Прийняття управлiнських рiшень в умовах ризику на прикладi дiяльностi Колективного господарства "Чернечеслобiдське"

Вступ

В умовах ринкових вiдносин, при наявностi конкуренцii i виникненнi часом непередбачених ситуацiй, господарська, виробнича чи комерцiйна дiяльнiсть неможлива без ризикiв. Однак i вiдсутнiсть ризику, тобто небезпеки настання непередбачених i небажаних для суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi наслiдкiв його дiй, у кiнцевому рахунку шкодить економiцi, пiдриваi ii динамiчнiсть i ефективнiсть. Нормальний хiд економiчного розвитку вимагаi досить повноi i рiзноманiтноi Влризиковоi стратифiкацiiВ», що забезпечуi кожному суб'iкту можливiсть зайняти позицii в такiй зонi господарювання, у якiй ступiнь ризику вiдповiдаi його особистим якостям. РЖснування ризику i неминучi в ходi розвитку змiни його ступеня виступають постiйним i сильнодiючим фактором руху пiдприiмницькоi сфери економiки.

Визначення ризику не iснуi без фiнансового аналiзу дiяльностi пiдприiмства.

Фiнансовий аналiз використовуi весь комплекс економiчноi iнформацii, носить оперативний характер i цiлком пiдпорядкований волi керiвництва пiдприiмством. Тiльки такий аналiз даi можливiсть реально оцiнити стан справ на пiдприiмствi, дослiджувати структуру собiвартостi не тiльки усiii випущеноi i реалiзованоi продукцii, але i собiвартостi окремих ii видiв, склад комерцiйних i управлiнських витрат, дозволяi з особливою точнiстю вивчити характер вiдповiдальностi посадових осiб за дотриманням роздiлiв бiзнес-плану. [Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ.- М.: ДИС, 2007.- С.12]

Метою даноi роботи i дослiдження сучасних методiв аналiзу ризикiв на пiдприiмствах, визначення методiв управлiння економiчними ризиками. В першому роздiлi дослiджуються теоретичнi основи обраноi теми, показана сутнiсть ризикiв. Другий роздiл роботи присвячено аналiзу фiнансового стану пiдприiмств, який дозволяi вiдповiсти на запитання: наскiльки правильно пiдприiмство здiйснювало управлiння фiнансовими ресурсами протягом дослiджуваного перiоду. Окремi показники бухгалтерськоi звiтностi можуть бути використанi для побудови моделей формування та розподiлу фiнансових результатiв пiдприiмства, а також при аналiзi динамiки та структури цих результатiв. У третьому роздiлi визначенi шляхи вдосконалення, покращення управлiння економiчними ризиками.

Завданням цього дослiдження i не лише опис, але й практичний показ застосування методiв фiнансового аналiзу у виробничiй практицi на прикладi Колективного господарства тАЬЧернечеслобiдськетАЭ Буринського району Сумськоi областi.


1. Теоретичнi основи та сутнiсть економiчних ризикiв

Будь-яке пiдприiмство несе ризики, зв'язанi з його виробничою, комерцiйною й iншою дiяльнiстю, будь-який пiдприiмець вiдповiдаi за наслiдки прийнятих управлiнських рiшень. Фактор ризику змушуi пiдприiмця заощаджувати фiнансовi i матерiальнi ресурси, звертати особливу увагу на розрахунки ефективностi нових проектiв, комерцiйних справ i т.д. Фактор ризику в пiдприiмницькiй дiяльностi особливо збiльшуiться в перiоди нестабiльного стану економiки, супроводжуваного iнфляцiйними процесами, довгостроковими кредитами i т.п.

Ризик i пiдприiмництво тАУ це iмовiрнiсть того, що пiдприiмство понесе збитки або втрати, якщо намiчений захiд (управлiнське рiшення) не здiйсниться, а також якщо були допущенi помилки при прийняттi управлiнських рiшень. Пiдприiмницький ризик можна пiдроздiлити на виробничий, фiнансовий i iнвестицiйний.

Виробничий ризик зв'язаний безпосередньо з господарською дiяльнiстю пiдприiмства. Пiд виробничим ризиком звичайно розумiють iмовiрнiсть (можливiсть) невиконання пiдприiмством своiх зобов'язань за контрактом чи договором iз замовником, ризики реалiзацii товарiв i послуг, помилки в цiновiй полiтицi, ризик банкрутства.

У виробничiй дiяльностi сiльськогосподарського пiдприiмства можна видiлити наступнi ризики:

В· ризик повноi зупинки господарськоi дiяльностi пiдприiмства через неможливiсть виконання договорiв на постачання необхiдних при данiй технологii матерiалiв;

В· ризик недоодержання вихiдних матерiалiв через зрив укладених договорiв на постачання, а також ризик неповернення коштiв, перерахованих постачальнику у видi авансiв;

В· ризик невиконання договорiв на реалiзацiю зробленоi продукцii, робiт, послуг, тобто ризик повноi чи частковоi не реалiзацii;

В· ризик несвоiчасного одержання коштiв за вiдвантажену на реалiзацiю продукцiю;

В· ризик вiдмовлення покупця вiд отриманоi й оплаченоi продукцii, ризик повернення;

В· цiновий ризик, зв'язаний з визначенням цiни на реалiзовану пiдприiмством продукцiю i послуги, а також ризик у визначеннi цiни на необхiднi засоби виробництва, використовувану сировину, матерiали, паливо, енергiю, робочу силу i капiтал (у видi процентних ставок по кредитах). По деяких розрахунках, помилка в розмiрi цiни на реалiзовану продукцiю на 1% приводить до втрат, що складають не менш 1% виторгу вiд реалiзацii. Якщо попит на дану продукцiю еластичний, то втрати можуть скласти 2-3%. При рентабельностi продукцii, що складаi 10-13%, помилка в цiнi на 1% може означати втрати в прибутку на 5-10%. Цiновий ризик iстотно зростаi в умовах iнфляцii;

В· ризик банкрутства як дiлових партнерiв (контрагентiв, реалiзаторiв, постачальникiв i т.п.), так i самого пiдприiмства.

Новi проекти мiстять три види ризикiв:

В· ризик, пов'язаний з технiчними нововведеннями;

В· ризик, пов'язаний з економiчною чи органiзацiйною стороною виробництва;

В· ризик, обумовлений Влмолодiстю пiдприiмстваВ».

Ризики можуть бути класифiкованi i по iнших ознаках. Так, наприклад, видiляють ризики чистi i спекулятивнi, динамiчнi i статичнi, абсолютнi i вiдноснi. Чистi ризики означають можливiсть одержання збиткiв нульового результату. Звичайно до них вiдносять виробничi й iнвестицiйнi ризики. Спекулятивнi ризики виражаються в iмовiрностi одержання як позитивного, так i негативного результату. Фiнансовi ризики, наприклад, вважаються спекулятивними ризиками.

Динамiчний ризик тАФ це ризик непередбачених змiн унаслiдок прийняття управлiнських рiшень, що вiдбулися в економiчнiй, полiтичнiй i iншiй сферах громадського життя. Такi змiни можуть привести як до втрат, так i до додаткових доходiв. Статичний ризик тАФ це ризик втрат внаслiдок нанесення збитку власностi, а також втрат доходу через недiiздатнiсть органiзацii. Цей ризик може привести тiльки до втрат.

Абсолютний ризик оцiнюiться в грошових одиницях (гривнях, доларах i т.д.); вiдносний ризик тАФ у вiдсотках. Наприклад, ризик у пiдприiмництвi можна вимiрити абсолютною величиною тАФ сумою збиткiв i втрат i вiдносною величиною тАФ ступенем ризику, тобто мiрою iмовiрностi нездiйснення намiченого заходу недосягнення намiченого рiвня прибутку; доходу, цiни. Обидва показники необхiднi i несуть вiдповiдну iнформацiю тАФ абсолютного i вiдносного ризику.

Пiдприiмницький ризик складаiться пiд впливом об'iктивних (зовнiшнiх) i суб'iктивних (внутрiшнiх) факторiв.

До найбiльш важливих зовнiшнiх факторiв вiдносяться: iнфляцiя (значний i нерiвномiрний рiст цiн як на сировину, матерiали, паливо, енергоносii, транспортнi й iншi послуги, так i на продукцiю i послуги пiдприiмства); змiна банкiвських процентних ставок i умов кредитування, податкових ставок i митних зборiв; змiни у вiдносинах власностi й оренди, у трудовому законодавствi й iн. Не менш небезпечно для дiяльностi пiдприiмства вплив внутрiшнiх факторiв, що пов'язанi з помилками i недоглядами керiвництва i персоналу. Так, по оцiнках закордонних експертiв, 90% рiзних невдач малих фiрм зв'язано з вiдсутнiстю досвiду керiвництва, його невмiнням адаптуватися до умов, що змiнюються, консерватизмом мислення, що веде до неефективного керування пiдприiмством, до прийняття помилкових рiшень, втратi позицiй на ринку.

До суб'iктивних факторiв можна вiднести i фактор вiдношення до ризику. Люди розрiзняються по своiй готовностi пiти на ризик. Так, одним керiвникам подобаiться ризикувати, iншi ризикувати не хочуть, а iншi до ризику байдужнi. Вiд поводження конкретних людей залежить i вибiр ризиковоi стратегii в дiяльностi пiдприiмства. Керiвник, що вимагаi вiд дiяльностi пiдприiмства стабiльний доход, у пiдприiмницькiй дiяльностi вибираi стратегiю, не звернену до ризику. При такому антиризиковому поводженнi звичайно маi мiсце невисокий доход (прибуток) пiдприiмства. Керiвник, що нейтрально вiдноситься до ризику, орiiнтуiться на очiкуваний доход, незважаючи на можливi збитки. Зверненi до ризику керiвники готовi ризикувати в надii дiстати високий прибуток, тобто готовi боротися за мiнiмiзацiю втрат з метою максимiзацii результату.

Ризик, якому пiддаiться пiдприiмство, тАФ це ймовiрна погроза фiнансових втрат, що можуть зупинити всю справу. Оскiльки iмовiрнiсть невдачi присутня завжди, постаi питання про методи зниження ризику. Для вiдповiдi на це питання необхiдно кiлькiсно визначити ризик, що дозволить порiвняти величину ризику рiзних варiантiв рiшення i вибрати з них той, котрий бiльше всього вiдповiдаi обранiй пiдприiмством стратегii ризику.

При аналiзi ризику звичайно використовуються допущення, запропонованi вiдомим американським експертом Б. Берлимером:

В· втрати вiд ризику незалежнi;

В· втрати по одному напрямку дiяльностi не обов'язково збiльшують iмовiрнiсть втрат по iншому, за винятком форс-мажорних обставин;

В· максимально можливий збиток не повинний перевищувати фiнансових можливостей учасника.

Загальна схема проведення аналiзу ризику представлена на мал. 1.



Рис. 1. Блок-схема аналiзу ризику

Аналiз ризикiв можна пiдроздiлити на: якiсний i кiлькiсний. Якiсний аналiз дозволяi визначити фактори i потенцiйнi зони ризику, виявити можливi його види. Кiлькiсний аналiз спрямований на те, щоб кiлькiсно виразити ризики, провести iхнiй аналiз i порiвняння. При кiлькiсному аналiзi ризику використовуються рiзнi методи. В даний час найбiльш розповсюдженими i:

В· статистичний метод;

В· аналiз доцiльностi витрат;

В· метод експертних оцiнок;

В· аналiтичнi методи;

В· метод аналогiй;

В· аналiз фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства й оцiнка його платоспроможностi.

Статистичний метод полягаi у вивченнi статистики втрат i прибуткiв, що мали мiсце на даному чи аналогiчному пiдприiмствi, з метою визначення iмовiрностi подii, установлення величини ризику. РЖмовiрнiсть означаi можливiсть одержання визначеного результату. Величина, чи ступiнь ризику, вимiряiться двома показниками: середнiм очiкуваним значенням i мiнливiстю можливого результату.

Середнi очiкуване значення зв'язане з невизначенiстю ситуацii, воно виражаiться у видi середньозваженоi величини всiх можливих результатiв [Е(х)]. де iмовiрнiсть кожного результату (А) використовуiться як частоту ваги вiдповiдного значення (х). У загальному виглядi це можна записати так:

Е(х) = А1х1 + А2х2 + .. + Аnхn. (1)

Припустимо, що при просуваннi нового товару захiд А з 200 випадкiв давав прибуток 20,0 тис. грн. з кожноi одиницi товару в 90 випадках (iмовiрнiсть 90 : 200 = 0,45), прибуток 25,0 тис. грн. у 60 випадках (iмовiрнiсть 60 : 200 = 0,30) i прибуток 30,0 тис. грн. у 50 випадках (iмовiрнiсть 50 : 200 = 0,25). Середнi очiкуване значення прибутку складе:

20,0 х 0,45 + 25,0 х 0,30 + 30.0 х 0,25 = 24.

Здiйснення заходу Б з 200 випадкiв давало прибуток 19.0 тис. грн. у 85 випадках, прибуток 24,0 тис. грн. у 60 випадках, 31,0 тис. грн. у 50 випадках. При заходi Б середнiй очiкуваний прибуток становитиме:

19,0 - (85 : 200) + 24,0 (60 : 200) +31,0-(50: 200) = 23,8.

Порiвнюючи величини очiкуваного прибутку при вкладеннi капiталу в заходи А и Б, можна зробити висновок, що величина одержуваного прибутку при заходi А коливаiться вiд 20,0 до 30,0 тис. грн., середня величина складаi 24.0 тис. грн.; у заходi Б величина одержуваного прибутку коливаiться вiд 19,0 до 31,0 тис. грн. i середня величина дорiвнюi 23,8 тис. грн.

Середня величина являi собою узагальнену кiлькiсну характеристику i не дозволяi прийняти рiшення на користь якого-небудь варiанта вкладення капiталу. Для остаточного рiшення необхiдно вимiрити мiнливiсть показникiв, що являi собою ступiнь вiдхилення очiкуваного значення вiд середньоi величини. Для ii визначення звичайно обчислюють дисперсiю середньоквадратичного вiдхилення.

Дисперсiя являi собою середнi зважене з квадратiв вiдхилень дiйсних результатiв вiд середнiх очiкуваних:

å(х-i)2А

s2= ---------------, (2)

åА

де s2 тАФ дисперсiя;

х тАФ очiкуване значення для кожного випадку спостереження;

е тАФ середнi очiкуване значення;

А тАФ частота випадкiв, чи число спостережень.

Коефiцiiнт варiацii тАФ це вiдношення середнього квадратичного вiдхилення до середньоi арифметичноi. Вiн показуi ступiнь вiдхилення отриманих значень.

V=а/e*100, (3)


де V тАУ коефiцiiнт варiацii, %;

а - середнi квадратичне вiдхилення;

е тАУ середнi арефметичне.

Коефiцiiнт варiацii дозволяi порiвнювати мiнливiсть ознак, що мають рiзнi одиницi вимiру. Чим вище коефiцiiнт варiацii, тим сильнiше мiнливiсть ознаки. Встановлено наступну оцiнку коефiцiiнтiв варiацii:

В· до 10% тАФ слабка;

В· 10тАФ25% тАФ помiрна;

В· понад 25% тАФ висока.

У нашому прикладi середнi квадратичне вiдхилення складаi:

В· у заходi А: 4,06;

В· у заходi Б: 4,905.

Коефiцiiнт варiацii:

для заходу А:VА= 16,917;

для заходу Б: VБ = 20,609.

Коефiцiiнт варiацii при вкладеннi капiталу i захiд А менше, нiж при заходi Б. Отже, захiд А сполучений з меншим ризиком, а виходить, переважнiше. Дисперсiйний метол успiшно застосовуiться i при наявностi бiльш нiж двох альтернативних ознак.

У тих випадках, коли iнформацiя обмежена, для кiлькiсного аналiзу ризику використовуються аналiтичнi методи, наприклад нормальний розподiл, розподiл Гаусса, показове (експонентне) розподiл iмовiрностей, що досить широко використовуiться в розрахунках надiйностi, а також розподiл Пуассона, що часто використовують у теорii масового обслуговування.

Оцiнка ризику математично досить розроблена, але спиратися тiльки на математичнi розрахунки в пiдприiмницькiй дiяльностi не завжди буваi достатнiм, тому що точнiсть розрахункiв багато в чому залежить вiд вихiдноi iнформацii.

Метод експертних оцiнок заснований на узагальненнi думок фахiвцiв-експертiв про iмовiрностi ризику. РЖнтуiтивнi характеристики, заснованi на знаннях i досвiдi експерта, дають у рядi випадкiв досить точнi оцiнки. Експертнi методи дозволяють швидко i без великих тимчасових i трудових витрат одержати iнформацiю, необхiдну для вироблення управлiнського рiшення.

Метод аналогiй звичайно використовуiться при аналiзi ризикiв нового проекту. Проект розглядаiться як ВлживийВ» органiзм, що маi визначенi стадii розвитку. Життiвий цикл проекту складаiться з етапу розробки, етапу виведення на ринок, етапу росту, етапу зрiлостi й етапу упадка. Вивчаючи життiвий цикл проекту, можна одержати iнформацiю про кожен етап проекту, видiлити причини небажаних наслiдкiв, оцiнити ступiнь ризику. Однак на практицi буваi досить важко зiбрати вiдповiдну iнформацiю.

Метод оцiнки платоспроможностi i фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства дозволяi передбачити iмовiрнiсть банкрутства. У першу чергу аналiзу пiддаiться iнформацiя, що мiститься в документах рiчноi бухгалтерськоi звiтностi. Основними критерiями платоспроможностi, що характеризують структуру балансу, i: коефiцiiнт поточноi лiквiдностi, коефiцiiнт забезпеченостi власними коштами.

Рiзнi методи фiнансового аналiзу дозволяють з'ясувати слабкi мiсця в економiцi пiдприiмства, охарактеризувати його лiквiднiсть, фiнансову стiйкiсть, рентабельнiсть, вiддачу активiв i ринкову активнiсть. Однак звичайно висновок про iмовiрнiсть банкрутства можна зробити тiльки на основi зiставлення показникiв даного пiдприiмства й аналогiчних пiдприiмств. Знайти вiдповiдну iнформацiю досить важко, тому для розрахункiв iмовiрностей банкрутства широко використовують багатофакторнi моделi. Метод доцiльностi витрат дозволяi визначити критичний обсяг виробництва, продажi, тобто нижнiй граничний розмiр випуску продукцii, при якому прибуток дорiвнюi нулю. Виробництво продукцii в обсягах менше критичного приносить тiльки збитки. Критичний обсяг виробництва необхiдно оцiнювати при освоiннi новоi продукцii i при скороченнi випуску продукцii, викликаного падiнням попиту, замiною продукцii на нову, жорсткiстю екологiчних вимог i iнших причин. Для проведення вiдповiдних розрахункiв усi витрати на виробництво i реалiзацiю продукцii пiдроздiляють на перемiннi (матерiали, що комплектують вироби, iнструменти, заробiтна плата, витрати на транспорт i т.п.) i постiйнi (амортизацiйнi вiдрахування, управлiнськi витрати, орендна плата, вiдсотки за кредит i т.п.).

Критичний об'iм виробництва (0кр) можна представити в наступному видi:

Окрпост:(Ц - Зпер) (4)

де Ц тАФ цiна виробу (одиницi продукцii), грн.; 3пост тАФ постiйнi витрати, грн.; 3пер тАФ перемiннi витрати, грн.

Деякi закордоннi автори називають критичний обсяг виробництва порогом рентабельностi i використовують цей показник для оцiнки фiнансовоi стiйкостi пiдприiмства. Чим бiльше рiзниця мiж фактичним обсягом виробництва i критичним, тим вище фiнансова стiйкiсть.

Будь-яка змiна обсягу виробництва (продажiв) впливаi на прибуток. Дана залежнiсть називаiться ефектом виробничого (чи операцiйного) левериджа. Виробничий леверидж показуi ступiнь впливу постiйних витрат на прибуток (збитки) при змiнах обсягу виробництва.

Виробничий леверидж (Лпр) можна представити в наступному видi:

Лпр = (У - Зпер) : П = (Зпост + П) : П (5)

де ПтАФ балансовий прибуток вiд реалiзацii (до виплати податку на прибуток, вiдсоткiв по кредитах i дивiдендам): ВтАФ виторг вiд реалiзацii; Зпер тАФ перемiннi витрати; 3пост тАФ постiйнi витрати.

З приведеного спiввiдношення випливаi, що чим бiльше питома вага постiйних витрат у загальнiй сумi витрат при деякому обсязi виробництва, тим вище виробничий леверидж, а отже, тим вище пiдприiмницький ризик. Працювати з високим виробничим левериджем можуть тiльки тi пiдприiмства, що у станi забезпечити великi обсяги виробництва i збуту, мають стiйкий попит на свою продукцiю.


2.Природно-економiчна характеристика Колективного господарства тАЬЧернечеслобiдськетАЭ.

2.1 Розташування i iсторiя виникнення господарства. Клiматичнi умови зони

Колективне господарство тАЬЧернечеслобiдськетАЭ Буринського району органiзоване в 1987 роцi на базi колгоспу iм. Ленiна. В 2008 р. вiдбулася реструктуризацiя Колективного господарства тАЬЧернечеслобiдськетАЭ шляхом забезпечення всiм членам КГ права вiльного виходу з КГ разом з земельними частками (паями) i майновими паями. На сьогоднi реформування повнiстю проведено, всi члени господарства мають земельнi частки та майновi паi, розмiр яких залежить вiд професii, стажу робiтника, розмiру заробiтноi плати.

Колективне господарство тАЬЧернечеслобiдськетАЭ органiзовано з метою забезпечення населення обласного центру овочами протягом всього року.

Для розвитку овочiвництва господарство маi багато передумов. Розташоване пiдприiмство недалеко вiд райцентра, маi з ним гарний звтАЩязок дорогами з твердим покриттям. Розташування земель поряд водосховища даi можливiсть розвивати землеробство.

Найближча залiзнично станцiя Путивль знаходиться в 5 км вiд господарства.

В теперiшнiй час господарство маi 10,9 га теплиць для вирощування овочiв, з них 8,6 га теплиць зимових пiд склом и 2,3 га весняних теплиць блочного типу. Обслуговують теплицi 2 бригади.

Серед обслуговуючих виробництво можна видiлити механiчну майстерню. Для зберiгання продукцii збудованi 2 склади. З метою безпосередньоi переробки продукцii на мiсцях ii виготовлення на територii господарства розташований консервний цех, що надаi можливiсть отримувати не лише свiжi, але й консервованi овочi, натуральнi соки. Але останнiй рiк у звтАЩязку з вiдсутнiстю грошових коштiв консервний цех не працюi.

Господарство маi також невелику пасiку, яку утримують для опилення овочiв та отримання бiльш високих врожаiв культур, додатково отримують мед.

Обрана органiзацiйно-виробнича структура господарства i доцiльною та сприяi бiльш ефективному управлiнню виробничо-господарською дiяльнiстю, оперативному управлiнню та контролю за виробничими процесами в структурних пiдроздiлах.

Район, де знаходиться Колективне господарство тАЬЧернечеслобiдськетАЭ, розташований в пiвнiчнiй частинi Лiвобережноi Украiни, яка в цiлому характеризуiться помiрним клiматом: лiто тепле зi значною кiлькiстю опадiв, зима не дуже холодна. Основними видами грунтiв i черноземи глибокi малогумузнi. Таким чином, грунтово-клiматичнi умови сприятливi для вирощування овочiв (томатiв, огiркiв) та зернових культур (пшениця, просо, ячмiнь, гречка)

1.3 Аналiз земельних ресурсiв господарства

Про розмiр i структуру землекористування КГ тАЬЧернечеслобiдськетАЭ можна судити з таблицi 2.3.1

Таблиця 2.3.1

Склад i структура земельного фонду КГ тАЬЧернечеслобiдськетАЭ

Площа, гаСтруктура, %

Вiдхилення (+,-)

га/%

20062007200820092006200720082009
Загальна площа45944685,414235,914235,91100100100100-358,09
в т.ч сiльгосп тАУ угiддя42734278,214147,914147,9193,091,397,997,9

-125,09/

+4,9

з них рiлля38623867,413793,013793,0190,490,491,491,4

-68,99/

+1

сiножатi3436,328,8828,880,81,00,70,7

-5,12/

-0,1

пасовища377374,2326,2326,28,88,67,97,9

-50,8/

-0,9

Площа лiсу213213--4,64,6---213
Ставки i водойма10810888882,42,32,12,1

-20/

-0,3

Господарськi двори86,2888888

Вместе с этим смотрят:


Cамоорганизация как процесс саморазвития


РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi


РЖнтуiцiя в бiзнесi


РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi


Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"