Регiональний аналiз Уральського економiчного району

Змiст

Вступ

Географiя галузей господарського комплексу

Територiальна органiзацiя господарства

Висновок

Лiтература

Вступ

Уральський економiчний район розташований на стику територiй двох частин свiту - РДвропи i Азii. До його складу входять: республiки Башкортостан i Удмуртiя та Курганська, Оренбурзька, Пермська з Комi-Перм'яцький автономним округом, Свердловська, Челябiнська областi. Площа району 824 тис. км2, або 4, 8% територii Росii.

Це один з найважливiших iндустрiальних районiв краiни. У мiжрайонному подiлi суспiльноi працi район видiляiться важкою промисловiстю. Головнi галузi його ринковоi спецiалiзацii - чорна та кольорова металургiя, хiмiчна i нафтова промисловiсть, рiзноманiтне машинобудування (особливо важке), лiсова, целюлозно-паперова промисловiсть та iндустрiя будiвельних матерiалiв (виробництво азбесту, цементу, вогнетривкоi цегли). Уралу належить не останнi мiсце у виробництвi зерна (на пiвднi) та тваринницькоi продукцii. Навколо великих мiст i промислових центрiв розвинене овочiвництво.

Географiя галузей господарського комплексу

Урал i старим промисловим районом краiни. Основи металургiйноi промисловостi були закладенi ще за Петра I. Будiвництво залiзоробних i чавуноплавильних заводiв почалося в кiнцi XVII - початку XVIII ст. В кiнцi XVIII ст. Урал постачав залiзом не тiльки Росiю, але i Захiдну РДвропу. Але поступово уральська промисловiсть занепала. Це зумовлювалося пережитками крiпосництва, кабальним становищем уральських робiтникiв, технiчноi вiдсталiстю Уралу, вiдiрванiстю вiд центру Росii, конкуренцiiю пiвденноi металургii. У мiру того, як вирубувалися лiси, все бiльша кiлькiсть уральських заводiв закривалася. Царський уряд пiд час Першоi свiтовоi вiйни робило спробу вiдродити уральську металургiю, але успiху не добився.

Крiм чорноi металургii в промисловостi дореволюцiйного Уралу мали деяке значення виплавка мiдi, платини i видобуток золота. Машинобудування була розвинена слабко. Переважало виробництво найпростiших машин i устаткування: плугiв у Челябiнську, iнструменту в Златоустi, рiзних металевих виробiв на Кусинський, Нязепетровськ та iнших заводах. Найбiльш великими з машинобудiвних заводiв були Мотвiлiхiнскiй, Боткiнська, Усть - Катавскiй.

У 1930-i роки на Уралi почалося створення великоi уральськоi металургii, розвиток машинобудування, хiмiчноi, паперовоi i лiсовоi промисловостi. Великi роботи були здiйсненi за створення паливно-енергетичноi бази. Для постачання електроенергiiю промисловостi Уралу здiйснювалося будiвництво на базi мiсцевого палива Челябiнськiй, Егоршiнской, Кiзеловському та iнших електростанцiй, а пiзнiше Бiлоярськоi АЕС, Рефтинская, Пермськоi, РЖрiклiнской ГРЕС i iн

На Уралi були побудованi найбiльшi металургiйнi пiдприiмства: Магнiтогорський металургiйний комбiнат, Челябiнськi металургiйний i електрометалургiйний й заводи та багато iнших. Корiнний реконструкцii зазнали Чусовський, Серовский, Златоустiвський i ряд iнших заводiв, якi стали провiдними пiдприiмствами краiни з виплавки якiсних сталей для потреб авiацiйноi, автотракторноi та iнструментальноi промисловостi. Була створена велика машинобудiвна база. Значно зросло виробництво хiмiчних продуктiв, зокрема сiрчаноi кислоти, калiйних добрив i т.д. Великий розвиток отримала лiсова, деревообробна, целюлозно-паперова промисловiсть. Стали розвиватися галузi легкоi i харчовоi промисловостi.

Галузi ринковоi спецiалiзацii промисловостi. Провiдною галуззю ринковоi спецiалiзацii Уралу i чорна металургiя. Урал - основна металургiйна база Росii. Бiльше 80% металу виробляють заводи i комбiнати - Магнiтогорський, Челябiнський, Нижньотагiльський i Орсько-Халиловский. Зi старих реконструйованих заводiв найбiльш значнi Златоустiвський, Верх-РЖсетський, Лисьвенський, Чусовський, Бiлоярське заводи. Заводи повного циклу працюють частково на мiсцевих залiзних рудах, рудах КМА i сусiднього Казахстану i на привiзних коксiвному вугiллi з Кузбасу.

На металургiйних заводах у доменному i сталеливарному виробництвi як паливо широко використовуються природний i коксовий гази. Наявнiсть в залiзних рудах Уралу легуючих добавок дозволяi виплавляти метал високоi якостi. Крiм чорних металiв в районi виплавляються i деякi легуючi метали - ванадiй, титан, нiкель. У Челябiнську, Сiрова i на Чусовському заводi виробляються феросплави. Вiдходи чорноi металургii використовуються для виробництва будiвельних матерiалiв i продукцii хiмiчноi промисловостi. Металургiйнi шлаки використовуються як добриво i як будiвельнi матерiали.

Загальноросiйське значення маi кольорова металургiя. До старих галузей кольоровоi металургii належить мiдеплавильна промисловiсть. По виплавцi мiдi району належить одне з провiдних мiсць у краiнi. Мiделиварний заводи розмiщенi поблизу родовищ мiдi по схiдних схилах Уральських гiр. Багато заводiв побудованi до революцii i в радянський перiод були докорiнно реконструйованi. Найбiльшi з них: Киштимському медеелектролiтний завод, Карабашское медеелектролiтний комбiнат в Челябiнськiй областi i Кiровоградський мiдеплавильний завод у Свердловськiй областi. Були створенi новi пiдприiмства - Мiдногорськ (Оренбурзька область) i Красноуральскiй комбiнати i Среднеуральскiй завод (Свердловська область). На базi айського родовища мiдних руд працюi великий Гайський гiрничо-збагачувальний комбiнат. Бiльшiсть мiдеплавильних заводiв спецiалiзуiться на виплавцi чорновоi мiдi. У Верхнiй Пишми поблизу РДкатеринбурга працюi великий завод з випуску рафiнованоi мiдi. Мiдна промисловiсть Уралу, як правило, пов'язана з хiмiчною промисловiстю, що виробляi сiрчану кислоту i суперфосфат.

Провiдне мiсце займаi Урал у виробництвi глинозему та алюмiнiю. Основнi центри алюмiнiiвоi промисловостi - Каменськ - Уральський i Краснотурьинск (Свердловська область). Значна кiлькiсть глинозему Урал поставляi в iншi райони краiни. З алюмiнiiвою промисловiстю зв'язано крiолiтовое виробництво, представлене Кувандикскiм (Оренбурзька область) i Польовський (Свердловська область) заводами.

Нiкелева промисловiсть представлена Пiвденно уральський комбiнатом в Орську (Оренбурзька область) i Уфалейском заводом (Челябiнська область). Виробництво магнiю розвинене в Солiкамську i Березниках (Пермська область). Обробка кольорових металiв, виготовлення з них фольги, труб, лиття виробляються в Орську, Каменськ - Уральському, Михайлiвське (Свердловська область).

Галузями ринковоi спецiалiзацii Уралу i також машинобудування i металообробка. Серед них такi гiганти, як Уральський завод важкого машинобудування в РДкатеринбурзi (Уралмаш), Челябiнський тракторний завод. РДкатеринбурзький електроапаратний завод, Челябiнський абразивний завод i низка iнших. Реконструйовано також старi заводи, в тому числi Златоустiвський iнструментальний. Челябiнський завод сiльськогосподарського машинобудування, Мiасскiй завод i iн.

Характерним для внутр. районного розмiщення уральськоi машинобудiвноi та металообробноi промисловостi i утворення чотирьох найбiльших центрiв: центр важкого машинобудування i електромашинобудування в РДкатеринбурзi; центр важкого машинобудування в Нижньому Тагiлi, центр тракторобудування i сiльськогосподарського машинобудування в Челябiнську; центр рiзноманiтного машинобудування i суднобудування в Пермi. У цих центрах зосереджено понад 70% потужностей всього уральського машинобудування. Свердловська область займаi провiдне мiсце по розвитку на Уралi цiii галузi промисловостi.

Великий розвиток отримало машинобудування Уралу в роки Великоi Вiтчизняноi вiйни i в пiслявоiнний перiод. Воно пiднялося на високий рiвень за структурою i за спецiалiзацiiю, стало бiльш квалiфiкованим. Виникли новi галузi промисловостi: автомобiлебудування, моторобудування, виробництво шарикопiдшипникiв, ряд галузей електромашинобудування, енергетичне машинобудування i верстатобудування. Значно розширено iнструментальна промисловiсть.

На сьогоднi провiдними галузями i важке, енергетичне i транспортне машинобудування. Уральськi заводи випускають обладнання для металургiйноi та гiрничорудноi промисловостi, турбiни, генератори, залiзничнi вагони, автомобiлi, трамваi, мотоцикли, автобуси, рiчковi судна i т.д. Великими центрами машинобудування стали Оренбург, Орськ, РЖжевськ i Курган.

Важлива галузь ринковоi спецiалiзацii - хiмiчна промисловiсть. РЗi головна продукцiя - мiнеральнi добрива, сiрчана кислота, сода i продукти органiчного синтезу. Особливо видiляiться калiйна промисловiсть, представлена найбiльшими калiйними комбiнатами в Солiкамську i Березниках. Центрами хiмiчноi промисловостi стали також мiста, в яких розвинута металургiйна промисловiсть. Тут на вiдходах чорноi i кольоровоi металургii ТСрунтуiться виробництво сiрчаноi кислоти.

Нафтовидобуток ведеться в Башкортостанi (РЖшимбай та iн.), Пермськоi i Оренбурзькiй областях, нафтопереробна промисловiсть розвинена в Уфi, Стерлiтамацi, Орську, Пермi та Краснокамске. Створено новий великий район з видобутку i переробки газу в Оренбурзькiй областi.

До галузей ринковоi спецiалiзацii вiдноситься також лiсова, деревообробна i лiсохiмiчна промисловiсть. Основнi лiсовi багатства району знаходяться на пiвночi, в пресправах Пермськоi i Свердловськоi областей. Головнi центри лiсопиляння - Ивдель, Перм, РДкатеринбург. Отримала розвиток лiсохiмiчна та целюлозно-паперова промисловiсть. Гiдролiзний заводи випускають кормовi дрiжджi, етиловий спирт, вуглекислоту. Лiсохiмiчнi пiдприiмства маються на Косьва, Лобва, Ивдель. Целюлозно-паперова промисловiсть розвинена в Солiкамську, Краснокамске, Красновiшерському та iн. Найбiльшi лiсокомбiнати Уралу: Тавдинського, Алапаiвський, Нейво-Рудянскiй i Верхотурський. Створено виробництво деревоволокнистих i деревостружкових плит.

У мiжрайонному подiлi суспiльноi працi Урал видiляiться також розвиненою промисловiстю будiвельних матерiалiв, яка працюi на мiсцевому нерудна сировина. Цементнi заводи розмiщенi в Нижньому Тагiлi, Магнiтогорську, Невьянська, Катав-РЖванiвське, Новотроiцьке, РДманжелинський та iн. Урал - основний виробник азбесту i виробiв з нього, а також вогнетривкоi цегли, лицювальних та iнших матерiалiв. У Свердловськiй областi введена в експлуатацiю найбiльшу гiрничо-збагачувальна фабрика з виробництва азбесту та здiйснено будiвництво Киiмбаiвське родовище азбестового гiрничо-збагачувального комбiнату в Оренбурзькiй областi.

Галузi, що доповнюють територiальний комплекс. З галузей, що доповнюють територiально-виробничий комплекс Уралу, слiд назвати вугiльну та торф'яну промисловiсть. Видобувнi вугiлля i торф не покривають потреб району. Урал i великим споживачем захiдно-сибiрського газу i ковальського вугiлля.

Велика увага на Уралi придiляiться розвитку легкоi та харчовоi промисловостi, яка в порiвняннi з важкою промисловiстю розвинена поки що недостатньо. У район ввозиться багато товарiв широкого вжитку та продуктiв харчування з iнших районiв краiни.

Для Уральськоi економiки характерною рисою i слабкий розвиток галузей промисловостi, що працюють на споживача, тобто легкоi i харчовоi. Слабо розвинена й iнфраструктура, особливо соцiальна. Тому основною проблемою реформування економiки Уралу i структурна перебудова, соцiологiзацii, що так важливо в умовах становлення i розвитку ринкових вiдносин.

На Уралi в умовах тоталiтарного режиму склався потужний вiйськово-промисловий комплекс, який в даний час зазнаi особливо великi труднощi у зв'язку з вiдзначенням конверсiiю.

Вся сучасна економiка Уралу вiдчуваi глибоку кризу, рiзкий спад виробництва, особливо чорна металургiя i машинобудування. Необхiднi дiiвi заходи з вiдродження економiки Уралу, реконструкцii промислових пiдприiмств, що важко вирiшити без припливу iнвестицiй, в тому числi i закордонних.

Складною проблемою i для Уралу й екологiчна проблема, особливо в Челябiнськiй областi, де проводилися ядернi випробування та захоронення ядерних вiдходiв.

На Уралi сформувався i продовжуi розвиватися Оренбурзький газопромислових комплекс. Розвитку Оренбурзького газопромислового комплексу сприяло його вигiдне географiчне положення на транспортних шляхах, що пов'язують центральнi i схiднi райони, а також наявнiсть мiсцевих природних ресурсiв - газового конденсату, залiзних i мiдних руд, вугiлля. Поблизу комплексу видiляiться за своiю якiстю Гайський родовище мiдних руд. У сусiдньому Орсько-Халиловское промисловому районi зосереджена велика гiрничодобувна промисловiсть, представлена гiрничо-збагачувальним комбiнатом, нафтопереробна, чорна та кольорова металургiя, а також тут i пiдприiмства важкого машинобудування, верстатобудування, енергетичне машинобудування, хiмiчноi промисловостi, розвивалася легка i харчова промисловiсть. Одночасно iз зростанням провiдних галузей важкоi промисловостi зростала i будiвельна iндустрiя. Район маi потужну базу промисловостi будiвельних матерiалiв.

Оренбурзьке газоконденсатне родовище i найбiльшим в iвропейськiй частинi Росii. Оренбурзький газ мiстить конденсат i сiрку. Склад газу представлений важкими вуглеводнями. Крiм метану, у ньому i етан, пропан, бутан, а також iншi вуглеводнi i сiрководень, газова сiрка, гелiй, азот. Основнi запаси газу розташовуються на дуже невеликiй площi. Глибина продуктивних горизонтiв складаi 1200-1800 м. Газовий конденсат високоi якостi, мiстить нафтеновi i ароматичнi вуглеводнi i насичений сiрчистими сполуками.

Склад газу i конденсату вимагаi комплексноi переробки, вiддiлення газу вiд сiрководню, вилучення вуглеводнiв, одержання в промислових масштабах метану i сiрки. Вже в даний час тут видобуваiться 30 млрд. м3 газу, а в перспективi його видобуток зросте до 45 млрд. м3 у рiк.

Головними споживачами оренбурзького газу i райони Уралу та Поволжя. Газ транспортуiться по газопроводах:

Оренбург - Самара, Оренбург - Заiнек, Оренбург - Стерлiтамак, Оренбург - Новопсковськ. Побудований газопровiд вiд Оренбурга до захiдного кордону, i оренбурзький газ надходить до iвропейських краiн.

В Оренбурзi розмiщуiться велике виробництво важкого органiчного синтезу; створена потужна вуглеводнева сировинна база для отримання синтетичного каучуку, хiмiчних волокон, пластичних мас i мiнеральних добрив; налагоджено виробництво дешевоi газовоi сiрки з газу i конденсату в результатi сiркоочищення; побудований газопереробний завод.

Оренбурзький газ даi можливiсть для створення в районi потужноi енергетичноi бази. Газ використовуiться на РЖрiклiнской i Оренбурзькоi ГРЕС. На територii комплексу вiдкрито ряд нафтових родовищ, що дозволить у перспективi створити тут нафтову промисловiсть.

Сiльське господарство. Сiльське господарство Уралу спецiалiзуiться на виробництвi продуктiв тваринництва, зерна i картоплi. На пiвнiчному заходi району, в Пермськiй областi й Удмуртii переважають посiви жита, кормових культур, льону та картоплi, тваринництво маi молочно-м'ясний напрям. У Свердловськiй областi сiльське господарство маi примiський характер i спецiалiзуiться на молочному тваринництвi, виробництвi овочiв i картоплi. Найбiльш розвиненi в сiльськогосподарському вiдношеннi пiвденнi райони Уралу. Головною сiльськогосподарською культурою в Челябiнськiй, Оренбурзькiй, Курганськоi областях i в Башкортостанi i яра пшениця, а тваринництво маi м'ясо-молочну та вiвчарську спецiалiзацiю. Цi регiони дають 90% усього виробництва товарного зерна Уральського району. Значне мiсце в пiвденнiй частинi Уралу займають посiви проса, кукурудзи на силос, ячменю i овоче-баштанних культур.

Серед порiд великоi рогатоi худоби переважають високопродуктивнi Курганська i Тагiльська. За надоями молока Урал видiляiться серед схiдних районiв краiни. У примiських зонах на базi харчових вiдходiв розвинене свинарство. На пiвднi розводять тонкорунних та напiвтонкорунних овець. Урал, особливо Оренбурзька область, славиться високоякiсноi козячоi шерстю. Тут склався центр пуховоi козiвництва i виробництва знаменитих оренбурзьких пухових хусток.

Транспорт год. економiчнi зв'язки. Найважливiша роль серед видiв транспорту Уралу належить залiзницям. Основу залiзничноi мережi складають пересiчнi майже пiд | прямим кутом широтнi i меридiональнi магiстралi. Найбiльше значення з широтних магiстралей маi дiлянку Транссибiрськоi магiстралi Челябiнськ - Владивосток. Широтнi магiстралi перетинають Урал на широтi Челябiнська й Оренбурга, Орська. Меридiональнi дороги одночасно виконують роль розподiльникiв вантажiв, що прибувають на Урал у порядку мiжрайонного обмiну. Краще розвинена мережа меридiональних дорiг на Схiдному схилi Уралу. Видiляiться лiнiя Опiвнiчне - Орськ; паралельно iй йде дорога Сiров - Челябiнськ. На Захiдному схилi Уралу проходить залiзниця Соликамск - Бакал. Збудована також залiзниця в Тюменську область Ивдель - Об.

Отримав розвиток трубопровiдний транспорт. Через територiю Уралу проходять основнi магiстральнi нафтопроводи i газопроводи iз Захiдного Сибiру в iвропейськi регiони Росii i краiни Схiдноi та Захiдноi РДвропи.

Чималу роль граi й автомобiльний транспорт, особливо для внутрiшнiх перевезень. Головною широтноi дорогою залишаiться старовинний Сибiрський тракт, що зв'язуi Москву з Сибiром. Зазнали реконструкцii Челябiнський тракт, що з'iднуi РДкатеринбург з Орському, а також Верхнетурскiй i Солiкамський тракти.

Отримав розвиток авiацiйний транспорт. Через територiю Уралу проходять багато внутрiшнi i мiжнароднi авiалiнii. Головний вузол авiалiнiй - РДкатеринбург.

Уральський економiчний район належить до районiв найбiльш високого в краiнi грузо споживача i грузо вiдправки. Вiн вивозить паливо, особливо газ, кольоровi i чорнi метали, сталевi труби, рiзноманiтну продукцiю машинобудування, нафтопродукти, мiнеральнi добрива, папiр, пиломатерiали, будiвельнi матерiали. Вивозяться вантажi в основному в iвропейську частину Росii. Ввозити Уральський район вугiлля, залiзну руду, хлiб, продукцiю легкоi i харчовоi промисловостi.

Територiальна органiзацiя господарства

Найбiльш розвиненою промисловою республiкою на Уралi i Башкортостан. Головнi галузi промисловостi Башкортостану - нафтовидобуток i нафтопереробка, машинобудування (верстатобудування, електротехнiка), хiмiчна промисловiсть, виробництво синтетичного каучуку, пластичних мас, смоли, мiнеральних добрив, отрутохiмiкатiв i т.д. Видiляiться республiка своii чорноi та кольоровоi металургiiю. Найважливiшими напрямками сiльського господарства i виробництво зерна, цукрових бурякiв, картоплi та розведення молочноi та м'ясноi худоби.

економiчний район уральський башкортостан

Столиця республiки Уфа - крупний промисловий i культурний центр. Тут розвиненi нафтопереробна промисловiсть, виробництво гумових виробiв, штучного волокна, синтетичного спирту. Машинобудiвнi заводи виробляють обладнання для нафтовоi промисловостi, мотори для легкових машин, кабель, друкарськi машинки тощо Розвиненi в мiстi легка i харчова галузi промисловостi. Уфа - важливий центр науки i культури.

Удмуртська Республiка спецiалiзуiться на нафтовiй промисловостi, видобутку газу, машинобудуваннi та металообробцi, якiсноi металургii та лiсовоi промисловостi. Великий розвиток отримала легка i харчова промисловiсть (м'ясо-молочне, лляна та шкiряно-взуттiве виробництво). Придiляiться увага розвитку складного i квалiфiкованого машинобудування i галузям сфери послуг.

Сiльське господарство Удмуртii спецiалiзуiться на виробництвi зернових (жито, овес, пшениця) i технiчних культур (льон). Розвиненi також картоплярство i тваринництво м'ясо-молочного напрямку.

Столиця Удмуртii РЖжевськ - найважливiший промисловий центр республiки, що спецiалiзуiться на виробництвi високоякiсного металу, складному висококвалiфiкованому машинобудуваннi, металообробнiй промисловостi. Тут побудований автомобiльний завод, що випускаi малолiтражнi автомобiлi.

Свердловська область економiчно найбiльш розвинена серед областей Уралу. Ринкова спецiалiзацiя ii - чорна та кольорова металургiя, лiсова, деревообробна промисловiсть i хiмiя. Сiльське господарство спецiалiзуiться на молочному тваринництвi, вирощуваннi яроi пшеницi, жита, овочiв, картоплi. Однак воно не задовольняi потреби населення продуктами харчування.

Найбiльшим промисловим центром областi i РДкатеринбург. У мiстi склався промисловий комплекс, в його складi метало-змiстове машинобудування, приладобудування, металообробка, кольорова металургiя i хiмiя. Отримала розвиток i легка промисловiсть. У мiстi знаходиться великий камвольний комбiнат. Найбiльшим же промисловим пiдприiмством i "Уралмаш", який виготовляi устаткування для металургiйноi промисловостi, крокуючi екскаватори, мостовi конструкцii i т.д.

Великим промисловим центром областi i Нижнiй Тагiл з розвиненою чорною металургiiю, важким машинобудуванням, хiмiчною промисловiстю. Центром чорноi i кольоровоi металургii, енергетичного машинобудування i Каменськ-Уральський. На територii областi багато iнших промислових мiст, що мають певну спецiалiзацiю, це - Первоуральськ, Азбест, Ревда, Красноуральск, Краснотурьинск, Сiров та iн.

Значну частку промисловоi i сiльськогосподарськоi продукцii Уралу даi Челябiнська область. Промисловiсть областi спецiалiзуiться на виробництвi чорних i кольорових (мiдна та цинкова) металiв, труб, виробництвi продукцii машинобудування (тракторiв, автомобiлiв, верстатiв, гiрничоi технiки, дорожнiх машин i т.д.). Розвинене виробництво будiвельних матерiалiв. Сiльське господарство спецiалiзуiться на виробництвi зернових культур - пшеницi, ячменю, проса, тваринництвi молочного напрямку i вiвчарствi. В областi два великих промислових центру - Челябiнськ i Магнiтогорськ. Галузi спецiалiзацii Челябiнська - чорна металургiя, машинобудування (виробництво тракторiв, дорожнiх машин i т.д.). Поблизу м. Челябiнська розмiщуються мiста вуглевидобутку - Копейськ, Коркино, РДманжелинський i центри кольоровоi металургii - Коштом, Карабаш, Верхнiй Уфалей. Магнiтогорськ вiдомий найбiльшим в Росii металургiйним комбiнатом i обслуговуючими його пiдприiмствами. Центром якiсноi металургii i Златоуст, автомобiлебудування - Мiас.

Пермська область дещо поступаiться Свердловськiй i Челябiнськiй за обсягом промислового виробництва, i структура промисловостi тут iнша. Провiдне мiсце займають деревообробна промисловiсть та виробництво мiнеральних добрив. Отримала розвиток нафтова i нафтохiмiчна промисловiсть. Машинобудування Пермськоi областi спецiалiзуiться на виробництвi турбо буров, трубоукладачiв, рудничних електровозiв, пiдйомних машин, мотоциклiв, легкових автомобiлiв i т.д.

Сiльське господарство спецiалiзуiться на вирощуваннi сiрих хлiбiв - жита, вiвса, ячменю, а також льону, картоплi. Тваринництво маi молочно-м'ясний напрям. Великi промисловi центри областi: Перм - деревообробна, целюлозно-паперова, хiмiчна промисловiсть, машинобудування та переробка нафти; Березняки i Соликамск - центри виробництва мiнеральних добрив; Кiзел - центр видобутку вугiлля; Краснокамськ - центр целюлозно-паперовоi промисловостi та нафтопереробки; Чусовой i Лисьва - центри металургii.

У складi Пермськоi областi видiлено Комi-Перм'яцький автономний округ з центром Кудимкар. В окрузi провiдне мiсце займають деревообробна промисловiсть i лiсохiмiя. Розвинений хутровий промисел, а також сiльське господарство - вирощуються зерновi, льон. Тваринництво маi молочно-м'ясний напрям.

В Оренбурзькiй областi склався найбiльший газопромислових комплекс. Ведуться видобуток газу i його переробка. Отримала розвиток i видобуток нафти. Загальноросiйське значення мають також чорна та кольорова металургiя, машинобудування, що виробляi обладнання для гiрничоi, металургiйноi, хiмiчноi промисловостi. Область займаi провiдне мiсце на Уралi за рiвнем розвитку галузей харчовоi промисловостi - м'ясноi, маслоробний, борошномельно-круп'яноi.

Оренбурзька область - основна житниця Уралу. Вона займаi провiдне мiсце в районi та за поголiв'ям великоi рогатоi худоби, овець i кiз. Крупний промисловий центр Оренбург видiляiться машинобудуванням, металообробкою, легкоi (шовковоi i пухо втАЩязальний) i харчовою промисловiстю. В областi, так само як i в iнших областях Уралу, i мiста з вираженою спецiалiзацiiю: Орськ, Мiдногорськ, Новотроiцьк, Гай, Халiлова мають розвинену чорну i кольорову металургiю, важке машинобудування. Кiембаево видiляiться виробництвом виробiв з азбесту. У Соль - Илецка видобуваiться i обробляiться сiль.

Курганська область поступаiться iншим областям Уралу в економiчному розвитку. Але й тут склався господарський комплекс з розвиненим машинобудуванням, металообробкою, хiмiчноi та харчовоi промисловiстю. Сiльське господарство маi яскраво виражене зерново-тваринницький напрям. Вирощуiться яра пшениця, розлучаiться велику рогату худобу молочно-м'ясного напряму. Розвинене i вiвчарство. Крупний промисловий центр - Курган. Вiн видiляiться виробництвом сiльськогосподарських машин, автобусiв, верстатiв для деревообробноi промисловостi, пiдприiмствами харчовоi промисловостi. Другий великий мiсто - Шадринськ, де розмiщуються заводи: авто агрегатний, полiграфiчного обладнання, легкоi та харчовоi промисловостi.

Висновок

Перспективи розвитку господарського комплексу Уральського району в першу чергу пов'язанi з поглибленням ринковоi спецiалiзацii. Проте в даний час всi галузi вiдчувають гостру кризу. Особливо вiн вiдчутний у чорнiй металургii, де спад виробництва досяг критичноi межi. У важкому становищi перебувають гiганти чорноi металургii, особливо Нижньо тагiльський комбiнат. Це можна пояснити не тiльки структурною перебудовою в умовах народжуiться ринку, але i тим, що необхiднi реконструкцiя цих пiдприiмств, замiна повнiстю мартенiвського виробництва конвертерним i електроплавильним, так як в умовах ринку неможливо зберiгати неефективне неконкурентоспроможне виробництво. Немаi необхiдностi i в величезному чавуноливарному виробництвi, що склались на Уралi, i створюi загострену екологiчну обстановку. У той же час виникла необхiднiсть розвитку легкоi та харчовоi промисловостi, сiльського господарства, тобто галузей, що забезпечують населення власною продукцiiю. Цим галузям ранiше придiлялося мало уваги.

В даний час в районi здiйснюiться конверсiя оборонного комплексу, який займав у структурi господарства Уралу значну питому вагу.

Найважливiшою перспективною проблемою i оздоровлення екологiчноi обстановки на Уралi. Тут i мiкрорайони, якi i зонами екологiчного лиха, особливо в Челябiнськiй i Свердловськiй областях. Потрiбна розробка спецiальноi федеральноi цiльовоi програми господарського розвитку Уралу.

Необхiдна також перебудова у структурi машинобудування. Прiоритетним його напрямом повинно бути складне висококвалiфiковане машинобудування. При цьому слiд зберегти спецiалiзацiю району на важкому машинобудуваннi.

Найважливiшими завданнями i створення ринковоi iнфраструктури, реформування форм власностi в усiх галузях економiки Уралу, розвиток спiльних пiдприiмств iз залученням вiтчизняних i зарубiжних iнвестицiй, а також створення малих пiдприiмств, розвиток пiдприiмництва.

Лiтература

1. Географiчний енциклопедичний словник - М.: Радянська енциклопедiя, 1989 р.

2. Регiонознавство. Пiдручник. - М.: Юнiтi, 2006.

3. Економiчна географiя Росii. - М.: Юнiтi, 1999.

4. Економiчна географiя. - М., 2008.

5. Економiчна географiя. Пiдручник. - М., 2008.

Вместе с этим смотрят:

32-я Стрелковая дивизия (результаты поисковой работы группы "Память" МИВлГУ)

РЖсторiя сiл (Грабовець, Бiлоскiрка, Козiвка)

Аптские обстановки осадконакопления на северо-западе воронежской антеклизы (территория листа N-37-XXXI)

Бiблiяграфiчнае абслугоСЮванне па краязнаСЮству

Гiсторыя этнаграфii Беларусi