Методика навчання учнiв 6-7 класiв механiзацii обробiтку ТСрунту та внесення добрив
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УЧНРЖВ 6 тАУ 7 КЛАСРЖВ МЕХАНРЖЗАЦРЖРЗ ОБРОБРЖТКУ ТРРУНТУ ТА ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
ЗМРЖСТ
ВСТУП
РОЗДРЖЛ РЖ. ГРУНТ ЯК ЗАСРЖБ СРЖЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
1.1 Поняття про ТСрунт та фактори ТСрунтоутворення
1.2 Будова, склад i властивостi ТСрунту
1.3 Водно-повiтряний режим ТСрунту
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ТЕХНОЛОГРЖЧНРЖ ПРОЦЕСИ ТА ОСНОВНРЖ ПРИЙОМИ ОБРОБРЖТКУ ГРУНТУ
2.1 Загальнi завдання обробiтку ТСрунту
2.2 Технологiчнi процеси обробiтку ТСрунту
2.3 Основнi прийоми обробiтку ТСрунту
2.4 Опiр ТСрунту знаряддям обробiтку
РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. МЕТОДИЧНРЖ РОЗРОБКИ ДО ТЕМИ "ГРУНТООБРОБНРЖ МАШИНИ РЖ ЗНАРЯДДЯ" ТА МАШИН ПО ВНЕСЕННЮ ДОБРИВ
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛРЖТЕРАТУРА
ВСТУП
Сiльське господарство, основне завдання якого полягаi у виробництвi продуктiв харчування для населення i сировини для промисловостi тАУ одна з головних галузей народного господарства. Для успiшного виконання цього дуже вiдповiдального завдання потрiбно використати всi резерви, зокрема запровадити у кожному господарствi науково обТСрунтованi сiвозмiни, високоякiсно обробляти ТСрунт, сiяти, доглядати за посiвами з одночасним використанням високопродуктивноi сiльськогосподарськоi технiки.
Частка сiльського господарства у загальному нацiональному доходi становить понад 80 %, а сiльськогосподарська продукцiя та товари, виробленi з неi тАУ близько 75 % фонду народного споживання. Розвиток сiльського господарства i запорукою пiднесення життiвого рiвня населення краiни, що без мiцноi сiльськогосподарськоi бази неможлива жодна господарська дiяльнiсть.
Виробництво сiльськогосподарськоi продукцii збiльшуватиметься в результатi дальшоi iнтенсифiкацii комплексноi механiзацii та концентрацii сiльськогосподарського виробництва на основi агропромисловоi iнтеграцii. Вже тепер розробленi i використовуються при вирощуваннi зернових, технiчних та iнших культур новi сiльськогосподарськi машини, такi як зернозбиральнi комбайни, ТСрунтообробнi машини, посiвнi та садильнi агрегати, за допомогою яких продукцiя виробляiться без затрат ручноi працi.
РОЗДРЖЛ РЖ. ГРУНТ ЯК ЗАСРЖБ СРЖЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
1.1 Поняття про ТСрунт та фактори ТСрунтоутворення
Одним з основних багатств людини i ТСрунт, на якому вирощуiться майже вся продукцiя рослинництва. Уже в стародавнi часи було нагромаджено багато вiдомостей про ТСрунт.
Землероби РДгипту, Вавилону, Хорезму, Римськоi iмперii вносили добрива, застосовували поливи. Примiтивнi описи ТСрунтiв були ще у стародавнiх грекiв i римлян. Що собою представляi ТСрунт? ТРрунт це верхнiй шар землi, що утворився пiд впливом природних факторiв (клiмат, рослинний i тваринний свiт, рельiф мiсцевостi, виробнича дiяльнiсть людини тощо).
ТРрунт являiться основним засобом виробництва у сiльському господарствi. На вiдмiну вiд iнших засобiв виробництва, якi старiють, зношуються в процесi виробництва (машини, будiвлi), властивостi ТСрунту при правильному використаннi навпаки покращуються, а родючiсть пiдвищуiться.
Таким чином, основною властивiстю ТСрунту, яка характеризуi його як засiб виробництва i родючiсть. Пiд родючiстю треба розумiти здатнiсть ТСрунту забезпечувати рослини достатньою кiлькiстю води, поживних речовин та повiтрям
В практицi землеробства розрiзняють природну та штучну родючiсть. Природна родючiсть створена в результатi ТСрунтоутворення без участi людини. Вона i потенцiальною i властива лише цiлинним ТСрунтам. Штучна родючiсть створена в процесi використання землi людиною. Вона залежить вiд культури землеробства, агротехнiчних заходiв, мелiорацii, застосування добрив тощо. ТРрунт утворився з гiрських порiд в наслiдок вивiтрювання тАУ механiчного руйнування i хiмiчноi змiни iх.
За переважною дiiю певних факторiв розрiзняють фiзичне, хiмiчне та бiологiчне вивiтрювання.
Фiзичне вивiтрювання тАУ це механiчне подрiбнювання гiрських порiд i мiнералiв без змiни iх хiмiчного складу. Вiдбуваiться воно пiд впливом коливання добових i сезонних температур на поверхнi землi. Внаслiдок змiни температури, нерiвномiрного розширення (при нагрiваннi) i стискання (при охолодженнi) мiнералiв i гiрських порiд виникають трiщини. В них потрапляi вода, яка при замерзаннi збiльшуiться i обтАЩiмi i продовжуi процес руйнування. В наслiдок цього гiрська порода перетворюiться в рухляк i уже здатна пропускати повiтря, воду i частково затримувати ii, таким чином, створюються сприятливi умови для наступного вивiтрювання.
Хiмiчне вивiтрювання тАУ це процес хiмiчноi змiни i руйнування гiрських порiд i мiнералiв з утворенням нових мiнералiв i сполук. Основними факторами цього процесу i вода, вуглекислий газ i кисень. Таким чином, вiдбуваiться синтез i кристалiзацiя нових мiнералiв. Внаслiдок хiмiчного вивiтрювання в гiрськiй породi поступово нагромаджуються найдрiбнiшi колоiднi частинки, якi надають iй звтАЩязностi i здатнiсть утримувати воду. Поступово гiрська порада перетворюiться на материнську або ТСрунтотворну.
Бiологiчне вивiтрювання тАУ це механiчне руйнування i хiмiчна змiна гiрських порiд i мiнералiв пiд дiiю живих органiзмiв (бактерiй, водоростей, лишайникiв, грибiв тощо). При бiологiчному вивiтрюваннi твариннi органiзми засвоюють потрiбнi для побудови свого тiла мiнеральнi речовини i акумулюють iх у виглядi органiчних сполук у верхнiх шарах породи, створюючи тим самим умови для утворення ТСрунту.
Таким чином ТСрунти утворились з гiрських порiд, якi в наслiдок сукупноi дii води, вiтру, температури тАУ руйнуються, подрiбнюються i перетворюються в рухляк.
1.2 Будова, склад i властивостi ТСрунту
Будова ТСрунту. Пiд впливом природних факторiв ТСрунтоутворення в процесi розвитку (генезису) ТСрунт розчленовуiться на генетичнi горизонти. Кожний горизонт маi певну товщину i морфологiчнi ознаки: колiр, будову, механiчний склад тощо. Таким чином, утворюiться ТСрунтовий профiль у бiльшостi ТСрунтiв, зокрема у ТСрунтiв Львiвськоi областi профiль розчленований на такi горизонти:
Гумусовий горизонт завжди темнiший вiд iнших. У ньому нагромаджуiться гумус i загальнi елементи живлення рослин. Якщо порiвняти хiмiчний склад рослин i гумусу, то виявляiться, що гумус значно багатший на вуглець та азот, але бiднiший на водень та кисень. Точна формула гумусу ще не встановлена. Вiдомо лише, що вона складаiться з численних атомiв.
Слiд зауважити дуже велике практичне значення гумусу. Повiльно розкладаючись у ТСрунтi, вiн вивiльнюi зольнi елементи живлення рослин. Вбираючи розчиннi елементи живлення рослин, зокрема калiй i фосфор, вiн запобiгаi iх вимиванню. Гумус склеюi механiчнi елементи в структурнi окремостi, полiпшуючи цим водно-повiтряний режим ТСрунтiв. Нарештi гумус, вбираючи воду, збiльшуi вологоiмкiсть ТСрунтiв.
РЖлювiальний горизонт тАУ це горизонт вимивання. Вiн вiдрiзняiться вiд верхнього горизонту меншим вмiстом гумусу, а також тим, що в ньому нагромаджуються вимитi з верхнiх горизонтiв мiнеральнi солi та iншi поживнi речовини. РЖлювiальний горизонт здебiльшого бурого або коричнево-бурого кольору i поступово переходить у материнську породу.
Материнська порода тАУ горизонт, на якому утворюiться ТСрунт. Товщина його може бути рiзною, iнодi до кiлькох метрiв, часто маi включення у виглядi гальки, валунiв, вапнякових утворень тощо. Колiр переважно жовтувато-бурий, характерна вiдсутнiсть карбонатiв i пористiсть. В цьому шарi ТСрунту немаi жодних поживних речовин та елементiв.
Пiд материнською породою залягаi пiдстиляюча порода, в якiй зовсiм не вiдбуваються ТСрунтотворнi процеси. Це мертва порода i не вiдомоi товщини. Загальна товщина ТСрунтового профiлю буваi рiзною: вiд кiлькох сантиметрiв (це ТСрунти тундри, камтАЩянистi ТСрунти) до 2 м i бiльше тАУ це ТСрунти чорноземи.
Колiр ТСрунту. Вiн може змiнюватись вiд чорного, червоного до бурого, жовтого i навiть i бiлi ТСрунти. Чорний колiр характерний для чорноземiв. Червоного i бурого кольору ТСрунтам надають сполуки окисного залiза i алюмiнiю, бiлого кольору надають карбонати.
Будова ТСрунту тАУ може бути пухкою, вона характерна для суглинкових ТСрунтiв де мiститься багато органiчних речовин, розсипчаста тАУ для пiщаних ТСрунтiв та структурних чорноземiв, щiльна тАУ для важких глинистих грунтiв з незначною кiлькiстю гумусу, злита тАУ для солонцюватих грунтiв.
Складовi частини ТСрунту. ТРрунт складаiться з твердоi, рiдкоi та газоподiбноi частин або фаз. Тверда частина ТСрунту тАУ це ТСрунтовi мiнерали, продукти iх вивiтрювання та органiчнi речовини ТСрунту. Рiдка складова частина тАУ це ТСрунтовий Рощин, який утворився з води i розчинених в нiй мiнеральних солей. Газоподiбна частина тАУ це ТСрунтове повiтря, яке заповнюi вiльнi вiд води пори. Всi три фази взаiмодiють мiж собою, в звтАЩязку з чим змiнюються властивостi ТСрунту.
Механiчний склад ТСрунту. Тверда частина ТСрунту складаiться з рiзних за розмiром дрiбних ТСрунтових часток, що утворилися при вивiтрюваннi материнськоi породи. Твердi частинки ТСрунту, з яких складаiться ТСрунтовий скелет, називають механiчними елементами або фракцiями, а процентне спiввiдношення фракцiй рiзноi величини у ТСрунтi тАУ його механiчним складом.
Видiляють такi фракцii твердоi частини ТСрунту:
- уламки гiрських порiд дiаметром бiльше як 10 мм прийнято називати камiнцями;
- дiаметром 3 тАУ 10 мм називають хрящами;
- дiаметром 0,01 тАУ 3 мм називають пiском;
- дрiбнi частинки (вiд 0,001 до 0,01 мм) називають пилом;
- меншi за 0,001 мм називають мулом.
Вiд механiчного складу ТСрунту залежать його фiзичнi i хiмiчнi властивостi: пористiсть, вологоiмкiсть, водо- i повiтро-проникнiсть, вбирна здатнiсть, вмiст i доступнiсть поживних речовин.
Хiмiчний склад ТСрунту. До складу ТСрунту входить велика кiлькiсть хiмiчних сполук. Майже в усiх ТСрунтах, крiм червоноземiв субтропiкiв i тропiкiв, переважаi окис кремнiю (SiO2). Його кiлькiсть коливаiться в межах 65 тАУ 95 %. На другому мiсцi стоять гiдранти окислiв алюмiнiю (Al(OH)3) та залiза (Fe(OH)3), якi складають у сумi 10 тАУ 12 %. Окисли металiв (СаО, MgO, K2O, NaO) зустрiчаються в значно менших кiлькостях (1 тАУ 2 %). У невеликiй кiлькостi в ТСрунтах мiститься фосфор, сiрка тощо. Переходячи у розчин вони i основним джерелом живлення для рослин.
Крiм того, у ТСрунтi в дуже незначних кiлькостях знаходяться такi елементи, як титан, марганець, нiкель, кобальт, бор та iншi. РЗх називають мiкроелементами. Вони теж вiдiграють дуже важливу роль у живленнi рослин.
1.3 Водно-повiтряний режим ТСрунту
ТРрунтове повiтря. У ТСрунтових шарах не дуже вологого ТСрунту завжди мiститься повiтря. З нього коренi рослин беруть кисень. Вiн пiдтримуi життiдiяльнiсть ТСрунтових мiкроорганiзмiв та тварин.
Повiтря проникаi в ТСрунт з атмосфери i швидко змiнюi свiй склад. Живi органiзми споживають кисень i видiляють у ТСрунтове повiтря вуглекислоту. Якщо в атмосферному повiтрi мiститься кисню 20 % то в ТСрунтовому лише 16 %, а iнодi i менше. Якби ТСрунтове повiтря не обмiнювалося з атмосферним, вмiст вуглекислоти в ньому пiдвищився б настiльки, що всяке життя припинилося б. Ось чому дуже важливо, щоб обмiн мiж атмосферним i ТСрунтовим повiтрям був якнайкращим. Останнi досягаiться доброякiсною оранкою на глибину не менше 20 тАУ 25 см та ретельним розпушуванням мiжрядь.
Водно-повiтряний режим ТСрунту. Рослинам для iх найкращого росту i розвитку необхiдно, щоб у ТСрунтi одночасно була вода i повiтря. Спiввiдношення води i повiтря обумовлюiться характером ТСрунтовоi пористостi та його вологiстю.
ТРрунт являi собою пористе тiло. У ньому розрiзняють до семи рiзних категорiй пар. Але для практичних цiлей важливi двi категорii.
Перша категорiя тАУ це дрiбнi промiжки, якi являють собою капiляри; друга тАУ це значнi простори: трiщини, ходи коренiв, промiжки мiж структурними окремостями та iнше. Капiлярнi шари у вологих ТСрунтiв звичайно наповненi водою. Великi шари не мають капiлярних властивостей, вода з них швидко витiкаi i вони, як правило, заповненi повiтрям. Найкращий водний режим у ТСрунтi створюiться у тому випадку, коли обтАЩiм пор обох категорiй однаковий. Це буваi у структурних чорноземах та лучних перезволожених ТСрунтах. Коли починаi збiльшуватися обтАЩiм капiлярних пор, доступ води i повiтря у ТСрунт утруднюiться, ТСрунт довгий час не просихаi i коренi рослин у них можуть загнивати. Це спостерiгаiться у важких за механiчним складом безструктурних ТСрунтах тАУ пiдзолистих, сiрих лiсових, каштанових. При збiльшеннi обсягу великих промiжкiв ТСрунти втрачають здатнiсть зберiгати вологу, дуже швидко просихають. До них в першу чергу належать пiщанi пiдзолистi ТСрунти Полiсся, чорноземно-пiщанi ТСрунти Степовоi зони.
Найкраще спiввiдношення води i повiтря створюiться тодi, коли вода займаi 60 %, а повiтря 40 % вiд загального обтАЩiму ТСрунтових пор. Слiд сказати, що доброякiсний обробiток ТСрунту сприяi проникненню як повiтря так i води.
РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ТЕХНОЛОГРЖЧНРЖ ПРОЦЕСИ ТА ОСНОВНРЖ ПРИЙОМИ ОБРОБРЖТКУ ГРУНТУ
2.1 Загальнi завдання обробiтку ТСрунту
В системi заходiв по пiдвищенню культури землеробства та врожайностi сiльськогосподарських культур велике значення маi обробiток ТСрунту:
- нагромадження i збереження вологи;
- створення правильного спiввiдношення в ТСрунтi мiж водою i повiтрям;
- полiпшення умов життiдiяльностi мiкроорганiзмiв, якi готують елементи мiнерального живлення рослин;
- систематичне знищення буртАЩянiв;
- вiдновлення структурного стану ТСрунту в одному шарi;
- своiчасне i старанне загортання в ТСрунт пiсляжнивних решток, органiчних i мiнеральних добрив, вапна, гiпсу та iнших речовин, якi полiпшують ТСрунт i створюють сприятливi умови для нормального розвитку рослин.
Обробiток ТСрунту в поiднаннi з iншими заходами слiд також спрямовувати на ефективну боротьбу з шкiдниками i збудниками хвороб сiльськогосподарських культур. Таким чином, механiчна дiя на ТСрунт робочими органами машин i знарядь з метою створення найкращих умов для росту i розвитку вирощувальних культур, називаiться обробiтком ТСрунту.
2.2 Технологiчнi процеси обробiтку ТСрунту
Пiд час обробiтку ТСрунту повиннi здiйснюватись такi основнi технологiчнi процеси: перевертання, розпушування, кришiння, перемiшування, вирiвнювання та ущiльнення ТСрунту.
Перевертання верхнього шару ТСрунту потрiбне для загортання пiсляжнивних решток, дернини, добрив, насiння буртАЩянiв, знищення збудникiв хвороб с/г культур тощо. Перiодичне перевертання ТСрунту полiпшуi фiзичнi властивостi i бiологiчну активнiсть орного шару, створюi кращi умови для живлення рослин.
Розпушуванням i кришiнням зменшують розмiри ТСрунтових частинок та змiнюють iх взаiмне розмiщення, в наслiдок чого збiльшуiться пористiсть i зменшуiться щiльнiсть ТСрунту. Розпушування i кришiння ТСрунту полiпшуi водо- i повiтропроникнiсть, життiдiяльнiсть атробних мiкроорганiзмiв та умови росту рослин.
Перемiшування ТСрунту застосовуiться для створення однорiдного орного шару та для рiвномiрного розподiлу в ньому мiнеральних добрив, вапна, гiпсу тощо. Однорiднiсть орного шару потрiбна для рiвномiрного росту i розвитку рослин та своiчасного iх достигання.
Вирiвнювання поверхнi ТСрунту зменшуi випаровування води, створюi кращi умови для сiвби, догляд за рослинами i збирання врожаю, а в умовах зрошення ще й поливiв.
Ущiльнення ТСрунту збiльшуi його капiлярну пористiсть i зменшуi некапiлярну, запобiгаi надмiрно глибокому загортанню насiння пiд час сiвби, збiльшуi контакт його з ТСрунтом. Волога пiсля ущiльнення ТСрунту краще пiднiмаiться по капiлярах з нижчих шарiв. Ущiльнення ТСрунту пiсля оранки запобiгаi пошкодженню корiння i випаданню рослин.
2.3 Основнi прийоми обробiтку ТСрунту
Технологiчнi процеси при механiчному обробiтку ТСрунту здiйснюють за допомогою окремих прийомiв обробiтку ТСрунту, з яких основними i оранка, лущення, культивацiя, боронування, шлейфування, коткування i фрезування.
Оранка i прийомом обробiтку ТСрунту, що забезпечуi перевертання i розпушування орного шару, а також пiдрiзування пiдземноi частини рослин, загортання добрив i пiсляжнивних решток. Оранку проводять плугами рiзноi конструкцii. Основними робочими органами плуга i лемiш, нiж i полиця. Лемiш корпуса плуга вiдрiзаi скиби в горизонтальнiй площинi, а нiж тАУ у вертикальнiй. Полиця перевертаi скибу i розпушуi ii i набавляi в сусiдню борозду. Якiсть оранки значною мiрою залежить вiд форми полиць. Найкраща форма полицi тАУ культурна, яка добре перевертаi i кришить скибу.
а тАУ гвинтова; б тАУ напiвгвинтова; в тАУ культурна; г тАУ цилiндрична.
Рис. 1. Форми полиць.
Найбiльш досконалою оранкою i оранка плугом з передплужником, так звана культурна оранка.
Рис. 2. Схема встановлення передплужника i дискового ножа.
1 тАУ корпус плуга; 2 тАУ передплужник; 3 тАУ нiж; 4 тАУ кутомiр.
Подаiмо схему оранки плугом з передплужником. На якiсть оранки впливаi глибина та строки ii проведення. Найбiльш поширена осiння зяблева оранка.
Рис. 3. Схема оранки плугом з передплужником.
Пiсля зяблевоi оранки у ТСрунтi бiльше нагромаджуiться вологи, краще вiдновлюiться структура, а також пiдвищуiться ефективнiсть боротьби з буртАЩянами, шкiдниками та хворобами с/г рослин.
Оранку проводять на рiзну глибину, залежно вiд грунтово-клiматичних умов i бiологiчних особливостей вирощування рослин.
Якщо оранку проводять на глибину до 20 см, ii називають мiлкою; на 20 тАУ 22 см тАУ середньою, а якщо орють на 25 см i бiльше тАУ глибокою.
РД два способи оранки: загiнна i гладка. Найбiльш поширена загiнна оранка, при якiй поле розбивають на рiвнi за шириною загiнки. Видiленi загiнки орють вклад або врозгiн. Оранку вклад починають з середини загiнки, а в кiнцi загiнки агрегат повертають вправо. Оранку врозгiн починають з правого боку загiнки, а в кiнцi агрегат повертають влiво.
а тАУ врозгiн; б тАУ всклад.
Рис. 4. Схема загiнноi оранки.
Лущення тАУ прийом обробiтку ТСрунту, який забезпечуi розпушення, часткове перевертання i перемiшування ТСрунту, а також пiдрiзування буртАЩянiв. Проводять його пiсля збирання культур суцiльного способу сiвби.
Основним завданням лущення i збереження вологи й нагромадження вологи в ТСрунтi, знищення буртАЩянiв i шкiдникiв. Для лущення використовують лемiшнi та дисковi лущильники, але перевагу мають лемiшнi лущильники. Лущення проводять на глибинi вiд 6 до 14 см, залежно вiд стану поля.
Рис. 5. Дисковий гiдрофiкований лущильник ЛДГ тАУ 5А.
а тАУ загальний вигляд; б тАУ регульований понижувач; в тАУ механiзм пiдйому батарей; 1, 7 i 10 тАУ колеса; 2 тАУ брус; 3 i 8 тАУ тяги; 4 тАУ гiдроцилiндр; 5 тАУ серга; 6 тАУ рама; 9 тАУ хомут; 11 - понижувач; 12 тАУ рамка; 13 тАУ батарея; 14 тАУ труба пiдйому; 15 тАУ перекриваюча батарея; 16 тАУ диски; 17 тАУ корпус понижувача; 18 тАУ болт; 19 тАУ повзун; 20 тАУ регульовочна гайка; 21 тАУ штанга; 22 i 23 тАУ ричаги; 24 тАУ шплiнт; 25 - пружина.
Рис. 6. Лемiшний плуг-лущильник ППЛ-10-25.
1 тАУ корпус; 2 i 5 тАУ секцii рами; 3 i 17 тАУ колеса; 4 тАУ вiсь; 6 тАУ штанга; 7 i 12 тАУ регулятори глибини; 8 тАУ штурвал; 9 тАУ довантажувач; 10 тАУ кронштейн; 11 тАУ тяга; 13 тАУ ричаг; 14 тАУ гiдроцилiндр; 15 тАУ поводок; 16 тАУ причiпний пристрiй;
Культивацiя тАУ це такий прийом обробiтку ТСрунту, пiд час якого розпушуiться i перемiшуiться ТСрунт, а також пiдрiзуються буртАЩяни. Проводять його культиваторами рiзних конструкцiй, робочими органами яких i лапи рiзноi конструкцii. Глибину культивацii встановлюють залежно вiд конкретних завдань обробiтку, вологостi ТСрунту тощо. Так, глибина передсiвноi культивацii маi вiдповiдати глибинi загортання насiння. Глибина мiжрядних культивацiй просапних культур залежить вiд бiологiчних особливостей, способу вирощування певноi культури, погодних умов.
Боронування тАУ це агротехнiчний прийом обробiтку ТСрунту, пiд час якого розпушуiться, перемiшуiться ТСрунт i вирiвнюiться його поверхня, а також частково знищуються проростки i сходи буртАЩянiв. Боронування проводять зубовими, сiтчастими, пружинними та ротацiйними боронами.
Розрiзняють три способи боронування: загiнний, фiгурний i поперечно-дiагональний. Якiсть боронування оцiнюють за такими ознаками:
- вiдсутнiсть огрiхiв;
- належна глибина розпушування (вимiрюють у 20 мiсцях);
- вiдсутнiсть брил i гребенiв;
Рис. 7. Культиватор КПС-4.
а тАУ унiверсальна стрiльчаста лапа; б тАУ варiанти положень лапи в вертикальнiй площинi; в i ж тАУ розмiщення робочих органiв; г, д i е тАУ розрихлюючi лапи; з тАУ загальний вид культиватора КПС-4; 1, 12 i 15 тАУ наральники; 2, 11, 14 тАУ стiйки; 3 тАУ болти; 4 i 10 тАУ тримачi; 5 тАУ штанга; 6 тАУ пружина; 7 тАУ упор; 8 тАУ грядiль; 9 тАУ лапа; 13 тАУ пiдплужник; 16 тАУ штанга з пружиною; 17 тАУ гiдроцилiндр; 18 тАУ сниця; 19 тАУ серга; 20 тАУ пiдставка; 21 тАУ регулятор глибини; 22 тАУ рама; 23 тАУ кутник; 24 тАУ штанга з пружиною; 25 тАУ колесо; 26 тАУ робочi органи; 27 тАУ понижувач; 28 тАУ пристосування; 29 тАУ пружинна боронка;
- вiдсутнiсть буртАЩянiв;
- найменше розпилення ТСрунту;
- своiчаснiсть проведення.
Шлейфування тАУ застосовують рано на веснi як перший прийом обробiтку зябу для вирiвнювання гребенястоi поверхнi ТСрунту. Пiд час шлейфування добре розрiвнюiться поверхня ТСрунту, внаслiдок чого зменшуiться випаровування вологи з його поверхнi i створюються сприятливi умови для проростання насiння буртАЩянiв.
Рис. 8. Борони.
А тАУ зуб квадратного перерiзу; Б тАУ зуб круглого перерiзу; В тАУ зуб овального перерiзу; Г тАУ лапчастий зуб; Д тАУ зуби сiтчастоi борони; Е тАУ ножовi зуби плуговоi борони; Ж тАУ зуб пружинноi борони; а тАУ Б3ТС-1,0; б тАУ сiтчаста БСО-4; в тАУ шлейф-борона ШБ-2,5; г тАУ голчастий диск мотики; 1i 2 тАУ планки рами; 3 тАУ зуб; 4 тАУ причiпний пристрiй; 5 тАУ брус навiски; 6 тАУ стiйка; 7 тАУ палець; 8 i 13 тАУ ланцюги; 9 тАУ кронштейн; 10 тАУ тяга; 11 тАУ рамка; 12 тАУ сiтчасте полотно; 14 тАУ шлейф; 15 тАУ ричаг; 16 тАУ вага; 17 тАУ нiж; 18 тАУ граблi.
Рис. 9. Дискова борона БДН-3.
а - загальний вигляд; б тАУ батарея; в тАУ диск легкоi борони; г тАУ диск важкоi борони; 1 тАУ навiска; 2 тАУ батарея; 3 тАУ рама; 4 тАУ боковий брус; 5 тАУ вiсь; 6 тАУ диск; 7 тАУ шпулька; 8 тАУ кронштейн; 9 тАУ штир; 10 тАУ чистик; 11 тАУ пiдшипник.
Для шлейфування використовують шлейфи, якi складаються з ножiв, зубчастих брусiв та деревтАЩяних брускiв.
Коткування тАУ агротехнiчний прийом обробiтку ТСрунту, пiд час якого ущiльнюiться ТСрунт i вирiвнюiться поверхня поля, а також пiдрiвнюються глибшi шари ТСрунту. Застосовують його переважно перед сiвбою та пiсля сiвби для вирiвнювання рiллi та ущiльнення розпушеного ТСрунту, щоб посилити надходження вологи з нижнiх шарiв ТСрунту до верхнiх та забезпечення кращого контакту насiння з грунтом. Для коткування використовують гладкi, рубчастi, кiльчастi i кiльчасто-шпоровi катки.
Рис. 10. Котки.
а тАУ кiльчасто-шпоровий; б тАУ кiльчасто-зубчастий; в тАУ борончатий; г тАУ гладкий водоналивний; 1 i 5 тАУ осi; 2 тАУ диски; 3 i 6 тАУ баластнi ящики; 4 i 7 тАУ колеса.
Фрезування тАУ прийом обробiтку ТСрунту, пiд час якого кришиться i перемiшуiться шар ТСрунту, який обробляють. Застосовують фрезування пiд час освоiння осушених болiт, а також на дуже задернiлих ТСрунтах. Основним робочим органом фрези i фрезерний барабан, до якого прикрiпленi лапи рiзноi форми.
Рис. 11. ТРрунтообробна фреза ФБН-2.
а тАУ робочий орган; б тАУ загальний вид фрези; 1 тАУ вал; 2 тАУ ножi; 3 i 4 тАУ диски; 5 тАУ навiска; 6 i 7 тАУ редуктори; 8 тАУ кожух; 9 тАУ решiтка; 10 тАУ регулятор; 11 - колесо.
Таблиця 1. Основнi показники оцiнки якостi обробiтку ТСрунту
| Показники якостi | Якiсть | |
| добра | задовiльна | незадовiльна | |
Лущення стернi | |
| Строк | Одночасно iз збиранням урожаю | В першi 5 днiв пiсля збирання | Пiзнiше 5 днiв пiсля збирання | |
| Глибина | Вiдповiдно до агроправил | Вiдхилення на 1тАФ2 см | Вiдхилення понад 2 см | |
| Пiдрiзування бур'янiв та стернi | Повне | Залишаiться не бiльше 1 на 10 м 2 | Бiльше 1 на 10 м 2 | |
| Огрiхи | Немаi | Немаi | Трапляються | |
Оранка | |
| Строк | У першiй половинi Встановленого строку | У встановлений строк | РЖз запiзненням | |
| Глибина | Встановлена або з вiдхиленням до 1 cм | Вiдхилення не бiльше 2 см | Вiдхилення понад 2 см | |
| Рiвномiрнiсть | Рiвномiрна по всьому полю | Вiдхилення до 5% | Вiдхилення понад 5% | |
| Бриластiсть рiллi | Брил понад 10 см майже немаi (площа, зайнята ними, менша 5-10%) | Площа брил не бiльша 15% | Площа брил понад 15% | |
| Гребенястiсть (для пару i весняноi оранки) | Гребенiв немаi | Незначна гребенястiсть | Невирiвняна гребенястiсть | |
Загортання дернини i пiсляжнивних решток | Повне | Не бiльше 3 мiсць з незагорнутою дерни-ною або пiсляжнив-ними рештками на 1 га | Понад 5 мiсць на 1 га | |
| Огрiхи | Немаi | Немаi | Трапляються | |
| Оборювання кiнцiв поля | Кiнцi полiв оборанi | Кiнцi полiв оборанi | Кiнцi полiв не оборанi, i огрiхи | |
| Боронування | |
| Строк | У встановлений | У встановлений строк | РЖз запiзненням бiльше як на 2 днi | |
| Глибина розпушування | 4тАФ5 см i бiльше | Не менше 3 тАФ 4 см | Розпушування поверхневе, в окремих мiсцях кiрку не зруйновано | |
| Бриластiсть | Брил понад 5 см немаi | Бриласта поверхня менше 20% площi | Бриласта поверхня становить понад 20% площi | |
| Вирiвнянiсть рiллi | Поверхня рiвна (гребенiв i борозен немаi) | Висота гребенiв i глибина борозен не бiльше 3 см | Висота гребенiв i глибина борозен бiльшi 3 см |
| Огрiхи | Немаi | Немаi | Трапляються |
| Культивацiя з боронуванням | |
| Строк | У першiй половинi встановленого строку | У встановлений строк | РЖз запiзненням на 2тАФ3 днi |
| Глибина розпушування | Встановлена | 3 вiдхиленням не бiльше 1 см | 3 вiдхиленням понад 1тАФ2 см |
| Бриластiсть | Брил немаi | Не бiльше 5 брил на 1 м 2 | Понад 5 брил на 1 м 2 |
| Вирiвнянiсть поверхнi | Вирiвняна | Вирiвняна | Невирiвняна |
| Пiдрiзування бур'янiв | Повне | Залишилось не бiльше 1 бур'янини на 10 м 2 | Бiльше 1 бур'янини на 10 м 2 |
| Огрiхи | Немаi | Немаi | Трапляються |
| Коткування | |
| Строк | Вслiд за попереднiм обробiтком або сiвбою | У день попереднього обробiтку або сiвби | Бiльше 2 днiв мiж попереднiм обробiтком або сiвбою |
Ступiнь ущiльнення верхнього шару ТСрунту | ТРрунт ущiльнений помiрно, брили розпушенi | ТРрунт ущiльнений помiрно, брили розпушенi слабо i вдавленi в ТСрунт | ТРрунт ущiльнено слабо, брили не розпушенi |
| Бриластiсть | На поверхнi немаi брил понад 3 см | Дiаметр брил не перевищуi 3 тАФ 5 см | Дiаметр брил понад 5 см |
| Огрiхи | Немаi | Поодинокi огрiхи | Трапляються (понад 0,03 % площi) |
| Мiжрядний обробiток | |
| Строк | У першiй половинi Встановленого строку | У встановлений строк | РЖз запiзненням понад 2 днi |
| Глибина розпушування | Встановлена | 3 вiдхиленням до 1 см | 3 вiдхиленням понад 1 см |
| Пiдрiзування бур'янiв | Повне | Залишилось не бiльше 1 бур'янини на 10 м 2 | Залишилось бiльше 1 бур'янини на 10 м 2 |
| Пошкодження i загортання рослин | Пошкоджених i загорнутих рослин немаi | Пошкоджених рослин не бiльше 1 % | Пошкоджених рослин понад 1 % |
| Огрiхи | Немаi | Немаi | Трапляються |
| | | | | | |
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi