РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

Змiст

Вступ

1. Теоретичнi засади використання iнновацiйних технологiй

вивчення зарубiжноi лiтератури

1.1 Мета, завдання i змiст навчання зарубiжноi лiтратури у старших класах

1.2 Психолого-педагогiчнi засади використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтератури

2. Практичне використання iнновацiйних технологiй при вивченнi зарубiжноi лiтератури в школi

2.1Типи нестандартних урокiв при вивченнi зарубiжноi лiтератури у старших класах

2.2 Використання iнформацiйних технологiй на уроках зарубiжноi лiтератури у старших класах

Висновки

Список використаних джерел

Додаток


Вступ

зарубiжний лiтература iнновацiйний урок

Метою державноi Нацiональноi програми "Освiта" ("Украiна ХХРЖ ст.") i виведення освiти в Украiнi на рiвень розвинутих краiн свiту, що можливо лише за умов вiдходу вiд авторитарноi педагогiки i впровадження сучасних педагогiчних технологiй. Саме цим зумовлена зараз увага педагогiв, методистiв до iнновацiй.

Термiн "iнновацiя" означаi оновлення процесу навчання, який спираiться, головним чином, на внутрiшнi фактори. Запозичення цього термiна пов'язане з бажанням видiлити мотивацiйний бiк навчання, вiдмежуватися вiд чергових "переможних методик", якi за короткий час повиннi дати максимальний ефект незалежно вiд особливостей класу та окремих учнiв, iхнiх бажань, здiбностей тощо.

Поняття "технологiя" виникло у свiтовiй педагогiцi також як протиставлення iснуючому поняттю "метод". Недолiк методу полягаi в його негнучкостi та статистичностi. Широкого поширення термiн "технологiя" ("технологiя в освiтi") набув у 40-х рр. i був пов'язаний iз застосуванням нових аудiовiзуальних засобiв навчання. У 60-х рр. поняття "технологiя освiти" розглядалося пiд кутом зору програмного навчання i використання обчислювальноi технiки у навчаннi.

Осмисленню проблеми iнновацiйних технологiй присвяченi працi В.П.Андрущенко, РЖ.А.Зязюн, В.Г.Кремiнь, В.РЖ.Луговий, О.В.Сухомлинська, В.Д.Шадрiков та iншi.

Як засвiдчуi аналiз лiтературних джерел, проблема використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтратури у старших класах ще недостатньо розроблена. РЖснуi суперечнiсть мiж потребами практики i науковим обТСрунтуванням iхньоi реалiзацii.

Ось чому, виходячи iз актуальностi та важливостi цiii проблеми ми обрали тему курсового дослiдження: ВлРЖнновацiйнi технологii вивчення зарубiжноi лiтератури у старших класахВ».

ОбтАЩiкт курсовоi роботи: дидактичнi аспекти використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтератури у старших класах.

Предмет дослiдження: процес вивчення зарубiжноi лiтератури у старших класах з використанням iнновцiйних технологiй.

Мета дослiдження: розкриття сутностi використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтератури у старших класах.

Вiдповiдно до мети визначено основнi завдання дослiдження:

1) виявити мету, завдання i змiст навчання зарубiжноi лiтератури у старших класах;

2) розкрити психолого-педагогiчнi основи використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтератури у старших класах;

3) визначити типи нестандартних урокiв при вивченнi у старших класах зарубiжноi лiтератури;

4) розглянути аспекти використання iнформацiйних технологiй на уроках зарубiжноi лiтератури у старших класах.

Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв.

У першому роздiлi ми розглядали теоретичнi засади використання iнновацiйних технологiй вивчення зарубiжноi лiтератури.

У другому роздiлi ми вивчали практичне використання iнновацiйних технологiй при вивченнi зарубiжноi лiтератури в школi.


1. Теоретичнi засади використання iнновацiйних технологiй

вивчення зарубiжноi лiтератури

1.1 Мета, завдання i змiст навчання зарубiжноi лiтратури у старших класах

Курс ВлЗарубiжна лiтератураВ» - важлива складова лiтературноi та загальногуманiтарноi освiти сучасних украiнських школярiв, оскiльки синтезуi в собi найвищi досягнення культури народiв свiту i створюi умови для перетворення ii найважливiших цiнностей i надбань в iндивiдуальний досвiд особистостi, даi унiкальну можливiсть вчитися жити в конкретному соцiокультурному просторi, усвiдомлюючи його неоднорiднiсть та неоднозначнiсть. Цей курс також посутньо впливаi на оновлення змiсту вiтчизняноi освiти, плекання гуманiстичного свiтогляду та гуманiтарноi зорiiнтованостi особистостi, сприяi виконанню стратегiчного загальнодержавного завдання iнтеграцii Украiни у свiтовий духовно-культурний простiр [5, с.10].

Метою вивчення курсу зарубiжноi лiтератури в загальноосвiтнiй школi i формування широкоi читацькоi компетенцii у старшокласникiв, яка базуiться на знаннях, умiннях пiзнавального i творчого характеру, соцiальних навичках, свiтоглядних переконаннях тощо. Ця мета реалiзуiться в таких першорядних завданнях:

- формування гуманiстичного свiтогляду та гуманiтарноi свiдомостi самостiйноi, творчоi особистостi;

- стимулювання iнтересу до читання в цiлому;

- формування стiйкоi мотивацii вивчення лiтератури, вiдчуття краси та виразностi художнього слова;

- плекання вмiння сприймати прекрасне, творити власну особистiсть його засобами;

- створення умов для активного осягнення програмового матерiалу завдяки насиченiй розумовiй дiяльностi, зацiкавленостi процесом навчання;

- сприяння виробленню естетичних смакiв, поглядiв i уподобань учнiв;

- розвиток умiнь сприймати лiтературний твiр як явище мистецтва у iдностi його змiстових та формальних особливостей;

- формування читацькоi культури, творчих здiбностей, критичного мислення, навичок самостiйного аналiзу та аргументованого оцiнювання прочитаного;

- пiдвищення загального рiвня культури учнiв як повноправних членiв соцiуму та активних учасникiв соцiальних процесiв;

- виховання в учнiв поваги до нацiональноi культури та iнших етнокультурних традицiй;

- формування планетарного мислення, вiльноi орiiнтацii в розмаiттi культурних явищ;

- виховання поваги до книги, до художнього твору, що i унiкальною одиницею передачi iнформацii.

Вивчення зарубiжноi лiтератури у 5-9 класах загальноосвiтнiх навчальних закладiв здiйснюватиметься за програмою, затвердженою Мiнiстерством освiти i науки Украiни: Зарубiжна лiтература. 5-12 класи. Програма для загальноосвiтнiх навчальних закладiв/ Автори Ю.РЖ. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Пiвнюк, К.Н.Балiна, Г.В.Бiткiвська. Керiвник авторського колективу Ю.РЖ. Ковбасенко. За загальною редакцiiю Д.С. Наливайка. - К., РЖрпiнь: Перун, 2005. - 112 с. Добiр i органiзацiя навчального матерiалу курсу зарубiжноi лiтератури мають здiйснюватися на основi поiднання особистiсно зорiiнтованого, комунiкативно-дiяльнiсного та соцiокультурного пiдходiв. В основу курсу зарубiжноi лiтератури покладено особистiсно зорiiнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якоi i використання таких методичних пiдходiв, якi передбачають позицiю учня як активного спiвтворця уроку, самого процесу вивчення лiтератури. Така позицiя формуiться завдяки системному використанню мiжлiтературних зв'язкiв i мiжпредметноi iнтеграцii, створенню системи проектноi дiяльностi (дослiдницькоi, творчоi тощо) й умов для самопiзнання особистостi учня в процесi вивчення зарубiжноi лiтератури. Отже, уроки зарубiжноi лiтератури мають створювати умови для реалiзацii принципiв нацiонального й полiкультурного виховання, мотивацii творчоi активностi, формування досвiду творчоi дiяльностi та емоцiйно-цiннiсного сприйняття свiту.

Однiiю iз передумов якiсноi роботи вчителя i ефективностi навчання учнiв зарубiжноi лiтератури i наявнiсть пiдручникiв i навчально-методичних комплектiв. Так, вивчення зарубiжноi лiтератури у 9 класах загальноосвiтнiх навчальних закладiв у 2009-2010 навчальному роцi здiйснюватиметься за пiдручниками, рекомендованими Мiнiстерством освiти i науки Украiни:

- Ковбасенко Ю.РЖ. Зарубiжна лiтература Пiдручник для 9 класу загальноосвiтнiх навчальних закладiв. - К.: Грамота, 2009.

- Назарець В.М. Зарубiжна лiтература Пiдручник для 9 класу загальноосвiтнiх навчальних закладiв. - К.: Вежа, 2009.

- Нiколенко О.М., Столiй РЖ.Л. Зарубiжна лiтература Пiдручник для 9 класу загальноосвiтнiх навчальних закладiв. - К.: Ранок, 2009.

- Пiвнюк Н.О. Гребницька Н.М., Строганова Г.М. Зарубiжна лiтература Пiдручник для 9 класу загальноосвiтнiх навчальних закладiв. - К.: Освiта, 2009.

Усi представленi пiдручники вiдповiдають вимогам чинноi програми з зарубiжноi лiтератури для загальноосвiтнiх навчальних закладiв 12-рiчноi школи, реалiзуючи три змiстовi лiнii - аксiологiчну, лiтературознавчу, культурологiчну. Хоча кожен з пiдручникiв, звiсно, маi своi особливостi.

Визначальною особливiстю пiдручника Ковбасенко Ю.РЖ. (видавництво ВлГрамотаВ») i те, що вiн зорiiнтований на науково-методичне забезпечення вивчення навчального предмета не на пропедевтичнiй (5-7 класи) або гiперпропедевтичнiй (8 клас) основi, а з урахуванням iсторико-хронологiчного принципу, що зумовлюi домiнанти в його структуруваннi та змiстовому наповненнi. На вiдмiну вiд попереднiх навчальних видань для 5-8 класiв - це вже власне пiдручник, а не пiдручник-хрестоматiя [6].

У пiдручнику Назарця В.М. (видавництво ВлВежаВ») висвiтленi найбiльш суттiвi ознаки i закономiрностi кожноi художньоi епохи, якi представленi в оглядових роздiлах пiдручника. Кожний оглядовий роздiл продовжуi персональний пiдроздiл, що ознайомлюi учнiв iз творчiстю письменникiв, у творах яких конкретна лiтературна епоха знайшла своi найяскравiше втiлення. Додатковий матерiал групуiться в рубрики ВлЛiтературна перерваВ», ВлКуточок допитливогоВ», якi допоможуть учневi краще орiiнтуватися у великому обсязi iнформацii. Наприкiнцi кожного пiдроздiлу мiстяться завдання творчо-пошукового характеру, що згрупованi в рубрики ВлПеревiрте своi знанняВ», ВлПодискутуйтеВ». Загальним пiдсумком вивченого впродовж навчального року i прикiнцевий роздiл ВлПiдсумуiмо вивчене за рiкВ». Привертають увагу рубрики ВлЛiтературна презентацiяВ», ВлЛiтературознавча скарбничкаВ», якi не тiльки допоможуть скласти попереднi уявлення про художнiй твiр, але й сприятимуть поповненню знань про лiтературу як мистецьке явище [14].

У пiдручнику авторiв Нiколенко О.М., Столiй РЖ.Л. (видавництво ВлРанокВ»), крiм загального концептуального вивчення свiтовоi лiтератури як iдиного процесу, також i своi методичнi особливостi. Подаються iсторичнi огляди, якi окреслюють основнi проблеми розвитку культури певного перiоду, монографiчнi роздiли про письменникiв, рiзноманiтнi завдання, виконання яких допоможе уявити весь обшир культурних надбань епохи. Цi роздiли допоможуть усвiдомити роль i значення письменника у загальному лiтературному процесi, художнi особливостi його творiв. Художнi твори розглядаються в контекстi, у зв'язках iз бiографiями письменникiв, важливими iсторичними i культурними подiями. Такий пiдхiд дозволяi не лише краще зрозумiти передумови виникнення словесних явищ, а й повнiше осягнути iх змiст. Частиною iвропейського мистецького процесу завжди було й украiнське письменство, тому автори акцентують увагу на найяскравiших виявах загальноiвропейського культурного розвитку в творах украiнських письменникiв. Деякi твори подаються в кiлькох перекладах, щоб дати найбiльш повне уявлення про текст оригiналу [16].

Вивчення курсу зарубiжноi лiтератури в загальноосвiтнiй школi здiйснюiться украiнською мовою. З метою створення сприятливих умов для самореалiзацii й мовного самовияву кожного учня, формування полiкультурноi особистостi можливим i вивчення творiв свiтовоi класики мовою оригiналу, яку учнi вивчають i знають. Головною передумовою реалiзацii ключових настанов згаданого методичного листа i те, що рiвень вивчення школярами iноземноi мови маi бути достатньо високим, оскiльки робота з оригiналом твору передбачаi комплексне його опрацювання: осягнення його образноi системи, художнiх особливостей, унiкальних словотвiрних моделей, граматичних форм i синтаксичних конструкцiй. Все це реалiзуiться також за умови якiсноi пiдготовки самого вчителя до опрацювання на уроцi художнього твору мовою оригiналу, оскiльки таке вивчення передбачаi глибоке знання цiii мови насамперед самим педагогом.

1.2 Психолого-педагогiчнi засади використання iнновацiйних технологiй у вивченнi зарубiжноi лiтератури

Курс ВлЗарубiжна лiтератураВ» - важлива складова лiтературноi та загальногуманiтарноi освiти сучасних украiнських школярiв, оскiльки синтезуi в собi найвищi досягнення культури народiв свiту i створюi умови для перетворення ii найважливiших цiнностей i надбань в iндивiдуальний досвiд особистостi, даi унiкальну можливiсть вчитися жити в конкретному соцiокультурному просторi, усвiдомлюючи його неоднорiднiсть та неоднозначнiсть. Цей курс також посутньо впливаi на оновлення змiсту вiтчизняноi освiти, плекання гуманiстичного свiтогляду та гуманiтарноi зорiiнтованостi особистостi, сприяi виконанню стратегiчного загальнодержавного завдання iнтеграцii Украiни у свiтовий духовно-культурний простiр.

Тому тут так важливо використовувати iнновацiйнi технологii.

Термiн "iнновацiя" означаi оновлення процесу навчання, який спираiться, головним чином, на внутрiшнi фактори. Запозичення цього термiна пов'язане з бажанням видiлити мотивацiйний бiк навчання, вiдмежуватися вiд чергових "переможних методик", якi за короткий час повиннi дати максимальний ефект незалежно вiд особливостей класу та окремих учнiв, iхнiх бажань, здiбностей тощо [9, с.26].

Поняття "технологiя" виникло у свiтовiй педагогiцi також як протиставлення iснуючому поняттю "метод". Недолiк методу полягаi в його негнучкостi та статистичностi. Широкого поширення термiн "технологiя" ("технологiя в освiтi") набув у 40-х рр. i був пов'язаний iз застосуванням нових аудiовiзуальних засобiв навчання. У 60-х рр. поняття "технологiя освiти" розглядалося пiд кутом зору програмного навчання i використання обчислювальноi технiки у навчаннi [9, с.27].

З початку 80-х рр. все бiльше вживаiться термiн "педагогiчнi технологii". У визначеннi iхньоi сутi немаi iдиного погляду: однi розумiють це як певну систему вказiвок щодо використання сучасних методiв i засобiв навчання; iншi цiлеспрямоване застосування прийомiв, засобiв, дiй для пiдвищення ефективностi навчання; третi - цiлiсний процес визначення мети, обгpунтування плану i програми дiй та навчальних методiв. Кожний з цих пiдходiв маi право на iснування, бо охоплюi рiзнi сторони навчального процесу. Тому iснуi велика кiлькiсть педагогiчних технологiй.

Отже, "iнновацiйнi технологii - це цiлеспрямований системний набiр прийомiв, засобiв органiзацii навчальноi дiяльностi, що охоплюi весь процес навчання вiд визначення мети до одержання результатiв. Система грунтуiться на внутрiшнiх умовах навчання. Тому "педагогiчнi технологii" пов'язанi з iдеями i досвiдом психологii, соцiологii, системного аналiзу тощо.

Педагогiчна технологiя - це цiлеспрямована система. Ми звикли до визначення мети навчання, виходячи з комплексного пiдходу поiднання освiтньоi i виховноi мети (Ю. Бабанський). Останнiм часом особлива увага придiляiться розвитковi творчих здiбностей учнiв.

Психологи встановили, що найбiльша кiлькiсть галузей людськоi дiяльностi стартуi у творчому планi саме у вiк молодостi. У вiк молодостi людина прагне вiдкривати найбiльшу кiлькiсть джерел, що дають естетичне,iнтелектуальне та моральне задоволення. Питання розвитку творчоi дiяльностi учнiв та студентiв розглядаються у працях вiдомих учених: В.В. Давидова, З.РЖ. Калмиковоi, О.М. Леонтьiва, З.РЖ. Слепко та iнших.

РЖ саме уроки зарубiжноi лiтератури тАУ це насамперед уроки, на яких вчитель умiло використовуi всi можливостi учня, весь його можливий потенцiал з метою активного розумового розвитку, форування моральних якостей.

Актуальним i питання створення належних умов i залучення цiлеспрямованих заходiв щодо розвиту пiзнавально-творчих здiбносте учнiв при вивченннi предмету ВлЗарубiжна лiтератураВ». Тут треба ураховувати принципи:

- iндивiдуальне й диференцiйоване навчання з наданням можливостi вибору завдаь учнiв;

- постановка й вирiшення проблемних i творчих ситуацiй;

- дiалогiчность i комунiативнiсть навчання з метою розвитку комунiкативних здiбностей учнiв;

- створення психологiчно сприятливого клiмату в колективi, коли викладач i учень виступають активними й взаiмодiючими субiктами дiяльностi [10, с.6].

ВаВаВаВаВаВаВаВа Пошук iнновацiй у формах навчання привiв до появи нестандартних урокiв. Серед найбiльш розповсюджених типiв нестадартних урокiв виступають дiловi iгри, прес-конференцii, урок типу КВК, урок-конкурс, урок-ВлсудВ», уроки-концерти, рольовi iгри, конференцii, семiнари, екскурсii, урок-подорож, урок-Вллiтературне кафеВ».

ВаВаВаВаВаВаВаВа Бiльшiсть занять нестандартноi форми передбачаi групове навчання, що сприяi реалiзацii комплксних його цiлей засвоiнню знань: формуi навички самоконтролю, почуттю обовязку й вiдповiдальностi за результати навчання.

ВаВаВаВаВаВаВаВа На заняттях з використанням активних методiв навчання з'являiться можливiсть формування дуже важливих для майьутньоi професiйноi дiяльностi якостей.

ВаВаВаВаВаВаВаВа РЖснуi кiлька поглядiв на нестандартний урок.

На думку О. Антиповоi, В. Паламарчук, Д. РумтАЩянцевоi та iн., суть нестандартного уроку полягаi в такому структуруваннi змiсту i форм, яке б викликало насамперед iнтерес учнiв i сприяло iхньому оптимальному розвитку й вихованню [1, с.65]. Л. Лухтай називаi нестандартним такий урок, який не вкладаiться (повнiстю або частково) в межi виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримуiться чiтких етапiв навчального процесу, методiв, традицiйних видiв роботи [7, с.31]. Е. Печерська бачить головну особливiсть нестандартного уроку у викладаннi певного матерiалу у формi, повтАЩязанiй з численними асоцiацiями, рiзними емоцiями, що допомагаi створити позитивну мотивацiю навчальноi дiяльностi [17, с.62]. О. Митник i В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжуiться завдяки нестандартнiй педагогiчнiй теорii, вдумливому самоаналiзу дiяльностi вчителя, передбаченню перебiгу тих процесiв, якi вiдбуваються на уроцi, а найголовнiше - завдяки вiдсутностi штампiв у педагогiчнiй технологii [13, с.11].

Класифiкацiя нестандартних урокiв ще не склалася, але добiрка iх уже досить рiзноманiтна. Аналiз робiт науковцiв (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко, Н. Стяглик, Г. Тарасенко, В. Шпак), методистiв (В. АвертАЩянова, Д. Вельбрехт, В. Заворотнюк, Г. Лисенко, Л. Лухтай, Н. Токар, В. Лекiна), ознайомлення з досвiдом роботи педагогiв-практикiв (В. Бутрiм, РЖ. Волкова, РЖ. Гурiвич, Н. Гордуз, В. Демчук, Л. Доренська, Л. Козорiз, Г. Крупська, О. Митник, РЖ. Мушак, РЖ. Опанасець, Т. Пасiчник, П. Пашанiна, Л. Пензар, О. Полiвiкова, Л. Тумакова, Т. Шафрай та iн), дають пiдстави заявити, що форми урокiв, якi застосовуються в сучаснiй старшiй школi, можна згрупувати наступним чином:

тАв бiнарнi уроки;

тАв вiршованi (римованi) уроки;

тАв iнтегрованi (мiжпредметнi) уроки;

тАв уроки-дискусii (урок-дiалог, урок-диспут, урок запитань i вiдповiдей, урок-засiдання, урок - круглий стiл, урок-конгрес, урок-практикум, урок - прес-конференцiя, урок - проблемний стiл, урок-семiнар, урок-суд, урок-телемiст);

тАв уроки-дослiдження (урок-знайомство, урок - панорама iдей, урок-пошук, урок-самопiзнання, урок "Слiдство ведуть знатоки", урок "Що? Де? Коли?");

тАв уроки-звiти (урок-аукцiон, урок-залiк, урок-захист, урок-iнтервтАЩю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композицiя, урок-концерт, урок - огляд знань, урок-презентацiя, урок-ярмарок);

тАв уроки-змагання (урок - брейнг-ринг, урок-вiкторина, урок-КВД - конкурс винахiдливих та допитливих, урок-КВК - конкурс веселих та кмiтливих, урок-конкурс, урок - мозкова атака, урок-турнiр);

тАв уроки-мандрiвки (урок-екскурс, урок-екскурсiя, урок-марафон, урок-подорож);

тАв уроки - сюжетнi замальовки (урок-вiночок, урок-вечорницi, урок-драматизацiя, урок-казка, урок - картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок - усний журнал).

У запропонованiй нами класифiкацii бiнарнi, вiршованi та iнтегрованi уроки видiленi окремо. РЖншi ж види урокiв зiбранi за групами, що вiдрiзняються характером реалiзацii творчого потенцiалу вчителя й учнiв.

Ми вважаiмо, що ця класифiкацiя не суперечить пiдходу до уроку, виробленому в сучаснiй дидактицi. Бо головне завдання педагога - не тiльки чiтко усвiдомлювати мету кожного окремого уроку, а й розумiти важливiсть проведеного заняття як органiчноi ланки загального ланцюжка даноi теми, роздiлу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.


2. Практичне використання iнновацiйних технологiй при вивченнi зарубiжноi лiтератури в школi

2.1 Типи нестандартних урокiв при вивченнi у старших класах зарубiжноi лiтератури

Державна нацiональна програма визначаi стратегiчнi напрямку розвитку освiти й забезпечення постiйного духовного самовдосконалення особистостi, формування iнтелектуального й культурного потенцiалу тАУ вищих цiнностей нацii. Трансформацiя освiти передбачаi розвиток творчоi людини, здатноi не тiльки до трансляцii знань, але i до створення свiтових зразкiв культури i духовностi.

Стратегiчнi напрямки розвитку освiти ставлять новi задачi i перед психологiчною наукою, предметами ii дослiдження, методами, теорiями й практикою, щоб у центрi уваги стала особистiсть; повернутися до навчання людини, щоб знати, як розвивати ii здатностi до творчоi працi.

Реалiзацiя iнновацiйних методик передбачаi комплексне використання сучасних технiчних засобiв навчання, аудiо та вiдеоматерiалiв, комп`ютерноi технiки.

Найбiльш поширенi такi форми нестандартних урокiв:

1. РЖнтегрований урок. Як правило, такий урок проводять два вчителi. Вони спiльно здiйснюють актуалiзацiю знань за двома напрямами опитування (якщо це потрiбно), виклад нового матерiалу тощо. Найчастiше поiднуються такi предмети, як iсторiя-географiя, iсторiя-лiтература, iсторiя-iноземна мова.

2. Дослiдницький урок та лабораторно-практичнi роботи. РЗхня мета полягаi в одержаннi навчальноi iнформацii з першоджерел. Цi уроки розвивають спецiальнi вмiння i навички, стимулюють пiзнавальну активнiсть та самостiйнiсть. Учнi вчаться працювати з iсторичними документами, пiдручниками, перiодичною пресою.

3. Рольова гра. Вона вимагаi вiд учнiв прийняття конкретних рiшень у проблемнiй ситуацii в межах ролi. Кожна гра маi чiтко розроблений сценарiй, головну частину якого необхiдно доопрацювати учням. Отже, пошук вирiшення проблеми залишаiться за школярами.

4. Театральна (театралiзована) вистава. На вiдмiну вiд рольовоi гри, вистава передбачаi бiльш чiткий сценарiй, який регламентуi дiяльнiсть учнiв безпосередньо на уроцi i збiльшуi iхню самостiйнiсть пiд час пiдготовки сценарiю. Театралiзованi вистави спрямованi на те, щоб викликати iнтерес до навчання. Вони опираються на образ не мислення, фантазiю, уяву учнiв.

Передусiм нагадаймо, що ефективною може бути лише iнновацiйна технологiя, тобто та, яка грунтуiться на потребах та iнтересах учнiв. А для цього:

1. Спробуйте дiзнатися про своiх учнiв якнайбiльше: що iм подобаiться, а що нi у викладаннi теорii? Що значить для них бути "цiкавим"? Якi види дiяльностi iм бiльше до вподоби? Чи вiдчувають вони себе на уроцi розкутими? Чи i вних здiбностi, про якi ви ще не знаiте?

2. Спробуйте змiнити стиль викладання. Частiше звертайтеся до учнiв з пропозицiiю i заохоченням: "Добре, що ти це зробиш,"Спробуй, подумай, чи буде тобi цiкаво?", "Ти добре вмiiш це робити". РЖ вiдмовтесь вiд нарiкань.

3. Звернiть увагу на те, як викладають вашi колеги, якi прийоми i методи застосовують, яким формам навчання надають перевагу.

4. Подiлiться з учнями своiми мiркуваннями. Звернiть увагу на РЗхню iнформацiю - це пiдкаже, як вам дiяти.

5. Пам'ятайте, що дiти дуже чутливi до брехнi та несправедливостi.

6. Аналiзуйте своi дii. Спробуйте систематизувати знахiдки. Зiставте iх iз досвiдом iнших. Зважте, може, це - елемент новоi технологii [9, с.27].

Урок-семiнар

Семiнар проводиться пiсля кiлькох (2-4) урокiв-лекцiй.

3авдання семiнару:

1. Перевiрити якiсть засвоiння вивченого матерiалу.

2. Розвивати вмiння самостiйно працювати з пiдручником та додатковою лiтературою, виявляти iнтелектуальнi здiбностi учнiв, спрямувати навчання на практичне застосування знань.

3. Навчити учнiв застосовувати знання, набутi на практицi, для аналiзу рiзних процесiв.

Для цього на семiнарi використовують рiзнi форми навчання.

Одним з ефективних прийомiв, що активiзуi пiзнавальну дiяльнiсть, i дискусiя. РЗi основне завдання - сформувати правильний погляд при розв'язаннi будь-якоi проблеми.

Дискусiя якiсна тодi, коли учнi добре пiдготовленi, мають опорнi знання. Предмет дискусii та ii план учитель продумуi заздалегiдь. Вона може бути побудована на основi двох положень, з яких треба вибрати i довести правильне, або одного визначення чи тези, яку потрiбно вiдкинути чи довести ii правильнiсть.

Не менш важливою i пiдготовка до написання i обговорення рефератiв. Тематика рефератiв повинна вiдображати основнi питання теми, доповнювати iх або поглиблювати. Пiдготовка реферату - це робота з документами, додатковою лiтературою. При пiдготовцi до написання рефератiв необхiдно враховувати iндивiдуальнi особливостi учнiв: iхнi iнтереси, нахили, можливостi, проблеми, що iх турбують. Лiтературу рекомендуi вчитель. При пiдготовцi реферату учнi повиннi читати додаткову лiтературу.

РЖснують вимоги щодо написання реферату:

а) скласти план викладу;

б) пiдiбрати. матерiал для висвiтлення питань;

в) прочитати вiдповiднi матерiали;

г) проаналiзувати прочитане;

д) коротко записати.

3авдавия семiнару - пiдготувати учнiв до самоосвiти, виробити в них умiння навички самостiйноi роботи.

Шкiльний семiнар - це форма колективноi самостiйноi роботи учнiв на уроцi, яка даi змогу поглибити вивчений матерiал.

Готують учнiв заздалегiдь. Учитель надаi допомогу: розподiляi повiдомлення мiж учнями, допомагаi скласти план виступу, слiдкуi за самостiйноюроботою учнiв, консультуi iх.

Головна умова семiнару - допомогти учням пiдготувати вiдповiдi на всi питання.

Виступ повинен мати розгорнутий характер, що свiдчить про розумiння питання.

Обговорення намiчених питань повинно проводитись у виглядi дискусii, в ходi якоi вдосконалюiться вмiння аргументувати своi висновки, що сприяi переходу знань у переконання.

Починати проведення семiнарiв бажано з 8-го класу.

Семiнари можуть бути рiзними за навчальною метою, за джерелом набуття знань, методичних прийомiв проведення.

Орiiнтовний план

1. Завдання семiнару.

2. 3авдання i теми повiдомлень для учнiв на семiнарi.

3. Основнi методи i прийоми проведення.

Семiнар починаiться вступним словом вчителя, що висвiтлюi завдання семiнару. Разом з тим учитель ставить перед учнями проблему.

Основний час вiдводиться на обговорення результатiв домашньоi роботи учнiв.

Наступний етап - повiдомлення учнiв, в ходi яких вiдбуваiться обговорення, дискусiя.

Заключний етап - пiдведення пiдсумкiв роботи. Вiн включаi в себе узагальнення матерiалу, формування вмiння робити висновки.

Основний метод семiнару - бесiда, в ходi якоi обговорюються повiдомлення учнiв, аналiзуються схеми, таблицi, iлюстрацii, iнформацiя з перiодичноi преси i додатковоi лiтератури [2, с.120].

Урок-прес-конференцiя

Така форма уроку розвиваi активнiсть, пошуковi здiбностi, вмiння розкривати суть певноi проблеми, стисло i коротко висвiтлювати ii, конкретно вiдповiдати на поставленi питання. Вона вчить самостiйно здобувати знання.

Пiдготовка до такого уроку починаiться за 10-17 днiв.

Пiдготовчий етап уроку полягаi у тому, що заздалегiдь оголошуiться тема, день i час проведення конференцii.

Потiм учитель i учнi розподiляють ролi. Визначаються учасники пресконференцii. Решта учнiв класу дiляться на групи, що представляють кореспондентiв газет i телебачення. Всi учнi отримують випереджальнi завдання з теми.

Урок починаiться зi вступного слова вчителя, де вiн висвiтлюi обстановку, що стосуiться теми, оголошуi ii, мету i проблему, над якою працюватимуть школярi. Потiм учитель представляi учасникiв конференцii.

Обов'язковим для присутнiх на прес-конференцii i ведення конспектiв, адже у кiнцi уроку всi матерiали необхiдно здати. Потiм виступають доповiдачi, а кореспонденти дають запитання.

Пiсля виступiв слово надаiться експертам, якi рецензують виступи за такими показниками:

а) готовнiсть;

б) активнiсть;

в) наявнiсть наочностi;

г) реклама;

д) полiтична грамотнiсть.

Висновок робить один з учнiв або вчитель, пiдсумовуючи вищесказане. Далi йде обговорення проблеми. Заключним етапом може бути бесiда, складання таблицi.

Урок-аукцiон

"Товаром" на уроцi-аукцiонi i знання учнiв. "Товар" на аукцiонi - це "лот", продавець - "купець". Ведучим бажано бути вчителевi.

Пiдготовка до уроку здiйснюiться за 2 тижнi. Призначаються 4 "купцi", якi готують лоти, а також "банкiр", який вiдповiдаi за пiдготовку аудиторii i зведеноi таблицi результатiв аукцiону. Аудиторiя - учнi, якi добре встигають з предмета.

РЖншi учнi утворюють 4 "акцiонернi товариства" (АТ) по 6 учнiв у кожному. Товариства обирають своiх "президентiв".

"Президентам" видають перелiк питань для повторення, список рекомендованоi лiтератури. Вони органiзовують повторення матерiалу в своiх АТ i пiдготовку своiх емблем i гасел.

Кожний "купець" готуi 2-3 лоти (завдання) пiд керiвництвом i контролем учителя. Оцiнку вiдповiдей учнiв дають "купцi", тому вони повиннi бути дуже добре пiдготовленими до виконання своiх обов'язкiв. Перед уроком розставляють столи в аудиторii, а на початку уроку ведучий оголошуi вiдкриття аукцiону, представляi "купцiв", "банкiрiв", "президентiв". Потiм АТ представляють своi емблеми i гасла.

Максимальна оцiнка - 2 бали. Цей конкурс оцiнюють 4 "купцi". "Банкiр" визначаi середнiй бал кожного АТ, записуi в таблицю результатiв аукцiону. Потiм ведучий по черзi надаi слово "купцям" для представлення "лотiв" (завдань).

ЛОТ N1 - перевiрка АТ на "платоспроможнiсть", тобто пiдготовленiсть учнiв iз даноi теми. Лот - це 10 запитань, на якi треба дати вiдповiдь "так" чи "нi". Перший "купець" повiльно i чiтко читаi запитання лота. Члени АТ за вiдповiдь "так" пiднiмають руки, за вiдповiдь "нi" - не пiднiмають. Облiк кiлькостi пiднятих рук з кожного запитання ведуть у пiдготовлених першим "купцем" картках "президенти" АТ, але не в своiму товариствi, а в сусiдньому (перед початком цього конкурсу "президенти" переходять до сусiдiв).

Облiк кiлькостi правильних вiдповiдей i середнього балу по картках, зiбраних у "президентiв", здiйснюi перший "купець" i передаi "банкiру" вiдомостi для зведеноi таблицi, виконаноi на цупкому паперi.

ЛОТ N2 - знання умов, причин, визначень. Другий "купець" вивiшуi цей лот, виконаний у виглядi таблицi на аркушi формату Аl, на штативi для загального огляду, а також даi на кожний стiл АТ аркуш (формат А4) з iндивiдуальним завданням. 3авдання для товариств рiзнi, а запитання - однаковi.

Оголошуються умови конкурсу: час на пiдготовку - 5 хв. Максимальна оцiнка - 4 бали (за кiлькiсть запитань). За правильне доповнення або виправлення iнше товариство може одержати заохочення у виглядi 1 бала. Оцiнкувiдповiдей здiйснюi другий "купець" i передаi "банкiру" для заповнення зведеноi таблицi (облiк ведуть за лотами у зростаючому порядку).

ЛОТ N3 - перевiрка знань iсторичноi хронологii. Кожному АТ даiться по три iсторичнi дати. Треба вказати на правильнiсть запису дат, якщо записанi неправильно - виправити помилку. Цей лот готуi i представляi третiй "купець". Час на обговорення - 5 хв. Максимальна кiлькiсть балiв - 3. 3аправильне доповнення чи виправлення iнше АТ одержуi заохочення - 1 бал. Третiй "купець" оцiнюi вiдповiдi та передаi результати "банкiру" для зведеноi таблицi.

ЛОТ N4 - для емоцiйного розвантаження i змiци виду дiяльностi - "чорна скринька". АТ повиннi мати опис, зроблений третiм "купцем", визначити, що за проблема схована у "чорнiй скриньцi". Час на обдумування - 2 хвилини. АТ, яке перше вiдгадаi запитання "чорноi скриньки", одержуi 2 бали, решта - 0.

ЛОТ N5 - розшифровка ребуса. Представляi себе четвертий "купець". Кожне АТ протягом 3 хвилин повинно розшифрувати ребус, написати розшифрований вираз (слово) на аркушi паперу i здати "купцевi". За кожну зекономлену хвилину додають 1 бал. Через 3 хвилини "купець" оголошуi результати.

Ведучий пiдводить пiдсумок:

- за активну участь у пiдготовцi i проведеннi аукцiону "купцям" i "банкiрам" виставляють по 11-12 балiв.

- членам АТ, яке зайняло перше мiсце, виставляють 11 балiв, за друге - 9, за третi i четверте - 7-6. (Учням дозволяiться перездавати тему з метою пiдвищення балiв.) Зведена пiдсумкова таблиця результатiв аукцiону дозволяi вчителевi проаналiзувати рiвень пiдготовки класу з теми.

При пiдготовцi до уроку "купцям" i вчителевi необхiдно врахувати:

1. Обов'язково на цупкому паперi (формат Аl) повинна бути заготовлена загальна картка лота. Для загального огляду ii вивiшують бiля дошки на штативi. Це дозволяi пiдтримувати високу активнiсть та iнтерес учнiв протягом усього уроку, а членам АТ слiдкувати за правильнiстю вiдповiдей сусiдiв, вносити поправки, доповнення i "заробляти" додатковi бали.

2. Запитання на кожному лотi повиннi бути однаковими для всiх АТ, а завдання - рiзними.

3. Кiлькiсть балiв за лот повинна дорiвнювати кiлькостi запитань, щоб "купець" мiг оцiнити вiдповiдь АТ з кожного питання.

Загальна оцiнка за лот складаiться з суми балiв, одержаних товариством за кожне запитання лота. Це полегшить "купцям" зробити пiдсумки конкурсу i оцiнити вiдповiдi.

Пiд час проведення уроку-аукцiону ведучому необхiдно змiнювати черговiсть вiдповiдей АТ i слiдкувати за тим, щоб кожний член АТ давав вiдповiдь тiльки на один з лотiв (не "торгував" за iнших).

Необхiдними реквiзитами уроку i, гонг, дерев'яний молоток, секундомiр [17, с.64] .

Урок-брейн-ринг

Брейн-ринг - вiдома телевiзiйна гра, де стартом i складне цiкаве запитання, а фiнiшем - правильна вiдповiдь. Необхiдно швидко зреагувати, адже часприйняття рiшення обмежений.

Оргапiзацiйнi пuтання:

1. Наявнiсть спецiально обладнаного примiщення (класу), кiлькiсть iгрових столiв вiдповiдаi кiлькостi команд.

2. На кожному столi сигнальний пристрiй або дзвiнок, який сповiщаi ведучого про готовнiсть команди вiдповiдати.

3. Згiдно ,з умовами гри потрiбно одного ведучого, який одночасно будеорганiзатором i арбiтром гри (як правило, це вчитель).

4. у РЖ-му турi брейн-рингу команда повинна дати правильну вiдповiдь на три запитання, лише тодi вона може зайняти стiл лiдера.

5. Команда, яка найдовше втримаiться за столом лiдера, вважаiться переможцем гри.

6. Пiдготовка запитань для брейн-рингу.

Аналiз результатiв

За результатами гри можна зробити висновок щодо рiвня пiдготовки учнiв класу з даноi теми, iхнього вмiння логiчно мислити, швидко приймати рiшення [11, с.4].

Урок-бесiда за "круглим столом"

У класi повинна бути група людей (учнiв, ведучих), якi могли б на себе взяти роль вiдповiдачiв на поставленi питання з теми заняття. Решта учнiв становлять аудиторiю, iхня роль зводиться в основному до постановки питань ведучим.

Негативним i те, що клас дiлять на двi половини - активну i пасивну.

Пiдготовку до уроку проводять заздалегiдь. Учням дають список рекомендованоi лiтератури i теми, якi треба повторити.

Четверо учнiв за допомогою вчителя готують виступ (на 5-8 хв.). Ведучий - учитель.

Урок починають зi вступного слова вчителя.

Далi виступають учнi з певних проблем, над якими вони працювали.

На дошцi вивiшують чи записують питання для обго

Вместе с этим смотрят:


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському


РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня


РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi


РЖсторiя формування i розвитку форм органiзацii навчання у свiтовiй теорii та практицi


Адаптация детей младшего дошкольного возраста к условиям детского сада средствами изобразительной деятельности