Вивчення украiнськоi мови в початкових класах

Вивчення украiнськоi мови в початкових класах

Мовна ситуацiя в Украiнi значною мiрою залежить вiд вивчення украiнськоi мови як базовоi дисциплiни в загальноосвiтнiй школi. Новi мотиви опанування державноi мови (вихiд на рiвень мiжнародного спiлкування, дипломатичних вiдносин та iн.) вимагають оновлення методики викладання украiнськоi мови, диференцiйованого пiдходу до визначення мiнiмальних, достатнiх i спецiальних грунтовних знань та умiнь з украiнськоi мови.

Неперервна мовна освiта, починаючи з материнськоi (родини) школи i закiнчуючи професiйною, спецiальною освiтою, маi бути орiiнтована на виховання мовноi особистостi, на природне бажання повернутися в щоденному побутовому спiлкуваннi до призабутих родинних традицii, на створення украiнського середовища в усiх сферах суспiльного життя, на прагнення удосконалити високо культурне iнтелiгентне спiлкування лiтературною мовою.

Щоб знати, що оновлювати, що знати, чим замiнити i що додати, необхiдно глибоко ввiйти в реальний стан сучасного мовлення у кiлькох основних сферах: державнiй, суспiльнiй, культурно-освiтнiй i власне мовнiй.

Наiвно сподiватися, що можна побудувати украiнську державу без державностi украiнськоi мови.

Кого i що повинна дати мовна освiта Украiнськiй державi i суспiльству?

Найперше тАУ громадян, якi (незалежно вiд етнiчного походження) вiльно володiють державною мовою, тобто сучасною украiнською лiтературною мовою, ii стилями жанрами.

Мовна освiта повинна забезпечувати iнтелект державi. Мова як матерiалiзована думка i процес ii народження, як засiб вiд конкретно тАУ чуттiвого до постiйно тАУ абстрактного пiзнання свiту, як тАЬканал звтАЩязкутАЭ для одержання iнформацii з iнших, немовних сфер людського й природного буття тАУ i основним чинником формування iнтелекту. Тому в школi викладання украiнською мови аж не може зводитися до етнографiчного рiвня, хоча включати його в навчальний процес треба. Мова маi виховувати духовно тАУ емоцiйну сферу украiномовних громадян через органiзацiйний звтАЩязок з нацiональними традицiями. Адже наша мова i скарбницею не тiльки украiнськоi ментальностi, а й загальнолюдських морально тАУ естетичних цiнностей i це благородний матерiал для виховання молодоi людини.

Що даi громадянам Украiни вивчити державноi мови тАУ сучасноi лiтературноi украiнськоi мови?

Найперше тАУ гарантiю реалiзувати всi права i свободи в межах Украiнськоi держави на всiх виробничих, державних, виробничих посадах. Можливiсть реалiзувати творчi здiбностi в усiх сферах культурно тАУ освiтнього життя. Мати доступ до джерел украiнського державностi тАУ культури, науки, лiтератури, мистецтва, традицiй i можливiсть для постiйного зростання вiдповiдно до соцiальноi ролi.

РЖ головне тАУ вiдчуття iдностi зi своiю державою, з землею, на якiй живемо, з народом тАУ творцем i повiвши мови; почуття комфортностi вiд носiй iсторичноi памтАЩятi однiii з найдавнiших мов i культур.

Вивчення украiнськоi мови молодшими школярами i початковий стану виховання мовноi особистостi.

Важливу роль в цьому процесi вiдiграi знайомство з частинами мови.

2. Вивчення частин мови в початкових класах маi на метi ознайомлення учнiв з такими самостiйними частинами мови, як iменник, прикметник, дiiслово, особовi займенники, числiвники, прислiвники i з службовою частиною мови прийменником (без уживання термiнiв тАЬсамостiйнiтАЭ i тАЬслужбовiтАЭ частини мови), усвiдомлення того, що кожне слово i назвою предметiв того, що кожне слово i назвою предмета, ознаки чи дiй i вiдповiдаi на питання хто? Що? Яка? Який? Яке? Що робить? РЖ под., застосування форми словозмiни передбачених правилом, таких як правопис вiдмiнкових закiнчень iменникiв i прикметникiв, особових закiнчень дiiслiв тощо, розвиток усного i письмового мовлення учнiв шлiхом збагачення iх словника новими iменниками, прикметниками чи дiiсловами, уточнення змiсту окремих слiв, розвиток умiння добирати слова для передачi своiх думок, зтАЩясування синтаксичноi функцii того чи iншого слова (частини мови).

А) Система вивчення iменникiв.

Знайомство з частинами мови починаiться з вивчення iменника як найбiльш уживаного учнями лексико-граматичного класу слiв. Вивчення iменникiв в початкових класах передбачаi, по-перше, формування граматичного поняття iменник, по-друге, формування навичок правопису вiдмiнкових закiнчень iменникiв, по-третi, збагачення словника учнiв по вищих iменниками i розвиток навичок точного використання iх у мовi. Цi завдання розвтАЩязуються не iзольовано, а у взаiмозвтАЩязку. Лексичнi i граматичнi ознаки iменника досить складнi, а тому вивчення цiii частини мови вимагаi поступового накопичення конкретного матерiалу для узагальнення знань про iменник як частину мови.

Система роботи над вивченням теми тАЬРЖменниктАЭ, маi бути цiлеспрямованим процесом, який передбачаi певну послiдовнiсть ознайомлення учнiв iз смисловим значенням i граматичними ознаками цiii частини мови; а також поступове ускладнення вправ, спрямоване на формування навичок точного виживання iменникiв у мовленнi i правильне iх написання.

Формування у молодших школярiв граматичного поняття тАЬiменник складаiться з кiлькох станiв. Перший тАУ пiдготовчий, який збiгаiться з перiодом навчання грамоти. Пiдготовка учнiв до усвiдомлення поняття тАЬiменниктАЭ передбачаi навчання розрiзнити предмет i його назву, розвиток умiнь класифiкувати слова за певною смисловою ознакою (назви овочiв, фруктiв, транспорту тощо)тАЭ.

Другий стан формування поняття тАЬiменниктАЭ передбачаi знайомлення учнiв iз граматичним ознаками слiв у iдностi з iх смисловими значеннями (вiдповiдають на питання хто? що?., називають предмети) й закрiплення iх у термiнi тАЬiменниктАЭ. Ця робота потребуi вiд учня бiльше високого ступеня узагальнення, нiж це було на пiдготовчому станi.

Третiй стан полягаi у поглибленнi знань про смислове значення iменникiв, засвоiння форми роду, числа, пiдготовцi до усвiдомлення вiдмiнкiв, розширене знання про власнi i загальнi назви.

Четвертий стан передбачаi формування умiння вiдмiнювати iменники, свiдомо вживати вiдмiнковi форми для висвiтлення своiх думок i правильно писати вiдмiнковi закiнчення.

Дiти вивчають iменник протягом 4 рокiв навчання. У 1 класi школярi вчаться вiдповiдати на питання хто? що ?, знайомляться iз словами, що i назвами предметiв, виконують логiчнi вправи на розрiзнення назв iстот i неiстот. У 2 класi вводиться термiн тАЬiменниктАЭ, розкриваi поняття тАЬслова, якi означають назви предметiвтАЭ, проводжуiться робота над диференцiацiiю назв iстот i неiстот, без уживання термiнiв тАЬоднина - множинатАЭ формуються практичнi навички розрiзнення числа iменникiв. У 3 класi поглиблюються уявлення учнiв про такi лексико-граматичнi категорii iменника, як назви iстот i неiстот, власнi й загальнi назви; вводиться термiни для позначення тих понять, якi ранiше розглядаiться практично.

Якщо в 2 класi для розрiзнення числа дiти користувалися прийомом тАЬодин - багатотАЭ, то в 3 класi формуiться граматичне поняття один (множини). Учнi вперше знайомляться з такою граматичною категорiiю, як рiд iменника, навчаються розрiзнити iменники за родами з допомогою пiдстановки слiв вiн, вона, воно, чи мiй, моi. Третьокласники ще не знають вiдмiнкiв iменникiв, однак практично вчаться ставити питання до слiв назв предметiв кого? Чого? Кому? Чому? РЖ над., будувати речення i словосполучення з iменниками в перших вiдмiнках i тим самим готуються до усвiдомлення поняття вiдмiнюваних iменникiв, що i основним у програмi 4 класу.

Формування загального поняття про iменники.

Загальне поняття про iменник полягаi формуватися у дитинi ще у до букварний перiод. Саме тут учитель навчаi дiтей розрiзняти предмет i слово, що його називаi. Подальше формування поняттятАЭ iменниктАЭ передбачаi роботу над лексичними значеннями iменника i його граматичною ознакою тАУ вiдповiдаi на питання хто? що? Умiння ставити до слiв тАУ назви предметiв запитання хто? чи? Що? Прищеплюiться дiтям ще в перiод навчання грамоти.

У 2 класi дiти дiзнаються про те, що слова, якi означають назви людей i тварин, вiдповiдають на питання хто?, а слова, якi означають назви iнших предметiв, - на питання що? З цiiю метою учитель здiйснюi систематизацiю слiв предметiв, тобто видiляi, групи слiв на позначення людей, тварин, рослин, предметiв побуту. Внаслiдок такоi роботи у дiтей формуiться уявлення про iменники тАУ назви iстот i неiстот.

Вправи на формування загального поняття про iменник.

1. Гра тАЬХто? Що?тАЭ

Учитель показуi предметнi малюнки iз зображенням людей, тварин, речей, рослин i т.iн. У вiдповiдь учнi, сигналiзують картками тАЬХто?тАЭ тАЬЩо?тАЭ

2. Гра тАЬХто бiльше?тАЭ

Клас подiляться на двi команди. Перша команда придумуi iменники, якi мiстять один склад iз трьох звукiв, один з них тАУ мтАЩякий приголосний, вiдповiдають на питання що? Друга команда добираi такi ж за звуко-складною будовою iменники, але вiдповiдати вини мають на питання хто? (Що ? тАУ лiс, йод, лiд, нiс, рiк, дiм. Хто? тАУ дiд, вiл кiт, рись).

3. Гра тАЬРЖстота чи неiстотатАЭ.

На магнiтофоннiй стрiчцi записанi iменник. (Украiна, кобра, украiнка, хлiб, базiка, кобзар, байкар, спiв, хлiбороб, будiвельник, спiвачка, будова, аптека, шахта, аптекар).

Учнi слухають запис, на кожний iменник сигналiзують картками тАЬХто?тАЭ тАЬЩо?тАЭ або тАЬРЖстотатАЭ тАЬНеiстотатАЭ.

4. Гра тАЬХто швидше?тАЭ.

Учнi одночасно починають i пишуть протягом умовного часу (5 тАУ 10хв) слова, що вiдповiдають на питання що? (назви предметiв у класнiй кiмнатi або назви меблiв чи одягу, на слова, що вiдповiдають на питання хто?). Скiльки слiв запише учень - стiльки дiстаi очок. Залишаiться по два очка за допущенi помилки.

5. Гра тАЬРЖменники на одну буквутАЭ.

Учитель пропонуi на певну букву зiбрати i записати iменники, що вiдповiдають на питання що? (або на питання хто?). наприклад, на букву р. (рука, редиска, рiчка, рептАЩях, рiвень, рослина).

Переможець вважаiться той, хто протягом визначеного часу (3-5хв.) правильно запише найбiльшу кiлькiсть таких слiв.

6. Гра тАЬХто це? Що це?тАЭ.

На дошцi записанi слова: вовк, лисиця, ясень, лев, горобина, дуб.

Назвати хто це? Що це?

Якi з цих слiв i назвами рослин, а якi тАУ назвами тварин?

Як називаються слова, що означають назви предметiв i вiдповiдають на питання хто? що? Записати поданi iменники у двi колонки: у першу тАУ назви рослин, у другу тАУ тварин.

Назвiть приклад iменникiв, що означають назви квiтiв.

Складiть i запишiть два розповiднi речення з однорiдними членами речення.

Птахи тАУ це (хто?) {о,о,о}.

Меблi тАУ це (що?) {о,о,о}.

Напишiть ряд тАУ переможець.

7. Гра тАЬЛото назвтАЭ.

На картках написано по декiлька слiв, що означають назви предметiв. Учитель розкриваi змiст певного слова, а учнi повиннi знайти його на картках i закрити.

Для гри можна використовувати такi слова (iменник): акварiум, метро, верблюд, гербарiй, театр, вогнище, компас, лiщина.

Для вчителя: 1. Скляний ящик з водою для риб. (Акварiум). Два. Жуйна тварина з одним чи двома горбами. (Верблюд). 3. Колекцiя засушених рослин. (Гербарiй). 4. Примiщення, де вiдбуваються вистави. (Театр). 5. Купа дров або хмизу, якi горять. (Вогнище). 6. Прилад для визначання сторiн свiту. (Компас). 7. Лiсовий чагарник на кущах якого ростуть горiшки. (Лiщина). 8. Пiдземна мiська залiзниця. (Метро).

Виграi той, хто першим закриi усi назви на своiй картцi.

Змiнювання iменникiв за числами (однина, множина).

Поняття тАЬчислотАЭ засвоюються дiтьми на реальнiй, предметнiй основi: у життi вони зустрiчають один або декiлька предметiв. У звтАЩязку з цим уявленням про число сформоване ще в дошкiльному вiцi, адже практично дiти вмiють користуватися формами однини i множини iменникiв (лялька - ляльки). Усвiдомлення числа iменникiв як граматичноi категорii починаiться в школi.

Поняття про однину i множину iменникiв формуiться послiдовно. У 1 тАУ2 класах дiти дiстають уявлення про один i багато предметiв, вчаться добирати слова за зразком (герой тАУ героi, мишенята - мишеня) або змiнювати форму слова, керуючись настановою однин тАУ багато.

Термiни однина/множина вводяться в 3 класi. Якщо в 1-2 класi учнi лише практично користуються числовими формами, то у третьому класi продовжуiться формування поняття тАЬчисло iменникiвтАЭ на бiльш високому рiвнi.

Пiд час вивчення числа iменникiв дiти повиннi зрозумiти:

þ Якщо iменник означаi назву одного предмета, вiн вживаiться в однинi (стiл),

þ Якщо iменник означаi назву двох або бiльшоi кiлькостi предметiв, вiн вживаiться в множинi (соли);

þ Не всякий iменник, що маi форму множини, називаi кiлька предметiв тАЬдверiтАЭ невсякий iменник що маi форму однини становить собою назву одного предмета корiння.

У процесi роботи над числом iменникiв учитель маi сформувати умiння

þ розрiзняти iменники в однинi i множенi за значенням i закiнчення;

þ утворювати форму множини вiд найбiльше уживаних форм однини i навпаки,

þ правильно вживати числовi форми iменникiв у мовленнi

Робота над вивченням числа iменникiв проходить у такiй послiдовностi:

Спочатку вчитель органiзовуi спостереження за словами, якi називають один i кiлька предметiв, i порiвняння цих слiв. Внаслiдок узагальнення дiти неодмiнно зроблять висновок про те, що, коли iменник називаi один предмет, вiн вживаiться в однинi, а коли бiльше предметiв тАУ у множинi.

Оскiльки учнi при визначення числа звертають увагу лише на смисловий бiк поняття (один - багато), слiд зорiiнтувати iх на врахування формального показники однини i множини тАУ закiнчення (книга - книги).

Визначаючи число iменникiв, учнi повинний дотримуватись певноi послiдовностi дii:

þ Встановити, один чи бiльше предметiв називаi слово;

þ Визначити закiнчення iменникiв у множинi.

Це полегшуi роботу вчителя над розширеним уявленням про число, зокрема, у iменникiв, якi мають форму множини, але називають один предмет (окуляри), або, маючи форму однини, називають сукупнiсть предметiв (камiння).

Вправи на визначення числа iменникiв.

1. Гра тАЬМножина чи однина?тАЭ.

Учитель називаi iменники в однинi та множинi. Учнi картками, на яких написано тАЬМножинатАЭ, тАЬОднинатАЭ, показують число iменникiв.

Виграi той, хто найменше помилиться. Для гри можна використовувати такi iменники: учитель, учнi, фабрика, завод, пшениця, медаль, черешнi, недiля, вишенька, героi, олiвець, море, книга, яблуко, сонце, вiкна.

2. Гра тАЬОдин - багатотАЭ.

На дошцi запис.

Зимi кiнець якщо заспiвав жайворонок, зацвiрiнькали горобцi, прилетiли дикi голуби, вiдлетiли в лиси поля ворони, зтАЩявилися шпаки.

Вийшов з барлоги ведмiдь, застрибав на лiсовiй галявинi заiць.

Якi прикметники того, що зима кiнчаiться?

На якi питання вiдповiдають видiленi слова?

Що вони означають?

Як називаiться слова, що вiдповiдають на питання хто? i означають назви предметiв?

Наведiть приклади iменникiв, що означають назви домашнiх птахiв.

Запишiть у двi колонки iменники, що i назвами птахiв i звiрiв, за зразком:

Один Багато

Горобець Горобцi.

Найактивнiший ряд тАУ переможець.

3. Вправа на спостереження за iменниками, якi вживаються тiльки в однинi або в множинi.

Вiдгадайте загадки.

1. Рiдке, а не вода, бiле, а неснiг. (Молоко).

2. У зимову веселу пору ми кращi друзi дiтвори. Вивозять дiти нас нагору, а ми веземо iх з гори. (Сани).

3. Хто входить i виходить, той перший нам руки подаi, а ми стоiмо завжди при входi, нас в хатi кiлька i. (Дверi).

4. Хто голiвку свою влiтку накриваi i по двадцять хусток маi. (Капуста)

Учнi запитують слова тАУ вiдгадки, визначають число iменникiв i роблять висновок, що в украiнськiй мов i iменники, якi вживаються тiльки в однинi або тiльки у множинi.

4. Гра тАЬХто бiльшетАЭ.

Учнi подiляються на двi команди.

Перша команда добираi i записуi iменникiв, якi вживаються тiльки в однинi, друга тАУ тiльки в множинi (В однинi тАУ молодь, лiчба, читання, ходьба, доброта, смiливiсть, хоробрiсть, радiсть, любов; в множинi тАУ ножицi, граблi, ворота, дрова, макарони, грошi, канiкули, iменники, жнива, харчi).

Перемагаi команда, яка дiбрала бiльше вiдповiдних iменникiв.

Рiд iменникiв: чоловiчий, жiночий, середнiй.

Граматичне поняття роду iменникiв формуiться в 3 класi переважно на основi використання пояснювально-iлюстративного методу. Опрацювати тему тАЬРiд iменникiвтАЭ учитель маi показати дiтям, що:

þ РЖменники бувають трьох родiв: чоловiчого, жiночого i середнього;

þ Для того, щоб визначити рiд iменникiв, слiд поставити iх у формi однини;

þ Рiд деяких iменникiв слiд замiняти (собака тАУ ч.р.).

У шкiльнiй практицi традицiйно розпiзнавання роду iменникiв здiйснюiться пiдстановкою особових займенникiв тАУ вiн, вона, воно чи присвiйних тАУ мiй, моя, моi. Це маi повiдомити учитель дiтям перед виконанням вправ на розрiзнення роду.

Важливо пiд час формуванням поняття роду показати учням, що визначити рiд iменникiв можна тiльки тодi, коли вони вжитi в однинi. Вправи на визначення роду iменникiв.

1. Вiдгадати загадки

ð Дуже повнi ноги маi,

Ледве iх переставляi,

Сам високий я на зрiст,

Замiсть рота в мене хвiст. (слон)

ð Прийшла вона iз довгим вiнком

На бесiду iз нашим пiвником.

Схопила пiвня на обiд

Та й замела мiтлою слiд. (лисиця)

ð Високо стоiть, одне око маi,

Всюди заглядаi. (сонце)

Записати слова вiдгадки, визначити рiд iменникiв.

2. Гра тАЬВизнач рiд iменникатАЭ.

Вчитель демонструi малюнки iз зображенням тварин, рослин, людей. У вiдповiдь учнi сигналiзують картками тАЬчол. р.тАЭ, тАЬжiн. р.тАЭ, тАЬсер. р.тАЭ.

3. Гра тАЬЯкого роду?тАЭ

На магнiтофонну плiвку записанi iменники рiзних родiв. Включати запис. Учнi у вiдповiдь сигналiзують картками тАЬчол. р.тАЭ, тАЬжiн. р.тАЭ, тАЬсер. р.тАЭ.

4. Гра тАЬНаш рiдтАЭ.

Учнi подiляються на три групи: чоловiчий, жiночий та середнiй. Учитель проказуi iменники. Кожна група, плескаi у долонi, якщо названий iменник вiдповiдаi ii роду.

За помилку одного з учнiв група дiстаi зауваження. Виграi та група, яка матиме найменше зауважень.

Вiдмiнювання iменникiв.

Вивчаючи вiдмiнювання iменникiв, слiд розкрити учням суть категорii вiдмiнка тАУ здатнiсть виражати за допомогою закiнчень та в окремих випадках прийменникiв синтаксичнi звтАЩязки мiж словами.

Внаслiдок вивчення вiдмiнювання iменникiв учнi повиннi усвiдомити:

ð Змiна iменникiв за вiдмiнками служать для звтАЩязку iх з iншими словами;

ð Крiм вiдмiнкових закiнчень для звтАЩязку слiв використовуються прийменники;

ð Називний i давальний вiдмiнки нiколи не вживаються з прийменниками, а мiсцевий, нiколи не вживаiться без прийменникiв;

ð Решта вiдмiнкiв можуть уживатися як з прийменниками, так i без них;

ð У залежностi вiд системи вiдмiнкових закiнчень iменники подiляються на певнi групи - _________ ;

Вивчення вiдмiнкiв i типiв вiдмiнювання iменникiв за програмою передбачаiться в четвертому класi. Однак грунт для формування цього поняття готуiться поступово ще з першого класу. Практично з вiдмiнковими формами iменникiв дiти мають справу i при складаннi словосполучень, i при вiдновленнi деформованих текстiв, i при змiнюваннi iменникiв за питаннями.

Особливiстю засвоiння вiдмiнкiв i те, що воно базуiться на вмiннi учнiв бачити звтАЩязки слiв у реченнi.

Ось чому роботу над вивченням вiдмiнкiв можна починати лише пiсля того, як дiти навчаться __________ з речення слова, повтАЩязанi мiж собою граматично i за змiстом, тобто словосполучення. Уже на початковому станi вивчення вiдмiнювання iменникiв дiти, ще не знаючи вiдмiнкiв, знайомляться з рiзними формами слова. Спостереження за змiною закiнчень у словах у залежностi вiд iнших слiв даi змогу учням усвiдомити роль закiнчень в мовленнi.

Змiна запитання, як правило, приводить до змiни закiнчень у словах. Подальше усвiдомлення цiii закономiрностi вiдбуваiться при роботi над деформованими текстами. Побудова речень iз безсистемно поданих слiв неодмiнно змусить дiтей поставити логiчнi запитання, а мовленнiвий досвiд пiдкаже вибiр правильноi форми. Отже, ще до вивчення теми тАЬВiдмiнки iменникiвтАЭ учнi мають змогу зрозумiти взаiмозвтАЩязок питання i форми, слова, вiдповiдi.

На наступному етапi вивчення вiдмiнювання iменникiв (4 клас), актуалiзуючи знання дiтей про змiну слiв за питаннями, вчитель знайомить школярiв iз назвами вiдмiнкiв. Вивчення вiдмiнювання iменникiв слiд повтАЩязати виробленням умiння розрiзнити вiдмiнки.

При визначеннi вiдмiнкiв треба привчити учнiв дотримуватися потрiбноi послiдовностi дii:

ð Знайти слово, з яким повтАЩязаний iменник;

ð Вiд цього слова поставити запитання до iменника, вiдмiнок якого визначаiться;

ð За питанням визначити вiдмiнок;

Так учнi свiдомо оволодiвають умiнням визначати вiдмiнки.

Подання вивчення системи вiдмiнювання iменникiв полягаi у виконаннi ряду тренувальних вправ, якi передбачають визначення вiдмiнкiв iменникiв у поданому текстi, постановку iменникiв у вiдповiднiй вiдмiнковiй формi, змiнювання iменникiв за вiдмiнками.

Вправи на змiнювання iменникiв за вiдмiнками.

1. Гра тАЬНаш вiдмiноктАЭ.

Учнi подiляються на три групи: родовий, знахiдний, мiсцевий або називний, давальний, орудний вiдмiнки. Вчитель визначаi iменники i проказуi iх у реченнях вiдмiнках. Кожна група плескаi у долонi, якщо названий iменник вiдповiдаi iй вiдмiнку.

За помилку одного з гравцiв групи дiстаi зауваження. Витрачаi та група, яка маi найменше зауважень. Можна подiлити дiтей i на мiсць груп вiдмiнкiв.

2. Гра тАЬЯкого вiдмiнкатАЭ.

В учнiв i картки з першими буквами назви вiдмiнкiв. Добре, якщо цi картки рiзнокольоровi. Вчитель називаi рiзнi вiдмiнки закiнчення iменникiв. Учнi картками показують вiдмiнок i називають вiдповiдний iменник.

Якщо закiнчення одинаковi у двох або трьох вiдмiнкiв, учасник показують картки з усiма вiдмiнками.

3. Гра тАЬПостав у потрiбному вiдмiнкутАЭ.

Окремi iменники в текстi учитель дискутуi у початковiй формi, а учнi пишуть iх залежно вiд звтАЩязку з iменними словами в реченнi.

Наприклад: 1. Пiшла луна (гай).

1. Червонii за (гора) калина.

Учнi пишуть слова гай i гора в орудному вiдмiнку.

2. Гра тАЬВiдмiнковий сполучниктАЭ.

Учитель називаi iменник у називному вiдмiнку i викликаi учня, який повинен сказати iменник у родовому вiдмiнку тiii ж вiдмiни. Другий викликаний учень називаi iменник цiii ж вiдмiни у давальному вiдмiнку i т.д. Виграi той, хто матиме найменше помилок.

Отже, вивчений iменник в початковий класах сприяi розвитковi логiчного мислення дiтей, мови, усвiдомлення роду граматичних категорiй (роду, числа, вiдмiнка), свiдоме вживання рiзних граматичних форм в усному i пасивному мовленнi школярiв.

Б) Система вивчення прикметника.

Завдання вивчення прикметника в 1-4 класах полягають у формуваннi граматичного поняття тАЬприкметниктАЭ як частини мови, що повтАЩязана з iменником, у виробленi навичок правопису родових i вiдмiнкових закiнчень прикметникiв, у розвитку вмiння вживати прикметники в усному i пасивному мовленнi.

Учнi повиннi засвоiти, що прикметник:

- називаi ознаку предмета,

- залежить вiд iменника,

- вiдповiдаi на запитання який? Яка? Яке?

- робить мовлення бiльш точним, емоцiйним i багатим.

Вивчення прикметника здiйснюiться поступово.

Система родить лад вивченим темам тАЬПрикметникитАЭ тАУ це цiлеспрямований процес, який передбачаi певну послiдовнiсть в ознайомленнi з граматичними ознаками цiii частини мови, а також поступове ускладнення завдань, спрямоване на формування навичок уживання прикметникiв у мовленнi.

Прикметник вивчаiться протягом усiх чотирьох рокiв навчання. У 1 класi в перiод навчання грамоти дiти практично займаються зi словами, що i ознаками предметiв (без уживання термiна тАЬприкметниктАЭ). У 2 класi водиться термiн i додаiться визначення прикметника. Дiти вчаться називати ознаки предметiв за кольором, змiнювати прикметники разом з iменниками за зразками тАЬодин, багатотАЭ, (без уживання термiнiв тАЬоднина тАУ множинатАЭ).

У 3 класi розглядаiться звтАЩязок iменникiв з прикметниками, вводиться термiни тАЬоднина - множинатАЭ, формуiться поняття змiнювання прикметникiв.

За родами в однинi, усвiдомлюiться неможливiсть такого змiнювання у множинi. Нарештi, в 4 класi дiти вчаться змiнювати прикметники за вiдмiнками, практично (без уживання термiнiв) знайомляться з прикметниками твердоi i мтАЩякоi групи.

Формування загального поняття про прикметники.

Пiдготовка до усвiдомлення поняття тАЬприкметниктАЭ починаiться ще в перiод навчання грамоти. Тут вiдбуваiться спостереження за лексичним значенням прикметника i знайомство з питаннями, на якi вiн вiдповiдаi. Учням слiд показати, що ознаки предметiв iснують у життi, а слова лише називають iх, що один i той же предмет може мати кiлька ознак кольору, смаку, розмiру, призначення.

Одночасно з вирiшенням цього завдання учитель знайомить дiтей iз постановою вiдповiдних питань: олiвець (який?) червоний, чашка (яка?) зелена, плаття (яке?) нове.

Другокласники i третьокласники повиннi усвiдомити роль прикметника у реченнi. З цiiю метою учитель органiзовуi спостереження за двома реченнями чи невеликим текстом, якi вiдрiзняються наявнiстю або вiдсутнiстю в них прикметникiв (описи предметiв чи природи). Внаслiдок спостереження учнi роблять висновок: точнiсть, яскравiсть опису забезпечення вживання прикметникiв.

Важливо показати дiтям залежнiсть прикметника вiд iменника.

Подальша робота над застосуванням загального значення прикметника здiйснюiться шляхом збагачення словника учнiв якiсними вiдносними i присвiйними прикметниками (без уживання термiнiв), спостереження за прямим i переносним значенням прикметникiв, добору потрiбних способiв i виробу з ряду синтаксiв точного слова.

Вправи на формування загального поняття про прикметники.

1. Вiдгадувати загадки.

На дошцi запис: Маю плаття тАж., тАж., тАж. вiти, тАж. кору, стан тАжтАж. Як я звуся, дiти?

Учитель читаi запис, значення слова стан i пропонуi вiдгадки, що це. Потiм на мiсцi крапок вписуi слова зелененьке, гнучкi, нiжнi вiтри, тоненький. Учнi читають загадку i вiдгадують ii. (Маю плаття зелененьке, гнучкi, нiжнi вiти, бiлу кору, стан тоненький. Як я звуся, дiти? (Береза)).

- Якi слова допомагають вам згадатись, що це берiзка? До якоi частини мови належить цi слова.

2. Гра тАЬЯкий? Яка? Яке?тАЭ.

Вчитель називаi слово, яке вiдповiдаi на питання хто? або що? Гравцi записують i добирають до нього та записують слова, якi i назвами ознак, вiдповiдають на питання який? Яка? Яке?

Наприклад: дуб старий, високий, гiллястий, товстий, зеленийтАж скiльки слiв запише гравець тАУ стiльки дiстаi очок.

Знiмаiться по два очка за не правильну вiдповiдь.

3. Гра тАЬХто бiльше?тАЭ.

Даiться завдання дiбрати якнайбiльше прикметникiв, якi вiдповiдають на питання який? РЖ в коренi слова мають ненаголошений голосний (е) чи (и), який перевiряiться наголосом. Перший варiант добираiться слова з ненаголошеними (е), а другий з ненаголошеними (и). (Медовий, веселий, весняний, зелений, високий, широкий, глибокий).

4. На дошцi запис.

Вовк сiрий. Лис рудий. Зебра смугаста.

Запиши за моделями:

Який? Хто? яка? Хто?.

Назвiть прикметники. На якi питання вони вiдповiдають? Що означаi? З якими словами звтАЩязанi прикметники?

Назвiть iменники. На якi питання вони вiдповiдають?

5. На дошцi запис.

(Що?) порiчки (якi?) бiлi, червонi.

(Що?) смородина (яка?) чорна.

Якого кольору бувають порiчки? А смородина?

Назвiть прикметник. На якi питання вони вiдповiдають? Що означають? З якими словами звтАЩязанi прикметники?

Побудуйте i запишiть розповiдне речення з однорiдними частинами речення за моделлю.

6. Гра тАЬЗабороненi прикметникитАЭ.

Учитель диктуi речення. Речення, в яких i прикметники на означення кольору писати не можна.

Виграi той, хто правильно виконаi завдання. Для цiii вправи можна використовувати такi речення.

1. Ви знаiте, як тиша пестить у мiсячнi веселi ночi? 2. Ви знаiте, як сплять старi гаi? 3. Як упав же вiн з коня та й як бiлий снiг. 4. На призьбi дiд старий - як сон. 5. Мiй травень золотий, зелений травню! Мiй травню голосний тАУ на всi дороги!

Рiд прикметника: чоловiчий, жiночий, середнiй.

Вивчати рiд прикметникiв, учнi мають застосувати, що:

- прикметники в однинi змiнюються за родами;

- рiд прикметника залежить вiд iменника, з яким прикметник повтАЩязаний;

- прикметники чоловiчого роду вiдповiдають на питання який? РЖ мають закiнчення тАУ ий (йi);

- прикметники жiночого роду вiдповiдають на питання яка? РЖ мають закiнчення тАУ а (я);

- прикметники середнього роду вiдповiдають на питання яке? РЖ мають закiнчення тАУ е (i).

- у множинi прикметники за родами не змiнюються.

Пiд час вивчення прикметника слiд показати учням, що на вiдмiну вiд iменникiв прикметники змiнюються за родами i що рiд прикметника зумовлюiться родом iменника, разом з яким прикметником утворюi словосполучення.

Отже, при визначенi роду прикметникiв учнi застосовують такий порядок дiй:

1). Знаходжу iменник, з яким звтАЩязанi прикметники;

2). Визначаю рiд цього iменника;

3). За родом iменника встановлено рiд прикметника.

Для того щоб показати, що у множинi прикметники за родами не замiнюються, можна запропонувати дiяти дописати закiнчення прикметникiв у таких словосполученнях: червонтАж олiвець, червонтАж стрiчка, червонтАж яблука. Учням неважко помiтити, що у множинi прикметник маi одну й ту ж форму, а отже, за родами не змiнюiться.

Вправи на вихвачення роду прикметникiв .

1. Спостереження над мовними матерiалами.

Запис на дошцi:

Папiр (який?) бiлтАж .

Хустка (яка?) бiлтАж .

Молоко (яке?) бiлтАж .

Костюм (який?) синтАж .

Фарба (яка?) синтАж .

Море (яке?) синтАж .

Додайте до прикметникiв закiнчення. Чому вони рiзнi?

2. Гра тАЬНаш рiдтАЭ.

Учитель включаi магнiтофонний запис зi словосполученнями iменника з прикметником. У вiдповiдь сигналiзуi той ряд, який маi вiдповiднi картонки: тАЬчол.р.тАЭ, тАЬжiн.р.тАЭ, тАЬсеред.р.тАЭ.

3. Гра тАЬЗ iменникiв - прикметникитАЭ.

На дошцi записано 10 iменникiв.

Завдання: утворити i записати вiд кожного iменника прикметники чоловiчого, жiночого i середнього роду.

Учитель через визначений час перевiряi виконання. За кожен правильно утворений прикметник зараховуiться по одному очку. За допущену помилку знiмаiться два очка.

Матерiал для вчителя:

Дуб (дубовий, дубова, дубове); холод (холодний, холодна, холодне); сонце (сонячний, сонячна, сонячне); мороз (морозний, морозна, морозне); розум (розумний, розумна, розумне); вiтер (вiтряний, вiтряна, вiтряне); щастя (щасливий, щаслива, щасливе); дощ (дощовий, дощова, дощове); лiто (лiтнiй, лiтня, лiтнi); снiг (снiговий, снiгова снiгове).

4. Гра тАЬЯкого роду прикметники?тАЭ.

Учитель називаi iменники з прикметниками. Учнi картками показують, якого роду iменник i прикметник. На картках написано початковi букви назви роду (тАЬЧтАЭ, тАЬЖтАЭ, тАЬСтАЭ).

Для гри можна використовувати такi словосполучення: синi небо, фарфорова ваза, осiннiй ранок, залiзна труба, старий чоловiк, нiжна пiсня, кремезне дерево, сталеве серце, злi обличчя, квадратний стiл, свiжа зелень.

Виграi той, хто найменше помишлятиметься.

Змiнювання прикметникiв за числами.

Вивчати число прикметникiв, дiти повиннi усвiдомити, що прикметники мають два числа однину i множину;

- прикметники завжди стоять у тому числi що й iменники, з якими прикметники повтАЩязанi.

З термiну тАЬчислотАЭ учнi в перше зустрiчаються в першому класi, однак ще в другому класi вони вчаться практично змiнювати прикметники разом з iменниками за зразком тАЬоднин - багатотАЭ. Така пiдготовча робота створюi грунт для розумiння того, що число прикметника це самостiйно, й повнiстю залежна вiд iменника категорiя. Роздiлити за принципом тАЬодин тАУ багатотАЭ можна тiльки предмети, а не ознаки, а ознака приписуiться одному предметовi (прикметник в однинi) або групи предметiв (прикметник в множинi). Дiти приходять до висновку, що однина (множина iменникiв зумовлена кiлькiстю предметiв, а однина) множина прикметникiв визначаiться не кiлькiстю ознак а числом iменникiв, вiд якого прикметник залежить.

Вправи на змiнювання прикметникiв за числами.

1. Гра тАЬвизнач числотАЭ.

На магнiтофонну стрiчку записанi словосполучення iменникiв з прикметниками в однинi i множинi. Включаються запис, у вiдповiдь учнi сигналiзують картками з написами тАЬоднинатАЭ i тАЬмножинатАЭ.

2. Гра тАЬХто швидше перетворить однину в множинутАЭ.

На дашцi написано 10 прикметникiв з iменниками в однинi. Треба написати в множинi лише прикметника та iменники чоловiчого роду.

Виграi той, хто першим правильно виконаi завдання.

Матерiал для вчителя:

Темна нiч, круглий мiсяць, велике вiкно, зимовий ранок, запальне сiно, голосний дзвоник, класна кiмната, рясний дощ.

3. На дошцi тАУ запис.

Ой смачнi, ой смачнi бублики у Танi:

Медянi, запашнi, з молоком, ще й румтАЩянi.

Медянi, запашнi Танечка поiла,

А для нас i для вас дiрочки лишила.

На якi питання вiдповiдають видiленi слова? Що вони означають? Як називаються слова, що означають ознаки предметiв i вiдповiдають на питання яке? Який? Яка?

Запишiть за зразком

Множина.

Смачнi (бублики)

тАж

Однина

Смачний (бублик)

тАж

Вiдмiнювання прикметникiв.

Знайомлячись з вiдмiнюванням прикметникiв, учнi повиннi усвiдомити, що вiдмiнок прикметника визначаiться за вiдмiнком iменника.

Показати це можна на таблицi вiдмiнкових закiнчень прикметникiв чоловiчого й середнього родiв i вiдмiнкових закiнчень прикметникiв жiночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змiнюються прикметники за вiдмiнками i запитати вiдмiнковi питання прикметника.

Учнi помiтять, що вiдмiнковi закiнчення iменника iз звтАЩязаного з ним прикметника рiзнi, визначити вiдмiнок прикметника можна визначити за вiдмiнком iменника, вiдмiнкове закiнчення прикметника збiгаiться iз закiнченням питання, на яке вiн вiдповiдаi (який?- зелений, якого? - зеленого).

Виконання рiзних тренувальних вправ на визначення вiдмiнкiв прикметникiв i правильне вживання iх вiдмiнкових форм у словосполученнi й реченнi слiд поiднувати iз систематичною роботою над розвитком усного i писемного мовлення молодих школярiв.

Вправи на змiнювання прикметникiв за вiдмiнками.

1. Гра тАЬвiдмiнковий ланцюжоктАЭ.

Учитель називаi прикметник у вiдмiнку i викликаi учня, який повинен сказати прикметник у родовому вiдмiнку. Другий викликаi учня називаi прикметник у давальному вiдмiнку i т.д.

Виграi той, хто матиме найменше помилок.

2. На дошцi тАУ запис текст.

Завдання дописати закiнчення прикметникiв, визначити iх вiдмiнок.

ВеснянатАж повiнь, затопила березовтАж гай. У чисттАж, прозорiй водi, як у дзеркалi, вiдбиваються дерева. ЗолоттАж сонце освiтлюi бiлокортАж берiзки, i вони виглядають особливо гарними. РЗх рожевтАж вiти нiжно вимальовуються на фонi блакитiтАж неба. Наповнене веснянтАж сонцем повiтря огортаi нiжнтАж пищною кожне дерево i надаi всьому чарiвтАж .

Отже, вся система робить з граматичним категорiями прикметника нацiлена на усвiдомлення учнями особливостей цiii частини мови порiвняно з iменником i на розвиток умiнь користуiться прикметники в рiзних мовних ситуацiях.

Система вивчення дiiслова.

Дiiслово тАУ досить сказати граматична одиниця, тому вивчення цiii частини мови, ii форми i правопису в початкових класах даiться в елементарному виглядi i розподiляiться за класами.

У 1 класi вiдбуваiться лише практичне ознайомлення з дiiсловами. Учнi називають слова, якi вiдповiдають на питання що робить? Або що роблять?, i визначають можливих виконавцiв перемiнних дiй.

У 2 класi дiти дiзнаються, що слова, якi означають дii осiб i предметiв, вiдповiдають на запитання що робити? Що робить? Що роблять? що робив? Що будеш робити? Називаiться дiiсловом.

Постановка цих питань фактично становить собою пiдготовчу роботу над часовим формами дiiслова й формами однини (множини).

Пiд час вивчення теми тАЬДiiсловотАЭ слiд:

- сформувати в учнiв початкове уявлення про дiiслово як частину мови?

- Розвинути умiння свiдомо вживати дiiсл

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi