Особливостi адаптацii дiтей старшого дошкiльного вiку з порушеннями мовлення до навчання у школi
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
iм. А.С. МАКАРЕНКА
Кафедра математики
Дипломна робота
ОСОБЛИВОСТРЖ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ
В ПРОФРЖЛЬНИХ КЛАСАХ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Студентки 451 групи:
Шишенко РЖнни Володимирiвни
Науковий керiвник:
кандидат фiзико-математичних наук
доцент кафедри математики
Петренко Свiтлана Вiталiiвна
Суми-2004
ВСТУП
Актуальнiсть теми. За останнi роки у соцiальному життi суспiльства вiдбулися значнi змiни, що вимагають перегляду системи освiти. РЗi переорiiнтовують у бiк демократизацii та гуманiзацii освiти, яка спрямована на виховання, перш за все, особистостi, функцiонально грамотноi i методологiчно компетентноi, яка володii iнформацiйними технологiями, здатна адаптуватися до навколишнього середовища, до аналiзу i самоаналiзу, до свiдомого вибору i до вiдповiдальностi за нього. У звтАЩязку з цим зтАЩявилися рiзнi типи навчальних закладiв, внесенi змiни до навчальних програм та навчальних планiв. Метою змiни системи освiти i, перш за все, ii орiiнтацiя на учнiв, на задоволення iх iндивiдуальних освiтнiх потреб. Немаi сумнiвiв у необхiдностi впровадження профiльностi навчання у старшiй школi, але це ставить перед освiтнiми дiячами цiлу низку проблем, вирiшення яких потребуi нових теоретичних i практичних дослiджень. Профiльне навчання породжуi проблеми викладання всiх предметiв, зокрема, математики вiдповiдно до профiлю.
Актуальним для украiнськоi школи i досвiд росiйських колег з цього питання. З проблеми профiльного навчання математики маiться певний фонд наукових джерел [23]. Вiтчизнянi освiтяни цiй проблемi придiляють велику увагу, але повного розвтАЩязання ii ще немаi. У ходi iнформацiйного дослiдження не вдалося виявити вiдповiднi розробки методичних систем забезпечення профiльного навчання математики в Украiнi.
Мета роботи. Метою роботи i показати, якими особливостями маi бути обумовлений ефективний процес вивчення математики в умовах профiльноi школи.
Предмет дослiдження. Предметом дослiдження i особливостi вивчення математики у профiльних класах.
Задачi дослiдження.
1. Вивчити науково-методичну лiтературу з предмету дослiдження.
2. Дослiдити основнi тенденцii профiлiзацii на сучасному етапi функцiонування загальноосвiтньоi школи i представити характеристику цього процесу.
3. Охарактеризувати особливостi вивчення математики у профiльних класах i втiлити iх у розробки урокiв.
4. Згiдно проведеного дослiдження i виявлених проблем розробити вiдповiдний проект, направлений на усунення недолiкiв у роботi з профiльними групами учнiв.
Методи дослiдження. Теоретичнi тАУ системний аналiз психолого-педагогiчноi i навчально-методичноi лiтератури з проблеми дослiдження, моделювання педагогiчних процесiв.
Емпiричнi тАУ спостереження, бесiди з вчителями i викладачами, вивчення i узагальнення досвiду загальноосвiтнiх закладiв щодо реалiзацii профiльного навчання.
Наукова новизна i теоретичне значення роботи полягаi в обТСрунтуваннi необхiдностi впровадження профiльного навчання у старшiй школi та виявленнi особливостей вивчення математики у профiльних класах.
Практична цiннiсть. Робота може бути використана вчителями математики та студентами для проведення занять з математики у профiльних класах, для дослiдження особливостей вивчення математики у профiльних класах, а також для реалiзацii проекту зi створення i апробацii методичного комплексу для вчителiв математики у профiльних групах учнiв.
Робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, додаткiв та списку використаних джерел.
Перший роздiл роботи, який називаiться тАЮПрофiльне навчання в загальноосвiтнiх навчальних закладахтАЭ, починаiться зi сторiнок iсторii, згадуються свiтовi тенденцii диференцiацii навчання, обТСрунтовуються загальнi засади профiльноi освiти.
Другий роздiл тАЮОсобливостi вивчення математики в профiльних класах у сучасних умовахтАЭ мiстить факти про профiльну диференцiацiю навчання математики. Цiкавими i корисними для практичного застосування i розробки урокiв, а також проект, створений за проблемою дослiдження.
РОЗДРЖЛ 1
ПРОФРЖЛЬНЕ НАВЧАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВРЖТНРЖХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХСистема загальноi середньоi освiти Украiни сьогоднi на порозi нових суттiвих змiн тАУ впровадження профiльностi навчання у старшiй школi. Профiлiзацiя навчання старшокласникiв i надзвичайно вагомим кроком у реформуваннi освiти в цiлому. Перехiд до профiльного навчання розпочнеться у 2007 роцi, але 2004 н.р. розпочався пiдготовчий перiод переходу до профiльноi старшоi школи.
На територii нашоi держави вiдбуваiться вже десята спроба профiлiзацii шкiльноi освiти. Першу спробу можна вiднести до 1864 року, коли за iнiцiативою тодiшнього мiнiстра освiти Росiйськоi iмперii О.В.Головнiна було створено три типи середнiх загальноосвiтнiх навчальних закладiв: класичнi з двома древнiми мовами; класичнi з латинською мовою; реальнi училища. Вихованцiв двох перших готували до продовження навчання у вищих закладах освiти, а третiх тАУ до вступу у спецiалiзованi навчальнi заклади.
Наступники О.В.Головнiна кiлька разiв намагалися внести змiни до цiii моделi середньоi школи Росiйськоi iмперii, складовою якоi була бiльша частина сучасноi Украiни, аж до того часу, поки у 1902 року пiсля реформ, що проводилися Г.Е.Зенгером, утвердилися три основнi типи середнiх загальноосвiтнiх навчальних закладiв тАУ гiмназii, реальнi та комерцiйнi училища. Ще одна спроба профiлiзацii школи була здiйснена в 1914 р. мiнiстром народноi освiти П.М.РЖгнатьiвим, який запропонував створити iдину середню школу iз 7-рiчним термiном навчання. Пiсля 4 класу школи учнi визначали один iз трьох напрямкiв продовження навчання: старогуманiтарний (посилене вивчення древнiх мов); новогуманiтарний (вивчення словесностi, iсторii, мов); реальний (вивчення математики, природничих наук).
У 1917 тАУ 1918 роках украiнськi освiтянськi дiячi також висловлювали думки щодо створення профiльноi школи. Ще на РЖРЖ Всеукраiнському учительському зтАЩiздi у груднi 1917 роцi було прийнято резолюцiю про те, що загальноосвiтньою школа може бути лише впродовж семи рокiв навчання, а потiм тАЮкурс останнiх трьох рокiв потрiбно приладнати до вищих шкiлтАЭ. Ця iдея знайшла вiдображення в Проектi iдиноi школи, що був затверджений уже емiграцiйним урядом Украiни в Тарновi 17 червня 1921 року.
Пiсля третього встановлення радянськоi влади на початку 20-х рокiв ХХ ст. тодiшнiй уряд Украiни вiдмовився вiд росiйського шляху створення iдиноi школи, який передбачав три напрями навчання для старших класiв: гуманiтарний, природничо-математичний i технiчний. Натомiсть створювалася семирiчна школа соцiального виховання, випускники якоi мали обовтАЩязково закiнчити дво- або трирiчну професiйну школу.
Пiсля доби НЕПу семирiчнi школи в мiстах стали набирати так званого iндустрiального ухилу, перетворюючись на тАЮфабрично-заводськi семирiчкитАЭ, а в селах тАУ на агрономiзованi семирiчнi школи (сiльськогосподарський ухил). У 1929 роцi така профiлiзацiя була оголошена тАЮударною справоютАЭ i в 1931 роцi успiшно тАЮздiйсненатАЭ. Пiдготовка до майбутньоi трудовоi дiяльностi здiйснювалась професiйними школами рiзних типiв, де навчались учнi пiсля закiнчення семирiчноi трудовоi школи. Найпоширенiшими були iндустрiально-технiчнi, сiльськогосподарськi, соцiально-економiчнi, медичнi, мистецькi, ремiсничо-промисловi, будiвельнi, транспортнi школи [36; 7].
У другiй половинi 30-х рокiв система освiти унiфiкуiться, i профшколи реорганiзують у середнi спецiальнi навчальнi заклади. Вiдкриваються профiльнi школи тАУ фабрично-заводського учнiвства (ФЗУ) та школи сiльськоi молодi (ШСМ) для пiдлiткiв. Пiзнiше, намагаючись максимально унiфiкувати школу, бiльшовицька партiя прийняла рiшення про запровадження iдиних для всiii краiни навчальних планiв та програм. Про тАЮпрофiлiтАЭ в старшiй школi не говорили аж до середини 50-х рокiв, коли АПН РiСР запропонували в старших класах загальноосвiтнiх шкiл три напрями навчання: фiзико-математичний i технiчний; бiолого-агрономiчний; соцiально-економiчний i гуманiтарний.
У 1960 тАУ 1980-х роках iснували спецiалiзованi загальноосвiтнi школи, класи та факультативи с поглибленим вивченням окремих предметiв. Факультативнi заняття органiзовувалися тАЮза вибором учнiв для поглиблення iхнiх знань з основ наук та розвитку iнтересiв i здiбностейтАЭ. Для факультативних занять розроблялися програми двох типiв: тАЮдодатковi матерiали до систематичних курсiв, якi мають вивчатися паралельно iз заняттями за основним навчальним планомтАЭ i тАЮспецiальнi курси, що розширюють i доповнюють систематичнi курси основ наук, предмети естетичного виховання, трудовi й полiтехнiчнi практикумитАЭ. Ця дiяльнiсть iз партiйною наполегливiстю була розгорнута в школах УРСР. Лише в Киiвськiй областi в 1968/1969 навчальному роцi працювало близько 2 тисяч факультативних груп. Окрiм цього, в тому ж навчальному роцi в Украiнi дiяла 51 школа з поглибленим вивченням окремих предметiв.
У той же перiод особлива увага придiлялась дiяльностi навчально-виробничих комбiнатiв (НВК), якi стали центрами трудового i професiйного навчання. У 1985 роцi був розроблений i затверджений Тимчасовий перелiк професiй, за якими проводиться пiдготовка учнiв у мiжшкiльних НВК. З 1987 року у школах для учнiв 7-8 класiв було введено навчальний предмет тАЮОснови виробництва. Вибiр професiiтАЭ. Метою цього курсу була допомога учням у виборi профiлю професiйноi пiдготовки. Наприкiнцi 80-х тАУ початку 90-х рокiв в Украiнi зтАЩявляються новi типи освiтнiх закладiв (гiмназii, лiцеi, коледжi), якi зосереджують зусилля учнiв на поглибленому вивченнi окремих предметiв, котрi потрiбнi iм для подальшого навчання у вищих навчальних закладах.
Освiтою через профiльне навчання у загальноосвiтнiх навчальних закладах у 2001/2002 навчальному роцi було охоплено 401286 учнiв (6,3 вiдсотка вiд загальноi кiлькостi учнiв), у 2003 роцi тАУ 430569 учнiв (вiдповiдно тАУ 6,9 вiдсотка). Найвищiй показник вибору учнями профiлю навчання в 2002/2003 навчальному роцi простежуiться на користь суспiльно-гуманiтарного, iнформатики та обчислювальноi технiки, фiлологiчного. Поступово створюються сприятливi умови для поглибленого вивчення предметiв у сiльських школах [31; 12].
Розвиток свiтового i, зокрема, iвропейського освiтнього простору обтАЩiктивно потребуi вiд украiнськоi школи вiдповiдноi реакцii на процеси реформування загальноi середньоi школи, що вiдбуваються у провiдних краiнах свiту. Загальною тенденцiiю розвитку старшоi профiльноi школи i ii орiiнтацiя на широку диференцiацiю, варiативнiсть, багатопрофiльнiсть, iнтеграцiю загальноi i допрофесiйноi освiти.
Диференцiацiя тАУ одна з ключових проблем органiзацii сучасноi школи. Вона i обтАЩiктом гостроi полемiки серед педагогiв у багатьох краiнах свiту. Рiзнi погляди на iдею диференцiйованого навчання вiдображають двi протилежнi тенденцii у розвитку сучасноi освiти. Одна з них тАУ iнтеграцiя, яка зумовлена взаiмозвтАЩязком рiзних наукових дисциплiн, що потребуi вiд квалiфiкованого працiвника широкоi загальноi культури й обiзнаностi у багатьох сумiжних галузях.
Водночас iснуi й iнша тенденцiя. Важливою умовою досягнення успiху у будь-якiй дiяльностi вважаiться спецiалiзацiя працiвника. Послiдовники цiii тенденцii справедливо вважають, що спецiалiзацiя не тiльки сприяi розвитку науки, культури, а й вiдповiдаi рiзноманiтностi задаткiв i здiбностей людини, ii iндивiдуальним нахилам до того чи iншого виду дiяльностi.
Бiльшiсть педагогiв свiту i прихильниками саме цiii тенденцii, про що свiдчить той факт, що диференцiацiя навчання i одним iз основних органiзацiйних принципiв середньоi загальноосвiтньоi школи зарубiжжя впродовж багатьох десятилiть. У Францii вона iснуi пiвтора столiття, нагромаджено величезний досвiд впровадження ii у шкiльну практику [31; 19].
Початковий етап диференцiацii починаiться в старших класах неповноi середньоi школи, де вона маi попереднiй, орiiнтовний характер. На старшому ступенi середньоi школи у бiльшостi краiн свiту здiйснюiться профiльна диференцiацiя навчання. Учнi навчаються у спецiалiзованих секцiях, вiддiленнях i серiях, якi можна вважати аналогами профiлiв. Вся iх багатоманiтнiсть зводиться до двох напрямiв тАУ академiчного (загальноосвiтнього) та практичного (технологiчного, допрофесiйного).
Кiлькiсть обовтАЩязкових предметiв на старшому ступенi середньоi школи набагато менша, нiж в основнiй. Профiльна диференцiацiя навчання здiйснюiться за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплiн певного профiлю. Учнi академiчних потокiв керуються вимогами вищих навчальних закладiв, навчальний план яких складаiться з традицiйних загальноосвiтнiх дисциплiн, що не виключаi вибiр нових навчальних курсiв. Учнi, якi не орiiнтуються на вступ до вищих навчальних закладiв, обирають переважно навчальнi курси практичного циклу, що в багатьох випадках не обмежуi можливостi продовження навчання [18].
Органiзацiя профiльного навчання призводить до певного перевантаження навчального плану школи. Так, у гiмназiях Швецii iснуi 22 вiддiлення (профiлi). Спецiалiзацiя навчання здiйснюiться як за рахунок вiдмiнностей у рiвнi пiдготовки з традицiйних шкiльних дисциплiн, так i шляхом введення в навчальний план спецiальних профiлюючих предметiв, кiлькiсть яких загалом сягаi близько 80.
Незважаючи на велику кiлькiсть навчальних предметiв i курсiв, кiлькiсть основних напрямiв профiлiзацii незначна. За наявностi стацiонарних вiддiлень та секцiй заняття будуються у досить суворiй вiдповiдностi до навчальних планiв i програм профiлю навчання i i обовтАЩязковими для всiх учнiв. Факультативи й предмети за вибором вiдiграють допомiжну роль, i iх питома вага у загальному балансi навчального часу вiдносно незначна.
Прикладом такоi системи i трирiчний французький загальноосвiтнiй i технологiчний лiцей. У десятому класi дii загальний, обовтАЩязковий для всiх учнiв навчальний план, який складаiться з традицiйних загальноосвiтнiх дисциплiн. Крiм того, кожному учню пропонуiться 15 курсiв для поглибленого вивчення, серед яких вiн повинен обрати два.
Пiсля закiнчення десятого класу диференцiацiя поглиблюiться i набуваi жорстких органiзацiйних форм. Учнi навчаються за двома напрямами: загальним i технологiчним. Школярi можуть обрати з десяти серiй диплом бакалавра про середню освiту, який даi право вступу на вiдповiднi факультети унiверситетiв та iнших вищих навчальних закладiв. У загальноосвiтньому напрямi видiляються три серii: лiтературна, наукова i соцiальнi та економiчнi науки. Технологiчний напрям передбачаi сiм серiй: медико-соцiальнi науки, науки та технологii iндустрii, експериментальнi науки та технологii, науки та технологii сфери обслуговування, готельного господарства, музики i танцю, прикладного мистецтва. Стацiонарнi вiддiлення i секцii з особливими навчальними планами i програмами i в старших класах середнiх шкiл Нiмеччини, РЖталii, РЖспанii, Нiдерландiв, Данii, Аргентини та iнших краiн.
У деяких краiнах профiльна диференцiацiя здiйснюiться за iншим принципом. Учням пропонуiться широкий спектр елективних предметiв, i фактично саме вони вiдiграють роль у здiйсненнi спецiалiзованого навчання. Така система характерна для старшоi школи США, Англii, Шотландii. В американськiй школi навчання здiйснюiться за такими трьома основними напрямами профiлiзацii: академiчний, загальний та виробничий. У змiст навчання входять як традицiйнi обовтАЩязковi предмети, так i предмети за вибором, яких у школах США налiчуiться кiлька сотень. Останнiми роками спостерiгаiться тенденцiя до зменшення навчального часу на iх вивчення.
Вцiлому, у старшiй зарубiжнiй школi спостерiгаiться стiйка тенденцiя до скорочення кiлькостi профiлiв i навчальних курсiв за рахунок збiльшення в навчальному планi обовтАЩязкових предметiв i курсiв.
Концепцiiю профiльного навчання у Росii визначено номенклатуру основних напрямiв профiлiзацii: природничо-математичний, соцiально-економiчний, гуманiтарний, технологiчний, унiверсальний. При цьому приблизне спiввiдношення обсягiв базових загальноосвiтнiх, профiльних загальноосвiтнiх предметiв i елективних курсiв у росiйськiй школi визначаiться пропорцiiю 50:30:20.
Осмислення продуктивних тенденцiй вiтчизняного i зарубiжного шляхiв профiлiзацii старшоi школи свiдчить про необхiднiсть широкого врахування як суспiльного контексту функцiонування школи, так i iндивiдуальних потреб i здiбностей учнiв [31].
Проблеми становлення i розвитку украiнськоi школи як основи нацiональноi системи освiти хвилюють сьогоднi не лише педагогiчну науку, педагогiв-практикiв, а й широку громадськiсть Украiни. У нашiй краiнi iснуi широка мережа навчальних закладiв усiх рiвнiв. У них сьогоднi вiдбуваються складнi процеси, йде перебудова методологiчних, навчально-методичних i органiзацiйних засад, що складалися впродовж багатьох попереднiх рокiв, засвоюються кращi зразки зарубiжного досвiду.
Нинi гостро вiдчуваiться соцiальна потреба у створеннi моделi сучасноi школи. Видатний педагог Софiя Русова влучно висловилась: тАЮКолись мертва, формальна, лицемiрна школа мусить впасти, а на ii руiнах маi утворитися, народитися нова, живуча i життiва, правдива i весела школа працi, школа соцiального виховання, збудована на пошанi i розумiннi громадських обовтАЩязкiв кожною дитиною, кожним учнем новоi школитАЭ [37]. Школа минулого зорiiнтована на унiфiкацiю навчального процесу, тАЮусередненутАЭ особистiсть як результат педагогiчноi дii. тАЮУсередненатАЭ школа не давала дiтям усього спектру освiтнiх послуг i програм, не враховувала iхнiх здiбностей та iнтересiв.
Нова школа тАУ це школа культури життiвого самовизначення. Нова школа навчаi дитину, як скласти свою життiву програму, як пiзнавати себе, як визначити своi життiве кредо, мету життя, самоаналiзу, як планувати, як органiзовувати дiяльнiсть для досягнення визначених цiлей. У новiй школi мають бути створенi максимально сприятливi умови для прояву та розвитку здiбностей i таланту дитини, ii повноцiнного життя на кожному з вiкових етапiв, для ii самовизначення. Нова, ненасильницька система виховання маi ТСрунтуватися на самодiяльностi, iнiцiативi, вiльному виборi напрямiв.
Школа ХХРЖ столiття тАУ це школа, в якiй повиннi реалiзовуватись новi iдеi щодо органiзацii освiти. У реформуваннi середньоi освiти в Украiнi в даний момент найактуальнiшою проблемою i впровадження профiльного навчання. Нова школа маi функцiонувати як профiльна. Це створюватиме сприятливi умови для врахування iндивiдуальних особливостей, iнтересiв i потреб учнiв, для формування у школярiв орiiнтацii на той чи iнший вид майбутньоi професiйноi дiяльностi. Профiльна школа найповнiше реалiзуi принцип особистiсно орiiнтованого навчання, що значно розширюi можливостi учня у створеннi власноi освiтньоi програми [37].
Профiльне навчання тАУ вид диференцiйованого навчання, який передбачаi врахування освiтнiх потреб, нахилiв та здiбностей учнiв i створення умов для навчання старшокласникiв вiдповiдно до iхнього професiйного самовизначення, що забезпечуiться за рахунок змiн у цiлях, змiстi та структурi органiзацii навчання [31].
Профiльне навчання повинне забезпечувати загальноосвiтню пiдготовку учнiв, глибоку iх допрофесiйну готовнiсть iз формуванням стiйкоi орiiнтацii на продовження навчання. Професiйну ж пiдготовку отримуi невелика кiлькiсть випускникiв шкiл, якi навчаються за окремими спецiальностями у мiжшкiльному навчально - виробничому комбiнатi, професiйному лiцеi чи окремих школах.
Змiст профiльноi освiти i методи навчання обумовленi цiлями, а цiлi тАУ якостями особистостi випускника, його моделлю, яка в свою чергу детермiнуiться змiнами соцiально-економiчних умов життя суспiльства. Отже, змiст профiльноi освiти прямо повтАЩязаний з формуванням стiйкоi системи соцiально значущих якостей особистостi [7].
Мета профiльного навчання тАУ забезпечення можливостей для рiвного доступу учнiвськоi молодi до здобуття загальноосвiтньоi профiльноi та початковоi допрофесiйноi пiдготовки, неперервноi освiти впродовж усього життя, виховання особистостi, здатноi до самореалiзацii, професiйного зростання й мобiльностi в умовах реформування сучасного суспiльства. Профiльне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостiйноi науково-практичноi, дослiдницько-пошуковоi дiяльностi, розвиток iхнiх iнтелектуальних, психiчних, творчих, моральних, фiзичних, соцiальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвiти [31].
Досить влучно звучать слова Жозефа де Местра[1]
, що стосуються глибинних основ i самоi сутi одного з найважливiших напрямiв сучасноi реформи, а саме переходу до моделi профiльноi школи (профiльного навчання у старших класах). Граф Жозеф де Местр писав мiнiстру просвiти Росii О.К.Розумовському з приводу багатопредметноi програми Царськосiльського лiцею: тАЮЗвернiть увагу, п. граф, на мудрiсть наших предкiв. Оскiльки всi повиннi вмiти добре мислити, добре говорити i добре писати, вони обмежили загальну освiту цими трьома пунктами. Потiм кожний приймав своi рiшення i вiддавався тiй окремiй науцi, котра була йому потрiбна. Нiколи вони не думали, що треба було б знати хiмiю, щоб стати iпископом, чи математику, щоб бути адвокатом. Початкова освiта не виходила за рамки, котрi я зобразив. Так були вихованi Копернiк, Кеплер, Галiлей, Декарт, Ньютон, Лейбнiц, обидва Бернуллi, Фенелон, Боссюе та багато iншихтАЭ [26]. Мотивування навряд чи втратило у своiй актуальностi: тАЮ Немаi бiльш надiйного методу привити назавжди вiдразу до науки нещасноi молодi, у якоi голова буде завжди завалена i, так би мовити, засмiчена цiiю колосальною купою неперетравлених знань, чи, що ще гiрше, наповнити ii всiма пороками, якi завжди тягнуть за собою верхогляднiсть, не врiвноважуючи iх анi найменшими перевагамитАЭ [26].
Основними завданнями профiльного навчання i:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пiзнавальних i професiйних iнтересiв, нахилiв, здiбностей i потреб учнiв старшоi школи в процесi iхньоi загальноосвiтньоi пiдготовки;
2) виховання в учнiв любовi до працi, забезпечення умов для iхнього життiвого i професiйного самовизначення, формування готовностi до свiдомого вибору й оволодiння майбутньою професiiю;
3) формування соцiальноi, комунiкативноi, iнформацiйноi, технiчноi, технологiчноi компетенцii учнiв на допрофiльному рiвнi, спрямування пiдлiткiв щодо майбутньоi професiйноi дiяльностi;
4) забезпечення наступно-перспективних звтАЩязкiв мiж загальною середньою i професiйною освiтою вiдповiдно до обраного профiлю [31].
У класах з профiльним навчанням учнi мають право i можливiсть обирати рiзнi профiлi навчання з урахуванням iх iндивiдуальних iнтересiв, нахилiв i здiбностей. Це дозволяi iм зосереджувати преважну увагу на поглибленому вивченнi теоретичних основ обраного профiлю у блоцi вiдповiдних дисциплiн.
Крiм того, профiлiзацiя освiти передбачаi посилення пiдготовки старшокласникiв в областi прикладних знань за обраним профiлем, формування у них первинних елементiв професiонально-важливих якостей.
Така форма освiти старшокласникiв дозволяi iм отримати за обраним профiлем бiльш глибокi, рiзностороннi теоретичнi i прикладнi знання, умiння i мiцнi практичнi навички дослiдницького характеру, пiдготувати себе до успiшного продовження освiти у середньому (вищому) професiональному навчальному закладi вiдповiдного напряму чи до працi у сферi матерiального виробництва.
Цьому сприяi також i те, що профiльна диференцiацiя освiти учнiв на старшому етапi являi собою логiчне продовження рiвневоi диференцiацii освiти учнiв, здiйснюваноi на середньому ступенi, у V-РЖХ класах, у формi професiйноi орiiнтацii та iнших видiв допрофiльноi пiдготовки [11].
З вищесказаного випливаi, що профiльна освiта за своiми цiлями i змiстом займаi промiжне положення мiж загальною середньою та професiйною освiтою.
Профiльне навчання ТСрунтуiться на таких принципах:
1) фуркацii (розподiл учнiв за рiвнем освiтньоi пiдготовки, iнтересами, потребами, здiбностями i нахилами);
2) варiативностi й альтернативностi (освiтнiх програм, технологiй навчання i навчально-методичного забезпечення);
3) наступностi та неперервностi (мiж допрофiльною пiдготовкою i профiльним навчанням, професiйною пiдготовкою);
4) гнучкостi (змiсту i форм органiзацii профiльного навчання, у тому числi дистанцiйного; забезпечення можливостi змiни профiлю);
5) дiагностико-прогностичноi реалiзованостi (виявлення здiбностей учнiв для iх обТСрунтованоi орiiнтацii на профiль навчання) [31; 12].
Здiйснення профiльного навчання потребуi цiлеспрямованого формування контингенту учнiв, розробки вiдповiдного навчально-методичного забезпечення за кожним напрямом навчання, використання специфiчних форм i методiв роботи з учнями, що мають пiдвищену мотивацiю до навчання, вимагаi вiдповiдноi перепiдготовки i пiдвищення квалiфiкацii вчителя, модернiзацii матерiально-технiчноi бази.
Профiль навчання тАУ це спосiб органiзацii диференцiйованого навчання, який передбачаi поглиблене i професiйно зорiiнтоване вивчення циклу спорiднених предметiв.
Профiль навчання визначаiться з урахуванням наступних чинникiв:
- освiтнiх потреб замовникiв освiти;
- кадрових, матерiально-технiчних, iнформацiйних ресурсiв школи ;
- соцiокультурноi i виробничоi iнфраструктури району, регiону;
- перспектив здобуття подальшоi освiти i життiвих планiв учнiвськоi молодi.
Профiльне навчання у 10-12 класах здiйснюiться за такими основними напрямами: суспiльно-гуманiтарний, природничо-математичний, технологiчний, художньо-естетичний, спортивний.
РЗх набiр вiдповiдаi соцiально-диференцiйованим видам дiяльностi, що зумовленi суспiльним розподiлом працi, i мiстить знання про природу, людину, суспiльство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профiлiзацii визначаються рiзноманiтнi навчальнi профiлi. РЗх орiiнтовний перелiк наведено у додатку А [31].
Профiльнiсть визначаiться як добором предметiв, так i iх змiстом.
Засвоiння змiсту освiти в загальноосвiтнiх закладах з профiльним навчанням маi забезпечувати, по-перше, загальноосвiтню пiдготовку учнiв, а по-друге тАУ спецiалiзовану поглиблену пiдготовку до майбутньоi професiйноi дiяльностi.
Профiль навчання охоплюi таку сукупнiсть предметiв: базовi загальноосвiтнi, профiльнi та курси за вибором.
Базовi загальноосвiтнi предмети становлять iнварiантну складову змiсту середньоi освiти i i обовтАЩязковими для всiх профiлiв. Цi предмети реалiзують цiлi й завдання середньоi загальноi освiти. Змiст навчання i вимоги до пiдготовки старшокласникiв визначаються державним загальноосвiтнiм стандартом. Змiст базових навчальних предметiв може iнтегруватися, скорочуватися на користь профiльних предметiв, що регулюiться типовим навчальним планом.
Профiльнi загальноосвiтнi предмети тАУ це цикл предметiв, якi реалiзують цiлi, завдання i змiст кожного конкретного профiлю. Вони обовтАЩязковi для учнiв, якi обрали даний профiль навчання. Профiльнi предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення i:
- бiльш глибоке i повне опанування понять, законiв, теорiй, передбачених стандартом освiти;
- дотримання системного викладу навчального матерiалу, його логiчного впорядкування;
- широке використання знань iз спорiднених предметiв;
- застосування активних методiв навчання, органiзацiя дослiдницькоi, проектноi дiяльностi учнiв.
Поглиблене вивчення саме циклу предметiв запобiгаi вузькiй спецiалiзацii, яка здебiльшого не вiдповiдаi реальним потребам, iнтересам старшокласникiв, оскiльки нерiдко iх цiкавить не один предмет, а група предметiв, не одна професiя, а кiлька близьких професiй. Профiльнi предмети забезпечують також прикладну спрямованiсть навчання за рахунок iнтеграцii знань i методiв пiзнання та застосування iх у рiзних сферах дiяльностi, у тому числi i професiйнiй, яка визначаiться специфiкою профiлю навчання.
Змiст профiльних предметiв реалiзуiться як варiативна складова змiсту загальноi середньоi освiти, а частково тАУ як iнварiативна складова.
У профiльних загальноосвiтнiх закладах передбачаiться опанування змiсту базових предметiв на рiзних рiвнях за такими програмами:
1) програма загальнокультурноi пiдготовки тАУ обовтАЩязковий мiнiмум змiсту навчального предмета, який не передбачаi подальшого ii вивчення (наприклад, математика на фiлологiчному профiлi; хiмiя та бiологiя у профiлi iнформатика або iх iнтегрований варiант у цих профiлях);
2) програма загальноосвiтньоi пiдготовки тАУ обсяг змiсту достатнiй для подальшого вивчення предмета у вищому навчальному закладi тАУ застосовуiться, коли навчальний предмет не i профiльним, але базовим або близьким до профiльного (наприклад, загальноосвiтнi курси бiологii, хiмii у фiзико-технiчному профiлi або загальноосвiтнiй курс фiзики у хiмiко-бiологiчному профiлi);
3) програма профiльноi пiдготовки тАУ обсяг змiсту навчального предмета поглиблений, передбачаi орiiнтацiю на майбутню професiю (наприклад, курси фiзики i математики у фiзико-математичному профiлi або курси бiологii та хiмii у хiмiко-бiологiчному профiлi).
РЗх орiiнтовний перелiк наведено у додатку А [31].
Профiль навчання може мати кiлька модифiкацiй, залежно вiд базових предметiв, обраних учнем як профiльнi. РЗх маi бути не бiльш як два-три з однiii або спорiднених освiтнiх галузей (наприклад, фiзика, iнформатика i математика, хiмiя i технологii, бiологiя i екологiя, географiя i економiка). Так, у профiлях, де профiльними обрано природничi предмети бiологiя i хiмiя, решта природознавчих предметiв (фiзика, географiя) вивчаiться за програмою загальноосвiтнього рiвня. Змiст навчальних предметiв природничо-математичноi галузi в соцiально-гуманiтарному, технологiчному i художньо-естетичному напрямах може бути iнтегрований за програмою-мiнiмумом в iдиний курс природознавства.
Курси за вибором тАУ це навчальнi курси, якi входять до складу профiлю навчання. Основнi iх функцii полягають у поглибленнi i розширеннi змiсту профiльних предметiв або забезпеченнi профiльноi прикладноi i початковоi професiйноi спецiалiзацii навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варiативного (шкiльного та регiонального) компонента змiсту освiти. Усi курси варiативного компонента можна подiлити на три групи:
1) поглиблення знань з профiлюючих предметiв базового компонента;
2) розвиток iнтересiв та здiбностей учнiв з урахуванням спецiалiзацii профiльних класiв;
3) загальний розвиток учнiв (iнформатика, полiтологiя, бiблiографiя, свiтова культура, iсторiя релiгiй).
Орiiнтовне спiввiдношення обсягу базових загальноосвiтнiх, профiльних предметiв i курсiв за вибором визначаiться пропорцiiю 60:30:10. Загальне навантаження учнiв визначено Законом Украiни тАЮПро загальну середню освiтутАЭ [31; 44].
Загальноосвiтнi школи створюють тi чи iншi профiлi навчання за рахунок комбiнацiй базових, профiльних предметiв i курсiв за вибором. Цим самим забезпечуiться гнучка система профiльного навчання, яка даi змогу обрати старшокласнику iндивiдуальну освiтню програму.
Форми органiзацii профiльного навчання регламентують дiяльнiсть субтАЩiктiв навчально-виховного процесу в системi профiльних загальноосвiтнiх закладiв i забезпечують умови для пiдготовки учнiвськоi молодi до свiдомого життiвого самовизначення, професiйного вибору та професiйноi адаптацii. За характером взаiмодii субтАЩiктiв профiльного навчання видiляють такi форми його органiзацii.
Внутрiшньошкiльнi: профiльнi класи в загальноосвiтнiх навчальних закладах; профiльнi групи в багатопрофiльних загальноосвiтнiх навчальних закладах; профiльне навчання за iндивiдуальними навчальними планами i програмами загальноосвiтнiх навчальних закладiв; динамiчнi профiльнi групи, в тому числi рiзновiковi.
Зовнiшнi: мiжшкiльнi профiльнi групи району, шкiльного округу; профiльна школа iнтернатного типу; опорна старша школа з пришкiльним iнтернатом; навчально-виховний комплекс (НВК); мiжшкiльний навчально-виробничий комбiнат (МНВК); загальноосвiтнi навчальнi заклади на базi вищих навчальних закладiв [31].
Профiльне навчання органiзуiться через навчальнi заняття (уроки, лекцii, семiнари тощо), факультативи, дистанцiйнi курси, екстернат.
Профiльне навчання може здiйснюватися у загальноосвiтнiх навчальних закладах рiзного типу: однопрофiльних i багатопрофiльних школах; профiльних школах iнтернатного типу; лiцеях; гiмназiях; колегiумах; навчально-виховних комплексах; мiжшкiльних навчально-виробничих комбiнатах; опорних старших школах iз пришкiльним iнтернатом, у тому числi в поiднаннi з початковою професiйною пiдготовкою; загальноосвiтнiх навчальних закладах на базi вищих навчальних закладiв; профiльних загальноосвiтнiх навчальних закладах iз ресурсним центром для використання iншими закладами освiти мiкрорайону, регiону, шкiльного округу.
Загальноосвiтнiй навчальний заклад може мати один або кiлька профiлiв. В окремих випадках загальноосвiтнiй навчальний заклад (клас) може бути не орiiнтований на конкретний профiль навчання. Тодi задоволення освiтнiх запитiв учнiв здiйснюiться за рахунок введення курсiв за вибором, якi дають змогу поглибити або професiйно спрямувати змiст спорiднених базових предметiв.
Також будуть iснувати класи унiверсального профiлю. Пiсля закiнчення такого класу випускник повинен iндивiдуально за рахунок самоосвiти корегувати свою пiдготовку вiдповiдно до вимог ВНЗ, який вiн собi обрав, або навчатись дистанцiйно.
Профiльнi групи у багатопрофiльних загальноосвiтнiх навчальних закладах передбачають профiльну спецiалiзацiю груп учнiв у класах певного напряму профiлiзацii. Наприклад, у класi суспiльно-гуманiтарного напряму можуть бути органiзованi групи для навчання за фiлологiчним та iсторико-правовим профiлями. Профiльне навчання за iндивiдуальними навчальними планами i програмами у загальноосвiтнiх навчальних закладах здiйснюiться для задоволення iндивiдуальних запитiв обдарованих учнiв.
Динамiчнi профiльнi групи створюються за бажанням учнiв та iхнiх батькiв у профiльних школах, що мають належне матерiально-технiчне, професiйно-педагогiчне забезпечення. Вони можуть функцiонувати у паралельних класах старшоi школи (за наявностi не менш як дванадцяти учнiв у групi); у мало комплектних школах можуть органiзовуватись рiзновiковi динамiчнi профiльнi групи. Протягом навчального року учнi мають право переходити з однiii профiльноi групи в iншу. Це забезпечить умови для самостiйного вибору учнями профiльних навчальних курсiв, випробування власних сил, реалiзацii iхнiх освiтнiх, професiйних iнтересiв [31].
У курсах за вибором (факультативи, практикуми, виробнича практика) учнi, поглиблюючи теоретичну профiльну пiдготовку, опановують бiльш широкi знання практичного i прикладного характеру за профiлюючими предметами, пiдвищують рiвень сформованостi унiверсальних загальнонавчальних умiнь, закрiплюють навики володiння ключовими
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi