Соцiальна стратифiкацiя. Причини соцiальноi стратифiкацii в Украiнi

Мiнiстерство науки i освiти Украiни

Харкiвська державна академiя дизайну та мистецтв

Кафедра соцiально-гуманiтарних дисциплiн

Семестрова робота з соцiологii

на тему: ВлСоцiальна стратифiкацiя. Причини соцiальноi стратифiкацii в УкраiнiВ»

Роботу виконала:

Студ. Оськiна Марiя (з)ПД-08

Викл. Бiльдер Н.Т.

Харьков 2010

Змiст

Вступ

1.Визначення стратифiкацii

2.Основнi стратифiкацiйнi системи

2.1 Рабство;

2.2 Каста;

2.3 Родовiд;

2.4 Клас

4. Витоки стратифiкацii. Традицiйне стратифiкацiйне суспiльство на прикладi стародавньоi РЖндii.

6. Соцiальна стратифiкацiя в нашi днi

7. Стратифiкацiйна ситуацiя в Украiнi

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

стратифiкацiя суспiльство рiвень життя

Мета моii роботи полягаi в тому, щоб дати розгорнуте визначення поняття ВлстратифiкацiiВ» та проаналiзувати це явище на прикладах рiзних суспiльств. Роздивитись iсторiю суспiльств та стратифiкацii в них. Знайти витоки стратифiкацii та ii звтАЩязки з культурою та традицiями. Розглянути сучасну ситуацiю структури суспiльства, його подiлу на страти. Виявити спiльнi риси та вiдмiнностi мiж минулим та сучасним. Зробити аналiз, чим зумовлене таке явище; чи являiться воно нормальною рисою суспiльства або його вадою; чи потрiбне воно в суспiльствi; якщо потрiбне,- то для чого?

Також задачею моii роботи i розгляд стратифiкацiйного подiлу в Украiнi, звернення вже конкретно до iсторii Украiни, i,можливо, спроба спрогнозувати подальшi змiни ситуацii

Ця робота i актуальною, тому що обтАЩiктивна оцiнка стратифiкацiйного подiлу суспiльства даi уявлення про рiвень життя суспiльства, ступiнь чесностi полiтики, що проводиться у державi, та даi можливiсть уявити та спрогнозувати подальший розвиток вiдносно даного моменту, а також даi можливiсть уявити, якi змiни потрiбно ввести, щоб покращити ситуацiю, яка маi мiсце.

1. Визначення стратифiкацii

Коли б не йшла мова про суспiльство, тАУ про будь-який аспект суспiльного життя, - в кожному разi виникаi потреба уточнення деяких нюансiв. Або можна почати ще ранiше - з того, що, коли ми навiть просто кажемо таке слово ВлсуспiльствоВ», то в нашiй свiдомостi одразу ж виникаi асоцiацiя з деякою чiткою, або не дуже, структурою, яка складаiться з деяких частин. А частини цi, в свою чергу, складаються з людей - представникiв соцiуму. Кожна з частин займаi певне мiсце в цiй складнiй структурi, i виконуi в нiй певну роль. Всi вони, звичайно, не можуть бути однаково рiвноправними, тому iх взаiмини та взаiмодiя вiдбуваються з урахуванням функцiй та особливостей кожноi.

Саме цi особливостi, функцii та взаiмодiя i i причиною невiд'iмноi частини кожного суспiльства тАУ соцiальноi нерiвностi. Це явище вивчаiться соцiологiiю i дiстало назву ВлстратифiкацiяВ».

Для бiльш точного визначення цього поняття можна привести слова Питирима Сорокiна: ВлСоцiальна стратифiкацiя тАУ це диференцiацiя деякоi даноi сукупностi людей (населення) на класи в iiрархiчному ранзi. Вона знаходить вираження в iснуваннi вищих i нижчих шарiв. РЗi основа i сутнiсть тАУ у нерiвномiрному розподiлi прав i привiлеiв, вiдповiдальностi й обов'язку, наявностi i вiдсутностi соцiальних цiнностей, влади i впливи серед членiв того чи iншого спiвтовариства. (тАж) Соцiальна стратифiкацiя тАУ це постiйна характеристика будь-якого органiзованого суспiльстваВ». [1]

А ось що каже нам про це поняття сучасний iнтернет-довiдник ВлВiкiпедiяВ»:

Соцiальна стратифiкацiя тАФ диференцiацiя суспiльства на соцiальнi класи та верстви населення. Стратифiкацiя тАФ це розташування iндивiдiв i груп зверху вниз по горизонтальних шарах (стратам) за ознакою нерiвностi в доходах, рiвню освiти, обсязi влади, професiйному престижi.

Стратифiкация вiдображаi соцiальну неоднорiднiсть, розшарування суспiльства, неоднаковiсть соцiального положення його членiв i соцiальних груп, iхню соцiальну нерiвнiсть. Термiн дозволяi виявити вiдмiнностi мiж формами соцiального ранжирування i нерiвностi, що характеризують суспiльства або що iснують в рамках одного з них. У iсторичнiй i порiвняльнiй перспективi, наприклад, тАФ мiж рабом, кастою, станом i сучасним Влкласово вiдкритимВ» суспiльством, а також мiж соцiальними характеристиками, що диференцiюють нерiвнiсть.

Стратифiкацiйнi суспiльства одержали свою назву вiд латинського слова stratum, що в перекладi означаi ВлшарВ».

2.Основнi стратифiкацiйнi системи

Згiдно Энтони Гидденсу, Влпомiтнi чотири основнi системи стратифiкацii: рабство, касти, стани i класи.

2.1 Рабство;

Рабство тАУ це найбiльш виражена форма нерiвностi, при якiй частина iндивiдiв буквально належить iншим як iхня власнiсть. Правовi умови рабства значно варiюються в рiзних суспiльствах. Системи рабськоi працi розвалилися почасти через боротьбу проти них, почасти тому, що економiчнi чи iншi стимули спонукували людей працювати бiльш ефективно, чим прямий примус. Вiдтодi, як бiльш столiття назад воля було гарантована рабам Пiвнiчноi i Пiвденноi Америки, рабство як формальний iнститут поступово знищилося i сьогоднi майже цiлком зникло у свiтi.

2.2 Каста;

Касту зв'язують найчастiше з культурою РЖндiйського субконтиненту. Термiн ВлкастаВ» португальського походження, означаi ВлрiдВ» i Влчистий рiдВ». У самих iндiйцiв немаi термiна для опису класовоi системи в цiлому, рiзнi слова розкривають ii рiзнi аспекти. Серед них тАУ два головних тАУ варна i джати. Варни включаi чотири категорii, ранжируються по соцiальному престижу. Джати визначають групи, усерединi яких кастовi ранги мають органiзований характер. Вища варна, брахмани, представляють найбiльш високий рiвень чистоти, недоторканi тАУ найбiльш низький. Брахмани повиннi уникати визначених типiв контактiв з недоторканих, i тiльки недоторканим дозволяються фiзичнi контакти з тваринами чи iз субстанцiiю, обумовленоi як нечиста. Кастова система споконвiчно жорстко зв'язана з iндуською релiгiiю. РЖндивiди переконанi, що якщо хтось не залишиться вiрним ритуалам i обов'язкам своii касти, то його чекаi найнижче положення в наступному втiленнi.

Концепцiя каст iнодi застосовувалася поза iндiйським контекстом, коли двi чи бiльш етнiчнi групи пiддавалися сегрегацii, i домiнувало поняття расовоi чистоти (пiвденна частина США, Пiвденна Африка).

2.3 Родовiд;

Родоводи були частиною iвропейського феодалiзму, але були також у багатьох iнших традицiйних суспiльствах. Феодальнi стани включають страти з рiзними обов'язками i правами; деякi з цих розходжень установлюються законом. У РДвропi до цього стану включали аристократiю i дворянство. Духiвництво складало iнший стан, маючи бiльш низький статус, але володiючи рiзними привiлеями. До так називаного Влтретього родоводуВ» вiдносилися слуги, вiльнi селяни, торговцi i художники. На противагу кастам, мiжстановi шлюби й iндивiдуальна мобiльнiсть сприймалися толерантно.

Класовi системи вiдрiзняються в багатьох вiдносинах вiд рабства, каст i станiв. Особливо потрiбно було б вiдзначити чотири моменти: -класи не створюються на основi правових i релiгiйних норм; -членство в них не ТСрунтуiться на спадкоiмному положеннi i звичаях. -класовi системи бiльш рухливi, нiж iншi системи стратифiкацii, а границi мiж класами нiколи не бувають ясно обкресленими, -приналежнiсть iндивiда до класу повинна бути ВлдосягнутаВ» iм самим, а не просто бути ВлтакоюВ» вiд народження, як в iнших типах систем стратифiкацii. [2]

Соцiальна мобiльнiсть тАУ рух нагору i вниз у класовiй структурi тАУ значно простiше, нiж в iнших типах (у кастовiй системi iндивiдуальна мобiльнiсть, перехiд з однiii касти в iншу неможливий).

Класи залежать вiд економiчних розходжень мiж групами людей, зв'язаних з нерiвнiстю у володiннi i контролi над матерiальними ресурсами.

В iнших типах стратифiкацiйних систем нерiвнiсть виражена ранiше на рiвнi мiжособистих вiдношень, що стосуються обов'язкiв мiж слугою i паном, рабом i хазяiном, представниками вищоi i нижчоi каст. Класовi системи, навпаки, здiйснюють в основному зв'язки неособистого характеру.

3.Витоки стратифiкацii

Традицiйне стратифiкацiйне суспiльство на прикладi стародавньоi РЖндii.

У Стародавнiй РЖндii задовго до приходу арiiв склалася високорозвинена цивiлiзацiя. Ранньокласове суспiльство iснувало в РЖндii ще в III тис. до н.е. i було ровесником цивiлiзацii Стародавнiх РДгипту i Шумеру.

Основу соцiальноi структури Стародавньоi РЖндii становила община. Община була самокерованою одиницею. До неi входили касти, що об'iднували представникiв однiii професii, i були сiмейнi общини родичiв. Були сангхи, що об'iднували ремiсникiв i крамарiв з рiзних каст. На чолi цих груп стояв виборний староста. Виникнення iндуiсткоi системи каст обТСрунтовано в санскритських трактатах, створених ще в першому тисячорiччi до новоi ери. У них був установлений розподiл суспiльства на чотири стани, iменованих варнами, за межами яких (а отже, i суспiльства як такого) були залишенi так називанi вневарновi, що включають у себе самi знедоленi шари париев i недоторканих.[3]

Про походження варн iснуi багато версiй. Бiльшiсть учених пов'язуi iх виникнення з брахманською релiгiiю. Верхiвка арiiв з часом привласнила собi виняткове право на релiгiйну, полiтичну та вiйськову дiяльнiсть. Але найперше та найбiльш раннi згадування про варни мiститься в рiТСведiйсьому гiмнi ВлПурушасуктаВ», в якому розповiдаiться про походження варн з частин тiла мiфiчноi людини Пуруши. Брахмани- з вуст, кшатрii- з рук, вайшьi- зi стегон,шудри- з його ступнiв.[4]

Основний змiст термiну ВлварнаВ» означаi- - ВлвидВ», ВлколiрВ», ВлкатегорiяВ» людей. Професiя, посада, величина одержаноi спадщини, процент за договором про позичку i навiть мiра покарання iндуса визначалася належнiстю до варни. Вiд цього залежало навiть iм'я, яке йому давали з народженням, одяг, який вiн мав носити, порядок вживання iжi. Перехiд з однiii варни до iншоi в принципi був неможливим.[4]

До вищих варнiв належали "двiчi народженi"- брахмани, кшатрii, вайшьi. Вони могли вивчати тексти релiгiйних творiв, знати iх розпорядження i ритуали. Пiзнiше з'явилась пригнiчена варна - шудри, "раз народженi"[3].

Перша варна - найпривiлейованiша тАУ брахмани (brahmana тАФ тАЬтой,що знаi священне знання. У давнiх джерелах брахман постаi мало не божеством у людськiй подобi. Лише вiн мiг визнавати волю богiв, вивчати священнi тексти, здiйснювати жертвопринесення, обряд коронацii правителя. Брахмани звiльнялися вiд повинностей, навiть цар не мiг розпоряджатися iхньою власнiстю. "Якщо раджа не слухатиме порад брахмана, - записано в законах Ману, - то може загинути, як корова в трясовинi". Закон гласив, що коли цар не спроможний забезпечити захист своiх пiдлеглих (брахманiв), то його "необхiдно було вбити як скажену собаку". Подiбна стаття дуже рiдкiсна в iсторii права, iй немаi аналогiв. Вбивство брахмана вважалося найтяжчим злочином. Належнiсть до варни брахманiв вважалася спадковим привiлеiм, хоча були поодинокi випадки переходу iх в iншi варни.[4]

Друга варна - кшатрii (раджанья), "створенi з рук бога",(ksatruya тАФ тАЬнадiлений могутнiстютАЭ) Вони становили основну частину верхiвки чиновникiв: правителiв, воiначальникiв, раджiв. В iх руках була реальна влада вiйськова i матерiальна могутнiсть. Майже всi царi були вихiдцями iз кшатрiiв. Релiгiя зобов'язувала до спiвробiтництва брахманiв i кшатрiiв.

ВаТретя варна - вайшьi, "створенi iз стегон бога",(vais'va тАФ тАЬнадiлений майномтАЭ) - займалися землеробством, скотарством, ремеслом, торгiвлею, але користувалися покровительством правителiв. З представникiв цiii варни формувалось ополчення, вони сплачували основну мису податкiв. Тiльки окремi вайшьi були багатi, посiдали високе становище в суспiльствi.[3]

Четверта варна - шудри, "створенi iз ступнiв бога". Вони не проходили обряду посвячення, iхнiм головним обов'язком було служiння "двiчi народженим". Шудра повинен був харчуватися зi столу господаря, носити його недоношений одяг. Вiй не мiг вивчати веди. Брахман за вбивство шудри нiс таке ж покарання, як за вбивство кота або собаки. Шудри становили основну масу найманих людей, слуг, ремiсникiв. Шудрi не можна було мати багатство, оскiльки це могло "утискувати брахманiв". За образу брахмана шудрi могли вiдрiзати язика. Окремi представники цiii варни досягли матерiального благополуччя, переважно за рахунок торгiвлi, ремесла. Шудри не були прикрiпленi до землi. Вiдомi випадки, коли шудра ставав воiначальником i навiть царем. Так, у III ст. до н.е. правителем держави Нанди був шудр Аграмес, який створив сильне, добре органiзоване вiйсько. Навiть Олександр Македонський ухилився вiд битви iз цим царем.

Таким чином, належнiсть людини до певноi варни не заважала iй обирати професiю, досягти певноi посади. Однак закон категорично забороняв переходити з одноi варни в iншу, вважав це великим грiхопадiнням. Також вважалося, що не стiльки походження впливаi на визначення варни, скiльки схильностi, якi людина проявляi з самого дитинства.[4]

До чого я так обширно це все вирiшила освiтити. Просто мене вражають такi обставини! Справа в тому, що в такiй соцiальнiй системi все пiдпорядковуiться свiтогляду людей, iх релiгiйним вiруванням та свiтосприйняттю. Не економiчнi й полiтичнi фактори впливають на соцiальний статус людини, а саме намiр слiдування своiй дхармi- тобто задачi, що приписана тобi в межах цього втiлення. Чим старша твоя душа, чим бiльше в неi вже i напрацьованих якостей, тим на вищий статус ти претендуiш. Причому тут вже йдеться про совiсть та чеснiсть кожного, тому що маiться на увазi те, що кожен маi займатися тiiю справою, яка йому приписана при народженнi варною та дхармою. Цi правила описанi не в законодавствi, не в соцiологiчних дослiдженнях, а найдавнiших священих писаннях тАУ Ведах, якi iндуси вважають прямим посланням богiв, i тому не виникаi сумнiвiв щодо рацiональностi такоi системи.

4. Соцiальна стратифiкацiя в нашi днi

Для сторонньоi людини Алтер Роуд в Детройтi выглядаi як звичайна мiська вулиця. Однак мiсцевi жителi называють ii "Берлiнскою стеною" чи "лiнiiю Мейзон-Дiксон". Це пояснюiться тим, шо Алтер Роуд рздiляi схiдну частину Детройта вiд фешенебельного, багатого пригороду Гросс Пойнт.

В "Уолл-стрит джорнэл" (1982) кореспондент Аманда Беннетт характеризуi спiльноти, що проживають по рiзнi сторони Алтер Роуд: "В схiднiй частинi Детройта живуть бiднi, головним чином, негри; Гросс Пойнт населяють багатii, всi бiлi. Примiщення школ, де вчаться дiти жителiв детройтського РЖст-Сайда, охораняються полiцейськими. Привiлегiйованi дiти з Гросс Пойнт вiдвiдують уроки гри на скрипцi, мають власнi компьютери. Для мешканцiв схiдноi частини Детройта "пособii" означаi выживання; для тих, кто мешкаi по iнший бiк вулицi Алтер Роуд, це слово зазвичай асоцiюiться з шахрайством. Вiдмiнностi настiльки великi, что друзi детройтцiв, що приiзжають з iнших мiсць, бувають шокованi, коли iх проводять вулицею Алтер. У Схiднiй частинi мiста свалки покинутих автомобiлiв, багато будiвель, що сгорiли. Засмiченими вулицями вештаються натовпи нiчим не зайнятих людей. На вiдстанi всього лише тисячi футiв вiдкрываiться iнша картина - акуратно пiдстриженi газони та пофарбованi ставнi нагадують про iнший свiт, де i газонокосарки, служницi, гаражи на два автомобилi и благодiйнi вечори.

Економiчний спад на початку 80-х по-рiзному вплинув на цi двi категорii. Беннет пише: "Спосiб життя змiенюiться на всiх рiвнях. На однiй сторонi Алтер Роуд безробiтний маi покинути тенiсний клуб. З iншого боку безробiтня жiнка не може собi дозволити зтАЩiсти гамбургер. В Гросс Пойнт представник торговоi фiрми, що зайнятий неповний робочий день, сдаi свою дачу, в той час як в Детройтi проститутка при недостатнiй зайнятостi пiдвищуi цiну своiх послуг. Однi жителi Гросс Пойнт iз соромом звертаються за пособiiм, iнш безсоромтАЩязливо iдуть на вечiрки в пошуках впливових работодавцiв".

Величезнi вiдмiнностi мiж цими двома групами яскраво свiдчать про iснування "iмущих" та "неiмущих". Ця ситуацiя i однiiю з найбiльш важнливих проблем, що хвилюють социологiв. [5]

Розглянемо тепер головнi особливостi тих суспiльств, у яких живе людина нового часу i якi у своiму розвитку спрямованi в майбутнi. Суспiльства цього типу називають або iндустрiальними, або масовими. Надзвичайно швидкий рiст мiських соцiумiв привiв майже повсюдно до захоплення ними фактично всiх ключових позицiй усерединi суспiльства. Ставши його економiчною опорою, мiста перетворилися одночасно й у центри полiтичного життя, осередком влади правителiв i законодавцiв. Зрозумiло, iндустрiальне масове суспiльство зберiгаi в собi багато рис архаiчних стратифiкацiйних суспiльств. РЖндустрiальне суспiльство стратифiковане ще в бiльшому ступенi, чим кастове. Конкретнi форми соцiальноi стратифiкацii рiзноманiтнi i численнi. Якщо економiчний статус членiв деякого суспiльства неоднаковий, якщо серед них маються як iмущi, так i незаможнi, то таке суспiльство характеризуiться наявнiстю економiчного розшарування незалежно вiд того, чи органiзоване воно на комунiстичних чи капiталiстичних принципах, чи визначене воно конституцiйно як тАЬсуспiльство рiвнихтАЭ чи немаi. Якщо в межах якоiсь групи iснують iiрархiчно рiзнi ранги в змiстi авторитетiв i престижу, звань i почестей, якщо iснують керуючi i керованi, тодi незалежно вiд термiнiв (монархи, бюрократи, хазяiни, начальники) це означаi, що така група полiтично диференцiйована, що б вона не проголошувала у своiй конституцii чи декларацii. Якщо члени якогось суспiльства роздiленi на групи по роду iх дiяльностi, заняттям, а деякi професii при цьому вважаються бiльш престижними в порiвняннi з другими i якщо члени тiii чи iншоi професiйноi групи подiляються на керiвникiв рiзного рангу i на пiдлеглих, то така група професiйно диференцiйована незалежно вiд того, обираються чи призначаються начальники, чи дiстаються iм керiвнi посади в спадщину чи завдяки iх особистим якостям.

Однак страти в сучасному суспiльствi, на вiдмiну вiд архаiчних, не вiддiлений одна вiд одноi непроникними перегородками. Навпроти, у життi сучасного суспiльства, iменованому iнодi Влсуспiльством рiвних можливостейВ», величезну роль граi явище соцiальноi мобiльностi: процвiтаючий iндивiд здатний швидко пiднятися по поверхах соцiальноi iiрархii, а невдасi грозить падiння з високоi статусноi позицii на саме дно. Сорокiн писав у тАЬСоцiальнiй мобiльностiтАЭ, що тАЬканали вертикальноi циркуляцii iснують у будь-якiм стратифiкованому суспiльствi i також необхiднi, як кровоноснi судини для циркуляцii кровi в тiлiтАЭ.[1]

ВаКонкретнi iпостасi соцiальноi стратифiкацii численнi. Однак усе iхнi рiзноманiття може бути зведене до трьох основних форм: економiчна, полiтична i професiйна стратифiкацii. Як правило, усi вони тiсно переплетенi. Люди, що належать до вищого шару в якомусь одному вiдношеннi, звичайно належать до того ж шарую i по iнших параметрах, i навпаки. Представники вищих економiчних шарiв одночасно вiдносяться до вищих полiтичних i професiйних шарiв. Незаможнi ж, як правило, позбавленi цивiльних прав i знаходяться в нижчих шарах професiйноi iiрархii. Таке загальне правило, хоча iснуi i чимало виключень. Так, примiром, самi багатi далеко не завжди знаходяться у вершинi полiтичноi чи професiйноi пiрамiди, так само i не у всiх випадках бiдняки займають самi низькi мiсця в полiтичнiй i професiйнiй iiрархiях. А це значить, що взаiмозв'язок трьох форм соцiальноi стратифiкацii далека вiд досконалостi.[1]

Вивчення динамiки коливань полiтичноi стратифiкацii рiзних суспiльств у ходi iсторii людства дозволило П. Сорокiну прийти до песимiстичного висновку, що людям важко очiкувати закономiрного розвитку суспiльства вiд одних стiйких форм до iнших. Хоча, за його словами, останнiм часом на всiх континентах спостерiгаiться явна хвиля переходу вiд деспотичного до демократичного пристрою суспiльств, було б наiвною iлюзiiю вважати, що рух назад неможливийВ».[15] Нагадуючи про тривале панування тоталiтарних деспотичних режимiв у Влкраiнах народноi демократiiВ» на чолi з колишнiм СРСР, у нацистськiй Нiмеччинi й в iнших краiнах, П. Сорокiн пише: ВлНароди, що пiзнали i шанували волю, вiдрiкалися вiд ii, не шкодуючи, i геть-чисто забували про неi .В» Тому, констатуi вiн, Влне iснуi постiйноi тенденцii переходу вiд монархii до республiки, вiд самодержавства до демократii, вiд правлiння меншостi до правлiння бiльшостi, вiд вiдсутностi урядового втручання в життя суспiльства до всебiчного державного контролю. Немаi також i зворотних тенденцiйВ».[1]

Крiм полiтичноi, економiчноi i професiйнiй у сучасному суспiльствi маi мiсце статева стратифiкацiя. ВлСтать самf по собi i одним з найбiльш глибоких прикладiв стратифiкацii. Немаi таких суспiльств, у яких у рядi аспектiв соцiального життя чоловiки не мали б бiльше багатства, статусу i впливу, нiж жiнки. РЖншi характеристики тАФ раса, релiгiя, утворення, багатство, мова, етикет тАФ також можуть стати базисом для соцiальних класiв. Багато хто з цих характеристик взаiмозалежнi. В основi диференцiацii можуть лежати i розходження, що залежать вiд генетичних факторiв i не пiдданi соцiальнiй змiнi тАФ колiр шкiри, фiзичнi якостi чи риси обличчя. Вони стають пiдставою для стратифiкацii, якщо визнаються соцiально значимими. Утiленням такого роду соцiально закрiпленоi диференцiацii i подiл суспiльства на основi расових ознакВ».[1]

5. Стратифiкацiйна ситуацiя в Украiнi

У часи, коли Украiна була складовою Союзу РСР, офiцiйна пропаганда переконувала нас в iснуваннi лише двох дружнiх структур тАФ робiтничого класу та колгоспного селянства. А також соцiального прошарку тАФ трудовоi iнтелiгенцii. Це, так би мовити, означало, що не було тих груп, якi мали б якiсь соцiальнi переваги над iншими. Утверджувалась думка про соцiальну однорiднiсть суспiльства. Насправдi ж було далеко не так.

За умов вiдсутностi ринку, панування лише однiii форми власностiтАФдержавноi тАФ були вiдсутнi природно-iсторичнi пiдстави для становлення рiзних класiв. Процеси створення груп. iхнього переходу з однiii в iншу перебували пiд контролем держави. Тi люди, якi не ВлвписувалисяВ» у створенi групи, пiддавались репресiям, переслiдуванням, iх намагалися Влпоставити на мiсцеВ» тощо. Так, у першi роки радянськоi влади були лiквiдованi буржуi, непмани, селяни-середняки.. Держава контролювала не лише перехiд з однiii групи в iншу, а й Влморально-полiтичний клiматВ» у кожнiй з них. ВлНормальнимВ» клiмат вважався тодi, коли група схвалювала внутрiшню i зовнiшню полiтику партii, ii рiшення i таке iнше.

Якi ж групи можна видiлити в украiнському суспiльствi доби реального соцiалiзму? Щодо цього питання iснують рiзнi мiркування. Якщо взяти до уваги, що суспiльство в Украiнi нiколи не було однорiдним, а iснували групи, якi рiзнилися мiж собою обсягом влади, престижу i багатства, то правдоподiбною видасться така структура. Верхнi позицii обiймають керiвники компартii Украiни, уряду, верхiвка вiйськових, КДБ i мiлiцii, вищi чиновники. Бiля них ВлрозташувалисяВ» керiвники великих пiдприiмств, партiйних, радянських i профспiлкових органiв i таке iнше. У пiднiжжi цiii ВлверхiвкиВ», певно ж, мiстилися представники радянськоi Влробiтничоi аристократiiВ», тобто передовики п'я-i нрiчок, ВлстаханiвцiВ». ВлударникиВ», яким створювали особливi умови роботи i якi користувалися особливими благами. Можна припустити, шо Влробiтнича аристократiяВ» тяжiла, скорiш за все, до середнiх позицiй.

За твердженнями дослiдникiв, саме ВлверхiвкаВ» була власником нацiонального багатства, левову частку якого витрачала на себе, отримуючи явний (зарплата) i неявний (безплатнi блага i послуги) доходи. Вiдповiдно, саме вона мала економiчну, полiтичну i духовну владу.

Середнi позицii займали висококвалiфiкованi робiтники, офiцери, працiвники вищоi школи, дипломованi спецiалiсти, а також керiвники невеликих пiдприiмств, управлiнцi середньоi ланки. Ближче до ВлнизуВ» середини тАЮрозмiщалисятАЭ вчителi, лiкарi, бухгалтери..

Нижчi позицii займали колгоспники i робiтники радгоспiв, малоквалiфiкованi робiтники та iншi. Недостатнiй рiвень освiти, низькi доходи, вiдсутнiсть можливостей владного впливу тАФ характернi ознаки цих груп. РЖснували й такi категорii населення, якi перебували на межi рiзних позицiй, повнiстю не належачи до жодноi з них.

РЖз висоти сьогодення можна стверджувати, шо така стратифiкацiйна система була, з одною боку, породженням тоталiтарноi системи, а з другого тАФ фактором ii iснування.

На даний момент насправдi мало що змiнилося з часiв СРСР. Розшарування суспiльства очевидне. Причому рiзниця мiж ВлiмущимиВ» та ВлнеiмущимиВ» дедалi зростаi. Наскiльки менi вiдомо, люди з верхiвки навiть нiчого не пiдозрюють про реальний розклад життя хоча б середнього класу, вже не кажучи про нижчий. А щодо середнього класу, то в Украiнi ситуацiя з ним досить плачевна. Тому що 95% украiнського населення живуть вiдверто бiдно. Така ситуацiя говорить про те, що скоро почнуть просто утворюватись пануючi династii тих, хто тримаi при собi основний капiтал. А всi останнi тАУ це будуть простолюдими, робоча сила. А такий розподiл неодмiнно призведе до революцii. Конкретно говорити про майбутню соцiальну стратифiкацiю Украiни непросто. Можна лише припустити, що у багатьох вiдношеннях вона буде схожою iз сучасними розвинутими суспiльствами. Чесно кажучи, не дуже б цього хотiлося. Так, дiйсно, Украiна намагаiться наздогнати РДвропу, але менi здаiться, що ,коли тi люди, що при владi, наситять своi потреби сповна, i до захiдних iдеалiв залишиться тiльки один крок тАУ пiдняти рiвень життя, то набагато простiше бути сховати бiднiсть за якоюсь межею, нiж подолати ii. А причини цього також зрозумiлi. Егоiстичне, та, в принципi, цiлком природне бажання верхiвки до бiльшого збагачення. Нездатнiсть середнього та нижнього класiв до структуризацii власних ресурсiв, тобто люди не вмiють грамотно використати свiй час, сили, знання та навички, та, мабуть, i не хочуть. Бо в нашому народi вже багато поколiнь виховують покорних , тихих та заляканих.

Висновок

ВлРодина, церква, секта, полiтична партiя, фракцiя, дiлова органiзацiя, зграя розбiйникiв, профспiлка, наукове суспiльство - коротше кажучи, будь-яка органiзована соцiальна група розширюiться через свою сталiсть i органiзованiсть. Християнство починало свою iсторiю зi спроби створити суспiльство рiвних, але незабаром воно вже мало складну iiрархiю, а наприкiнцi свого шляху звело величезну пiрамiду з численними рангами i титулами, починаючи з усемогутнього папи i кiнчаючи iретиком, що знаходиться поза законом. РЖнститут чернецтва був органiзований св. Франциском Ассизским на принципах абсолютноi рiвностi; пройшло сiм рокiв, i рiвнiсть випарувалася. Без винятку всi спроби самих ревних зрiвнювачiв в iсторii людства мали ту ж долю. Провал росiйського комунiзму - це тiльки ще один додатковий приклад у довгому рядi схожих експериментiв, здiйснюваних у бiльшому чи меншому масштабi iнодi мирно, як у багатьох релiгiйних сектах, а iнодi насильно, як у соцiальних революцiях минулого i сьогодення. РЖ якщо на якусь мить деякi форми стратифiкацii руйнуються, то вони виникають знову в старому чи модифiкованому видi i часто створюються руками самих зрiвнювачiв. Феодалiзм i олiгархiя продовжують iснувати в науцi i мистецтвi, полiтицi i менеджментi, бандi злочинцiв i демократii зрiвнювачiв - словом, усюдиВ».[1]

Тобто, стратифiкацiя - це неодмiнна риса кожного суспiльства. В рiзних суспiльствах проявляла себе по-рiзному. В Украiнi проявлена досить яскраво. Переважаючий середнiй клас,(який на вигляд здаiться низьким), живе вражаюче бiдно, особливо у порiвняннi з елiтою та просто багатiями. Це красномовно викриваi необдуману, неграмотну полiтику, або навпаки тАУ так хитро сплановану, щоб все залишалося саме так, як воно i i нинi.

Список використаних джерел

1. Сорокiн П. Соцiальна i культурна мобiльнiсть // Сорокiн П. Людина, цивiлiзацiя, суспiльство / Пiд ред. А.Ю.Согомонова. М.: Политиздат, 1992.

2. Соцiальна стратифiкацiя суспiльства[Електронний ресурс] // К.К.Волков - Режим доступу до статтi: http://readbookz.com/book/138/3899.html

3. Васильев Л.С.История Востока [Електронний ресурс]:Учеб. по спец. тАЬИсториятАЭ.тАУ М.: Высш. шк., 1994. Т.1. тАУ495 с.; Т. 2. тАУ495 с.- Режим доступу до пiдручн.: http://indonet.ru/article/varna-i-kasta-indii .htm.

4. РЖсторiя стародавнього свiту.Стародавнiй Схiд. РЖндiя, Китай, краiни Пiвденно-Схiдноi Азii [Електронний ресурс] / А.Н. Бадак, РЖ.Е. Войнич, М.М. Волчек та iн.- Мин.: Харвест, М.: АСТ, 2000. - 848 с.http://ancient.gerodot.ru/topics/data/india/india12.htm .

5. Соцiальна нерiвнсть [Електронний ресурс] // Нейл Смелзер. Нерiвнiсть, стратифiкацiя та клас . - роздiл II, глава 9тАУ Режим доступу до статтi: http://scepsis.ru/library/id_597.html

6. Сучаснi концепцii соцiальноi структури та соцiальноi стратифiкацii [Електронний ресурс] / РЖконнiкова Н. // Особистiсть. Культура. Суспiльство. Вибранi статтi: 2000 р. Т. 2 тАУ Режим доступу до статтi: http://" onclick="return false">

Вместе с этим смотрят:

"Зеленая Книга" Муаммара Аль-Каддафи

РЖнформатизацiя суспiльства i молодь

Актуальнi проблеми сучасноi правовоi соцiологii

Анализ деятельности органов местного самоуправления по социальной работе с населением

Анализ моделей человека в социологии и экономике