Вища освiта Украiни i Болонський процес

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ тАЬЛЬВРЖВСЬКА ПОЛРЖТЕХНРЖКАтАЭ

Р.РЖ. Кiнаш, Д.Г. Гладишев

ВИЩА ОСВРЖТА УКРАРЗНИ РЖ

БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС

Конспект лекцiй

з курсу тАЮВища освiта Украiни i Болонський процестАЭ

для студентiв базового напряму тАЮМистецтвотАЭ

Львiв -2006

ТЕМА 1.РДВРОРЖНТЕГРАЦРЖЯ УКРАРЗНИ ЯК ЧИННИК СОЦРЖАЛЬНО-ЕКОНОМРЖЧНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ

Упродовж останнього десятирiччя Украiна наполегливо наближаiться до iвропейських стандартiв. На рiвнi держави напрацьовано унiверсальнi принципи взаiмодii з географiчними сусiдами та краiнами-учасниками РДвропейського Союзу: взаiмоповага, взаiмодопомога, готовнiсть до вирiшення усiх проблем, не зважаючи на рiвень iх складностi.

Одним з найважливiших вихiдних документiв спiвпрацi i тАЮУгода про партнерство та спiвробiтництвотАЭ (УПС) мiж Украiною, з одного боку, та РДС i його членами, з iншого, яка набула чинностi у березнi 1998 року та маi термiн дii 10 рокiв. Основними цiлями УПС i розвиток тiсних полiтичних стосункiв мiж Украiною та РДС шляхом постiйного дiалогу з полiтичних питань, сприяння розвитку торгiвлi, фiнансового, громадського, науково-технологiчного та культурного спiвробiтництва.

Вiдповiдно до укладеноi Угоди, сторони проводять регулярний полiтичний дiалог: вiдбуваються переговори на найвищому полiтичному рiвнi в рамках самiтiв; для спостереження за дiiю Угоди згiдно з ii положеннями створено Раду з питань спiвробiтництва, засiдання якоi вiдбуваються на мiнiстерському рiвнi щонайменше раз у рiк. З Радою спiвпрацюi Комiтет з питань спiвробiтництва, який веде полiтичний дiалог на парламентському рiвнi.

11 грудня 1999 р. у м. Гельсiнкi РДвропейська Рада схвалила спiльну стратегiю РДС щодо Украiни, спрямовану на змiцнення стратегiчного партнерства з Украiною.

Метою цiii стратегii i:

1. Фундаментальне зближення та поступова iнтеграцiя Украiни до РДС. Основою цього процесу i принциповi положення i цiлi iвропейськоi iнтеграцii та проголошений Украiною курс на iнтеграцiю до РДС, який сприятиме проведенню реформ у краiнi.

2. Реалiзацiя Угоди про партнерство та спiвробiтВнництво мiж Украiною та РДС, що i важливим завданням на найближчi роки, базою та одним iз дiiвих iнструментiв поглиблення iнтеграцii Украiни до РДС. Якнайповнiша iмплементацiя УПС маi створити передумови для подальшого розвитку торгiвлi РДС з Украiною та сумiжними краiнами. РДС спрямуi зусилля на послiдовне спiльне з Украiною виконання положень УПС у рамках чинних двостороннiх iнституцiй, фiнансових iнструментiв та спiльних робочих програм з iмплементацii УПС.

3. Пiдтримка реформ в Украiнi.

4. Успiхи Украiни в реалiзацii Угоди про партнерство та спiвробiтництво, здiйснення реформ i продовження курсу на iнтеграцiю до РДС дозволять Украiнi повною мiрою долучитися до процесу розширення РДС.

5. Забезпечення зони стабiльностi, спiвробiтництва та процвiтання у Центральнiй i Схiднiй РДвропi. Неоднаковi темпи iвропейськоi iнтеграцii центральних i схiдноiвропейських краiн породжують рiзноплановiсть стосункiв мiж краiнами регiону. Тому таким принциповим i вироблення спiльноi стратегii, яка б забезпечила збереження еволюцiйностi та незворотностi процесу розширення, а також координацiю дiй, пов'язаних з рiзними темпами iнтеграцii центрально-схiдноiвропейських краiн до РДС, поглиблення транскордонного та регiонального спiвробiтництва, використання багатостороннього дiалогу iз залученням усiх краiн регiону. Спiльна стратегiя маi змiцнити регiональну безпеку шляхом покращення та подальшоi гармонiзацii вiдносин мiж краiнами, якi мають на метi iнтеграцiю до РДС.

6. Адаптацiя законодавства Украiни до норм РДС. РДвросоюз посилить та активiзуi роботу, яка сприятиме процесу адаптацii законодавства Украiни до норм РДС та враховуватиме намiри Украiни набути у майбутньому повноправне членство в РДвропейському Союзi.

7. Поглиблення спiвробiтництва у сферi зовнiшньоi полiтики, що i одним iз визначальних факторiв безпеки та стабiльностi в РДвропi.

8. Поглиблення спiвробiтництва у сферi безпеки та оборони. РДС визнаi нерозривнiсть та взаiмозалежнiсть безпеки Союзу та Украiни.

9. Поглиблення спiвробiтництва з Украiною у галузi юстицii та внутрiшнiх справ. Виконання положень Угоди про партнерство та спiвробiтництво мiж Украiною та РДС, використання можливостей поза межами цiii Угоди з урахуванням iснуючих потреб та iнтересiв сторiн у галузi юстицii i внутрiшнiх справ, залучення Украiни до програм РДС та тiсне спiвробiтництво у цiй сферi i важливою передумовою створення в РДвропi простору безпеки та стабiльностi.

10. Поглиблення мiжлюдських зв'язкiв, регiонального та культурного спiвробiтництва мiж Украiною та РДС, що, разом з iншими заходами, дозволить уникнути появи будь-яких нових лiнiй подiлу на континентi.

11. Посилення торгово-економiчного спiвробiтництва та спiвпрацi у сферi транспорту, зв'язку, телекомунiкацiй.

12. Охорона довкiлля.

Одним iз важливих iнструментiв створення в Украiнi новоi правовоi системи i адаптацiя законодавства Украiни до законодавства РДС.

У 1998 роцi в Украiнi було створено Мiжвiдомчу координацiйну раду щодо адаптацii законодавства Украiни до законодавства РДС. У 1999 роцi створена iдина система планування, координацii та контролю за пiдготовкою проектiв законiв та адаптацii законодавства органами виконавчоi влади. РДС пiдтримуi адаптацiю законодавства Украiни шляхом надання технiчноi допомоги через iвропейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC). РДС забезпечуi створення належноi iнформацiйноi бази для практичноi реалiзацii процесу адаптацii украiнського законодавства до норм РДвросоюзу.

Адаптацiя законодавства Украiни до законодавства РДвропейського Союзу тАУ це тривалий процес поетапного прийняття та впровадження нормативно-правових актiв Украiни, розроблених з урахуванням законодавства РДС.

Метою спiвробiтництва Украiни з РДС у сферi науки i технiки i заохочення цивiльних наукових дослiджень та технологiчного розвитку, включаючи спiльну науково-дослiдницьку дiяльнiсть, навчання та перемiщення науковцiв, а також iншi форми спiвробiтництва. Угода також передбачаi, що сторони забезпечуватимуть належний доступ до своiх вiдповiдних програм на основi ефективного захисту прав iнтелектуальноi, промисловоi та комерцiйноi власностi.

На сьогоднi запропоновано декiлька програм у сферi дослiдництва та розвитку:

1. РЖнтеграцiя i змiцнення РДвропейського дослiдницького простору. Зазначена програма встановлюi науковi прiоритети, на яких РДврокомiсiя концентруватиме фiнансовi ресурси, а також новi iнiцiативи, спрямованi на удосконалення мереж нацiональних дослiдницьких програм краiн-учасниць.

2. Змiцнення структури РДвропейського дослiдницького простору. Ця програма спрямована на подолання структурноi слабкостi iвропейського дослiдництва шляхом глибшоi iнтеграцii дослiдництва та iнновацiй, розвитку мобiльностi дослiдникiв, скоординованого планування та доступу до дослiдницькоi iнфраструктури, а також реалiзацiю заходiв, спрямованих проти вiдтоку вчених, та розвиток громадського усвiдомлення щодо значення науки у розвитку суспiльства.

3. Незалежнi дослiдження в ядернiй сферi. Програма зосереджуiться на аспектах зберiгання ядерних вiдходiв та безпецi ядерних реакторiв.

4. РДвропейськi спiльнi дослiдницькi центри. Проект програми представляi три нових iнструменти:

- створення мережi майстерностi. У рамках новоi програми буде створено мережi дослiдникiв, кожна з яких розвиватиме наукову базу в рiзних напрямках шляхом напрацювання та використання набутоi майстерностi;

- впровадження iнтегрованих проектiв. Використання зазначеного iнструменту спрямовано на змiцнення iвропейськоi конкурентоспроможностi та вирiшення соцiальних питань. Розмiр iнтегрованих проектiв буде вiдрiзнятися залежно вiд потреб для досягнення очiкуваних результатiв, iхнiй бюджет коливатиметься вiд кiлькох мiльйонiв iвро до кiлькох десяткiв мiльйонiв. Кожен iнтегрований проект повинен чiтко визначати завдання, спрямованi на отримання науково-технологiчних результатiв;

- забезпечення участi РДС у нацiональних дослiдницьких програмах. Цей iнструмент нацiлений на те, щоби прiоритети бiльшостi нацiональних дослiдницьких програм краiн-учасникiв спiвпадали з iнтересами i завданнями РДС у зазначенiй сферi. Крiм цього, важливим i пiдвищення впливу нацiональних дослiдницьких програм задля реалiзацii дослiдницьких завдань РДС шляхом пiдготовки гармонiзованих робочих програм, оголошення спiльних конкурсiв тощо.

Украiна та РДС реалiзують окремi науково-технiчнi програми у сферах спiльного iнтересу. Спiвробiтництво мiж Украiною та РДС у галузi науки та технологiй розвиваiться в рiзних напрямках та умовах i базуiться на спiвробiтництвi та конкуренцii.

Стосунки мiж Украiною та РДС у сферi дослiдництва продовжують динамiчно поглиблюватися.

На сучасному етапi актуальна проблема змiцнення матерiально-технiчноi бази наукових установ, забезпечення iх комп'ютерною технiкою, новiтнiм обладнанням та приладами, створення належно оснащених регiональних та мiжгалузевих центрiв спiльного користування.

Оскiльки процеси iвропейськоi iнтеграцii охоплюють дедалi бiльше сфер життiдiяльностi, базове значення у них повинна вiдiгравати освiта.

Осередком освiтнiх та наукових процесiв у контекстi iвроiнтеграцii i Науково-технологiчний центр в Украiнi тАУ мiжурядова неприбуткова органiзацiя, дiяльнiсть якоi спрямована на запобiгання розповсюдженню зброi масового знищення.

26 червня 2003 р. РДвропейською Комiсiiю були затвердженi проекти, якi отримали гранти за програмою ТЕМПУС. Серед прiоритетних напрямкiв, що реалiзуються в рамках проектiв тАУ впровадження сучасних навчальних технологiй, створення та застосування новiтнiх методiв управлiння навчальним процесом, вiдновлення тiсноi спiвпрацi мiж унiверситетами та промисловiстю, що передбачаi пожвавлення iнновацiйноi дiяльностi.

Украiнськi вищi навчальнi заклади братимуть участь у реалiзацii 14 проектiв:

1. Створення мережi тАЮоб'iднаних пунктiвтАЭ з метою поширення практики використання iнформацiйних технологiй в управлiннi дiяльнiстю унiверситетiв (Херсонський державний педагогiчний унiверситет, Харкiвський нацiональний унiверситет, Запорiзький державний унiверситет).

2. Централiзована електронна бiблiотека для користування електронною лiтературою при вiдкритому та дистанцiйному навчаннi. Мультимедiйна комунiкацiйна мережа, що поiднуi унiверситети, промисловiсть та сферу управлiння. Полiпшення комунiкацiйного зв'язку мiж Украiною та краiнами РДС (Нацiональний унiверситет тАЮКиiво-Могилянська АкадемiятАЭ, Нацiональний унiверситет тАЮОстрозька АкадемiятАЭ).

3. Вища освiта та ринок працi в галузi охорони довкiлля (Харкiвська державна академiя мунiципального господарства).

4. Ефективне виробництво зернових культур у фермерських господарствах (Бiлоцеркiвський державний аграрний унiверситет).

5. Застосування iнформацiйних технологiй у дiяльностi унiверситетських бiблiотек (Нацiональний технiчний унiверситет Украiни тАЮКиiвський полiтехнiчний iнституттАЭ).

6. Створення франкофонiйного напрямку в архiтектурi (Приднiпровська Академiя цивiльного будiвництва та архiтектури).

7. Сприяння розвитку ефективного пiдприiмництва в Украiнi (Харкiвська державна академiя мунiципального господарства).

8. Освiта i пiдготовка фахiвцiв у галузi iвропейських наук (Донецький нацiональний технiчний унiверситет, Нацiональний технiчний унiверситет тАЮХаркiвський полiтехнiчний iнституттАЭ).

9. Журналiстика та навчання в галузi ЗМРЖ (Запорiзький державний унiверситет).

10. Електронне навчання. Вiртуальна юридична бiблiотека та юридичний консультацiйний центр (Харкiвська Нацiональна юридична академiя Украiни).

11. Новi навчальнi програми в галузi мiжнародного економiчного права в Киiвському нацiональному економiчному унiверситетi (Киiвський нацiональний економiчний унiверситет).

12. Пiдготовка фахiвцiв у галузi бiзнесу, управлiння та iнформацiйних технологiй (Житомирський державний технологiчний унiверситет, Донецька державна академiя управлiння, Запорiзький державний унiверситет).

13. Розвиток мережi навчальних закладiв для професiйноi перепiдготовки в галузi управлiння прикордонними водними ресурсами (Рiвненський Нацiональний унiверситет водного господарства та природокористування).

14. Стратегiчне планування менеджменту (Одеський державний економiчний унiверситет).

ТЕМА 2.СИСТЕМИ ВИЩОРЗ ОСВРЖТИ У КРАРЗНАХ РДВРОПИ

Структура свiтовоi вищоi освiти видаiться надзвичайно рiзноманiтною, однак домiнують двi тенденцii:

1. Унiтарна, або iдина, система, коли вища освiта забезВнпечуiться унiверситетами чи вiдповiдними до них закладами. Такi заклади пропонують як загальнi академiчнi ступенi, так i професiйно орiiнтованi програми рiзноi тривалостi i рiвня. В унiтарнiй системi вищоi освiти до ii складу входять лише унiверситети. Такою i освiта в РЖталii, РЖспанii, Австрii, Фiнляндii, Швецii.

2. Бiнарна, або подвiйна, система з традицiйним унiверситетським сектором, що так чи iнакше опираiться на концепцiю унiверситету та на окремий не унiверситетський сектор вищоi освiти, що маi чiтко окреслену структуру. Така система освiти притаманна бiльшостi розвинених краiн свiту, де поряд з унiверситетським сектором iснують численнi спецiалiзованi заклади, якi приймають чималу частину молодi. З iвропейських краiн бiнарну систему вищоi освiти мають Бельгiя, Великобританiя, Грецiя, Данiя, РЖрландiя, Нiдерланди, Норвегiя, Нiмеччина, Францiя, Швейцарiя та ряд iнших.

У не унiверситетському секторi запроваджено велику кiлькiсть нових програм для здобуття ступеня бакалавра, розробленi пiсля бакалаврськi курси. Не унiверситетськi заклади освiти що не мають права на магiстерськi програми можуть спiвпрацювати iз зарубiжними установами, якi таке право мають. Заклади вищоi освiти не унiверситетського сектору не пропонують докторськi ступенi, але це не означаi, що кандидати на докторськi програми з не унiверситетського сектору не можуть на них навчатись.

Стисло опишемо головнi тенденцii розвитку вищоi освiти деяких краiн РДвропи.

Вища освiта Великобританii

Майже столiття система вищоi освiти У Великобританii мала бiнарну структуру, але у 1992 р., з наданням технiчним iнститутам статусу унiверситетiв, цi двi ланки вищоi освiти обтАЩiднались. Усi унiверситети Великобританii мають високий рiвень автономii у визначеннi курсiв, програм i методiв навчання.

Зарахованi до унiверситету студенти спочатку намагаються здобути першу ступеневу квалiфiкацiю тАУ бакалавр, яку можна отримати на гуманiтарних, природничих чи педагогiчних спецiальностях за 2-3 роки, архiтектурних, iнженерних спецiальностях та менеджменту тАУ за 3-4 роки, ветеринарii та медицинi тАУ за 5-6 рокiв. Отримавши квалiфiкацiю бакалавра, студент маi право продовжити навчання для отримання магiстерського ступеня. Для цього необхiдно 2-3 роки викладання, навчання чи дослiджень при достатньо глибокому вивченнi однiii чи групи сумiжних дисциплiн. У краiнi немаi iдиного зразка диплома про освiту. Тут захищеними i лише титули тАЮбакалавртАЭ, тАЮмагiстртАЭ, тАЮдоктортАЭ.

Британськi унiверситети тАУ це великi науково-навчальнi комплекси, що включають коледжi, магiстерськi та докторськi школи, дослiднi iнститути, науковi центри, обсерваторii та iн.

Середня освiта триваi 13 рокiв, два останнiх з яких присвячуються поглибленому вивченню тих дисциплiн, якi учень плануi обрати для студiй до ВНЗ. Школи надають змогу обрати курси рiзного рiвня складностi, що призводить до нееквiвалентних атестатiв. Право вступу у ВНЗ без екзаменiв надаi атестат про загальну освiту пiдвищеного рiвня.

Для зарахування абiтурiiнти подають своi заяви у службу прийому в унiверситети i коледжi, вказуючи до п'яти бажаних закладiв. Документи направляються у ВНЗ, якi вирiшують, чи вартуi кандидат зарахування. Якщо кiлькiсть заяв перевищуi квоту чи кiлькiсть вiльних мiсць в аудиторiях, застосовуiться вiдбiр, форми якого визначаються самими ВНЗ.

ВНЗ самi встановлюють методи контролю роботи i знань студентiв: бiльшiсть практикують пiдсумковi екзамени, часто проводиться поточний контроль. Пiсля закiнчення програми першого циклу студент може отримати наступнi оцiнки: найвищу (Class 1), дуже добру (Class 2, Division 1) з правом продовжити навчання на другому циклi, непогану (Class 2, Division 2), найнижчу (Class 3).

Вища освiта РЖспанii

Система вищоi освiти РЖспанii вiдзначаiться винятковою однорiднiстю, адже аж 98% студентiв навчаються в унiверситетах, поза якими готують лише фахiвцiв з туризму, ремесел та деяких iнших видiв занять. З 52 унiверситетiв 7 тАУ недержавнi.

Унiверситети мають досить складну структуру i пропонують курси, програми та квалiфiкацii рiзного рiвня. Так, на факультетах передбачено програми тривалiстю 4-5 рокiв iз присудженням повного диплома. Вищi технiчнi школи пiсля 4-5 рокiв навчання присуджують дипломи вищих iнженерiв. Унiверситетськi та iнженерно-технiчнi школи надають дипломи пiсля трьох рокiв навчання.

До не унiверситетськоi вищоi освiти входять iнститути, що видають два види дипломiв: еквiвалентний до унiверситетських (А), i нижчий вiд унiверситетських диплом простiших програм мистецьких фахiв (В). Дипломи типу А надають Вiйськова Академiя, iнститути туризму, цивiльноi авiацii та теологiчнi заклади. Дипломи типу В надають iнститути та професiйнi школи з легшими умовами вступу i простими програмами.

Професорсько-викладацький склад ВНЗ в РЖспанii подiляiться на чотири категорii: професори, виконувачi обов'язкiв професорiв, викладачi-заступники, викладачi-асистенти.

Конкурснi вступнi екзамени формуються у виглядi двох тестiв, якi запроваджуються екзаменацiйною комiсiiю одночасно на всiй територii РЖспанii. Перший тест спрямований на перевiрку загальних вмiнь абiтурiiнта (культури, знання мов, здатностi до аналiзу й синтезу тощо), другий - засвоiння тих дисциплiн, що поглиблено вивчалися на курсах орiiнтацii.

Трирiчне навчання в унiверситетських школах надаi квалiфiкацiю iнженера-технiка з правом продовження навчання у другому циклi цих же унiверситетiв чи переходу на ринок працi.

П'ятирiчне навчання на факультетах унiверситетiв чи в iхнiх вищих школах (i в частинi iнститутiв) увiнчуiться дипломом, що надаi право на пiслядипломне навчання.

Успiшне закiнчення двох перших циклiв унiверситетiв надаi право продовжувати навчання для отримання диплома доктора. Воно триваi два-три роки пiд наглядом наукового керiвника, супроводжуiться самостiйними пошуками, написанням i захистом дисертацii.

ОбовтАЩязкова середня освiта в РЖспанii триваi 10 рокiв з правом продовження освiти (2 роки) у середнiй школi вищого рiвня та отримання права участi в конкурсних екзаменах в унiверситетах.

РЖспанська система оцiнювання тАУ 10-бальна. Прохiдною оцiнкою i 5¸6,9 балiв.

Вища освiта Нiмеччини

На сьогоднi систему нiмецькоi освiти можна схематично показати наступним чином: початкова школа (4 роки), середня школа (8-рiчне училище або 9-рiчна гiмназiя), вища школа (унiверситети, педагогiчнi ВНЗ, вищi школи мистецтв, вищi технiчнi навчальнi заклади).

Пiсля об'iднання у 1992/93 навчальному роцi в Нiмеччинi стало 318 закладiв вищоi освiти рiзного рiвня: 91 звичайний та один загальноосвiтнiй унiверситети, 11 педагогiчних, 19 теологiчних, 43 мистецьких i 153 технiчних та спецiалiзованих ВНЗ. Зi згаданих до недержавного сектору входили 6 унiверситетiв, 17 теологiчних закладiв, 2 мистецьких коледжi, 35 вищих фахових шкiл.

Усi заклади вищоi освiти подiляються на такi групи:

- унiверситети (класичнi, технiчнi, загальноосвiтнi та спецiалiзованi заклади унiверситетського рiвня тАУ вищi педагогiчнi, теологiчнi та медичнi школи). Бiльшiсть унiверситетiв мають класичну структуру. У них готують i докторiв наук;

- вищi фаховi школи зi спецiалiзованою фаховою пiдготовкою, готують спецiалiстiв з iнженерii, бiзнесу, менеджменту;

- вищi школи (коледжi) мистецтв i музики.

Основою системи вищоi освiти i унiверситети. Вони мають класичну структуру i завдання: несуть вiдповiдальнiсть за науковi дослiдження, навчання, пiдготовку кадрiв вищоi квалiфiкацii, готують докторiв наук, надiленi правом присуджувати габiлiтацiю (докторат-2) для замiщення посад завiдувачiв кафедрами. Навчання триваi щонайменше чотири роки.

Педагогiчнi вищi школи готують учителiв для нижчих рiвнiв освiти та спецiалiзованих шкiл. Вищi фаховi школи вiдiграють важливу роль, готуючи спецiалiстiв з iнженерii, бiзнесу, менеджменту тощо; науковi дослiдження в них звужено i вони не претендують на фундаментальнiсть.

Музичнi i мистецькi вишi школи готують фахiвцiв з усiх видiв мистецтв i музики, включаючи музикологiю, iсторiю мистецтв тощо.

Для вступу до закладiв вищоi освiти потрiбно мати атестат про середню освiту, який буваi трьох типiв: тАЮзагальнийтАЭ (даi право вступу до всiх ВНЗ); тАЮфаховийтАЭ (даi право вступу на певнi спецiальностi); документ для вступу лише у вищi фаховi школи чи на вiдповiдний факультет загальноосвiтнього унiверситету. Першi два видаються пiсля закiнчення гiмназii чи вiдповiдного до неi професiйного закладу з тривалiстю навчання 13 рокiв. Третiй отримують пiсля навчання тривалiстю 12 рокiв у профшколах.

Кожен предмет закiнчуiться екзаменами. Пiсля завершення програми виконуються письмовi роботи, а також складаються письмовi чи уснi екзамени з головних дисциплiн. Знання студентiв оцiнюiться за 6-бальною системою: дуже добре (1 бал), добре (2 бали), задовiльно (3 бали), достатньо (4 бали), незадовiльно (6 балiв).

Випускникам вищих навчальних закладiв пiсля складання державного iспиту присвоюють титул дипломованого спецiалiста, а в унiверситетах тАУ магiстра, що даi право на державну службу, вiдповiдну фахову дiяльнiсть та аспiрантуру. Магiстратура зорiiнтована на викладацьку роботу. Вищою квалiфiкацiiю в Нiмеччинi i титул доктора. Це вимагаi 3-5 рокiв наукових дослiджень, здачi державного екзамену та захисту дисертацii.

Вища освiта Украiни

Структура вищоi освiти Украiни розбудована вiдповiдно до структури освiти розвинених краiн свiту.

Вища освiта i складовою системи освiти Украiни, що регулюiться Законами Украiни тАЮПро освiтутАЭ та тАЮПро вищу освiту2. Вона забезпечуi фундаментальну наукову, професiйну та практичну пiдготовку студентiв.

Вiдповiдно до рiвня пiдготовки, матерiально-технiчного забезпечення та наявностi науково-педагогiчних кадрiв для визначення статусу вищих навчальних закладiв встановлено чотири рiвнi акредитацii:

-перший рiвень - технiкум, училище, iншi, прирiвнянi до них, вищi навчальнi заклади;

-другий рiвень - коледж, iншi, прирiвнянi до нього, вищi навчальнi заклади;

-третiй i четвертий рiвнi (залежно вiд результатiв акредитацii) тАУ унiверситет, iнститут, академiя, консерваторiя.

В 90-х роках було запроваджено ступеневу структуру пiдготовки фахiвцiв. Ступневiсть полягаi у здобуттi рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв на вiдповiдних ступенях вищоi освiти. Перший ступiнь передбачаi здобуття вищоi освiти освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня тАЮмолодший спецiалiсттАЭ, другий ступiнь тАУ тАЮбакалавртАЭ (базова вища освiта), третiй ступiнь тАУ тАЮспецiалiсттАЭ, тАЮмагiстртАЭ (повна вища освiта),

Вищi навчальнi заклади здiйснюють пiдготовку фахiвцiв за такимиосвiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями:

-молодший спецiалiст тАУ забезпечують технiкуми, училища, вищi навчальнi заклади першого рiвня акредитацii;

- бакалавртАУ забезпечують коледжi, iншi вищi навчальнi заклади другого рiвня акредитацii;

-спецiалiст, магiстр тАУ забезпечують вищi навчальнi заклади третього i четвертого рiвнiв акредитацii.

Схематична структура ступеневостi вищоi освiти Украiни наведена на рис. 2.1.

Вища освiта здобуваiться у вищих навчальних закладах вiдповiдних рiвнiв акредитацii на основi: базовоi загальноi середньоi освiти, повноi загальноi середньоi освiти та освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв тАЮмолодший спецiалiсттАЭ i тАЮбакалавртАЭ, а також тАЮспецiалiсттАЭ як пiслядипломна. Пiдготовка фахiвцiв у вищих навчальних закладах може проводитися з вiдривом (очна), без вiдриву вiд виробництва (вечiрня, заочна), шляхом поiднання цих форм, а з окремих спецiальностей тАУ екстерном.

Прийом громадян до ВНЗ проводиться на конкурснiй основi вiдповiдно до здiбностей та незалежно вiд форми власностi навчального закладу. Для отримання права вступу до ВНЗ необхiдно мати атестат за 11-рiчну загальноосвiтню школу чи диплом середнiх проф- i техшкiл. Бiльшiсть молодi складають конкурснi вступнi екзамени, програми яких встановлюi Мiнiстерство освiти i науки Украiни. Переможцi предметних олiмпiад високого рiвня зараховуються до закладу без iспитiв, медалiсти складають один вступний екзамен.

Рис. 2.1. Структура ступеневостi вищоi освiти Украiни

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi