РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi

ВРЖННИЦЬКИЙ ФРЖНАНСОВО-ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра фiнансiв

Виконала: студентка РЖРЖРЖ курсу

групи 28 ЕФ-08 Бондарук А.О.

Перевiрив: науковий керiвник РДвась Т.В.

Вiнниця тАУ 2010

Анотацiя до роботи

В данiй науковiй роботi вiдображаються пошуки тих чи iнших напрямiв i пiдходiв до удосконалення органiзацii навчання у вищих навчальних закладах. Вони зумовлюються потребами та особливостями суспiльно-економiчного розвитку. Модернiзацiя процесу впровадження в систему навчання нових педагогiчних технологiй потребуi нових пiдходiв до органiзацii навчання в системi вищоi освiти, а тому питання, що пов'язанi iз застосуванням iнновацiйних освiтнiх технологiй у контекстi iвропейськоi iнтеграцii в Болонський процес пояснюють необхiднiсть застосування модульно-розвиваючих програм навчання.

Ключовi слова:

РЖнтенсифiкацiя, навчальний процес, модуль, модуль у педагогiцi, навчальний модуль, оптимiзацiя, екстенсивний.

модульна розвиваюча програма болонський процес

Вступ

Новiтнi педагогiчнi технологii i основним фактором вирiшення завдань реформування вiтчизняноi системи освiти, яка проходить в сучасних умовах модернiзацiю освiтнiх структур, трансформацiю загальносистемного i комплексного характеру.

У Законi Украiни тАЬПро освiтутАЭ, Нацiональнiй доктринi розвитку освiти у ХХРЖ ст. перед вищими навчальними закладами поставлено завдання забезпечити пiдготовку квалiфiкованих кадрiв, здатних до творчоi працi, професiйного розвитку, освоiння й упровадження наукових та iнформацiйних технологiй, конкурентоспроможних на ринку працi.

У навчально-виховнiй дiяльностi закладiв вищоi освiти Украiни впродовж попереднiх десятирiч увага була зосереджена на оволодiннi студентами значною сумою знань на екстенсивних засадах органiзацii навчального процесу. За таких умов було досить складно забезпечити належний рiвень iнтелектуального розвитку особистостi, пiдготувати ii до самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi впродовж життя. Тому на сьогоднi можливостi органiзацii екстенсивноi освiтньоi дiяльностi вищих навчальних закладiв вичерпали себе.

Екстенсивний (вiд лат. ехtensivus тАФ розширювальний) пiдхiд передбачаi досягнення результатiв у навчаннi за рахунок кiлькiсних чинникiв (збiльшення рокiв навчання, кiлькостi годин на опанування певними навчальними дисциплiнами тощо).

Розвиток науки, збiльшення обсягу iнформацii, актуалiзацiя проблеми продукування iнтелектуального багатства суспiльства привели до необхiдностi iнтенсифiкацii навчального процесу.

РЖнтенсифiкацiя (вiд фр. intensification тАФ напружено, роблю) передбачаi досягнення у навчаннi бажаних результатiв за рахунок якiсних чинникiв, тобто за рахунок напруження розумових можливостей особистостi. Адже в процесi екстенсивного навчання можливостi мозку використовуються на 15тАФ20 вiдсоткiв. Тому збiльшення ефективностi використання потенцiйних здатностей мозку учнiв i вчителiв тАФ це найперша умова iнтенсифiкацii навчального процесу.

Мета статтi тАУ розкрити шляхи iнтенсифiкацii педагогiчного процесу у вищому навчальному закладi з метою вдосконалення професiйноi пiдготовки студентiв.

Процеси iнтеграцii в сучасному свiтi охоплюють дедалi бiльше сфер життiдiяльностi. Освiта Украiни в цiлому i вища школа, зокрема, не можуть стояти осторонь, поза межами iвропейськоi iнтеграцii. Упродовж шести рокiв освiтнi спiвтовариство мобiлiзуiться задля спiльноi мети тАУ формування загальноiвропейського освiтнього простору. Зона iвропейськоi вищоi освiти повинна базуватися на спiльних фундаментальних принципах i пiдходах в органiзацii вищоi освiти. Вiдкрита зона iвропейськоi вищоi освiти несе багато нових позитивних спiльних перспектив, i разом з тим зберiгаi повагу до нацiональних особливостей функцiонування освiти в кожнiй окремiй краiнi.

Нинiшнiй етап становлення i реформування системи освiти стосовно входження Украiни в Болонську угоду , вiдкриваi реальнi можливостi реалiзацii завдань ,,Нацiональноi доктрини розвитку освiтитАЭ в якiй прiорiтетними напрямами державноi полiтики щодо розвитку освiти i особистiсна орiiнтацiя освiти , пiдвищення якостi освiти , оновлення ii змiсту та форм органiзацii навчального процесу. Стратегiчний напрям такого розвитку в умовах iнтенсивних змiн iнформацiйного середовища та впровадження новiтнiх iнновацiйних технологiй навчання, сама практика педагогiчноi роботи вимагають розробляти i впроваджувати розвивальнi освiтнi системи , як об'iктивну потребу суспiльства у певному типi освiтньоi дiяльностi. Внаслiдок цього освiтня дiяльнiсть в галузi пiдготовки квалiфiкованих працiвникiв вiдповiдно положень про освiтньо-квалiфiкацйнi рiвнi /ступеневу освiту/, вимагаi здiйснення навчальноi роботи згiдно вiдповiдних освiтньо-професiйних програм i державних стандартiв, якi затвердженi Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни та визначальними критерiями освiти в рамках Болонського процесу.

Якщо розглядати професiйну пiдготовку фахiвцiв як процес тАЬвиробництватАЭ iнтелектуального продукту, то, за аналогiiю, iнтенсивнiсть педагогiчного процесу можна визначити як усе повнiше й рацiональнiше використання технiчних (засоби навчання), матерiальних (кошти) i трудових (професорсько-викладацький склад) ресурсiв, застосовуючи ефективнi засоби тАЬвиробництватАЭ (методи навчання) та досягнення науково-технiчного прогресу.

Тому пiдготовка магiстрiв педагогiчного спрямування вимагаi здобуття ними пiд час навчання вiдповiдноi квалiфiкацii фахiвця , що i забезпечуiться викладанням спецiальних дисциплiн якi визначаються нормативною частиною змiсту навчання : "Положення про освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi" та навчальними планами i програмами з метою посилення конкурентно-спроможностi фаховоi пiдготовки в галузi педагогiчноi освiти.

Одним з найважливiших аспектiв пiдготовки магiстрiв тАУпедагогiв i вимоги до якiсноi професiйноi пiдготовки, що висуваi суспiльство та обумовлюiться напрямами розвитку освiти в ХХ1 столiттi: ефективною така система буде лише тодi, коли зможе органiзувати навчання як процес оволодiння майбутнiми спецiалiстами новiтнiми технологiями, надбаннями сучасноi культури i створить механiзми необхiдностi саморозвитку i самовдосконалення безпосередньо в ходi навчальноi працi.

Професiйна пiдготовка фахiвцiв вищого освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАУ магiстр здiйснюiться в обсязi навчальноi програми курсу: "Педагогiка вищоi школи", вивчення якоi спираiться на освоiння та впровадження наукових та нових iнформацiйних технологiй, враховуi iнновацiйний характер навчальноi роботи, iндивiдуалiзацiю навчання, монiторiнг освiтнього процесу i вимоги до зростання якостi освiтнiх послуг.

Навчальна програма педагогiки вищоi школи передбачаi вирiшення таких завдань, як оволодiння теоретичними i методологiчними знаннями з курсу , на основi аналiзу структури i функцiй педагогiчноi дiяльностi викладача вищоi школи ,опанування практичними провiдними видами роботи iз студентами , що передбачаiться пiдготовкою випускникiв магiстратури до проведення власноi науковоi роботи та набуття ними обсягу професiйних вмiнь в ролi асистента ,викладача навчального закладу рiзних рiвней акредитацii.

Сучасний етап розвитку теорii педагогiки характеризуiться активним використанням новоi термiнологii, цей процес зумовлений змiнами реформування в освiтi, впливом новiтнiх педагогiчних концепцiй , пошуком аналогiв iз сучасних освiтнiх мiждисциплiнарних iнтеграцiйних процесiв. Пошуки сучасних новiтнiх педагогiчних технологiй обумовили використання захiдно-iвропейського i особливо американськоi освiтнiх концепцiй , що дозволило переглянути i оновити iснуючу систему навчання , доповнити ii новим нетрадицiйним змiстом та залучати новi пiдходи у подачi навчального матерiалу.

Змiст навчання з педагогiки вищоi школи i науково - обгрунтованим за рахунок широкого використання методичного та дидактичного матерiалу, засвоiння якого забезпечуi здобуття освiти i квалiфiкацii згiдно з освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем - магiстр педагогiчного профiлю. Новi педагогiчнi технологii навчання на сучасному етапi розвитку вимагають використання таких механiзмiв як сукупнiсть засобiв, пiдходiв, дiй за допомогою яких здiйснюiться процес оволодiння iнформацiйним простором при умовi забезпечення цiльовою установкою освiтнiх програм таких як модульне навчання, iнновацiйними пiдходами при iх забезпеченнi. Проблематика модульного навчання спрямована на запровадження нових та iнтенсивно розвивальних iнновацiйних методик в галузi педагогiчноi освiти. Нинi погляди украiнських педагогiв спрямованi на застосування в навчальному процесi вищоi школи модульного навчання, яке повинно в своiй основi забезпечити вирiшення проблеми розвивального навчання , як вимагаi того освiтня практика. РЖснують рiзнi пiдходи до способiв реалiзацii модульного навчання. Одним з важливих моментiв i розробка вiдповiдних навчальних програм з певноi учбовоi дисциплiни, якi разрахованi на модульний цикл навчання. Для забезпечення якостi виконання навчальноi програми потрiбно забезпечення навчальним i методичним матерiалом, який включаi розробленi вiдповiдно новi пiдходи до форм органiзацii навчальноi дiяльностi.

Складовою забезпечення впровадження в роботу викладачiв освiтнiх закладiв сучасних педагогiчних технологiй навчання i i розроблення модульно-розвивальних завдань для самостiйноi навчальноi роботи студентiв та з метою контролю якостi знань, що здатнi забезпечити якiсне оволодiння навчальним матерiалом. В перелiк певноi групи завдань пiдготовлених для виконання пiд час самостiйноi навчальноi роботи студентами, до кожного тематично-змiстового модуля входять i модульно-розвивальнi завдання, за результатами виконання яких, при перевiрцi, викладач маi можливiсть правильно та об'iктивно оцiнити, визначити i охарактеризувати рiвнi якостi засвоiння знань i творчоi активностi магiстрантiв. При умовi виконання завдань малими творчими групами, а не поодиночного виконання, аналiз визначення рiвня засвоiння навчального матерiалу буде складнiшим, але вiн визначиться на семiнарсько-практичних заняттях, на основi презентування виконаних модульно-розвивальних завдань кожною творчою групою та забезпеченням роботи аналiтичноi групи тАУ "критикiв". В ходi проведення заняття групи мiняються ролями, що дозволяi на основi виконаних завдань та проведення iх аналiзу поглибити та уточнити знання студентiв, а також i важливим моментом запровадження в навчальний процес активних методiв i форм навчання. Використання в процесi навчальноi роботи з педагогiки вищоi школи модульно-розвивальних завдань, дозволяi створювати у магiстрантiв бiльш поглиблене i грунтовне засвоiння навчального матерiалу, формуi вмiння оперувати свiдомо педагогiчною термiнологiiю, отримуючи при цьому змiстово-логiчну цiлiснiсть i завершенiсть нових знань, закрiплення уже вiдомих.

Виконання магiстрантами модульно-розвивальних завдань, якi можуть виконуватись як самостiйно окремими студентами так i пiдгрупами, у них формуються умiння i навички самоосвiти, вiдповiдна мотивацiя i розумiння навчального матерiалу завдяки широкому використанню навчально-методичноi лiтератури, конспектiв з лекцiйного курсу .

Розв'язання таких завдань забезпечуi активнiсть навчальноi дiяльностi магiстрантiв в аудиторнiй i поза-аудиторнiй роботi, в них формуiться творчий пiдхiд при прийняттi рiшень, вмiння розроблювати i застоcовувати науковi обгрунтування, використовувати свiдомо педагогiчну термiнологiю, деталiзувати деякi поняття з метою iнтенсифiкацii процесу навчання та поглиблення знань. При цьому функцii педагога вбирають в себе функцii вiд iнформацiйно- консультативноi до координуючоi роботи.

Результати:

Модульнi завдання мають значний вплив на збагачення i уточнення багатьох педагогiчних понять , вирiшення яких здiйснювалось магiстрантами в творчих групах , а це стимулювало iх активнiсть. Тому потрiбно зазначити , що використання розвивальних освiтнiх систем вiдбивають об'iктивну потребу у певному типi навчальноi дiяльностi , а ефективною така система буде лише тодi , коли процес оволодiння особистiстю всiма надбаннями сучасноi педагогiки створить механiзми культурного i професiйного саморозвитку i самовдосконалення , буде сприяти переорiiнтацii освiти на сучаснi технологii навчання.

Тому використання в навчальнiй роботi модульно-розвивальних завдань i важливим засобом впровадження сучасних педагогiчних технологiй освiти i забезпечуi високу якiсть засвоiння навчального матерiалу , сприяi розвитку логiчного мислення, творчих здiбностей та активного мотивованого процесу засвоiння знань, а також один iз засобiв пiзнавальноi науковоi дiяльностi, що визначають ефективнiсть широкого застосування рiзноманiтних форм, методiв i засобiв навчання у ВУЗi.

Висновки

Отже, на сучасному етапi соцiально-економiчного розвитку Украiни iнтенсифiкацiя навчального процесу стаi актуальною проблемою професiйноi пiдготовки студентiв. РЗi розвтАЩязання спрямоване на задоволення потреб суспiльства в активних i творчих спецiалiстах, якi мали б ТСрунтовну теоретичну та практичну пiдготовку з обраного фаху, могли самостiйно приймати рiшення, повтАЩязанi з професiйною дiяльнiстю, щоб цiлеспрямовано створювати iнтелектуальнi й матерiальнi цiнностi в майбутньому. Молодий спецiалiст маi чiтко усвiдомлювати, що з отриманням диплома процес його професiйноi зрiлостi не закiнчуiться. Починаiться серйозна самостiйна робота з постiйного оновлення своiх знань, швидкого адаптування до нових умов професiйноi дiяльностi.

Список використаноi лiтератури:

1. Кузьмiнський А.РЖ.Педагогiка вищоi школи. - К.: Знання, 2005.- 486 c.

2. Платонов Н.И. Педагогика высшей школы. - СПб., 1995. - 83с.

3. Повышение эффективности педагогических дисциплин в высшей школе /Под ред. Ю.К. Бабанского. - М., 1976. - 144с.

4. Семенча РЖ.РД. Педагогiка i психологiя вищоi школи. тАУ К.: Знання, 2002. - 322с.

5. Фiцула М.М. Педагогiка вищоi школи: Навч. посiб. тАУ К.: ВлАкадемвидавВ», 2006. тАУ 352 с.

Вместе с этим смотрят:

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖсторiя формування i розвитку форм органiзацii навчання у свiтовiй теорii та практицi

Альтернативные педагогические системы

Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы