Основи органiзацiйноi дiяльностi у виробничiй сферi
Курсова робота
з менеджменту пiдприiмства
на тему: ВлОснови органiзацiйноi дiяльностi у виробничiй сферiВ»
Киiв 2010
План
Вступ
Роздiл I Оцiнка маркетингового середовища майбутньоi органiзацii та конкурентоспроможностi ii продукцii
1.1 Роль будiвельного комплексу в народному господарствi
1.2 Аналiз сфери дiяльностi
1.3 Переваги продукцii що випускаiться
Роздiл II Виробничо-технологiчний менеджмент проекту. Побудова моделi операцiйноi системи органiзацii
2.1 Пiдприiмство як операцiйна система
2.2 Загальний огляд виробничо тАУ технологiчного менеджменту товару
2.3 Операцiйна система пiдприiмства ВлШклоПакВ»
2.4 Виробничо-технологiчний процес пiдприiмства ВлШклоПакВ»
Роздiл III Менеджмент персоналу. Формування структури управлiння органiзацiiю
3.1 Органiзацiйна структура органiзацii
3.2 Опис органiзацiйноi структури пiдприiмства ВлШклоПакВ»
3.3 Посадовi iнструкцii для основного управлiнського складу працiвникiв
Роздiл IV. Кошторисна документацiя поекту. Визначення обсягу та структури iнвестицiй проекту у виробничiй сферi
4.1 Кошторисна вартiсть проекту
4.2 Визначення обсягу i структури
4.3 Власники i учасники проекту
Роздiл V. Економiчнi характеристики продукцii, прогноз фiнансових результатiв органiзацii та окупностi проекту
5.1 Економiчнi показники продукцii
5.2 Фiнансово тАУ економiчнi результати, ефективнiсть дiяльностi пiдприiмства
Роздiл VI. Формування мiсii та стратегii органiзацii в ринковому середовищi
6.1 Стратегiя пiдприiмства
6.2 Цiлi та мiсii пiдприiмства
6.3 Стратегiя пiдприiмства ВлШклоПакВ»
6.4 Цiлi та мiсii пiдприiмства ВлШклоПакВ»
Загальнi висновки
Вступ
На даний час дуже стрiмко йде розвиток метало-пластикових вiкон. Модернiзацiя процесiв iх виробництва та монтування дуже вiдрiзняiться вiд процесiв минулих рокiв. Якщо зазирнути в минуле, то кiлька рокiв тому, у кожнiй хатi, чи квартирi стояли деревтАЩянi вiкна. Далi у цiй роботi ми розглянемо рiзницю якостi, мiж метало-пластиковими вiкнами та деревтАЩяними. Зараз у кожного другого вдома стоять метало-пластиковi вiкна. Конкуруючi мiж собою фiрми намагаються закрiпитись на ринку пропонуючи свою продукцiю з пiдвищеною якiстю, або зi знижками, чи навiть з безплатним монтуванням вiкон тощо.
Ринок вiконноi продукцii в Украiнi продовжуi зростати. Минув час, коли однiiю вiконною системою можна було задовольнити всi потреби вiтчизняних споживачiв. Дедалi зростаючi вимоги до вiкна як одного iз конструктивних елементiв споруди сприяли i сприяють створенню десяткiв i сотень досi незнаних виробiв. Критерiiм продажу метало-пластикових вiкон i цiна та якiсть продукцii.
На сьогоднi в Украiнi нараховують кiлька тисяч дрiбних та середнiх фiрм, якi випускають метало-пластиковi вiкна. За останнi роки чимало вiтчизняних виробникiв вiконноi продукцii вклали багато коштiв у технiчне оснащення виробництва, посилили контроль за якiстю комплектуючих виробiв та монтажних робiт.
Оскiльки вiкна встановлюють на десятки рокiв, то вимоги покупцiв до цiii продукцii достатньо високi. Нинi споживачi хочуть самостiйно розiбратися у всiй рiзноманiтностi вiконних конструкцiй i зробити вибiр на пiдставi повноi i об'iктивноi iнформацii.
Щоб впровадити товар своii фiрми, необхiдно чiтко визначитись з напрямком своii дiяльностi, проаналiзувати конкурентiв, споживачiв, загалом дослiдити ринок. Для цього бажано знати, що являi собою поняття бiзнес та пiдприiмницька дiяльнiсть.
Бiзнес (англ. business тАФ справа, дiло) тАФ пiдприiмницька, комерцiйна чи будь-яка iнша дiяльнiсть, що не суперечить закону i спрямована на отримання прибутку (матерiального, морального, духовного, картАЩiрного тощо). Як процес, бiзнес можна розглядати як сукупнiсть етапiв розробки або здiйснення якихось певних дii.
В США бiзнес розвиваiться на основi iндивiдуальноi, партнерськоi та корпоративноi форм власностi. На iндивiдуальнiй власностi заснований бiзнес, в якому власником i пiдприiмцем i одна особа, що отримуi всi доходи i несе вiдповiдальнiсть за ведення справи. У США таких власникiв понад 15 млн. (75 % вiд загальноi кiлькостi пiдприiмств), але вони отримують лише до 9 % грошових надходжень. Для малого бiзнесу характернi незалежний менеджмент, власний капiтал, локальний район операцiй, невеликi розмiри. Вiн вiдiграi значну роль у забезпеченнi зайнятостi (в США майже третина робочих мiсць припадаi на фiрми, де працюi менше 100 осiб), певною мiрою забезпечуi насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяi послабленню монополiзму, розвитковi конкуренцii, структурнiй перебудовi економiки, i засобом досягнення особистого успiху. Малий бiзнес тАФ важливе джерело iнновацii.
На основi партнерськоi (груповоi) форми власностi розвиваiться бiзнес добровiльно офiцiйно зареiстрованих асоцiацiй двох i бiльше осiб. Партнери створюють компанii, товариства та iншi органiзацii i стають спiввласниками спiльноi власностi. Партнерство становить майже 8 % обсягу пiдприiмницькоi дiяльностi i 4 % вiдсотка всiх пiдприiмницьких доходiв в США.
На корпоративнiй формi власностi заснований великий бiзнес. Корпорацii iснують, як незалежнi юридичнi суб'iкти, вiдповiдальнiсть акцiонерiв за зобов'язанням фiрми, за правовими претензiями до неi обмежуються iх внесеними грошовими коштами.
Жодна з трьох форм органiзацii бiзнесу не i унiверсальною. Одноосiбний бiзнес маi таку перевагу, як простота. Партнерство сприяi об'iднанню капiталiв i талантiв декiлькох осiб. Корпорацii пропонують обмежену вiдповiдальнiсть i необмежену дiяльнiсть самоi органiзацii отримання прибутку. Центральна постать будь-якого бiзнесу тАФ менеджери, якi формують органiзацiйну структуру бiзнесу, контролюють взаiмодiю всiх ресурсiв.
Пiсля проголошення державноi незалежностi в Украiнi бiзнес розвиваiться на основi рiзних форм власностi, що формуються вiдповiдно до чинного законодавства. Почав розвиватися i у сферi комерцii та послуг, значною мiрою обминувши виробництво. Це спричинено:
ü недосконалою законодавчою базою;
ü браком економiчних знань у справi сучасного менеджменту, недостатнiм володiнням необхiдними навичками, досвiдом;
ü неналежним управлiнням, намагання почати бiзнес, який немаi шансiв на успiх.
Однак помилково вважати, що рiзнi органiзацiйнi форми бiзнесу зможуть розвиватися самостiйно. Перехiд до регульованоi ринковоi економiки потребуi не лише вiдповiдноi правовоi бази, а й надання вiдповiдноi допомоги цим формам бiзнесу, а також умiлоi органiзацii, керiвництва (управлiння) й контролю.
Пiдприiмництво, пiдприiмницька дiяльнiсть тАФ самостiйна iнiцiатива, систематична, на власний ризик дiяльнiсть iз виробництва продукцii, виконання робiт, надання послуг та заняття торгiвлею з метою одержання прибутку.
У захiдних краiнах пiдприiмництво розглядаiться як особливий тип господарювання, в основi якого тАФ пошук нових можливостей виробництва товарiв i послуг на основi iнновацiй та умiння залучення ресурсiв iз найрiзноманiтнiших джерел.
Американськi вченi К. Макконнелл i С. Брю, автори вiдомого пiдручника ВлЕкономiксВ», розглядають пiдприiмництво як особливий вид дiяльностi, в основi якоi лежить ряд неодмiнних умов i вимог. По-перше, пiдприiмець бере на себе iнiцiативу з'iднання ресурсiв землi, капiталу i працi в iдиний процес виробництва чи товару, послуги. Виконуючи роль свiчки запалювання i каталiзатора, пiдприiмець одночасно i рушiйною силою виробництва i посередником, що зводить разом iншi ресурси для здiйснення процесу, що обiцяi бути прибутковою справою. По-друге, пiдприiмець бере на себе важке завдання прийняття основних рiшень у процесi виробництва чи товарiв, послуг, тi не рутиннi рiшення, якi й визначають курс дiяльностi пiдприiмства. По-третi, пiдприiмець тАФ це новатор, особа, яка прагне вводити в побут на комерцiйнiй основi новi продукти, новi виробничi технологii або навiть новi форми органiзацii пiдприiмства. Нарештi, по-четверте, пiдприiмець тАФ це людина, що йде на ризик. Вiн ризикуi не тiльки своiм часом, працею, дiловою репутацiiю, але й вкладеними коштами тАФ своiми власними i або компаньйонiв-акцiонерiв.
Розвиток пiдприiмництва тАФ це один iз найпотужнiших ресурсiв зайнятостi та доходiв територiй i населення при неспроможностi держави забезпечити централiзовану пiдтримку розвитку регiонiв.
Отже, при розумiннi бiзнесу та пiдприiмницькоi дiяльностi, можна розпочинати свiй бiзнес. Однак, необхiдно враховувати ризики, якi виникають при здiйсненнi бiзнесовоi дiяльностi.
Пряме вiдношення до ведення пiдприiмницькоi дiяльностi маi менеджмент. Його чотири основнi функцii, з яких починаiться сама пiдприiмницька дiяльнiсть, а саме планування, органiзацiя, мотивацiя, контроль.
Необхiднiсть ведення обраноi пiдприiмницькоi дiяльностi полягаi в задоволеннi потреб споживачiв метало пластиковими вiкнами, а також в отриманнi прибутку пiдприiмством, та розширеннi власноi справи до бiльш великих масштабiв.
Мета цiii курсовоi роботи: навчитись органiзовувати пiдприiмницьку дiяльнiсть, зрозумiти значення понять бiзнес, пiдприiмницька дiяльнiсть.
Завданням курсовоi роботи i вивчення ринку, тобто конкурентiв, споживачiв, постачальникiв, визначення асортименту iснуючих метало-пластикових вiкон, аналiз маркетингового середовища, сфери дiяльностi пiдприiмства тощо.
Отже, ведення пiдприiмницькоi дiяльностi i досить непростою справою. Щоб пiдприiмницька дiяльнiсть була успiшною справою, необхiдно врахувати безлiч деталей.
Основою функцiонування пiдприiмства i керування. Якщо взяти до уваги керування людьми, то i певний стиль керування. Пiд стилем розумiiться манера поведiнки керiвника стосовно пiдлеглих, що дозволяi вплинути на них i змусити робити те, що в даний момент потрiбно. РЖснують два основних стилi: шкала влади, шкала переваг. У першiй розглядаiться вiдношення керiвника до своiх пiдлеглих як до суб'iктiв управлiння, в другiй вiдбиваiться вiдношення керiвника до пiдлеглих як до об'iктiв управлiння.
Роздiл I Оцiнка маркетингового середовища майбутньоi органiзацii та конкурентоспроможностi ii продукцii.
Народне господарство Украiни тАФ це багато-структурна система, в якiй можна видiлити три основнi структури: соцiально-економiчну, галузеву й територiальну. Соцiально-економiчну структуру слiд враховувати при вивченнi розмiщення продуктивних сил. Галузева структура вiдбиваi спiввiдношення, взаiмозв'язки i пропорцii мiж складовими частинами народного господарства i реалiзовуiться у територiальнiй структурi народного господарства, яка i предметом дослiдження вiтчизняноi науки. Для вивчення економiки Украiни велике значення маi функцiональна класифiкацiя галузей. Це тАФ первиннi галузi, у тому числi видобувна промисловiсть i сiльське господарство, та вториннi, що охоплюють обробну промисловiсть, до якоi, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгiвля, житлове будiвництво, охорона здоров'я, сервiснi галузi, управлiння, наука й наукове обслуговування. У ходi науково-технiчноi революцii виникають новi галузi виробництва (радiо - та мiкроелектронiка, атомна енергетика тощо), зростаi роль науки i науко-iмних виробництв, вiдбуваiться оновлення продукцii.
На основi суспiльного подiлу працi народне господарство дiлиться на такi галузi: промисловiсть, сiльське господарство, будiвництво, транспорт, торгiвля та iн. Статистика налiчуi понад 400 галузей. Вiд розвитку кожноi з них i всiii iх сукупностi залежать у кiнцевому пiдсумку величина валового нацiонального продукту, рiвень життя населення. Украiна, маючи лише 2,7 % територii колишнього Союзу, створювала понад 17 % нацiонального доходу, приблизно чверть промисловоi та третину сiльськогосподарськоi-продукцii, що вироблялася всiма республiками, якi входили до СРСР.
Таблиця 1. Структура народного господарства Украiни у % (в усiх сферах економiчноi дiяльностi)
| Галузi господарства | Зайняте населення |
| У галузях економiки | 89,4 |
| в тому числi: промисловiсть | 22,1 |
| сiльське та лiсове господарство (включаючи особисте пiдсобне сiльське господарство) | 22,1 |
| Будiвництво | 5,8 |
| Транспорт i зв'язок | 5,8 |
| Торгiвля, громадське харчування, матерiально-технiчне постачання та збут, заготiвлi | 6,6 |
| Житлово-комунальне господарство та невиробничi види побутового обслуговування | 3,6 |
| Охорона здоров'я, фiзкультура i соцiальне забезпечення | 6,6 |
| Освiта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування | 10,6 |
| РЖншi галузi | 6,2 |
| В iнших галузях економiчноi дiяльностi | |
Кожна галузь, що i частиною народного господарства, у свою чергу складаiться iз сукупностi окремих пiдприiмств: державних, кооперативних, акцiонерних, приватних та iнтАЮ якi випускають одну або спорiднену продукцiю, потрiбну для задоволення певних потреб суспiльства.
До останнього часу у народному господарствi переважають державнi пiдприiмства. У них зосереджуiться близько 90 % основних виробничих фондiв i лише близько 10 %тАФ у кооперативних пiдприiмствах, якi були, по сутi, також одержавленi i давно втратили свiй кооперативний характер.
Народногосподарський комплекс Украiни охоплюi всi ланки суспiльного виробництва, розподiлу та обмiну на своiй територii. Економiка Украiни видiляiться складною, досить диференцiйованою i диверсифiкованою структурою. Для неi характернi: переважання важкоi iндустрii, недостатнiй розвиток галузей i виробництва товарiв народного споживання, наявнiсть галузей i виробництв, що забезпечують науково-технiчний прогрес i розширення й поглиблення внутрiшньогалузевих та мiжгалузевих виробничих зв'язкiв.
На галузеву структуру економiки Украiни мають вплив рiзнi економiчнi та природнi фактори, в тому числi наявний рiвень розвитку продуктивних сил, темпи зростання або занепаду виробництва, рiвень забезпечення сировинними та паливно-енергетичними ресурсами, iнтенсивнiсть реалiзацii досягнень науки i технiки, мiжнародний подiл працi, економiчна iнтеграцiя.
Функцiонування та удосконалення народногосподарського комплексу Украiни пов'язанi з рацiональним використанням природних, матерiальних i трудових ресурсiв, забезпеченням вiдповiдних пропорцiй у межах галузей, регiонiв, всього народного господарства, переведенням економiки на iнтенсивний шлях розвитку, пiдвищенням суспiльного виробництва, охороною навколишнього середовища.
У галузевiй структурi економiки Украiни видiляiться машинобудування, на яке припадало 38,7 % вартостi продукцii деяких галузей, з них харчовоi - 15,3 % i легкоi промисловостi - 12,0 %.
Спецiалiзуються галузi на основi ознаки однорiдностi, тобто подiбностi мiж собою за призначенням продукцii, що виробляiться (наприклад, галузi паливноi промисловостi), спiльностi використовуваноi сировини (наприклад, галузi машинобудування) або за характером технологii. Вони групуються у так званi комплекснi галузi. Тому галузi можна групувати в паливно-енергетичний комплекс, куди належать паливна промисловiсть i електроенергетика; металургiйний, машинобудiвний комплекси, хiмiко-лiсовий, у тому числi хiмiчна i нафтохiмiчна, лiсова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловiсть.
Науково-технiчний прогрес посилюi динамiчнiсть зрушень у структурi промисловостi. Мiжгалузевi пропорцii в сучасних умовах виявляють залежнiсть вiд соцiальних аспектiв, пов'язаних з пiдвищенням добробуту населення, тому виробництво товарiв народного споживання повинно розвиватися як прiоритетне.
Агропромисловий комплекс Украiни - складна виробничо-економiчна система, яка становить групу технологiчно i економiчно взаiмопов'язаних галузей народного господарства, промисловостi, iнфраструктури. В його складi i три основнi сфери. Перша забезпечуi сiльське господарство рiзним устаткуванням i засобами виробництва; друга - власне сiльське господарство; до третьоi належить заготiвля, збереження i переробка сiльськогосподарськоi продукцii. Центральна ланка агропромислового комплексу - сiльське Господарство.
Для вивчення економiки Украiни велике значення маi функцiональна класифiкацiя галузей. Це - первиннi галузi, у тому числi видобувна промисловiсть i сiльське господарство, та вториннi, що охоплюють обробну промисловiсть, до якоi, в свою чергу, належить переробна. У структуру народного господарства входять транспорт, торгiвля, житлове будiвництво, охорона здоров'я, сервiснi галузi, управлiння, наука й наукове обслуговування.
Ефективнiсть реконструкцii, темпи економiчного зростання значною мiрою залежать вiд розвитку машинобудування, оскiльки в ньому матерiалiзуються основнi науково-технiчнi iдеi що визначають прогрес в iнших галузях народного господарства, закладаються основи широкого виходу на принципово новi ресурсозберiгаючi технологii, зростання продуктивностi працi та полiпшення якостi продукцii.
Важливим i розв'язання проблем конкуренцii у всiх сферах народного господарства. Це конкуренцiя мiж пiдприiмствами рiзних секторiв економiки - державним i кооперативним; у науково-технiчнiй сферi (конкурснi проекти, паралельнi дослiдження i розробки); конкурси на одержання державних ресурсiв; рацiональне розмiщення пiдприiмств; виявлення резервiв виробництва, соцiальна орiiнтацiя окремих галузей економiки.Потрiбна система противаги монополiзацii, надання пiдприiмствам прав вступу до мiжгалузевих об'iднань, створення великих господарських утворень типу концернiв або комбiнатiв.
Удосконалення галузевоi структури економiки Украiни потребуi значного збалансування розвитку видобувних i оборонних галузей, а також галузей, якi виробляють i споживають знаряддя працi, "Необхiднi пропорцii можна забезпечити на основi удосконалення iнвестицiйноi полiтики, управлiння, економii сировини та енергii значною мiрою завдяки випуску ресурсозберiгаючоi технiки.
Зрушення у галузевiй структурi економiки Украiни повиннi вiдображати процес iнтенсифiкацii виробництва та зумовлюватися насамперед розвитком галузей, що визначають науково-технiчний прогрес i зростання виробництва предметiв споживання.
Таблиця 2. Основнi показники розвитку промисловостi
| 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Обсяг реалiзованоi продукцii промисловостi (у фактичних цiнах), млн. грн. | 182718,3 | 210842,7 | 229634,4 | 289117,3 | 400757,1 | 468562,6 | 551729,0 | 717076,7 | 916618,31 |
| Основнi засоби промисловостi (у фактичних цiнах, на кiнець року), млн. грн. | 285328 | 311089 | 339259 | 362598 | 420080 | 456738 | 525222 | 660369 | 8237962 |
| Рентабельнiсть операцiйноi дiяльностi промислових пiдприiмств, вiдсоткiв | 4,8 | 3,7 | 2,6 | 3,3 | 4,7 | 5,5 | 5,8 | 5,8 | 5,01 |
| Частка збиткових пiдприiмств, вiдсоткiв | 42 | 41 | 42 | 40 | 38 | 37 | 35 | 33 | 391 |
| Середньорiчна кiлькiсть найманих працiвникiв у промисловостi, тис. | 4461,8 | 4267,2 | 4063,5 | 3943,6 | 3941,2 | 3913,3 | 3851,9 | 3690,0 | 3530,8 |
| Середньомiсячна номiнальна заробiтна плата найманих працiвникiв у промисловостi, грн. | 291,16 | 375,16 | 455,85 | 553,59 | 697,42 | 912,83 | 1144,59 | 1481,96 | 1933,92 |
1.2 Роль будiвельного комплексу в народному господарствi
Будiвельний комплекс тАУ одна з важливих галузей народного господарства.
Будiвельний комплекс складаiться з таких основних блокiв:
В· виробництво будiвельних матерiалiв (галузь промисловостi);
В· власне будiвництво;
В· будiвельне машинобудування;
В· проектно-конструкторськi та дослiднi роботи в галузi будiвництва.
Частка будiвельного комплексу в народному господарствi досить значна. В Украiнi питома вага в ВВП тiльки будiвництва становить 8%. Комплекс охоплюi майже 10% усiх зайнятих в народному господарствi, з них 6% в будiвництвi.
Будiвельний комплекс включаi виробництво будiвельних матерiалiв, капiтальне будiвництво та галузi, якi iх обслуговують.
Отже, будiвельний комплекс тАУ це складна мiжгалузева система, кожна з галузей якоi i сукупнiстю корпорацiй, концернiв, пiдприiмств i органiзацiй, що виробляють будiвельнi матерiали i здiйснюють виробниче (промислове, сiльськогосподарське, дорожнi), культурно-побутове, житлове та iншi види будiвництва.
Основне завдання комплексу тАУ створення та оновлення основних фондiв народного господарства. Частка будiвельного комплексу в народному господарствi досить значна.
Будiвництво тАУ одна з найстарiших галузей народного господарства. Рiвень розвитку будiвництва говорить про економiчний розвиток краiни та рiвень життя ii населення. Будiвництво тАУ дуже чутливий показник стану економiки краiни. Так, фаза спаду й кризи в економiцi найперше вiдчуваiться саме в будiвництвi, бо темпи падiння його обсягiв чи не найбiльшi серед iнших галузей народного господарства. Будiвництво обтАЩiднуi пiдряднi будiвельнi, монтажнi, спецiалiзованi органiзацii i тi, якi виконують роботи господарськими способами.
Розвиток будiвельноi iндустрii залежить вiд обсягiв i темпiв розвитку ряду галузей промисловостi, зокрема, чорноi металургii, машинобудування, енергетики, промисловостi будiвельних матерiалiв, деревообробноi промисловостi та iн., що зумовлюi складнi мiжгалузевi звтАЩязки капiтального будiвництва. Готова продукцiя будiвництва тАУ це закiнченi та зданi в експлуатацiю будови, споруди або iх комплекси.
Серед галузей, якi обслуговують будiвельний комплекс, насамперед, необхiдно назвати важке машинобудування, пiдприiмства якого виробляють майже 2 тис. машин, механiзмiв, устаткування для виконання промислового, житлового, шляхового будiвництва, мелiорацii земель, комунального господарства, а також для добування i виробництва будiвельних матерiалiв, серед них тАУ екскаватори, бульдозери, котки, трубоукладачi, будiвельнi крани тощо.
В Украiнi ця галузь зародилась у 20-х роках. Розмiщення пiдприiмств зумовлене iх спецiалiзацiiю, металоiмнiстю. Так, пiдприiмства, продукцiя яких потребуi багато металу (крокуючi екскаватори), розмiщенi поблизу металургiйних баз (Днiпропетровська, Харкiвська, Запорiзька, Донецька областi), а менш метало-iмнi пiдприiмства розташованi у центрах з висококвалiфiкованими робочими кадрами (Одеса, Львiв та iн.).
Другою надзвичайно важливою, обслуговуючою комплекс, галуззю i проектно-конструкторська та пошукова дiяльнiсть. На територii Украiни налiчуiться бiльше 300 таких органiзацiй. Без продукцii цiii галузi тАУ проектноi та кошторисноi документацii тАУ неможливе будiвництво.
Базовою ланкою будiвельного комплексу i промисловiсть будiвельних матерiалiв. В Украiнi виробництво будiвельних матерiалiв отримало високий розвиток завдяки значнiй сировиннiй базi та давньому господарському освоiнню територii. Серед краiн СНД та краiн Центральноi РДвропи, Украiна i одним з найбiльших виробникiв та експортерiв рiзноманiтних будматерiалiв, якi виробляються з природноi сировини (вогнетривкi глини, каолiни, кварцити, будiвельний камiнь, камтАЩянi облицювальнi матерiали тощо) та хiмiчним способом (пластмаси, смоли, клейкi речовини, лiнолеум, покрiвельнi матерiали, полiстироловi й кумариновi плити та iн.).
Промисловiсть будiвельних матерiалiв розвиваiться пiд впливом трьох факторiв тАУ сировинного, споживчого i транспортного, тому розмiщення ii залежить вiд переважання хоча б одного з них.
Найбiльшi центри промисловостi будiвельних матерiалiв тАУ Киiв, Харкiв, Одеса, Днiпропетровськ, Запорiжжя, Кривий Рiг, Марiуполь, Донецьк.
Промисловiсть будiвельних матерiалiв вiдзначаiться складнiстю галузевоi структури. Цементна промисловiсть в ii складi тАУ одна з найважливiших. Цемент використовуiться як основний втАЩяжучий матерiал у виробництвi бетону, залiзобетону i шлакоблокiв.
Цементна сировина досить широко розповсюджена на територii Украiни. В останнi десятирiччя не тiльки дуже зросла кiлькiсть цементних комбiнатiв, але й якiсть сировини (значно збiльшилась частка високоякiсних сортiв цементу).На територii Украiни утворились птАЩять великих зон виробництва цементу: пiвденно-схiдна (Донецька обл.), захiдна (Рiвненська, РЖвано-Франкiвська, Львiвська i Хмельницька областi) та пiвденна (Миколаiвська обл.).
У Донбасi зосередженi дуже великi запаси високоякiсних карбонатних порiд (мергелi, доломiт, вапняки, крейда), з яких виробляють напiвфабрикат цементу тАУ клiнкер. Тому тут споруджено найбiльшi цементнi пiдприiмства Украiни тАУ Амвросiiвський (до нього належать птАЩять заводiв i чотири картАЩiри), Краматорський та РДнакiiвський цементнi комбiнати.
Значна частина цементу витрачаiться на виробництво покрiвельного шиферу. Шифернi заводи споруджуються у мiсцях споживання готовоi продукцii. Вони працюють на до-вiзнiй сировинi. Азбест надходить з Уралу, а цемент тАУ з найближчих цементних заводiв. Найбiльше шиферу в Украiнi виробляють Балаклiйський (Харкiвська обл.) i Здолбунiвський (Рiв-ненська обл.) цементно-шифернi комбiнати.
Залiзобетоннi та бетоннi конструкцii й вироби тАУ основний будiвельний матерiал сучасного iндустрiального будiвництва. Вони широко використовуються в промисловому й житловому будiвництвi, гiдротехнiчних спорудах, у прокладеннi автомобiльних i залiзничних шляхiв. Застосування залiзобетонних конструкцiй сприяi зниженню собiвартостi будiвництва й значно прискорюi його темпи. Наприклад, спорудження великопанельного будинку, порiвняно з цегельним, вимагаi вдвiчi менше часу.
Завод залiзобетонних конструкцiй та виробiв виготовляi стiновi панелi, плити перекриттiв, колони, дорожнi плити, шпали та багато iншоi продукцii. Сировиною для залiзобетонних виробiв i: арматурна сталь, портландцемент, шлакоцемент, щебiнь, гравiй, пiсок, металургiйний шлак, керамзит. Останнiм часом все ширше застосовуiться шлакобетон (легший за звичайний, дешевший, утилiзуi вiдходи металургiйних заводiв).
Виготовлення залiзобетонних конструкцiй та виробiв тАУ процес матерiалоiмний. Ця продукцiя тАУ мало-транспортабельна. Тому ii виробництво тяжii до споживача. Нинi в краiнi налiчуiться декiлька сот заводiв, що виготовляють бетоннi й залiзобетоннi вироби. Найбiльшi з них тАУ у Киiвi, Харковi, Запорiжжi, Кривому Розi, Донецьку, Днiпропетровську, Каховцi, РЖллiчiвську.
У виробництвi стiнових матерiалiв видiляiться виробництво цегли, яке розмiщуiться повсюдно, залежно вiд потреб конкретноi територii (району, областi тощо). Воно складаiться з двох пiдгалузей тАУвиробництва глиняноi та силiкатноi цегли.
Великi центри виробництва будiвельноi цегли тАУ Киiв, Харкiв, Днiпропетровськ, Запорiжжя, СловтАЩянськ, Чернiгiв, Львiв, РЖвано-Франкiвськ. Багато цегельних заводiв споруджено в сiльськiй мiсцевостi. Так як це виробництво вiдзначаiться великою матерiалоiмнiстю, пiдприiмства наближують до глиняних i пiщаних картАЩiрiв.
Особливу роль в останнi роки вiдiграють домобудiвельнi комбiнати, якi зараз працюють майже в усiх обласних центрах.
Промисловiсть нерудних матерiалiв представлена видобутком облицювального камiння, природного стiнового каменю (туф, вапняки, пиляльний) i будiвельного каменю (мiцнi осадовi, магматичнi та метаморфiчнi породи). Родовища пiску й бутового каменю трапляються майже в усiх областях Украiни. Особливо багатi на них Житомирська, Вiнницька, Запорiзька, Кiровоградська та Закарпатська областi.
Украiна славиться облицювальними камтАЩяними матерiалами. Це гранiт, лабрадорит, мармур i мармуро-виднi вапняки, якi використовуються для облицювання набережних, станцiй метро, фундаментiв i стiн будинкiв.
Пiсковики та iнше природне камiння використовуiться для будiвництва дорiг, як важкий наповнювач для бетону, для виготовлення памтАЩятникiв i сувенiрiв.
Штучно створенi з глинистих порiд, доменних шлакiв та перлiту керамзит, термозит, сипкий перлiт використовуiться як легкi наповнювачi для простих легких бетонiв, з яких виготовляють стiновi панелi житлових будинкiв.У пiвденних районах Украiни виробляють черепашник, який маi добрi тепло- та звукоiзоляцiйнi властивостi, легко обробляiться, дешевий.
Виробництво будiвельноi керамiки тАУ галузь промисловостi, яка обтАЩiднуi ряд пiдприiмств з виробництва фасадноi керамiчноi плитки, плитки для пiдлоги, облицювальноi глазурованоi плитки, санiтарно-будiвельноi кисло-тривкоi керамiки, каналiзацiйних та дренажних труб. Будiвельну керамiку виробляють з тугоплавкоi або вогнетривкоi глини з домiшками каолiну, кварцевого пiску, пегматиту, поширених у рiзних областях Украiни.
Виробництво керамiчних глазурованих плиток зосереджено в СловтАЩянську (Донецька обл.), Харковi та Львовi.
Будiвельний фарфор i фаянс виробляють у Славутi (Хмельницька обл.) на комбiнатi тАЬБудфаянстАЭ, електроiзоляцiйнi вироби для енергетичноi промисловостi тАУ у Первомайську (Житомирська обл.). Виробництво будiвельного фаянсу зосереджено в Донецькiй областi. У Запорiжжi виробляють високовольтнi iзолятори для ЛЕП, електростанцiй i пiдстанцiй. У СловтАЩянську (Донецька обл.) виготовляють електроiзоляцiйнi вироби для електро- та радiо- технiчноi промисловостi.
Украiна не задовольняi потреб господарства у будiвельному фарфорi й фаянсi, тому iх частково довозять з Бiлорусii, Росii та Чехii.
Виробництво вiконного скла.
Сировинна база цього виробництва досить значна. В Украiнi i шiсть заводiв листового i технiчного скла. Найбiльшi з них тАУ Лисичанський тАЬПролетартАЭ, Костянтинiвський i Запорiзький склоробнi заводи. Скло виробляiться на склозаводах Луганськоi та Донецькоi областей, на Львiвському склоробному заводi i, частково, Киiвському заводi художнього скла.
До промисловостi будiвельних матерiалiв належить виробництво вапна, гiпсу, крейди, мтАЩякоi покрiвлi тАУ рубероiду, толю, пергамiну.
Перспективи розвитку будiвельного комплексу повтАЩязанi з вирiшенням таких проблем: тАУ активного впровадження рiзних форм власностi;тАУ застосування сучасних будiвельних технологiй;тАУ пiдвищення технiчного рiвня на пiдприiмствах усiх ланок комплексу;тАУ збiльшення потужностi будiвельноi ланки та пiдвищення ii конкурентоспроможностi для закрiплення на вiтчизняному ринку будiвельних послуг;тАУ активного розширення сировинноi бази комплексу за рахунок використання величезних обсягiв вiдходiв промислового виробництва;тАУ бiльш ефективного узгодження вiйськового будiвництва зi схемами розвитку i розмiщення продуктивних сил та районноi планiровки вiдповiдних територiй;тАУ зниження техногенного навантаження на природне середовище та забруднення його компонентiв.
Промисловiсть будiвельних матерiалiв досить рiвномiрно розмiщена на територii Украiни.
У перспективi розвиток галузей промисловостi будiвельних матерiалiв повтАЩязаний iз реконструкцiiю технiчноi бази, подальшим впровадженням механiзацii та автоматизацii технологiчних процесiв, розширенням випуску нових будiвельних матерiалiв, ефективних збiрних будiвельних елементiв, легких та економiчних великомiрних конструкцiй i виробiв полiпшеноi якостi. Важливим напрямом i комплексне використання сировини.
Отже, Украiна маi значний будiвельний комплекс. Головне завдання тАУ ефективне використання його потужностей.
Таблиця 3. Обсяг виконаних будiвельних робiт за перiоди 2009 року
| У фактичних цiнах, тис.грн | У % до вiдповiдного перiоду попереднього року |
| сiчень | 66868 | 42,7 |
| сiчень-лютий | 129451 | 40,4 |
| сiчень-березень | 223146 | 41,6 |
| сiчень-квiтень | 310806 | 40,7 |
| сiчень-травень | 413391 | 39,8 |
| сiчень-червень | 538914 | 41,0 |
| сiчень-липень | 684097 | 43,6 |
| сiчень-серпень | 791548 | 42,5 |
| сiчень-вересень | 930692 | 42,2 |
| сiчень-жовтень | | |
| сiчень-листопад | | |
| сiчень-грудень | | |
Вместе с этим смотрят:
Cамоорганизация как процесс саморазвития
РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi
РЖнтуiцiя в бiзнесi
РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi
Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"