Активiзацiя пiзнавальноi дiяльностi на уроках украiнськоi лiтератури
Контрольна робота
слухача курсiв пiдвищення квалiфiкацii
Активiзацiя пiзнавальноi дiяльностi учнiв на уроках украiнськоi мови та лiтератури
Змiст
1. Про сутнiсть та актуальнiсть особистiсно орiiнтованого пiдходу в навчально-виховному процесi
2. Активiзацiя пiзнавальноi та розумовоi дiяльностi учнiв на уроках украiнськоi мови та лiтератури:
В· систематичне залучення учнiв у процес рiшення пiзнавальних i проблемних завдань;
В· рiзноманiтнiсть форм i методiв по активiзацii пiзнавальноi та розумовоi дiяльностi учнiв;
В· iгровi ситуацii тАУ один iз засобiв активiзацii пiзнавальноi та розумовоi дiяльностi учнiв.
3. Висновок. Ефективна робота словесника тАУ мiцнi знання учнiв.
4. Бiблiографiчний опис лiтературних джерел.
5. Додатки:
Додаток 1.Урок позакласного читання тАЮПроблеми екологii природи i тАЮдушi людськоiтАЭ у творчостi сучасних украiнських письменникiвтАЭ (11 клас).
Додаток 2. Урок украiнськоi мови (8 клас) тАЮУзагальнення i систематизацiя знань учнiв про звертання, вставнi слова, словосполучення i реченнятАЭ.
Додаток 3. Урок позакласного читання ВлБiблiя тАУ книга людстваВ» (5 клас).
Про сутнiсть та актуальнiсть особистiсноорiiнтованого пiдходу в навчально-виховному процесi
Навчання рiдноi мови та лiтератури маi бути спрямоване на формування особистостi, яка i носiiм мови, володii лiнгвiстичними знаннями та високим рiвнем комунiкативних умiнь i навичок, дбаi про красу i розвиток власного мовлення. Виховання такоi особистостi здiйснюiться на таких уроках, де дiти оволодiвають рiзними способами навчальноi дiяльностi, розвивають своi мовлення i мислення, iнтелектуальнi здiбностi, збагачують духовнiсть.
Освiта XXI ст. тАУ це, передусiм, освiта для людини. РЗi стрижень тАУ розвивальна, культурно творча домiнанта виховання вiдповiдальноi особистостi, здоровоi психiчно, фiзично i морально, здатноi до самоосвiти i саморозвитку, яка вмii критично мислити, опрацьовувати рiзноманiтну iнформацiю, використовувати набутi знання i вмiння для творчого розвтАЩязання проблем, прагне змiнити на краще своi життя i життя своii краiни. Пiд впливом змiн у суспiльствi вiдповiдно вiдбуваiться i перебудова в освiтi, яка проходить через оновлення змiсту навчально-виховного процесу. Найбiльш ефективним на сучасному етапi i особистiсно орiiнтований пiдхiд до органiзацii навчально-виховного процесу. Головний принцип, що лежить в основi розробки особистiсно орiiнтованоi системи навчання i виховання, полягаi у визначеннi iндивiдуальностi учня, створеннi необхiдних умов для його всебiчного розвитку, для виявлення активностi та творчоi обдарованостi з урахуванням ii можливостей i нахилiв. Щоб успiшно розвтАЩязати цi проблеми, вчителю-словеснику, як i iншим педагогам, необхiдно постiйно створювати такi умови, якi сприятимуть максимальному розкриттю можливостей учня, стимулюватимуть його внутрiшнi сили до творчого саморозвитку та вдосконалення.
тАЮЗавдання школи, - писав В.О. Сухомлинський, - побачити в кожному вихованцевi тАЮживинкутАЭ, корiнь, що живить його духовнi сили, а це значить якомога бiльше уваги iндивiдуальнiй роботi з кожним учнем, повага до думок i почуттiв вихованцiв, коректна допомога в особистiсному самовизначеннi, цiленапрямлена особистiсна пiдготовка до самостiйного життя.. Безперечно, що розвиток особистостi учня тАУ це його рух вiд незнання до знання, збiльшення його фiзичних та моральних сил, набуття певного життiвого досвiду, вiдмирання старих якостей i зародження нових. Вiдповiдно до цього особистiсно орiiнтоване навчання визнаi самобутнiсть i самоцiннiсть кожного учня, який володii неповторним субтАЩiктивним досвiдом, спираючись на який, органiзуiться i саме учiння. Все це може реалiзуватися через дiяльнiсть, яка маi не тiльки зовнiшнi атрибути спiльностi, а й своiм внутрiшнiм змiстом передбачаi спiвпрацю, саморозвиток субтАЩiктiв навчально-виховного процесу, виявлення особистих функцiй вчителя, вихователя i учня-вихованця.
Активiзацiя пiзнавальноi та розумовоi дiяльностi учнiв на уроках украiнськоi мови та лiтератури
Кожен вчитель маi право не вибiр рiвня активiзацii, який залежить вiд наявного часу на вивчення теми, якостi пiдготовки школярiв i самого вчителя, змiсту матерiалу та розвиваючих i виховних завдань уроку. За достатньоi кiлькостi часу можна забезпечити найвищий рiвень активiзацii - дослiдницький, який i важливим аспектом навчального процесу. Дослiдницька робота спонукаi учнiв до пошуку цiкавоi iнформацii, активно формуi вмiння i навички, бажання самоосвiти, саморозвитку i самовдосконалення, збуджуi iнтерес до знань з рiдноi мови та викликаi позитивнi емоцii вiд досягнутого. Для прикладу вiзьмемо правопис заперечноi частки Не (7 кл). Учнi 5-7 класiв зустрiчаються з правописом частки Не майже при вивченнi кожноi частини мови. Те, що частка НЕ або заперечуi лексичне значення слова, або утворюi нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрiм правопису НЕ з рiзними частинами мови, можна повести мову й про стилiстичне забарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонуiться запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певнi знання з теми, семикласники пропонують речення про випадки вживання НЕ i формують висновок: стилiстична роль НЕ неоднозначна - окрiм заперечення частка НЕ може й стверджувати.
НАПРИКЛАД
ЗАПЕРЕЧНА ЧАСТКА НЕ СТВЕРДЖУВАЛЬНА ЧАСТКА НЕ
1. Ой птАЩi Байда мед, горiлочку 1. Цiii книжки не можна не читати.
Та не день, не нiчку та не 2. Перебендя старий, слiпий-
годиночку (Нар.тв.) Хто його не знаi (Т.Шевченко)
2. Цей гай не великий.
Провiвши дослiдження i опрацювавши певну лiтературу, учнi складають картки, якi потiм можна використати на уроках. Таким чином, учнi вчаться вiдшукувати потрiбну iнформацiю, узагальнювати прочитане, що активiзуi iхню пiзнавальну, розумову i самостiйну дiяльнiсть.
Шестикласники вивчають тему тАЮНаписання НЕ з прикметникамитАЭ. Пiсля вступного слова пропоную пригадати "Написання НЕ з iменниками", проводжу бесiду - актуалiзацiю знань. Потiм школярi опрацьовують матерiал пiдручника, а я на дошцi будую таблицю, де i тiльки приклади про написання прикметникiв з часткою НЕ та префiксом НЕ-, з НЕ - частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матерiал, розглянувши таблицю, учнi формулюють правила, добирають приклади з вiдповiдноi вправи, з орфографiчного словника, складають iх самостiйно. РЖ така пошукова дослiдницька дiяльнiсть спонукаi до активноi самостiйноi роботи, розвиваi здiбностi, розкриваi творчi можливостi кожного учня.
Великого значення у навчаннi слiд надавати проблемностi, яка створюi сприятливi умови для розвитку пiзнавальних здiбностей учнiв, прищеплюi i розвиваi у них навички самостiйного набуття знань. Суть проблемного навчання полягаi в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагаi вiд них не просто запам'ятати суму фактiв, а дослiдити, розглянути iх у зв'язках з iншими фактами, користуючись при цьому рiзними способами й прийомами опрацювання матерiалу. Матерiал з украiнськоi мови та лiтератури даi змогу пiд час опрацювання бiльшостi тем створювати проблемнi ситуацii на рiзних етапах навчання: пiд час засвоiння нових знань, систематизацii та узагальнення iх, у процесi вироблення вмiнь i навичок, застосуваннi знань на практицi. Розглянемо деякi приклади:
Дев'ятикласники вчать тему тАЮСкладне реченнятАЭ. Пiсля короткого вступного слова про важливiсть i складнiсть цiii теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному текстi розглянути речення i вказати, якi вони за будовою, визначити граматичнi основи iх; смисловi звтАЩязки.
ТЕКСТ 1.
Десь угорi тонко видзвонюi жайворонок. Колихнулося золоте
море хлiбiв, i жайворонка не стало чути. Скiльки сягаi око, хвилями перекочуiться, гойдаiться важке колосся.
Д.Ткач
ТЕКСТ 2.
Книги - океан, i серед цього океану хорошi книжки - як маленькi, вiддаленi один вiд одного острiвцi, зумiй побувати на кожному з них. У цьому океанi легко заблукати й сiсти на мiлину. РД книжки, якi людинi треба прочитати за життя кiлька разiв, i кожне нове читання вiдкриватиме перед нею все новi й новi гранi краси душi людськоi.
В.О.Сухомлинський
Аналiзуючи речення, дев'ятикласники усвiдомлюють, що складне речення - це змiстове, граматичне та iнтонацiйне об'iднання кiлькох частин. Далi учнi шляхом самостiйноi пошуковоi роботи приходять до висновку, що складне речення - це iдина мовна одиниця, об'iднана за змiстом, що розглядаiться як iдине цiле.
На уроцi украiнськоi лiтератури шестикласники вивчають вiрш П.Г. Тичини тАЮГаi шумлятьтАЭ. Розповiдаю про iсторiю написання поезii, а потiм, щоб зацiкавити дiтей, збудити iнтерес до творчостi поета, даю завдання пригадати ранiше вивченi поезii цього автора: тАЮХор лiсових дзвiночкiвтАЭ, тАЮА я у гай ходилатАЭ. Шестикласники порiвнюють iх iз вiршем тАЮГаi шумлятьтАЭ, визначають тему, основну думку i доводять, що П.Тичина у цих поезiях виступаi як поет-лiрик. Чому? При цьому використовуються знання учнiв, набутi ранiше (наприклад, поняття про пейзаж), ведеться лiтературний пошук, активiзуiться розумова дiяльнiсть i самостiйнiсть дiтей, удосконалюiться виразне читання.
Зрозумiло, що при розв'язаннi будь-якого проблемного завдання, учень працюi самостiйно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформованi вiдповiднi умiння i навички самостiйноi роботи. Самостiйну навчальну дiяльнiсть, як правило, органiзовуi i скеровуi вчитель, але основнi зусилля для ii здiйснення маi докладати сам учень. Щоб активiзувати пiзнавальну i розумову дiяльнiсть на уроцi, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на якi немаi прямоi вiдповiдi у пiдручнику. Так, пiд час вивчення теми тАЮСкладне реченнятАЭ дев'ятикласникам пропоную розв'язати такi запитання:
- що спiльного i вiдмiнного мiж складнопiдрядним реченням з пiдрядною означальною частиною i простим реченням з дiiприкметниковим зворотом?
- як вiдрiзнити складнопiдрядне речення з займенниково-означальною частиною вiд складнопiдрядного з пiдрядною з'ясувальною частиною?
- з-помiж складних речень визначити речення сполучниковi та безсполучниковi, пояснити роздiловi знаки та смисловi вiдношення у складних безсполучникових реченнях;
- яке iз запропонованих речень можна замiнити складнопiдрядним? А яке складносурядним? (учнi зроблять висновок, що за характером смислових зв'язкiв мiж складними частинами безсполучниковi речення подiляються на 2 групи, а саме: з однорiдними i неоднорiдними частинами) тощо.
Такi запитання спонукають дiтей самостiйно мiркувати, аналiзувати i робити висновки. Знання, таким чином, не даються в готовому видi, а i результатом активноi розумовоi дiяльностi учнiв.
На уроках лiтератури доцiльне використання порiвняльноi характеристики персонажiв, вiдповiдi на питання типу:
- Чим сподобався лiтературний герой?.
- Що найбiльше вразило у творi? Чому ?
- У чому полягаi символiзм назви твору?
- Навiщо письменник описуi минуле?
- Чи типовий цей герой?
- Яка роль архаiзмiв i дiалектизмiв у творi? тощо.
Наприклад, вивчивши з птАЩятикласниками оповiдання ВлФедько-халамидникВ» В.К.Винниченка, проводжу асоцiативний вибiрковий диктант: з наведених слiв у першу колонку виписати слова, що асоцiюються з Федьком, а в другу тАУ з Толею:
покiрний, спритний, чесний, черствий, безсердечний, ласкавий, пiдлий, справедливий, лагiдний, пихатий, мужнiй, боягузливий, зарозумiлий, добрий, милосердний, брехливий, дружелюбний, терплячий, уважний, старанний, соромтАЩязливий, кмiтливий, веселий, вiдчайдушний, необережний, жалiсливий, серйозний, плаксивий, вiрний.
Вдома дiти можуть скласти цитатний план до образiв Федька i Толi, що дасть можливiсть глибше зрозумiти змiст оповiдання, оцiнити характери i вчинки героiв, розкрити iх внутрiшнiй свiт.
Наприклад, вивчаючи повiсть тАЮЗахар БеркуттАЭ РЖ.Я. Франка, семикласникам пропоную не тiльки дати характеристику образiв повiстi, а скласти i порiвняльну характеристику: Максима i Мирослави, Максима i Тугара Вовка; повiсть тАЮЗахар БеркуттАЭ РЖ.Франка порiвняти з повiстю тАЮМикола ДжерятАЭ РЖ.С. Нечуя-Левицького; розкрити роль архаiзмiв i дiалектизмiв у повiстях, щоб переконати дiтей, що написанi сучасною мовою, цi твори втратили б свою чарiвнiсть. Саме така робота, безумовно, активiзуi пiзнавальну та розумову дiяльнiсть учнiв, розвиваi усне та писемне мовлення, iнтерес i прагнення до знань, позитивне вiдношення до навчання.
Одним iз засобiв активiзацii пiзнавальноi i розумовоi дiяльностi, формування iнтересу до предмета i систематичне використання мiжпредметних зв'язкiв. У процесi викладання рiдноi мови та лiтератури для цього i сприятливi умови. Рiзноманiтнi й багатограннi зв'язки з iсторiiю, географiiю, росiйською мовою i свiтовою лiтературою, мистецтвом, музикою, етнографiiю та iншими науками сприяють збудженню iнтересу до навчання, до iнших предметiв, створюють сприятливi умови для цiкавого навчання на уроках мови i лiтератури. Елементiв ефективного використання мiжпредметних зв'язкiв дуже багато: опорнi знання з iсторii необхiднi пiд час вивчення лiтератури;на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, iлюстрацiй; навчаючи учнiв виразно читати художнi твори, обов'язково користуiмось грамзаписом i т.д. Вдало застосованi мiжпредметнi зв'язки розвивають i вдосконалюють творчi здiбностi учнiв, збагачують словниковий запас i розширяють кругозiр. Так, наприклад, пiд час вивчення теми "Однорiднi члени речення " (8 клас) використовую текст В.Цимбалюка тАЮУкраiнський народний романстАЭ i грамзапис романсiв на тексти вiдомих поетiв: тАЮДивлюсь я на неботАЭ (слова М. Петренка), тАЮНiч яка мiсячнатАЭ (слова М. Старицького), тАЮСтоiть гора високаятАЭ (слова Л.Глiбова). Таке поiднання жанрiв мистецтва формуi та розвиваi в учнiв естетичнi смаки, поглиблюi почуття прекрасного.
Урок позакласного читання ВлБiблiя тАУ книга людстваВ» проводимо разом з учителем музики i спiвiв, бо використовуiмо ВлТокатуВ» РЖ.С.Баха, матерiали про його творчiсть i вплив на слухачiв (див.додаток 3).
Вчитель-словесник не маi права забувати, що сучасний урок рiдноi мови чи лiтератури маi бути радiсним i цiкавим для дитини. Досягти цього допоможе перехiд процесу навчання на iнновацiйну основу, яка забезпечуi позитивну мотивацiю здобуття знань з мови i лiтератури, активну розумову дiяльнiсть i потребу в самоосвiтi, формуi стiйкий iнтерес до предмета i сприяi розвитку творчоi особистостi. РЖнновацiйне навчання пропонуi i новi форми проведення урокiв, а саме: уроки-семiнари, залiки, диспути, екскурсii, конференцii, уроки-iгри, уроки-подорожi тощо.
Наприклад, план-схема уроку-подорожi з украiнськоi мови в 6 класi
Тема. Прийменник як службова частина мови
Мета: узагальнити i систематизувати знання з теми ВлПрийменникВ»; удосконалювати вмiння застосовувати набутi теоретичнi знання про прийменник; виховувати увагу, спостережливiсть, логiчне мислення.
РЖ. Оголошення теми, мети уроку ВлГра-подорож по Сiверському ДiнцюВ»
РЖРЖ. Актуалiзацiя знань про прийменник
1. Перша пристань ВлЗнайкоВ»:
В· прийменник тАУ цетАж;
В· прийменники похiднi тАУ цетАж;
В· прийменники непохiднi тАУ це;
В· написання прийменникiв.
2. Друга пристань ВлКмiтливiВ»:
В· мiнi-диктант (завдання: знайти прийменники-синонiми);
В· вправа-переклад (завдання-спостереження: прослiдкувати змiни у прийменниках).
3. Третя пристань ВлВiдпочинокВ»:
В· мовнi iгри;
В· вiкторина ВлЧому так?В» (завдання: у словосполученнях вжити рiзнi прийменники, додержуючись правильного керування);
4. Четверта пристань ВлПiзнайкоВ»:
В· вибiрковий розподiльний диктант (завдання: пояснити написання прийменникiв);
В· синтаксичний розбiр речення (завдання: довести, чи входить прийменник до складу членiв речення).
РЖРЖРЖ. Пiдсумок уроку: звтАЩязна розповiдь про враження вiд подорожi з використанням прийменникiв.
IV. Оцiнювання навчальних досягнень учнiв.
V. Домашнi завдання.
Фрагмент уроку з украiнськоi мови у 8 класi ВлСтилi мовленняВ»
Мета: поглиблювати знання учнiв про стилi мовлення; удосконалювати навички у розпiзнаваннi стилiв мовлення, вмiння використовувати рiзнi стилi мовлення практично; виховувати культуру усного i писемного мовлення.
Дiлова гра:
клас дiлиться на 3 групи:
перша i друга тАУ рекламодавцi,
третя тАУ члени експертноi комiсii.
Завдання рекламодавцям: скласти i представити рекламу на мiнеральну воду i соки.
Завдання членам експертноi комiсii: вiдредагувати, оцiнити рекламу.
Учитель виконуi роль керiвника експертноi комiсii, оцiнюi роботу учнiв.
Додаткове завдання (картки роздати учням):
-Визначити, який з поданих текстiв i рекламою, оголошенням, афiшею:
В· РЖндивiдуальнi заняття з математики та фiзики. Швидкi та якiснi результати. Тел.: 771-71-02.
В· Нацiональний палац тАЬУкраiнатАЭ 19-21 березня тАУ сольний концерт Павла Зiброва. Початок о 18.00.
В· Питимеш тАЬРосинкутАЭ тАУ виростеш, дитинко.
В· Пийте з насолодою воду Кремосодову!
Пiсля виконання завдань члени експертноi групи пiдводять пiдсумки, вчитель оцiнюi роботу учнiв.
Я переконана, що нiхто iз словесникiв не стане заперечувати, що найважливiшим на уроцi украiнськоi лiтератури i спiвробiтництво, спiвпраця, безпосереднi спiлкування вчителя з учнями! Тому й доцiльно на уроках лiтератури використовувати такий iнтерактивний метод як командний пошук iнформацii або, так званий, пошук iнформацii в малiй групi. Так, наприклад, перед опрацюванням в 9 класi теми тАЮЕнеiдатАЭ РЖ.П.Котляревського тАУ енциклопедiя народознавстватАЭ, учням заздалегiдь даю завдання: ознайомитися iз змiстом поеми та зробити вiдбiр матерiалу, що стосуiться звичаiв, традицiй, побуту украiнського козацтва. Безпосередньо на уроцi клас дiлиться на 4 групи:
тАЮкухарiтАЭ (за текстом тАЮЕнеiдитАЭ знайти назви рiзноманiтних страв, дiбрати рецепт приготування або розповiсти про специфiку приготування якоiсь страви);
тАЮботанiкитАЭ (вибрати з поеми назви рослин, дати характеристику деяким з них, використовуючи знання з ботанiки, замалювати iх);
тАЮзабавникитАЭ (знайти описи козацьких iгор, забав, продемонструвати одну гру);
тАЮмодельiритАЭ (вибрати описи украiнського чоловiчого i жiночого одягу, елементи якого описати).
Кожна група обираi спiкера (капiтана), секретаря i доповiдача. Одержавши завдання, девтАЩятикласники приступають до командного пошуку вiдповiдноi iнформацii, тобто кожен член групи дiлиться своiми думками з даного питання, все разом обговорюiться, збираються приклади з твору та додатковоi лiтератури. Все це записуi секретар, щоб доповiдач мав змогу зробити якомога яснiше i точнiше повiдомлення. Група працюi 15 хвилин, а далi тАУ виступи доповiдачiв i членiв груп. У такий спосiб опрацювання теми учнi ведуть дослiдницьку самостiйну роботу, кожна дитина маi можливiсть розкрити творчi здiбностi, удосконалити умiння i навички роботи над теоретичним матерiалом, систематизувати набутi знання тощо.
На уроках мови та лiтератури доцiльно використовувати рiзноманiтнi iгри, конкурси, змагання, що теж сприяi активiзацii пiзнавальноi i розумовоi дiяльностi, поглиблюi iнтерес i увагу школярiв, розвиваi творчий пошук. Дiти дуже люблять iгровi моменти на уроках, старанно i уважно виконують iх. А це, в свою чергу, забезпечуi краще засвоiння виучуваного матерiалу. Та це й не дивно. Вiдомий психолог Д.Ельконiн говорив, що гра - це форма творчостi, природна потреба органiзму. А тому неемоцiйне i занадто тАЮсерйознетАЭ навчання здатне пригнiчувати дитину, вбивати iнтерес до навчальноi дiяльностi, а дидактичнi iгри творчо розвивають i вдосконалюють навчально-виховний процес в цiлому i в тому числi уроки украiнськоi мови i лiтератури. Наприклад, шестикласники вивчають тему тАЮНаписання н i нн в прикметникахтАЭ. Проводимо гру тАЮХто уважнiший?тАЭ Учнi будують, так званий тАЮключ дешифраторатАЭ з прикметникiв, якi диктуi вчитель, де знаком + позначають прикметники, якi пишуться з н, знаком тАУ позначають прикметники з нн: сонний, незрiвнянний, усний, осiннiй, весняний, цiнний, невблаганний, серйозний, туманний, деревинний. Для перевiрки вiдкриваю дошку, де заздалегiдь була накреслена вiдповiдна таблиця. Учнi перевiряють i оцiнюють виконану вправу тАУ групою, або самостiйно, або використовуiться взаiмоперевiрка.
На закрiплення стилiв i типiв мовлення для ефективнiшоi розумовоi дiяльностi учнiв можна використати такi невеличкi криптограми:
Р ОЗ П О В РЖ Д Ь П ОР Т Р Е Т
ПУ Б Л РЖ Ц И С Т И Ч Н И Й О П И С
Н А У К О В И Й Р О З М О В Н И Й
С Т И Л РЖ С Т И К А X У ДО Ж Н РЖ Й
Р О З У М
МО В А
У Р О К
Д РЖ РД С Л ОВ О
З
ПР А Ц Я
О Й
О Б С Т А В И Н А
О Ф РЖ Ц РЖ Й Н О -
Д РЖ Л О В И Й
ГО Р Ь К И Й
Вправи-загадки(значущi частини слова)
1.
2. Який твiр вивчаiмо?
Розвивають творчу активнiсть школярiв i вправи iгрового характеру, якi привчають швидко оперувати засвоiним матерiалом, збагачують лексичний запас. Так, на пiдсумковому уроцi до теми тАЮБудова словатАЭ можна, наприклад, використати вправи-iгри:
Вiдгадайте слово, яке я задумала:
1)У нього корiнь такий, як у слова лiки, суфiкс тАУ як у слова поштар (лiкар).
2)У нього корiнь, як у слова закордонний, префiкс, як у слова прилетiти, суфiкс тАУ як у слова годинник. Що означаi це слово? Складiть з ним речення.
Як бачимо, кожна з наведених вправ потребуi насамперед активiзацii набутих знань, розвиваi творчу активнiсть учнiв, робить iхнi знання бiльш свiдомими, стiйкими. Досвiд показав: використання таких завдань сприяi тому, що уроки украiнськоi мови стають цiкавими, бажаними для учнiв.
Актуалiзацii розумовоi дiяльностi сприяють також тестовi завдання з мови i лiтератури, якi може скласти сам вчитель або залучити до цього сильнiших учнiв (тестовi завдання публiкуються в журналi тАЮДивословотАЭ); доцiльним i використання лiнгвiстичних iгор, мовних загадок, шарад, чайнвордiв тощо. Так, пiд час вивчення теми "Омонiми" можна використати загадки-жарти:
1. Яке мiсто ширяi над головою? (Орел).
2. Яку рiчку можна зрiзати ножем? (Прут).
З. Яку державу влiтку можна носити на головi! (Панама).
4. Що спiльного мiж неслухняним хлоп'ям i подорожнiм будинком?(РЖ хлопчик i будинок пустують).
5. 3 якого крана не набереш води ?(З пiдйомного) i т.д.
А це чайнворд, складений за творчiстю Л.РЖ.Глiбова. У ньому слiд вiдгадати слова - назви героiв байок Глiбова. Остання буква одного слова i першою буквою наступного. Форма побудови чайнворда довiльна (знак питання, ланцюжок, коло..).
1. Велике листяне дерево з плодами-жолудями (Дуб).
2. Рослина - буртАЩян з колючками (Будяк).
3. Рiзновид хлiба iз загорнутими до середини краями i залитого жиром
(Книш).
4. Перелiтний птах (Шпак).
5. Дрiбна комаха, що болюче жалить (Комар).
6. Прiсноводна або морська тварина з клешнями (Рак).
7. Свiйська домашня тварина (Кiт).
8. Багаторiчна кущова рослина (Троянда).
Ефективним i використання тАЮсигнальних картоктАЭ. Наприклад, коли треба перевiрити знання учнями правил про буквосполучення - ЙО-,-ЬО; написання Е, И в коренях чи префiксах слiв, написання слiв разом i окремо, закрiплення життiвого i творчого шляху письменника тощо. Часто використовую, так званi, мовнi та лiтературнi ланцюжки, вчу дiтей складати iх самостiйно. Наприклад, пiд час закрiплення частин мови можна використати такий ланцюжок: Морфологiя. Ями. Множина. Активний. Йод. Дiiслово. Ознаку предмета. Арбуз. Займенник. Кiлькiсть i порядок при лiчбi. РЖменник. Коси. Сполучник. Крiп. Прислiвник. Ключ. Частка. Алфавiт. Тип. Прийменник. Коми.
Мовний ланцюжок (за темою ВлМовнi термiниВ» 10-11кл.)
Мова. Антонiми. Мовознавство. Омонiми. Морфеми. Монолог. Граматика. Абзац. Цитата. Алфавiт. Типи мовлення. Ями. Метафора. Автобус. Синонiми. Мак. Корiнь. Науковий. Йод. Дiiслово. Опис. Слово. Обставини. Називний. Йот. Текст. Тема. Азбука. АрхаiзмитАж
Лiтературний ланцюжок (за темою ВлЛiтературнi термiниВ» 10-11кл.)
Автобiографiя. Ямб. Бард. Гумор. Реалiзм. Монолог. Гротеск. Кiноповiсть. Тропи. Псевдонiм. Мадригал. Лiтопис. Сюжет. Тавтологiя. Ява. Антитеза. Архаiзми. Мiф. Фейлетон. НовелатАж
Лiтературнi ланцюжки (за творчiстю А.Ю.Тесленка)
1.Архип Тесленко. Осiнь. Нiч. Чоботи. Тип. Поводир. Розповiдь. Дiалог. Грiм. Миколка. Автор. Рано. Оповiдання. Ями .Мир. Руш. ВлШколярВ». Роман. Нiс. Скрипка.
2. ВлШколярВ». Роман. Наука. ВлА-ба-ба-га-ла-ма-гаВ». Автор. Рано. Оповiдання. Ями. Миколка. Архип. Поводир. Розповiдь. Дiти. Тесленко. Осiнь. Науковий. Йод. Дiалог. Гуси. Скрипка. Апостроф. Фiнiш.
(Бачите, що дiтям ставиться запитання, вони дають вiдповiдь, кожна з них починаiтеся останньою ж буквою попереднього слова; закiнченим вважаiться той ланцюжок, який починаiться i закiнчуiться тiiю ж самою буквою). Запитання ланцюжкiв складнiшають по мiрi врахування вiкових особливостей, знань учнiв.
Вдало органiзований на уроцi лiтератури конкурс на кращого читця поезii, наприклад, даi тiльки позитивнi результати, поглиблюi любов та iнтерес до рiдного слова, вдосконалюi декламаторськi здiбностi дiтей, розвиваi iхнi творчi нахили. У кожному класi, як правило, i дiти, якi пишуть вiршi, оповiдання, складають казки або загадки. Вмiло органiзована з ними робота приносить вiдчутнi результати. Ось, наприклад, вiрш тАЮРiдне селотАЭ учня 11 класу Тетюцького Вiктора:
РД дивовижне мiсце на Вкраiнi
серед полiв безкраiх i лiсiв -
село, що зветься Старий Салтiв милий,
РЖ про яке складаються пiснi.
Воно чаруi подихом природи,
приваблюi красою назавжди,
РЖ хто тут побував, шука нагоди
Хоча б ще раз потрапити сюди.
Нiколи позабути вiн не зможе,
як у дiбровi листя шелестить,
РЖ як верба, неначе на сторожi,
на березi Дiнця самiсiнька стоiть.
Але земля ця дивна не забуде
великоi, печальноi вiйни,
коли в боях вмирали мирнi люди,
РЗi хрещенi доньки i сини.
Вони поклали голови за вiру,
щоб не вiддати Салтiв ворогам,
вони зробили все для цього миру,
щоб в спадщину цей край дiстався нам.
РЖ можу я лише одне сказати:
- Любiть свiй край, як я його люблю,
навiки це я буду вiдчувати,
для нього - що завгодно я зроблю.
Або вiрш тАЮНаш КиiвтАЭ учня 8 класу Печенiзького Сергiя:
Моя Вкраiна тАУ дивовижна,
РЗi столиця теж розкiшна.
Наш Киiв тАУ мiсто дiлове
РЖ в Украiнi головне.
Чудова рiчка в мiстi i,
Що користь й радiсть всiм даi.
А через рiчку чудо тАУ мiст,
Ученого Патона хист.
Найкраща вулиця тАУ Хрещатик,
Каштани скрiзь на нiй ростуть
РЖ насолоду всiм несуть.
Там Лавра i, собор Софiйський,
Колись був табiр запорiзький,
Музеi, студii та храми,
Театри, виставки, реклами тАУ
Усе в столицi нашiй i
РЖ все величне й чарiвне.
Тож закликаю, друзi любi,
Поiдьте в Киiв, подивiться,
Чогось нового там навчiться,
Щоб Украiною гордиться!
Я був у Киiвi два днi,
Так любо й хороше менi!
Активiзують пiзнавальну i розумову дiяльнiсть учнiв i уроки розвитку зв'язного мовлення, якi i плановими на уроках мови i лiтератури у всiх класах; уроки позакласного читання, уроки по ознайомленню учнiв з лiтературою рiдного краю. Так, наприклад, вже традицiйним у школi стало проведення уроку - зустрiчi з мiсцевим поетом С.РЖ. Ступаком (на жаль, нинi покiйним). Станiслав РЖванович - цiкава людина, ветеран Великоi Вiтчизняноi вiйни, ветеран працi. Вiн був закоханим у рiдне село, у рiдне слово, любив i знав лiтературу. Свiй досвiд, своi знання вмiло передавав пiдростаючому поколiнню, щедро дiлився з дiтьми своiми поглядами на життя, на значення загальнолюдських цiнностей для сьогодення. Учнi захоплено слухали твори Станiслава РЖвановича у його виконаннi, продовжують вчити i декламувати iх самi, аналiзують прочитане, пишуть вiдгуки-побажання, самi пробують творити.
Програма з рiдноi мови орiiнтуi учителя-словесника на формування мовноi особистостi учня, що характеризуiться свiдомим ставленням до опанування мови, розвиненим мовленням i мисленням. Вiдповiдно, в першу чергу уроки розвитку звтАЩязного мовлення повиннi стимулювати учнiв до активноi мовленнiвоi дiяльностi, до розвитку iхнiх творчих здiбностей. Та вчитель може сам виявити й розвивати письменницький талант учнiв, практикувати вправи на удосконалення творчих умiнь школярiв, бо бiльшiсть дiтей уже в ранньому вiцi пробують самостiйно написати свiй перший твiр (вiрш, казку, оповiдання тощо). Я вважаю, що це дуже важлива i корисна справа, яку обовтАЩязково i необхiдно правильно органiзувати, вчасно пiдтримати i допомагати Влписьменнику-початкiвцюВ». Цьому сприяють конкурси ВлПроби пераВ», ВлТворчi перлиниВ», ВлМоi першi твориВ», а також органiзацiя гуртковоi роботи. Уже в 5 класi намагаюсь виявити учнiв, якi вiдчувають ВлсловоВ», якi пробували або продовжують творити, щоб сприяти розвитку творчих здiбностей обдарованих дiтей. Прикладом такоi роботи можуть бути твори таких учнiв школи: Тетюцького В., Чеботарьова А, Попович Н., Зубко Я., Печенiзького С., Пiвень О., РДщенко Н., Недiлько О. та iншi. Позитивно впливають на розвиток творчоi письменницькоi дiяльностi учнiв уроки лiтератури рiдного краю, зустрiчi з письменниками, тематичнi лiтературнi вечори. У 5-6 класах, аналiзуючи художнi твори, слiд особливу увагу придiляти розвитку вiдтворюючоi уваги, практикувати словесне малювання, iлюстрацii учнiв, вирiшення проблемних питань. Все це не тiльки активiзуi навчальну дiяльнiсть учнiв, а й формуватиме у них культуру почуттiв i переживань, викликатиме душевнi хвилювання та яскраве бачення навколишнього свiту.
Для активiзацii пiзнавальноi дiяльностi учнiв, з метою пiдвищення iнтересу до навчального предмету та любовi до рiдного слова практикую цiкавi матерiали з мовознавства, лексикологii, мовнi та лiтературнi iгри, вправи-загадки, кросворди тощо. Так, наприклад, щоб довести старшокласникам багатство та мелодiйнiсть мови, використовую такий матерiал:
Було це давно, ще за староi Австрii в далекому 1916 роцi. У купе вагона 1-го класу швидкого поiзда ВлЛьвiв тАУ ВiденьВ» iхали чотири пасажири: англiiць, нiмець, iталiiць i украiнець, вiдомий львiвський юрист Богдан Костiв. Балачки велися навколо рiзних проблем i тем, нарештi заговорили про мови: чия мова краща i котрiй iз них належить свiтове майбутнi.
Першим заговорив англiiць:
- Англiя тАУ краiна завойовникiв, мандрiвникiв i мореплавцiв. Англiйська мова тАУ це мова Шекспiра, Байрона, Дiккенса, Ньютона, Дарвiна. Безумовно, англiйськiй мови належить свiтове майбутнi.
- Нi в якiм разi, - гордовито промовив нiмець. тАУ Нiмецька мова тАУ це мова двох великих iмперiй: Великонiмеччини й Австрii, якi займають бiльше половини РДвропи. Це мова фiлософii, технiки, армii, медицини, мова Мiллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. РЖ тому, безперечно, нiмецька мова претендуi на свiтове панування.
РЖталiiць посмiхнувся i тихо промовив:
- Панове, ви обидва не маiте рацii. РЖталiйська мова тАУ це мова сонячноi РЖталii, мова музики й кохання. На мелодiйнiй iталiйськiй мовi написанi кращi твори епохи Вiдродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лiбрето знаменитих опер Вердi, Пучiнi, Россiнi, Донiцеттi. Тому iталiйська мова маi бути провiдною в свiтi.
Украiнець довго думав, нарештi промовив:
- Я також мiг би сказати, що моя рiдна мова тАУ це мова незрiвнянного смiхотворця Котляревського, мова генiального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченковоi поезii досi нiхто в свiтi так i не пiднявся. Це лiрична мова кращоi з кращих поетес свiту тАУ Лесi Украiнки, мова нашого фiлософа-мислителя Франка, який вiльно володiв чотирнадцятьма мовами, в тому числi й названими тут. На нашiй мовi звучить понад 300 тисяч народних пiсень, тобто бiльше, нiж у вас усiх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних iмен свого народу, проте вашим шляхом не пiду. Ви ж, по сутi, нiчого не сказали про багатство i можливостi своiх мов. Чи могли б ви своiми мовами написати невеличке оповiдання, в якому усi слова починалися б з однаковоi лiтери?
- Нi, нi, нi! Це неможливо, - вiдповiли в один голос англiiць, нiмець та iталiiць.
- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсiм просто. Назвiть якусь букву, - звернувся вiн до нiмця.
- Хай буде буква ВлПВ», - сказав той.
- Добре. Оповiдання називатиметься ВлПерший поцiлунокВ».
Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подiльчаку поштою прийшло приiмне повiдомлення: ВлПриiздiть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Пiдгорецького повiту Полiкарп Паскевич, - погостюiте, повеселитесьВ».
Павло Петрович поспiшив, прибув першим поiздом. Пiдгорецький палац Паскевичiв привiтно прийняв приiжджого поета. Потiм пiдтАЩiхали поважнi персони тАУ приятелi Паскевичiв. Посадили Павла Петровича поряд iз панночкою тАУ премилою Полiною. Поговорили про полiтику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудовi поезii. Полiна Полiкарпiвна пограла прекраснi полонези, прелюдii. Поспiвали пiсень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора тАУ попросили пообiдати.
Поставили повнi пiдноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничноi, пiдiгрiтого пуншу, пiлзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем пiвникiв, пахучих паляниць, печiнковий паштет, пухких пампушок пiд печеричною пiдливкою, пирогiв, пiдсмажених пляцкiвтАж
Потiм Полiна попросила прогулятись Пiдгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспiвiвтАж
Порослий папороттю прадавнiй парк подарував приiмну прохолоду. Повiтря птАЩянило принадними пахощами.
Побродивши по парку, пара присiла пiд порослим плющем платаном. Посидiли, помрiяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцiлунок.
Прощай, парубоче привiлля! Прийдеться поетовi приймакувати.
У купе зааплодували. Всi визнали, що милозвучна, багата украiнська мова житиме вiчно. Та зазнайкуватий нiмець нiяк не мiг примиритися з тим, що програв.
- А коли б я назвав iншу букву? тАУ вигукнув вiн. тАУ Наприклад букву ВлСВ».
- Гаразд, хай буде ВлСВ». Своiю мовою я можу створити не лише оповiдання, а навiть вiрш, в якому всi слова починатимуться лiтерою ВлСВ».
Самотнiй сад
Сипле, стелить сад самотнiй
Сiрий смуток тАУ срiбний снiг,
Сумно стогне сонний струмiнь,
Серце слуха скорбний смiх.
Серед саду страх сiрii,
Сад солодкий спокiй снить,
Сонно сиплються снiжинки,
Струмiнь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли спiви,
Срiбнi спiви серенад,
Срiбно стеляться снiжинки тАУ
Спить самотнiй сад.
- Генiально! Незрiвнянно! тАУ закричали англiiць та iталiiць.
Потiм усi змовкли. Говорити вже не було потреби.
Подобаються учням i нестандартнi форми пояснення i опрацювання нового матерiалу. Наприклад, ВлВживання лiтер з-с у префiксах з-, с-, зi-В» (5 клас):
Вчителька. РД у мене знайома бабуся, та от тiльки iмтАЩя у неi незвичне тАУ Капетеха.
Учнi (здивовано). Як-як?
Учителька. Ось давайте запишемо бабусине iмтАЩя на дошцi та в зошитах, i, щоб швидше вимовити, розiбтАЩiмо його на склади.
Учнi. Цими лiтерами i: к п т х.
Учителька. Ой, а оце днями у бабусi Хапетехи випав переднiй зуб, i вона вимовляi: ВлФ-ф, ф-фВ». То ви дiти добре запамтАЩятали. як звати мо
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi