Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
ДИПЛОМНА РОБОТА
Впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Теоретичнi основи реалiзацii мiжпредметних звтАЩязкiв у навчаннi фахових технiчних дисциплiн
1.1. Роль мiжпредметних звтАЩязкiв у навчальному процесi професiйноi школи
1.2. Методологiчнi вимоги до здiйснення мiжпредметних звтАЩязкiв
1.3. Сутнiсть поняття тАЬмiжпредметнi звтАЩязкитАЭ та iх функцii
Роздiл 2. Розробка методики впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв - машинiстiв
2.1. Аналiз програми пiдготовки трактористiв тАУ машинiстiв щодо посилення мiжпредметних звтАЩязкiв
2.2. Мiжпредметнi звтАЩязки при виконаннi рiзних видiв робiт при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
2.3. Мiжпредметнi звтАЩязки курсу тАЬТрактори та автомобiлiтАЭ iз забезпечуючими його природничими дисциплiнами
2.4. Методика реалiзацii мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
Роздiл 3. Перевiрка ефективностi методики посилення мiжпредметних звтАЩязкiв та iх впливу на якiсть пiдготовки тракториста-машинiста
3.1. Практична реалiзацiя мiжпредметних зв'язкiв при вивченнi курсу ВлТрактори та автомобiлiВ»
3.2. Методика впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
3.3. Перевiрка ефективностi розробленоi методики та обробка ii результатiв
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Додаток А лист-завдання
Додаток Б план-конспект уроку
ВСТУП
Професiйно-технiчний напрямок освiти i важливою ланкою в системi професiйноi пiдготовки кадрiв, якi вирiшують основнi завдання аграрного сектору економiки в умовах створення в Украiнi ринкових вiдносин. Органiзацiя трудовоi дiяльностi спецiалiста вимагаi сьогоднi творчого вирiшення складних виробничо-технiчних завдань, iнiцiативно мислячих та освiчених робiтникiв. Держава сприяi удосконаленню професiйноi пiдготовки робiтникiв. Це вiдображено в багатьох нормативних актах, що регулюють вiдносини в галузi професiйно-технiчноi освiти. Так, в Державнiй нацiональнiй програмi тАЬОсвiтатАЭ (тАЮУкраiна XXI столiттятАЭ) передбачено створення iх виробничоi квалiфiкацii на рiвнi науково-технiчних досягнень. Серед шляхiв реформування професiйноi освiти провiдне мiсце вiдведено удосконаленню навчально-виховного процесу в закладах професiйноi освiти на основi впровадження нових педагогiчних технологiй. В Законi Украiни тАЮПро професiйно-технiчну освiтутАЭ механiзм мiжпредметних звтАЩязкiв i одним iз важливих складових навчального плану-документу, що визначаi плановий рiвень квалiфiкацii випускника професiйно-технiчного училища. Тому для вирiшення цього комплексу завдань, якi ставляться перед професiйною школою, значноi ваги набувають мiжпредметнi звтАЩязки, що реалiзуються в циклi фахових дисциплiн [2, 20].
Дидактична теорiя мiжпредметних звтАЩязкiв знайшла широке вiдображення у публiкацiях багатьох науковцiв, в яких визначено види мiжпредметних звтАЩязкiв, iх функцii, мiсце у сучаснiй школi, засоби iх реалiзацii тощо.
Проте важливо не тiльки знати науку, але i володiти педагогiчною майстернiстю ii викладання. Добре вже вiдомо i данi дослiдження показують, що школярi, учнi ПТУ i студенти педагогiчних вищих навчальних закладiв i вiддають перевагу такому вчителю, а у вузi - педагогу, якi дають науку в ii розвитку, показують ii проблеми, знайомлять з методикою дослiдження, залучають тих учнiв, що мають устремлiння до активного пошуку, звуть до творчостi [8]. Але проблема використання мiжпредметних звтАЩязкiв фахових дисциплiн пiдготовки тракториста - машинiста у науково-методичнiй лiтературi висвiтлена ще недостатньо. Тому темою даноi роботи обрано: тАЬВпровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiвтАЭ.
Основною метою дослiдження i пошук ефективних шляхiв пiдвищення фаховоi пiдготовки тракториста-машинiста через посилення мiжпредметних звтАЩязкiв.
ОбтАЩiктом дослiдження у випускнiй роботi i процес фаховоi пiдготовки тракториста-машинiста в системi професiйно-технiчноi освiти.
Предметом дослiдження виступаi пiдвищення ефективностi фаховоi пiдготовки учнiв через посилення мiжпредметних звтАЩязкiв дисциплiн, що забезпечують цю пiдготовку.
Враховуючи тему, мету, обтАЩiкт, предмет роботи були поставленi наступнi задачi роботи:
1. Визначити дидактичнi шляхи посилення мiжпредметних звтАЩязкiв дисциплiн навчального плану пiдготовки тракториста-машинiста.
2. Розробити методику використання мiжпредметних звтАЩязкiв дисциплiн
3. Реалiзувати розроблену методику у навчальному процесi пiдготовки тракториста-машинiста.
4. Розробити вiдповiднi методичнi рекомендацii, що до органiзацii такого навчання, яке дозволить за рахунок реалiзацii глибоких мiжпредметних звтАЩязкiв дисциплiн навчального плану пiдвищити ефективнiсть фаховоi пiдготовки трактористiв-машинiстiв.
Для виконання поставлених у роботi завдань були використанi наступнi методи дослiджень: аналiз лiтературних джерел, спостереження за навчальним процесом, вивчення досвiду роботи викладачiв та майстрiв виробничого навчання, аналiз та синтез методичних наробок з питання, що вивчаiться.
Практичне значення роботи полягаi у розробцi методичних рекомендацiй що до органiзацii навчання трактористiв-машинiстiв, яке дозволить пiдвищити якiсть iх пiдготовки за рахунок реалiзацii глибоких мiжпредметних звтАЩязкiв дисциплiн навчального плану.
Апробацiя роботи проведена на базi ПТНЗ №6 при проходженнi виробничоi практики, заслуховувалась на кафедрi професiйного навчання та на щорiчнiй студентськiй конференцii.
РОЗДРЖЛ 1 Теоретичнi основи реалiзацii мiжпредметних звтАЩязкiв у навчаннi фахових технiчних дисциплiн пiдготовки трактористiв-машинiстiв
1.1 Роль мiжпредметних звтАЩязкiв у навчальному процесi професiйноi школи
В наш час розвиток науки та технiки привело до корiнних змiн у взаiмозвтАЩязку науки та виробництва, наука стаi безпосередньою виробничою силою. Знання рiзних галузей не являються тепер iзольованими, вони стають найбiльш дiiвими при звтАЩязку мiж науками.
ЗвтАЩязок мiж учбовими предметами являiться вiдображенням звтАЩязку мiж вiдповiдними науками, кожна з яких в своiй галузi вивчаi iдиний обтАЩiктивно iснуючий матерiальний свiт. В цьому випадку здiйснення звтАЩязкiв мiж навчальними предметами вiдiграi дуже важливу роль в гармонiчному розвитку учнiв, в створеннi в них цiлiсного, наукового, дiалектико-матерiалiстичного свiтогляду [4].
Необхiднiсть мiжпредметних звтАЩязкiв обговорюiться дидактичними принципами навчання. Так принцип мiцностi засвоiння знань дозволяi стверджувати, що формування вмiнь i навичок буде краще вiдбуватися при умовi добре дiючих мiжпредметних звтАЩязкiв.
В процесi реалiзацii мiжпредметних звтАЩязкiв в учнiв розширяiться загальний полiтехнiчний кругозiр, розвиваiться логiчне мислення, активiзуiться увага, росте зацiкавленiсть до вивчаiмих предметiв.
Мiжпредметнi звтАЩязки з основами наук дозволяють розкрити природньо-науковi основи знаряддя працi i основних операцiй, а також органiзацiйно-економiчнi принципи i суспiльну значущiсть трудовоi дiяльностi; вони поглиблюють вивчаiмi теми, конкретизують, роблять бiльш дiiвими знання учнiв; формують свiдоме творче вiдношення до технiчних знань.
Без мiжпредметних звтАЩязкiв неможливо вирiшити сучаснi завдання реформи професiйноi школи, яка вимагаi обтАЩiднання загального i професiйного навчання, змiцнення звтАЩязку навчання з виробничою працею. Мiжпредметнi звтАЩязки, як i будь-який принцип навчання, маi властивiсть всезагальностi, реалiзуiться в кожному навчальному предметi. Необхiднiсть i доцiльнiсть мiжпредметних звтАЩязкiв пiдтверджуiться передовим педагогiчним досвiдом вчителiв i багаточисельними загальнопедагогiчними i методичними дослiдженнями [12].
Сучаснi професiйнi програми професiйно-технiчного училища в значнiй мiрi вiдображають системний науковий пiдхiд до вивчення обтАЩiктiв, предметiв, процесiв i явищ природи, суспiльства, виробництва. Але iснуючий предметний принцип розподiлу знань не дозволяi повнiстю реалiзувати системний пiдхiд у навчаннi, не порушуючи (не розмиваючи) границi утворених навчальних предметiв. Тому тим бiльш важливий принцип мiжпредметних звтАЩязкiв, що дозволяi всесторонньо розкрити багатоаспектнi обтАЩiкти навчального пiзнання i комплекснi проблеми сучасностi [17].
Навчання у сучаснiй професiйнiй школi реалiзуiться як цiлiсний навчально-виховний процес, що маi загальну структуру i функцii, якi вiдображають взаiмодiю викладання i навчання. Мiжпредметнi звтАЩязки сприяють реалiзацii всiх функцiй навчання: освiтньоi, розвиваючоi i виховноi. Цi функцii здiйснюються у взаiмозвтАЩязку i взаiмно доповнюють один одного. РДднiсть функцiй i результат цiлеспрямованого процесу навчання як навчально-виховноi системи.
Мiжпредметнi звтАЩязки як самостiйний принцип визначають цiльову спрямованiсть всiх компонентiв процесу навчання (його завдання, змiсту, форм, методiв, засобiв, результатiв) на вирiшення завдань формування системи знань про природу, суспiльство i працю, свiтогляд спецiалiста.
Таким чином мiжпредметнi звтАЩязки в погодженiй колективнiй, груповiй чи iндивiдуальнiй роботi педагогiв стають принципом конструювання дидактичноi системи. Така система може мати локальний характер, обмежуючись межами однiii навчальноi теми, охоплювати декiлька навчальних тем, повтАЩязаних загальними для ряду предметiв провiдними iдеями, обтАЩiднувати групу навчальних курсiв, що вирiшують комплексну мiжпредметну проблему.
Збагачення навчальноi i трудовоi дiяльностi учнiв на основi мiжпредметних звтАЩязкiв вiдбуваiться особливо iнтенсивно, коли вчителi здiйснюють рiзноманiтнi види цих звтАЩязкiв в комплексi [36].
1.2 Методологiчнi вимоги до здiйснення мiжпредметних звтАЩязкiв
ПiдТСрунтям мiжпредметних зв'язкiв i взаiмозв'язок загального, полiтехнiчного i професiйного утворення. Ця iднiсть досягаiться шляхом посилення мiжпредметних зв'язкiв у предметах природно-математичного циклу, формування полiтехнiчних знань на базi загальнонаукових, зв'язку навчання з продуктивною працею. Виникаi тенденцiя створення iнтегрованих курсiв - "Основи технiки", "Основи виробництва". РЖншим ведучим напрямком здiйснення мiжпредметних зв'язкiв i фiлософський синтез знань. Питання впливу мiжпредметних зв'язкiв на свiтогляд особистостi дослiджуiться педагогами Румунii, Угорщини, Польщi, Болгарii, Чехii. Польськi вченi ставлять, наприклад, питання про розрив мiж традицiйним викладом основ науки i сучасних темпiв ii розвитку. Вiн виступаi за мiждисциплiнарний характер навчання, пiдкреслюючи роль фiлософii й iсторii науки у вищiй iнтеграцii програм. В. Шевчук (ПНР) розглядаi свiтогляд як результат плановоi iнтеграцii знань. На його думку, надiя на те, що iнтеграцiя вiдбудеться в розумi учня сама по собi, i помилковоi з дидактичноi i з виховноi точок зору. Тому при вивченнi кожного предмета новi складовi частини знань повиннi знаходити мiсце в бiльш складних iiрархiчно побудованих системах. Пiдкреслюiться значення зв'язкiв мiж предметами в досягненнi цiлей загальноi освiти i розглядаються, як один з актуальних принципiв конструювання дидактичноi системи i як умова ефективного здiйснення навчання i виховання в сучаснiй школi. Таким чином, у педагогiцi помiтнi тенденцii рiзнобiчного вивчення ролi мiжпредметних зв'язкiв у навчаннi, що пiдтверджуi комплекснiсть даноi проблеми [70].
Аналiз розвитку iдеi мiжпредметних зв'язкiв у педагогiцi нашоi краiни й iнших краiн дозволяi видiлити обумовленi методологiiю вихiднi вимоги до iх здiйснення:
1) мiжпредметнi зв'язки повиннi бути спрямованi на досягнення всебiчного розвитку особистостi учня в умовах стiйкоi системи предметного навчання i сприяти посиленню взаiмозв'язку утворення, розвитку i виховання;
2) мiж предметнi зв'язки необхiдно включати в навчання у всiх типах шкiл i на всiх ступiнях навчання, пiдкоряючи iх принципам науковостi, систематичностi навчання i його зв'язку з працею;
3) необхiдна координацiя навчальних програм на основi iнтеграцii, комплексування предметних знань вiдповiдно до ведучого загальнонауковими iдеями [21, 24, 34].
Пошук форм i методiв iнтеграцii навчальних предметiв у прагматичних цiлях - один з ведучих напрямкiв дослiджень дидактiв. У "Мiжнародному центрi педагогiчних дослiджень" у м. Севру (Францiя) створена спецiальна дослiдницька група по розвитку мiждисциплiнарних зв'язкiв. Рiшення питання нею зводиться, як правило, до побудови iнтегрованих курсiв ("Соцiально-економiчнi науки", "Гуманiтарнi науки"), що включають "надiйнi" знання, потрiбнi учню, щоб усвiдомлено здiйснювати своi права й обов'язки людини i громадянина. Курс природно-математичних наук мiстить розробленi групою викладачiв (фiзики, бiологii, математики) ряд комплексних тим - "Електрозварювання", "Метали", "Фотоапарат" i iн. РЖнститут педагогiки природознавства (ФРН) розробляi iнтегрований курс, побудований з окремих мiждисциплiнарних "блокiв": ("Рух органiзмiв i машин", "Плавлення в природi i технiку" i т.п. ), послiдовнiсть яких визначаiться вчителем. У зв'язку з випадковим набором комплексних тим i добором навчального матерiалу самим вчителем iнтеграцiя нерiдко здiйснюiться без спадкоiмних зв'язкiв з ранiше вивченими предметами, ТСрунтуiться на другорядних поняттях, навчальний матерiал групуiться навколо прикладних проблем, що зважуються шляхом дослiдження. При цьому, як правило, iгноруються фiлософськi i свiтогляднi питання. РЖнтеграцiя знань з позицiй прагматизму приводить до зниження науковостi i систематичностi навчання [46, 47].
Прагматичному пiдходу протистоiть когнiтивний напрямок, що висуваi в навчаннi задачу розвитку iнтелектуальних сил дитини. Цей напрямок виражений у теорii Дж. Брунера, що виступаi проти методу "центральноi теми" i "методу проектiв" в об'iднаннi рiзнопредметних знань. Вiн захищаi iдею спiралевидних програми. У нiй утвориться iiрархiя понять одного i сумiжних предметiв на основi "ведучих структур", навколо яких необхiдно сконцентрувати навчальний матерiал i якi можуть замiнити засвоiння основ наук у всiм iхньому рiзноманiттi. Таке навчання веде до однобiчному iнтелектуалiзму i вiдповiдаi неопозитивiськiй концепцii "науковоi школи", для якоi характерне вiддалення теорii вiд практики, школи вiд життя [3].
Мiжпредметнi зв'язки дозволяють будувати пiзнавальну дiяльнiсть учнiв на основi загальнонаукових iдей i методiв. Вони формують загальнi здiбностi учитися i розкривають загальнi принципи побудови науки (Е.Н.Кабанова-Меллер). Мiжпредметнi зв'язки служать джерелом конструювання змiсту утворення по окремих навчальних предметах (Б.П.РДсипов). Загальнi структурнi елементи навчальних предметiв створюють об'iктивнi основи комплексного здiйснення мiжпредметних зв'язкiв у навчаннi:
1) науковi об'iкти вивчення, факти;
2) поняття, закони, теорii;
3) свiтогляднi iдеi;
4) iсторичнi проблеми i шляхи науки;
5) методологiчнi основи i методи науки;
6) узагальненi способи пiзнання;
7) специфiчнi умiння i навички;
8) мова науки;
9) виховнi аспекти знань [47, 54].
До цим видiленим ранiше елементам навчального предмета необхiдно додати полiтехнiчнi i прикладнi знання, що значно посиленi в нових програмах i пiдручниках.
Сучасна дидактика виходить iз принципу цiлiсного вiдображення науки в змiстi навчання: як системи знань, як дiяльностi, у iдностi теорii i методу, i як системи ii вiдносин з iншими формами суспiльноi свiдомостi i практики. Наука тАУ це i результат пiзнання, i дiяльнiсть по придбанню нових знань, навчальний предмет тАУ це iднiсть знань, методiв i вiдносин, що формуються в учнiв у процесi вивчення визначеноi науки, галузi людськоi дiяльностi. Розгляд навчального предмета на абстрактному рiвнi у видi узагальненоi моделi знань, як би "вийнятим", iзольованим вiд дiяльностi i процесу навчання, дозволяi вичленувати в ньому склад знань: про об'iкт, способи дiяльностi, про цiнностi. Пiдставою даних видiв знань служать наступнi функцii iнформацii (ii види) у процесi сприйняття людиною:
1) епiстемична, що розкриваi сутнiсть об'iкта, науковi знання про нього з метою показати суб'iкту, що i даний об'iкт;
2) iнструментальна, що показуi, якi установленi знання про об'iкт, способи пiзнання;
3) мотивацiйоно-оцiночна, що розкриваi цiннiсну сутнiсть знань про об'iкт iз позицiй суспiльства, свiтогляду вченого, потреб людини, у результатi чого суб'iкт довiдаiться, навiщо необхiдно вивчати даний об'iкт. Кожен елемент iнформацiйноi структури навчального предмета, як показують дослiдження проблеми, може бути об'iктивною основою мiжпредметних зв'язкiв у змiстi навчання. У свою чергу, вiдбиваючи мiжнауковi iдеi, вони i i джерелом побудови змiстовноi структури навчального матерiалу, вносячи в нього "мiжнауковi компоненти" [55, 56].
Отже, мiж предметнi зв'язки тАУ це особливо значимий у сучасних умовах науковоi iнтеграцii фактор формування змiсту i структури, навчального предмета, а сама структура навчального предмета служить одним з об'iктивних джерел рiзноманiття iхнiх видiв i функцiй.
У традицiйному розподiлi наук на гуманiтарнi, природнi, технiчнi вiдбитi об'iктно-предметнi вiдносини мiж ними. Такий подiл закрiплений у циклах навчальних предметiв, що згрупованi по спiльностi об'iктiв вивчення тАУ суспiльство, природа, праця. При цьому виникають внутрiцикловi i мiжцикловi зв'язки, що систематизують знання й умiння учнiв навколо загальних об'iктiв пiзнання.
Об'iктно-предметна лiнiя мiжпредметних зв'язкiв у предметнiй системi навчання предметiв пiзнання. Представлення про синтетичний, учбово-пiзнавальний характер дiяльностi учня виникло в процесi переходу дослiдникiв вiд вивчення зовнiшньоi, iснуючоi незалежно вiд учня як суб'iкта дiяльностi, сторони навчання (його змiсту, методiв, форм органiзацii) до вивчення внутрiшнiх, змiстовно-операцiйних i мотивацiйних процесiв. При цьому дослiдники виходять з положення Л.С.Виготського про те, що психiчнi новотвори складаються в якiсних змiнах i в особистостi й у дiяльностi дитини. У рiшеннi питання про морфологiчну структуру навчальноi дiяльностi як дидактичнiй основi мiжпредметних зв'язкiв важливо спиратися на положення про iднiсть свiдомостi i дiяльностi i вiдповiдностi способiв дiй змiсту знань учнiв. Багатство змiсту навчального предмета, його складна структура обумовлюють i багатограннiсть навчальноi дiяльностi. Базиснi компоненти навчальноi дiяльностi, як показуi аналiз, визначаються пiзнавальним, практичним i цiннiсно-орiiнтацiйним ii характером, зв'язаним iз засвоiнням вiдповiдних видiв знань, представлених в iнформацiйнiй структурi навчального предмета [71].
Пiзнавальна дiяльнiсть нацiлена на перетворення образiв (понять, теорiй, законiв) об'iктiв реального свiту, що ранiше склалися у свiдомостi учня, що досягаiться в процесi засвоiння нових знань i способiв iхнього одержання. Оперування знаннями при цьому вiдбуваiться у внутрiшньому планi, i пiзнавальна дiяльнiсть учня носить теоретичний характер. Мiжпредметнi зв'язки по лiнii пiзнавальноi дiяльностi укладенi в рiшеннi на уроках по рiзних навчальних предметах однотипних пiзнавальних задач, нацiлених на засвоiння аналогiчних по своiй структурi знань (теорiй, законiв, понять i iн.). Пiзнавальнi умiння, що здобуваються учнями, пiд впливом мiжпредметних зв'язкiв стають узагальненими, загальнопредметними i мiжпредметними.
Практична дiяльнiсть учнiв тАУ це вивчення i перетворення реальних об'iктiв шляхом застосування наукових знань з метою одержання нових фактiв, емпiричних чи висновкiв упредметнених продуктiв дiяльностi. Практична дiяльнiсть учнiв реалiзуiться в конкретних формах: трудова, фiзична, конструктивно-технiчна, розрахунково-вимiрювальна, обчислювальна, експериментальна, образотворча, мовна. Здiйснюючи практичну дiяльнiсть, учнi засвоюють правила дiй, алгоритми операцiй i вiдповiднi умiння i навички. "Цiннiсно-орiiнтацiйна" тАУ це оцiнна дiяльнiсть учнiв. Вона вiдбуваiться в процесi засвоiння цiннiсних аспектiв знань, свiтоглядних iдей, зв'язкiв мiж наукою й iдеологiiю, що служать орiiнтирами в навчальнiй дiяльностi учнiв при навчаннi всiм навчальним предметам. Навчальна дiяльнiсть також маi специфiчнi прийоми навчальноi роботи, формуi умiння самостiйноi роботи з книгою, необхiднi для самоосвiти, а також створюi джерела мiжпредметних зв'язкiв по лiнii загальнонавчальних умiнь тАУ органiзацiйно-пiзнавальних, бiблiографiчних i iнших [63, 67].
У процесi навчальноi дiяльностi учнi можуть робити пiзнавальнi, практичнi, дii, що вiдповiдають цiннiснiй орiiнтацii приватних цiлей засвоiння системи предметних знань. "Зсув мотиву на мету" И.С.Кон розглядав як основний механiзм виникнення нового виду дiяльностi суб'iкта. Виникнення у вiдповiдних мотивiв, що учаться, потреб обумовлюi iхнi включення в пiзнавальну, практичну, тАЬцiннiсно-орiiнтацiйну " дiяльнiсть. Реалiзацiя мiжпредметних зв'язкiв ставить задачу вивчення дiяльностi учнiв по засвоiнню цих зв'язкiв. Виникаi новий компонент навчальноi дiяльностi - "мiжпредметний" (див. додаток Б) [35]. Мiжпредметнi зв'язки по видах дiяльностi учнiв висвiтленi в рядi дослiджень. РЗх аналiз дозволяi укласти, що в основi видiлення видiв дiяльностi як основ мiжпредметних зв'язкiв лежать загальнi для спорiднених наук методи (спостереження, експеримент) i специфiчнi для окремих предметних областей способи дiй, що пiд впливом переносу на сумiжнi дисциплiни трансформуються в узагальненi умiння учнiв. Наприклад, розпiзнавати хiмiчнi речовини по iхнiй будiвлi i властивостям тАУ у хiмii; класифiкувати рослини i тварин по систематичних групах тАУ у бiологii; розрiзняти типи i види механiзмiв i машин тАУ у технiку i т.п. Приведенi приклади предметних умiнь включають загальнi дii, обумовленi пiзнавальною метою тАУ розпiзнати, розрiзнити, диференцiювати. Цi загальнi дii створюють базу для мiжпредметного переносу i генералiзацii умiнь у загальнопредметнi. У сумiжних предметах, що вивчають загальнi об'iкти, формуються "груповi" умiння, що спираються на загальнi методи пiзнання явищ громадського життя, мистецтва, технiки, природи, мови. Морфологiчний подiл умiнь вiдповiдно до змiсту знань i вiдповiдними iм видами дiяльностi (пiзнавальнi, практичнi, оцiннi, навчальнi) перетинаiться з iхнiм функцiональним подiлом на репродуктивнi, пошуковi, творчi i мiжпредметнi, що вiдбивають рiзний рiвень сформованостi вмiнь учнiв у процесi учбово-пiзнавальноi дiяльностi [84].
Дослiдження в областi формування вмiнь учнiв на основi мiжпредметних зв'язкiв знайшли взаiмодiю загальних, особливих i одиничних компонентiв дiй в умiннi рiзного рiвня узагальненостi. Мiжпредметнiсть умiнь (i знань) тАУ це iхня функцiональна якiсть, що здобуваiться в процесi переносу й узагальнення способiв дiй з рiзних навчальних предметiв. Мiжпредметнiсть як якiсть знань i умiнь вiдбиваi iхнiй генезис, походження в процесi науковоi iнтеграцii, породження нових знань i методiв на стику рiзних наук. Мiжпредметнi умiння тАУ це здатнiсть учня встановлювати i засвоювати зв'язку в процесi переносу й узагальнення знань i умiнь iз сумiжних предметiв. Таким чином, навчальний предмет i навчальна дiяльнiсть i дидактичними основами визначення мiжпредметних зв'язкiв саме тому, що вони як системнi об'iкти процесу навчання являють собою iднiсть загального й особливого. Спiльнiсть структурних компонентiв навчальних предметiв i навчальноi дiяльностi служить джерелом межпредметных зв'язкiв у процесi навчання. Порiвняння основних видiв знань у структурi навчального предмета й у структурi навчальноi дiяльностi учнiв виявляi iхню визначену аналогiю. Тому мiжпредметнi зв'язки в навчаннi можуть здiйснюватися в наступних основних напрямках:
1) формування необхiдних для становлення свiтогляду учня систем понять з опорою на науковi факти, теорii, закони, iдеi, загальнi для сумiжних наукових областей;
2) формування загальних для сумiжних предметiв умiнь, i в першу чергу елементарних, на яких базуються бiльш складнi методи засвоiння iдейних зв'язкiв мiж предметами (користатися загальними системами одиниць i математичних дiй на уроках математики, фiзики, хiмii; пiдбирати фiзичнi приклади математичних залежностей i т.п. );
3) формування на базi узагальнених знань i умiнь вiрного оцiнного вiдношення до предметних знань, у чому особливе значення мають мiжцикловi зв'язки i свiтогляднi навчальнi проблеми;
4) формування полiтехнiчних знань i трудових умiнь, що вимагають комплексного застосування знань основ наук на практицi [78].
1.3 Сутнiсть поняття тАЬмiжпредметнi звтАЩязкитАЭ та iх функцii
Освiтнi функцii мiжпредметних зв'язкiв. Удосконалювання змiсту утворення в школi спираiться на комплексне використання в навчаннi мiжпредметних зв'язкiв. Це i одним iз критерiiв добору i координацii навчального матерiалу в програмах сумiжних предметiв. Взаiмне узгодження й iнтеграцiя видiв знань i умiнь, що вiдбитi в нових програмах, стало можливим завдяки численним дослiдженням конкретних взаiмозв'язкiв мiж предметами усерединi циклiв. Вiдповiдний аналiз по предметах природничонаукового циклу проведений у багатьох дослiдженнях: фiзика-хiмiя; фiзика-бiологiя; бiологiя-хiмiя; фiзика-математика; хiмiя-математика. Вивчаються складнi взаiмозв'язки груп предметiв, що формують природничонаукову i полiтехнiчну систему знань. Виявляються загальнi науковi основи сучасного виробництва, вiдображення яких повинне знайти мiсце в загальнiй системi мiжпредметних зв'язкiв. У центрi уваги бiльшостi дослiдникiв коштуi аналiз розвитку загальних природничонаукових понять, законiв, теорiй. Рiзний ступiнь узагальненостi наукових понять (спецiальнi, фiзико-хiмiчнi, фiзико-математичнi, бiохiмiчнi, фiзико-хiмiко-бiологiчнi, полiтехнiчнi, власне методологiчнi) втiлюiться в рiзних рiвнях зв'язкiв: внутрiшньокурсовi, внутрiшньо предметнi, внутрiшньоцикловi, межцикловi. Освiтнi функцii мiжпредметних зв'язкiв природничонаукових i гуманiтарних предметiв нацiленi на формування цiлiсноi системи знань учня про природу i суспiльство, iдиноi науковоi картини свiту [18, 24].
Виховнi функцii мiжпредметних зв'язкiв. Аналiз дослiджень показав, що пiдвищення освiтнього рiвня навчання за допомогою мiжпредметних зв'язкiв пiдсилюi його функцii, що виховують. Очевидно, що iнтегрування i координацiя змiсту навчальних предметiв закладають мiцний фундамент наукового свiторозумiння. Широкi фiлософськi узагальнення - матерiальна iднiсть i пiзнаваннiсть свiту, закони розвитку i взаiмозв'язок явищ природи i суспiльства - ТСрунтуються на фундаментальних законах природознавства й суспiльствознавство. Тому формування дiалектико-матерiалiстичного свiтогляду базуiться на здiйсненнi особливо важливих зв'язкiв мiж циклами предметiв [17]. Розвиток методологiчних понять (закон, явище, процес, гiпотеза, модель), що створюють системнiсть знаннi учня, можливо лише на основi широких мiжпредметних зв'язкiв.
Мiжпредметнi зв'язки розглядаються як один зi шляхiв розвиваючого навчання, що веде до формування якiсно нових утворень у навчальнiй дiяльностi школярiв тАУ мiжпредметних понять i мiжпредметних умiнь.
Розвиваючi функцii мiжпредметних зв'язкiв впливають на розвиток самостiйностi, пiзнавальноi активностi й iнтересiв учнiв. Аналiз розвиваючих функцiй зв'язаний з вивченням дiяльностi. Серед загальних (мiжпредметних) видiв дiяльностi розглядаються мовна, вимiрювально-розрахункова, творча й iн. Цей напрямок одержав розвиток у дослiдженнях, предметом яких виступили узагальненi умiння, що характеризують визначенi види дiяльностi, загальнi для ряду предметiв. Виявлено продуктивну роль узагальненоi орiiнтованоi основи дiй при формуваннi такого виду дiяльностi, як рiшення просторово-проекцiйних задач, загальних для урокiв геометрii, креслення, географii. Розкрито можливостi формування комплексу умiнь творчоi дiяльностi при здiйсненнi мiжпредметних зв'язкiв. Для багатьох дослiджень по проблемi мiжпредметних зв'язкiв виявляiться типовим застосування пошукових методiв навчання, проблемно-пiзнавальних задач, елементiв дослiдження. Це природно, оскiльки такi методи забезпечують необхiднi для формування системи знань i пiзнавальних умiнь психолого-педагогiчнi умови - iхнiй перенос i узагальнення в навчальнiй дiяльностi учня, розвиток його розумовоi активностi [34].
Дослiдження виходять зi спiльностi понять (складу знань), видiв дiяльностi й умiнь (мовних, розумових, образотворчих i iн.) у рiзних навчальних предметах. Це створюi об'iктивну основу для здiйснення рiзнобiчних мiжпредметних зв'язкiв у iдностi iхнiх освiтнiх, розвиваючих i функцiй, що виховують.
Усвiдомлення вчителями й учнями значимостi мiжпредметних зв'язкiв. Студент педагогiчного вузу повинний пiдготуватися до реалiзацii в школi мiжпредметних зв'язкiв у всiх iхнiх багатопланових функцiях, знати iхнiй змiст i шляхи досягнення.
ЗвтАЩязок мiжпредметних зв'язкiв з принципами навчання:
1) мiжпредметнi зв'язки як один зi способiв здiйснення кожного з принципiв навчання;
2) мiжпредметнi зв'язки як самостiйний принцип побудови дидактичних систем локального характеру в предметнiй системi навчання [26, 29].
Мiжпредметнi зв'язки - це складний компонент, що вимагаi дотримання принципiв науковостi, систематичностi, свiдомостi. Використання мiжпредметних зв'язкiв забезпечуi, наприклад, найбiльш повну реалiзацiю принципу науковостi в предметнiй системi навчання по наступним аспектах: 1) створення представлень про цiлiснi одиницi наукового знання (про системи понять i закони в середнiх класах i про теорii i комплекснi проблеми - у старших);
2) розкриття сучасних тенденцiй розвитку науки, що виникають пiд впливом процесiв iнтеграцii (соцiалiзацii, гуманiзацii, теоретизации, математизацii й iн.);
2) формування в учнiв представлення про науку як системi знань i як системi методiв;
3) бiльш повне розкриття iсторii науки i ii практичного застосування;
5) бiльш яскраве висвiтлення соцiальноi цiнностi гуманiтарних i природничонаукових знань [38].
Мiжпредметнi зв'язки пiдсилюють взаiмодiя всiх дидактичних принципiв у реальному процесi навчання. Функцiонуючи як самостiйний принцип, вони можуть визначати цiльову спрямованiсть всiх iнших принципiв, пiдкоряючи iх рiшенню головноi задачi - формуванню наукового свiтогляду, цiлiсноi системи знань про природу i суспiльство. РЖ тодi наочнiсть, систематичнiсть, iндивiдуальний пiдхiд, колективнiсть, зв'язок iз практикою, активiзацiя навчання стають засобами реалiзацii мiжпредметних зв'язкiв у побудованiй на iх основi дидактичнiй системi.
Саме в ролi самостiйного принципу iдея мiжпредметних зв'язкiв виконуi свою органiзуючу роль: впливаi на побудову програм, структуру навчального матерiалу, пiдручникiв, на добiр методiв i форм навчання. У задачах навчання необхiдно вiдбивати застосування, розвиток, закрiплення й узагальнення знань i умiнь, отриманих учнями при вивченнi iнших предметiв. У змiстi навчального матерiалу важливо видiлити питання, вивчення яких вимагаi опори на ранiше засвоiнi (з iнших предметiв) знання, а також питання, що одержать розвиток у наступному навчаннi новим дисциплiнам. Необхiдно в кожнiй навчальнiй темi вiдокремити спецiальнi для предмета i бiльш широкi, загальнi для ряду предметiв, поняття, розвиток яких здiйснюiться за допомогою мiжпредметних зв'язкiв. Велике виховне значення маi визначення свiтоглядних висновкiв, що можуть бути зробленi на основi мiжпредметних в'язкiв. У методи навчання мiжпредметнi зв'язки вносять постiйний елемент застосування знань, отриманих в iнших курсах. Це активiзуi мислення учнiв, спонукуi iх до аналiзу, синтезу й узагальненню знань, що вiдносяться до рiзних наук. Принцип мiжпредметних зв'язкiв нацiлюi на формулювання проблеми, питань, завдань для учнiв, що орiiнтують на застосування i синтез знань i умiнь з рiзних предметiв. Систематичне використання мiжпредметних зв'язкiв створюi можливостi широко користатися дидактичними матерiалами i засобами наочностi (пiдручниками, таблицями, приладами, картами, дiафiльмами, кiнофiльмами), що вiдносяться до одного навчального предмета, при вивченнi iнших дисциплiн. В органiзацii навчання виникаi потреба в комплексних формах - узагальнюючих уроках, семiнарах, екскурсiях, конференцiях, що мають мiжпредметний змiст. Такi форми зв'язанi з колективним рiшенням мiжпредметних навчальних проблем у сполученнi з iндивiдуальними завданнями, що вiдповiдають пiзнавальним iнтересам учнiв. Мiжпредметнi зв'язки вимагають координацii дiяльностi вчителiв, вивчення навчальних програм по родинних предметах, взаiмовiдвiдування урокiв.
Таким чином, мiжпредметнi зв'язки усебiчно впливають на процес навчання - вiд постановки задач до його органiзацii i результатiв. РЗм властивi методологiчнi, формуючi (освiтнi, розвиваючi, що виховують) i конструктивнi (системоутворюючi) функцii в предметнiй системi навчання. Полiфункцiональнiсть мiжпредметних зв'язкiв визначаi неоднозначнiсть iхнього понятiйного трактування. Найбiльш повна реалiзацiя можливостей мiжпредметних зв'язкiв, прояв усiх iхнiх функцiй у iдностi досягаються, коли мiжпредметнi зв'язки функцiонують у процесi навчання як самостiйний принцип побудови локальних дидактичних систем [46, 47].
Видiлено i лексичний аспект мiжпредметних зв'язкiв (А.А.Дейкина), що здобуваi усе велику значимiсть у мiру розвитку самих взаiмозв'язкiв навчальних предметiв, оскiльки пiд впливом iнтеграцii наук невпинно росте запас нових слiв, термiнiв, iхнiх нових значеннiвих значень.
Таким чином, вибудовуючи модель класифiкацii мiжпредметних зв'язкiв, необхiдно спиратися на три системних пiдстави: iнформацiйна структура навчального предмета, морфологiчна структура навчальноi дiяльностi, органiзацiйно-методичнi елементи процесу навчання. Розгляд мiжпредметних зв'язкiв з позицiй цiлiсностi процесу навчання показуi, що вони функцiонують на рiвнi трьох взаiмозалежних типiв: 1) змiстовно-iнформацiйних, 2) операцiйно-дiяльнiсних, 3) органiзацiйно-методичних [56].
РОЗДРЖЛ 2Розробка методики впровадження мiжпредметних звтАЩязкiв при пiдготовцi трактористiв-машинiстiв
2.1 Аналiз програми пiдготовки трактористiв-машинiстiв щодо посилення мiжпредметних звтАЩязкiв
Мета навчання учнiв в середнiх професiйно-технiчних училищах передбачаi вирiшення таких основних завдань :
- пiдготовка свiдомих, високоосвiчених квалiфiкованих робiтникiв, що досконально володiють професiйною майстернiстю, глибокими i мiцними знаннями наукових основ виробництва, сучасним технiко-економiчним мисленням, комптАЩютерною грамотнiстю, здiбних як до фiзичноi, так i до розумовоi працi, до активноi дiяльностi в сiльському господарствi, здiбних успiшно засвоювати нову технiку та технологiю та застосовувати ii на практицi;
- виховання активних громадян, господарiв своii землi, творчим ставленням до працi, високими моральними якостями, дисциплiнованiстю i органiзованiстю, культурою [8].
Важливе значення в навчально-виховному процесi в сьогоднiшнiх умовах набуваi людський (психологiчний) фактор, високий рiвень свiдомостi учнiв щодо засвоiння фахових знань. Тому в процесi викладання спецiальних предметiв i виробничого навчання викладачi i майстри виробничого навчання повиннi розвивати в учнiв технiчне i економiчне мислення, формувати навики продуктивноi працi, планування та самоконтролю.
Викладення навчального матерiалу необхiдно будувати на основi знань загальноосвiтнiх предметiв: природничо-математичного циклу тАУ при розкриттi учням наукових основ сiльськогосподарськоi технiки i технологii: iз суспiльно-полiтичних предметiв тАУ при поясненнi учням конкретних проявiв економiчних, суспiльних, виробничих вiдносин на виробництвi, в бригадi, цеху тощо.
Основним документом щодо органiзацii навчально-виховного процесу в середнiх професiйно-технiчних училищах i навчальний план. У збiрнику навчал
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгровi прийоми навчання на уроках хiмii
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖдеi народностi педагогiчноi науки та християнськi погляди на виховання у пам'ятках Киiвськоi Русi