Органiзацiйно-економiчнi засади ефективностi виробництва озимоi пшеницi

Комплексна курсова робота

З ДИiИПЛРЖН ВлБРЖЗНЕС-МЕНЕДЖМЕНТУВ» ТА ВлЕКОНОМРЖКИ ВИРОБНИЦТВАВ»

на тему

ВлОрганiзацiйно-економiчнi засади ефективностi виробництва озимоi пшеницiВ»

(на прикладi ТОВ ВлВелетеньВ» Глухiвського району Сумськоi областi)

Змiст

Вступ

1. Загальнi теоретичнi основи виробництва озимоi пшеницi

1.1. Значення виробництва озимоi пшеницi в розвитку народного господарства

1.2. Сутнiсть економiчноi ефективностi та особливостi ii визначення у зерновому господарствi

1.3. Стан розвитку виробництва озимоi пшеницi на сучасному етапi в Украiнi та передовий свiтовий досвiд

2. Економiчна характеристика ТОВ ВлВелетеньВ»

2.1. Природно-клiматична характеристика умов розмiщення господарства

2.2. Розмiри та економiчнi особливостi обтАЩiкту дослiдження

2.3. Розмiри та стан розвитку виробництва озимоi пшеницi

3. Економiчна ефективнiсть аналiзованого виробничого процесу

3.1. Маржинальна калькуляцiя

3.2. Визначення потреби в добривах

3.3. Розрахунок потреби в робочому часi, а також змiнних i постiйних витрат механiзацii виробничого процесу

3.4. Розрахунок порогiв виробництва та порога рентабельностi

3.5. Визначення окупностi та продуктивностi використовуваних виробничих ресурсiв

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

У розвитку багатьох галузей економiки нашоi держави, i насамперед сiльського господарства, дуже важливу роль вiдiграi збiльшення обсягiв виробництва зерна. Це пояснюiться винятковим значенням його та рiзнобiчним використанням.

Зерно та продукти його переробки i основою харчування людей, воно i незамiнним кормом при виробництвi продукцii тваринництва, а також основною сировиною для переробноi промисловостi.

Зерно i важливим експортним продуктом i маi забезпечувати значнi надходження валютних коштiв державi. Адже в процесi зберiгання зерно майже не втрачаi своii якостi а, отже, придатне для створення державних резервiв продуктiв харчування та кормiв.

Обсяги виробленого зерна в краiнi визначають рiвень розвитку сiльськогосподарського господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такi важливi фактори як розмiр посiвних площ, iх структура i урожайнiсть.

Однак, в останнi роки спостерiгаiться тенденцiя скорочення виробництва зерна. У загальному обсязi спаду валового збору зерна частка впливу зниження урожайностi. В результатi значно погiршились властивостi зерна.

Незважаючи на велике значення вирощування озимоi пшеницi для економiки Украiни, проблема ефективностi вирощування у сучаснiй економiчнiй лiтературi висвiтлена недостатньо, i лише поодинокi працi, присвяченi окремим ii аспектам. А у данiй курсовiй роботi зроблено спробу комплексно розглянути ефективнiсть виробництва озимоi пшеницi через призму дiяльностi обтАЩiкту дослiдження, виявити основнi недолiки та запропонувати шляхи ii покращення.

Цi положення i визначають актуальнiсть обраноi теми дослiдження.

Метою даноi курсовоi роботи i вивчення досягнутого рiвня економiчноi ефективностi вирощування озимоi пшеницi в ТОВ Вл ВелетеньВ» Глухiвського району Сумськоi областi, а також визначення резервiв збiльшення ефективностi вирощування.

Заходами, за допомогою яких вирiшуiться дана проблема, i економiчна оцiнка органiзацii виробничих чинникiв, визначення ефективностi виробництва, недолiкiв, невирiшених проблем, пошук резервiв, i на цiй пiдставi опрацювання конкретних пропозицiй щодо усунення виявлених недолiкiв та вирiшення проблем.

1. Загальнi теоретичнi основи виробництва озимоi пшеницi

1.1 Значення виробництва озимоi пшеницi в розвитку народного господарства

Як кажуть, хлiб тАУ усьому голова. Так, вiд зерна i продуктiв його переробки значною мiрою залежить i могутнiсть держави, i добробут ii населення. Господарство, яке займаiться виробництвом зерна формуi продовольчий фонд i постачаi фуражне зерно тваринництву, створюi резервнi державнi запаси зерна i даi продукцiю на експорт.

Серед основних продовольчих зернових культур озима пшениця, як по площi посiву, так i по валовому зборi зерна займаi в нашiй краiнi перше мiсце. В останнi роки площа озимоi пшеницi в Украiнi дорiвнювала близько 40тАУ50% всiх зернових, бiльш як 2 млн. га.

Пшениця (Triticum L) тАУ одна з найбiльш давнiх поширених культур на земнiй кулi. Встановлено, що вона була вiдома приблизно за 900 р. до н.е. в РЖраку, близько 600 р. до н.е. в РДгиптi. На територii нашоi краiни, i зокрема, сучасних Грузii, Вiрменii, Азербайджану та середньоi Азii, ii почали використовувати за 3000-4000 рокiв до нашоi ери. [9].

Зерно широко використовуiться для продовольчих цiлей, в особливостi в хлiбопеченнi i кондитерськiй промисловостi, а також для виробництва круп, макаронiв, вермiшелi i iнших продуктiв. Цiннiсть пшеничного хлiба визначаiться хiмiчним складом зерна. Залежно вiд сорту i умов вирощування вмiст бiлку в зернi пшеницi становить 12-15%, та вмiст клейковини 20-40%. У зернi пшеницi мiститься велика кiлькiсть вуглеводiв, у тому числi до 70% крохмалю, вiтамiни В1, В2, Р, Е та провiтамiни А, D, до 2% зольних мiнеральних речовин. Бiлки пшеницi i повноцiнними за амiнокислотним складом, мiстять усi незамiннi амiнокислоти тАУ лiзин, триптофан, валiн, метiонiн, треонiн, фенiлаланiн, гiстидин, аргiнiн, лейцин, iзолейцин, якi добре засвоюються людським органiзмом. 400-500 г пшеничного хлiба та хлiбобулочних виробiв покриваi близько третини всiх потреб людини в iжi, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) тАУ у повноцiнних бiлках, 50-60% тАУ у вiтамiнах групи В, 80% тАУ у вiтамiнi Е. Пшеничний хлiб практично повнiстю забезпечуi потреби людини у фосфорi та залiзi, на 40% тАУ у кальцii. Спiввiдношення бiлкiв i крохмалю у зернi пшеницi становить у середньому 1: 6-7, що i найбiльш сприятливим для пiдтримання нормальноi маси тiла i працездатностi людини.

В Украiнi поширенi сорти озимоi твердоi пшеницi, борошно яких i незамiнною сировиною для макаронноi промисловостi, а також вони використовуються для виробництва крупчатки та виготовлення вищоi якостi манноi крупи. [5].

У тваринництвi широко використовують багатi на бiлок (14%) пшеничнi висiвки, якi особливо цiняться при вiдгодiвлi молодняку.

Також озиму пшеницю висiвають у зеленому конвеiрi як у чистому виглядi, так i у сумiшi з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечуiться вiтамiнними зеленими кормами рано навеснi. Для годiвлi тварин певне значення маi i пшенична солома, 100 кг якоi прирiвнюiться до 20-22 корм. од. i мiстить 0,6 кг перетравного протеiну та полови, особливо безостих сортiв пшеницi, 100 кг якоi оцiнюiться 40,5 корм. од. iз вмiстом 1,5 кг перетравного протеiну. Солома використовуiться, як будiвельний матерiал, для виготовлення паперу, пiдстилки для тварин тощо.

Озима пшениця, яку вирощують за сучасною iнтенсивною технологiiю, i добрим попередником для iнших культур сiвозмiни, i в цьому полягаi ii агротехнiчне значення. [8].

Найбiльш сприятливi грунтово-клiматичнi умови для вирощування озимоi пшеницi склалися в областях Степовiй i Лiсостеповiй зонi, де ця культура займаi половину площ, вiдведених пiд зерновi. В областях Полiсскоi зони питома вага посевiв озимоi пшеницi значно нижче.

Для нашоi краiни хлiб i хлiбопродукти i основою харчування. За останнi роки споживання хлiбних продуктiв на душу населення зросло з 138 кг у 1997 р. до 145 кг у 2007 р. при фiзiологiчнiй нормi його споживання 101 кг. У рацiонi харчування мешканця нашоi краiни хлiб i картопля становлять 46%, у той час як у американця тАУ 22%.

У цiлому продовольчим зерном ми забезпечуiмо своi потреби, але не вистачаi якiсного зерна, сильноi i твердоi пшеницi. В зв'язку з цим у вирiшеннi зерновоi проблеми прiоритетне значення надаватиметься збiльшенню виробництва високоякiсного зерна твердих i сильних пшениць, посiвнi площi пiд якими мають збiльшуватися в степових i лiсостепових областях Украiни.

3 часом все очевиднiшою стаi орiiнтацiя на використання потенцiалу Украiни в галузi зернового господарства, а це 50тАУ60 млн. тонн зерна в рiк. Проте розвиток ситуацii на зерновому ринку Украiни вказуi на вiдсутнiсть чiткоi визначеностi щодо структури виробництва на найближчi роки. Як вважаi академiк УААН П.Т. Саблук, настав час переглянути нашi пiдходи до структури вирощування зернових. РЖз позицiй наукових установВ»тАж для зерносiючих господарств вигiднiше скоротити посiви озимих культур, збiльшивши площi пiд яру пшеницю, ячмiнь, кукурудзуВ». [16].

РД рiзнi погляди на саму структуру виробництва, зокрема такi, де перевага надаiться культурi ячменя. [21].

В iншому випадку звертаiться увага на круп'янi культури тощо. У цьому зв'язку, як вiдомо, iснуi полярнiсть поглядiв прихильникiв ринковоi схеми: Влпопит-пропозицiяВ», згiдно з якою попит може задовольнятись i сучасним рiвнем виробництва, з iншого боку тАУ i пропозицiя максимiзацii виробництва до 60 млн. т зерна на кiнець прогнозованого перiоду. На мою думку, перший пiдхiд для Украiни i згубним, тодi як iнший практично нереальний.

1.2Сутнiсть економiчноi ефективностi та особливостi ii визначення у зерновому господарствi

Основною метою економiчноi стратегii розвитку агропромислового комплексу Украiни i неухильне пiднесення матерiального рiвня життя населення. Досягнення цiii мети вимагаi насамперед вирiшення продовольчоi проблеми на основi пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сiльського господарства полягаi в забезпеченнi подальшого зростання i сталостi виробництва для повнiшого задоволення населення в продуктах харчування i промисловостi тАУ в сировинi.

Проблема пiдвищення економiчноi ефективностi агропромислового виробництва тАУ визначальний фактор економiчного i соцiального розвитку суспiльства на сучасному етапi розвитку економiки Украiни.

Ефективнiсть виробництва, як економiчна категорiя, вiдображаi дiю об'iктивних економiчних законiв, що проявляються в подальшому зростаннi результативностi виробництва. Економiчна ефективнiсть показуi кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живоi працi, а також сукупних ii вкладень на одиницю корисного ефекту. [13].

Як економiчна категорiя, економiчна ефективнiсть дуже тiсно пов'язана з необхiднiстю дедалi повнiшого задоволення матерiальних i культурних потреб населення нашоi краiни. Тому пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва характеризуiться збiльшенням обсягiв сукупного продукту та нацiонального доходу з подальшим задоволенням потреб виробникiв галузей, а також суспiльства в цiлому при найменших сукупних витратах на одиницю продукцii.

Сiльське господарство маi своi вiдмiнностi. Так, наприклад, в сукупностi факторiв досягнення високоефективного господарювання особливе мiсце вiдводиться землi тАУ головному засобу виробництва. Отже, оцiнка корисного ефекту в сiльськогосподарському виробництвi, а саме в рослинництвi завжди стосуiться i спiввiдноситься до земельноi площi.

Економiчна ефективнiсть виробництва означаi одержання максимальноi кiлькостi продукцii з 1 га земельноi площi. Також в ефективностi сiльського господарства вiдображаiться якiсть продукцii, а також здатнiсть ii задовольняти певнi потреби споживача. [6].

Сiльське господарство маi великий економiчний потенцiал, насамперед значний обсяг дiючих виробничих фондiв. Тому полiпшення iх використання i одним з найважливiших завдань, вирiшення якого сприяi пiдвищенню ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Рiвень ефективностi, що виражаiться вiдношенням маси вироблених продуктiв до трудових затрат об'iктивно спрямовуiться до свого максимуму, оскiльки рiвень здiбностей працiвникiв зростаi, а умови сiльськогосподарського виробництва пiд впливом науково-технiчного прогресу постiйно вдосконалюються. Пiдвищення економiчноi ефективностi забезпечуi зростання доходiв господарств, що i основою розширення i вдосконалення виробництва, пiдвищення оплати працi, та полiпшення побутових i культурних умов працiвникiв галузi.

Пiдвищення ефективностi сiльського господарства маi народногосподарське значення i i важливою передумовою прискорення розвитку агропромислового комплексу i подальшого пiдвищення результативностi функцiонування економiки Украiни.

Економiчну ефективнiсть виробництва можна вивчати на рiзних рiвнях. Тому видiляють: народногосподарську економiчну ефективнiсть; економiчну ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва; економiчну ефективнiсть виробництва окремих культур, видiв продукцii; економiчну ефективнiсть окремих агротехнiчних заходiв, впровадження досягнень науки i передовоi практики [7].

Вихiдним критерiiм народногосподарськоi ефективностi виробництва i обсяг нацiонального доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живоi i уречевленоi працi.

Основний критерiй економiчноi ефективностi висвiтлюi головну мету виробництва i може використовуватись на всiх рiвнях.

Для досягнення максимального збiльшення виробництва окремих видiв сiльськогосподарськоi продукцii потрiбно визначити рацiональнi нормативи витрат вiдповiдних виробничих ресурсiв, необхiднi витрати на пiдвищення якостi i одержання екологiчно чистоi продукцii, а також на охорону навколишнього середовища. Вiдповiдно, економiчну ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва вивчають до вимог економiчних законiв, якi його регулюють, i виробничими вiдносинами, в межах яких розвиваються рiзноманiтнi форми власностi i види господарювання.

Розвиток сiльського господарства, в галузi рослинництва здiйснюiться на основi впровадження досягнень науково-технiчного прогресу, зокрема використання нових систем машин, високопродуктивних культур, мiнеральних добрив, гербiцидiв тощо. Особливе значення також маi хiмiзацiя сiльського господарства, що i важливою умовою впровадження iнтенсивних технологiй вирощування сiльськогосподарських культур. [1].

Проблема пiдвищення ефективностi загального виробництва i основою розвитку на сучасному етапi.

Необхiднiсть визначення ефективностi будь-якоi галузi народного господарства, в тому числi i зернового виробництва, об'iктивно випливаi з можливостi досягти при визначеному напрямку науково-технiчного прогресу, великоi економii засобiв i працi. Це особливо важливо в умовах обмеженого розмiру ресурсiв, так як, чим ефективнiше в масштабах краiни будуть використовуватись наявнi ресурси, тим ширше будуть задоволенi його потреби в рiзних видах продукцii. [14].

Одним з найважливiших напрямкiв пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва i його iнтенсифiкацiя на основi постiйного удосконалення господарського механiзму, який формуiться на суттiво новiй ринковiй мотивацii до працi.

РЖнтенсивний тип розширеного вiдтворення в умовах становлення та розвитку ринкових вiдносин маi принциповi особливостi. Основним критерiiм економiчного розвитку стаi не кiлькiсне збiльшення факторiв виробництва, а суттiве зростання ефективностi виробництва на основi максимальноi економii не тiльки життiвоi, але й уречевленоi працi. Визначальним показником iнтенсифiкацii сiльськогосподарського виробництва на сучасному етапi стаi не просто збiльшення обсягiв виробництва продукцii, а випереджаючi темпи зростання кiнцевих результатiв в порiвнянi з витратами. Ринкова економiка вимагаi становлення соцiально орiiнтованого пiдприiмництва. Саме такi вiдмiнностi зумовлюють вияв нових тенденцiй i закономiрностей iнтенсивного типу розширеного вiдтворення вимагають концепцii iнтенсифiкацii сiльськогосподарського виробництва на одиницю продукцii.

Пiдвищення ефективностi зернового господарства пов'язане з впливом на його розвиток великоi кiлькостi факторiв: хiмiзацiя, мелiорацiя, виведення нових сортiв, пiдвищення загальноi культури землеробства. В зв'язку з тим, що перелiченi фактори не рiвнозначнi по ступеню впливу на збiльшення виробництва зерна i потребують рiзних розмiрiв капiталовкладень та поточних затрат, важливо, куди будуть спрямованi цi капiталовкладення.

Труднощi у визначеннi економiчноi ефективностi основних факторiв, якi впливають на рiст урожайностi зернових культур, на вiдмiнну вiд виявлення економiчноi ефективностi рiзних варiантiв проектних рiшень в промисловостi, коли головне завдання полягаi у виборi бiльш ефективного варiанту, визначення групи показникiв, полягаi в тому, що тут головне завдання встановлюi найбiльш правильне вiдношення факторiв у комплексi з урахуванням економiчноi ефективностi кожного iз них. [17].

Зернопромисловий комплекс являi собою досить складну структуризовану структуру, в яку, крiм зернового господарства, входять борошномельна, круп'яна, комбiкормова, хлiбопекарська та iншi галузi промисловостi. Тому концепцiя його розвитку передбачаi модернiзацiю всiх галузей i складових, удосконалення економiчних i технологiчних зв'язкiв мiж ними, iх збалансований розвиток, кооперування виробництва, використання найновiших технологiй, збiльшення асортименту i полiпшення кiнцевоi продукцii, пiдвищення економiчноi ефективностi ii виробництва i зниження цiн на неi.

В умовах переходу економiки Украiни до ринкових вiдносин ефективнiсть виробництва зерна визначаi його конкурентноздатнiсть, як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках, тобто здатнiсть до розширеного вiдтворення, зростання обсягiв виробництва, збiльшення кiлькостi робочих мiсць, пiдвищення заробiтноi плати працiвникiв та iнше. У цiлому ефективнiсть тАУ це соцiально-економiчна проблема, позитивне вирiшення якоi зумовлюi розвиток продуктивних сил i стан суспiльства. [11].

З цiiю метою розроблено ряд напрямкiв, що спрямованi на пiдвищення економiчноi ефективностi зернового виробництва i передбачають збiльшення виробництва, полiпшення якостi зерна, забезпечення бiльшоi сталостi зернового господарства, ефективного використання його виробничих ресурсiв. Основним напрямком подальшого зростання зернового господарства i iнтенсифiкацiя зерна на основi внесення оптимальноi кiлькостi органiчних, мiнеральних добрив, розширення посiвiв високоврожайних сортiв i гiбридiв, впровадження комплексноi механiзацii, iнтенсивних та iндустрiальних технологiй, застосування прогресивних форм органiзацii i оплати працi з урахуванням кiнцевого результату.

За результатами дослiджень наукових установ з питань сiвозмiн, у Лiсостепу високi i порiвняно стабiльнi врожаi зерна доброi якостi озима пшениця забезпечуi при розмiщеннi ii пiсля гороху на зерно, багаторiчних на один укiс трав (крiм посушливих рокiв), однорiчних трав i кукурудзи на зелений корм та кукурудзи на силос раннiх строкiв збирання. Задовiльним попередником для озимоi пшеницi i гречка ранньостиглих сортiв за якiсного збирання. Помiтно знижуiться врожайнiсть озимоi пшеницi в повторних посiвах, при розмiщеннi пiсля ячменю та кукурудзи МВС пiзнiх строкiв збирання.

У Лiсостепу Украiни впроваджено 10‑пiльну сiвозмiну з таким чергуванням культур: багаторiчнi трави на один укiс або однорiчнi тАУ озима пшениця тАУ цукровий буряк тАУ горох тАУ озима пшениця тАУ кукурудза на зерно тАУ кукурудза на силос тАУ озима пшениця тАУ цукровий буряк тАУ ячмiнь, яра пшениця + багаторiчнi трави. Структура посiвiв при цьому буде наступною: зернових тАУ 60%, в т.ч. озимоi пшеницi тАУ 30%, кукурудзи на зерно тАУ 10%, гороху тАУ 10%, яроi пшеницi або ячменю 10%, цукрових бурякiв тАУ 20%, кукурудзи на силос тАУ 10%. [2]

Також вводяться короткоротацiйнi сiвозмiни з таким чергуванням культур:

* зернобобовi тАУ озима пшениця тАУ цукровi буряки тАУ картопля, гречка тАУ яра пшениця;

* соя тАУ озима пшениця тАУ цукровi буряки тАУ яра пшениця;

* конюшина тАУ озима пшениця тАУ горох, гречка тАУ озима пшениця тАУ цукровi буряки.

Велике значення маi внесення оптимальних доз мiнеральних добрив, якi в конкретних природноклiматичних та економiчних умовах забезпечують найбiльш повне використання потенцiйних можливостей високоврожайних сортiв i гiбридiв зернових культур. Так, при комплексному поiднаннi добрив з iншими заходами iснуi реальна можливiсть одержати урожайнiсть озимоi пшеницi до 50тАУ60 ц/га (середня урожайнiсть озимоi пшеницi по Украiнi становить 30 ц/га). [8].

В останнi роки в АПК рiзко скоротилося застосування органiчних та мiнеральних добрив. Скорочення застосування добрив призвело до рiзкого зниження урожаiв польових культур. А тому збiльшення норм внесення добрив i доведення iх до оптимального рiвня i актуальним питанням для сiльськогосподарських товаровиробникiв.

Одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi виробництва зерна i виведення i впровадження в господарствах високоврожайних сортiв i гiбридiв, стiйких проти хвороб i придатних для вирощування на зрошуваних землях. Особливого значення у цьому зв'язку набуваi полiпшення селекцii i насiнництва зернових культур. Для прикладу: в економiчно розвинутих краiнах пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур на 50% забезпечуiться використанням добрив, на 25% тАУ полiпшенням обробiтку ТСрунту i на 25% тАУ впровадженням високоврожайних i перспективних сортiв.

Отже, можна вiдмiтити, що у пiдвищеннi ефективностi виробництва зерна значне мiсце займаi оптимiзацiя сортового складу. Пiд оптимальною розумiють таку структуру посiвiв, при якiй на кожному полi, вiдведеному пiд вiдповiдну культуру, висiвають сорт, що забезпечуi найбiльш повне використання потенцiальноi родючостi ТСрунту. Пiдвищення ефективностi виробництва зернових тiсно пов'язане також з технiчним переозброiнням галузi.

Одним iз напрямкiв пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна i комплексна оцiнка ефективностi сiвозмiн з рiзним насиченням зерновими культурами. РЖснуючi недолiки в цiноутвореннi не дають змоги правильно враховувати реальнi витрати ресурсiв, поза оцiнкою залишаються природно-бiологiчнi ресурси, якi вiдiграють важливу роль у збiльшеннi виробництва зерна. Певнi недолiки маi вартiсна оцiнка показникiв економiчноi ефективностi, так як сучаснi порiвняльнi цiни не вiдображають фактичний рiвень рентабельностi. Тому поряд з агротехнiчною та економiчною потрiбно проводити енергетичну оцiнку, яка даi змогу виявити резерви пiдвищення ефективностi з урахуванням енергозбереження.

Узагальненi результати розрахункiв енергетичноi ефективностi рiзних варiантiв iнтенсивних сiвозмiн показують, що найвищий коефiцiiнт енергетичноi ефективностi отримали в зернопросапних сiвозмiнах з горохом i одним та двома полями кукурудзи тАУ 2,63 i 2,66. Цей показник був високим i в сiвозмiнах з 100% насиченням зерновими, в тому числi 33,3%-66,6% озимоi пшеницi, 33,3% ячменю та по 33,3% гороху. Проведенi розрахунки свiдчать про доцiльнiсть впровадження господарствами, що спецiалiзуються на виробництвi зернових колосових i зернобобових культур трипiльних схем сiвозмiн: чорний пар тАУ озима пшениця тАУ цукровi буряки; горох тАУ озима пшениця тАУ цукровi буряки. Для господарств з круп'янозерновим виробничим напрямком кращими i сiвозмiни з 100% насиченням iх зерновими, в тому числi 33,3% гороху, 33,3% озимоi пшеницi та 33,4% гречки або проса. [4].

РЖнтенсифiкацiя зернового господарства неможлива без комплексноi механiзацii виробництва зерна. Вона i основою впровадження iнтенсивних технологiй вирощування зернових культур i забезпечуi зростання продуктивностi працi при виробництвi зерна. Забезпеченiсть господарства надiйною системою машин даi змогу якiсно i в оптимальнi строки виконувати всi види робiт, що сприяi пiдвищенню врожайностi зернових культур i значно зменшуi втрати зерна.

Комплексна механiзацiя тАУ основна база пiдвищення продуктивностi працi в зерновому господарствi. Як показують пiдрахунки, запровадження всiii системи машин дасть змогу зменшити затрати працi до 0,67тАУ0,09 люд.-год на 1 ц зерна. [18].

Комплексна механiзацiя передбачаi виконання всiх процесiв механiчними засобами при збереженнi ручного управлiння машинами. Система машин, як сукупнiсть рiзних видiв технiки, яка забезпечуi послiдовне i безперервне виконання робiт у виробничому процесi, i основою впровадження комплексноi механiзацii сiльськогосподарського виробництва, втiлення найважливiших досягнень i тенденцiй науково-технiчного прогресу в сiльському господарствi. Впровадження систем машин в усiх галузях, зокрема i в зерновiй, маi забезпечити збiльшення виходу продукцii при менших затратах працi i коштiв на ii одиницю, сприяти полiпшенню умов працi. При цьому треба враховувати зональнi особливостi сiльськогосподарського виробництва i створювати сприятливi умови для життiдiяльностi живих органiзмiв. [19].

Важливим напрямком пiдвищення економiчноi ефективностi зернового виробництва i полiпшення якостi зерна, особливо за рахунок сильних i твердих сортiв пшеницi з високим вмiстом бiлка (15тАУ17%) i клейковини (28тАУ36%). Категорiя якiсть продукцii включаi в себе сукупнiсть властивостей, що характеризують мiру спроможностi даноi продукцii задовольняти потреби споживачiв згiдно з ii цiльовим призначенням.

Якiсть зернових культур маi важливе значення, оскiльки закупiвельнi цiни на зерно встановлюються з урахуванням його якостi. Збiльшення виробництва i полiпшення якостi зерна сприяють пiдвищенню дохiдностi зернового господарства, а отже, i змiцненню економiки сiльськогосподарських пiдприiмств.

Однак, складне економiчне становище сучасного сiльського господарства i, особливо, вiдсутнiсть необхiдноi кiлькостi мiнеральних добрив, засобiв захисту рослин призвели до зниження родючостi ТСрунтiв i погiршення основних показникiв ефективного господарювання в рослинництвi тАУ урожайностi та якостi продукцii. Тому на сьогоднi постаi питання: яким чином компенсувати те, чого не вистачаi в ТСрунтi, i як стабiлiзувати урожайнiсть та пiдвищити якiсть зерна?

Одним iз можливих шляхiв частковоi компенсацii азоту i використання бобових культур, якi не тiльки пiдвищують родючiсть ТСрунту, а й полiпшують його структуру. Це в кiнцевому результатi позитивно впливаi на рiвень урожайностi, якiсть зерна i деякою мiрою знижуi шкiдливiсть вiд хвороб та шкiдникiв. В нинiшнiй ситуацii, коли не вистачаi азотних добрив, одним iз основних шляхiв поповнення ТСрунту азотом i використання азотофiксуючих систем або створення мiжвидових агрофiтоценозiв. При цьому значно покращуються якiснi характеристики зерна озимоi пшеницi. Так, вмiст бiлка в зернi озимоi пшеницi, що висiвались пiсля посiву гороху, був на 1,28%, а пiсля однорiчних трав на 0,78% вищим, нiж в чистих, сироi клейковини тАУ 4,3%, скловиднiсть тАУ 5,2% вiдповiдно.

Одним iз шляхiв пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна i впровадження прогресивних форм органiзацii i оплати працi. Пiдвищення рiвня оплати стимулюi особисту матерiальну заiнтересованiсть у зростаннi продуктивностi працi i i реальною умовою збiльшення виробництва продукцii.

Отже, на основi комплексного використання всiх факторiв iнтенсивного розвитку зернового господарства (комплексноi механiзацii, внесення оптимальних доз мiнеральних добрив, гербiцидiв, впровадження високоврожайних сортiв, використання якiсного насiння та iнше), формуiться iнтенсивна технологiя виробництва зерна. Вона передбачаi виконання комплексу агротехнiчних i органiзацiйних заходiв, спрямованих на одержання високих урожаiв.

1.3 Стан розвитку виробництва озимоi пшеницi на сучасному етапi в Украiнi та передовий свiтовий досвiд

Украiна належить до краiн iз значними обсягами виробництва зерна. Хоч вона i виробляi зерна значно менше, нiж найбiльшi виробники у свiтi (Китай, США, РЖндiя, Росiя), та в РДвропi вона поступаiться лише Францii, а в останнi роки тАУ i Нiмеччинi. (Додаток 1).

Зоною вирощування товарноi озимоi пшеницi на Украiнi i зони Степу i Лiсостепу. Ця культура продуктивнiше, нiж ярi зерновi культури, використовуi веснянi запаси вологи та поживнi речовини, краще адаптуiться до несприятливих умов, забезпечуi бiльш сталi врожаi. Багаторiчними дослiдженнями наукових установ встановлено оптимальну структуру зернового клину. Площа посiвiв озимоi пшеницi повиннi становити: тАУ 6 млн. га. Але за останi роки вiдбулися структурнi змiни в посiвних площах озимоi пшеницi: за 1990тАУ2007 рр. посiви озимоi пшеницi скоротилися на 31,7%. (Додаток 2.)

Але аналiз зернових господарств за 16‑рiчний перiод даi пiдстави стверджувати, що без вжиття екстрених кардинальних заходiв Украiна може втратити своi позицii великоi зерновоi держави в РДвропi. Урожай озимих культур в Украiнi в 2007 р. складе 14тАУ14,5 млн. тонн, у тому числi озимоi пшеницi тАУ 10тАУ12,5 млн. тонн. Про це свiдчить i динамiка врожайностi озимоi пшеницi. (Рисунок 1). Для порiвняння, у найбiльш урожайному 1990 роцi озимоi пшеницi в Украiнi було зiбрано по 35,1 ц/га, а у 2006 роцi тАУ по 24,1 ц/га. Урожайнiсть зернових в краiнах, якi i постачальниками зерна на свiтовий ринок у 2007 роцi становила: у РДвропейському Союзi тАУ 4,6 т/га, у США тАУ 6,9 т/га. Тобто, урожайнiсть зерна в Украiнi у 1,8 тАУ 2,8 рази нижча проти провiдних зернових краiн. [15].

Рис. 1. Валовий збiр зерна та урожайнiсть зернових культур
(в усiх категорiях господарств)

Отже вiтчизняна врожайнiсть втричi нижча, нiж у США, в 2,5 раза тАУ нiж у краiнах РДС. Упродовж останнiх п'яти рокiв середня врожайнiсть пшеницi у Великiй Британii сягала 6,4 т, у нас тАУ 3 т. До того ж, у цiй краiнi в 16 разiв бiльше використовують мiнеральних добрив, а засобiв захисту рослин тАУ у 3,5 раза. Ще тамтешнi аграрii в шiсть-сiм разiв краще забезпеченi сiльгосптехнiкою. [10].

Якби нашим селянам хоча б удвiчi вдалось полiпшити ресурсну базу, говорить президент Украiнськоi аграрноi конфедерацii Леонiд Козаченко, вони могли б подвоiти виробництво зерна, адже в Украiнi чудовi погоднi умови i земля. В перспективi наша держава матиме величезний експортний потенцiал. Валове виробництво зерна оцiнюiться в 20 млрд. дол. Фахiвцi кажуть, що реально збiльшити його в два-три рази i експортувати збiжжя на 30тАУ40 млрд. дол. Це сприятиме створенню додаткових робочих мiсць, пiдвищенню заробiткiв i споживчого попиту. Якщо наша краiна матиме таку потужну ВлзброюВ» як експорт продовольчого зерна у 40 млрд. дол., то зможе ефективно впливати на свiтову полiтику. За такого сценарiю членство у СОТ даватиме Украiнi великi переваги. [20].

Таким чином, продовольчий, i перш за все зерновий потенцiал Украiни, який за оцiнками окремих експертiв дозволяi прогодувати до 300 млн. чол., реалiзований лише на 25тАУ30 вiдсоткiв. Ця проблема навiть стала темою спецiального обговорення на конференцii в Лондонi пiд егiдою Продовольчоi та сiльськогосподарськоi органiзацii ОбтАЩiднаних Нацiй (ФАО) та РДвропейського банку реконструкцii i розвитку, де мова йшла про перспективи розвитку сiльського господарства у пострадянських державах. Учасники наради, стурбованi безпрецедентним зростанням цiн на продовольство, пропонували зупинити цю тенденцiю шляхом реалiзацii невикористаного потенцiалу сiльськогосподарського сектору краiн Схiдноi РДвропи та СНД. Отже, iноземнi iнвестори розглядають цей регiон, до якого належать Росiя, Казахстан та Украiна, як потенцiйно важливий свiтовий центр сiльськогосподарського виробництва.

Як вiдомо, впродовж останнiх трьох рокiв цiни на зерно суттiво зростали, зокрема на пшеницю на 152%. Динамiка росту цiн на пшеницю зараз пiдтримуiться й значним попитом на неi з боку найбiльших краiн-iмпортерiв зернових. За 2007 р. свiтовi цiни на пшеницю збiльшилися на 50%. Експерти Свiтового банку прогнозують, що зростання цiн на сiльськогосподарську продукцiю не припинятиметься як мiнiмум до 2015 року. Цьогорiч пшениця може подорожчати на 103тАУ127%. [12].

Наказом Мiнiстерства аграрноi полiтики Украiни вiд 30 травня 2007 року №371 ВлПро внесення змiн до наказу Мiнагрополiтики Украiни вiд 28 квiтня 2007 року №301В» затвердженi мiнiмальнi та максимальнi закупiвельнi цiни на обтАЩiкти державного цiнового регулювання та розмiри бюджетних позик, що надаються пiд заставу цих обтАЩiктiв у 2007тАУ2008 маркетинговому перiодi. [21]. В таблицi 1.1 показанi закупiвельнi цiни на озиму пшеницю.

Таблиця 1.1. Закупiвельнi цiни на озиму пшеницю

Аналiтики ООН зазначають, що такого вселенського подорожчання продукцii не було у свiтi з 1960 р.

Необхiднiсть комплексного удосконалення функцiонування ринку зерна, створення умов для реалiзацii експортного потенцiалу галузi ТСрунтуються на основних державних прiоритетах аграрноi полiтики, визначених Законом Украiни ВлПро основнi засади державноi аграрноi полiтики на перiод до 2015 рокуВ», вiдповiдаi законодавчо визначеним стратегiчним цiлям аграрноi полiтики, зокрема в частинi гарантування продовольчоi безпеки держави та перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрiшньому та зовнiшньому ринках сектор економiки держави.

2. Економiчна характеристика ТОВ ВлВелетеньВ»

2.1 Природно-клiматична характеристика умов розмiщення господарства

ТОВ ВлВелетеньВ» розташоване в пiвденно-схiднiй частинi Глухiвського району Сумськоi областi. Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю ВлВелетеньВ» створене в 2000 роцi в результатi реформування колективного сiльськогосподарського пiдприiмства ВлВелетеньВ». Товариство i правонаступником колишнього КСП i являiться юридичною особою. Маi самостiйний баланс, розрахунковий та iншi рахунки в банку, печатку зi своiю назвою.

ДевтАЩять рокiв господарство очолюi директор Вайло Надiя Олексiiвна. Пiд ii керiвництвом господарство нарощуi виробничi показники, стаi економiчно сильнiшим. У господарствi повнiстю збережено цiлiснiсть майнового i земельного комплексу.

Свою господарську дiяльнiсть господарство здiйснюi на територii чотирьох сiл (Привiлля, Годунiвка, Хотминiвка, Слiпород), якi розташованi бiля м. Глухова, та в м. Глуховi. Центральний офiс знаходиться в центрi м. Глухова. ТОВВ» ВелетеньВ» маi вихiд на автошлях Киiв-Москва, який проходить через територiю господарства. Найближча залiзнична станцiя розташована на вiдстанi 10 км вiд пiдприiмства.

ТОВ ВлВелетеньВ» маi три тракторнi бригади. Розмiщення тракторних бригад вiдповiдаi природним умовам господарства.

Сiльськогосподарське пiдприiмство знаходиться в пiвнiчнiй частинi Лiвобережного украiнського лiсостепу, що в цiлому характеризуiться помiрним клiматом: лiто тепле з значною кiлькiстю опадiв, зима не дуже холодна, з вiдлигами. Сума активних температур досягаi 2500В°C, перiод iнтенсивноi вегетацii рослин (травень тАУ серпень) тАУ 90-130 днiв.

Середня температура впродовж року становить 8ºС. Мiнiмальна температура була зафiксована тАУ 36ºС тАУ у сiчнi, а максимальна +38ºС тАУ в серпнi. Тривалiсть без морозного перiоду становить 155 днiв. Середньорiчна кiлькiсть опадiв коливаiться вiд 500 до 510 мм, максимум iх приходиться на лiтнi мiсяцi.

ТРрунтотворний процес пов'язаний з особливостями географiчного положе

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"