Дiяльнiсть служби зайнятостi в системi соцiальноi роботи
Мiнiстерствоосвiти та науки Украiни
Приватнийвищийнавчальний заклад
Рiвненськийекономiко-гуманiтарний та iнженернийколедж
ЕКОНОМРЖКО-ГУМАНРЖТАРНЕВРЖДДРЖЛЕННЯ
КУРСОВА РОБОТА
ВлДiяльнiсть служби зайнятостi в системi соцiальноi роботиВ»
Виконала:
студентка IV курсу
групи 48-СП
Шитюк Алiна Анатолiiвна
Перевiрила:
Лiсковська Марiя Василiвна
Рiвне-2009
ПЛАН
Вступ
Роздiл 1. Поняття ринку працi. Особливостi формування ринку працi в Украiнi
1.1 Державна служба зайнятостi Украiни в умовах ринковоi економiки
1.2 Мета, принципи створення та статус державноi служби зайнятостi
1.3 Завдання та функцii державноi служби зайнятостi
Роздiл 2. Технологii соцiального захисту та пiдтримки безробiтних
2.1 Методологiчнi та методичнi основи iдиноi технологii обслуговування незайнятих громадян в центрах зайнятостi Украiни
2.2 Надання соцiальних послуг клiiнтам центрiв зайнятостi, спрямованих на активiзацiю iх зусиль, щодо вирiшення проблем власноi трудовоi зайнятостi. Психологiчна допомога безробiтному
Висновок
Використана лiтература
Додатки
ВСТУП
Актуальнiсть теми. Аналiз соцiально-економiчних процесiв, що вiдбуваються в усiх розвинутих краiнах, переконливо свiдчить про необхiднiсть проведення спецiальних законодавчих та органiзацiйних заходiв по соцiальному захисту i пiдтримцi населення.
Проблеми безробiття вимагають вiд державноi служби зайнятостi пiдвищення ефективностi ii дiяльностi, чiткоi органiзацii роботи. Сьогоднi бiльшiсть стикаiться з матерiальними нестатками, несвоiчасною виплатою заробiтноi плати, низьким рiвнем пенсiйного забезпечення, безробiттям. Вирiшення цих проблем не може чекати.
Саме тому, що проблема безробiття сьогоднi в Украiнi досить актуальна, нами була обрана тема курсовоi роботи тАЮСоцiальна робота в центрах зайнятостiтАЭ.
На жаль, сучасний вiтчизняний ринок працi, не може запропонувати достатню кiлькiсть вакантних робочих мiсць, поки що, в Украiнi iснуi дисбаланс мiж попитом i пропозицiiю робочоi сили: на одне робоче мiсце претендуi сiм незайнятих громадян. Однак, крiм кiлькiсного дисбалансу, iснуi ще й якiсний, професiйний. Тому, навiть за великоi кiлькостi вiльних робочих мiсць, проблема працевлаштування iснуватиме, бо кожна людина шукатиме роботу вiдповiдну своiй освiтi, професiйним звичкам. Проблема безробiття. як негативного переходу до ринковоi економiки i у багатьох краiнах свiту, розрiзняють лише форми i масштаби безробiття.
При написаннi цiii курсовоi роботи я користувалася роботами соцiологiв, психологiв, педагогiв, статистiв, як вiтчизняних, так i зарубiжних авторiв. Серед вiтчизняних слiд вiдмiтити роботи В. Краснобаiвоi, РЖ.Звiрiвоi, А.Капськоi, якi дослiджували причини виникнення та поширення безробiття в Украiнi. Також при дослiдженi даноi теми я користувалася Указами Президента Украiни, Постановами Кабiнету Мiнiстрiв, Конституцiiю i законами Украiни.
ОбтАЩiктом дослiдження курсовоi роботи i безробiтнi громадяни Украiни i випускники шкiл, професiйно-технiчних училищ i вищих навчальних закладiв.
Предметом дослiдження i причини виникнення безробiття, проблеми з якими стикаються безробiтнi, а також психологiчний стан безробiтних.
Метою нашого дослiдження i вивчення iаналiз iдиноi технологii обслуговування незайнятого населення в Украiнi, а також дослiдження дiяльностi центрiв зайнятостi.
Виходячи з предмету i мети дослiдження, нами були поставленi наступнi завдання:
- дослiдити формування державноi служби зайнятостi Украiни в умовах ринковоi економiки;
- розглянути мету, принципи створення та статус державноi служби зайнятостi;
- дослiдити методологiчнi та методичнi основи iдиноi технологii обслуговування незайнятих громадян в центрах зайнятостi Украiни;
- вивчити завдання та навички соцiальних працiвникiв у громадi;
- розглянути надання соцiальних послуг клiiнтам центрiв зайнятостi, спрямованих на активiзацiю iх зусиль, щодо вирiшення проблем власноi трудовоi зайнятостi.
- дослiдити види i методи психологiчноi допомоги незайнятому населенню.
Гiпотеза дослiдження. Якщо правильно органiзувати роботу центрiв зайнятостi, то питання безробiття в краiнi стане менш вразливим.
Наукова новизна полягаi в тому, що в нiй розроблена спроба розкрити основнi завдання служб зайнятостi в системi соцiальноi роботи.
Теоретична значущiсть дослiдження полягаi в обТСрунтуваннi можливостi застосування пiдiбраних нами видiв i способiв роботи з незайнятим населенням.
Практична значущiсть полягаi в застосуваннi можливостi пiдiбраних нами видiв i способiв роботи з незайнятим населенням.
Дослiдження проводилось в три етапи.
Перший етап включав вивчення теоретичних основ проблеми, вивчення мети, об'iкту, предмету дослiдження, вивчення законодавства, формування гiпотези.
На другому етапi проводилася дослiдницько експериментальна робота, спрямована на перевiрку та ефективнiсть вибраних нами методик соцiальноi роботи з безробiтними.
На третьому етапi здiйснювався аналiз результатiв експерименту, формували висновки i розробляли рекомендацii.
Дослiдницька робота проводилася на базi Рiвненського обласного центру зайнятостi.
Апробацiя результатiв дослiдження здiйснювалась у формi доповiдей на науково-практичних конференцiях Рiвненського економiко-гуманiтарного та iнженерного коледжу.
державна служба зайнятiсть безробiтний
РОЗДРЖЛ 2. ПОНЯТТЯ РИНКУ ПРАЦРЖ. ОСОБЛИВОСТРЖ ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦРЖ В УКРАРЗНРЖ
1.1 Державна служба зайнятостi Украiни в умовах ринковоi економiки
Державна служба зайнятостi Украiни виникла не на порожньому мiсцi. Ще у двадцятi роки в колишньому Радянському Союзi, в тому числi i на Украiнi, для роботи з безробiтними були створенi бiржi працi. На вiдмiну вiд нинiшньоi державноi служби зайнятостi Украiни, яка маi широкий спектр дiяльностi, бiржi працi мали обмежене коло функцiй. Вони лише сприяли тимчасово незайнятим громадянам у працевлаштуваннi та виплачували грошову допомогу безробiтним.
З тих часiв органи працi Украiни мали неодноразову реорганiзацiю, при цьому змiнювались (розширювались i звужувались) iх функцii, але постiйно в складi цих органiв були структури, якi займались працевлаштуванням незайнятих громадян. З 1956 по 1976 рiк в Украiнi iснував Комiтет по трудових ресурсах при Радi Мiнiстрiв УРСР. У 1976 роцi на основi цього Комiтету було створено Державний комiтет Ради Мiнiстрiв УРСР по працi, а невдовзi тАУ Державний комiтет Украiни по працi (Держкомпрацi Украiни), до складу якого на правах середньоi ланки увiйшло Центральне бюро працевлаштування, яке згодом було перейменовано у Республiканський центр зайнятостi i профорiiнтацii населення. У самiй назвi Республiканського центру були закладеннi значно ширшi обов'язки, нiж у його попередникiв. Тiльки основних напрямiв його дiяльностi було близько двадцяти, в тому числi i такий, як планове направлення робочоi сили у недостатньо розвинутi райони Далекого Сходу i Сибiру колишнього СРСР. Це, мiж iншим, i визначило розташування багатьох мiсцевих установ служби поблизу залiзничних вокзалiв у будь-яких пристосованих примiщеннях, якi, на жаль, подекуди iснують i сьогоднi.
Однак перехiд до ринкових економiчних вiдносин i змiна галузевоi структури народного господарства вимагали широкомасштабного мiжгалузевого i мiж територiального перерозподiлу працiвникiв на зовсiм iнших засадах, значного полiпшення якостi робочоi сили, максимального оперативного сумiщення наявноi якостi робочих мiсць з наявною якiстю робочоi сили. Для цього необхiдно було перебудувати дiючу службу працевлаштування шляхом створення централiзованоi структури державних органiв, якi б забезпечили комплексне вирiшення питань, пов'язаних з регулюванням зайнятостi населення i формуванням ринку працi. У груднi 1990 року на основi iснуючоi служби працевлаштування постановою Ради Мiнiстрiв УРСР була створена республiканська, а з початку 1994 року - державна служба зайнятостi.
Первинна база, на якiй утворилась державна служба зайнятостi, анi кiлькiсно, анi якiсно не вiдповiдала завданням, якi постали у зв'язку з переходом до ринкових вiдносин. Чисельно вона налiчувала лише 2200 працiвникiв (спецiалiстiв i технiчного обслуговуючого персоналу). Це означало, що на одного працiвника служби припадало майже 24 тис. жителiв, що в 20 разiв бiльше, нiж навантаження на одного працiвника аналогiчноi служби у Швецii та Нiмеччинi. Функцiонувала служба тiльки у 52% мiст та районiв республiки. Багато людей, якi займали посади спецiалiстiв, насправдi такими не були i спецiального навчання не проходили. Через мiзерну заробiтну плату i невисокий авторитет служби у той час сюди йшли працювати чимало вiйськових пенсiонерiв i просто людей випадкових. Витрати на утримання цих служб також були мiзернi (близько 10 млн. крб. на рiк у той час) i припадали, в основному, на заробiтну плату.
Але головне полягало в тому, що тi структури працевлаштування, якi обслуговували планову централiзовану систему управлiння народним господарством, працювали не на конкретну людину, а на пiдприiмства та органiзацii, забезпечуючи виконання плану щодо iх комплектування. Це склалося тому, що суб'iкти господарювання, у своiй переважнiй бiльшостi, через низьку продуктивнiсть працi та важкi або несприятливi ii умови мали недокомплект кадрiв. Особливо це стосувалося будiвництва, сiльського господарства, галузей легкоi, харчовоi, вугiльноi, металургiйноi промисловостi. За кожного працевлаштованого громадянина пiдприiмства i органiзацii оплачували службi 5 карбованцiв. За рахунок цих коштiв, у разi перевиконання планiв працевлаштування та оргнабору, - отримувались премii, путiвки, будувалось житло для працiвникiв служби. Ось чому замовниковi, тобто пiдприiмству, слiд було догодити перед усiм.
Що стосуiться сучасноi системи державноi служби зайнятостi, то вона працюi в принципово iнших умовах та з iншими завданнями i цiлями. Замiсть нестачi кадрiв у народному господарствi - наростаюче безробiття, замiсть ненадiйних Влп'ятiрокВ» з пiдприiмств - гарантований законом фонд сприяння зайнятостi населення. Але при цьому i докорiнно iнша спрямованiсть дiяльностi служби, а саме: задовольняти потреби не пiдприiмства, а людини з тим, щоб запобiгти масовому безробiттю.
1.2 Мета, принципи створення та статус державноi служби зайнятостi
Перехiд до ринкових економiчних вiдносин невiд'iмно пов'язаний зi структурною перебудовою народногосподарського комплексу Украiни, а також з демонополiзацiiю виробництва, принциповою змiною форм власностi та розвитком конкурентного середовища. Все це не може статися без банкрутства та лiквiдацii збиткових пiдприiмств, масових звiльнень працiвникiв i безробiття. При нормальному розвитку ринкових вiдносин структурне i технологiчне безробiття i рiч нормальна. Але абсолютнi i вiдноснi розмiри його - це справа найважливiша. В умовах регульованоi ринковоi економiки зайнятiсть населення не може бути кинута напризволяще, а маi регулюватись i керуватись державою. Тому з метою створення умов для реалiзацii права громадян на працю, а також забезпечення соцiального захисту тимчасово непрацюючого населення в системi органiв по працi була створена державна служба зайнятостi.
Органiзацiйно-економiчнi принципи ii створення полягали:
- перше, у централiзованому вертикальному пiдпорядкуваннi ланок служби Державному центру зайнятостi, що знаходиться на верхiвцi пiрамiди, якому пiдпорядкованi обласнi i Кримський республiканський центри; обласним i Кримському республiканському центрам пiдпорядкованi мiськi та районнi центри зайнятостi; районнi центри в мiстах - мiським центрам зайнятостi. В службi вiдсутнi подвiйне пiдпорядкування: Державному центру i мiсцевiй владi, за винятком погодження про призначення вiдповiдних керiвникiв;
- друге, у наданнi можливостi Мiнiстерству працi та соцiальноi полiтики Украiни, в необхiдних випадках, за погодженням з мiсцевими органами влади, створювати мiжрайоннi та спецiалiзованi бюро зайнятостi, тимчасовi бюро по працевлаштуванню на пiдприiмствах, що лiквiдуються, центри професiйноi орiiнтацii, iнформацiйнi центри, навчальнi центри професiйноi пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii незайнятого населення;
- третi, у покладенi на ДЦЗ функцiй виконавчоi дирекцii державного фонду сприяння зайнятостi населення.
Побудова ДСЗ на перелiчених принципах даi змогу комплексно вирiшувати всi питання, пов'язанi iз зайнятiстю населення та формуванням ринку працi. Водночас цi принципи виходять з того, що таке явище, як безробiття, для економiки Украiни нове, практика роботи у цiй сферi незначна, а теоретична база ще недостатньо розвинута.
Перший принцип (вертикальноi пiдпорядкованостi) даi змогу зосередити органiзацiйнi i матерiальнi зусилля на неблагополучних в галузi зайнятостi регiонах, використовувати i позитивний, i негативний досвiд окремих ланок служби на ii користь, вiдпрацьовувати бiльш-менш надiйну i дiiву структуру регiональних ланок служби зайнятостi, знаходити найбiльш ефективнi пiдходи до вирiшення принципових i загальних для рiзних регiонiв питань, зберiгаючи регiональнi особливостi по окремих проблемах. Наприклад, вiдпрацьовано iдину полiтику в галузi запобiгання масовому безробiттю для всiх регiонiв.
Другий принцип дозволяi Державному центру зайнятостi оперативно реагувати на виникнення загрози обвального масового безробiття в якомусь конкретному регiонi внаслiдок, скажiмо, масових банкрутств або структурноi перебудови. У даному разi, можна досить швидко вирiшити питання щодо створення училищ, або курсiв для навчання вивiльнених новим професiям i спецiальностям. Не менш важливим i також створення iнформацiйних центрiв. У справi зайнятостi населення та формування ринку працi оперативна i статистична iнформацiя вiдiграi вирiшальну роль. Без неi неможливо зробити жодного аналiзу i прийняти обТСрунтованi рiшення.
Третiй принцип на етапi становлення служби особливо важливий, хоча i маi суттiвий недолiк, а саме:
- витрату коштiв, i контроль за цiiю витратою зосереджено в одних руках. Але головне те, що без бюрократичних перепон можуть вирiшуватись питання активноi полiтики в сферi зайнятостi та органiзацii ринку працi саме тодi, коли цей ринок ще тiльки утворюiться i помилки, за браком досвiду з боку служби зайнятостi, i природними. Полiтична i економiчна нестабiльнiсть роблять непередбаченими деякi управлiнськi дii, як, наприклад, великi i несподiванi дотацii окремим галузям i пiдприiмствам. Це сприяi розвитку прихованого безробiття, руйнуi прогнози розвитку ринку працi i створюi ситуацii, коли служба зайнятостi вимушена реагувати блискавично. Таким чином, на даному перехiдному етапi формування ринкових вiдносин передача функцiй виконавчоi дирекцii державного фонду сприяння зайнятостi населення Державному центру зайнятостi i виправданим, але потребуi значного посилення як вiдомчого, так i мiжвiдомчого контролю за його дiяльнiстю.
Всi цi принципи мають забезпечити всiм суб'iктам ринку працi:
- безкоштовнiсть послуг;
- доступнiсть - тобто надання послуг усiм суб'iктам ринку працi, як тим, хто шукаi роботу, так i роботодавцям;
- добровiльнiсть - вiдсутнiсть будь-якого примушення у трудовому посередництвi;
- рiвнiсть - надання послуг усiм громадянам у рiвному ступенi без будь-якоi дискримiнацii;
- вiдкритiсть - надання повноi iнформацii стосовно працевлаштування i дiючих законодавчих норм у цьому питаннi.
Статус державноi служби зайнятостi може бути трьох варiантiв: вiддiл Мiнiстерства, самостiйна державна органiзацiя i середня ланка Мiнпрацi.
У багатьох державах iсторично нацiональна служба зайнятостi виникла як вiддiл (управлiння, вiддiлення) Мiнпрацi, i в деяких краiнах вони мають саме таке пiдпорядкування. Рiшення стосовно iх повноважень i органiзацii виходять вiд уряду. Бюджет служби зайнятостi в такому разi i частиною адмiнiстративного бюджету держави. Методи керiвництва тi ж самi, що i в мiнiстерствi.
Уряди ряду краiн, щоб пiдкреслити особливий характер служб зайнятостi, пiд тиском соцiальних партнерiв визначили для них статус самостiйноi органiзацii, як, наприклад, у Нiмеччинi. Такi служби дiють за окремим для них законом, де затвердженi iх повноваження i фiнансовий режим. Вони мають статус юридичноi особи i свiй бюджет, котрi покривають iх витрати як на виконання програм зайнятостi населення, так i на утримання служби безпосередньо.
Статус державноi служби зайнятостi Украiни не вiдповiдаi анi першому, анi другому варiантовi. Середня ланка, що пiдпорядкована Мiнiстерству працi i соцiальноi полiтики, не i його безпосереднiм вiддiлом адмiнiстративно. Маючи свiй бюджет i вiдносну самостiйнiсть у вирiшеннi оперативних питань, державна служба зайнятостi в той же час пiдпорядкована у вирiшеннi багатьох питань мiнiстерству. Директора служби призначаi мiнiстр працi. За рiшенням Мiнпрацi можуть створюватись додатковi структурнi пiдроздiли служби.
Юридичний статус служби зайнятостi не i результатом вiльного вибору уряду. Вiн визначаiться iсторичними та соцiально-економiчними обставинами. Так, саме iсторичнi обставини - iснування служби працевлаштування у пiдпорядкуваннi Мiнпрацi i утворення на ii базi державноi служби зайнятостi - визначили ii статус як середньоi ланки.
1.3 Завдання та функцii державноi служби зайнятостi
Головним ВлрежисеромВ» регулювання ринку працi в державi i Мiнiстерство працi та соцiальноi полiтики. Воно формуi заходи як стратегiчного плану, так i з поточних питань, пропозицii для Уряду щодо нацiональноi полiтики в галузi зайнятостi населення i ринку працi на основi аналiзу ситуацii i наукових дослiджень, разом з ДЦЗ розробляi Державну програму зайнятостi населення i органiзацiйно-економiчнi заходи, передбачаi i замовляi напрями фундаментальних наукових розробок.
Вiдповiдно до положення про Мiнiстерство працi та соцiальноi полiтики Украiни основними його завданнями i:
- розроблення, обТСрунтування, координацiя та контролювання виконання соцiальних програм з питань зайнятостi, соцiального захисту, соцiального страхування, забезпечення соцiально-трудових прав жiнок, молодi;
- сприяння рацiональнiй, продуктивнiй i вiльно обранiй зайнятостi, пiдвищенню якостi i конкурентоспроможностi робочоi сили;
- керiвництво дiяльнiстю державноi служби зайнятостi, проведення заходiв щодо регулювання ринку працi та трудовоi мiграцii, здiйснення контролю за рацiональним використанням коштiв Державного фонду сприяння зайнятостi населення;
- координацiя дiяльностi органiв виконавчоi влади, спрямованоi на регулювання працi, проведення консультацiй i органiзацiя спiвробiтництва у цьому напрямi з об'iднаннями профспiлок i власникiв, сприяння розв'язанню соцiально-трудових проблем на основi соцiального партнерства, участь в укладаннi колективних договорiв, угод. Безпосереднiм виконавцем цього регулювання i провiдником державноi полiтики зайнятостi i державна служба зайнятостi, яка здiйснюi конкретнi заходи щодо запобiгання масовому безробiттю по всiй територii Украiни, бере активну участь у ii розробцi, проводить аналiз дiiвостi цих заходiв, своiчасно вносить необхiднi пропозицii, щодо iх коригування в залежностi вiд конкретноi економiчноi ситуацii, визначаi теми прикладних наукових дослiджень.
Вiдповiдно до Постанови Ради Мiнiстрiв УРСР вiд 21 грудня 1990 р. на державну службу зайнятостi було покладено:
- аналiз стану ринку працi, прогноз попиту та пропозицii робочоi сили, пiдготовка iз зацiкавленими органiзацiями державноi та територiальних програм зайнятостi населення, забезпечення iх реалiзацii;
- облiк громадян, якi звертаються з питань працевлаштування, надання iм допомоги у пiдборi роботи та працевлаштуваннi;
- забезпечення населення достовiрною, повною та оперативною iнформацiiю про можливостi працевлаштування на основi облiку вiльних робочих мiсць - та вакантних посад;
- проведення професiйноi орiiнтацii та консультацiй населення, в тому числi молодi;
- органiзацiя професiйноi пiдготовки та перепiдготовки працiвникiв, вивiльнюваних з пiдприiмств, установ та органiзацiй, осiб, якi вiдчувають складностi у працевлаштуваннi, а також iнших категорiй незайнятого населення;
- надання пiдприiмствам, установам та органiзацiям, незалежно вiд форм власностi та господарювання, допомоги у доборi необхiдних iм працiвникiв, консультування та забезпечення iх iнформацiiю про стан ринку працi;
- пiдготовка пропозицiй та висновкiв про використання працi iноземних
громадян, якi залучаються в Украiну, для виконання робiт за мiжурядовими угодами та лiцензiями;
- забезпечення, в межах своii компетенцii, соцiального захисту незайнятих громадян;
- здiйснення контролю за виконанням пiдприiмствами, установами та органiзацiями, незалежно вiд форм власностi та господарювання, законодавства про зайнятiсть населення (надалi цi функцii лягли в основу Положення про державну службу зайнятостi).
Правовими засадами ДСЗ, як i iнших суб'iктiв iнфраструктури ринку працi, i Конституцiя i законодавчi акти Украiни. Передусiм, це Закони Украiни ВлПро зайнятiсть населенняВ» та ВлПро загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiттяВ». Крiм того, у своiй дiяльностi ДСЗ керуiться: ВлПоложенням про державну службу зайнятостi населенняВ», ВлПоложенням про порядок реiстрацii, перереiстрацii та ведення облiку громадян, якi шукають роботу, i безробiтних, виплати допомоги по безробiттю, а також умови надання матерiальноi допомоги в перiод професiйноi пiдготовки та перепiдготовкиВ», ВлПоложенням про порядок надання матерiальноi допомоги по безробiттюВ», ВлПоложенням про порядок бронювання на пiдприiмствах, в органiзацiях i установах робочих мiсць для працевлаштування громадян, якi потребують соцiального захистуВ», ВлПоложенням про порядок органiзацii та проведення оплачуваних громадських робiтВ», ВлПоложенням про порядок органiзацii сезонних робiтВ», ВлПоложенням про порядок надання безпроцентноi позики безробiтним для зайняття пiдприiмницькою дiяльнiстюВ».
Всю рiзноманiтнiсть функцiй, якi виконують служби зайнятостi (бiльшiсть яких стосуiться Украiни) можна об'iднати у три типи i сiм груп.
Перший тип функцiй - надання соцiальних послуг клiiнтам. Вiн включаi наступнi групи функцiй.
Перша - функцii трудового посередництва, якi полягають в наданнi допомоги особам, що шукають роботу, в пошуку i пiдборi пiдходящого робочого мiсця, роботодавцям тАФ в швидкому заповненнi вакансii працiвниками, що володiють необхiдними професiйними навичками.
До другоi групи функцiй - мотивацiйно-активiзуючоi - вiдносяться рiзноманiтнi заходи, спрямованi на пiдвищення активностi безробiтних, у пошуку роботи, посилення iхньоi мотивацii до трудовоi дiяльностi, пiдвищенню конкурентоспроможностi на ринку працi. Звичайно, цi заходи включають органiзацiю професiйного навчання, проведення семiнарiв iз безробiтними по технiцi пошуку роботи; сприяння започаткуванню ними власного бiзнесу, залучення незайнятих громадян до участi в громадських оплачуваних роботах.
Третя група об'iднуi соцiально-захиснi функцii - визначення, нарахування та надання допомоги по безробiттю, iнших видiв матерiальних виплат; працевлаштування осiб, якi недiiздатнi на рiвних умовах конкурувати на ринку працi (iнвалiдiв, молодi, жiнок iз малолiтнiми дiтьми i т.д.).
Другий тип функцiй включаi свого роду допомiжнi функцii, що носять або пiдпорядкований характер до функцiй першого типу або забезпечують внутрiшню життiдiяльнiсть служби, але безпосередньо не пов'язанi з обслуговуванням клiiнтiв - незайнятих громадян i роботодавцiв.
Четверта група складаiться з розпорядчо-фiнансових функцiй, що спрямованi на формування фонду сприяння зайнятостi, ощадливе використання коштiв, фiнансове забезпечення виплати допомоги по безробiттю й iнших видiв матерiальноi допомоги, органiзацiю внутрiшньоi господарськоi дiяльностi (зарплата персоналу, оренда помешкань i майна, закупiвля технiки й iнвентар), фiнансування проф. навчання незайнятих громадян i органiзацii оплачуваних громадських робiт, видачу безпроцентних позичок безробiтним для заняття пiдприiмницькою дiяльнiстю i т.д.
П'яту групу функцiй можна назвати контрольною, вона характеризуiться тим, що маi загальну контролюючу спрямованiсть за дотриманням законодавства про зайнятiсть i дотриманням фiнансовоi дисциплiни (прийом на роботу осiб в межах 5-процентноi квоти, своiчасне iнформування пiдприiмствами центрiв зайнятостi про майбутнi вивiльнення працiвникiв, про вiльнi робочi мiсця й осiб, прийнятих на роботу; за повним i своiчасним вiдрахуванням коштiв у фонд сприяння зайнятостi; за правильною витратою коштiв пiдроздiлами служби).
Шоста група включаi лiцензiйнi-дозвiльнi функцii: видачу дозволiв на працевлаштування iноземних громадян, а суб'iктам пiдприiмницькоi дiяльностi - на використання iхньоi працi, комерцiйним органiзацiям - на надання платних послуг, пов'язаних iз профорiiнтацiiю i працевлаштуванням населення.
Третiй тип функцiй пов'язано з управлiнням, або регулюванням ринку працi. Законодавство Украiни про зайнятiсть населення визначаi для служби зайнятостi ряд таких найважливiших завдань, як планування i прогнозування зайнятостi, координацiю зусиль державних i громадських органiв, пiдприiмств щодо здiйснення заходiв регулювання ринку працi. Данi завдання в своiй сукупностi складають процес управлiння. Тому стосовно до служби зайнятостi Украiни ми цiлком обТСрунтовано можемо говорити про виконання нею сьомоi (не в порядку значимостi, а з погляду зручностi викладання) групою функцiй - iнформацiйно-аналiтичноi i прогностичноi, яка пов'язана з забезпеченням процесу управлiння - зi збором й аналiзом рiзноманiтноi статистичноi i соцiологiчноi iнформацii про ринки працi; iнформуванням громадян, органiв влади, громадськостi про процеси, явища i тенденцii, що вiдбуваються на ньому; розробкою прогнозiв щодо попиту i пропозицii робочоi сили (у тому числi по галузях i регiонах); участю в пiдготовцi програм зайнятостi населення i заходiв соцiального захисту населення вiд безробiття. Ефективнiсть роботи ДСЗ залежить вiд рiвня квалiфiкацii та досвiдченостi ii працiвникiв, особливо базовоi районноi (мiськоi) ланки, якi безпосередньо i щоденно працюють з людьми; а також вiд матерiально-технiчного забезпечення i, перш за все, електронного оснащення.
РОЗДРЖЛ 2. ТЕХНОЛОГРЖРЗ СОЦРЖАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ПРЖДТРИМКИ БЕЗРОБРЖТНИХ
2.1 Методологiчнi та методичнi основи iдиноi технологii обслуговування незайнятих громадян в центрах зайнятостi Украiни
Основою соцiального захисту вiд безробiття та безробiтних i обов'язкове соцiальне страхування в комплексi з державними допомогами.
До головних принципiв органiзацii страхування у разi безробiття можна вiднести:
♦ особисту вiдповiдальнiсть - самi працiвники беруть участь у фiнансуваннi страхування, розмiр виплат залежить вiд попереднiх внескiв працiвникiв i iхнього страхового полiсу;
♦ солiдарнiсть - роботодавцi, працiвники i держава беруть фiнансову участь у формуваннi страхових фондiв;
♦ загальнiсть - страхування у разi безробiття поширюiться на всi верстви населення, якi його потребують, що вiдображаiться в законодавчому закрiпленнi гарантiй реалiзацii прав застрахованих, порядку проведення вiдповiдних виплат i надання послуг;
♦ обов'язковiсть (примусовiсть) страхування на випадок безробiття незалежно вiд волi й бажання роботодавцiв i застрахованих, що знаходить вираження в обов'язковому характерi (за законом) виплати страхових внескiв роботодавцями, працiвниками i державою;
♦ державне регулювання - законодавче закрiплення гарантiй прав громадян на страхування у разi безробiття, контроль за рiвнем виплат, якiстю послуг i використання фiнансових коштiв за призначенням.
Соцiальний захист населення вiд безробiття нинi здiйснюiться на основi законiв Украiни "Про зайнятiсть населення" i "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" через систему заходiв, а саме:
♦ захист вiд необТСрунтованоi вiдмови працевлаштування;
♦ безкоштовне сприяння в доборi пiдходящоi роботи та працевлаштування вiдповiдно до нахилiв, здiбностей, професiйноi пiдготовки, освiти з урахуванням суспiльних потреб;
♦ виплата вихiдноi допомоги та збереження середньоi зарплати на перiод працевлаштування працiвникам, якi втратили постiйну роботу на пiдприiмствах i органiзацiях;
♦ виплата безробiтним допомоги по безробiттю.
Згiдно зi ст. 17 Закону Украiни "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття" розмiр страхових внескiв щорiчно за поданням Кабiнету Мiнiстрiв Украiни встановлюiться Верховною Радою Украiни вiдповiдно до роботодавцiв та застрахованих осiб одночасно iз затвердженням Державного бюджету Украiни на поточний рiк.
Законом також встановлюються (ст.22) умови та тривалiсть виплати допомоги по безробiттю залежно вiд страхового стажу.
Застрахованi особи, визнанi у встановленому порядку безробiтними, якi протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнiв та сплачували страховi внески, мають право на допомогу по безробiттю.
Розмiр допомоги по безробiттю (ст.23) виплачуiться залежно вiд страхового стажу, до якого прирiвнюiться i загальний трудовий стаж, а саме: до 2-х рокiв - 50%; вiд 2-х до 6-ти рокiв -55%; вiд 6-ти до 10-ти рокiв - 60%; понад 10 рокiв - 70%.
Допомога по безробiттю виплачуiться залежно вiд тривалостi безробiття у вiдсотках до визначеного розмiру:
♦ першi 90 календарних днiв - 100%;
♦ протягом наступних 90 календарних днiв - 80%;
♦ надалi - 70%.
Допомога по безробiттю виплачуiться з восьмого дня пiсля реiстрацii застрахованоi особи в установленому порядку у Державнiй службi зайнятостi. Загальна тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не може перевищувати 360 календарних днiв протягом двох рокiв.
Для осiб перед пенсiйного вiку (за 2 роки до настання права на пенсiю) тривалiсть виплати допомоги по безробiттю не може перевищувати 720 календарних днiв.
Зростаючi масштаби безробiття, збiльшення його тривалостi потребують пiдвищення ефективностi дiяльностi державноi служби зайнятостi, чiткоi органiзацii ii дiяльностi. На виконання цього завдання спрямована розроблена в Украiнi технологiя обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятостi, яка охоплюi широкий спектр органiзацiйних заходiв.
Основна мета РДдиноi технологii обслуговування незайнятого населення - створення важливого елемента новоi адаптованоi до умов ринку системи соцiального захисту та самозахисту населення; пiдвищення ефективностi роботи державноi служби зайнятостi щодо надання соцiальних послуг безробiтним громадянам та роботодавцям. При розробленнi даноi технологii був застосований досвiд кращих вiтчизняних центрiв зайнятостi, досвiд зарубiжних краiн - Великобританii, Нiмеччини, Данii, Польщi, Росii.
Напрями реалiзацii РДдиноi технологii обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятостi Украiни:
1. Активiзацiя власних зусиль клiiнтiв щодо влаштування свого життя, пiдвищення вiдповiдальностi людини перед собою, своiю сiм'iю та суспiльством:
♦ навчання клiiнтiв методам i технiцi самостiйного пошуку роботи;
♦ розроблення бiльшiстю клiiнтiв за допомогою спецiалiстiв центрiв зайнятостi (ЦЗ) планiв самостiйного пошуку роботи;
♦ розширення кола iнформацii про вакантнi мiсця шляхом створення iдиноi нацiональноi iнформацiйноi комп'ютерноi системи i забезпечення вiльного доступу кожного вiдвiдувача до iнформацii про вакансii;
♦ сприяння безробiтним в iхнiх зусиллях щодо започаткування власноi справи;
♦ залучення незайнятих громадян до участi в оплачуваних громадських роботах.
2. Пiдвищення вiдповiдальностi фахiвцiв ЦЗ за ефективнiсть заходiв, що використовувались, за кiнцевi результати роботи з клiiнтами:
♦ обговорення на засiданнi спецiально призначеноi комiсii центру зайнятостi ефективностi заходiв щодо сприяння влаштуванню кожного клiiнта, який довгий час (3-6 мiс.) перебував на облiку в ЦЗ;
♦ використання результатiв роботи спецiалiстiв при проведеннi атестацii, конкурсiв на замiщення вакантних посад, формуваннi резерву на висування, моральному та матерiальному заохоченнi.
3. Змiцнення взаiмодii з роботодавцями - пiдвалини пiдвищення ефективностi дiяльностi центрiв зайнятостi:
♦ iнформування роботодавцiв вiдповiдно до профiлю пiдприiмств про професiйно-квалiфiкацiйний склад осiб, якi зареiстрованi в ЦЗ;
♦ вивчення потреб роботодавцiв та надання допомоги щодо укомплектування пiдприiмств персоналом i професiйне навчання кадрiв на iхнi замовлення з числа незайнятого населення;
♦ консультування з питань впровадження деяких норм законодавства про працю i зайнятiсть;
♦ здiйснення на замовлення роботодавцiв пiдбору необхiдних працiвникiв iз використанням психодiагностичних методик;
♦ iнформування про стан, основнi тенденцii та процеси на локальному ринку працi.
4. Рацiоналiзацiя розподiлу персоналу служби зайнятостi i використання його робочого часу:
♦ розподiл персоналу служби зайнятостi з урахуванням його "навантаження" (кiлькостi незайнятого населення, яка припадаi на одного працiвника ЦЗ);
♦ визначення норм часу на здiйснення технологiчних операцiй i процедур, впровадження системи автоматизованого нарахування всiх видiв допомоги;
♦ спецiалiзацiя i взаiмозамiннiсть фахiвцiв ЦЗ на основi розподiлу здiйснюваних операцiй на простi i зрозумiлi елементи;
♦ розроблення для кожного спецiалiста детальноi посадовоi iнструкцii.
5. Розподiл потокiв клiiнтiв залежно вiд мети вiдвiдування центру зайнятостi:
♦ створення в ЦЗ диспетчерсько-консультацiйного сектора, покладення на одного з фахiвцiв диспетчерсько-консультацiйних функцiй;
♦ розмiщення робочих примiщень у ЦЗ вiдповiдно до технологii обслуговування конкретних категорiй клiiнтiв;
♦ видiлення в окреме технологiчне поле роботи по виконанню замовлень на пiдготовку довiдок клiiнтам.
6. Розподiл примiщень ЦЗ на функцiональнi сектори, в яких, незалежно вiд площi примiщень, здiйснюються визначенi процедури i операцii щодо обслуговування клiiнтiв:
♦ створення великих просторових зон, де клiiнтам можуть надаватися декiлька послуг, в першу чергу тих, якi спрямованi на активiзацiю iх власних зусиль щодо влаштування свого життя;
♦ унiфiковане за змiстом iнформацiйне наповнення примiщень ЦЗ, яке дозволяi клiiнтам самостiйно одержати максимум iнформацii, а також допомагаi iм чiтко уявити своi права та обов'язки.
Реалiзацiя даноi технологii посилить ефективнiсть роботи центрiв зайнятостi з надання бiльш якiсних послуг клiiнтам.
2.2 Надання соцiальних послуг клiiнтам центрiв зайнятостi, спрямованих на активiзацiю iх зусиль, щодо вирiшення проблем власноi трудовоi зайнятостi. Психологiчна допомога безробiтному
Надзвичайно важливою i психологiчна допомога безробiтному працiвниками центрiв зайнятостi. Безробiття викликаi багато переживань, що призводять до стану хронiчного стресу, викликаного постiйною фрустрацiiю,
Вместе с этим смотрят:
"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи
"Технiка тiла" Марсель Мосс
Cоциальные и психологические особенности безработных
РЖнформатизацiя суспiльства i молодь
Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii