Методика формування позитивного ставлення до поетичних творiв у початкових класах
Мiнiстерство освiти i науки Украiни
Харкiвський нацiональний педагогiчний унiверситет
iменi Г.С. Сковороди
Кафедра
теорii та методики викладання фiлологiчних дисциплiн
у початковiй школi
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПОЕТИЧНИХ ТВОРРЖВ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Харкiв-2009
ЗМРЖСТ
Вступ
Роздiл I. Теоретичнi основи роботи над вiршованими творами в початковiй школi
1.1 Основнi поняття теми тАЮЛiрикатАЭ
1.2 Видатнi украiнськi поети XIX-XX ст., якi входять у коло дитячого читання
1.3 Особливостi сприймання учнями вiршованих творiв
1.4 Методична робота з вiршованими творами в початкових класах
Роздiл II. Практична робота з вивчення вiршованих творiв у третьому класi
2.1 Аналiз пiдручникiв щодо наявностi вiршованих творiв
2.2 Дослiдне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творiв
2.3 Результати дослiдного навчання
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Курс тАЮЧитаннятАЭ в початковiй школi тАУ органiчна складова освiтньоi галузi тАЮМова i лiтературатАЭ. Його метою i формування в учнiв першооснов самостiйноi читацькоi дiяльностi, розвиток i виховання особистостi молодшого школяра засобами художнього слова.
Сучасна освiта спрямовуi своi зусилля на розвиток особистостi. Важливим елементом розвитку особистостi i розвиток емоцiй, почуттiв, переживань. Вiршi тАУ це один iз ефективних засобiв розвитку емоцiйно-чуттiвоi сфери дiтей.
Сучасна програма з читання для початковоi школи спрямована на вирiшення таких завдань:
формувати й розвивати мовленнiвi умiння й навички, провiдною з яких i повноцiнна навичка читання;
розвивати iнтерес до читання, ознайомлювати учнiв з дитячою лiтературою в багатоманiтностi ii тематики, жанрових форм;
формувати повноцiнне сприймання, розумiння, вiдтворення художнього, художньо-пiзнавального тексту, дитячоi книжки шляхом засвоiння вiдповiдних навчальних i читацьких умiнь;
розвивати емоцiйну й почуттiву сфери учнiв, образне мислення, умiння висловлювати елементарнi судження щодо прочитаного;
розвивати творчi здiбностi школярiв;
формувати читацьку самостiйнiсть учнiв;
формувати морально-етичнi уявлення i почуття, збагачувати соцiальний досвiд школярiв.
Серед напрямкiв роботи з читання особливе мiсце займаi робота з вiршованими творами, якi розвивають уяву, образне мислення й мовлення, естетичнi почуття, творчу дiяльнiсть, умiння бачити словеснi картини, створюють у дiтей пiднесений настрiй, на iх основi удосконалюються вмiння виразно читати.
Для того, щоб зтАЩясувати знання учнiв щодо вiршованих творiв було проведено анкетування в 3-В класi в Харкiвськiй загальноосвiтнiй школi №151 з росiйською мовою навчання. Навiть за допомогою вчителя, не всi дiти показали високi результати, iмена та прiзвища украiнських поетiв учнi написали в цiлому вiрно, в середньому один учень назвав приблизно трьох поетiв, але пригадати iхнi твори дiти не змогли. Крiм того, було зтАЩясовано, що читати книжки подобаiться всiм, а ось вчити напамтАЩять вiршi тАУ тiльки 45% учнiв. Таким чином, ставлення учнiв до поезii неможна вважати позитивним, а значить дiти мають прогалини в лiтературному, естетичному, мовленнiвому розвитковi.
Актуальнiсть проблеми обумовила вибiр теми дипломноi роботи тАЮМетодика формування позитивного ставлення до поетичних творiв у початкових класахтАЭ.
Над питаннями з теми дипломноi роботи займалися вченi: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та iн. На сьогоднiшнiй день цi питання не достатньо вивченi.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ вивчення вiршованих творiв украiнських поетiв у початковiй школi.
Предмет дослiдження тАУ методична робота над вивченням творiв украiнських поетiв у початковiй школi на уроках читання, спрямована на формування позитивного ставлення учнiв до поетичних творiв.
Мета дослiдження тАУ розробити прийоми, спрямованi на вивчення творiв украiнських поетiв у початковiй школi й апробувати на практицi.
Завдання дослiдження:
1. На основi аналiзу науково-методичноi лiтератури розкрити основнi поняття теми тАЮЛiрикатАЭ.
2. Визначити видатних поетiв ХIX-ХХ ст., що входять у коло дитячого читання.
3. Розглянути iснуючi прийоми роботи над вивченням вiршованих творiв у початковiй школi.
4. Проаналiзувати сучаснi пiдручники з читання щодо теми дослiдження.
5. Розробити завдання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнiв до вiршованих творiв, дiбрати додатковий навчальний матерiал.
6. Провести дослiдне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнiв до поезii.
Методи дослiдження:
аналiз науковоi лiтератури з теми дослiдження;
анкетування учнiв, спостереження за навчальним процесом;
вивчення учнiвських робiт;
бесiди з учителями, батьками;
дослiдне навчання.
Роздiл I. ТЕОРЕТИЧНРЖ СНОВИ РОБОТИ НАД ВРЖРШОВАНИМИ ТВОРАМИ В ПОЧАТКОВРЖЙ ШКОЛРЖ
1.1 Основнi поняття лiрики
Основними лiтературознавчими поняттями з теми тАЮЛiрикатАЭ i: рима, ритм, мелодика вiрша, стопа, строфа та iншi.
Лiрика тАУ походить вiд грецького слова лiра. Лiра тАУ це музичний iнструмент. Пiд ii акомпанемент виконувалися вiршi та пiснi тАУ лiрика. тАЮЛiрикою в сучаснiй лiтературi називаються твори, у яких життя зображуiться через людськi почуття, переживання та думкитАЭ. Це один iз родiв художньоi лiтератури. Лiтература дiлиться на лiрику, епос i драму [27,46].
Термiном лiрика позначають також певний вiршований твiр або сукупнiсть творiв, що тАЮвiдповiдають високим естетичним критерiям, переважно невеликих за обсягом, але мiстких за смислом, окреслюваних у багатьох жанрахтАЭ (пiсня, гiмн, елегiя, iдилiя, етюд, монолог, сатира, епiтафiя, балада та iншi) [9,403]. Прикладом лiричного вiршованого твору i вiрш тАЮНаша рiчкатАЭ:
Сама собою рiчка ця тече,
Маленька рiчечка, вузенька, як долоня.
Ця рiчечка Днiпра тихенька синя доня,
Маленька донечка без iменi iще..
(Микола Вiнграновський).
Умовно лiрику групують на громадянську, пейзажну, iнтимну, фiлософську. Прикладом пейзажноi лiрики i вiрш тАЮОсiньтАЭ:
Висне небо синi,
Синi, та не те,
Свiтить, та не грii
Сонце золоте.. (Якiв Щоголiв).
До основних понять лiрики вiдносяться рима, ритм, мелодика вiрша, стопа, строфа та iншi.
Рима (в перекладi з грецькоi тАУ сумiрнiсть, узгодженiсть, складенiсть) тАУ спiвзвучнiсть кiнцiвок вiршiв, вiдмiчаi границi вiршiв i звтАЩязуi iх мiж собою. Рима, як звукове, а не графiчне явище, охоплюi ритмiчний акцент i наступнi за ним звуки (iржава тАУ держава), навiть групи слiв, зрiдка тАУ цiлi рядки (панторима), тАЮтiсно повтАЩязуiться з ритмомелодикою, лексикою, строфiкою вiршованого мовленнятАЭ. Рима виконуi такi функцii, як естетичну, ритмоiнтонацiйну, жанровизначальну [9,592].
За мiсцем ритмiчного акценту (наголосу) в суголосних словах рими подiляються на тАЮокситоннi (чоловiчi) тАУ спiв звучання слiв у вiршi, в яких наголос падаi на останнiй склад; парокситоннi (жiночi) тАУ суголосся слiв у вiршi, в яких наголос падаi на попереднiй склад; дактилiчнi тАУ спiвголосся слiв у вiршi, в яких наголос падаi на третiй склад вiд краю; гiпердактилiчнi тАУ спiв звучання слiв, у яких наголошуiться четвертий, птАЩятий, навiть шостий склад вiд краютАЭ [9,593].
За точнiстю звучання рими подiляються на тАЮточнi тАУ кiнцiвки строк повнiстю спiвпадають; приблизнi тАУ кiнцiвки строк не зовсiм спiвпадають, але за звучанням схожi; неточнi тАУ кiнцiвки строк не спiвпадаютьтАЭ[42,70].
За розташуванням у строфi рима буваi сумiжна (парна) тАУ найпростiша форма римування, звтАЩязуi першу та другу, третю та четверту строки [9,594]. Приклад:
Самi на себе дивляться лiси,
Розгубленi од власноi краси..
(Лiна Костенко).
Перехресне римування тАУ у чотиривiршi, коли перший рядок римуiться з третiм, а другий тАУ з четвертим [9,546]. Приклад:
Трiпоче серце пiйманоi птицi,
В руках моiх не чуi доброти.
- Я дам тобi водицi i пшеницi,
моя пташино, тiльки не тремти!.
(Д.Павличко)
Кiльцеве або охопне римування тАУ звтАЩязуi перший та четвертий, другий та третiй рядки у чотиривiршi [42,72]. Приклад:
Сотий день в дорозi. Сотий день ще й нiч.
РЖ куди ж ти рвався, поспiшав занято?
Краще не питаймо. Звiсно ж, не на свято.
А якщо й на свято, то не в тому рiч..
(П.Куценко)
Монорима тАУ вiрш з однiiю римою, що охоплюi вiршованi рядки [9,479]. Приклад:
Менi нагадують людськi серця
Крихке й тоненьке серце олiвця тАУ
Зламати легко, застругати важче,
Списати неможливо до кiнця.
(Д.Павличко).
РЖснують вiршованi твори, в яких рима вiдсутня. Такi вiршi називають бiлими. РЗх найчастiше використовують у вiршованих драматичних творах-драмах i трагедiях (Володимир Лучук, Леся Украiнка, РЖван Кочерга). Наприклад тАЮБiлий вiрштАЭ Володимира Лучука:
Бiлий огир в бiлiм полi
Креше бiлим копитом.
Бiлий дiд майструi тихо
Через рiчку мiст..
Вiршi, у яких римуiться половина рядкiв, а друга половина не маi рим називаються напiвбiлими (тАЮВовкитАЭ С.Руданський) [24,38].
Ритм (в перекладi з грецькоi тАУ такт, розмiрнiсть) тАУ визначений порядок звуковоi будови мовлення. Звукова будова вiршованого рядка [42,73].
Вiршований розмiр або метр (в перекладi з грецькоi тАУ мiра) тАУ визначальна умова структування вiрша. Розмiр буваi тонiчний, силабiчний, силабо-тонiчний. Для тонiчноi системи розмiр вiрша характерний кiлькiстю наголосiв, для силабiчноi тАУ кiлькiстю складiв незалежно вiд розташування наголосу в словах, для силабо-тонiчноi тАУ кiлькiстю стоп певного метра [9,601]. Розмiр (метр) та ритм визначають систему вiршоскладання.
Мелодика вiрша (в перекладi з грецькоi тАУ пiсенний) тАУ один з яскравiших проявiв iнтонацii, що полягаi у гармонiйнiй модуляцii тону голосу в поетичному мовленнi (зниження тАУ пiдвищення), розгорнута система iнтонування у поетичному синтаксисi, притаманна, зокрема, наспiвному вiршевi. Типи iнтонування вiрша: ораторський вiрш тАУ вiрш, розташований на декламування, патетично пафосний, виповнений риторичними фiгурами [9,523]. Приклад:
Товариство, яке менi дiло,
чи я перший поет, чи останнiй?
Надiвайте корони i йдiть,
Отверзайте уста.. (П.Тичина)
Наспiвний вiрш тАУ емоцiйне розгортання думки з чергуванням зусиль та послаблень емоцiйного напруження. Наспiвний вiрш буваi: куплетний, пiсенний, романсний [42,75].
Мовний вiрш тАУ використовуiться в прислiвтАЩях, приказках, загадках; текст чiтко подiлений на заримованi вiдрiзки (звичайно змiшанi рими) [42,75]
Вiрш (в перекладi з латинськоi тАУ повтор, поворот) тАУ елемент ритмiчного мовлення в лiтературному творi, основна одиниця вiршованого твору [9,130].
Строка тАУ ряд слiв, букв, знакiв, написаних в одну лiнiю. Строки у вiршi розташовуються одна пiд одною. Початок кожноi вiршованоi строки пишеться з великоi лiтери [42,75].
У вiршi можна видiлити стопу та строфу.
Стопа тАУ найкоротший вiдрiзок певного вiршованого метра, одиниця вимiру та визначення вiршованого ритму, чергування наголошених та ненаголошених складiв, якi зумовлюють специфiку вiршованого розмiру.
Залежно вiд кiлькостi складiв стопа буваi двоскладова (ямб, хорей), трискладова (дактиль, анапест, амфiбрахiй) [9,658].
Ямб тАУ двоскладова стопа з наголосом на другому складi. Ритмiчний акцент припадаi на парнi (сильнi) склади [9,746]. Приклад:
Вишневий цвiт
З вишневих вiт
Вишневий вiтер
Звiваi з вiт.
(РЖ.Драч)
Хорей (в перекладi з грецькоi тАУ хор) тАУ двоскладова стопа, в якiй ритмiчний акцент припадаi на перший склад, як правило, непарний [9,724]. Приклад:
Пiднялися крила
Сонних вiтрякiв,
РЖ черешню бiлу
Вiтер обтрусив.
Розмiтав листи..
Серце! Ти не з криги?
Не з залiза ти?
(М.Рильський).
Дактиль (в перекладi з грецькоi тАУ палець, мiра довжини) тАУ трискладова стопа з наголосом на першому складi [9,181]. Приклад:
В райдугу чайка летiла.
Хмара спливала на схiд.
Може б, i ти захотiла
Чайцi податися вслiд?
Сонце на заходi впало.
Райдуга згасла в iмлi.
Темно i холодно стало
На неспокiйнiй землi..
(Л.Первомайський).
Анапест (в перекладi з грецькоi тАУ обернений, зворотнiй щодо дактиля) тАУ трискладова стопа з наголосом на останньому складi [9,39]. Приклад:
Я йду на зорi
До найстаршоi брами,
Де ключi? У Днiпрi.
А Днiпро тАУ пiд валами..
(В.ГерасимтАЩюк).
Амфiбрахiй (в перекладi з грецькоi тАУ короткий) тАУ трискладова стопа з наголошеним другим складом [9,34]. Приклад:
Просвiчений сонцем, на вiтрi, в зеленiм огнi
Вiн листя рiзьблене, обтяжене росами, сушить.
Хай ломляться гори, хай грози ревуть в вишинi, тАУ
Вiн тут вкоренився, вiн тут укрiпився й не рушить..
(М.Бажан)
Строфа тАУ вiдокремлена група вiршiв, найменша форма вiршованого твору, яка маi певну ритмiчну та iнтонацiйну побудову [42,79].
Наймiнiмальнiшою строфою вважаiться двовiрш (дистих) тАУ найпоширенiша строфа, що складаiться з двох рядкiв, обтАЩiднаних думою з виразними ознаками лаконiзму й афористичностi [25,35].
Тривiрш (терцет, терцин) тАУ строфа з непарною кiлькiстю строк. Найпростiша форма, яка звтАЩязуi усi три вiрша одним звучанням [42,79].
Чотиривiрш (катрен) тАУ строфа з чотирьох рядкiв iз сумiжним чи перехресним римуванням [26,44].
ПтАЩятивiрш, сiмивiрш, девтАЩятивiрш тАУ зустрiчаються дуже рiдко в силу своii непарнострочностi. Порушуючи симетрiю вiрш викликаi вiдчутний ритмiчний перебiй [42,79].
Таким чином, основними поняттями з теми тАЮЛiрикатАЭ i: рима, ритм, мелодика вiрша, стопа, строфа та iншi. Учитель початкових класiв повинен точно розумiти змiст цих понять, для того щоб пiдготувати дiтей до бiльш глибокого, повноцiнного сприйняття поезii та лiтературного розвитку.
1.2 Видатнi поети XIX-XX ст., якi входять у коло дитячого читання
Молодшi школярi, працюючи за читанками здобувають початкову лiтературну освiту, поступово оволодiвають умiнням сприймати художнiй твiр, помiчати образнi засоби та художнi особливостi, оцiнювати жанрову специфiку творiв. Третьокласники вже мають уявлення про творчiсть улюблених поетiв i письменникiв, умiють визначати тематику iхнiх творiв. Учнi третього класу вивчають невеликими монографiчними блоками твори Тараса Шевченка, Лесi Украiнки, Павла Тичини, Андрiя Малишка, Наталi Забiли, Грицька Бойко. Така подача лiтературних творiв даi учителевi унiкальну змогу актуалiзувати й розширювати знання дiтей про митцiв слова, а дитинi тАУ усвiдомлено простежити взаiмозвтАЩязок мiж автором i тематикою його творiв. Зростаi iнформацiйно-пiзнавальна функцiя уроку читання, учнi знайомляться з новими вiдомостями про життя i творчiсть поетiв.
У коло дитячого читання входять такi поети-класики XIX, поети XX ст. i поети-сучасники.
Тарас Шевченко (1814-1861) тАУ один iз найбiльших поетiв свiту, художник, прозаiк. Вiн не написав жодного твору спецiально для дiтей. Та ще при життi письменника його пейзажна та автобiографiчна лiрика увiйшла в шкiльнi читанки тАЮРЖ досi сниться..тАЭ, тАЮСадок вишневий коло хатитАЭ, тАЮСело! РЖ серце одпочинетАЭ та iн. Але не все, написане Тарасом Григоровичем Шевченком, зрозумiле школярам. У тАЮМалому КобзарiтАЭ зiбрано поезii, доступнi учням восьмирiчноi школи. Для учнiв молодших класiв найближчим i поезii про дитинство i повтАЩязанi з ним враження, картини природи iз змiнами пiр року, багатством барв i звукiв. Близькою стала дитячому читачевi пейзажна лiрика Т.Шевченка, що тiсно повтАЩязана з живописом, бо малював поет словами, писав картинами. Майже до кожного вiршованого рядка можна намалювати картину. Така образнiсть дуже зрозумiла дiтям, наприклад у мiнiатюрi тАЮТече вода з-пiд яворатАЭ розкiшна барвиста природа близька й знайома дiтям тАУ тут i калина, i верболiз з лозами, що схилились над водою. Шевченко створив поетичнi картини рiдноi природи в рiзнi пори року, дня i ночi, якi вiдзначаються поетичнiстю, образнiстю, багатством мови, характеризуються теплотою, лiризмом i свiдчать, що поет тонко вiдчував красу природи, прагнув передати ii багатство й неповторнi барви.
Одними з найкращих дарункiв для дiтей Т.Шевченка була остання його книжка тАУ тАЮБукварь южнорусскийтАЭ (1861) тАУ для початкового навчання. тАЮБуквартАЭ тАУ перший пiдручник для навчання грамоти в школах Украiни, написаний лiтературною мовою. Вдало пiдiбраний рiзножанровий матерiал давав можливiсть учням вивчати звуки i букви, сполучати iх у склади, коротко знайомив з iсторичним минулим нашого народу, зразками усноi народноi творчостi (загадками, прислiвтАЩями, приказками тощо) [16,170].
Значення творчостi Т.Шевченка в розвитку дитячоi лiтератури полягаi в тому, що вона з лiтератури про дiтей швидко стала i лiтературою для дiтей [15,71].
Леся Украiнка (Лариса Петрiвна Косач 1871-1913) тАУ видатна письменниця. Залишила глибокий слiд у таких лiтературних жанрах i видах, як поема, драматургiя тАЮЛiсова пiснятАЭ, проза тАЮПриязньтАЭ, у публiцистицi, критицi. Леся Украiнка написала поезii для дiтей, якi обтАЩiднала в цикл тАЮВ дитячому крузiтАЭ. Там умiщено твори для дошкiльнят i молодших школярiв тАЮНа зеленому горбочкутАЭ, тАЮЛiто краснеi минулотАЭ, тАЮВишенькитАЭ та iн. У своiх творах для молодших дiтей поетеса змальовуi красу рiдноi природи, допитливу дiтвору. У лiричному вiршi тАЮМамо, iде вже зиматАЭ тема любовi повтАЩязана з любовтАЩю до рiдноi землi. Дiтям близька змiна пiр року, повтАЩязана з приходом зими, проблема зимiвлi птахiв. З вiрша дiти черпають деякi конкретнi вiдомостi природознавчого характеру, вiрш викликаi прагнення берегти природу, спiвчувати знедоленим. Леся украiнка спробувала розширити коло читання дiтей молодшого шкiльного вiку за рахунок уривкiв з ii драми-фiiрii тАЮЛiсова пiснятАЭ.
У поетесi жив великий педагогiчний талант, вроджений хист виховательки. Нею було написано пiдручника з всесвiтньоi iсторii. Леся Украiнка надавала дитячiй лiтературi першорядного значення у вихованнi пiдростаючого поколiння, активно працювала над ii збагаченням [15,105].
Павло Тичина (1891-1967) тАУ генiальний митець, надiлений талантом поета, художника й музиканта. Учений тАУ енциклопедист, поет тАУ академiк, Павло Тичина володiв птАЩятнадцятьма мовами свiту.
Павло Тичина тАУ це один з найвидатнiших поетiв (автор трьох поетичних книг), диригент (керував хором-студiiю при музичному товариствi М.Леонтовича), живописець (створив малюнки-пейзажi й iнтертАЩiри, найкращий живописний твiр тАУ автопортрет), музикант (грав на кларнетi, гобоi, кобзi, пiанiно), композитор (написав музичнi твори пiд псевдонiмом Лялич).
Твори поета ввiйшли в скарбницю класики. У збiрцi тАЮСонячнi кларнетитАЭ були надрукованi першi вiршi Тичини для дiтей. У вiршi тАЮА я у гай ходилатАЭ поет добре вiдтворив особливiсть дитячоi мови, безпосереднiсть i наiвнiсть. Дитячi враження переданi через вiдповiдну лексику (тАЮА там дерева люлiтАЭ), звуконаслiдувальний звук тАЮку-ку!тАЭ. Описуючи красу рiдноi природи, поет створюi життiрадiсний малюнок, свiтлi картини. Оптимiстичностi i мелодiйностi тичина досягаi через звуковi й зоровi асоцiацii, метафоричнiсть мови, легкi епiтети. Всi цi художнi прийоми доступнi сприйманню дiтей i запозиченi поетом з уявлень малят:
Ми дзвiночки,
Лiсовi дзвiночки,
Славим день.
Ми спiваiм,
Дзвоном зустрiчаiм:
День! День!
Багато вiршiв П.Г.Тичини вивчаються за шкiльною програмою: тАЮОсiнь рака мила..тАЭ, тАЮДощтАЭ, тАЮА я у гай ходилатАЭ. Ряд поезiй поет написав спецiально для дiтей тАЮГаi шумлятьтАЭ, тАЮХор лiсових дзвiночкiв. Лiричнi вiршi П.Г.Тичини тАЮЛiдкатАЭ вчать дiтей естетично сприймати навколишнi середовище, вiдчувати радiсть вiд спiлкування з природою. Вони стали золотими сторiнками дитячоi свiтовоi класики [32,244].
Наталя Забiла (1903-1985) тАУ видатна поетеса, змалку любила писати вiршi та казки, якi потiм виходили багатотисячними тиражами. Як нiхто iнший, поетеса писала для тiii i про ту малечу, яка ще на маминих руках слухаi цiкавi вiршованi забавлянки, що створенi за мотивами народних. Н.Забiлою випущено близько 200 книжок для дiтей дошкiльного та молодшого шкiльного вiку, рiзноманiтних за жанрами тАУ приспiвки тАЮПерша ялинкатАЭ, тАЮКiзонькатАЭ, примовки, лiчилки, абетки тАЮВесела абеткатАЭ, пiсеньки, казки тАЮПлескачиктАЭ, тАЮКотигорошоктАЭ, вiршi тАЮКожен мiсяць, кожну порутАЭ, тАЮУ дитячому театрiтАЭ, тАЮДванадцять мiсяцiвтАЭ, птАЩiси. Крiм того, вона була автором пiдручникiв тАЮЧитанкатАЭ для другого класу (1933) i тАЮЧитанкатАЭ для третього класу (1939), якi перевидавалися кiлька разiв. Творчiсть Наталi Забiли характеризуiться рiзноманiтнiстю тем i жанрiв. РЗi твори легкi для сприймання дитини, вiдзначаються багатою, образною мовою, вибором близьких дiтям тем, задушевним лiризмом, доброзичливим гумором, реалiстичнiстю образiв. Вони збагачують знання юних читачiв про природу, вчать помiчати цiкаве в навколишньому середовищi, гуманно ставитися до всього живого [32,253].
Грицько Бойко (1923-1978) тАУ украiнський поетi письменник. Вiддав дитячiй лiтературi 28 рокiв творчого життя. Створив близько ста книг для дiтей. Найвiдомiшi з них тАУ тАЮВередатАЭ, тАЮСмiшинкитАЭ, тАЮНiс у сметанiтАЭ, тАЮШпаргалка-виручалкатАЭ, тАЮХлопчик ОхтАЭ, тАЮВеселики, вiршi, скоромовкитАЭ та iн. А ще на слова поета створено понад чотириста пiсень, здебiльшого для дiтей. Збiрник пiсень на слова Г.Бойка тАЮСоловейкотАЭ вийшов у 1974 роцi. Грицько Бойко тАУ майстер смiху, що не просто розважаi, а й виховуi дiтвору. Поезiя у нього особлива: у нiй тонко поiдналися задушевний лiризм i мтАЩякий гумор. Рiзноманiтна вона i за своiю тематикою: повсякденний побут дитини тАУ вдома i в дитячому садочку, у школi й на вулицi; першi успiхи й невдачi, природа й близькi люди, здоровтАЩя й праця, правдивiсть, смiливiсть, чеснiсть, безкорисливiсть, людянiсть. Цього поет навчав, висмiюючи все аморальне та огидне тАЮХвастунецьтАЭ, тАЮЯк невдаха виступавтАЭ, тАЮСашкотАЭ та iн. Виховував лiричними вiршами, смiховинками-веселинками, билицями й небилицями, казками скоромовками й загадками [32,258].
Дмитро Павличко (1929) тАУ вiдомий поет, пiсняр, публiцист. Невеликi поезii Д.Павличко почав писати ще в дитинствi, а поява першоi поетичноi книжки тАЮЛюбов i ненавистьтАЭ збiглася з роком закiнчення ним Львiвського унiверситету. Дошкiльнятам та молодшим школярам полюбилися Павличковi поезii тАЮПтицятАЭ, тАЮМрiятАЭ, тАЮРозмоватАЭ, тАЮСоняшниктАЭ, якi друкувалися в дитячих журналах, у календарi тАЮДванадцять мiсяцiвтАЭ, виходили окремими книжками: тАЮЗолоторогий оленьтАЭ, тАЮДядько ДощтАЭ, тАЮДе найкраще мiсце на землi?тАЭ, тАЮОбручтАЭ тощо.
Його вiршi надзвичайно мелодiйнi, пiсеннi, тому поета без перебiльшення вважають тАЮнайвидатнiшим творцем музичноi барви у вiршахтАЭ. тАЮВпали роси на покоситАЭ, тАЮЛелеченькитАЭ, тАЮВiконцетАЭ, тАЮДва кольоритАЭ.. Багато людей захоплюються мелодiйнiстю, лiричнiстю цих пiсень. Спiвтворчiсть поета з композитором Олександром Бiлашем народжуi невмирущi пiснi. Дмитро Васильович Павличко усвiдомив своi призначення як поета, плiдно працюi на лiтературнiй нивi [16,104].
Лiна Костенко (1930) тАУ талановитий поет з великим майбутнiм. РЗi поезiя увiбрала в себе двi найбiльшi людськi риси тАУ мужнiсть i розум. Вiршi Лiни Костенко вражають своiю задушевнiстю, теплотою i щирiстю. Видала iдину збiрку для дiтей тАЮБузиновий цартАЭ. РЗi поетичнi образи для дiтей особливi, вони пробуджують почуття прекрасного, прилучають дiтей до художнього сприйняття свiту. Глибина стосункiв Лiни Костенко з дiтьми чиста, особлива. РЗi вiршi для дiтей опоетизовують живу природу, навчають фантазувати, спостерiгати й вiдкривати таiмницi прекрасного тАЮШипшина важко вiддаi плодитАЭ, тАЮСоловейко застудивсятАЭ, тАЮПольовi дзвiночкитАЭ та iн. РЖ крiм того тАУ вчать вiдчувати багатство мови:
Де ти, лiто, подiлось, куди подалось?
Осiнь, ось вона, осiнь! Осiнь, ось вона, осiнь!
Осiнь брами твоi замикала вночi,
погубила у небi журавлинi ключi [32,262].
Тамара Коломiiць (1935) тАУ вiдома дитяча письменниця та поетеса. У ii творчому доробку тАУ понад тридцять збiрок оригiнальних казок, небилиць, лiчилок, смiшинок, загадок. Перша збiрка поезiй тАЮПролiсоктАЭ вийшла в свiт, коли ii авторцi виповнився двадцять один рiк. У лiтературнiй дiяльностi Тамарi Коломiiць щастило. На початку творчого шляху ii помiтив М. Рильський. Першим редактором був М. Стельмах. Чимало вiршiв поетеси включено в пiдручники та читанки для молодших школярiв тАЮРЗжакитАЭ, тАЮЧоловiчкитАЭ, тАЮКорiнецьтАЭ, тАЮСнiгова казкатАЭ та багато iнших.
Письменниця продовжуi працювати на лiтературнiй нивi та тiшить малечу своiми книжечками [16,66].
Анатолiй Костецький (1948-2005) тАУ украiнський поет i письменник, кандидат фiлологiчних наук, автор наукових, лiнгвiстичних i лiтературних праць. Присвятив дитячiй лiтературi понад тридцять рокiв i за цей час встиг подарувати дiтям майже тридцять книг. Письменник умiв говорити зi своiми маленькими читачами про найскладнiшi життiвi проблеми тАУ з повною серйознiстю чи гумором, але неодмiнно тАУ iз любовтАЩю, взаiморозумiнням та повагою. У своiх творах майстерно поiднував дитячi мрii та фантазii з реальним свiтом. Привертають увагу лiрично-гумористичнi вiршi поета. тАЮВсе про менетАЭ, тАЮЛист до птахiвтАЭ, тАЮБюро знахiдоктАЭ, тАЮДе лiто живетАЭ та iн. Чимало творiв Анатолiя Костецького включено в пiдручники та читанки для молодших школярiв, i в iхню першу книгу тАЮБуквартАЭ [32,272].
РЖван Малкович (1961) тАУ самобутнiй поет гуцульського краю, упорядник, автор i перекладач декiлькох десяткiв книжок для дiтей, засновник i директор видавництва дитячоi лiтератури тАЮА-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГАтАЭ. Ще девтАЩятнадцятирiчним юнаком на всеукраiнському семiнарi молодих авторiв його було обрано найкращiм поетом. Вихiд першоi книжки тАЮБiлий камiньтАЭ (1984) вiдстоювала украiнська поетеса Лiна Костенко. В 1988 роцi виходить друга збiрка тАЮКлючтАЭ. Третя книжка пiд назвою тАЮВiршiтАЭ вийшла в 1992 роцi. Вiршi РЖвана Малковича входять до лiтературних (вiтчизняних i перекладних) антологiй, хрестоматiй, шкiльних пiдручникiв. На них пишуть музику Марiя Бурмака, Вiктор Морозов, Тарас Чубай та iншi композитори та виконавцi. Вiн маi музичну освiту, що благодатно вiдбиваiться на його творах.
Його варто знати вже хоч би за те, що вiн в жодному своiму словi не покривив почуттям, що вiн у кожному образi являi свiжiсть i вишуканiсть [16,88].
Учням початкових класiв необхiдно ознайомитися з творчiстю видатних поетiв-класикiв XIX-XX ст., бо на цiй основi продовжуi свiй розвиток сучасна лiтература. Познайомившись з деякими особливостями творчостi видатних поетiв школярi зможуть глибше сприймати й розумiти поезiю в цiлому.
1.3 Особливостi сприймання поезii молодшими школярами
Читання тАУ особливий вид творчостi, читання вiршiв тим бiльше. Сприйняття поезii та насолода нею тАУ процес багатогранний. Говорячи про дiтей тАУ читачiв поезii, дослiдники дитячого читання зазвичай пiдроздiляють iх на три стадii: 1) читачi, якi люблять вiршi, 2) читачi, якi не люблять вiршi, 3) читачi, якi не вмiють чiтко виразити своi ставлення до вiршiв. Ця класифiкацiя приблизна та узагальнена.
Непiдготовлений життiвим, емоцiйним досвiдом маленький читач губиться в догадках, для нього часто вiрш перетворюiться в епiзод з життя, в розповiдь про дiйснiй подii, вiн часто не вiдчуваi вiршованого мовлення, не бачить його.
На шляху до справжнього розумiння поезii читача пiдстерiгаi багато труднощiв, вiн проходить рiзнi стадii поетичноi начитаностi та розумiння поезii. В.Разова вважаi, що у залежностi вiд того, на якiй iз стадiй знаходиться читач, його можна зарахувати до певного читацького типу.
Типи читачiв поезii знаходяться в дуже слабкiй залежностi вiд вiку та шкiльного класу. Серед старшокласникiв може бути чимало тАЮглухихтАЭ i тАЮслiпихтАЭ по вiдношенню до вiршованого мовлення людей, а серед молодших школярiв нерiдко зустрiчаються дiйснi шанувальники та знавцi поезii. Перед поезiiю всi рiвнi, вона розкриваi своi багатства перед кожним, але не кожному дано насолодитися ними.
Перша стадiя, яку проходять майже всi читачi поезii, може бути позначена термiном, який ввiв Г.А. Гуковський, тАУ тАЮнаiвнореалiстичнатАЭ. Ця стадiя, на якiй читача ще не цiкавить поезiя, вiн навiть не вiдчуваi, де вiршi, де проза. До вiрша вiн вiдноситься як до оповiдання, причому бiльш за все його займаi, чи так все було насправдi. У цього читача вiрша цiлковито вiдсутнiй iнтерес до художньоi форми, до естетики зображення.
Читач, який шукаi тiльки вiдповiдностi з дiйснiстю, може бути вiднесений до типу тАЮнаiвний реалiсттАЭ.
Намагаючись переводити його на iншi стадii читацького розвитку, не можна забувати про привабливi боки такого книжкового iнфантилiзму. Знаючи психологiю таких читачiв, автори попереджують iхнi запитання та прохання. Тип правдолюбця, тАЮнаiвного реалiстатАЭ серед дiтей дуже поширений, вiн захоплюi рiзнi класи; психологiчно це емоцiйнi натури, дiiвi, товариськi дiти, вони користуються пiдтримкою колективу. У цiлому, ця стадiя розвитку поетичного чуття природна. РЖнша справа, коли на цiй стадii поетичного розвитку стоiть доросла людина, що трапляiться не так рiдко. Дiтей рятуi переваги вiку.
Зовсiм iншого типу читачi, яких бiльше за все хвилюi питання, чому вчать вiршi. Погано чи добре, що вiршi повчають? Звiсно добре. Важливо, щоб вiршi вчили поза волi вихованця, поза його свiдомостi, прямо в його серце вкладали заповiтнi слова.
РЖснують читачi тАУ рiзного вiку, якi з задоволенням займаються тим, що добувають мораль з вiрша. Таких читачiв перш за все цiкавить тема, змiст вiрша. Цей iнтерес повтАЩязаний iз витяганням користi. Читач прагне визначити перш за все кориснiсть вiрша, добути практичнi уроки з прочитаного.
Якби люди зупинялися тiльки на цiй стадii розумiння поезii, то не варто було б взагалi писати вiршi, а поети би зникли, бо вони в дитинствi повиннi були тiльки так дивитися на вiршi тАУ з точки зору особистоi вигоди.
Цiкаво, що вже мотиви попиту можуть виявити цей тип читача вiршiв. Звичайно читач-тАЮпрактицисттАЭ цiкавиться темою, змiстом вiрша. У меншiй чи бiльшiй мiрi практицизмом зараженi всi школярi, вiдсоток попиту з теми тАУ змiсту досить високий в усiх групах дiтей. Трошки нижчий вiн тiльки в дiтей початкових класiв.
Пiзнавальна цiннiсть вiршiв дiйсно велика, але не коли читач бачить замiсть збiрки вiршiв тАУ збiрник вiдомостей.
В однiй iз своiх статей М.М. Пришвiн, перераховуючи рiзнi типи читачiв, видiлив групу читачiв-учнiв, якi завжди прагнуть чомусь навчитися. Категорiя читача-тАЮпрактицистатАЭ i найбiльш послiдовною в цiй групi, так як обтАЩiднуi читачiв, якi вважають, що з будь-якого, навiть найдальшого вiд шкiльного пiдручника виду лiтератури тАУ поезii тАУ треба черпати кориснi знання. Зайнятi цим тАЮчерпаннямтАЭ, вони не помiчають нi поетичного слова, нi ритмiчноi мови, нi настрою автора. Перевага вiрша, на iх погляд, визначаiться перш за все дозою корисноi iнформацii про що або про кого.
Але iснуi й iнша стадiя сприйняття поезii, яку можна назвати стадiiю приближення до розумiння поезii.
Дивовижна здiбнiсть дiтей iнтуiтивно, минаючи аналiтичний ступень мислення, розумiти та домислювати багато з того, на думку дорослоi людини, недоступного iх розумiнню. Читачi, якi знаходяться на цiй стадii читацькоi культури, звертають увагу на форму вiрша, на його звучання, вони радiють словосполученню, ритму, вони смiються, почувши незвичну форму. Такi читачi спроможнi вловлювати по строках вiрша настiй поета. Серед них знаходяться i такi, котрi починають розумiти гармонiю слова, змiст i форми. Число читачiв цiii стадii розвитку з роками збiльшуiться. Це один з цiкавiших читацьких типiв. Найчастiше вiн зустрiчаiться серед малят, якi вмiють просто так насолоджуватися спiвзвучнiстю, ритмами, римами, не замислюючись над змiстом вiрша. Це своiрiднi тАЮфанатики словатАЭ, вiруючi в силу його та могутнiсть. Наприклад, iнодi не розумiючи нi слова, люблять iгровi лiчилки.
Таким читачам, а частiше слухачам вiршiв, властиве почуття слова, ритму, мелодii майже без звтАЩязку зi змiстом, точнiше тАУ для них головне не змiст, а форма. У протилежнiсть своiм сверсникам-практицистам вони насолоджуються звучанням, а не змiстом.
тАЮФанатики словатАЭ тАУ читач цiкавий тим, що, один раз вiдчувши на собi силу мовного дiяння, вiн вiрить, що поетичне мовлення володii гiпнотичною властивiстю, та користуiться ним для впливу на iншу людину.
Читач, що вiдноситься до категорii тАЮфанатик словатАЭ, зазвичай дуже сприйнятливий до настрою автора. Через ритм вiрша вiн вiдчуваi i настрiй вiрша.
У читача тАУ тАЮфанатики словатАЭ, закладенi великi можливостi. У силу свого темпераменту, емоцiйностi вiн через вiдчуття форми вiрша йде до розумiння настрою поета, а це вже дуже важливо, коли мова йде про культуру естетичного сприйняття поезii.
Вiдмiчають два типових порушення сприйняття поезii дорослими людьми тАУ службовцями, iнженерами, науковими робiтниками та студентами: 1) однобоке сприйняття семантики тексту при слабкому сприйняттю ритмово-звукових засобiв; 2) однобоке сприйняття ритмово-звукових засобiв при зниженому сприйняттю змiстового боку тексту. тАЮФанатики словатАЭ тАУ яскравий приклад порушення номер два.
Часто зтАЩясовуiться, що читач бачить у вiршах щось дуже другорядне: один полюбляi поета за те, що вiн правдиво пише, другий за те, що i чому в нього навчитися, третiй тАУ за веселi ритми. Якщо пiти на поводу дитячого сприйняття, можна скоiти велику помилку та зробити невiрний висновок про те, що поезiя тiльки однобоко розвиваi дитину: то даi йому тiльки багатий пiзнавальний матерiал, то веселить його римами..
РЖ дiйсно читачi, що стоять на рiзних ступенях читацькоi культури, по-рiзному оцiнювали однi й тi ж вiршi: тАЮнаiвний реалiсттАЭ радiв тому, що все, що в них написано, правда (або огорчався з приводу невiдповiдностi з дiйснiстю, звинувативши автора в неправдi), тАЮпрактицисттАЭ iз задоволенням черпав з них пiзнавальний матерiал, тАЮфанатик словатАЭ насолоджувався звуковими сполученнями, ритмом i римами цих же вiршiв.
РЖ нарештi, iснують читачi, якi сприймають вiршi як твiр мистецтва, насолоджуючись його формою, розумiючи змiст, хвилюючись та радiючи. Сприйняття поезii в читачiв цiii категорii дуже схоже на творчiсть: вони бачать у поезii не злiпок iз дiйсностi, не збiрку повчань, а особливе зображення життя.
Такий читач-творець глибоко вiдчуваi поетичне мовлення, вмiючи насолодитися вiршем, гармонiйно розумiючи авторський задумок та його виконання. Такого читача можна вiднести до категорii тАЮпоетична натуратАЭ. Читач цiii найвищоi категорii вiдчуваi гармонiю вiрша, вмii насолодитися всiм вiршем в цiлому, змiстом i формою водночас. РЗх любов до вiршiв не дорiвнюi тiльки любовi до героiв або тiльки любовi до його звукозапису. Кожен з них по-своiму, творчо осмислюi прочитане та намагаiться в словах висловити своi враження найбiльш точно. Але особливо складно виразити в точних i несумних словах те, що так iнтимно переживаiться.
Чим молодша дитина, тим вiн довiрливiший i вiдкритiший. Спробуйте тАЮрозговорититАЭ птАЩятикласника або шестикласника. Пiдлiток не так легко впускаi у свiй душевний свiт стороннього. Поезiя тАУ частка цього внутрiшнього тАЮЯтАЭ. Трошки вiльнiше говорять про поезiю восьмикласники, але воля та смiливiсть дошкiльника залишаiться назавжди в тому далекому дитинствi тАУ часi широко вiдкритих очей та сердець.
Категорiя тАЮпоетичноi натуритАЭ так само, як i iншi читацькi категорii в областi поезii, не залежить вiд вiку та класу. Та серед малечi, i серед старшокласникiв можливо зустрiти таких читачiв, хоча звiсно, бiльша iх частина тАУ в старших класах школи. На формування цього читацького типу потрiбен i час, i певне середовище, i накопичення досвiду читання, та багато iншого.
Не можна казати, що поезiя збагачуi всiх, хто до неi звертаiться, тАУ для того, щоб це вiдбулося, багато чого необхiдно. Чим вище пiдiймаiться читач у своiму естетичному розвитку, тим ширше вiдкриваються обрii поезii.
Лiрика все ще не зрозумiла та не оцiнена за заслугами читачем-школярем, який тягнеться бiльш до гумористичних вiршiв, до сюжетноi поезii, до перекладiв.
Що вкладаi дитина в улюблене iм слово тАЮцiкавотАЭ? Дуже багато та дуже рiзне. Та далеко не завжди тАЮцiкаветАЭ та тАЮхудожнiтАЭ спiвпадають. Не завжди тАЮулюблена книгатАЭ та тАЮкнига тАУ витвiр мистецтватАЭ зтАЩiднуються знаком рiвняння. РЖнтереси читача-школяра можуть бути нерозбiрливими. Сучаснi школярi бiльш розбiрливi.
В.Разовою також було введено поняття читача-дикуна, для якого головним в кн
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi