Методика використання кiмнатних рослин у навчально-виховнiй роботi з бiологii
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ РЖ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БРЖОЛОГРЖРЗ В ЗАГАЛЬНООСВРЖТНРЖЙ ШКОЛРЖ
1.1 Навчально-виховнi завдання шкiльного курсу бiологii
1.2 Методи i прийоми навчання ботанiки
1.3 Урок, як основна форма навчального процесу з бiологii
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КРЖМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНРЖЙ РОБОТРЖ З БРЖОЛОГРЖРЗ
2.1 Кiмнатнi рослини у навчаннi бiологii
2.2 Методи використання кiмнатних рослин при поясненнi навчального матерiалу з ботанiки
2.3 Спостереження, як основний метод використання кiмнатних рослин на уроках бiологii
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ПЕРЕВРЖРКА ЕФЕКТИВНОСТРЖ ВИКОРИСТАННЯ КРЖМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БРЖОЛОГРЖРЗ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Кожен шкiльний предмет маi своi особливостi, зумовленi обтАЩiктом i предметом вивчення, а також методами пiзнання конкретноi науки. РЖ серед гострих проблем вiдродження нацiональноi освiти особливе мiсце посiдаi пошук найбiльш ефективних методiв, форм i засобiв навчання й виховання школярiв, якi допоможуть розвивати творчi здiбностi й iнтереси учнiв. У першу чергу, допоможе те, що нас оточуi.
Видатний украiнський педагог В. О. Сухомлинський вiдзначав, що у свiтi i краiни, де природа яскравiша вiд наших полiв i лук, але рiдна природа повинна стати для наших дiтей найдорожчою. Саме цi особливостi й живлять специфiчнi принципи викладання курсу бiологii.
Допомогти розвивати творчi здiбностi та iнтереси учнiв, прищеплювати любов до живого природного оточення допоможуть нiчим не замiннi натуральнi навчально-наочнi посiбники тАФ кiмнатнi рослини. Вони були i залишаються провiдними, тому що найбiльше зацiкавлення викликають в учнiв тi факти та процеси, що i характерними для певного оточення i тому краще запамтАЩятовуються.
Саме тому, методика використання кiмнатних рослин на уроках бiологii i досить актуальною на сьогоднi темою. РЖ це не даремно, адже у сучаснiй школi дедалi бiльшого значення набуваi формування iнтересу учнiв до навчального предмета, i основне завдання вчителя зацiкавити школярiв своiм уроком. Для цього слiд використовувати натуральнi засоби наочностi, зокрема кiмнатнi рослини, якi вiдiграють надзвичайно важливу роль при вивченi ботанiки.
Метою нашоi курсовоi роботи буде вивчення методики використання кiмнатних рослин у навчально-виховнiй роботi з бiологii.
ОбтАЩiктом тАУ урок бiологii.
Предметом тАУ методика використання кiмнатних рослин у навчально-виховному процесi на уроках бiологii.
Виходячи з мети, обтАЩiкта та предмета дослiдження можна визначити такi завдання:
1) проаналiзувати навчально-виховнi завдання шкiльного курсу бiологii.
2) висвiтлити основнi методи i прийоми навчання ботанiки.
3) розглянути основнi форми навчального процесу з бiологii
4) описати використання кiмнатних рослин у навчаннi бiологii.
5) дослiдити методи використання кiмнатних рослин при поясненнi навчального матерiалу з ботанiки
6) розкрити як основний метод використання кiмнатних рослин на уроках бiологii.
Стан науковоi розробленостi теми. Питання використання кiмнатних рослин на уроках бiологii висвiтлюiться на сторiнках фахових журналiв ВлБiологiяВ» та ВлБiологiя та хiмiя в школiВ», та у пiдручниках i посiбниках з методики викладання бiологii.
Змiстовною i стаття Н.М. Блажеiва, яка розглядала використання кiмнатних рослин як натуральних навчально-наочних посiбникiв у процесi викладання бiологii в школi. Слiд видiлити i роботу Логвина-Бика Т. ВлКiмнатнi рослини у навчаннi бiологiiВ».
РЖснуi й ряд iнших публiкацiй, в яких тою чи iншою мiрою висвiтлюються питання використання кiмнатних рослин на уроках бiологii, але вони мають фрагментарний характер i не дають можливостi вiдтворення цiлiсноi картини в методицi викладання бiологii, щодо використання кiмнатних рослин.
Практичне значення. Матерiал даноi роботи можуть використовувати вчителi з бiологii, студенти та всi тi хто цiкавиться даною проблемою.
Структура курсовоi роботи пояснюiться специфiкою предмета дослiдження, метою i завданнями його вивчення. Робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та додаткiв.
Список використаноi лiтератури охоплюi рiзноманiтнi джерела, що використовувалися пiд час написання курсовоi роботи. Усi описи розташованi в алфавiтному порядку.
РОЗДРЖЛ I. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БРЖОЛОГРЖРЗ В ЗАГАЛЬНООСВРЖТНРЖЙ ШКОЛРЖ
1.1 Навчально-виховнi завдання шкiльного курсу бiологii
Велику роль у розвитку пiзнавального вiдношення до природи вiдiграi бiологiя. Цей предмет вивчаi природу як iдине матерiальне цiле, розглядаi його в розвитку, у часi й просторi.
Вивчення бiологii повинно починатися з ознайомленням учнiв з положенням Землi у космiчному просторi. Ознайомлення з поняттям бiосфери i ii складовими: гiдросфера, лiтосфера, атмосфера; з поняттям матерiя; ознаками живого i неживого; рiвнями органiзацii матерii, напрямками i шляхами еволюцii, ерами iсторii розвитку органiчного свiту, екологiчною пiрамiдою, бiогеоценозом. Пояснити поняття: фiлогенез, онтогенез, продуценти, консументи, редуценти, автотрофи, гетеротрофи. Тобто вчитель з перших урокiв вивчення бiологii ознайомлюi учнiв з структурою i закономiрностями розвитку живоi матерii - це абетка бiологii. Без такоi структури навчання учнi не зможуть в повному обсязi логiчно сприйняти еволюцiйний розвиток матерii.
Це мова бiологii. А бiологiчна наука насичена термiнологiiю. Щоб учнi вiльно володiли ними, цi поняття повиннi проходити крiзь весь курс бiологii. Вони крiзнi i надалi стають опiрними поняттями при вивченнi курсiв бiологii рослин, тварин та бiологii людини. Це цiлiсний пiдхiд у вивченнi предмета, при якому учнi свiдомо розумiють, що не дивлячись на рiзнобiчнiсть структур i форм органiзацii природи, вона i цiлiсною i iдиною системою i пiдпорядкована бiологiчним законам.
Але у шкiльному курсi бiологii не зовсiм достатньо прослiдковуiться i сприймаiться ця цiлiснiсть, структурнiсть i внутрiшня еволюцiйна спадкоiмнiсть.
Бiологiчнi дисциплiни залишаються замкненими, кожна у собi, це ускладнюi засвоiння основних бiологiчних понять, уявлень i сприйняття цiлiсностi. Спробою розвтАЩязання цих проблем i метод вивчення матерiалу у виглядi схожих за структурою i змiстом, i обтАЩiднаних крiзними поняттями схем тАУ вiдповiдей, у яких витримуiтьсясистемнiсть знань, спадкоiмнiсть, еколого тАУ еволюцiйний, онтогенетичний, iсторичний та морфофiзiологiчний аспекти.
Метод включаi наявнiсть творчо складених узагальнюючих тему цiлiснихтематичних плакатiв (це лаконiчнiсть матерiалу i структурно-логiчний блок знань (доступнiсть, нагляднiсть).
При цьому реалiзуiться принцип ВлвипереджаючогоВ» навчання у швидкому темпi, на достатньо високому рiвнi складностi по принципу ВлзануренняВ» у предмет.
Для цього дотримуiться наступна система викладання матерiалу:
Пояснення вчителя по схемi тАУ плакату;
Робота учнiв з пiдручником i додатковою лiтературою;
Вiдповiдi учнiв по схемам тАУ вiдповiдям;
Реферативнi доповiдi з додатковоi лiтератури.
При цьому методi роботи курс бiологii тАУ цiлiсна система, всi частини якоi мають схожу структуру i зтАЩiднанi крiзними поняттями. РЖ особливу роль вiдiграi обладнання кабiнету бiологii тАУ це частка живоi природи,у якiй учнi можуть швидко i свiдомо орiiнтуватися при вiдповiдях за схемами. Тому обовтАЩязковою i наявнiсть у кабiнетi таких стендiв:
Еволюцiя рослинного i тваринного свiту
Фiлогенез рослин i тварин
Напрями i шляхи еволюцii органiчного свiту
Бiосфера та ii межi
Екологiчна пiрамiда
Приклади бiогеоценозiв
Рiвнi органiзацii живоi природи
Ознаки живоi матерii
Систематика рослин i тварин
Порiвняльна характеристика клiтин: рослин, тварин, грибiв
Ембрiональний розвиток тварин
Бiологiчнi закони
Зупинимося бiльш детально на викладаннi ботанiки. Адже, ботанiка тАУ це перший роздiл систематичного курсу бiологii середньоi загальноосвiтньоi школи. Його своiрiднiсть полягаi в поiднаннi найважливiших елементiв рiзних роздiлiв ботанiчноi науки: морфологii, анатомii, фiзiологii, ембрiологii, систематики, екологii, фiтоценологii, географii рослин.
Основним завданням курсу ботанiки i:
1. Забезпечити засвоiння учнями V-VI класiв елементарних основ ботанiчноi науки, сформувати поняття про закономiрностi життя, розвитку й рiзноманiтностi рослин, прищепити практичнi вмiння i навички, спостерiгати й експериментувати над рослинами в бiологiчному кабiнетi, у кутку живоi природи, на навчально-дослiднiй дiлянцi.
2. Сприяти вихованню в учнiв основ гуманiстичного свiтогляду, любовi до природи та ii охорони, моральностi та естетичних почуттiв.
3. У процесi навчання ботанiки розвивати пiзнавальну активнiсть учнiв, прищеплювати iнтерес до вивчення рiдноi природи i розвивати творчi здiбностi.
Виходячи з цих завдань, навчальна програма курсу ботанiки передбачаi засвоiння учнями найважливiших закономiрностей будови i життя рослинних органiзмiв, що доступнi учням середнього шкiльного вiку i сприяють вихованню гуманiстичного свiтогляду, а також допомагають усвiдомити значення наукових знань у рослинництвi та охоронi природи [4, с. 5-6].
1.2 Методи i прийоми навчання ботанiки
Визначення методiв навчання ботанiки обумовлене природою навчання як цiлiсноi iдностi, що характеризуiться навчаючою роллю вчителя й навчальною (пiзнавальною) дiяльнiстю учнiв. Учитель викладаi навчальний матерiал, органiзовуi навчальну дiяльнiсть учнiв i керуi нею, перевiряi засвоiння ними знань, умiнь, навичок. Учнi засвоюють навчальний матерiал, виконують завдання вчителя, оволодiвають умiннями i навичками. У дiяльностi як учителя, так i учнiв велика роль належить методам навчання.
Методи навчання ботанiки тАУ це способи взаiмозвтАЩязаноi навчальноi роботи вчителя й учнiв; вони ТСрунтуються на законах пiзнання й забезпечують засвоiння учнями загально бiологiчних i ботанiчних знань, набуття необхiдних умiнь i навичок, формування свiтогляду.
Методи навчання взаiмоповтАЩязанi iз змiстом навчального предмета при цьому ведуча роль надаiться змiстовi навчального матерiалу.
Навчання учнiв, кероване вчителем, здiйснюiться за допомогою рiзних методiв, якi вiдповiдають змiсту навчального матерiалу i разом з тим стимулюють пiзнавальну дiяльнiсть учнiв, яка пiдпорядковуiться загальним закономiрностям процесу пiзнання, властивого людинi. У цьому процесi взаiмодiють три компоненти: живе споглядання, або чуттiве пiзнання, абстрактне мислення i практика.
РД двi взаiмоповтАЩязанi групи методiв: методи викладу й пояснення навчального матерiалу вчителем i методи самостiйноi роботи учнiв.
До першоi групи методiв належать бесiда, розповiдь, до другоi групи тАУ спостереження, експерименти, робота з пiдручником i книжкою, навчально-дослiдницька праця учнiв.
Не можна змiшувати методи навчання з навчальними прийомами або вважати, що методи тАУ це сума чи сукупнiсть прийомiв. До прийомiв навчання належать демонстрування натуральних обтАЩiктiв, муляжiв, моделей, таблиць, шкiльних дослiдiв, малювання на класнiй дошцi i в зошитах рiзних схем, дiаграм, аналiтичних таблиць, якi сприяють активiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв, поглибленому засвоiнню ними навчального матерiалу.
Якiсна своiрiднiсть методiв навчання, як i навчальних прийомiв, зовсiм не означаi, що за певних умов вони не можуть переходити одне в одне. (Наприклад експеримент як метод самостiйноi роботи учнiв, i експеримент як демонстрацiйний прийом пiд час розповiдi чи бесiди i т. д.)
У процесi навчання ботанiки треба стимулювати не тiльки мислитель ну дiяльнiсть учнiв, а й пiзнавальний iнтерес, до матерiалу що вивчаiться. Умовами, якi сприяють формуванню i розвитку iнтересу до пiзнання рослинного свiту, i збагачення змiсту урокiв новими даними з ботанiчноi науки, що не висвiтленi в стабiльному пiдручнику, здiйснення проблемного прийому навчання, використання елементiв цiкавого, рiзноманiтностi методiв i прийомiв навчання, посилення самостiйноi роботи учнiв, створення емоцiйних стимулiв у процесi навчання, використання рiзних натуральних предметiв ( живих рослин, iх органiв, гербарiiв, колекцiй тощо)
Натуральнi обтАЩiкти мають велике значення тому, що i безпосереднiм джерелом знань. Вiдомо, що учням важко розпiзнати живi рослини, вивченнi лише за таблицями й альбомами, тодi як тiла природи, дiючи на рiзнi аналiзатори дiтей, спричиняють яскравi вiдчуття, безпосереднi чуттiвi сприйняття й чiткi уявлення.
Предметна чи природна наочнiсть у навчаннi забезпечуi чуттiвий, конкретний бiк пiзнання ботанiчних предметiв i явищ. Натуральнi предмети чи обтАЩiкти, якi використовуються з метою навчання, пiзнаються не тiльки зорового, а й слухового, нюхового та iнших аналiзаторiв.
Предметне унаочнення здiйснюiться на заняттях як пiд час викладу навчального матерiалу методом розповiдi або бесiди з демонструванням природних обтАЩiктiв i дослiдiв так i в самостiйнiй роботi учнiв тАУ робота з роздавальним матерiалом, з мiкроскопом, постановка дослiдiв i спостереження за життям рослин у класi, кутку живоi природи, робота з вирощуванням рослин на навчально-дослiднiй дiлянцi.
Поряд з предметною формою унаочнення здiйснюiться i iлюстративна форма, коли демонструються схематичнi або символiчнi зображення рослин тАУ таблицi, схеми, дiапозитиви, фотографii, кiнофiльми, муляжi, моделi.
Наочне навчання, безумовно, маi величезну перевагу перед словесно-книжковим. Цiлком зрозумiло, що вивчати рослини не розглядаючи, не спостерiгаючи неможливо.
Проте не треба думати, що предметна й iлюстративна наочнiсть у навчаннi даi все для розумiння дiтьми навколишнього свiту. Цей принцип не самоцiль, а лише засiб, що використовуiться для формування вiдповiдних уявлень [4, С. 31-33].
Таким чином, методи i прийоми якi вчитель використовуi в процесi навчання, мають працювати на активiзацiю зацiкавленостi школярiв у вивченнi бiологii.
1.3 Урок, як основна форма навчального процесу з бiологii
Основною формою навчального процесу з ботанiки i урок. Вiн маi певнi органiзацiйнi ознаки: проводиться вчителем у спецiально обладнаному кабiнетi бiологii, або у класнiй кiмнатi. Урок - це не тiльки необхiдна органiзацiйна форма в процесi навчання, а й основна структурна функцiональна одиниця цього процесу. У кожному уроцi вiдбиваються всi специфiчнi сторони й функцii процесу навчання. Тому про цiлеспрямованiсть навчання, про методичну майстернiсть учителя i про ступiнь навчальноi дiяльностi учнiв можна судити, лише безпосередньо аналiзуючи Влживi урокиВ», а також дослiджуючи iх результати, якi виявляються в наукових знаннях, iдейних поглядах i переконаннях, практичних умiннях i навичках школярiв.
Визначаючи урок, як органiзацiйну форму процесу навчання ботанiки, не можна забувати i про його структурне значення. Тiльки керуючись цими двома характерними ознаками уроку тАУ органiзацiйною i структурною, учитель зможе досягти послiдовностi i внутрiшньоi цiлiсностi процесу навчання, який складаiться з багатьох урокiв, рiзноманiтних за змiстом, завданнями i методами. Структура уроку не i чимось самодостатнiм. Вона завжди зумовлена навчально-виховними завданнями i змiстом кожного уроку. А змiст i завдання кожного уроку визначаються програмою курсу ботанiки. Практикою визначено такi основнi елементи уроку: органiзацiйна частина, повiдомлення нового навчального матерiалу вчителем, застосування учнями нових знань, перевiрка вчителем засвоiння учнями нових знань, узагальнююча частина уроку, домашнi завдання. Урок обовтАЩязково повинен бути чiтко органiзований учителем. Чiтка органiзацiя уроку означаi, що всi учнi мають бути мобiлiзованi для включення в навчальний процес. Досягаiться це завдяки збудженням стiйкоi уваги учнiв до повiдомлення теми уроку, що забезпечуiться усним формулюванням ii вчителем, а також чiтким записом на класнiй дошцi i в учнiвських зошитах. Потiм учитель коротко розкриваi тему й завдання уроку, в загальних рисах характеризуi методи уроку, завдяки чому учнi дiстають уявлення про його послiдовнiсть у цiлому. Внаслiдок цього в школярiв зтАЩявляiться стiйкий стан готовностi до навчальноi роботи. Ця готовнiсть посилюiться, якщо вчитель включаi до органiзацiйноi частини перевiрку домашнього завдання для того, щоб освiжити запас знань учнiв i використати цi знання як опорнi пiд час викладу нового навчального матерiалу на уроцi.
Узагальнююча частина уроку не менш важлива, нiж органiзацiйна, якщо ii не маi урок не може бути цiлiсною, закiнченою ланкою процесу навчання, а крiм того, учнi не знатимуть, що ж iз засвоiного матерiалу головне i як це головне треба сформулювати, щоб мiцно його запамтАЩятати. Узагальнююча частина уроку повноцiнна якщо сформульованi висновки, що мiстять простi короткi визначення щойно засвоiних понять, аналiз нових фактiв, перелiк практичних умiнь i навичок, набутих на уроцi. Висновки можна записати на класнiй дошцi i у зошитах учнiв, подати у виглядi схематич6ного малюнка або порiвняльно-аналiтичноi таблицi. Важливо, щоб в оформленi i фiксацii висновкiв брали участь всi учнi класу. Формулювати чiткi короткi висновки учнi навчаються не вiдразу. Тому на перших уроках ботанiки вчитель даi головне формулювання висновкiв. Потiм вiн учить школярiв знаходити це формулювання колективно. Нарештi, кожен учень, оволодiваi вмiнням самостiйно формулювати висновки.
На кожному уроцi ботанiки повинен бути ще один структурний елемент тАУ домашнi завдання. У навчаннi ботанiки домашнi завдання далеко не завжди обмежуiться читанням вiдповiдних параграфiв пiдручника. В дома учням часто треба виконувати самостiйно ряд спостережень i дослiдiв з рослинами, складати аналiтичнi таблицi, креслити дiаграми, працювати з гербарними матерiалами i т. д. Частина цих самостiйних робiт виконуються за завданнями, передбаченими в пiдручнику з ботанiки, частину завдань пропонуi вчитель. Бiльшiсть вчителiв повiдомляi домашнi завдання в кiнцi уроку, але при цьому може не вистачити часу для докладного пояснення завдання. Щоб уникнути цього, деякi досвiдченi вчителi пропонують учням домашнi завдання вiдразу пiсля повiдомлення теми уроку, враховуючи що увага учнiв збуджена, вони легко сприймають всi завдання, швидко записують його в щоденники й краще виконують.
Усi перелiченi структурнi елементи процесу навчання реалiзуються не на кожному уроцi. Тi уроки, навчально-виховнi завдання i змiст яких вимагають реалiзацii всiх структурних елементiв належать до типу комбiнованих урокiв. Уроки цього типу найчастiше проводяться в процесi навчання ботанiки. Крiм цього типу, i ще уроки повiдомлення нового навчального матерiалу, уроки закрiплення i застосування знань, уроки повторювально-узагальнюючi, уроки-екскурсii, лабораторнi заняття, уроки на навчально-дослiднiй дiлянцi.
Курс ботанiки потребуi рiзноманiтних типiв урокiв. Кожний з них маi високу навчально-виховну цiннiсть i повинен реалiзуватись якомога частiше залежно вiд змiсту навчальних тем передбачених програмою з ботанiки.
Уроки повiдомлення нового матерiалу характеризуються тим, що збагачують учнiв фактами, поняттями, теоретичними питаннями, якими школярi мають володiти вперше. Наш досвiд викладання ботанiки показуi, що учнi самостiйно дiстають деякi вiдомостi про будову, життя i рiзноманiтнiсть рослин з рiзних джерел (особистих спостережень, позакласного читання, передач по радiо, телебаченню, кiнофiльмiв тощо). Найчастiше цi вiдомостi безсистемнi, неправильно сприйняттi, а iнодi навiть помилковi, внаслiдок чого iх не можна розглядати як опорнi знання. Тому основним методом на уроках повiдомлення нового навчального матерiалу i доповiдь учителя в поiднаннi з таким прийомом навчання, як демонстрування вiдповiдних навчальних посiбникiв, живих рослин, таблиць, муляжiв, схем i т. д. Часто розповiдь учителя супроводжуiться демонструванням якогось дослiду з рослинами або фрагментiв вiдповiдного фiльму. РЖ розповiдь учителя, i демонстрування що ii супроводять, i для учнiв джерелом нових знань. Разом з тим, що iх учнi дiстають на уроцi, сприяють виправленню помилкових знань здобутих поза школою.
Важливе значення в навчаннi ботанiки мають уроки закрiпленню i застосуванню знань, здобутих учнями на попереднiх уроках повiдомлення нового навчального матерiалу. Особлива цiннiсть цих урокiв полягаi в тому, що вони сприяють не тiльки мiцному засвоiнню теоретичного навчального матерiалу, а й формування в школярiв практичних умiнь i навичок вивчення рослин. Уроки, що належать до типу урокiв закрiплення й застосування знань у процесi виконання вiдповiдноi самостiйноi роботи, необхiднi у вивченнi ботанiки. Програма ботанiки зобовтАЩязуi вчителiв навчити школярiв застосовувати засвоiний теоретичний матерiал пiд час виконання самостiйних робiт. Для цього вчитель повинен формувати в школярiв практичнi умiння й навички, а також бачити , як вони розвиваються i давати цьому процесу обтАЩiктивну оцiнку.
Не менш важливе навчально-виховне значення мають повторювально-узагальнюючi уроки. Як правило такими уроками завершуiться вивчення цiлоi теми. Характерною особливiстю цих урокiв i те, що вони повиннi звтАЩязувати в одне цiле змiст кiлькох попереднiх урокiв, засвоювати основнi поняття, засвоiнi учнями на цих уроках, розкривати взаiмозвтАЩязки цих понять, пiдкреслювати необхiднiсть застосування iх на практицi. Методи i прийоми, необхiднi для розвтАЩязання цих методичних завдань, повиннi бути рiзноманiтнi, щоб стимулювалася активна мислитель на дiяльнiсть школярiв тАУ аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення та iншi форми мислення. Крiм того, обовтАЩязково треба вносити в змiст повторювально-узагальнюючих урокiв елемент нового, щоб ранiше засвоiннi учнями знання поглиблювались, збагачувались новими фактами, доказами, прикладами i т. д. Взагалi структура й рiзноманiтнiсть методики повторювально-узагальнюючих урокiв залежить вiд iх змiсту й навчально-виховних завдань На деяких уроках доцiльно продемонструвати фрагменти фiльму узагальнюючого характеру, новi для учнiв дослiди, запропонувати учням провести спостереження над новими обтАЩiктами Але всi цi прийоми i методи повиннi органiчно повтАЩязуватися з уже вивченим школярами навчальним матерiалом, сприяти його поглибленню, збагаченню й узагальненню.
У процесi навчання ботанiки дуже важливу навчально-виховну роль вiдiграють лабораторнi заняття як особлива форма органiзацii навчального процесу. Лабораторнi заняття сприяють озброiнню учнiв методами бiологiчноi науки, розвивають спостережливiсть, викликають пiзнавальний iнтерес до навчального предмета й вивчення живоi природи, активiзують пiзнавальну дiяльнiсть школярiв, сприяють поглибленому засвоiнню учнями ботанiчних знань, практичних умiнь i навичок.
До форм органiзацii навчання ботанiки належать i ботанiчнi екскурсii. Кожну ботанiчну екскурсiю слiд розглядати як урок поза класом, у живiй природi. При проведеннi екскурсii вчитель використовуi рiзнi методи навчання: рiзноманiтнi бесiди, розповiдь, органiзовуi самостiйну роботу учнiв: спостереження, збирання гербарного матерiалу тощо. Ботанiчнi екскурсii проводять в рiзних фiтоценозах: у лiсi, у степу, парку i т. д. ОбтАЩiктами вивчення на таких екскурсiях i живi рослини в природних умовах життя. Учнi мають можливiсть самостiйно знаходити потрiбнi для вивчення рослини, безпосередньо вивчають iх, порiвнюють будову й спосiб життя одних рослин з iншими , роблять висновки про причини виявленоi подiбностi й вiдмiнностi, визначають спосiб життя рослин, якi вивчаються, перiоди iх життя i розвитку тощо.
Пiд час навчання ботанiки треба проводити уроки на навчально-дослiднiй дiлянцi. Освiтня цiннiсть урокiв на навчально-дослiднiй дiлянцi полягаi в тому, що вони подiбно до екскурсiй, дають учням можливiсть вивчати живi рослини в природних умовах iх життя. Уроки на навчально-дослiднiй дiлянцi нацiлюi учнiв на вивчення курсу ботанiки, стимулюi виникнення стiйкого iнтересу до знань про рослини, оскiльки на цьому уроцi розкриваiться не тiльки рiзнобiчне наукове значення науки про рослинний свiт, а й ii велика творча роль у господарствi [4, С.42-57].
Таким чином урок i основною формою навчально-виховного процесу. РЖ якiсть навчання i виховання - це насамперед якiсть уроку. Тому вчитель повинен дуже вiдповiдально ставитися до проведення урокiв бiологii в школi.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КРЖМНАТНИХ РОСЛИН У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНРЖЙ РОБОТРЖ З БРЖОЛОГРЖРЗ
2.1 Кiмнатнi рослини у навчаннi бiологii
Пiд час вивчення бiологii засоби наочностi полегшують сприйняття навчального матерiалу. До натуральних засобiв наочностi з бiологii належать живi обтАЩiкти, а саме рослини , зокрема вирощенi в куточку живоi природи, кiмнатнi рослини. Взагалi, кiмнатнi рослини мають надзвичайно важливе значення у вивченнi бiологii. Тому вчителям бiологii слiд в куточку природи збирати рiзноманiтнi кiмнатнi рослини, якi мають рiзне географiчне положення. Кiмнатнi рослини слiд пiдiбрати так, щоб вони не тiльки прикрашали шкiльнi примiщення, а й могли бути використанi при вивченнi певних тем i окремих питань курсу ботанiки: для ознайомлення iз зовнiшньою i внутрiшньою будовою рослин, iх бiологiiю, для постановки дослiдiв i проведення спостережень , для ознайомлення iз систематичними групами. Треба враховувати i такi якостi кiмнатних рослин, як iх декоративнiсть i розмiри. Так багато клопоту завдають великi фiкуси, драцени, плющi, циперуси тАУ краще мати невеликi екземпляри цих рослин. Деякi кiмнатнi рослини можна використовувати для практичних робiт з живцювання. Для розмiщення кiмнатних рослин використовуються рiзнi пiдставки, столики, пiдвiснi тримачi, стойки, трельяжi i т. д.
За умовами зростання кiмнатнi рослини можна подiлити на 4 групи.
1. Рослини вологих тропiчних лiсiв (бальзамiн, бегонii, глоксинiя, плющ восковий, драцена, жасмин, традесканцiя, фiкус, сухарис, або лiлiя амазонська, тощо).
2. Рослини субтропiкiв (аспiдистра, амарилiс, аспарагус, гортензiя, абутилон, або клен кiмнатний, мускус понтiйський, Лiвiя, пеларгонiя, сенполiя, або узумбарська фiалка, хлорофiтум, папороть, або нефролепiс високий, тощо).
3. Рослини пустель (агава, алое, брiофiлум, кактуси, сансевтАЩiра тощо).
4. Водянi, або акварiумнi, рослини ( водоростi, мохи, папоротi, водянi квiтковi рослини).
Для догляду за кiмнатними рослинами вчителям слiд створити групи юних квiтникарiв, якi доглядатимуть за рослинам, перевiрятимуть правильнiсть розмiщення рослин у iнтертАЩiрi школи та класу з урахуванням особливостей вирощування i вимог сучасного фiтодизайну. Завдяки цьому в учнiв формуються вiдповiднi навички, екологiчна свiдомiсть i естетичнi почуття. Вчителям необхiдно розробити комплексну технологiчну схему догляду за кiмнатними рослинами, яка враховувала б всi вимоги до мiкроклiмату ( освiтлення, температуру, норми поливу згiдно iз сезоном Влзима-лiтоВ», вологiсть повiтря), ТСрунтовоi сумiшi та особливостi розмноження рослин. Завдяки цьому учнi мають змогу глибше пiзнати таiмницi буття рослин, полегшуiться догляд за ними, полiпшуiться планування роботи вчителя та учнiв у кабiнетi бiологii.
Робота з кiмнатними рослинами даi змогу вчителю бiологii:
1. Ознайомити учнiв з рiзноманiтнiстю кiмнатних рослин та iхньою будовою.
2. Навчити школярiв визначати правильну наукову назву рослин.
3. Дати знання про анатомiчнi, морфологiчнi i фiзiологiчнi особливостi рослин рiзних екологiчних груп.
4. Навчити учнiв розмножувати рослини.
5. Органiзувати дослiдницьку роботу школярiв, спостереження з метою виявлення залежностi умов зростання кiмнатних рослин вiд iхнього еколого-географiчного походження.
6. Проводити позакласну роботу (органiзовувати гурток з кiмнатного квiтникарства, вечори, конференцii, вiкторини про кiмнатнi рослини тощо).
Пiд час добору кiмнатних рослин для кабiнету бiологii треба враховувати такi вимоги.
1. У кабiнетi мають утримуватись рослини рiзних екологiчних груп.
2. Рослини обовтАЩязково треба використовувати у навчальному процесi з бiологii, а не лише як прикраса кабiнету.
3. Пiдбирати треба рослини, невибагливi до умов вирощування, якi легко розмножуються.
4. Небажано мати в кабiнетi отруйнi рослини: паслiн перцевий (отруйнi ягоди), олеандр (отруйна вся рослина), примулу китайську тощо.
Кожна рослина у кутку живоi природи повинна мати етикетку, на якiй зазначено назву рослини, родину i батькiвщину.
Вивчення кiмнатних рослин у роздiлi ВлЦарство РослиниВ» маi комплексний характер, оскiльки в ньому розкриваються категорii спецiальних (ботанiчних) понять тАУ морфологiчнi, анатомiчнi, фiзiологiчнi, екологiчнi, систематичнi, зоогеографiчнi, палеонтологiчнi, фiлогенетичнi, естетичнi та iншi, формуються загально бiологiчнi поняття пiд час рiзних видiв навчальноi, позаурочноi i позакласноi роботи з охорони рослин пiд керiвництвом учителя бiологii
Однiiю з найважливiших вимог пiд час вивчення рослин i дотримання краiзнавчого принципу. Учитель вiдбираi типовi обтАЩiкти (кiмнатнi рослини) з урахуванням цього принципу, порiвнюi iх з iншими обтАЩiктами, ознайомлюi з рiзноманiтнiстю представникiв i пояснюi заходи охорони рослин цiii мiсцевостi. Для формування екологiчних знань важливо, щоб учнi були ознайомленi з конкретними рослинами, iхнiм взаiмовпливом та середовищемзростання.
Серед кiмнатних рослин i представники рiзних екологiчних груп, рiзних життiвих форм i родин, тому вони можуть бути демонстрацiйним матерiалом пiд час вивчення багатьох питань морфологii, анатомii, фiзiологii рослин. Кiмнатнi рослини, якi легко розмножуються, можна використовувати як роздавальний матерiал для проведення лабораторних робiт. Використовують кiмнатнi рослини i для проведення дослiдiв i спостережень.
Всебiчне використання кiмнатних рослин у навчальнiй i позакласнiй роботi з бiологii пiдвищуi iнтерес до предмета, сприяi естетичному, екологiчному i трудовому вихованню школярi [3, с. 9 - 11].
2.2 Методи використання кiмнатних рослин при поясненнi навчального матерiалу з ботанiки
урок бiологiя кiмнатна рослина
Одним з важливих i разом з тим складних методiв навчання ботанiки i бесiда. Переваги цього методу полягають в тому, що вiн даi можливiсть учителевi виявити коло учнiвських уявлень i понять а в разi потреби виправляти iх i, спираючись на попереднiй запас знань, розширювати обсяг i поглиблювати змiст цих уявлень i понять. Для бесiди характерне роздрiбнення змiсту навчального матерiалу, i тому вона вiдповiдаi вiковим особливостям учнiв V-VI класiв з недостатньо стiйкою увагою. Виклад матерiалу у формi запитань i вiдповiдей, безперечно активiзуi пiзнавальну дiяльнiсть учнiв.
Використання бесiди обумовлене змiстом навчального матерiалу , а також запасом наявних у школярiв знань. У тих випадках коли в дiтей немаi попереднiх спостережень, уявлень i суджень з питання, яке викладаiться, або коли ботанiчнi обтАЩiкти (зокрема кiмнатнi рослини) якi вивчаються не доступнi для спостереження, бесiда не може бути ефективною i ii використання нерацiональне. Саме тому використання кiмнатних рослин при бесiдi маi таке велике значення.
Хоч бесiда i маi певнi достоiнства, але проведення ii повтАЩязанi з труднощами, якi випливають з того, що новi знання учнi повиннi дiставати з власних вiдповiдей на вмiло поставленi вчителем запитання. Треба мати на увазi, що в процесi бесiди можливi вiдхилення вiд основних провiдних запитань теми, внаслiдок чого часто порушуiться послiдовнiсть викладу навчального матерiалу; це значно ускладнюi роботу вчителя. Бесiда використовуiться для розвтАЩязання рiзних навчальних завдань ( перевiрка знань учнiв, повторення вивченого навчального матерiалу, узагальнення того чи iншого матерiалу). Тому розрiзняють бесiди: вступну, пояснювальну i пiдсумкову.
Найскладнiшою i водночас досить ефективною i пояснювальна бесiда. Пiд час ii проведення вчителевi треба використовувати наочнiсть , зокрема кiмнатнi рослини i задавати на основi iх рiзноманiтнi запитання, якi допоможуть констатувати ботанiчнi чи загально бiологiчнi факти.
Особливiстю проведення бесiди i те, що вчитель розчленовуi змiст навчального матерiалу на окремi питання, зтАЩясування яких ТСрунтуiться на попередньому запасi фактичних знань учнiв. На цiй основi вчитель забезпечуi засвоiння нових знань i пiдводить до узагальнюючого висновку.
Надзвичайно великого значення у викладi навчального матерiалу з ботанiки маi розповiдь. Так-як в цьому курсi багато понять (морфологiчних, анатомiчних, фiзiологiчних, систематичних, загально бiологiчних), з якими учнi зустрiчаються вперше, то без послiдовноi квалiфiкованоi й емоцiйноi розповiдi учнi не сприймуть цих понять i не засвоять iх. Специфiка розповiдi з ботанiки випливаi iз змiсту ботанiчного матерiалу, який вимагаi одночасно не тiльки послiдовного викладу, а й використання рiзних прийомiв демонстрування натуральних обтАЩiктiв, зокрема кiмнатних рослин., демонстрацiйних дослiдiв i т. д.
Морфологiчний i систематичний матерiал, ще не вiдомий учням, висвiтлюiться в описовiй розповiдi з демонструванням кiмнатних рослин, якi дають можливiсть учням зтАЩясувати деталi будови i функцii органiв рослин, що вивчаються.
Внаслiдок того, що методична специфiка розповiдi залежить вiд змiсту навчального матерiалу, можна говорити про такi види розповiдi з ботанiки.
Описову розповiдь з одночасним демонструванням кiмнатних рослин. Де вчитель розповiдаi про зовнiшню будову рослинного органiзму в цiлому i його звтАЩязок з навколишнiм середовищем. Це приводить до утворення в учнiв цiлiсного уявлення про рослину, що вивчаiться.
Наступний етап у викладi тАУ видiлення в складi цiлого органiзму органiв або iх елементiв, тобто аналiз, i нарештi в кiнцi викладу повернення до цiлого у формi висновкiв, якi вiдбивають щойно сформованi поняття.
У використаннi засобiв предметного i наочного навчання необхiдна синхроннiсть, тобто одночаснiсть з розповiддю, а також добра видимiсть кiмнатних рослин, якi демонструються.
У практицi викладання використовуiться такий прийом демонстрування кiмнатних рослин. Учитель, розповiдаючи демонструi кiмнатнi рослини всьому класовi, показуi що i в якiй послiдовностi учнi повиннi розглядати. Потiм повiльно проходячи вздовж парт i зупиняючись бiля окремих невеликих груп учнiв, учитель показуi i називаi органи рослини.
Логiчна нитка розповiдi повинна йти як вiд цiлого до частини i до цiлого вже на основi розкритого поняття, так i вiд явища до суттi, вiд фактiв до висновкiв.
2.4 Спостереження, як основний метод використання кiмнатних рослин на уроках бiологii
Метод спостереження в процесi вивчення рослин сприяi розвитку в учнiв таких прийомiв мислення, як аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення. Разом з тим учнi засвоюють практичнi умiння й навички (вимiрювання, малювання, записи, фотографування, гербаризацiя та iн.). Спостереження можна проводити в класi на звичайному уроцi i на лабораторних заняттях. Проведення спостережень передбачаi постановку перед учнями мети спостереження, iнструктування учнiв учителем, проведення учнями запланованого спостереження, формування висновкiв.
Важливо вмiло органiзувати спостереження i методично правильно побудувати iх. Цю роботу можна проводити в такiй послiдовностi:
1) Вибiр учителем обтАЩiкта спостереження.
На класних уроках чи лабораторних заняттях учнi ведуть самостiйнi спостереження над певними кiмнатними рослинами.
2) Проведення спостереження.
Спочатку обтАЩiкт розглядають у цiлому. При цьому порiвнюють його з iншими обтАЩiктами цього самого або iншого виду. Потiм учнi зтАЩясовують деталi морфологiчноi будови рослини та ii органiв, вдаючись до порiвняння, анал
Вместе с этим смотрят:
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
Видеоматериалы как средство развития навыков говорения на уроках английского языка в 6-7 классах средней школы
Види та значення iгор
Виды учебных действий
Виховання нацiональноi свiдомостi молодших школярiв