Бiзнес-етика в мiжнародних вiдносинах та особливостi етичноi бiзнес-дiяльностi в Украiнi
МРЖНРЖСТЕРСТВО ФРЖНАНСРЖВ УКРАРЗНИ
ДНРЖПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФРЖНАНСОВА АКАДЕМРЖЯ
РЕФЕРАТ
з дисциплiни ВлМiжнародний менеджментВ»
На тему: Вл Бiзнес-етика в мiжнародних вiдносинах та особливостi етичноi бiзнес-дiяльностi в УкраiнiВ»
Виконала студентка V курсу групи УПм-03-1з
Кучер Оксана Юрiiвна __________________
(пiдпис)
Оцiнка ____________________
Керiвник Шмельова С.А. _________________
(пiдпис)
2007 р.
ПЛАН
Вступ
1. Визначення етики та етикету в мiжнародному менеджментi.
2. Основнi етичнi концепцii в мiжнародному менеджментi
3. Фактори, що визначають етичний вибiр
4. Особливостi дiлового етикету у рiзних краiнах
5. Юридична та соцiальноi вiдповiдальностi в менеджментi
6. Управлiння етикою i соцiальною вiдповiдальнiстю компанii
7. Дiлова етика в украiнському бiзнес-суспiльствi
8. ТНК i мiжнародний бiзнес в Украiнi
Висновки
Лiтература
ВСТУП
РЖсторично особлива увага етичнiй поведiнцi в бiзнесi почала придiлятися ще в 60-тi роки у зв'язку iз соцiальними потрясiннями (поширенням корупцii серед як урядовоi бюрократii, так i вiдповiдальних осiб рiзних корпорацiй), загостренням проблем екологii (забрудненням навколишнього середовища, ядерними i токсичними вiдходами), протестами проти ВПК (у зв'язку з вiйною у В'iтнамi)). Певну роль в становленнi етики бiзнесу як науковоi дисциплiни зiграв знаменитий "Уотергейт", до якого були залученi найвидатнiшi представники адмiнiстрацii президента Р.Нiксона.
Однак донедавна був досить широко поширений скептицизм щодо самоi можливостi iснування етики в бiзнесi. Багато людей розглядають саме поняття тАЬетика бiзнесутАЭ як протирiччя в термiнах, вважаючи, що фiрми неморальнi за своiю природою внаслiдок того, що вони нацiленi перш за все на отримання прибутку i тому iгнорують будь-якi наслiдки своii дiяльностi. Ця думка простежуiться в роботах класикiв економiчноi теорii. Так, Мiлтон Фрiдман, посилаючись на Адама Смiта, додержувався позицii, згiдно з якою iснуi одна i тiльки одна соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу тАУ пiдвищувати свiй прибуток настiльки, наскiльки дозволяють правила гри. А Шарль Бодлер взагалi вважав комерцiю сатанинською справою, найпiдлiшою, найнижчою формою егоiзму.
Проте думка про первiсно закладену аморальнiсть етики бiзнесу i, за вiдомим дослiдником в цiй областi Р. Т. Де Джорджiям, мiфом. На користь своii точки зору вiн наводить такi аргументи. По-перше, якщо бiзнес вважають аморальним i нiхто не вимагаi вiд нього поведiнки, заснованоi на моральних принципах, то не було б нiякого переполоху в засобах масовоi iнформацii, бурхливоi реакцii громадськостi на розкриття пiдкупу, факта про виробництво небезпечних для споживача виробiв i т.iн. По-друге, рух тАЬзеленихтАЭ i консьюмеристiв не мали б сенсу i бiзнес не став би на них реагувати. Зв'язок бiзнесу i моральностi навiть ще глибший. Бiзнес, як i бiльшiсть iнших видiв суспiльноi дiяльностi, з самого початку передбачаi моральну основу i був би без неi неможливий (пiдприiмцi очiкують вiд робiтникiв чесностi; сторони, що укладають контракт, розраховують на його виконання тощо).
У звтАЩязку з цим, важливе мiсце в менеджментi посiдаi i вiдповiдальнiсть.
Довгий час в Украiнi вважалось, що дiлова етика тАУ просто дорога iграшка. Проте досвiд розвинених краiн свiдчить: на певному етапi доводиться розробляти правила поведiнки, яких мають дотримуватись всi учасники ринку, через те, що отримати прибуток, не дотримуючись етичих засад можливо, проте одноразово. Саме так зтАЩявлялись етичнi кодекси бiзнес-професiоналiв, а етична поведiнка на ринку стала високопродуктивним управлiнським iнструментом.
1. Визначення етики та етикету менеджменту.
ЕтикатАФ це набiр моральних принципiв i цiнностей, якi керують поведiнкою людини чи групи людей i визначають позитивнi i негативнi оцiнки iхнiх думок i дiй. Це як би внутрiшнiй кодекс законiв, що визначаi, як можна поводитися, а як не можна, якi рiшення можна приймати, а якi нi, де проходить границя мiж добром i злом. Етика менеджменту зв'язана з внутрiшнiми цiнностями, а вони у свою чергу i частиною корпоративноi культури i впливають на прийнятi рiшення, визначають iхню соцiальну допустимiсть у рамках зовнiшнього середовища [5]. .
Сформованi норми моральностi i результатом тривалого за часом процесу становлення взаiмин мiж людьми. Без дотримання цих норм неможливi полiтичнi, економiчнi, культурнi вiдносини, тому що не можна iснувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Важливо розрiзняти етику всерединi органiзацii та етику взаiмовiдносин органiзацii з навколишнiм середовищем.
Що стосуiться органiзацiйноi етики та зовнiшньоi етики взаiмовiдносин органiзацii з навколишнiм середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провiднi мiжнароднi компанii у своiй дiяльностi, за оцiнками Гарвардськоi школи бiзнесу.
Етика вiдносин зi споживачами:
- безпечнiсть товарiв (послуг, робiт);
- надання iнформацii про товари i технологiю iх виготовлення;
- право вибору покупцем товарiв (послуг, робiт);
- урахування вимог споживачiв;
- спонсорування освiтнiх програм безпечного використання продукцii;
- полiпшення пакування i маркування;
- пiдвищення споживчоi цiнностi продуктiв;
- зменшення забрудненостi продуктiв.
Етика вiдносин зi спiвробiтниками:
- вiдсутнiсть будь-якоi дискримiнацii у сферi зайнятостi;
- особливий статус працiвникiв iз обмеженою дiiздатнiстю;
- охорона здоровтАЩя i технiка безпеки;
- навчання i розвиток персоналу;
- обговорення картАЩiри;
- тАЬДитячий деньтАЭ для працюючих батькiв;
- програми оздоровлення i стрес-менеджменту.
Етика довкiлля:
- контроль забруднення;
- захист середовища;
- збереження природних ресурсiв;
- утилiзацiя (переробка) вiдходiв.
Екологiчна етика:
- уникнення несприятливого впливу фiрми на природне середовище;
- дотримання екологiчних стандартiв;
- участь у полiпшеннi екологii.
Етика вiдносин iз партнерами:
- дотримання зобовтАЩязань;
- недопущення манiпулювання iнвестицiями;
- урахування iнтересiв партнерiв пiд час розподiлу прибутку.
Етика взаiмовiдносин iз конкурентами:
- запобiгання таiмних угод на ринках;
- використання соцiально прийнятних прiоритетiв i критерiiв для оцiнки конкурентних стратегiй;
- вихiд iз сумнiвних ринкiв пiд час виникнення значних етичних проблем.
Етика вiдносин iз суспiльством:
- збереження i розширення зайнятостi;
- соцiальна вiдповiдальнiсть;
- урахування мiсцевих традицiй, звичаiв;
- дарування коштiв, продуктiв, послуг, робочого часу працiвникам;
- спонсорування проектiв соцiального добробуту;
- пiдтримування освiти i мистецтва;
- пiдтримування громадських рекреацiйних програм;
- участь у громадських роботах, проектах.
Етика вiдносин з державою:
- дотримання законодавства;
- добросовiсна звiтнiсть;
- виконання державних замовлень у зазначенi строки;
-уникнення хабарництва у взаiмовiдносинах iз державними службовцями.
Мiжнародна етика:
- вироблення етичних стандартiв, прийнятих у всьому свiтi;
- урахування нацiональноi культури;
- залучення мiсцевого персоналу;
- пiдтримування краiн, що розвиваються, шляхом розвитку фiрм з мiжнародними конкурентами стратегiями;
- дотримання вiдповiдальностi мiж краiнами в умовах вимушеного закриття пiдприiмств.
Причини неетичноi поведiнки:
- недостатнiсть законодавчоi та нормативно-правовоi бази;
- значний обсяг тАЬтiньовоiтАЭ економiки;
- конкурентна боротьба, що вiдсуваi на дальнiй план етичнi мiркування;
- зростаюче прагнення звiтувати про рiвень прибутковостi за дедалi коротшi перiоди, тобто у кожному квартальному звiтi;
- вiдсутнiсть належного стимулювання етичноi поведiнки керiвникiв;
- загальне зниження ролi етики в суспiльствi;
- певний тиск на рядових працiвникiв з боку органiзацii з метою пошуку компромiсiв мiж iхнiми цiнностями вищого керiвництва;
- низькi моральнi якостi членiв суспiльства.
Етика накладаi на бiзнес систему обмежень, що представляi собою суму морально-етичних правил i традицiй, що склалися у даному суспiльствi.
Етика бiзнесу - дiлова етика, що базуiться на чесностi, вiдкритостi, вiрностi даному слову, здатностi ефективно функцiонувати на ринку у вiдповiдностi з дiючим законодавством, встановленими правилами i традицiями.
Репутацiя фiрми утворюiться iз простоi суми прикладiв гiдноi поведiнки спiвробiтникiв, яка демонструiться:
- по вiдношенню до майна фiрми;
- у ситуацiях, коли стикаються рiзнi iнтереси;
- при встановленнi зовнiшнiх дiлових звтАЩязкiв;
- при роботi з державними установами;
- у взаiмовiдносинах iз клiiнтами i конкурентами;
- у делiкатних ситуацiях, коли перед спiвробiтниками фiрми стоiть проблема вибору: оприлюднити чи зберегти у таiмницi приклад порушення колегами внутрiшньофiрмових правил та норм.
РЖнструменти полiпшення етичностi поведiнки в органiзацiях:
- етичнi стандарти (кодекси), якi описують загальну систему цiнностей, етичнi правила, яких мають дотримуватися працiвники компанii;
- комiтети з етики, якi роблять повсякденну оцiнку практики з позицii етичних вимог. Деякi компанii замiсть таких комiтетiв, до складу яких включаються авторитетнi працiвники, запроваджують посади адвоката з етики;
- соцiальнi ревiзii, якi проводяться для аналiзу й оцiнки звiтiв i програм соцiальноi вiдповiдальностi компанii;
- навчання етичнiй поведiнцi керiвникiв i рядових працiвникiв.
Етика i моральною категорiiю, що охоплюi рiзноманiтнi форми дiяльностi фiрми, i не може бути викладена за допомогою певного перелiку правил поведiнки i спiлкування. Етика свою закiнчену форму набуваi у виглядi дiлового етикету, який в цiлому можна охарактеризувати як основу кодексу поведiнки, прийнятого у бiзнес-середовищi.
Етикет - слово французького походження, що означаi манеру поведiнки. До нього вiдносяться правила чемностi i ввiчливостi, прийнятi в суспiльствi.
Мiжнародний бiзнес-етикет - поняття досить мiстке i не обмежуiться питаннями дiловоi субординацii i переговорним процесом. Основними складовими i:
1. Правила привiтання
2. Правила звертання
3. Правила представлення
4. Органiзацiя дiлових контактiв (переговорiв, зустрiчей, прийомiв, дiлового листування)
5. Дiлова субординацiя
6. Рекомендацii щодо формування зовнiшнього облiку дiловоi людини.
Використовуючи норми i правила дiлового етикету, ми можемо прогнозувати поведiнку колег i самi стаiмо передбачуванi, що допомагаi ефективно органiзувати процес управлiння. особливо важливо вивчати всi складовi дiлового етикету в мiжнародному бiзнесi, так як крiм iдиних норм i правил у ньому iснуi велика кiлькiсть нацiональних i культурних поправок, досить значних у дiлових вiдносинах. Як не заблукати в цьому морi нацiональних вiдмiнностей? Як уникнути посмiшок, повтАЩязаних iз слiпим копiюванням чужих манер? Кращi помiчники тут - такт i вiрнiсть нацiональному менталiтету i бiзнес-етикету (благо в теперiшнiй час домiнуi мiжнародний бiзнес-етикет, породжений зближенням нацiональних дiлових кодексiв хорошого тону).
2. Основнi етичнi концепцii в мiжнародному менеджментi
У розвинутих краiнах сформувались три сучаснi етичнi концепцii мiжнародного менеджменту (принципи дiловоi етики): утилiтаризм, дотримання прав людини i справедливiсть, а також нова модель бiзнесу.
Утилiтаризм виходить з того, що тАЬправильнiтАЭ рiшення приносять найбiльшу користь бiльшостi людей. Менеджеру, який дотримуiться цiii концепцii, доводиться спочатку ретельно вивчати дiю альтернативних рiшень для всiх зацiкавлених сторiн, а потiм робити вибiр, який приносить задоволення бiльшостi людей. Утилiтарна концепцiя спираiться на виявлення наслiдкiв реалiзацii рiшень, якi мають приносити користь бiльшостi зацiкавлених. Отже, прийняття рiшення у даному випадку залежить вiд спiввiдношення затрат i прибуткiв.
Теорiя утилiтаризму приваблива в багатьох вiдношеннях. РЗi положення погоджуються з критерiями, якi використовуються для iнтуiтивноi оцiнки моральностi поведiнки. Використовуючи теорiю утилiтаризму, можна пояснити, чому деякi види дiй вважаються аморальними (брехня, подружня змiна, вбивство), а iншi, навпаки - морально оправданими (правдивi висловлювання, вiрнiсть, дотримання зобовтАЩязань). Прибiчник теорii утилiтаризму може доказати, що обманювати недобре, тому що брехня приводить до зниження суспiльного добробуту. Коли люди обманюють один одного, вони в меньшiй мiрi здатнi довiряти i спiвпрацювати. А чим меньше iнтенсивнiсть довiри i спiвробiтництва, тим нижче загальний добробут. Правдивiсть в спiлкуваннi - позитивний фактор, тому що укрiпляi довiру i змiцнюi спiвробiтництво, тим самим сприяi укрiпленню добробуту.
Як вважають деякi критики терii утилiтаризму, один iз основних недолiкiв цього вчення полягаi в його несумiсностi з двома моральними категорiями: права i справедливостi. Це означаi, що iнодi дii з точки зору утилiтаризму морально оправданi, хоча насправдi вони неправильнi i результатом iх стаi порушення прав людини.
Теорiя утилiтаризму враховуi лише кориснiсть ефекту в вiдношеннi суспiльства в цiлому, але не увтАЩязуi цей результат з результатом розподiлу отриманих благ мiж окремими iндивiдами.
Концепцiя дотримання прав людини грунтуiться на добровiльно взятих на себе обовтАЩязках менеджера захищати права iнших людей i уникати будь-яких рiшень, якi порушують цi права. Менеджер у такому випадку не буде примушувати iнших дiяти всупереч iхнiм релiгiйним або ж етичним уявленням. Слiд при цьому зазначити, що за останнi роки у свiтi розумiння iндивiдуальних прав людини розширилося настiльки, що фактично вони включають захист рослин, тварин, землi, води, повiтря, iнших елементiв природи i довкiлля.
Центральним в цьому пiдходi i поняття права. Права i потужним iнструментом соцiальноi регуляцii, iх призначення полягаi в тому, щоб забезпечувати для iндивiда можливiсть вiльного вибору цiлi або роду дiяльностi, i в тому, щоб гарантувати цей вибiр, захищаючи його. Найбiльш важливi серед рiзного роду прав так званi моральнi права (або права людини). Це права, якими обладают всi люди тiльки тому, що вони являються людьми. Моральнi права мають три особливостi:
1. Вони тiсно повтАЩязанi з обовтАЩязками. Якщо я маю моральне право робити щось, то iншi люди мають моральний обовтАЩязок не заважати менi робити це.
2. Вони забезпечують можливiсть iндивiдуального автономного i рiвноправного вибору цiлi.
3. Вони створюють базу для виправдання образу дiй одних осiб i для захисту i допомоги iншим людям. Якщо я маю моральне право, то моi дii морально виправданi. Бiльш того, якщо я маю моральне право робити щось, то це значить, що дii iнших людей, направленi на те, щоб заважати менi, не i оправданими.
Вказанi характеристики, вiдносяться до моральних прав, якi дают можливiсть використовувати останнi для суджень, якi досить вiдрiзняються вiд тих, що виводяться на базi стандартних норм утилiтаризму.
Можна видiлити двi головних вiдмiнностi мiж утилiтарним пiдходом i пiдходом з позицii моральних прав.
1. Моральнi права i вiдображенням вимог моралi, якi предтАЩявляються до окремого iндивiда, тодi як моральнi норми утилiтаризму за своiю суттю колективнi.
2. Права утворюють базу нормативiв, використовуючи якi, можна вiдкинути будь-якi спроби апелювати до таких критерiiв, як суспiльна кориснiсть i кiлькiснi фактори.
Права тАУ бiльш досконалий iнструмент, нiж стандартнi норми утилiтаризму, але вони включають елементи останнього: наприклад, в вiйну обмежувалися деякi моральнi права в цiлях захисту iнтересiв суспiльства.
Концепцiя справедливостi зобовтАЩязуi менеджерiв ставитися однаково до всiх людей, невiдворотно виконувати всi правила, забезпечувати рiвнi права пiд час розподiлу благ, вiдповiдальнiсть у вiдшкодуваннi збиткiв тими, хто завдаi шкоди iншим, тощо. Отже, основуiться на поняттях порядностi i чесностi.
На вiдмiну вiд етики утилiтаризму область застосування "етики справедливостi" iстотно звужена. Остання включаi в основному проблеми, повтАЩязанi з вiдношенням бiзнесу i суспiльства в цiлому, i не торкаiться наприклад, проблем вiдношень мiж корпорацiями. Очевидно також, что стандарти справедливостi не можуть стояти вище моральних прав окремоi особистостi. Сама справедливiсть заснована на моральних правах iндивiдiв.
"Етика справедливостi" виходить iз положення, що люди по своiй природi являються суспiльними iстотами, якi повиннi жити в суспiльствi i створювати соцiальнi структури для пiдтримання його функцiонування. Основна цiннiсть для ii представникiв - людська рiвнiсть i справедливiсть. Внаслiдок цього моральним обовтАЩязком в "етикi справедливостi" i пiдпорядкування закону, який повинен бути однаковим для всiх, прийняття справедливих законiв, вiдсутнiсть дискримiнацii i привiлеiв.
Складнiсть, однак, заключаiться в тому, що iснуi ряд вiдмiнних один вiд одного уявлень про справедливiсть. Наприклад:
- "капiталiстична" справедливiсть - розподiл благ повинен здiйснюватися з врахуванням iндивiдуального вкладу в загальну справу группи (фiрми, суспiльства, людства);
- "комунiстична" справедливость - трудовi обовтАЩязки повиннi розподiлятися в вiдповiдностi iз здiбностями, а блага в вiдповiдностi з потребами;
- концепцiя справедливостi, сформульована американским вченим Дж. Ролзом в книзi "Теорiя справедливостi", яка вийшла в свiт в 1971 роцi.
Намiтилась тенденцiя переходу бiзнесу вiд економiчноi моделi, яка була притаманна минулому, до соцiоекономiчноi моделi, яка притаманна розвиненим краiнам пiсля 80-х рокiв 20 столiття. Прiоритети наведених моделей зазначено в таблицi 1.
Таблиця 1. Порiвняння моделей бiзнесу
Прiоритети економiчноi моделi | Прiоритети соцiоекономiноi моделi |
| Виробництво | Якiсть життя |
| Експлуатацiя ресурсiв | Збереження ресурсiв |
| Ринковi рiшення | Задоволення потреб |
| Економiчна вiддача вiд ресурсiв | Збалансована економiчна i соцiальна вiддача вiд ресурсiв |
| РЖндивiдуальнi iнтереси | Суспiльнi iнтереси: люди працюють у системi, як того потребують кооперацiйнi звтАЩязки |
| Бiзнес розглядаiться переважно як закрита система | Бiзнес розглядаiться переважно як вiдкрита система |
| Слабка взаiмодiя з урядовими органами | Активна взаiмодiя з урядовими органами |
Вместе с этим смотрят:
Cамоорганизация как процесс саморазвития
РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi
РЖнтуiцiя в бiзнесi
РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi
Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"