Реiнжинiринг, як важливий напрям iнновацiйноi дiяльностi ОВС в умовах жорстокоi конкуренцii на ринку товарiв i послуг

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

НУ тАЬЛьвiвська полiтехнiкатАЭ

РЖнститут економiки i менеджменту

Кафедра менеджменту органiзацii

Комплексна робота на тему:

тАЬРеiнжинiринг, як важливий напрям iнновацiйноi дiяльностi ОВС в умовах жорстокоi конкуренцii на ринку товарiв i послугтАЭ

Виконала:

ст.гр. МОРм-11

Карабiн Н.М.

Львiв 2009

Змiст

Вступ

1. Поняття iнновацiй

2. Реiнжинiринг, як важливий напрям iнновацiйноi дiяльностi

3. Чотири базовi види реiнжинiрингу

4. Реiнжинiринг як фундаментальне переосмислення бiзнес-процесiв компанiй

5. Етапи впровадження реiнжинiрингу, та його учасники

6. Приклади застосування реiнжинiрингу зарубiжними компанiями

Висновок

Список використаноi лiтератури

Вступ

У сучасних умовах господарювання зростаi роль iнновацiйного розвитку. Опора на iнновацii i тим iдино можливим шляхом, який дозволить забезпечити сталий розвиток пiдприiмств. У звтАЩязку з цим особливого значення набуваi проблема впровадження принципiв реiнжинiрингу.

Важливiсть впровадження реiнжинiрингових технологiй викликана необхiднiстю адаптацii до динамiчного бiзнес-середовища. Безперервнi i досить iстотнi змiни в технологiях, ринках збуту i потребах клiiнтiв стали звичайним явищем. Компанii, прагнучи зберегти свою конкурентоспроможнiсть, вимушенi безперервно перебудовувати корпоративну стратегiю i тактику.

Споживач у наш час маi iстотно бiльший вибiр не тiльки товарiв i послуг, але i технологiй. У результатi виробник вимушений безперервно пристосовуватися як до нових технологiй, так i до постiйно мiнливих запитiв своiх клiiнтiв. Змiна бiзнес-процесiв перетворюiться на практику повсякденного життя компанiй, а iнерцiйнiсть iiрархiчних структур стаi гальмом на шляху до iх виживання. Роль та значення реiнжинiрингових технологiй постiйне зростаi. Саме реiнжинiринг передбачаi повний перегляд виробничоi моделi, народженоi ще промисловою революцiiю.

1. Поняття iнновацiй

В науковий лексикон цей термiн вперше ввiв Й. Шумпетер, що в буквальному перекладi означаi Влвтiлення наукового вiдкриття, технiчного винаходу в новiй технологii або новому видi виробуВ». Крiм того iнновацiя розглядалася Й. Шумпетером як нова функцiя виробництва, ii нова комбiнацiя. РЖнновацii тАФ це iдеi та пропозицii (в багатьох випадках заснованi на результатах вiдповiдних спецiальних наукових дослiджень i iнженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видiв продукцii чи значно полiпшити споживчi характеристики (технiчнi, економiчнi тощо) iснуючих товарiв, створення нових процесiв, послуг, чи будь-чого, що може покращити Влякiсть життяВ» людства.

РЖнновацii вiдiграють надзвичайно важливу роль у розвитку загальнолюдськоi цивiлiзацii (наприклад, вiдомий такий феномен як Влхвилi КондратiваВ») та, зокрема, кожноi окремоi держави, вiдповiдно бiльшiсть сучасних держав намагаються створити та постiйно удосконалювати нацiональнi iнновацiйнi системи для пiдтримки процесу створення та впровадження iнновацiй.

У статтi 3 Закону Украiни ВлПро iнвестицiйну дiяльнiстьВ» iнновацiйна дiяльнiсть визначаiться як Влодна з форм iнвестицiйноi дiяльностiВ», що здiйснюiться з метою впровадження досягнень науково-технiчного прогресу у виробництво i соцiальну сферу. Ця дiяльнiсть охоплюi;

випуск i поширення принципово нових видiв технiки i технологii;

прогресивнi мiжгалузевi структурнi зрушення, i реалiзацiю довгострокових науково-технiчних програм з великими строками окупностi витрат;

фiнансування фундаментальних дослiджень для здiйснення якiсних змiн у станi продуктивних сил;

розробку i впровадження повоi ресурсозберiгаючоi технологii, призначеноi для полiпшення соцiального й екологiчного становища.

РЖнновацiйна дiяльнiсть повтАЩязана з трансформацiiю наукових дослiджень i розробок, винаходiв i вiдкриттiв у повний продукт або новий технологiчний процес, якi впроваджуються у виробничий процес, або в новий пiдхiд до соцiальних послуг. РЖнновацiйна дiяльнiсть передбачаi створення цiлого комплексу наукових. технологiчних, органiзацiйних, фiнансових i комерцiйних заходiв, якi у своiй сукупностi ведуть до створення iнновацii Влпiд ключВ», тобто повнiстю готовоi до реалiзацii на ринку. Серцевиною iнновацiйноi дiяльностi на пiдприiмствi i освоiння (комерцiалiзацiя) нових видiв продукцii або методiв ii виробництва, доставки i реалiзацii. Визначаючи напрями iнновацiйноi дiяльностi, керiвництво фiрми вирiшуi, на чому зосереджувати увагу, на продуктових чи технологiчних iнновацiях.

РЖнновацiйна дiяльнiсть у повному обсязi маi комплексний, системний характер i охоплюi такi види роботи, як пошук iдей, лiцензiй, патентiв, кадрiв, органiзацiю дослiдницькоi роботи, iнженерно-технiчну дiяльнiсть, яка об'iднуi винахiдництво, рацiоналiзацiю, конструювання, створення iнженерно-технiчних об'iктiв, iнформацiйну та маркетингову дiяльнiсть. РЖнновацiйна дiяльнiсть розглядаiться як сукупнiсть робiт, якi виконуються певними органiзацiйними структурами вiд зародження iдеi, ii розроблення i до комерцiалiзацii в умовах конкуренцii.

РЖнновацii продукцii можуть розглядатися з погляду:

нового використання вже вiдомого продукту;

змiни зовнiшнього вигляду вже вiдомого продукту;

фундаментальноi змiни вже вiдомого продукту (полiпшення певних характеристик, пiдвищення якостi, зниження витрат виробництва в результатi використання нових матерiалiв або нових технологiчних засобiв);

винаходу справдi нового продукту.

У свою чергу, кожний новий продукт може характеризуватися:

наявнiстю у нього нових технiчних рiшень, iх значущiстю (науково-технiчний аспект);

впливом на ринок, тобто ринковою новизною (економiчний аспект).

2. Реiнжинiринг, як важливий напрям iнновацiйноi дiяльностi

У сучасних умовах господарювання зростаi роль iнновацiйного розвитку. Опора на iнновацii i тим iдино можливим шляхом, який дозволить забезпечити сталий розвиток пiдприiмств. У звтАЩязку з цим особливого значення набуваi проблема впровадження принципiв реiнжинiрингу. Важливiсть впровадження реiнжинiрингових технологiй викликана необхiднiстю адаптацii до динамiчного бiзнес-середовища. Безперервнi i досить iстотнi змiни в технологiях, ринках збуту i потребах клiiнтiв стали звичайним явищем. Компанii, прагнучи зберегти свою конкурентоспроможнiсть, вимушенi безперервно перебудовувати корпоративну стратегiю i тактику. Споживач у наш час маi iстотно бiльший вибiр не тiльки товарiв i послуг, але i технологiй. У результатi виробник вимушений безперервно пристосовуватися як до нових технологiй, так i до постiйно мiнливих запитiв своiх клiiнтiв. Змiна бiзнес-процесiв перетворюiться на практику повсякденного життя компанiй, а iнерцiйнiсть iiрархiчних структур стаi гальмом на шляху до iх виживання. Роль та значення реiнжинiрингових технологiй постiйне зростаi.

Саме реiнжинiринг передбачаi повний перегляд виробничоi моделi, народженоi ще промисловою революцiiю. Вiд часiв Адама Смiта iндустрiальна парадигма мала таке базування: розподiл працi, заощадження на масштабах, iiрархiчний контроль та iншi атрибути економiки раннього етапу розвитку. Реiнжинiринг тАФ це абсолютно новий пiдхiд i дii, що мають за стратегiчну мету великий початковий вiдрив i великi переваги нового товару на новому ринку. У традицiйнiй схемi створення товарних iнновацiй бiльшiсть процесiв розроблення продукту i послiдовними, що значно сповiльнюi iх. Перехiд до розроблення кожного нового компонента залежить вiд рiвня готовностi попереднього. Наприклад, спочатку проектуiться корпус фотокамери, потiм тАФ затвор, а вже згодом тАФ механiзм перемотування плiвки. Паралельний процес проектування тих самих складових суттiво скорочуi цей час, але збiльшуi витрати ресурсiв на етапi доопрацювання новацiй. Вiдома в усьому свiтi фiрма ВлКодакВ» здiйснила реiнжинiринг процесу розроблення фототехнiки через iнновацiйне використання технологii, що зараз маi назву ВлкомптАЩютерне проектування i виробництвоВ» (КАД/КАМ). Замiсть креслярських столiв iнженери компанii почали працювати на комптАЩютерах. Праця з екраном завжди продуктивнiша, нiж з паперовими носiями iнформацii, але вона значно прискорилася, коли була iнтегрована в загальну базу даних з проектування продукту. Щодня до iнтегрованоi бази даних надходили результати роботи окремих iнженерiв i iхнi iндивiдуальнi напрацювання обтАЩiднувалися в одне цiле. Усi проблеми зтАЩясовувалися i розвтАЩязувалися колегiально, тобто практично негайно. Абсолютно iнновацiйна технологiя колективного проектування дала можливiсть iнженерам-виробничникам усього через 10 тижнiв пiсля визначення приблизних контурiв принципово нового фотоапарата вже приступити до розроблення iнструмента та обладнання, необхiдного для виробництва цього апарата. Завдяки фундаментальному переосмисленню та радикальнiй змiнi порядку виконання продуктових проектiв реiнжинiринг робить можливим досягнення максимальноi результативностi визначальних чинникiв комерцiйного успiху товарноi iнновацii: випереджання в часi, скорочення виробничих витрат, високоi оперативностi.

Визначальний внесок у розробку теорii i практики сучасного реiнжинiрингу належить американським фахiвцям М. Хаммеру (розробник концепцii реiнжинiрингу, професор школи бiзнесу Гарвардського унiверситету, який був названий журналом Business Week одним з небагатьох найвидатнiших ВлгуруВ» менеджменту 1990-х i Дж. Чампi (провiдний експерт з впровадження iдей реiнжинiрингу, що очолюi консалтингову фiрму СSС РЖndех).

Поiднуючи iнновацiйнi засоби управлiння та iнформацiйних технологiй, у своiму вiдомому докладi 1990 року Майкл Хаммер проголосив революцiйнi на той час принципи: "реконструюйте роботи не автоматизуючи, а спрощуючи або знищуючи", "використовуйте комп'ютери не тiльки для автоматизацii, але й для реконструкцii iснуючих бiзнес-процесiв".

У 1997 роцi з тих, хто подав данi про впровадження реiнжинiрингу американськi компанii складали 52%, то вже в 1999 р. - 42%, а у 2002 р. - 39%. Одночасно у 2002 р. у порiвняннi з 1999 р. зросла частка краiн азiатсько-тихоокеанського регiону на 6%, а краiн РДвропи - лише на 3%. У 2002 роцi розподiл респондентiв, що активно впроваджують РБП мiж регiонами краiн свiту можна представити на рисунку 1.1 наступним чином.

Рис. 1.1. Розподiл респондентiв, що активно впроваджують РПБ, мiж регiонами краiн свiту.

Результати дослiдження показали, що значно пiдвищилася частка успiшних проектiв з РБП. У 2002 р. бiльш нiж 73% досягли поставлених цiлей, з них 47% перевищили своi очiкування в межах. Розробка продукцii та виробництво, фiнанси та банкiвська справа, консультування стали трьома найбiльш значними секторами, якi вiдмiтили 37% респондентiв (рис.1.2).

Рис.1.2 Галузевий розподiл компанiй, що активно впроваджують РПБ.

Заслуговуi на увагу низка наступних трактувань реiнжинiрингу, якi звертають увагу на рiзнi ознаки та складовi (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

Трактування вченими поняття реiнжинiрингу

Отже, розглянувши декiлька визначень реiнжинiрингу, бачимо, що в основi кожного з них лежить переосмислення та перепроектування бiзнес-процесiв. Проте рiзнi автори акцентують свою увагу на рiзнi напрями, наприклад, М.Робсон та Ф.Уллах переконують, що фокус РБП спрямований на обтАЩiднання функцiй на мокроорганiзацiйному рiвнi. Бабушкiн В. та Белова С. висувають на перший план можливостi iнформацiйних технологiй, П.Страссман враховуi маркетинговi коренi реiнжинiрингу та головне - нацiленiсть на задоволення потреб клiiнта, М. Черненко акцентуi, що реiнжинiринг, торкаючись глибоких аспектiв життiдiяльностi органiзацii, передбачаi в тому числi i змiни системи оцiнки, мотивацii i заохочення персоналу.

Враховуючи всi цi iснуючi думки, пропонуiмо власне, бiльш ширше та уточнене, на наш погляд, визначення :тАЬРеiнжинiринг тАУ це важливий напрям iнновацiйноi дiяльностi, який передбачаi радикальне перепроектування бiзнес-процесiв пiдприiмств i органiзацiй за допомогою науково-практичного пiдходу групою однодумцiв для пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi, а саме одержання iстотних ефектiв у зниженнi вартостi, пiдвищеннi якостi та зростання обсягiв продажiв продукцii i послугтАЭ. В цьому визначеннi ми акцентуiмо увагу на науково-практичному пiдходi групи однодумцiв, адже здiйснення таких проектiв вимагаi чималих людських зусиль. Основними складовими процесу управлiння змiнами i оцiнка готовностi до них органiзацii i розробка плану iхнього впровадження. Повинна бути чiтко визначена роль спiвробiтникiв, що беруть участь у процесi змiн. РЖнiцiатори змiни зобовтАШязанi мати повноваження для прийняття рiшень про змiни i перетворювати iх у життя. Необхiдно створити команду фахiвцiв, у яку повиннi входити: керiвник органiзацii, групи з проектування кожного процесу, що пiддаiться реiнжинiрингу, групи впровадження, що можуть перетинатися з групами проектування, а також спостережний комiтет, необхiдний для координацii проекту i який складаiться з авторитетних представникiв органiзацii i зовнiшнiх консультантiв.

Потреби використання можливостей реiнжинiрингу привели до утворення в багатьох фiрмах спецiальних пiдроздiлiв, на якi покладаються завдання, якi повтАШязанi з розвитком у цiй галузi. Цi органiзацiйнi структури по-рiзному називаються, комплектуються, реалiзують свiй потенцiал. Але суть iхньоi роботи одна - використовувати iнновацiйнi можливостi управлiння, реорганiзовувати, перебудовувати справу так, щоб вижити на ринку i процвiтати.

Характерна риса iнновацiйних структур полягаi в тому, що всерединi фiрми не тiльки створюються служби стратегiчного планування i могутнi дослiдницькi центри, але нерiдко вся господарсько-виробнича дiяльнiсть з розвитку перспективних напрямкiв дiяльностi ставиться в обовтАШязок новому самостiйному вiддiленню, яке не маi нiяких зобовтАШязань з поточноi роботи пiдприiмств. Дедалi частiше спостерiгаiться тенденцiя до органiзацiйного вiддiлення пiдроздiлiв, що займаються питаннями перспективного розвитку (сюди входять служби науково-дослiдноi роботи, стратегiчного планування, соцiально-полiтичного й економiчного прогнозування, розвитку людських ресурсiв, реiнжинiрингу, органiзацiйного проектування та iн.), вiд пiдроздiлiв, що вiдповiдають за поточну виробничо-господарську й управлiнську дiяльнiсть.

Чим же все таки важливий цей напрям дiяльностi? Слiд видiлити наступнi переваги застосування реiнжинiрингу на пiдприiмствах (рис.1.3)

Як бачимо iснуi безлiч позитивних переваг при проведеннi реiнжинiрингу, його застосування дiйсно може привести до грандiозних змiн в швидкостi i ефективностi виробничих процесiв, а також в корпоративному iнтелектi. Тому переглянувши достатню кiлькiсть статей, спостерiгаiмо закономiрнiсть, що приблизно з десяти, тiльки в однiй вказуються недолiки чи проблеми повтАЩязанi з проведенням реiнжинiрингу. Наприклад, дуже цiкавим i факт, що спроба впровадження реiнжинiрингу закiнчилась успiхом лише для 30% компанiй. Основною проблемою i й те, що бiльшiсть керiвникiв очiкують негайних стопроцентних результатiв. Проте не слiд забувати, що чим бiльша компанiя, тим тривалiша процедура. Вона може тривати вiд шести мiсяцiв до трьох рокiв. Вагомим недолiком вважаiмо й те, що у багатьох випадках персонал боiться рiзноманiтних змiн i стараiться рiзними способами зашкодити iх реалiзацii.

Рис.1.3. Переваги застосування реiнжинiрингу на пiдприiмствах

Також доцiльно видiлити вислiв Ольги Чубар у якому також зазначено значну проблему :

На нашу думку, ця проблема особливо трапляiться на украiнських пiдприiмствах, адже часто iх керiвництво, прагнучи зекономити покращують окремi бiзнес-процеси, що призводить до порушень iнших.

Отже, слiд памтАЩятати, що метою реiнжинiрингу i отримання додаткових конкурентних переваг, а, вiдповiдно, - пiдвищення конкурентоспроможностi i прибутковостi компанii. Тому, перед його впровадженням потрiбно переглянути всi тАЬзатАЭ i тАЬпротитАЭ, i якщо вже зважитись, то набратись терпiння та не шкодувати нi фiнансових нi людських ресурсiв.

3. Чотири базовi види реiнжинiрингу

Загалом всi види процедури реiнжинiрингу, залежно вiд масштабiв його проведення, можна роздiлити на чотири базовi види (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2

Чотири базовi види реiнжинiрингу

Тепер докладнiше про кожен iз нихтАж

Найчастiше зустрiчаються проекти разового полiпшення i клаптикове моделювання. Це пояснюiться двома основними причинами :

по-перше, оскiльки бiльшiсть украiнських керiвникiв знайомi з процедурою реiнжинiрингу лише з чуток, це змушуi iх користуватися древньою мудрiстю тАУ тАЬ почавши з малого, досягнеш великого тАЭ i починати з невеликих проектiв, можливий провал яких не викличе великого резонансу в компанii.

по-друге, витрати фiнансових ресурсiв мiнiмальнi саме при проведеннi цих процедур реiнжинiрингу, тому в поiднаннi з тАЬ з прихованою недовiрою тАЭ до нових технологiй й це змушуi топ-менеджерiв схилятися до прийняття рiшень про реалiзацiю саме мiкро-проектiв.

Коли компанiя проводить "клаптиковий" реiнжинiринг, iснуi ризик, що створенi моделi процесiв, якi складають iдине цiле, не зiйдуться на стиках. До цiii проблеми можна вiднести i рiзнi точки зору команд, що проводять проекти, i розiрванiсть у часi, яка може породжувати додатковi змiни, i ланцюгову реакцiю пiдроздiлiв компанii в цiлому при змiнi дiяльностi якогось iз них. Про виникаючi проблеми можна говорити довго, однак варто зазначити, що з багатьма можна зiштовхнутися i при проведеннi комплексних проектiв. РДдина вiдмiннiсть у тому, що у випадку комплексноi процедури знайти рiшення набагато простiше завдяки iдинiй, виробленiй ще на початкових етапах точцi зору та бiльшоi узгодженостi процедур.

Звичайно, обачнiсть ще нiкому не шкодила. "В ковбаню тАУ з головою" - також не варiант цiлеспрямованого розвитку компанii. Однак, якщо зупиняти свiй вибiр на "клаптикових" проектах, то лише зi стратегiчною перспективою глобалiзацii даних процедур. Так як комплекснi проекти - це процедури, розтягнутi в часi, i якi вимагають вiд компанii не лише фiнансових, але й моральних ресурсiв, тому часто глобальний проект доцiльно розбивати на декiлька "клаптикових", що дасть можливiсть не лише бiльш рацiонально використати ресурси компанii, але й окремо видiлити результати мiнi-проектiв для бiльшого стимулювання iх продовження. Дроблення глобальних проектiв реiнжинiрингу повинно проводитися на стадii розробки технiчного завдання i прийняття планiв виконання. РДдине технiчне завдання проекту дозволить на кiнцевому етапi зв'язати воiдино всi "клаптики" i отримати цiлiсний структурований механiзм впровадження змiн.

Тепер декiлька слiв про комплекснi проекти. Данi процедури в багато чому схожi : починаючи вiд етапiв проведення до використовуваних в ходi iх здiйснення iнструментiв. Однак мiж ними iснуi глобальна вiдмiннiсть, що проявляiться ще на етапi постановки цiлей реiнжинiрингу. "Тотальне моделювання" - це написання технiчного завдання програмiстам для створення i впровадження автоматизованоi системи управлiння, яка допоможе формувати i накопичувати управлiнську iнформацiю, полегшуючи тим самим прийняття рiшень на рiзних рiвнях менеджменту.

Проект "комплексного впорядкування дiяльностi" представляi собою бiльш ТСрунтовний пiдхiд до реiнжинiрингу. В даному випадку ставиться завдання не просто сформувати механiзм автоматизованого формування i накопичення iнформацii, але й "прозору" структуру управлiння i внутрiшньоi взаiмодii, що дозволить надалi вносити змiни з метою реалiзацii конкурентних переваг компанii. Проекти моделювання системи управлiння на базi iснуючоi проводять бiльшiсть компанiй - розробникiв РЖТ-комплексiв управлiння компанiй, що займаються продажем даних комплексiв. Однак мало хто з них вiзьметься за проведення комплексного проекту реiнжинiрингу, що потребуi не тiльки i навiть не стiльки РЖТ-спецiалiстiв, скiльки залучення консультантiв у галузi управлiння.

Отже, питання про масштаби реiнжинiрингу i дуже важливими, оскiльки вiд нього залежить не тiльки послiдовнiсть подальших дiй, але й витрати пiдприiмства на процедуру. Всi види реiнжинiрингу мають своi плюси i мiнуси застосування i повиннi використовуватись в рiзних випадках.

Компанiя що iнiцiюi проекти разового полiпшення i клаптикове моделювання, може стикнути з тим, що полiпшення в однiй сферi призведе до порушень в iнших видах бiзнесу. Проте позитивним i те, що проект, розбитий на тАЬклаптикитАЭ дасть можливiсть оцiнювати результати пiсля кожного мiнi-проекту для бiльшого стимулювання iх продовження.

Тотальне моделювання i комплексного впорядкування дiяльностi тАУ це бiльш масштабнi проекти. Тi, хто проходять цей шлях до кiнця, не розчаровуються в результатах, адже отримують не тiльки автоматизовану систему управлiння, але й бiзнес, що пiддаiться подальшим змiнам та вдосконаленням. Проте це вимагаi великих фiнансових та людських ресурсiв.

4. Реiнжинiринг як фундаментальне переосмислення бiзнес-процесiв компанiй

Реiнжинiринг розглядаiться як фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування бiзнес-процесiв компанiй. Цим досягаються корiннi полiпшення в основних показниках iх дiяльностi: вартостi, якостi, послугах i темпах. Бiзнес-процеси при цьому i особливою ланкою в ланцюжку дiяльностi пiдприiмства, при здiйсненнi якого пiдприiмство отримуi прибуток. Особливу увагу звернено на те, що бiзнес-процеси не можуть бути змiненi без великомасштабного оновлення органiзацii й управлiння всiii дiяльностi пiдприiмства [3, с.46]. Базовими принципами реiнжинiрингу бiзнес-процесiв i:

об'iднання декiлькох робочих процедур в одну;

виконавцi приймають самостiйнi рiшення;

процеси мають рiзнi варiанти виконання;

робота виконуiться в тому мiсцi.

Щоб досягнути ефекту у роботi пiдприiмства, потрiбно враховувати, що виробничi, фiнансовi, iнвестицiйнi, маркетинговi процеси i частинами системи функцiонування пiдприiмства, а бiзнес-процеси своiрiдними блоками (пiдсистемами). Структура цiлого впливаi на характер функцiонування i розвитку частин системи.

Принципова схема реiнжинiрингу бiзнес-процесiв представлена на рис. 1.4

Рис. 1.4 Схема реiнжинiрингу бiзнес-процесiв

Пiдприiмство в цiлому i носiiм бiзнес-процесiв, як й окремий цех i носiiм виробничих i технологiчних бiзнес-процесiв. Крiм бiзнес-процесiв на пiдприiмствах функцiонуi велика кiлькiсть рiзних процесiв, що роблять безпосереднiй вплив на роботу i ефективнiсть пiдприiмства. Реiнжинiринг припускаi проводити змiни Влзверху-внизВ». Тим логiчнiше почати його не з бiзнес-процесiв, а з реiнжинiрингу дiяльностi пiдприiмства в цiлому.

Внеском iнформацiйних технологiй в органiзацiю дiяльностi компанii i автоматизацiя бiзнес-процесiв . Може бути використано два засоби впливу iнформацiйних технологiй на дiяльнiсть органiзацiй:

застосування методiв iнформацiйних технологiй для аналiзу i конструювання бiзнес-процесiв, наприклад, об'iктно-орiiнтоване моделювання;

поява нових бiзнес-процесiв, що дозволять корiнним чином змiнити базовi правила роботи органiзацiй.

Розробка бiзнес-процесiв орiiнтуватиметься на iнтеграцiю, коли кiлька робiт поiднуються в одну, що скорочуi час взаiмодii працiвникiв, зменшуi iнтерфейси мiж рiзними роботами, час чекання й iншi неефективнi процедури. Реiнжинiринг маi передбачати пiдвищення рiвня самостiйностi виконавцiв у прийняттi рiшень, тобто мiнiмiзацiю вертикальноi взаiмодii; виконання робiт там, де доцiльно в iхньому природному порядку за сталою технологiiю; розподiл функцiй, обумовлених бiзнес-процесом; рiзноманiтну реалiзацiю процесiв з вибором, яка диктуiться ситуацiiю. Слiд зменшити кiлькiсть входiв у процеси; зниження частки робiт з узгодженням, перевiркою i контролем.

Отже, РБП полягаi в революцiйному усуненнi в компанii кризових явищ (точкове покращення бiзнес-процесiв), комплекснiй трансформацii компанii (комплексне покращення бiзнес-процесiв), створеннi i пiдтримцi системи безупинних покращень результативностi бiзнесу.

Кожний бiзнес маi унiкальний набiр бiзнес-процесiв для створення споживчоi цiнностi. Проте Нолан Нортон РЖнститут (дослiдницька структура KPMG), що проводили спiльне дослiдження провiдних корпорацiй, дiйшли висновку, що органiзацiя основних бiзнес-процесiв компанii верхнього рiвня (з урахуванням орiiнтацii компанii на ринок i споживачiв) маi вигляд, поданий на рис. 1.5.

Рис. 1.5. Схема реалiзацii основних бiзнес-процесiв верхнього рiвня з урахуванням орiiнтацii компанii на ринок

У цiй схемi основнi бiзнеси-процеси верхнього рiвня розподiленi на двi групи: iнновацiйний процес i операцiйний процес. РЖнновацiйний процес складаiться з двох частин. Спочатку менеджери проводять маркетинговi дослiдження для iдентифiкацii ринку, його розмiрiв, переваг споживачiв i т.д., потiм вiдбуваiться створення продукту вiдповiдно до результатiв дослiджень. Оскiльки органiзацiя розгортаi своi бiзнес-процеси для задоволення специфiчних потреб клiiнтiв, наявнiсть точноi, надiйноi iнформацii про розмiр ринку i переваги споживачiв стало життiво важливим завданням, яке повинно добре виконуватися.

5. Етапи впровадження реiнжинiрингу, та його учасники

В основi переходу вiд лiнiйно-функцiональноi органiзацii до процесно-орiiнтованоi або крапковоi трансформацii органiзацii лежить реалiзацiя ланцюжка створення споживчоi вартостi товару/послуг (рис. 1.6), на початку i в кiнцi якоi знаходиться споживач. Тiльки пiсля цього внаслiдок еволюцii, а не революцii, доцiльно вдаватися до реорганiзацii органiзацiйноi структури, яка пiдтримуватиме функцiонування процесiв в органiзацii.

Ланцюжок створення вартостi - це аналiтичний метод, створений Майклом Портером, що дозволяi аналiзувати й оптимiзувати будь-який вид дiяльностi компанii (побудова його бiзнес-процесiв), визначати завдання i прiоритети в будь-якiй сферi бiзнесу i правильно розподiляти зусилля i ресурси для досягнення максимальноi конкурентноспроможностi.

Залежно вiд виду дiяльностi (виробництво, торгiвля, фiнансовi послуги i т.д.) змiнюiться взаiмозалежнiсть i розташування ключових елементiв конкурентних переваг компанii. Наприклад, для оптовика позицii "операцii" i "постачання" i критично важливими. Для перепродавця важливiшим моментом i сервiс. Проте для обох категорiй критично важливим i контроль цiн i витрат на всiх дiлянках ланцюжка створення додатковоi вартостi споживачу.

Рис. 1.6 Основний ланцюжок створення вартостi

Так, комплексний аналiз iснуючих бiзнес-процесiв на пiдприiмствi (рис.1.7) iз погляду створення споживчоi вартостi дозволить виявити слабкi i сильнi сторони органiзацii бiзнесу. Першi повиннi бути усунутi, у той час як другi - збереженi в новiй структурi. Комплексний аналiз мiстить у собi також бенчмаркiнг - безупинний систематичний пошук, вивчення впровадження кращоi практики органiзацii бiзнесу.

Рис. 1.7 Етапи впровадження РБП на пiдприiмствi

На основi комплексного аналiзу розробляiться еталонна модель органiзацii бiзнесу, тобто модель, до якоi необхiдно намагатися наблизити iснуючу систему органiзацii бiзнесу, у якiй закладенi цiлi майбутнiх покращень (див. мал. 7, тАЬДизайнтАЭ). Створюiться оцiночна система результатiв бiзнесу (BSC) вiдповiдно до iснуючих поставлених цiлей досягнення бiзнесу.

РЖ, нарештi, впровадження передбачаi реалiзацiю закладених в еталоннiй моделi цiлей, зниження впливу негативних чинникiв, кооперацiю (впровадження нового стилю управлiння). Тобто, перебудованi i модифiкованi види дiяльностi, з погляду ланцюжка створення споживчоi вартостi, повиннi бути iнтегрованi в процеси створення споживчоi вартостi. Це, у свою чергу припускаi зниження потреби в мiжфункцiональнiй координацii (скасовуiться домiнанта роздiлiв пiдроздiлiв), тобто знижуються витрати на трансакцii, час циклу функцiонування процесiв, формуiться система швидкоi адаптацii до вимог споживача i змiн зовнiшнiх обмежень.

Як тiльки зробленi змiни (впровадження), iнтегрованi процеси стають об'iктом регулювання, основу якого складаi Бенчмаркiнг (безупинний, систематичний пошук, вивчення кращоi практики конкурентiв i пiдприiмств iз сумiжних галузей, а також постiйне порiвняння бажаних змiн i результатiв бiзнесу зi створеною еталонною моделлю власноi органiзацii бiзнесу).

Проект з реiнжинiрингу бiзнесу, як правило, включаi наступнi чотири основнi етапи:

розробка образу майбутнього пiдприiмства (на цьому етапi пiдприiмство будуi картину того, як варто розвивати бiзнес для досягнення стратегiчних цiлей);

аналiз наявного бiзнесу (проводиться дослiдження пiдприiмства i складаються схеми бiзнес-процесiв його функцiонування в даний момент);

розробка нового бiзнесу ( розробляються новi i (або) змiненi процеси i пiдтримуюча iх iнформацiйна система, виконуються прототипування i тестування нових процесiв);

упровадження нового бiзнесу (на цьому етапi новий проект впроваджуiться в бiзнес).

Перелiченi етапи, як правило, виконуються з певним поiднанням у часi, причому деякi етапи можуть повторюватися. Комплексний аналiз iснуючих бiзнес-процесiв на пiдприiмствi, який зображений на рисунку 1.7. на нашу думку i досить чiтким та правильним. В ньому закладенi цiлi майбутнiх покращень.

Проте, все ж таки, хочемо внести деякi корективи :

на стадii пiд назвою тАЬпопередня умоватАЭ автор статтi акцентуi увагу на гарантii виконання розпорядження вищого керiвництва, створеннi групи та розподiлi обовтАЩязкiв. На нашу думку, на цьому етапi потрiбно зконцентрувати своi зусилля бiльше на аналiзi можливостей пiдприiмства витримати довготривалий процес реiнжинiрингу матерiально та морально.

при виконаннi планiв, зазначених в аналiзi, ми б хотiли додати, якщо це можливо, аналiз процесiв конкурентiв, бо якщо вони спiвпадають з нашими дiями, можливо вже буде недоречним здiйснення певного задуму.

наступнi нашi претензii стосуються етапу тАЬдизайнтАЭ основою якого i розробка iдеальноi майбутньоi моделi органiзацii. Ми вважаiмо, що зайвим тут i слово ВлiдеальноiВ» , адже навiть у принципах реiнжинiрингу вказано, що тАЬ процеси мають бути орiiнтованi на максимальну кiлькiсть можливих випадкiв iх реалiзацii тАЭ i тАЬ кожен варiант процесу здiйснюiться залежно вiд наявноi ситуацii тАЭ.

Учасники реiнжинiрингу :

Перше мiсце займаi лiдер проекту реiнжинiрингу - один з вищих менеджерiв фiрми, який очолюi реiнжинiрингову дiяльнiсть. Крiм органiзацiйних обов'язкiв, вiн вiдповiдаi за iдеологiчне обТСрунтування проекту реiнжинiрингу, створення загального духу новаторства, ентузiазму i вiдповiдальностi. Лiдер повинен володiти високою внутрiшньою енергiiю.

Другий учасник - комiтет, що управляi, складаiться з членiв вищого керiвництва фiрми, лiдера реiнжинiрингу, менеджерiв процесiв. Здiйснюi функцii спостереження, узгодження цiлей i стратегii реiнжинiрингу, узгодження iнтересiв рiзних робочих команд i рiшення конфлiктних ситуацiй мiж ними. У разi вiдсутностi комiтету його функцii виконуi лiдер реiнжинiрингу.

Особливе мiсце займаi менеджер, що здiйснюi оперативне керiвництво реiнжинiрингом бiзнесу в цiлому. Часто вiн виконуi формальну роль помiчника лiдера реiнжинiрингу. Функцii, ним виконуванi, - розробка методик i iнструментiв реiнжинiрингу, навчання i координацiя власникiв процесiв, допомога в органiзацii робочих команд.

Вiдмiтимо, що менеджери процесiв - керiвники, кожен з яких вiдповiдальний за оновлення окремого дiлового процесу. Якщо в органiзацii не визначенi процеси як такi, в цiй якостi виступають функцiональнi менеджери. Менеджер формуi команду для перебудови даного процесу i забезпечуi умови для ii роботи. Також вiн здiйснюi функцii спостереження i контролю. Таким чином, менеджер процесу i своiрiдним замовником реiнжинiрингу даного процесу.

Робоча команда реiнжинiрингу - група працiвникiв фiрми (методисти, адмiнiстратори, спiвробiтники по забезпеченню якостi виробiв, документування, координацii), а також зовнiшнi учасники (консультанти, розробники). Всi вони i здiйснюють безпосередню роботу по реiнжинiрингу конкретного процесу.

Проведення реiнжинiрингу на прикладi компанii ВлFord MotorВ» :

В цiлях скорочення накладних витрат у вiддiленнi оплати рахункiв компанiя пiддала аналiзу процес пiд назвою ВлпостачанняВ». Цей процес починаiться з того, що департамент замовлень посилаi продавцевi товарiв замовлення на iх

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"