Використання комп'ютера на уроках рiдноi мови

Змiст

Роздiл РЖ. Особливостi проведення урокiв украiнськоi мови в початковiй школi 3

1.2 Психолого-педагогiчнi особливостi урокiв. 8

1.3 Переваги та недолiки використання персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови. 13

Роздiл РЖРЖ. Методика проведення урокiв украiнськоi мови в початковiй школi iз використанням персонального комп'ютера. 17

2.1 Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класiв. 17

2.2 Розробка дидактичних засобiв на уроках украiнськоi мови. 23

2.3 Практика впровадження. 27

Висновки. 30

Список використаноi лiтератури. 32

Вступ

Аналiз науковоi лiтератури показуi, що проблема використання персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови в початкових класах i складовою частиною дослiджень в галузi педагогiки, психологii та методики викладання украiнськоi мови.

Проблема використання персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови в початкових класах посiдаi важливе значення для формування особистостi школяра i займаi значне мiсце у навчально-виховному процесi.

Зважаючи на науково-практичне значення проблеми, доводиться констатувати, що психологiчному та педагогiчному аспектi вона залишаiться ще недостатньо вивченою.

З огляду на значущiсть теми та ii актуальнiсть i була обрана тема курсовоi роботи.

Мета тАФ вивчення ефективностi традицiйних пiдходiв до використання персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови в початковiй школi.

ОбтАЩiктом дослiдження i можливiсть проведення урокiв украiнськоi мови в початковiй школi з використанням персонального комптАЩютера.

Предмет дослiдження тАФ засоби, що розробленi на основi використання РЖКТ, якi забезпечують активiзацiю пiзнавальноi дiяльностi молодших школярiв.

На основi аналiзу педагогiчноi та методичноi лiтератури ми визначили такi завдання курсовоi роботи: розкрити особливостi використання персонального комптАЩютера на уроках; охарактеризувати умови i прийоми застосування РЖКТ; описати роль вправ з використанням персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови.

Роздiл РЖ. Особливостi проведення урокiв украiнськоi мови в початковiй школi 1.1 Змiст урокiв украiнськоi мови

Курс украiнськоi мови тАУ важлива складова загального змiсту початковоi освiти, оскiльки вiн не тiльки i окремим навчальним предметом, а й виступаi основним засобом опанування усiх iнших шкiльних дисциплiн. Основна його мета тАУ забезпечити розвиток, удосконалення умiнь i навичок усного мовлення (слухання-розумiння, говорiння); навчити дiтей читати i писати; сформувати певне коло знань про мову i мовнi умiння; забезпечити мотивацiю навчання рiдноi мови.

У процесi початкового навчання украiнськоi мови поглиблюються уявлення школярiв про навколишнiй свiт, розвиваiться iхнi образне i логiчне мислення; здiйснюiться патрiотичне, морально-етичне, естетичне виховання учнiв.

Навчання украiнськоi мови маi бути спрямоване на розвиток у дiтей, окрiм загально мовленнiвих, таких загально навчальних умiнь: органiзацiйних, загально пiзнавальних, контрольно-оцiнних. Важливо формувати у школярiв почуття вiдповiдальностi за виконуване завдання, готовнiсть самостiйно працювати з новим, доступним за труднiстю навчальним матерiалом, мати власну думку з обговорювальних питань, обТСрунтовувати ii.

Вивчення рiдноi мови уже в початкових класах створюi значнi можливостi для розвитку соцiальних навичок учнiв, насамперед умiння спiльно працювати в парах. Необхiдно виховувати у дiтей самоповагу i повагу до iнших, умiння дати оцiнку роботi iнших або висловити з цього приводу критичнi зауваження, змiнити свою думку у разi переконливих аргументiв iнших учасникiв спiльноi роботи i т. iн.

Вiдповiдно до Державного стандарту початковоi загальноi освiти галузь (навчальний предмет) украiнська мова будуються за такими трьома змiстовними лiнiями: комунiкативною, лiнгвiстичною (мовною), лiнгвокраiнознавчою.

Комунiкативна змiстова лiнiя, яка i основною, передбачаi розвиток усного i писемного мовлення учнiв, iхнi вмiння користуватися мовою як засобом спiлкування, пiзнання, впливу. З цiiю метою розвиваються, удосконалюються уснi види мовленнiвоi дiяльностi, якими учнi певною мiрою оволодiли у дошкiльному вiцi (слухання-розумiння; дiалогiчне, монологiчне мовлення), а також формуються, удосконалюються види мовленнiвоi дiяльностi, якi повтАЩязанi з писемним мовленням (читання вголос i мовчки, письмо).

Лiнгвiстична (мовна) змiстова лiнiя, маючи спрямованiсть на засвоiння школярами знань про мову, мовнi умiння, розробляiться з урахуванням того, що в початковому курсi формування в учнiв знань про мову, умiнь виконувати певнi види мовного аналiзу, маi пропедевтичний характер. Цю роботу слiд пiдпорядковувати розвитку в учнiв орфоепiчних, лексичних граматичних, правописних умiнь.

Лiнгвокраiнознавча змiстова лiнiя передбачаi розширення уявлень учнiв про культуру украiнського народу, про ii особливостi в рiзних регiонах Украiни. Ця робота маi органiчно поiднуватися з iншими аспектами навчання i реалiзовуватись за допомогою дiбраних текстiв, використання тематичних груп слiв, стiйких виразiв, у яких вiдображуються особливостi матерiальноi i духовноi культури народу, нацiонального характеру. Назва цiii змiстовоi лiнii акцентуi необхiднiсть придiляти особливу увагу мовним аспектам проблеми: тлумаченню значення, особливостей використання слiв, фразеологiзмiв, прислiвтАЩiв, приказок; розвитку умiння доречного використання iх у мовленнi; роботi над текстами; написанню творчих робiт з використанням етнографiчних елементiв змiсту тощо.

Зазначенi три лiнii пронизуються дiяльнiсною лiнiiю, яка забезпечуi практичнi умiння й навички, передбаченнi програмою з мови i мовлення.

У початковому етапi навчання мови видiлено такi аспекти роботи: тАЬНавчання грамотитАЭ, тАЬМовленнiва дiяльнiстьтАЭ, тАЬЗнання про мову, мовнi умiннятАЭ, тАЬПравопистАЭ, тАЬГрафiчна навичка письма. Технiка письма. Культура оформлення письмових робiттАЭ.

Наприкiнцi курсу украiнськоi мови в початкових класах до учнiв ставляться такi вимоги.

Учнi повиннi знати:

В· украiнський алфавiт, букви на позначення голосних i приголосних звукiв; способи позначення мтАЩякостi приголосних звукiв; букви на позначення дзвiнких i глухих приголосних;

В· значущi частини слова: основа, закiнчення, корiнь, суфiкс, префiкс;

В· частини мови та iх граматичнi ознаки;

В· види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi) та за iнтонацiiю (окличнi, неокличнi); головнi i другоряднi члени речень.

Учнi повиннi вмiти:

В· розрiзняти на слух голоснi i приголоснi звуки, твердi i мтАЩякi, дзвiнкi i глухi приголоснi;

В· розташовувати слова за алфавiтом, орiiнтуючись на другу i третю лiтеру в словi; користуватися орфографiчним словником;

В· визначати наголос у словах;

В· слухати i розумiти пiсля одного прослуховування усне висловлювання (текст, який вiдноситься до художнього i науково-художнього стилiв; час звучання при непоспiшливому читаннi орiiнтовно 3 тАУ 4 хв.);

В· складати дiалог (5 тАУ 6 реплiк на кожного з його учасникiв, не враховуючи етикетних формул початку i кiнця розмови); одним з учасникiв дiалогу може бути вчитель;

В· переказувати (детально, вибiрково) текст, який вiдноситься до художнього або науково-художнього стилiв i до одного з типiв мовлення (розповiдь, опис, мiркування) тАУ обсяг початкового матерiалу 70 -90 слiв;

В· складати усне висловлювання (усний твiр) тАУ час звучання орiiнтовно 1 тАУ 2 хв. ;

В· читати вголос, правильно вимовляючи слова та iнтонуючи речення, рiзнi за метою висловлювання, за емоцiйним забарвлення; iз звертанням, яке стоiть на початку, в серединi або в кiнцi речення, логiчно правильно подiляючи речення на частини;

В· писати переказ розповiдного тексту з елементами опису або мiркування (обсяг початкового тексту 40 тАУ 60 слiв);

В· добирати до тексту заголовок вiдповiдно до теми i основноi думки тексту; знаходити в текстi зачин, основну частину i кiнцiвку; дiлити текст на частини за поданим планом i самостiйно; звтАЩязувати два речення за допомогою слiв: вiн, цей, такий, тодi, спочатку, потiм, по-перше, по-друге;

В· розрiзняти на слух i на письмi розповiднi, питальнi, спонукальнi, а також окличнi речення, iз звертанням; скласти за малюнком, за описаною ситуацiiю речення, рiзнi за метою висловлювання i за iнтонацiiю, речення зi звертанням, якi складаються з одного або кiлькох слiв i розмiщених на початку, в серединi або в кiнцi речення;

В· обтАЩiднувати два простих речення в складне;

В· знаходити, визначати закiнчення в словi, поданому в кiлькох формах;

В· знаходити, визначати корiнь у рядку поданих спiльнокореневих слiв, префiкс, суфiкс у рядку слiв з одним i тим самим префiксом, суфiксом;

В· дiлити на групи слова, якi вiдповiдають на питання рiзних частин мови (серед них числiвник, прислiвник тАУ без уживання термiнiв); знати назви вiдповiдних частин мови;

В· визначити рiд i число iменникiв i прикметникiв; знати назви вiдмiнкiв i питань до них, ставити вiдмiнковi питання до iменникiв, поданих у сполученнi слiв, до прикметникiв; утворювати рiзнi форми iменникiв i прикметникiв за зразком, за питаннями; знаходити наголошенi i ненаголошенi голоснi в закiнченнях iменникiв i прикметникiв;

В· ставити питання до кiлькiсних i порядкових числiвникiв (простих i складних тАУ без уживання термiнiв), будувати словосполучення слiв з числiвниками тАУ за поданим зразком, за пiдстановкою таблицею;

В· ставити питання до займенникiв, якi поданi у рiзних вiдмiнкових формах, утворювати сполучення слiв за зразком, за пiдстановкою таблицею;

В· ставити питання до дiiслiв, поданих у рiзних формах, розрiзняти дiiслова теперiшнього, минулого i майбутнього часу; форми чоловiчого, жiночого i середнього родiв у дiiсловах минулого часу; форми 1, 2, 3 особи дiiслiв теперiшнього i майбутнього часу, утворювати вiдповiднi форми за зразком, за питаннями; знаходити наголошенi i ненаголошенi голоснi в особових закiнченнях дiiслiв;

В· розрiзняти серед поданих слiв прислiвники, ставити до них питання; будувати сполучення слiв з прислiвниками;

В· списувати текст (60 тАУ 80 слiв) з рукописного i друкованого тексту, дотримуючись правил оформлення письмовоi роботи, правил правопису i калiграфii; звiряти написане за зразком, виправляти написане;

В· записувати пiд диктовку текст (60 тАУ 80 слiв), який складаiться зi слiв, що пишуться за фонетичним принципом; за правилами, вивченими в 1 тАУ 4 класах i визначених програмою для самостiйного застосування учнями, а також за правилами, якi визначення програмою для застосування з допомогою вчителя (при цьому для контролю використовуються тiльки тi слова, якi були опрацьованi на уроках пiд керiвництвом учителя); а також слiв зi спискiв, поданих для запамтАЩятовування у програмах для 1 тАУ 4 класiв.

Отже, характер i змiст програми з украiнськоi мови для початкових класiв визначаiться такими завданнями: на основi спостережень над навколишньою природою i суспiльним життям та умiнням читати i писати навчити дiтей змiстовно i грамотно викладати своi думки як усно, так i письмово, застосовувати цi умiння в повсякденнiй навчальнiй i трудовiй дiяльностi.

Кожна iз складових частин украiнськоi мови для початкових класiв визначаi змiст i обсяг знань, умiнь i навичок, якi мають набувати учнi кожного класу.

1.2 Психолого-педагогiчнi особливостi урокiв

У формуваннi теоретичних основ методика мови спираiться на психологотАУпедагогiчнi науки. РЖ це закономiрно, бо, запроваджуючи, наприклад, тi чи тi конкретнi методи або прийоми, треба зважати на психологiчну пiдготовку до навчання дiтей певного вiку.

Загальновизнано, що всiм дiтям властиве абстрактне мислення. Однак психологiчнi спостереження доводять, що у дiтей молодшого вiку переважаi конкретне мислення. Воно пояснюiться обмеженим запасом уявлень, здобутих ними протягом 6 тАУ 10 рокiв життя. До того ж школярам рiзного вiку властивий неоднаковий ступiнь доступностi навчального матерiалу. Це диктуi використання не однотипних методiв i прийомiв у роботi з учнями вiдмiнних вiкових груп.

Вiдомо, що з першого дня перебування учня в школi слiд розвинути у нього навчальний мотив, який би збуджував його до освоiння даного предмета. Як же знайти i розвинути мотив навчання у першокласника? Психологiчнi дослiдження показують, що дiти приходять до школи з iгровим мотивом, сформованим у них до початку навчання в школi. Дорослi засвiдчують, що першокласники намагаються сумлiнно грати роль учня, ретельно виконувати завдання свого наставника. Психологiя рекомендуi спиратися на цей наявний мотив. Тому початковою формою навчання мовi школярiв 6 тАУ 7 рокiв повинна стати гра з вивченням мови, гра з мовними i мовленнiвими одиницями. Ця рекомендацiя психологiв загальновизнана i широко впроваджуiться в практику навчання дiтей молодшого шкiльного вiку. Так, у навчаннi шестилiток практикуються рiзнi педагогiчнi ситуацii: навчання Барвiнка, Незнайка, виправлення вчителя, який тАЬпомиляiтьсятАЭ, тощо. Психологи пiдкреслюють, що у грi дiти усвiдомлюють своi навчальнi здобутки i iх суспiльну вартiсть, адже граючись, вони iх передають iншим. Так гра як одна з форм шкiльного навчання дiтей формуi навчальний мотив: необхiднiсть засвоювати знання, виробляти умiння для передачi iх iншим. А вiдтак зтАЩявляiться потреба у знаннях i умiннях. Це тАУ перший етап розвитку мотиву навчання у процесi гри.

Слiд дедалi бiльше залучати дiтей до оцiнки комунiкативного умiння: створювати ситуацii, у яких учнi не продукують розказане чи прочитане вчителем. Новим у цiй роботi i те, що вчитель закликаi дiтей висловити своi судження, наприклад, i приводу того, чи зрозумiло розказав казку Миколка або про що Оля розповiла цiкавiше, нiж iншi. При цьому особливо важливо домогтися вiд учнiв обТСрунтування своii оцiнки. Так у молодших школярiв, виникаi оцiночне ставлення до свого мовлення, а значить, зтАЩявляiться потяг до його удосконалення. А це тАУ навчальний мотив. Цим психологи доводять можливiсть успiшного навчання учнiв першого класу, вироблення своiрiдного педагогiчного пiдходу до вибору прийомiв роботи з ними.

Пропонуючи все це, психологи нацiлюють учителя на те, щоб вiн спонукав (а не змушував!) учнiв до роботи, зацiкавлюючи iх активною дiяльнiстю. Цi думки спiвзвучнi зi словами К. Д. Ушинського про те, що тАЬнавчання, позбавлене всякоi цiкавостi i взяте тiльки силою примусу тАж вбиваi в учня охоту вчитися, без якоi вiн далеко не пiде тАЭ[35, 278].

Данi психологii важливi не тiльки для уточнення змiсту i методiв навчання мови. Знання цiii науки допоможуть учителевi i в iндивiдуальнiй роботi з наймолодшими школярами. Достатньо навести хоч би такi факти.

Окремi учнi з значними труднощами засвоюють письмо. Учителi нерiдко повтАЩязують це лише з низьким рiвнем мовлення дiтей. Але це не зовсiм так. Як доводять психологи, процес письма багатоступеневий. Вiн включаi слухо-моторнi i зорово-моторнi координацii руки. У дитини якась iз ланок цього процесу може бути не сформована. Через це виникають складностi в набуттi навичок письма. Якою ж повинна бути реакцiя вчителя? Насамперед тАУ проаналiзувати характер помилки, встановити, що саме не вдаiться збагнути учневi, тобто яка з ланок навчання (слухо-моторна чи зорово-моторна координацiя руки) пропущена. А далi поясненням, вправами допомогти дитинi подолати труднощi. У цьому виявляiться диференцiйований пiдхiд до кожного учня як особистостi.

У навчаннi письма трапляiться й iнше. РЖнодi у першокласникiв засвiдчуiться так зване дзеркальне письмо. Про один з прикладiв його вияву розповiв письменник РД. Шварц в оповiданнi тАЬПершокласницятАЭ.

Його героiня писала своi iмтАЩя тАЬМарусятАЭ з буквою Я, повернутою хвостиком не налiво, а направо (R). Про iнший випадок дзеркального письма згадуi В. Карасьов в оповiданнi тАЬОленка i ятАЭ. Його героiня писала замiсть букви З велику лiтеру .

Психологи запевняють, що шестилiтки мають право на таку помилку, оскiльки третиннi зони кори тiмтАЩяно-потиличноi частини мозку, що вiдповiдають за просторовi сприймання, формуються лише у вiцi 8 тАУ 10 рокiв. А оскiльки це так, то й реакцiя вчителя на помилки подiбного типу повинна бути свiдомою: постiйнi вправи i час дадуть позитивнi наслiдки.

Таким чином, глибокий аналiз причин труднощiв, якi супроводжують навчання дiтей, iндивiдуальний пiдхiд до учнiв, знання загальних закономiрностей розвитку мозку дитини забезпечують застосування адекватних (вiдповiдних) прийомiв навчання, сприятимуть подоланню труднощiв у засвоiннi програмового матерiалу.

В останнi роки методика мови взяла на озброiння провiднi положення науки психолiнгвiстики, яка трактуi мову як дiяльнiсть. З такого пiдходу до мови методисти зробили належнi висновки, зокрема для роботи над розвитком мовлення. як вiдомо, дошкiльники не усвiдомлюють того, що мову, якою вони користуються в побутi, можна i слiд вивчати. А в школi iхнi мовлення, як i мова в цiлому, стаi предметом освоiння. Поряд з тим, що розглядаються звуки i слова, набуваються навички правильно вимовляти i розумiти iх семантику, дiти навчаються конструювати речення (граматично i за смислом повтАЩязанi слова), необхiдних для передачi закiнченоi iнформацii, повiдомлення.

Такий пiдхiд до розвитку мовлення викликав потребу ввести до сучасноi програми з украiнськоi мови поняття про текст. Ранiше у програмах початковоi школи цей термiн не значився.

Розумiння мови як дiяльностi дало поштовх методицi передбачити розкриття учням мотивiв, що викликають мовлення (вiдповiдi на запитання, бажання розповiсти, заклики до виконання дiй тощо) а також указати на фактори, якi визначають варiантнiсть висловлювань. Завдяки цьому посилилось практичне спрямування курсу украiнськоi мови тАУ удосконалювати мовленнiвий розвиток школярiв. Увага до цього зтАЩявилася пiд впливом даних i рекомендацiй психолiнгвiстики.

Як педагогiчна наука методика мови керуiться настановами педагогiки, зокрема дидактики тАУ роздiлу педагогiки, який визначаi загальну теорiю навчання.

В основу методики мови покладенi дидактичнi принципи, без яких не уявляiться навчальний процес. Це принципи виховуючого i розвиваючого навчання, науковостi i доступностi виучуваного матерiалу, систематичностi i послiдовностi, активностi пiзнавальноi дiяльностi i розвитку самостiйностi школярiв, свiдомостi i мiцностi засвоiння знань, звтАЩязку теорii з практикою, наочностi i звтАЩязку навчання з iнтересами дiтей. Вони знаходять конкретне застосування в процесi викладання мови. Наприклад, послiдовнiсть у навчаннi особливо вiдчутно даi себе знати в перiод навчання грамоти. Послiдовнiсть ознайомлення з буквами у тАЬБукварiтАЭ здiйснюiться так, що у iх засвоiннi дiти iдуть вiд найбiльш часто вживаних букв до букв меншоi частотностi.

Своiрiдно розглядаiться в методицi мови принцип наочностi, вiдомий з ХРЖХ столiття. Наочнiсть на уроках мови тАУ це не тiльки використання картин, портретiв, таблиць, дiафiльмiв, а й тАЬмовна наочнiстьтАЬ. Справдi, хiба слова i словосполучення, речення i тексти, якi пропонують дiтям для аналiзу i спостережень, не становлять наочностi того, як треба будувати фразу, правильно вживати слово? Методика викладання рiдноi мови ствердно вiдповiдаi на це запитання. Ясна рiч, що в цьому випадку йдеться про використання високохудожнiх мовних зразкiв, на яких дiти можуть учитися i якi iм треба брати за взiрець.

РД тонкощi i в застосуваннi принципу звтАЩязку теорii з практикою, здiйснюваного на уроках рiдноi мови. Сферою застосування теоретичних знань на практицi служить постiйна мовленнiва дiяльнiсть дiтей, у якiй вiдбиваються i недосконалiсть дитячого мовлення, i успiхи навчання. Саме в нiй учитель може, зокрема, побачити, що учнi, володiючи дiалогiчним мовленням, вiдчувають труднощi при монологiчнiй подачi думок або виявляють бiднiсть свого словникового запасу, невмiння утворити вiдповiдну форму слова. На мовленнiвiй дiяльностi школярiв перевiряють i результати навчання. Вiдповiдi учнiв покажуть, як вивчення теоретичних положень вiдбиваiться в iхнiй мовленнiвiй практицi.

Дотримання принципу звтАЩязку теорii з практикою змушуi вчителiв не випускати з поля зору i впливу дiалектного оточення на мовлення школярiв. А вiн, як пiдтверджують факти, надто мiцний. Потрiбнi систематичнi, продуманi i наполегливi зусилля, спрямованi на витiснення дiалектизмiв з мовлення учнiв лiтературними вiдповiдниками.

Користуючись дидактичними принципами, слiд виходити з того, що успiх у навчаннi забезпечуi не один якийсь з них, а розумне iх спiввiдношення, продиктоване i характером матерiалу, i тим, наскiльки успiшно йде його засвоiння. Ретельний критичний розбiр власноi роботи тАУ найкращий порадник у доборi дидактичних принципiв, на яких маi будуватися навчальний процес.

Отже, як наукова педагогiчна дисциплiна, методика викладання мови спираiться, насамперед, на такi науки, як психологiя, педагогiка, мовознавство, i нерозривно повтАЩязана з передовою шкiльною практикою.

Для забезпечення правильноi постанови навчально-виховноi роботи на уроках украiнськоi мови вчителевi необхiдно знати психологiю дитини.

Перед початковою школою стоiть важливе завдання формування в учнiв знань основ наук та практичних умiнь i навичок користування усним та писемним мовленням для iх засвоiння. Щоб оволодiти програмними знаннями уже в початкових класах, учнi повиннi мати високий рiвень спостережливостi, довiльноi памтАЩятi, органiзованоi уваги, оволодiти основними розумовими дiями, що надають психiчним процесам цих якостей, вмiти аналiзувати, мiркувати, що можливо тiльки за умови достатнього рiвня розвитку iх усного i писемного мовлення.

Враховуючи психологiчнi особливостi дiтей, методика викладання украiнськоi мови вказуi, як треба будувати уроки, який навчальний матерiал слiд дiбрати, якi застосовувати прийоми i методи навчання вiдповiдно до вiку дiтей, з урахуванням iх iндивiдуальних особливостей.

Педагогiка розтАЩяснюi, в чому полягаi суть виховання в школi, якi риси людини школа повинна виховувати в учнiв. Методика навчання мови вчить, яке положення педагогiки конкретно застосовувати на уроках.

Методика викладання украiнськоi мови, ТСрунтуiться на принципах дидактики, конкретизуi методи i прийоми навчання дiтей мовi.

Таким чином, глибоке знання вчителем мовознавства, педагогiки, психологii i методики i вирiшальним у справi навчання i виховання дiтей в школi.

1.3 Переваги та недолiки використання персонального комптАЩютера на уроках украiнськоi мови

Останнiм часом поширюються дискусii щодо проблеми використання комптАЩютера в початковiй школi. Застосування комптАЩютерних навчальних систем маi доповнювати, а не заперечувати iншi форми навчання [25].

РД багато повiдомлень про небезпечний вплив комптАЩютера в цiлому i комптАЩютерних iгор зокрема на психiку дитини. Деякi автори вважають, що заняття з комптАЩютером тАУ це свого роду залежнiсть, що виражаiться в таких психопатичних симптомах, як нездатнiсть переключатися на iншi розваги, почуття уявноi переваги над навколишнiми, збiднiння емоцiйноi сфери, агресивне поводження, звуження кола iнтересiв, прагнення для створення власного свiту, вiдхiд од реальностi i т. iн. Негативну картину доповнюють соматичнi порушення тАУ зниження гостроти зору, швидка стомлюванiсть тощо. Наведеннi вище твердження знаходять пiдтримку i в науковцiв.

Вiдомi аргументи про необхiднiсть захисту дiтей вiд небезпечного впливу медiа свого часу не мали належного впливу на тлi активноi пропаганди комптАЩютерiв у навчаннi. Тому нинi особливоi актуальностi набула проблема негативного впливу надмiрного застосування комптАЩютерних технологiй на фiзичне i психiчне здоровтАЩя дiтей аж до появи психопатологiчних симптомiв [38].

Як показуi свiтовий досвiд, iнформатизацiя справляi дедалi активнiший вплив на формування психiчних процесiв. Заняття на комптАЩютерах, безумовно, мають i позитивний ефект: пiдвищують когнiтивнi здiбностi, кмiтливiсть i уяву, у дiтей спостерiгаються бiльш високi показники мотивацii досягнень i саморозвитку. Прямий вплив iнформатизацii виражаiться в перетвореннi дiяльностi й появi ii нових форм. Крiм того непрямий вплив вiдбуваiться на не комптАЩютеризованi види дiяльностi i на особистiсть в цiлому.

Доступ дiтей до комптАЩютера в ранньому вiцi прискорюi розвиток iнтелектуальних здiбностей i навчальних умiнь. Персональний комптАЩютер впливаi на емоцii молодших школярiв. Тому програми доповнюються рiзними iгровими елементами, якi посилюють емоцiйнiсть спiлкування дитини з машиною, впливають на пiдсвiдомiсть i тим самим сприяють мимовiльному запамтАЩятовуванню навчального матерiалу.

Отже, для максимального позитивного впливу на формування дитячоi психiки при розробцi рiзних вправ на комптАЩютерi варто було б додержуватися таких принципiв:

В· гуманiстичнiсть;

В· функцiональнiсть;

В· мотивацiйна вiднесенiсть;

В· когнiтивне наповнення;

В· емоцiйна включенiсть;

В· контролеiмнiсть;

В· прозорiсть;

В· супроводженiсть дiй i результату.

На мою думку обТСрунтоване використання комптАЩютера сприяi розвитку розумових здiбностей дiтей, iхньому творчому мисленню в розвтАЩязаннi завдань з украiнськоi мови, пiдвищуi iнтерес до навчання, сприяi набуттю знань i вмiнь.

Однак, щоб комптАЩютер дiйсно був корисним у початковiй школi, необхiдне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, треба вiднести: професiйну готовнiсть учителя початкових класiв до використання комптАЩютерних технологiй, наявнiсть якiсного технiчного й програмного забезпечення, розумiння цiii проблеми й пiдтримка керiвництва школи. Крiм того, потрiбно визначити головну мету i стратегiчнi напрямки розвтАЩязання цiii проблеми.

КомптАЩютер на уроках украiнськоi мови розглядаiться як потужний дидактичний засiб, який включаi дiтей до активноi працi, пiдвищуi iхнiй iнтерес до навчання, сприяi кращому засвоiнню матерiалу i пiдвищуi ефективнiсть навчання.

Таким чином, я вважаю, що комптАЩютер потрiбно використовувати тiльки тодi, коли вiн вносить щось нове у вирiшення проблеми. КомптАЩютер повинен стати не тiльки обтАЩiктом вивчення (а для маленьких дiтей тАУ не обтАЩiктом вивчення), а помiчником, ще одним засобом для вирiшення рiзноманiтних питань. Перед тим як увiйти з дiтьми в комптАЩютерний клас краще ще раз зважити, наскiльки це вчасно, необхiдно i доцiльно робити саме зараз. Можливо, якщо немаi якiсних комптАЩютерiв, належного програмного забезпечення i фахiвцiв, краще вiдкласти урок у комптАЩютерному класi. Головне, дотримуватись принципу тАЬне нашкодьтАЭ, використовувати окремi методики, якi дозволяли б у разi дотримання усiх санiтарно-гiгiiнiчних вимог, визначати та аналiзувати динамiку розумовоi працездатностi учнiв. Тобто, вчасно запобiгати можливому надмiрному стомленню.

Як сказав В.Сухомлинський тАЬПершочерговою мiсiiю вчителя i збереження здоровтАЩя дiтейтАЭ. Не забуваiмо про це i зараз тАУ у добу комптАЩютеризацii. КомптАЩютер цiнний помiчник, але вiн може стати й шкiдливим сусiдом.

Роздiл РЖРЖ. Методика проведення урокiв украiнськоi мови в початковiй школi iз використанням персонального комп'ютера 2.1 Використання персонального комп'ютера вчителем початкових класiв

Навчання украiнськiй мовi в школi розв'язуiться трьома рiвними за значенням задачами:

В· навчання грамотноi письмовоi мови у вiдповiднiсть з правилами орфографii i пунктуацii;

В· розвиток мови (формування умiння розгорнути письмовий або усний монолог вiдповiдно до вимог комунiкативноi ситуацii i проiнтерпретувати мовне повiдомлення спiвбесiдника);

В· формування системи лiнгвiстичних знань (знайомство з термiнологiiю i системою понять).

Рiзнi навчально-методичнi комплекси щодо украiнськоi мови i рiзноманiтнi системи навчання розрiзняються, перш за все, постановкою прiоритетiв i, вiдповiдними пiдходами до рiшення другорядних задач. Тим часом прiоритет однiii iз задач в деякiй мiрi не означаi, що iншi потрiбно не брати до уваги.

РДднiсть трьох задач навчання рiдноi мови призводить до того, що урок украiнськоi мови, за визначенням включаi рiзноманiтнi види навчальних дiй, необхiдний розвиток усноi i письмовоi мови. Насправдi ж, для розвитку монологiчного мовлення i формування орфографiчноi зiркостi необхiднi рiзнi навчальнi дii. Наприклад, розбiр слова по складу потрiбний для засвоiння орфографiчних правил, що вiдносяться до морфемного принципу украiнського письма. А при написаннi творчоi роботи операцii аналiтичного морфемного складу слова повиннi "пiти в тiнь", щоб вивiльнити iнтелектуальнi ресурси для розгортання змiсту тексту. Природно, для рiзних видiв навчальноi дiяльностi i рiзних розумових операцiй потрiбнi специфiчнi методичнi засоби i прийоми.

Помiчником вчителя в структурованiй дiяльностi школяра, оптимiзацii навчання виявляiться персональний комптАЩютер: рiзноманiтнi комп'ютернi тести i тренажери, мультимедiйнi презентацii або обговореннi деякого матерiалу. Актуальнiсть використання персонального комптАЩютера на уроках словесностi в даному випадку обумовлена методичним чинником.

Ще один аргумент - умовно позначимо його як дидактичний - на користь вживання персонального комптАЩютера вчителем початкових класiв визначаiться тим фактом, що насиченiсть сучасних пiдручникiв лiнгвiстичною теорiiю ставить перед вчителем додатковi задачi при пiдготовцi до уроку украiнськоi мови:

В· встановити основнi поняття i iх трактування рiзними лiнгвiстичними школами;

В· з'ясувати значущiсть даного поняття для мовноi дiяльностi учня;

В· визначити адекватному дитячому мовному досвiду трактування поняття;

В· пiдготувати матерiал для постановки навчальних задач з урахуванням мовноi компетенцii учнiв i специфiки iх мовного досвiду;

В· оцiнити представлений в пiдручнику матерiал з погляду вiдповiдностi, по-перше, вибраному трактуванню основних понять; по-друге, дитячому мовному досвiду.

Без успiшного вирiшення цих задач неможливе орiiнтування в методичнiй дiяльностi. Неоцiнним джерелом дидактичного матерiалу, i РЖнтернет, в якiй можна знайти поурочнi плани, мультимедiйнi презентацii, вiдеозаписи урокiв i майстер-класи.

Третiй з аргументiв актуальностi та доцiльностi використання персонального комп'ютера в шкiльному викладаннi украiнськоi мови пов'язаний з довiдниковою цiннiстю мережi РЖнтернет. У вiртуальному просторi зустрiчаiться рiзноманiтна iнформацiя, проте для вирiшення конкретноi дослiдницькоi або методичноi задачi необхiдно чiтко уявляти, де саме розмiщеннi необхiднi (а головне - достовiрнi та надiйнi) вiдомостi.

Нарештi, сучаснi iнформацiйно-комунiкацiйнi технологii дають великi можливостi для пiдтримки школяра в процесi оволодiння мовою. Зокрема, мультимедiйна презентацiя допомагаi структурувати матерiал i активiзувати увагу; комп'ютернi тренажери i тести приносять рiзноманiтнiсть в освоiння правил орфографii i пунктуацii, являючи собою альтернативу втомлюваним i образним письмовим вправам. До речi, вченнi, якi працюють пiд керiвництвом професора Коти Сильва в Департаментi дослiдження утворення Оксфордського унiверситету у Великобританii, встановили, що молодшi школярi легше сприймають i краще освоюють грамоту при використаннi комп'ютерних, а не "паперових" джерел. Для розвитку зв'язного монологiчного мовлення абсолютно незамiнна практика роботи з текстовими редакторами, що дозволяi моделювати структуру вiдповiдного твору, манiпулюючи не окремими словами, а цiлими блоками (над фразовою iднiстю, абзацами i т. п.). Можна укласти, що актуальнiсть використання персонального комптАЩютера в методицi украiнськоi мови обумовлена i суб'iктивним чинником - особливостями суб'iкта навчального процесу.

Сучаснi американськi школи використовують комптАЩютери на мови як доповнення до iнформацii, наданоi вчителем [22].

Нинi вже накопичено великий досвiд залучення для використання комптАЩютерiв дiтей iз психiчними вiдхиленнями й iнвалiдiв з метою пiдвищення ефективностi процесу реабiлiтацii. Кориснi комптАЩютернi iгри дiтям iз слабкими навичками письмовоi мови, для компенсацii мовних порушень.

В Украiнi, а саме в мiстi Киiвi, Ф. М. Ривкiнд пропонуi комптАЩютерно-iнтегрованi уроки з украiнськоi мови в 2 класi. Наприклад вiн обираi тему тАЬРозвиток мовленнiвих здiбностей. Корекцiя знань з украiнськоi мовитАЭ. На уроцi, крiм того що учнi краще засвоюють правопис слiв з ненаголошеними [е], [и] в коренях та вживання апострофа; розвивають мовленнiвi здiбностi, здатнiсть до лiтературноi творчостi, вчаться перекладати вiршi з росiйськоi на украiнську мову, використовуючи свiй словниковий запас, художню iнтуiцiю, ритмiчний слух; ще формують навички роботи в текстовому редакторi [30, 31].

Програми, якi використовуються на уроках украiнськоi мови викликають жвавий iнтерес у дiтей оригiнальними цiкавими завданнями, яскравими малюнками, цiкавою реакцiiю комптАЩютера на правильнiсть (неправильнiсть) виконання завдань. До того ж розробленi програми дають змогу фiксувати здобутi результати, помилки, витраченi на роботу з програмою та на вiдповiдi час, допомагаi педагоговi динамiчно аналiзувати рiвень знань i практичних умiнь учнiв.

Виконуючи навчально-контрольну програму тАЬКазкова граматикатАЭ дiти утворюють вiдповiднi форми iменника, визначають рiд iменникiв, змiнюють iх за числами та вiдмiнками. Вони дiстають практичне уявлення про основу i закiнчення, виявляють значущi частини основи (корiнь, префiкс i суфiкс).

Вивчення будови слова тiсно повтАЩязуiться з роботою щодо збагачення словникового запасу учнiв та розвитку iхнього звтАЩязного мовлення. Ця програма формуi умiння помiчати в текстi точне, образне, правильне i доцiльне вживання слiв.

Казкова граматика тАУ це спроба комптАЩютерного навчання основ украiнськоi граматики не на дискретному матерiалi (окремi речення), а на цiлiсному звтАЩязному текстовому матерiалi (украiнська народна казка тАЬРукавичкатАЭ). КомптАЩютерна реалiзацiя забезпечуi гнучкий зворотний зв'язок та системнiсть викладу матерiалу.

Ефективному засвоiнню учнями роздiлу тАЬМова i мовленнятАЭ допомагають мовленнiвi iгровi ситуацii, частину яких закладено в систему тестiв.

Тестування передбачаi перевiрку знань молодших школярiв найуживанiших синонiмiв, антонiмiв, багатозначних слiв, вживаних у прямому та переносному значеннi, найпоширенiших омонiмiв.

Мультимедiйнi технологii виступають як iлюстрацii основних iдей навчального матерiалу та для перевiрки якостi знань i розвтАЩязування задач. На такому уроцi зберiгаiться саме головне тАУ учнi отримують знання вiд учителя, а мультимедiйнi засоби i допомiжним дидактичним матерiалом. У свою чергу, мультимедiйна система не тiльки на 10 тАУ 15 % прискорюi темп уроку за рахунок посилення його емоцiйного фону, але й може представити предмет вивчення з рiзних сторiн. Учитель одержуi можливiсть експериментувати i полiпшувати окремi методики викладання.

Готуючись до уроку, можна скористатися як готовими програмними засобами i створити свiй урок у виглядi сайту, презентацii, фiльму або мультфiльму. Пiд час пiдготовки власного мультимедiйного уроку можуть виникнути проблеми з пошуком необхiдноi iнформацii (дуже допомагаi використання мережi РЖнтернет), з визначенням форми подання матерiалу, яким програмним забезпеченням користуватися. Це потребуi вiд учителя широких знань рiзноманiтних програм: графiчнi, вiдео редактори, flesh-анiмацiя, програми для створення презентацii, web-р

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi