РЖнновацiйнi методи позакласноi та позашкiльноi роботи у початковiй школi

План

Вступ

1. Педагогiчнi та методичнi основи позакласноi i позашкiльноi роботи у початковiй школi

1.1 Сутнiсть позакласноi роботи

1.2 Змiст та особливостi позашкiльноi роботи

2. Методика органiзацii i проведення iнновацiйних форм позакласноi i позашкiльноi роботи у початковiй школi

2.1 Вивчення передового педагогiчного досвiду органiзацii пошуковоi дiяльностi для художнiх та краiзнавчих музеiв

2.1.1 Бiсероплетiння

2.1.2 Батiк

2.1.3 Мозаiка

Висновки

Список використаноi лiтератури

Додатки (вписати в курсову)

Вступ

В умовах сучасноi школи особливого значення набуваi формування в учнiв у процесi позакласноi i позашкiльноi роботи мистецьких iнтересiв, спрямованих на розширення й поглиблення знань, образотворчих умiнь i навичок, естетичне виховання молодших школярiв. Поряд з пiзнавальними завданнями в системi позакласноi i позашкiльноi роботи розвтАЩязуються й виховнi: виховання естетичних почуттiв, любовi, емоцiйного ставлення до природи, мистецьке виховання. Крiм того, позакласна i позашкiльна робота розвиваi такi риси особистостi, як колективiзм, вiдповiдальнiсть за доручену справу, акуратнiсть та наполегливiсть. Отже, правильно органiзована позакласна i позашкiльна робота i одним iз засобiв виховання школярiв.

Обмаль часу, вiдведеного на вивчення образотворчого мистецтва, обмеженiсть безпосереднього наближення дитини до обтАЩiктiв образотворчоi дiяльностi зумовлюють необхiднiсть систематичноi позакласноi i позашкiльноi роботи в усiх класах початковоi школи. Важливою умовою органiзацii позакласноi i позашкiльноi роботи i врахування психологiчних особливостей дiтей. Дiтям 6тАУ9-рiчного вiку властива допитливiсть. Цi малi ВлчомучкиВ» цiкавляться всiм: хочуть знати про небо i землю, сонце i зорi, воду i повiтря, рослини i тварини, iх цiкавить праця i стосунки мiж людьми у ii процесi. Це перiод iх бурхливого розвитку.

Робота учнiв поза межами уроку органiзовуiться за спецiально розробленою програмою, оскiльки ii змiст виходить за межi шкiльноi програми з навчального предмета. Однак пiд час складання програми слiд памтАЩятати про вiковi особливостi дiтей молодшого шкiльного вiку.

Позакласна i позашкiльна робота даi можливiсть розвивати iндивiдуальнi iнтереси дiтей, iхнi здiбностi, нахили, розширювати кругозiр, формувати стiйкi потреби самостiйно пiзнавати, охороняти i примножувати навколишню природу, покращувати стосунки мiж людьми. Вона забезпечуi цiкаве й корисне проведення школярами вiльного часу.

Образотворчi завдання, якi зацiкавлюють дiтей своiю нетрадицiйнiстю, стимулюють iнтерес до мистецтва, творчо-емоцiйний розвиток особистостi. Такою новинкою i на сьогоднi бiсероплетiння, батiк i мозаiка, та, як не дивно, пошукова робота для музеiв.

Метою курсовоi роботи i дослiдження особливостей використання позакласноi i позашкiльноi роботи, на уроках образотворчого мистецтва у початковiй школi.

ОбтАЩiктом дослiдження i позакласна i позашкiльна робота; предметом тАУ методика iх органiзацii у позакласнiй та позашкiльнiй роботi в початкових класах.

Для досягнення мети роботи необхiдно розвтАЩязати такi завдання:

1. Проаналiзувати педагогiчну та методичну лiтературу з проблеми дослiдження.

2. Виявити змiст i завдання позакласноi i позашкiльноi роботи у початковiй школi.

3. Охарактеризувати умови проведення позакласноi i позашкiльноi роботи у процесi образотворчоi дiяльностi молодших школярiв.

4. Виявити особливостi органiзацii позакласноi i позашкiльноi роботи у педагогiчному досвiдi учителiв початкових шкiл.

Методи дослiдження: аналiз педагогiчноi лiтератури; бесiди; теоретичне узагальнення.

1. Педагогiчнi та методичнi основи позакласноi i позашкiльноi роботи у початковiй школi

1.1 Сутнiсть позакласноi роботи

Позакласна робота тАУ це органiзована на добровiльних засадах дiяльнiсть учнiв, спрямована на розширення й поглиблення iхнiх знань, умiнь i навичок, розвиток самостiйностi, творчих здiбностей, iнтересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця дiяльнiсть базуiться на iнтересi i бажаннi дiтей ii виконувати, тому вона необовтАЩязкова для всiх учнiв класу.

Позакласна робота ТСрунтуiться на добровiльнiй iнiцiативi й активностi молодших школярiв. Змiст ii виходить за межi шкiльноi програми. Позакласна робота маi бути цiкавою для учнiв, задовольняти iхнi iнтереси й запити.

Позакласна робота сприяi вирiшенню основних завдань школи. Головнi ii напрямки [21, 39]:

тАУ розширення й поглиблення знань, умiнь i навичок, передбачених програмою, розвиток самостiйностi, творчих здiбностей, iнтересу до вивчення образотворчого мистецтва, формування у дiтей позитивного ставлення до образотворчоi дiяльностi;

тАУ виявлення найпростiших образотворчих закономiрностей;

тАУ встановлення звтАЩязкiв i взаiмозвтАЩязкiв мiж окремими мистецькими елементами та явищами;

тАУ розширення уявлень дiтей про iднiсть природи i мистецтва;

тАУ забезпечення застосування знань i вмiнь на практицi.

Дiти, якi беруть участь у позакласнiй роботi, мають конкретнiшi знання, iх вiдповiдi бiльш точнi й виразнi. Позакласна робота сприяi розвитковi мислення молодших школярiв. Пiд час проведення позакласноi роботи у дiтей виховуiться повага до працi, в тому числi й до фiзичноi. В учнiв, що беруть участь у позакласнiй роботi, виховуiться почуття вiдповiдальностi за доручену справу, дисциплiнованiсть, дiти привчаються виконувати роботу своiчасно. У позакласнiй роботi вiдкриваються широкi можливостi для виявлення iнiцiативи, творчостi, в учнiв розвиваiться любов до мистецтва.

Найголовнiшою умовою органiзацii позакласноi роботи i керiвна роль учителя. Завдання вчителя полягаi в тому, щоб формувати в дiтей стiйкий iнтерес до мистецтва, захоплення рiзноманiтними дослiдженнями. Щоб зацiкавити молодших школярiв, учитель маi досконало знати мистецтво i бути готовим вiдповiсти на будь-яке запитання дитини.

Разом з тим вiн повинен багато чого вмiти: спостерiгати, аналiзувати результати спостережень i використовувати iх у своiй навчальнiй роботi. РЖ справдi, без вiдповiдних знань i вмiнь, а також без прагнення та бажання з боку вчителя позакласну роботу органiзувати неможливо, адже вона ТСрунтуiться на добровiльнiй iнiцiативi та активностi молодших школярiв. Тому все залежить вiд учителя i його активностi.

Особливостями позакласних занять слiд вважати: добровiльнiсть участi учнiв у рiзних заходах; змiст занять не обмежуiться рамками програми; методи i форми занять основанi на творчiй дiяльностi й iнтересах учнiв [16, 239].

За своiм змiстом, формами органiзацii та методами проведення позакласна робота з образотворчого мистецтва рiзноманiтна. Видiляють такi види позакласноi роботи: iндивiдуальнi, груповi, масовi.

РЖндивiдуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, якi виявляють iнтерес до обтАЩiктiв i явищ образотворчого мистецтва. Пiзнавальний iнтерес зароджуiться в них на уроках i в позаурочнiй роботi. Спочатку вiн нестiйкий, ситуативний i проявляiться у збираннi марок, листiвок, кольорових фотографiй, на яких зображенi твори мистецтва; читаннi дитячих книжок про них; переглядi телепередач. Однак все це школярi роблять безсистемне, нецiлеспрямовано. Завдання учителя тАУ вчасно помiтити, виявити i перетворити це захоплення в стiйкий довготривалий iнтерес до змiсту навчального предмета. Вiдповiдно до цього iндивiдуальна позакласна робота повинна бути цiлеспрямована, планомiрна. Розпочинаiться вона з побудови завдань на тому змiстi i тих видах дiяльностi, якими цiкавиться дитина. Наприклад, якщо вона збираi кольоровi листiвки про мистецтво, рослини, то iй пропонуiться зробити з них тематичнi пiдбiрки, знайти до кожноi з тем загадки, прислiвтАЩя, цiкаву iнформацiю.

Ефективнiсть iндивiдуальноi позакласноi роботи залежить вiд рiвня усвiдомлення учнем мети завдання, його вагомостi, вiд оволодiння способами виконання й оформлення його результатiв, а також вiд оцiнювання товаришами й учителем.

Виявлення i розвиток iндивiдуальних iнтересiв дозволяi за спiльнiстю обтАЩiднувати i залучати дiтей до груповоi та масовоi позакласноi роботи.

РЖндивiдуальна робота проводиться з окремими учнями, якi виявляють особливий iнтерес до образотворчого мистецтва. Учителевi слiд виявити дiтей, що цiкавляться мистецтвом, розвивати iхнi iнтереси, спрямовувати в потрiбне русло з тим, щоб потiм спиратись на таких дiтей при органiзацii гуртковоi i масовоi позакласноi роботи. Для них можна добирати окремi завдання: прочитати ту чи iншу книжку, провести не передбаченi програмою спостереження в куточку живоi природи або в природi, виготовити певну наочнiсть i намалювати те, що бачили.

Для заохочення учнiв до виконання iндивiдуальних завдань слiд використовувати на уроках знання i практичнi вмiння, яких дiти набули в процесi позакласноi роботи [13, 52].

Позакласнi заняття з окремими учнями проводяться у всiх початкових класах. Учитель повинен допомогти дiтям намiтити обтАЩiкти зображення, скласти план занять, органiзувати систематичне керiвництво та облiк роботи. Уже в 1-му класi вiн може доручити дiтям оформити колекцiю гiлок i листкiв рiзних дерев як майбутню наочнiсть, провести за планом спостереження. Завдання можуть мати практичну спрямованiсть.

Змiст позакласноi роботи кожного наступного класу розширюiться та поглиблюiться залежно вiд набутих на уроках знань i вмiнь. Тому поступово практикуються види занять, коли дiти обтАЩiднуються в невеликi тимчасовi групи для спiльного виконання певноi роботи [4, 64].

Отже, при органiзацii iндивiдуальноi позакласноi роботи з образотворчого мистецтва класовод, враховуючи iнтереси молодших школярiв, спочатку плануi iндивiдуальнi завдання для окремих учнiв, надалi обтАЩiднуi iх у тимчасовi групи вiдповiдно до виявлених iнтересiв, а вже учнiв 3тАУ4‑х класiв залучаi до групових i масових видiв позакласноi роботи.

РЖндивiдуальнi завдання з певноi теми виконуються безпосередньо на заняттях (короткочаснi спостереження, дослiди, практичнi роботи, дiяльнiсть iз засобами наочностi). Вони бувають також випереджувальними або виконуються пiсля проведення заняття i розрахованi на тривалий час (кiлька тижнiв чи увесь термiн роботи гуртка). Ефективнiсть виконання довготривалих завдань залежить вiд осмислення школярами iхньоi мети, оволодiння прийомами виконання дiй у необхiднiй послiдовностi. Тому, поставивши завдання, варто одразу ж актуалiзувати опорнi знання та умiння, при потребi продемонструвати учням зразок виконання окремих дiй або дiяльностi в цiлому, органiзувати дiяльнiсть дiтей (iз рiзним рiвнем самостiйностi), яка спрямовуiться на пошук нових способiв дiяльностi.

Основою органiзацii всiх позакласних заходiв i гурткова робота. У початкових класах переважають гуртки юних художникiв. З учнями 2тАУ4 класiв учитель органiзовуi гурток юних митцiв, який обтАЩiднуi 15 тАУ 20 чоловiк. Члени гуртка обирають старосту, який разом з учителем (керiвником) складаi план роботи, пiдтримуi звтАЩязок з iншими предметними гуртками. До гуртка треба залучати як учнiв, що добре навчаються, так i тих, що вiдстають у навчаннi. Робота в гуртку сприяiрозвитку iнтересу до образотворчого мистецтва: навiть учнi з поганою поведiнкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох iз них виявляються здiбностi, iнiцiатива. У гуртку треба поiднувати iндивiдуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна органiзовуватися так, щоб в учнiв виховувалось чуття колективiзму, вiдповiдальностi за доручену справу. Заняття гуртка проводять двiчi на мiсяць.

Мета гуртка тАУ зацiкавити учнiв предметом, поглибити i розширити iхнi знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творiв мистецтва [3, 53].

Робота в гуртку проводиться систематично за певною програмою, розробленою вчителем. У початковiй школi потрiбно органiзовувати один загальний мистецький гурток. Запис у гурток маi бути добровiльним, але кожний, хто вступаi в гурток, повинен дотримуватись правил [11, 81]:

тАУ членом гуртка може бути кожний бажаючий;

тАУ кожний повинен працювати над темою, вести роботу за планом;

тАУ кожну роботу юннат маi доводити до кiнця;

тАУ кожний школяр повинен вiдвiдувати збори гуртка, почергово звiтувати за проведену роботу перед загальними зборами i брати активну участь у масових заходах гуртка.

Методи роботи з гурткiвцями рiзноманiтнi тАУ бесiда i розповiдь учителя, робота з малювання, груповi екскурсii тощо. Пiд час вивчення матерiалу проводяться дослiди, спостереження. Роботи, якi виконуються в гуртку, обовтАЩязково фiксуються за допомогою записiв, зарисовок, складання колекцiй малюнкiв.

При органiзацii позакласноi роботи з образотворчого мистецтва в початкових класах доцiльно органiзовувати рiзнi клуби, наприклад ВлЮнi художникиВ», ВлМистецький клубВ» тощо. До клубу записуiться близько 15тАУ20 учнiв. Обираiться рада клубу, яка готуi заняття. Складаiться тематика засiдань, що проводяться 1тАУ2 рази на мiсяць. Наведемо приблизну тематику засiдань клубу: ВлОсiннiй букетВ», ВлФарби золотоi осенiВ», ВлОсiнь у лiсiВ», ВлГрибне царствоВ», ВлПодорож кiмнатних рослинВ», ВлЖиття пiд снiгомВ», ВлХто де зимуi?В», ВлСлiди на снiгуВ» тощо. На таких заняттях дiти вчаться шукати вiдомостi про явища неживоi природи, рослини та тварин, користуватись науково-популярною i довiдковою лiтературою та удосконалюють навички виконання зображень.

До правильно органiзованоi груповоi роботи належать загальношкiльнi масовi заходи тАУ екскурсii, походи з вивчення мистецтва рiдного краю; читацькi конференцii з оглядом книг про мистецтво; проведення ранкiв, свят з рiзноманiтноi образотворчоi тематики. У цих заходах беруть участь учнi лише за бажанням, причому з рiзних класiв.

До масових позакласних занять належать ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярiв iз образотворчим мистецтвом регiону. На таких ранках учнi доповiдають про свою роботу та ii результати. Доповiдi супроводжуються демонстрацiiю кращих робiт учнiв: малюнками, фотографiями тощо. Тривалiсть доповiдi до 5 хв. Художня частина повинна бути повтАЩязана з темою. Потрiбно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена маi бути оздоблена картинами, картами, портретами вiдомих учених (вiдповiдно до тематики ранку).

До масових заходiв вiдносяться виставки робiт учнiв. Це найцiкавiша i дуже корисна форма фiксацii робiт дiтей. Виставка повинна мати чiтко поставлену мету, визначену тему. До кожного експонату потрiбно додати стислу анотацiю, щоб кожний вiдвiдувач мiг самостiйно ознайомитись з експонатом. Пiдготовкою до виставки керуi виставочний комiтет iз числа учнiв. На виставку запрошуються батьки, учнi iнших шкiл. Слiд органiзувати облiк вiдвiдувачiв. Пiсля закiнчення виставки проводяться вiдкритi збори гуртка, на яких кращi експонати премiюють книгами.

Туристськi походи проводяться в рiзнi пори року. У початкових класах вони, як правило, одноденнi. Ця форма позакласноi роботи цiнна тим, що даi можливiсть збагатити чуттiвий досвiд дiтей пiд час безпосереднього спiлкування з природою, розширити i поглибити засвоiнi знання, набути практичних умiнь поводження в природi та умiнь природоохоронноi роботи (обгородити мурашник, зiбрати сухi гiлки, розчистити джерело, посадити рослини, розвiшати годiвницi i т. iн.). Крiм того, вона маi виховне значення. Дiти вчаться спiлкуванню мiж собою в незвичних умовах. У них формуються такi якостi особистостi, як вiдповiдальнiсть за товариша, взаiмодопомога, турбота про слабших, цiлеспрямованiсть, витривалiсть, дисциплiна [7, 39].

Пiдготовка до походу починаiться з розробки (спiльно з учнями) його мети i маршруту та розподiлу обовтАЩязкiв. Учням пропонуються завдання повторити i вiдшукати новi вiдомостi, прислiвтАЩя, загадки, вивчити вiршi про природнi обтАЩiкти, якi можуть зустрiтися в походi. Перед походом проводиться iнструктаж про правила безпеки й поведiнки на природi, роздаються iндивiдуальнi та груповi практичнi завдання на картках. За результатами походiв, позакласних екскурсiй оформляються стенди, виставки малюнкiв, фотографiй, виробiв з природного матерiалу, тематичнi альбоми, колекцii.

1.2 Змiст та особливостi позашкiльноi роботи

Змiни в економiцi, iдеологii, полiтицi, моралi нашого суспiльства потребують нових пiдходiв до органiзацii позакласноi дiяльностi дiтей. Вiдомо, що у позашкiльнiй дiяльностi особливо яскраво розкриваються природнi потреби молодших школярiв, зокрема, в активнiй дiяльностi та самоствердженнi. Позашкiльна дiяльнiсть даi змогу дiтям виступати в нових соцiальних амплуа, займати ролi, якi вiдрiзняються вiд ролi учня, тобто це особлива сфера, де школярi можуть задовольняти особистiснi потреби в самоперевiрцi, самооцiнюваннi власного Я. Це зона активного спiлкування, в якiй задовольняються потреби в контактах. Вiльний час тАУ умова для розширення свiтогляду школярiв, для самостiйного творчого пошуку в будь-якiй галузi, для поглиблення емоцiйного сприйняття сучасного життя.

Система позашкiльноi роботи даi змогу дiтям задовольняти потАЩфеби в додатковiй освiтi та змiстовному дозвiллi, розвивати творчi здiбностi. Психологи стверджують, що дiти нiчого не хочуть вiдкладати на потiм. Вони бажають жити, а не готуватися до життя, iхнi iнтелектуальнi потреби мають задовольнятися негайно. Саме позашкiльна дiяльнiсть даi дiтям таку можливiсть [12, 29].

Аналiз сучасних засобiв i форм позашкiльноi дiяльностi для молодших школярiв свiдчить про те, що вони нацiленi перш за все на виявлення та розвиток лише спецiальних здiбностей, якi можливi тiльки за наявностi природних задаткiв. Це такi форми, як колективи художньоi самодiяльностi, фестивалi, концерти, виставки. Однак у формуваннi особистостi, здатноi до творчостi, не менш важливим i питання розвитку загальних здiбностей.

Головна особливiсть творчоi особистостi тАУ потреба у творчостi, яка стаi життiвою необхiднiстю. Суттiвим для педагогiки i розумiння дитячоi творчостi як процесу засвоiння матерiальних i духовних цiнностей, що накопиченi людством. Саме за таких умов i формуються якостi творчоi особистостi. Орiiнтацiя в якостях творчоi особистостi даi змогу своiчасно виявити творчi здiбностi, зосередити увагу на iх розвитку, застерегти iх вiд згасання [19, 160].

Педагог РЖ.Я. Лернер довiв, що практично всiх дiтей можна навчити творчого мислення, особливо, якщо починати цю роботу в молодшому шкiльному вiцi. Вiн визначив прийоми нестандартного мислення, якi водночас i також процесуальними рисами творчоi особистостi:

тАв самостiйне перенесення знань i вмiнь у нову ситуацiю;

тАв бачення новоi функцii знайомого обтАЩiкта;

тАв бачення нових проблем у знайомих ситуацiях;

тАв бачення структури обтАЩiкта [16, 228].

Якщо до цих рис додати ще й високий рiвень творчоi уяви, розумовi здiбностi, розвинуту памтАЩять, досконале мислення, точнiсть рухiв, то цей перелiк i складатиме структуру загальних здiбностей. Виявлення i розвиток загальних здiбностей тАУ актуальна проблема позашкiльноi роботи, бо, по-перше, досить розвинутi загальнi здiбностi сприяють розвитку спецiальних РЖ дають змогу досягати значних успiхiв у виконаннi будь-якоi дiяльностi; по-друге, розвиток загальних здiбностей значно менше залежить вiд природних факторiв тАУ задаткiв, бо загальнi здiбностi спираються на розумову дiяльнiсть. Отже, у всiх дiтей iз нормальним розумовим розвитком можна сформувати процесуальнi риси творчоi особистостi.

Позаурочна робота тАУ це обовтАЩязкова для виконання дiяльнiсть учнiв, спрямована на розширення й поглиблення iхнiх знань, умiнь i навичок, розвиток самостiйностi, творчих здiбностей, iнтересу до вивчення природознавства. Не слiд ототожнювати позаурочну роботу з позакласною, хоч вони нерiдко переплiтаються i доповнюють одна одну. Позаурочна робота спрямована на виконання в позаурочний час завдань, передбачених програмою. Вона обовтАЩязкова для всiх учнiв. Це, наприклад, проведення систематичних спостережень серед природи, робота на пришкiльнiй навчально-дослiднiй дiлянцi, у куточку живоi природи [2, 27].

Особливостями позаурочних занять слiд вважати: обовтАЩязковiсть участi учнiв у рiзних заходах; змiст занять не обмежуiться рамками програми; методи i форми занять основанi на творчiй дiяльностi й iнтересах учнiв.

Позаурочна робота тАУ форма органiзацii учнiв для виконання пiсля урокiв обовтАЩязкових, повтАЩязаних з вивченням образотворчого мистецтва, практичних робiт за iндивiдуальними i груповими завданнями вчителя. Вона спрямована на розвтАЩязання завдань, передбачених програмою [3].

Органiзацiя позаурочних робiт викликана тим, що деякi спостереження та мистецькi завдання, необхiднi для засвоiння програмних понять, не вкладаються у рамки навчального розкладу. Органiзацiя i керування роботою повиннi здiйснюватись обовтАЩязково учителем, ii результати мають використовуватись на уроках. За ii виконання, як i за iншi види навчальноi дiяльностi, учнi отримують оцiнки.

Розвиток спостережливостi повтАЩязаний з розвитком конкретного й узагальненого мислення школярiв.

Позаурочна робота може мати характер попереднього набуття вiдповiдних знань. Наслiдки дослiдiв або спостережень та зiбраний матерiал демонструються учнями пiд час урокiв. Значну допомогу в органiзацii та проведеннi рiзноманiтних видiв позаурочноi роботи може надати краiзнавчий куточок, в якому мiстяться вiдомостi про природу рiдного краю, кориснi копалини, воднi ресурси, рослинний i тваринний свiт, колекцii, гербарii тощо.

Для свiдомого формування образотворчих уявлень i понять учитель напередоднi екскурсii може запропонувати учням певнi види позаурочноi роботи: ознайомитись у краiзнавчому куточку iз рослинним свiтом своii мiсцевостi (деревами, кущами, травами), поцiкавитись, якi рослини переважають у нашiй мiсцевостi, i якi особливостi, важливi для правильноi передачi iх на паперi, присутнi у iхнiй будовi.

Спостереження тАУ це цiлеспрямоване, планомiрне сприймання обтАЩiктiв навколишньоi дiйсностi, яке пiдпорядковане конкретно-визначеним цiлям й вимагаi вольових зусиль. Учень не просто повинен слухати, а прислухатись, не просто дивитись, а придивлятись, всебiчно розглядати обтАЩiкт, щоб створити необхiдне уявлення про нього.

Спостереження тАУ це субтАЩiктивна дiяльнiсть, оволодiння якою призводить до формування умiння спостерiгати. З цим умiнням повтАЩязаний розвиток такоi якостi особистостi, як спостережливiсть. Спостережливiсть тАУ це прагнення i умiння найповнiше помiчати особливостi предметiв i явищ) у тому числi й такi деталi, якi здаються зовнi недостатньо помiтнi i на перший погляд малоiстотнi, умiння помiчати незначнi вiдмiнностi, змiни в предметах i явищах. Спостережливiсть тАУ важлива риса особистостi. Вона впливаi на структуру i змiст iнших психiчних процесiв, оскiльки спостережлива дитина бiльше сприймаi, глибше мислить i розумii. Це полегшуi засвоiння знань та умiнь, забезпечуi кращi результати в навчаннi, позитивнi емоцii, розвиваi пiзнавальнi iнтереси [1, 91].

У процесi навчання спостереження виступаi одним iз методiв його органiзацii. З позицii розумiння методу навчання як дидактичноi категорii спостереження i способом органiзацii взаiмозвтАЩязаноi дiяльностi учителя й учнiв i полягаi у тому, що вчитель органiзовуi, стимулюi, здiйснюi поточний контроль, аналiзуi, коригуi й оцiнюi цiлеспрямоване, планомiрне сприймання учнями обтАЩiктiв природи.

За формою органiзацii дiяльностi учнiв спостереження класифiкуються на фронтальнi, груповi, iндивiдуальнi. Фронтальнi спостереження здiйснюються усiм класом за однаковим завданням пiд безпосереднiм керiвництвом учителя. У процесi бесiди дiти осмислюють i конкретизують обтАЩiкти i цiлi спостережень, актуалiзують опорнi знання та умiння, визначають задачi i складають план [5, 24].

Сприймання вiдбуваiться на основi опорних знань про предмет або явище, за якими ведеться спостереження. Актуалiзацiя iх розпочинаiться пiд час постановки мети та планування. Крiм того, дiтям повiдомляiться додаткова iнформацiя про обтАЩiкт (значення, використання, умови iснування i т. iн.), яка розширюi iхнi знання, викликаi позитивнi емоцii або зумовлюi створення проблемноi ситуацii.

Велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, маi вибiр конкретних обтАЩiктiв. Вони повиннi бути знайомi школярам, цiкавими й доступними для сприймання. Якщо це рослини своii мiсцевостi, то вибирають тi, якi гарно квiтнуть, дають плоди, використовуються людиною в рiзних цiлях, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому мiсцi, де iх можна бачити здалеку i пiдiйти до них близько. Важче зробити вибiр серед тварин (птахiв, звiрiв, комах та iн.), потрiбно, щоб учитель сам добре знав фауну своii мiсцевостi: тварин, якi живуть тут, мiсця, в яких вони найчастiше зустрiчаються [3, 63].

Сприймання розпочинаiться з органiзацii розгляду обтАЩiкта в цiлому, щоб у дiтей склалося цiлiсне уявлення про нього. Далi органiзовуiться детальний розгляд тих його частин, якi передбаченi цiлями спостереження. Вiн неможливий без вiдчуття рiзних ознак, властивостей предмета чи явища з допомогою аналiзаторiв. А це вимагаi вiд дiтей оволодiння умiннями користуватися своiми органами чуття, тобто умiннями бачити, вiдчувати, чути. Крiм того, щоб назвати ознаки, якостi, властивостi обтАЩiкта, необхiднi знання кольорiв, звукiв, видiв форм та iн., тобто сенсорних еталонiв. Умiння розпiзнавати рiзнi ознаки формуiться як пiд час спостережень, так i при застосуваннi iнших методiв засвоiння предметного змiсту.

Зiставлення цiлого i частин у процесi спостереження дозволяi дiтям, по-перше, свiдомо уникати випадкових ознак пiд час сприймання. Наприклад, ведеться спостереження за деревом, але учнi звертають увагу, що на ньому i гнiздо птаха. У цьому випадку вчитель повинен актуалiзувати знання дiтей про зовнiшню будову дерева: ВлЯкi частини маi дерево? Не забувайте, у якiй послiдовностi iх треба називати. (Корiнь, стовбур (стебло), листя, квiтки, плоди з насiнням). Чи гнiздо птаха, що на деревi, i його частиною? Отже, потрiбно називати лише ознаки дереваВ». По-друге, усвiдомлювати сприйнятi ознаки у контекстi цiлого образу (не перелiчувати iх безвiдносно), видiляти в обтАЩiктi основнi, важливi, iстотнi ознаки, узагальнювати iх [19, 125].

Змiст висновку i механiзм розумовоi дiяльностi дiтей пiд час його формулювання визначаiться обтАЩiктом i цiлями спостереження. Розрiзняють кiлька варiантiв висновкiв, зокрема якщо:

а) спостереження ведеться за конкретним обтАЩiктом. Сприймаiться окрема ознака, властивiсть. У висновку такого спостереження вiдображаiться усвiдомлена належнiсть частини до цiлого. Пригадаiмо приклад спостереження за кольором неба восени. У цьому випадку висновок матиме такий змiст: восени небо сiрого кольору;

б) спостереження ведеться за конкретним обтАЩiктом. Сприймаiться сукупнiсть ознак, якi його характеризують. У висновку вiдображаiться змiст одного уявлення про цей обтАЩiкт (змiст вiдповiдаi цiлi). Щоб його сформулювати, необхiдно проаналiзувати сприйнятi ознаки, серед яких видiлити випадковi i властивi йому. Першi пропускають, а другi складають опис-визначення обтАЩiкта. Наприклад, другокласники спостерiгають за зовнiшнiм виглядом берези навеснi. Висновок за спостереженнями: береза маi бiлу кору з чорними плямами, високий i тонкий стовбур (стебло), квiти ii зiбранi в ВлсережкиВ»; в) спостереження ведеться за групою предметiв або явищ. Результатом i загальне уявлення, де вiдображенi ознаки, властивi цiй групi обтАЩiктiв.

Щоб зробити висновок за спостереженнями вiдносно групи обтАЩiктiв, спочатку ведуться спостереження за окремим обтАЩiктом цiii групи. У кожному з них сприймаються ознаки, передбаченi цiлями спостереження. Далi обтАЩiкти порiвнюються i визначаються подiбнi ознаки. Вони складають змiст висновку.

Джерелом важливих для формування навичок образотворчоi дiяльностi знань про змiни в природi по сезонах i спостереження, що iх проводять молодшi школярi на екскурсiях, цiльових прогулянках, а пiзнiше i самостiйно. У процесi безпосереднього спiлкування з природою розвтАЩязуються освiтнi, розвивальнi та виховнi завдання: формуються уявлення про навколишню природу; дiти оволодiвають загально-пiзнавальними умiннями i навичками (видiляти в предметах iхнi ознаки, порiвнювати групи предметiв за однiiю ознакою, помiчати змiни у спостережуваних обтАЩiктах, робити висновки за допомогою учителя); здiйснюiться виховання учнiв.

Використання краiзнавчого матерiалу пiд час спостережень даi змогу учням побачити навколишню дiйснiсть у рiзноманiтних звтАЩязках, вiдношеннях i залежностях. Безпосереднi спiлкування з природою сприяi розвитку у дiтей спостережливостi, самостiйностi в набуттi знань, зацiкавленостi в навчаннi. Кожного разу на пiдставi спостережень учнiв проводяться узагальнення.

2. Методика застосування iнновацiйних методiв позакласноi i позашкiльноi роботи у початковiй школi

Позакласна та позашкiльна дiяльнiсть передбачаi використання рiзноманiтних форм та методiв роботи з молодшими школярами. Цi методи та форми i набагато ширшими, рiзнобiчнiшими, нiж при роботi в основнiй школi, тому i передбачають вибiр певного напрямку у дiяльностi. Звичайно ж, використання передового педагогiчного досвiду у цьому питаннi може значно покращити, урiзноманiтнити дiяльнiсть учнiв.

Нижче ми розглянули певнi види позакласноi дiяльностi, направленi на осягнення наступних видiв мистецтва, а саме бiсероплетiння, розпис тканин та мозаiки.

2.1.1 Бiсер

Найдавнiшi намиста, вiк яких перевищуi 40 000 рокiв, були знайденi американськими археологами при розкопках у Кенii, тому iх вважають одним з доказiв того, що саме в Африцi зародилося людство.

Ученi думають, що, видумавши намиста, людина остаточно вiддiлилася вiд тваринного свiту. Бусинка тАУ дрiбничка, що не маi конкретноi практичноi користi. Намиста можуть бути тiльки знаком, символом тАУ а це i i початок культури й духовностi. Так це чи нi, але, у всякому разi, завжди й усюди людей супроводжували бусинки.

Бiсер тАУ дрiбнi кульки, цилiндрики, багатогранники зi скла, металу, пластмаси або кiстки з наскрiзними отворами для нанизування. Найпоширенiший круглий бiсер.

Рубаний бiсер (сut bеаds), або, як його називають в народi, рубка, являi собою цилiндрики (короткi трубочки). Рубка буваi звичайна (2 сut bеаds) i додатково пресована, нiби гранована (3 сut bеаds). РЖнодi рубка маi неопрацьованi гострi краi, якi рiжуть нитку. Коса рубка (рiесеs) являi собою короткi шматочки скляноi трубочки, вiдрубанi не перпендикулярно осi, а пiд кутом 45тАУ60В°. З косоi рубки виходять нерiвнi, нiби ламанi низки тАУ i це виглядаi цiкаво, ошатно. Полотно iз цього матерiалу виходить безформним.

Розмiр бiсеру (його дiаметр) позначають номером: чим дрiбнiше бiсер, тим бiльший номер. Стеклярус тАУ трубочки з кольорового скла. При обробцi мiського костюма частiше вибирали одноколiрний стеклярус у тон тканини, обiгруючи його блиск на матовому тлi. У селянському костюмi використовували рiзнобарвний стеклярус або молочний тАУ пiд перли. Для рiзних цiлей виготовляють стеклярус рiзних розмiрiв, квiтiв, форми. Зустрiчаiться витий i гранований стеклярус. Головний розмiр стеклярусу тАУ його довжина в мiлiметрах.

Промисловiсть випускаi бiсер i стеклярус iз рiзними покриттями й без нього. Нижче наведенi назви й описи деяких видiв бiсеру. Сучасна термiнологiя бiсерного рукодiлля ще не закрiпилась, тому можна зустрiти рiзнi назви одного й того ж матерiалу. Рубаний бiсер i стеклярус можуть мати таке ж покриття, що й круглий бiсер.

Парчевий (зi срiбною ниткою, ВлвогникВ») тАУ бiсер iз прозорого (кольорового чи iншого) скла, поверхня отвору якого покрита блискучою ВлсрiбноюВ» фарбою. Бiсер iз квадратними отворами виглядаi гранованим. Парчевий бiсер з безбарвного скла здаiться срiбним, а з жовтого тАУ золотим.

ВлХамелеонВ» (з кольоровою ниткою) тАУ бiсер з кольорового прозорого скла, поверхня отворiв покрита фарбою, що вiдрiзняiться по кольору вiд скла. Такий бiсер ВлграiВ» у виробi, вiн може мiняти колiр залежно вiд висвiтлення.

Мокрий тАУ (литий) тАУ слабко прозорий бiсер, як правило, пастельних вiдтiнкiв, iз злегка блискучим покриттям, що нагадуi карамель.

Непрозорий натуральний (природний, звичайний), матовий, глухий тАУ бiсер з непрозорого скла без покриття, майже без блиску.

Профарбований усерединi тАУ бiсер з безбарвного прозорого скла iз профарбованою поверхнею отвору. Варто мати на увазi, що з тайванського бiсеру такого типу у водi повнiстю змиваiться фарба.

Металевий тАУ скляний бiсер з покриттям Влпiд металВ» рiзних квiтiв. Це покриття недостатньо мiцне й стираiться при роботi з бiсером або в процесi носки виробiв.

Матовий тАУ блискучий (люстровий) тАУ бiсер iз глянсовим сильно блискучим покриттям без переливiв; як лакований.

Перламутровий (цейлонський, Сеуlоn) тАУ ледве прозорий бiсер пастельних тонiв зi злегка блискучим бiлястим покриттям, що нагадуi перли.

Тертий (тане) тАУ напiвпрозорий бiсер з тьмяною, жорсткою поверхнею без блиску, при струшуваннi пакетика видаi характерний шурхiт. Такий тип поверхнi досягаiться травленням у кислотi або механiчнiй обробцi. Подiбна поверхня буваi в притертих кришок хiмiчного посуду.

Смугастий тАУ бiсер зi скла, у яке були вплавленi кольоровi смуги тАУ вони нiколи не зiтруться.

Бензиновий (переливчастий) тАУ бiсер iз блискучим, сильно переливчастими рiзними квiтами покриттям. Бiсеринки навiть начебто вiдрiзняються один вiд одного кольором. ВлБензиновеВ» покриття звичайно наносять на темний непрозорий бiсер.

Прозорий натуральний (природний, звичайний) тАУ бiсер iз прозорого скла без покриття. Блищить, як i повинне блищати скло.

Мармуровий (меланжевий) тАУ бiсер з неоднорiдним покриттям, начебто з погано перемiшаного кольорового скла. Навiть окремо взята бiсеринка може мати смуги або розлучення рiзних вiдтiнкiв. Цей бiсер дуже гарний для зображення неба, води, дерева, натурального каменю й т. п.

Райдужний тАУ бiсер iз блискучим, прозорим, злегка переливчастим (як мильна булька) покриттям.

Волокнистий (снiжок, соломка) тАУ рубаний бiсер або стеклярус, що як би склеiний з поздовжнiх трубочок (волокон).

Бусини, як правило, крупнiше бiсеру. РЗх часто використовують у сполученнi з бiсером.

Властивостi бусин з металiв визначаються матерiалом. Золотi й срiбнi бусини розкiшнi. А бусини з дешевих металiв i сплавiв швидко тьмянiють i до того ж можуть залишають слiди окислiв на одязi.

Нитки. Якiсть i зовнiшнiй вигляд виробу залежать i вiд ниток, використовуваних у роботi. Колiр ниток навiть може змiнити вiдтiнок бiсеру у виробi. Вибiр ниток залежить вiд виконуваноi моделi, використовуваного бiсеру й особистих переваг майстра.

Низання тАУ найдавнiший вид рукодiлля з використанням бусин. Усюди, де знаходять слiди древньоi людини, присутнi й каменi, кiстки, раковини й iншi предмети з отворами для нанизування. Це предки сучасних бусин, пiдвiсок, бiсеру. Давня людина використовувала iх як прикраси або як культовi предмети. Бусини нанизували на нитки тих часiв: волокна, шнури зi шкiри й т. п. Дослiдники вважають, що наявнiсть рiзноманiтних прикрас доводить високий рiвень культури й розвинене естетичне почуття древньоi людини. Зрозумiло, давнi прикраси виконанi найпростiшим способом тАУ камiнчики й черепашки просто нанизанi на нитку. Але й тодi низання було творчим процесом.

Людина вже десятки тисяч рокiв тому проявляла фантазiю, поiднуючи в одному виробi рiзнi матерiали, рiзного розмiру, кольору й фактури.

Низання. Для низання потрiбнi бусини, нитки, голки й схема виконання роботи. Починаючим краще користуватися готовими схемами. Отримавши досвiд й вiдчувши матерiал, можна самостiйно створювати схеми.

При низан

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi