Вдосконалення органiзацii допомiжного виробництва

ЗМРЖСТ

Вступ

1. Теоретичнi основи вдосконалення органiзацii допомiжного виробництва.

1.1 Основнi задачi допомiжного виробництва

1.2 Органiзацiя ремонтного господарства

1.3 Органiзацiя енергетичного господарства

1.4 Органiзацiя транспортного господарства

1.5 Органiзацiя матерiально-технiчного постачання

1.6 Органiзацiя складського господарства

2. Характеристика ТОВ Фiрма ВлМеркурiйВ»

2.1 Органiзацiйно-правова форма пiдприiмства

2.2 Потужнiсть та асортимент продукцii

2.3 Основнi показники дiяльностi ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ»

2.4 Сировинна база

2.5 Збут продукцii

2.6 Органiзацiйна структура управлiння ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ»

2.7 Виробнича структура ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ»

2.8 Органiзацiя основного процесу виробництва

2.9 РЖнфраструктура пiдприiмства

3. Вдосконалення органiзацii допомiжного виробництва на ТОВ Фiрма ВлМеркурiйВ»

3.1 Особливостi органiзацii ремонтного господарства

3.2 Особливостi органiзацii енергетичного господарства

3.3 Особливостi органiзацii складського господарства

3.4 Особливостi органiзацii транспортного господарства

3.5 Пропозицii щодо вдосконалення ремонтного господарства

3.6 Пропозицii щодо вдосконалення енергетичного господарства

3.7 Пропозицii щодо вдосконалення складського господарства

3.8 Пропозицii щодо вдосконалення транспортного господарства

4. Проект заходiв щодо вдосконалення органiзацii

Виробництва на ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ»

4.1 Розрахунок суми капiталовкладень по проекту

4.2 Розрахунок змiни поточних витрат

4.3 Розрахунок додаткового прибутку та чистого грошового потоку (ЧГП)

4.4 Вплив впровадження заходу на показники дiяльностi пiдприiмства

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки

ВСТУП

В останнi роки вiдбулися помiтне покращення макроекономiчноi ситуацii в результатi зростання обсягiв виробництва в харчовiй промисловостi, експортно-орiiнтовних галузях, а також в галузях кiнцевого споживання. За обсягами виробництва харчова промисловiсть займаi друге мiсце пiсля чорноi металургii. Це свiдчить про стрiмкий розвиток. Такий швидкий розвиток галузей харчовоi промисловостi багато в чому залежить вiд допомiжного виробництва.

Жодне пiдприiмство не може працювати без допомiжного виробництва, а особливо пiдприiмства харчовоi промисловостi. Чим краще органiзоване допомiжне виробництво тим краще працюi пiдприiмство. Також допомiжне виробництво можна назвати системою забезпечення виробництва, тАУ це сукупнiсть вiддiлiв та цехiв, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, ремонтом та вiдновленням технологiчного оснащення, його облiком, зберiганням та видачею у цехи на робочi мiсця. До складу допомiжного виробництва входить транспортне, складське, ремонтне i енергетичне господарство.

Умовою безперервного перебiгу виробничих процесiв на пiдприiмствах i створення певних запасiв сировини, матерiалiв, палива, комплектувальних виробiв, а також мiжцехових i внутрiшньоцехових запасiв напiвфабрикатiв власного виготовлення. Усi цi запаси зберiгаються на рiзних складах пiдприiмства, сукупнiсть яких утворюi його складське господарство.

Структура складського господарства пiдприiмства формуiться пiд впливом низки чинникiв, головними з яких i: номенклатура матерiалiв, що споживаються; тип, рiвень спецiалiзацii та обсяги виробництва.

Високi темпи розвитку промисловостi супроводжуються швидким ростом основних засобiв i особливо iх активноi частини тАУ машин i обладнання. В забезпеченнi найбiльш ефективного iх використання важлива роль належить ремонтному господарству.

Ремонт даi можливiсть усунути фiзичний знос i втраченi в ходi експлуатацii деякi параметри, а модернiзацiя компенсуi моральний знос обладнання.

Енергетичне господарство Удосконалення технiчноi бази виробництва, пiдвищення потужностi сучасних машин та агрегатiв, iнтенсифiкацiя iх використання закономiрно збiльшують споживання енергii на пiдприiмствах. Питома, вага витрат на енергiю в структурi собiвартостi продукцii стало пiдвищуiться. При цьому, як вiдомо, енергiя не може накопичуватися, процес ii виробництва спiвпадаi з процесом споживання. Тому будь-якi порушення в енергопостачаннi приводять до значних збиткiв. Все це постiйно пiдвищуi значення чiткого функцiонування енергетичного господарства пiдприiмства

Комплекс пiдроздiлiв, що займаються всiма видами вантажно-розвантажувальних робiт та перемiщенням вантажiв, утворюють транспортне господарство. Тобто транспортне господарство займаiться доставкою всiх вантажiв на пiдприiмство, постачанням матерiалiв на робочi мiсця, а також вивезенням готовоi продукцii. Вибiр видiв транспортних засобiв залежить вiд обсягiв перевезень, габаритiв та фiзико-хiмiчних властивостей вантажiв, вiдстанi та напрямкiв iх перемiщення. Розрахунки необхiдноi кiлькостi транспортних засобiв кожного виду здiйснюються з урахуванням добового обсягу перевезень вантажiв, вантажопiдйомностi транспортних одиниць та кiлькостi рейсiв за добу.

1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА

1.1 Основнi задачi допомiжного виробництва

Допомiжне виробництво i основою органiзацii та дiяльностi пiдприiмства, тому його задачi i такi:

тАУ унiфiкацiя механiчного оснащення;

тАУ розрахунок потреб в рiзних видах iнструментiв;

тАУ пiдвищення рiвня спецiалiзацii ремонтного господарства.

Основнi забезпечуючi та обслуговуючi пiдроздiли пiдприiмства, якi утворюють основну систему технiчного обслуговування i такi:

тАУ ремонтне господарство (ремонтно будiвельнi цехи);

тАУ транспортне господарство (транспортний цех);

тАУ енергетичне господарство (вiддiл головного енергетика);

тАУ складське господарство (матерiальнi склади, виробничi склади, збутовi склади).

1.2 Органiзацiя ремонтного господарства

Машини й устаткування, якi i основою будь-якого виробництва, складаються з багатьох конструкцiйних елементiв, що у процесi експлуатацii зазнають рiзних навантажень i тому не рiвномiрно зношуються, тому виникаi потреба у вiдновленнi та замiнi зношених частин устаткування, щоб вiдновити до максимуму його початковi можливостi.

Ремонтне господарство тАУ це сукупнiсть служб, вiддiлiв та виробничих пiдроздiлiв зайнятих аналiзом технiчного стану технологiчного обладнання, наглядом за ним, технiчного обслуговування, ремонтом, модернiзацiiю, розробленням та здiйсненням заходiв для замiни зношеного устаткування на бiльш прогресивне та полiпшення його використання.

Органiзацiя дiяльностi ремонтного господарства пiдприiмства включаi виконання комплексу взаiмоповтАЩязаних робiт, основнi з яких можна поiднати в три блоки:

1. Економiчний, що поiднуi такi роботи: облiк та аналiз ефективностi використання основних виробничих фондiв; розроблення норм потреби в обладнаннi для замiни його зношення; технiчного переозброiння, використання та ремонту ОВФ.

2. Технiчний, який включаi здiйснення технiчного нагляду за станом обладнання та iншими елементами ОВФ, проведення технiчного обслуговування, проектування, виготовлення та оновлення запасних частин, виконання рiзних видiв ремонту ОВФ.

3. Органiзацiйний, що охоплюi органiзацiю матерiально-технiчного забезпечення ремонтного господарства, органiзацiiю вхiдного та вихiдного контролю якостi матерiалiв, комплектуючих виробiв, отримання та обробки рiзних iнформацiй контролю аналiзу зберiгання.

Технiчне обслуговування охоплюi:

тАУ догляд за роботою устаткування;

тАУ перевiрку його на точнiсть;

тАУ промивання i замiну масел;

тАУ регламентованi огляди, якi виконуються заздалегiдь за складеним графiком.

ТО здiйснюiться робiтниками якi безпосередньо працюють на цьому устаткуваннi, спецiальнi ремонтнi робiтники.

У складi ППР здiйснюються проведення перiодичних ремонтiв.

Ремонт тАУ це процес вiдновлення початковоi дii спроможностi устаткування, яке було втрачене в результатi його виробничого використання.

Поточний ремонт здiйснюiться для гарантованого забезпечення нормального функцiонування устаткування та iнших засобiв працi.

Середнiй ремонт полягаi у частковому розбираннi механiзмiв, замiнi зношених деталей, вузлiв, складаннi, регулюваннi, та випробуваннi пiд навантаженням.

Капiтальний ремонт тАУ це найбiльш складний за обсягом й затратами ремонт. Вiн передбачаi повне розбирання механiзмiв, замiною всiх зношених частин деталей та вузлiв, складання вузлiв, iх випробування. Капiтальний ремонт маi за мету вiдновити всi первiснi показники устаткування в максимально можливi.

Тривалiсть ремонтного циклу тАУ це промiжок часу мiж двома капiтальними ремонтами або мiж початком експлуатацii та першим капiтальним ремонтом

Т_мц =А*В_в* *В_у*В_т(1.1)

де, А тАУ норматив тривалостi ремонтного циклу

В_в тАУ коефiцiiнт який враховуi тип виробництва

В_м тАУ коефiцiiнт який враховуi властивостi матерiалiв

В_у тАУ коефiцiiнт який враховуi умови експлуатацii

В_т тАУ коефiцiiнт який враховуi розмiри устаткуваня

Тривалiсть мiжремонтного перiоду (t_мр) визначаiться промiжком часу роботи устаткування чи iншого засобу працi двома сумiжними ремонтами

t_мр= Т_мц /n_c+n_n+1 (1.2)

де, Т_мцтАУ тривалiсть робочого циклу в мiсяцях або в роках;

n_cта n_n тАУ кiлькiсть середнiх та поточних ремонтiв у продовж одного ремонтного циклу.

Тривалiсть мiж оглядового перiоду (t_mo) визначаiться промiжком часу мiж двома сумiжними оглядами

t_мо= Т_мц /n_c+ n_n + n_о +1 (1.3)

де, n_о тАУ кiлькiсть оглядiв у продовж одного ремонтного циклу

Кiлькiсть робiтникiв, необхiдних для виконання ремонту устаткування визначаiться за формулою

N_рем =Т_р / Т_е*К_вн (1.4)

Де, К_вн тАУ коефiцiiнт виконання норм

Т_е тАУ рiчний ефективний фонд часу одного ремонтного робiтника.

Основнi напрямки вдосконалення системи ремонтно профiлактичного обслуговування та ремонтного господарства, пiдвищення iх ефективностi функцiонування:

1. У галузi органiзацii виробництва розвиток спецiалiзацii та кооперацii при виготовленнi основноi продукцii в органiзацii ремонтного господарства.

2. У галузi планування ОВФ тАУ використання наукових пiдходiв та методiв менеджменту.

3. У галузi проектування й виготовлення запасних частин тАУ унiфiкацii та стандартизацii елементiв запасних частин. Використання системи автоматизованого проектування та на основi класифiкацii та кодування, скорочення тривалостi проектних робiт та пiдвищення iх якостi.

4. У галузi органiзацii робiт тАУ використання принципiв рацiональноi органiзацii виробництва, методiв календарного та сiтьового планування та моделювання на базi комптАЩютеризацii розвтАЩязання практичних задач.

5. У галузi технiчного нагляду, обслуговування та ремонту основних виробничих фондiв тАУ розвиток предметноi та функцiональноi спецiалiзацii робiт, пiдвищення технiчного рiвня забезпеченостi ремонтно-механiчних пiдроздiлiв в якостi виконання ними ремонтних робiт, посилення мотивацii працi.

1.3 Органiзацiя енергетичного господарства

Енергетичне господарство тАУце сукупнiсть пiдроздiлiв i технiчних засобiв ,якi забезпечують пiдприiмство всiма видами енергii :електричною ,тепловою, механiчною, хiмiчною, паливом.

Енергiя використовуiться для виробничих, технологiчних потреб, освiтлення, опалення та за iншими призначеннями. До звичайних енергоносiiв вiдносять: електричний струм, натуральне (природне, штучне, рiдке, газоподiбне паливо).

Головне призначення енергетичного господарства пiдприiмства тАУ безперебiйно забезпечувати виробництво всiма видами енергii при дотриманнi правил технiки безпеки, виконаннi вимог до якостi та економii енергоресурсiв.

Головнi задачi енергогосподарства:

тАУ безперебiйне забезпечення пiдприiмства всiма видами енергii при найменших витратах;

тАУ економне використання енергii;

тАУ впровадження найбiльш ефективних та найновiших видiв, повне використання наявних потужностей енергоустаткування;

тАУ пiдвищення продуктивностi працi та зниження собiвартостi енергетичноi продукцii, затрати при ii транспортуваннi, розподiлi та використаннi;

тАУ органiзацiя та впровадження систем облiку, контролю, планування, регулювання та управлiння затратами енергii, розроблення та втiлення рiзних нормативiв затрат та використання енергii, енергозберiгаючих технологiй.

На основi iснуючих норм затрат енергоресурсiв, а також обсягу виробничоi програми розраховують потреби пiдприiмства в рiзних видах енергii. При цьому треба враховувати витрати енергii у вiдповiдних мережах при iх транспортуваннi та передачi. РЖснують рiзнi методи та способи розрахунку потреб енергоресурсiв. Розглянемо деякi з них:

Витрати на силову електроенергiю цеху визначаються за групами устаткування за формулою.

Р_елс=((W_су* Т_g * k_n * k_вч) / n_e_д ) * k_в(1.5)

де, W_сутАУ сумарна встановлена потужнiсть по групi устаткування.

Т_g тАУ дiйсний фонд часу роботи групи устаткування.

k_n тАУ коефiцiiнт завантаження устаткування за потужнiстю.

k_вч тАУ коефiцiiнт не рiвномiрностi використання устаткування.

n_e_д тАУ коефiцiiнт корисноi дii електродвигунiв.

k_втАУ коефiцiiнт витрат електроенергii в мережах при ii транспортуваннi.

Затрати електроенергii на освiтлення окремих робочих зон визначаються за формулою.

Р_ело=((Р_елс* А_n * T_e * k_o) / 1000 ) * k_в(1.6)

Р_елстАУ Норма витрат електроенергii на освiтлення одного м² площi пiдлоги.

А_n тАУ площа пiдлоги робочоi зони.

T_e тАУ ефективний час використання штучного освiтлення

k_o тАУ коефiцiiнт що враховуi одночасне використання свiтильникiв штучного освiтлення.

Затрати пари на опалення за один сезон розраховуiться за формулою

Q_n=((q_н* ∆t* T_g * V_g) / 1000 ) (1.7)

де, q_н тАУ затрати пару на опалення одного квадратного метра будiвлi

∆t тАУ рiзниця мiж зовнiшньою та внутрiшньою температурою.

V_g тАУ обтАЩiм будiвлi, м³

Потреби в енергii та енергоносiях в бiльшостi випадкiв визначаються на основi балансового методу планування. У витратнiй частинi балансу вказуiться розрахована планова потреба в енергii на всю виробничу, господарсько-побутову та невиробничу дiяльнiсть пiдприiмства, а у прибутковiй джерела покриття цiii потреби. Такi баланси умовно називають енергетичними.

Енергетичнi баланси бувають плановi та зовнiшнi вони класифiкуються за:

А) за календарними строками

тАУ поточнi

тАУ перспективнi

Б) енергоносiями

тАУ частковi

тАУ зведенi

В) енергетичним процесом

тАУ силовi

тАУ освiтлювальнi

тАУ високотемпературнi

Г) за метою використання

тАУ пiдприiмства

тАУцеху

тАУ транспорту

тАУ освiтлення.

Звiтнi енергобаланси призначаються для аналiзу стану енергозабезпечення, розробленням заходiв з рацiонального використання всiх видiв енергii.

Основними показниками, що характеризують енергетичне господарство пiдприiмства i енергоозброiнiсть та електроозброiнiсть.

Енергоозброiнiсть Працi розраховуiться як вiдношення енергii, яка була фактично використана на виробництво продукцii до середньосписковоi кiлькостi робiтникiв.

Електроозброiнiсть працi характеризуi ступiнь ii озброiностi електроенергiiю. Вона розраховуiться як вiдношення електроенергii, яка була використана у виробництвi до середньосписковоi кiлькостi робiтникiв.

Основними напрямками вдосконалення енергетичного обслуговування та пiдвищення ефективностi функцiонування енергетичного господарства i:

тАУ вдосконалення енергозберiгаючого господарства та найбiльш економiчних видiв енергii;

тАУ вдосконалення системи та структури енергоспоживання;

тАУ вдосконалення технiчних процесiв;

тАУ автоматизацiя виробничих процесiв, облiку та контролю використаних ресурсiв;

тАУ вдосконалення конструкцii електрообладнання;

тАУ використання розрахунково економiчних методiв нормування ресурсiв;

тАУ спрощення структури енергетичного господарства пiдприiмства;

тАУ стимулювання полiпшення використання ресурсiв.

1.4 Органiзацiя транспортного господарства

Головним завданням транспортного господарства i забезпечення вчасноi i безперебiйноi доставки всiх вантажiв при найбiльш ефективному використаннi й органiзацii транспорту.

Взагалi транспорт подiляiться на зовнiшнiй та внутрiшнiй. Зовнiшнiй пов'язаний з перемiщенням вантажiв за межi пiдприiмства, постачання та доставка матерiальних цiнностей на пiдприiмство i вивiз готовоi продукцii зовнiшнiм споживачам.

Внутрiшнiй транспорт пов'язаний iз перемiщенням вантажiв у межах пiдприiмства. вiн подiляiться на мiжцеховий та внутрiшньо цеховий. Внутрiшньо цеховий в свою чергу подiляiться на загально цеховий та мiж операцiйний.

Для зовнiшнiх перевезень використовують: залiзничний, автомобiльний, водний транспорт. За його допомогою здiйснюють великi обсяги перевезень на далекi вiдстанi. Автомобiльний транспорт тАУ найбiльш поширений завдяки його зручностi, авiацiйний використовуiться в досить малих обсягах.

Структура транспортного господарства залежить вiд обсягу зовнiшнiх i внутрiшнiх вантажоперевезень, рiвнi кооперацii з транспортними органiзацiями, типу виробництва, загальних обсягiв випускних габаритiв та маси продукцii.

Зазвичай транспортним господарством керуi комерцiйний директор. До складу транспортного господарства входять:

1. Транспортний вiддiл, який тiсно взаiмодii з пiдроздiлами вiддiлу i складаiться з планово-економiчного бюро, технiчного бюро, диспетчера, буро обмiну.

2. Транспортнi цехи за видами транспорту та гаражi, якi включають всю необхiдну ремонтно-обслуговуючу iнфраструктуру.

Основними завданнями транспортного господарства i:

тАУ вчаснiсть та ритмiчнiсть всiх видiв вантажоперевезень, вантажно-розвантажувальних робiт;

тАУ нормування, визначення, планування й виконання транспортних та вантажно-розвантажувальних робiт;

тАУ поточне обслуговування, ремонт та вiдновлення парку машин обладнання i механiзмiв транспортного господарства;

тАУ органiзацiя та виконання заходiв по технiцi безпеки, охоронi працi при виконаннi транспортних й вантажно розвантажувальних робiт.

У галузi органiзацii транспортного господарства необхiдно постiйно забезпечувати:

1. рацiональну схему органiзацii руху транспортних потокiв i якнайшвидше пересування сировини, напiвфабрикатiв, палива та готовоi продукцii згiдно з визначним виробничим процесом;

2. ефективне використання всiх транспортних засобiв та працi транспортних працiвникiв;

3. пiдвищення механiзацii та автоматизацii транспортних операцiй, а також зниження ii собiвартостi;

4. постiйну працездатнiсть транспорту, контроль виконання транспортних операцiй.

Розрахунок необхiдноi кiлькостi транспортних засобiв

При маятниковiй системi руху вантажiв:

1. При маятниковiй системi руху вантажiв:

а) Необхiдна кiлькiсть транспортних засобiв одного виду на даному маршрутi на плановий перiод (змiну, добу, мiсяць):

, (1.8)

де Q тАУ обсяг вантажоперевезень за даним маршрутом на плановий перiод часу (змiну, добу, мiсяць),т; Т_т.ц- час здiйснення одного транспортного циклу одним транспортним засобом, хв; q тАУ вантажопiдйомнiсть визначеного виду транспортного засобу, т; К_в тАУ коефiцiiнт використання вантажопiдйомностi транспортного засобу; - ефективний фонд часу роботи одиницi транспортного засобу за плановий перiод при однозмiнному режимi роботи (1 змiна на добу), год; - кiлькiсть змiн роботи транспортного засобу за одну добу.

б) Кiлькiсть рейсiв, здiйснюваних одиницею визначеного виду транспортного засобу за добу:

, (1.9)

де - тривалiсть однiii змiни, хв; - коефiцiiнт використання добового фонду часу роботи транспортного засобу.

в) Продуктивнiсть одиницi транспортного засобу за один транспортний цикл (рейс):

, (1.10)

де - кiлькiсть робочих днiв роботи визначеного виду транспортного засобу за плановий перiод переведення заданого обсягу вантажiв Q на даному маршрутi, дiб.

г) Час здiйснення одного транспортного циклу при маятниковiй системi руху вантажiв:

, (1.11)

де L тАФ вiдстань мiж двома кiнцевими пунктами перевезень вантажiв, км;

- середня швидкiсть руху транспортного засобу, км/год; - середнiй час

здiйснення навантаження (Т_н ) i розвантаження () транспортного засобу в початковому i кiнцевому пунктах перевезень за один транспортний цикл, хв,

(1.12)

2. При кiльцевiй системi руху транспортних засобiв зi зростаючим вантажопотоком час здiйснення одного транспортного циклу:

, (1.13)

де L - довжина всього кiльцевого маршруту, км;

-кiлькiсть пунктiвнавантаження за маршрутом, пунктiв; Т_н_-середнiй час виконання навантажувальних операцiй на одному пунктi навантаження (за один транспортний цикл), хв;

-середнiй час розвантаження транспортного засобу за один транспортний цикл, хв.

При кiльцевiй системi руху транспорту з падаючим вантажопотоком час здiйснення одного транспортного циклу:

, (1.14)

де - кiлькiсть пунктiв розвантаження за маршрутом, пунктiв; - середнiй час виконання розвантажувальних операцiй на одному пунктi розвантаження (за один транспортний цикл), хв; - середнiй час навантаження транспортного засобу за весь транспортний цикл, хв.

3. При кiльцевiй системi руху транспортного засобу з рiвномiрним вантажопотоком час здiйснення одного транспортного циклу:

, (1.15)

де - кiлькiсть навантажувально-розвантажувальних пунктiв на кiльцевому маршрутi, штук; - середнiй час здiйснення навантажувально-розвантажувальних операцiй на кожному окремо взятому пунктi, хв.

Потреба в транспортних засобах неперервноi дii , яка необхiдна для забезпечення вантажопотоку (наприклад, кiлькiсть конвеiрiв):

, (1.16)

де - обсяг вантажопотоку за одиницю часу на даному маршрутi, т/год; - продуктивнiсть визначеного виду транспортного засобу неперервноi дii (конвеiра), т/год; - годинний коефiцiiнт використання продуктивностi транспортного засобу неперервноi дii.

Основнi напрямки пiдвищення якостi та ефективностi транспортного обслуговування:

тАУ скорочення часу транспортних операцiй;

тАУ удосконалення технологiй процесiв переробки вантажiв;

тАУ досягнення такого рiвня органiзацiй перемiщення вантажiв, що вiдповiдали б ступеню органiзацii основного виробництва;

тАУ максимальне укрупнення транспортних партiй, широке використання пакетних та конвеiрних перевезень;

тАУ рацiональне обслуговування транспортних операцiй, що охоплюi: ремонт транспортного, пiдйомно-транспортного обладнання, тари, забезпечення необхiдними допомiжними засобами, розроблення транспортно-технологiчних карт, удосконалення технологiй транспортування;

тАУ удосконалення нормування, облiку та контролю використання транспортних засобiв; пiдвищення рiвня автоматизацii виробництва та його управлiння, скорочення середнього вiку транспортних засобiв та зростання питомоi ваги прогресивних транспортних засобiв.

1.5 Органiзацiя матерiально-технiчного постачання

Система матерiально-технiчного забезпечення охоплюi сукупнiсть пiдроздiлiв пiдприiмства, якi займаються постачанням усiх необхiдних для виробництва матерiальних та технiчних ресурсiв, iх забезпеченням, доставкою на робочi мiсця при мiнiмальних затратах на iх придбання.

До складу матерiально-технiчних ресурсiв входить: сировина, матерiали, комплектуючi вироби, покупне технологiчне обладнання, комптАЩютерна та мiкропроцесорна технiка.

Основними цiлями матерiально-технiчного забезпечення виробництва i:

тАУ власне забезпечення пiдроздiлiв пiдприiмства необхiдними видами ресурсiв потрiбноi кiлькостi та якостi;

тАУ полiпшення використання ресурсiв;

тАУ аналiз органiзацiйно-технiчного рiвня виробництва та якостi продукцii, що надходять вiд постачальникiв та конкурентiв;

тАУ використання окремих методiв та принципiв системи управлiння проектами та якiстю при створеннi й впровадженнi новоi продукцii, технологiй i органiзацii виробничих процесiв.

Для досягнення вказаних цiлей система матерiально-технiчного забезпечення повинна:

1. проводити маркетинговi дослiдження ринку постачальникiв за конкретними видами ресурсiв та здiйснювати iх вiдбiр.

2. нормувати затрати та потреби за конкретними видами ресурсiв.

3 розробляти та впроваджувати органiзацiйно-технологiчнi заходи що до зниження норм та нормативiв затрат ресурсiв.

4. брати безпосередню участь у розробленi матерiальних балансiв.

5. вести облiк та контроль використаних ресурсiв.

6 органiзовувати збирання та переробку вiдходiв виробництва.

7. проводити безперервний поточний аналiз ефективностi використання ресурсiв за видами, пiдроздiлами та iншими показниками.

8. здiйснювати органiзацiю та управлiння дiяльнiстю складського господарства.

9. брати участь у розробленнi та впровадженнi заходiв для пiдвищення якостi й ефективностi використання ресурсiв.

На пiдприiмствах використовують двi форми постачання матерiалiв: транзитну та складську.

Транзитна форма постачання матерiалiв передбачаi постачання вiд постачальника безпосередньо на мiсце споживання матерiалу, минаючи всi промiжнi пункти його складування. За цiiю схемою транспортуiться електроенергiя, газ, окремi види палива, вода.

Складська форма передбачаi обовтАЩязкове постачання матерiально-технiчних ресурсiв через систему складiв тАУ промiжних пунктiв складування, зберiгання, попередньоi пiдготовки до виробництва. Така форма потребуi утворення складського господарства.

Головнi напрямки вдосконалення системи матерiально-технiчного забезпечення та обслуговування виробництва:

тАУ використання принципiв та методiв управлiння запасом й затратами на оснащення методiв оптимiзацii рiвня запасiв та затрат ресурсiв;

тАУ удосконалення конструкцii чи структури продукцii, технологii ii виготовлення у напрямi зменшення матерiало i енергоiмностi;

тАУ використання матерiалiв iз наперд заданими властивостями;

тАУ стимулювання полiпшення використання ресурсiв;

тАУ оптимiзацiя формування i використання ресурсiв.

1.6 Органiзацiя складського господарства

Складське господарство пiдприiмства виконуi наступнi функцii:

тАУ приймаi, зберiгаi, облiковуi i контролюi перемiщення матерiально-технiчних ресурсiв, що постачаються на пiдприiмство, а також готовоi продукцii, що вироблена пiдприiмством або придбана для подальшоi реалiзацii;

тАУ готуi ресурси до iх використання у виробництвi тАУ визначаi якiсть, основнi властивостi, проводить попереднi оброблення i доведення сировини до використання основного виробництва та в рiзних пiдроздiлах пiдприiмства;

тАУ здiйснюi сервiсну пiдготовку готовоi продукцii для ii реалiзацii та споживання;

тАУ займаiться всiм iнформацiйно-технiчним забезпеченням, передачею iнформацii та обслуговування цехiв.

Залежно вiд призначення та обсягiв роботи склади можуть бути загально заводськими та цеховими.

Загальнозаводськi склади в свою чергу подiляються на :

тАУ матерiальнi (склади основних та допомiжних матерiалiв);

тАУ склади напiвфабрикатiв, сировини, заготовок;

тАУ виробничi, якi обслуговують виробничий процес;

тАУ склади готовоi продукцii, якi приймають вiд цехiв готову продукцiю, займаються ii пакуванням i вiдправкою споживачам;

тАУ склади вiдходiв та вторинноi сировини;

тАУ господарчi склади, якi використовуються для зберiгання тари та спецодягу;

тАУ iнструментальнi склади.

За формою розмiщення, умовами зберiгання склади подiляються на:

тАУ закритi (з опаленням та без опалення);

тАУ навiснi (огородженi та неогородженi);

тАУ вiдкритi склади та складськi майданчики.

За видами матерiалiв, що зберiгаються склади бувають:

тАУ загального призначення;

тАУ спецiального тАУ для зберiгання сипучих матерiалiв, рiдких матерiалiв та палива.

Спецiальнi склади мають спец обладнання для iх експлуатацii, засоби пожежогасiння.

Розмiщення складiв залежить вiд багатьох факторiв, серед яких слiд видiлити:

тАУ характер матерiальних цiнностей, що в них зберiгаiться;

тАУ призначення складiв;

тАУ екологiчнi та iншi вимоги.

До цехових виробничих складiв вiдносяться матерiальнi, промiжнi, склади готовоi продукцii, комплекцiйнi й спецiальнi складськi примiщення а також iнструментально-роздавальнi комори (РЖРК).

Органiзацiя дiяльностi складського господарства крiм уже перерахованих функцiй також передбачаi:

тАУ визначення номенклатури та типу складських примiщень та iх розмiрiв;

тАУ розроблення схеми розмiщення нових складських примiщень, iх проектування та будiвництво;

тАУ органiзацiю облiку та контролю руху матерiальних цiнностей;

тАУ органiзацiю видачi та доставки вантажiв споживачам;

тАУ аналiз ефективноi роботи складських господарств i впровадження нових форм iх дiяльностi.

Напрямки вдосконалення складського господарства:

тАУ поглиблення спецiалiзацii та кооперацii;

тАУ використання нових форм автоматизацii та механiзацii складських примiщень, широке використання комптАЩютеризованих iнформацiйних систем облiку й обробки iнформацii та рiзноi документацii;

тАУ полiпшення дiяльностi системи матерiально-технiчного забезпечення, збуту продукцii на основi органiзацii й управлiння оптимальним рiвнем запасiв ресурсiв i залишкiв готовоi продукцii, виробiв на складах та в незавершеному виробництвi;

тАУ рацiональне планування розвитку й розмiщення елементiв системи складського господарства пiдприiмства та його пiдроздiлами.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ ФРЖРМА ВлМЕРКУРРЖЙВ»

2.1 Органiзацiйно-правова форма пiдприiмства

ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ» створена в 1990 роцi, у формi виробничоi комерцiйноi фiрми. З 1997 року змiнено органiзацiйну форму на товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю фiрма ВлМеркурiйВ».

Основою господарськоi дiяльностi пiдприiмства було виробництво. За перiод iснування виготовлялось: морозиво, газованi та негазованi напоi, меблi, швейнi вироби. З 1999 року освоiно виробництво iнновацiйного продукту для Украiни тАУ карамелi ВлРоксВ». ВлМеркурiйВ» являiться iдиним виробником в Украiнi та займаi лiдируючу позицiю в СНД по плоскiй карамелi на палочцi з малюнками.

ТОВ фiрма ВлМеркурiйВ» i пiдприiмством, створеним його засновниками на базi колективноi власностi, на пiдставi законодавства Украiни, зокрема Законiв Украiни ВлПро господарськi товаристваВ», ВлПро пiдприiмства в УкраiнiВ», ВлПро пiдприiмництвоВ», а також Статуту розробленого у вiдповiдностi з дiючим законодавством. Засновниками товариства i фiзичнi особи, якi здiйснюють господарську дiяльнiсть та беруть участь у розподiлi прибутку в залежностi i пропорцiйно вкладу в Статутний капiтал Товариства, а за особисту працю iм нараховуiться заробiтна плата.

Пiдприiмство знаходиться за адресою: Черкаська об. м. Смiла. Товариство i юридичною особою з правом найму робочоi сили, маi самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, печатку i штампи з i своiми найменуваннями i реквiзитами.

Предметом дiяльностi Товариства i оптова, дрiбнооптова, роздрiбна торгiвля, торгiвельно-закупiвельна дiяльнiсть;

Виконавчим органом Товариства i директор, який обираiться зборами учасникiв. Директор вирiшуi всi питання дiяльностi товариства, здiйснюi поточне керiвництво. Забезпечуi дiяльнiсть та несе вiдповiдальнiсть за органiзацiю бухгалтерського облiку, контролю, аналiзу на пiдприiмствi.

2.2 Потужнiсть та асортимент продукцii

З 1999 року освоiно виробництво iнновацiйного продукту для Украiни тАУ карамелi ВлРоксВ». В 1999 р. було виготовлено 14,5 тон карамелi, у 2005 роцi тАУ 397,7 тон. За шiсть рокiв випуск продукцii збiльшився в 27 раз.

На пiдприiмствi на даний момент виготовляються такi види карамелi в асортиментi: карамель тАЮМiкротАЭ, мiнi на паличцi, мiдi без палички, мiдi на паличцi, максi на паличцi, кулька на паличцi тАЮСосариктАЭ, тАЮСоскатАЭ, олiвець мiдi, олiвець мiнi, олiвець максi, олiвець на паличцi, фiгурна карамель: троянди, кошики з квiтами, фiгурна карамель на паличцi: тАЮРавликтАЭ, тАЮЗiгзагтАЭ, тАЮВеселкатАЭ, тАЮБуравчиктАЭ, тАЮЗмiйкатАЭ,

План виробництва та реалiзацii продукцii на рiк не складаiться, тому що пiдприiмство працюi виключно на замовлення, якi найчастiше надходять вiд таких краiн, як Росiя Молдова, Польща, РЖзраiль. Також карамель може виготовлятися на виставки.

Пiдприiмством розробляiться технологiя виготовлення та зареiстроване ТУ на Карамель ВлРоксВ» без цукруВ» на основi сорбiту. Яка призначена для дiабетикiв.

Така соцiально важлива продукцiя в Украiнi не виробляiться. В даний час ведеться пiдготовка виробництва до запуску цiii продукцii.

2.3Основнi показники дiяльностi пiдприiмства

Таблиця 2.1

Технiко-економiчнi показники дiяльностi пiдприiмства

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Автоматизация работы отдела планирования компании ООО "Кока-Кола ЭйчБиСи Евразия"

№	Показники	Од вимiру	2001	2002	Абсол. вiдхил.	Динамiка %
1	Основнi засоби	Тис.грн.	1427,1	1486,3	59,2	104,15
2	Знос основних засобiв	Тис.грн.	342,5	585,8	243,3	171,04
3	Запаси	Тис.грн.	81,5	216,8	135,3	266,01
4	Дебiторська заборгованiсть за роботи	Тис.грн.	185,0	347	162	187,57
5	Дт заборгованiсть за розрахунками	Тис.грн.	19,9	30,9	11,0	155,28
6	Грошовi кошти	Тис.грн.	15,9	10,4	-5,5	65,4
7	Власний капiтал	Тис.грн.	883,5	1597,4	713,9	180,8
8	Поточнi зобов'язання	Тис.грн.	1248,8	882,6	-366,2	70,6
9	Валюта балансу	Тис.грн.	2132,3	2480,0	347,7	116,3
10	Чисельнiсть працюючих	Тис.грн.	402	322	-80	80,1