Органiзацiя позакласноi роботи з математики
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Теоретичнi основи дослiдження
1.1 Психолого-педагогiчнi передумови органiзацii позакласноi роботи з математики
1.2 Види позакласних занять з математики
1.3 Стан дослiджуваноi проблеми в теорii i практицi навчання математики
Роздiл 2. Методика органiзацii позакласноi роботи з математики в початкових класах
2.1 Особливостi методики позакласноi роботи з математики в початкових класах
2.2 Розробка i обТСрунтування системи позакласних занять у формi годин цiкавоi математики
2.2 Органiзацiя експериментального дослiдження та його результати
Висновки
Список використаноi лiтератури
Додатки
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Формування в учнiв навичок самостiйноi дiяльностi, творчого потенцiалу i здатностi використовувати знання на практицi i важливим завданням сучасноi украiнськоi нацiональноi школи. У розвитку названих якостей особистостi молодшого школяра велике значення маi позакласна робота, зокрема позакласна робота з математики.
Дуже часто цей вид навчання й виховання проводиться в старших класах. Чомусь вважаiться, що молодшi учнi до неi ще не доросли. Та таке твердження i безпiдставним. Адже саме в цьому вiцi дiти найглибше й з найбiльшою цiкавiстю пiзнають свiт. Вони, як показуi неодноразовий досвiд педагогiв, з величезним задоволенням займаються математикою в позаурочний час. В такий спосiб дiти не лише краще пiзнають навколишнiй свiт, а й розвивають мислення, вчаться аналiзувати, порiвнювати i зiставляти, узагальнювати, конкретизувати, абстрагувати вiд часткового, робити умовиводи. Звiсно, вчитель на уроцi не може охопити розвиток цих вмiнь у всiх дiтей, вiн не встигаi також i виховувати всiх учнiв в правильному напрямку на класних заняттях. А коли дитина, за своiм власним бажанням, вiдвiдуватиме математичнi позакласнi заходи, то вона й на уроках буде бiльш зацiкавлено ставитись до навчального матерiалу, вона краще розумiтиме й засвоюватиме його. Вiдповiдно й покращаться ii результати навчання з iнших предметiв загалом та математики зокрема.
Та, нажаль, вивчення досвiду роботи вчителiв показуi, що в реальному навчальному процесi позакласна робота з математики у початкових класах нерiдко використовуiться епiзодично, безсистемно, з недостатнiм врахуванням вiкових особливостей.
Проаналiзувавши методичну лiтературу з позакласноi роботи, ми зробили висновок, що ii досить для того, аби проводити позакласнi заняття систематично, з врахуванням вiкових особливостей учнiв i методично правильно. Та позакласна робота з математики у початкових класах не повнiстю ведеться не через те, що немаi методичних вказiвок й зразкiв ii проведення, а через небажання вчителiв робити це (з рiзних, вагомих на це причин). Сумно, але така робота не сприяi всебiчному розвитку молодоi особистостi.
Саме випадковий характер позакласноi роботи з математики або й повна ii вiдсутнiсть у навчаннi молодших школярiв зумовили вибiр теми дипломного дослiдження: "Органiзацiя позакласноi роботи з математики в початкових класах".
ОбтАЩiкт дослiдження - процес навчання математики учнiв початковоi школи.
Предмет дослiдження - методична система проведення годин цiкавоi математики у молодших школярiв.
В основу дослiдження була покладена гiпотеза:
Вплив годин цiкавоi математики на розумовий i математичний розвиток учнiв та на засвоiння математичних знань буде вагомим за рахунок використання цiкавого теоретичного матерiалу та нестандартних завдань у позаурочний час.
Мета дослiдження - розробити i науково обТСрунтувати систему годин цiкавоi математики та експериментально перевiрити умови ефективного впливу iх на загальний та математичний розвиток молодших школярiв, покращення результатiв навчання.
Для реалiзацii мети i перевiрки гiпотези дослiдження необхiдно було розвтАЩязати такi завдання:
Вивчити стан дослiджуваноi проблеми в педагогiчнiй теорii i практицi.
Сформулювати вимоги до системи годин цiкавоi математики.
Розробити систему годин цiкавоi математики з молодшими школярами.
Перевiрити ефективнiсть запропонованоi системи.
Для розвтАЩязання поставлених завдань було використано комплекс методiв дослiдження: теоретичний аналiз психолого-педагогiчноi i методико-математичноi лiтератури з проблеми дослiдження; вивчення й узагальнення педагогiчного досвiду; цiлеспрямованi спостереження, анкетування; констатуючий та формуючий експеримент.
Апробацiя та впровадження результатiв дослiдження здiйснювались у ходi дослiдно-експериментальноi роботи в 3-Г та 3-А класах Тернопiльськоi ЗОШ №23.
Структура та обсяг дипломноi. Робота складаiться iз вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, якi мiстять 25 позицiй, 2 малюнкiв, 2 таблицi та 5 додаткiв. Загальний обсяг дипломноi роботи - 79 сторiнок.
Зацiкавити учнiв математикою, показати ii могутнiсть i красу, примусити полюбити ii - завдання кожного вчителя початкових класiв. Досвiдченi вчителi створюють на кожному уроцi позитивний емоцiйний фон, настрiй, який полегшуi сприймання будь-якого матерiалу. Умiння бачити цiкаве й дивуватися приносить дiтям радiсть, породжуi творчi поривання, розвиваi уяву, що особливо важливо на уроках математики. Таке вмiння потрiбно виховувати i розвивати в учнiв систематично як на уроках, так i в позакласнiй роботi з математики.
Позакласна робота з математики i складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроцi. Позакласна робота маi характер математичних розваг, iгор, змагань. Тут широко використовують вправи i завдання у цiкавiй формi. Однак, стимулюючи цiкавiсть, треба памтАЩятати, що вона цiнна лише тодi, коли сприяi розумiнню математичноi сутi питання, уточненню i поглибленню знань з математики.
Потреба у позакласнiй роботi з математики виникла у звтАЩязку з такою методичною проблемою математичноi освiти молодших школярiв як взаiмозвтАЩязок математичного розвитку i формування логiчних прийомiв розумових процесiв. Розглянемо ii докладнiше.
Цiй проблемi придiляли увагу З.А. Михайлова, Л.А. Венгер, А.А. Столяр, А.З. Зак. В методицi пiд формуванням логiчного мислення дитини розумiють розвиток логiчних операцiй розумовоi дiяльностi, а також вмiння розумiти, прослiдковувати причинно-наслiдковi звтАЩязки явищ, будувати на iх основi найпростiшi висновки. В лiтературi логiчнi прийоми розумовоi дiяльностi - порiвняння, узагальнення, аналiз, синтез, класифiкацiя, аналогiя, систематизацiя, абстрагування - називають також логiчними прийомами мислення. РЗх формування важливе для дитини як з загально-розвиваючоi точки зору, так i для розвитку безпосередньо процесу мислення.
Практично всi дослiди психологiв, тема яких - аналiз способiв та умов розвитку мислення дитини, свiдчать: методичне керiвництво цим процесом не лише можливе, але й високоефективне. РЖншими словами, спецiальна робота, цiль якоi - формування логiчних прийомiв мислення, значно пiдвищуi результативнiсть процесу навчання, незалежно вiд початкового рiвня розвитку дитини. Ця робота передбачаi органiзацiю розвиваючого навчання, яке на уроках математики повинно забезпечувати математичний розвиток школяра. У багатьох дослiдах психологiв та педагогiв проблема органiзацii розвиваючого навчання дiтей будь-якого рiвня розвитку повтАЩязуiться iз спецiальними заняттями. Академiк В.В. Давидов в цьому звтАЩязку наголошував: розвиток дитини в великiй мiрi залежить вiд тiii дiяльностi, яку вона виконуi в процесi навчання.
Розглянемо докладнiше погляди психологiв на це питання.
Один iз видатних дослiдникiв розвитку дитячого мислення швейцарець психолог Ж. Пiаже стверджував, що формальний iнтелект виникаi незалежно вiд шкiльного навчання. Здатнiсть оперувати з мисленими замiнниками предметiв приходить до дитини у свiй час, незалежно вiд того, вчимо ми ii чи нi. Вона проходить у своiму розвитку строго визначенi стадii вiд дооперацiйних структур, через стадiю формальних операцiй до формального iнтелекту. Порядок стадiй змiнити не можна, це закон розвитку мислення. Другий висновок концепцii Паже полягаi в тому, що розвиток мислення не залежить не тiльки вiд навчання, а й вiд конкретно-iсторичних умов взагалi.
У дослiдженнях з перевiрки отриманих Пiаже висновкiв взяло участь багато психологiв. У результатi цiii роботи було висвiтлено двi сторони мислення: розсудок i розум, конкретне i абстрактне, емпiричне i теоретичне мислення. Розсудок маi справу з предметом у спокоi, а розум - з явищем, що дiалектично розвиваiться. Для розсудку видiлення загального - вiнець мислення, для розуму - його початок. Розсудок вiдбиваi лише зовнiшнiй бiк речей, а розум пiзнаi iхню внутрiшню сутнiсть. Емпiричне мислення, основою якого i розсудок, маi на метi класифiкацiю предметiв i явищ. Воно виробляiться в процесi порiвняння предметiв i уявлень про них, що дозволяi виявити в них спiльнi властивостi. Емпiричне мислення спираiться на спостереження, вiдбиваi в уявi зовнiшнi властивостi предметiв. З емпiричним мисленням повтАЩязане формування таких логiчних умiнь як порiвняння i узагальнення.
Теоретичне мислення розвтАЩязуi задачу вiдтворення сутностi дослiджуваного предмету i виникаi в результатi аналiзу ролi i функцii деякого особливого вiдношення всерединi цiлiсноi системи. Теоретичне мислення, що виникаi на основi мисленого перетворення предметiв, вiдбиваi звтАЩязки. Воно повтАЩязане з формуванням таких логiчних умiнь, як абстрагування i узагальнення.
Багато психологiв та педагогiв не погоджувались з висновками Пiаже. Адже ще Л.С. Виготський говорив про провiдну роль навчання в розвитку. Над цiiю iдеiю працювали П.Я. Гальперiн, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконiн, Л.В. Занков, Г.С. Костюк, Н.О. Менчинська, Л. Обухова та iн. Внаслiдок iхнiх експериментiв було видно, що змiни умов навчання привели до змiн в особливостях розумовоi дiяльностi дiтей. Зокрема, вiдбулося "розхитування" прийнятого положення, що на молодший шкiльний вiк припадаi друга стадiя розвитку мислення - стадiя конкретних мислитель них операцiй (тобто теоретичне мислення для бiльшостi молодших школярiв недоступне). Можливостi розвитку теоретичного мислення в молодшому шкiльному вiцi дослiджувалися в експериментi, проведеному в 60-х роках пiд керiвництвом В.В. Давидова та Д.Б. Ельконiна. Молодших школярiв навчали видiляти узагальнений спосiб дiй до формування конкретних знань i умiнь. Це привело до змiни якостi мислення дiтей, дiти стали спроможними до теоретичних узагальнень. Приступаючи до розвтАЩязування навчальноi задачi, учнi аналiзували ситуацiю, вели пошук загального пiдходу, iстотного вiдношення. Розвивалася здатнiсть психiки розглядати процес розвтАЩязування задачi з боку, тобто аналiзувати власнi дii. Учнi навчилися планувати власнi дii "в умi" до реального iх здiйснення. "Феномен Пiаже" почали трактувати як такий, що стосуiться лише емпiричного мислення.
Так, силами багатьох науковцiв формувалася протягом столiття концепцiя розвивального навчання. Ця концепцiя була покликана шукати вже в молодшому шкiльному вiцi шляхи розвитку повноцiнного мислення, здатного ефективно розвтАЩязувати рiзноманiтнi життiвi задачi в умовах бурхливого науково-технiчного розвитку суспiльства. Одним iз таких шляхiв i позакласна робота з математики.
Але для визначення найбiльш ефективних форм цiii роботи важливо бiльш докладно розглянути особливостi розумового розвитку учнiв початкових класiв. Естонський психолог РЖ.Е. Унт в основу вiдмiнностей мiж дiтьми кладе комплексну властивiсть - рiвень розумового розвитку. Ця властивiсть охоплюi три аспекти:
1) здатнiсть до навчання;
2) набутi знання, навички i вмiння;
3) вмiння розумовоi працi.
Здатнiсть до навчання визначаiться швидкiстю засвоiння, гнучкiстю процесу мислення та звтАЩязком конкретних i абстрактних компонентiв у мисленнi. РЖстотним показником швидкостi засвоiння i не стiльки швидкiсть запамтАЩятовування, скiльки темп узагальнень.
Другим аспектом рiвня розумового розвитку учня i наявнi у нього на даний момент знання, навички i вмiння. Здатнiсть до навчання являi собою потенцiйнi можливостi. А знання i змiстовною базою для реалiзацii здiбностей. Рiвень знань визначаiться як програмовими так i позапрограмовими знаннями. У будь-якому класi учнi вiдрiзняються один вiд одного саме рiвнем знань.
Третiм аспектом рiвня розумового розвитку i вмiння розумовоi працi. Цi вмiння найбiльш наочно проявляються в самостiйнiй роботi учнiв з навчальним матерiалом: при сприйняттi i обробцi нового матерiалу, при видiленнi з нього суттiвого, при повтАЩязуваннi нового матерiалу з попереднiм, при узагальненнi i повтореннi, при застосуваннi нового матерiалу. При вивченнi математики вмiння розумовоi працi мають особливе значення.
Звичайно, тiльки окремим дiтям притаманнi всi цi аспекти вмiнь розумовоi працi. У бiльшостi ж дiтей при виконаннi певного завдання свiдомiсть спрямовуiться в основному на усвiдомлення сутностi завдання. У процесi його розвтАЩязування в кращому випадку контролюiться якiсть промiжних результатiв. Власнi ж розумовi дii при цьому мало усвiдомлюються. Свiдомiсть учня, який володii повноцiнним вмiнням учитися маi двосторонню спрямованiсть: то на задачу, то на самого себе - на те, як власна психiка (увага, пам'ять, уява, мислення) справляiться з цiiю задачею.
Психолог З.РЖ. Калмикова рiвень розумового розвитку i вмiння розумовоi працi розглядаi як одне комплексне поняття пiд назвою "научуванiсть". Пiд научуванiстю вона розумii складну динамiчну систему iнтелектуальних властивостей особистостi, якостей розуму, що перебувають у стадii формування, вiд яких залежить продуктивнiсть навчально-пiзнавальноi дiяльностi (при наявностi вихiдного рiвня знань, позитивноi мотивацii та iн). Серед компонентiв научуваностi З.РЖ. Калмикова видiляi глибину, гнучкiсть, стiйкiсть, свiдомiсть i самостiйнiсть мислення.
Глибина мислення проявляiться у ступенi iстотностi ознак, якi людина може абстрагувати при розвтАЩязаннi проблем, i в рiвнi iх узагальнення.
Гнучкiсть розуму передбачаi подолання бартАЩiру минулого досвiду, вмiння вiдiйти вiд звичних ходiв думки, оригiнальнiсть розвтАЩязань, iх своiрiднiсть.
Стiйкiсть розуму визначаi ту сторону мислительноi дiяльностi, яка дозволяi людинi при розвтАЩязуваннi проблем утримувати в головi всю сукупнiсть видiлених iстотних ознак, дiяти у вiдповiдностi до них, не пiддаючись на провокацiйний вплив зовнiшнiх, випадкових ознак.
Свiдомiсть мислительноi дiяльностi означаi можливiсть зробити цю дiяльнiсть предметом мислення самого субтАЩiкта. У близькому значеннi вживаiться термiн "рефлексiя".
Самостiйнiсть мислення проявляiться при оперуваннi новими знаннями i полягаi у вмiннях зтАЩясувати цiлi, проблеми, висунути гiпотезу, самостiйно розвтАЩязати цi проблеми.
Ми розглянули основнi аспекти рiвня розумового розвитку - комплексноi властивостi, яка лежить в основi вiдмiнностей мiж дiтьми стосовно iхньоi навчальноi дiяльностi.
Серед спiльних особливостей дiтей молодшого шкiльного вiку можна назвати схильнiсть наслiдувати, дiяти за зразком, а також велику зацiкавленiсть навчальною дiяльнiстю на перших порах навчання в школi, яка може швидко згаснути при неправильнiй органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi.
Отже, велике значення у математичному розвитку молодших школярiв маi пiзнавальний iнтерес.
Дослiджуючи пiзнавальний iнтерес у дiтей молодшого шкiльного вiку, В.Е. Щепiнська умовно видiлила чотири рiвнi його розвитку i свiдомого вiдношення до предмету та оволодiння ним.
Перший рiвень - в учня вiдсутнiй iнтерес до всякоi пiзнавальноi дiяльностi, йому притаманний вузький розумовий свiтогляд, навчаiться лише через бажання уникнути неприiмностей, не бажаi застосовувати вольовi зусилля для подолання труднощiв навчальноi дiяльностi, результатом чого i вiдсутнiсть самостiйностi у такого учня.
Другий рiвень - учень проявляi iнтерес до цiкавоi сторони навчального матерiалу, але ще без бажання проникнути в сутнiсть вивчаючого явища, маi вузький розумовий свiтогляд як результат несформованостi пiзнавального iнтересу, мотиви навчання лежать поза навчальною дiяльнiстю - вiн навчаiться для батькiв, а не для себе i тому проявляi слабкi вольовi зусилля для вивчення математики, самостiйнiсть його потребуi стимулу й контролю з боку вчителя. Проте вивчивши передовий педагогiчний досвiд та психолого-педагогiчну лiтературу, В.Е. Щепiнська визначила, що у цих учнiв повнiстю можна сформувати свiдоме вiдношення до вивчення математики i iнших предметiв на бiльш високих рiвнях.
Третiй рiвень - учень проявляi вже безпосереднiй iнтерес до предмета, проте ще без вмiння проникнути в сутнiсть явища, його розумовий свiтогляд розширюiться за рахунок iнтересу, що виник, мотиви навчання хоч i лежать поза навчальною дiяльнiстю, проте досягнути бiльш високого ступеня розвитку - це почуття вiдповiдальностi перед колективом, усвiдомлення потрiбностi знань з предмета. Учень прикладаi певнi вольовi зусилля для подолання труднощiв в вивченнi матерiалу, проте все ж таки його самостiйнiсть проявляiться лише при наявностi iнтересу лише до матерiалу, який вивчаiться на уроцi.
Четвертий рiвень - в учня появився iнтерес до сутностi явища, тобто пiзнавальний iнтерес. Його свiтогляд розширився до нормального для даного вiку рiвня, в основi мотивiв навчання лежить iнтерес до самого предмета. Учень прикладаi вольовi зусилля для оволодiння матерiалом, методами вивчення предмету, виявляючи при цьому прагнення до повноi самостiйностi як на уроках, так i на позакласних заняттях.
Самi лише уроки з математики не завжди дають простiр для розвитку пiзнавального iнтересу. В звтАЩязку з цим великого значення набуваi позакласна робота.
Отже, можна сказати, що найважливiшими особливостями, якi лежать в основi iндивiдуальних вiдмiнностей учнiв, i такi: загальнi розумовi здiбностi; програмовi та позапрограмовi знання, навички i умiння; вмiння розумовоi працi; пiзнавальнi iнтереси. Розглянемо у контекстi нашоi проблеми особливостi психiчних процесiв молодших школярiв.
Щодо пам'ятi, то у молодших школярiв мимовiльна пам'ять розвинута краще, нiж довiльна, наочно-образна пам'ять переважаi словесно-логiчну. Як показали дослiдження Л.В. Занкова, розвитку логiчноi пам'ятi сприяi виконання учнями таких завдань, у яких треба видiляти i розумiти головне. Одним iз стимулiв розвитку логiчноi пам'ятi та логiчного мислення i позакласна робота з математики.
У молодшому шкiльному вiцi мимовiльна уява переважаi довiльну; недостатньо розвинута репродуктивна i творча уява. Це даi свiй вiдбиток i на розвиток мислення - в цьому вiцi i конкретне, i тим бiльше абстрактне мислення перебувають на початковiй стадii розвитку. Щодо темпiв розумового розвитку в молодшому шкiльному вiцi, то вони мають ту особливiсть, що найбiльше зрушення в розвитку дитини вiдбуваiться на перших перiодах навчання, а далi у багатьох дiтей темпи розумового росту дещо сповiльнюються. У нашiй експериментальнiй роботi, аналiзуючи зрушення, якi вiдбудуться у розумовому розвитку молодших школярiв внаслiдок проведення позакласноi роботи з математики, ми будемо вивчати всi три аспекти розумового розвитку учнiв. Адже позакласна робота з математики у початкових класах у значнiй мiрi i виховуi здатнiсть до навчання, i визначаi рiвень знань, i формуi й закрiплюi навички та вмiння, i виховуi вмiння розумовоi працi у школярiв, i розвиваi iнтерес до математики.
Отже, з проведеного аналiзу психолого-педагогiчних особливостей молодших школярiв можна зробити такий висновок. Поряд з уроками кожен вчитель повинен використовувати позакласну роботу з математики як для сильних, так i для слабких та середнiх учнiв. Адже вона сприяi глибокому i мiцному оволодiнню матерiалом, пiдвищенню математичноi культури, виробленню навичок самостiйноi роботи, розвиваi мислення, здатнiсть здiйснювати розумовi операцii, закрiплюi i не даi втратити дитинi iнтерес до вивчення математики, розвиваi творчi здiбностi дитини. Тому позакласна робота з математики у початкових класах i невiдтАЩiмною складовою навчально-виховного процесу i повинна займати вагоме мiсце у педагогiчнiй роботi кожного вчителя початкових класiв.
Позакласна робота сприяi поглибленню знань, яких набувають учнi на уроках, прищепленню навичок застосовувати цi знання на практицi, вихованню моральних якостей: волi, наполегливостi, критичного ставлення до виконаноi роботи, а також розвиваi iнтерес до вивчення предмету.
Форми органiзацii позакласноi роботи i методи проведення ii вiдрiзняються вiд форм i методiв проведення навчальних занять у школi. Час, кiлькiсть i види позакласних занять визначаються iх характером, метою i вiком учнiв.
РД такi форми проведення позакласноi роботи з математики в початкових класах:
Олiмпiада.
Математичний гурток.
Математичний ранок.
Хвилини цiкавоi математики.
Години цiкавоi математики.
Випуск математичних газет.
Математичнi екскурсii.
Створення математичного куточка.
Олiмпiада, як один з видiв математичних змагань, маi широку популярнiсть у нашiй краiнi. Математична олiмпiада у початковiй школi - засiб виховання сумлiнного ставлення дiтей до навчання; одна з форм позакласноi роботи, яка створюi умови для вияву спортивного азарту, посилюi звтАЩязки сiмтАЩi та школи. Цей вид позакласноi роботи цiкавий для дiтей тим, що тут вони можуть випробувати своi знання, позмагатися з iншими учнями з того чи iншого предмету, i, звичайно, отримати оцiнку своiх знань.
Математичнi олiмпiади молодших школярiв мають пропедевтичний характер. Основними рiвнями математичних олiмпiад учнiв початковоi школи i класнi та шкiльнi. Мiжшкiльнi й районнi олiмпiади проводяться за умов належноi пiдготовки працiвникiв районних вiддiлiв народноi освiти чи методичних кабiнетiв.
Наступною формою i математичний гурток. Цей вид позакласноi роботи у початкових класах допомагаi розширенню свiтогляду учнiв у рiзних областях елементарноi математики. Гурткова робота сприяi розвитку у дiтей математичного мислення, лаконiчностi мови, вмiлому використанню символiки, правильному застосуванню математичноi термiнологii, умiнню робити доступнi висновки й узагальнення, обТСрунтовувати своi думки та iн. Робота гуртка впливаi на пiдвищення iнтересу до математики не тiльки гурткiвцiв, але й решти учнiв класу. На заняттях гуртка учнi можуть реалiзувати своi побажання щодо змiсту матерiалу, що iх цiкавить, форми органiзацii своii роботи, що i притягуi дiтей до вiдвiдування цього позакласного навчання.
Ще однiiю формою позакласноi роботи i математичний ранок. Це свято, основу якого складають команднi i парнi змагання на математичному матерiалi даного класу. Новий i позапрограмовий матерiал маi бути, але у невеликому обсязi i в цiкавiй формi. Математичний ранок потребуi ТСрунтовного пiдходу. Ще пiд час урокiв учитель маi опрацювати основнi форми змагань та iгор, якi використовуватимуться на цьому святi. Потрiбнi репетицii у позаурочний час.
Хвилини цiкавоi математики - це досить дiiвий та ефективний засiб масового охоплення учнiв позакласною роботою та розвитку в них iнтересу до предмета. Вони проводяться епiзодично i i складовою частиною рiзних видiв дозвiлля - у групi продовженого дня, пiд час екскурсiй тощо. РЗх тривалiсть 10-20 хвилин. Завдання, що пропонуються у "хвилинах", повиннi вiдрiзнятися вiд тих, що розглядаються на уроках. У переважнiй бiльшостi вони розвтАЩязуються усно, цiкавi за формою i доступнi всiм.
До групових позакласних занять, метою яких i пiдвищення iнтересу дiтей до математики, вiдносяться години цiкавоi математики. Молодшi школярi знаходяться у такому вiцi, коли iх цiкавiсть до того чи iншого навчального предмета ще не визначилась, а лише формуiться. Тому до проведення годин цiкавоi математики корисно залучати всiх учнiв класу. Завдяки цiй формi позакласноi роботи виховуiться пiзнавальний iнтерес у дiтей, заохочення до глибшого i конкретнiшого вивчення того чи iншого предмету. Години цiкавоi математики вiд математичного гуртка вiдрiзняються тим, що гурток створюiться за принципом добровiльностi, з врахуванням дитячих нахилiв, можливостей та iнтересiв, а години цiкавоi математики проводяться з усiма учнями класу. Члени гуртка, на вiдмiну вiд учнiв, що беруть участь у годинах цiкавоi математики, перiодично влаштовують виставки, на яких демонструють наочнi посiбники, математичнi газети, збiрники задач, якi складенi членами гуртка. РЖ, зрештою, години цiкавоi математики починають проводити з 1-ого класу, а заняття гуртка лише з 2-ого.
Займаються дiти i таким видом позакласноi роботи, як випуск математичних газет. РЗх корисно випускати в усiх класах початковоi школи. У першому класi газету доцiльно випускати у 2-му пiврiччi, коли дiти вже освоiлись у школi, вмiють читати. На перших порах газету випускаi сам учитель або старшокласники пiд його керiвництвом. У 2-4 класах до цiii роботи треба поступово залучати учнiв. Математичнi газети кориснi не лише для учнiв, що iх випускають, але й для учнiв, якi iх читають. Адже з газет можна дiзнатися багато цiкавоi iнформацii, що не розглядаiться на уроках. Цей вид позакласноi роботи також викликаi iнтерес до предмету, зацiкавлюi й притягуi учнiв до його вивчення.
Однiiю з цiкавих i важливих форм позакласноi роботи i математичнi екскурсii.
На екскурсiях учнi дiстають початковi вiдомостi з геометрii, розвивають окомiр, а також набувають навичок практично застосовувати математичнi знання.
Пiд час екскурсii можна зiбрати числовi данi для складання задач на мiсцевому матерiалi, рiзних таблиць, дiаграм, якi потiм використовуватимуться на уроках i заняттях математичного гуртка. Отже, цей вид позакласноi роботи не лише цiкавий дiтям, але й корисний для самого вчителя. Адже легше проводити уроки, використовуючи матерiал, який дiти самi ж зiбрали пiд час екскурсii.
Математичний куточок у початковiй школi можна створити у кожному класi. До його органiзацii слiд залучити дiтей. Вони повиннi виготовити пiд керiвництвом учителя всi наочнi посiбники. Для цього слiд використати гуртковi заняття, пiдготовку до проведення загальношкiльних заходiв, математичнi екскурсii тощо. Цей вид позакласноi роботи корисний тим, що дiти в будь-який момент можуть звернутися до цього куточка за допомогою. Тут вони можуть знайти i пiдказку, i цiкаве завдання, i захоплюючi вiдомостi.
Так, цiкавi задачi, якi самостiйно склали учнi на зiбраному пiд час екскурсii матерiалi, вони виконують на креслярському або iншому цупкому паперi i зазначають клас, дату виконання роботи i прiзвище виконавцiв i зберiгають у математичному куточку. Там також зберiгають цiкавi iсторичнi задачi, що вiдповiдають вiковi i рiвню знань учнiв. У куточку повиннi бути прилади для креслення дiаграм, планiв та виготовлення наочного приладдя, а також зразки одиниць мiр - одиницi довжини (1 см, 1 дм, 1 м), одиницi площi (1 кв. см, 1 кв. м), одиницi обтАЩiму (1 куб. см, 1 куб. дм, 1 л, 1,5 л), одиницi ваги (1 кг, 500 г, 200г, 100 г, 10 г, 5 г, 2 г, 1г). Тут можуть бути виставки зошитiв з математики, альбом вирiзок з газет з цифровими даними для складання задач, збiрки самостiйно складених задач, математичнi газети. Також висить тут кольорово оформлена таблиця iз завданнями для розвтАЩязування задач, прикладiв i рiзних вправ. Це даi можливiсть учням мiж позакласними заняттями дiставати новi завдання i виконувати iх. Назва таблицi повинна бути привабливою, наприклад: "Мiркуй, розвтАЩязуй, вiдгадуй!". Таблиця мiстить список учнiв, завдань за тиждень i конверт для вiдповiдей. Через певний час учитель перевiряi розвтАЩязання задач, оцiнюi роботу балами i результати записуi до таблицi. Помилки аналiзуються або на позакласному заняттi, або пiсля урокiв. Мiстить куточок i таку рубрику, як "Чи знаiте ви?", що може включати такi вiдомостi:
тАж Найбiльшими гризунами, якi живуть у нашiй краiнi, i бобри. Довжина iх тiла досягаi 1 метра, а маса - 30 кiлограмiв.
тАж Висота жирафа досягаi 5-6 метрiв.
тАж Тривалiсть життя вовка - 15 рокiв, кролика - 12, зайця - 7 рокiв.
Отже, iснуi багато видiв позакласноi роботи з математики в початкових класах. Кожен iз них вiдiграi важливу роль у всiй позакласнiй роботi, мiстить в собi певнi навчальнi й виховнi моменти. Тому вчителi повиннi враховувати всi форми цiii дуже важливоi роботи пiд час навчання, виховання й всебiчного, гармонiйного розвитку дiтей.
Проблема органiзацii позакласноi роботи i ii роль в математичному розвитку школярiв вже досить довгий час розвтАЩязуiться науковцями, психологами, педагогами й самими вчителями початкових класiв.
Насамперед дослiдникiв цiкавить те, як впливаi позакласна робота з математики у початкових класах на розумовий розвиток дiтей, розвиток iх пiзнавального iнтересу, всебiчний розвиток та формування особистостi загалом.
У широкому спектрi дослiджувану проблему вивчали М.В. Богданович, РД.П. Морокiшко, В.РЖ. Чепелiв, Н.Д. Моцик, Л.С. РЖванова, Б. Друзь, Л.М. Дудко, В.П. Руднiв та iн.
Роль математичних олiмпiад у позакласнiй роботi з математики в початковiй школi вивчали О.В. Усенко, Я.В. Корнiшевський, М.В. Богданович, О. Царiнна, Д.В. Клименченко, О. Дюдiна, Л.Ф. Пiкуль та iн.
Роль та види математичних гурткiв розглядали О.РЖ. Мiнхаiрова, Е.Т. Розумовська, Т. Вiтанов, З.РЖ. Мойсеiва, В.РЖ. РДфiмова, Е.А. Дишинський.
Проведення й значення математичних ранкiв вивчали М.В. Богданович, Т. Хайрулiна, В. Шпакова та iн. Щодо проведення математичних екскурсiй можна назвати таких науковцiв як Н.РЖ. Багрiй, З.М. Литовченко, РД.П. Морокiшко та iн.
Указанi дослiдження висвiтленi, на даний час, в рiзних методичних посiбниках та журналах. Вчителi використовують iх у своiй роботi. Розроблено багато методичних рекомендацiй для проведення позакласноi роботи з математики. РЖснуi багато посiбникiв з запропонованими завданнями й теоретичним матерiалом для цiii роботи у школi. Проте, цiлiсноi системи позакласних заходiв з математики для початкових класiв на сьогоднi не iснуi. Все залежить вiд вибору вчителя.
Щодо використання позакласноi роботи з математики вчителями початкових класiв на практицi, можна сказати, що вона ведеться, на жаль, не завжди так, як би повинна. Вчителi завжди розумiли значення позакласноi роботи для розвитку дитини. Вони завжди придумували i використовували нестандартнi, позапрограмовi завдання i форми роботи з дiтьми. Майстернiсть класоводiв зростала iз запровадженням новоi освiти для вчителiв початкових класiв, а також iз створенням сiтки iнститутiв удосконалення учителiв.
Ми можемо спостерiгати розробленi й обТСрунтованi тi чи iншi види позакласноi роботи з математики в початкових класах.
Так, М.В. Богданович та О. Царiнна запропонували розробку олiмпiад для 2, 3, 4 класiв (додаток 2). Вони пропонують систему задач для класноi олiмпiади, яка визначаiться 6 задачами для кожного класу, всього 18. Мiж задачами для рiзних класiв, якi йдуть за одним i тим же номером, i деяка подiбнiсть.
Перша задача у кожному класi присвячена принципам письмовоi нумерацii натуральних чисел у десятковiй системi числення.
Другi задачi повтАЩязаннi з поняттям арифметичних дiй, алгоритмами iх виконання чи правилами порядку виконання.
Третi задачi - це майже звичайнi (програмовi) для даного класу задачi, але вони мiстять деяку обставину, яка утрудняi процес розвтАЩязування.
Четвертi задачi - програмовi для даного класу, зокрема, так званi типовi задачi. Особливiсть iх виявляiться в дещо ускладненiй сюжетнiй ситуацii.
ПтАЩятi задачi - майже всi не програмовi для даного класу. Здебiльшого це типовi задачi, але дiбранi за принципом випереджуючого навчання.
Шостi - геометричного змiсту. Це задачi на подiл i складання многокутникiв; задачi, повтАЩязанi з периметром чи площею прямокутника.
Резервна задача 2 класу - це так звана логiчна задача, яка розвтАЩязуiться способом послiдовного вилучення; у 3 класi резервними i задачi тАЮна переливання" чи тАЮзважування"; у 4 класi - задачi з комбiнаторики (на обчислення числа комбiнацiй, розмiщення, перестановок).
За сюжетом задачi наближенi до дiяльностi самих учнiв та iхнiх iнтересiв, до реальних подiй навколишнього життя. РД цiкавi задачi, задачi з казковим чи iсторичним сюжетом, задачi з iгровими ситуацiями.
Саме такими, на думку дослiдникiв, повиннi бути класнi олiмпiади для досягнення поставленоi мети.
Автори, провiвши математичну олiмпiаду у 1 класi, пiдтверджують доцiльнiсть такоi форми роботи. Олiмпiади подобаються, зацiкавлюють i дiтей, i батькiв. Вчителю допомагають намiтити, якi завдання варто опрацювати на уроцi додатково, i якими новими, оригiнальними методами можна розвтАЩязати задачу чи приклад. Цей вид математичних змагань сприяi розвитку не лише математичних здiбностей, а й самостiйностi, впевненостi, старанностi учнiв. Його варто починати практикувати з 1-ого класу, стверджують М.В. Богданович та О. Царiнна.
Д.В. Клименченко у своiму досвiдi запевняi, що твердження деяких науковцiв про те, що рiзноманiтнi види позакласноi роботи потрiбно проводити лише в старших класах, i безпiдставним. Вiн з своiх дослiджень наводить приклад, що дiти 7-9-рiчного вiку охоче займаються математикою в позаурочний час. Зупиняiться вiн на математичнiй олiмпiадi. Також свою версiю математичних олiмпiад в початковiй школi запропонувала Олена Дюдiна. Вона свою систему завдань пропонуi для 2-ого класу. Спершу дiти проходять три вiдбiркових тури на класному рiвнi змагань. Переможцi беруть участь у шкiльнiй олiмпiадi, що теж пропонуiться Оленою Дюдiною. А далi iх чекаi мiська олiмпiада, рiвень складностi завдань якоi набагато вищий за шкiльну. РЗi змiст добираiться таким чином, що, з одного боку, не виходить за рамки програми, а з другого - даi можливiсть учням спробувати своi сили у нестандартних завданнях пiдвищеноi складностi. Завдання для мiськоi олiмпiади пропонуються з посiбника тАЮЦiкавi задачi логiчного характерутАЭ, складеного доцентом КДПУ iм.В. Винниченка Т.О. Фадiiвою. Цi завдання роздiленi на певнi групи: задачi, повтАЩязанi з вiком та родинними стосунками; задачi, що мають логiчну та обчислювальну частину; задачi, основою яких i нумерацiя багатоцифрових чисел; задачi на арифметичнi дii та звтАЩязок мiж ними. Найдоцiльнiшi з цих задач також пропонуються дослiдницею.
Цiкавим i досвiд Л.Ф. Пiкуль, що пропонуi перед математичною олiмпiадою перевiрку готовностi дiтей до неi (Додаток 3). Так, ii олiмпiада проводиться на зимових канiкулах, в гарно оформленому примiщеннi. Тобто для дiтей - це не лише змагання в розвтАЩязуваннi завдань, а й свято, де i ведуча - Королева Математики, що спершу пропонуi iм розвтАЩязати 3 завдання, мовляв, перевiрити iхню готовнiсть до олiмпiади. А далi проводить звичайну олiмпiаду.
Також ми маiмо змогу ознайомитися iз досвiдом зарубiжних науковцiв. Так, нам пропонуi своi заняття математичного гуртка Т. Вiтанов з Болгарii. Ним та iншими дослiдниками створений посiбник тАЮНа допомогу керiвнику математичного гуртка в 4-му класi середньоi школи". Ця книжка складаiться з трьох роздiлiв: арифметики, геометричного свiту та математичноi мозаiки.
Роздiл тАЮАрифметика", в свою чергу, складаiться з 6-ти параграфiв: тАЮВикористання властивостей арифметичних операцiй та розвиток навичок усноi лiчби"; тАЮВиникнення чисел"; тАЮСистеми числення й рiзноманiтнi записи чисел"; тАЮЗадачi з дробами, проценти i дiаграми"; тАЮТекстовi задачi"; тАЮПодiльнiсть чисел"; тАЮРiвнiсть в цiлих числах".
В роздiлi тАЮГеометричний свiттАЭ лише двi теми: тАЮСиметрiя фiгур та орнаментитАЭ; тАЮПрямокутни
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi