Використання комптАЩютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесi початковоi школи

ЗМРЖСТ

ВСТУП

Роздiл 1. Програмне забезпечення в роботi вчителя початковоi школи

1.1 РЖнформацiйно-комунiкацiйнi технологii в освiтi

1.3 ЗдоровтАЩя i комптАЩютер

1.4 Шляхи використання програмного забезпечення на уроках художньо-естетичного циклу в початковiй школi

Роздiл 2. Методика використання прикладних iнформацiйних технологiй в початковiй школi

2.1 Аналiз можливостей використання комптАЩютерних програм на уроках художньо-естетичного циклу

2.2. Уроки образотворчого мистецтва iз використанням персонального комптАЩютера.

2.3 Уроки трудового навчання iз використанням персонального комптАЩютера

2.4 Уроки музики iз використанням персонального комптАЩютера

2.5 Використання готових програмних продуктiв

Роздiл 3. Досвiд використання комптАЩютера в процесi навчання образотворчого мистецтва, музики та трудового навчання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4


ВСТУП

Природним i прагнення людини до творчостi, гармонii, любовi, тобто тих елементiв, що складають естетичне виховання. Фундамент цього виховання закладаiться у початковiй школi. Великий потенцiал при вивченнi предметiв творчого характеру у початкових класах мiстить, на нашу думку, використанням нових iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. Це питання тiсно повтАЩязане iз проблемами взаiмодii Влдитина тАФ комптАЩютерВ» та використанням вчителем початкових класiв комптАЩютерiв у своiй дiяльностi.

Сучасна школа, крiм озброiння учнiв конкретними знаннями основ наук, повинна надiлити iх також визначеними умiннями i навичками в постiйному самостiйному поповненнi своiх знань, тобто створювати умови для саморозвитку особистостi учнiв. Одним зi шляхiв досягнення зазначеноi мети i послiдовне використання обчислювальноi технiки у навчаннi. Однак, пошук нових шляхiв вироблення елементiв комптАЩютерноi грамотностi дiтей, потребуi глибокого психолого-педагогiчного обТСрунтування. Необхiдна особлива методика i випробуванi програмнi засоби для навчання учнiв початкових класiв.

Теоретичною основою раннього ознайомлення дiтей з елементами комптАЩютерноi грамотностi може стати концепцiя розвивального навчання, розроблена П.Я. Гальперiним, Д.Б. Ельконiним, В.В. Давидовим, Н.Ф. Тализiною та iн., у якiй психологи пiдкреслюють виняткову важливiсть молодшого шкiльного вiку для формування творчого мислення.

Метою роботи i розгляд можливостi використання комптАЩютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесi початковоi школи, розробка методiв та прийомiв такого використання.

ОбтАЩiктом дослiдження i використання персонального комптАЩютера в початковiй школi.

Предмет дослiдження тАУ шляхи використання комптАЩютерноi технiки та засобiв мультимедiа на уроках художньо-естетичного циклу в початковiй школi.

Гiпотезою дослiдження i положення, згiдно з яким пiзнавальна дiяльнiсть учнiв буде бiльш рацiональною i продуктивною за умови оптимального застосування системи сучасних методiв використання ПК.

Для пiдтвердження висунутоi гiпотези видiленi такi завдання:

1. Аналiз друкованих джерел з цього питання;

2. Узагальнення досвiду використання ПК в школi;

3. Розробка та теоретичне обТСрунтування системи методiв та прийомiв використання ПК;

4. Експериментальна перевiрка ефективностi використання ПК на уроках художньо-естетичного циклу;

5. Розробка та впровадження в практику методичних рекомендацiй щодо використання нових iнформацiйних технологiй в початковiй школi.

Наукова значущiсть роботи:

1. впровадження в практику методичних рекомендацiй щодо використання нових iнформацiйних технологiй в початковiй школi.;

2. ОбТСрунтовано шляхи використання ПК на уроках художньо-естетичного циклу у початковiй школi.

Практична значущiсть роботи:

1. Розроблено ефективнi прийоми використання комптАЩютера у початковiй школi;

2. Результати дослiдження можуть бути використанi в практичнiй дiяльностi вчителiв початковоi ланки освiти.

База дослiдження. Дослiдження проводилося з 2004 по 2005 навчальний рiк на базi Грабовецькоi ЗОШ Тернопiльського району, Тернопiльськоi областi.

Апробацiя дослiдження.

Основнi положення i результати дослiдження доповiдались i обговорювались на кафедрi iнформатики та методики ii викладання та на студентських науково-практичних конференцiях; результати дослiдження опублiкованi у формi статтi.

Структура роботи.

Дипломна робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаноi лiтератури та додаткiв.


Роздiл 1. Програмне забезпечення в роботi вчителя початковоi школи
1.1 РЖнформацiйно-комунiкацiйнi технологii в освiтi

Використання iнформацiйних технологiй у школi i достатньо складною проблемою, що вимагаi детального наукового вивчення, психолого-педагогiчного обТСрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комптАЩютерних програм часто зазнають невдачi в першу чергу тому, що через недосконалiсть програмних засобiв не вдаiться дiстати явну перевагу використання комптАЩютерних технологiй перед традицiйними формами навчання. РЖнша важлива причина тАУ комптАЩютер не завжди i загальнодоступним засобом навчання. Тривалий час нi вчителi, нi учнi не були готовi прийняти комптАЩютер як навчальний засiб. Немаi до кiнця розроблених методик комптАЩютерного навчання.

На сучасному етапi iнформатизацii ситуацiя змiнюiться. Та виникають новi завдання, оскiльки кiлькiсть навчальних програмних засобiв, що випускаються на ринок, настiльки велика, що необхiдне детальне iх вивчення та обТСрунтування. КомптАЩютерне навчання можна вважати новою освiтньою галуззю, i для школи це i дуже актуальним, бо саме тут виховуються майбутнi спецiалiсти, що працюватимуть в iнформацiйному суспiльствi. КомптАЩютер стаi звичним засобом пiзнання навколишнього свiту, таким як для попереднiх поколiнь була книга.

КомптАЩютер, як i книгу, можна використовувати з великою користю, а можна i на шкоду. Яке ж мiсце може зайняти комптАЩютерна програма в навчаннi сьогоднiшнього i завтрашнього школяра? [6].

По-перше, найпоширенiша форма роботи тАУ урок, i навряд чи i причини думати, що в найближчому майбутньому вона змiниться. Отже, доцiльно забезпечувати уроки комптАЩютерною пiдтримкою. По-друге, застосування комптАЩютера в навчаннi не обмежуiться уроками. Урок i лише формою органiзацii навчального процесу. Так само як i у випадку з книгою, велику роль тут вiдiграi самостiйна робота з навчальною програмою або базою знань на домашньому комптАЩютерi.

Широкого поширення здобула зараз взаiмодiя вчителя з учнем через комптАЩютернi мережi тАУ дистанцiйне навчання. Не зупиняючись детально на перевагах та недолiках цiii форми навчання, зазначимо, що iснуi ряд категорiй дiтей, для яких таке навчання i чи ледь не iдиною можливiстю отримати повноцiнну освiту. Для обдарованого i допитливого учня це можливiсть займатися самоосвiтою.

Наведемо деякi переваги роботи з навчальними програмами:

В· скорочуiться час вироблення необхiдних технiчних навичок учнiв;

В· збiльшуiться кiлькiсть тренувальних завдань;

В· природно досягаiться необхiдний темп роботи учня;

В· легко досягаiться диференцiацiя навчання;

В· учень стаi субтАЩiктом навчання, тому що програма вимагаi вiд нього активного управлiння;

В· зтАЩявляiться можливiсть моделювати безлiч процесiв, за допомогою комптАЩютерноi анiмацii створювати на уроцi iгрову пiзнавальну ситуацiю;

В· урок можна забезпечити матерiалами, користуючись засобами телекомунiкацiй;

В· дiалог iз програмою отримуi характер навчальноi гри, i у бiльшостi дiтей пiдвищуiться мотивацiя навчальноi дiяльностi.

Поряд з перевагами присутнi i недолiки роботи з навчальними програмами:

В· дiалог iз програмою позбавлений емоцiйностi i, як правило, одноманiтний;

В· програмiсти не можуть врахувати особливостей конкретноi групи учнiв, тут вкрай важлива роль вчителя;

В· не забезпечуiться розвиток мовноi, графiчноi i писемноi культури учнiв;

В· крiм помилок у вивченнi навчального предмета, що учень робить i на традицiйних уроках, зтАЩявляються ще технологiчнi помилки при роботi з програмою;

В· як правило, матерiал подаiться в умовнiй формi, сильно стиснутiй й одноманiтнiй;

В· контроль знань обмежений декiлькома формами тАУ тестами або опитуванням;

В· учителю потрiбно мати спецiальнi знання, умiння i навички роботи з комптАЩютерною технiкою;

В· серед наявного програмного забезпечення багато неякiсного, що не враховуi специфiку роботи iз школярами, що маi багато фактичних або методичних помилок. Програмiсти часто просто не враховують змiсту шкiльних навчальних програм.

Як бачимо, недолiкiв у комптАЩютерного навчання не менше, нiж переваг. Вiдмовлятися вiд комптАЩютера в навчаннi не можна, але неприпустимо i зловживати комптАЩютеризацiiю. Якi ж завдання потрiбно для цього вирiшити?

Перше тАФ потрiбно виробити критерii ефективного застосування комптАЩютерiв на уроцi для кожноi вiковоi групи учнiв по темах навчальних предметiв.

ДругетАФ визначити критерii оцiнювання навчальних програмних засобiв.

Третi тАФ спiвпрацювати з розроблювачами програмних засобiв, створювати методики навчання шкiльних предметiв на базi нових iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй. [9].


1.2 Проблема використання комптАЩютера у процесi навчання молодших школярiв

Модернiзацiя шкiльноi освiти припускаi використання засобiв i форм пiзнавальноi дiяльностi учнiв, вiдводячи вагому роль iнформацiйно-комунiкацiйним технологiям (РЖКТ). Важко вiдмовитися вiд потенцiалу нових засобiв i в початковiй школi.

Назвемо фактори, що можуть сприяти бiльш активному i ефективному використанню нових iнформацiйних технологiй (НРЖТ) у початковiй школi:

В· дидактичнi можливостi використання комптАЩютера;

В· наявнiсть на ринку численних програмних продуктiв для школи;

В· введення в навчальнi плани багатьох шкiл пропедевтичного курсу iнформатики (розвиток комптАЩютерноi грамотностi школярiв);

В· наявнiсть у багатьох сiмтАЩях комптАЩютерiв, що сприяють тому, що в дiтей формуiться готовнiсть (психологiчна, мотивацiйна, практична) до використання комптАЩютерiв у навчаннi на рiзних навчальних предметах.

Але в даний час в Украiнi склалася досить суперечлива ситуацiя: незважаючи на цi позитивнi фактори, комптАЩютер при вивченнi навчальних предметiв початковоi школи, на жаль, використовуiться рiдко, безсистемно i переважно з метою контролю знань, не торкаючи, як правило, iнших етапiв навчання. Основними причинами цього можна вважати недостатнiй рiвень фiнансування загальноосвiтньоi школи, недолiк на ринку педагогiчних програмних засобiв, що вiдповiдають дидактичним вимогам, вiдсутнiсть методичних розробок щодо використання комптАЩютера в цiлому (i конкретних програм навчального призначення, зокрема), санiтарно-гiгiiнiчнi умови використання персонального комптАЩютера в початковiй школi, а також невисокий рiвень iнформацiйноi грамотностi вчителiв початковоi школи [17].

Проблема використання комптАЩютерних технологiй у навчаннi молодших школярiв не вирiшена навiть на теоретичному рiвнi, а це, у свою чергу, негативно позначаiться на вирiшеннi i практичних завдань використання комптАЩютера безпосередньо в навчаннi. У звтАЩязку з цим особливу значимiсть для iнформатизацii початковоi освiти в нашiй краiнi отримують дослiдження, спрямованi на виявлення факторiв ефективного використання комптАЩютера в навчаннi i проектування технологii навчання молодших школярiв за участю ПК.

Питаннями впровадження пропедевтичного курсу iнформатики в початкову школу займались вiдомi в цiй сферi науковцi та педагоги Украiни та близького зарубiжжя: Левшин М.С., Горячов А.В, Семенов А.Л., ВтАЩюшкова РД.А. Урнов В.К. та iн.

Актуальною i проблема використання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй для органiзацii роботи вчителя, та на рiзних предметах, наприклад, украiнськiй мовi, математицi, суспiльствознавчих дисциплiнах. Невирiшеним i також i питання комптАЩютерноi пiдтримки предметiв художньо-естетичного циклу в початковiй школi, а саме музики, трудового навчання та образотворчого мистецтва.

У рамках даного дослiдження, на наш погляд, повиннi бути вирiшенi наступнi завдання:

В· обТСрунтування доцiльностi i мiсця використання комптАЩютера в системi iнших засобiв навчання.

В· проектування технологii процесу пiдготовки до навчання та самого навчання з використанням комптАЩютера.

В· обТСрунтування ролi вчителя на етапi пiдготовки до навчання з використанням комптАЩютера й в органiзацii самих комптАЩютерних урокiв.

В· обТСрунтування ролi рiзних видiв програмних засобiв навчального призначення в навчаннi предметам початковоi школи.

В· видiлення мiсця РЖКТ на уроках художньо-естетичного циклу в початковiй школi.

Використання комптАЩютера як засобу навчання у навчальному процесi початковоi школи вносить змiни й у iншi елементи педагогiчноi технологii (процес навчання, органiзацiю навчання, засоби навчання тощо). Це, на наш погляд, дозволяi вирiшити декiлька груп проблем: загально дидактичних, методичних, iнформацiйних (тих, що стосуються комптАЩютера як засобу навчання), професiйних й органiзацiйних, кожна з яких, у свою чергу, дозволяi вирiшити вiдповiднi теоретичнi i практичнi завдання. Розглянемо всю сукупнiсть цих проблем.

1. Загальнодидактичнi проблеми: визначення ролi (мiсця) комптАЩютера в методичнiй (дидактичнiй, педагогiчнiй) системi серед iнших засобiв навчання;визначення умов, у яких може бути здiйснений педагогiчний процес з використанням комптАЩютера.

2. Професiйна проблема: забезпечення достатнього для пiдготовки i проведення комптАЩютерних урокiв рiвня iнформацiйноi компетентностi вчителiв. Достатнiй рiвень iнформацiйноi компетентностi вчителя дозволить йому вирiшити необхiднi органiзацiйно-методичнi проблеми.

3. Органiзацiйно-методичнi проблеми:

В· дотримання специфiки змiсту навчального предмета;

В· дотримання особливостей методичноi системи, що використовуiться при навчаннi предмета;

В· обТСрунтування доцiльностi використання комптАЩютера;

В· обТСрунтування дидактичних i технiчних вимог до педагогiчних програмних засобiв;

В· виявлення, експертиза i добiр педагогiчних програмних засобiв;

В· проектування педагогiчних програмних засобiв, систем комптАЩютерних завдань або електронного дидактичного матерiалу;

В· використання програмного продукту в технологii навчання предмету.

4. РЖнформацiйнi проблеми:

В· визначення наукових основ психолого-педагогiчних i методичний вимог до програмних засобiв, необхiдних для iх ефективного використання;

В· забезпечення доступностi створених педагогiчних програмних засобiв для вчителiв (наявнiсть iдиноi бази даних педагогiчних програмних засобiв);

В· розробка педагогiчних програмних засобiв.

Глобальне вирiшення цих проблем вимагаi спецiальних дослiджень iз залученням фахiвцiв з рiзних областей: методистiв, спецiалiстiв в галузi iнформацiйних технологiй, програмiстiв, дизайнерiв, органiзаторiв процесу та iн.

Зростаючий iнтерес до використання комптАЩютерних систем не повинен зменшувати увагу педагога до особистостi учня, навпаки, саме комптАЩютеризацiя освiти звiльняi вчителя вiд рутинноi роботи з трансляцii навчального матерiалу, дозволяючи йому бiльше орiiнтуватися на формуваннi в дитини фундаментальних основ в областi духовного життя особистостi.

Персональний комптАЩютер тАУ унiверсальний Влнавчальний посiбникВ», що може бути з успiхом використаний на рiзних за органiзацiiю навчальних заняттях. При цьому вiн вписуiться в рамки традицiйного навчання iз широким використанням усього арсеналу засобiв навчання. ПК може сприяти активному включенню учня в навчальний процес, пiдтримувати iнтерес, сприяти розумiнню й запамтАЩятовуванню навчального матерiалу.

Можливостi застосування ПК значнi: вiд довiдковоi системи до засобу моделювання ситуацiй. Найголовнiше вчасно i влучно використовувати комптАЩютер. Виконання функцii навчання тАУ найбiльш iстотна характеристика застосування комптАЩютера в школi.

Завдання застосування комптАЩютера в навчаннi:

В· забезпечення зворотного звтАЩязку в процесi навчання;

В· забезпечення iндивiдуалiзацii навчального процесу;

В· пiдвищення наочностi навчального процесу;

В· пошук iнформацii iз рiзноманiтних джерел;

В· моделювання дослiджуваних процесiв або явищ;

В· органiзацiя колективноi й груповоi роботи;

В· контроль навчальних досягнень.

Однак якими б не були цiкавими й багатофункцiональними новi iнформацiйнi технологii, роль вчителя залишаiться як i ранiше провiдною в навчальному процесi, а учень по-справжньому перетворюiться в субтАЩiкт педагогiчного процесу. Всi комптАЩютернi програми мають бути розробленi за обовтАЩязковоi активноi участi педагогiв, що визначаi вплив учителя навiть у випадку самостiйноi роботи з комптАЩютерною програмою. Не знижуiться й безпосередня значимiсть вчителя в процесi спiлкування учня з комптАЩютером. Учневi без педагога важко представити, що необхiдно засвоiти. Учитель вирiшуi, виходячи з iндивiдуальних особливостей учня, якого характеру програми бiльш доцiльно використати на тому чи iншому етапi навчання. КомптАЩютер, вивiльнюючи час вчителя, виконуючи багато рутинних робiт, дозволяi йому бiльше уваги придiляти iндивiдуальнiй роботi з учнями, творчо пiдходити до навчально-виховному процесу. Здiйснюючи особистiсно-орiiнтоване навчання з використанням комптАЩютера й нових iнформацiйних технологiй. Треба памтАЩятати про те, що необхiдно забезпечувати можливiсть учня реалiзувати особистiснi устремлiння та iнiцiативи. Особливого значення набуваi формування в нього здатностi критично ставитися до результатiв, робити узагальнюючi висновки й приймати самостiйнi рiшення. А вчителевi важливо одержувати досить повну й обтАЩiктивну iнформацiю про процеси особистiсного становлення учня, усiляко сприяючи цьому.

1.3 ЗдоровтАЩя i комптАЩютер

Серед безлiчi проблем застосування комптАЩютера (як уособлення нових iнформацiйних технологiй) варто особливо видiлити одну тАФ проблему впливу комптАЩютера на здоровтАЩя людини. РЗi значимiсть i актуальнiсть визначаються стрiмкiстю i глибиною проникнення НРЖТ в усi сфери життя i дiяльностi сучасного суспiльства. Найбiльшому впливу з боку комптАЩютера пiддаються дiти, формування особистостi яких вiдбуваiться в умовах настання новоi iнформацiйноi ери [45].

Охорона здоровтАЩя дитини-користувача ПК тАФ проблема багатогранна, котра може бути вирiшена на основi збалансованого комплексного пiдходу, що враховуi цiлий ряд факторiв: педагогiчних, медичних, правових, технiчних, органiзацiйних. Однак, незважаючи на те що цим питанням займаються багато фахiвцiв, ця проблема до кiнця не вирiшена. Повною мiрою це належить i до педагогiчних розвтАЩязкiв даного питання, потенцiал яких ще далеко не вичерпаний.

Педагогiчнi задачi в областi забезпечення умов здоровоi роботи з комптАЩютером сьогоднi вийшли вже далеко за межi забезпечення правил технiки безпеки в навчальнiй аудиторii. Школа повинна готувати учнiв до свiдомоi, самостiйноi й активноi органiзацii своii роботи i дозвiлля в просторi екранноi культури i комптАЩютерних технологiй. Причому не тiльки у можливiй майбутнiй професiйнiй дiяльностi, але вже сьогоднi.

Системнiсть педагогiчноi задачi визначаi структуру вивчення теми. Очевидно, що ii виховнi та мотивацiйнi аспекти не можуть бути належною мiрою реалiзованi в рамках одного уроку. До цiii теми необхiдно готуватись протягом усього навчального курсу.

Виховний характер педагогiчноi задачi визначаi i вибiр пiдходу до ii розвтАЩязання. На наш погляд, найбiльш доцiльним тут буде використання гуманiтарного пiдходу.

Гуманiтарний пiдхiд (у контекстi розглянутоi проблеми) припускаi акцентування уваги при розглядi даноi теми на особистiсть користувача комптАЩютера. Таким чином, прiоритет вiддаiться не технiчним характеристикам монiтора, а людинi, яка перед ним працюi. Людина тут розумiiться не просто як бiологiчна iстота, або безликий субтАЩiкт соцiальних вiдносин, що повинний дотримувати визначених рекомендацiй, а як неповторний у своiрiдностi свiтосприймання iндивiдуум, що маi право приймати рiшення i нести за них усю повноту вiдповiдальностi.

Акцент у висвiтленнi проблеми здоровоi роботи з комптАЩютером повинен бути перенесений у педагогiчнiй дiяльностi з технiчних характеристик обчислювальноi технiки (важливiсть яких нiхто не бере пiд сумнiв) на бiологiчнi i соцiальнi особливостi користувача.

ЗдоровтАЩя тАФ це фiзичне, психiчне i соцiальне благополуччя людини i його здатнiсть адаптуватися до постiйно мiнливих умов зовнiшнього i внутрiшнього середовища та природного процесу старiння. Зрозумiло, що його основа закладаiться в дитячому вiцi. [15].

Таке системне, цiлiсне, позитивне розумiння здоровтАЩя прийняте в даний час Всесвiтньою органiзацiiю охорони здоровтАЩя. На його основi може (i повинна) бути органiзована робота з забезпечення безпечноi взаiмодii людини i комптАЩютера.

Визнаючи численнi переваги комптАЩютера для розвитку, навчання, творчостi i дозвiлля особистостi, усi сходяться в тiм, що вiн наносить здоровтАЩю невиправноi шкоди. Розходження складаiться лише в оцiнцi ступеня цiii шкоди: тут думки коливаються вiд категоричного неприйняття комптАЩютера (сприйняття його як неминуче зло) до безвiдповiдального самоусунення вiд розвтАЩязання проблем охорони здоровтАЩя при роботi з ним.

Найважливiший для практичного педагога наслiдок системного розумiння здоровтАЩя полягаi в тому, що завдяки йому вдаiться зняти безумовно негативне сприйняття комптАЩютера, що заважаi обтАЩiктивному i докладному розгляду вiдповiдних питань з учнями. У вчителя зтАЩявляiться можливiсть i потреба вийти за вузькi рамки нормативiв технiки безпеки, оцiнити комптАЩютер як явище культури, спробувати разом з учнями визначити своi цiлiсне ставлення до нього i вже на цiй основi будувати взаiмодiю з машиною.

В областi використання комптАЩютерних технологiй кожен вчитель зустрiчаiться з достатньою кiлькiстю фактiв, що пiдтверджують висновок: далеко не завжди причиною погiршення здоровтАЩя в дiтей i недостатня ВлякiстьВ» комптАЩютера. Хiба можуть допомогти захиснi фiльтри або монiтори ВлLow RadiationВ», якщо учень сидить практично Влна екранiВ»? Що може дати орiiнтацiя вiкон кабiнету на пiвнiч i наявнiсть на них жалюзi, якщо виключено освiтлення i робота вiдбуваiться в напiвтемрявi? Навiщо потрiбнi монiтори з екраном, що маi дiагональ 17 дюймiв, якщо документ обробляiться у вiкнi програми, що займаi лише чверть площi екрана? Якщо при роботi з комптАЩютером виникаi бiль, затiкають ноги, вiдбуваiться перенапруга мтАЩязiв шиi i плечового поясу, то вихiдною причиною цього i не машина. Вона просто дозволяi через загострення проявитися хвороби, реальна причина якоi полягаi в неправильному використаннi людиною компенсаторних можливостей свого органiзму. У даному випадку це невiрна постава при роботi, неправильнi положення нiг, рук, невиконання профiлактичних заходiв i недотримання режиму роботи. [14].

Та все ж таки немало важливими i санiтарно-гiгiiнiчнi вимоги до комптАЩютерного класу-кабiнету.

Наведемо окремi санiтарно-гiгiiнiчнi вимоги до комптАЩютерного класу. [52].

1. На один комптАЩютер у класi повинно вiдводиться не менше 6 м2 площi, при цьому обтАЩiм примiщення повинен бути не менше 24 м3. Якщо робочих мiсць понад 10, то для кабiнету потрiбна обладнана лаборантська кiмната площею 18 м2.

2. Не дозволяiться розмiщення мiсць з комптАЩютерами в навчальних закладах в цокольних i пiдвальних примiщеннях. Стiни примiщення фарбуються у холоднi кольори, а штори на вiкнах повиннi гармонувати з кольором стiн. Чорнi штори використовувати забороняiться.

3. Природне освiтлення в комптАЩютерному класi маi забезпечувати коефiцiiнт не нижче 1,5 %.

4. Штучне освiтлення в примiщеннях повинно здiйснюватися системою загального рiвномiрного освiтлення. Слiд обмежувати нерiвномiрнiсть розподiлу яскравостi в полi зору користувача. Освiтлювачi при периметральному розташуваннi повиннi встановлюватися локалiзовано над робочим столом ближче до його передньоi межi.

5. Робочi мiсця повиннi розташовуватися так, щоб природне свiтло падало збоку, злiва.

6. Для пiдвищення вологостi повiтря в примiщеннях слiд використовувати зволожувачi повiтря. Примiщення повиннi забезпечуватися аптечкою першоi допомоги i вуглекислотними вогнегасниками.

7. Кабiнет iнформатики не повинен межувати з примiщеннями, що i джерелами шуму i вiбрацiй. Допустимий рiвень шуму тАФ 40 дБ.

8. Не дозволяiться ремонтувати комптАЩютери безпосередньо в робочих примiщеннях.

9. Екран монiтора комптАЩютера повинен знаходитись на вiдстанi 600-700 мм вiд очей користувача. Кут погляду на екран (кут мiж променями вiд краiв екрана) повинен бути не менший 45В°.

10. Клавiатура не повинна бути жорстко звтАЩязана з монiтором. Поверхня клавiатури тАФ матова.

Для комптАЩютеризацii освiти залишаються зовсiм справедливими слова Н. М. Амосова: ВлЩоб бути здоровим, потрiбнi власнi зусилля, постiйнi i значнi. Замiнити iх нiчим не можливоВ» [45].

Важливою педагогiчним завданням i пiдготовка учня до того, що не будь-яка iнформацiя, не всяке знання i благо, i виховання в ньому iмунiтету проти iнформацiйноi агресii.

Величезним i вплив комптАЩютера саме на здоровтАЩя учнiв початковоi школи. Адже нерацiональне використання цього засобу навчання може призвести до катастрофiчних наслiдкiв для здоровтАЩя дитини 6-10 рiчного вiку.

Негативний вплив на фiзичний розвиток. В дiтей 6 рокiв саме формуiться постава, i будь-яке неправильне довготривале положення тiла може призвести до викривлень хребта, сколiозу тощо.

Негативний вплив на розумовий розвиток проявляiться у порушеннях уяви, притупленнi уваги, погiршеннi памтАЩятi та iн. Все це проявляiться внаслiдок нерацiональноi, несвоiчасноi, непродуманоi та занадто тривалоi роботи дитини перед монiтором.

Щодо порушень у психiчному розвитку молодшого школяра слiд зауважити, що при довгому використаннi ПК може виникнути роздратованiсть, порушення сну, звикання i, навiть, депресii.

Розглянувши цi проблеми можна навести рекомендацii щодо органiзацii роботи в комптАЩютерному класi.

Функцiональний стан учнiв пiд час навчальних занять з використанням комптАЩютерiв у кабiнетi iнформатики (класi) визначаiться багатьма чинниками навколишнього середовища, включаючи органiзацiю робочого мiсця. Одним з чинникiв, який може зменшити негативний вплив монiторiв i комптАЩютерiв, i суворе дотримання режиму роботи.

Сьогоднi, незважаючи на те, що парк комптАЩютерiв суттiво i швидко змiнюiться, удосконалюються технiчнi характеристики комптАЩютерiв, однак залишаiться гострою проблема втомлення учнiв пiд час роботи з монiторами та вплив комптАЩютерiв на стан iхнього здоровтАЩя. Саме тому залежно вiд вiку учнiв лiкарi та психологи наполягають на введеннi обмежень на час роботи за дисплеiм та на проведеннi фiзкультпауз.

Робота за персональним комптАЩютером повтАЩязана з великим емоцiйним напруженням, негативними i позитивними емоцiями. Нарiвнi з цим значне навантаження випадаi на зоровий аналiзатор, його акомодацiйний апарат, центральну нервову систему. При роботi на ПК учнi скаржаться на втомлюванiсть очей: рiзь в очах, плаваючi точки перед очима, головний бiль та iн. Проведенi психофiзiологiчнi дослiдження показали, що робота на комптАЩютерах викликаi бiльш вираженi несприятливi змiни з боку вищоi нервовоi дiяльностi i зорового аналiзатора. Це говорить про розвиток перевтоми, яка наступаi ранiше, нiж при звичайному навчаннi, навiть при виконаннi контрольних робiт у тому самому кабiнетi iнформатики, коли всi комптАЩютери вимкненi.

Численнi спостереження i дослiдження функцiонального стану учнiв при роботi на ПК довели неможливiсть проведення безперервноi роботи протягом усього уроку. Особливо чутливi до впливу несприятливих чинникiв середовища, в тому числi тих, що виникають при роботi комптАЩютерiв, учнi молодшого шкiльного вiку, якi iнтенсивно ростуть i розвиваються. Тому чим молодший органiзм, тим бiльш вираженi змiни в його функцiональному станi можна спостерiгати пiд дiiю будь-яких негативних чинникiв середовища.

Згiдно санiтарних правил i норм робота з комптАЩютером повинна проводитись в iндивiдуальному темпi. Неперервна робота за комптАЩютером: 1-й клас тАФ 10 хв.; 2-5 класи тАФ 15 хв.

Пiсля встановленоi тривалостi роботи на комптАЩютерi повинен проводитися комплекс вправ для очей, а пiсля кожного уроку на перервах тАФ фiзичнi вправи для профiлактики загальноi втоми.

Комплекси вправ для очей мають бути представленi на плакатi в кабiнетi (класi), або роздрукованi та покладенi на кожне робоче мiсце для iндивiдуального користування. Комплекси вправ для очей повиннi обовтАЩязково виконуватися учнями, що мають короткозору i далекозору рефракцiю очей.

Для зняття локального стомлення мтАЩязiв, якi пiдтримують тiло i голову у вертикальному положеннi, рук i нiг доцiльно проводити фiзкультхвилинки, а для зняття загальноi втоми тАФ фiзкультпаузи, якi сприяють полiпшенню функцiонального стану нервовоi, серцево-судинноi i дихальноi систем. Фiзкультхвилинки бажано проводити на уроках, а фiзкультпаузи тАФ на перервах.

Режим роботи за комптАЩютером, проведення профiлактичних заходiв для попередження розвитку перевтоми повиннi бути аналогiчнi i на уроках з використанням комптАЩютера. Робота за персональним комптАЩютером пiд час навчальних занять повинна здiйснюватися в iндивiдуальному темпi i ритмi.

КомптАЩютернi iгри гiрше впливають на очi i центральну нервову систему порiвняно iз звичайною навчальною роботою на ПК. Тому тривалiсть перегляду гри маi обмежуватись. Бiльш тривале використання комптАЩютерноi гри може негативно позначитися на самопочуттi, сприяти розвитку перевтоми зорового аналiзатора i центральноi нервовоi системи, зниженню працездатностi.

Дотримання наведених рекомендацiй при роботi з комптАЩютерами пiд час навчальних занять, практики й у позанавчальний час дозволить зберегти хороше самопочуття i працездатнiсть, а також попередити розвиток небажаних вiдхилень у функцiональному станi i здоровтАЩi учнiв початковоi школи. [45].

1.4 Шляхи використання програмного забезпечення на уроках художньо-естетичного циклу в початковiй школi

Природне прагнення людини до творчостi, гармонii, любовi. Тому жодна галузь знань не може бути вiдiрвана вiд естетичного виховання.

Друкованi видання про комптАЩютернi технологii в бiльшостi випадкiв розглядають лише технiчнi питання: програмне забезпечення, роботу з прикладною програмою, в конкретному середовищi, мультимедiа i т.д. На сьогоднiшнiй день хороший вчитель iнформатики повинен знати та вмiти працювати з великим обтАЩiмом iнформацii. За цими показниками та критерiями зовсiм забуваiться внутрiшнiй свiт дитини, ii емоцii, iнтереси, естетичний розвиток [21].

Вже у 80-i рр. у виданнях стали дискутуватися питання про скупiсть iнтересiв школярiв, перекручуваннi моральних норм, а останнiм часом тАФ i про байдужiсть, жорстокiсть тощо. РЖ цей список можна продовжувати.

Та за вирiшенням соцiальних i полiтичних проблем багато-хто просто не вважаi за потрiбне висувати на перше мiсце питання естетичного виховання особистостi, а тим паче використовувати засоби НРЖТ для його пiдтримки.

Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджуiться природою й архiтектурними спорудами, прикрашаi своi житло й одяг. Немаi такого народу, якому невiдоме почуття прекрасного. Людина маi здатнiсть знаходити, зберiгати i створювати красу.

РЖ щоб навчити дитину цiлiсному сприйняттю навколишнього свiту, навчити ii переживати, ототожнювати цiнностi у своiму життi з iдеалами, звертаються до такоi областi знань, як естетика. [11].

У розвтАЩязанi задач естетичного виховання велику користь приносять сучаснi технiчнi засоби i новiтнi технологii, такi, наприклад, як комптАЩютер i засоби мультимедiа.

На жаль, питання естетичного розвитку при роботi з комптАЩютером ще не одержали належного висвiтлення в педагогiчнiй лiтературi. Однак як у вiтчизнянiй, так i в зарубiжнiй перiодичнiй пресi все частiше пiднiмаються питання, що звтАЩязують у iдиний ланцюжок мистецтво, виховання i комптАЩютер.

Протягом всiii iсторii людства художники з великим ентузiазмом освоювали будь-якi нововведення i переймали новi технологii, новi фарби, матерiали, iнструменти. Тому з появою комптАЩютерiв, а особливо прикладних графiчних програм цi засоби були вiдразу ж сприйнятi художниками, у результатi виник новий напрямок у мистецтвi тАФ комптАЩютерна графiка.

В. РД. Лепскi та Н. Ф. Лепскi у своiй працi ВлКомптАЩютер у художнiй освiтiВ» вiдзначають, що Влнамiтилися два рiзних пiдходи до використання комптАЩютерiв в областi образотворчого мистецтва. В однiй з них комптАЩютер використовуiться як простий iнструмент тАФ свого роду палiтра i полотно, за допомогою яких художник Влпише картиниВ». В iншому художник задаi машинi програму, внаслiдок чого та створюi малюнок свiдомо непередбачений, але розрахований машиною на основi математичноi функцiiВ» [48]. Американський художник Девiд Ем, вiдомий своiми ВлкосмiчнимиВ» комптАЩютерними картинками, стверджував: ВлКомптАЩютер наштовхуi мене на такi думки, якi нiколи не прийшли б менi в голову без ньогоВ» [51]. КомптАЩютерний художник маi велику можливiсть манiпулювати створеними iм структурами, застосовуючи iх так, як йому це потрiбно, чого, звичайно, не може собi дозволити художник традицiйного напрямку. Отут зовсiм iнший вид розумовоi дiяльностi. У момент створення комптАЩютерного малюнка активiзуються фантазiя, логiчне мислення, цiлiсне бачення, комплексне сприйняття. Малюнок як би складаiться з окремих елементiв, створюючи iдине образне цiле, пiдлегле творчому задумовi художника. [51].

Змiст предметiв ВлОснови iнформатики й обчислювальноi технiкиВ» або ВлКомптАЩютернi технологiiВ» в системi шкiльноi освiти орiiнтований на розвиток логiчного мислення i може бути вiднесений до точних наук, та й базовий компонент не залишаi часу на творчу самореалiзацiю тАФ це обумовлено навчальною програмою та часовими межами. Тому вирiшення поставленого питання можливе при введеннi спецiальних iнтегрованих курсiв або пiд час реалiзацii мiжпредметних звтАЩязкiв на уроках художньо-естетичного циклу.

Якщо розглядати iнформатику як предмет художньо-естетичного циклу, то через спiлкування з прекрасним стане можливим формування творчоi особистостi, розкрiпачення свiдомостi дитини i розвиток образного мислення. Варто вiдзначити, що в цьому процесi особливу увагу варто придiлити захопленостi й майстерностi вчителя.

Зазначенi проблеми тiльки починають розглядатися в педагогiчнiй лiтературi i ставлять перед нами багато питань з областi психологii, педагогiки, естетики, без вирiшення яких неможливе виховання дитини в XXI столiттi.

Хоча предмет естетики iсторично рухливий i мiнливий, а найбiльш повно закони естетичного розумiння свiту виявляються в мистецтвi, субтАЩiктом естетики була i залишаiться людина, яка вiдчуваi. Тому завдання вчителiв тАФ через естетичне виховання та вмiння працювати з комптАЩютером привести дитину до творчостi, усвiдомленню своii iндивiдуальностi, бажанню мрiяти дiяти, творити.

До предметiв художньо-естетичного циклу належать музика, трудове навчання та образотворче мистецтво.

При вивченнi цих предметiв учнi розвивають пiсеннiсть, танцювальнiсть, слух, голос, сприймання музики, сприймання художнього мистецтва, навички практичноi роботи з мистецькими творами, умiння виражати своi ставлення та емоцiйне переживання щодо твору мистецтва, уявлення про свiт професiй тощо.

Говорячи про виховання потрiбно розумiти i неабиякi новi можливостi, якi даi нам використання комптАЩютера у навчаннi на образотворчому м

Вместе с этим смотрят:


WEB-дизайн: Flash технологии


РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському


РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii


РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня


РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi