Органiзацiя самостiйноi роботи студентiв вищих навчальних закладiв в умовах особистiсно-орiiнтованого навчання

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Украiнська iнженерно-педагогiчна академiя

Кафедра педагогiки i методики професiйного навчання

Курсова робота з дисциплiни

тАЮПедагогiка вищоi школи"

Органiзацiя самостiйноi роботи студентiв вищих навчальних закладiв в умовах особистiсно орiiнтованого навчання

Слухача групи ЗЕН-ПМ8-2мг(з)

(спецiальнiсть 8.000005)

Дзюби РЖрини Олександрiвни

Науковий керiвник - к.п.н., доц.

Посохова РЖрина Степанiвна

Харкiв 2008

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ СТУДЕНТРЖВ У ВНЗ

1.1 Сутнiсть i структура самостiйноi роботи студентiв в умовах особистiсно орiiнтованого навчання

1.2 Педагогiчнi аспекти органiзацii самостiйноi роботи студентiв в умовах реформування вищоi школи

РОЗДРЖЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛРЖДЖЕННЯ МЕТОДИКИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ СТУДЕНТРЖВ В УМОВАХ ОСОБИСТРЖНО ОРРЖРДНТОВАНОГО НАВЧАННЯ

2.1 Самостiйна робота студентiв як складова пiдготовки майбутнiх вчителiв iноземноi мови

2.2Засоби органiзацii самостiйноi роботи студентiв на прикладi дисциплiни ВлПедагогiкаВ»

2.3 Методика органiзацii самостiйноi роботи студентiв на прикладi дисциплiни ВлПедагогiкаВ»

2.4 Органiзацiя та проведення експериментального дослiдження методики органiзацii самостiйноi роботи студентiв на прикладi дисциплiни ВлПедагогiкаВ» в умовах особистiсно орiiнтованого навчання

ЗАГАЛЬНРЖ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Навчальний процес у вищiй школi вiдповiдно до Болонського процесу, що поступово впроваджуiться у вищу освiту Украiни, маi бути спрямований на пiдготовку освiченого фахiвця, який умii iнiцiативно, творчо мислити, самостiйно поповнювати своi знання та застосовувати iх у дiяльностi.

Успiх пiдготовки фахiвцiв залежить вiд багатьох факторiв, одним з яких i самостiйна робота студентiв. В процесi впровадження кредитно-модульноi системи навчання у ВНЗ, значна частина навчального матерiалу вноситься на самостiйне опрацювання студентами. Тому основним завданням викладача у вищiй школi стаi не репродуктивне викладання набору готових знань, а органiзацiя активноi самостiйноi роботи студентiв.

Нинi зростаi рiвень iнтелектуальних запитiв студентiв i водночас зтАЩявляються новi технологii навчання, з якими маi бути обiзнаний кожний майбутнiй фахiвець. Молодому спецiалiсту, який не навчався у ВНЗ самостiйно здобувати знання, буде не просто розвинути в собi цi якостi в професiйнiй дiяльностi.

Щоб виконати завдання, якi постали перед вищою школою, потрiбно вдосконалювати навчально-виховний процес, розробляти новi методи i форми взаiмодii викладача i студента, стимулювати самостiйну навчальну дiяльнiсть молодi, оскiльки саме життя довело, що тiльки тi знання, якi людина набула самостiйно, завдяки власному досвiду, думцi й дiям, стають справдi ii здобутком. Тому у вищих навчальних закладах останнiм часом спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення годин на самостiйну роботу. Оволодiння умiннями та навичками самостiйноi дiяльностi i найважливiшою умовою здiйснення безперервноi освiти.

Реалiзацiя цiii мети тiсно повтАЩязана з посиленням ролi самостiйноi роботи в навчальному процесi. Сучаснi програми Мiнiстерства освiти i науки Украiни для педагогiчних спецiальностей вищих навчальних закладiв вiдводять на самостiйну роботу студентiв пiд керiвництвом викладача вiд 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу. Це i свiдченням того, що самостiйна робота важливий резерв пiдвищення ефективностi пiдготовки спецiалiстiв. Однак аналiз психолого-педагогiчних дослiджень, а також методичноi лiтератури i результатiв наукових дослiджень дозволяi зробити висновок про недостатню готовнiсть бiльшоi частини студентiв (близько 50%) до нових для них форм самостiйноi роботи у вищому навчальному закладi, що виявляiться у вiдсутностi необхiдних навичок та вмiнь, а також необхiдноi мотивацii та уваги до цiii роботи. РЖстотнi можливостi щодо пiдвищення мотивацii надаi кредитно-модульна система. Мотивацiя студентiв до навчальноi дiяльностi буде пiдвищуватись за таких умов, якщо лекцii та самостiйна робота не дублюють одне одного.

У звтАЩязку з посиленням ролi самостiйноi роботи у навчально-пiзнавальному процесi актуальною стала проблема рацiональноi органiзацii самостiйноi роботи з урахуванням готовностi до неi студентiв. Вченi й педагоги-практики завжди придiляли багато уваги вивченню рiзних аспектiв, повтАЩязаних iз самостiйною роботою. У наукових роботах В.К. Буряка, Б.Г. РДсиповоi, А.М. РЖвасишина, В.В. Луценко, П.РЖ. Пiдкасистого, Н.О. Шишкiноi [12, 21, 47, 53] та iнших, дослiджувались сутнiсть поняття самостiйноi роботи, принципи ii органiзацii, розглядались рiзнi класифiкацii, вивчались методи, форми, засоби проведення самостiйноi роботи, розроблялись методики планування, органiзацii та контролю самостiйноi роботи.

Проблему органiзацii самостiйноi роботи студентiв дослiджували М.Г. Гарунов, О.В. РДвдокимов, С.Г. Заскалiта, РЖ.А. Шайдур та iншi [15, 23, 30]. У роботах К.Б. Бабенко, О.Г. Мороза, В.С. Тесленка та iнших вiдображенi особливостi органiзацii самостiйноi роботи студентiв на молодших курсах. Управлiнням самостiйноi роботи студентiв у позааудиторний час займалися Л.В. Клименко, В.П. Шпак та iншi. Навчання студентiв вмiнню планувати свою пiзнавальну дiяльнiсть дослiджували А.А. Лошак, О.М. Козак, М.П. Красницький та iншi. Системний пiдхiд в органiзацii самостiйноi роботи студентiв дослiджувався в роботах Г.М. Гнитецькоi, Л.РЖ. Заякиноi та iнших [58].

Незважаючи на значну кiлькiсть дослiджень, якi присвяченi самостiйнiй роботi, проблема органiзацii студентiв педагогiчних спецiальностей у вищих навчальних закладах в умовах особистiно-орiiнтованого навчання майже не розглядалась.

Незважаючи на широкий i багатоплановий характер дослiджень, присвячених органiзацii самостiйноi роботи як учнiв, так i студентiв, багато питань цiii складноi проблеми залишаються поки що не зтАЩясованими. Так, у теорii i практицi мають мiсце великi розходження, повтАЩязанi з трактуванням ключового поняття тАУ Влсамостiйна робота студентiвВ». Не розкритi достатньою мiрою звтАЩязки i вiдношення мiж метою органiзацii самостiйноi роботи студентiв вищого навчального закладу I-III рiвнiв акредитацii i способами ii реалiзацii, не виявленi теоретичнi передумови органiзацii самостiйноi роботи студентiв, орiiнтованоi на iхнi iндивiдуальнi особливостi, не розробленi практичнi рекомендацii з органiзацii самостiйноi роботи студентiв, у яких урахувалися б новi цiннiснi орiiнтацii i пiдходи.

Актуальнiсть проблеми, ii недостатня дослiдженiсть щодо iндивiдуальних особливостей студентiв, зумовили вибiр теми магiстерськоi роботи: ВлОрганiзацiя самостiйноi роботи студентiв вищих навчальних закладiв в умовах особистiсно орiiнтованого навчанняВ».

ОбтАЩiктом дослiдження i самостiйна роботи студентiв.

Предметом дослiдженнявиступаi методика органiзацii самостiйноi роботи студентiв вищих навчальних закладiв.

Мета дослiдження тАУ теоретично обТСрунтувати, розробити та частково експериментально перевiрити запровадження методики органiзацii самостiйноi роботи студентiв вищих навчальних закладiв.

Гiпотеза дослiдження тАУ за умови упровадження у вищому навчальному закладi розробленоi методики органiзацii самостiйноi роботи студентiв на прикладi дисциплiни ВлПедагогiкаВ», пiдвищиться рiвень якостi знань студентiв (повноти, глибини, усвiдомленостi), що буде сприяти подальшому розвитку самостiйностi студентiв.

Вiдповiдно до предмета, мети та гiпотезу визначено основнi завдання дослiдження:

1. Проаналiзувати стан науковоi розробки проблеми органiзацii самостiйноi роботи студентiв вищих учбових закладiв освiти у педагогiчнiй науцi та практицi.

2. Провести аналiз сутностi поняття Влсамостiйна роботаВ» та визначити ii роль в органiзацii навчального процесу.

3. ОбТСрунтувати форми, види, типи та методи проведення самостiйноi роботи студентiв.

4. Розробити методику органiзацii самостiйноi роботи студентiв з дисциплiни ВлПедагогiкаВ» у ВНЗ.

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ СТУДЕНТРЖВ У ВНЗ

1.1 Сутнiсть i структура самостiйноi роботи студентiв в умовах особистiсно орiiнтованого навчання

Змiни, якi вiдбуваються нинi в органiзацii навчальноi дiяльностi студентiв, свiдчать про посилення ролi самостiйноi роботи у пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв.

Питання органiзацii самостiйноi роботи студентiв у системi освiти постiйно знаходяться в сферi iнтересiв дослiдникiв. Протягом багатьох рокiв навкруги цiii проблеми виникають науковi суперечки, в результатi яких народжуються рiзноманiтнi погляди i формуються методичнi та методологiчнi позицii. Цi погляди не мають антагонiстичного характеру, а вiдображають просто рiзнi точки зору, якi в цiлому рядi випадкiв вiдрiзняються одна вiд одноi непринциповими якiсними характеристиками.

Вивчення спецiальних наукових робiт i публiкацiй свiдчить про досить детальний розгляд в педагогiчних дослiдженнях питання органiзацii самостiйноi роботи в середнiй школi, у вищих навчальних закладах.

РД чимало пiдходiв до визначення сутностi самостiйноi дiяльностi, яка спрямована на формування творчоi особистостi.

Вiдомi науковцi, а саме: Астахова О.В., Прокопенко РЖ.Ф., РДвдокимов В.РЖ., Пiдкасистий П.РЖ., Харламов РЖ.Ф. [3, 54, 23, 53, 60] надають великого значення самостiйнiй роботi в процесi формування особистостi, розглядають основнi принципи, форми, методи органiзацii, а також облiк i контроль цiii дiяльностi.

Так, РЖ.Ф. Харламов пiдкреслюi, що ВлтАжна уроках, як би гарно вони не проводились, маi мiсце концентроване запамтАЩятовування, i завдання переводиться лише в оперативну памтАЩять тАж а потрiбне розосередження запамтАЩятовуванняВ» [60. с. 67]. Для досягнення цiii мети автор пропонуi суттiво покращити самостiйну роботу учнiв за рахунок вдосконалення домашнiх завдань. Навiть, якщо самостiйна робота обмежуiться тiльки домашнiм завданням, вона повинна мати дидактичний змiст у виглядi завдання, яке формуi вчитель вiдповiдно навчальноi дисциплiни.

В роботах сучасних дослiдникiв [9.с.25] зустрiчаiмо визначення умов, вiд яких залежить успiх домашньоi навчальноi роботи. До них вiдносяться:

- сформованiсть в учнiв пiзнавального iнтересу до знань (ця умова забезпечуiться iднiстю домашнiх завдань та навчальноi роботи на заняттях, звтАЩязок з життям, з практикою);

- педагогiчне керiвництво i контроль з боку вчителiв та батькiв, якi виховують вiдповiдальне вiдношення до виконання домашнiх завдань;

- дотримання дидактичних принципiв, зокрема принципу доступностi навчання, а саме посильностi пропонованого домашнього завдання.

Особливоi уваги заслуговують розмiркування дослiдникiв щодо мiсця i ролi самостiйноi роботи у навчальному процесi. В лiтературi зустрiчаiмо спори про те, чим же i самостiйна робота: це форма органiзацii навчального процесу, метод чи засiб навчання? За якими показниками слiд визначити, вiдноситься чи iнший вид дiяльностi учня в навчаннi до самостiйноi роботи? Автор формуi своi розумiння на цi питання. Зокрема пiдкреслюiться, що в переважнiй бiльшостi визначень i пiдходiв до розкриття поняття Влсамостiйна роботаВ» учителю придiляiться вiдповiдне мiсце в керiвництвi цiiю роботою: вiдмiчаiться, що вона здiйснюiться, якщо це необхiдно, допомагаi учням i контролюi ii результати, в той час пiдкреслюiться, що з його сторони не повинно бути точного, сковуючого iнiцiативу учнiв iнструктування [41. с.10].

В iншiй роботi [25.с. 5] пiдкреслюiться, Влпiд самостiйною роботою ми будемо розумiти кожну органiзовану викладачем активну дiяльнiсть студентiв, направленоi на виконання поставленоi дидактичноi мети в спецiально вiдведений для цього часВ». Данi автори визначають дидактичнi завдання самостiйноi роботи студентiв: пошук знань, iх осмислення i закрiплення; формування i розвиток практичних навичок, а також iнтелектуальних, i гностичних умiнь; систематизацiю знань тощо. Звiдси самостiйна робота визначаiться як засiб органiзацii навчально-пiзнавальноi дiяльностi студента.

РЖншi автори [7.с.110] в своiх дослiдженнях i рекомендацiях вказують на те, що шкiльнi методи самостiйноi роботи малопридатнi в вузiвськiй системi навчання i тому студентiв, з першого дня iх перебування в iнститутi, необхiдно навчати систематично та самостiйно працювати в аудиторii, в бiблiотецi, щоб вони якнайшвидше оволодiли навичками самостiйноi навчальноi дiяльностi.

Але i згодом, пiсля закiнчення вузу, спецiалiст повинен не тiльки добре виконувати своi виробничi функцii, але вiн повинен продовжувати своi навчання. РЖ тому саме в вищому навчальному закладi студентам слiд оволодiти методикою самонавчання для наступного самостiйного опанування знаннями.

Формування умiнь навчатися складаються з формування рiзноманiтних умiнь i виявлять в чiткiй органiзацii дiяльностi студентiв, направленоi на виконання рiзноманiтних задач.

Оскiльки при вивченнi кожного предмета студенту важливо не тiльки засвоiти навчальний матерiал, а й оволодiти культурою розумовоi працi, досвiдом творчоi дiяльностi, автори [7.с.210] видiляють умiння, якi необхiднi для опанування науковими знаннями:

- читання з рiзною метою (для засвоiння важливих деталей, для вiдповiдi на запитання, для критичноi оцiнки, для розвитку словникового запасу, тощо);

- працювати з першоджерелами, користування книгою як знаряддям працi;

- шукати необхiдну iнформацiю;

- користуватися довiдником;

- конспектувати;

- складати картотеку i користуватися нею;

- будувати схему спостережень;

- вiрно описувати процес, за яким здiйснюiться спостереження;

- видiляти головне;

- слухати, на слух видiляти головне;

- аргументовано висловлювати свою думку;

- коротко i стисло викладати своi i чужi думки;

- логiчно мислити;

- систематизувати, класифiкувати явища;

- бачити i розумiти причини i наслiдки процесу виникнення i розвитку того чи iншого явища;

- аналiзувати факти, робити узагальнення i висновки;

- самостiйно ставити задачi та iнше.

В роботах, в яких аналiзуiться самостiйна навчальна i домашня робота учнiв як форма самостiйноi навчальноi дiяльностi, нерiдко дослiдники видiляють i недолiки. Зокрема до них вiдносяться: напiвмеханiчне читання навчального матерiалу, невмiння розчленувати його окремi смисловi частини, невмiння учнiв органiзовувати свiй робочий час, перевантаження учнiв домашнiми завданнями [20.с.98]. Цi недолiки мають мiсце i в системi вищоi освiти.

Пiдводячи пiдсумок аналiзу дослiджень у сучаснiй педагогiчнiй лiтературi проблемам самостiйноi навчальноi роботи студентiв, можна зробити висновок:

- самостiйна робота i органiзованою викладачем активною дiяльнiстю студента, направленоi на виконання поставленоi дидактичноi мети, але здiйснюiться без посередньоi участi викладача;

- самостiйна робота студентiв вимагаi вiд викладача ретельного ii планування;

- створення умов ефективноi органiзацii навчальноi роботи студентiв припускаi перш за все ТСрунтовне науково-методичне iх забезпечення.

Вiд органiзацii самостiйноi роботи багато в чому залежать результати навчання студентiв та iх майбутня практична дiяльнiсть.

Самостiйна робота студентiв i дуже широким поняттям, у тлумаченнi якого сформувалися рiзнi пiдходи, що зумовлено вiдмiнностями в розумiннi сутi цього явища.

Нерiдко самостiйну роботу розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцiiю, семiнаром, практичним заняттям та iнше. При цьому ii суттiвими ознаками вважають обовтАЩязковiсть заняття у вiдведений розпорядком дня вузу час, роботу без безпосередньоi участi викладача, але за обовтАЩязкового його контролю. За iншими твердженнями, самостiйна робота передбачаi всю активну розумову дiяльнiсть студентiв у навчальному процесi, i внутрiшньою основою звтАЩязку рiзних видiв i форм занять мiж собою вважаючи самостiйну роботу основним методом засвоiння знань, прихильники цього пiдходу стверджують, що вона охоплюi пiзнавальну дiяльнiсть, яку здiйснюють студенти не лише позааудиторно, а й на лекцiях, семiнарах, iндивiдуальних спiвбесiдах, залiках, iспитах, пiд час захисту курсових, дипломних робiт тощо. Тобто, самостiйна робота, згiдно з таким баченням, охоплюi всi види i форми навчального процесу.

За своiю суттю самостiйна робота i активною розумовою дiяльнiстю студента, повтАЩязаною з виконанням навчального завдання. Наявнiсть завдання i цiльовоi установки на його виконання вважають характерними ознаками самостiйноi роботи. Завдання, якi доводиться вирiшувати студенту в навчальнiй дiяльностi, стосуються таких ii сфер:

- засвоiння матерiалу теми, яка розглядаiться на лекцii (робота з конспектом лекцii, рекомендованою навчальною лiтературою);

- конспектування фундаментальних робiт вiдповiдно до програми навчальноi дисциплiни;

- розвтАЩязування задач, проведених дослiдiв тощо;

- пiдготовка рефератiв, контрольних робiт, фiксованих виступiв (доповiдей) на семiнарському заняттi;

- пiдготовка курсових, дипломних робiт.

Усi цi елементи навчального процесу i самостiйною роботою, оскiльки студенти здiйснюють iх певною мiрою iндивiдуально, в позааудиторний час.

Самостiйна робота тАУ навчальна дiяльнiсть студента, спрямована на вивчення й оволодiння матерiалом навчального предмета без безпосередньоi участi викладача.

Самостiйна робота з виконанням навчального завдання охоплюi три етапи.

1. Пiдготовка студента до виконання завдання, теоретичне, психологiчне, органiзацiйно-методичне i матерiально-технiчне забезпечення самостiйноi роботи.

Теоретична готовнiсть студента виявляiться в його iнтелектуальнiй пiдготовцi, тобто у здатностi застосовувати своi знання для виконання завдання.

Практична пiдготовка полягаi у здатностi оптимально планувати самостiйну роботу, вмiло використовувати конспект лекцiй, пiдручники, посiбники, комптАЩютер, розумовi операцii (аналiз, синтез, порiвняння, узагальнення, класифiкацiю та iнше).

Психологiчна готовнiсть студента передбачаi передусiм наявнiсть у нього мотивiв до виконання конкретного завдання. Для того, щоб поставлене перед студентом завдання стало мотивом його розумовоi, практичноi дiяльностi, воно повинно бути ним сприйняте. Внутрiшнi сприйняття завдання починаiться з актуалiзацii мотиву, що спонукаi студента до виконання поставленого завдання, а вiдповiдно до органiзацii своii самостiйноi роботи.

Успiх пiдготовчого етапу залежить i вiд органiзацiйного, методичного, матерiально-технiчного забезпечення самостiйноi роботи студента (забезпеченiсть лiтературою, методичними рекомендацiями, наочними посiбниками, iнформацiйно-комптАЩютерною базою тощо).

2. Безпосереднi виконання навчального завдання. Це найважливiший i найвiдповiдальнiший етап самостiйноi роботи студента. Оскiльки навчальне завдання найчастiше постаi у навчально-пiзнавальнiй формi, то в процесi його виконання беруть участь усi психiчнi процеси, якi забезпечують пiзнавальну активнiсть: вiдчуття, сприйняття, уява, пам'ять, мислення, увага та iншi. На ефективнiсть виконання завдання впливають такi особистi якостi студента, як цiлеспрямованiсть, наполегливiсть, вiдповiдальнiсть тощо.

3. Аналiз виконаного завдання. РД завершальним етапом виконаноi роботи. Пiд час аналiзу студент оцiнюi (методом самоконтролю, iнодi взаiмоконтролю) якiсть i час виконання завдання, ефективнiсть використаних у процесi самостiйноi роботи методiв i засобiв.

Багато студентiв наштовхуються на труднощi пiд час виконання письмових домашнiх завдань (розвтАЩязання задач з математики, статистики, економiко-математичного моделювання, пiдготовки рефератiв, контрольних i курсових робiт). Письмову роботу виконують перед усiм для того, щоб викладач мiг оцiнити ступiнь засвоiння студентом навчального курсу, рiвень сформованостi у нього вмiнь i навичок використання теорii при розвтАЩязаннi практичних завдань.

На ефективнiсть самостiйноi роботи студента значною мiрою впливаi керiвництво нею викладача, яке охоплюi:

- планування самостiйноi роботи студентiв;

- формування в них потреб i мотивiв до активноi, творчоi самостiйноi роботи;

- навчання студентiв основам самостiйноi роботи;

- контроль за виконанням навчальних завдань.

Формування у студентiв потреб i мотивiв до активноi самостiйноi роботи вiдбуваiться внаслiдок спонукання (наказ, жорстка вимога) викладача. Цей спосiб не ефективний, будь-яка дiяльнiсть, що викликаi у людини професiйного iнтересу, малопродуктивна. Значно ефективнiшим способом формування у студентiв потреб i мотивiв до самостiйноi роботи i розвиток пiзнавального iнтересу до предмета, який вивчаiться, процесу оволодiння ним. Дiяльнiсть, що маi у своiй основi глибокий iнтерес не лише до результату, а й до ii процесуальних компонентiв, найпродуктивнiша, адже саме вiд неi людина маi найбiльше задоволення. Студент у цьому разi сам знаходитиме час для предмета, який йому сподобався. Зрозумiло, що викликати iнтерес до навчальноi дисциплiни, ii змiсту повинен викладач.

Самостiйна робота сприяi формуванню у студентiв iнтелектуальних якостей, необхiдних майбутньому спецiалiстовi. Вона виховуi у студентiв стiйкi навички постiйного поповнення своiх знань, самоосвiти, сприяi розвитку працелюбностi, органiзацiйностi й iнiцiативи, випробовуi його сили, перевiряi волю, дисциплiнованiсть, тощо.

Пiд час самостiйноi роботи студенти мають змогу краще використати своi iндивiдуальнi здiбностi. Вони вивчають, конспектують лiтературнi джерела, за потреби повторно перечитують iх окремi роздiли, абзаци, звертаються до вiдповiдних довiдникiв i словникiв. Все це сприяi глибокому осмисленню навчального матерiалу, виробляi в студентiв цiлеспрямованiсть у здобуттi знань, самостiйнiсть мислення. Самостiйна робота здiйснюi i виховний вплив на студентiв, сприяючи формуванню i розвитку необхiдних моральних якостей.

Органiзацiя самостiйноi роботи студентiв маi бути пiдпорядкована певним вимогам:

1) розвиток мотивацiйноi установки у студентiв. Умовою будь-якоi цiлеспрямованоi дiяльностi i установка тАУ готовнiсть до певноi активностi, виникнення якоi безпосередньо залежить вiд наявностi в людинi потреби i вiд обтАЩiктивноi ситуацii задоволення цiii потреби. Установка вiдчутно впливаi на характер i результати дiяльностi студентiв, сприяi пiдвищенню ефективностi дiй, активiзуi мислення, пам'ять, робить сприйняття точнiшим, увагу зосереднiшою, спрямованiшою на обтАЩiкт пiзнання. Тому студент повинен виробити в собi внутрiшню потребу в постiйнiй самостiйнiй роботi;

2) систематичнiсть i безперервнiсть. Тривала перерва у роботi з навчальним матерiалом негативно впливаi на засвоiння знань, спричиняi втрату логiчного звтАЩязку з ранiше вивченим. Несистематичнiсть самостiйноi роботи унеможливлюi досягнення високих результатiв у навчаннi. Тому студент повинен не випускати з поля зору жодних дисциплiн, вмiло поiднувати iх вивчання;

3) послiдовнiсть у роботi. Послiдовнiсть означаi чiтку упорядкованiсть, черговiсть етапiв роботи. Не закiнчивши вивчення однiii книги, не можна братись за iншу, далi за третю. Розкиданiсть та безсистемнiсть читання породжують поверховiсть знань, унеможливлюють тривале запамтАЩятовування прочитаного.

При читаннi конспекту лекцiй, монографiй, пiдручника, навчального посiбника не повинно лишатися нiчого не зтАЩясованого. Не розiбравшись хоча б в одному елементi мiркувань автора книги, студент не може далi повноцiнно засвоiти навчальний матерiал;

4) правильне планування самостiйноi роботи. Чiткий план допоможе рацiонально структурувати самостiйну роботу, зосередитися на найсуттiвiших питаннях;

5) використання вiдповiдних методiв, способiв i прийомiв роботи. Багато студентiв працюють iз книгою неправильно: читають текст i вiдразу занотовують, намагаючись запамтАЩятати прочитане. За такого пiдходу iгноруiться найважливiший елемент самостiйноi роботи тАУ глибоке осмислення матерiалу. Це призводить до того, що студенти засвоюють його поверхово, iм складно на практицi повною мiрою застосувати теорiю. У них формуiться шкiдлива звичка не думати, а запамтАЩятовувати, що також негативно впливаi на результати навчання;

6) керiвництво з боку викладачiв. Основними формами керiвництва самостiйною роботою студентiв i визначення програмних вимог до вивчення навчальних дисциплiн; орiiнтування студентiв у перелiку лiтератури; проведення групових та iндивiдуальних консультацiй; органiзацiя спецiальних занять з метою вивчення науковоi та навчальноi лiтератури, прийомiв конспектування; пiдготовка навчально-методичноi лiтератури, рекомендацiй, памтАЩяток тощо.

Виховання у студентiв навичок самостiйноi роботи з навчальним матерiалом, науковою та навчально-методичною лiтературою належить до першочергових завдань вищоi школи. Адже разом iз цим вони виховуватимуть у собi органiзацiйнiсть, системнiсть, дiловитiсть, зосередженiсть, без чого не обiйтись iм i в майбутнiй професiйнiй дiяльностi.

За великого навчального навантаження, дефiциту часу важливе значення маi для студента рацiональне планування самостiйноi роботи. План допомагаi правильно розподiлити, економно використати свiй час. ОбТСрунтування в ньому обсягу, змiсту, послiдовностi роботи протягом певного часу надаi роботi цiлеспрямованостi, творчого характеру.

Рацiональне планування студентом свого навчання залежить вiд дотримання ним таких передумов:

1. Умiння вiдрiзняти головне вiд другорядного в самостiйнiй роботi. Насамперед необхiдно зосередитись на опануваннi головним матерiалом, вiдповiдно спланувавши для цього свiй час.

2. Зосередженiсть на навчаннi всiii уваги, фiзичних i моральних сил, думок, прагнень.

3. Цiлеспрямованiсть i рацiональнiсть виконання завдань самостiйноi роботи.

Складаючи розпорядок дня, передбачаючи свою участь у всiх основних заходах, якi здiйснюються у вищому навчальному закладi, студент повинен орiiнтуватися на навчальнi програми, плани i розклад занять.

Використання вiдповiдного на самостiйну роботу часу i справою творчою. Добре, коли студент у процесi роботи виробляi власний стиль, взявши в його основу наукову органiзацiю працi. Економii часу сприяють знання основ комптАЩютерноi грамотностi, бiблiографii, система забезпечення обовтАЩязковою лiтературою, вмiння працювати з нею.

1.2 Педагогiчнi аспекти органiзацii самостiйноi роботи студентiв в умовах реформування вищоi школи

Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв та студентiв i тiiю проблемою педагогiчноi теорii та практики, яка маi давню iсторiю, ii вивченням займалось широке коло дослiдникiв. Але сьогоднi навчальна ситуацiя (соцiальне ставлення, концептуальнi основи, реальнi умови, самi субтАЩiкти навчального процесу) значно змiнилася. Вiдбуваiться перехiд на багаторiвневу пiдготовку спецiалiстiв, що вимагаi дослiдження особливостей самостiйноi пiзнавальноi дiяльностi на рiзних рiвнях та визначення шляхiв пiдвищення ефективностi самостiйноi роботи студентiв, форм i методiв ii органiзацii.

Тривалий час у вищих навчальних закладах використовувалась iнформативна методика викладання дисциплiн. Вважалось, що студент тим бiльше знатиме, чим тривалiшi будуть лекцii. Сьогоднi перевага надаiться самостiйнiй роботi студентiв. Але ця форма навчально-виховного процесу, яка оптимально забезпечуi засвоiння дисциплiни, даi високi результати у самовдосконаленнi особистостi. Самостiйна робота i важливим засобом формування самостiйностi у здобуваннi знань, яка реалiзуiться у самовиявленнi внутрiшньоi потреби у знаннях, пiзнавальних iнтересах студентiв.

Як вiдомо, ще в 1993 роцi Мiнiстерство освiти Украiни затвердило Положення про органiзацiю навчального процесу у вищих навчальних закладах освiти. Принциповим моментом цього положення i те, що вперше у вiтчизнянiй практицi на рiвнi нормативного документу передбачено вiдведення на самостiйну роботу студентiв вiд 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального плану. Згiдно з цим Положенням, самостiйна робота студентiв i основним засобом оволодiння навчальним матерiалом у час, вiльний вiд обовтАЩязкових навчальних занять.

Змiст самостiйноi роботи студентiв над конкретною дисциплiною визначаiться робочою навчальною програмою дисциплiн.

Навчальний план дисциплiни, передбачений робочим навчальним планом для засвоiння студентом процесi самостiйноi роботи, виноситься на пiдсумковий контроль поряд з навчальним матерiалом, який опрацьовувався при проведеннi навчальних занять.

Самостiйна робота студента забезпечуiться системою навчально-методичних засобiв, передбаченоi для вивчення конкретноi навчальноi дисциплiни: пiдручник, навчальнi та методичнi посiбники, конспект лекцiй викладача, практикум тощо.

Методичнi матерiали для самостiйноi роботи студентiв повиннi передбачати можливiсть проведення самоконтролю з боку студента.

Самостiйна робота студента над засвоiнням навчального матерiалу з конкретноi дисциплiни може виконуватись в бiблiотецi вищого навчального закладу, навчальних кабiнетах, комптАЩютерних класах (лабораторiях), а також в домашнiх умовах.

Аналiз педагогiчноi лiтератури засвiдчуi, що сьогоднi вивчення органiзацii самостiйноi роботи проводиться за рiзними напрямками:

1) планування i фiзичнi затрати часу на самостiйну роботу;

2) упровадження таких органiзацiйних форм i методiв, якi активiзують самостiйну роботу;

3) органiзацiя самостiйноi роботи залежно вiд iндивiдуальних особливостей тих, хто навчаiться.

На думку цих учених, органiзацiiю самостiйноi роботи i:

а) рiзнi поiднання i взаiмозвтАЩязок ii форм: фронтальною, груповоi й iндивiдуальноi ;

б) надання студентам педагогiчно-доцiльноi консультативноi допомоги з боку викладача [24].

Ученi iдинi в поглядi на те, що самостiйна робота базуiться на педагогiчних i психологiчних закономiрностях, де термiнуiться змiстом, методами органiзацii навчання, iндивiдуально-типологiчними особливостями студентiв. Саме такий пiдхiд призводить до комплексного впливу на засвоiння кожним студентом наукових понять, способiв дiй, на формування певних особистiсних характеристик.

Аналiз психолого-педагогiчноi лiтератури з органiзацii навчальних завдань свiдчить про неоднозначнiсть пiдходiв до визначення iх властивостей, призначення, застосування. На думку Н.В. Кузьмiноi, вузлом педагогiчного процесу i предтАЩявлення завдань тим, хто навчаiться, спонукання iх до самостiйного формулювання своiх навчальних завдань, до пошуку продуктивних способiв iх розвтАЩязання [40.с.45].

М.РЖ. Махмутов пiдкреслюi, що Влрозумова дiяльнiсть стимулюiться задачами i завданнями, якi необхiдно чiтко розрiзняти. Пiзнавальною i така задача, у процесi розвтАЩязування якоi учнi приходять до нового знання або нового способу дii. Навчальне завдання тАУ це будь-який вид доручення виконати якiсь навчальнi дiiВ» [49.с.119].

Ядром самостiйноi роботи i пiзнавальне i проблемне завдання, тому що саме наявнiсть завдання обумовлюi весь процес самостiйноi роботи.

До цього слiд додати, що завдання повиннi вимушувати студента працювати з великим масивом iнформацii й iнформацiйних джерел. Саме при виконаннi самостiйноi роботи студент маi довести свою професiйну зрiлiсть i здатнiсть працювати в iнформацiйному суспiльствi.

Одна iз основних вимог до завдань тАУ поступове нарощування iх складностi вiд рiвня, доступного тому, хто навчаiться на початку роботи, до потрiбного рiвня наприкiнцi. При будовi такоi системи завдань необхiдно враховувати, що навчання носить розвиваючий характер.

Дотримання цiii вимоги робить навчання бiльш ефективним, викликаi iнтерес у тих, хто навчаiться, сприяi виникненню стiйкоi мотивацii до вивчення предмета.

У звтАЩязку з рiзним тлумаченням сутностi завдань розробляються й рiзнi пiдходи до iх класифiкацii.

С.Я. Батишев подiлив пiзнавальнi завдання на три групи:

- перша тАУ запитання-завдання, якi виконують функцii закрiплення знань (вiдтворення вивченого, первинна систематизацiя фактiв, понять, формування навичок);

- друга тАУ запитання-завдання, якi сприяють оволодiнню логiчним мисленням i досвiдом творчоi дiяльностi (самостiйна робота з проведення аналiзу, синтезу, порiвняння, узагальнення, формування висновкiв, оцiнок; поглиблення системи знань: уточнення, конкретизацiя, систематизацiя);

- третя тАУ запитання-завдання, якi потребують застосування набутих знань (виконання самостiйних робiт, оволодiння умiннями й навичками).

В.О. Онищук пропонуi диференцiювати пiзнавальнi завдання за рiвнем пiзнавальноi дiяльностi, способом логiчних мiркувань i дидактичною метою:

- за рiвнем пiзнавальноi дiяльностi тАУ завдання-орiiнтири, завдання-вказiвки, евристичнi запитання, проблемнi запитання, пiзнавальнi задачi, проблемнi завдання;

- за способом логiчних мiркувань тАУ аналiтичнi, синтетичнi, порiвняльно-узагальнюючi, конкретизуючи, узагальнюючi;

- за дидактичною метою тАУ розкриття внутрiшнiх звтАЩязкiв i спiввiдношень, встановлення послiдовностi подiй, виявлення закономiрностей, визначення одиничного i загального, оцiнювання фактiв (явищ, процесiв), засiвання ставлення до факту (явища, процесу), обТСрунтування висловленого твердження (тези), доведення чи спростування.

З аналiзу всiх пiдходiв до вирiшення пiдходiв органiзацii самостiйноi роботи студентiв iз використанням завдань можна зробити висновок, що рiзноманiтнi тлумачення цього поняття мають одну спiльну рису: усi вони вказують передусiм на такi функцii пiзнавальних завдань, як навчальна (спрямована на формування у студентiв системи знань) i розвиваюча (яка забезпечуi розвиток розумовоi дiяльностi). Можна виокремити i ряд вимог до iх розробки, а саме:

- система дидактичних завдань повинна поiднувати рiзнi iх види. При використаннi iх слiд застосовувати рiзноманiтнi прийоми в органiзацii самостiйноi роботи студентiв;

- розробляючи дидактичнi засоби, необхiдно особливу увагу звертати на специфiку предметiв, що вивчаються, окремих iх роздiлiв i тем;

- завдання повиннi мати професiйну орiiнтацiю (вiдповiдати вимогам освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик);

- завдання маi носити цiлiсний характер (тобто не складатися з окремих розрiзнених частин, а мати логiчну послiдовнiсть i взаiмозвтАЩязок);

- завдання повиннi бути доступними для вирiшення iх студентом;

- обсяги завдань повиннi враховувати зайнятiсть студентiв одночасним iх виконанням з декiлькох навчальних дисциплiн;

- технологiя виконання завдань повинна формувати у студентiв практичнi навички роботи з рiзноманiтними iнформацiйними джерелами;

- у завданнях повинен прослiдкуватись взаiмозвтАЩязок мiж темами та навчальними дисциплiнами;

- систему завдань доцiльно структурувати за ступенем iх ускладнення (збiльшення обсягу, змiсту, джерел знань, способiв управлiння i контролю);

- завдання повиннi бути рiзного ступеню складностi та iх багатоварiантнiсть.

Розгляд системи пiзнавальних завдань буде неповним, якщо окремо не зупинитись на проблемi сутностi поняття Влтворче завданняВ» та прийомах його застосування. Рiзноманiтнiсть iнтерпретацiй Влтворчого завданняВ» в наукових дослiдженнях та його центральне мiсце у психологii мислення потребуi уточнення його змiсту. Специфiчним для творчих завдань i неможливiсть розвтАЩязання iх простим перебором рiзних варiантiв.

Завдання стаi творчим за умови, якщо Влвоно маi логiчний зв'язок iз ранiше засвоiними поняттями та уявленнями i з тими, якi пiдлягають засвоiнню в певнiй навчальнiй ситуацii, мiстять пiзнавальнi труднощi i види

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi