Використання комп'ютера при лiтературознавчiй пропедевтицi в початковiй школi

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Особливостi лiтературознавчоi пропедевтики на уроках читання в початковiй школi

1.1. Методична система проведення лiтературознавчоi пропедевтики в початкових класах

1.2. Психолого-педагогiчнi основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобiв при проведеннi лiтературознавчоi пропедевтики

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для створення дидактичних засобiв

Роздiл 2. Конспекти урокiв iз використанням комптАЩютерних дидактичних засобiв

2.1 Тема. Пiдсумковий урок з роздiлу ВлРЖз скарбницi казкарiв свiтуВ» (3 клас)

2.2 Тема. Природа i люди. Г. Тютюнник. ВлЛасочкаВ». (4 клас

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Говорячи про проблеми навчання в сучаснiй школi варто виокремити одну з них, яка покликана забезпечити стiйкiсть знань, новизну та розвиток на усiх рiвнях та в усiх сферах шкiльноi освiти. Звичайно це, на даний час, може зробити комптАЩютерне навчання або використання комптАЩютера як навчального засобу.

ОбтАЩiктом курсовоi роботи тАУ i лiтературна пропедевтика на уроках читання в початковiй школi.

Предмет курсовоiроботи тАУ застосування на таких уроках комптАЩютерних дидактичних засобiв та комптАЩютера взагалi.

Мета тАУ окреслити певнi шляхи використання комптАЩютера, як засобу створення дидактичних посiбникiв для урокiв рiзних типiв.

В процесi написання роботи були опрацьованi певнi лiтературнi та РЖнтернет джерела, в яких хоча б частково була розгляне на ця проблема, а також розробленi авторськi пропозицii використання комптАЩютера, якi вмiщенi у конспекти урокiв з лiтературознавчоi пропедевтики.

Роздiл 1. Особливостi лiтературознавчоi пропедевтики на уроках читання в початковiй школi

1.1 Методична система проведення лiтературознавчоi пропедевтики в початкових класах

Науковим ТСрунтом для методики читання i лiтературознавство. Хоча у початкових класах дiти лише ознайомлюються з художнiми творами, теоретичнi основи лiтературознавчоi науки враховуються при вивченнi змiсту творiв i в органiзацii урокiв читання. Розрiзняють, зокрема, пiдходи до вивчення байки i казки, оповiдання i вiрша. З опорою на лiтературознавство виробляються настанови для зтАЩясування iдейного задуму твору i його художнiх особливостей.

Отже, методика мови тАУ це не iзольована наука. У звтАЩязку з iншими науками вона будуi свою теорiю, функцiонуi та розвиваiться. Виходячи з цього, використання на уроках мови комптАЩютерних засобiв навчання не лише допомагатиме здiйснювати природнiй навчальний процес, але й розвиватиме в учнiв iнформацiйнi знання.

Розкриття особливостей казки

Особливостi роботи над казкою.

Казка вiдома дiтям з дошкiльних рокiв, ii привабливiсть тАУ у сюжетностi, таiмничостi, фантастичностi. Дiти з захопленням грають у вовкiв i лисиць, з любовтАЩю готують маскараднi костюми зайцiв i пiвникiв, а на дитячих ранках з iнтересом вiдтворюють повадки улюблених казкових персонажiв. Однак це не може служити пiдставою для того, щоб вважати, що учнi розумiють специфiку казки як лiтературного жанру. Звичайно, вiд них не слiд домагатися наукового визначення казки, адже дiти не усвiдомлять його змiсту, хоч, можливо, й запамтАЩятають формулювання. У початкових класах йдеться лише про набуття загального уявлення про казку i ii вiдмiнностей вiд iнших творiв. Як цього досягти?

У методичних посiбниках засуджуiться намагання окремих класоводiв зводити характеристику казки до вказiвки, що, мовляв, казковi подii видуманi. Для цього i пiдстави. ; Практика переконуi, що умовнiсть казки дiти самi вiдчувають. Вона iм подобаiться. Вони i в класi ладнi грати в придуманих казкових героiв. РЖ це треба всiляко пiдтримувати. Текст багатьох казок пiддаiться прочитуванню в особах. Методика рекомендуi вчителевi скористатися цiiю можливiстю: учнi залучаються до дiалогу.

У процесi такоi зацiкавленоi роботи дiтей над казкою створюються сприятливi умови для розкриття перед ними особливостей цього виду народноi творчостi. Вони ще раз переконуються, що/казка тАУ це розповiдь про якусь незвичну подiю. В ii основi тАУ видумка, фантазiя, адже насправдi звiрi не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дiтей це не бентежить. Навпаки, вони цiкавляться казкою саме тому, що в нiй звiрi живуть i розмовляють зрозумiлою мовою.

Дiти усвiдомлюють, що в життi вовк i лисиця не дружать, а в казцi вони тАУ нерозлучнi друзi. Це й переконуi в тому, що казки з участю звiрiв тАУ фантастичнi. Поряд iз звiрами у казках дiють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та iн. А це хiба не фантастика? РЖ все ж не дивуються цьому. Сприймають це як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування тАУ створення казок про звiрiв, а то й про навколишнi предмети: столи, стiльцi, книжки, зошити. Завдання вчителя тАУ всiляко заохочувати учнiв до написання казок. У меморiальному музеi у Павлишi, де працював В. О. Сухомлинський, зберiгаiться 80 томiв казок, написаних учнями. Видатний вчитель радянського часу вважав, що створення казок тАУ не розвага, а засiб розумового й естетичного розвитку дiтей.

Говорячи про сприймання казки дiтьми, варто вказати на те, що дiти молодшого вiку (навiть дошкiльного) свiдомо сприймають умовнiсть казки, а тому чiтко вiдрiзняють фантазiю вiд реальностi. До фантазii вони ставляться як до гри. Цiкавий випадок розповiдаi К. РЖ. Чуковський у книзi ВлВiд двох до птАЩятиВ» про свою правнучку Машу. У дошкiльному вiцi вона любила грати у ВлначебтоВ»: Влстiлець начебто сказав столуВ». Одного разу, коли вона не хотiла iсти булки, мати вирiшила вплинути на неi, застосувавши знайомий Машi прийом зi словом ВлначебтоВ»: ВлБулочка просить, щоб ти ii зтАЩiлаВ». На це Маша резонно вiдповiла: ВлБулки говорити не вмiють. У булки немаi ротикаВ». Фантазування у них маi iгрове значення. Таким же воно залишаiться в молодшому шкiльному вiцi.

Отже, казкову ситуацiю вони сприймають як гру. Тому немаi потреби повторювати вiдоме iм i пiдкреслювати, що казковий сюжет видуманий. У казцi йдеться про добро i зло, про погане i гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних i людських категорiях, а не на розвiнчаннi незвичностi казкових ситуацiй. РЖ ще одна обставина застерiгаi вчителя вiд загострення уваги дiтей на фантастичнiй основi казки. Це тАУ наявнiсть у читанках .казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичнiсть. Наприклад, болгарська казка ВлХто ж був працьовитий?В»або ескiмоська казка ВлМудре рiшенняВ» розповiдають про реальнi речi, а називаються казками. До речi, в них дiють люди. Значить, крiм казок про звiрiв i явища природи, i й казки з участю людей. У казцi ВлКирило КожумтАЩякаВ» розказуiться про князя, князiвну, Кирила. Але подii, описанi в нiй, казковi. Про казковiсть описаного в нiй свiдчить хоч би те, що одним з ii персонажiв i чудовисько тАУ змiй.

Читання оповiдань, вiршiв, казок, байок.

Художня лiтература вiдтворюi життя в живих образах, картинах.

Письменник охоплюi суттiвi, типовi факти, риси, властивi багатьом явищам, людям, i показуi iх в художнiх образах.

Художнi твори впливають На почуття й розум дiтей, викликають певнi емоцii, переживання. Читання художнiх творiв допомагаi учням краще пiзнати, навколишнiй свiт, розширюi iх кругозiр. Украiнська лiтература виховуi любов до Батькiвщини, до нашого народу, виховуi у дiтей повагу до працi, розвиваi уяву, збагачуi мову, формуi художнiй смак, виховуi риси хоробростi, мужностi, чеснiсть, правдивiсть; вона i важливим чинником виховання дiтей.

Як же органiзувати уроки читання художнiх творiв, щоб домогтися найбiльшого виховного впливу на учнiв?

Учитель повинен твердо усвiдомити, що лише цiлiсне сприймання художнiх образiв твору дасть можливiсть зрозумiти iх, а разом з тим i вiдчути до дiйових осiб прихильнiсть, симпатiю, чи, навпаки, ненависть, гнiв. Тому перше знайомство учнiв з художнiм твором повинно бути проведено в суцiльному виглядi, а не по частинах, як це слiд робити при читаннi дiловоi статтi. Важливе значення при читаннi художнього твору маi пiдготовча робота до читання. Основне завдання пiдготовчоi роботи (бесiди, розповiдi) полягаi в тому, щоб створити у дiтей певний настрiй, викликати iнтерес до описуваноi в художньому творi подii, пiдготувати учнiв до емоцiйного сприймання образiв твору. Вступна бесiда не повинна бути тривалою. Не треба перед читанням художнього твору переказувати його змiст. Попереднiй переказ знижуi iнтерес учнiв до читання твору, пiдмiнюi читання художнього твору, послаблюi його безпосереднiй вплив на учнiв.

У короткiй вступнiй бесiдi чи розповiдi вчитель повинен стисло ввести в курс тих обставин, при яких вiдбуваiться описувана в творi подiя, створити певний настрiй, почуття до сприймання. твору. Так, наприклад, проводячи вступну бесiду до читання вiрша Шевченка ВлСонВ» (IV клас), не слiд вдаватись в докладну бiографiю Шевченка (про це дiти знають з читання статей, з попереднiх розповiдей учителя). Учитель повинен тiльки пiдкреслити, що дитячi роки Шевченка проходили в часи крiпацтва, згадати про неймовiрно тяжке життя селян, а тим бiльше дiтей за часiв крiпацтва, що дiти виростали без догляду, в злиднях, працюючи все життя на панiв, що селянин був безправний, його пан мiг вiддати в солдати, продати як якусь рiч.

Можна в бесiдi використати i деякi картини про тяжкi умови життя крiпакiв. Якщо тема твору добре знайома дiтям, то вступноi бесiди можна й не проводити.

Пiсля пiдготовчоi роботи проводиться читання художнього твору вчителем чи учнями.

Читання вчителем художнього твору маi дуже важливе значення. Вiд якостi читання залежить i сприймання його учнями. Коли вчитель закiнчив читати художнiй твiр, то не слiд зараз же порушувати переживання учнiв запитаннями. Треба дати можливiсть дiтям кiлька секунд переживати враження вiд прочитаного. Готуючись до виразного читання художнього твору, учитель повинен сам добре навчитись читати твiр. Вiршi й байки обовтАЩязково перший раз читаi сам учитель, а оповiдання в IIIтАУIV класах можна давати читати учням. У РЖтАУII класах, майже як правило, перший раз повинен читати вчитель. Пiсля першого читання можна провести коротку бесiду по прочитаному твору, поставити учням кiлька запитань за змiстом. Наприклад: 1) При читаннi яких мiсць вам було радiсно, смiшно? 2) Що ви не зрозумiли в творi? При потребi вчитель пояснюi деякi слова i вирази з твору.

Пiсля загальноi бесiди проводиться повторне читання тексту. Воно проводиться переважно по частинах. Читання по частинах необхiдне тодi, коли твiр великий розмiром або такий, що його не можна опрацювати за один урок.

Пiсля повторного читання всього твору проводиться робота над текстом.

Головним при розборi художнього твору i зтАЩясування основних образiв, картин твору, щоб допомогти учням розiбратися, якими художнiми рисами надiлено окремi образи, якими мовними засобами користуiться письменник для зображення в творi героiв, картин. Тому треба зосередити увагу учнiв на яскравих виразах, на образних словах, на деяких окремих фактах, що мають значення в розвитку дii твору.

Розбiр треба проводити так, щоб внаслiдок усвiдомлення окремих виразiв, частин твору, значення описiв, характеристик учнi уяснили головнi образи, iх соцiальну приналежнiсть i в кiнцi змогли за допомогою вчителя визначити iдею твору. З цiiю метою вчитель ставить завдання знайти мiсця в творi, де автор вiд себе характеризуi героя, зайти й зачитати чи переказати своiми словами характернi вирази героiв, знайти опис зовнiшнiх рис героiв, описи природи мiсцевостi i т. д.

Треба звертати увагу учнiв на те, якi мовнi засоби використовуi автор для вiдтворення настроiв, почуттiв; слiд розiбрати вирази в творi в переносному значеннi (метафори), порiвняння, значення образних слiв (епiтетiв), антонiми, синонiми, нiжнi, пестливi вирази чи грубi, зневажливi.

Так, наприклад, при розборi в IV класi оповiдання А. Головка ВлПилипкоВ» поряд з логiчним розбором можна поставити такi запитання i завдання:

1) Як письменник змальовуi зовнiшнiй вигляд Пилипка?

2) Знайти тi мiсця в творi, з яких видно, що батьки Пилипка були бiдняками?

3) Пояснити такi вирази: ВлМи ось язика тобi розвтАЩяжемоВ», ВлХочеш, щоб i тобi всипали?В», ВлЗлидота така, нiчого й потягтиВ».

4) Якi приклади поведiнки Пилипка пiдтверджують смiливiсть, вiдважнiсть хлопця?

5) Знайти в оповiданнi народнi вирази й слова: ВлсемiркаВ», ВлвдивленiiВ», Влнаша береВ».

6) Дiбрати слова, близькi за значеннями до таких слiв: шмаття, зашамкала.

7) Пояснити вираз: ВлА Пилипко зляканим звiрятком дивився з полуВ».

При розборi змiсту прочитаного твору вчитель може давати завдання перечитати окремi уривки тексту чи вирази, вимагати вiд учнiв пiдтвердження вiдповiдей словами тексту.

До деяких оповiдань i вiршiв можна поставити завдання знайти в творi мiсця, що вiдповiдають малюнковi в читанцi, наприклад, в оповiданнi А. Тесленка ВлМиколкаВ» (РЖРЖ клас) (до малюнка: коло порога старець сивий стоiть з хлопчиком).

А при розборi в РЖ класi казки ВлРiпкаВ» можна дати завдання знайти рядки, де говориться, що всi разом взялися рвати рiпку.

Пiсля розбору оповiдання до нього можна скласти план (про те, як складати план, говорилося ранiше), а потiм переказувати оповiдання. Переказувати оповiдання, казку можуть кiлька учнiв по частинах, якщо твiр чималий своiм розмiром i складаiться з кiлькох частин; невеличкi твори можна переказувати кiлька разiв.

Пiдкреслюiмо, що при переказi твору особливу увагу необхiдно звертати на правильнiсть мови учнiв, привчати учнiв стежити при переказi за своiю мовою, невдалi слова й вирази зразу ж виправляти. Учитель ставить вимогу до учнiв, щоб вони уважно стежили при переказуваннi не лише за змiстом, а й за своiю мовою. Треба привчати учнiв використовувати в переказi образнi вирази, слова оповiдання,

У звтАЩязку з читанням оповiдань, нарисiв, казок, байок треба запроваджувати творчi вправи на звтАЩязку читання та iнших предметiв. Цi роботи можуть бути рiзноманiтнi. Однi з них мають виявити, як дiти розумiють прочитане, iншi показати, як дiти ставляться до прочитаного.

Творчi роботи мають також за мету розвивати логiчнi здiбностi дiтей. Види цих робiт можуть бути рiзними.

Особливостi читання казок i байок.

Казка читаiться так, як i оповiдання, але цей вид творiв маi свою специфiку. При вивченнi казки учнi початковоi школи повиннi зрозумiти виведенi в нiй образи. У вступнiй бесiдi до казки треба пiдвести дiтей до усвiдомлення РЗРЗ образiв, а часом i до розкриття моральноi iдеi в нiй. У переважнiй бiльшостi казок розгортаiться боротьба добра iз злом, i ця боротьба обовтАЩязково закiнчуiться перемогою добра (правди) над злом (неправдою). В попереднiй бесiдi не варто учням казати, що казка тАУ це видумане. Краще нехай учнi пiдходять до казки як до реального оповiдання. Питання особливостей казки можна розiбрати пiсля читання i переказу ii. Тодi вчитель може вказати, що в казцi фантастичне (видумане), а що дiйсне, пiдкреслити, що в казках вiдображенi погляди людей в далекому минулому, коли люди на явища природи дивились як на надприроднi iстоти (Баба-яга, Мороз i iн.). Тварини тодi людям здавались рiвними з ними. Все це вчитель зтАЩясовуi пiсля читання, розбору й переказу. казки в пiдсумках, а не в попереднiй бесiдi.

Читання байки теж маi своi особливостi. Як опрацьовувати байку, вчителi часто затрудняються. Перед читанням байки необхiдно провести бесiду про ii персонажiв i нi в якому разi не розповiдати змiсту байки. Треба пояснити, наприклад, що вовк тАУ хижий звiр, лисиця тАУ хитра, шкiдлива, що пiвник, курочка, гуси тАУ це свiйськi птахи, розповiсти про те, де живуть звiрi, птахи, чим кожна тварина, кожен птах живиться, яка користь чи шкода вiд них людинi.

Така розповiдь учителя допоможе дiтям краще зрозумiти образи байки, iх вчинки.

Розкриваючи образи байки, учитель допоможе уяснити дiтям, наскiльки байка в переносному (алегоричному) значеннi розповiдаi про життя людей. Тiльки пiсля розбору байки учнi зрозумiють, що в цих творах i вигадкою, що вiдповiдаi дiйсностi.

Перед читанням доцiльно використати малюнки тварин, птахiв, що про них буде йти мова в байцi.

Особливу увагу треба звернути на виразне читання байки. Пiсля читання вчителем, розбору байки, корисно запровадити читання в особах. Дiти охоче виконують цю роботу, з захопленням готують колективне декламування байок в особах. Деякi казки також можна читати, розподiливши ролi мiж окремими учнями.

Розкриття iдеi (моралi) байки повинно бути результатом всiii роботи над байкою.

Щоб учнi краще уяснили iдею байки, казки, доцiльно iнодi навести вiдомий дiтям приклад з життя, подiбний до явища, описаного в байцi, казцi. Можна запропонувати учням самим навести такi приклади.

Деяку особливiсть в роботi з читання становлять загадки, приказки, прислiвтАЩя, скоромовки.

При розборi загадок треба не тiльки навчити учнiв прочитати й вiдгадати загадку, вони повиннi пояснити, чому саме така, з не iнша вiдгадка, вказати, за якими ознаками вони вiдгадали загадку, наприклад, чому це снiг: надворi горою, а в хатi водою. Розгадуючи загадки в IIIтАУIV класах, учнi можуть пригадувати i тi загадки, якi вони знають. Така робота сприяi розвитку розумовоi активностi i самостiйноi творчостi дiтей.

Робота над приказками i прислiвтАЩями ведеться, починаючи з РЖ класу. Змiст приказок i прислiвтАЩiв учнi найкраще зрозумiють при розборi iх у звтАЩязку з прочитаним оповiданням чи статтею.

Так, наприклад, пiсля читання в РЖ класi оповiдання ВлТиВ» i ВлвиВ» дiти зрозумiють змiст прислiвтАЩя: ВлУмiв помилятись, умiй виправлятисьВ».

Для удосконалення навичок читання, правильноi i швидкоi вимови, розвитку мовних органiв дитини маi чимале значення читання скоромовок, особливо в РЖ класi. Особливiстю скоромовок е те, що в них скупчуються слова на якiсь приголоснi чи голоснi i це утруднюi швидкiсть читання iх. Наприклад:

Сiв шпак на шпакiвню,

заспiвав шпак пiвню:

тАУ Так, як ти тАУ не вмiю я,

ти не вмiiш так, як я.

У цiй скоромовцi скупченi слова з ш, п, я, i.

Починати читати скоромовку треба повiльно, роблячи зупинку пiсля кожного слова, а окремi слова навiть по складах. Потiм поступово швидкiсть читання прискорюiться до максимуму, але з неодмiнною умовою тАУ вимовляти слова ясно, правильно, дотримуватись пауз, виразностi, iнтонацii.

Загалом лiтературознавча пропедевтика займаi чiльне мiсце серед iнших форм роботи на уроках читання i пронизуi практично весь змiст методики роботи з художнiми творами.

1.2. Психолого-педагогiчнi основи використання прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобiв при проведеннi лiтературознавчоi пропедевтики

Лiтературознавча пропедевтика, як, зрештою, i iншi форми роботи на уроках рiдноi мови (зокрема читаннi) передбачаi використання рiзноманiтних засобiв навчання.

Використання комптАЩютера при розробцi дидактичних засобiв у початковiй школi тАУ це досить новий крок, але вiн вже здобув певнi позитивнi вiдгуки в колах провiдних психологiв та педагогiв.

Варто лише сказати, що за даними дослiджень у цiй галузi навчання з допомогою комптАЩютера здатне:

В· полегшити пiдготовку вчителя до уроку на 60 %;

В· пiдвищити цiкавiсть учнiв до процесу навчання на 70 %;

В· покращити запамтАЩятовування матерiалу учнями на 30 %;

В· забезпечити кращий розвиток учнiв на 50 %;

В· осучаснити та урiзноманiтнити процес навчання на 45 %.

Звичайно, що такий пiдхiд малюi нам казковi перспективи. Насправдi ж навчально-виховний процес з допомогою комптАЩютера наяву може покращити знання учнiв, якщо будуть забезпеченi наступнi моменти:

1. Процес навчання з комптАЩютером не буде заперечувати iншi методи та прийоми навчання.

2. КомптАЩютернi дидактичнi засоби будуть не просто копiювати звичайнi засоби (наприклад, наочнiсть) на монiтор, а створювати принципово новi, що забезпечують бiльш чiтку модернiзацiю навчання.

3. Вчитель при використання комптАЩютера на уроцi не вiдходить на заднiй план, вiддаючи перевагу машинi.

4. Використання дидактичних засобiв, створених на комптАЩютерi чергуватиметься iз використанням iнших прийомiв, фiзкультхвилинок та iн., для забезпечення належних умов для здоровтАЩя дитини.

Окрiм цих моментiв ми пропонуiмо взяти до уваги наступнi прийоми використання комптАЩютера у розробцi дидактичних засобiв саме для лiтературознавчоi пропедевтики в початковiй школi:

1. Використання комптАЩютера не маi зводитись лише до використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ), адже до нього можна вiднести i друк матерiалiв, збереження iнформацii тощо.

2. Використання прикладних програм маi забезпечуватись принципами загальностi, легкостi у користуваннi та iн., для того, щоб вчитель початкових класiв без особливих зусиль та пiдготовки мiг налаштуватись на роботу з ними.

3. Використання прикладних програм загального призначення маi поiднуватись з використанням готових програмних продуктiв, а отже маi мiсце професiйна розробка таких програм (iгор, тестiв та iн.), що на даний час здiйснюiться дуже повiльними темпами.

4. Кожний дидактичний засiб, розроблений на комптАЩютерi маi використовуватись строго до теми та завдань уроку i поступово ставати звичним засобом навчання.

Для лiтературознавчоi пропедевтики в початковiй школi доречними будуть наступнi засоби навчання, створенi прикладними програмами:

o наочнi посiбники (iлюстрацii до казок, оповiдань, байок тощо);

o електроннi пiдручники, що розповiдатимуть про авторiв та iн.;

o мультимедiйнi засоби для кращого сприймання творiв (розробленi мультиплiкацii, презентацii тощо);

o засоби, що активiзують дiяльнiсть самих учнiв;

o засоби зацiкавлення та постановки проблемних ситуацiй для дiтей тощо.

За умови врахування всiх вищенаведених принципiв та побажань використання ППЗ у навчально-виховному процесi на уроках читання, на нашу думку, стане справжнiм проривом у сучаснiй методицi та окреслить певнi позитивнi моменти.

1.3. Опис прикладного програмного забезпечення для створення дидактичних засобiв

У цьому пунктi ми детально розповiмо про всi пристроi комптАЩютера, що можуть знадобитись вчителю для створення дидактичних засобiв.

Склад комптАЩютера може бути стандартним (основнi частини: монiтор, системний блок, миша та клавiатура).

Для зручностi клас може бути оснащений 3-4 машинами або кiлькiстю комптАЩютерiв вiдповiдно до кiлькостi учнiв.

На клавiатурi повиннi бути нанесенi знаки украiнського алфавiту.

Звукова плата повинна мати вхiд для мiкрофона.

З додаткових засобiв слiд вiдзначити наявнiсть принтеру та сканера.

Принтер повинен бути лазерним i забезпечувати виведення даних на папiр формату (не менше) А4.

Сканер повинен бути планшетним iз робочим полем А4.

Програмне забезпечення, яке постачаiться у складi ПК, або може бути придбане окремо, повинно вiдповiдати архiтектурi i структурi апаратного забезпечення.

Програмне забезпечення повинно бути лiцензiйно чистим i мати супроводжувальнi документи, виконанi вiдповiдно. Документацiя повинна, зокрема, мiстити найменування програмного продукту i номер версii, власника, дати i номера реiстрацii та постачальника.

До складу програмного забезпечення можуть входити:

В· системне програмне забезпечення,

В· програмне забезпечення базових iнформацiйних технологiй,

В· системи програмування мовами високого рiвня,

В· програмне забезпечення навчально-виховного призначення.

Програмне забезпечення навчально-виховного призначення повинно мати вiдповiдний гриф Мiнiстерства освiти i науки Украiни та сертифiкати вiдповiдностi.

До основних програм, що можуть використовуватись вчителем слiд вiднести:

В· текстовий редактор;

В· графiчний редактор;

В· засiб створення презентацiй мультимедiа;

В· музичний редактор або мультимедiйний програвач.

Кращим прикладом текстового редактора на даний момент i Word.

Основнi функцii Word та вiдповiднi кнопки панелей:

Вiдкриття, створення та збереження документу;

Друк документу; Ctrl+P.

Вставка малюнкiв, таблиць у документ; Вставка тАУ Рисунок. .

Перевiрка орфографii та граматики; F7.

Вiдображення документу на весь екран та в iнших режимах;

Вставка звуку, вiдео у документ. Вставка тАУОбъект.

З графiчних редакторiв варто вiдзначити Paint.

Простота та багатофункцiональнiсть цього редактора забезпечить кращу роботу вчителя по створенню дидактичних засобiв з його допомогою.

Основнi функцii Paint та вiдповiднi кнопки панелей:

тАУ малювання олiвцем i пензлем;

тАУ зафарбовування;

тАУ витирання;

тАУ збiльшення малюнка;

тАУ вставляння тексту у малюнок;

Малювання геометричних фiгур (коло, овал, прямокутник, многокутник, крива тощо).

Вибiр кольору.

Для створення дидактичних засобiв доречним буде використання презентацiй, що можуть бути створенi можливостями Microsoft PowerPoint.

Основнi функцii цiii програми:

Створення слайдiв;

Показ слайдiв;

У PowerPoint можна також (аналогiчно до текстового редактора, який ми розглядали) вставляти окрiм текстових та графiчних елементiв ще й звуковi та вiдео фрагменти.

Роздiл 2. Конспекти урокiв iз використанням комптАЩютерних дидактичних засобiв

2.1 Тема. Пiдсумковий урок з роздiлу ВлРЖз скарбницi казкарiв свiтуВ» (З клас)

Мета. Поглибити знання учнiв про зарубiжних письменникiв та iхнi твори. Розвивати образне мислення, мовлення, творчi смаки, виховувати любов до книги, розвивати вмiння працювати над текстом, дiлити його на частини, складати план, розвивати творчi здiбностi.

План-конспект

I.Перевiрка домашнього завдання.

- Пригадайте, яку казку ви читали вдома?

- Хто автор цiii казки? (Вожена Немцова)

- Назвiть ii героiв.

- Вiдкрийте пiдручник. Прочитайте, що помiтив парубок, голячи царя?

- Скажiть, яка таiмниця гнiтила юнака?

- Що порадив майстер хлопцевi?

- Чому про таiмницю царя Трояна стало вiдомо всiм?

- Яка головна думка казки?

II.Повiдомлення теми i мети уроку.

- Сьогоднi до нас завiтали героi тих казок. З ними ми познайомилися протягом кiлькох урокiв читання. Я думаю, вони полюбилися вам. Цi героi

пiдготували для вас вiкторину, щоб перевiрити, чи добре ви знаiте iхнi казки та авторiв.

Вiкторина(запитання виводяться на монiторi комптАЩютера у виглядi презентацii)

1. Хто з вiдомих казкарiв свiту любив у дитинствi грати в театр, сам шив своiм артистам костюми i вигадував для них усiлякi пригоди? (Ганс Крiстiан Андерсен)

2. Ким у свiтi вважають Г. К. Андерсена? (Королем казки)

3. Героiв якоi вiдомоi казки зображено на цiй iлюстрацii? (ВлДюймовочкаВ»)

4. Про кого з казкових героiв можна так сказати: ВлДобре щире серце нiколи не буваi гордимВ»? (Гидке каченя)

5. Вiдшукайте серед героiв цих iлюстрацiй того, кому належать слова: ВлСпокiйно, тiльки спокiйно!В» (Карлсон)

6. Впишiть у клiтинки прiзвище автора казки ВлПро Карлсона, що живе на дахуВ». (Лiндгрен)

7. Хто з казкових персонажiв висловлював таку пораду: ВлЯкщо ви послухаiтесь цiii поради, то будете щасливi все життя. Вам треба лише викупатись у рiчцi в тому мiсцi, де я покажу, а все iнше я влаштую самВ»? (Кiт у чоботях)

6. Хто ВлбатькоВ» цiii казки? (Шарль Перро)

- Назвiть роздiл, який ви прочитали.

- Твори яких жанрiв вмiщенi в цьому роздiлi?

- Яка особливiсть казки?

- Ви, дiти, прочитали велику кiлькiсть казок, працюючи над роздiлом. Сьогоднi ви дiзнаiтеся, звiдки беруться казки. Про це вам розповiсть видатний фiнський письменник Захарiас Топелiус, вiдомий вам як автор казки ВлПро Березу та ЗiркуВ».

III. Робота над текстом.

1.Словникова робота (використовуiмо малюнки).

- Перш нiж дiзнатися, звiдки приходять до нас казки, прочитайте слова, записанi на комптАЩютерi.

1) верес - низький вiчнозелений кущ iз дрiбними листками та рожевими квiточками;

2) межа - границя чогось, незорана вузька смуга мiж полями;

3) скронi - бокова частина голови вiд вуха до лоба, висок;

4) паморозь - схожi на iнiй опади, якi в морозну погоду осiдають на гiлках дерев, дротах.

5) дiаманти - дорогоцiнне камiння;

6) предковiчнi - старовиннi, дуже давнi.

2.Первинне сприймання тексту (використовуiмо звукозапис голосу вчителя).

- Послухайте текст ВлДе беруться казкиВ» i скажiть: ВлХто може розповiсти силу-силенну казок, бiльше, нiж будь-хто з людей?В»

3.Естафета.

- Чому автор пише, що зорянi казки найвеличнiшi i найчистiшi?

4.Вибiркове читання.

- Вiдшукайте тi рядки, якi пiдкажуть, де саме, у яких мiсцях, можна знайти казки.

- Пiдтвердiть словами тексту, якими словами пише казки природа.

5.Мовчазне читання.

- Подiлiть текст на частини.

- Про що розповiдаiться в кожнiй частинi зокрема? Дайте назву кожнiй частинi.

6.Складання плану.

7. Читання напiвголос.

- Пiдготуйтеся розповiсти, де беруться казки?

IV.Пiдсумок уроку.

1.Гра ВлДе чия казка?В» (використовуiмо малюнки авторiв казок та казкових героiв). Учнi складають (перетягують мишею) героiв до вiдповiдних авторiв.

2.Творча робота.

Розповiдi учнями власних казок за малюнками на комптАЩютерi.

V.Домашнi завдання.

2.2. Тема. Природа i люди. Г. Тютюнник. ВлЛасочкаВ». (4 клас)

Мета. Удосконалювати навички виразного читання; вмiти орiiнтуватися у структурi тексту; збагачувати словниковий запас; розвивати вмiння дiлити текст на частини за поданим планом; розвивати мовлення та уяву дiтей; виховувати почуття щиростi, доброти, бережливе ставлення до природи.

План-конспект

РЖ. Перевiрка домашнього завдання.

- Пригадайте, що було задано на домашнi завдання. (Вивчити напамтАЩять вiрш О. Олеся ВлБiлi гуси летять над лугамиВ»).

То хто написав вiрш ВлБiлi гуси летять над лугамиВ»? (Олександр Олесь).

- Якi твори О. Олеся вам вiдомi ще?

- Пригадайте вiрш ВлБiлi гуси летять над лугамиВ» i приготуйтесь до виразного читання цього вiрша напамтАЩять. (Учнi читають вiрш.)

II. Пiдготовка до сприймання нового тексту.

1.Вправа па вироблення технiки читання.

- Звернiть увагу на записанi на монiторi слова в колонках. Цi слова трапляться вам у текстi.

- Прочитайте цi слова правильно.

Червонила

огледiвся

пiдзолочений

дзяволить

туркотiли

холоднеча

пасовисько

дрiботить-витанцьовуi

скiмлення

ожеледець

2.Лексико-семаптичнаробота.

- Як ви розумiiте значення таких слiв (використовуiмо малюнки аналогiчно до минулого уроку):

а) ожеледець (крига на кущах та на деревах);

б) вепр (тварина);

в) поплавок (складова частина вудки).

3.Бесiда.

- Послухайте уважно уривки i вiдгадайте, з яких казок вони взятi:

ВлОдного разу лисиця попрохала журавля до себе в гостi.

- Приходь, куме, до мене в гостi, а то ми з тобою уже давно познайомилися, а досi одне в другого не були в домiВ». (Лисиця та Журавель)

ВлПобiг заiць до лисиччиноi нори, коли це лисичка вибiгаi, дивиться, що зайчик стоiть на двох лапках бiля хати, та й питаi його:

- А чого ти прийшов? Вiн i каже:

- Просили вовк, ведмiдь, дикий кабан, i я прошу, щоб ти прийшла з своiм Паном Коцьким до нас на обiд..В» (Пан Коцький)

- Який казковий герой зустрiчаiться в обох цих казках? (Лисиця)

- А в яких ще казках дiючою особою виступаi лисиця? (ВлЛисичка-сестричка i вовк-панiбратВ», ВлКотик i пiвникВ», ВлКолобокВ», iншi)

- Якою виступаi Лисиця у бiльшостi казок? (Хитрою, брехливою)

- А сьогоднi ми познайомимося iз оповiданням Г. Тютюнника ВлЛасочкаВ».

Перед вами постане зовсiм iнша лисичка, яку рибалка дуже полюбив.

III.Первинне сприймання тексту i його перевiрка (використовуiмо звукозапис).

Комбiноване читання (голос вчителя - учнi).

Фiзкультхвилинка

IV.Повторне читання тексту i робота над ним.

- Звернiть увагу на план. Прочитайте текст мовчки i вiдзначте мiсця, якi вiдповiдають пунктам плану.

План (у формi презентацii).

1. Рибалка Арсен.

2. Зустрiч iз лисеням.

3. Дружба з Ласочкою.

4. Несподiване повернення лисицi.

- Прочитайте першу половину оповiдання.

- З якого речення ви встановили, що Арсен - рибалка. (ВлЯк сонце тiльки-но червонило небо на сходi, Арсен уже сидiв у човнi бiля своii верби i пильнував за вудкамиВ».)

- Прочитайте опис ранку. Якi фарби i звуки сповiщали про його прихiд?

- Про яких тварин згадуi автор у цiй частинi казки? (Дятли, дикi кабани, вепри).

- Прочитайте другу частину. Вiд чого прокинувся Арсен? (Вiд тоненького скiмлiння)

- Як автор описуi лисеня? Прочитайте це мiсце.

- Продовжiть речення: ВлПотiм перевело погляд у задок човна i облизнулося..В» (Вл.. на днi, засланiм травою, лежала рибаВ».)

- Якi слова-синонiми можна пiдiбрати "до слова ВлляснувВ»? (Вдарив та iн.)

- Прочитайте третю частину.

- Перекажiть ii вiд iменi Арсена. (Один учень починаi, а iнший - продовжуi.)

- Як ви розумiiте вислiв ВлВухами прядуВ»? (Прислухаiться)

- Прочитайте текст до кiнця.

- Знайдiть опис зими. Пояснiть вислiв Влвiтер завивавВ». (Буяв великий вiтер.)

- З яких слiв можна дiзнатися, що рибалка не забув Ласочку? (ВлВудить та все озираiться: чи нема, бува, Ласочки?В»)

- Прочитайте прикметники, за допомогою яких автор описуi лисицю. (Велика, пухнаста)

- Кого вам нагадало мале лисеня? (Стару лисицю)

- То якою постаi перед нами лисиця з цього оповiдання? (Доброю, лагiдною)

V.Творча робота над текстом.

- Намалюйте у графiчному редакторi, якими ви уявили зовнiшнiсть i характер старого рибалки, використовуючи деякi готовi форми.

- Подумайте i спробуйте створити у своiй уявi серiю картинок до цього оповiдання.

- Що могло трапитися далi?

За допомогою яких слiв автору вдалося показати своi позитивне ставлення до лисицi?

- Пiдберiть iнший заголовок до оповiдання.

VI.Робота над виразнiстю читання.

VII. Пiдсумок уроку.

1. Гра ВлЗнайди словоВ».

(Учитель показуi картки iз словами, в яких пропущенi деякi лiтери. Учнi шукають у текстi слова, якi б пiдiйшли i записують нижче.)

(Лисеня, поплавки, ожеледець, замолотила)

VIII. Домашнi завдання.

Виразно читати i детально переказувати оповiдання.

Висновки

Використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для створення засобiв навчання здатне вивести на новий (бiльш розвивальний) виток навчально-виховний процес у школi.

Розглядаючи цей процес на прикладi урокiв читання (зокрема лiтературознавчоi пропедевтики) можна сказати, що в разi продуманого, пiдготовленого та планомiрного використання даних засобiв ми можемо забезпечити значне покращення знань учнiв в кожнiй сферi, а також отримати пiдростаюче поколiння дiтей, якi вже знайомi з комптАЩютерною технiкою, не лякаються при спiлкуваннi з нею та i звичайними користувачами iнформацiйного свiту сьогодення.

Список використаноi лiтератури

1. Жаркова РЖ.РЖ. Календарне планування 1-4 класи. тАУ Тернопiль, 2004.

2. Калабин С.И., Голик Л.В., Пустовит А.В., Козакова Е.В. Спра

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi