Планування чисельностi працюючих i фонду оплати працi

Мiнiстерство освiти на науки Украiни

Нацiональний унiверситет харчових технологiй

Кафедра менеджменту

Курсова робота

з дисциплiни тАЮОрганiзацiя та планування вироництва на пiдприiмствiтАЭ

на тему

тАЬПланування чисельностi працюючих

i фонду оплати працiтАЭ

Виконала студентка

Спецiальностi тАЮМенеджмент органiзацiiтАЭ

РЖV курсу 1 групи (ЗФН)

Киiв 2007

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретична частина

1. Чисельнiсть працiвникiв

2. Нормування працi i тарифна система

3. Фонд заробiтноi плати

Роздiл РЖРЖ. Загальна характеристика КП тАЮРадiостанцiя тАЮГолос КиiватАЭ (Радiо Киiв)

1. РЖсторiя виникнення

2. Програми радiостанцii

3. Змiна музичного формату Радiо Киiв

4. Органiзацiйна структура

5. Штатний розпис, режим роботи та оплата працi

Роздiл РЖРЖРЖ. Планування чисельностi працюючих i фонду оплати працi КП тАЮРадiостанцiя тАЮГолос КиiватАЭ.

1. Аналiз фiнансово-господарськоi дiяльностi за 2003 - 2005 роки та фiнансово-економiчне обТСрунтування дiяльностi пiдприiмства на 2006 рiк

2. Аналiз зовнiшнього середовища пiдприiмства

3. Аналiз результатiв соцiологiчного дослiдження та пропозицii щодо iх реалiзацii

Висновок

Список використаноi лiтератури

ВСТУП

Давно вже вiдомо, що люди i центральною ланкою в системi управлiння. Тому для всiх органiзацiй тАУ великих та малих, комерцiйних та не комерцiйних, промислових та дiючих у галузi послуг тАУ дуже велике значення маi управлiння люльми. Без людей немаi органiзацii. Без потрiбних людей жодна органiзацiя не зможе досягти своii мети та вижити. Безперечно, що управлiння трудовими ресурсами i одним з центральних аспектiв теорii та практики управлiння. Управлiння тАУ це перш за все управлiння людьми.

При визначеннi мети своii органiзацii необхiдно встановити потреби в ресурсах для ii досягнення. Необхiднiсть в грошах, обладнаннi та матерiалах i очевидною. Те саме можна сказати про потребу в трудових ресурсах, тому питанню iх планування необхiдно придiляти не менше уваги.

Етапи управлiння трудовими ресурсами:

1. Планування ресурсiв тАУ розробка плану майбутнiх потреб в людських ресурсах.

2. Набор персоналу тАУ створення резерву по всiх посадах.

3. Вiдбiр тАУ оцiнка кандидатiв на робочi мiсця та вiдбiр найкращiх з резерву, створеного в процесi вiдбору.

4. Визначення заробiтноi плати та пiльг тАУ розробка системи та структури заробiтноi плати та пiльг з метою залучення, найму та збереження трудових ресурсiв.

5. Профорiiнтацiя та адаптацiя тАУ введення найнятих робiтникiв в органiзацiю та всi пiдроздiли, розвиток в робiтниках розумiння того, що чекаi вiд них органiзацiя та яка праця отримуi заслуговану оцiнку.

6. Навчання тАУ розробка програм для навчання нововведенням, пiдвищення квалiфiкацii, що потрiбно для ефективного виконання роботи.

7. Оцiнка трудовоi дiяльностi тАУ розробка методiки оцiнки трудовоi дiяльностi та системи винагород та доведення iх до робiтника.

8. Пiдвищення, зниження, звiльнення тАУ розробка методiв перемiщення робiтникiв з посади на посаду з рiзною вiдповiдальнiстю, розвиток iх професiйного досвiду шляхом перемiщення на iншi посади або дiлянки робiт, а також процедура розiрвання договору найму, вихiд на пенсiю.

9. Пiдготування керiвництва, управлiння просуванням по службi тАУ розробка програм, направленим на розвиток здiбностей та пiдвищення ефективностi працi керiвництва, направлення iх на курси пiдвищення квалiфiкацii та пiдготування в закладах iснуючоi системи освiти.

Як бачимо, перелiченi етапи рiзноманiтнi та багаточисельнi. РЗх реалiзацiя вимагаi часу та грошових коштiв. Все це треба враховувати в вiдповiдному планi витрат.

Ще одним важливим фактором процвiтання пiдприiмства i продуктивнiсть працi персоналу. А як вiдому лише при наявностi вiдповiдних умов зростання зарплати стимулюiться пiдвищення продуктивностi працi.

Теоретично система оплати працi в будь якiй органiзацii повинна бути повтАЩязана з тим, що та як робиться та скiльки за це отримують. Тому одним з найбiльш сильних iнструментiв мотивацii, що i в розпорядженнi органiзацii, повинна бути програма оплати та стимулювання працi.

Програма оплати та стимулювання працi повинна базуватися на таких основних принципах, що стимулюють зростання продуктивностi працi та пiдвищення ефективностi роботи в цiлому:

1. Винагороди повиннi бути повтАЩязанi з зрозумiлими дiями.

2. Треба заохочувати те, що сприяi зростанню продуктивностi, зниженню собiвартостi, пiдвищенню ефективностi, досягненню мети органiзацii.

3. Своiчаснiсть винагороди i вирiшальним фактором при вихованнi працiвникiв. Нагороди, заохочення повиннi бути виданi як умога скорiше пiсля того, як вiдбулася бажана подiя.

4. Розмiр грошовоi винагороди повинен вiдповiдати значенню подii.

Роздiл РЖ. Теоретична частина

1. Чисельнiсть працiвникiв

По сутi, планування людських ресурсiв представлюi собою використання процедур планування для комплектацii штатiв та персоналу. Очевидно, що процес планування включаi такi етапи:

тАУ оцiнку наявних ресурсiв;

тАУ оцiнку майбутнiх потреб:

тАУ розробку програми вдоволення майбутнiх потреб.

Чисельнiсть робiтникiв. Розрiзняють чисельнiсть таких видiв:

тАУ спискову;

тАУ явочну;

тАУ чисельнiсть фактично працюючих робiтникiв.

В списковий склад робiтникiв включають всiх постiйних, сезонних та тимчасових робiтникiв, що прийнятi на роботу на деякий строк (крiм робiтникiв по сумiсництву). Явочна чисельнiсть тАУ це число робiтникiв, що вийшли на роботу, фактична чисельнiсть працюючих тАУ число працiвникiв, що зтАЩявилися та приступили до роботи.

Спискова чисельнiсть за кожен день пiдраховуiться за даними табельного або iншого облiку як сума всiх виходiв тАУ фактичних явок на роботу та невиходiв тАУ неявок на роботу на протязi кожного дня (вiдпустки, хвороби и т.д.):

С = ∑Я + ∑Н*Я

При пiдрахунку щоденноi списковоi кiлькостi за кожний поточний день (С_t) зi списковоi чисельностi на початок дня (С₀) та кiлькостi прийнятих (∑П) за поточний день вiднiмаiться кiлькiсть звiльнених за цей день.

Явками вважаються днi виходу на роботу робiтникiв, що числяться в списковому складi органiзацii. До робiтникiв, що зтАЩявилися на роботу, вiдносяться особи:

тАУ тi, що зтАЩявилися на роботу до даноi органiзацii;

тАУ тi, що працюють за розпорядженням адмiнiстрацii поза межами органiзацii;

тАУ тi, що знаходяться у вiдрядженнях.

Явки на роботу вимiрюються в людино-днях (людино-годинах). Тi, що зтАЩявилися на роботу, подiляються на фактично працюючих та не працюючих протягом цiлого дня. РЗх кiлькiсть вимiрюiться в людино-годинах.

Середньоспискова чисельнiсть робiтникiв органiзацii за звiтний перiод вимiрюiться пiдсумовуванням списковоi кiлькостi робiтникiв за всi календарнi днi звiтного перiоду (мiсяць, квартал, рiк), включаючи святковi та вихiднi днi, та дiленням отриманоi суми на повну кiлькiсть календарних днiв цього перiоду.

Середньоспискова кiлькiсть робiтникiв за вихiдний чи святковий день приймаiться рiвним списковiй кiлькостi робiтникiв за попереднiй робочий день.

Якщо середньоспискова чисельнiсть вимiрюiться за тривалий перiод, то можна застосовувати середнi величини, якi розрахованi за окремi промiжки часу цього перiоду.

2. Нормування працi i тарифна система

Об'iктивне, обгрунтоване i справедлива винагорода може бути встановлене на основi технiчного нормування i тарифiкацii.

Технiчне нормування працi - це система визначення витрат живоi працi, необхiдного для виконання визначеноi роботи, тобто встановлення норм часу, витрат працi i виробiтки.

Норма часу - час, встановлений для робiтникiв вiдповiдних професiй на виконання визначеноi роботи або виготовлення певного обсягу продукцii; виражаiться в годинах на одиницю вимiру продукцii або робiт. Норма витрат працi - трудомiсткiсть, або кiлькiсть затраченоi працi, установлена для виготовлення одиницi продукцii або виконання одиницi робiт; обчислюiться в людино-годинах на одиницю вимiру продукцii або робiт.

Рiзниця мiж нормою часу i нормою витрат працi складаiться тiльки в тому, що норма часу виражаi поточний час, необхiдний для виконання певноi роботи, а норма витрат працi - трудомiсткiсть, або передбачену нормою суму часу, що необхiдно затратити всiм робiтникам.

Норма виробiтки - кiлькiсть продукцii, що необхiдно виготовити, або обсяг робiт, що необхiдно виконати за одиницю часу.

У тих випадках, коли нормування працi на основi норм часу (виробiтки) неможливо, встановлюються норми обслуговування i нормативи чисельностi.

Норми обслуговування - кiлькiсть одиниць устаткування або м виробничоi площi, що повиннi обслуговувати один або група робiтникiв за одиницю часу. На цiй основi встановлюються нормативи чисельностi робiтникiв для виконання конкретноi роботи.

В взаiмоз'язок змiн норм часу i норм виробiтку виражаiться такими формулами:

де Свр, Свир - вiдсоток зниження норми вiдповiдно часу i виробiтки;

Пвр, Пвир - вiдсоток пiдвищення норми вiдповiдно часу i виробiтки.

Наприклад, при зниженнi норми часу на 15 % (Свр = 15 %) норма виробiтки пiдвищиться, тобто вiдсоток пiдвищення виробiтки складе

При пiдвищеннi норми виробiтки на 20 % (Пвир = 20 %) норма часу знизиться, тобто вiдсоток зниження часу складе

Норми витрат працi, виробiтки й iнше мають велике значення як у сферi матерiального виробництва, так i в сферi надання послуг. Вони використовуються при плануваннi i завантаженнi устаткування, розробцi календарних планiв, визначеннi чисельностi робiтникiв, розрахунку фонду заробiтноi плати i бюджету органiзацii.

Технiчне нормування визначаi витрати працi, а тарифне даi оцiнку якостi працi рiзноманiтних груп i категорiй робiтникiв. Основним завданням тарифного нормування заробiтноi плати i розробка i правильне застосування обгрунтованих нормативiв тарифноi системи.

Тарифна система i основою всiх систем заробiтноi плати, тому що усi види матерiального заохочення обчислюються на основi тарифних ставок i посадових окладiв. Основнi ii елементи - тарифнi ставки, тарифнi сiтки i тарифно-квалiфiкацiйнi довiдники робiт i професiй.

Тарифна сiтка i практичним засобом здiйснення диференцiацii оплати працi робiтникiв у залежностi вiд iхньоi квалiфiкацii i квалiфiкацiйного рiвня виконуваних робiт. Вона являi собою сукупнiсть чинних в однiй галузi виробництва тарифних (квалiфiкацiйних) розрядiв i вiдповiдного кожного розряду тарифних коефiцiiнтiв.

Тарифний розряд, привласнений робiтнику, або розряд, до якого вiднесена робота, i показником квалiфiкацii робiтника або квалiфiкацiйного рiвня даноi роботи. Тарифний же коефiцiiнт, що вiдповiдаi певному розряду, i показником того, у скiльки разiв рiвень оплати роботи, вiднесений до даного розряду, перевищуi рiвень оплати роботи, вiднесеноi до 1-го розряду (або в скiльки разiв робiтник, що маi даний розряд, одержуi бiльше, нiж робiтник 1-го розряду).

Тарифна сiтка - найважливiший елемент тарифноi системи, що вiдбиваi в грошовiй формi абсолютний розмiр оплати працi рiзноманiтних груп робiтникiв в одиницю робочого часу. У залежностi вiд прийнятих одиниць робочого часу встановлюються годиннi, деннi або мiсячнi тарифнi ставки (оклади).

Всi системи оплати працi можна вiднести до таких основних форм: вiдрядноi i погодинноi.

При вiдряднiй оплатi заробiток робiтника знаходиться в прямоi залежностi вiд виробiтки, тобто вiд кiлькостi i якостi зробленоi iм за даний перiод часу продукцii. Основним документом при такiй оплатi працi i виробниче завдання, у якому вказуiться обсяг робiт (продукцii), термiни iхнiй виконання (або деннi, тижневi, мiсячна норми виробiтки), сума заробiтноi плати, розрахована по встановлених окремих розцiнках. Рiзновиду вiдрядноi оплати працi - пряма вiдрядна, вiдрядно-премiальна, акордна й акордно-премiальна.

Пряма вiдрядна система оплати працi - це оплата за фактично виконаний об'iм роботи необхiдноi якостi за розцiнками за одиницю, тобто оплата працi пропорцiйна його результатам. Непряма вiдрядна система оплати працi застосовуiться в основному для оплати працi допомiжних i обслуговуючих робiтникiв.

Акордна система оплати працi полягаi в тому, що окремому робiтнику або групi видаiться завдання на виконання певного комплексу робiт iз указiвкою повноi суми оплати.

При погодиннiй системi провадиться оплата за фактично вiдпрацьований час по тарифних ставках, що вiдповiдаi розряду робiтника. Вона застосовуiться для оплати робiт, що не пiддаються нормуванню. Розрiзняють просту погодинну i почасово-премiальну системи. Друга поiднуi погодинну оплату з премiюванням за кiнцевi результати. Вона стимулюi кращу роботу i тому i переважним способом погодинноi оплати.

У принципi, органiзацiя може сама для себе розробити найбiльше прийнятну систему оплати працi, що не суперечить законодавчим актам по працi й оплатi, що стимулюi i забезпечуi виконання плану i досягнення цiлей органiзацii.

3. Фонд заробiтноi плати

Фонд заробiтноi плати - це сума коштiв, видiлених для оплати працi всiх робiтникiв органiзацii. У нього включаються грошовi суми, нарахованi постiйним, тимчасовим i сезонним робiтникам, як тим, що входять, так i тим, що не входять в облiковий (штатний) склад.

До складу фонду заробiтноi плати включаiться основна i додаткова заробiтна плата. Основна заробiтна плата розраховуiться за виконаний обсяг робiт або вiдпрацьований час на основi дiючих норм i розцiнок, тарифних ставок i посадових окладiв. Додаткова заробiтна плата визначаться вiдповiдно до чинного законодавства про працю.

У фонд заробiтноi плати робiтникiв включаiться:

В· основна заробiтна плата, обчислена по калькуляцii;

В· премii, виплачуванi за виконання виробничих завдань i з iнших фондiв;

В· доплата робiтником за сумiщення професiй, за роботу в вечiрню i нiчну змiни при 3-х змiнному режимi роботи, за роботу в нiчний час, за роботу в святковi днi;

В· доплата за роботу в понаднормовий час;

В· оплати за простий (через внутрiшнi негаразди); рiзноманiтнi надбавки i т.д.

До додатковоi заробiтноi плати також вiдносяться:

В· заробiтна плата за час простою (не пов'язаного з органiзацiйними ситуацiями);

В· доплата бригадирам, виплати за час виконання державних обов'язкiв;

В· оплата вiдпустки i компенсацii за невикористану вiдпустку i т.д.

Фонд заробiтноi плати РЖТП i АУП визначаiться на пiдставi встановленоi чисельностi i чинних в органiзацii посадових окладiв.

Планування заробiтноi плати включаi планування фонду заробiтноi плати i середньоi заробiтноi плати.

Розрiзняють планування фонду заробiтноi плати за нормативами i детальне планування фонду заробiтноi плати за елементами його структури.

За нормативного планування для визначення розмiру розрахунковоi величини фонду оплати працi може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому перiодi (роцi) з урахуванням фактичних фiнансових можливостей та нормативу його приросту. Згiдно iз Законом тАЬПро оплату працiтАЭ в Украiнi в галузевих угодах мали визначатися умови зростання фондiв оплати працi. Умовами зростання фондiв оплати працi на галузевому рiвнi можуть бути:

тАв зростання обсягiв виробництва;

тАв зростання продуктивностi працi;

тАв зниження витрат на одну гривню собiвартостi продукцii тощо.

Норматив приросту цього фонду не може бути бiльшим одного вiдсотка за кожен вiдсоток зростання обсягiв виробництва, продуктивностi працi або зниження витрат на 1 гривню продукцii тощо.

На рiвнi пiдприiмства пiд час укладання колективного договору визначаiться механiзм формування i регулювання фонду оплати.

Регулювання розмiрiв фонду оплати працi на пiдприiмствi може здiйснюватися шляхом установлення:

тАв нормативного спiввiдношення темпiв приросту середньоi заробiтноi плати та продуктивностi працi;

тАв нормативного спiввiдношення темпiв приросту фонду оплати працi i обсягiв продукцii, робiт, послуг.

Розмiри коштiв на оплату працi визначаються на основi нормативiв приросту за кожну одиницю показника, прийнятого для оцiнки дiяльностi пiдприiмства, або за нормативом на одиницю продукцii у натуральному виразi. Прирiст фонду оплати працi доцiльно ув'язувати не тiльки з показниками, якi характеризують обсяги виробництва, а й з основними якiсними показниками, зростанням продуктивностi працi, зниженням витрат на одну гривню продукцii.

Фонд оплати працi на основi нормативiв його приросту обчислюiться за формулою:

ФОП = ФОПбаз * (100 + Н1∙Е1 + Н2∙Е2 + Н3∙Е3) / 100,

де ФОПбаз тАФ фонд оплати працi у попередньому перiодi;

Н1, Н2, Н3 тАФ нормативи приросту фонду оплати працi вiдповiдно за прирiст обсягiв виробництва, продуктивностi працi та зниження витрат на одну гривню продукцii;

Е1, Е2, Е3 тАФ вiдповiдно прирiст обсягiв виробництва, продуктивностi працi, зниження витрат на одну гривню продукцii.

У тих випадках, коли структура продукцii, що випускаiться, однорiдна за своiм складом i маi досить стiйкий характер, що виключаi можливiсть рiзкоi змiни частки у загальному обсязi зарплатоiмних видiв продукцii, використовують рiвневий норматив для розрахунку фонду оплати працi:

ФОП = Н * О,

де Н тАФ норматив фонду оплати працi на одиницю продукцii у натуральному виразi або на одиницю обсягу, прийнятого для обчислення продуктивностi працi;

О тАФ обсяг виробництва.

Поелементний розрахунок заробiтноi плати здiйснюiться за категорiями працiвникiв.

Найбiльш трудомiстким i визначення планового фонду оплати працi робiтникiв. Його планування здiйснюiться за такими напрямами: планування годинного, денного i мiсячного (квартального, рiчного) фондiв.

Годинний фонд тАФ охоплюi всi види оплат за фактично вiдпрацьований час i складаiться iз заробiтноi плати за вiдпрацьований час за вiдрядними розцiнками, тарифними ставками, з премiй вiдрядникам i почасовикам, доплат за умови та iнтенсивнiсть працi, за роботу в нiчний час, незвiльненим бригадирам за керiвництво бригадою, за навчання учнiв i надбавки за професiйну майстернiсть.

У денний фонд, окрiм годинного фонду заробiтноi плати, входить доплата пiдлiткам за скорочений робочий день i оплата перерв для годування дiтей.

Мiсячний (квартальний, рiчний) складаiться з денного фонду заробiтноi плати, оплати чергових i додаткових вiдпусток, оплати за час виконання державних i громадських обов'язкiв, доплати за вислугу рокiв i вихiдноi допомоги, заробiтноi плати працiвникiв, вiдряджених на iншi пiдприiмства або на навчання.

Плановi фонди заробiтноi плати вiдрiзняються вiд звiтних, оскiльки останнi передбачають виплати, пов'язанi з недостатнiм рiвнем органiзацii працi i вiдхиленням вiд нормальних умов роботи (оплата внутрiшньозмiнних простоiв i понаднормових робiт, оплата цiлоденних простоiв та iн.).

Основними етапами визначення планового фонду заробiтноi плати i:

1) розрахунок фонду прямоi заробiтноi плати;

2) розрахунок доплат у годинний, денний i мiсячний фонди заробiтноi плати.

У фонд прямоi заробiтноi плати робiтникiв включаються суми коштiв, нарахованi за вiдрядними розцiнками робiтникам-вiдрядникам i за тарифними ставками тАФ робiтникам-почасовикам.

Фонд прямоi заробiтноi плати основних робiтникiв-вiдрядникiв можна визначити, виходячи iз виробничоi програми i витрат по заробiтнiй платi на одиницю продукцii. На пiдприiмствах часто застосовуiться метод визначення прямого фонду заробiтноi плати основних робiтникiв-вiдрядникiв за трудомiсткiстю запланованоi продукцii. При цьому трудомiсткiсть необхiдно визначати з урахуванням вiдсотка ii зниження у результатi здiйснення органiзацiйно-технiчних заходiв. Помноживши кiлькiсть нормо-годин за окремими видами робiт i розрядами на вiдповiдну тарифну ставку i пiдсумувавши результат, одержуiмо основний фонд заробiтноi плати робiтникiв-вiдрядникiв.

Прямий фонд заробiтноi плати допомiжних робiтникiв-вiдрядникiв розраховуiться так само, як i для основних робiтникiв-вiдрядникiв, але при цьому враховуiться обсяг допомiжних робiт. Розрахунок прямого фонду робiтникiв-почасовикiв здiйснюiться залежно вiд чисельностi робiтникiв, iх тарифноi ставки i кiлькостi робочих днiв у плановому перiодi.

Крiм основного фонду заробiтноi плати робiтникiв, необхiдно також визначити премii, доплати, що входять до складу годинного, денного i рiчного фондiв.

Сума премiй вiдрядникам i почасовикам визначаiться на основi чинних премiальних положень на пiдприiмствах. Розрахунок премiй здiйснюiться на основi таких показникiв: кiлькостi робiтникiв, якi оплачуються за премiальною системою, заробiтноi плати за вiдрядними розцiнками або тарифними ставками, а також показникiв, за якi премiюються робiтники. Оскiльки рiзнi групи робiтникiв премiюються за рiзнi показники, розмiри премiй визначаються за кожною групою робiтникiв, якi премiюються за однi й тi ж самi показники:

де тАФ загальна сума премiй;

Звiдр, Зпочас тАФ вiдповiдно основний вiдрядний i почасовий фонд заробiтноi плати, грн.;

Пр1, Пр2 тАФ розмiр (норматив) премii вiдповiдно вiдрядникiв i почасовикiв.

Загальна сума доплат за роботу в умовах, що вiдхиляються вiд нормальних, i за надмiрну iнтенсивнiсть працi визначаiться за показниками чисельностi робiтникiв, якi працюють у важких i шкiдливих, особливо важких i особливо шкiдливих умовах працi i одержують вiдповiдний розмiр доплат, iх середньоi годинноi тарифноi ставки, розмiрiв доплат у вiдсотках до тарифноi ставки i фонду робочого часу.

де Ду тАФ сума доплат за умови та iнтенсивнiсть працi;

Тi тАФ годинна тарифна ставка робiтникiв вiдповiдного розряду, грн.;

Дрi тАФ розмiр i-оi доплати в % до тарифноi ставки (4, 8, 12, 16, 20, 24%);

Чр; тАФ чисельнiсть робiтникiв, якi одержують певний розмiр доплат, осiб.

За професiйну майстернiсть загальна сума надбавок визначаiться за показниками чисельностi робiтникiв за розрядами, якi одержують цi надбавки, установлених розмiрiв надбавок за розрядами, годинними тарифними ставками робiтникiв вiдповiдного розряду, а також фонду робочого часу:

де Нм тАФ сума надбавок за професiйну майстернiсть, грн.;

Нрi тАФ розмiр надбавки в % до тарифноi ставки (III розряд тАФ до 12%; IV розряд - до16%;

V тАФ до 20%; VI i вищi розряди тАУ24%).

Щоб визначити суму доплат за роботу в нiчний (вечiрнiй) час, необхiдно знати розмiр доплат, середню тарифну ставку робiтникiв i фонд нiчного (вечiрнього) часу:

Дн = Тi тАв Фн тАв Кн,

де Дн тАФ сума доплат за роботу в нiчний (вечiрнiй) час, грн.;

Фн тАФ фонд нiчного (вечiрнього) часу;

Кн тАФ коефiцiiнт доплат до тарифних ставок за кожний час нiчноi (вечiрньоi) роботи.

Сума доплат не звiльненим вiд основноi роботи бригадирам розраховуiться на основi установленого абсолютного розмiру доплати залежно вiд чисельностi робiтникiв у бригадi i кiлькостi вiдповiдних бригад:

де Дрi тАФ розмiр i-i доплати бригадирам за керiвництво бригадою, грн.;

Кб, тАФ кiлькiсть бригад i-i групи;

12 тАФ кiлькiсть мiсяцiв у роцi.

Сума доплат за навчання учнiв (Дн) визначаiться множенням вартостi навчання одного учня на iхню кiлькiсть у плановому перiодi.

Оплата працi пiдлiткiв за скорочений робочий день здiйснюiться як за повний робочий день робiтникiв вiдповiдних категорiй. Розмiр цих доплат залежить вiд числа пiдлiткiв, кiлькостi пiльгових годин i робочих днiв у плановому перiодi, iхньоi середньоi годинноi заробiтноi плати. Оплата перерв на годування дiтей визначаiться з урахуванням величини цих перерв i середньоi годинноi заробiтноi плати.

Розмiр оплати чергових i додаткових вiдпусток розраховуiться за показниками фонду денноi заробiтноi плати, середньоi тривалостi вiдпусток i корисного рiчного (планового) фонду робочого часу. Розмiр оплати часу виконання державних i громадських обов'язкiв визначаiться на основi середньоденноi заробiтноi плати i загальноi кiлькостi невиходiв з цiii причини.

Сума вихiдних допомог розраховуiться для робiтникiв, призваних до армii, за показниками iх чисельностi i середньоденного заробiтку за два тижнi (10 днiв).

У деяких галузях економiки для окремих категорiй працiвникiв установлюються одноразовi винагороди за вислугу рокiв, розмiр яких визначаiться на основi планового тарифного фонду заробiтноi плати i запланованоi величини одноразовоi винагороди у вiдсотках до тарифноi заробiтноi плати.

Доплати за багатоверстатне обслуговування i за сумiщення професiй не плануються i виплачуються з фонду заробiтноi плати.

Фонд заробiтноi плати керiвникiв, спецiалiстiв, службовцiв визначаiться на основi даних про iх чисельнiсть та iхнi посадовi оклади згiдно зi штатним розкладом i складаiться з виплат за посадовими окладами, премiй, доплат за умови працi i роботу в нiчний (вечiрнiй) час.

Пiсля установлення фондiв заробiтноi плати визначаiться рiвень середньоi заробiтноi плати для всiх категорiй працiвникiв.

Середня заробiтна плата одного працiвника промислово-виробничого персоналу визначаiться дiленням планового фонду заробiтноi плати на чисельнiсть промислово-виробничого персоналу у вiдповiдному перiодi.

Для робiтникiв установлюiться середньогодинна i середньорiчна заробiтна плата. Середньогодинна заробiтна плата визначаiться дiленням годинного фонду заробiтноi плати на кiлькiсть годин роботи, що мають бути вiдпрацьованi в плановому перiодi; середня денна тАФ дiленням денного фонду заробiтноi плати на кiлькiсть людино-днiв, що мають бути вiдпрацьованi в плановому перiодi; середньомiсячна (квартальна, рiчна) тАФ дiленням мiсячного (квартального, рiчного) фонду заробiтноi плати на середньооблiкову кiлькiсть робiтникiв у вiдповiдному плановому перiодi.

Визначаючи середню заробiтну плату, необхiдно виходити iз принципу, що зростання продуктивностi працi маi забезпечувати збiльшення фонду накопичення i сприяти зростанню матерiального добробуту працiвникiв. Цього можна досягти лише тодi, коли пiдвищення продуктивностi працi випереджатиме зростання середньоi заробiтноi плати.

Роздiл РЖРЖ. Загальна характеристика КП тАЮРадiостанцiя тАЮГолос КиiватАЭ (Радiо Киiв)

1. Про радiо та iсторiя виникнення Радiо Киiва

Радiо прекрасно виправдуi покладенi на нього надii, якщо мова йде про те, щоб познайомити клiiнтiв з фiрмою, а також допомогти створити iй репутацiю. Завдяки порiвняно невисокiй вартостi, а також можливостi виборчого впливу на споживачiв, радiо реклама займаi почесне друге мiсце серед рекламного iнструментарiю невеликих фiрм.

Радiо тАУ один з найпопулярнiших засобiв масовоi iнформацii тАУ 87% киян слухають саме радiо.

тАЮРадiо КиiвтАЭ тАУ iдиний радiомовник у м. Киiвi, який всесторонньо висвiтлюi життя столицi для киян та гостей мiста.

Радiо Киiв тАУ пульс столицi

РАДРЖО КИРЗВ тАУ ефiрний логотип Комунального пiдприiмства тАЮРадiостанцiя тАЮГолос КиiватАЭ

Лiцензiя НР № 1257 на право мовлення видана Нацiональною радою Украiни з питань телебачення та радiомовлення вiд 12 листопада 2003 р.

Вид дiяльностi - iнформацiйно-пiзнавальне комерцiйне мовлення

Регiон мовлення тАУ м. Киiв та прилеглi райони сусiднiх областей

Мова, якою здiйснюiться мовлення тАУ украiнська

ОбтАЩiм мовлення тАУ 16 години на добу

Спосiб розповсюдження тАУ ефiрне мовлення

Канал (частота) мовлення тАУ 98,0 МГц в м. Киiвi

тАЮРадiо КиiвтАЭ - це

В· Найактуальнiша i оперативна iнформацiя про життя столицi та киян

В· Хвиля на якiй говорять i спiвають украiнською

В· Музика, яку люблять i пiзнають з перших акордiв

В· Програми присвяченi мунiципальному, культурно-мистецькому та рекреацiйному Киiву

РЖсторiя "Радiо Киiв 98 fm" починаiться в далекому 2003 роцi, вiдколи Нацiональною радою Украiни з питань телебачення та радiомовлення видано лiцензiю на мовлення в столицi. Ця подiя сталася 13 листопада, а номером лiцензii був 1257. Ефiрному старту передували довгi ночi i днi органiзацiйних пертурбацiй, а першим офiсом новоствореноi радiостанцii була звичайна квартира на вулицi Володимирськiй, 76. У невеличкому помешканнi на три кiмнати зароджувалось майбутнi, i вже 29 березня 2004 року "Радiо Киiв 98 fm" з'явилось в столичному ефiрi. Спочатку трансляцiя велась в тестовому режимi 15 годин на добу (7:00-22:00), наповнення ефiру складали щогодиннi випуски новин, музичнi композицii, тематичнi програми у запису, iнформацiйнi повiдомлення ведучих та зустрiчi з гостями у прямому ефiрi. Згодом, восени 2004-го на "Радiо Киiв 98 fm" розпочалась цiлодобова трансляцiя. Поволi програмна сiтка наповнювалась програмами, чiтко окреслився музичний формат та iнформацiйний контент ефiру.

Активну участь взяли працiвники у висвiтленнi подiй громадського спротиву на Майданi Незалежностi i Хрещатику восени-взимку 2004 року. У той час бiля стiн мiськоi ради стояв намет радiостанцii, де всi бажаючi могли висловитись - ця iнформацiя миттiво передавалась в ефiр. В мiсцi розсташування наметового мiстечка вiдбувалась цiлодобова трансляцiя "Радiо Киiв", яка продовжувалась до осенi 2005 року.

Зараз радiостанцiя розташовуiться на 6 поверсi будинку по вулицi Дегтярiвськiй 37, де розгортаiться сучасне майбуття молодого мас-медiа та створюiться новий образ fm-станцii. Вiд iнформацiйно-музичного формату радiостанцiя впевнено крокуi до iнформацiйного. Зараз в ефiрi "Радiо Киiв 98 fm" з'явились проекти, що мають гостре соцiальне спрямування: орiiнтують мешканцiв столицi на ринку послуг, допомагають спiвпрацювати з органами мiськоi влади, тримають у курсi киiвських подiй та культурних новинок. Музичний формат мунiципальноi радiостанцii працюi на пiдвищення попиту вiтчизняноi музики. "Радiо Киiв" перша радiостанцiя в столицi, що почала транслювати якiснi пiснi сучасних украiнських виконавцiв не залежно вiд iх популярностi. За розмаiттям музичноi палiтри хвиля 98 fm досi тримаi першiсть серед мiських fm-ок. В авторських музичних проектах та плей-листах представленi усi можливi напрямки украiнськоi музики. Ефiрний продукт Радiо Киiв 98 fm насьогоднi не маi аналогiв у радiопросторi. Ми розробляiмо формат громадського мовлення - мiське радiо для людей, радiо яке можна слухати з користю, цiкавiстю та задоволенням.

Про Радiо Киiв:

В· тАЮРадiо КиiвтАЭ 98 FM - перша мiська iнформацiйна станцiя.

В· Засновник - Киiвська мiська рада.

В· Лiцензiя НР № 1257 на право мовлення видана Нацiональною радою Украiни з питань телебачення та радiомовлення вiд 12 листопада 2003 р.

В· Розпочато мовлення 29 березня 2004 року.

В· Обсяг мовлення становить 24 години на добу та здiйснюiться украiнською мовою.

В· Мовлення радiостанцii розповсюджуiться по мiсту Киiву та Киiвськiй областi.

В· Середньодобовий обсяг аудиторii тАУ близько 150 тис. чол.

В· Слоган: тАЮУсе мiсто на однiй хвилi!тАЭ

Формат радiостанцii тАУ iнформацiйно-музичний:

- щопiвгодиннi випуски новин цiлодобово;

- близько 30 тематичних програм про всi аспекти життя мiста (суспiльство, полiтика, влада, економiка, iсторiя, культура та iн.);

- оперативнi повiдомлення з мiсця подiй вiд власних кореспондентiв;

- музика в форматi AC (Adult Contemporary) тАУ сучасна музика для дорослих у поiднаннi з композицiями категорii Gold.

2. Програми радiостанцii

Час реальний

РЖнтервтАЩю у прямому ефiрi на актуальнi теми. Гостi студii - вiдомi громадськi дiячi, представники столичноi влади, полiтики, науковцi, лiкарi, митцi тощо. Програма "Час реальний" передбачаi iнтерактивне спiлкування зi слухачами, якi в прямому ефiрi мають змогу поставити запитання та висловитись з того чи iншого приводу. В ефiрi щодня по буднях о 13:10, 17:10

Кримiнальний Киiв

Програма про злочини та надзвичайнi ситуацii в мiстi, зведення за минулу добу вiд Центру громадських звтАЩязкiв при Головному управлiннi МВС Украiни у мiстi Киiвi, оперативна робота органiв захисту громадського порядку тощо.В ефiрi у буднi о 12:45

Столичний маршрут

Про транспортнi проблеми життя столицi. В ефiрi
щопонедiлка та щочетверга о 10:45 та 18:45.

Технодром

Програма про новiтнi популярнi та доступнi для киян технологii у сферi мобiльного звтАЩязку, побутовоi та комптАЩютерноi технiки тощо. Про те, що зараз користуiться попитом серед побутовоi технiки та електронiки, де це можна купити i як зекономити. Вiдгуки про тi чи iншi моделi, тести та рекомендацii. В ефiрi щодня о 16:35.

Експертиза

Програма про споживчий ринок столицi. РЖнформацiя про якiсть товарiв та послуг. Докладний аналiз того чи iншого споживчого ринку, промислового чи харчового продукту, виду послуги тощо. У програмi передбаченi консультацii з фахiвцями та данi лабораторних дослiджень якостi товарiв, а також вiдповiдi експертiв на питання слухачiв. Автор про програму: Заходиш у супермаркет тАУ очi розбiгаються. РЖ тим прикрiше прийти додому, вiдкрити щойно придбаний недешевий пакет i зiтхнути з розчаруванням. Щоб такого не трапилось, послухайте мiркування фахiвцiв про продукти харчування та побуту. РЖ при покупцi, не зайвим буде пригадати результати тестування. В ефiрi що будня о 8:25 i 18:25.

Народний юрист

Юридичнi консультацii в прямому ефiрi. Автор про програму.
"Народний юрист" тАУ це програма, яка може бути цiкавою для кожного з нас. Це можливiсть безкоштовно i швидко отримати юридичну консультацiю вiд професiйних юристiв. Запитаiте, яким чином? Вiдповiдаiмо: двiчi на тиждень до студii запрошуються квалiфiкованi фахiвцi юридичноi сфери, з якими обговорюються важливi для киян питання. Вам цiкаво, як ми обираiмо теми? Вiдповiдаiмо: програми готуються на основi ваших звернень. Люди, якi потрапили у скрутну ситуацiю, i потребують юридичноi консультацii звертаються до редакцii "Радiо Киiв". Ми пiдшуковуiмо квалiфiкованих спецiалiстiв, якi розповiдають усi деталi обговорюваноi теми. Ви запитаiте, як ви можете розповiсти про свою проблему? Вiдповiдаiмо: пишiть своi звернення на адресу ira@radio.kiev.fm, обовтАЩязково залиште своi зворотнi контакти, i ми допоможемо у вашiй ситуацii. В ефiрi щовiвторка та щочетверга о 18:35, щосереди та щоптАЩятницi о 11:35.

Зона ризику

Поради та основнi методи захисту вiд злочинцiв. Програма iнформуi слухачiв про найбiльш розповсюдженi способи та випадки посягання на життя та власнiсть громадян. Розповiдаi як протистояти агресii нападникiв та врятувати своi майно й життя. В ефiрi щодня о 11:35 або 18:35.

Погляд на мiсто

Лiтературно-публiцистична програма про непересiчнi роздуми та погляди на життя, iсторiю, архiтектуру нашого мiста. Розповiдаi про очевиднi та звичайнi речi, якi нас оточують в Киiвi, в незвичайному контекстi, красиво та захоплююче. В ефiрi щодня о 23:15.

Лабiринтами вулиць

Унiкальний iсторичний проект у жанрi радiовистави, що доступно та цiкаво розповiдаi слухачам про архiтектурнi споруди, постатi, звичаi давнiх киян. Програма створена на основi архiвних джерел. В ефiрi у вiвторок та четвер о 21:10, у середу та птАЩятницю об 11:10, у суботу та недiлю о 13:10.

Дубль-1

Все про кiно, яке можне переглянути в кiнотеатрах столицi. Описання нов

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"