Удосконалення формування розподiлу прибутку пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Киiвський нацiональний торгiвельно-економiчний унiверситет

Вiнницький торгiвельно-економiчний iнститут

Кафедра економiки пiдприiмства та менеджменту

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: ВлУдосконалення формування розподiлу прибутку пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностiВ»

(за матерiалами ТОВ ВлБанк Ренесанс КапiталВ»)

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РОЗПОДРЖЛУ ПРЖДПРИРДМСТВА ПРИ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНРЖЙ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

1.1. Сутнiсть, класифiкацiя, категорii формування розподiлу прибутку

1.2. Методологiя та правове забезпечення процесу формування розподiлу пiдприiмства

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВА ТА ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ТОВ ВлБАНК РЕНЕСАНС КАПРЖТАЛВ»

2.1. Органiзацiйно-управлiнська та фiнансово-економiчна характеристика функцiонування ТОВ ВлБанк Ренесанс КапiталВ»

2.2. Дослiдження стану формування розподiлу прибутку пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi

РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМУВАННЯ РОЗПОДРЖЛУ ПРЖДПРИРДМСТВА ПРИ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНРЖЙ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

3.1. Пропозицii щодо вдосконалення формування розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi

3.2. Вдосконалення управлiння формування розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi з використанням iнформацiйних технологiй

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦРЖРЗ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Проблематика трансформацiйних процесiв вимагаi наукового розвтАЩязання сучасних економiчних завдань, серед яких особливе мiсце належить управлiнню пiдприiмствами, в тому числi за критерiiм iх вартостi. Актуальнiсть цiii проблематики обумовлена ii новизною стосовно вiтчизняних пiдприiмств, так i iх аналогiв iз-за кордону, значенням для сталого пiдвищення ефективностi iх господарювання; крiм того, iнвестицiйнi потреби виробникiв неможливо задовольнити без залучення значних зовнiшнiх ресурсiв, що вимагаi формування дiiвого внутрiшньо-господарського механiзму пiдвищення вартостi капiталовкладень.

Управлiння формування розподiлу нацiональних пiдприiмств з огляду на вiдносно невеликий термiн з часу його виникнення - середини 90-х рокiв минулого столiття, тобто з початку масовоi приватизацii - перебуваi в стадii становлення, причому переважно на основi емпiричних пошукiв, а не теоретичних засад, i тому ще не набуло властивостей органiчного елементу цiлiсноi системи управлiння. Поряд з цим, методологiчнi та прикладнi засади менеджменту постiйно знаходяться у полi зору iноземних науковцiв i фахiвцiв - розвиненiсть корпоративних вiдносин i необхiднiсть узгодження iнтересiв усiх заiнтересованих у них осiб обумовили появу дослiджень iз пошуку ефективних форм i методiв збiльшення капiталу акцiонерiв. Певна, хоча й не остаточна, практична завершенiсть системи управлiння розподiлом пiдприiмств економiчно розвинутих краiн повтАЩязана з тим, що ii наукове обТСрунтування триваi багато рокiв. Рiвень дослiджень, виконаних А. Маршалом, Й. Шумпетером, Е. Чемберлiном, Дж. Робiнсон, Дж. Б. Кларком, Дж. Хiксом, РЖ. Фiшером, Р. Коузом, Дж. Гелбрейтом, Г. Саймоном та iн., дозволяi стверджувати, що склалася теорiя управлiння розподiлом пiдприiмств.

З огляду на сучасний стан нацiональноi системи макроекономiчного та внутрiшньогосподарського управлiння розподiлом, автоматично привнести в неi розробки зарубiжних авторiв неможливо, оскiльки вони стосуються усталених корпоративних i фiнансових вiдносин. Тому виникаi потреба в осмисленнi наукових i практичних засад менеджменту пiдприiмств саме в перiод iх адаптацii до масштабних змiн в умовах господарювання.

Окремi аспекти управлiння розподiлом пiдприiмств розглядаються вiтчизняними науковцями в межах дослiджень проблематики: конкурентоспроможностi - О.М. Алимовим, реформування власностi - О.РЖ. Амошею, структурних змiн в економiцi - Л.К. Безчасним, формування фондового ринку - В.М. Бордюком, iнвестицiйного розвитку - М.С. Герасимчуком, корпоративного управлiння - В.РЖ. Голiковим, управлiння виробничим потенцiалом - М.РЖ. РЖвановим, розвитку промислових комплексiв - М.Г. Чумаченком, теорii вартостi - А.А. Чхуном та iн. Водночас як iдина комплексна проблема управлiння розподiлу пiдприiмств на цей час ще не стала предметом наукового узагальнення.

Вiдсутнiсть теоретично обТСрунтованих пiдходiв до дослiдження процесiв управлiння розподiлом пiдприiмств ускладнюi наукове розвтАЩязання проблемних питань менеджменту в умовах первiсного нагромадження капiталу та становлення фондового ринку. Крiм того, оскiльки управлiння маi базуватися на точно визначенiй величинi вартостi, остiльки актуалiзуiться завдання розробки методичних i прикладних засад оцiнки вартостi пiдприiмств. Це необхiдно також для виявлення узагальнюючих тенденцiй у динамiцi вартостi, без чого неможливо обТСрунтування на наукових пiдставах державноi системи регулювання розподiлу пiдприiмств.

Враховуючи, що найважливiшою передумовою зростання вартостi пiдприiмств i удосконалення моделi корпоративного управлiння, доцiльним слiд визнати теоретичну аргументацiю шляхiв його здiйснення через призму менеджменту.

Актуальнiсть зазначеного наукового спрямування визначаiться також неповнотою методологiчних i прикладних дослiджень процесiв трансформацii пiдприiмств у ринковоорiiнтованi структури за вартiсним критерiiм, що обумовлюi доцiльнiсть звернення до конкретних питань управлiння розподiлом. РЖснуючi пропозицii щодо розвтАЩязання наведених проблем менеджменту носять фрагментарний характер i не дозволяють науково узагальнити та практично вирiшити завдання створення адекватноi умовам економiчноi трансформацii системи управлiння, орiiнтованого на зростання вартостi пiдприiмств.

Викладене вище дозволяi стверджувати, що сучасний стан науковоi розробки проблематики менеджменту розподiлу вимагаi систематизацii та узагальнення теоретико-методологiчних i прикладних аспектiв управлiння з метою досягнення нових наукових результатiв, придатних для практичного впровадження у господарську дiяльнiсть вiтчизняних та зарубiжних пiдприiмств.

Мета дослiдження тАУ обТСрунтування теоретичних, науково-методологiчних положень та практичних рекомендацiй щодо удосконалення формування розподiлу пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, визначення методики та шляхiв вдосконалення управлiння формування розподiлу пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Для досягнення мети необхiдно вирiшити наступнi завдання:

1) визначити теоретичнi засади формуванням розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi;

2) охарактеризувати правове поле та методологiю процесу формування розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi;

3) дати характеристику органiзацiйно-управлiнськiй та фiнансово-економiчнiй характеристицi ТОВ ВлБанк Ренесанс КапiталВ»;

4) дослiдити стан формування розподiлу пiдприiмства ТОВ ВлБанк Ренесанс КапiталВ» при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi;

5) проаналiзувати шляхи вдосконалення управлiння формування розподiлу пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi;

6) вказати шляхи вдосконалення управлiння формування розподiлу пiдприiмства при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi iз застосоуванням iнформацiйних технологiй.

ОбтАЩiктом дослiдження i удосконалення формування розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

Предметом дослiдження i вiдносини, що виникають на ТОВ ВлБанк Ренесанс КапiталВ» при удосконаленнi формування розподiлу пiдприiмства при зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.

Теоретичною i методологiчною основою роботи i дiалектичний метод пiзнання, який даi змогу вивчити органiзацiйнi та економiчнi явища у розвитку й взаiмозтАЩязку. У роботi застосовуiться також метод теоретико-емпiричного дослiдження, який включаi у себе аналiз i синтез, iсторико-логiчну аргументацiю, порiвняння й узагальнення.

Практичне значення одержаних результатiвданого дослiдження полягаi у тому, що одержанi результати, щодо розвитку двостороннiх мiжнародних економiчних звтАЩязкiв Украiни, розробленi пропозицii щодо розвтАЩязання проблем якi стоять на шляху виходу на мiжнароднi ринки, можуть бути використанi як додатковий теоретичний матерiал для поглибленого вивчення тем з економiчних дисциплiн, тiсно повтАЩязаних з розвитком мiжнародних економiчних вiдносин.

Структура дипломноi роботи обумовлена логiкою дослiдження. Вона складаiться з вступу, основноi частини, яка мiстить три роздiли i шести параграфiв, висновкiв, списку використаних 85 джерел, 7 додаткiв, 9 таблиць.

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РОЗПОДРЖЛУ ПРИБУТКУ ПРЖДПРИРДМСТВА ПРИ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНРЖЙ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

1.1. Сутнiсть, умови, класифiкацiя, категорii формування розподiлу прибутку

Подiл (розподiл) - спосiб реорганiзацii, при якому одне пiдприiмство розподiляiться на кiлька iнших (нових) пiдприiмств.

Унаслiдок реорганiзацii шляхом подiлу пiсля передачi всього свого майна, прав та обовтАЩязкiв iншим (новоствореним) юридичним особам - правонаступникам пiдприiмство, що роздiляiться, припиняi своi iснування.

Видiлення - спосiб реорганiзацii, при якому з одного пiдприiмства видiляiться одне або кiлька iнших пiдприiмств.

Вiдповiдно до ст. 109 ЦК, видiлом i перехiд за розподiльчим балансом частини майна, прав та обовтАЩязкiв юридичноi особи до однiii або кiлькох створюваних нових юридичних осiб. Тобто пiдприiмство, з якого видiляються iншi пiдприiмства, не припиняiться, а продовжуi iснувати як попередня юридична особа. Майно цього пiдприiмства розподiляiться мiж ним та новоствореними на його базi пiдприiмствами пропорцiйно до сформованих статутних капiталiв.

На практицi такий спосiб реорганiзацii застосовують у випадках, коли, наприклад, треба розподiлити сфери дiяльностi пiдприiмства.

Структурнi пiдроздiли - цехи, вiддiли, ферми, iншi господарськi пiдроздiли, що здiйснюють дiяльнiсть на основi положення, затвердженого директором пiдприiмства (об'iднання), i очолюються керiвником, який призначаiться (затверджуiться) на посаду директором пiдприiмства (об'iднання) [15, с. 78].

Структурнi одиницi - виробничо-господарськi суб'iкти пiдприiмства (об'iднання), що мають статус, визначений у статутi (положеннi) пiдприiмства (об'iднання), i цiлiсними майновими комплексами, виробляють продукцiю (виконують роботи, надають послуги) в iдиному (замкнутому) технологiчному процесi, знаходяться за юридичною адресою пiдприiмства (об'iднання) або в iншому мiсцi, а також вiдокремленi пiдроздiли пiдприiмств чи об'iднань (фiлiали, представництва, вiддiлення тощо) з правом вiдкриття поточних та розрахункових рахункiв.

Подiл чи вiдокремлення можуть здiйснюватися вiдповiдно до чинного законодавства у випадках та за умов:

а) створення на базi пiдприiмств та об'iднань, що не привели свiй статус у вiдповiднiсть з чинним законодавством, кiлькох нових господарюючих суб'iктiв або вiдокремлення вiд пiдприiмств та об'iднань структурних пiдроздiлiв - за рiшенням органу, уповноваженого управляти державним майном;

б) виходу пiдприiмств iз складу: добровiльних об'iднань - згiдно зi статутом об'iднання; об'iднань, утворених вiдповiдно до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 19.02.93 N 19 "Про управлiння майном, що i у загальнодержавнiй власностi, в будiвництвi та промисловостi будiвельних матерiалiв" - за рiшенням керiвництва цих об'iднань та iн.

Дii, зазначенi вище, можуть також здiйснюватися:

- в процесi корпоратизацii - згiдно з пропозицiями комiсii з корпоратизацii;

- в процесi пiдготовки пiдприiмств до приватизацii - згiдно з планом приватизацii;

- при орендi структурних пiдроздiлiв (одиниць) державних пiдприiмств (об'iднань) - за згодою орендодавця;

- при передачi в оренду структурних пiдроздiлiв (одиниць) державних пiдприiмств (об'iднань) з наступним викупом - згiдно з договором оренди;

- в процесi розгляду справи про банкрутство пiдприiмств - вiдповiдно до ухвали арбiтражного суду.

Та не може здiйснюватися:

- у випадку неможливостi органiзацiйного або територiального вiдокремлення;

- при наявностi тiсного технологiчного зв'язку структурного пiдроздiлу (одиницi) з iншими пiдроздiлами;

- якщо подiл чи вiдокремлення може призвести до негативних екологiчних, соцiально-економiчних наслiдкiв (погiршення споживчих характеристик товару, зниження конкурентоспроможностi на зовнiшньому ринку i т.п.);

- в iнших випадках, передбачених чинним законодавством.

В процесi подiлу пiдприiмства iнiцiатор подiлу чи вiдокремлення звертаiться з вiдповiдним поданням до органу, уповноваженого управляти майном об'iкта подiлу чи вiдокремлення.

До подання додаiться органiзацiйне та технiко-економiчне обгрунтування доцiльностi подiлу чи вiдокремлення.

Подання розглядаiться органом, уповноваженим управляти майном, протягом мiсяця з моменту одержання подання. За результатами розгляду приймаiться вiдповiдне рiшення, про яке письмово повiдомляiться iнiцiатор подiлу чи вiдокремлення. Рiшення надсилаiться не пiзнiше 10 днiв пiсля його прийняття [31, с. 142].

Орган, уповноважений управляти майном, може прийняти рiшення про подiл чи вiдокремлення за власною iнiцiативою.

У випадку, якщо об'iктом подiлу чи вiдокремлення i монопольне утворення, рiшення попередньо погоджуiться з Антимонопольним комiтетом або його територiальним вiддiленням.

Вiдповiдно до умов здiйснення подiлу та вiдокремлення, орган, що уповноважений управляти майном, приймаi такi рiшення:

- про проведення подiлу чи вiдокремлення або вiдмову у подiлi чи вiдокремленнi;

- про згоду на вихiд пiдприiмства зi складу об'iднання або вiдмову у виходi.

Рiшення про вiдмову у здiйсненнi подiлу чи вiдокремлення маi бути належним чином обгрунтоване.

У випадку позитивного рiшення орган, уповноважений управляти майном, звертаiться при необхiдностi до Кабiнету Мiнiстрiв Украiни з поданням про перепiдпорядкування пiдприiмства iншому органу, пiдвiдомчому Кабiнету Мiнiстрiв Украiни.

Порядок i термiни проведення подiлу чи вiдокремлення встановлюiться органом, уповноваженим управляти майном. Зазначений термiн не повинен перевищувати 6 мiсяцiв вiд дня прийняття вiдповiдного рiшення.

При здiйсненнi подiлу чи вiдокремлення до новостворених пiдприiмств згiдно з чинним законодавством переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах майновi права i обов'язки.

Вихiд пiдприiмства з добровiльного об'iднання здiйснюiться за iнiцiативою керiвника або трудового колективу пiдприiмства вiдповiдно до статутiв об'iднання та пiдприiмства iз збереженням взаiмних обов'язкiв i договорiв з iншими пiдприiмствами та органiзацiями. В цьому випадку рiшення про вихiд з об'iднання приймаiться пiдприiмством самостiйно без погодження з органом, уповноваженим управляти майном.

При корпоратизацii пiдприiмства орган, уповноважений управляти майном, надаi комiсii з корпоратизацii подання iнiцiаторiв з пропозицiями щодо подiлу чи вiдокремлення, якщо такi надiйшли на момент створення комiсii.

У процесi роботи комiсii з корпоратизацii iнiцiатори подiлу чи вiдокремлення звертаються з поданням безпосередньо до комiсii, але не пiзнiше нiж за 7 днiв до закiнчення ii роботи.

Комiсiя готуi та подаi учасникам товариства висновки i пропозицii стосовно подiлу чи вiдокремлення [26, с. 171].

Засновник у мiсячний термiн розглядаi пропозицii комiсii та приймаi вiдповiдне рiшення. Рiшення засновника повiдомляiться iнiцiатору в десятиденний строк.

У процесi пiдготовки державного пiдприiмства до приватизацii iнiцiатори подiлу чи вiдокремлення подають вiдповiднi пропозицii у комiсiю по приватизацii. Якщо трудовий колектив - iнiцiатор подiлу чи вiдокремлення не згоден з проектом плану приватизацii, розробленим комiсiiю, вiн може пiдготувати альтернативний варiант плану та подати його на розгляд комiсii.

Рiшення про подiл чи вiдокремлення приймаi орган приватизацii.

При орендi структурних пiдроздiлiв (одиниць) державних пiдприiмств (об'iднань) iнiцiатори вiдокремлення - орендарi, iншi фiзичнi та юридичнi особи, якi бажають викупити об'iкт оренди i тим самим вiдокремитися, подають орендодавцю обгрунтованi пропозицii щодо вiдокремлення.

Орендодавець зобов'язаний розглянути iх протягом 30 днiв з моменту одержання i дати вiдповiдь про прийняте рiшення.

У випадку розгляду арбiтражним судом справ про банкрутство пiдприiмства i при тому, що боржник сам звернувся з заявою про визнання його банкрутом, громадяни та юридичнi особи, якi бажають взяти участь у санацii боржника, у мiсячний термiн з дня опублiкування в офiцiйному органi Верховноi Ради Украiни чи Кабiнету Мiнiстрiв Украiни оголошення справи про банкрутство подають до арбiтражного суду заяви з письмовим зобов'язанням про переведення на них боргу, а також вказують, що санацiя буде вiдбуватися шляхом подiлу пiдприiмства або вiдокремлення вiд нього одного чи декiлькох структурних пiдроздiлiв (одиниць).

Коли наявна кредиторiв на переведення боргу та замiну боржника арбiтражний суд виносить ухвалу про припинення провадження у справi. В ухвалi арбiтражний суд затверджуi узгодженi кредиторами, санаторами i боржником умови санацii боржника шляхом подiлу чи вiдокремлення.

Розукрупнення пiдприiмства (подiл, видiлення) здiйснюiться, як правило, в таких випадках:

1. Якщо у пiдприiмства поряд з прибутковими секторами дiяльностi i значна кiлькiсть збиткових виробництв. Метою розукрупнення при цьому i видiлення пiдроздiлiв, якi санацiйно спроможнi для проведення iх фiнансового оздоровлення, в т. ч. шляхом приватизацii. Структурнi ж пiдроздiли, якi не пiдлягають санацii, залишаються в органiзацiйнiй структурi пiдприiмства, яке з часом оголошуiться банкрутом.

2. Якщо у пiдприiмств високий рiвень диверсифiкацii сфер дiяльностi i до них (рiзних дiлянок виробництв) виявляють iнтерес кiлька iнвесторiв. Тож, у результатi розукрупнення кожен з iнвесторiв може вкласти кошти в ту сферу, яка його найбiльше приваблюi, не обтяжуючи себе при цьому непрофiльними виробничими структурами.

3. При проведеннi передприватизацiйноi пiдготовки державних пiдприiмств з метою пiдвищення iх iнвестицiйноi привабливостi.

4. За рiшенням антимонопольних органiв, якщо пiдприiмства зловживають монопольним становищем на ринку (може бути прийнято рiшення про примусовий подiл даних монопольних утворень).

5. З метою створення iнтегрованих корпоративних структур (концернiв, холдингiв), наприклад у результатi видiлення з материнськоi компанii дочiрнiх пiдприiмств [19, с. 67].

Даний напрям реорганiзацii даi можливiсть сконцентруватися на окремих стратегiчних сферах дiяльностi пiдприiмства.

Реорганiзацiя пiдприiмства, яке пiдлягаi примусовому розукрупненню, здiйснюiться монополiстом самостiйно за умови лiквiдацii даного монопольного утворення на ринку. Примусовий подiл не застосовуiться у випадках:

а) неможливостi органiзацiйного або територiального вiдокремлення пiдприiмств, структурних пiдроздiлiв чи структурних одиниць;

б) наявностi щiльного технологiчного звтАЩязку пiдприiмств, структурних пiдроздiлiв чи структурних одиниць (якщо частка внутрiшнього обороту в загальному обсязi валовоi продукцii пiдприiмства становить менше 30 %).

Розрiзняють двi основнi форми розукрупнення - подiл та видiлення.

Подiл - це спосiб реорганiзацii, за якого одна юридична особа припиняi свою дiяльнiсть, а на ii базi створюiться кiлька нових пiдприiмств, оформлених у виглядi самостiйних юридичних осiб.

У разi подiлу пiдприiмства до нових пiдприiмств, якi виникли в результатi цього подiлу, переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах майновi права та обовтАЩязки (активи i пасиви) реорганiзованого пiдприiмства.

Реорганiзацiя пiдприiмства шляхом подiлу характеризуiться такими особливостями:

- до рiшення про реорганiзацiю обовтАЩязково мають бути включенi положення, якi визначають спосiб розподiлу мiж правонаступниками капiталу пiдприiмства (статутного, резервного тощо);

- угода про реорганiзацiю укладаiться мiж групами засновникiв пiдприiмств, якi створюються в результатi подiлу;

- при пiдготовцi установчих документiв кожного новоствореного пiдприiмства маi бути враховано, що воно створюiться шляхом подiлу i бере на себе у вiдповiднiй частинi майновi права та обовтАЩязки цього реорганiзованого пiдприiмства;

- пiдприiмствами-правонаступниками та пiдприiмством, яке реорганiзуiться, пiдписуiться роздiльний баланс.

Угода про реорганiзацiю шляхом подiлу, окрiм iнших стандартних позицiй, маi мiстити:

а) повний перелiк та обсяг активiв i пасивiв балансу, що пiдлягають передачi кожному правонаступнику;

б) строк складання роздiльного балансу з розшифровками кожноi статтi цього балансу.

Якщо кiлькiсть засновникiв пiдприiмства, що реорганiзуiться, менша за кiлькiсть пiдприiмств, що створюються в результатi подiлу, то частка кожного засновника в його статутному капiталi вiдповiдним чином розподiляiться мiж новоствореними пiдприiмствами. Кожен iз засновникiв стаi спiвзасновником кожного (або деяких) з пiдприiмств-правонаступникiв. Внесками засновникiв до статутного капiталу таких пiдприiмств i iх частки в статутному капiталi пiдприiмства, що реорганiзуiться.

На практицi можна зустрiти особливий вид подiлу, який маi деякi спiльнi риси з приiднанням. За цього способу реорганiзацii активи та пасиви реорганiзованого пiдприiмства переходять не до новостворених, а до вже функцiонуючих пiдприiмств. Власники реорганiзованого пiдприiмства згiдно iз заздалегiдь визначеними пропорцiями надiляються корпоративними правами пiдприiмств, до яких перейшли активи та пасиви.

Також, пiдприiмство може бути створене в результатi видiлення зi складу дiючого пiдприiмства одного або кiлькох структурних пiдроздiлiв, а також на базi структурноi одиницi дiючих обтАЩiднань за рiшенням iх трудових колективiв, за згоди власникiв або уповноваженого ними органу. При видiленнi з пiдприiмства одного або кiлькох нових пiдприiмств до кожного з них переходять за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах майновi права та обовтАЩязки реорганiзованого пiдприiмства.

Пiд час реорганiзацii шляхом видiлення частина активiв i пасивiв пiдприiмства, що реорганiзуiться, передаiться правонаступниковi або кiльком правонаступникам, якi створюються внаслiдок реорганiзацii. Пiдприiмство, що реорганiзуiться, продовжуi свою фiнансово-господарську дiяльнiсть. Воно не втрачаi статусу юридичноi особи, а лише вносить змiни до установчих документiв згiдно з чинним законодавством [45, с. 121].

У разi видiлення створення новоi юридичноi особи (осiб) здiйснюiться з використанням лише частини належного реорганiзованому пiдприiмству майна. Залишкова ж частина слугуi базою для продовження господарськоi дiяльностi. Етапи реорганiзацii пiдприiмства шляхом видiлення в основному збiгаються з тими, якi були описанi у разi реорганiзацii шляхом подiлу. Виняток становить останнiй етап, оскiльки при видiленнi реорганiзоване пiдприiмство не виключаiться з державного реiстру.

Як специфiчний вид видiлення можна розглядати операцiю передачi частини майнових прав та обовтАЩязкiв пiдприiмства, що реорганiзуiться, не до новоствореного, а до вже функцiонуючого пiдприiмства. Власники реорганiзованого пiдприiмства стають спiввласниками субтАЩiкта господарювання, до якого передано частину активiв i пасивiв.

Виокремлення власникiв при реорганiзацii юридичноi особи шляхом видiлення i необовтАЩязковим. Засновником (чи спiввласником) юридичноi особи, яка створюiться в результатi видiлення (чи до якоi здiйснюiться приiднання видiленоi частини активiв та пасивiв), може бути реорганiзоване пiдприiмство. При цьому юридична особа, якiй передано частину майнових прав та обовтАЩязкiв, може набути вигляду дочiрнього пiдприiмства, у результатi чого органiзовуiться iнтегрована корпоративна структура.

Необхiдним елементом розукрупнення i роздiльний баланс. Роздiльний баланс - це баланс пiдприiмства, що реорганiзуiться шляхом подiлу чи видiлення, на день припинення його дiяльностi, в якому окремими позицiями вiдображаються активи i пасиви, розподiленi мiж ним i пiдприiмствами-правонаступниками. Отже, в роздiльному балансi вiдображаiться частка майна, вимог i зобовтАЩязань, яка передаiться пiдприiмствам, що утворюються в результатi подiлу чи видiлення. У роздiльному балансi показуються баланси новостворених пiдприiмств на момент початку iх господарськоi дiяльностi. Перед складанням роздiльного балансу слiд провести пiдготовчу роботу щодо забезпечення реальностi позицiй, якi будуть вiдображенi в ньому. З цiiю метою проводиться iнвентаризацiя всiх майнових прав i зобовтАЩязань пiдприiмства, що реорганiзуiться. Особлива увага при цьому звертаiться на виявлення та списання майна, непридатного до використання, та безнадiйноi дебiторськоi заборгованостi.

За загальним правилом складання роздiльних балансiв усi активи та пасиви реорганiзованого пiдприiмства розподiляються пропорцiйно до встановленоi бази для нарахування. Як правило, такою базою i сума основних засобiв, якими надiляються пiдприiмства, що створюються в результатi подiлу. Наприклад, якщо вирiшено, що в результатi подiлу до новоствореного пiдприiмства вiдiйде окремий структурний пiдроздiл, вартiсть основних засобiв якого становить 25 % загальноi суми першого роздiлу активу балансу, то це означаi, що до даного пiдприiмства у вiдповiднiй частцi вiдiйде власний капiтал, зобовтАЩязання та вимоги. Може бути встановлено й iнший порядок визначення пропорцiй обмiну корпоративних прав, розподiлу майна, формування окремих статей активу та пасиву роздiльного балансу, зокрема виходячи з оцiночноi вартостi новостворюваних пiдприiмств. Загальнi принципи, пропорцii, строки та методи розподiлу активiв пiд час реорганiзацii пiдприiмства шляхом подiлу чи видiлення визначаються в угодi про реорганiзацiю [24, с. 89].

1.2. Методологiя та правове забезпечення процесу формування розподiлу прибутку пiдприiмства

Проведення внутрiшньоi реорганiзацii потребуi значноi пiдготовчоi роботи, яка може бути за змiстом структурована на декiлька вiдносно самостiйних етапiв.

1 етап - визначення стратегiчних завдань, якi необхiдно ви рiшити завдяки проведенню внутрiшньоi реорганiзацii.

Стратегiчнi завдання внутрiшньоi реорганiзацii, за суттю, збiгаються iз загальними завданнями антикризового управлiння - виведення пiдприiмства зi стану кризи, усунення загрози банкрутства, нормалiзацiя фiнансового стану пiдприiмства, лiквiдацiя збитковостi та причин, що ii зумовлюють, забезпечення зростання результатiв господарсько-фiнансовоi дiяльностi та ii ефективностi.

Вiдповiдно до завдань, що стоять перед конкретним пiдприiмством, маi бути визначено мiсце внутрiшньоi реорганiзацii у системi антикризових заходiв, вивчено потенцiйнi можливостi та наслiдки застосування цього iнструменту.

2 етап - аналiз внутрiшньоi органiзацiйноi структури та ресурсного потенцiалу пiдприiмства.

Метою цього етапу роботи i складання перелiку структурних пiдроздiлiв пiдприiмства та збирання iнформацii стосовно iх дiяльностi.

Ця iнформацiя необхiдна для подальшоi роботи i стосуiться таких питань:

- спецiалiзацiя;

- характер продукцii (кiнцева; незакiнчене виробництво, роботи, послуги тощо);

- види продукцii (робiт, послуг), що пропонуються зараз i можуть потенцiйно бути запропонованi;

- обсяги дiяльностi, iх вiдповiднiсть до критичних обсягiв, необхiдних для беззбитковоi роботи;

- забезпеченiсть матерiально-технiчною базою, умови ii використання (для орендованих основних фондiв), кiлькiсний та якiсний стан;

- забезпеченiсть трудовими ресурсами, iх кiлькiсть та склад, рiвень матерiального та морального задоволення роботою;

- рiвень попиту на пропоновану продукцiю (роботи, послуги) умови та канали ii продажу;

- мiсцезнаходження, транспортна доступнiсть;

- характеристика керiвника складу та провiдних фахiвцiв структурних пiдроздiлiв;

- можливостi видiлення iнших (крiм iснуючих) структурно виокремлених частин цiлiсного майнового комплексу пiдприiмства, якi потенцiйно можуть працювати самостiйно;

- ступiнь централiзацii управлiнських функцiй (закупiвля, збут, маркетинг, облiк, планування тощо);

- наявнiсть досвiду госпрозрахункових вiдносин мiж структурним пiдроздiлом та апаратом управлiння;

- iнша iнформацiя.

Аналiз умов функцiонування структурних пiдроздiлiв у складi пiдприiмства дасть змогу обгрунтовано визначити форми i методи його внутрiшньоi реорганiзацii.

3 етап - визначення критерiiв можливостi видiлення структурних пiдроздiлiв у самостiйнi пiдприiмства.

РДдиним нормативним та методичним документом, що регламентуi критерii можливостi видiлення, i Методика розробки планiв реструктуризацii державних пiдприiмств та органiзацiй, розроблена та затверджена Мiнiстерством економiки Украiни [27, с. 59].

Вiдповiдно до цього документа такими критерiями визнаються:

а) ступiнь освоiння нових ринкiв - характеризуi швидкiсть, з якою пiдроздiл може змiнити структуру збуту продукцii i подолати бар'iри вступу до нових ринкiв; слiд враховувати, що олiгопольнi ринки та ринки з високим ступенем вкладення капiталу в продукцiю мають повiльний ступiнь освоiння;

б) рiвень специфiчних виробничих знань i технологiй - характеризуi, якою мiрою застосовуються науково-технiчнi знання для пiдроздiлу, який змушений вiдмовитись вiд усього спектра ранiше виготовленоi продукцii.

Поняття Влспецифiчнi виробничi знання i технологiiВ» охоплюi науково-технiчнi знання як у загальновизнаному чистому виглядi (технологii ноу-хау, патенти), так i специфiчнi систематизованi знання, придбанi у процесi роботи на даному виробництвi (загальний рiвень технiчноi освiти робiтникiв, iнновацiйнi процеси). Чим вище рiвень знань, якi можуть бути переданi, тим легше пiдроздiл може освоiти новi технологii та види продукцii.

Пiд час застосування даноi методики досить важливого значення набуваi вiднесення пiдприiмства до тiii чи iншоi категорii.

Категорiя 1 - пiдприiмства, що легко реорганiзуються. Пiдроздiл швидко виходить на новi ринки, легко збуваi свою продукцiю, частка специфiчних знань мала.

Категорiя 2 - пiдприiмства, якi потенцiйно пiддаються реорганiзацii. Пiдроздiл маi великi можливостi освоiння нових ринкiв, але iснуючий рiвень специфiчних виробничих знань i технологiй ускладнюi змiну асортименту продукцii i виробничого продукцii.

Категорiя 3 - пiдприiмство, що пiдлягаi лiквiдацii. Пiдроздiл характеризуiться малою можливiстю освоiння нових ринкiв та малим рiвнем специфiчних виробничих знань та технологiй

Категорiя 4 - пiдприiмство, яке важко пiддаiться реорганiзацii. Пiдроздiл, для якого освоiння нових ринкiв i важким, незважаючи на високий ступiнь специфiчних виробничих знань та технологiй. Без iснування цього пiдроздiлу структура кооперацii та збуту в межах об'iднання неможлива.

Позитивно оцiнюючи спробу розробки вiдповiдних рекомендацiй, вважаiмо за необхiдне розглядати визначенi критерii лише як скринiнговi (попереднi, якiснi) стандарти вiдбору, якi використовуються для попередньоi оцiнки можливостей проведення реорганiзацii та ранжирування пiдроздiлiв пiдприiмства з точки зору потреби та потенцiйноi можливостi iх видiлення в самостiйнi пiдприiмства.

Застосування даних критерiiв даi змогу визначити структурнi пiдроздiли (частки майнового комплексу пiдприiмства), якi потребують прiоритетного та поглибленого вивчення питань внутрiшньоi реорганiзацii.

4 етап - розробка бiзнес-плану дiяльностi пiдроздiлiв, що пiдлягають реорганiзацii.

Для економiчно обгрунтованоi оцiнки можливостi самостiйного функцiонування структурних пiдроздiлiв (можливiсть реорганiзацii яких оцiнена як реальна або високопотенцiйна) розроблюiться детальний бiзнес-план iх дiяльностi як самостiйних господарюючих суб'iктiв ринку.

Структура бiзнес-плану, змiст та вимоги до його окремих роздiлiв визначаються виходячи з загальноприйнятих пiдходiв, висвiтлених у сучаснiй економiчнiй лiтературi, а також нормативних актiв та методичних рекомендацiй вiдповiдних органiв.

Пiдготовка бiзнес-плану дiяльностi пiдроздiлiв, що перетворюються на самостiйнi пiдприiмства, провадиться на базi використання iнформацii про iх дiяльнiсть у складi пiдприiмства (обсяги виробництва, доходiв, склад та рiвень поточних витрат), яка корегуiться з урахуванням iхнього нового статусу. З цiiю метою визначаються можливi резерви зростання обсягiв та ефективностi дiяльностi, мобiлiзацii яких сприяi економiчна самостiйнiсть або новi власники пiдприiмства.

У перебiгу розробки бiзнес-плану обов'язково мають бути розрахованi показники, що i iндикаторами економiчноi можливостi видiлення: точка беззбитковостi дiяльностi, яка визначаi мiнiмальний обсяг дiяльностi, необхiдний для покриття поточних витрат за рахунок власних доходiв; запас фiнансовоi мiцностi, який характеризуi ступiнь перевищення фактичних обсягiв дiяльностi над мiнiмально допустимим; точка фiнансовоi рiвноваги, тобто обсяг дiяльностi, який забезпечуi генерацiю грошових доходiв в обсягах, що достатнi для покриття грошових витрат, у тому числi пов'язаних з обслуговуванням та погашенням старих зобов'язань; обсяг цiльового прибутку та можливостi його досягнення (точка цiльовоi прибутковостi) [17, с. 201].

Методика iх розрахунку викладена в чисельних учбово-методичних виданнях.

5 етап - оцiнка ефективностi внутрiшньоi реорганiзацii пiд приiмства.

Прогнознi результати господарсько-фiнансовоi дiяльностi ново-створених пiдприiмств (вiдповiдно до розробленого бiзнес-плану) необхiдно порiвняти з вiдповiдними фактичними та прогнозними показниками по пiдприiмству в цiлому без проведення реорганiзацii.

Якщо результати розрахункiв пiдтверджують зростання ефективностi господарювання, обсягiв чистого грошового потоку, зменшення рiвня його мiнливостi, то внутрiшня реорганiзацiя може бути визнана економiчно доцiльною.

6 етап - розробка концепцii та проекту угоди про видiлення (розподiл).

Спираючись на отриманi результати економiчноi оцiнки можливостi видiлення, необхiдно розробити та винести на схвалення власникiв загальну концепцiю внутрiшньоi реорганiзацii. Цей документ маi визначати: стратегiчну доцiльнiсть внутрiшньоi реорганiзацii, цiлi, якi досягаються завдяки ii проведенню; перелiк пiдроздiлiв, що перетворюються на самостiйнi пiдприiмства; черговiсть перетворень, термiни та вiдповiдальних за проведення внутрiшньоi реорганiзацii; правову схему проведення внутрiшньоi реорганiзацii; план заходiв, необхiдних для проведення реорганiзацii.

Пiсля схвалення загальноi концепцii вiдповiдно до визначеноi черговостi структурних пiдроздiлiв розроблюiться проект угоди про видiлення (розподiл), в якому мають бути зазначенi питання щодо: призначення комiсiй для проведення реорганiзацii та iнвентаризацii у складi представникiв пiдприiмств, що реорганiзуються, та засновникiв пiдприiмств-правонаступникiв; розподiлу мiж пiдприiмствами-правонаступниками суми його статутного та iнших фондiв спецiального призначення, що складають капiтал банку, а також засновникiв, акцiонерiв (учасникiв); розподiлу зобов'язань пiдприiмства, що лiквiдуiться, мiж його правонаступниками; повного перелiку та обсягу активiв i пасивiв балансу, що пiдлягають передачi кожному пiдприiмству-правонаступнику; дати перерахування у вiдповiдних частинах залишку коштiв з поточних рахункiв пiдприiмства, що реорганiзуiться, на

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"