Аналiз та розроблення стратегiй ЗЕД для пiдприiмства харчовоi промисловостi

Рреферат

Дипломна робота на тему Аналiз та розроблення стратегiй ЗЕД для пiдприiмства харчовоi промисловостi на прикладi АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" складаiться з чотирьох роздiлiв, кожен з яких мiстить декiлька пiдроздiлiв. В роботi представленi двадцять таблиць, три малюнки, розрахунковий матерiал, який мiстить вiдповiднi формули. Данi представлених таблиць розрахованi з допомогою формул Excel. В роботi використано 22 лiтературних джерела, з яких 6 Законiв Украiни.

В першому роздiлi дипломноi роботи вiдображаiться стан iснуючого виробництва кондитерських виробiв, асортиментна полiтика, цiнова та збутова. Особливу увагу придiлено розвитку внутрiшньоi конкуренцii та ринкам збуту. Проведено аналiз експортно-iмпортноi дiяльностi в кондитерськiй галузi.

Другий роздiл "Аналiз економiчноi дiяльностi в АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" i розроблення рекомендацiй по ii вдосконаленню" розкриваi органiзацiйно економiчну характеристику суб'iкту та умови його господарювання, даi аналiз маркетинговоi, фiнансовоi дiяльностi. Особливу увагу тут звернено на ЗЕД суб'iкту, так як пiдприiмство наполегливо займаiться нею. Також виявлено сучаснi перспективи та проблеми розвитку фабрики, розробленi рекомендацii щодо вдосконалення ii господарськоi дiяльностi.

Третiй роздiл - це розрахункова частина, яка вiдображаi ефективнiсть виробничоi дiяльностi пiдприiмства за рахунок впровадження маркетингових рiшень, на основi цього розраховано економiчний ефект вiд експорту продукцii.

У роздiлi "Органiзацiя безпеки та охорони працi " вiдображено стан безпеки життiдiяльностi, пожежонебезпеки, охорони навколишнього середовища, а також запропонованi заходи щодо покращення умов працi на пiдприiмствi.

В кiнцi дипломноi роботи зробленi висновки, на основi яких можна зрозумiти характер та напрямок дiяльностi пiдприiмства "Херсонська

кондитерська фабрика". Запропонованi в роботi пропозицii по вдосконаленню господарськоi дiяльностi фабрики можуть бути використанi керiвництвом в подальшiй його роботi.

Розрахунковий матерiал представлений у виглядi комп'ютерноi задачi за допомогою таблиць Excell.

Вступ

Кондитерська промисловiсть - це важлива галузь народного господарства. Основним напрямком розвитку цiii галузi i необхiднiсть значного зростання якостi, бiологiчноi цiнностi i смакових переваг продуктiв харчування, а також покращення iх асортименту.

Завжди актуальним i повне забезпечення потреб народного господарства i населення у високоякiснiй продукцii; проведення технiчного переозброiння, вдосконалення та iнтенсифiкацiя виробництва кондитерськоi галузi.

Кондитерськi вироби - харчовi продукти високоi калорiйностi i засвоюваностi, мають приiмний смак, тонкий аромат, привабливий зовнiшнiй вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднiшнiй день i використання натуральноi вiтчизняноi сировини, придбання найсучаснiшого обладнання та впровадження найновiших технологiй для виробництва продуктiв високоi якостi.

Сьогоднi кондитерська промисловiсть - це 28 великих спецiалiзованих пiдприiмств, а також маса малих цехiв. Серед кондитерських фабрик Украiни Херсонська кондитерська фабрика займаi мiсце як пiдприiмство з перспективним розвитком в майбутньому. Саме дослiдження дiяльностi цього пiдприiмства було вибрано темою дипломноi роботи.

Цiллю дипломноi роботи i вiдображення стану харчовоi промисловостi в цiлому, а також розкриття господарськоi дiяльностi окремого пiдприiмства на прикладi Херсонськоi кондитерськоi фабрики та розроблення стратегiй економiчного розвитку в майбутньому для цього пiдприiмства.

1. Огляд загального стану в кондитерськiй галузi та конкуренцii в

нiй

1.1 Основнi економiчнi показники, якi характеризують галузь

Сьогоднi кондитерська промисловiсть Украiни - це 28 великих спецiалiзованих пiдприiмств, а також маса малих цехiв. Сукупна потужнiсть цих фабрик складаi приблизно 625 тис. тонн за рiк. Крiм цього солодке печиво виробляють i хлiбозаводи, окремi види кондитерськоi продукцii випускають заводи продовольчих товарiв.

В сучасних умовах господарювання провiдними конкурентами-виробниками цукерок i пiдприiмства, якi входять до концерну "Укрпромiнвест" (Киiвська, Вiнницька, Марiупольська, Кременчуцька кондитерськi фабрики),а також Полтавська, Харкiвська бiсквiтнi фабрики. На рiвнi конкуренцii в нацiональному масштабi значно пiдтягнулися в 1998 роцi Чернiвецька, Луцька фабрики.

При неперервному щорiчному зростаннi виробництва плануiться змiна структури асортименту в цiлях зростання випуску виробiв, якi користуються пiдвищеним попитом (в тому числi цукерок), покращення якостi виробiв, зниження цукромiсткостi, використання нетрадицiйних видiв сировини i фруктово-ягiдних заготiвок мiсцевого виробництва, якi дозволяють створити безвiдхiднi технологii, безперервне технiчне переозброiння кондитерських фабрик на базi новоi технiки, створення i впровадження комплексно-механiзованих i автоматизованих лiнiй, впровадження робототехнiки i механiзацii трудомiсткостi, i ручних процесiв. Створення i впровадження новоi технiки i технологii, застосування нових конструкторських матерiалiв та освоiння нових виробiв приводить до зниження трудомiсткостi iхнього виготовлення, а вдосконалення органiзацii виробництва i працi даi змогу зменшити витрати робочого часу i простою устаткування.

В результатi проведених дослiджень були виявленi три групи конкурентiв галузi:

1.Оптовi i дрiбнооптовi постачальники кондитерських виробiв з краiн Захiдноi РДвропи.

2. Оптовi i дрiбнооптовi постачальники з краiн Схiдноi РДвропи.

3. Вiтчизнянi пiдприiмства виробники кондвиробiв.

Споживачами кондитерських виробiв i населення регiону, областi чи краiни в цiлому. Сьогоднi кондитерська промисловiсть побудована так, щоб максимально задовольнити потреби споживача. Звичайно iмпортнi вироби користуються неабияким попитом серед населення нашоi краiни, але вони вiдрiзняються високою цiною, яка розрахована на категорiю високо спроможних споживачiв. Якiсть товару не завжди вiдповiдаi високiй цiнi реалiзацii. Продукцiя, що постачаiться з краiн Схiдноi РДвропи характеризуiться доступною цiною, що забезпечуi постiйний попит серед споживачiв iз середнiм достатком.

Вiтчизнянi пiдприiмства характеризуються спiввiдношенням високоi якостi та цiни товару, який в спромозi споживати кожна верства населення. Тому обсяг споживання нацiональних кондитерських виробiв серед населення нашоi краiни щорiчно зростаi.

Кондитерська галузь - це найважливiша галузь харчовоi промисловостi. Всього в Украiнi бiля шести сотень пiдприiмств, якi виробляють кондитерську продукцiю. За 10 мiсяцiв 2000 року спецiалiзованi кондитерськi фабрики, хлiбокомбiнати, заводи промтоварiв, дрiбнi цехи випустили 340678 тонн кондитерських виробiв. За вiдповiдний перiод минулого року було випущено 438815 тонн солодощiв, тобто виробництво збiльшилося на 28.8%. За розрахунками спецiалiстiв ЗАТ "Укркондитер" в 2002 роцi виробництво кондитерських виробiв в Украiнi складе 700 тис. тонн, в тому числi пiдприiмства ЗАТ, яким належить 70% шоколадно карамельного ринку, випустять бiля 480-500 тис. тонн.

Середнiй асортимент украiнських кондитерських фабрик на сьогоднiшнiй час складаi не менше 70 найменувань. В деяких пiдприiмств асортиментний ряд нараховуi бiльше 200 позицiй i вiн продовжуi зростати.

Останнiм часом зростаi виробництво виробiв покращеного, дорогого асортименту. Така ж ситуацiя була i в зарубiжних конкурентiв Польщi, Угорщини, але пiсля переходу до ринковоi економiки в них також великими темпами розвивалось виробництво дешевоi групи кондитерських виробiв: шоколаду, шоколадних цукерок.

Значну роль у збiльшенi виробництва i розширення асортименту украiнськоi кондитерськоi продукцii зiграло рiзке збiльшення обсягiв експорту в Росiю за останнi два роки. Там украiнськi солодощi зайняли нiшу дешевих кондитерських виробiв. Багато численнi украiнськi пiдприiмства, особливо великi i середнi, експортують в Росiю бiльше половини виробленого.

Як вiдзначалося вище, конкуренцiя i невiд'iмною частиною ринку. Тому внутрiшня конкуренцiя для вiтчизняних виробникiв - не новина. В таких умовах пiдприiмства намагаються запропонувати не тiльки випробуваний часом товар, але й освоiти випуск новоi продукцii, знайти свою особливiсть в асортиментi, яка б вiдрiзняла б iх, зробити наголос на реалiзацii цiii продукцii.

Так, Одеська фабрика запропонувала карамель подрiбненоi форми "люкс" в металiзованiй упаковцi i шоколаднi цукерки "Асортi" (фасованi i ваговi). Нехай в загальному обсязi виробництва такi вироби займають вiдносно невелику долю (20%), але лiнii по iх випуску завантаженi на повну потужнiсть. А саме головне - пiдприiмству забезпечений постiйний попит на цей товар. При цьому попит може бути настiльки високим, що оптовi пропозицii товару стають дефiцитними. Концерн "АВК" змушений вiдпускати вафельну трубочку "Мажор" тiльки по своiх дилерських мережах. Буквально за записом здiйснюiться реалiзацiя фасованого печива, виготовленого на новiй iмпортнiй лiнii Херсонськоi фабрики.

Представники кондитерських фабрик вiдмiтили, що поки iмпорт i менш привабливим, для вiтчизняних пiдприiмств настав час дiяти ще бiльш ретельно - боротьба йде не тiльки за регiон, але й за смак споживача, якщо вiтчизняний виробник зможе створити стiйкий попит на новий "смак".

Цукерки i найбiльш багато численною по асортименту групою кондитерських виробiв i найбiльшою по числу кондитерських мас, з яких вони виготовляються. В загальному обсязi виробництва кондитерських виробiв цукерки складають бiльше нiж на 13 вiдсоткiв. Основна маса цукерок на теперiшнiй час випускаiться з помадних мас, а потiм з iнших мас рiзного типу, для роздрiбного асортименту незначна кiлькiсть. Такий обсяг випуску обумовлений присутнiстю високовиробничих поточних лiнiй помадних цукерок.

Розробка i впровадження нових сортiв цукерок i використання нетрадицiйних видiв сировини (рiзноманiтнi види молочноi сироватки, фруктовi порошки, молочна суха продукцiя, бiлковi концентрати, пюре з дикорослих плодiв i ягiд) дозволять знизити цукромiсткiсть виробiв i пiдвищити iх смаковi i харчовi якостi.

Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробiв (зокрема цукерок) i впровадження високовиробничого обгортаючого i пакувального устаткування, що дозволить збiльшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскравi коробки.

Значну роль в зростаннi якостi кондитерських виробiв в умовах нових економiчних форм господарювання маi комплексна система управлiння якiстю продукцii (КСУЯП), покращення органiзацii i умов працi кожного працюючого на пiдприiмствi, збiльшення високо квалiфiкованих робочих кадрiв на виробництвi.

Головна задача кондитерськоi промисловостi - бiльш повне забезпечення потреб народного господарства i населення високоякiсною продукцiiю, а також забезпечення технiчного переозброiння i iнтенсифiкацii виробництва у всiх галузях.

Основним напрямком розвитку народного господарства i необхiднiсть значного зростання якостi, бiологiчноi цiнностi i смакових переваг продуктiв харчування, а також покращення iх асортименту.

Кондитерськi вироби - харчовi вироби високоi калорiйностi i засвоюваностi, мають приiмний смак, тонкий аромат, привабливий зовнiшнiй вид. Цi якостi присутнi кондитерським виробам завдяки застосуванню для iх виробництва багатьох натуральноi високоякiсноi сировини.

В залежностi вiд сировини, яка застосовуiться у виробництвi i технологii, кондитерськi вироби розподiляються на цукровi i борошнянi. Для отримання високоякiсних кондитерських виробiв використовують рiзноманiтну сировину (цукор, борошно, патоку, горiхи, олiйнi зерна, какао-боби, каву, плодово-ягiднi напiвфабрикати, фрукти i ягоди). Одержати високоякiснi кондитерськi вироби з низькоi якостi сировини неможливо Тому на бiльшостi пiдприiмств кондитерськоi галузi значна увага придiляiться контролю якостi сировини яка надходить, а знання вимог стосовно сировини вкрай необхiднi всiм працiвникам промисловостi.

В основному, iмiдж вiдносно кондитерськоi галузi пiдтримуiться зусиллями пiдприiмств, якi входять в концерни "Укрпромiнвест"(Киiвською, Вiнницькою, Марiупольською i Кременчуцькою кондитерськими фабриками). Добре себе зарекомендували Полтавська кондитерська, Харкiвська бiсквiтна фабрика. Пiдтягнулись в 1998 роцi Чернiгiвська, Луцька фабрики, Чернiвецька "Буковинка".

Високими темпами в 1998 роцi зросли обсяги виробництва карамелi (13,5 вiдсоткiв в порiвняннi з останнiм роком). Ще активнiшими стали виробники плиткового шоколаду (140%). До останнього часу в Украiнi для випуску даноi продукцii було недостатньо потужностей, його робили на шоколаднiй фабрицi "Украiна" (зараз "Крафт Якобз Сушард Украiна"), кондитерських фабрик Львова ("Свiточ"), Киiва, Днiпропетровська, Харкова.

Сьогоднi провiдними виробниками плиткового шоколаду на Украiнi можна назвати першi три з перерахованих вище пiдприiмств i Вiнницьку кондитерську фабрику, яка входить в "Укрпромiнвест".

В 1998 роцi за рiзними оцiнками, доля iмпортованих кондитерських виробiв на внутрiшньому ринку Украiни складала вiд 40 вiдсоткiв до 60 вiдсоткiв. Сьогоднi закордонну продукцiю витискують вiтчизнянi виробництва по всiм позицiям.

В 1997 роцi украiнськi кондитери не могли конкурувати з захiдними в областi плиткового шоколаду, начинених батончикiв. Сьогоднi аналогiчною вiтчизняною продукцiiю заповненi магазини краiни.

На ринку карамелi украiнцi поступово витiсняють прибалтiйських виробникiв, полякiв, болгар. Не iснуi конкурентiв вiтчизняному дешевому печиву. В собiвартiсть кондитерських виробiв бiля 90 вiдсоткiв приходиться на долю сировини пакувальних матерiалiв. А бiльшiсть iнгредiiнтiв рiзноманiтних солодощiв iмпортуiться, але керiвництво краiни ввело обмежувальнi заходи щодо iмпорту кокосу, бобiв, рослинних i твердих жирiв i полiвiнiлхлоридноi плiвки. Правда, не менш екзотичнi для Украiни фундук, мигдаль i арахiс залишилися за межами цього перелiку. Ввезення цих горiхiв пiдлягаi нульовiй ставцi митного збору, проте треба сплачувати ПДВ. Не ввiйшло в цей перелiк i обладнання для кондитерськоi промисловостi, за яке при ввезеннi треба сплачувати 20 вiдсоткiв ПДВ i 10 вiдсоткiв збору.

На кондитерському ринку можна видiлити три групи пiдприiмств, кожне з яких по своiму змагаiться за нiшу на ринку. Перший спосiб - залучення iноземного iнвестора. Таким шляхом пiшло одне велике пiдприiмство -колишня шоколадна фабрика "Украiна". Особливу увагу тут придiлили iнвестори контролю якостi сировини, яка надходить, пiдготовчому вiддiленню виробництва i санiтарного стану пiдприiмства. Другий спосiб - об'iднання з великими виробниками, якi зайняли своi мiсце на ринку i мають iм'я. Добре працюють фабрики, якi входять до складу концернiв "Укрпромiнвест" i "А.В.К." Третiй спосiб - намагатися самостiйно вийти на ринок. Яскравий приклад - АОЗТ "Харкiвська бiсквiтна фабрика". Пiдприiмство на стiльки твердо стало на ноги, що може собi дозволити iнвестувати i другi кондитерськi пiдприiмства. Таким же методом скористалися i такi пiдприiмства як Днiпропетровська, Одеська, Полтавська кондитерськi фабрики. [12]

1.2 Асортимент

Середнiй асортимент украiнських кондитерських фабрик на сьогоднiшнiй час складаi не менше сiмдесят найменувань. В деяких пiдприiмств асортиментний ряд нараховуi бiльше 200 позицiй i вiн продовжуi зростати (Табл. 1).

На протязi року майже на всiх пiдприiмствах розробляються до десятка, а то й бiльше видiв виробiв. Правда, основними ходовими позицiями, завдяки яким сьогоднi iснують фабрики, являються звичайна карамель i вагове печиво. Так, наприклад, цi позицii складають 60 вiдсоткiв обсягу продаж АТЗТ "Днiпропетровська кондитерська фабрика". В обсязi виробництва Херсонськоi кондитерськоi фабрики займають 60 вiдсоткiв карамель, 30 вiдсоткiв печиво, у ЗАТ "Одеса" 30 вiдсоткiв карамель i 30 вiдсоткiв печиво. Концерн "А.В.К." (Донецьк) в основному випускаi карамель. В цiлому, по даним операторiв ринку, випуск карамелi в загальному обсязi виробництва солодощiв в Украiнi приблизно складаi 35 вiдсоткiв.

Торгiвля карамеллю для пiдприiмств виявилась настiльки вигiдною, що АТЗТ "Харкiвська бiсквiтна фабрика" крiм своii основноi продукцii пропонуi дев'ять видiв карамелi. Випускаються вони на технологiчних лiнiях Харкiвськоi кондитерськоi фабрики.

Останнi бiсквiтнi фабрики основний наголос роблять на випуску вагового печива (бiльш дешевого в порiвняннi з фасованим). Так, в обсязi виробництва Черкаськоi бiсквiтноi фабрики i КП "Новомосковське" (Днiпропетровська область) даний вид продукцii складаi бiля 70 вiдсоткiв. Оскiльки ряди забезпеченого населення порiдшали, то значний перiод часу цi групи товарiв будуть займати основнi позицii в обсязi випуску продукцii (Табл. 1.1). [12]

Таблиця 1.1

Кiлькiсть найменувань продукцii деяких украiнських виробникiв

1.3 Аналiз конкурентноi середи та оцiнка ii перспектив

Як зазначалося вище Украiнi "у спадок вiд Союзу зосталися" 28 кондитерських фабрик, тобто фактично у кожнiй областi дii свiй вiтчизняний виробник. Але якщо ранiше вони забезпечували солодощами 270 мiльйонiв населення СРСР, то зараз реальний ринок збуту скоротився в декiлька разiв. До цього ж значно зменшилась покупна спроможнiсть населення. В результатi виробничi потужностi пiдприiмств використовують не на повну силу. Наприклад, ЗАТ "Одеса" - одне з самих великих в Украiнi, при потужностi виробництва 40 тисяч тонн кондитерських виробiв за рiк випускаi всього бiля 20 тисяч тонн.

По сутi, ринок заповнений кондитерськими виробами. Працювати ж на склад не одне пiдприiмство собi дозволити не може. Взагалi, конкуренцiя для вiтчизняних виробникiв - не новина. Але якщо до останнього часу вони змушенi були конкурувати в основному з iмпортним товаром, то зараз - з украiнськими партнерами.

В таких умовах пiдприiмства намагаються запропонувати не тiльки випробуваний часом товар, але й освоiти випуск новоi продукцii, знайти свою особливiсть в асортиментi, яка вiдрiзняла б iх, зробити наголос на реалiзацiю саме цiii продукцii. Так, Одеська фабрика "знайшла себе", запропонувавши карамель подрiбненоi форми "люкс" в металiзованiй упаковцi (1 кг - 330 шт.) i шоколаднi цукерки "Асортi" (фасованi i ваговi).

Нехай в загальному обсязi виробництва такi вироби займають вiдносно невелику долю (до 20 вiдсоткiв), проте лiнii по iх випуску завантаженi на повну потужнiсть. А саме головне - пiдприiмству забезпечений постiйний попит на цей товар.

При цьому попит може бути настiльки високим, що оптовi пропозицii товару стають дефiцитними. Концерн "А.В.К " змушений випускати вафельну трубочку "Мажор" тiльки по своiх дилерських сiтках Буквально за записом здiйснюiться реалiзацiя фасованого печива, виготовленого на новiй iмпортнiй лiнii Херсонськоi фабрики.

Продукцiя Херсонськоi фабрики в 1998 роцi в порiвняннi з 1997 роком реалiзовано на 2 млн. 600 тис. гривень i бiльше. Обсяги випуску збiльшились на 30 вiдсоткiв, в 1997 роцi було виготовлено 3161 тонна, в 1998 роцi - 4019 тонн. Також необхiдно вiдмiтити, що в 1998 роцi на 0,5 вiдсоткiв знизилась рентабельнiсть виробництва. Але валовий дохiд в результатi збiльшення продаж вирiс на 247 тис. гривень. На думку спецiалiстiв Херсонськоi кондитерськоi фабрики, щоб вижити в теперiшнiх умовах пiдприiмству необхiдно мати запаси сировини, допомiжнi матерiали (не дивлячись на те, що при iх придбаннi необхiдно сплачувати немалi податки).

Найбiльш "кмiтливi" виробники скористалися зростаючим попитом: вони вiдпускають такий товар тiльки за умови придбання певноi кiлькостi менш знаменитоi продукцii. Наприклад, КП "Новомосковське" освоiло виготовлення халви за новою вакуумною технологiiю. Вирiб виявився настiльки привабливим для оптовикiв, що вони змушенi придбавати його разом з менш ходовим товаром.

1.4 Цiнова та збутова полiтика

Основним аргументом вiтчизняних виробникiв в боротьбi за ринок залишаiться цiна - у кого вона нижча, той i у виграшi. Але не все так просто, як може здатись на перший погляд. Практично на всiх виробництвах доля iмпортованих iнгредiiнтiв у випуску виробiв (за винятком печива) складаi 15-20 вiдсоткiв фiзичного обсягу, а при виробництвi, наприклад, шоколаду доходить i до 40 вiдсоткiв. РЖмпортуються какао-боби, жири, пальмове, арахiсове, кокосове масла, ароматизатори. За все це треба платити дорожчою валютою. Приходиться iмпортувати i пакувальнi матерiали (хоча б частково), що також обходиться надто недешево.

Кожне з пiдприiмств подбало знайти свiй рецепт "задержування" цiн. ЗАТ "Одеса" вiддало перевагу в перiод кризи скороченню випуску виробiв, виробництво яких потребуi значних обсягiв iмпортноi сировини. На найбiльш ходовi групи товарiв (карамель, печиво) пiдприiмство постаралось не пiдвищувати цiну взагалi. Правда, вдалося це не до кiнця - цiни на карамель в середньому зросли на 5-15 вiдсоткiв (в результатi утримання енергоносiiв, упаковки, ароматизаторiв). Цiна на звичайне печиво зросла на 30 вiдсоткiв, а на печиво з добавкою какао-порошка - на 10 вiдсоткiв.

Особливо успiшно пройшло "задержування" цiн на пiдприiмствах, якi мають запаси сировини (Херсонська кондитерська фабрика пропрацювала на своiй сировинi два мiсяцi). Але треба мати на увазi, що не всi виробники в спромозi робити великi запаси, так як складовi примiщення не розрахованi на зберiгання товару в значних обсягах. До того ж деяка продукцiя маi визначений термiн зберiгання.

Точка зору представникiв пiдприiмств вiдносно необхiдноi величини запасiв сировини виявилась рiзною. Однi вважають вiдносно достатнiм запас цукру на 3-4 (i навiть один) тижнi роботи, вважаючи, що цiни на нього будуть стабiльними. РЖншi хочуть перестрахуватись, створивши запаси на трьохмiсячний, а то й пiврiчний термiн. Проте необхiдно вiдмiтити, що купуючи сировину у великих обсягах, приходиться заморожувати обiговi засоби (а в умовах кризи це не бажано). [11]

Одним iз наслiдкiв зникнення з ринку левовоi частки iмпорту стало те, що маса дiючих, добре налагоджених збутових мереж залишилися нi з чим. РЖ не скористатися такою ситуацiiю було б просто невiрно, особливо тим iз вiтчизняних виробникiв, якi займали слабi позицii в "грошових" регiонах.

Скажiмо, в столицi добре продавалась продукцiя кондитерськоi фабрики iменi Карла Маркса, Львiвськоi "Свiточ", Тростянецькоi "Крафт Якобз Сушард Украiна". Схiдний регiон був особливо добре опанований Харкiвською бiсквiтною фабрикою, концерном "А.В.К.", Днiпропетровською кондитерською фабрикою.

А зараз в iнших виробникiв з'явилася можливiсть закрiпитися на цих ринках. Причому не просто "викинувши" на них товар, але й оволодiти частиною мiсцевоi збутовоi мережi. Не гають часу й концерни промисловостi -вони намагаються охопити пропозицiями свого товару всю Украiну. Так, якщо ранiше 57 вiдсоткiв обсягу продаж "Крафт Якобз Сушард Украiна" приходилось на Киiв i близько розташованi райони, то зараз пiдприiмства намагаються рiвномiрно розподiлити товар по всiй територii краiни, завойовуючи навiть недоступний захiдний регiон.

Практично вже всi пiдприiмства мають достатню мережу дилерiв. В перiод кризи деякi з них приклали зусилля для додаткового пiдтримання збутовикiв, представляючи iм товарнi кредити. Потурбувалися постачальники зберегти для своiх давнiх партнерiв i вiдстрочку платежу, але при цьому, правда, зменшивши термiни розрахункiв. В разi введення пiдприiмствами передоплати за продукцiю дилерам з'явилась можливiсть робити це частково. Не обiйшлося i без ожорсточення умов фiнансового розрахунку. Наприклад, концерн "А.В.К." лишаi оптовика знижок, якщо вiн не розрахувався за товар в установлений термiн. Враховуючи деяку ненадiйнiсть роботи з "ексклюзивним" оптовиком, деякi пiдприiмства пiшли шляхом створення власних торгiвельних структур в регiонах.

Так, КП "Новомосковське" вiдкрило мережу таких органiзацiй, що дало можливiсть довести товар до кiнцевого споживача по мiнiмальним цiнам. Окремi пiдприiмства (наприклад Житомирська i Херсонська фабрики) згадали про стару практику вiдкриття фiрмових магазинiв. В сучасних умовах це достатньо вигiдний захiд - на товар встановлюiться лише десятивiдсоткова нацiнка. До того ж отриманi кошти вiдразу надходять на рахунок пiдприiмства.

1.5 Привабливiсть кондитерськоi галузi для iноземних iнвесторiв

В 1995 роцi харчовi продукти становили майже третину експорту до Украiни, то вже в 1996 роцi процентне спiввiдношення цiii групи товарiв тяжiло до 40 вiдсоткiв. З продукцii харчовоi промисловостi, зокрема кондитерських виробiв, iноземнi пiдприiмцi - виробники какао, шоколаду та цукерок, схоже також покладають на украiнський ринок великi надii. Це означаi не лише експорт в Украiну готових кондитерських виробiв, а й створення спiльних пiдприiмств, де у виробництвi використовуватиметься украiнська сировина i де значну частину персоналу становитимуть украiнськi фахiвцi.

Пiсля замороження торгових вiдносин з Росiiю деякi колишнi краiни СНД, зокрема Естонiя, активнiше виявляють iнтерес до ринку Украiни. Сьогоднi деякi Естонськi пiдприiмства харчовоi промисловостi зацiкавленi у створенi дистрибутивноi мережi в Украiнi й активно шукають партнерiв для спiвробiтництва.

Так, наприклад, в Естонii зареiстровано 119 пiдприiмств з украiнським капiталом. За останнiми даними загальний капiтал становить близько 1,89 млн. доларiв США. Сфера дiяльностi цих пiдприiмств поширюiться на оптову торгiвлю товарами промисловостi, продуктами харчування i т. д.

Так, незважаючи на труднощi, украiнсько-естонськi спiльнi пiдприiмства все ж вiдкриваються, зокрема у Киiвi та Запорiжжi. Восени в Киiвi розпочало роботу акцiонерне товариство "Калев", яке являiться одним iз членiв групи харчових пiдприiмств Естонii - Акцiонерне товариство "ЕТФУГруп".

Акцiонерним товариством "Калев" став в 1996 роцi. Серед напрямкiв дiяльностi - виробництво кондитерських виробiв (шоколаднi плитки - 40%, цукерки - 20%), а також оптова торгiвля, експорт та iмпорт. [12]

Як вiдомо, iнвестицiйна активнiсть i однiiю з основних напрямкiв стабiлiзацii вiтчизняноi економiки. Захiднi грошi допомагають пiдприiмствам придбати обладнання та впроваджувати найсучаснiшi технологii i не перешкоджають iх самостiйностi. Одним iз найяскравiших прикладiв захiдного iнвестування i те, що РДБРР розпочинаi фiнансування "Свiточа", одного з найбiльших пiдприiмств по виготовленню кондитерських виробiв в Украiнi, на 10 млн. Доларiв США i "вiдкриваi" його для iнвестицiй.

Сьогоднi частка "Свiточа" у загальному виробництвi вiтчизняних кондитерських виробiв становить майже 20вiдсоткiв. Минулого року пiдприiмство випустило 41 тис. тонн шоколаду, цукерок, карамелi, драже, печива, вафель, мармеладу, зефiру. 12,5 вiдсоткiв продукцii "Свiточ" реалiзував за кордон. У1997 роцi було виготовлено 37 тис. тонн солодощiв. Торiк "Свiточ" сплатив до бюджету держави 35 млн. гривень. Цього року податковi вiдрахування становитимуть понад 60 млн. гривень. [12]

Нинi львiвське кондитерське пiдприiмство маi справу з вiдомими компанiями у бiльш як двадцяти краiнах. Тiльки один приклад. Якщо ранiше розрахунки за какао-боби - стратегiчну для "Свiточа" сировину - постачальники вiдтермiновували на 40-60 днiв, то тепер вони погодяться чекати грошей i три мiсяцi.[12]

Фiнансування "Свiточа" - це перший випадок надання коштiв РДБРР повнiстю украiнському пiдприiмству. Львiвська фiрма заслужила право скористатися кредитом завдяки своiму прогресивному, готовому до розвитку пiдприiмству, керiвництву i виробничому потенцiалу. "Свiточ" здатний скласти гiдну конкуренцiю iноземним виробникам солодощiв.

Пiсля пiдписання угоди з РДБРР акцiонерне товариство зробило заявку на отримання першого траншу кредиту у розмiрi 105 млн. Доларiв. Цi грошi пiдуть на закупiвлю iталiйськоi лiнii фiрми "Мацеттi" - найсучаснiшого обладнання, якого немаi жодне з украiнських кондитерських пiдприiмств. Нова повнiстю автоматизована лiнiя поiднаi процес виготовлення продукцii у комплексi: переробку какао-бобiв, приготування шоколадних мас та формування виробiв. Фахiвцi акцiонерного товариства пiдготували пiд iталiйську технiку серiю елiтного шоколаду "Свiточ", батончики з рiзноманiтними наповнювачами та цукерки.

Сьогоднi технологи розробляють рецептуру нового шоколаду. Пiсля запуску обладнання виробництво шоколаду на фiрмове зросте бiльш як у тричi. Але грошi РДБРР передбачаiться використовувати не тiльки на освоiння основних фондiв. На "Свiточi" буде впроваджена бiльш рацiональна та ефективна система управлiння акцiонерним капiталом, максимально комп'ютеризовано робочi мiсця, що дозволить застосувати мiжнародну систему якостi ISO -9001 та свiтовi стандарти.

За три найближчi роки у розвиток "Свiточа" плануiться вкласти 40 млн. доларiв, отримавши iх за рахунок зовнiшнiх i внутрiшнiх iнвестицiй. Одним iз джерел фiнансування пiдприiмства стане його вихiд з акцiями на украiнську бiржу цiнних паперiв.

Вiдкриття акцiонерного товариства "Свiточ було i однiiю з умов РДБРР. В угодi записано, що у разi ii порушення вiдсотки за кредит будуть збiльшенi. У спiльному документi також обумовлена передача частини акцiй банку на перiод

кредитування. Це дуже незначний вiдсоток цiнних паперiв, який не загрожуi пiдприiмству потрапити у залежнiсть до iноземноi структури. Навiть розмiр позики у РДБРР складаi таку частину, що за будь-яких форс-мажорних обставин пiдприiмству пiд силу буде iх повернути.

Усю сукупнiсть процесiв, що вiдбуваються на пiдприiмствах рiзних галузей народного господарства, можна умовно подiлити на двi групи -традицiйнi та iнновацiйнi. Протягом тривалого перiоду, коли економiка функцiонувала i розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторiв (застосування постiйно зростаючого обсягу суспiльних ресурсiв - персоналу, виробничих фондiв), у виробництвi домiнували традицiйнi еволюцiйнi процеси. Оскiльки екстенсивнi фактори практично себе вичерпали або стали економiчно невигiдними, розвиток та iнтенсифiкацiя сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рiшеннях органiзацiйних форм i методах господарювання.

На протязi останнiх рокiв розвиток харчовоi промисловостi набуваi iнтенсивного характеру, тобто в дiяльностi пiдприiмств присутнi iнновацiйнi процеси. Вони являються сукупнiстю прогресивних, якiсно нових змiн, що безперервно виникають у часi i просторi.

Так, на сьогоднiшнiй день споживач може спостерiгати великий обсяг асортименту кондитерських виробiв, який заполонив не тiльки ринок нашоi краiни, а й почав охоплювати закордонний ринок. Це стало можливим завдяки технiчним нововведенням, якi проявляються у виглядi нових продуктiв (виробiв), технологiй iхнього виготовлення, засобiв виробництва (машин, устаткування, енергii, конструкцiйних матерiалiв). Сучасним технологiям в цiй галузi властивi певнi тенденцii розвитку i застосування. Головним з них i: перехiд до мало стадiйних процесiв через поiднання в одному технологiчному агрегатi кiлькох операцiй, забезпечення в нових технологiчних системах мало -або безвiдходностi виробництва.

Цiлi та прiоритети технiчного розвитку пiдприiмств, зокрема харчовоi промисловостi, визначаiться в сучасних умовах згiдно iз загальною стратегiiю пiдприiмства на конкретному етапi його iснування. Конкретнi стратегiчнi напрямки технiчного розвитку таких пiдприiмств зв'язанi з вирiшенням таких проблем:

1) Кардинальне пiдвищення якостi виготовленоi продукцii, забезпечення ii конкурентоспроможностi на свiтовому i вiтчизняному ринках.

2) Розробки i впровадження ресурсозберiгаючих (енергозберiгаючих) технологiй.

3) Скорочення до максимально можливого рiвня витрат ручноi працi, полiпшення ii умов i безпеки.

4) Здiйснення всебiчноi екологiзацii виробництва згiдно iз сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища.

1.6. Розвиток експортно-iмпортноi дiяльностi в кондитерськiй

галузi

Згiдно статистичним даним обсяг виробництва вiтчизняних кондитерських виробiв 2000 року збiльшився в порiвняннi з 1999 на 114 тис. Т. РЖ склав 515 тис. т. З урахуванням iмпорту-експорту на внутрiшньому ринку в 2000 роцi було реалiзовано бiльше 420 тис. т. Кондитерськоi продукцii. В 2001 роцi плануiться виробництво не менше 700 тис. т. Солодощiв з урахуванням експортних постачань, на якi в цьому роцi припадаi приблизно 25% загального обсягу виробництва, i з урахуванням iмпорту (10 - 15 тис. т. до кiнця року) на внутрiшньому ринку може бути реалiзовано 520 - 530 тис. т. кондвиробiв. Обсяг ринку в грошовому вираженнi в 2001 роцi склав 650 - 700 млн. Доларiв в роздрiбних цiнах.

Якщо в 1997 -1998 роках на долю iмпорту припадало 20 - 30% продаж, то в цьому роцi - не бiльше 5%. Фiнансова криза м

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"