Управлiння Херсонським виноробним заводом у кризовiй ситуацii

Реферат

Дипломна робота на тему: "Управлiння Херсонським виноробним заводом у кризовiй ситуацii".

Метою роботи було: на основi вивчення дiяльностi пiдприiмства запропонувати шляхи по виходу з кризи.

Дипломна робота написана на 100сторiнках, маi 12 таблиць, 12 рисункiв, 2 додатки та 40 джерел лiтератури.

Вступ

В умовах переходу Украiни на шлях ринковоi економiки особливо важливою стаi проблема не просто виживання, а успiшного функцiонування пiдприiмств на гостроконкурентних ринках.

Розвиток ринкових вiдносин пiдвищуi вiдповiдальнiсть та самостiйнiсть управлiнських рiшень по забезпеченню ефективноi iх роботи. Результати виробничоi, комерцiйноi, фiнансовоi та iнших видiв господарськоi дiяльностi залежать вiд рiзноманiтних факторiв, якi знаходяться у рiзнiй ступенi мiж собою та кiнцевими показниками.

iх дiя та взаiмодiя рiзнi по своiй силi, характеру та часу. Причини або умови, що сприяють виникненню факторiв, також рiзноманiтнi. Не розкриваючи та не оцiнюючи направлення, активнiсть та перiод iх дii, не можливо забезпечити ефективнiсть управлiння. Якiсно виконати цю тяжку роботу можна тiльки за допомогою вивчення стану пiдприiмства, тому тема даноi дипломноi роботи: "Управлiння Херсонським виноробним заводом у кризовiй ситуацii" i досить актуальною.

Метою роботи було: на основi вивчення дiяльностi пiдприiмства запропонувати шляхи по виходу з кризи.

Проблемами виноградарства та виноробства займаiться багато спецiалiстiв, зокрема, Слюсар В. Д., Бахтiн Ю. Г., Великий Ю. В., Гаркуша О. М., Матчина РЖ. Г., Алiiва А. Н. та багато iнших, бо виноробна промисловiсть маi важливе значення на сьогоднiшнiй день, тодi як покращення показникiв ефективностi виноградарства та виноробства у перспективi.

Роздiл 1 Характеристика виноробноi галузi у сучасних умовах

1.1 РЖсторiя виникнення виноробноi галузi

Розвиток виноробноi промисловостi на пiвднi Украiни маi давню iсторiю. Теперiшнiй стан галузi, ii перспективи, традицii, вживання вина, розташування i зовнiшньоекономiчнi зв'язки основних виноробних районiв неможливо розглядати не звертаючись до iсторii галузi, де можемо знайти коренi наших сучасних проблем.

Найсуттiвiшим зараз i якiсть вiтчизняних вин. Аналiз якостi вин, якi виготовляли у дореволюцiйний перiод, дозволяi виявити потенцiальнi можливостi галузi на пiвднi Украiни. У цей перiод виноградарство i виноробство розвивалося у Таврiйськiй i Херсонськiй губернiях.

Лiвий берiг Днiстра, що прилягаi до Бессарабii, був колискою виноградарства Херсонськоi губернii. Мiж Днiпром та Днiстром ще до 1790р. росли чималi виноградники, якi належали запорожцям. З приiднанням Приднiстров'я до Росii у серединi XVIII ст. виноградники загинули, тому що з переселенням осiлих татар нагайцi випалили цю територiю. Вiдновлення виноградникiв i заселення краю стало можливим у 1788р., коли тут оселилися чорноморськi козаки. Приблизно з цього часу почало зароджуватися виноградарство Одеського регiону, перший виноградник якого закладено у 1798р. у селi Хаджибей. У цьому ж роцi надiйшло розпорядження про вiдведення земель по Бугу i Днiстру (вiд Хортицi до лиманiв) для розведення виноградникiв. У Херсонськiй губернii в той час не було сортименту, що пiдходив би для мiсцевих умов i одержання доброякiсного, а тим бiльше типового вина.

Сортимент тiльки починав складатися i особливо видатних результатiв не було. Деяке пожвавлення почалося з часу заснування поблизу Одеси (на Сухому лиманi) виробничоi станцii росiйських виноградникiв i виноробiв i зразкового господарства при нiй (уже тодi усвiдомлювали широкi можливостi для розвитку виноградарства i виноробства у цьому районi). Особливо перспективними сортами вважалися Каберне, Пiно, Савiньон, Сеперавi. Велику увагу придiляли тут червоним сортам.

У Таврiйськiй губернii зразу ж пiсля приiднання Криму до Росiйськоi iмперii князем Потьомкiним були закупленi добрi лози винограду i вiдправленi запрошення на приiзд виноградарiв для налагодження виробництва.

У 1804р. у Судацькiй долинi вiдкрито кримське училище виноробства. У 1805р. виник приватний виноградний розсадник Рув'i на пiвденному березi де висаджено iталiйськi та iспанськi сорти винограду при селi Ласпi.

У 1812р. завдяки зусиллям тогочасного намiсника Новоросiйського краю Дюка де Рiшельi засновано розсадник на дiлянцi вiд села Микити i Магарача до самого моря, засновником i директором якого став вiдомий ботанiк Христiан Стевен.

Призначення князя Воронцова новоросiйським генералом-губернатором дало величезний поштовх розвитку виноградарства i виноробства на пiвденному березi Криму, який виписував з Криму лози i роздавав iх безкоштовно. Зразу за Воронцовим почали розводити виноградники багато вельможних родiв: iмператриця РДлiзавета Олексiiвна - в Ореандрi, Голiцини - у Хореiзi, а пiзнiше i у Новому Свiтi, Наришкiни - у Форосi, Сiлиiзi i Мiсхорi, Потьомкiн - в Артеку та iншi. А у 1828р. була здiйснена дарова роздача казенних земель приватним особам для розведення виноградникiв i фруктових садiв. У той же час було засновано Магарацьке училище.

На початку 60-х рокiв XIX ст. повсюдно спостерiгалося прагнення до розширення площ виноградникiв, а з 80-х рокiв XIX ст. виноградарство поширилося за межi Криму в пiвнiчнi степовi повiти Таврiйськоi губернii. Особливо великi площi пiд виноградниками були у Днiпровському i Мелiтопольському повiтах. У Херсонськiй губернii уряд новим поселенцям пропонував розведення громадських виноградникiв i з 1803р. почав роздавати лози колонiстам для посадки.

Стан справ у галузi пiсля революцii помiтно погiршився: прийшли у занепад зразковi господарства. У "Вiснику виноробства" за 1929р. писалося: "Наше маленьке населення не робило зусиль (по зразку iнших краiн), щоб знайти вихiд у сторону якiсного напрямку, а пiшло у сторону найменшого опору - стихiйного засадження площi лозами рiзних сортiв (переважно гiбридами - прямими виробниками), гадаючи бiльш про швидкий прибуток. Нашi насадження при умовах поганого догляду не мають правильно обраних сортiв вiдповiдноi форми i обрiзування, тому i вiдрiзняються поганими врожаями у якiсному i кiлькiсному вiдношеннi".

Отже, можна зробити висновок, що хоча i була велика кiлькiсть дрiбних виробникiв винограду i вина, але висока якiсть останнього, передова органiзацiя виноградарства i виноробства (те, що склало славу пiвденноукраiнських вин у XIX ст. i пiдвищувало рiвень виробництва Украiни, борючись з вiдсталою культурою вживання) були у великих приватних господарствах, колишнiх удiльних маiтках, котрим майже цiлком зобов'язанi вiтчизняне виноградарство i виноробство своiм прогресом. Цим же зразковим виноградним господарством повинна бути приписана заслуга у виробiтку в нас типiв вин високого якiсного складу. Тобто приватний капiтал, висококвалiфiкованi фахiвцi i сприятлива державна полiтика необхiдна для розвитку високоякiсного виноградарства i виноробства, i наш iсторичний досвiд ще не раз переконують у цьому. РЖ зараз, у принципi, i майже усi передумови для якiсного виноробства: великi господарства (що в наших умовах полегшуi контроль якостi вироблюваних вин), достатньо значнi площi виноградникiв з правильним пiдбором сортiв i районiв вирощування, сприятливi природнi умови. Але до цього ще необхiдно сприятлива державна економiчна полiтика (як у розвинутих виноробних краiнах РДС i СРЖЛА), компетентний пiдхiд до справ i, явно, приплив приватного капiталу в галузь, i, звичайно, повна економiчна самостiйнiсть господарств, чого ми досягли тiльки шляхом приватизацii.

1.2 Сучасний стан виноробноi промисловостi та перспективи ii

розвитку на Украiнi та в iнших краiнах свiту

Згiдно статистичних даних, наданих асоцiацiiю "СОПАТ", в останнi роки виробництво виноградного вина скоротилося з 12 млн.дал (1996р.) до 7,3 млн.дал - на 39,2%. Продаж вина на внутрiшньому ринку з 1995 р. (9 млн.дал) скоротився на 59% i в минулому роцi склало тiльки 3,7 млн.дал (по офiцiйним даним). 133]

Причини зниження виробництва: низька купiвельна спроможнiсть населення, наявнiсть ринку дешевого мiцного алкоголю, фальсифiкату i контрабанди, втрата минулих ринкiв збуту (головним чином росiйського).

Продовжуi зменшуватися виробництво винограду. Площа виноградникiв зараз налiчуi 134,2 тис.га проти 208,7 тис.га у 1985 р. (скоротилося на 3>5,1%).

У той же час кiлькiсть вiтчизняних виробникiв вина виросла. У пошуках виходу з кризи бiльшiсть заводiв первинного виробництва почали розливати готову продукцiю. Власне, як вiдмiтив начальник вiддiлу збуту фiрми "Укрвино" Павло Швець, в цьому одна з причин дефiциту якiсних виноматерiалiв по прийнятним доступним цiнам. Сьогоднi серед виноробiв "на конi" залишились тi у кого i доступ до сировини.

Велика увага придiляiться тiньовому ринку. Вiтчизнянi виробники вина вважають що фальсифiкована i контрабандна продукцiя на ринку складаi не менше 70% об'iму легального виробництва. В бiльшiй ступенi вiд пiдробок на винному ринку страждають володарi дуже розкручених марок. Наприклад, по оцiнкам спецiалiстiв "Масандри", на кожну легально виготовлену ними пляшку вина на ринку приходиться не менше 10 пляшок фальсифiкату. По загальнiй оцiнцi операторiв, разом з тiньовим ринком вина бiльше 1 млрд. грн.

Нещодавно у Херсонi з цього приводу проводилась робiтниками Херсонського управлiння по справам захисту прав споживачiв виставка продуктiв харчування 15 березня - у Всесвiтнiй день споживача. Особлива увага у експозицiях придiлялась алкоголю. 75% оптових фiрм, торгуючих спиртним, мають порушення. У багатьох з них у ходi перевiрок неодноразово вилучалися тисячi пiдроблених пляшок горiлки. РЖншими словами, iз 10 тисяч "пiдозрiлих" пляшок кожна третя опинилась фальсифiкатом. Тiльки по рiвню реалiзацii саме горiлка займаi на Херсонщинi 1 мiсце серед iншого спиртного (майже 40%). Дякуючи дбайливому захисту продукцii, яку веде радгосп-завод "Таврiя", фальсифiкований коньяк у ходi останнiх перевiрок незнайдений^5£>}

Завод щомiсячно змiнюi деталi у дизайнi етикетки, нещодавно розробив голограму. Згiдно даних асоцiацii СОПАТ експорт виноградного вина скоротився з 5,5 млн. дал у 1996 р. до 1,1 млн. дал у 1999 р. на 80 %.

Рис 1. Експорт вина з Украiни.

Украiнська виноробна продукцiя постачаiться у 12 краiн ближнього i далекого зарубiжжя. Не дивлячись на значне зниження експорту в Росiю, вона залишаiться основним головним торговим партнером (60 % поставок). На 2 мiсцi - Германiя (30 %).

Бiльше половини експортованоi продукцii у грошовому вимiрi приходиться на iiристi (шампанськi) вина.

Згiдно даних Держкомстату, у 1999 р. в Украiнi легальний iмпорт вина склав 8,46 млн. доларiв, експорт - 13, 4 млн. доларiв.

Рис. 2 РЖмпорт вина в Украiну

В Украiну iмпортуються вина, як iз краiн СНД, так iз далекого зарубiжжя.

Далеке зарубiжжя. По оцiнкам регiонального менеджера компанii Seagram Вадима Ушакова Украiна споживаi не бiльше 50000 ящикiв в рiк французьких вин (умовний ящик - 9л. 12 пляшок по 0,75 л.), не бiльше 10000 ящикiв iталiйських, до 4000 ящикiв американських ( в основному "Поль Масон") i десь 2-3 тис. ящикiв iспанських сухих вин.

Практично вiдсутнi на ринку вина Германii, спроби вивезти iх на ринок успiху не мали. Зiрвались спроби розкрутити пiвденноамериканськi, чилiйськi вина, та вина РЖзраiлю.

Крiплених iмпортних вин ( головних чином хересiв i портвейнiв) на ринку мало. РЖ хоча в Украiнi представленi всi ведучi свiтовi виробники хересiв i портвейнiв, обсяги продажу iх продукцii мiзернi. У ведучих португальських виробникiв (хересiв i портвейнiв) украiнський ринок "вiдбираi" всього десь 1500 ящикiв цих напоiв у рiк. Всього iмпорт крiплених i десертних вин (лiкернi вина практично не iмпортуються), складаi не бiльше 5000 ящикiв у рiк.

Близьке зарубiжжя. Ввозити вино з краiн СНД набагато легше. Наявнiсть сертифiкату СТ-1, звiльнюiться вiд мита EUR з 1 л, дуже облегшуi життя iмпортерам молдавського, грузинського i вiрменського вина.

Асортимент вiтчизняних вин вiдносно можна роздiлити на 3 цiнових сегменти:

У сегментi дешевих вин позицiонуються ординарнi крiпленi i столовi вина по цiнi вiд 6 до 15 гривень.

До середнiх цiнових пропозицiй можна вiднести ординарнi i марочнi, крiпленi i столовi вина по цiнi вiд 6 до 15 грн.

До дорогого сегменту вiдносяться марочнi i колекцiйнi вина по цiнi вище за 15 гривень.

Винний iмпорт iз краiн СНД теж можна роздiлити на 3 цiнових сегменти.

У нижньому цiновому сегментi (7-8 грн. - вища ступiнь мiнiмальноi цiни) i середньому (12-15 гривень) позицiонуються в основному ординарнi молдавськi вина. У верхньому сегментi (25-80 грн.) розташувались вина Грузii (марок: "Телiанi Велi", i "Телавський винний погрiб" ), Вiрменii ( десятирiчнi марки "Арени" ). Цей сегмент дуже незначний. По оцiнкам спецiалiстiв винного ринку, всього 3-5 % вин краiн СНД можуть вважатися колекцiйними. З молдавських вин вищого ТСатунку можна видiлити нещодавно з'явившихся на ринку криковськi колекцiйнi вина в запакованих сургучем пляшках.

РЖмпорт iз далекого зарубiжжя також дiлиться на 3 цiновi групи.

Вина нижньоi цiновоi групи (30-40 грн.) - простi французькi, iталiйськi столовi (Vin de Table, Vinotavolo). По цiнi вони конкурують з хорошим молдавським, грузинським, i масандрiвськими винами - iх споживаi велике коло "блудних клiiнтiв", кiлькiсть яких вiдносно стабiльна - тут iмпортери i дистриб'ютори вин орiiнтуються на 15 % питущого населення. Цi вина зустрiчаються у супермаркетах. В Украiнi iх практично не зустрiнеш у дорогому ресторанi.

У середнiй цiновiй групi позицiонуються вина вiдомих свiтових виробникiв (в першу чергу Францii i РЖталii) по цiнi вiд 50 до 100 грн.

Верхнiй цiновий сегмент - вiд 100 грн. до 500 дол. i бiльше за пляшку. Самi дорогi елiтнi вина Францii привозяться в Украiну "чемоданами", пiд конкретних заказникiв, у конкретнi ресторани. Обсяги продаж дорогих вин не перевищують 3000 пляшок у рiк. Ввозити вино вартiстю 500 дол. за пляшку великими партiями, вiддаючи декiлька пляшок на сертифiкацiю, занадто накладно для iмпортера. Проблема контрабанди на ринку елiтних вин менш гостра - iх важко продати. Це в якiйсь мiрi рятуi iмпортерiв.

А ось з оподаткуванням в Украiнi iде туго. Саме зараз, коли реанiмування галузi почало давати якiсь результати, виноробам пiдкладають новi ставки акцизного збору, включенi у проект Податкового кодексу Украiни. На вина винограднi натуральнi акциз пiдвищуiться у 6,3 рази, на коньяк - у 13,3 рази. Рiзко пiдвищена цiна продукцii не буде продаватись i стане накопичуватися на складах. Максимум, що зможуть зробити пiдприiмства, це робити у повний нуль i то на високорентабельнiй раннiй продукцii. Але доповнюватися це положення буде ще тим, що на ринку опиниться маса дешевих пiдробок, що при низькiй платоспроможностi i культурi пиття населенню дуже навiть сподобаiться.

На виноградники зовсiм не залишиться коштiв, виноробам буде значно важче робити у запропонованих Податковим кодексом умовах, i в результатi, виноробство i виноградарство опиниться у занепадi.

Таблиця 1

СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ РЖ ВВРЖЗНОГО МИТА НА ВИНО РЖ ВИНОМАТЕРРЖАЛИ У 1998тАФ1999 РОКАХ

Як видно з таблицi ставки акцизного збору на вино та виноматерiали за 1998тАФ1999 роки слiдуючи:

- вина винограднi натуральнi та мiцнi коштують 0,8 грн. за 1 лiтр реалiзованого товару;

- iншi сусла винограднi, у тому числi коньячнi та шампанськi виноматерiали проходять акцизний збiр стороною;

- вермут та iншi вина винограднi, натуральнi з добавкою рослинних або ароматизованих екстрактiв коштують 2,6 грн. за 1 лiтр реалiзованого товару.

Ставки ввiзного мита на вино та виноматерiали з одиницi реалiзованого товару:

- вина винограднi натуральнi та мiцнi - 2 iвро за 1 лiтр;

- iншi сусла винограднi, у тому числi коньячнi та шампанськi виноматерiали -0,05 iвро за 1 лiтр ;

- вермут та iншi вина винограднi, натуральнi з добавкою рослинних або ароматизованих екстрактiв - 2 iвро за 1 лiтр.

Таблиця 2

ЗМРЖННРЖ (ДО 1 СРЖЧНЯ 200IP.) СТАВКИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ НА

ТОВАРИ, ВИГОТОВЛЕННРЖ В УКРАРЗНРЖ З ВРЖТЧИЗНЯНОРЗ СИРОВИНИ

Установленi законом Украiни ВлПро ставки A3 i ввiзного мита на спирт етиловий та алкогольнi напоiВ».

Вино - товар сезонний. У лiтнiй час обсяги продажу вина пiдвищуються на 30-40%. Крiпленим винам вiддають перевагу у холодний час року, столовим - у лiтнiй. На думку операторiв, Украiна вiддаi перевагу червоним солодким i сухим винам. Вiдмiчаiться зацiкавлення споживача i до столових напiвсухих

Характерною особливiстю останнiх рокiв галузi стало помiтне зниження попиту, а також обсягiв продажу мiцних напоiв не лише на Украiнi. У Великобританii, рiвень споживання впав на 7%, у Германii - на 9%. Спецiалiсти видiляють декiлька причин зниження попиту:

Перша з них - серйознi фiнансовi кризи настигли економiку багатьох краiн Схiдноi Азii, СНД, Схiдноi РДвропи.

РЖнша теж дуже значна - введення у рядi краiн високих мит на спиртнi напоi. Суттiвий вплив маi стаючий все бiльш модним культ здоров'я. Люди все частiше вiдказуються вiд "крутих" напоiв i переходять на споживання слабо-градусних напоiв. Це гасло "за здоровий рух життя" з'явилося у СРЖЛА, перекинулося у РДвропу, а тепер охоплюi i азiатський контингент.

Дослiдники вiдмiчають, що там популярнiсть тому чи iншому напою гарантуi не стiльки його вiдмiнний смак, авторитет краiни-виробника, а насамперед, маi чи цей напiй якi-небудь лiкувальнi якостi. Подiяла на вживання ринку спиртного i жорстока законодавча полiтика у iвропейських державах вiдносно обмеження допустимоi дози за кермом, а у Китаi - пiдвищення вiкового цензу на споживання спиртного.

З падiнням попиту на спиртнi напоi бiльш споживчим стаi вино. У свiтовому його оборотi лiдерство так i утримуi Францiя. ii винний ринок спецiалiсти оцiнують в межах 14 млрд дол. Майже половина приходиться на долю червоних вин (49,5%), за ними йдуть iгристi (20,6%). [3^J

Згiдно статистики, кожний француз випиваi в середньому за рiк 126 л. вина, iталiiць i того бiльше - 140 л.

В Америцi об'iм винного ринку складаi бiльше 12 млрд дол. Пiдраховано, що на кожного американця в середньому приходиться до 17 л. у рiк. Смаки iх рiзноманiтнi: добре iдуть бiлi вина (38%) загального обсягу продаж, червонi (25%), рожевi та iгристi (19,2%).

Теперiшнiй винний "бум" вiдмiчаiться в останнiй час у Японii. По вживанню вина, в основному не виноградного (81%), вона вийшла на 3 мiсце у свiтi, доводячи обсяги продаж до 8 млрд дол. i обiгнав такi визнаннi виноробнi краiни, як Нiмеччинi (6,5 млрд.дол.) i РЖталiя (5,5 млрд.дол.). Зовсiм трохи вiдстаi вiд них Великобританiя (5,2 млрд.дол.). Як показали дослiдження, червонi вина найбiльш мають попит, крiм РЖталii, також в РЖспанii та Великобританii, бiлi, крiм

Америки, - в РЖталii, iгристi - в Нiмеччинi. Крiпленi вина бiльше, нiж в iнших краiнах п'ють у Америцi (9,4 % обсягiв), Францii (8,5%) i Великобританii (6,7%).

Рис.3 Обсяги винного ринку деяких краiн в млрд. дол.

Винний стан життя Грецii та РЖспанii.

Грецiя. В Грецii виробляють виноград та вино не менше 4000 рокiв. Останнi десять рокiв краiна виробляла в середньому 40-43 млн.дал вина. Кожний грек щорiчно "зловживаi" 30-32,5 л. цього напою. Асортимент виробленоi продукцii дуже широкий: це сухi, солодкi, крiпленi, ароматизованi, iгристi вина, напоi типу "брендi".

Виноградники в Грецii займають площу 126 тис га., середня врожайнiсть винограду - 1,2 млн.т., або 98 ц/га. Складенi кадастри, в яких зареiстрований кожний виноградник з точною вказiвного його мiсцеположення, аж до того, на якому схилi якого пагорба вiн знаходиться, площi, сортового складу, зросту кущiв, основних елементiв технологiй його зрошування i економiчних показникiв. Зрошуванням виноградникiв займаються як крупнi так i мiлкi сiмейнi господарства. Бiльшiсть мiлких власникiв, не маючи власних переробних потужностей, здають свiй врожай великим господарствам, де i заводи по переробцi винограду.

Великi виноградарськi "радгоспи" належать володарям виноробних та коньячних заводiв.

В Грецii сформовано велике об'iднання по виробництву та реалiзацii винограду та отримуваних з нього продуктiв. В структуру об'iднання входять 32 кооперативи. Але ця потужна асоцiацiя не користуiться своiю привiлеiм монополiста, про що свiдчить той факт, що з нею успiшно iснують ще 5 кооперативiв.

РЖспанiя. По площi виноградникiв РЖспанiя займаi 1 мiсце у свiтi. Лоза закутала бiльш 1,2 млн.тис.га. Пiренейського пiвострова, що складаi 23,5% виноградникiв РДвропи. Але по валовому збору винограду i вину вона поступаiться Францii та РЖталii.

У свiй час РЖспанii дуже пощастило: у той час як у кiнцi XIX - початку XX ст. виноградники РДвропи були зараженi шкiдником (фiлоксера), а пiвденно-захiдна частина контингенту майже не була заражена цим шкiдником. У той перiод iспанськi вина користувались пiдвищеним попитом у Францii, Англii, Германii та iнших краiнах. Але у 1930 роцi Францiя стала стимулювати власного виробника i рiзко обмежила iмпорт виноробноi продукцii. Це дуже болiсно вдарило по гаманцю iспанських пiдприiмцiв.

Сучасний розвиток виноградарства та виноробства у цiй краiнi можна вiдраховувати з середини 50-х рокiв, коли почався пiдйом даноi галузi.

Апогея виноробства в РЖспанii достигла в кiнцi 70-х початку 80-х рокiв. Площi виноградникiв достигли 1,7 млн.га, виробництво вина 400 млн.дал, а споживання на душу населення 90л. у рiк.

На початку 80-х у РДвропi почало спостерiгатися перевиробництво вина. РДвропейська комiсiя ввела закони, регулюючи ринок вина i обмежила розширення площi пiд виноградники. РЖспанськi виробники зараз беруть приклад з Французьких i направляють основнi зусилля на випуск якiсних вин.

Останнiм часом в краiнi щорiчно виробляiться в середньому 200-300 млн.дал вина, звеселяiться середньо-статична iспанська душа приблизно 40 л. цього напою.

А агропромисловий комплекс пiвденноi областi Украiни з його природно клiматичними умовами, уставленими традицiями виноградарства та виноробства мають велике економiчне значення. Цi галузi iстотно впливають на рiвень соцiально-економiчного розвитку пiвдня Украiни.

Промисловим вирощуванням винограду займаються близько 600 колгоспiв та держколгоспiв шести областей, чимала кiлькiсть винограду вирощуiться на присадибних дiлянках, у колективних садах, селянських господарствах.

Виноробна галузь Украiни представлена понад 200 пiдприiмствами, на яких виробляються виноматерiали i випускають готову продукцiю, шампанське, коньяк та iнше.

В останнi роки у виноградарсько-виноробному пiдкомплексi здiйснюються соцiально-економiчнi перетворення щодо переходу до ринковоi економiки. Проводиться земельна реформа, формуiться багатоукладна економiка на основi розвитку рiзних форм власностi - освоюються оренднi вiдносини, створюються АП (АО).

Разом з тим за останнi роки у виноградарствi Украiни посилився вплив ряду негативних тенденцiй, якi зумовили значне зниження його виробничо-економiчних показникiв, якi вираженi у наступнiй схемi.

Рис.4 Виробництво вина в Украiнi, млн. л*

* Згiдно даних Спецмонополii

Рис.5 Випуск виноробноi продукцii в Украiнi, млн. USD*

* Згiдно даних Мiнагрополiтики

На спад у виноградарствi, як однiй з найбiльш капiтало- та матерiалоiмних галузей АРЖЖ, особливо негативно вплинуло порушення еквiвалентностi обмiну мiж сiльськогосподарськими виробництвами та промисловiстю, згортання поставок технiки, паливно-мастильних матерiалiв, пестицидiв, добрива тощо, стихiйна змiна цiн на матерiально-технiчнi ресурси. У результатi галузь опинилась у глибокiй кризi. А це спричинило скорочення закупiвлi винограду столових сортiв. Через труднощi з реалiзацiiю столового винограду, вiн використовуiться за призначенням лише на 25-30 %, а решта йде на промислову переробку. При цьому насиченiсть ринку столовим виноградом явно недостатня.

Викликаi увагу стiйка тенденцiя скорочення площ виноградникiв у суспiльному секторi. У бiльшостi господарств залишаiться низькою i нестабiльною продуктивнiсть насаджень.

До основних проблем у виноградарствi слiд вiднести i миттiве погiршення стану розсадницькоi бази. За останнi роки значна кiлькiсть виноградних розсадникiв припинили вирощувати посадочний матерiал винограду. [69J

Останнiм часом рiзко зменшилися обсяги виробництва виноробноi продукцii. Випуск виноградних вин скоротився. Скороченi потужностi по переробцi винограду на 11%, виробництву вина на 33%. Сировинна база виноробноi промисловостi забезпечуi завантаження наявних потужностей лише на 45-50%.

Не вiдповiдаi сучасним вимогам i оснащення виноробних пiдприiмств технологiчним устаткуванням. До 60% технологiчного устаткування та iмностей морально i фiзично застарiлi, багато заводiв не оснащенi холодильним устаткуванням.

З метою нарощування обсягiв виробництва i продажу населенню винограду та продуктiв його переробки Кабiнет мiнiстрiв Украiни спецiальною постановою затвердив "Основнi напрями державноi пiдтримки розвитку садiвництва, виноградарства: виноробноi промисловостi на перiод до 2005 року" [5]

Передбачаiться провести валовий збiр винограду в усiх категорiях господарств до 1042 тис т. Збiльшення виробництва продукцii буде досягнуто за рахунок пiдвищення продуктивностi насаджень на основi подальшоi iнтенсифiкацii галузi. Для успiшного виконання передбачених обсягiв необхiдно щорiчно закладати 7,4 тис.га виноградникiв.

З метою посилення державного контролю за збереженням площ виноградникiв у суспiльному секторi прийнято спецiальний порядок списання насаджень для всiх пiдприiмств, незалежно вiд iх вiдомчоi пiдпорядкованостi.

Для закладення нових i реконструкцii iснуючих насаджень на перiод до 2005 року (з урахуванням потреб присадибних i фермерських господарств) виробництво посадочного матерiалу намiчено довести до 15 млн.пгг за рiк. Передбачаiться перевести винограднi розсадники на вирощування тiльки елiтного, а надалi - сертифiкованого посадочного матерiалу. РЖз цiiю метою створюiться мережа базових господарств у кожнiй iз п'яти областей (Одеськiй, Херсонськiй, Миколаiвськiй, Закарпатськiй, Запорiзькiй) та Республiцi Крим по вирощуванню базового суперелiтного посадочного матерiалу.

Визначенi обсяги закладання маточникiв прищепних лоз, найбiльш перспективних сортiв i маточникiв пiдщепних лоз. Розроблена схема передачi садiвного матерiалу вiд центра бiотехнологii (де вирощуiться базовий матерiал) базовим, а потiм елiтним розсадникам.

Виробництво виноградного вина на пiдприiмствах виноробноi промисловостi намiчаiться довести до 2005р. до 29 млн.дал. Для забезпечення таких обсягiв випуску вина вiдповiдно будуть збiльшенi виробничi потужностi, якi до 2005р. повиннi становити 39 млн.дал. iх розвиток здiйснюватиметься головним чином за рахунок реконструкцii дiючих пiдприiмств i впровадження бiльш продуктивного технологiчного устаткування.

Передбачаiться розширення асортименту i пiдвищення якостi вин. Питома вага столових i марочних вин у загальному обсязi виробництва зросте на 35-50%. Будуть видiленi мiкрозони i органiзоване виробництво вин контрольованих найменувань за походженням.

Враховуючи пiдвищений попит на iгристi вина, передбачаiться обсяг виробництва шампанського у 2005 роцi довести до 72,2 млн. пляшок. Додатковi потужностi будуть задiянi на рядi iснуючих заводiв, а також за рахунок будiвництва нових пiдприiмств.

Заплановано збiльшити також потужнiсть коньячного виробництва за рахунок реконструкцii Одеського та Ужгородського коньячних заводiв.

Для виконання намiченоi програми вченi РЖВРЗВ (iнституту виноробства i виноградарства) iм. В.РД.Таiрова разом iз спецiалiстами Укрсадвинпрому пропонують здiйснити такi основнi заходи:

- щороку видiляти централiзованi бюджетнi кошти для державних виноградницьких господарств i пiльговi кредити для господарств iнших форм власностi на закладення i догляд за молодими насадженнями. Продовжити до 2005 року дiю розпорядження Кабiнету мiнiстрiв Украiни про вiдрахування вiд виручки виторгу у вiдпускних цiнах у розмiрi 8% на коньяк, шампанське, винограднi вина, якi виробляються в Украiнi, у фонд розвитку виноградарства i розсадництва. На перiод створення маточних насаджень видiляти кошти на дотацiю реалiзацiйних цiн на елiтний i сертифiкований посадочний матерiал винограду;

- у системi Мiнiстерства сiльського господарства i продовольства Украiни створити мережу державних служб для контролю якостi садiвного матерiалу з покладення на неi завдань сортовоi, фiтосанiтарноi, технологiчноi i документальноi сертифiкацii;

- для стимулювання виноградарських господарств рiзних форм власностi, якi не мають власноi переробки, у збiльшеннi виробництва винограду i продажу його державi дозволити виноробним пiдприiмствам продавати постачальникам сировини за цiнами виробництва до 10% готовоi винопродукцii i вiдрахувати iм 50% чистого прибутку вiд реалiзацii винопродукцii iз сировини постачальника, згiдно з укладеним договором;

- створити мережу фiрмових магазинiв спецiалiзованих господарств i виноробних пiдприiмств у мiстах та iнших населених пунктах Украiни;

- органiзувати виробництво спецiалiзованоi технiки для виноградарства i розсадництва на пiдприiмствах Одеськоi i Львiвськоi областях, у Республiцi Крим, а також засобiв захисту рослин на пiдприiмствах Одеськоi та Херсонськоi областей;

- створити при РЖнститутi гiдротехнiки i мелiорацii УААН центр краплинного зрощення багаторiчних насаджень, який би здiйснював проектування, будiвництво i ремонт системи краплинного зрошення;

- внести необхiднi змiни у Земельний кодекс Украiни та в iншi законодавчi i нормативнi акти з метою створення умов для проведення приватизацii у виноградарсько-виноробному пiдкомплексi. Як один з найефективнiших варiантiв приватизацii слiд вважати створення на базi переробних пiдприiмств асоцiацiй i акцiонерних товариств з участю виробникiв сировини, яким доцiльно видiлити контрольний пакет акцiй;

- для рацiонального перерозподiлу вивозу i ввозу столового винограду мiж областями, Республiкою Крим i експорту-iмпорту створити координацiйний орган, який би забезпечував укладення договорiв контрактацii заготiвельно-збутовими органiзацiями i виробниками винограду; як один з варiантiв створення фермерських господарств виноградарського напрямку i ефективного використовування iснуючих виноградникiв рекомендувати поступову трансформацiю особистого i сiмейного пiдрядiв у виноградарствi в самостiйнi форми господарювання шляхом передачi насаджень у довгострокову оренду з наступним викупом або на безплатнiй основi в розмiрi вартостi майна, яке припадаi на середньорiчного працiвника при приватизацii (паюваннi) власностi i землi суспiльних господарств;

- реалiзацiя комплексу заходiв, передбачених у програмi, поряд з iншими буде сприяти створенню необхiдних умов для виведення iз кризи i пiдвищення ефективностi дiяльностi виноградарсько-виноробного пiдкомплексу, насичення ринку свiжим виноградом i продуктами його переробки.

При закладцi нових виноградникiв необхiдно врахувати експозицiю дiлянок, на яких будуть проводитися посадки. Необхiдно врахувати досвiд Францii i РЖталii i спецiальним законодавством заборонити проводити посадки найбiльш високоякiсних сортiв в несприятливих умовах.

Для стимулювання закладки виноградникiв найбiльш високоякiсними сортами слiд пiдвищити закупнi цiни (на 20-25%) на цi сорти винограду.

Використовувати агротехнiку з метою одержання стiйких врожаiв з облiком кондицiй, що передбачаються для винограду на виноматерiали.

Таблиця 3

ПЛОЩРЖ, ЗАЙНЯТРЖ ПРЖД ВИНОГРАДНИКАМИ, ТИС. ГА

Таблиця 4

ЕКСПОРТ ВИН У 1999 РОЦРЖ

Таблиця

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"