю i суспiльство гендерноi рiвностi, що визначаiться як системно органiзоване суспiльне життя, в якому жiнки й чоловiки мають рiвнi права, свободи й можливостi для добровiльноi участi як рiвноправнi партнери в усiх сферах життiдiяльностi, мають змогу користуватися рiвними полiтичними, економiчними, соцiальними i культурними привiлеями, а також нести однакову вiдповiдальнiсть. суспiльство ТСендерноi рiвностi формуiться i функцiонуi, керуючись концептуальним баченням вiдповiдних перетворень i розвитку [32, 22].

Гендерна полiтика реалiзуiться через механiзми тАУ конкретнi заходи, якi вживаються державою та суспiльством для утвердження гендерних принципiв у рiзних сферах життя. Такi механiзми рiзнi за формою та ефективнiстю. Видяляють загальнi та спецiальнi механiзми.

Загальнi механiзми передбачають: прийняття нормативно-правових актiв, якi забороняють дискримiнацiю, регулюють сфери суспiльного життя з урахуванням ТСендерних особливостей, встановлюють санкцii за порушення правових норм та полiтичнi заходи, що вживаються вiдповiдними органами державноi влади та главою держави.

Спецiальнi механiзми (Влпозитивна дискримiнацiяВ» або Влзасоби посиленоi пiдтримкиВ») запроваджуються i реалiзуються жiнками або чоловiками своiх прав i можливостей. Щодо напрямкiв гендерноi полiтики, то вона реалiзуiться в полiтичнiй, економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй, громадськiй та iнших сферах.[26]

Гендерний розвиток у рiзних сферах передбачаi як пiдвищення вимог до рiвня представництва жiнок в органах законодавчоi та виконавчоi влади встановлення однакових можливостей для вибору професii або спецiальностi,

Ватак i охорону материнства, батькiвства та дитинства, охорону здоровтАЩя, забезпечення жiнкам рiвних з чоловiками прав у галузi освiти, рiвнiсть у сiмейних вiдносинах змiну соцiальних та культурних моделей поведiнки чоловiкiв i жiнок для досягнення рiвноправностi, викорiнення упереджень, забобонiв та iнших проявiв, що ТСрунтуються на iдеi неповноцiнностi чи зверхностi однiii зi статей або стереотипностi ролей чоловiкiв та жiнок[16, 41].

Визначений змiст конкретного напрямку державноi гендерноi полiтики не i повним, вiн розширюiться i деталiзуiться рiшеннями й дiями органiв державноi влади на загальнодержавному та мiсцевому рiвнях.

Формування ТСендерноi полiтики потребуi, по-перше, чiткого усвiдомлення необхiдностi змiни ситуацii, що склалася, та, по-друге, визначення конкретних шляхiв ii вирiшення. На першому етапi маi мiсце наведення аргументiв, чому ТСендернi питання i прiоритетними та розвтАЩязанню яких проблем маi сприяти забезпечення гендерноi рiвностi як чоловiкiв, так i жiнок. [19]

Зараз найбiльш актуальними сферами дiяльностi для забезпечення рiвних прав жiнок та чоловiкiв i економiчна та соцiальна. Важливою i i дiяльнiсть в культурнiй сферi задля впливу на один з чинникiв гендерноi нерiвностi- гендерних стереотипiв. Гендерний стереотипи- механiзми, що забезпечують закрiплення i трансляцiю гендерних ролей вiд поколiння до поколiння. Вони напряму повтАЩязанi з гендерними ролями [6]. Бiльше того, соцiологи визначають цi поняття рiвнозначними. Гендернi ролi характеризують рiзнi ролi, якi покладаються на чоловiка та жiнку суспiльством, в якому вони живуть. А отже створюють гендернi стереотипи. В пiдручнику Дж. Вандер Зандена приклад гендерноi ролi подаiться у виглядi зазначеноi статистики щодо видiв працi, серед яких i такi, якi вважаються неможливими для опанування жiнкою, адже вона занадто фемiнна: тАЬемоцiйна, нервоватАЭ, а даний вид дiяльностi потребуi iнших тАЬмускулiнних якостейтАЭ [5]. В той самий час в матерiалах зiбраних в процессi виконання проекту тАЬЗапобiгання та подолання гендерного насильства в сiмiтАЭ, що пiдтримувався Канадсько-Украiнським Гендерним Фондом, гендернi стереотипи
- це один iз видiв соцiальних стереотипiв, заснований на прийнятих в суспiльствi уявленнях про маскулинне i ремiнне [17].

За iншими визначеннями поданими в мiжнародних джерелах
гендернi ролi грунтуються на традицiйних очiкуваннях, пов'язаних з iх статтю i i сукупнiстю загальноприйнятих, з точки зору культури, норм i правил поведiнки, якi закрiплюються за людьми в конкретнiй ситуацii. Гендернi ролi вiдрiзняються в суспiльствах з рiзною культурою i змiнюються з часом. Тодi як гендернi стереотипи
- набiр загальноприйнятих норм i суджень, якi стосуються iснуючого становища чоловiкiв i жiнок, норм iхньоi поведiнки, мотивiв i потреб. Вони закрiплюють iснуючi гендернi розбiжностi i стають перепоною до змiн стану справ в сферi гендерних вiдносин. [5] Пiд соцiальним стереотипом, зазвичай, розумiiться стандартизований, стiйкий, емоцiйно насичений, цiннiстно визначений образ. Синонiмами стереотипу нерiдко виступають поняття упередження, забобони або клiше [6]. Цiкавим i також визначення подане в досiдженнi, що було проведене Британською Радою (British Council) у Киiвi тАЭНасильство проти жiнок. Що думають люди?тАЭ, де вказуiться, що розподiл гендерних ролей, часто породжуi конфлiкти i створюi стереотипiзацiю та продукуi iснування мiфи про гендерну нерiвнiсть [8]. Поняття про очiкування, обовтАЩязки, ролi жiнки мають великий вплив на соцiальну сферу. Особливо в проблемах насильства та дискримiнацii прав жiнки. В Украiнi найпоширенiшими гендерними стереотипами i очiкування вiд жiнки в сферi сiмтАЩi та особистих стосункiв. В дослiдженнi тАЭНасильство проти жiнок. Що думають люди?тАЭ було представлено реакцiю на ряд тверджень, повтАЩязаних з гендерною нерiвнiстю. Твердження спирались на бiологiчнi та психологiчнi фактори, якi пiдкреслюють рiзницю мiж двома статтями як таку, що дана вiд природи i не контролюiться з боку людей.

Цiкаво, що молодь обох статей найчастiше пiдтримуi твердження, що стосуiться ставлення до дiвчат та хлопцiв, коли вони дорослiшають, а саме те, що воно повинно бути рiзними через iхню стать [4, 8]. Такi результати, свiдчать про iснування певних стереотипiв, щодо iснування негативних стереотипiв щодо чоловiк та жiнок. Вони суттiво впливають на бiльшiсть проблем в соцiальнiй сферi, зокрема, вiдiграють винятково важливу роль в розвитку епiдемii ВРЖЛ/СНРЖД. Довгий час гендернi чинники не визнавались в данiй тематицi, але ефективне запобiгання розповсюдженню iнфекцii та пiдтримка хворих на ВРЖЛ потребуi нових програм, що будуть зазначати принциповi новi пiдходи до вирiшення даноi проблеми. Прикладом таких змiн i гендерно- орiiнтованi програми.

Прослiдковуiться чiткий звтАЩязок мiж статтю, гендерними ролями i проблемою ВРЖЛ/СНРЖД [18]. Про це свiдчать i свiтовi данi, i украiнська офiцiйна статистика. Якщо на початку поширення ВРЖЛ-iнфекцii в Украiнi частiше iнфiкувалися чоловiки, то тепер кiлькiсть iнфiкованих чоловiкiв та жiнок практично зрiвнялась[36]. Найчастiше чоловiки iнфiкувались через зараження кровi, пiд час вживання iнтАЩiкцiйних наркотикiв, але за даними останнiх дослiджень бiльше i чоловiкiв i жiнок iнфiкуються пiд час незахищеного сексу. Росте кiлькiсть людей, партнерами яких не i люди, що споживають iнтАЩiкцiйнi наркотики. Оскiльки жiнки i вразливiшими до такого шляху передачi i до ВРЖЛ взагалi з фiзiологiчних, соцiокультурних та економiчних причин кiлькiсть iнфiкованих жiнок постiйно зростаi [49]. Двi третi зареiстрованих ВiЛ-позитивних жiнок мають 20 -29 рокiв, що i пiком iхньоi репродуктивноi активностi. Фактично 60% вагiтних ВРЖЛ-позитивних жiнок молодше 25 рокiв, а отже i кiлькiсть ВРЖЛ-позитивних дiтей постiйно зростаi [45]. Основною причиною цього явища i гендернi стереотипи, якi закрiпилися в свiдомостi людей. Крiм того, ВРЖЛ-позитивнi жiнки щодня стикаються з гострими проблемами, якi викликанi гендерними стереотипами [20].

Отже, гендерний пiдхiд тАУ це пiдхiд, що стосуiться рiзних потреб та рiзних ситуацiй, в яких опиняються жiнки та чоловiки через своi соцiальнi ролi. Вiдповiдно до цього пiдходу створюються, плануються, втiлюються в життя вiдповiднi заходи [51]. Вiн враховуi фактори вразливостi до ВРЖЛ/СНРЖД в гендерному аспектi. Зараз в Украiнi обмежена кiлькiсть органiзацiй враховуi гендерний пiдхiд в планування своii дiяльностi, хоча його впровадження в Украiнi i необхiдним, судячи з iснуючих даних та мiжнародного досвiду впровадження таких програм.

1.2 Фактори вразливостi до ВРЖЛ/СНРЖДу в гендерному аспектi

Згiдно iснуючих гендерно чутливих програмах та дослiдженнях в данiй тематицi, фактори вразливостi до ВРЖЛ/СНРЖД розглядаiться в двох аспектах: - гендернi стереотипи, якi необхiдно руйнувати як метод попередження поширення ВРЖЛ/СНРЖД; - гендернi стереотипи, якi необхiдно враховувати в програмах допомоги хворим на ВРЖЛ/СНРЖД.

Деякi фактори безпосередньо сприяють iнфiкуванню як жiнок, так i чоловiкiв. РЖншi, ускладнюють життя жiнок або чоловiкiв, яких так чи iнакше торкнулась епiдемiя [36].

Фактори вразливостi напряму повтАЩязанi з гендерними розбiжностями в сприйманнi ряду iнформацii, що повтАЩязана з хворобою. Цi розбiжностi i стереотипами, що впливають на поширення епiдемii [3].

РЖснують декiлька визначених гендерно-орiiнтованих факторiв вразливостi як i в мiжнародних, так i в украiнських дослiдженнях. Вони загалом обтАЩiднують фактори вразливостi на двох рiвнях: бiологiчному, соцiальному. Соцiальний поiднуi iснування стереотипiв в суспiльствi, соцiальних нерiвностей, що так чи iнакше повтАЩязанi зi стереотипами [52]. Окремо можна видiлити психоемоцiйну залежнiсть партнера вiд iншого, та сiмейний статус жiнки, що також може бути фактором вразливостi.

До бiологiчних факторiв вразливостi вiдноситься те, що бiологiчнi особливостi роблять можливiсть зараження для чоловiчоi та жiночоi статi рiзна. Бiологiчнi особливостi жiнки роблять ii ще бiльш вразливою до ВРЖЛ/СНРЖД: вона маi в кiлька разiв вищу ймовiрнiсть iнфiкуватися через статевий контакт, нiж чоловiк [10]. Також жiнки частiше хворiють iншими захворюваннями, якi передаються статевим шляхом [30].

Спроба визначити фактори вразливостi украiнськими авторами була презентовано в гендерно чутливiй програмi Всеукраiнськоi мережi ЛЖВ. Вона була створена на базi мiжнародних матерiалiв та украiнських дослiджень i включала в себе такi фактори вразливостi:

Вн Сексуальне насильство, щодо жiнок;

Вн Залученiсть до комерцiйного секс бiзнесу;

Вн Недоступнiсть медичного обслуговування;

Вн Наркотична залежнiсть;

Вн Нерiвний доступ до економiчних ресурсiв.

Вн Загалом, фактори стосуються жiнок, адже жiнки бiльш вразливi до епiдемii з багатьох причин, що будуть зазначатись надалi. Можна простежити, що зазначенi фактори включають в себе i поширенi стереотипи i результати iснування цих стереотипiв в суспiльствi [20].

Вн Менш вiдомими, але дуже важливими, i соцiальнi та психоемоцiйнi фактори. В мiжнароднiй програмi тАЬРЖнтеграцiя гендероно- орiiнтованих програми боротьби з ВiЛ/СНРЖД-ом тАЭ визначаються такi фактори як: нестача знаннь про сексуальнi стосунки, певнi уявлення про кiлькiсть сексуальних партнерiв, стереотипiзованi уявлення про жiночi обовтАЩязки (материнство та виховування дiтей), i iснування нерiвноправтАЩя, щодо жiнок, що iснуi в свiтi [19]. Психоемоцiйна залежнiсть i рiвень проiнформованостi у жiнок та чоловiкiв визначаються окремо. А також дослiджуiться ставлення до сексуальних стосункiв, а саме: щодо використання презервативiв та до змiни сексуальних партнерiв [12].

Вн Це рiзноплановi дослiдження обтАЩiднанi однiiю метою: визначити, на якi гендернi аспекти треба звернути увагу в програмах боротьби з ВРЖЛ/СНРЖД-ом.

Вн У соцiологiчному дослiдженнi тАЮВзаiмозвтАЩязок гендерних стереотипiв i нерiвностей з поширенням епiдемii ВРЖЛ/СНРЖДу в УкраiнiтАЭ, що було проведене Аналiтичним центром тАЮСоцiоконсалтингтАЭ у 2004 роцi вивчаiться iснування гендерних стереотипiв i ставлень до ролей жiнки та чоловiка в суспiльствi i впливу даних явищ на поширення ВiЛ/СНРЖДу. Це iдине дослiдження в Украiнi, що спрямоване саме на цю проблематику. Також в дослiдженнi окремо визначаються демографiчнi розбiжностi у рiвнi знань та загальний рiвень проiнформованостi щодо ВРЖЛ/СНРЖД у чоловiкiв та жiнок. За отриманими результатами iснують певнi гендернi особливостi усвiдомлення загрози iнфiкування ВРЖЛ.

Вн Загалом, попри високу поiнформованiсть населення про окремi шляхи передачi ВРЖЛ iнтегрований показник знань, який вимагаi правильно зазначити усi проаналiзованi вище ризикованi ситуацii, становить лише 12%. Краще за iнших орiiнтуються в шляхах передачi ВРЖЛ 18тАУ29-рiчнi жiнки (19%) та поколiння iх матерiв (50тАУ59-рiчнi) (16%). Незначно вiд них вiдстають 30тАУ49-рiчнi жiнки (13тАУ14%). Рiвень знань чоловiкiв репродуктивного вiку майже однаковий (11тАУ13%). Виключення складають 16тАУ17-рiчнi юнаки (8%). Такий самий рiвень знань мають iх однолiтки-дiвчата. Недостатнiй рiвень проiнформованостi, що може стати фактором вразливостi чоловiкiв в сферi профiлактики поширення ВРЖЛ/СНРЖД [1].

Вн Насильство щодо жiнок i важливим фактором вразливостi. ВРЖЛ-iнфiкованi жiнки часто стають обтАЩiктом насильства з боку чоловiкiв через свiй статус, який виступаi додатковим приводом агресii, особливо в кризових сiмтАЩях, в яких насильство - поширений стиль поведiнки. Бувають випадки, коли чоловiки дискримiнують жiнок, яких самi ж iнфiкували [36].

Вн ВаДостатньо частими i випадки примушування жiнки до вступу в небажанi для неi статевi стосунки тАУ за даними представленими Мiжнародною Амнiстiiю на 2005 рiк з загальноi кiлькостi жiнок, що страждають вiд насильства в сiмтАЩi над 70% жiнок, счинювалось сексуальне насильство [44]. За даними зазначеними в програмi тАЬРЖнтеграцiя гендероно- орiiнтованих програми боротьби з ВiЛ/СНРЖД-ом тАЭ бiльшiсть (79%) опитуваних жiнок за перiод створення дослiдження зазначали, що ставали жертвами сексуальних домагань [19]. Насильницький статевий акт рiзко пiдвищуi ризик жiнки iнфiкуватись ВРЖЛ та iншими iнфекцiями завдяки утворенню мiкротрiщин [37]. З рiзноманiтних причин жiнцi часто бракуi сили самiй вирiшувати, як, коли i з ким вступати в статевi стосунки. Через це вона може iнфiкуватися ВРЖЛ, оскiльки в таких обставинах не наважуiться обговорювати використання презерватива [27].

Вн Ставлення до використання презерватива окремо дослiджуiться у жiнок та чоловiкiв, пiд час вивчення гендерного вимiру ВРЖЛ/СНРЖД. За результатами дослiдження тАЮВзаiмозвтАЩязок гендерних стереотипiв i нерiвностей з поширенням епiдемii ВРЖЛ/СНРЖДу в УкраiнiтАЭ, суспiльнi погляди щодо використання у практицi статевих зносин презервативiв i диференцiйованими, а саме: уявлення про жiночiсть та мужнiсть пiд час обговорення та прийняття рiшення щодо використання презервативiв. Респонденти схиляються (43% повнiстю згоднi i 29% скорiше, згоднi) до того, що тАЮякщо жiнка схоче, то вона завжди зможе умовити чоловiка використовувати презервативтАЭ. Лише 10% рiзною мiрою заперечують цей факт [1].

Вн Враховуючи епiдемiчну ситуацiю, важливо, щоб чоловiки на практицi визнавали право наполягати на використаннi презервативiв за жiнкою. Проте соцiологiчнi данi свiдчать, що це не зовсiм так. Вiдносно бiльша частка чоловiкiв у вiцi 16 - 28 рокiв (42%) вважають, що остаточне рiшення з цього приводу зазвичай приймаi чоловiк, i лише 28% не згоднi з ним. З вiком саме такi уявлення про мужнiсть дещо послаблюються. Проте чимало чоловiкiв дiйсно грають домiнуючу роль у прийняттi рiшення про безпеку пiд час сексуальних зносин. Це визнаiться, зокрема, не менше, як 33% опитаних жiнок [37].

Вн Використання презерватива особливо актуальне для осiб, що приймають антиретровiрусну терапiю, у звтАЩязку з попередженням небажаноi вагiтностi, оскiльки планування вагiтностi в цьому випадку обовтАЩязково потрiбно обговорювати з лiкарем [35]. Також презерватив потрiбно розглядати як один iз найдоступнiших методiв контрацепцii в умовах, коли антиретровiрусна терапiя знижуi ефективнiсть оральних контрацептивiв [49].

Вн Можна зробити висновок, що домiнування ролi чоловiкiв в виборi чи користуватися презервативами робить жiнку бiльш вразливою до зараження ВРЖЛ. З цим можна повтАЩязати i сiмейний статус жiнки: свiтова практика свiдчить, що одружена жiнка маi бiльше шансiв iнфiкуватися ВРЖЛ статевим шляхом, нiж неодружена, оскiльки останнi бiльш схильнi використовувати презервативи [20].

Вн За даними представленими в програмi гендерноi полiтики в недержавнiй органiзацii тАЬВсеукраiнська мережа ЛЖВтАЭ одружена жiнка не завжди наважуiться запропонувати використання презерватива з таких причин:

- через боязнь почути докiр у недовiрi;

- через боязнь накликати на себе пiдозри у невiрностi;

- тому що погодитись чоловiку на використання презерватива тАУ це значить взнати, що його i в чому пiдозрювати (тобто в зрадi);

- тому, що це не прийнято в подружньому життi [47].

- Цьому також сприяi те, що чоловiча подружня невiрнiсть i полiгамiя знаходить набагато краще розумiння в суспiльствi, нiж жiноча [12]. Вивчення ставлення до невiрностi сексуального партнера також було дослiджено в рамках виконання проекту ПРООН органiзацiiю тАЬСоцiоконсалтингтАЭ. РЖснуючi в сучасному украiнському суспiльствi гендернi норми щодо сексуального життя, як свiдчать соцiологiчнi данi, забезпечували до недавнiх пiр тАЮстримуючий ефекттАЭ щодо розвитку епiдемii. Бiльшiсть опитаних подiляi думку про необхiднiсть рiвних i досить строгих вимог до чоловiкiв i жiнок як сексуальних партнерiв.

- Але рiзняться вiдповiдi в питаннях, що стосуються можливостi зносин з декiлькома статевими партнерами для чоловiка та жiнки.

- Жiноча аудиторiя к розгляду цiii проблеми пiдходить з позицii гендерноi рiвностi, а саме: 75% респонденток заперечують прийнятнiсть i для жiнок, i для чоловiкiв. У чоловiчому сегментi опитаних спостерiгаiться вiдхилення у бiк подвiйних гендерних стандартiв. Згiдно з отриманими даними чоловiки (77%) бiльш строго оцiнюють жiночу невiрнiсть, лише 9% визнають право жiнок на стосунки з декiлькома партнерами [2].

- Порiвняння думок респондентiв стосовно того, як слiд ставитися чоловiкам i жiнкам до можливих iнтимних звтАЩязкiв iх партнерiв з iншими, пiдтверджуi наявнiсть у свiдомостi чоловiкiв подвiйних стандартiв i вiдсутнiсть таких стандартiв у жiнок. На думку 29% чоловiкiв, жiнка маi з розумiнням ставитися до можливих iнтимних звтАЩязкiв ii партнера з iншими жiнкамитАЭ. Аналогiчне право для жiнок визнають лише 13% чоловiкiв. Серед жiнок тАЮвiльних поглядiвтАЭ на невiрнiсть чоловiкiв i жiнок дотримуються вiдповiдно 16% i 15% опитаних.[52] Така статистика пiдтверджуi iснування подвiйних сексуальних стандартiв. Для жiнки це: бути вiрною одному партнеру; пiдкорятися в статевих стосунках навiть невiрному або такому, що чинить насильство, партнеру. РЖ для чоловiка: мати кiлька партнерок та демонструвати владу над жiнкою [1].

- ПовтАЩязанi з представленими поняттями, щодо подружньоi вiрностi i ряд iснуючих уявлень щодо сексуального бiзнесу. За даними Украiнського iнститутут соцiальних дослiджень на 2006 рiк приблизно 70% залучених до надання послуг комерцiйного сексу i жiнки [2]. Але в зонi ризику знаходяться не тiльки жiнки, якi надають цi послуги. А i клiiнти, якi iх отримують. Для жiнок ситуацiя ускладнюiться тим, що суспiльством засуджуються робiтницi сексуального бiзнесу, але не чоловiки, якi користуються iхнiми послугами [20]. РЖншою проблемою i поведiнковi аспекти цiii дiяльностi.

- За даними представленими у аналiтичному звiтi тАЬВторинний аналiз соцiологiчних i поведiнкових дослiджень щодо проблеми ВРЖЛ/СНРЖД, проведених в Украiнi . Жiнки Секс-бiзнесутАЭ представленоно аналiтичним ценром тАЬСоцiоконсалтингтАЭ продовжуi iснувати гостра необхiднiсть роботи з залученими до комерцiйного сексу: 19% жiнок не використовували презерватив пiд час останнього контакту з клiiнтами; 5% опитаних респондентом вважають за можливе завжди надавати секс-послуги без презерватива; 9% жiнок вказали, що серед iхнiх клiiнтiв були хворi на ЗПСШ; 5% - ВРЖЛ-iнфiкованi; 45% - споживачi iнтАЩiкцiйних наркотикiв [36]. Залученiсть жiнок до комерцiйного секс-бiзнесу i фактором вразливостi для них, так i для чоловiкiв,що хоча i в меншiй кiлькостi але, i залученими до надання сексуальних послуг. Як заначаiться в документi тАЬВРЖЛ/СНРЖД, жiнки та секс бiзнестАЭ представлений Фондом НародонаселенняОрганiзацii ОбтАЩiднаних Нацiй (ФН ООН) робота с цими групами ризику повинна рiзнитися, адже iснуi бiологiчна рiзниця в захистi та лiкуваннi хвороб ВРЖЛ/СНРЖДУ та ЗПСШ мiж чоловiками та жiнкам [10].

- ВаЗагалом, iснуi тенденцiя, що безпека статевих зносин взагалi повинна покладатись на жiнку: за даними дослiдження тАЮВзаiмозвтАЩязок гендерних стереотипiв i нерiвностей з поширенням епiдемii ВРЖЛ/СНРЖДу в УкраiнiтАЭ респонденти критично оцiнюють реальний розподiл гендерних ролей в практицi статевих зносин. Лише на думку половини опитаних, в Украiнi дiйсно iснуi гендерний паритет у вiдповiдальностi щодо запобiгання РЖПСШ. Вiдповiдi решти респондентiв значною мiрою варiюються залежно вiд iх вiку i статi. Проте з набуттям досвiду статевого життя опитанi, передусiм жiнки, визнають iснування нерiвноi вiдповiдальностi за безпеку статевих зносин, яка значною мiрою покладаiться на жiнок [1].

- Причинами надання жiнками послуг комерцiйного сексу можуть бути складнощi фiнансового становища, нижчi можливостi знайти оплачувану роботу, накладення суспiльством на жiнку бiльшоi вiдповiдальностi за турботу про родину порiвняно з чоловiком, залежнiсть вiд чоловiка. В умовах, коли жiнцi немаi на кого розраховувати тАУ нi на чоловiка, нi на членiв родини тАУ цi проблеми можуть стати вирiшальними аргументами на користь того, щоб почати надавати послуги комерцiйного сексу [10]. На це впливаi економiчна залежнiсть жiнки вiд чоловiка. Вона включаi i додатковий соцiальний фактор, що пiдвищуi вразливiсть жiнок: жiнки дуже обмежено представленi в органах влади i тому мало можуть впливати на розподiл бюджетних коштiв, наприклад, на прiоритетне направлення коштiв на медичнi та соцiальнi програми [21].

- Жiнки займають в три рази менше керуючих посад, загалом в свiтi [15] Отже, вони i менш економiчно спроможними, нiж чоловiки. Задля полiпшення свого соцiального становища жiнки часто виiжджають на заробiтки i стають жертвами торгiвлi людьми, через що iнфiкуються ВРЖЛ [62].

- У випадках, коли чоловiки виiжджають на заробiтки, вони можуть мати позашлюбнi стосунки та iнфiкувати своiх дружин пiсля повернення додому.[24] Попри ризиковану поведiнку тесту на ВРЖЛ не проходять i чверть з загальноi кiлькостi, тих хто повернувся з закордону.

- Через те, що чоловiки частiше можуть розпоряджатися значними сумами коштiв, що дозволяi iм мати кiлькох партнерок, а також практикувати споживання алкоголю та наркотикiв, якi сприяють ризикованiй поведiнцi [31, 42]. Економiчна залежнiсть впливаi i на стан жiнки, що вживаi наркотики. Адже, жiнки-СРЖН часто залежнi не тiльки вiд наркотикiв, але i вiд чоловiка, який володii ресурсами i звтАЩязками для добування наркотикiв. В такiй ситуацii вона не наважуiться вiдстоювати своi потреби, боячись втратити чоловiка i постачальника наркотикiв в однiй особi. РЖснують випадки, коли чоловiки змушують жiнок надавати послуги комерцiйного сексу для добування наркотикiв i для жiнки, i для чоловiка [40].

- Нерiвний доступ до ресурсiв проявляiться i в отриманнi рiзноманiтних послуг. Так, доступ дiвчат i жiнок до медичних та немедичних послуг часто обмежений таким факторами, як брак грошей, домашня робота, яка на них покладена, турбота про членiв сiмтАЩi, отримання дозволу вiд чоловiка. Особливо часто це проявляiться в сiльськiй мiсцевостi [39].

- На жiнку покладаiться i знаходження роботи, попри нерiвний доступ до ресурсiв, обовтАЩязки ведення домашнього господарства i виховання дiтей. Будучи хворою, iй буваi досить складно виконувати цi обовтАЩязки. Крiм того, жiнка може вiдмовитись здiйснювати дii щодо покращення свого життя, зокрема отримувати медичнi або iншi послуги, мотивуючи це тим, що iй потрiбно пiклуватися про сiмтАЩю та дiтей. Взагалi, жiнка як берегиня домашнього затишку часто стаi сама замкнена в цiй своiй ролi. Прослiдковуiться, що у випадку захворювання чоловiкiв жiнки рiдше йдуть з сiмтАЩi, нiж чоловiки у випадку захворювання дружин. РЖснуi певна закономiрнiсть: коли хворii чоловiк, дружина про нього пiклуiться; коли хворii дружина, чоловiк часто покладаi цi обовтАЩязки на родичiв дружини або просто не виконуi iх, навiть якщо бiльше нiкому потурбуватися про неi. Адже чоловiка, який не пiклуiться про члена родини, суспiльство осудить менше, нiж жiнку [20].

- Жiнки, що вживають наркотики i осуджуiться суспiльством бiльше, нiж тi ж дii з боку чоловiкiв. Це може впливати на вiдмову жiнки брати участь в програмах зменшення шкоди вiд вживання наркотикiв. Додатковим фактором може виступати те, що таку жiнку назвуть тАЬпоганою матiр'ютАЭ [33]. Традицiйно в компанiях СРЖН жiнка останньою вводить наркотик, що сприяi потраплянню в ii органiзм залишкiв кровi усiх тих людей, якi скористалися цим шприцом до неi. [36]

- Для жiнки-СРЖН окрiм вже зазначеноi фiнансовоi залежностi важливою i i психоемоцiйна залежнiсть вiд партнера. Жiнка, найчастiше повертаiться до вживання наркотикiв, якщо це робить ii партнер [2].

- Окремо можна видiлити причини вразливостi чоловiкiв. Наприклад, через замовчування особистих гомосексуальних вiдносин. Через це такi чоловiки користуються послугами секс-бiзнесу, а отже стають одними з представникiв груп ризику [33].

- Фактори вразливостi i i для жiнок, що мають iнтимнi стосунки з жiнками. Це питання найчастiше не включаiться в дискурс про ЗПСШ та ВРЖЛ/СНРЖД. Нестача iнформацii для лесбiйок, щодо профiлактики захворювань робить цю групу особливо вразливою [17].

- Пiдсумовуючи, можна чiтко видiлити гендерний вимiр проблеми ВРЖЛ/СНРЖДу.

- По-перше, основнi причини iнфiкування чоловiкiв та жiнок рiзниця i вiдображаються в бiологii, сексуальнiй поведiнцi, гендерних ролях, економiчнiй та психоемоцiйнiй вразливостi [9, 20]. Також, гендерна нерiвнiсть обмежуi доступ жiнок до послуг ВРЖЛ-сервiсу i не даi можливостi як чоловiкам, так i жiнкам отримати iнформацiю про бiльш безпечнi сексуальнi стосунки.

Один з напоширенiших шляхiв передачi ВРЖЛ\СНРЖД- статевий, i необхiдно зважати, що гендернi норми формують установки щодо сексу, сексуальностi, вiрностi та ризикованих сексуальних практик, а отже вони вiдiграють важливу роль поширеннi епiдемii. [1, 9] Необхiдно враховувати, що швидкiсть розповсюдження ВРЖЛ/СНРЖДу серед жiнок, можливо зменшити тiльки якщо i в сексуальну поведiнку чоловiка будуть внесенi змiни[45]. В роботi з гендерним факторами вразливостi важливостi до ВРЖЛ/СНРЖД використовувати досвiд та напрацювання вiдомих свiтових органiзацiй - таких, як ЮНЕЙДС, Фонд ООН для розвитку в iнтересах жiнок (ЮНИФЕМ), ВОЗ, Свiтовий Банк. Адже сама тема активно вивчаiться та використовуiться на свiтовому рiвнi [50].

1.3 Впровадження гендерно чутливих програм в Украiнi

Згiдно мiжнародному досвiду, можуть iснувати два види гендерно сенсетивних програм. Один з них використовуi iснуючи в суспiльствi гендернi стереотипи, трансформуючи тАЬнекориснiтАЭ, з точки зору поширення епiдемii, в тАЬкориснiтАЭ. РЖнший пiдхiд спрямований на змiну

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

"Технiка тiла" Марсель Мосс

Cоциальные и психологические особенности безработных

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii