Патрiотичне виховання молодших школярiв на уроках трудового навчання
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Психолого-педагогiчнi основи патрiотичного виховання молодших школярiв
1.1 Методологiчнi основи патрiотичного виховання молодших школярiв
1.2 Аналiз лiтератури i передового педагогiчного досвiду
Роздiл 2. Експериментально-дослiдницька робота у патрiотичному вихованнi молодших школярiв
2.1 Методика органiзацii експерименту
2.2 Основнi експериментальнi гiпотези i результати експерименту
2.3 ОбТСрунтування ефективних шляхiв i засобiв патрiотичного виховання молодших школярiв
Висновки
Список використаноi лiтератури
Вступ
Актуальнiсть дослiдження проблеми. Всебiчний розвиток людини як особистостi та формування ii нацiональноi самосвiдомостi становить головну мету концепцii гуманiзацii та гуманiтаризацii системи освiти, проголошеноi державною нацiональною програмою освiти тАЬУкраiна ХХРЖ столiттятАЭ [1]. Про виховання особистостi в дусi любовi до Батькiвщини й усвiдомлення свого громадянського обовтАЩязку на основi нацiональних духовних цiнностей в поiднаннi iз загальнолюдськими йдеться i в законах Украiни тАЬПро освiтутАЭ та тАЬПро загальну середню освiтутАЭ [2]. Проект тАЬКонцепцii 12-рiчноi середньоi загальноосвiтньоi школитАЭ [5] також видiляi формування особистiсних якостей громадянина-патрiота Украiни серед прiоритетiв змiсту освiти.
За останнi десятилiття Влпiд гучними гаслами демократизацii та гуманiзацii суспiльства, вiдродження нацiональноi iсторii та культури фактично сталася iх полiтизацiя. На вiстрi iдеологiчноi боротьби опинилася школа. Викладання ведеться за пiдручниками, написаними прозахiдними та проросiйськими авторамиВ» [[49, 9]]. Про низький стан патрiотичних почуттiв учнiв початкових класiв свiдчать результати соцiологiчних та педагогiчних дослiджень.
Любов до Батькiвщини i однiiю з визначальних рис кожного справжнього громадянина. Будучи якiстю синтетичною, Влпатрiотизм включаi в себе емоцiйно-моральне i дiiве ставлення до себе та iнших людей, до рiдноi природи, до своii нацii, до матерiальних та духовних надбань суспiльстваВ» [38, 52]. Проте легко виховувати любов до краiни, яка забезпечуi належний фiнансовий добробут i впевненiсть у майбутньому. Важче це робити, коли дiти щодня стикаються з матерiальними нестатками та постiйними розбiжностями мiж бажаним i реальним. Але ж якщо до виховання патрiотiв навiть не братися, кращого майбутнього для Украiни досягти буде важко.
У наш час основна увага патрiотичному вихованню надаiться саме Вляк вихованню нацiональному, тобто вихованню в дусi ментальностi украiнсь-кого народу, його кордоцентризму, потягу до прекрасного i прагнення до гармонiiВ» [6, 16-17].
За умов ринковоi економiки ведучим мотивом поведiнки людей стало збагачення. Платнi навчальнi заклади, вiйськова служба за контрактом зводять патрiотичну роботу як таку нанiвець. Духовнiсть вiдходить на другий план. Грубо порушуються конституцiйнi вимоги щодо обов'язковостi загальноi середньоi освiти. Культивуються крайнi iдеi про протистояння украiнського патрiотизму на противагу росiйському чи iншим i/або про перевагу росiйського шовiнiзму над украiнським патрiотизмом i т. iн.
Система патрiотичного виховання школярiв на сьогоднiшнiй день регулюiться такими законодавчими документами, як Указ Президента Украiни з приводу покращення патрiотичного виховання громадян, Нацiональна програма патрiотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовностi та змiцнення моральних засад суспiльства, затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни. Проте основнi положення цих документiв на практицi не виконуються.
У сучаснiй педагогiчнiй науцi патрiотичне виховання визначаiться як iсторично зумовлена сукупнiсть iдеалiв, поглядiв, переконань, традицiй, звичаiв та iнших форм соцiальноi поведiнки, спрямованих на органiзацiю життiдiяльностi пiдростаючих поколiнь, у процесi якоi засвоюiться духовна i матерiальна культура нацii, формуiться нацiональна свiдомiсть i досягаiться духовна iднiсть поколiнь. На думку РЖ.Д.Беха, патрiотичне виховання також передбачаi Влширокi знання конституцiйних i правових норм, державноi полiтики, сформованiсть патрiотичних думок та дiiвих заходiв з вiдстоювання нацiональних форм життiдiяльностi i поведiнки в усiх сферах суспiльного життяВ» [11, 136]. Мета патрiотичного виховання, як стверджу-ють автори Державноi нацiональноi програми ВлОсвiтаВ» (Украiна XXI столiття) [1], i формування нацiональноi свiдомостi, самосвiдомостi та патрiотизму у вихованцiв рiзного вiку.
Патрiотичне виховання ТСрунтуiться на засадах родинного виховання, на iдеях i засобах народноi педагогiки, науковоi педагогiчноi думки, що уособлюють вищi зразки виховноi мудростi украiнського народу тАФ любов до рiдноi землi, до свого народу, його традицiй, звичаiв, готовнiсть до мирноi та ратноi працi в iм'я Украiни, почуття гордостi за Батькiвщину, вiрнiсть Украiнi, власну вiдповiдальнiсть за ii долю [20, 25].
Важливою складовою змiсту патрiотичного виховання i розвиток трудовоi активностi школярiв. Змiст виховання забезпечуi розумiння економiчних законiв i проблем суспiльства та шляхiв iх розв'язання; розвиваi мотивацiю до працi, усвiдомлення життiвоi потреби трудовоi активностi, iнiцiативи, пiдприiмництва, здатнiсть до соцiальноi творчостi як умови соцiальноi адаптацii, конкурентоспроможностi й самореалiзацii особистостi в ринкових вiдносинах. ВлСправжнi патрiотичне виховання починаiться там, де iдея i особиста праця тАУ пiт, мозолi, зливаються воiдино, творять те, про що народ говорить: у людини i святе за душеюВ» [42, 204].
З цього випливаi, що проблема патрiотичного виховання молодших школярiв у процесi трудового навчання маi комплексний характер i недостатньо ТСрунтовно вивчена, а тому не знайшла повного вiдображення у психолого-педагогiчнiй теорii i навчально-методичнiй практицi. Це свiдчить про необхiднiсть розробки впровадження дiiвих форм, методiв i прийомiв патрiотичного виховання учнiв початкових класiв, якi б вiдповiдали вимогам сьогодення. Дана проблема й зумовила вибiр теми дослiдження: ВлПатрiотичне виховання молодших школярiв на уроках трудового навчанняВ».
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ процес патрiотичного виховання учнiв початкових класiв на уроках трудового навчання.
Предмет дослiдження тАУ шляхи i засоби патрiотичного виховання молодших школярiв засобами трудового навчання.
Мета дослiдження тАУ теоретично обТСрунтувати й експериментально перевiрити педагогiчнi умови патрiотичного виховання молодших школярiв засобами трудового навчання.
Гiпотеза дослiдження тАУ якiсть i результативнiсть трудового навчання молодших школярiв покращиться, якщо у процесi навчальноi дiяльностi використовувати дiiвi форми, методи i засоби патрiотичного виховання учнiв, урiзноманiтнювати ними проведення урокiв трудового навчання.
Завдання дослiдження:
ЗтАЩясувати стан дослiдження проблеми патрiотичного виховання у педагогiчнiй теорii та сучаснiй освiтнiй практицi.
Виявити психолого-педагогiчнi умови, вiковi особливостi та методичнi закономiрностi патрiотичного виховання у молодшому шкiльному вiцi.
Охарактеризувати можливостi форм, методiв i засобiв трудового навчання у початковiй школi у патрiотичному вихованнi учнiв.
Визначити критерii та рiвнi розвитку патрiотичних якостей особистостi молодших школярiв засобами трудового навчання.
Експериментально перевiрити ефективнiсть виявлених педагогiчних умов патрiотичного виховання молодших школярiв на уроках трудового навчання.
Теоретико-методологiчну основу становлять досягнення педагогiки в галузi дослiдження процесу виховання, висвiтленi в працях РЖ.Беха, Ю.Бонда-ренка, Г.Ващенка, О.Вишневського, О.Гаденки, М.РЖванчук, В.Каюкова, Б.Кобзаря, В.Кременя, В.Кузя, РЖ.Огiiнка, С.Русовоi, М.Стельмаховича, В.Сухомлинського, Я.Чепiги, К.Чорноi, В.Шахненка, та розвiдки про фiлософське пiдТСрунтя патрiотизму Йогана ТР. Гердера, Джузеппе Маццiнi, Шарля Морраса, Ернеста Ренана, Йогана ТР. Фiхте, в тому числi й украiнського тАФ М.Братасюка, О.Братка-Кутинського, О.Забужко, РЖ.Мiрчука, М.Мiхновського, РЖ.Мойсеiва, Д.Чижевського, М.Шлемкевича, а також тАЬНа-цiональна доктрина розвитку освiтитАЭ, концепцiя нацiонального виховання, Державний стандарт початковоi загальноi освiти (галузь тАЬТрудове навчаннятАЭ).
Методи дослiдження. Для досягнення мети та завдань застосовано комплекс педагогiчних методiв дослiдження: теоретичнi тАУ аналiз, порiвняння й узагальнення психолого-педагогiчноi i методичноi лiтератури, методичних статей у перiодичних виданнях, матерiалiв наукових дослiджень з цiii проблеми; емпiричнi тАУ педагогiчне спостереження, анкетування, методики педагогiчноi дiагностики, констатуючий i формуючий експерименти, кiлькiсна та якiсна iнтерпретацiя отриманих експериментальних даних.
Експериментальна база дослiдження. Дослiдно-експериментальна робота проводилася протягом 2006-2008 рокiв на базi Великоходачкiвськоi загальноосвiтньоi школи РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв Козiвського району Тернопiльськоi областi.
Дослiдження здiйснювалося у два взаiмоповтАЩязанi етапи:
На першому етапi проаналiзовано психолого-педагогiчну i методичну лiтературу з даноi проблеми, визначено теоретичнi положення, обтАЩiкт, предмет, мету, гiпотезу, завдання дослiдження.
На другому етапi проведено констатуючий експеримент; обТСрунтовано педагогiчнi умови патрiотичного виховання учнiв початкових класiв у процесi трудового навчання. Розроблено i впроваджено основнi положення формуючого експерименту, опрацьовано його результати, сформульовано висновки дослiдження.
Структура та обсяг дослiдження. Дипломна робота складаiться зi вступу, двох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел, додаткiв.
Роздiл 1. Психолого-педагогiчнi основи патрiотичного виховання молодших школярiв
1.1 Методологiчнi основи патрiотичного виховання молодших школярiв
Виховання тАФ соцiально i педагогiчно органiзований процес формування людини як особистостi. Суспiльство як соцiальне об'iднання людей може функцiонувати i розвиватися лише за цiлеспрямованоi, систематичноi та органiзованоi роботи з виховання кожноi особистостi. Зупинення цього процесу тАФ катастрофа для суспiльства, внаслiдок якоi людина не змогла б пiднятися до рiвня особистостi. Ще Я.-А. Коменський зауважував, що Влзневага до виховання i кроком до загибелi людей, сiмей, держав i всього свiтуВ» [11, 9]. Тому виховання з погляду суспiльного розвитку i провiдною сферою дiяльностi як окремоi людини, так i людськоi спiльноти. Завдяки йому людство забезпечуi свою безперервнiсть у соцiальному розвитку.
Виховання школярiв здiйснюють у процесi навчання i виховноi роботи у школi та за ii межами. Воно i цiлiсним процесом, у якому органiчно поiднанi змiстова (сукупнiсть виховних цiлей) i процесуальна (самокерований процес педагогiчноi взаiмодii вчителя й учня, що передбачаi органiзацiю i функцiонування системи виховноi дiяльностi та самовиховання учнiв) сторони [35, 38-39]. Цей процес i двостороннiм (обов'язкова взаiмодiя вихователя i вихованця), цiлеспрямованим (наявнiсть конкретноi мети), багатогранним за завданнями i змiстом, складним щодо формування i розкриття внутрiшнього свiту дитини, рiзноманiтним за формами, методами i прийомами, неперервним (у вихованнi канiкул бути не може), тривалим у часi (людина виховуiться все життя).
Сьогоднi перед суспiльством i школою стоiть проблема розвитку особистостi свiдомого украiнського громадянина, який поiднуi в собi нацiональнi риси та самобутнiсть украiнського народу [49, 10]. РЖ саме нацiональне виховання передбачаi надання широких можливостей для пiзнання украiнськоi iсторii, культури, традицiй, звичаiв, мови, формування нацiональноi гiдностi, розвитку особистiсних рис громадянина украiнськоi держави.
Провiднi завдання виховання молодших школярiв у початковiй школi зумовлено прiоритетними напрямами реформування виховання, визначеними Державною нацiональною програмою ВлОсвiтаВ» (ВлУкраiна XXI столiттяВ»), до яких належать:
формування нацiональноi свiдомостi, любовi до рiдноi землi, свого народу, бажання працювати задля розквiту держави, готовностi ii захищати;
забезпечення духовноi iдностi поколiнь, виховання поваги до батькiв, жiнки-матерi, культури та iсторii свого народу;
формування високоi мовноi культури, оволодiння украiнською мовою;
прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаiв, традицiй; украiнцiв та представникiв iнших нацiй, якi мешкають на Украiнi;
виховання духовноi культури особистостi; створення умов для вiльного вибору нею своii свiтоглядноi позицii;
утвердження принципiв вселюдськоi моралi: правди, справедливостi, патрiотизму, доброти, працелюбностi, iнших доброчинностей;
формування творчоi, працелюбноi особистостi, виховання цивiлiзованого господаря;
забезпечення повноцiнного фiзичного розвитку дiтей i молодi, охорони та змiцнення iх здоров'я;
виховання поваги до Конституцii, законодавства Украiни, державноi символiки;
формування глибокого усвiдомлення взаiмозв'язку мiж iдеями свободи, правами людини та ii громадською вiдповiдальнiстю;
забезпечення високоi художньо-естетичноi освiченостi i вихованостi особистостi;
формування екологiчноi культури людини, гармонii ii вiдносин з природою;
розвиток iндивiдуальних здiбностей i талантiв молодi, забезпечення умов iх самореалiзацii;
формування у дiтей i молодi умiння мiжособистiсного спiлкування та пiдготовка iх до життя в умовах ринкових вiдносин [1, 63-64].
Як бачимо, патрiотичне виховання дiтей та молодi займаi значне мiсце, в тiй чи iншiй мiрi охоплюючи бiльшiсть напрямкiв виховання. Проте на практицi справи iншi. Так, органiзатори девтАЩятоi мiжнародноi виставки навчальних закладiв "Сучасна освiта в Украiнi тАУ 2007" не визнали за потрiбне висвiтлити в експозицii проблеми та стан патрiотичного виховання. Новiтнi гуманiтарii вигадують привабливi девiзи та гасла: "Ми рiзнi, адже маiмо рiзне корiння i насiння. Ми однаковi, адже проростаiмо на однiй землi. Ми iдинi, адже наша ненька тАУ Украiна". Проте цi гасла не враховують рiзноманiтностi iнтересiв та прагнень мiльйонiв пенсiонерiв, безробiтних людей середнього вiку та молодi з iнтересами "сучасних украiнцiв", якi володiють незлiченним багатством. Насуваiться загроза переродження суспiльства, втрата великих iсторичних i культурних надбань украiнського народу. Батьки, вчительська громадськiсть вкрай стурбованi майбутнiм своiх дiтей, посилюiться голос протесту бездумним реформам освiти, руйнацii системи патрiотичного виховання.
Патрiотичне виховання тАУ це сфера духовного життя, яка проникаi в усе, що пiзнаi, робить, до чого прагне, що любить i ненавидить людина, яка формуiться (В. О. Сухомлинський [42, 207]).
Патрiотизм (грец. patriótes тАУ спiввiтчизник, грец. patrís тАУ батькiвщина) тАФ любов до Батькiвщини, вiдданiсть своiму народовi, готовнiсть заради них на жертви i подвиги [17, 6].
Патрiотичне виховання як введення пiдростаючого поколiння в систему цiнностей демократичного (громадянського) суспiльства передбачаi формування у нього основ громадянськоi культури [6, 17]. Громадянська культура тАУ це глибоке усвiдомлення своii належностi до певноi держави, почуття громадянськоi гiдностi, вiдповiдальностi й обов'язку, здатнiсть рiшуче вiдстоювати суспiльно-державнi цiлi в складних ситуацiях.
Визначальними характеристиками громадянськоi культури i: патрiотизм, правосвiдомiсть, полiтична освiченiсть, моральнiсть, трудова активнiсть [17, 6].
Дослiдники розрiзняють два поняття патрiотизму тАУ конституцiйний та етнонацiональний [44, 12-13]. Конституцiйний патрiотизм тАУ дотримання рамок конституцii держави, де поняття Батькiвщини базуiться на всьому комплексi iдей, що лягли в основу основного документа держави. Етнонацiональний патрiотизм тАФ це любов до Батькiвщини, бажання створити суверенну державу й проголосити свою незалежнiсть; захист своii Вiтчизни вiд будь-якоi агресii, iноземного панування; пiдтримка знедолених народiв.
РЖз змiстовоi точки зору патрiотичне виховання школярiв в сучасних умовах тАУ це, насамперед, Влстановлення нацiональноi свiдомостi, належностi до рiдноi землi, народуВ» [72, 109]. Цей процес маi два етапи, що вiдповiдно вказують на рiзнi рiвнi засвоiння нацiональних цiнностей. На першому етапi здiйснюiться етнiчне самоусвiдомлення на основi засвоiння рiдноi мови, родинних звичаiв, традицiй, нацiональноi мiфологii, фольклору, мистецтва; народних поглядiв, переконань, iдеалiв, загальноприйнятих норм поведiнки тощо. На другому етапi тАУ громадсько-патрiотичне самоусвiдомлення тАУ в процесi включення учнiв у активну творчу дiяльнiсть, спрямовану на розбудову власноi держави, ii впорядкування i змiцнення; вивчення iсторii Вiтчизни, героiки минулих епох, трудових подвигiв, подвижництва в iм'я вiльного життя, ii культурноi спадщини; вiдновлення рiзних елементiв украiнськоi культури у власнiй життiдiяльностi; встановлення дружнiх партнерських вiдносин з представниками iнших краiн та народiв, культивування кращих рис украiнськоi ментальностi, розвитку самобутностi кожноi особистостi тощо.
Важливе мiсце у патрiотичному вихованнi посiдаi виховання поваги до Конституцii держави, законодавства, державних символiв (Герба, Прапора, Гiмну), державноi мови. Украiнська нацiональна символiка вперше за багатовiкову iсторiю одержала статус державноi i сьогоднi символiзуi iднiсть держави i нацii, полiтичну, економiчну i нацiональну незалежнiсть Украiни [45, 23]. Використання державних символiв у навчально-виховному процесi активiзуi почуття захищеностi, юридичноi, моральноi i полiтичноi дiiздатностi, гордостi за iдину суверенну державу.
У навчальних закладах переважноi бiльшостi демократичних краiн свiту прищеплення учням поваги до державних символiв зведено в ранг прiоритетних елементiв патрiотичного виховання. Так, у Японii початок занять, спортивних змагань, зустрiч важливих гостей, проводи випускникiв обов'язково супроводжуються урочистим виконанням гiмну i внесенням прапору. Перед прапором клянуться добре вчитися.
Упродовж практично всього ХХ столiття, унаслiдок перебування Украiни у складi Росiйськоi iмперii або СРСР, поняття Батькiвщини не було однозначним; подiбно ж i Влпатрiотичне вихованняВ» здiйснювалося у двох руслах [47, 154]. Робота проукраiнськи настроiноi частини iнтелiгенцii по прищепленню молодi украiнського патрiотизму зустрiчала не тiльки сильну протидiю з боку органiв державноi влади, але й виразний психологiчний опiр бiльшостi населення. Ефективнiшим явилася дiяльнiсть радянського уряду: не лише пропагування росiйськоi, як мови мiжнародного спiлкування на теренi СРСР, як i поширення поняття спiльноi радянськоi Вiтчизни, так i прагнення формувати т.зв. ВлрадянцяВ», людини iз затертими нацiональними ознаками.
За роки незалежностi Украiни в схiдних i пiвденних регiонах краiни офiцiйна урядова позицiя змiнилася, проте опiр такiй позицii не тiльки не ослаб тАФ але й навiть подекуди набрав агресивних форм. Важливим фактором, що сприяi зростанню розшаровування в суспiльствi i те, що задача патрiотичного виховання на практицi нерiдко здiйснюiться швидкими казенно-бюрократичними заходами, не приймаючи до уваги побажання мiсцевого населення.
За роки незалежностi Украiни яскраво проявилися негативнi наслiдки вiдсутностi належного патрiотичного виховання (як на Сходi, так i на Заходi Украiни), зокрема:
масова трудова емiграцiя (Влчетверта хвиляВ»), яка привела до втрати, за експертними оцiнками, понад 7 млн. чол.;
невiдповiднiсть дiй елiти вiдносно очiкувань та сподiвань украiнського народу;
неготовнiсть частини творчоi iнтелiгенцii до довготривалого творчого процесу пiдвищення конкурентоздатностi украiнськоi культури, мови [17, 7].
У квiтнi 2006 при Апаратi Ради нацiональноi безпеки i оборони створено робочу групу з питань патрiотичного виховання молодi, яка iнiцiюi розробку загальнодержавноi концепцii патрiотичного виховання молодих людей. До ii складу входять провiднi спецiалiсти державних органiв Украiни, зокрема, Мiнмолодi та Мiносвiти, представники громадських, у тому числi молодiжних органiзацiй та творчоi iнтелiгенцii, вiдомi науковцi. Крiм того, до роботи групи залучено широкий загал вiтчизняних теоретикiв та практикiв, якi працюють у сферi виховання молодi.
Починаючи з 2000-2001 навчального року у всiх загальноосвiтнiх, позашкiльних та професiйно-технiчних навчальних закладах Украiни Державний прапор щодня пiднiмаiться за 10 хвилин до початку занять i опускаiться пiсля iх закiнчення. Мелодiя Державного Гiмну звучить пiд час проведення урочистих заходiв, свят Першого i Останнього дзвоникiв, вручення документiв про освiту, посвiдчень, нагород та вiдзнак.
Важливе мiсце у змiстi патрiотичного виховання посiдаi формування культури мiжетнiчного та мiжнацiонального спiлкування [62, 28]. Високий рiвень культури мiжетнiчних i мiжнацiональних вiдносин передбачаi рiвнiсть i спiвробiтництво всiх народiв, iх гармонiю, орiiнтуi людину i суспiльство на злагоду, взаiмодiю, взаiмодопомогу, партнерство, дiалог, толерантнiсть.
Формування патрiотизму пов'язане з вихованням полiтичноi культури. Полiтична освiченiсть включаi знання про типи держав, полiтичнi органiзацii й iнституцii, принципи, процедури й регламенти суспiльноi взаiмодii, виборчу систему. Вона виявляiться в усвiдомленнi необхiдностi державотворчих процесiв у поiднаннi з розбудовою громадянського суспiльства, в умiннi вiдстоювати своi полiтичнi iнтереси, повазi й толерантному ставленнi до полiтичних поглядiв iнших людей. Водночас формування полiтичноi освiченостi включаi вироблення негативного ставлення до будь-яких форм насильства: деструктивного нацiоналiзму, шовiнiзму, месiанських настроiв.
Важливими моральними цiнностями, якi визначають патрiотичну поведiнку особистостi, i совiсть, чеснiсть, правдивiсть, свобода, рiвнiсть, справедливiсть, повага, толерантнiсть, гiднiсть, працелюбнiсть, вiдповiдальнiсть та iншi. Сформованiсть цих моральних норм полегшуi сприймання школярами норм правових, якi в свою чергу сприяють глибшому усвiдомленню моральних iстин. Водночас моральна норма даi змогу побачити й усвiдомити ту межу моральноi поведiнки, за якою починаються аморальнi й протиправнi вчинки [34, 4]. Моральнiсть особистостi стимулюi патрiотичну поведiнку, застерiгаi вiд правопорушень.
Патрiотичне виховання i прiоритетним напрямком виховання дiтей та молодi в нацiональнiй системi освiти. Серед характерних ознак патрiотизму визначаiться:
- розумiння i сприйняття украiнськоi iдеi;
- сприяння розбудовi державноi незалежностi;
- засвоiння нацiональних цiнностей: украiнськоi культури, мови, прищеплення шанобливого ставлення до iсторичноi памтАЩятi;
- вiйськово-патрiотичне виховання тощо [23, 2].
Але одне з чiльних мiсць належить вихованню любовi i дбайливого ставлення до рiдноi землi, тАУ своii тАЬмалоi БатькiвщинитАЭ, ii iсторii, поваги до народних традицiй i звичаiв, обрядiв, фольклору, любовi до рiдноi природи. ВлНема в людини мiсця дорожчого, нiж те, де вона народилась, землi, на якiй зрослаВ». Щоб по-справжньому любити рiдний край, його слiд добре знати, необхiдно вивчати його iсторiю, мову, культуру.
Патрiотизм тАФ основа духовного становлення громадянина. Також Влпатрiотизм тАФ це серцевина людини, основа ii активноi позицiiВ» (В.О. Сухомлинський [42, 216]).
Останнiм часом молодь стала спрощено ставитися до таких понять, як любов до Батькiвщини, патрiотизм, громадянський обов'язок. Все частiше центральне мiсце в iхньому свiтоглядi займають атрибути успiху: грошi, престижний рiвень споживання та дозвiлля, а це в майбутньому може стати причиною деградацii та розпаду держави. Патрiотизму не вчать, його виховують. У зв'язку з цим в Украiнi особлива увага придiляiться патрiотичному вихованню, i при цьому враховуються iнтереси дiтей та молодi в комплексi зi змiнами, якi вiдбуваються у суспiльствi.
Патрiотичне виховання тАФ Влпланомiрна виховна дiяльнiсть, спрямована на формування у вихованцiв почуття патрiотизму, тобто доброго вiдношення до батькiвщини та до представникiв спiльних культури або краiниВ» [45, 22]. Таке виховання включатиме розвиток любовi до Батькiвщини, нацiональноi самосвiдомостi й гiдностi; дбайливе ставлення до рiдноi мови, культури, традицiй; вiдповiдальнiсть за природу рiдноi краiни; потребу зробити свiй внесок у долю батькiвщини; iнтерес до мiжнацiонального спiлкування; прагнення працi на благо рiдноi краiни, ii народу. Маi застосовування як у сiм'i та школi, так i в державних i громадських органiзацiях, засновуючись на впевненостi в позитивному ефектi такого ж вiдношення.
Предметами уваги патрiотичного виховання на рiзних рiвнях i Влнацiональна iдея, нацiональна культура, рiдна мова, iсторiя народу i держави, самовизначення, самоiдентифiкацiя, категорii Батькiвщини (мала i велика Батькiвщина), лiдери та героi народу, нацii, держави, рiдний край, мiсто, село, рiднi мати, батькоВ» [53, 18-19].
Патрiотичне виховання використовуi такi засоби: рiдну мову, родовiд, рiдну iсторiю, краiзнавство, природу рiдного краю, народну мiфологiю, фольклор, нацiональне мистецтво, народний календар, нацiональну символiку, народнi прикмети i вiрування, виховнi традицii, нацiональнi традицii, звичаi та обряди [54, 144]. Наприклад, твори К. Д. Ушинського щедро засiянi золотими розсипами народноi педагогiки. Так, у першiй частинi його книжки ВлРiдне словоВ» вмiщено понад 75 вiдсоткiв фольклорного матерiалу, а в другiй тАФ половину вiд загальноi його кiлькостi. У ВлРiдному словiВ» вiн використав 366 прислiв'iв i приказок, 62 загадки, 51 байку i жарт, 32 народнi казки, 22 народнi пiснi, 7 скоромовок, а також безлiч творiв, близьких за змiстом i формою до народних.
Як наслiдок людина, громадянин чи представник певноi нацii або нацiональностi розумii i подiляi сутнiсть нацiональноi iдеi, i носiiм нацiональноi культури, своiю професiйною дiяльнiстю сприяi економiчному, науковому, культурному зростанню Батькiвщини, любить i вiдстоюi рiдну мову, користуiться нею, любить, захищаi i вiдстоюi рiдну краiну / державу / територiю, любить, захищаi i вiдстоюi своi звичаi, традицii, любить, захищаi i вiдстоюi спiвгромадян, постiйно вiдчуваi гордiсть за вищенаведене i приналежнiсть до цих категорiй.
Стрижнем усiii системи виховання в Украiнi маi стати нацiональна iдея, складовою частиною якоi i патрiотичне виховання. Сучасне патрiотичне виховання в дусi iдностi та соборностi маi забезпечувати Влформування патрiотичних почуттiв, гордостi за приналежнiсть до украiнськоi нацiональностi, нацiональну самосвiдомiстьВ» [41, 15]. Воно покликане формувати громадянина тАУ патрiота, виробляти глибоке розумiння громадянського обовтАЩязку, готовнiсть вiдповiдально ставитись до власного життя та здоровтАЩя.
На сучасному етапi розвитку системи патрiотичного виховання основними проблемами i дотримання iдиних в державi поглядiв на проблему виховання громадянина i патрiота незалежноi Украiни, забезпечення iдностi навчання, виховання й розвитку пiдростаючого поколiння.
Програма патрiотичного виховання здiйснюiться вiдповiдно до вимог Конституцii та законiв Украiни, Кабiнету Мiнiстрiв Украiни i досягаiться узгодженням дiй вiдповiдних мiнiстерств, iнших центральних та мiсцевих органiв щодо результативностi роботи у цьому напрямку.
Суспiльство потребуi демократичного гуманiстичного патрiотизму. Демократичний тАУ означаi простий для розумiння i властивий широким верствам населення. Гуманiстичний тАУ дотримання нацiональних та загальнолюдських цiнностей та iнтересiв, повага конституцiйних прав i свобод людини та громадянина. РДднiсть демократичного i гуманiстичного патрiотизму маi стати надiйним фундаментом громадянського суспiльства.
Завданням Державноi програми патрiотичного виховання i формування громадянина-патрiота: любов до своii держави, ii народу, його iсторii, культури; виховання громадянських почуттiв i свiдомостi, поваги до Конституцii i законiв Украiни, соцiальноi активностi, формування глибоких правових знань, високоi правовоi культури i моралi, вiдповiдальностi за дорученi державнi та громадськi обов'язки. Вiдносно Малоi батькiвщини (тобто мiста, селища, де народився) ведучим мотивом залишаються звичаi наших предкiв: знати, любити, гордитися своiм рiдним краiм [35, 39].
Завдання патрiотичного виховання тАУ виховання громадянина-патрiота незалежноi Украiни, готового до життя i працi. Звiдси випливають головнi складовi програми тАУ громадянське та власне патрiотичне виховання.
Громадянське виховання передбачаi:
1. Усвiдомлення громадянами своiх прав та обов'язкiв щодо держави, суспiльства.
2. Формування готовностi до життя i працi, а також дотримання загальнолюдських цiнностей.
Готовнiсть до життя i працi маi на метi:
- високу професiйну пiдготовка, творчу праця;
- правовi знання, правову культура;
- вiдповiдальнiсть за дорученi державнi i громадськi обов'язки [4, 4-5].
Дотримання нацiональних та загальнолюдських цiнностей маi на метi:
- повагу до особистостi i прав людини;
- високу мораль i культуру;
- колективiзм, товаришування i взаiмодопомога;
- повагу до старших поколiнь та iхнього вкладу в розбудову Украiни, вiдстоювання ii незалежностi [58, 77].
Власне патрiотичне виховання передбачаi, що якостi дiйсного патрiота формуються гармонiйно за такими напрямками:
1. РЖсторико-патрiотичне виховання тАУ маi на метi знання iсторичного минулого Украiни:
- збереження та слiдування трудовим, культурним, духовним традицiям украiнського народу, виховання на цiй основi гордостi за свою краiну та ii iсторичнi надбання;
- усвiдомлення пам'ятних подiй, знання пам'ятних мiсць, видатних громадських i полiтичних дiячiв та iхнiх справ;
- вiдзначення пам'ятних дат у життi рiдних сiл i мiст (заснування, оборона вiд ворогiв, культурний та полiтичний розвиток); походи та екскурсii по пам'ятних iсторичних мiсцях.
2. Героiко-патрiотичне виховання маi на метi формування готовностi до подвигу в iм'я Батькiвщини, у тому числi - до самопожертви заради життя наступних поколiнь:
- усвiдомлення витокiв героiчного - любов до Батькiвщини, ii народу; особиста вiдповiдальнiсть за iхню долю;
- знання пам'ятних мiсць визвольних боiв, походи та екскурсii по них;
- розумiння сутностi подвигу: зробити саме те, що потрiбне для Вiтчизни у важкий час; знання iсторичних особистостей, нацiональних героiв);
- Книга Пам'ятi, Книга Скорботи - справжнi Хрестоматii Подвигу украiнського народу у боротьбi за свою незалежнiсть.
3. Фiзичне виховання маi на метi формування здоров'я нацii:
- залучення громадян до регулярних занять фiзичною культурою i спортом;
- спрямування фiзичного виховання на пiдготовку молодi до працi та захисту Вiтчизни;
- розвиток громадського спортивного руху.
3. Вiйськово-патрiотичне виховання маi на метi:
- формування патрiотичних почуттiв вiдповiдно до вимог Конституцii Украiни та Законiв Украiни про захист Батькiвщини та готовностi до служби у Збройних Силах Украiни;
- прагнення до оволодiння вiйськовими знаннями, вiдповiдного рiвня фiзичноi пiдготовки та загартованостi в iнтересах захисту Вiтчизни;
- пiдвищення престижу вiйськовоi служби, вiйськова професiйна орiiнтацiя молодi;
- формування i розвиток мотивацii, спрямованоi на пiдготовку до захисту Украiнськоi держави у Збройних Силах Украiни та iнших вiйськових формуваннях;
- формування здiбностей до аналiзу зовнiшньоi та внутрiшньополiтичноi обстановки, вмiння на цiй основi самостiйно адекватно оцiнювати подii, що вiдбуваються в державi i свiтi, свою роль та мiсце в цих подiях [49, 9-10].
Ефективнiсть патрiотичного виховання молодших школярiв забезпечуiться неухильним дотриманням таких провiдних принципiв: науковостi, нацiональноi свiдомостi й украiнського патрiотизму, етнiзацii, iсторизму, iвропеiзму, народностi, гуманностi й демократизму, природо-вiдповiдностi, культуровiдповiдностi, працьовитостi, самодiяльностi, активностi й iнiцiативи учнiв, гармонii родинно-громадсько-шкiльноi педагогiчноi взаiмодii [17, 6-7].
Принцип науковостi кличе будувати виховну дiяльнiсть у початкових класах на основi сучасноi науки виховання молодших школярiв, ;що об'iктивно вiдображаi його суть, репрезентуi систему наукових знань про закономiрностi виховного процесу та рацiональнi способи впливу на формування особистостi. Тому вчитель початкових класiв у своiй педагогiчнiй дiяльностi маi неухильно дотримуватись науковоi теорii нацiонального виховання довiрених йому учнiв. Принцип науковостi надаi виховному процесовi ясностi, чiткостi й зрозумiлостi.
Принцип нацiональноi свiдомостi й украiнського патрiотизму вимагаi утвердження в учнiв громадянських почуттiв, украiнськоi нацiональноi гордостi й людськоi гiдностi громадянина Украiни, державницькоi iдеi, вболiвання за долю самостiйноi Украiнськоi держави, готовностi стати на захист незалежностi Украiни, виявляти пошанне ставлення до украiнських державних символiв тАФ тризуба, синьо-жовтого прапора, гiмну ВлЩе не вмерла УкраiнаВ». Адже молодiй Украiнськiй державi потрiбнi громадяни нацiонально свiдомi, гордi ii iсторiiю, культурою РЖ мовою украiнського народу, нацii, тАФ iстиннi патрiоти незалежноi Украiни. Саме таких людей i покликана виховувати початкова школа.
З метою втiлення iдеi державностi треба iнформувати учнiв про найважливiшi суспiльно-полiтичнi й економiчнi подii в Украiнськiй державi та за рубежем. Весь виховний вплив спрямовувати на вiдродження украiнськоi нацii, виховання в кожноi дитини високого громадянського почуття приналежностi до Украiни, ii народу [62, 30].
Принцип нацiональноi свiдомостi й патрiотизму передбачаi розв'язання виховних завдань у контекстi становлення вiльного, активного громадянина, патрiота незалежноi, демократичноi Украiнськоi держави. У зв'язку з цим нацiональне питання трактуiться як основа буття й розвитку украiнськоi нацii, етнiчних груп та меншостей Украiни, iхньоi iнтеграцii в iдиний соцiум республiки, ядром якого i народ, що дав назву своiй нацiональнiй державi.
Згiдно з принципом нацiональноi свiдомостi й патрiотизму виховання у початковiй школi на Украiнi маi бути пройняте украiнським патрiотичним духом [56, 8].
У поняття принципу етнiзацii вкладаiться етнiчна соцiалiзацiя дитини на основi родинного, культурно-освiтнього, економiчного, духовного життя й iсторичного досвiду свого етносу, народу, нацii, належно поставленоi виховноi роботи вчителя у початковiй школi. До основних засобiв етнiзацii належать рiдна (материнська) мова, традицiйна родинно-побутова й громадська культура, нацiональна школа й освiта, посильна участь у трудовiй та господарськiй дiяльностi, зокрема в сферi пiдприiмництва, народних ремесел i промислiв, нацiональнi звичаi, традицii, свята, обряди, символи.
Фундамент етнiзацii закладаiться в сiм'i, i вона повинна знайти своi органiчне продовження в дитсадку, початковiй школi. Тому завдання виховноi роботи в початкових класах з дотриманням принципу етнiзацii полягаi в тому, щоб максимально сприяти входженню молодших школярiв у життя, побут, виробничу й культурну сферу свого етносу. Це означаi, що вчитель початкових класiв маi подбати, аби його учнi сформувалися як справжнi украiнцi, бо етнiзацiя i нацiональна цивiлiзацiя й нацiональна освiта, вхiд учнiв у свiт життя й iсторичного досвiду украiнського народу, нацii, а через них тАФ i в сферу найпередовiших здобуткiв усього людства.
Завдяки реалiзацii принципу етнiзацii у вихованнi молодших школярiв: кожен етнос i етнографiчна група мають змогу продовжити й розвивати себе в своiх потомках. У зв'язку з цим одним iз найважливiших наших завдань, як нацiональноi спiльноти, було, i i буде: пiзнавати себе. РЖ тут без дотримання принципу iсторизму не обiйтись [12, 13].
Принцип iсторизму тАФ це плек
Вместе с этим смотрят:
WEB-дизайн: Flash технологии
РЖiрархiчна структура управлiння фiзичною культурою i спортом в Хмельницькiй областi у м. КамтАЩянець-Подiльському
РЖгрова дiяльнiсть в групi продовженого дня
РЖнновацiйнi методи навчання на уроках зарубiжноi лiтератури
РЖнтенсифiкацiя навчального процесу у вищiй школi