РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii

ЗМРЖСТ:

Вступ. 3

Роздiл 1. Теоретичний аспект застосування iгрових прийомiв на уроках хiмii 6

1.1. РЖгрова дiяльнiсть. 6

1.2. Методичнi принципи органiзацii та проведення iгор на уроках хiмii 8

1.3. Застосування сучасних освiтнiх технологiй на уроках хiмii 11

Роздiл 2. Експериментально-дослiдна частина. 22

Висновок. 36

Список використаноi лiтератури. 38

Вступ

На цей час практично кожний учитель хiмii застосовуi в своiй дiяльностi нетрадицiйнi форми навчання школярiв. На мiй погляд це повтАЩязане зi становленням нового стилю мислення вчителiв, що орiiнтуються на ефективне рiшення освiтньо-виховних задач в умовах бiльш нiж скромноi кiлькостi предметних часiв та посилення самостiйноi творчо-пошуковоi дiяльностi школярiв.

тАЬДавно визнано, що гра займаi значну частину життя дитини. Ще у вiсiмнадцятому столiттi Ж. Ж. Руссо писав про те, що для того, щоб пiзнати та зрозумiти дитину, необхiдно спостерiгати за його iграми, а це означаi, що, прагнучи учню вираз та дослiдження власного емоцiйного свiту, педагог повинен звертатися до цього концептуально-експресивному свiту. На вiдмiну вiд дорослих, для яких природним середовищем i мова, природнiм середовищем для дитини i гра та рiзноманiтна дiяльнiстьВ».[1]
Про першорядне значення гри, для природного розвитку дитини свiдчить той факт, що ООН проголосила гру унiверсальним та невiдтАЩiмним право дитини. Так само, як дитинство маi свiй внутрiшнiй змiст та не i простою пiдготовкою до дорослостi, так само гра маi свою внутрiшню цiннiсть та важлива не залежно вiд того, до яких наслiдкiв вона може привести. На вiдмiну вiд роботи, яка маi певну мету та спрямована на виконання якогось певного завдання шляхом пристосування до вимог безпосереднього оточення, гра внутрiшньо складна, не залежить вiд заохочення з iснуючими у дитини уявленнями.

тАЬГра для дiтей тАУ засiб навчитися тому, чому iх нiхто не може навчити. Це засiб дослiдження та орiiнтацii в реальному свiтi, просторi та часi, речах, тваринах, людях. Включаючись в процес гри, дiти навчаються жити в нашому символiчному свiтi тАУ свiтi змiстiв та цiлей, в той же час дослiджуючи, експериментуючи, навчаючисьтАЭ.[2]

Крiм того, гра створюi особливi умови, за яких розвиваiться творчiсть учнiв. Сутнiсть цих умов заключаiться у спiлкуваннi на рiвних, де зникаi боязкiсть, виникаi вiдчуття тАУ тАЬя теж можутАЭ, тобто у грi вiдбуваiться внутрiшнi розкрiпачення. Для навчання дуже важливо те, що гра i класичним засобом навчання дiiю. В нiй органiчно закладена пiзнавальна задача та вiдчуваiться самостiйний пошук знань. тАЬОволодiння знаннями у грi тАУ нова, унiкальна умова зтАЩiднування однолiткiв, умова набування iнтересу та поваги один до одного, а по ходу тАУ i навчання себетАЭ,[3]
таким чином, крiм всього iншого, у грi вiдбуваiться i величезна виховна робота.

Таким чином, актуальнiсть обраноi теми, ii наукова та практична значимiсть обумовили вибiр теми курсовоi роботи тАЬРЖгровi прийоми навчання на уроках хiмiiтАЭ.

У звтАЩязку iз цим мета дослiдження: виявити, як активiзувати думки дiтей не уроцi хiмii, як досягти iнтересу до предмету та емоцiйного виховання матерiалу, як формувати соцiальну iдентичнiсть пiдростаючих поколiнь в умовах розвитку украiнського суспiльства.

Задачi нашого дослiдження наступнi:

По-перше, розкрити поняття тАЬiгровi ситуацii та опорнi конспекти на уроках хiмiiтАЭ, виявити iх психологiчну та педагогiчну основу.

По-друге, довести, що серед численних шляхiв виховання у школярiв iнтересу до навчання найбiльш ефективним i зтАЩiднання iгровоi дiяльностi та використання опорних конспектiв.

По-третi, показати методичнi прийоми iгровоi дiяльностi та опорних конспектiв на уроках хiмii.

В якостi обтАЩiкту дослiдження я видiляю активнi форми навчання, субтАЩiкт дослiдження тАУ учнi 5-9 класiв.

В ходi роботи над темою мною були використанi наступнi методи дослiдження: метод вивчання науковоi лiтератури, бесiди, практична апробацiя теоретичного матерiалу, перегляд та аналiз перiодичноi печатi.

Практична значимiсть роботи заключаiться в тому, що вона допоможе студентам у вивченнi цього питання, залучаючи використовуваний мною матерiал. Крiм того, робота може бути корисною педагогам практикам, бо мiстить конкретний матерiал з використання iгор та опорних конспектiв на уроках хiмii.

Структура курсовоi роботи вiдповiдаi логiцi дослiдження та включаi: вступ, два роздiли, висновки та аналiз, список використаноi лiтератури.

Роздiл 1. Теоретичний аспект застосування iгрових прийомiв на уроках хiмii
1.1. РЖгрова дiяльнiсть

Гра наряду iз трудом на навчанням тАУ один з основних видiв дiяльностi людини, дивовижний феномен нашого iснування.

За визначенням, гра тАУ це вид дiяльностi в умовах ситуацiй, спрямованих на вiдновлення та засвоiння суспiльного досвiду, в якому складаiться та удосконалюiться самоуправлiння поведiнкою.

В людськiй практицi iгрова дiяльнiсть виконуi такi функцii:

В· Розважальну (це основна функцiя гри тАУ розважити, доставити задоволення, натхнути, пробудити iнтерес);

В· Комунiкативну: засвоiння дiалектики спiлкування;

В· Самореалiзацii у грi як полiгонi людськоi практики;

В· РЖгротерапевтичну: подолання рiзних труднощiв, що виникають у iнших видах життiдiяльностi;

В· Дiагностичну: виявлення вiдхилень вiд нормативноi поведiнки, самопiзнання в процесi гри;

В· Функцiю корекцii: внесення позитивних змiн в структуру особистих показникiв;

В· Мiжнацiональноi комунiкацii: засвоiння iдиних для всiх людей соцiально-культурних цiнностей;

В· Соцiалiзацii: включення в систему суспiльних вiдношень, засвоiння норм людського спiлкування.

Бiльшостi iгор властивi чотири головнi риси (за С.О. Шмаковим):

В· Вiльна розливальна дiяльнiсть, що застосовуiться лише за бажанням дитини, заради задоволення вiд самого процесу дiяльностi, а не лише вiд результату (процедурне задоволення);

В· Творчiй, в значнiй мiрi iмпровiзований, дуже активний характер цiii дiяльностi (тАЬполе творчостiтАЭ);

В· Емоцiйне пiднесення дiяльностi, суперництво, змагальнiсть, конкуренцiя, атракцiя та iн. (чуттiва природа гри, тАЬемоцiйна напругатАЭ);

В· Наявнiсть прямих або непрямих правил, що вiдображають змiст гри, логiчну та тимчасову послiдовнiсть ii розвитку.

В структуру гри як дiяльностi органiчно входить цiлепокладання, планування, реалiзацiя мети, а також аналiз результатiв, в яких особа повнiстю реалiзуi себе як субтАЩiкт. Мотивацiя iгровоi дiяльностi забезпечуi ii добровiльностi, можливостями вибору та елементами змагальностi, задоволення потреби в самоствердженнi, самореалiзацii.

В структуру гри як процесу входять: а) ролi, взятi на себе граючими; б) iгровi дii як засiб реалiзацii цих ролей; в) iгрове застосування предметiв, тобто замiщення реальних речей iгровими, умовними; г) реальнi вiдношення мiж граючими; д) сюжет (змiст) тАУ область дiйсностi, що умовно вiдтворюiться у грi.

Значення гри неможливо вичерпати та оцiнити розважально-рекреативними можливостями. В тому й складаiться ii феномен, що, являючись розвагою, вiдпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчiсть, в терапiю, в модель типу людських вiдношень та проявiв у працi.

Гру як метод навчання, передачi досвiду старих поколiнь молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гри знаходить в народнiй педагогiцi, в дошкiльних та позашкiльних установ. В сучаснiй школi, що робить ставку на активiзацiю та iнтенсифiкацiю учбового процесу, iгрова дiяльнiсть використовуiться в наступних випадках:

В· В якостi самостiйних технологiй для засвоiння понять, теми та навiть роздiлу учбового предмету;

В· Як елементи (iнодi доволi суттiвi) бiльш рiзноманiтноi технологii;

В· В якостi уроку (заняття) або його частини (вступ, пояснення, закрiплення, вправи, контролю);

В· Як технологii позакласноi роботи.

Поняття тАЬiгровi педагогiчнi технологiiтАЭ включаi достатньо рiзноманiтну групу методiв та прийомiв органiзацii педагогiчного процесу в формi рiзних педагогiчних iгор.

1.2. Методичнi принципи органiзацii та проведення iгор на уроках хiмii

Структурна схема, яка запропонована нижче, i умовним алгоритмом розробки, проведення та аналiзу навчальних iгор.

Авжеж, не всi пункти приведеноi схеми обовтАЩязковi для застосування, однак, я спиралась на досвiд вчителiв-практикiв, якi застосовують прийоми навчальноi гри. Я намагалась якомога бiльш повно викласти методичнi принципи органiзацii та проведення iгор на уроках хiмii. Вiдзначимо, що найбiльш глибоко технологiя iгор, як форми органiзацii та удосконалення учбового процесу, розглянуто С.Ф. Занько, Ю.С. Тюнниковим та С.М. Тинниковою, якi вважають, що:тАЬдо розвитку теорii проблемного навчання, ii основних понять, принципiв та методiв гра не могла отримати та не мала педагогiчноi логiки своii побудови нi в аспектi дидактичноi iнтерпретацii структури та змiсту проблем нi в аспектi органiзацii та здiйснення процесу гриВ».[4]

Органiзацiя гри починаiться з ii задуму. Тут необхiдно представити умови та закони iснування iгрового свiту. Схема опису така: мiсце дii, час дii, дiючi особи та положення, яке вони займають, важливi подii, що передували iгровому перiоду, ситуацiя, що склалася до початку гри.

При цьому особливу увагу необхiдно прибiлити наступним моментам:

По-перше, задумана ситуацiя повинна бути цiлiсна та повна, та припускати численнi ситуацii, в тому числi заздалегiдь не заданi. Чим повнiше та бiльше задумане, тим краще. Однак тут слiд зробити поправку на досвiд гравцiв.

По-друге, визначаiться форма проведення гри: кабiнетна або полiгонна.

Наступний етап органiзацii гри, розробка правил гри. При цьому слiд враховувати наступнi моменти: щоб запобiгти суперечок в процесi гри правила повиннi бути зафiксованi в письмовому виглядi. Всi учасники гри повиннi бути ознайомленi з правилами до початку гри, та кожна команда повинна мати хоча б один екземпляр.

В правилах повинна мiститися наступна iнформацiя:

В· Загальний опис гри та ситуацii на момент початку гри;

В· Перелiк учасникiв та основних команд iз вказiвкою iх iмiджу;

В· Правила перерахунку реального та iгрового часу;

В· Окремi вiдомостi гри.

Авжеж, до цього мiнiмального списку можна додати й iншi роздiли. Так, наприклад, бажано включити в правила гри перелiк прав та обовтАЩязкiв гравця та майстра (органiзатора) гри.

На цей час при складаннi правил проведення iгор спостерiгаiться два абсолютно протилежних пiдходи: тАЬОднi вiддають перевагу максимально коротким правилам, що мiстять лише найнеобхiднiшу iнформацiю. Головний принцип при цьому - дозволено все, що не заборонено. В цьому випадку, iгровi ситуацii, що вiдсутнi в правилах, дозволяються майстром гри на свiй розсуд, що може викликати нарiкання гравцiв та накладаi на майстра додаткову вiдповiдальнiсть. Другий пiдхiд передбачаi детальний опис гри та всiх можливих iгрових ситуацiй. Це зменшуi свавiлля майстра, але створюi iншу проблему: надто обтАЩiмнi правила погано запамтАЩятовуються гравцями, та й майстру надто важко запамтАЩятати всi можливi нюансиВ». На мою думку, при складаннi правил проведення iгор краще за все дотримуватися середини та складати правила за принцом: не бiльше, нiж потрiбно.

Всiм вiдомо, що: тАЬдинамiка гри збудована на досягненнi кожним гравцем якихось своiх iнтересiв та цiлей, це означаi тАУ в кожнiй грi присутнi iнтригатАЭ.

Динамiка гри в цiлому забезпечуiться наступними факторами:

тАЬФактор пiдготовки учасникiв. Для гри дуже важливо, щоб гравець усвiдомив свою мету. Усвiдомлення цiлi вiдбуваiться в результатi особистоi роботи майстра гри з гравцем, коли перший розповiдаi гравцю все, що вiн повинен знати. Дуже важливо, щоб потенцiал гравця вiдповiдав поставленiй метi. Крiм того, поставлена мета не повинна викликати у гравця явноi неприязнiтАЭ.

Фактор пророблення цiлi. Це визначальний фактор для успiшного проведення гри. Як вже говорилося вище мета повинна вiдповiдати потенцiалу учасника. Це означаi, що майстер повинен знати можливостi гравця, а також i те, що гравець зробить для досягнення поставленоi задачi. Крiм того, кожний гравець повинен уявляти, якi ходи вiн буде здiйснювати для досягнення своii цiлi. При цьому вiрогiдно, що вiн може помилитися. Крiм розумiння гравцем своiх ходiв, майстер повинен забезпечити постiйне нагадування гравцю про тi задачi, якi перед ним поставленi. При помiтнiй рiзницi в потенцiалах гравцiв для бiльш сильних, рекомендуiться вводити певнi обмеженняВ».[5]

Вiдзначимо наступнi особливостi цiлей iгор:

Цiлi гри повиннi бути повтАЩязанi з якимись предметами або особами;

Предметами або послугами осiб гравцi можуть скористатися лише одноразово.

РЖснують два варiанти завтАЩязування цiлей рiзних гравцiв один на одного:

а) Намисто тАУ цiлi гравцiв стоять один за одним, задачi одного повтАЩязанi iз задачами iншого.

б) Коло тАУ цiлi повтАЩязанi один на одного за колом. Можливо, що при простiй круговiй зацiкавленостi гравцi швидко знайдуть загальну мову, тому потрiбно встановити взаiмозвтАЩязки нiби всерединi кола. Так щоб мета першого та iших гравцiв були повтАЩязанi не лише з передуючими, але ще й в хаотичному порядку, так, щоб неможливо було знайти кiнцiв iнтриг.

Фактор пiдтримки цiлi. тАЬЦiль повинна свiтити учаснику всю гру так як вона i пружиною, що штовхаi учня до дii.

1.3. Застосування сучасних освiтнiх технологiй на уроках хiмii

На цей час до випускникiв середнiх шкiл предтАЩявляються великi вимоги при вступi до вищого учбового закладу.

Дiтям, що закiнчити школу необхiдно адаптуватися в складному сучасному свiтi та скорiше за все iм не стiльки потрiбна сума отриманих знань, скiльки вмiння iх знаходити самостiйно, вони хочуть вiдчувати себе компетентними людьми в будь-якiй областi, якi творчо мислять, щоб успiшно ствердитися в життi. Я вважаю, що добитися гарних успiхiв у навчаннi можна лише шляхом пiдвищення iнтересу до свого предмету. Напевно, однiiю з причин цього iнтересу i непридатнiсть деяких традицiйних прийомiв та методiв навчання для сучасних молодих людей. Засвоiння хiмii припадаi в школi на 13-16 рокiв, коли дитина знаходиться в так званому тАЬкризовомутАЭ перiодi. В цей перiод розвинуте почуття самосвiдомостi та власного достоiнства. В цьому вiцi вiдбуваiться змiна процесiв психологiчного розвитку, перебудова минулих вiдношень до свiту , до себе, виникаi потреба в самовизначеннi та самовираженнi. У пiдлiтка викликаi нудоту та дратування авторитарний натиск, наказ. Я вважаю в сучаснiй школi дуже важливий особистiсний пiдхiд, працювати з кожним в зонi його найближчого розвитку. Перехiдний перiод часто у дiтей протiкаi iз загостренням хронiчних захворювань, що викликаi застосування на уроках технологiй, що зберiгають здоровтАЩя. Одним з важливих моментiв на уроцi для дитини i розумiнням необхiдностi особистоi зацiкавленостi в набуваннi знань, щоб учнi могли вiдчути свою компетентнiсть не лише в результатi, але i протягом всього процесу навчання. Я вважаю, що в цьому i i умова розвиваючого впливу навчання на особистiсть учня. Тому сучасний урок, на мою думку, повинен бути збудований у сполученнi спецiально органiзованоi дiяльностi та звичайного мiжособистiсного спiлкування (готовнiсть дитини до контакту, довiрливостi, зацiкавленостi), таким чином через особистiсний план спiлкування на уроцi реалiзуiться врахування вiкових, психологiчних особливостей учнiв: iх готовнiсть до розширення кола спiлкування, до переживання проблем дорослих, прагнення до самоствердження.

Досягти поставлених цiлей вчителю можуть допомогти сучаснi освiтнi технологii, такi як технологiя органiзацii адаптацiйно-розвиваючих дiалогiв, адаптивна система навчання, монiторинг. Сучаснi технологii дозволяють формувати та розвивати предметнi та навчальнi знання та вмiння в процесi активноi рiзнорiвневоi пiзнавальноi дiяльностi учнiв в умовах емоцiйно-комфортноi атмосфери, розвивати позитивну мотивацiю навчання. Наприклад, одним з елементiв технологii органiзацii адапцiйно-розвивальних дiалогiв на уроках хiмii i використання хiмiчного тренажера, який дозволяi застосовувати предметнi знання та вмiння, розвивати навички використання хiмiчноi номенклатури, класифiкацii, основних хiмiчних понять (найбiльш ефективно його використання при вивченнi основних класiв неорганiчноi та органiчноi хiмii). Використання хiмiчного тренажера розвиваi у дiтей вмiння приймати участь в загальному дiалозi. Здiйснювати само- та взаiмоконтроль, самоперевiрку, формувати адекватну самооцiнку. Робота в динамiчних парах та малих групах дозволяi спiввiдносити свою дiяльнiсть з дiяльнiстю iнших, дитина може провести не лише самооцiнку, але i самокорекцiю.

Урок. Граничнi одноатомнi спирти.

Цiлi:

Освiтнi:

В· Продовжити формування знань про класи органiчних зтАЩiднань, поняттях гомолог, iзомер;

В· Ознайомити з граничними одноатомними спиртами: хiмiчною будовою, гомологiiю, iзомерiiю;

В· Навчити складати структурнi формули та назви гомологiв та iзомерiв.

Виховнi:

В· Навчити приймати участь в загальному дiалозi;

В· Розвивати здатнiсть вiдстоювати власну точку зору;

В· Формувати адекватну самооцiнку.

Розвиваючi:

В· Формування основних учбових компетенцiй: учбовоi, комунiкативноi, особистiсноi.

1. Мотивацiя.

З метою психологiчного настою дiтей на спiвробiтництво, проведемо оцiнку настрою за допомогою невеличкого тесту тАЬмордашкатАЭ.

Дiтям пропонуiться намалювати усмiшку на виданому малюнку:

, якщо i бажання спiвробiтничати з вчителем на уроцi:

; якщо бажання немаi, то намалювати. Урок проводиться з урахуванням отриманих даних вiд дiтей.

Клас дiлиться на 6 варiантiв та пропонуiться робота з хiмiчним тренажером. З кожного варiанту просимо дати вiдповiдь на наступнi питання (для цього називаiмо координати потрiбноi нам речовини, всi дiти мають можливiсть контролювати вiдповiдi iнших та iх корегувати):

- До якого класу органiчних зтАЩiднань вiдноситься ця речовина?

- Дайте назву речовинi.

По закiнченнi роботи з хiмiчним тренажером, спецiально просимо дати назву речовинi з класу спиртiв. Дiти розумiють, що для цього iх не вистачаi знань.

- Чому ви не можете назвати дану речовину?

- Що хотiли б узнати про цю речовину та класi, до якого вона вiдноситься?

Дiти самi формулюють (мимоволi) мету уроку. Записуiмо iх питання на дошцi. Повертаiмося до хiмiчного тренажеру. Вказуючи на спирти, питаiмо:

В· Що спiльного в побудовi мiж речовинами вiдомими вам i речовинами пiд №6? (Вiдповiдь: вуглеводневий радикал)

В· Що особливого в побудовi речовин ви бачите? (Вiдповiдь: у всiх речовин i гiдроксогрупа)

В· Органiчнi речовини, що складаються з вуглеводневого радикалу, який поiднаний з однiiю або кiлькома гiдроксогрупами, називають спирти.

РЖРЖ. Орiiнтацiя.

- Всi спирти тАУ отрути. Наприклад, кiлька грамiв метилового спирту викликають втрату зору та смерть. Сьогоднi в Украiнi масове споживання етилового спирту тАУ це нацiональна проблема. В результатi споживання спирту порушуються функцii центральноi нервовоi системи, вiдбуваiться деградацiя особистостi. Спирти тАУ це великий клас органiчних зтАЩРДднань. Але ми сьогоднi почнемо знайомство з однiiю лише групою, яка зветься граничнi одноатомнi спирти. Записуiмо тему уроку: тАЬГраничнi одноатомнi спиртитАЭ. Чи всi слова в темi уроку вам зрозумiлi?

Учнi питають:

- Чому називають цi спирти граничними?

- Чому одноатомними спиртами?

Для цього пропоную розглянути таблицю. В таблицi назви закритi, добре видно лише формули, по яким будуiться бесiда за питаннями.

Таблиця 1.

- Чим вiдрiзняються спирти 1-i та 2-i колонки? (Кiлькiстю гiдроксогруп)

- Якi спирти називають одноатомними? (Тi, що мiстять одну гiдроксогрупу).

- Правильно, (знiмаiмо папiрець, де написана класифiкацiя спиртiв) за числом гiдроксогруп спирти дiляться на одноатомнi та багатоатомнi, а також спирти, що складаються з бензольного кiльця зтАЩiднаного з гiдроксогрупою звуть тАУ феноли. РЖснуi ще одна група спиртiв, якi називаються тАУ ароматичнi, але в середнiй школi вони не вивчаються. Цi речовини бiльш складнi за будовою. Якщо вам цiкаво, то можна прийти на факультатив та я вам розповiм бiльш докладно про них.

Дiти, як ви думаiте, з чого ми почнемо вивчати новий клас органiчних зтАЩiднань? Учнi самi пропонують план вивчення теми:

1. Хiмiчна будова

2. Номенклатура

3. Гомологи

4. Види iзомерii.

Перевертаiмо дошку, де ще до уроку написаний план вивчення теми.

- Подивiться наша мета уроку та план роботи у нас спiльнi: почати знайомство з граничними одноатомними спиртами, вивчити iх будову, гомологiю, види iзомерii, номенклатуру. Розглянемо таблицю 2.

Таблиця 2.

- подивiться на перших трьох представникiв групи граничних одноатомних спиртiв. Як ви вважаiте, ким вони i по вiдношенню один до одного? (Гомологами).

- Якi речовини називають гомологами? За мiжнародною номенклатурою граничним одноатомним спиртами, дають назви (розглядаiмо на прикладi з таблицi):

1. Знаходимо в номенклатурi найдовшу вуглеводневий ланцюг, повтАЩязаний з гiдроксильною групою.

2. Пронумеруiмо атоми вуглецю в цьому ланцюгу так, щоб атом тАЬСтАЭ, повтАЩязаний з групою тАУ ОН, мав найменший номер.

3. Називаiмо алкан, що вiдповiдаi найдовшому ланцюгу, вказавши положення всiх заступникiв.

4. Позначаiмо гiдроксильну групу суфiксом тАУ ОЛ.

5. Цифрою вказуiмо положення групи тАУ ОН.

- Ким i цi речовини по вiдношенню один до одного? (РЖзомерами).

- Якi речовини називають iзомерами? В ходi бесiди вiдкриваю поняття тАЬгомологтАЭ, тАЬiзомертАЭ.

- Подивiться на речовини бутанол-1 та бутанол-2, назвiть вид iзомерii.

- Подивiться на речовини бутанол-1 та 2-метилпропанол-1, який вид iзомерii тут?

- Який можна зробити висновок?

Дiти вiдповiдають.

- Запишемо до зошитiв схему як в таблицi (по якiй будувалась бесiда). Для спиртiв характерний ще один вид iзомерii тАУ це мiж класова, з простими ефiрами (розглядаiмо приклад).

РЖРЖРЖ. Певний етап.

Дiти в динамiчний парах. Кожна пара за 4 хвилини, почергово виконуi 4 картки. Картки пiд номерами, вони залишаються на столi, пересуваються лише дiти. Номер картки вiдповiдаi номеру столу на цьому ряду. За одну хвилину необхiдно дати вiдповiдь письмово в зошитi, на зворотному боцi картки i правильна вiдповiдь (для самоперевiрки), взявши iз собою ручку та зошит пересiсти учням зi своiх столiв за схемою: 1 стiл переходить на 2, 2 на 3, 3 на 4, 4 на 1. Пересаджуються за сигналом вчителя.

Картка №1.