Пророк Мухаммад: життя та дiяльнiсть
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
КАМтАЩЯНЕЦЬ-ПОДРЖЛЬСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
Реферат
Пророк Мухаммад: життя та дiяльнiсть
Виконав:
студент II кусу 23 групи
денноi форми навчання
iсторичного факультету
Пагор Валентин Вiталiйович
КамтАЩянець-Подiльський 2008
План
Вступ. 3
1. РЖм'я та мiсце Мухаммада серед Пророкiв РЖсламу. 4
2. Пророцтва про прихiд Мухаммада, що описанi в Бiблii 6
3. Бiографiя Мухаммада. 8
3.1 Народження i дитинство Мухаммада. 8
3.2 Пророча мiсiя та перша кров. 11
3.3 Дружини та дiти Мухаммада. 13
4. Остання проповiдь Мухаммада. 17
5. Вислови вiдомих людей про особу i дiяльнiсть Мухаммада. 19
Висновки. 22
Список використаних джерел та лiтератури. 23
Актуальнiсть теми. Пророк Мухаммад тАУ творець "великоi релiгii" яка i чи не одна з панiвних у свiтi. Тому менi хочеться бiльш детально заглибитись в хiт iсторичного процесу, що вiдбувався на перших порах виникнення iсламу. Релiгiя на перших порах виникнення переживаi досить складний процес становлення. РЗРЗ "проповiдники" часто зазнають сильних страждань на шляху до поставленоi мети. На мою думку дiяльнiсть Мухаммада потрiбно розглядати як цiлiсний процес страждань та почуттiв, що панували у душi пророка та суспiльствi. В цьому i основна атуальнiсь теми: всестороннiй пiдхiд до дiяльностi Мухаммада як проповiдника новоi релiгii.
Мета та завдання. Основною метою моii роботи i поетапне дослiдження дiяльностi Мухаммада як великого пророка та проповiдника. Основнi завдання розкритi у рефератi можна сформулювати таким способом:
Дiзнатись про iм'я та мiсце Мухаммада серед Пророкiв РЖсламу.
Заглибитись у пророцтва про прихiд Мухаммада, що описанi в Бiблii.
Дати якiсну оцiнку бiографiя Мухаммада. Зокрема дослiдити:
Народження i дитинство Мухаммада.
Пророча мiсiя та перша кров.
Дружини та дiти Мухаммада.
Заглибитись у суть станноi проповiдi Мухаммада.
Надати вислови вiдомих людей про особу i дiяльнiсть Мухаммада.
Мухаммед (з арабськоi محمد, iнодi уживаiться передача Мухаммед, Магомет, Мохаммед; рiд.20 (22) квiтня 571 рiк, 12 чисел мiсяця рабиульавваля, в понедiлок, незадовго до сходу сонця, а, мекка - розум.8 червня 632 року, Медiна) - арабський проповiдник iдинобожностi i пророк iсламу, центральна (пiсля iдиного Бога) фiгура цiii релiгii; саме Мухаммаду Бог послав ii священну книгу - Коран. Називаiться також Друком Пророкiв, Паном Пророкiв i Пророком Судноi години. РЖсламський символ вiри - шахада - мiстить сповiдання iдинобожностi i визнання вiри в пророчу мiсiю Мухаммада.
Мухаммад належав до племенi курайш, що фактично правив меккою в VI столiттi. Гноблений мекканцами, в 622 роцi вiн переселився з мекки в Ясрiб (який пiсля цього почав називатися Медiною; ця дата - хиджра - переiзд - i початком мусульманського календаря), а потiм разом зi своiми прихильниками завоював мекку. До моменту смертi Мухаммада в 632 роцi в РЖслам був обернений вже весь Аравiйський пiвострiв, а незабаром пiсля смертi пророка його наступники ("заступники", халiфи) пiдкорили величезнi територii азiатських i африканських володiнь Вiзантiйськоi iмперii, поширюючи iслам, арабську культуру i мову; даний культурно-мовний i релiгiйний простiр зберiгаiться до теперiшнього часу. [1]
Визнаний американським письменником i вченим Майклом Хартом в книзi "100 великих людей" найвпливовiшою особою за всю iсторiю. [2]
РЖм'я Мухаммад означаi той, що "Вихваляiться", "Гiдний хвали". У Коране вiн називаiться по iменi всього 4 рази, але називаiться також Пророком (ал-Наби), Вiсником (Расул), слугою Бога (Абд), вiсником (Башир), предупредителем (Надхир), напоминателем (Мудхаккир), свiдком (Шахiд), що звернувся до Бога (ДатАЩi) i iн.
Згiдно мусульманськоi традицii, пiсля вимови або написання iменi пророка Мухаммада, завжди мовиться "Солля Ллаху алейхи ва саллям" (араб. صلى الله عليه وسلم) - тобто "Благословить його аллах i вiтаi".
Повне iм'я Мухаммада включаi iмена всiх його вiдомих предкiв по прямiй чоловiчоi лiнii до Адама, а також мiстить кунью на iм'я його сина Касима (це iм'я означаi той, що "Дiлить"; за життя Мухаммада нiхто не мiг називати свого сина Касим, оскiльки ця кунья була закрiплена за Мухаммадом). Повнiстю воно виглядаi так Абу аль-Касим Мухаммад ибн тАШАбд аллах ибн Абд аль-Мутталиб (iм'я Абд аль-Мутталиба - Шайба) ибн Хашим (iм'я Хашима - Амр) ибн Абд Манаф (iм'я Абд Манафа - аль-Мугира) ибн Кусаййа ибн Килаб ибн Мурра ибн Кааб ибн Луаййа ибн Галiб ибн Фiхр ибн Малiк ибн Ан-надр ибн Кинана ибн Хузайма ибн Мудрiк (iм'я Мудрiки - Амiр) ибн РЖльяс ибн Мудар ибн Нiзар ибн Мадд ибн Аднан ибн Адад (вимовляють також - Удад) ибн Мукаввiм ибн Нахур ибн Тайрах ибн РЖаруб ибн Йашджуб ибн Набитий ибн РЖсмаiл ибн РЖбрахим (Халiль Ар-Рахман) ибн Тарiх (це Азар) ибн Нахур ибн Саруг ибн Шалiх ибн РЖрфхашад ибн Сам ибн Нух ибн Ламк ибн Матту Шалах ибн Ахнух (це, як затверджують, пророк РЖдрiс; вiн був першим з роду людського, якому дарувало пророцтво i який писав очеретяним пером) ибн РЖард ибн Махлiл ибн Кайнан ибн РЖанiш ибн Шитий ибн Адам. [3] РЖслам, окрiм Мухаммада, визнаi також i iнших пророкiв (i версii про те, що iх були 124 тисячi, i версii, що iх були 224 тисячi), але при цьому обумовлюi, що Мухаммад i не просто одним з пророкiв, а i останнiм в ланцюзi всiх посланцiв i пророкiв. Крiм того, вiн посланий не до окремого мiста, села, народу, як це було з рештою всiх посланцiв (у тому числi i РЖсой - РЖсусом), а до всiх людей на землi. Його шарiат буде дiйсний до Судного Дня i бiльше не прийде нiякий пророк зi своiм шарiатом. Все решта шариаты, з якими приходили пророки, втратили свою силу. Таким чином, мусульмани, приймаючи такi Священнi Писання, як Тора i РДвангелii, не визнають iх закони такими, що дiють, а крiм того указують на те, що вони згодом були спотворенi людьми.
У РЖсламi пророки дорiвнюють один одному. Але Мухаммад займаi вище положення, нiж iншi (тому один з його епiтетiв - Пан Пророкiв).
релiгiя, визнаючи як Священне Писання також i Бiблiю, часто указуi на те, що у тому числi i в Бiблii мовиться про пророка Мухаммаде, як про Божого Посланця. Крiм того, мусульмани говорять про спотворення сьогоднiшнього варiанту Бiблii, якi, грунтуючись на хадисах, торкнулися i тiii частини, в якiй мовиться про Мухаммаде. Християни ж не визнають в Мухаммаде пророка. Навiть тi християни, якi згоднi з тим, що Бiблiя маi спотворення, повнiстю вiдкидають позицiю мусульман.
У Коране так мовиться про це: Тi, кому Ми дарували Писання, знають його, як знають своiх синiв. Проте частина iх свiдомо приховуi iстину. (2: 146)
Як доказ мусульмани приводять наступнi бiблейськi вiршi:
"Я споруджу iм Пророка з середовища братiв iх, такого як ти (цi слова адресованi Мойсеiвi) i вкладу слова Моi у вуста Його, i Вiн говоритиме iм все, що Я повелю Йому А хто не послухаi слiв Моiх, якi Пророка той говоритиме Моiм iм'ям, з того Я стягну; Але пророка, який осмiлиться говорити Моiм iм'ям те, чого Я не повелiв йому говорити, i який говоритиме iм'ям богiв iнших, такого пророка зрадьте смертi. РЖ якщо скажеш в серцi твоiму: тАЮяк ми дiзнаiмося слово, яке не Господь говорив? тАЬ Якщо пророк скаже iм'ям Панове, але слово те не збудеться i не виконаiться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк по зухвалостi своiй, - не бiйся його. [4] Мусульмани указують на те, що про РЖсу (РЖсуса) це не могло бути сказано, унаслiдок того, що вiн не такий як Муса (Мойсей), тодi як сказано тАЮтаке як титАЬ. Вiдомий РЖсламський проповiдник Ахмед Дiдад указував на головнi вiдмiнностi РЖси (РЖсуса). Це, що визнаiться мусульманами, чудотворне народження, вiн не оженився i у нього не було дiтей, на вiдмiну вiд Мойсея i Мухаммада, вiн не був визнаний своiм народом пророком, на вiдмiну вiд Мойсея [5] i Мухаммада, вiн не був царем, тобто не був тим, хто, грубо кажучи, розпоряджаiться життям своiх людей. Також Ахмед Дiдад указуi, що РЖса(РЖсус) не прийшов з якимсь новим законом, а прийшов лише виконати старий закон. [6] З приводу слiв тАЮз братiв iхтАЬ, мусульмани нагадують про загальне походження арабiв i iвреiв. Мусульмани указують i на iншi вiршi в Бiблii [7] [8] Приклад тлумачення бiблейських пророцтв на користь Мухаммада можна знайти у Абдул-баха, який вважав [9], що саме Мухаммад i iмам Алi маються на увазi в 11 роздiлi "Одкровення РЖоанна Богослова", де мовиться про "двох свiдкiв", якi "будуть пророкувати тисячу двiстi шiстдесят днiв" [10] [11] (тобто 1260 рокiв, згiдно принципу "день за рiк", широко вживаному в бiблейських пророцтвах):
"РЖ дам двом свiдкам Моiм, i вони будуть пророкувати тисячу двiстi шiстдесят днiв, будучи вдягнулися у вретище". Цi два свiдки суть Посланник Божий Мухаммад i Алi, син Абу Талiба. У Коране сказано, що Бог звернувся до Мухаммаду, Посланцевi Бога, iз словами: "Ми зробили Тебе Свiдком, Глашатаiм добрих звiсток, i Передвiсником" [12] - тобто Ми настроiли Тебе свiдком, носiiм благоi вести, i Тим, Хто виголошуi гнiв Божий. Значення слова "свiдок" наступне - це той, по свiдоцтвах якого перевiряiться iстиннiсть речей. Заповiдi цих двох свiдкiв виконуватимуться в течiю тисяча двохсот шiстдесяти днiв, причому щодня i один рiк. Так, Мухаммад був коренем, а Алi - гiлкою, подiбно до Мойсея i РЖсуса Навiну. Сказано, що вони "вдягнулися у вретище", нiж ясно указуiться, що вони будуть одягненi в старе одiяння, а не в нових; iншими словами, спочатку вони не будуть надiленi пишнiстю в очах людей, i Справа iх не здаватиметься новим; бо духовний Закон Мухаммада аналогiчний Заповiдям Христа з РДвангелiя, а бiльшiсть Його законiв вiдносно матерiальних речей вiдповiдають законам П'ятiкнижiя. Ось що означають це старе одiяння.
Пророк Мухаммад був з племенi тАЮКурайштАЬ, яке мало дуже високе положення в арабському середовищi. Потрiбно вiдмiтити, що курайшиты-язычники, як i iншi араби-язичники, не дивлячись на своi язичницькi релiгiйнi переконання, вiрили в аллах, присягалися РЗм, просили у Нього, але при цьому поклонялися iдолам. У Коране мовиться, що язичники вважали, що iдоли наблизять iх до аллаха. [13] Вiн вiдносився до клану Хашим (хашимиты). Клан отримав таку назву на честь прадiда Мухаммада - Хашима. У Хашима за життя було право на збiр худоби для живлення паломникiв i право на володiння джерелом Замзам. Вiн був багатою людиною. Своi прiзвисько "Хашим" (його звали Амр) вiн отримав за те, що розламував хлiб на шматки для паломникiв, що приiжджали в хадж до мекки ("хашима" - розламувати хлiб для тюри). Пiсля його смертi право на годування i поiнiе паломникiв перейшло до його брата, аль-Мутталибу, якого курайшиты називали аль-Файда - "сама щедрiсть". У Хашима був син Абд аль-Мутталиб, якого назвали Шуайба. Вiн був дуже шанобливий в своiму народi.
Пророк Мухаммад народився, на думку ряду учених,20 або 22 квiтня 571 року за григорiанським календарем [14] в рiк слона, перед настанням зорi, в понедiлок. Також багато джерел указують 570 рiк. Згiдно деяким переказам, в 9 день мiсяця Рабi аль-авваль в рiк Слона, або в 40 грамiв правлiння персидського шаха Ануширвана. [15]
Отець Мухаммада Абд аллах помер незадовго до його народження (за два мiсяцi) або ж через декiлька мiсяцiв пiсля народження Мухаммада. РЖм'я матери Мухаммада - Амiна бинт Вахб ибн Абд Манаф ибн Зухра ибн Килаб. РЖм'я Мухаммад (тАЮЩо вихваляiтьсятАЬ) дав йому його дiд Абд Аль-мутталiб.
Мухаммад був переданий згiдно звичаю годувальницi Халiме бинт Абi Зу'айб, декiлька рокiв жив в ii сiм'i в кочовому племенi бедуiнiв Бану СтАЩад. У 4 роки вiн був повернений назад в сiм'ю. У 6 рокiв Мухаммад втратив матiр. Вiн виiхав з нею до Медiни на могилу отця, ii супроводжували ii опiкун Абд аль-Мутталиб i ii служниця Умм Айман. По дорозi назад вона захворiла i померла. Мухаммада узяв дiд Абд аль-Мутталиб. Через два роки дiд вмираi. Тодi його берет дядько по батьковi Абу Талiб, який був дуже бiдний. У 12 рокiв Мухаммад пас овець Абу Талiба, потiм почав брати участь в торгових справах свого дядька. У дитинствi з Мухаммадом вiдбувся випадок, коли несторианский чернець, на iм'я Бахира, передбачив йому велику долю [16]. Один раз Абу Талiб поiхав з караванiв до Сiрii, а Мухаммад, який був тодi ще хлопчиком прив'язався до нього. Абу Талiб проявив до нього свою нiжнiсть i узяв його. Караван зупинився в Бусре, де в келii жив чернець Бахирi, який був вченим в справах християн. Ранiше, коли вони проiздили мимо нього, вiн не розмовляв з ними i навiть не показувався iм. Стверджують, що чернець побачив Мухаммада, над яким була хмара, що покриваi його своiю тiнню i що видiляло його серед останнiх. Потiм чернець побачив, що тiнь хмари впала на дерево, а вiтки цього дерева схилилися над Мухаммадом. Пiсля цього Бахирi надав гостиннiсть курайшитам, здивувавши цим iх. Коли Бахирi дивився на Мухаммада, вiн намагався побачити особливостi i ознаки, якi вiн знав про нього. Вiн розпитував Мухаммада про його сни, зовнiшнiсть, справи. Все це збiгалося. Бахирi побачив друк пророцтва мiж плечима саме на тому мiсцi, де вона, по його вiдомостях, мала бути. Потiм чернець сказав Абу Талiбовi берегти Мухаммада вiд iудеiв, оскiльки якщо вони дiзнаються про те, про що дiзнався вiн сам, то надаватимуть йому ворожi дii.
Коли Мухаммаду було 25 рокiв, вiн брав участь в "Союзi Благородних" (Хильф ал-Фудул), суть якого була в захистi беззахисних i забезпеченнi безпеки чужоземцiв в меццi [17]. У 25 рокiв Мухаммада найняла одна з найзнатнiших i багатших жiнок племенi курайш - Хадiджа бинт Хувайлiд для поiздки до Сiрii. Вона займалася торгiвлею i наймала чоловiкiв для ведення своiх справ. З ним поiхала слуга Хадiджи - Майсара. Вiдомо, що Хадiджа отримала великий прибуток вiд тiii поiздки. Хадiджа, що начулася вiд Майсари про якостi Мухаммада, вирiшила вийти за нього замiж. Вона послала свою подругу, передавши через неi свiй намiр Мухаммаду. Мухаммад приймаi цю пропозицiю. Брати отця Мухаммада зустрiлися з дядьком Хадiджи, якого звали Амр ибн Асад i просватали ii за нього. Дядько Хадiджi видав ii за Мухаммада у присутностi старiйшин племенi курайш i представникiв роду хашимитов. Вiн отримав за неi як весiльний дар за одними даними двадцять, а по iнших - шiсть молодих верблюдиць. Через два з гаком мiсяця пiсля поверненнi Мухаммада з Сiрii вiдбулося iх весiлля. Йому було двадцять п'ять рокiв, нею було за свiдченням бiльшостi джерел - сорок рокiв (за iншими даними, Хадiдже було двадцять вiсiм рокiв. Приводяться також i iншi вiдомостi). [18] До Мухаммада вона була замiжнiй двiчi. Спочатку за Атаком ибн Аiзом аль-Махзуми, пiсля його смертi за Абу Халя ат-Тайми. Останньому народила сина, але знову овдовiла. Вiдомо, що до неi також сваталися старiйшини курайшитов, яким вона вiдмовляла. Для Мухаммада вона стала першою дружиною, при ii життi вiн не брав собi iнших дружин. Вона стала матiр'ю всiх його дiтей, окрiм РЖбрахима. Мухаммад щиро любив як за життя, там i пiсля ii смертi, про що говорить факт того, що пiсля ii смертi вiн завжди згадував про неi, вiдчуваючи жаль i спiвчуття, а коли рiзав вiвцю, посилав частину м'яса ii подругам [19]. Крiм того, вiн говорив, що якнайкраща жiнка мiсii РЖси була Марьям (Марiя дочка РЖмрана, мати РЖси), а якнайкращою жiнкою його мiсii була Хадiджа. [20] Аiша ж говорила, що ревнувала Мухаммада тiльки до Хадiдже, хоча тiй i не було в живих, а одного разу, коли вона вигукнула тАЮЗнову Хадiджа? тАЬ, Мухаммад був незадоволений i сказав, що Всевишнiй надiлив його сильною любов'ю до Хадiдже. [21]
Коли Мухаммаду було 35 рокiв, вiн брав участь в ремонтi Кааби. РЗi стiни сильно постраждали вiд селя, також там вiдбулася пожежа. Курайшити були вимушенi будувати будiвлю наново. Вiн власноручно встановив тАЮЧорний камiньтАЬ на колишнi мiсце.
Коли Мухаммаду виконалося 40 рокiв, почалася його релiгiйна дiяльнiсть (у РЖсламi пророча мiсiя, посланницька мiсiя). До цього щороку Мухаммад вдавався до богошукачки в Хире протягом мiсяця Рамадан. Це було благочестива справа, якою курайшиты займалися до РЖсламу. Розповiдали, що цей мiсяць Пророк займався добродiйнiстю, даючи iжу бiдним, таким, що приходить до нього. РЖз слiв його дружини Аiши, пророча дiяльнiсть Мухаммада почалася з того, що вiн почав бачити вiщi сни, потiм йому була вселена любов до самоти. Вiн почав усамiтнюватися в печерi на горi Хира, де поклонявся аллаху протягом багатьох ночей, поки у нього не виникало бажання повернутися назад до сiм'i. Вiн брав з собою всi необхiднi запаси, а коли повертався додому знову брав все, що було потрiбне. У однiй з таких ночей самоти до нього з'явився ангел Джабраiл (у библ. Архангел Гаврило). Вiн велiв Мухаммаду: тАЮЧитай! тАЬ Мухаммад вiдповiв йому, що не умii читати. Тодi ангел узяв його i стискував до межi i знову велiв читати. Мухаммад знов вiдповiв, що не умii читати. Тодi ангел знову стискував його до межi i ще раз велiв читати. Мухаммад знову вiдповiв, що не умii читати. Тодi ангел стискував його утретi i вимовив першi аяты Корана [22]
Також передають слова Мухаммада про те, що до нього прийшов Джабраiл, коли вiн спав (у печерi), прийшов з шматком шовку, в якому була книга i сказав: тАЮЧитай! тАЬ Коли Мухаммад сказав, що не умii читати, вiн почав душити його книгою так, що Мухаммад подумав, що це смерть. Потiм Джабраiл вiдпустив його i знову сказав: тАЮЧитай! тАЬ Мухаммад знову вiдповiв: тАЮЯ не читаютАЬ. Джабраiл знову почав душити його книгою i сказав: тАЮЧитай! тАЬ Мухаммад, щоб його знову не почали душити, запитав: тАЮЩо менi читати? тАЬ РЖ тодi Джабраiл сказав:
Читай во имя твоего Господа, Который сотворил все сущее.
Он сотворил человека из сгустка крови.
Читай, ведь твой Господь - Самый великодушный.
Он научил посредством письменной трости -
Научил человека тому, чего тот не знал. [23]
Далi, iз слiв Аiши, Мухаммад, злякавшись, повернувся до Хадiдже i сказав: тАЮУкрийте мене, укрийте мене! тАЬ Його укрили i вiн залишався в такому положеннi, поки його страх не пройшов. Пiсля цього, вiн розповiв все Хадiдже, добабив: тАЮЯ злякався за себе! тАЬ Хадiджа сказала, що присягаiться аллахом, що аллах нiколи не зганьбить його, адже вiн пiдтримуi зв'язки з родичами, допомагаi слабким людям i бiднякам, надаi людям гостиннiсть i допомагаi переносити знегоди долi. А потiм вона повела його до двоюрiдного брата, Вараке бин Науфалю (у РЖбн Хишама мовиться, що вона сама пiшла до Вараке, а потiм Варака прийшов до Мухаммаду, коли той ходив навколо Кааби), який прийняв Християнство, знав староiврейську писемнiсть i користувався нею, слухав послiдовникiв Тори i Бiблii i був слiпим старим. Хадiджа попросила його вислухати Мухаммада. Варака запитав, що ж бачить Мухаммад. Коли Мухаммад розповiв йому, що бачить, Варака сказав, що це ангел, який був посланий Мусе. Також вiн сказав йому, що його народ виганятиме його (Мухаммада) i що вiн швидше за все не зможе допомогти Мухаммаду, оскiльки не доживе, але якщо доживе, то допомагатиме, як тiльки зможе. Але Варака вмираi, а одкровення тимчасово припиняються. [24]
Першою людиною, що повiрила йому, була його дружина Хадiджа. Вона заспокоювала його, пiдтримувала, бiльш того, коли Джабраiл був до Мухаммаду, вона довела йому, що це тАЮангел, а не дияволтАЬ [25]
Одкровення перестали приходити до Мухаммаду на деякий час. А потiм були посланi аяты суры тАЮРаноктАЬ:
Присягаюся вранцi!
Присягаюся вночi, коли вона густii!
Не покинув тебе твiй Господь i не зненавидiв.
Воiстину, майбутнi для тебе краще, нiж сьогодення.
Господь твiй неодмiнно обдаруi тебе, i ти будеш задоволений.
Хiба Вiн не знайшов тебе сиротою i не дав тобi притулок?
Вiн знайшов тебе таким, що заблукав i повiв прямим шляхом?
Вiн знайшов тебе бiдним i збагатив?
Тому не гноби сироту!
РЖ не жени того, що просить!
РЖ сповiщай про милiсть свого Панове. [26]
Люди почали поступово вступати в РЖслам, спочатку це були дружина Хадiджа i ще вiсiм чоловiк, Алi ибн абу Талiб, Зайд ибн Харiса, Абу Бакр ибн Абу Кухафа, Осман ибн Аффан, аз-Зубайр ибн аль-Аввам, Абд Ар-Рахман ибн Ауф, Саад ибн Абу Ваккас, Тальха ибн Убейдуллах. Потiм люди почали приймати РЖслам групами, як чоловiки, так i жiнки. РЖ пророк Мухаммад почав вiдкрито закликати до РЖсламу. До цього, в перебiгу трьох рокiв, вiн вiв свою проповiдь таiмно. У Коране так сказано про це: Проголоси те, що тобi велить, i вiдвернися вiд многобожников. [27]
Перша кров.
Щоб здiйснювати молитви, сподвижники Пророка йшли в гiрськi ущелини i молилися таiмно вiд людей свого племенi. Один раз, коли вони молилися в однiй з гiрських ущелин мекки, iх виявила група язичникiв, якi почали засуджувати i поносити iх, почали з ними битися. Саад ибн Абу Ваккас ударив одного з тiii групи язичникiв щелепою верблюда i ранив його до кровi. Це вважаiться за першу кров, пролиту в РЖсламi.
По РЖбн Хишаму пророк Мухаммад мав тринадцять дружин, включаючи Хадiджу бинт Хувайлiд, а пiсля себе залишив дев'ять [29]. (Кардавi указуi тiльки на число дев'ять, але без Хадiджi, тобто десять). Пророк Мухаммад одружувався на всiх до Коранiчеського заборони, де заборонялося мати бiльше чотирьох дружин [30]. Всi дружини, окрiм Аiши, були до нього замiжнiй, тобто не були дiвами. Всi дружини мали статус "матерь вiруючих (або правовiрних)". Першою дружиною була Хадiджа, яка була за життя його iдиною дружиною. Вона була першою людиною, що повiрила йому (тобто стала першою людиною, що прийняла РЖслам), завжди пiдтримувала його, рiк ii смертi названий "роком смутку". Другою дружиною Мухаммада стала Сауда, на якiй Мухаммад одружувався в 53 роки, вже пiсля смертi Хадiджi, переселившись до Медiни. Потiм вiн бере в дружини Аiшу, дочка свого найближчого сподвижника Абу Бакра. Третя дружина Мухаммада - Хавса, дочка його сподвижника Умара. Вона була овдовiлою i, по свiдоцтвах, не вiдрiзнялася великою красою. Умму Саляма була також вдовою. Мухаммад одружувався на нiй пiсля смертi ii чоловiка, з яким вона переселилася до Медiни. Ще однiiю дружиною Мухаммада була Джувайрiя. Пiсля цього весiлля, мусульмани звiльнили всiх полонених з племенi Бану Мусталак, до якого вона належала, оскiльки вони порiднилися в Пророком. Умма Хабiба, чий чоловiк став вiровiдступником, також стала дружиною Мухаммада.
Дiти Мухаммада.
Всi дiти Мухаммада, окрiм РЖбрагима, були вiд Хадiджi. Перша дитина вiд Хадiджi - аль-Касим, потiм народилися ат-Тахир, ат-Таййиб, Зайнаб, Рукаййа, Умм Кульсум, Фатiма. Хлопчики померли в ранньому дитинствi. Дiвчатка дожили до початку прочiсуванням мiсii Мухаммада, всi прийняли РЖслам, всi переселилися з мекки до Медiни. Всi померли до смертi Мухаммада, окрiм Фатiми. Вона померла через шiсть мiсяцiв пiсля його смертi.
Чоловiка Зайнаб звали Абу Аль-ас ибн ар-Рабиа. Вiн був багатим, удачливим i успiшним в торгiвлi. Вiн був сином Халi, яка була дочкою Хувайлiда, а Хадiджа була йому тiткою з боку матери. Хадiджа ж i попросила Мухаммада одружувати його на Зайнаб. Це було до того, як Мухаммад заявив про себе, як про пророка аллаха [28]. Хадiджа рахувала Абу Аль-аса замiсть сина. Коли курайшиты просили, щоб Абу Аль-ас розвiвся з дочкою Мухаммада, запропонувавши йому будь-яку з курайшиток, вiн вiдмовився. Пророк дякував йому за доброчеснiсть. Вона жила з ним будучи мусульманкою до хиджры Мухаммада до Медiни. У битвi при Бадре його захопили в полон, оскiльки вiн брав участь в битвi проти мусульман, будучи язичником. Як викуп за нього дочка Мухаммада прислала грошi, а разом з ними намисто, яке iй подарувала Хадiджа, коли вона вийшла замiж. Мухаммад дуже турбувався i рекомендував вiдпустити полоненого i повернути iй речi. Сподвижники погодилися. Мухаммад узяв з нього слово, що вiн вiдпустить Зайнаб до нього, а може бути це було умовою його звiльнення (це було власне бажання дочки Мухаммада, але вона приховувала це вiд мекканцев, серед яких жила). Мухаммад послав в умовне мiсце Харiсу i однiii людини з ансаров, щоб тi супроводжували Зайнаб, коли вона приiде до них. Проводжав ii брат чоловiка Кинана ибн ар-Рабиа. Курайшити, дiзнавшись про вiд'iзд Зайнаб погналися за ними. Першим ii наздогнав Хаббар ибн аль-Асвад i почав загрожувати iй. Вона була вагiтна i у неi вiд страху трапився викидень. Курайшит Абу Суфьян запропонував Кинану залишити ii поки в меццi, а коли утихнуть розмови серед людей, вiдвезти ii таiмно, тому що як Абу Суфьян, так i iншi знатнi люди з курайшитов не хотiли, щоб решта людей подумала, що вони змирилися по вiдношенню до Мухаммаду, раз його дочку вiдкрито вiдвезли до нього. Через декiлька днiв Кинана вночi передав Зайнаб Зайду i його супутнику, якi повернули ii Мухаммаду. Перед завоюванням мекки Мухаммадом, Абу Аль-ас вiдправився до Сiрii для ведення торгових справ. Курайшити довiряли йому, як надiйнiй людинi, своi товари. Коли вiн повертався з цiii поiздки, його зустрiв загiн мусульман (Мухаммад нападав в мекканский перiод, який характеризувався ворожнечею з язичниками-курайшитами, якi вигнали iх з мекки, на iх каравани, таким чином ставлячи iх перед вибором мiж припиненням ворожих дiй, або позбавлення своiх караванних шляхiв, якi проходили поряд з Медiною). Мусульмани напали на караван, захопили його, а Абу Аль-ас врятувався втечею. Вночi вiн прийшов до Зайнаб i вона узяла його пiд своi заступництво (тобто на нього не мали права нападати, це строго заборонено). Мухаммад дiзнавшись про це сказав, що будь-який мусульманин, навiть "найменший" маi право протегувати вiд iменi всiх мусульман будь-якiй людинi. Вiн також сказав Зайнаб, що тепер вона заборонена для Аль-аса. Мухаммад послав посильного в загiн i рекомендував поступити "по-доброму i повернути йому те, що належить йому", але не наполiг на цьому. Було вирiшено повернути йому майно. Повернули абсолютно всi речi, включаючи навiть паличку, за допомогою якоi зав'язують мiшок. Абу-аль-ас повiз всi речi до мекки i вiддав кожному власниковi своi майно. Потiм коли у нього не залишилося чужих речей, вiн прилюдно прийняв РЖслам, сказавши що його утримувало тiльки те, що вiн боявся, що люди подумають, що вiн хоче своiм ухваленням РЖсламу привласнити iх майно. Мухаммад повернув йому Зайнаб на пiдставi першого одруження, яке було помiщено шiсть рокiв тому (для шарiату це важливий правовий момент).
Ще одна дочка Мухаммада, Рукия (або це могла бути iнша дочка Мухаммада - Умм Кульсум) була видана за чоловiк Мухаммадом за Утбу ибн Абу Лахаба Рукию. Коли курайшиты почали ворогувати з Мухаммадом, вони попросили його розвестися з дочкою Мухаммада. Той погодився, якщо його поженять на на дочцi Абана ибн Сайда ибн Аль-аса або дочки Сайда ибн Аль-аса. Його одружували на дочцi Сайда i вiн розвiвся з Рукией.
Деякi люди називають цю проповiдь манiфестом прав людини в РЖсламi. Остання проповiдь була сказана Мухаммадом в десятий рiк по хиджре, коли немусульманам було заборонено вiдвiдувати Священну Каабу. Мухаммад вiдправився на чолi з 14 тысячью мусульман з Медiни в Хадж до мекки. На 9-х день мiсяця Зуль-хиджа Мухаммад запросив всiх мусульман, прибулих до мекки для здiйснення хаджу до гори Джабаль Аль-рахман на Арафате i говорив з ними. Деякi цитати з цiii проповiдi (переклад проф. Ашик-Саiда Конурбаiва):
Про, люди, воiстину, кров ваша, ваше майно i честь ваша священнi i недоторканнi до тих пiр, поки ви не з'явитеся перед Господом, так само як священнi для всiх вас цей день i цей мiсяць. Воiстину, ви зустрiнетеся з вашим Господом i триматимете вiдповiдь за всi вашi вчинки.
РЖ пам'ятаiте, нiхто не несе вiдповiдь за злочин, окрiм того, що зробив його. Син не вiдповiдаi за злочини свого отця, i отець не вiдповiдаi за злочини свого сина.
Знайте, що мусульманин мусульманиновi - брат, i разом вони утворюють братерство. Нiщо з того, що належить мусульманиновi, не i законним для iншого мусульманина, якщо тiльки той по добрiй волi не дозволяi йому цього. Так не гнобiть же один одного.
РЖ ще говорю я вам, все язичество i помилки - пiд ногою моiй, i пiшла в минуле кровна помста часiв джахiлii.
Лихварство заборонене, але ви можете повернути собi номiнальну суму довга. Не створите нiкому несправедливостi - i несправедливiсть мине вас.
Про люди! Бiйтеся аллаха в стосунках з жiнками. Воiстину, ви берете iх пiд заступництво аллаха i вони законнi для вас, згiдно слову аллаха! РЖстинно говорю вам - у вас i права по вiдношенню до ваших жiнок, i вашi жiнки мають права по вiдношенню до вас. РЖ i у них право не здiйснювати поганого, а якщо стануть вони поступати так, - i у вас влада покарати iх, але не дуже суворо. Якщо дружини вашi уникають поганого i вiдданi вам - одягайте i годуiте iх по можливостi.
Ось говорю я вам, керуiте вашими дружинами, але робiть це по-доброму.
Про люди! Прислухайтеся i пiдкоряйтеся навiть покалiченому абiссiнському рабовi, який буде вашим амиром (предводителем), якщо вiн поставлений серед вас i виконуi розпорядження Книги аллаха.
Дiти належать шлюбному ложу, а порушник шлюбних уз та буде побиваiмо каменями.
Воiстину, я залишив серед вас Книгу аллаха i Сунну Його Пророка (та благословить його аллах i вiтаi!). РЖ якщо ви почнете дотримуватися iх, то нiколи не зiб'iтеся з Правильного шляху.
РЖ подумайте про раб ваших! Годуiте iх тiiю iжею, якою харчуiтеся самi, i одягайте iх в той одяг, що носите самi. РЖ якщо вони здiйснюють провину, яку ви не можете пробачити, - тодi розлучiться з ними, бо вони слуги аллаха - i не вам виправляти iх шляхи.
Про люди! Воiстину, у вас один Господь i у вас один отець. Всi ви - нащадки Адама, а Адам був створений з глини. РЖ немаi переваги у араба перед неарабом, i немаi переваги у неараба - перед арабом. РЖ немаi переваги у бiлоi людини перед чорношкiрою, i у чорношкiрого - перед бiлим, хiба що лише в богобоязливостi. РЖстинно, iстинно говорю вам - благородний з вас той, хто найбiльш богобоязливий.
Вираз "Якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори" нiякого вiдношення до Мухаммаду не маi. Спочатку воно засноване на розповiдi про Ходжу Насреддiне, але англiйський учений i фiлософ Френсис Бекон в своiй книзi "Етичнi i полiтичнi нариси" привiв власний варiант розповiдi про Ходжу, замiнивши Ходжу на Мухаммада. [31]
Меч Мухаммада називали "Зу-ль-факкар", що означаi "вiдсiкаючий хребет" (потiм цей меч був дарований Алi)
Мухаммад називав вiйну обманом (маючи зважаючи на всiлякi прийоми i хитрощi)
Навiть деякi христинаские письменники, як не дивно, дуже позитивно вiдзиваються про Мухаммаде [32].
За часiв Пророка i чоловiка, i жiнки молилися в однiй мечетi. [33] (природно дотримуючи покладенi правила)
Вислови вiдомих людей про особу i дiяльнiсть Мухаммада
"Про Мухаммад! Я засмучений, що не був твоiм сучасником. Людство тiльки одного разу побачило твою велику силу, i бiльше нiколи ii не зможе побачити. Я захоплююся тобою! " Отто Бiсмарк [34]
"Вiн не поет, а Пророк, i його Коран - це божественний закон, а не книга, написана людиною для розваги або пiдвищення загальноi утвореноi" РЖоганн Вольфганг Гете [35]
"Вiн (Пророк Мухаммад (мир йому i благословення аллаха) не був нi цезарем, нi татом. У нього нiколи не було таких претензiй. За його спиною не було iх вiйськ. Нi про яку особисту охорону i мову не було. Вiн не мав нi платнi, нi певного матерiального стану. Нiколи вiн не жив в палацах. Якщо хто-небудь мiг вести за собою маси лише за допомогою релiгiйних канонiв, то це був Мухаммад (мир йому i благословення аллаха). Вiн нiколи не потребував пiдтримки або в спецiальному одязi. Вiн нiколи не переоцiнював себе. Право бути Пророком, без сумнiву, належало йому. Нинi тi, хто дослiджуi життя i погляди цього Пророка (мир йому i благословення аллаха), глибоко преклоняються перед його величчю. На цю тему я могла б сказати багато що, але в узагальненому виглядi я хотiла б вiдзначити: будь-який текст про нього викликаi в менi вiдчуття преклонiння i захоплення. РЖ надовго я залишаюся в полонi цього чудового Вчителя. " Аннi Безант [36]
"Я сподiваюся, що недалеко той час, коли я зможу об'iднати всiх розумних i освiчених людей зi всiх кiнцiв свiту i встановити iдиний режим, заснований на принципах Корану, який один i i iстина, i який зможе повiстi людей на щастя". Наполеон Бонапарт [37]
"Мухаммад зрозумiв небезпеку помилки християнства i iудаiзму. Ризикуючи своiм життям, вiн почав закликати до iдинобожностi iдолопоклонникiв i почав засiвати поле вiчного життя. Було б несправедливо зараховувати його лише до видатних людей людськоi iсторii. Ми зобов'язанi визнати його пророцтво i те, що вiн небесний посланець на Землi" Карл Маркс [38]
"Я завжди з великою повагою вiдносився до релiгii Мухаммада из-из ii високоi життiвостi. Це iдина релiгiя яка на мiй погляд володii здiбнiстю адаптапции до умов життя, що змiнюються, що [без сумнiву] може сподобаiться людям будь-якого вiку. Я вивчив його життя - по моiму вiн дивовижна людина - вже нiяк не антихрист, навпаки - його можна називати рятiвником людства". "Думаю, що якби людинi, подiбнiй до нього були даны права диктатора на сучасному свiтi, вiн змiг би вирiшити його проблеми так, що цi рiшення принесли такий бажаний мир i счастье: я предсказывал о вере Мухаммада, что она будет принята завтрашней Европой, и она уже начинает приниматься Европой современной. " Бернард Шоу [39]
Деякi вислови Мухаммада, що мiстяться в достовiрнiй Сунне передають, що тАШАбдуллах ибн тАШАмр, та буде аллах Всевишнього задоволений ним i його отцем, розповiдав, що одного разу до Пророка, мир йому i благословення аллаха, прийшов чоловiк i попросив його дозволити йому взяти участь в джихадi. Вiн запитав: "Чи живи твоi батьки? " Чоловiк вiдповiв: "Так". Вiн сказав: "Поклопочися про них, i це буде твоiм джихадом". (Бухарi, Муслiм) [40] У схожому хадисе, переданому Абу Давудом iз слiв Абу СатАШiда аль-Худри, та буде задоволений iм аллах Всевишнього, повiдомляiться, що Посланець аллаха, мир йому i благословення аллаха, сказав: "Ступай до них i попроси у них дозволу! Якщо ж вони не дозволять тобi, то будь добрий до них".
(Одного разу Пророк, та благословить його аллах i та вiтаi) сказав менi: "У жодному випадку не нехтуй нiчим з схвалюваного (Шарiатом), навiть тим, що слiдуi тобi зустрiчати брата свого з (радiсним) виразом обличчя". (Муслiм). [41]
Отже, пророк Муаммед був Людиною особливою. Часто його по-рiзному оцiнюють в iсторiографii. Але саме ця людина i творцем "великоi релiгii" та цю особистiсть iсторiя буде памтАЩятати вiчно. Та i судити про дану особу не потрiбно, адже мусульмани часiв пророка Мухаммада i сам пророк Мухаммад вели дуже бiдний спосiб життя. Доходило до того, що багато, зокрема сам пророк Мухаммад, прив'язували до живота камiнь, щоб заглушити муки голоду. Сам Мухаммад дуже часто постив. РЖнодi вiн постив так довго, що його сподвижникам здавалося, що вiн взагалi не переривав поста. При цьому, послiдовникам вiн рекомендував знати мiру у всьому i вiдпочивати коли потрiбно. Також цiкаве те, що Мухаммад не вiдмовлявся вiд мудрих рад своiх сподвижникiв, не дивлячись на свою безумовну перевагу перед ними, радився з ними в ухваленнi якихось важливих рiшень. Наприклад Сальман аль-Фариси порадив Пророковi рити траншеi (битва у рову).
Тому хочеться зазначити, що роль Мухаммада в iстьрiх заслуговуi особливе мiсце, адже саме ця людина i творцем релiгii "нового часу".
1. http: // " onclick="return false">
2. Ибн Хишам "Жизнеописание Пророка Мухаммада", изд. рус. 2002, 2003 г.
3. Библия. Второзаконие гл.18, ст.18-22
4. Библия Числа 15: 35
5. http: // dahguat. narod. ru/muhammad
6. http: // araby. narod. ru/incil. html
7. http: // " onclick="return false">
8. "Ответы на некоторые вопросы", гл.11. СПб., "Единение", 1995.
9. Откровение Иоанна Богослова, 11: 3.
10. Иезекииль 4: 6
11. Коран, 33: 45.
12. "Воистину, чистая вера может быть посвящена одному Аллаху. А те, которые взяли себе вместо Него других покровителей и помощников, говорят: "Мы поклоняемся им только для того, чтобы они приблизили нас к Аллаху как можно ближе". Коран, сура Толпы (39), аят 3, перевод Э. Кулиев
13. Ибн Хишам "Жизнеописание пророка Мухаммада", пер. Н.А. Гайнуллин, 2002, глава "Рождение Посланника Аллаха", примечания переводчика
14.
Вместе с этим смотрят:
"Одесский миф" как миф: (Ранние годы "одесского мифа")
50 вопросов и 50 ответов из христианско-психотерапевтической практики. Зло в мире и зло в человеке
РЖслам
РЖудаiзм
РЖудаiзм як нацiональна релiгiя iвреiв