Кон'юнктура товарно-сировинних бiрж

Змiст

1. Особливостi бiржовоi торгiвлi

2. Види угод i операцiй у торгово-посередницькiй дiяльностi

3. Дослiдження бiржовоi контАЩюнктури

4. Методи поточного спостереження за бiржовою кон'юнктурою

5. Аналiз поточноi бiржовоi кон'юнктури

6. Прогнозування бiржовоi кон'юнктури

1. Особливостi бiржовоi торгiвлi

За законодавством Украiни, товарна бiржа i органiзацiiю, що об'iднуi юридичних i фiзичних осiб, якi здiйснюють виробничу i комерцiйну дiяльнiсть з надання послуг, визначення бiржових цiн, попиту i пропозицii, упорядкування i полегшення товарообiгу та пов'язаних з ним торгових операцiй.

Таким чином, за наведеною ранiше класифiкацiiю ринкiв; бiржа i органiзованим видом ринку. Як i будь-який органiзований ринок, бiржова торгiвля пiдпорядковуiться власнiй внутрiшнiй системi проведення торгових операцiй, а ефективнiсть ii функцiонування залежить вiд повноти виконуваних нею функцiй, основними з яких i такi.

1. Забезпечення високих рiвнiв концентрацii попиту i пропозицii. РЖсторично саме ця умова i сприяла виникненню товарно-сировинних бiрж.

2. Зближення продавцiв i покупцiв на мiнiмально припустимому просторi i в часi. Ця умова сприяi швидкостi укладання i максимальнiй ефективностi товарних угод.

3. Забезпечення достовiрноi iнформацii про стан попиту i пропозицii. Саме бiржа спроможна оцiнити i надати достовiрну, а головне оперативну, iнформацiю про стан кон'юнктури попиту i пропозицii як у цiлому на бiржовому ринку, так i за окремими товарними контингентами.

4. Квалiфiковане посередництво мiж продавцем i покупцем товару. Бiржовi посередники, що володiють законами проведення бiржових операцiй, сприяють прискоренню iхнього проведення й оптимiзацii грошових потокiв.

5. Формування цiн, що впливають у цiлому на загальну кон'юнктуру попиту i пропозицii щодо певного виду товару. Визнано, що бiржовi цiни впливають на динамiку цiн на iнших ринках аналогiчних товарiв.

6. Боротьба з монополiзмом на товарному ринку. Залучення великоi кiлькостi продавцiв i покупцiв, забезпечення гласностi i засад змагальностi у процесi торгiв сприяi послабленню монополiзацii ринку.

РЖсторичний розвиток бiржовоi торгiвлi сприяв появi рiзноманiтних спецiалiзованих бiрж. Види товарних бiрж класифiкуються за такими ознаками: територiальне розташування; характер асортименту реалiзованих товарiв; характер проведених угод; ступiнь вiдкритостi торгiв; органiзацiйно-правовi форми дiяльностi.

За територiальним розташуванням прийнято розрiзняти бiржi мiсцевi, нацiональнi, мiжрегiональнi (угоди охоплюють партнерiв двох i бiльше сумiжних держав), мiжнароднi.

За характером асортименту реалiзованих товарiв бiржi подiляються на:

тАФ вузькоспецiалiзованi, на яких здiйснюiться реалiзацiя великих обсягiв одного виду товару. Як правило, це сировиннi бiржi;

тАФ спецiалiзованi, на яких вiдбуваiться купiвля-продаж однотипних товарiв;

тАФ унiверсальнi тАФ найпоширенiший вид бiрж, на яких реалiзуiться великий асортимент товарiв.

За характером проведених угод розрiзняють такi види бiрж:

тАФ реального товару тАФ укладаються угоди з реально наданим для продажу товаром;

тАФ ф'ючерснi тАФ торгiвля контрактами на постачання товару;

тАФ опцiоннi тАФ предметом торгiв i право на продаж (купiвлю) реальних товарiв або контрактiв на них у визначенi термiни;

тАФ комплекснi тАФ укладаються усi види угод.

За ступенем вiдкритостi торгiв бiржi пiдроздiляються на вiдкритi i закритi. У вiдкритих (привселюдних) бiржах на торгах можуть бути присутнiми, крiм ii членiв, i вiдвiдувачi бiржi. Право участi у торгах на закритiй бiржi надаiться тiльки членам конкретноi бiржi.

За органiзацiйно-правовими формами дiяльностi бiржi можуть створюватися у виглядi акцiонерних товариств вiдкритого i закритого типiв, товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю, а також за iншими органiзацiйними формами, дозволеними законодавством.

2. Види угод i операцiй у торгово-посередницькiй дiяльностi

Як показуi практика, посередницька дiяльнiсть щодо прискорення просування товару вiд виробника до споживачiв i досить ефективним видом комерцiйноi дiяльностi. З iншого боку, самостiйний пошук споживачiв своii продукцii для окремих виробникiв пов'язаний з високими накладними витратами. Допомога професiйних торгових посередникiв даi можливiсть значно знизити такi витрати.

У найзагальнiшому виглядi торгово-посередницькi послуги можна класифiкувати залежно вiд етапiв реалiзацii товару, органiзацii ринку i виду посередницькоi операцii. На рис. 1 подано схему видiв посередницькоi дiяльностi залежно вiд етапiв збутовоi дiяльностi. Як видно з рисунка, торгово-посередницька дiяльнiсть охоплюi увесь ланцюжок просування товару вiд виробника до споживача.

Будь-яка дiяльнiсть повинна мати свою сформовану iнституцiональну структуру. Вiдповiдно до цього прийнято видiляти бiржовi i позабiржовi операцii.

Рис. 1. Схема посередницькоi дiяльностi залежно вiд стадii збуту товару

Бiржовi операцii здiйснюються у спецiально вiдведених мiсцях, що називаються товарними бiржами. Безсумнiвна перевага бiрж полягаi в тому, що на них вiдбуваiться концентрацiя попиту i пропозицii. Це багато в чому визначаi середньостатистичну стабiльнiсть i прогнозованiсть ринковоi кон'юнктури. Крiм цього, комунiкацiйна i технiчна оснащенiсть бiржi значною мiрою спрощуi проведення товарних угод.

Основний потiк торгових операцiй здiйснюiться на позабiржовому ринку, який маi власну торгово-посередницьку iнфраструктуру. Органiзацii, що займаються посередницькою дiяльнiстю, прийнято називати брокерськими або дилерськими фiрмами. Розходження мiж ними i досить умовним i залежить вiд характеру посередницьких операцiй, що превалюють. Залежно вiд характеру торговi операцii дiляться на агентськi, брокерськi i дилерськi.

Агентськi операцii вiдбуваються вiд iменi i за дорученням продавця або покупця. Такi операцii можуть провадитися брокерською фiрмою, утвореною самим продавцем (покупцем) або незалежним посередником вiд iменi i за рахунок поручителя. Пiдприiмство для здiйснення позабiржових операцiй наймаi агентiв на основi трудовоi угоди.

Торгово-посередницькi органiзацii, у яких велику частину дiяльностi становлять агентськi операцii, прийнято називати дистриб'юторами. Значнi постачальники товарiв можуть мати декiлька дистриб'юторiв, серед яких видiляiться генеральний дистриб'ютор, що маi ряд переваг, наданих йому постачальником, у тому числi мати власну агентську мережу i користуватися торговою маркою постачальника товару.

Характер брокерських операцiй полягаi у наданнi платноi допомоги щодо проведення товарних угод мiж продавцями i покупцями. У таких угодах брокер не i однiiю зi сторiн угоди (контракту), що укладаiться. Брокер укладаi окрему угоду або з продавцем, або з покупцем, або з обома одночасно про забезпечення посередницьких функцiй. Як правило, компенсацiя (куртаж) за посередницькi послуги виплачуiться у процентному вiдношеннi до обсягу товарноi угоди, ii розмiр може коливатися вiд 2 до 10%. Брокер i працiвником брокерськоi фiрми. На бiржi брокерiв подiляють на двi основнi категорii: представницький брокер i брокер за дорученням (у "бiржовому кiльцi", "ямi", "на пiдлозi").

Представницький брокер дii на умовах договору з клiiнтом. Брокер за дорученням дii вiд iменi представницького брокера, що подаi, або за вiдсутностi клiiнта.

Для прискорення розрахункiв мiж посередниками, що працюють на товарнiй бiржi, створюються клiринговi фiрми. Це особливий вид посередникiв, завданням яких i вiдстежування взаiморозрахункiв бiржових посередникiв.

Брокерiв, що займаються операцiями,з нерухомiстю (земля, будiвля, споруди тощо), прийнято називати рiiлтерами.

Особливе мiсце у торгово-посередницькiй дiяльностi займають дилерськi операцii. Дилер укладаi торговi угоди вiд свого iменi i за свiй рахунок, що наближаi посередника до категорii торговця. Проте, на вiдмiну вiд торговця товаром, дилер не маi торгових витрат, пов'язаних iз реалiзацiiю товару, його прибуток складаiться з рiзницi у вiдпускнiй цiнi.

Торговi посередники, як правило, займаються усiма перелiченими операцiями, тому назва фiрми (брокерська, дилерська) часом не вiдбиваi профiлю ii спецiалiзацii.

Основнi види торгових посередникiв i характеристику iхньоi дiяльностi наведено у табл. 1.

Вибiр клiiнтом конкретного посередника залежить вiд специфiки товару i методiв розподiлу продукцii з боку посередника.

Критерiями вибору посередникiв виступають:

тАФ фiнансовi аспекти (фiнансова стабiльнiсть, платоспроможнiсть, дiлова активнiсть i рiвень ризикiв);

тАФ суб'iктивнi чинники (авторитет, торгова марка тощо);

тАФ специфiка ринку (мiсткiсть, еластичнiсть фiнансовоi кон'юнктури, рiвень конкуренцii i т. iн.);

тАФ параметри товару, його якiсть i рiвень конкурентоздатностi;

тАФ маркетингова концепцiя виробника;

тАФ специфiка посередника.

Прибуток вiд торгово-посередницькоi дiяльностi фiрми залежить вiд проведення посередницьких угод.

Таблиця 1

Характеристика дiяльностi основних видiв торгових посередникiв

Прийнято розрiзняти три основнi види угод: з реальним товаром, ф'ючерснi й опцiоннi.

Угоди з реальним товаром обумовлюють купiвлю-продаж виготовленого товару або такого, що знаходиться у виробництвi, з правом (без права) його наступного перепродажу. Залежно вiд термiнiв угоди з реальним товаром проводяться й операцii або з негайним постачанням ("спот" чи "кеш") у термiни вiд 1 до 15 днiв, або з наступною поставкою ("форвард") до 6 мiсяцiв (термiни оговорюються в угодi).

Угоди щодо операцiй з реальним товаром можуть укладатися на умовах попереднього огляду всiii (частини) партii товару, окремих його зразкiв без попереднього огляду i на основi технiчних угод (ТУ) або середнiх параметрiв якостi.

Угоди без попереднього огляду можливi лише з традицiйним товаром. Залежно вiд цiни операцii з реальним товаром проводяться на основi бiржових цiн, за цiною постачання i за цiною одержання товару.

В умовах фiнансовоi нестабiльностi грошi значною мiрою перестають вiдiгравати роль загального еквiвалента i засобу платежу. До угод, що вiдображають iнфляцiйнi очiкування i побоювання змiни кон'юнктури, вiдносять бартернi операцii, угоди з умовою i заставою. Першi два види угод можливi тiльки за наявностi двох контрагентiв угоди й одного посередника або одного контрагента й одного дилера за умови збiгу iхнiх iнтересiв. Угоди iз заставою провадяться з реальним товаром пiд визначену фiнансову заставу.

Ф'ючерснi угоди передбачають купiвлю-продаж контрактiв на постачання товарiв термiном до 1 року. Розвиток системи посередницьких операцiй пред'являi певнi вимоги до iх оформлення. Ф'ючерснi договори передбачають таку систему стандартiв: кiлькiсть товарiв (лот), що поставляються за контрактом, якiсть товару, мiсце (базис) i, можливiсть доставки, термiн контракту (тривалiсть позицii), останнiй день торгiвлi ф'ючерсами, останнiй день поставки товару. Така деталiзацiя контракту дозволяi брокерам при укладаннi угоди оперувати тiльки цiною ф'ючерса. Вiдмова вiд ф'ючерса можлива шляхом переукладання ф'ючерса з iншим постачальником на залишкову кiлькiсть товару (офсетний контракт) або постачання цього товару (тендер).

Опцiонна угода i оплаченим правом на укладання контракту щодо купiвлi (продажу) реального товару протягом визначеного термiну.

За несприятливоi цiновоi кон'юнктури покупець опцiону маi право вiдмовитися вiд контракту, проте при цьому вiн втрачаi сплачену за опцiон премiю.

Приклад. Фiрма купила квартальний опцiон на 1000 т бензину за цiною 5 ум. гр. од./л, заплативши премiю продавцю в розмiрi 1% (50 000 ум. гр. од.). У наступному кварталi бiржова цiна на бензин знизилася з 5,1 ум. гр. од./л до 4,9 ум. гр. од./л. Фiрма не виставила контракту на погашення опцiону. РЗi збитки становили 50 000 ум. гр. од., купiвля ж реального товару спричинила б збитки на суму 10 000 ум. гр. од.

Прийнято розрiзняти простий i подвiйний опцiон. На рис.2 зображено рух товару залежно вiд виду опцiону.