Особливостi пiдвищення ефективностi навчальноi дiяльностi в спецiалiзованих класах з поглибленим вивченням хiмii на уроках з теми "Залiзо та його сполуки"

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Полтавський державний педагогiчний унiверситет iм. В. Г. Короленка

Кафедра хiмii

Особливостi пiдвищення ефективностi навчальноi дiяльностi в спецiалiзованих класах з поглибленим вивченням хiмii на уроках з теми ВлЗалiзо та його сполукиВ»

Полтава 2007

Змiст

Вступ

РЖ. Шляхи й засоби пiдвищення ефективностi навчальноi дiяльностi в спецiалiзованих класах з поглибленим вивченням хiмii

1.1 Головнi методичнi iдеi лекцiйно-семiнарськоi системи

1.2 Особливостi використання опорних конспектiв-схем на уроках хiмii в спецiалiзованих класах

1.3 Тренiнговi методики у вивченнi хiмii за лекцiйно-семiнарською системою

1.3.1 Картки-завдання для самостiйноi роботи

1.3.2 Картки з хiмii перетворень по темi тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ

Рiвень 1.

Рiвень 2.

Рiвень 3.

Вiдповiдi.

1.4 Психолого-педагогiчнi аспекти викладення хiмii у спецiалiзованих класах

РЖРЖ. Дидактичнi основи навчання хiмii у спецiалiзованих класах. Розробка урокiв-модулiв з теми тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ

2.1 Комплексна дидактична мета

2.2 Ферум, будова атома Феруму. Фiзичнi властивостi залiза

Варiант 1.

Варiант 2.

2.3 Ферум в природi. Одержання залiза в лабораторii та промисловостi

2.4 Хiмiчнi властивостi залiза

2.5 Сполуки Феруму: оксиди, гiдроксиди, солi. Якiснi реакцii на Fe²⁺ та Fe³⁺

Варiант 1.

Варiант 2.

2.6 Семiнарське заняття тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ

Варiант 1.

Варiант 2.

2.7 Сплави залiза: чавун i сталь. Застосування сплавiв i сполук феруму

2.8 Практична робота тАЬРозвтАЩязування задач з теми тАЬМеталитАЭ

2.9 Атестацiя з теми тАЬМетали побiчних груп тАЬЗалiзотАЭ

2.10 Методична розробка iнтегрованого уроку хiмii та географii тАЬМеталургiйний комплекс чорна металургiя УкраiнитАЭ

2.11 Методична розробка дидактичного модуля за темою тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ для класiв з поглибленим вивченням математики й фiзики

РЖРЖРЖ. Експериментальнi дослiдження впровадження лекцiйно-семiнарськоi системи при вивченнi теми тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ

3.1 Хiд та органiзацiя дослiдження у класах з поглибленим вивченням хiмii

3.2 Результати експериментального навчання в класах з поглибленим вивченням хiмii

3.3 Хiд та органiзацiя дослiдження в фiзико-математичних класах

3.4 Результати дослiдження в фiзико-математичних класах

Висновок

Лiтература

Додатки

Вступ

У ХХРЖ столiттi Нацiональна доктрина розвитку освiти в Украiнi маi забезпечити пiдготовку людей високоi культури тАУ квалiфiкованих спецiалiстiв, здатних до творчоi працi, професiйного розвитку, мобiльностi в освоiннi i впровадженнi новiтнiх наукомiстких та iнформацiйних технологiй. Останнi можливе лише за умови мисленнiвоi культури, внесення ii в реальнiсть педагогiчноi дiяльностi. Тому були створенi класи з поглибленим вивченням хiмii, де талановитi дiти, якi вчаться свiдомо i самостiйно можуть реалiзувати своi можливостi. Тому нами була розроблена спецiальна навчальна методика в якiй ми поiднали лекцiйно-семiнарську систему з модульною системою навчання, яка дозволяi повнiше реалiзувати можливостi учнiв, iнтенсифiкувати навчальний процес, навчити, iх розвтАЩязувати проблеми, застосовуючи свiй iнтелект, волю, почуття, памтАЩять, мислення.

Вже починаючи з перших урокiв вивчення теми тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ за новою методикою школярi начинають засвоювати знання в тому темпi, який зумовлюiться iхнiми пiзначальними здiбностями. Це даi можливiсть здiбним i особливо обдарованим дiтям максимально розвивати власнi позитивнi задатки, збiльшувати iнтелектуальний потенцiал.

У процесi навчання учнi завжди повертаються до ранiше вивченого (використовуючи опорнi схеми) i розглядають його з рiзних позицiй на бiльш складному рiвнi, що даi можливiсть слабшим учням закрiпити, сильнiшим поглибити знання.

Метою даноi роботи i:

1. Теоритично розробити методичнi пiдходи до вивчення теми тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ, у класах з поглибленим вивченням хiмii.

2. Обгрунтувати доцiльнiсть використання таких методичних пiдходiв, якi найбiльш повно враховують особливостi прояву пiзнавального iнтересу i активiзують пiзнавальну дiяльнiсть учнiв при вивченнi теми тАЬЗалiзо та його сполукитАЭ.

3. Видача практичних рекомендацiй по застосуванню поданих в роботi матерiалiв в шкiльному курсi хiмii та у реальному навчальному процесi, у проведеннi студентських науково-практичних конференцiй, а також пiд час розробки занять з iнших тем курсу хiмii.

РЖ. Шляхи й засоби пiдвищення ефективностi навчальноi дiяльностi в спецiалiзованих класах з поглибленим вивченням хiмii

Перед навчальними закладами освiти стоiть завдання - всебiчно вдосконалювати навчально-виховний процес, який би забезпечував розширення обсягу й пiдвищення мiцностi знань, умiнь i навичок учнiв, розвиток iх iндивiдуальних та творчих здiбностей.

Навчання хiмii служить загальним цiлям виховання пiдростаючого поколiння, озброюi учнiв знаннями, необхiдними для розбудови держави, сприяi формуванню у школярiв наукового свiтогляду, допомагаi виховувати iх у дусi патрiотизму, вiдданостi своiму народовi. Батькiвщинi.

Розвиток сучасноi науки й технiки ставить перед школою новi завдання. Випускник сучасноi школи, який житиме й працюватиме в новому тисячолiттi, повинен володiти певними якостями:

- самостiйно здобувати необхiднi знання, вмiло застосовуючи iх на практицi;

- критично мислити, грамотно працювати з iнформацiiю;

- бути комунiкабельним, контактним у рiзних соцiальних групах;

- самостiйно працювати над розвитком власного iнтелекту, культурного й морального рiвня.

Сформувати такi якостi можна лише за рахунок пiдвищення ефективностi навчальноi дiяльностi.

Активiзацiя мислення стала найважливiшою частиною перебудови школи вiдповiдно до мiжнародних загальноосвiтнiх стандартiв. Змiст i обсяг пiдготовки учнiв згiдно з цими стандартами мають вiдповiдати вимогам сьогодення, забезпечити високий загальноосвiтнiй рiвень громадян Украiни, iх iнтеграцiю в РДвропейський освiтнiй простiр. Якiсть уроку, вiдхiд вiд шаблонноi системи його органiзацii, оволодiння новими технологiями - ось що необхiдно сучасному вчителю. Знання разом з творчими здiбностями стають головним показником усебiчно розвинутоi особистостi.

Говорячи про перспективу шкiльноi хiмiчноi освiти, треба пам'ятати, що хiмiя тАФ загальноосвiтнiй предмет, необхiдний не лише для вивчення теоретичних основ науки, а й для зв'язку з життям.

Реформування середнiх навчальних закладiв освiти пов'язано з подальшим посиленням практичноi спрямованостi предметiв природничого циклу. Учнi матимуть можливiсть зацiкавитися предметом, i тодi вiн зможе вiдiграти важливу роль у iхнiй професiйнiй орiiнтацii.

Основною метою сучасноi школи i створення такоi системи навчання, яка б задовольнила освiтнi потреби кожного учня вiдповiдно до його здiбностей, iнтересiв та можливостей. Щоб досягти цiii мети, дирекцiя школи вирiшила змiнити ставлення учня й учителя до навчального процесу. Виходячи з того, що учнiв, якi не можуть досягти необхiдного рiвня знань та вмiнь при невеликих витратах часу, у школi наявно близько 5%, талановитих учнiв, якi вчаться у високому темпi й досягають високих показникiв, теж 5%, а звичайних дiтей - близько 90%, було вирiшено створити спецiалiзованi класи з поглибленим вивченням хiмii. Цього вимагала i необхiднiсть залучити до працi висококвалiфiкованих спецiалiстiв - хiмiкiв.

Отже, вирiшили, що кожен учень, який навчаiться у спецiалiзованому класi, повинен працювати над навчальним матерiалом свiдомо та самостiйно, а вчитель повинен керувати навчальним предметом, не нав'язуючи дiтям власних установок, якi, як правило, гальмують природний розвиток дитини. Ми, опрацювавши безлiч методичноi лiтератури, прийшли до висновку, що у спецiалiзованих класах потрiбно використовувати лекцiйно-семiнарську систему в поiднаннi з блочно-модульною та контрольно-коригувальною системами навчання, якi дозволяють повнiше реалiзувати можливостi розливального навчання, iнтенсифiкувати навчальний процес, навчити учнiв розв'язувати проблеми, застосовуючи свiй iнтелект, волю, почуття, пам'ять, мислення.

Для цього:

1. Весь навчальний матерiал подiляiться на рiзнi за обсягом частини (порцii,або модулi). Визначальними принципами подiлу i дидактична мета i характернi особливостi теми.

2. Для кожного учня записуiться алгоритм навчання, де зазначаiться тема,мета, рекомендована лiтература, даiться опорний конспект, мiнi-пiдручник, складений вчителькою, перелiк задач, розрахункових та експериментальних, вправ, тестових завдань. Користуючись певним набором довiдковоi та навчальноi лiтератури, учень засвоюi вiдповiдну порцiю матерiалу.

3. Учень не може перейти до наступного кадру програми, якщо добре не оволодii змiстом попереднього.

4. Змiст окремих кадрiв програми (мiнi-модулiв) диференцiюiться вiдповiдно до здiбностей учнiв, а також з урахуванням ступеня iх просування у навчаннi.

5. У процесi навчання намагаiмося спланувати роботу таким чином, щоб дiяв принцип диференцiацii складностi та мiцностi засвоiння знань.

6. Записанi у мiнi-пiдручниках завдання включають проведення дослiджень,аналiз, самостiйне вивчення певних явищ, фiксацiю результатiв вивчення у виглядi моделей цих явищ, таблиць. Часто учнi самостiйно складають опорнi конспекти з певних тем.

7. Виконання цих завдань носить теоретичний характер i вводить учнiв у лабораторiю науковоi думки, допомагаi iм набувати досвiду, формувати творче мислення.

8. У процесi навчання поряд з iндивiдуальною роботою широко використовуiться як групова, так i колективна форми навчальноi дiяльностi.

З метою пiдвищення рiвня засвоiння знань на уроках у класах з поглибленим вивченням хiмii ми використовуiмо контрольно-коригувальну технологiю навчання, яка даi можливiсть органiзувати iндивiдуальнi освiтнi траiкторii учнiв iз врахуванням iхнiх здiбностей, iндивiдуальних особливостей, мотивацii, а також того рiвня iнформацii, що необхiдно подати.

Впроваджуючи нестандартнi форми навчання, вчитель хiмii Полтавського НВК(школи-лiцею) №28 Стародубцева РД.Г. дозволяi учням спецiалiзованих класiв, починаючи з перших урокiв цiлеспрямованоi хiмiчноi освiти, засвоювати знання у тому темпi, який зумовлюiться iхнiми пiзнавальними здiбностями. Дають можливiсть здiбним i особливо обдарованим дiтям максимально розвивати власнi позитивнi задатки, збiльшувати творчий iнтелектуальний потенцiал. Дозволяi максимально наблизити навчальний матерiал до реального життя, спонукаi учнiв постiйно оновлювати цi знання. У процесi навчання учнi завжди повертаються до ранiше вивченого i розглядають його з рiзних позицiй на бiльш складному рiвнi, що даi можливiсть слабшим учням закрiпити, а сильним поглибити знання.

Учень маi можливiсть не лише бiльш свiдомо ставитися до навчання, але й спостерiгати динамiку особистого просування в засвоiннi навчального матерiалу, своiчасно коригувати свою пiзнавальну дiяльнiсть. Навчання учнiв у спецiалiзованих класах спонукаi iх працювати не лише на уроках, але й в позаурочний час: займатися у гуртках, на курсах, в Малiй академii наук.

У класах з поглибленим вивченням хiмii в 80-90% учнiв сформована високорозвинена цiлеспрямована навчальна дiяльнiсть. Всi учнi вступають на хiмiчнi факультети вузiв, успiшно складають iспит з хiмii. Таких учнiв у нас налiчуiться близько 300. рiвень успiшностi учнiв спец. класiв вищий порiвняно з рiвнем успiшностi iх однолiткiв на 60%.

1.1 Головнi методичнi iдеi

Гарний урок неможливий без натхнення i педагогiчноi iнтуiцii. Саме тодi вiн результат творчостi, а не ремесла. Разом з тим гарний урок це втiлення точно спланованого задуму вчителя.

1.Добровiльнiсть навчання (дiти повиннi з бажанням iдти на урок, почувати себе комфортно, не боятися). Для цього потрiбен не тiльки професiоналiзм вчителя, але й створення сприятливого мiкроклiмату на уроцi, мотивацiя навчальноi дiяльностi учнiв на кожному уроцi - "Люблю те, чого навчаю, люблю тих, кого навчаю".

2.3абезпечення 100% зайнятостi учнiв на уроцi, яка досягаiться застосуванням рiзноманiтних способiв навчання. Встановлено, що ефективнiсть засвоiння прямо залежить вiд ступеня активiзацii учнiв i залучення iх до процесу навчання. Застосування рiзноманiтних методик робить процес навчання дiйсно творчим, забезпечуi зацiкавленiсть учнiв, допомогаi розумiнню та засвоiнню матерiалу.

З.Застосування тематичного планування, яке передбачаi проведення рiзних типiв урокiв:

- встановлення мiжпредметних зв'язкiв та зв'язкiв мiж темами;

- основний обсяг знань, якими повинен оволодiти учень;

- основнi умiння, яких мають набути учнi;

- самостiйнi роботи, якi допоможуть учням i вчителевi перевiрити знання з основних питань теми i досягти кiнцевого результату;

- обсяг розрахункових задач з кожноi теми, який допоможе, з одного боку,

засвоiти новий теоретичний матерiал, а з iншого - надасть можливостi закрiпити вмiння розв'язувати задачi рiзних типiв.

4.У процесi вивчення кожноi теми доцiльною буде лекцiя, де головною умовою i генералiзацiя матерiалу, який подаi вчитель. Вчитель повинен довести дiтям головну думку. Найбiльш повно це досягаiться в процесi модульного навчання - "заглиблення" в основи всього курсу.

5.Багаторазове повторення на рiзних рiвнях засвоiння матерiалу. Для цього потрiбно застосовувати рiзнi форми контролю.

6.Розвиток творчоi самостiйностi учнiв. Цьому сприяi використання групових дискусiй, проведення рiзноманiтних семiнарiв, навчання учня учнем, творчi самостiйнi роботи дiтей.

7.Формування умiння школярiв працювати з довiдковою лiтературою та складати тези, конспекти, схеми.

1.2 Особливостi використання опорних конспектiв-схем на уроках хiмii в спецiалiзованих класах

Процес навчання учнiв i бiльш ефективним, коли вiн ТСрунтуiться не тiльки на викладаннi матерiалу в традицiйнiй формi, але й вiдображаiться у стислих конспектах або опорних схемах.

Принцип побудови опорних конспектiв при вивченнi теми тАЮЗалiзо та його сполуки" ТСрунтуiться на поширеному уявленнi про будову атома даного елементу та його можливi значення ступенiв окиснення. Наведенi в мiнi-посiбнику, а також в розробках модулiв, опорнi конспекти дають вiдповiдi на вузловi питання теми за планом: речовина, знаходження у природi, будова, властивостi, одержання, застосування. Опорнi конспекти дозволяють уявити всю тему в цiлому, що полегшуi учням завдання встановлювати генетичний зв'язок мiж рiзними класами неорганiчних сполук, якi утворюi елемент, та давати характеристику iх властивостям.

Використання таких опорних конспектiв даi можливiсть учителю i учням економити час i використовувати його для практичного застосування знань, розв'язання розрахункових задач.

Використання розроблених опорних конспектiв даi змогу упродовж вивчення програмного матерiалу спрямувати творчу дiяльнiсть учнiв у необхiдному напрямку. Це також допомагаi видiлити головнi блоки, вiдшлiфувати вивчення окремих компонентiв конспекту, встановити логiчнi зв'язки мiж компонентами, зробити висновки за окремим блоком або за всiiю схемою. У процесi вивчення учбових тем учнi оформлюють кожен конспект в окремому зошитi-словнику. У ньому поряд з основними поняттями i хiмiчними термiнами подаiться матерiал, за яким можна повторити головнi питання з усього курсу хiмii

Спираючись на прийом багаторазового повторення конспекту, використовуючи колективнi форми органiзацii навчальноi дiяльностi дiтей, сприяiмо таким чином глибокому засвоiнню матерiалу кожним учнем.

У процесi навчання за опорними конспектами потрiбен цiлий арсенал рiзноманiтних ефективних методiв, що спроможнi зацiкавити учнiв. За даними iноземних фахiвцiв, середнiй рiвень засвоiння iнформацii визначаiться в залежностi вiд кiлькостi використаних методiв навчання i може бути описаний у виглядi тАЮПiрамiди засвоiння" (дод. 1)

тАЮПiрамiда засвоiння" свiдчить, що ефективнiсть засвоiння учнями iнформацii прямо залежить вiд ступеня активiзацii, залучення iх до процесу навчання. Саме рiзноманiтнiсть методiв i робить процес навчання дiйсно творчим, збуджуi зацiкавленiсть учнiв, полегшуi розумiння i засвоiння матерiалу. Форми роботи, наведенi в тАЮПiрамiдi засвоiння", змiцнюють навички груповоi роботи, пiдвищуючи здатнiсть учнiв до спiвпрацi з iншими.

У процесi вивчення кожноi теми за опорними конспектами обов'язковою i лекцiя (5% засвоiння). Це швидкий спосiб забезпечення учнiв необхiдною iнформацiiю. Вона, безумовно, дуже корисна, але й маi своi недолiки, бо переводить учнiв у становище пасивних слухачiв.

Власне читання (10% засвоiння) - iндивiдуальне або групове - не даi належного ефекту при засвоiннi матерiалу. Тому його треба поiднувати з iншими, бiльш iнтенсивними методами навчання.

Аудiо-вiзуальншi метод (20% засвоiння) передбачаi пiд час складання опорного конспекту використання вчителем дiафiльмiв та фiльмiв, пiдсилюi ефективнiсть навчального процесу.

Демонстрування (30% засвоiння) сприяi впровадженню у навчальний процес iдей проблемно-розвиваючого навчання, встановленню генетичних зв'язкiв мiж iснуючими класами, дозволяi пiдтвердити хiмiчнi властивостi певноi сполуки. При цьому учнi отримують iнформацiю за допомогою рiзних органiв чуття.

Якщо в процесi обговорення або складання опорного конспекту використовувати груповi дискусii (50% засвоiння), то активiзуiться розумова дiяльнiсть учнiв, розвиваiться iх умiння висловлювати своi власнi iдеi та думки.

Можна запропонувати учням самим скласти опорний конспект та обговорити його в групi своiх однокласникiв (бригадi). Це - активне навчання (70% засвоiння). Учень, який склав опорний конспект, може виступити перед своiми товаришами у ролi вчителя. Навчання учнем iнших учнiв забезпечуi 90% засвоiння. Тому протягом усього курсу хiмii особливе значення маi саме робота бригадирiв зi своiми бригадами: у пiдлiтковий перiод вплив однолiткiв i дуже важливим.

Значну роль у навчаннi вiдiграi контроль знань, умiнь учнiв. Опорнi схеми допомагають iнтенсифiкувати цей процес.

Важливим завданням учителя i навчання учнiв умiнь i навичок рацiонально вчитися. Це означаi, що навчання будь-якого навчального предмета треба розглядати як навчання учнiв власноi дiяльностi з вивчення й оволодiння змiстом навчального предмета.

Успiшнiсть власноi дiяльностi учнiв з вивчення й оволодiння змiстом навчального предмета залежить вiд багатьох факторiв. У психолого-педагогiчних дослiдженнях звичайно викликають iнтерес такi фактори: по-перше, рiвень розвитку пiзнавальних процесiв учня; по-друге, рiвень розвитку його здiбностей; по-третi, характер мотивацii його навчальноi дiяльностi i т.iн.

Дiйсно, всi цi фактори в сукупностi своii i необхiдними передумовами успiшноi дiяльностi учня. Але не треба забувати, що велике значення в оволодiннi знаннями буде мати фактор самоорганiзацii школярем своii дiяльностi у навчальному процесi.

Пiд самоорганiзацiiю ми розумiiмо вмiння учня без систематичного зовнiшнього контролю, без допомоги i стимуляцii з боку вчителя самостiйно й рацiонально органiзовувати й проводити свою навчальну дiяльнiсть щодо здiйснення прийнятих цiлей навчання.

У даному випадку завдання вчителя не вчити, а допомагати вчитися учням, тобто вчитель повинен лише ставити пере учнями загальнi цiлi навчання i надавати допомогу в разi необхiдностi. У свою чергу, школяр повинен вчитися сам.

Проаналiзуiмо звтАЩязок самоорганiзацii дiяльностi учня з формами його навчальноi роботи.

Як вiдомо, дiяльнiсть учня при будь-якiй формi навчальноi роботи складаiться з навчальних дiй.

У своiх працях П.РЖ. Пiдласистий допускаi, що всi навчальнi дii учня можна роздiлити на двi групи. Дii першоi групи П.РЖ. Пiдласистий визначаi як дii-навички, дii-операцii. При виконаннi цих дiй власна поведiнка характеризуiться школярем в основному з навчально-практичного боку. Цiкаво вiдзначати, що в цьому випадку вiд учня вимагаiться вмiння проаналiзувати умову пiзнавальноi задачi i визначити способи i стратегiю ii розвтАЩязання. У свою чергу, дii другоi групи вiдрiзняються вiд дiй першоi групи тим, що в цьому випадку учнем усвiдомлюються способи розвтАЩязання навчально-пiзнавальноi задачi, способи власноi дiяльностi. Треба вiдзначити, що самостiйними i дii другоi групи, а дii першоi групи треба вважати навчально-тренувальними дiями.

Таким чином, до самостiйних дiй можна вiднести: видiлення школярем пiзнавальноi задачi, пiдбiр i визначення адекватних ii розвтАЩязанню способiв i дiй, виконання операцiй з контролю.

У своiй роботi ми розглянемо, за допомогою яких засобiв роботи можна сприяти самостiйним дiям учня. Як одну iз таких форм ми пропонуiмо складання i використання опорних конспектiв-схем.

Пiд опорними конспектами-схемами розумiють конспекти, що являють собою простi, зрозумiлi i наочнi схеми навчального матерiалу, в яких вказанi основнi поняття й звтАЩязки мiж ними.

Видiляють опорнi конспекти-схеми двох моделей: знаково-символiчнi й образнi (важливу роль вiдiграi принцип використання таких конспектiв-схем). Розглянемо найбiльш популярнi з них:

1. Учитель складаi опорнi конспекти-схеми, щоб учнi в узагальненому виглядi запамтАЩятали змiст навчальноi теми (наприклад, основнi положення хiмiчноi теорii).

2. Учитель розробляi опорнi конспекти-схеми, щоб учнi, користуючись ними, могли виконувати бiльш складнi завдання (наприклад, складання здiйснюванню хiмiчних реакцiй з урахуванням хiмiчних властивостей реагуючих речовин, при цьому хiмiчнi властивостi занесенi в опорну схему.

3. Учнi складають опорний конспект-схему разом з учителем. При цьому завдання вчителя тАУ допомогти школяревi рацiонально викласти матерiал, що вивчаiться.

4. Учень самостiйно складаi опорний конспект-схему. Учитель тiльки перевiряi правильнiсть складання (вiдповiднiсть науковостi) i коригуi його.

Коротко зупинимося на особливостях кожного iз наведених принципiв.

У першому випадку акцент зроблено на запамтАЩятовуваннi, однак завжди школяр при цьому розумii змiст опорноi схеми.

Так, Н.О. Курдюмова, аналiзуючи рiзнi пiдходи до запису навчального матерiалу, встановила, що загальне призначення таких опорних конспектiв-схем полягаi в тому, що допомогти запамтАЩятати матерiал. Ця допомога, на ii погляд, здiйснюiться двома шляхами. Перший шлях iнформацiя тАЮорганiзуiтьсятАЭ, тобто зi словесноi форми видаляiться все зайве, залишаються тiльки головнi слова i малюнки, якi, завдяки звичним позначенням, тАЮсамi за себе говорятьтАЭ. Другий шлях тАУ iнформацiя шифруiться за допомогою яскравих образiв. Якщо у записi ми все розумiiмо, перед нами тАУ конспект. Якщо iнформацiя фiксуiться на паперi таким чином, що без додаткового розтАЩяснення, без шифровки ii нiхто не зрозумii, значить, ми маiмо справу з опорною схемою.

У другому принципi в основу складання опорних конспектiв-схем, на думку Л.Я. Зорiноi, покладений стандартизований тип викладення навчального матерiалу. Такий принцип допомагаi стандартизувати контроль, посилити взаiмоконтроль учнiв, допускаi жорстке керування розумовою дiяльнiстю учнiв. Але треба вiдзначити, що стандартизований змiст i жорсткий контроль забезпечують засвоiння мiнiмуму знань всiма школярами.

Характеризуючи третiй принцип, треба вiдзначити, що тут частiше за все переважаi асоцiативна теорiя памтАЩятi. Доведено, що використання асоцiативних звтАЩязкiв в навчаннi як засiб запамтАЩятовування i ефективним. Складаючи самостiйно конспект-схему, учень, як правило, використовуi рiзнi асоцiацii.

Як вiдомо П.П. Блонський вважав, що всiлякi асоцiацii за сумiжнiстю, починаючи з просторових i тимчасових i закiнчуючи логiчними, дуже допомагають запамтАЩятовуванню: не страшно, якщо учень, пригадуючи, намагаiться уявити собi вiдповiдну сторiнку книги.

Використання конспектiв-схем навчального матерiалу з метою створення в учнiв чiткого, наочного, легко баченого i сприйнятого уявлення про цей матерiал i необхiдним. Найлегше цього досягти, якщо учень складаi цi конспекти-схеми самостiйно. У школярiв, що засвоюють матерiал у такий спосiб, не тiльки зменшуiться кiлькiсть помилок, але й бiльш активно розвиваються розумовi здiбностi: гнучкiсть розуму, кмiтливiсть та iншi якостi розумовоi дiяльностi.

У своiй роботi ми розглянемо, як впливають опорнi конспекти-схеми на розвиток пiзнавальних процесiв школяра.

В експериментi брали участь 20 учнiв. Школярам було запропоновано один iз варiантiв складання опорних конспектiв-схем з теми тАЮЗалiзо i його сполукитАЭ.

1. Використати готовим (розроблений учителем);

2. Скласти, використовуючи допомогу вчителя;

3. Розробити конспект-схему самостiйно.

При цьому iм повiдомляли, що при виконаннi наступних завдань з даноi теми вони зможуть скористатися обраним варiантом опорних конспектiв-схем.

Мета даного дослiдження полягала у визначеннi звтАЩязку мiж вибором варiанту опорних конспектiв-схем i рiвнем виконання завдань за цими конспектами-схемами.

Примiтка: тАЮКтАЭ тАУ кiлькiсний показник; % - вiдсотковий показник.

РЖз 20 учнiв, що перевiрялися, 6 учнiв (30%) вiддали перевагу використанню уже готових конспектiв-схем, 11 учнiв (55%) при складаннi конспектiв-схем використали допомогу вчителя, i тiльки 3 учнi (15%) самостiйно виконали опорнi конспекти-схеми. (Результати виконання учнями завдання за конспектами-схемами винесенi в таблицю.

За результатами виконання завдання з використанням учнями опорних конспектiв-схем нами було видiлено три групи школярiв.

Першу групу склали учнi, якi самостiйно i правильно виконали запропонованi iм завдання. Вони продемонстрували високий рiвень розвитку розумових операцiй, осмислення й розумiння навчального матерiалу.Другу групу становлять школярi, якi в процесi виконання завдань припустилися помилок або звертались за допомогою до експериментатора. Треба вiдзначити, що всiх учнiв можна роздiлити на двi групи: однi учнi зверталися за допомогою до вчителя з питань виконання самого завдання, iншi просили пояснити елементи у складеному ними конспектi-схемi. Учнi цiii групи не завжди осмислювали навчальний матерiал, вони часто не могли узагальнити i систематизувати своi знання.

РЖ, зрештою, третю групу склали учнi, якi iз завданням не впорались або виконали завдання неправильно.

А тепер проаналiзуiмо одержанi результати, якi занесенi до таблицi.

Як можна бачити з таблицi, учнi, що самостiйно розробили опорнi конспекти-схеми, продемонстрували високий i середнiй рiвень виконання завдання. Учнi, що скористалися готовими конспектами-схемами, показали низький i середнiй рiвень.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що самостiйне складання учнями опорних конспектiв-схем i вмiння скористатися ними сприяi не тiльки осмисленню й запамтАЩятовуванню навчального матерiалу, але й розвиваi рiзнi пiзнавальнi процеси у школярiв.

1.3 Тренiнговi методики у вивченнi хiмii за лекцiйно-семiнарською системою

Закон Украiни тАЮПро освiтутАЭ висунув перед учительством задачу тАУ сприяти формуванню в учнiв фахового рiвня, тобто навчальна дiяльнiсть у пiдсумку маi не просто дати людинi суму знань, умiнь i навичок, а сформувати рiвень ii компетенцii.

Поняття компетенцii не зводиться анi до знань, анi до навичок, а належить до сфери вмiнь. Власне, вмiння тАУ це компетенцiя в дii. Отож, пiд компетенцiiю розумiють загальну здатнiсть, що базуiться на знаннях, досвiдi, цiнностях, схильностях, набутих завдяки навчанню.

Таким чином, на сучасному етапi перед учителями постаi ряд проблем, що потребують розвтАЩязання: iнтенсифiкацiя навчального процесу з дефiцитом навчального часу; активiзацiя пiзнавальноi активностi; забезпечення (злiсностi, унiверсальностi та системностi знань з хiмii. Саме з такою метою розробляються та впроваджуються новi технологii навчання. Проте, звична для нас класно-урочна система повнiстю не вичерпала себе. Якщо чiтко розпланувати вивчення кожноi теми, вiдмовитися вiд тотального використання комбiнованих занять, роздiлити навчальний процес на певнi етапи, що забезпечуватимуться типами урокiв, можна досягти бажаного результату.

Хiмiю традицiйно вважають тАЮважкимтАЭ предметом, що взагалi цiлком обТСрунтовано. Але значною мiрою це твердження можна позбавити пiдТСрунтя, якщо дещо змiнити пiдхiд до формування знань та iх контролю, особливо на першому етапi вивчення хiмii. Якщо учнями мiцно засвоiнi хiмiчнi поняття, вони вiльно володiють спецiальними навичками, то подальшi кроки у вивченнi хiмii не будуть викликати в них особливих труднощiв. Досягти цього можна за допомогою спецiальних тренувальних вправ тАУ так званого хiмiчного тренiнгу.

Тренiнг тАУ це метод засвоiння, активiзацii, коригування знань, умiнь i навичок.

Програма тренiнгу:

- активiзацiя й закрiплення знань програмного матерiалу;

- формування спецiальних умiнь i навичок;

- одержання новоi iнформацii;

- оволодiння прийомами практичного застосування iнформацii у новiй навчальнiй ситуацii.

Цiлi тренiнговоi роботи:

- навчити дiтей усвiдомлено оперувати поняттями, якi вони одержують на уроках, застосувати iх у стандартних i нестандартних ситуацiях.

- Розвивати уяву, оригiнальнiсть, критичнiсть, варiативнiсть мислення, неординарнiсть бачення проблеми, дослiдницький оптимiзм.

- Виховувати вмiння працювати самостiйно та у складi групи, не зупинятися на досягнутому.

Основна iдея тренiнгу сприяти усвiдомленню сутностi хiмiчних понять,

довести спецiальнi навички до автоматизму завдяки спiлкуванню, взаiмодопомозi та взаiмоперевiрцi, робочiй обстановцi.

Правила тренiнгу

Учителю:

1. Матерiал, що обираiться для тренiнгу, маi бути дiйсно вартим для запамтАЩятовування та посильним для учнiв.

2. Треба намагатися знайти оптимальний варiант форми й змiсту завдань.

3. РЖнструкцii учням щодо обтАЩiму, термiну, оцiнювання роботи мають бути чiткими.

4. Треба продумати, якого складу мають бути групи учнiв для виконання певних завдань.

5. Групи мають працювати самостiйно пiд керiвництвом лiдера.

6. Необхiдно продумати принцип, за яким учнi будуть здiйснювати само- та взаiмоконтроль.

7. Аналiзувати помилки (зтАЩясовувати, чи вiрно зроблена робота) краще одразу пiсля ii виконання. Оцiнку в журнал бажано виставляти тим учням, якi досягли високого або достатнього рiвня.

Учням:

1. Уважно ознайомтеся зi змiстом роботи, яку потрiбно виконати.

2. Усвiдомте цiлi роботи.

3.Прослухайте уважно iнструктаж щодо виконання й оформлення роботи.

4. Критично оцiнiть своi можливостi та визначте, яку частину роботи ви вiзьмете на себе, якщо це групова робота.

5. Пiд час роботи уважно слухайте товаришiв i лiдера групи.

6. У разi виникнення труднощiв не соромтеся звертатися по допомогу.

7. Намагайтеся працювати швидко, не заважайте iншим.

8. Проаналiзуйте отриманi результати, зробiть висновки, оцiнiть власну дiяльнiсть.

Базовi методи тренiнгу:

- РЖндивiдуальна робота;

- Робота у складi малоi групи (два-чотири учнi);

- Рольова гра;

Форми тренiнгу:

- Робота у малих групах.

- Презентацiя.

- Дискусiя.

- Самостiйна робота.

- Вивчення конкретноi ситуацii.

- Дидактичнi iгри тАУ тренажери.

- Тестування.

- РозвтАЩязування задач.

- Рiзноманiтнi вправи.

- Складання опорного конспекту.

- Озвучування готовоi схеми або ii фрагмента.

- Диктанти.

- Уснi рахунки.

- Мiнi-лекцiя.

- Дiловi iгри.

Позитивнi якостi тренiнгу:

- Усi учнi залучаються до активноi навчальноi працi.

- Вiдбуваiться сприяння закрiпленню набутих ранiше й виробленню нових умiнь i навичок.

- Реалiзуiться навчальне спiлкування.

- ЗтАЩявляiться можливiсть перевiрити й оцiнити рiвень знань усього класу.

- Вiдсутнi перевантаження домашнiми завданнями.

- Пiдвищуiться iнтерес до вивчення хiмii.

- Тренiнг не потребуi тривалоi попередньоi пiдготовки.

Оптимальнi варiанти застосування тренiнгу:

1. Спецiальнi уроки-тренiнги.

2. Урок-практикум.

3. Урок-семiнар (навчаюча, контролююча частини).

4. Повторювально-узагальнюючi лекцii, семiнари.

Вправи хiмiчного тренiнгу потрiбнi не для пiдсумкового оцiнювання знань учнiв, а саме для засвоiння матерiалу, оволодiння нового предмета тАУ тому слiд мати на увазi, що учень повинен виконувати iх у гарному настроi. У кожному разi можна допустити, щоб вiн боявся вчителя, намагався уникнути його критичноi оцiнки. Учитель повинен бути консультантом, тренером-помiчником. Тому дуже важливо, щоб оцiнки за тренувально-контрольнi роботи були тАЮробочимитАЭ. Не слiд негайно виставляти iх у журнал.

Крiм того, вправи тренiнгу дають змогу контролювати знання та вмiння учнiв на кожному уроцi та кожному етапi вивчення теми.

Найбiльш вдалими прикладами хiмiчного тренiнгу вважаю такi: з теми тАЮЗалiзо та його сполукитАЭ.

1. Рiзноманiтнi завдання на закрiплення вивченого матерiалу. Тексти завдань, вiддрукованих рiзними кольорами, роздаються на кожну парту. Логiка кольорiв, що використовуються:

Чорний тАУ початковий, репродуктивний рiвень;

Блакитний тАУ середнiй рiвень;

Зелений тАУ достатнiй рiвень;

Синiй тАУ високий рiвень.

Кольоровi позначення допомагають учневi контролювати ступiнь свого руху, здiйснювати самоконтроль, обтАЩiктивно оцiнювати своi можливостi, надають впевненостi у своiх силах. Такi завдання можуть застосовуватися для iндивiдуальноi, парноi, груповоi роботи, використовуватися для учнiв одного, двох або бiльшоi кiлькостi варiантiв. Учитель може звертатися до них пiсля пояснення нового матерiалу або пiсля певного етапу пояснення. Учнi можуть контролювати ступiнь свого розумiння матерiалу, роблячи позначки олiвцем на текстi тренувальних завдань. РЗх можна застосовувати у виглядi самостiйноi роботи пiд час перевiрки домашнього завдання або усного опитування пiд час тАЮрозминкитАЭ.

1.3.1 Картки-завдання для органiзацii самостiйноi роботи учнiв при вивченнi теми тАЮЗалiзо та його сполукитАЭ

Органiзацiя самостiйноi роботи учнiв на уроцi тАУ важлива складова роботи вчителя. Самостiйну роботу учнiв можна органiзувати на рiзних етапах процесу навчання: пiд час пiдготовки учнiв до сприйняття нового матерiалу, вивчення нового матерiалу, удосконалення знань i вмiнь учнiв пiд час повторення вивченого матерiалу.

Кожна самостiйна робота, будучи елементом загальноi системи, тiсно й орга

Вместе с этим смотрят:

WEB-дизайн: Flash технологии

РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському

РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня

РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури

РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi