Управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii на ЖКУВП "Бiатрон-3"

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Житомирський державний технологiчний унiверситет

Кафедра менеджменту

Курсовий проект

на тему: Управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii на ЖКУВП тАЬБiатрон-3тАЭ

Карпiнська Нiна Вiкторiвна

студентка V курсу, групи ЗМО-07-1с

Допущено до захисту Науковий керiвник

Бурачек РЖгор Володимирович

Роботу на кафедру здала:

тАЮ______________тАЭ200__р

Житомир, 2009 р.

План

Вступ

Роздiл 1. Теоретичнi аспекти формування логiстичноi системи розподiлу на пiдприiмствi

1.1 Суть логiстики розподiлу, логiстична система розподiлу

1.2 Структура логiстичноi системи розподiлу

1.3 Управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii

Роздiл 2. Органiзацiя i управлiння системою розподiлу в умовах ЖКУВП тАЬБiатрон-3тАЭ

2.1 Загальна характеристика пiдприiмства

2.2 Аналiз фiнансово-економiчного стану ЖКУВП тАЬБiатрон-3тАЭ

2.3 Оцiнка iснуючоi логiстичноi системи розподiлу на пiдприiмствi

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додатки

Вступ

Актуальнiсть обраноi теми пояснюiться тим, що вивчення логiстичноi системи розподiлу та ii практичне застосування на пiдприiмствi значно пiдвищуi ефективнiсть дiяльностi останнього, що в свою чергу призводить до збiльшення прибутку. Процес становлення Украiни як демократичноi держави з ринковою економiкою, що прагне зайняти гiдне мiсце у свiтовiй економiчнiй спiльнотi, актуалiзуi ряд проблем, пов'язаних iз забезпеченням конкурентоспроможностi вiтчизняноi економiки. Серед них видiляiться проблема ефективностi функцiонування логiстичних систем рiзного рiвня, якi формуються на базi економiчних систем пiдприiмств. Тому дана проблема i актуальною i потребуi своiчасного вирiшення.

Протягом останнього десятилiття накопичено чималий досвiд удосконалення загальних принципiв i механiзмiв логiстики. Рiзним аспектам теорii i практики логiстики загалом i логiстики розподiлу зокрема присвячено працi таких вiтчизняних учених, як Л. В. Балабанова, М. С. Доронiна, М. А. Окландер, Н. РЖ. Чухрай та iн. Вагомий внесок зробили такi науковцi СНД, як Б. А. Анiкiн, А. М. Гаджинський, И. Е. Тишбаiв, А. РЖ. Семененко, В.РЖ Сергiiв i фахiвцi iнших зарубiжних краiн, зокрема, Д. Бауерсокс, Дж. Бушер, Д. Клосс, Дж. Хескетт та iн. Основна увага цими науковцями придiляiться загальнiй теорii та особливостям транспортноi, складськоi та виробничоi логiстики.

ОбтАЩiктом дослiдження в курсовiй роботi виступаi логiстична система розподiлу продукцii на Житомирському колективному учбово-виробничому пiдприiмство тАЬБiатрон-3тАЭ, що спецiалiзуiться на оптовiй i роздрiбнiй торгiвлi та виготовленнi меблiв.

Предметом дослiдження i сукупнiсть методичних та практичних проблем управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii.

Метою написання курсовоi роботи i вивчення теоретичних аспектiв управлiння логiстичною системою розподiлу та дослiдження практичних способiв ii вдосконалення для ЖКУВП тАЬБiатрон-3тАЭ.

Для досягнення мети роботи поставлено наступнi завдання:

Опрацювання теоретичних положень щодо управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii.

Проведення аналiзу фiнансово-господарськоi дiяльностi на пiдприiмствi.

Оцiнки ефективностi управлiння логiстичною системою розподiлу продукцii на пiдприiмствi.

В процесi проведення дослiдження було використано матерiали внутрiшньоi звiтностi пiдприiмства, данi статистичних довiдникiв та матерiали практикуючих фахiвцiв в галузi менеджменту та логiстики, розмiщенi в перiодичних виданнях, монографiях, пiдручниках та електронних джерелах.

Роздiл 1. Теоретичнi аспекти формування логiстичноi системи розподiлу на пiдприiмствi

1.1 Суть логiстики розподiлу, логiстична система розподiлу

Для задоволення вимог замовника до якостi, своiчасностi поставок i цiн вся дiяльнiсть пiдприiмства повинна бути погоджена зi споживачами i орiiнтована на них. Продукцiя, готова до споживання, повинна бути своiчасно, з мiнiмальними витратами i без втрат для якостi доставлена в необхiднiй кiлькостi в обумовленi термiни до тих споживачiв, якi виявили на неi попит. Функцiональна область логiстики, що вiдноситься саме до розподiлу продукцii, i називаiться логiстикою розподiлу.

Логiстика у сферi розподiлу i комплексом стратегiчних, органiзацiйних, фiнансових i iнших заходiв, тiсно пов'язаних мiж собою в гнучку систему управлiння матерiальними, iнформацiйними, фiнансовими i iншими потоками в невиробничий перiод.

Не зважаючи на те, що в останнi 10-15 рокiв на Заходi у зв'язку з бурхливим прогресом логiстики дещо змiстилися i "розмилися" межi мiж збутом, маркетингом i логiстикою, а розподiльчi функцii все бiльше ототожнюють з маркетинговими i логiстичними, в зарубiжнiй лiтературi в даний час все ще немаi чiткого розмежування цiлей i функцiй збуту (розподiлу) i маркетингу. Бiльшiсть авторiв дотримуiться думки, що розподiльчi функцii i частиною маркетингу фiрми. В той же час ряд вiтчизняних дослiдникiв вважаi, що основною вiдмiннiстю розподiльчоi дiяльностi вiд маркетинговоi i наявнiсть для збуту (розподiлу) сталоi товаропросувноi мережi i господарських зв'язкiв по поставках (продажу) готовоi продукцii споживачам. Для маркетингу ж характерне збiльшення об'iмiв продажiв шляхом освоiння нових сегментiв ринку або розширення за рахунок змiни асортименту готовоi продукцii, полiпшення полiтики просування товарiв i т.п.

На вiдмiну вiд того, що розумiють пiд розподiлом продукцii в адмiнiстративно-команднiй системi (надання права власностi на розподiлюваний товар), в логiстицi це фiзична доставка товару споживачу.

Основнi вiдмiнностi мiж розумiнням дистрибуцii з точки зору маркетингу та логiстики наведенi у таблицi 1.1.

Таблиця 1.1.

Основнi вiдмiнностi мiж розумiнням дистрибуцii з точки зору маркетингу та логiстики

Джерело: [19, с. 22].

При цьому, як правило, процес роздрiбного продажу в логiстицi не розглядаiться, оскiльки ефективнiсть процесу залежить в основному вiд чинникiв, що лежать за межами логiстики.

Загальна iдина операцiя "фiзичного розподiлу" складаiться з елементарних операцiй, якi у свою чергу можуть бути з'iднанi в комплекснi (груповi) операцii.

Для практичного виконання операцiй по фiзичному розподiлу продукцii можуть бути задiянi як вiдповiднi пiдроздiли фiрми-виробника, що займаються збутом, так i спецiалiзованi фiрми-посередники, що займаються виконанням тих або iнших фiзичних операцiй. З мiркувань органiзацiйноi i експлуатацiйноi зручностi цi фiрми частiше за все виконують декiлька наведених функцiй.

Вiдповiдно до цього, пiд фiзичним розподiлом розумiють дiяльнiсть щодо планування, органiзацii i контролю за фiзичним перемiщенням матерiалiв i готових виробiв вiд мiсця iх походження до мiсць використання з метою задоволення вимог споживачiв i отримання прибутку.

Таким чином, логiстика розподiлу тАУтАУ наука та практика планування, керування та контролю транспортування, складування та iнших операцiй, якi здiйснюються в процесi доведення готовоi продукцii до споживача, включаючи передавання, збереження та переробку вiдповiдноi iнформацii [10, с. 70].

Розподiльча логiстика базуiться на наступних принципах:

Координацiя всiх процесiв руху товару, починаючи iз початкових операцiй товаровиробника i закiнчуючи сервiсом споживача.

РЖнтеграцiя всiх функцiй управлiння процесами розподiлу готовоi продукцii i послуг, починаючи iз визначення цiлей i закiнчуючи контролем.

Адаптацiя комерцiйного, канального i фiзичного розподiлу до постiйно змiнних вимог ринку i, в першу чергу, до вимог покупцiв.

Системнiсть як управлiння розподiлом в його цiлiсностi i взаiмозалежностi всiх елементiв збутовоi дiяльностi.

Комплекснiсть, тобто вирiшення сукупностi проблем, пов'язаних iз задоволенням платоспроможного попиту покупцiв.

Оптимальнiсть як в спiввiдношеннi елементiв системи, так i в режимi ii функцiонування.

Рацiональнiсть як в органiзацiйнiй структурi, так i в органiзацii управлiння.

Поняття логiстичноi системи i частковим по вiдношенню до загального поняття системи. В енциклопедичному словнику наведено наступне визначення поняття тАЬсистематАЭ: тАЬСистема (вiд грец. тАУ цiле складене iз частин ; зтАЩiднання, сполучення) тАУ множина елементiв, що знаходяться у вiдносинах i звтАЩязках один з одним, якi утворюють певну цiлiснiсть, iднiстьтАЭ.

Поняття логiстичноi системи i одним iз базових понять логiстики. РЖснують рiзноманiтнi системи, що забезпечують функцiонування економiчного механiзму. В цiй множинi необхiдно вирiзняти саме логiстичнi системи з метою iх синтезу, аналiзу i удосконалення.

Логiстична система тАУтАУ це економiчна система, що складаiться iз пiдсистем та елементiв, що виконують логiстичнi функцii (операцii, обтАЩiднанi загальною метою та iнтересами), якi реалiзуються шляхом управлiння логiстичними потоками. Вона, як правило, складаiться iз декiлькох пiдсистем i маi розвинутi звтАЩязки з зовнiшнiм середовищем [12, с. 80].

Логiстичнi системи подiляються на двi великi групи: мiкро- i макрологiстичнi. На мiкрорiвнi система вирiшуi локальнi питання в рамках окремих ланок i елементiв логiстики i може бути представлена у виглядi наступних основних пiдсистем: закупiвля; планування i управлiння виробництвом; збут. Макрологiстичнi системи можуть бути класифiкованi по декiльком ознакам: по адмiнiстративно-територiальному подiлу тАУ районнi, мiськi, обласнi, регiональнi, республiканськi; по обтАЩiктно-функцiональнiй ознацi: галузевi, вiдомчi, торговi, вiйськовi, iнституцiональнi.

Логiстична система володii такими властивостями, як емержентнiсть, синергiзм i конгруентнiсть.

Емержентнiсть тАУтАУ здатнiсть створювати системний ефект вiд оптимальноi координацii дiяльностi

Синергiзм полягаi в наявностi комплексних функцiй, повнота реалiзацii яких i дозволяi набути таких властивостей системi, якими не володiють ii елементи.

Конгруентнiсть тАУтАУ вiдповiднiсть елементiв розподiльчоi логiстики мiж собою i цiлям системи.

Аналiз тенденцiй розвитку сучасноi економiки показуi домiнантну роль сфери послуг i збуту, тому значення розподiльчоi логiстики особливо зростаi. Це означаi, що виробники товарноi продукцii, особливо великi, прагнутимуть бiльше закупляти i менше вироблятимуть самостiйно [48].

Економiчна природа розподiльчоi логiстики може бути дослiджена бiльш повно, якщо разом з ii функцiями розглянути ii завдання та методи iх вирiшення. Основними завданнями розподiльчоi логiстики i:

Максимiзацiя прибутку при задоволеннi попиту споживачiв.

Ефективне використання виробничого апарату пiдприiмства через завантаження виробничих потужностей замовленнями споживачiв.

Рацiональна поведiнка на ринку з урахуванням його кон'юнктури.

Для вирiшення цих завдань необхiдно дотримуватися певних правил:

Результатом розподiльчоi логiстики i задоволення попиту покупцiв i отримання прибутку пiдприiмством, яке залежить в першу чергу вiд покупцiв. Отже, результати i ресурси iснують тiльки ззовнi розподiльчоi логiстики.

У процесi просування товарiв i послуг на ринок необхiдно проводити оцiнку ринкових можливостей пiдприiмства i максимально використовування його потенцiйнi переваги. Отже, результатiв розподiльчоi логiстики можна досягти шляхом використання можливостей, а не вирiшенням проблем.

Для отримання результатiв розподiльчоi логiстики необхiдно ухвалювати рiшення, на яких напрямах збутовоi полiтики сконцентрувати ресурси пiдприiмства. Отже, ресурси слiд спрямовувати на використання можливостей пiдприiмства i ринку.

Враховуючи контАЩюнктуру ринку, шляхом встановлення лiдерства на ринку, можна досягти високих результатiв розподiльчоi логiстики.

Головною проблемою розподiльчоi логiстики i пошук новоi ринковоi нiшi або форми органiзацii просування товару на ринок.

Розподiльча логiстика, залишена без регулювання, завжди функцiонуi невiрно.

Планування логiстичноi системи розподiлу передбачаi наявнiсть певних етапiв (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Етапи планування системи розподiлу. Джерело: [29, с. 179].

Ключовий момент логiстики розподiлу тАУтАУ вибiр та конструювання каналiв розподiлу. Канали розподiлу тАУтАУ це маршрути, за якими продукцiя перемiщуiться вiд мiсць виробництва чи видобутку до мiсць споживання, зупиняючись у певних пунктах, переходячи вiд одного власника до iншого. Це сукупнiсть фiрм чи окремих осiб, якi беруть на себе обов'язок чи допомагають передати комусь iншому право власностi на конкретнi товари чи послуги на iхньому шляху вiд виробника до споживача. Функцii каналiв розподiлу наведено нижче [22, с. 342]:

а) функцii, пов'язанi з угодами (закупiвля продукцii для перепродажу чи для передачi споживачам; продаж продукцii, тобто контактування з потенцiйними покупцями, отримання замовлень, просування товарiв; дiловий ризик за наявностi права власностi на продукцiю);

б) логiстичнi функцii (створення необхiдного асортименту продукцii для обслуговування покупцiв; збереження продукцii, ii якостi; сортування, комплектування, подiл великих партiй продукцii вiдповiдно до потреб споживачiв; транспортування продукцii);

в) обслуговуючi функцii (торговельне обслуговування споживачiв; огляд, перевiрка, оцiнка продукцii, визначення ii ТСатунку та якостi; проведення маркетингових дослiджень; планування продукцii, тобто консультування виробникiв щодо товарiв, стадiй життiвого циклу, мiсця товарiв на ринку в умовах конкуренцii; визначення цiн, нацiнок та знижок; надання послуг виробничого, комерцiйного, iнформацiйного та iншого характеру.

Розрiзняють два базиснi типи каналiв розподiлу тАУ прямi та опосередкованi, також видiляють ешелованi канали розподiлу.

Прямi тАУтАУ без використання посередникiв тАУтАУ канали розподiлу використовуються фiрмами, якi бажають контролювати всю свою маркетингову програму, пiдтримують тiсний контакт зi споживачами, мають обмеженi цiльовi ринки i достатнi засоби для органiзацii збуту.

Створення логiстичних систем iз прямими зв'язками доцiльне у таких випадках.

По-перше параметри (потужнiсть, напруженiсть) матерiального потоку виправдовують витрати на його просування.

По-друге кiлькiсть пунктiв призначення (споживачiв) невелика, i вони поглинають усi матерiальнi потоки, якi генеруються виробником.

По-третi товарний потiк i вузькоспецiалiзованим (складне устаткування, продукцiя, виготовлена за iндивiдуальним замовленням, продукцiя, що вимагаi вiд виробника монтажних та налагоджувальних робiт тощо).

По-четверте матерiальний потiк не потребуi складськоi обробки.

По-птАЩяте продуцент маi достатньо фiнансових можливостей для створення й експлуатацii маркетинговоi системи з прямими зв'язками [29, с. 181].

Опосередкованi тАУ перемiщення товарiв через посередникiв тАУ канали розподiлу використовуються фiрмами для збiльшення ринкiв збуту, кращого iх охоплення, нарощування обсягiв продажу товарiв.

Змiшанi (ешелованi) канали поiднують першi два види каналiв руху товарiв. Спiввiдношення прямих i непрямих каналiв розподiлу залежить вiд цiльових ринкiв, стратегii пiдприiмства та власних потенцiйних можливостей збутових систем. Створення ешелонованих маркетингових систем доцiльне в таких ситуацiях.

По-перше товарний ринок роздрiбнено до такоi мiри, що потужностi матерiальних потокiв недостатнi, аби покрити витрати на прямий збут. У цьому разi оптовi посередники, якi працюють з широким асортиментом матерiальних потокiв, можуть створити досить великий сукупний обсяг збуту, трансформуючи при цьому кiлька матерiальних потокiв вiд рiзних виробникiв в один комплексний матерiальний потiк.

По-друге вимоги споживачiв з питань закупiвельного маркетингу (органiзацiя закупiвлi, швидка доставка, органiзацiя деяких форм пiсля продажного обслуговування) вiдiграють iстотну роль, i товарнi запаси посередницьких ланок у маркетингових каналах стають ближчими до споживача, нiж запаси продуцента матерiальних потокiв.

По-третi товарний ринок з певноi номенклатури продукцii i горизонтальним, що передбачаi дроблення попиту i матерiальних потокiв у кожному iз секторiв ринку.

По-четверте рiзниця мiж вартiстю виробленоi виробником продукцii та продажною цiною надто мала, щоб утримувати власнi збутовi структури i створювати маркетингову систему з прямими зв'язками.

По-птАЩяте партii товару такi, що при просування матерiального потоку до споживача економiю на маркетингових роботах та операцiях можна одержати лише в ешелованих каналах [29, с. 182].

Множина каналiв розподiлу утворюi розподiльчу або дистрибутивну мережу пiдприiмства.

Канали розподiлу характеризують за кiлькiстю рiвнiв. Рiвень каналу розподiлу тАУтАУ це будь-який посередник, що виконуi певну роботу з просування товару i передачi права власностi на нього кiнцевому споживачевi. Оскiльки певнi функцii розподiлу виконують i сам виробник, i кiнцевий споживач, вони також входять до складу будь-якого каналу. В цiлому протяжнiсть каналу залежить вiд кiлькостi промiжних рiвнiв у ньому (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Рiвнi каналiв розподiлу. Джерело: [29, c.184].

Канал нульового рiвня складаiться з виробникiв, що продають товар безпосередньо споживачам. Вiдомi три основнi способи прямого продажу тАУторгiвля в рознос (тАЬвiд дверей до дверейтАЭ), посилочна торгiвля i торгiвля через магазини, що належать виробникам.

Однорiвневий канал мiстить одного посередника. На споживчому ринку таким посередником виступаi роздрiбний торговець, на iндустрiальному ринку агент з продажу товарiв чи брокер.

Дворiвневий канал складаiться з двох посередникiв. На споживчому ринку оптовий i роздрiбний торговець, на iндустрiальному ринку дилер, дистриб'ютори.

Трирiвневий канал тАУ це три посередники. До оптових i роздрiбних торговцiв додаються невеликi оптовики, що купують товари у великих оптових торговцiв i перепродають iх невеликим пiдприiмствам роздрiбноi торгiвлi.

Канал розподiлу характеризують його ланковiсть i ширина. Коефiцiiнт ланковостi каналу розподiлу показуi середнi число ланок, через якi проходить продукцiя при русi вiд виробника до кiнцевого споживача.

Ширина каналу розподiлу тАУтАУ число учасникiв каналу розподiлу, що видiляiться для кожного рiвня каналу.

РЖснують канали з великим числом рiвнiв, але вони зустрiчаються порiвняно рiдко, оскiльки чим бiльше рiвнiв маi канал розподiлу, тим менше можливостей для контролю за ним. Кiлькiсть посередникiв обирають залежно вiд виду розподiлу: ексклюзивного, селекцiйного, iнтенсивного.

Ексклюзивний розподiл тАУтАУ передбачаi жорстко обмежену кiлькiсть посередникiв, якi працюють з товарами виробника. Такий тип розподiлу застосовують тодi, коли виробник контролюi дiяльнiсть продавцiв i рiвень сервiсу, який вони надають. Найчастiше при цьому укладають ексклюзивнi дилерськi угоди, вiдповiдно до яких фiрми-продавцi беруть зобов'язання не торгувати товарами конкурентiв.

Селекцiйний розподiл тАУтАУ передбачаi наявнiсть бiльшоi кiлькостi посередникiв, нiж за ексклюзивного. Фiрма встановлюi добрi дiловi вiдносини з кiлькома посередниками i сподiваiться, що iхня дiяльнiсть, пов'язана зi збутом продукцii фiрми, буде ефективною. Через селекцiйний розподiл виробник може вийти на сегмент ринку, який його найбiльше цiкавить, посилити контроль за рухом товарiв, до того ж його витрати будуть меншими.

За iнтенсивного розподiлу тАУтАУ виробник намагаiться забезпечити наявнiсть своiх товарiв у якнайбiльшiй кiлькостi торгових точок. Таку стратегiю застосовують здебiльшого за продажу товарiв повсякденного попиту [29, с. 182].

На вибiр каналу розподiлу впливаi безлiч чинникiв: фiнансове становище пiдприiмства, його iмiдж, виробничi можливостi, число конкурентiв, споживачi, iх вiдношення до придбання товарiв, iх вимоги до асортименту i якостi товару, платоспроможнiсть споживачiв, характеристики самого товару. Крiм того, важливе значення маi якiсний рiвень органiзацii посередницькоi дiяльностi в окремому регiонi або в краiнi в цiлому.

Структура розподiльчоi мережi i схеми можливих логiстичних каналiв залежать вiд виду вироблюваноi готовоi продукцii i, вiдповiдно, груп споживачiв. Товари широкого споживання звичайно поступають в логiстичнi канали оптовикiв, хоча деякi фiрми, що володiють значними ресурсами, можуть дозволити собi пряму дистрибуцiю i продаж готовоi продукцii населенню, наприклад, поштою або каталогам. Звичайно, чим бiльш масовим i попит (або характер виробництва), тим бiльше розгалуженою стаi дистрибутивна мережа.

Розподiл готовоi продукцii для промислових споживачiв в основному здiйснюiться через агентiв (брокерiв) за допомогою промислових дистрибуторiв. При побудовi розподiльчоi мережi необхiдно враховувати:

характер виробництва i попиту на продукцiю;

наявнi ресурси в розподiлi;

територiальнi особливостi збуту продукцii;

характеристику дистрибутора, що залучаiться (територiя, що покриваiться, знання продукцii i ринку, технiчнi можливостi, рiвень контактiв iз споживачами, наявнiсть системи iнформацiйноi пiдтримки i iн).

З метою визначення ефективностi каналiв розподiлу здiйснюiться аудит iх дiяльностi за такими показниками:

здатнiсть оперативно постачати товар;

коефiцiiнт виконання замовлень (вiдношення кiлькостi оперативно виконаних замовлень до вiдкладених);

здатнiсть "проштовхувати" товар;

пiдтримка товарних запасiв;

особливостi асортименту продукцii посередника;

методи реалiзацii товару;

квалiфiкацiя торгового персоналу;

кредитоспроможнiсть [29, с. 185].

Ефективнiсть каналу розподiлу здебiльшого залежить вiд взаiмодii виробника та посередника. Посередник залежно вiд виду каналу розподiлу i для виробника кiнцевим споживачем, тому що при цьому виробник не контактуi з покупцями цiльового ринку. Виробник i посередник, об'iднавши зусилля з метою отримання переваг над конкурентами, досягнення синергiчного ефекту стратегiй виробництва та розподiлу продукту, можуть налагодити найефективнiший збутовий канал. Наступне питання присвячене структурi логiстичноi системи розподiлу: поняттю розподiльчого центру, особливостям вибору посередникiв та факторам, що впливають на цей вибiр.

1.2 Структура логiстичноi системи розподiлу

Структуру логiстичноi системи розподiлу складають логiстичнi пiдсистеми, ланки та елементи.

Пiдсистема логiстичноi системи тАУтАУ вiдокремлена у вiдповiдностi до органiзацiйноi структури сукупнiсть ланок та елементiв логiстичноi системи, яка дозволяi вирiшувати завдання логiстичного адмiнiстрування системи вцiлому та (або) управлiння комплексом логiстичних функцiй в окремiй сферi дiяльностi компанii. Видiляють два комплекси пiдсистем: функцiональний (дистрибуцiя, пiдтримка виробництва, постачання) та забезпечувальний (органiзацiйно-економiчна, правова та iнформацiйна пiдтримка).

Ланка логiстичноi системи тАУтАУ економiчно та функцiонально обумовлений обтАЩiкт, який не пiдлягаi подальшiй декомпозицii в межах поставлених завдань аналiзу або синтезу логiстичноi системи та виконуi локальну цiльову функцiю.

Елемент логiстичноi системи тАУтАУ неподiльна в межах поставленого завдання управлiння або проектування частина ланки логiстичноi системи (пiдсистеми). Сукупнiсть логiстичних ланок утворюi логiстичний ланцюг.

Створюючи ланцюги поставок вiд виробника до торгових вузлiв продавця, дистрибутори проводять консолiдацiю оптових товарних потокiв в роздрiбнi асортиментнi поставки на складських комплексах, що виконують функцii розподiльчого центру продукцii. На сьогоднiшнiй день i наступнi можливостi щодо органiзацii розподiльчого центру:

побудувати склад самостiйно;

узяти склад в оренду з устаткуванням або без устаткування;

скористатися послугами складського (логiстичного) оператора, який прийме на себе функцii по складськiй обробцi i зберiганню.

Аналiз i порiвняння альтернатив щодо органiзацii складського обслуговування власних товаропотокiв буде неповним, якщо розглядати ситуацiю тiльки з позицiй його утримувача, оскiльки, ухваливши рiшення самостiйно побудувати склад, вiн стаi iнвестором i складський комплекс з цих позицiй повинен бути ефективним активом власника.

Бiльшiсть iнвесторiв, ухвалюючи рiшення про будiвництво власного розподiльчого центру, планують одержати розподiльчий центр з надлишком операцiйних площ i ресурсiв для забезпечення розвитку власного бiзнесу i надання послуг вiдповiдального зберiгання iншим учасникам ринку. Таким чином, ще до придбання земельноi дiлянки iнвестор стикаiться з питанням про подальше рацiональне використання своiх капiталiв в логiстичному бiзнесi як з позицiй користувача розподiльчого центру так i з позицiй iнвестора, причому цi двi рiзнi бiзнес-ролi можуть викликати конфлiкт iнтересiв, зображений в таблицi 1.2.

Таблиця 1.2. Конфлiкт iнтересiв користувача i iнвестора розподiльчого центру Джерело: [46].

В основi кiнцевого рiшення щодо необхiдностi будiвництва розподiльчого центру, оренди готових площ або придбання послуг логiстичного оператора лежить економiчний ефект.

Види каналiв розподiлу i структура мережi залежать вiд безлiчi чинникiв: стратегiчних i тактичних цiлей i завдань пiдприiмства на ринку збуту готовоi продукцii, логiстичноi стратегii пiдприiмства, видiв i параметрiв матерiальних i iнших потокiв i iнших чинникiв.

Прогноз перспектив розвитку дiяльностi посередникiв, що забезпечують просування товарних потокiв, припускаi зростання об'iмiв i розширення асортименту пропонованих послуг, в першу чергу логiстичних.

Оскiльки канал розподiлу, як i будь-яка система, характеризуiться не тiльки числом, але i типом вхiдних в нього елементiв i особливостями iх взаiмозв'язкiв, класифiкацiя функцiонуючих в рамках каналу посередникiв вiдрiзняiться рiзноманiтнiстю. За ознакою послуг, що надаються, всiх логiстичних посередникiв, можна роздiлити на двi групи: торговi i функцiональнi.

Посередник тАФ юридична або фiзична особа, яка виконуi функцii зведення суб'iктiв ринку для обмiну товарами, послугами та iнформацiiю.

Торговi посередники отримують товари в повну власнiсть i вiдповiдно приймають на себе весь супутнiй ризик. Серед них видiляють наступнi види.

Регулярнi оптовi торговцi. Ведуть бiзнес з повним набором послуг. Звично це незалежна компанiя, що на основi повноi власностi здiйснюi операцii з товарами для споживачiв. Вони служать таким чином основним джерелом поставок багатьох споживацьких товарiв масового попиту для роздрiбноi торгiвлi [29, с. 189].

Виробничi дистрибутори. Також входять в категорiю регулярних оптових торговцiв. Основна частина товарообiгу дистрибуторiв припадаi на промисловi фiрми, пiдприiмства комунального господарства, залiзницi, добувнi пiдприiмства i органiзацii сфери послуг (лiкарнi, перукарськi, готелi, ресторани). Виробничий дистрибутор часто спецiалiзуiться на одному сегментi ринку.

Постачальники окремих партiй. Вiдносяться до оптовикiв з неповними функцiями, оскiльки рiдко займаються фiзичною переробкою запасiв. Постачальник окремих партiй закупляi громiздкi вантажi, економiчна доставка яких вимагаi транзитних перевезення крупними партiями в очiкуваннi майбутнього замовлення вiд споживача. Це самостiйний посередник, який органiзовуi вiдправку i транспортування, приймаi вантаж у власнiсть, несе за нього вiдповiдальнiсть i виступаi як торговий посередник для всього каналу розподiлу.

Оптовики типу "плати-й-забирай". Це посередники з обмеженим набором функцiй, що працюють за принципом продажу за готiвковий розрахунок i що не займаються доставкою. Для того, щоб скористатися iх послугами, роздрiбний торговець повинен сам приiхати на склад, пiдiбрати i вiдкласти потрiбнi йому товари, сплатити покупку, завантажити товар в машину i доставити в свiй магазин [29, с. 191].

Роз'iзнi торговцi. Це оптовики з обмеженими функцiями, якi дiють головним чином в торгiвлi харчовими продуктами i спецiалiзуються на високоприбуткових товарах особливого асортименту або на швидкопсувних продуктах масового попиту. Продаж i доставка у такому разi сумiщенi. Споживачi вiдбирають потрiбнi продукти з обмеженого асортименту, помiщеного в машину, i операцiя завершуiться оплатою покупки.

Стелажнi (стацiонарно-роз'iзнi) торговцi. Це оптовики, що вiдносяться до категорii посередникiв з повним набором функцiй регулярноi оптовоi i роздрiбноi торгiвлi. Вони мають справу з широким асортиментом нехарчових продуктiв i обслуговують продовольчi магазини. Рахунки iм виставляються регулярно при кожнiй поставцi, а розплачуються вони тiльки за тi товари, якi продали з моменту попередньоi поставки.

Комплектуючi оптовикiв. Дiють в основному на ринку сiльськогосподарськоi продукцii i виконують звичну процедуру, пов'язану з розмiром замовлення, тiльки в зворотному порядку. Вони закупляють продукцiю у дрiбних постачальникiв, сортують i комплектують ii в крупнi, економiчнi для транспортування вантажi, доставляють iх на центральнi ринки i продають бiльш крупними партiями, нiж закупляли.

Напiвоптовики. Це посередники з комбiнованими функцiями, оскiльки дiють i на оптовому, i на роздрiбному рiвнях каналу розподiлу. Звично це оптовi торговцi з обмеженим набором функцiй, що займаються при цьому i роздрiбною торгiвлею.

Функцiональнi посередники позбавленi вiд ризику, пов'язаного з власнiстю, оскiльки виступають тiльки як представники продавця або покупця, надаючи необхiднi послуги своiм клiiнтам i кiнцевим споживачам. До них вiдносяться.

Торговi (збутовi) агенти. Обслуговують клiiнтiв, замiнюючи собою торговi органiзацii. Вони працюють за контрактом. Продають продукцiю одного виробника або декiлькох, якщо це взаiмодоповнюванi продукти, напряму не беруть участь в конкуренцii. Оскiльки iх наймачами або клiiнтами, як правило, i дрiбнi фiрми, торгових агентiв часто привертають до фiнансових операцiй, таких, як отримання позик, погашення i надання кредиту, а також для виконання функцiй збору, аналiзу i розповсюдження ринковоi iнформацii. Всi цi послуги торгових агентiв оплачуються на комiсiйнiй основi.

Промисловi агенти. Схожi з торговими агентами в тому, що замiнюють собою торговi органiзацii, працюють на постiйнiй контрактнiй основi, представляють вiдносно невеликi компанii, займаються вивченням ринку i одержують комiсiйну винагороду. Вони вiдрiзняються вiд торгових агентiв лише тим, що вiдповiдають за продаж не всiii продукцii своiх клiiнтiв, а тiльки частини, обмеженою певною географiчною зоною, надiленi правом регулювати цiни, надавати знижки i визначати умови кредиту. Промисловi агенти звичайно обслуговують декiлька виробникiв взаiмозамiнних (але не конкуруючих) продуктiв [29, с.193].

Комiсiйнi торговцi. На вiдмiну вiд агентiв iх рiдко привертають до роботи на постiйнiй контрактнiй основi. Наймають iх для обслуговування конкретноi операцii або для сприяння розповсюдженню конкретноi партii товарiв. Найнятий комiсiйний торговець одержуi товари у володiння (але не у власнiсть), забезпечуi складськi потужностi для iх зберiгання, проводить демонстрацiю для потенцiйних покупцiв. Звичайно комiсiйний торговець маi право приймати кращу пропозицiю, одержану вiд покупця в ходi переговорiв, якщо тiльки вона перевищуi останню мiнiмальну цiну.

Брокери. Всi iх функцii зводяться до полегшення i органiзацii контактiв мiж покупцями i продавцями. Брокери не i постiйними представниками нi покупця, нi продавця. Бiльш того, вони не одержують в своi руки товари, дуже рiдко виконують якi-небудь операцii, пов'язанi з фiзичною переробкою запасiв, не надають клiiнтам допомоги у фiнансовiй дiяльностi. Винагороду брокеру виплачуi його безпосереднiй клiiнт тАУтАУ або покупець, або продавець. Нi за яких обставин брокер не маi права одержувати винагороду вiд обох сторiн операцii. Брокерськi послуги широко використовуються малими виробниками споживацьких товарiв i оптовими торговцями харчовими продуктами для проведення зовнiшньоторговельних операцiй.

Аукцiоннi компанii. Забезпечують фiзичнi умови для продажу конкретних партiй товарiв, у тому числi надають примiщення для самих товарiв i для тих, хто бере участь в торгах. Послуги аукцiонноi компанii оплачуi продавець у формi фiксованоi винагороди за кожну операцiю або у формi вiдсотка вiд загальноi вартостi продажiв.

Залежно вiд типу i дiапазону послуг, що надаються, посередники дiляться на посередникiв з повними, обмеженими i комбiнованими функцiями.

Посередники з повним набором функцiй звичайно роблять крупнi закупiвлi, займаються розукрупненням великих партiй товарiв, комплектуванням, сортуванням, продажем i доставкою. Для виконання цих функцiй такий посередник тримаi склади i наймаi необхiдний персонал, в обов'язки якого входять власне торгiвля, фiзичний розподiл, надання торгових кредитiв, збiр дебiторськоi заборгованостi, надання консультацiйних i iнформацiйних послуг як постачальникам, так i споживачам.

Коло послуг, що надаються посередниками з обмеженим набором функцiй вужче, нiж у посередникiв з повним набором функцiй.

Посередники з комбiнованими функцiями звичайно виступають одночасно як роздрiбнi i оптовi торговцi.

Основнi причини звернення до логiстичних посередникiв в розподiльчiй логiстицi пов'язанi з:

тАв кращим монiторингом ринку запитiв споживачiв;

тАв зниженням логiстичних витрат;

тАв кращою гнучкiстю i адаптацiiю фiрми до можливих змiн навколишнього логiстичного середовища;

тАв можливiстю системних i iнтегрованих рiшень;

тАв розширенням доступу до виробництв свiтового рiвня i лiдируючих технологiй;

тАв зниженням ризикiв i тривалостi операцiйних i логiстичних циклiв;

тАв з отриманням швидкого дос

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"