Форми та методи державноi пiдтримки експортерiв
МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСРЖТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
КАФЕДРА ЗЕД ПРЖДПРИРДМСТВА
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
ТЕМА: "ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОРЗ ПРЖДТРИМКИ ЕКСПОРТЕРРЖВ"
ПЛАН РОБОТИ
Вступ
1. Поняття i завдання системи державноi пiдтримки експорту товарiв украiнського походження
2. Методи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
3.Основнi напрями державноi пiдтримки малого пiдприiмництва
4. Торгово-полiтичнi методи розширення експорту товарiв
5. Страхування у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
6. Частковi компенсацii вiдсотковоi ставки за експортними кредитами
7. Вдосконалення структури украiнського експорту
8. Досвiд окремих зарубiжних краiн в сферi державноi фiнансовоi пiдтримки експортерiв
9. Нетарифнi бартАЩiри
10.Експортнi субсидii. Компенсацiйне мито
11.Пiдтримка експортноi дiяльностi вiтчизняного виробника
12. Венчурнi фонди
Висновки
Використана лiтература
ВСТУП
Сприяння ефективнiй реалiзацii експортного потенцiалу Украiни i одним з найважливiших елементiв державноi промисловоi i структурноi полiтики. Зiставлення технологiчноi структури експорту з Украiни та свiтового експорту засвiдчуi iстотне вiдставання Украiни в сферi експорту високотехнологiчноi продукцii тАУ ii питома вага i майже на порядок нижчою, нiж в середньому у свiтi i практично не збiльшилася за останнi сiм рокiв Замiсть високотехнологiчноi продукцii Украiна постачаi на свiтовiй ринок товари низького ступеня готовностi, так звану технологiчну "сировину" та середньотехнологiчну продукцiю машинобудування, одночасно закупаючи дорогi готовi зарубiжнi технологii, що потребуi супутнього придбання дорогих додаткових послуг (монтаж устаткування i його наступне технiчне обслуговування).
Метою роботи i науково-теоретичне обТСрунтування теоретичних засад i практичних рекомендацiй щодо вдосконалення механiзмiв державного регулювання економiки у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни.
Для досягнення мети дослiджень було поставлено такi завдання:
- визначити особливостi державного регулювання економiки та зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, використання спектра механiзмiв державного управлiння;
- охарактеризувати загальнi та спецiальнi методи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi сфери;
- проаналiзувати зарубiжний досвiд застосування загальних i спецiальних механiзмiв державного регулювання зовнiшньоекономiчного сектора;
- запропонувати механiзм векторних геополiтичних прiоритетiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни;
- розробити концепцiю державного регулювання процесiв iнтеграцii Украiни у свiтогосподарський простiр;
- визначити систему фiнансово-кредитних установ сприяння експортерам;
- внести пропозицii щодо вдосконалення iнституцiйноi основи iнформацiйного забезпечення вiтчизняних експортерiв в Украiнi.
ОбтАЩiктом дослiдження i органiзацiйно-економiчнi вiдносини, що складаються при здiйсненнi державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни в умовах розширення мiжнародноi спiвпрацi.
Предметом дослiдження i теоретичнi засади застосування механiзмiв державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
1. Поняття i завдання системи державноi пiдтримки експорту товарiв (робiт,Послуг) украiнського походження
Державне регулювання дiяльностi фiрм i пiдприiмств пов'язане з експортною дiяльнiстю формуiться на базi закону про систему державноi пiдтримки експорту товарiв украiнського походження.
Цей Закон спрямований на створення системи державноi пiдтримки експорту товарiв (робiт, послуг) украiнського походження для пiдвищення експортних можливостей вiтчизняних пiдприiмств, забезпечення захисту украiнських виробникiв та експортерiв вiд ризику неплатежiв та фiнансових втрат, пiдвищення конкурентоспроможностi товарiв украiнського походження на свiтових ринках та з метою застосування правових механiзмiв стимулювання нацiонального експорту передбачених Свiтовою органiзацiiю торгiвлi.
Метою державноi пiдтримки нацiонального експорту i:
застосування правових механiзмiв стимулювання нацiонального експорту передбачених Свiтовою органiзацiiю торгiвлi
забезпечення позитивного сальдо торговельного балансу Украiни;
забезпечення стабiльностi банкiвськоi системи Украiни;
пiдвищення рiвня зайнятостi населення Украiни та створення нових робочих мiсць;
упровадження сучасних фiнансово-кредитних механiзмiв у зовнiшнiй торгiвлi та механiзмiв державноi пiдтримки експорту;
розвиток експорту товарiв украiнського походження, насамперед стимулювання зростання експорту високотехнологiчних товарiв;
полiпшення доступу украiнських виробникiв i експортерiв до обiгового капiталу та iнвестицiй в основнi фонди пiдприiмств;
пiдвищення конкурентоспроможностi товарiв украiнського походження на свiтових ринках, зокрема шляхом надання пiдтримки, в тому числi фiнансовоi, украiнським виробникам та експортерам пiд час iх участi у мiжнародних тендерах за кордоном;
захист украiнських виробникiв та експортерiв вiд ризику неплатежiв та фiнансових втрат, пов'язаних з здiйсненням експорту товарiв украiнського походження.
Державна пiдтримка нацiонального експорту Украiни здiйснюiться шляхом:
надання експортних кредитiв:
- украiнським експортерам для здiйснення експортних операцiй згiдно з укладеними зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами);
- украiнським виробникам на стадii виробничого циклу для забезпечення виробництва продукцii згiдно з укладеними зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами);
- iноземним покупцям або банкам iноземних покупцiв пiд зобов'язання закупiвлi ними товарiв (робiт, послуг) украiнського походження.
захисту украiнських експортерiв вiд комерцiйних та некомерцiйних ризикiв для забезпечення страхового покриття у разi невиконання iноземним покупцем зобов'язань за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом);
страхування та перестрахування експортних кредитiв, наданих украiнському експортеру банками-кредиторами (резидентами) вiд комерцiйних та некомерцiйних ризикiв для забезпечення вiдшкодування у разi невиконання iноземним покупцем зобов'язань за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом).
Державна пiдтримка нацiонального експорту Украiни також здiйснюiться:
у формi гарантування участi украiнських виробникiв та експортерiв у тендерах за кордоном, що реалiзуiться шляхом надання державою гарантiй незмiнностi тендерноi пропозицii украiнських експортерiв пiд час участi в тендерах за кордоном або фiнансового забезпечення, наданого уповноваженою фiнансовою установою, у порядку, встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни;
частковоi компенсацii вiдсотковоi ставки за експортними кредитами, якi надаються в нацiональнiй та iноземнiй валютi, залежно вiд рiзницi кредитних ставок в Украiнi та краiнi покупця у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Кабiнет Мiнiстрiв Украiни щорiчно визначаi перелiк прiоритетних галузей економiки та номенклатуру товарiв (робiт, послуг), в межах яких здiйснюватиметься державна пiдтримка та стимулювання зростання нацiонального експорту.
Порядок визначення перелiку прiоритетних галузей економiки та номенклатури товарiв (робiт, послуг), в межах яких здiйснюватиметься державна пiдтримка та стимулювання зростання нацiонального експорту, визначаiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Створення системи державноi пiдтримки нацiонального експорту здiйснюiться шляхом:
утворення та забезпечення функцiонування державноi акцiонерноi страховоi компанii "Украiнська компанiя страхування експорту" (далi - Компанiя);
утворення або визначення у порядку передбаченому законодавством фiнансовоi установи як уповноваженоi державою установи з реалiзацii державноi полiтики щодо пiдтримки кредитування та гарантування нацiонального експорту.
Компанiя i державною небанкiвською фiнансовою установою, яка утворюiться державою в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiдповiдно до законодавства Украiни та дii на пiдставi статуту, який затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Компанiя здiйснюi свою дiяльнiсть в межах суми державних гарантiй, що надаються в рамках стимулювання збiльшення експорту товарiв (робiт, послуг) украiнського походження.
Компанiя здiйснюi дiяльнiсть за такими напрямами:
страхування та перестрахування експортних кредитiв, наданих банками-кредиторами (резидентами) украiнському виробнику або експортеру для забезпечення виконання умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту), у тому числi на стадii виробництва продукцii, вiд некомерцiйних та комерцiйних ризикiв для забезпечення вiдшкодування коштiв у разi невиконання iноземним покупцем зобов'язань за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом);
страхування та перестрахування зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв) украiнських експортерiв вiд комерцiйних або некомерцiйних ризикiв для забезпечення вiдшкодування коштiв у разi невиконання iноземним покупцем зобов'язань за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом);
страхування експортних кредитiв, наданих iноземному покупцю банками-кредиторами (резидентами) вiд комерцiйних та некомерцiйних ризикiв у разi невиконання iноземним покупцем зобов'язань за кредитами, наданими йому пiд зобов'язання закупiвлi товарiв украiнських експортерiв.
Страхування експортних контрактiв та експортних кредитiв здiйснюiться за умови надання:
iноземними покупцями або банками-нерезидентами украiнському експортеру за експортним контрактом або банку-кредитору (резиденту) за кредитним договором державних гарантiй краiни, резидентами якоi i iноземний покупець або банк-нерезидент;
гарантiй iноземноi держави Компанii за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом) украiнського експортера;
гарантiй iноземного покупця або банку-нерезидента, який i резидентом держави, що маi iнвестицiйний кредитний рейтинг провiдних мiжнародних рейтингових агентств не нижчий за рейтинг iнвестицiйного класу.
Страхова виплата не може перевищувати 90 вiдсоткiв розмiру суми зовнiшньоекономiчного договору (контракту) або експортного кредиту в разi настання некомерцiйного ризику та 85 вiдсоткiв у разi настання комерцiйних ризикiв.
Компанiя не здiйснюi страхування фiзичних осiб.
Компанiя отримуi лiцензiю на здiйснення вiдповiдних видiв страховоi дiяльностi i здiйснюi свою дiяльнiсть у вiдповiдностi до вимог законодавства.
Уповноважена фiнансова установа утворюiться державою в особi Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiдповiдно до законодавства Украiни та дii на пiдставi статуту, який затверджуiться Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
Уповноважена фiнансова установа отримуi лiцензiю на здiйснення кредитування нацiонального експорту i здiйснюi свою дiяльнiсть у вiдповiдностi до вимог законодавства.
Визначення уповноваженоi фiнансовоi установи здiйснюiться на конкурсних засадах у порядку встановленому Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни.
В разi необхiдностi, Кабiнет Мiнiстрiв може надати вiдповiднi повноваження у повному обсязi або частково декiльком фiнансовим установам у вiдповiдностi до iх спецiалiзацii та наявностi вiдповiдних лiцензiй на здiйснення окремих видiв дiяльностi.
Уповноважена фiнансова установа здiйснюi дiяльнiсть за такими напрямами:
надання експортних кредитiв украiнським експортерам для здiйснення експортних операцiй згiдно з укладеними зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами);
надання експортних кредитiв украiнським виробникам на стадii виробничого циклу для забезпечення виробництва продукцii згiдно з укладеними зовнiшньоекономiчними договорами (контрактами);
надання експортних кредитiв iноземним покупцям або банкам iноземних покупцiв пiд зобов'язання закупiвлi ними товарiв украiнського походження;
надання довгострокових кредитiв украiнським виробникам на оновлення та модернiзацiю основних виробничих фондiв;
часткова компенсацiя вiдсотковоi ставки за експортними кредитами, якi надаються в нацiональнiй та iноземнiй валютi, в межах асигнувань, передбачених у державному бюджетi на вiдповiдний рiк;
рефiнансування украiнським банкам експортних кредитiв украiнським виробникам та експортерам;
рефiнансування украiнським банкам експортних кредитiв iноземним покупцям;
гарантування повернення авансових платежiв iноземним покупцям;
гарантування незмiнностi пропозицiй украiнських виробникiв та експортерiв пiд час участi в тендерах за кордоном.
Кошти для фiнансового забезпечення участi украiнських виробникiв та експортерiв у тендерах за кордоном передбачаються у державному бюджетi на вiдповiдний рiк та використовуються виключно на поворотнiй основi.
Гарантiя незмiнностi тендерних пропозицiй надаiться тiльки при наявностi угоди мiж уповноваженою фiнансовою установою i украiнським експортером iз зобов'язанням украiнського експортера щодо вiдшкодування можливих збиткiв у разi невиконання ним тендерних пропозицiй.
Часткова компенсацiя вiдсотковоi ставки за наданими експортними кредитами здiйснюiться у строки сплати вiдсоткiв за користування кредитами, передбаченi вiдповiдними кредитними договорами.
2. Методи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi
РЖсторiя розвитку ринкових вiдносин в Украiнi за часiв ii незалежностi свiдчить про те, що державне регулювання економiки та зовнiшньоекономiчноi сфери потребуi вдосконалення форм i методiв його реалiзацii. 6
Cучасна парадигма державного управлiння вiдстоюi думку про застосування спецiальних механiзмiв регулювання певноi сфери. Водночас стратегiя регулювання зовнiшньоекономiчних вiдносин потребуi поiднання усього спектра методiв i механiзмiв державного управлiння. Вiдзначимо, що сучасна полiтика регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни спрямована не на довгострокову перспективу, а на пошук шляхiв виходу iз кризових ситуацiй, тому така полiтика часто не даi позитивних результатiв. У зв'язку з цим, потребують удосконалення методи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.
Методи державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi подiляються на загальнi та спецiальнi. Украiна використовуi в принципi таку саму методику регулювання, що й розвинутi краiни з ринковою економiкою. Проте спiввiдношення цих iнструментiв у процесi iх застосування, залежно вiд мети полiтики молодих держав, ii значення в регулюваннi зовнiшньоекономiчноi сфери iстотно вiдрiзняються.
Зазначимо, що загальними методами державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i розвиток малих форм пiдприiмництва, розкриття кордонiв до входження фiнансових iнституцiй, грошово-кредитне регулювання, антимонопольне регулювання, застосування технiчних норм, норм упакування i маркування, норм санiтарного i ветеринарного контролю.
Проте, прiоритетну роль у механiзмi регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiнi виконують спецiальнi методи впливу на учасникiв ЗЕД. Основним iнструментом такого впливу i iмпортнi й експортнi митнi збори. За допомогою змiни iх рiвня держава маi можливiсть змiнювати характер iмпорту i експорту в потрiбних напрямах. Переваги митно-тарифного регулювання виявляються в тому, що, по-перше, це дуже гнучкий механiзм, який даi змогу в мiнiмальних, середнiх, максимальних розмiрах впливати на експортно-iмпортнi потоки товарiв.
По-друге, змiна митних тарифiв даi можливiсть у рiзних напрямах впливати на стан iмпорту i експорту рiзних видiв товарiв, збiльшуючи, скорочуючи або стабiлiзуючи iх потоки. По-третi, митно-тарифне регулювання тАФ це ринковий механiзм, що даi змогу досягати поставлених цiлей через вплив на економiчнi iнтереси iмпортерiв та експортерiв.
У процесi комплексного стимулювання збiльшення виробництва продукцii на експорт, окрiм митно-тарифного механiзму, використовуються i фiнансовi важелi. Ними можуть бути рiзнi форми податкового заохочення товаровиробникiв-експортерiв, що випускають конкурентоспроможну на свiтових ринках продукцiю
i з високою часткою доданоi вартостi, а також субсидii з державного i регiональних бюджетiв, створення системи страхування експортних кредитiв вiд комерцiйних i полiтичних ризикiв, надання гарантiйних зобов'язань з боку держави для кредитування експортних постачань.
Валютне регулювання як один iз спецiальних методiв регулювання ЗЕД означаi, що держава може встановлювати певнi вимоги до обов'язкового продажу певноi частки експортноi валютноi виручки, коли вона надходить на банкiвськi рахунки експортерiв. Також можуть пiдвищуватися вимоги, лiмiти щодо розрахункiв резидентiв за iмпортними контрактами з нерезидентами[3,c. 165].
Наступний шлях державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi тАУ це нетарифне ii регулювання. Нетарифне регулювання i спецiальним методом регулювання ЗЕД. Воно передбачаi використання таких спецiальних методiв як квотування, лiцензування.
Експортний контроль як один iз спецiальних методiв регулювання ЗЕД застосовуiться для захисту нацiональних iнтересiв краiни, коли об'iктом зовнiшньоторговельних операцiй i рiзнi види озброiнь, вiйськовоi технiки або товарiв подвiйного призначення. Використовуiться вiн також з метою дотримання мiжнародних зобов'язань Украiни щодо нерозповсюдження зброi масового знищення та iнших найбiльш небезпечних видiв зброi i технологiй iх створення. Номенклатура товарiв, що пiдлягають експортному контролю, визначена в спецiальних списках, якi затверджуються указами Президента Украiни.
Розглядаючи способи регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на сучасному етапi, на наш погляд, необхiдно також вiдзначити довгострокове прогнозування, середньострокове iндикативне й короткострокове оперативне планування, якi забезпечуються за допомогою економiчних iнструментiв, заходiв кредитного i фiскального характеру, адмiнiстративних i органiзацiйно-правових форм, демонополiзацii ринковоi конкуренцii.
Довгострокове державне регулювання забезпечуiться шляхом прогнозування, програмування i стратегiчного планування економiки i маi на метi, насамперед, формування стратегii i прiоритетiв у розвитку нацiональних галузей, здатних забезпечити випуск конкурентоспроможноi продукцii i вписатися у свiтовий ринок; iнтенсифiкацii економiчного зростання; структурну перебудову i модернiзацiю нацiонального господарства; вирiшення соцiальних проблем. Використання методiв довгострокового регулювання характерне для багатьох краiн з розвинутою економiкою. Його результати фокусуються в економiчнiй полiтицi держави, що даi змогу за порiвняно короткий строк домогтися високого рiвня розвитку i завоювати мiцнi позицii на свiтовому ринку як провiдним експортерам по багатьох товарних позицiях.
Середньострокове державне регулювання реалiзуiться через iндикативне планування, спрямоване на координування позицiй держави i приватного сектора. У його рамках уряд, визначаючи цiлi по прiоритетних галузях, намiчаi на кожнi 3-5 рокiв необхiднi обсяги промисловоi продукцii, розмiри капiталовкладень i бажанi темпи зростання. Потiм у планових комiсiях за участю провiдних компанiй розробляються конкретнi програми розвитку окремих сфер, якi об'iднуються в загальну державну програму.
Короткострокове державне регулювання маi гнучкий оперативний характер. Це заходи держави, спрямованi на подолання криз, iнфляцiю, а також на захист iнтересiв внутрiшнього ринку i нацiональних товаровиробникiв. Основними iнструментами короткострокового регулювання служать податки, цiни, а також квоти, лiцензii i тарифи.
3 . Основнi напрями державноi пiдтримки малого пiдприiмництва
Державна пiдтримка малого пiдприiмництва здiйснюiться за такими напрямами: 1) формування iнфраструктури пiдтримки i розвитку малого пiдприiмництва, органiзацiя державноi пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацii кадрiв для суб'iктiв малого пiдприiмництва; 2) встановлення системи пiльг для суб'iктiв малого пiдприiмництва; 3) запровадження спрощеноi системи оподаткування, бухгалтерського облiку та звiтностi; 4) фiнансово-кредитна пiдтримка малого пiдприiмництва; 5) залучення суб'iктiв малого пiдприiмництва до виконання науково-технiчних i соцiально-економiчних програм, здiйснення поставки продукцii (робiт, послуг) для державних та регiональних потреб.
В Украiнi полiтику державноi пiдтримки розвитку малого пiдприiмництва започатковано 1991 року, тобто вже на першому етапi розбудови державностi. Саме тодi створено Державний комiтет Украiни зi сприяння розвитковi малим пiдприiмствам i пiдприiмництву. Однак бiльшiсть рiшень уряду стосовно пiдтримки пiдприiмництва лишалися чинними лише на паперi, а в реальнiй ситуацii вiдбувалися процеси хаотичного розвитку малих пiдприiмств у вiдривi вiд напрямiв державноi полiтики реформування вiтчизняноi економiки. Намагання уряду керувати процесами розвитку пiдприiмництва виявилось у формi розробки i прийняття державних програм пiдтримки пiдприiмництва. Так, 1993 року прийнято Програму державноi пiдтримки пiдприiмництва в Украiнi, 1996-го - Концепцiю державноi полiтики щодо розвитку малого пiдприiмництва. У 1997-1998 pp. розроблено i частково реалiзовано регiональнi програми розвитку малого пiдприiмництва, основну методологiю розроблення i реалiзацiю яких використано при формуваннi державноi полiтики стосовно розвитку пiдприiмництва в Украiнi на 1999-2000 роки.
Починаючи з 1998 року, полiтика держави спрямована на зниження адмiнiстративного, i зокрема податкового, тиску на пiдприiмницькi структури, якi за чисельнiстю працюючих i обсягами виробництва належать до категорii малих форм господарювання. За цей перiод уведено новi нормативи щодо вiднесення пiдприiмницьких структур до категорii малих. В окремi пiдгрупи видiлено пiдприiмства з чисельнiстю працюючих до 10 осiб, до 20 осiб. Розроблено новi механiзми оподаткування малих пiдприiмницьких структур, включаючи можливiсть iх переходу на iдиний податок. Паралельно вiдбувалися змiни i в державнiй системi управлiння процесами розвитку пiдприiмництва.
Зокрема, 1995 року лiквiдовано Державний комiтет Украiни зi сприяння розвитковi малих пiдприiмств i пiдприiмництву. Його функцii передано спецiальним вiддiлам у Мiнiстерствi економiки Украiни. Пiзнiше було створено Вiддiл державного регулювання i аналiзу розвитку малого пiдприiмництва Мiнiстерства економiки Украiни.
1996 року створено Державний комiтет Украiни з питань розвитку пiдприiмництва, який, починаючи з 1998-го, почав здiйснювати активну полiтику дерегулювання пiдприiмницькоi дiяльностi в напрямах зниження адмiнiстративного i податкового тиску на малi пiдприiмницькi структури, координацii дiй силових структур при розробленнi ними нормативноi документацii, що визначаi вимоги до дiяльностi пiдприiмницьких органiзацiй.
Реалiзацiя державноi полiтики останнiх рокiв забезпечила позитивнi результати у сферi створення сприятливих умов для розвитку пiдприiмництва. На теперiшнiй час при обласних адмiнiстрацiях створено департаменти, якi формують полiтику пiдтримки малого пiдприiмництва i механiзми ii реалiзацii. Це значно наблизило державну полiтику пiдтримки пiдприiмництва до реальних потреб регiонiв, сприяло конкретизацii державних програм.
Форми i методи пiдтримки малих пiдприiмницьких структур за останнi роки значно активiзувалися на регiональному рiвнi. При цьому пошук шляхiв вирiшення проблем малого бiзнесу здiйснюiться безпосередньо пiдприiмницькими структурами при тiснiй взаiмодii з адмiнiстративними органами влади. Однак багато проблем i на нинiшнiй день лишаються невирiшеними. Досi не створено цiлiсноi взаiмопов'язаноi системи пiдтримки малого пiдприiмництва в Украiнi. РЖснуючi програми державного i регiонального рiвня недостатньою мiрою забезпеченi фiнансовими ресурсами, включаючи питання кредитування та страхування малого бiзнесу. Державна полiтика передбачаi реалiзацiю рiзних напрямiв пiдтримки пiдприiмництва, якi недостатньою мiрою взаiмопов'язуються, а тому можуть забезпечувати рiзноплановi, суперечливi результати. Отже, одним iз напрямiв удосконалення процесiв управлiння розвитком малого пiдприiмництва слiд вважати посилення дослiджень на передпроектнiй стадii прийняття рiшень, розробленнi програмних документiв. На цiй стадii необхiдно здiйснювати аналiз можливого взаiмовпливу рiзних факторiв на розвиток пiдприiмництва, на базi якого вiдбирати найбiльш доцiльнi напрями розвитку пiдприiмництва, формувати вiдповiднi механiзми iх реалiзацii.
Основнi напрями державноi пiдтримки малого пiдприiмництва
З огляду на досягнення зарубiжного досвiду з питань пiдтримки державою малого пiдприiмництва доцiльно видiлити такi чотири напрями:
тАУ форми прямоi фiнансово-кредитноi пiдтримки;
тАУ форми опосередкованоi пiдтримки;
тАУ забезпечення юридичноi бази для ефективного функцiонування малих пiдприiмницьких структур;
тАУ захист державою iнтересiв малих пiдприiмств.
Надання прямоi фiнансово-кредитноi допомоги малим пiдприiмницьким структурам здiйснюiться здебiльшого у форма,
гарантованих позик, цiльового бюджетного фiнансування, пiльгового кредитування, надання пiльг в оподаткуваннi, у тому числi i звiльнення вiд деяких видiв податкiв, цiльового субсидiювання тощо. У рiзних краiнах мають мiсце рiзноманiтнi пiдходи щодо пiдтримки малого бiзнесу. В Японii, наприклад, держава надаi перевагу полiтицi пiльгового кредитування. Основним критерiiм надання державноi допомоги малим пiдприiмницьким структурам i спроможнiсть iхнього iснування в ринковому середовищi. Пiльговi кредити надаються на основi ретельних розрахункiв, якi доводять доцiльнiсть iх надання та можливiсть iх повернення у майбутньому.
4. Торгово-полiтичнi методи розширення експорту товарiв
Торгово-полiтичнi методи розширення експорту товарiв належать до засобiв ЗЕП, за допомогою яких забезпечуiться щонайбiльше можливих переваг для виходу нацiональних виробникiв на зовнiшнiй ринок. Однак чiтке зарахування засобiв зовнiшньоторговельноi полiтики до однiii з груп тАФ захисноi або наступальноi тАФ надто ускладнене, оскiльки кожний з них, як правило, виконуi обидвi функцii. Це повною мiрою стосуiться i засобiв стимулювання експорту, що розцiнюються ГАТТ як одна з форм нетарифних обмежень. Вони входять у групу "участь держави у зовнiшньоторговельних заходах (субсидування виробництва i експорту товарiв)". РЖ це цiлком зрозумiло, адже створення переваг нацiональним виробникам i експортерам водночас ставить експортерiв iнших краiн у невигiдне положення, ускладнюi продаж iх товарiв на ринку краiни, що застосовуi субсидii.
РЖстотнi зрушення у свiтовiй торгiвлi останнiми роками позначаються на формах i методах ii здiйснення. У торговому оборотi постiйно збiльшуiться частка розвинених краiн, а з погляду товарноi структури тАФ частка машин i обладнання. Структурнi зрушення в мiжнароднiй торгiвлi й змiни в темпах ii розвитку, розширення товарноi номенклатури i збiльшення кiлькостi краiн, що беруть активну участь у мiжнародному товарообмiнi, розвиток спецiалiзацii й поглиблення мiжнародного розподiлу працi, загострення конкурентноi боротьби та iншi чинники впливають на зовнiшньоторгову полiтику краiн-учасниць.
Значноi специфiки надаi зовнiшньоторговiй полiтицi науково-технiчна революцiя. У сучасних умовах дедалi активнiше 12 використовуються новi форми конкурентноi боротьби. ii центр переноситься iз сфери цiн у такi сфери, як новизна i високий технiчний рiвень товарiв, насамперед машин i обладнання, висока якiсть iх виготовлення, вдосконалення технiчного обслуговування, розвиток i вдосконалення товаропровiдноi мережi тощо.
Якщо ранiше вирiшальним чинником конкурентноi боротьби на свiтовому ринку були цiни тАФ переважала та фiрма, яка пропонувала товар за найнижчою цiною, то тепер успiху досягають фiрми, що пропонують новий або досконалiший товар, де враховано специфiку попиту покупцiв i забезпеченi кращi експлуатацiйнi показники.
На сучасному ринку переважаi той з конкурентiв, хто пропонуi не лише новий вирiб, а й новi, бiльш комплекснi послуги, хто використовуi новi, досконалiшi методи збуту. Отже, чинник новизни й досконалостi в умовах сучасного свiтового ринку часто переважаi чинник цiн.
Однак незважаючи на це цiна товару продовжуi вiдiгравати важливу роль, адже товар продаiться не заради виробництва, а заради отримання прибутку. Отже, фiрми намагаються обiйти конкурентiв, продати свiй товар i отримати прибуток. РЖ тут сучасний виробник спираiться на допомогу держави, яка створюi умови, що сприяють експортнiй дiяльностi пiдприiмцiв своii краiни.
Особлива увага урядiв до проблем заохочення експорту визначаiться низкою причин, що вiдображують як об'iктивнi процеси всерединi краiни, так i необхiднiсть пристосовуватися до новоi ситуацii у свiтi.
Збiльшення частки готових виробiв, особливо машин i обладнання, у зовнiшнiй торгiвлi зумовлюi пiдвищення вартостi товарiв, що поставляються, насамперед технологiчно складного обладнання. Наприклад, сучасне комплексне обладнання для металургiйного заводу або атомноi електростанцii коштуi сотнi мiльйонiв доларiв. Часто це перевищуi фiнансовi можливостi покупця. Амортизацiя цього обладнання виправдовуi платежi лише через тривалий перiод. Продаж такоi продукцii за кордон пов'язаний з необхiднiстю дослiдження пiдприiмцями додаткових джерел фiнансування, якi в нацiональному масштабi може забезпечити лише держава.
Тому сприяння урядових установ розширенню експорту перетворилося на одну з найважливiших сфер дiяльностi держави. З часом внаслiдок згадуваних змiн на свiтовому ринку таке сприяння набуло нових, специфiчних рис. Аж до Другоi свiтовоi вiйни i в першi повоiннi роки державне стимулювання експорту ще не розглядалось урядами як першочергове завдання i здiйснювалося обмеженими коштами, поширювалося на порiвняно невелику частку поставок i передбачало в основному зменшення надмiрних витрат, що виникали в окремих групах експортерiв. Нинi воно належить до найважливiших сфер державноi дiяльностi, що швидко поширюються. При цьому залучаються величезнi матерiальнi й людськi ресурси.
Якщо ранiше до стимулювання експорту вдавалися передусiм з метою антикризового регулювання господарства, боротьби з безробiттям, що посилювалось, або виходу з економiчноi депресii, то нинi воно пiдпорядковане насамперед метi захоплення ринкiв, тобто перманентнiй метi, що не маi видимих економiчних меж. Уряди в основному зосереджують увагу на сприяннi збуту продукцii, що посилюi в довгостроковому планi позицii краiни на свiтовому ринку. Так, для США тАФ це форсування експорту лiтакiв, електронно-обчислювальноi технiки, атомних електростанцiй, озброiння, продукцii сiльського господарства, для Нiмеччини тАФ металообробного i електротехнiчного обладнання, автомобiлiв, для Японii тАФ електронiки, автомобiлiв, суден.
Якщо ранiше стимулювання експорту було лише однiiю з галузей ЗЕП держави, то тепер воно стало значною мiрою визначальним засобом. Форсуванню збуту товарiв пiдлягають навiть заходи з регулювання iмпорту, такi як скасування кiлькiсних обмежень, виторг митних поступок, одностороннi зниження мита, пiдвищення внутрiшнiх податкiв тощо.
Урiзноманiтнилися й форми фiнансування експорту, зокрема шляхом стимулювання виробництва, дослiдно-конструкторських розробок у галузях, продукцiя яких здебiльшого реалiзуiться на свiтовому ринку. З цiiю метою пiдприiмцям надаються податковi пiльги, рiзнi субсидii з бюджету або державних фондiв.
Одна з основних проблем тАФ створення системи державного заохочення експорту. Щоб розв'язати цю проблему, потрiбнi кошти для фiнансування поставок товарiв i надання iнших рiзноманiтних послуг експортерам. З цiiю метою дедалi активнiше залучаються ресурси приватних банкiв i подiбних фiнансових iнститутiв за безпосередньою допомогою держави як гаранта, кредитора, гаранта кредитора або просто донора, а також збiльшуються фонди державних установ з фiнансування або сприяння розвитку експорту.
Асигнування урядiв на заохочення експорту, що належали ранiше до розряду надзвичайних, епiзодичних платежiв, нинi i постiйною статтею бюджетних витрат.
Одним з найпоширенiших методiв стимулювання експорту товарiв i надання експортних премiй, або субсидiй.
Експортнi премii (субсидii) тАФ це фiнансовi пiльги, що надаються урядом або приватними органiзацiями фiрмам-експортерам на вивезення певних товарiв за кордон. Вони покривають частину витрат нацiональних виробникiв i в такий спосiб пiдвищують iх конкурентоспроможнiсть на зовнiшнiх ринках.
Необхiдно зазначити, що субсидуватися може не лише виробництво товарiв на експорт, а й взагалi виробництво певноi продукцii, зокрема спрямованоi на внутрiшнiй ринок. В останньому випадку субсидiя i прихованим протекцiонiстським бар'iром, що за дiiю рiвноцiнно введенню додаткового митного збору, бо впливаi на цiну, знижуючи ii порiвняно з цiнами конкуруючих iмпортних товарiв. Вiдмiннiсть полягаi в тому, що митний збiр пiдвищуi цiну iмпортного товару, знижуючи його конкурентоспроможнiсть, а субсидiя даi змогу нацiональному виробниковi знизити цiну виробленого ним товару. Водночас субсидiя захищаi не лише виробника товару, а й споживачiв, якi використовують цей товар (сировину, продовольство, напiвфабрикати) для виготовлення iнших виробiв.
На практицi субсидування здебiльшого застосовуiться щодо виробництва загалом, як на внутрiшнiй, так i на зовнiшнiй ринок, хоча деякi субсидii дiють виключно щодо експорту. З огляду на це субсидii подiляються на прямi й непрямi.
Прямi експортнi субсидii(премii) тАФ це певнi суми, що виплачуються експортеру для вивезення товарiв, в експортi яких зацiкавлена краiна. РЖншими словами, це дотацii експортеру для покриття рiзницi мiж високою внутрiшньою цiною i низькою цiною на аналогiчний товар на свiтовому ринку або для компенсацii частини витрат постачальникiв.
До Другоi свiтовоi вiйни прямi експортнi дотацii застосовувалися в багатьох краiнах, пiд час вiйни тАФ у переважнiй бiльшостi краiн. Генеральна угода по тарифах i торгiвлi забороняi пряме субсидування експорту, попри це воно iстотно поширене, насамперед при експортуваннi сiльськогосподарськоi продукцii, а також при вивезеннi капiталомiстких i дорогих товарiв. Характерним прикладом i авiацiйна i суднобудiвна галузi 15 промисловостi. Оскiльки основнi виробники суден реалiзують за кордоном понад половину своii продукцii, то навiть формальне субсидування виробництва загалом i фактично субсидуванням експорту. Крiм того, багато держав виплачують дотацii судноплавним компанiям за експлуатацiю нацiональних суден.
З кiнця 50-х рокiв посилилося субсидування сiльськогосподарського експорту через загострення проблеми збуту надлишкiв продукцii. Це виявилося у збiльшеннi фiнансових коштiв, що видiляються на такi цiлi, збiльшеннi кiлькостi субсидiйованих товарiв, застосуваннi нових методiв субсидування, зокрема колективних. Наочним прикладом останнього i полiтика РДС у галузi експорту сiльськогосподарськи
Вместе с этим смотрят:
Cамоорганизация как процесс саморазвития
РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi
РЖнтуiцiя в бiзнесi
РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi
Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"