Внутрiшня система iнформацii
Внутрiшня система iнформацii
Змiст
Вступ
1. Значення пiд внутрiшньофiрмовоi системi iнформацii
1.1 Комунiкацii
1.1.1 Комунiкацii мiж органiзацiiю i ii середовищем
1.1.2 Комунiкацii мiж рiвнями та пiдроздiлами
1.1.3 Формальнi i неформальнi комунiкацii
1.1.4 Комунiкацiйний процес
1.1.5 Мiжособистiснi комунiкацii
1.1.6 Комунiкацiйнi мережi
1.2. Внутрiшньо фiрмова система iнформацii
1.2.1 Види iнформацii на пiдприiмствi
1.2.2 Апаратне управлiння внутрiшньоi системи iнформацii
1.2.3 РЖнформацiйнi ресурси пiдприiмства
1.2.4 Значення внутрiшньо фiрмовоi системи iнформацii
2. Аналiз внутрiшньо фiрмовоi системи iнформацii
2.1 Корпоративна iнформацiйна система ВАТ "ММК"
2.2 Транспорт для iнформацii на ВАТ "ММК"
2.3 РЖнтернет - iнформацiйний ресурс
2.4 РЖнформацiйнi системи компанii "Боiнг"
Висновок
Список використаноi лiтератури
Вступ
Комунiкацii, обмiн iнформацiiю - це те, в чому кожен бере участь щодня, але лише не багато роблять це досить злагоджено. Майже неможливо переоцiнити важливiсть комунiкацiй в управлiннi. Чи не все, що роблять керiвники, щоб полегшити органiзацii досягнення ii цiлей, вимагаi ефективного обмiну iнформацiiю. Якщо люди не можуть обмiнюватися iнформацiiю, ясно, що вони не зумiють працювати разом, формулювати цiлi й досягати iх. Однак, комунiкацii - це складний процес, що складаiться з взаiмозалежних крокiв. Кожен з цих крокiв дуже потрiбний для того, щоб зробити нашi думки зрозумiлими iншiй особi. Мета даноi роботи - ознайомитися з природою i складностями комунiкацiй, з потенцiйними пастками на шляху до розумiння сутi повiдомлень, а також з тим, що можна зробити, щоб бiльш ефективно обмiнюватися iнформацiiю, як серед менеджерiв, так i за межами iхнього кола. Як правильно використовувати iнформацiю i яке вона маi значення для сучасних фiрм i корпорацiй. Завдання даноi роботи - вивчення сутностi та поняття iнформацii. Як вона впливаi на органiзацiю бiзнесу i членiв цiii органiзацii. Тема даноi роботи актуальна на сучасному етапi розвитку бiзнесу, тому що дуже важко без iнформацiйних ресурсiв i можливостей побудувати цей бiзнес. З великого обсягу iнформацii необхiдно вибирати бiльш потрiбну i правильну, переосмислювати ii змiст i робити необхiднi висновки. РЖнформацiйнi ресурси, новiтнi технологii - це невiд'iмний атрибут сучасного фiрми, яка рухаiться до досягнення своiх цiлей, завдань, щоб отримати ефективний результат своii роботи. Якщо компанiя не володii iнформацiйними можливостями, не розумii важливостi комунiкативного процесу, то вона не в змозi витримати конкурентну боротьбу, розумiння i схвалення клiiнтiв, отримання очiкуваного прибутку, процвiтання та сталого становища на ринку.
1. Значення iнформацii пiд внутрiшньо фiрмовоi системi iнформацii
1.1 Комунiкацii
комунiкацiя мiжособистiсний управлiння корпоративний iнтернет
Будь-яке спiлкування, в тому числi i дiлове - це, перш за все комунiкацiя, тобто обмiн iнформацiiю, значущою для учасникiв спiлкування. Саме поняття "комунiкацiя" (вiд лат. communicatio-повiдомлення, зв'язок, шлях повiдомлення, а це слово, у свою чергу, походить вiд communico-, пов'язую, спiлкуюся).
Менеджер-керiвник вiд 50 - 90% усього часу витрачаi на комунiкацii. Це здаiться неймовiрним, але стаi зрозумiлим, якщо врахувати, що керiвник займаiться цим, щоб реалiзувати своi ролi в мiжособистiсних вiдносинах, iнформацiйному процесi та процесi прийняття рiшень, не кажучи про управлiнськi функцii планування, органiзацii, мотивацii i контролю.
Основна частина комунiкацiй в органiзацii доводиться на розмови, записки, повiдомлення i т.д. Комунiкацii представляють собою все проникаючий i складний процес.
1.1.1 Комунiкацii мiж органiзацiiю i ii середовищем
Будь-яка органiзацiя iснуi в деякiй зовнiшньому середовищi. Ця ж органiзацiя породжуi своi внутрiшнi середовище. Внутрiшнi середовище формуiться сукупнiстю структурних пiдроздiлiв пiдприiмства i працюючих там людей.
Органiзацiя користуiться рiзноманiтними засобами для комунiкацii зi складовими свого зовнiшнього оточення. З наявними i потенцiйними споживачами вони спiлкуються за допомогою реклами й iнших програм просування товарiв i послуг на ринок. У сферi вiдносин з громадськiстю першорядна увага придiляiться створенню iмiджу, певного образу органiзацii на мiсцевому, загальнонацiональному чи мiжнародному рiвнi.
Обговорення, зборiв, телефоннi переговори, службовi записки, вiдеострiчки, звiти i т. п., що циркулюють всерединi органiзацii, найчастiше i реакцiiю на можливостi або проблеми, створюванi зовнiшнiм оточенням.
1.1.2 Комунiкацii мiж рiвнями та пiдроздiлами
РЖнформацiя перемiщаiться всерединi органiзацii з рiвня на рiвень у межах вертикальноi комунiкацii. Вона може передаватися по низхiднiй, тобто з вищих рiвнiв на нижчу. Таким шляхом, пiдлеглим рiвням управлiння повiдомляiться про поточнi завдання, змiну прiоритетiв, конкретних завданнях, якi рекомендуються процедурах т. п.
Крiм обмiну по спаднiй, органiзацiя потребуi комунiкацiях по висхiднiй. У цьому випадку службовцi готовi повiдомити своiму безпосередньому начальнику про виниклу проблему.
Передача iнформацii з нижчих рiвнiв на вищi може помiтно впливати на продуктивнiсть. Так само комунiкацii по висхiднiй виконують функцiю оповiщення верха про те. Що робиться на нижчих рiвнях. Таким шляхом керiвництво довiдаiться про поточнi чи назрiваючi проблеми i пропонуi можливi варiанти виправлення покладених справ. Обмiн iнформацiiю по висхiднiй вiдбуваiться у формi звiтiв, пропозицiй, i пояснювальних записок.
На додаток до обмiну iнформацiiю по низхiднiй або висхiднiй органiзацiя потребуi горизонтальних комунiкацiях. Органiзацiя складаiться з безлiчi пiдроздiлiв, тому обмiн iнформацiiю мiж ними потрiбний для координацii завдань i дiй.
Додатковi вигоди вiд комунiкацiй по горизонталi полягаi у формуваннi рiвноправних вiдносин.
Основу процесу управлiння становить взаiмодiя мiж елементами управлiнськоi структури - пiдроздiлами, посадами, окремими особами, здiйснюване за допомогою з'iднують iх комунiкацiйних каналiв, що створюються в процесi особистих контактiв, обмiну документами, функцiонування електронних засобiв зв'язку i т. п. За змiстом така взаiмодiя може бути iнформацiйними , адмiнiстративним чи технiчним.
Комунiкацiйнi канали бувають трьох видiв: одностороннi (iнформацiя рухаiться в одному напрямку), двостороннi (iнформацiя зi зворотним зв'язком), багатостороннi (iнформацiя рухаiться в багатьох напрямках зi зворотним зв'язком).
У рамках iнформацiйноi взаiмодii суб'iкти управлiнськоi дiяльностi обмiнюються вiдомостями, необхiдними для прийняття рiшень. Цi вiдомостi бувають офiцiйними, закрiпленими юридично, i неофiцiйними, що не володiють жодним правовим статусом, але допомагають орiiнтуватися в ситуацii.
У процесi адмiнiстративноi взаiмодii вищестоящi ланки управлiнськоi структури передають нижчестоящим управлiнськi повноваження i вiдповiдальнiсть, рiзнi розпорядження, iнструкцii. рекомендацii, отримують вiд них звiти, здiйснюють процес контролю.
За характером, взаiмодiя в органiзацii може бути прямим або непрямим. Пряме ТСрунтуiться на контактах сторiн. Непряме увазi, що одна зi сторiн створюi умови, за яких iнша, незважаючи на вiдсутнiсть яких би то не було команд, виконуi вимагаються вiд нього дii.
1.1.3 Формальнi i неформальнi комунiкацii
Органiзацii складаються з формальних i неформальних компонентiв. Канал неформальних комунiкацiй можна назвати каналом розповсюдження чуток.
Приписувана чутками репутацiя неточноi iнформацii зберiгаiться до сьогоднiшнього дня. Тим не менш, дослiдження показують, що iнформацiя, передана каналами неформального повiдомлення, тобто чутки, частiше виявляiться точною, а не перекрученою. 80-90% чуток точнi щодо несуперечливоi iнформацii про саму компанiю.
1.1.4 Комунiкацiйний процес
Обмiн iнформацiiю широко охоплюi рiзнi частини органiзацii i яким чином вiн спiввiдноситься з ефективнiстю. Обмiн iнформацiiю в органiзацiях не завжди ефективний, як слiд було б. На дiлi люди спiлкуються мiж собою менш ефективно, нiж iм це здаiться.
Крiм того, у багатьох випадках передане повiдомлення виявляiться неправильно зрозумiлим i, отже, обмiн iнформацiiю - неефективним. Джон Майнер, видатний дослiдник в галузi управлiння, вказуi, що, як правило, лише 50% спроб обмiну iнформацiiю приводить до обопiльноi згоди що спiлкуються. Найчастiше причина такоi низькоi ефективностi в забуттi того факту, що комунiкацiя-це обмiн.
Видiляють 5 базових елемента в процесi обмiну iнформацiiю:
1.Отправiтель - це особа, яка збираiться або вiдбираi iнформацiю i передаi ii.
2.Сообщенiе - сутнiсть iнформацii, що передаiться усно або закодовано, за допомогою символiв.
3. Канал - засiб передачi iнформацii.
4. Одержувач - особа, якiй призначена iнформацiя i яка ii сприймаi.
5. Зворотнiй зв'язок - реакцiя одержувача на повiдомлення вiдправника.
1.1.5 Мiжособистiснi комунiкацii
Хоча ефективний обмiн письмовою iнформацiiю маi переважне значення в органiзацii, нам видаiться, що вичерпний аналiз такого роду обмiну виходить за рамки. Те ж саме вiдноситься i до використання комп'ютера, як засобу комунiкацii. Керiвник вiд 50-90% свого часу витрачаi на розмови, тому ми видiляiмо тут прямий мiжособистiсний обмiн iнформацiiю. Розумiння процесу мiжособистiсного обмiну iнформацiiю i методiв удосконалення вмiння спiлкуватися повинно, сприятиме зростанню ефективностi управлiнськоi дiяльностi. Проте на додаток до мiжособистiсних контактiв керуючий повинен мати уявлення про перешкоди на шляху обмiну iнформацiiю в органiзацii та методiв вдосконалення такого обмiну.
Коли iнформацiя рухаiться всерединi органiзацii вгору i вниз. Сенс повiдомлень кiлька спотворюiться. Таке спотворення може бути обумовлено низкою причин. Свiдоме перекручування iнформацii може мати мiсце, коли який-небудь керуючий не згоден з повiдомленням.
1.1.6 Комунiкацiйнi мережi
В органiзацiях, де зайнято бiльше двох чоловiк, комунiкацiйнi канали об'iднуються в так званi мережi, що зв'язують елементи управлiнськоi структури в iдине цiле. РЖ настiльки ж багаторiвневi, як вона сама. Вони поiднують у собi формальнi i неформальнi комунiкацiйнi канали, як дублюючi, так i доповнюють один одного.
На практицi можна видiлити три види комунiкацiйних мереж: вiдкритi, замкнутi i комбiнованi. Вiдкритих рух команди або iнформацii може бути зупинено, тому що воно потрапляi у глухий кут, тобто до елементу структури управлiння, що знаходиться в кiнцi каналу. Вона так само може наткнутися на "посередника" або "контролера" (промiжна ланка в мережi комунiкацii), який з якихось причин цього руху перешкоджаi (зупиняi, спотворюi, направляi в iнший бiк) i якого не можна минути. У замкнутих мережах тупики та контролери або вiдсутнi, або можуть бути обiйденi. Комбiнованi мережi поiднують в собi обидва принципи побудови i властивi бiльше великим багаторiвневим органiзацiям.
1.2 Внутрiшньо фiрмова система iнформацii
Основна мета комунiкацiйного процесу - забезпечення розумiння iнформацii, що i предметом обмiну, тобто повiдомлень.
Обмiн iнформацiiю починаiться з формулювання iдеi або добору iнформацii. Вiдправник вирiшуi, яку значиму iдею чи повiдомлення слiд зробити предметом обмiну. На жаль, багато спроб обмiну iнформацiiю обриваються на першому етапi, оскiльки вiдправник не витрачаi достатнього часу на обмiрковування iдеi.
РЖнформацiя - вiдомостi про навколишнiй свiт (об'iкти, явища, подii i т. д.), якi зменшують наявну ступiнь невизначеностi, неповноти знань, якi можна вiдтворювати шляхом передачi людьми усним, письмовим або iншим способом.
1.2.1 Види iнформацii на пiдприiмствi
Керуюча система отримуi вiд керованоi системи iнформацiю про стан заданих нею технiко-економiчних параметрiв в процесi виробничоi i фiнансово-господарськоi дiяльностi. На основi отриманоi iнформацii керуюча система виробляi команди управлiння i передаi iх на керовану систему для виконання. РЖнформацiя, яка функцiонуi на пiдприiмство в процесi управлiння, може бути класифiкована наступним чином:
тАв За формою вiдображення (вiзуальна, аудiовiзуальна, змiшана)
тАв За формою подання (цифрова, лiтерна, кодованих)
тАв За роллю в процесi управлiння (аналiтична, прогнозна, звiтна, наукова, нормативна)
тАв За якiстю (достовiрна, помилкова i т. д.)
тАв По можливостi використання (необхiдна, достатня, надлишкова)
тАв За ступенем оновлення(постiйна, змiнна)
тАв За ступенем дiяльностi пiдприiмства (економiчна, управлiнська, соцiальна, технологiчна)
тАв По джерелу виникнення (внутрiшньо органiзацiйна, зовнiшня)
тАв За ступенем перетворення (первинна, похiдна, узагальнена)
тАв По виду носiя
тАв За часом надходження (перiодична, постiйна, випадкова) i т.д.
Велика увага повинна придiлятися з боку менеджера питань збереження iнформацii та запобiгання ii витоку, а також побудовi на пiдприiмствi iнформацiйних систем.
РЖнформацiйнi системи можуть бути простими. У цьому випадку вiдбуваiться доставка iнформацii вiд мiсця ii виникнення до мiсця споживання. Бiльш поширенi складнi системи iнформацii, вiдповiднi складностi виробництва та органiзацiйнiй структурi управлiння, якi охоплюють i лiнiйне управлiння, i функцiональнi служби пiдприiмства.
РЖнформацiйнi системи розрiзняються:
тАв По обробцi iнформацii (централiзованi i децентралiзованi)
тАв За ступенем охоплення iнформацii (комплекснi, локальнi)
Комплекснi iнформацiйнi системи охоплюють весь комплекс служб пiдприiмства, а локальнi призначенi для певних функцiй управлiння.
Останнiм часом при побудовi iнформацiйних систем стали видiляти бек - офiсну i фронт - офiсну iнформацiю. Бек - офiсна - така iнформацiя, доступ до якоi мають тiльки спiвробiтники пiдприiмства (всi або з певних пiдроздiлiв). Фронт - офiсна - така iнформацiя, доступ до якоi мають всi бажаючi, наприклад клiiнти пiдприiмства.
Важливе значення маi iнформацiя про виникнення в ходi виробництва вiдхилень вiд планових показникiв, що вимагають прийняття оперативних рiшень.
РЖнформацiя i одним з найважливiших факторiв, що визначають якiсть i ефективнiсть прийнятих керiвниками рiшень.
Достатнiй обсяг iнформацii надходить в середньому лише до 47,6% керiвникiв. "РЖнформацiйний голод" бiльшою мiрою вiдчувають вищi iiрархiчнi ланки управлiння, де приймаються стратегiчнi рiшення.
14,2% керiвникiв вважають iнформацiю, що надходить полнлстью вiдповiдноi пропонованим до неi вимогам, при цьому найменше задоволенi якiстю iнформацii заступники директорiв: всього 505 вважають отримувану iнформацiю достатньою, стiльки ж вказують на те, що вона слабо оброблена i часто невчасною. Це-одна з найнижчих оцiнок серед керiвникiв усiх рiвнiв. Крiм того, на цей рiвень управлiння йде багато непотрiбноi, а iнодi i необ'iктивноi iнформацii.
Правильнiсть i ефективнiсть прийнятих рiшень залежать не тiльки вiд обсягiв i якостi iнформацiйного забезпечення та квалiфiкацii керiвникiв, але i вiд того, чи вистачаi iм часу на якiсний аналiз iнформацii, що надiйшла
РЖнформацiйну перевантаження вiдчувають (суб'iктивно) лише 9.5% керiвникiв. РЖнформацiйнi перевантаження у керiвникiв вищих ланок, зокрема у начальникiв управлiнь та заступникiв директорiв, у яких вона в 1,5-2 рази вище середнiх показникiв
Недостатня iнформацiйна забезпеченiсть процесу прийняття стратегiчних рiшень призводить до того, що керiвники менше, нiж мали б, беруть участь в цьому процесi.
РЖстотну роль у прийняттi рiшень вiдiграi науково-технiчна iнформацiя, що мiстить новi науковi знання, вiдомостi про винаходи, технiчнi новинки своii фiрми i фiрм-конкурентiв. Це безперервно поповнюiться загальний фонд i потенцiал знань i технiчних рiшень, практичне i своiчасне використання якого забезпечуi фiрмi високий рiвень конкурентоспроможностi.
РЖнформацiя i основою для пiдготовки вiдповiдних доповiдей, звiтiв, пропозицiй для вироблення i прийняття управлiнських рiшень.
Змiст кожноi конкретноi iнформацii визначаiться потребами управлiнських ланок i вироблюваних управлiнських рiшень. До iнформацii пред'являються певнi вимоги:
тАв Стислiсть, чiткiсть формулювань, своiчаснiсть надходження;
тАв Задоволення потреб конкретних керуючих;
тАв Точнiсть i достовiрнiсть, правильний вiдбiр первинних вiдомостей, оптимальнiсть систематизацii та безперервнiсть збору i обробки iнформацii.
Для сучасних умов характерне застосування високоефективноi внутрiшньо фiрмовоi системi iнформацii, заснованоi на використаннi новiтнiх технiчних засобiв.
Управлiнська внутрiшньо фiрмова iнформацiйна система являi собою сукупнiсть iнформацiйних процесiв для задоволення потреби в iнформацii рiзних рiвнiв прийняття рiшень.
РЖнформацiйна система складаiться з компонентiв обробки iнформацii, внутрiшнiх i зовнiшнiх каналiв ii передачi (зв'язкiв), власне iнформацii.
Управлiнськi iнформацiйнi системи послiдовно реалiзують принципи iдностi виробничого процесу, iнформацii та органiзацii шляхом застосування технiчних засобiв збору.
Важливу роль у використаннi iнформацii вiдiграють способи ii реiстрацii, обробки, накопичення i передачi; систематизоване зберiгання i видача iнформацii у необхiднiй фiрмi; виробництво новоi числовоi, графiчноi та iншоi iнформацii.
1.2.2 Апарат управлiння внутрiшньо фiрмовоi системи iнформацii
Апарат управлiння внутрiшньо фiрмовоi системою iнформацii включаi:
тАв Обчислювальний центр для обслуговування фiрми в цiлому;
тАв Центральну службу iнформацii;
тАв РЖнформацiйну систему у виробничих вiддiленнях, що включаi вiддiли: обробки та аналiзу iнформацii; Обробки вхiдноi та вихiдноi документацii; зберiгання i видачi iнформацiйних матерiалiв; обчислювальноi технiки.
1.2.3 РЖнформацiйнi ресурси пiдприiмства
Будь-яка органiзацiя маi iнформацiйну систему та iнформацiйнi ресурси, навiть якщо ця органiзацiя складаiться з одного пiдприiмця, i вiн не здогадуiться про iх iснування, а просто iнодi робить записи про свiй бiзнес в блокнотi.
В управлiннi iнформацiйними ресурсами пiдприiмства iснують як деякi концептуальнi положення, так i конкретнi питання окремих iнформацiйних технологiй.
РЖнформацiйними ресурсами потрiбно управляти. Потрiбно вивчати iнформацiйнi потреби, планувати i керувати iнформацiйними ресурсами. Ключове питання для будь-якоi органiзацii: Чи добре ми управляiмо iнформацiйними ресурсами?
РЖнформацiя дозволяi приймати обТСрунтованi та ефективнi рiшення. Вона дозволяi управляти. Але й iнформацiiю потрiбно управляти. Керувати процесом ii отримання та використання. Якщо в органiзацii задумаються про те, де i як вони отримують iнформацiю про своi виробництво, цiни, конкурентiв, то це буде першим кроком в отриманнi конкурентноi переваги.
В даний час ми вступаiмо в iнформацiйне суспiльство, тому й менеджери, i виконавцi повиннi розумiти основнi концепцii та способи застосування iнформацiйних технологiй i бути здатними приймати важливi рiшення щодо iх використання.
Менеджери повиннi вмiти керувати iнформацiiю та покращувати свою справу з допомогою правильного ii використання для пiдвищення ефективностi роботи, виробництва, якостi послуг та якостi управлiння.
Керуюча частина надаi на керований процес певний вплив. Щоб керуюча частина могла здiйснювати управлiння, iй потрiбно зiставляти фактичний стан керованого процесу з метою управлiння, у зв'язку, з чим, з чим керований процес впливаi на керуючу частину. Вплив обох частин один на одного здiйснюiться у виглядi передачi iнформацii. Таким чином, в системi управлiння завжди присутнiй замкнутий iнформацiйний контур.
У рамках iнформацiйного контуру i i передаiться iнформацiя про цiлi управлiння, про стан керованого процесу, про керуючих впливах.
В даний час, для нормального функцiонування органiзацii iстотну роль грають iнформацiйнi ресурси. РЖнформацiйнi ресурси для будь-якоi органiзацii _ це весь наявний обсяг iнформацii в iнформацiйнiй системi.
Наявнiсть iнформацii зумовлюi розвиток краiн, галузей, органiзацiй. РЖнформацiя-це стратегiчний ресурс, а iнформацiйнi ресурси i одними з найважливiших.
1.2.4 Значення iнформацii пiд внутрiшньо фiрмовоi системi iнформацii
Весь сучасний бiзнес сьогоднi побудований на управлiннi iнформацiйними потоками. Якщо у вас i iнформацiя i можливостi вигiдно пiднести ii громадськостi - Ви виграiте. В iншому разi ii скористаються вашi конкуренти.
Яка iнформацiя представляi найвищу цiннiсть для вашого бiзнесу? Чи i вона у вас? Чи готовi ви поширити ii? Якi канали ви хочете використовувати для цього?
Для сучасних умов характерне застосування високоефективноi внутрiшньо фiрмовоi системи iнформацii, заснованоi на використаннi новiтнiх технiчних засобiв.
Внутрiшньо фiрмова система iнформацii виконуi такi функцii:
1. Визначення потреби кожного конкретного керiвника в характерi й змiстi необхiдноi йому iнформацii для цiлей оперативного управлiння.
2. Визначення потреб в технiчних засобах фiрми.
3. Централiзоване планування всiх витрат на придбання, оренду технiчних засобiв для забезпечення безперебiйного функцiонування системи iнформацii.
4. Визначення рiвня витрат на використання технiчних засобiв у системi iнформацii.
5. Забезпечення належного рiвня збору, зберiгання i надання iнформацii.
6. Розробка програмних засобiв, прикладних програм.
Управлiння пiдприiмством не може ефективно проводиться без достатньоi оперативноi, надiйноi, сучасноi iнформацii. РЖнформацiя i основою управлiнського процесу, i вiд того, наскiльки вона досконала, багато в чому залежить якiсть управлiння пiдприiмством. РЖнформацiйна дiяльнiсть менеджера вимагаi вiд нього чiткоi органiзацii процесу збору, аналiзу й обробки iнформацii, причому вiн повинен умiти визначати важливiсть або другоряднiсть, що надходить. Менеджер також повинен вмiти органiзовувати комунiкацii та обмiн iнформацiiю в рамках пiдприiмства i фiрми.
РЖнформацiя також важлива для фiрми тим, що вона обслуговуi функцii управлiння, пов'язуi пiдроздiли органiзацii та забезпечуi контакти з зовнiшнiм середовищем, забезпечуi рух заданоi мети, дозволяi вибрати певну лiнiю поведiнки органiзацii.
2. Аналiз значення iнформацii пiд внутрiшньо фiрмовоi системi iнформацii
Значення iнформацii на сьогоднiшнiй день для компанiй дуже велике. Якщо в компанii i iнформацiйнi можливостi, значить у неi i всi шанси утримати позицii в конкурентнiй боротьбi, Завоювати визнання клiiнтiв i самоствердитися на ринку.
ММК - одна з провiдних металургiйних компанiй Росii. На сьогоднiшнiй день менеджери ММК реально усвiдомлюють, що для нормального розвитку iм необхiднi новi iнформацiйнi ресурси i можливостi. Тому вони не стоять на мiсцi в цьому питаннi i рухаються вперед.
2.1 Корпоративна система ММК
На ММК впроваджуiться нова корпоративна iнформацiйна система (КРЖС). Останнiм часом про цю систему багато розмов i думок. Причому досить суперечливих: вiд захоплених до песимiстичних. У корейськiй фiрмi Posko на неi витратили 200 мiльйонiв доларiв, оскiльки вважають систему неодмiнним атрибутом великоi корпорацii. А коли отримали результат, самi здивувалися-вiн у чотири рази перевищуi витрати на систему. До останнього часу робота економiчних, фiнансових, виробничих служб базувалася на аналiзi фактiв виробництва, а найчастiше-постфактум. Далi знаються тiльки причини подii. А от як можна зробити, щоб не сталося? Це питання не стояло через вiдсутнiсть iнформацii в повному обсязi. Система дозволяi зробити бiльш глибокий аналiз реально подiй, що вiдбуваються. Це з одного боку. З iншого - люди, що володiють великим обсягом iнтуiцii та знань, - тi ж самi постачальники, лише висловлюють припущення, що i скiльки потрiбно для виробництва, куди i кому реалiзовувати продукцiю. РЖ на основi припущень вони можуть будувати свою стратегiю. Але вони не мають обсягом даних нормального комп'ютера, який може без втоми накопичувати знання i оперативно аналiзувати iх. Вiдображення в старiй системi АСУ "Замовлення" було по 13 ознакам кожного замовлення, а тепер по 22. Можливостi зовсiм iншi. Системи свiтового маркетингу вже напрацьованi, а значить, вiдкриваiться можливiсть дiяти за дуже багатьма напрямками, яке закладено в стандартнiй функцiональностi, для дотримання якоi потрiбно створити певну кiлькiсть вiдображень. Вони створювалися i ранiше, але на паперових носiях, якi мають властивiсть забуватися, пiдправляти. У КРЖС нiчого неможливо пiдправити. Щоб внести змiни постфактум, потрiбно пройти дуже складну офiцiйну процедуру змiн, пояснивши, чому це сталося.
Щодня робота в системi у людини вiднiмаi не бiльше двох годин. Причому вiн працюi з тими ж цифрами, що й колись, оскiльки багато напрямкiв носять суто локальний характер i формуються всерединi тiльки однiii служби. КРЖС дисциплiнуi людей, якi повиннi щодня залишати в нiй слiд про свою роботу, вiдображаючи реальнi процеси, що вiдбуваються в компанii. Пiдприiмство маi кожен день знати ситуацiю з формуванням собiвартостi, отриманням грошей, формуванням виробничого процесу як такого. Тому повиннi постiйно супроводжувати процес, день у день будувати криву благополуччя або неблагополуччя загальноi обстановки на комбiнатi. Це можливо при аналiзi примiщення результатiв пiдприiмства по великiй кiлькостi напрямкiв. На основi отриманоi iнформацii в системi отримують не тiльки внутрiшню iнформацiю про стан пiдприiмства, але, наприклад, унiкальну можливiсть вести дiалог з федеральними органами влади. З'являiться ще i можливiсть розмовляти однiiю мовою з усiм свiтом. Немаi жодного пiдприiмства, на якому б сказали, що правила КРЖС занадто складнi для виконання. Вона настiльки проста, що з нею спiвпрацювати не складно, потрiбно тiльки знати правила гри i бути досить акуратним людиною. На 2000 користувачiв створено близько 400 iнструкцiй. Для полiпшення роботи плануiться в рядi випадкiв ставити апарати, щоб зовсiм не залежати вiд людського фактора: машина все сама розпiзнаi i передiлить.
Скорочуiться час роботи з документами, вiдповiдно збiльшуються обороти в компанii, причому в неявному виглядi, але потiм фiксуiться збiльшення продуктивностi працi, скорочуються запаси непотрiбних матерiалiв, скорочуються i ставляться перешкоди до замовлення непотрiбних не потрiбних деталей для проведення ремонтiв.
КРЖС-це iдина машина-сервер, яка займаiться переробкою iнформацii. За обсягом це гардероб для однiii сiм'i. По сутi - маленька машинка вартiстю майже в мiльйон доларiв. А насправдi дуже складне технологiчне пристрiй, який зберiгаi в собi такий обсяг iнформацii, який не можуть зберегти навiть сумарно 34000 трудящих.
2.2 Транспорт для iнформацii на ММК
Протяжнiсть волоконно-оптичноi магiстралi на ММК сьогоднi досягаi 150 кiлометрiв. Вона стала сполучною елементом для багатьох об'iктiв, розташованих на великiй територii пiдприiмства. За ii транспортним гiлках проходять колосальнi iнформацiйнi потоки. Не випадково магiстральну iнфраструктуру розглядають як основну частину корпоративноi iнформацiйноi системи ММК.
Зараз iнформацiйноi "павутиною" обплутанi не тiльки виробничо-управлiнськi структури, а й замiськi соцiальнi об'iкти комбiнату. Реалiзацiя фахiвцями ВАТ "ММК" i компанiiю "ЮжУралТрансТелеКом" крупного проекту 2 роки тому дозволила "благоустроiти" iнформацiйну iнфраструктуру ОСК "Абзаково" та гiрськолижного центру. Як наслiдок, там з'явилися не лише надiйна телефонний зв'язок, але й додатковi послуги: банкомати, доступ до РЖнтернету, вихiд в корпоративну iнформацiйну систему комбiнату. Сьогоднi велика магiстральний оптичне кiльце ММК об'iднуi майже 7000 активних пристроiв: комп'ютери, iнше обладнання для передачi даних. Всi входить в цей кiльце об'iкти забезпеченi якiсним iнформацiйним транспортом. РЖншими словами на ММК створена вiдмово стiйка, високошвидкiсна масштабована система. На сьогоднiшнiй день це кiстяк, якоi формуi весь iнформацiйний обмiн-вiд телефонii до передачi даних. За словами фахiвцiв, "оптика", що дозволяi транспортувати величезнi iнформацiйнi потоки, не схильна до впливу електромагнiтних випромiнювань. Зв'язок-без перешкод. Що може бути важливiше в умовах промислового гiганта?
Пiдключення в корпоративну мережу вiддалених один вiд одного цехiв-користувачiв стало можливим завдяки працюi в цеху зв'язку АТС "Дефiнiтi".
Зв`язок на ММК позицiонуiться вже як iнформацiйний сервiс, який i складовою частиною корпоративноi iнформацiйноi системи-вiн вiдповiдаi найвищим вимогам як за якiстю, так i за кiлькiстю послуг.
Насправдi: ще нещодавно той же телефон розглядали лише як засiб вербальноi комунiкацii. Зараз телефонна лiнiя служить вже не тiльки для переговорiв, але i для передачi даних через комп'ютерну мережу. Потреба вiддалених користувачiв у високошвидкiсному пiдключеннi - це якраз один з тих iнформацiйних сервiсiв, який необхiдний у рамках впровадження КРЖС. Серед зрослоi кiлькостi функцiй АТС- голосова пошта, пере адресацiя повiдомлень, утримання лiнiй. В даний час розробляiться новий вид обслуговування - система конференц - зв'язку.
Пiсля закiнчення другого етапу модернiзацii "Дефiнiтi", до 2005 року, фахiвцi дирекцii iнформацiйних технологiй планують впровадити ще ряд корисних сервiсних нововведень. Щоб менеджери ММК могли оперативно отримувати iнформацiю, буде створена система, суть якоi полягаi в "прив'язцi" телефону до iнформацiйноi бази даних пiдприiмства. Крiм того, що телефонний апарат автоматично визначить номер абонента, через АТС з бази даних додатково надiйдуть всi необхiднi йому вiдомостi про абонента сторонi: стан кредиторсько-дебiторськоi заборгованостi, останнi платежi, обсяги поставок i т.д. Знявши слухавку, менеджер вiдразу побачить все це на екранi свого комп'ютера i буде повнiстю пiдготовлений до спiлкування.
У сiчнi 2004 року в iнформацiйну мережу ММК пiдключена станцiя Рудна, що прискорило управлiння входом вагонiв iз сировиною, iх прийманням i випуском. У пiдсумку на кожному вагонi економиться годину часу, а це дозволяi ММК знизити плату за iх оренду в "Росiйських залiзниць". Вiддача вiд використання магiстралей оптичних волоконних лiнiй, якi з'iднали об'iкти комбiнату, вiд впровадження КРЖС, що пiдвищуi керованiсть пiдприiмством, щорiчно буде обчислюватися мiльйонами доларiв. Оптичнi технологii забезпечують оперативнiсть при використаннi iнформацii, що надходить з усiх напрямкiв-завезення сировини, запасiв матерiалiв, вiдвантаження готовоi продукцii, потокам грошових коштiв.
2.3 РЖнтернет - iнформацiйний ресурс
На базi ММК пройшов злiт молодiжних лiдерiв промислових пiдприiмств Росii та ближнього зарубiжжя. Для посланцiв робочий молодi вiзит до Магнiтку був цiкавий, перш за все, можливiстю вивчити передовий досвiд найбiльшого в Росii металургiйного комбiнату. ММК-одне з перших пiдприiмств, на якому замiсть колишнього комсомолу була створена нова молодiжна структура-спiлка молодих металургiв, який вiдзначив зовсiм недавно своi одинадцятирiччя. У програму зльоту були включенi актуальнi для його учасникiв моменти. Один з таких моментiв, iдея розширити форми спiлкування, створивши iдиний мiжнародний сайт молодiжних промислових органiзацiй. РЖнiцiативна група союзу молодих металургiв вже зробила "начерки" з iнформацiйно-аналiтичноi частини нового сайту. За задумом СММ, на сайтi повиннi бути представленi вiзитки кожноi молодiжноi органiзацii промпiдприiмств-статут i плани роботи, свiжi новини про минулi конференцiях, конкурсах, спортивних змаганнях, iмена переможцiв i фотогалерея подiй. Для неформального спiлкування запропоновано вiдкрити чат, а на форумi-обговорювати актуальнi теми. РДдиний сайт дозволити зверстати зведений план роботи, анонсувати молодiжнi заходи, що проходять на пiдприiмствах Росii та ближнього зарубiжжя.
2.4 РЖнформацiйнi системи компанii "Боiнг"
Компанiя Boeing-один з головних виробникiв лiтакiв i космiчних систем в США, зi штаб-квартирами в Сiетлi, Вашингтонi.
Незважаючи на те, що Боiнг в даний час i лiдером у виробництвi лiтакiв, необхiдно внести деякi змiни, щоб утримати цi позицii.
В кiнцi 1960-х рокiв справи у Боiнг йшли добре, але в компанii була серйозна нестача запчастин, яка заважала виробництва (близько 2500 - 5000 в мiсяць)
З 1966 до середини 1980-х рокiв в Боiнг було встановлено 15 великих iнформацiйних систем, не рахуючи дюжини маленьких. РЖнформацiйнi системи допомогли Боiнгу вирiшити проблему з нестачею запчастин. Боiнг створював острова автоматизацii. У iнформацiйних систем були проблеми зi зворотним зв'язком i передачею даних один одному.
Змiна ситуацii на ринках космiчноi та вiйськовоi промисловостi-необхiдна нова стратегiя, в тому числi i в областi iнформацiйних систем. У Боiнг впевненi, що його конкурентоспроможнiсть на комерцiйному ринку авiабудування залежить вiд використання iнформацii з трьох напрямiв:
1. Для збiльшення ринковоi чутливостi Боiнг. РЖнформацiйнi системи допомогли компанii:
тАв Конструювати за цiною, тобто створювати лiтаки, враховуючи витрати;
тАв Створювати гнучкi графiки перевезень, що дозволить перевозити товари швидше за конкурентiв;
тАв Зробити вже iснуючу технiку зручнiшою без внесення великих змiн.
2. Отримання конкретного переваги:
тАв Шляхом бiльш ефективноi пiсля продажнiй пiдтримки;
тАв за рахунок створення за допомогою iнформацiйних технологiй документацii до лiтакiв, заснованоi на оригiнальних даних виробництва;
тАв шляхом використання методiв штучного iнтелекту для дiагностики лiтакiв.
3. Для допомоги компанii при реалiзацii виробництва i галузi дизайну.
Метою Боiнг в серединi 1980-х рокiв було створення збiльшеного потоку iнформацii. Так як створення i обслуговування лiтакiв-це дiйсно iнформацiйний процес.
Рiзнi острова автоматизацii складалися в iдину нерозривний iнформацiйну структуру. РЖснуючi острiвцi автоматизацii були заснованi на дiючiй органiзацiйнiй структурi. Якщо iнформацiя повинна була використовуватися краще. Вона повинна була перетнути межi елементiв органiзацii. Один iз способiв-створити групи людей з вiддiлiв виробництва, проектування та iн. Замiсть того щоб автоматизувати традицiйнi способи ведення справ, була здiйснена рацiоналiзацiя процесiв проектування i виробництва до iх автоматизацii. Боiнг став використовувати комп'ютери, де це тiльки можливо.
На початку 1990-х рокiв Боiнг переосмислив свою позицiю i зробив широкомасштабне вивчення всiх процесiв для вироблення новоi концепцii - як для дiлових процесiв компанii, так i для iнформацiйних систем у 2010 роцi.
Щоб визначити концепцiю бiзнесу. Боiнг дослiджував такi фундаментальнi питання:
тАв Якi дiловi процеси ми повиннi використовувати?
тАв Яка нам для цього потрiбна iнформацiя?
тАв Як пов'язанi процеси та iнформацiя?
тАв Як керувати даними?
тАв Якi апаратнi, програмнi та мережевi кошти потрiбнi?
Завдяки цьому безсумнiвним лiдером i саме ця компанiя.
На прикладi цих двох компанiй, чiтко видно, що iнформацiя важлива. Так само важливi iнформацiйнi ресурси, якi використовують компанii для полiпшення iнформацiйноi системи. Вiд цього безпосередньо залежить дiяльнiсть органiзацii, ii успiхи i невдачi.
Висновок
У данiй роботi була розглянута проблема значення iнформацii пiд внутрiшньо фiрмовоi системi iнформацii. РЖнформацiя безумовно важлива для будь-якоi органiзацii, але щоб ця iнформацiя була бiльш ефективною, допомагала в досягненнi цiлей органiзацii необхiдно, щоб вона вiдповiдала таким вимогам:
тАв Мати достатню потужнiсть входу, переробки i виходу iнформацii, щоб забезпечити нею всi управлiнськi рiвнi.
тАв Бути оперативноi, здатноi до швидкоi перебудови, зумовленоi змiнами умов виробництва.
тАв Форма даних повинна бути гранично ясна персоналу т
Вместе с этим смотрят:
РЖнтуiцiя в бiзнесi
РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi
Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi
Американская система менеджмента на предприятии
Анализ ключевых компетенций для успеха в отрасли ООО "Галеон"